У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Проведення самооцінки підприємства за Європейською моделлю ділової досконалості EFQM
Количество страниц 80
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20242.doc 
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 6
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ ДІЛОВОЇ ДОСКОНАЛОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ФОНДУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (EFQM) 6
1.1. Особливості та відмітні риси EFQM 6
1.2. Фундаментальні концепції ділової досконалості 10
1.3. Рівні досконалості організацій 15
РОЗДІЛ 2 22
ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ МОДЕЛЛЮ ДІЛОВОЇ ДОСКОНАЛОСТІ НА ПРИКЛАДІ «УКРНДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД» 22
2.1. Загальна характеристика об’єкта дослідження 22
2.2. Критерії оцінювання підприємства «УкрНДІПроцивільсільбуд» згідно з європейською моделлю досконалості 38
РОЗДІЛ 3 59
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДОСЯГНЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ ДОСКОНАЛОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МОДЕЛЛЮ EFQM 59
3.1. Шляхи до досягнення високого рівня досконалості підприємства за моделлю EFQM 59
3.2. Рекомендаційна стратегія для прориву й постійного покращення підприємства «УкрНДІПроцивільсільбуд» 66
ВИСНОВКИ 70
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 75
ДОДАТКИ 80






Актуальність теми. Отримання максимального та довготермінового прибутку, стійкий розвиток, забезпечення переваги над конкурентами. Але якщо одні підприємства досягають значних успіхів у вирішенні цих завдань і стають лідерами ринку, то інші – змушені постійно боротися за виживання або навіть зникають. І, на жаль, такі підприємства на Україні становлять більшість. Виникає питання: за рахунок чого кращі підприємства досягли свого успіху, і що повинні робити інші підприємства, щоб стати на одному рівні з лідерами? В усьому світі вже протягом десятиліть проводяться дослідження і узагальнення досвіду кращих підприємств. Це були підприємства, які очолювали сильні та авторитетні керівники – лідери. Вони приділяли значну увагу встановленню партнерських стосунків зі споживачами та постачальниками, залученню їх до процесів постійного удосконалення. На цих підприємствах співробітники розглядаються як рівноправні члени команди, вони постійно навчаються та підвищують свою кваліфікацію, їхню думку вивчають та залучають до прийняття важливих рішень. Їхня діяльність спрямована на максимальне задоволення потреб усіх зацікавлених сторін: споживачів, постачальників, персоналу, власників, суспільства в цілому.
З метою пошуку кращих підприємств та вивчення їхнього досвіду у розвинених країнах світу присуджуються національні нагороди з якості. В Україні конкурси на здобуття такої нагороди проводяться з 1996 року Українським союзом промисловців і підприємців та Українською асоціацією якості. Досвід підприємств-переможців, лауреатів і фіналістів цих конкурсів переконливо свідчить, що вітчизняні підприємства навіть у нинішніх складних економічних умовах можуть досягати високого європейського рівня досконалості.
Кожне з цих підприємств шукало власні шляхи до успіху, але усі вони пролягали у одному напрямку – через браму якості. Будь-яке підприємство, яке хоче досягти високих результатів у конкурентній боротьбі, повинно насамперед усвідомити це і приділяти відповідну увагу якості своєї роботи.
Зрозуміти, як працюють кращі, – це значить зробити крок до того, щоб самим стати кращими.
Модель ділової досконалості EFQM має достатню гнучкість, що дозволяє застосовувати її з рівним успіхом у великих і малих підприємствах приватного й державного секторів.
Модель ділової досконалості EFQM являє собою добровільно застосовувану організаціями схему оцінки досягнутих результатів у просуванні до ділової досконалості, засновану на використанні дев'яти критеріїв. EFQM визнає право на існування різних підходів до досягнення стійкої досконалості в різних аспектах діяльності. Разом з тим, модель EFQM виходить із наступних передумов. Рівень досконалості підприємства оцінюється діловими показниками, а також повнотою задоволеності споживачів, власних співробітників і суспільства в цілому. Досягається ж він за рахунок правильного управління, заснованого на виробленні стратегії й політиці, за допомогою відповідного використання персоналу, партнерів, ресурсів і процесів.
У дипломному дослідженні було опрацьовано роботи Загорського В., Мельника В., Долинської М., Соловйова І., Скударя Г., Фатхутдінова Р., Азоєва Г., Челенкова А., Гончарова В., Диканя В., Малярця Л., Отенка І. та ін. в області менеджменту, стратегічного управління, систем оцінки підприємств Європейської моделі досконалості.
Разом з тим, теоретичні проблеми оцінки підприємств за допомогою Європейської моделі досконалості в Україні висвітлені недостатньо і потребують поглибленого вивчення, що посилює актуальність обраної теми.
Метою дослідження є комплексна оцінка підприємства за допомогою Європейської моделі досконалості EFQM.
Об’єктом дослідження є київське підприємство «УкрНДІпроцивільсільбуд».
Предметом дослідження є аналіз теоретичних та практичних аспектів оцінювання підприємства за Європейською моделлю досконалості EFQM.
Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження:
- розглянути теоретичні основи дослідження моделі ділової досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM);
- провести оцінку підприємства за європейською моделлю ділової досконалості на прикладі «УкрНДІпроцивільсільбуд»;
- запропонувати рекомендації щодо досягнення високого рівня досконалості підприємства за моделлю EFQM.
Теоретичною та методологічною основою даного дипломного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі управління, оцінювання підприємства.
Методи дослідження. Дипломна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися методи дослідження макро- і мікроекономіки, стратегічного управління, системного підходу й аналізу.
Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях.
Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, формулюється практичне і теоретичне значення основних положень дипломної роботи. Вирішення основних завдань дипломного дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах.
Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.




Проведено дослідження основних аспектів оцінки підприємства за європейською моделлю ділової досконалості на прикладі «УкрНДІПроцивільсільбуд». Основні результати дослідження полягають у наступному:
Різноманітні моделі досконалості, тобто моделі ідеальної організації, нині використовують понад 70 країн світу. З їхньою допомогою визначають зразкові підприємства та здійснюють індивідуальне професійне оцінювання підприємств, що вдосконалюються за допомогою моделі якості. Найвідомішими на сьогодні у світі є японська, американська та європейська моделі досконалості.
Європейська модель, розроблена Європейським фондом управління якістю (ЄФУЯ), набула поширення в Україні. Цьому насамперед посприяла Українська асоціація якості, створивши умови для її популяризації.
Європейська модель досконалості описує «ідеальне», з точки зору європейців, підприємство.
При оцінюванні підприємства згідно з європейською моделлю досконалості до уваги беруться дев'ять критеріїв. П'ять з них описують діяльність підприємства, спрямовану на досягнення результатів (лідерство, політика та стратегія, персонал, партнерство й ресурси, процеси), за рештою критеріїв визначають результати, яких досягає підприємство (результати, що стосуються споживачів, результати, що стосуються персоналу, результати, що стосуються суспільства, та основні ділові результати). У 80% випадків цю модель використовують для самооцінки, що дає змогу організаціям на базі реальних показників оцінити, наскільки добре вони працюють.
З допомогою EFQM допомогою визначають сильні сторони і сфери, що потребують удосконалення. Причому важливо, щоб самооцінка проводилася регулярно, а не була разовою акцією.
Основою Європейської моделі досконалості є концепції загального управління якістю (TQM). Як свідчить досвід првідних світових підприємств, тільки усвідомивши ці концепції та зробивши їх основою діяльності, підприємства можуть досягти високого рівня ділової досконалості.
Критерії Європейської моделі ділової досконалості виглядають наступним чином:
Критерій 1. Лідерство
Критерій 2. Політика та стратегія
Критерій 3. Персонал
Критерій 4. Партнерство і ресурси
Критерій 5. Процеси
Критерій 6. Результати, що стосуються споживачів
Критерій 7. Результати, що стосуються суспільства
Критерій 8. Досконале керівництво й сталість цілей
Критерій 9. Основні ділові результати
Схема визнання EFQM із присудженням різних рівнів ділової досконалості із числа можливих трьох відкрита для будь-яких організацій, у тому числі й тих, які не є членах Фонду.
Рівень І. Європейська премія з якості (EQA)
Рівень II. Організація, визнана досконалою
Рівень III. Організація, прихильна принципам ділової досконалості
«УкрНДІпроцивільсільбуд» – державний інститут, в якому працює 250 фахівців. Інститут є головним в Україні в галузі планування малих міст i сіл. Розроблено серії проектів житлових будинків, які відповідають сучасним стандартам.
Проектування ведеться із застосуванням наскрізної комп’ютерної технології. Впроваджуються світлопрозорі огороджуючі конструкції із застосуванням світових досягнень. «УкрНДІпроцивльсільбуд» є провідним у проектуванні громадських будівель.
Основним видом діяльності товариства є проектно-вишукувальні роботи для нового будівництва, реконструкції й капітального ремонту для звичайних умов і для територій зі складними інженерно-геологічними умовами.
Навчальні програми в «УкрНДІПроцивільсільбуд» почали реалізовуватися наприкінці 2004 р., через місяць після проведення самооцінки. Для менеджерів вищого рівня (президента компанії і його заступників) з урахуванням потреб компанії й результатів самооцінки була розроблена й здійснена п'ятиденна програма навчання. Після цього всі 75 менеджерів першого рівня (три групи по 25 осыб) також були навчені по п'ятиденній програмі, подібній до першої. Президент компанії разом із заступниками брали участь у навчанні як асистенти.
Близько 300 менеджерів другого рівня пройшли чотириденні курси навчання, а менеджери третього рівня - триденні. Всі інші співробітники навчалися по дводенній програмі. У навчанні по всім курсам як асистентів брали участь менеджери наступного, більш високого рівня.
Всі програми навчання містили необхідні елементи для роботи на індивідуальному, командному й корпоративному рівнях і мали як пріоритетну мету формування у всіх співробітників повного розуміння того, навіщо, яким чигом і за допомогою яких знань здійснюється в організації масштабний TIQ-Проект.
Другою метою навчання в «УкрНДІПроцивільсільбуд» була гармонізація інтелектуальних, технічних, емоційних, соціальних і духовних здібностей працівників.
У процесі навчання була проведена спеціальна зустріч, на якій розглядалися результати самооцінки, щоб всі її учасники могли глибше зрозуміти основні концепції й філософію моделі.
Перша самооцінка «УкрНДІПроцивільсільбуд» виявила велику різницю між оцінками важливості тверджень опитного аркуша й згоди із цими твердженнями. При поданні менеджерам результатів використовувалися карти якості. Було очевидно, що основні причини низьких значень показників перебувають в області критеріїв результатів для співробітників і процесів, і пов'язані з випадковим характером взаємозв'язків між цими й іншими критеріями.
За підсумками першої самооцінки в якості пріоритетних для поліпшень в «УкрНДІПроцивільсільбуд» були встановлені три області: співробітники, процеси й споживачі.
Дії по поліпшенню в області «співробітники» - навчання, робота в команді, система пропозицій - були розглянуті вище. «УкрНДІПроцивільсільбуд» також стала встановлювати, описувати й поліпшувати чотири головних процеси: відносини зі споживачами, доставка, робота з відділеннями.
У третій області для поліпшення - результати для споживачів - «УкрНДІПроцивільсільбуд» почало використовувати європейську модель визначення задоволеності споживачів і їхньої прихильності компанії.
Були виявлені й іншої області, що потребують невідкладні поліпшення:
- лідерство: менеджери повинні приділяти більше увагу таким цінностям, як довіра, відкритість, повага й т.д. (вони повинні подавати особистий приклад колегам і робітникам);
- політика й стратегія: виявлена потреба в більш ранній розробці стратегічних планів і в більш активному залученні співробітників у цей процес;
- персонал: потрібно вдосконалювати методи оцінки здібностей і досягнень працівників і краще вивчати персонал;
- процеси: необхідні більша включеність персоналу в усі процеси, поліпшення в процесах вимірів, установлення відповідальності за кожний процес, більш повна інформація про досвід передових організацій.
У період з 2004 по 2006 р. були здійснені дії з поліпшеннь у наступних областях: вимір задоволеності працівників і споживачів, вимір процесів, ощадливе виробництво, робота в команді, включеність персоналу й паралельно його навчання.
Правила загального залучення в якість обговорювалися з усіма 30 тис. працівниками компанії й були використані як головні принципи для зміни корпоративної культури в «УкрНДІПроцивільсільбуд».
В 2006 р. за поліпшеною версією опитного аркуша була проведена ще одна самооцінка. Одна з основних причин, по якій це було зроблено, - необхідність оцінити, чи принесли вкладення, зроблені в поліпшення якості, запланований ефект.
Прикладені зусилля привели до очікуваних результатів. Найбільш яскравий приклад - зміна за критерієм «результати для співробітників» з 29 до 67 балів.
Отже, як показав бенчмаркінг, «УкрНДІПроцивільсільбуд» демонструє кращі результати в порівнянні з іншими компаніями за всіма критеріями EFQM-Моделі.
Список литературы 1. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: Новости, 2006. – 267 с.
2. Акціонерні товариства: Організація та діяльність / Фонд держ. майна України; Українська інвестиційна газета / Г.С Шестопал. – К.: Основа, 2006. – 342 с.
3. Акціонерні товариства: принципи управління // Все про бухгалтерський облік. – 2004. – №67. – С. 13-22.
4. Богдан О.І. Стратегічне планування на підприємствах інформаційно-технічного обслуговування: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Дніпропетровський ун-т економіки та права. – Д., 2003. – 18 с.
5. Васильев А.В., Потемкин Ю.С. Рынок ценных бумаг. Акционерные общества. Антикризисное управление. – Х.: Фолио, 2001. – 316 с.
6. Вигдорчик Е.А. и др. Трудный поиск конкурентных стратегий // ЭКО. – 2005. – № 3. – С. 14-15.
7. Гавриш О.М. Стратегічне планування інноваційної діяльності підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Українська держ. академія залізничного транспорту. – Х., 2005. – 20 с.
8. Глуха Г.Я. Інвестиційна політика акціонерних підприємств в Україні: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Дніпропетр. ун-т економіки та права. – Д., 2005. – 20 с.
9. Гольцберг М.А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами. – К.: Текст, 2002. – 205 с.
10. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. – М.: МП «Сувенир», 2003. – 208 с.
11. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. – М.: МП «Cувенир», 2006. – 209 с.
12. Горелик М.И. Акционерные общества: Сбор. ст. – Д.: ОАО Донецкий торговый дом «ДОНБАСС», 1999. – 47 с.
13. Дикань В.Л. Обеспечение конкурентоустойчивости предприятия. Монография. – Х.: Основа, 2005. – 187 с.
14. Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. – М: Издательство стандартов, 2001. – 128 с.
15. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Акції. Акціонерні товариства: Термінологічний словник. – К. : Кондор, 2007. – 84 с.
16. Загорський В.С. Ринок цінних паперів. – Х.: Олді-Плюс, 2005. – 288 с.
17. Загорський В.С.Ринок цінних паперів: принципи організації і механізм функціонування / Львів. комерц. акад.. – К.: ІСДО, 2006. – 268 с.
18. Ионцев М.Г. Акционерные общества: Правовые основы. Имущественные отношения. Управление и контроль. Защита прав акционеров. – М.: «Ось-89», 2002. – 512 с.
19. Калина А.В., Корнеев В.В., Кощеев А.А. Рынок ценных бумаг. – К.: Основи, 2005. – 164 с.
20. Климова М.А. Акционерные общества: бухучет, налоги, право. – М.: Налоговый вестник, 2003. – 219 с.
21. Кныш М.И. Конкурентные стратегии. Учебное пособие. – СПб.: Любавич, 2006. – 284 с.
22. Коршунов В.І. Стратегічне планування маркетингової діяльності на підприємстві: Дис... д-ра екон. наук: 08.06.02 / Харківський держ. економічний ун-т. – Х., 2002. – 376 с.
23. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с анг. – 2-е европ. изд. – М.; СПб.; К.; Издательский дом «Вильямс», 2001. – 475 с.
24. Кротков А.М., Еленева Ю.Я. Конкурентоспособность предприятия: подходы к обеспечению, критерии, методы оценки // Маркетинг. – 2006. – №6. – С 10-12.
25. Куденко Н.В. Маркетингове стратегічне планування: Дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний ун-т. – К., 2003. – 503 с.
26. Кужелєв М.О. Ринок цінних паперів України: становлення і розвиток: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.01.01 / Донец. держ. ун-т. – Донецьк, 2006. – 209 с.
27. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 241 с.
28. Лесечко М.Д., Рудніцька Р.М. Стратегічне планування: Навч. посібник / Львівський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2004. – 73 с.
29. Макаренко П.М, Миронова Р.М., Макаренко А.П., Васильєва Н.К., Галай І.Є. Стратегічне планування: процес та процедура реалізації в менеджменті. – Д. : ВКФ «Оксамит-Текст», 2003. – 142 с.
30. Малый бизнес. Акционерные общества: Новейшие док. и нормативы. Коммент. специалистов / Газетно-журнальное объединение «Воскресенье» / Л.П. Кравченко (отв.ред.), Е.Б. Скукин (ред.- сост.), А.Т. Гаврилов (отв.ред.) – М., 2006. – 240 с.
31. Малярец Л., Отенко И. Оценка факторов повышения конкурентоспособности предприятия // Регіональні перспективи. – 2005. – №4. – С. 20-23.
32. Маркова В., Кузнецова С. Разработка стратегий развития предприятия // ЭКО. – 2005. – №11. – С. 13-23.
33. Мельник В.А. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства спец. вип.. – К.: А.Л.Д.: ВІРА-Р, 2005. – 155 с.
34. Михальчик С.О. Стратегічне планування в реалізації інновацій на підприємстві: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Хмельницький національний ун-т. – Хмельницький, 2004. – 232 с.
35. Ноордін А.Д. Стратегічне планування діяльності підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Харківський національний економічний ун-т. – Х., 2004. – 20 с.
36. Румянцева З.П., Филинов Н.Б., Шрамченко Т.Б. Общее управление организацией: принципы и процессы: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организацией», Модуль 3 – М.: ИНФРА – М., 1999. – 204 с.
37. Сабецкая Г.Р. Ситема показателей конкурентоспособности товаров // ЭКО. – 2000. – № 5.
38. Скударь Г.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения. – К.: Наук. думка, 1999. – 496 с.
39. Смолін І.В. Конкурентоспроможність підприємств: Навч. посіб. – К.: Київський національний торговельно-економічний ун-т, 2006. – 204 с.
40. Смолін І.В. Стратегічне планування розвитку організації. – К.: Либідь, 2004. – 346 с.
41. Стратегічне планування: Дайджест. – К.: Національна парламентська бібліотека України, 2004. – 52с.
42. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): Навчальний посібник / за редакцією І.Ю.Сіваченка. – К.: ЦУЛ, 2003. – 217 с.
43. Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения / Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого. – Х. : Право, 2005. – 252 с.
44. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 892 с.
45. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник. – М.: Дело, 2002. – 448 с.
46. Цимбалюк С.О. Конкурентоспроможність управлінського персоналу підприємств: методологія і методика оцінювання: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний ун-т. – К., 2000. – 17 с.
47. Чернієнко А. Правовий статус органів управління акціонерним товариством // Юридичний журнал. – №3. – 2006. – С. 18-19.
48. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384.
49. Шестова І.А. Стратегічне планування фінансової діяльності підприємства, орієнтоване на принцип оптимізації грошових потоків: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. – Донецьк, 2001. – 17 с.
50. Шкільняк М.М. Акціонерні товариства та їх розвиток в сучасних умовах. – Т. : Економічна думка, 2005. – 43 с.
51. www.maximum.com.ua – сайт газети «Компаньон».
52. www.gc.lviv.ua – сайт газети «Галицькі контракти».
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 237
Скачать бесплатно 20242.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.