У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Управління прибутком підприємства при здійсненні імпортних операцій на прикладі підприємства-автовиробника ЗАО «Єврокар»
Количество страниц 115
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20314.doc 
Содержание Вступ 3
Розділ 1. Економічна природа прибутку 6
1.1.Сутність та роль прибутку 6
1.2. Основні функції прибутку та фактори, що його визначають 13
1.3. Теоретична база управління формуванням та розподілом прибутку 22
1.4. Фактори, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності та методичні підходи до розрахунку показників прибутковості 26
Розділ 2. Управління прибутком підприємства ЗАТ „Єврокар” при здійсненні імпортних операцій 41
2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства 41
2.2.Аналіз фінансового стану підприємства 50
2.3.Аналіз прибутку підприємства 72
Розділ 3. Основні напрямки вдосконалення управління прибутком підприємства 78
3.1. Шляхи підвищення фінансових результатів ЗАТ „Єврокар” 78
3.2. Удосконалення процесу формування прибутку на підприємстві ЗАТ „Єврокар” 83
3.3. Автоматизація управління прибутком підприємства 95
Висновки 101
Список літератури 112
Додатки 115



Анотація
Прибуток - це показник, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяги і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості:
Об’єктом дослідження є підприємство ЗАТ „Єврокар”.
Предметом дослідження даної дипломної роботи виступає прибуток підприємства, як цілісного господарюючого елемента та основні напрями його управління.
Метою роботи є вивчення теоретичних аспектів з проблеми управління прибутком підприємства, дослідження методики управління прибутком при здійсненні імпортних операцій на прикладі діяльності підприємства ЗАТ „Єврокар”.
Мета роботи визначає основні завдання:
• визначення сутності прибутку підприємства,
• аналіз інформаційної бази для аналізу прибутку,
• аналіз фінансового стану ЗАТ „Єврокар”,
• розробка системи управління прибутком на підприємстві.
Інформаційною базою для написання дипломної роботи послужили: монографії, підручники вітчизняних і зарубіжних авторів, періодичні видання, звітність підприємства, а також нормативно-законодавчі акти.
Дипломна робота складається з трьох розділів.
В першому розділі розглядається економічна природа прибутку, його сутність та функції, теоретичні підходи, щодо управління прибутком.
Другий розділ присвячений аналізу управління прибутком підприємства ЗАТ „Єврокар” при здійсненні імпортних операцій.
У третьому розділі розглядаються основні напрямки вдосконалення управління прибутком підприємства.
Annotation
Profit is the characteristic that represents the efficiency of production, the range and the quality of the produced goods, the level of work production and the level of prime cost mostly.
The object of research is close corporation “EuroCar”.
The subject of this degree research is the profit of enterprise considered as complete economic element and basic methods of its management.
The aim of this work is to study the theoretical aspects of profit management problems of the enterprise at carrying out import operations by the example of the close corporation “Eurocar”.
The aim of research determines the following tasks:
- the determination of the main point of enterprise profit;
- the analysis of information data for analysis of the profit;
- the analysis of financial status of close corporation “Eurocar”;
- the elaboration of profit management system at the enterprise.
The information base of this degree research is monography, native and foreign authors’ text-books, periodical publications, enterprise’s return and executive legislations.
The degree work is consisted of three parts.
The economical nature of the profit, its main point and functions and theoretical approaches for profit management are examined at the first part.
The second part is dedicated to analysis of profit management of the close corporation “Eurocar” at carrying out import operations.
The basic ways of improving the enterprise profit management are viewed at the third part.


Найбільш проста і одночасно складна категорія ринкової економіки -прибуток. Його простота визначається тим - що він є стержнем і головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним пробуджуючим мотивом діяльності підприємців в сучасній економіці. В той же час його складність визначається різноманітністю сутнісних сторін, які він відображує, багатогранністю осіб, в яких він виступає та роллю, яку він відіграє у розвиткові ринкової економіки.
Новизну та практичність застосування прибутку, як правило, розкривають його характеристики та функції.
Прибуток - це форма доходу підприємця, який здійснює певний вид діяльності;
Прибуток - це основний фінансовий результат умілого та успішного здійснення бізнесу, в який підприємство вложило свій капітал;
Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, що створюються підприємствами будь-якої форми власності;
Прибуток - це частина доходу, яка "очищена" від понесених витрат на здійснення цієї діяльності, тобто це різниця між сукупними доходами і сукупними витратами в процесі здійснення підприємницької діяльності;
Прибуток - це показник, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяги і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості:
Прибуток - це, в певній мірі плата за ризик здійснення підприємницької діяльності;
Прибуток - це джерело забезпечення внутрігосподарських потреб підприємства, джерело формування бюджетних ресурсів, позабюджетних і благодійних фондів.
Діяльність будь-якого підприємства спрямована на отримання певних результатів. Але одні підприємства впевнено досягають поставленої мети, цілей та завдань своєї діяльності, а інші – працюють менш успішно. Багато хто успіх діяльності підприємства пов’язує із правильним вибором виду діяльності, наявністю достатніх ресурсів та вмінням зорієнтуватися у бурхливому потоці ринкової економіки.
Успіх діяльності підприємства без сумніву залежить від правильної початкової орієнтації та сприятливих вихідних умов його діяльності, забезпеченості матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами. Але значну роль відіграє й те, як підприємство вміє орієнтуватися у неспокійному вирі господарських несподіванок, інфляційних сюрпризів, жорсткої конкуренції.
Управління у повному розумінні як складний соціально-економічний процес означає вплив на процеси, об’єкти, систему для зберігання їх стійкості або переходу із одного стану в інший у відповідності із заданою метою.
Управління у вузькому понятті являє собою конкретні способи ( методи) впливу на об’єкт управління для досягнення конкретної поставленої мети, яке здійснюється на основі різноманітних форм та методів впливу.
В ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у визначенні, яку продукцію і скільки продавати, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати свої господарські процеси.
Правильно вибрана стратегія продажу і належні обсяги продажу продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки.
Недостатнє вивчення даної проблеми обумовило вибір теми дипломної роботи.
Метою роботи є вивчення теоретичних аспектів з проблеми управління прибутком підприємства, дослідження методики управління прибутком при здійсненні імпортних операцій на прикладі діяльності підприємства ЗАТ „Єврокар”.
Мета роботи визначає основні завдання:
• визначення сутності прибутку підприємства,
• аналіз інформаційної бази для аналізу прибутку,
• аналіз фінансового стану ЗАТ „Єврокар”,
• розробка системи управління прибутком на підприємстві.
Аналіз формування прибутку підприємства передбачає розгляд таких питань:
• якість планування діяльності, напруженість та обґрунтованість планів діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих підрозділів,
• оцінку виконання планів реалізації продукції, динаміки обсягів реалізації продукції,
• визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги реалізації продукції протягом останніх років,
• взаємозв’язок і взаємозумовленість показників обсягу реалізації тощо,
• визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробку заходів щодо їх використання.
Об’єктом дослідження є підприємство ЗАТ „Єврокар”.
Предметом дослідження даної дипломної роботи виступає прибуток підприємства, як цілісного господарюючого елемента та основні напрями його управління.
В результаті дослідження були використані наступні методи дослідження: аналізу, синтезу, методи статистики: відносні та абсолютні величини, ряди динаміки, методи економічного аналізу: метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних та відносних різниць.
Аналіз прибутку – одне із головних питань в процесі аналізу діяльності підприємства.
Інформаційною базою для написання дипломної роботи послужили: монографії, підручники вітчизняних і зарубіжних авторів, періодичні видання, звітність підприємства, а також нормативно- законодавчі акти. Дослідженню цієї проблеми присвячені роботи таких дослідників як Пушкар М.С., Мазаракі А.А., Пелих А.С., Примак Т.А., Самуельсон П., Бланк І.А., Івахненко В.І., Павловська О.В. та інші.


Отже, після проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.
Господарська діяльність виробничо-торгівельного підприємства складається з двох безупинних взаємозалежних господарських процесів: виробництва товарів і їх збуту (реалізації).
Для здійснення своєї діяльності підприємство має розпоряджатися певними матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами та засобами.
Планомірне комбінування та використання цих факторів виробництва, організація виготовлення та реалізації продукції ( виконання робіт, надання послуг ) є основною для отримання прибутку, досягнення цілей підприємства та задовольняння економічних інтересів його власників. Фінансовим підсумком господарської діяльності підприємства є його прибуток.
З економічної точки зору прибуток - це різниця між грошовими надходженнями та грошовими виплатами. З господарської точки зору прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець та начало звітного періоду. Прибутком вважається перевищення доходів над витратами.
Найбільш повна оцінка значимості прибутку на мій погляд це: прибуток – є головним джерелом фінансування економічного та соціального розвитку, прибутковість служить основним критерієм вибору інвестиційних проектів і програм оптимізації поточних затрат, видатків, фінансових, вкладень.
З прибутком прямо або безпосередньо пов’язані всі економічні важелі підприємницької діяльності (фінанси, кредити, затрати, ціни і т.п.) без яких неможливо “вижити” будь якому підприємству в ринкових умовах.
Прибуток підприємства – це єдина форма його грошових нагромаджень, а також він є одним із головних джерел формування фінансових ресурсів держави. Тобто прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства.
Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції, послуг, товарів.
Розмір та рівень прибутку обумовлюють можливості підприємства щодо рішення стратегічних цілей та завдань, його фінансову стійкість та платоспроможність, конкурентноздатність. Прибуток є також якісним показником, так як в його величіні відображається зміна обсягу товарообігу, доходів і витрат, рівня використання ресурсів.
Розмір прибутку залежить від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Найважливішими внутрішніми факторами є обсяг діяльності, стан та ефективність використання ресурсів підприємства, рівень доходів та витрат, ефективність цінової та асортиментної політики. Серед зовнішніх факторів виділяють рівень цін на споживчі товари, податкова політика держави, кон’юнктура ринку.
Знання факторів, що впливають на прибуток, дозволяє розробити ефективний механізм управління прибутком.
Кількісно, як економічний показник, прибуток являє собою різницю між обсягом виручки (доходом) і сумою поточних витрат.
Згідно методики визначення прибутку в податковому обліку, розрахунок його здійснюється на підставі Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, виділяють оподатковуваний прибуток та прибуток, що не підлягає оподаткуванню.
Згідно з Законом “Про оподаткування прибутку підприємств”, прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.
Аналіз складу валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток, як об'єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка відображає співвідношення між доходами і витратами підприємства за певний, законодавчо встановлений період оподаткування.
Головна його особливість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою від реалізації і витратами на виробництво цієї продукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не співпадає з бухгалтерським обліком прибутку.
Будучи основною метою діяльності будь-якої комерційної організації, прибуток виконує ряд функцій.
По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства. Отримання прибутку на підприємстві означає, що отримані прибутки перевищують всі витрати, пов'язані з його діяльність.
По-друге, прибуток володіє стимулюючою функцією. Це пов'язано з тим, що прибуток є одночасно не тільки фінансовим результатом, але і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Тому підприємство зацікавлено в отриманні максимального прибутку, оскільки ця є основою для розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства.
По-третє, прибуток є одним з самих найважливіших джерел формування бюджетів різних рівнів.
На прибуток як економічний показник впливає багато факторів. Їх можна поділити на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх належать фактори, що не залежать від розвитку підприємства:
• інфляційні процеси;
• законодавство;
• політика;
• науково - технічний та соціальний розвиток регіону;
• політика оподаткування та ін.
До внутрішніх факторів належать ті, що залежать від діяльності окремо взятого підприємства:
• обсяги продукції, що випускається;
• собівартість виробництва;
• ціна продукції, що реалізується;
• найменування продукції, що випускається.
Чистий прибуток підприємства розподіляється і використовується за такими напрямками:
а. Фінансування витрат, пов’язаних із розвитком підприємства (витрати на науково – дослідні роботи, розробку й освоєння нових видів продукції і технологій, модернізацію обладнання, реконструкцію і модернізацію діючого виробництва ).
б. Фінансування витрат, пов’язаних із будівництвом об’єктів невиробничого призначення, проведення оздоровчих та інших заходів, утримання об’єктів соціальної інфраструктури ( витрати на експлуатацію соціально – побутових об’єктів, що є на балансі підприємства )
Об'єктивною необхідністю подальшого розвитку економіки країни є заходи, які направлені на довготривале використання переваг міжнародного розподілу праці, створення умов широкого обміну досягненнями світової науки і техніки й повсюдне їх упровадження у виробництво.
Зовнішньоекономічна діяльність - це важлива й невід'ємна сфера господарської діяльності, котра при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародних економічних відносин здатна впливати на технічне удосконалювання виробництва, підвищення продуктивності праці і якості продукції, яка виробляється. В цілому ж, вихід на зовнішній ринок самостійно господарюючих суб'єктів сприяє пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу.
Саме тому розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств, фірм, усіх учасників ринкових відносин - це суттєвий фактор підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні окремих підприємницьких структур, так і в масштабах усієї країни. Ефективна зовнішньоекономічна діяльність сприяє відтворенню експортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, залученню іноземних інвестицій на взаємовигідних умовах, забезпеченню економічної безпеки України.
Вихід на зовнішній ринок завжди є вступом до конкурентної боротьби. В умовах високої насиченості і навіть перенасиченості світових товарних ринків кожен товар (і товаровиробник, що за ним стоїть) змушений вести жорстку боротьбу за перевагу споживача, яка віддається найбільш конкурентоспроможному товарові, який на одиницю своїй вартості (ціни) задовольняє більше потреб і на більш високому рівні, ніж товари конкурентів.
Зростаючий інтерес до якості, викликаний посиленням конкурентної боротьби на світовому ринку, ставить цілком конкретне завдання перед виробником продукції. Покращити якість - отже покращити конкурентоспроможність своїх товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Із новим підходом до якості продукції зростає роль стандартизації, у розвитку якої значну роль грає держава. Питання стандартизації розглядаються у якості базової основи, без якої неможливо підвищення якості продукції у масштабах всієї держави в цілому.
Оскільки вирішення питань економічного аспекту є першочерговим, то можна запропонувати в його рамках розробити такі з них. По-перше, це питання загальних умов забезпечення конкурентоспроможності продукції; по-друге, питання спеціальних умов підвищення (забезпечення) якості продукції як основного фактора її конкурентоспроможності.
Отже, що стосується загальних умов забезпечення конкурентоспроможності продукції, то головними з них є такі:
1) цінова політика щодо конкурентоспроможності продукції;
2) інвестиційна політика держави щодо випуску конкурентоспроможної продукції;
3) оподаткування підприємств, що випускають конкурентоспроможну продукцію;
4) кредитна політика держави і банківських структур щодо підприємств, які випускають конкурентоспроможну продукцію, і щодо самої конкурентоспроможної продукції (розробка, освоєння, виробництво);
5) регулювання імпорту продукції;
6) регламентація фінансового обліку;
7) антимонопольна політика.
Цінова політика у сфері забезпечення конкурентоспроможності продукції має базуватися на принципах державного регулювання цін на окремі види продукції (наприклад, заборона демпінгових цін, обмеження монопольних, державних, прейскурантних і деяких інших ринкових цін). У цьому зв'язку на особливу увагу заслуговує система амортизаційних відрахувань, яка прямо впливає на ціноутворення, отже, і на конкурентоспроможність продукції.
Безпосередня й активна участь України в зовнішній торгівлі об’єктивно зумовлена перевагами міжнародного поділу праці.
Основні політико-правові фактори, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності:
• політичне визначення України;
• забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки;
• безумовне виконання міжнародних зобов’язань, особливо в сфері прав людини;
• пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;
• формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.
Економічні фактори, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності:
• економічне та інституційне забезпечення суверенітету;
• оцінка економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;
• розробка та реалізація обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;
• оцінка експортного потенціалу, вироблення експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
• запровадження національної грошової одиниці з включенням її в систему міжнародних розрахунків;
До основних соціально-культурних фактори, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності: відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України; формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти; розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.
Формуючи зовнішньоекономічну стратегію і тактику, слід ураховувати особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань:
• відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього суверенітету;
• не розробленість політико-правових регуляторів та інструментів;
• нерозвиненість ринкових відносин;
• інерція погіршення економічного стану;
• запас соціальної витримки населення, який виснажується.
Зовнішньоторговельна діяльність України в останні роки зберігала негативні довгострокові структурні тенденції в експорті/імпорті товарів і послуг, а саме:
• переважно сировинна спрямованість експорту, перевалювання матеріаломісткого обладнання в експорті продукції машинобудування;
• нераціональність товарної структури імпорту;
• деформована географічна структура експорту та імпорту, аж до монопольної залежності від окремих країн;
• вкрай нерівномірне розміщення експортного потенціалу України.
На зовнішню торгівлю впливали й такі несприятливі фактори:
• не конкурентоспроможність більшості підприємств, товарів у якісно нових умовах зовнішньої торгівлі;
• велика зовнішня заборгованість;
• недієва система митного контролю;
• нерозвиненість інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності, у т.ч. інформаційної;
• кадрова незабезпеченість на всіх рівнях здійснення і регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Серед зовнішньоекономічних факторів інтеграції окремої уваги заслуговують також ті, що впливають на умови міжнародної міграції робочої сили, становлення повноцінних валютних відносин.
У зв'язку з наданням українським підприємствам і об'єднанням права самостійного виходу на зовнішні ринки перед ними встає багато невідкладних проблем, що вони тепер повинні вирішувати самі. Серед них першорядне місце займає питання про визначення ефекту від зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Для цього підприємства розробляються різні методики і приділяється багато уваги питанню її ефективності.
Для підприємства важливу роль відіграє не просто оцінка ефективності ЗЕД, експорту як така (як співвідношення результатів і витрат на ЗЕД). Першорядним є виявлення шляхів підвищення ефективності ЗЕД і активне їхнє використання, відстеження динаміки ефективності (падає вона чи росте), ліквідації неефективних операцій і т.д.
Показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності підрозділяються на поточні і стратегічні. Поточні показники - це в основному кількісні показники зовнішньоекономічної діяльності, що характеризують попередню діяльність. Вони розраховуються в рамках традиційних систем бухгалтерського й управлінського обліку. Стратегічні показники - це якісні показники, що визначають майбутні досягнення підприємства в зовнішньоекономічній діяльності. Тут важливо забезпечити баланс між поточними і стратегічними показниками ефективності зовнішньоекономічної діяльності, що залежить від галузевої специфіки, особливостей ринку, стратегії підприємства.
Аналітична частина роботи виконана за матеріалами підприємства ЗАТ „Єврокар”.
Завод «Єврокар» розташовано в селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, на території Вільної Економічної Зони «Закарпаття».
Будівництво було розпочато 23 липня 2001 року. Територія першого етапу забудови підприємства складає 2.71 га. Площа виробничого корпусу 4320 кв. м. Площа ділянки, зарезервованої під другу чергу проекту - 10 га.
Виробництво:
ступінь збірки – SKD0;
технологія виробництва - міні конвеєр;
моделі, що виробляються - «Шкода Октавія» усіх модифікацій (крім 4х4), «Шкода Фабія».
Виробнича потужність заводу на сьогоднішній день складає:
15 автомобілів за одну зміну;
4000 автомобілів на рік (1 зміна);
8000 автомобілів на рік (2 зміни).
10 квітня 2003 року ЗАТ «Єврокар» і концерном «Volkswagen Group» було підписано Меморандум про початок виробництва автомобілів Volkswagen на заводі компанії у Соломоново.
24 липня ЗАТ «Єврокар» і концерном «Volkswagen Group» було підписано Протокол про дозвіл на серійне виробництво автомобілів VW Passat на заводі «Єврокар».
ЗАТ "Єврокар" – офіційний постачальник автомобілів марки Skoda в Україні.
Місія компанії – створити дилерську мережу європейського рівня та встановити принципово нові стандарти якості.
За короткий час моделі Fabia здобули визнання в усій Європі. Унікальний дизайн автомобіля, “розумна" електроніка, бездоганна служба, винятковий рівень активної і пасивної безпеки та високий ступінь надійності дозволяють Skoda Fabia підкорювати не тільки серця мільйонів, але й завойовувати престижні нагороди в автомобільному світі. Він неодноразово ставав автомобілем року у багатьох європейських країнах. Незаперечним підтвердженням успіху є популярність моделі в покупців. Погляньте на Skoda Fabia. Цей автомобіль завжди вирізняється в потоці машин. Його дизайн відрізняється лаконічністю ліній, динамічністю форм і елегантністю кожної деталі. Зовнішня виразність поєднується із сучасним дизайном внутрішнього оздоблення автомобіля.
Fabia Hatchback – це автомобіль для сучасних і динамічних людей, які люблять життя, цінують свободу вибору, необмежену можливість пересування і знають, чого хочуть.
Fabia Combi – великий автомобіль у класі компактних авто для тих, хто прагне активно виразити свій стиль життя.
Fabia Sedan – автомобіль для тих, хто віддає перевагу класиці. У дизайні кузова автомобіля збережено традиційні лінії седана.
Skoda Superb – солідний, просторий і розкішний седан. Інноваційність підходів до створення моделі, повна свобода ідей, втілена у засобах забезпечення комфорту – все це чудовий автомобіль представницького класу Skoda Superb. Маневреність, комфорт і достатній простір – «три кити» цього автомобіля. Керувати автомобілем є комфортно як тендітній жінці, так і широкоплечому спортсмену. Все дуже просто. При цьому Вас приємно здивує чудова плавність ходу, тиха робота двигуна і повна відсутність вібрацій кузова. Добру динаміку двигуна забезпечують потужні двигуни: два бензинових і два дизельних, на вибір. Автомобіль комплектується 5-ступенева механічна коробка, або автоматична коробка передач Tiptronic, яка дозволяє працювати в ручному режимі. Важко знайти інший такий автомобіль, у дизайн якого було б вкладено так багато інноваційних ідей. Skoda Superb завоював престижні нагороди у Європі.
Автомобіль Skoda Superb став продовженням традицій, закладених дизайнерами і конструкторами ще півсторіччя тому, і справедливо є послідовником першої моделі Superb, представленої ще 1934 року. Вражаючи своїми розмірами, він належав до числа найрозкішніших автомобілів свого часу, завдяки елегантному і розкішному інтер’єру салону, комфорту, рівню технічного виконання, потужному восьмициліндровому двигуну. Це був справді представницький клас! Понад 60 років по тому компанія Skoda Auto a.s. випустила новий автомобіль як данина поваги до його попередника, який уже встиг стати класикою.
Задачі компанії - надавати якісні послуги і повну інформацію споживачу з моменту прийняття рішення про купівлю автомобіля Skoda до післяпродажного обслуговування по всій території України. Створити такі умови обслуговування для клієнтів, щоб кожен відчув підтримку й турботу про себе.
Принципи діяльності:
Бездоганна репутація. ЗАТ "Єврокар" виступає надійним і прогнозованим партнером у ділових відносинах з вітчизняними та закордонними компаніями, уважним і обов’язковим по відношенню до своїх клієнтів.
Високі стандарти. Принципи організації діяльності та система менеджменту компанії, особливий контроль якості послуг, що надаються, забезпечують лідерство у висококонкурентному сегменті вітчизняного ринку.
Командна робота. Компанія "Єврокар" - це команда професіоналів, котрих об’єднує бажання досягти найкращих результатів, це команда людей, котрим цікава їхня робота.
ЗАТ "Єврокар" надає послуги через широко розгалужену дилерську мережу, яка сертифікована Skoda Auto a.s. і покриває всю територію України. У дилерській мережі Skoda представлений максимально повний спектр послуг при купівлі автомобіля, запасних частин і аксесуарів, а також фінансових послуг (кредит, лізинг, страхування) і послуг гарантійного та сервісного обслуговування. Для найбільш вимогливих клієнтів формується індивідуальне замовлення обладнання і різні варіанти тюнінгу.
За період 2004-2006 рр. фінансово-господарська діяльність підприємства є прибутковою, ступінь платоспроможності збільшується. ЗАТ „Єврокар” активно використовує фінансовий лівередж та активно запозичує довгострокові кошти, збільшує оборотні засоби, що є характерно для торгівлі.
У 2006 році прогнозується обсяг виручки 209632 тис.грн. і майже в три рази перевищить обсяг виручки 2005 року. При цьому плановий валовий прибуток у 2006 році складе 40231 тис.грн., що також практично в три рази перевищить аналогічний показник 2005 року. Водночас аналіз досягнутого результату за 1 півріччя 2006 року при відповідній екстраполяції у його річний показник свідчить, що ймовірний обсяг виручки може досягти майже 90 млн.грн., що на 43% більше, ніж у 2005 році і буде рекордним за весь час існування компанії.
У наданому прогнозі показників фінансово - господарської діяльності ЗАТ „Єврокар” зберігається достатньо стійка тенденція щодо темпів рентабельності виручки на рівні в середньому 19-21%, що відповідає тенденціям останніх років.
Ринкова вартість підприємства складає на 01.01.2004 р. 23 094,5 тис.грн, на 01.01.2005 р – 23704,6 тис.грн., на 01.01.2006 р. – 43255,5 тис.грн.
Найбільша частка у структурі балансу припадає на оборотні кошти в активі балансу і довгострокові зобов’язання в пасиві балансі (відповідно 87-90%).
Валюта балансу має тенденцію до зростання на 27,4%, що свідчить про зростання вартості майна підприємства.
Найбільшу питому вагу у структурі доходів займають доходи від реалізації Skoda Oktavia Tour. В 2006 році значно зросли доходи від реалізації Skoda SuperB – 29% в загальному обсязі.
Загальна місія підприємства утворює фундамент для розробки стратегії розвитку і встановлення ключових цілей по таких найважливіших функціональних підсистемах підприємства, як маркетинг, виробництво, науково-дослідна робота, персонал, фінанси. Для ЗАТ „Єврокар” основними цілями управління прибутком є наступні:
• в сфері маркетингу – освоєння нових ринкових ніш, рекламна діяльність;
• в сфері виробництва – досягнення найвищої продуктивності праці при виробництві продукції, підвищення якості та конкурентоспроможності цієї продукції, пошук шляхів зниження витрат;
• в сфері науково-дослідницьких робіт – удосконалення продукції, що випускатиметься;
• в сфері персоналу – забезпечити умови, необхідні для розвитку творчого потенціалу робітників і підвищення рівня задоволеності і зацікавленості в роботі, удосконалення системи стимулювання високого рівня продуктивності праці;
• в сфері фінансів – зберігати і підтримувати на необхідному рівні усі види фінансових ресурсів, підвищення фінансової стабільності підприємства.
При дослідженні умов формування прибутку та впливу на фінансовий стан підприємства ЗАТ „Єврокар” було досягнуто висновку, що політика управління прибутком не чинить негативного впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства та відповідає потребам підприємства.
Поточне фінансове планування є складовою частиною перспективного і являє собою конкретизацію його показників. Результатом поточного планування є розробка основного фінансового документа - фінансового плану.
Поточні плани фінансової діяльності розробляються на наступний рік з розбивкою по кварталах.
Як напрямок оптимізації використання прибутку підприємства був запропонований проект відкриття АЗС в м.Бровари. Для цього було проведене маркетингове дослідження, що довело доцільність даного інвестиційного проекту.
На основі розрахунку показників економічної ефективності інвестиційного проекту були отримані позитивні результати, а саме:
Будівництво АЗС має чистий приведений дохід 557416,76 грн..
Індекс доходності для проекту АЗС складає 1,38.
Період окупності становить 2,9 роки.
Внутрішня норма доходності рівна – 8,4%.
Показники ефективності проектів тісно пов’язані і дозволяють оцінити її з різних сторін, тому доцільно розглядати їх в комплексі. На підставі аналізу показників ефективності інвестиційних проектів можна зробити висновок, що проект будівництва АЗС привабливий.
У роботі також було обґрунтовано доцільність відкриття магазину автозапчастин. Даний інвестиційний проект є також прибутковим.
Як напрямок оптимізації розподілу прибутку на підприємстві був наведений приклад складання фінансових планів. Фінансове планування дозволяє правильно розподіляти фінансові ресурси підприємства, використовувати прибуток підприємства.
Важливе місце в управлінні прибутком належить автоматизації аналізу.
На даний момент в Україні створюється нова економічна система, заснована на ринкових відносинах. Якісних змін потребують всі форми управління підприємства.
У теперішній час перед підприємствами і фірмами різноманітних форм власності постає питання, як зробити швидшим та раціональним складний та трудомісткий процес управління підприємства.



Список литературы 1. Господарський кодекс.
2. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Доход”: Затв.Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99
4. “Статистичний щорічник України за 2005 рік”.-К.: Техніка.- 1999.
5. Contable 93 (Бухгалтерский учет): Пер. с франц. – Киев: ЗАО Укрвостокаудит, 1993. – 73 с.
6. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятий (объединений): Учебник/Под ред. В.Ф. Раевского.-2-е изд., перераб. и доп.-М.: Финансы и статистика, 2002. - 415 с.
7. Бабо А. Прибыль. – М.: Прогресс и Универс., 2002. – 176 с.
8. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. – М.:Инфра-М, 2001.- 176-183 стр.
9. Беседин В.Ф. Эффективность хозяйственного механизма К.: Техніка, 1985- 263 с.
10. Бланк І.А. Управління прибутком підприємства К.: Ніка-Центр, 1998 544с.
11. Бойчик І.М., Хаків М.С. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К. Каравела- 2000. – 229с.
12. Васильев Ю.П. Економіка підприємства. – К.: Уфімб, 2004. – 64с.
13. Г.В. Савицкая. Анализ хозяйственной деятельности предприятия, Минск ООО “Новое знание” 2005. - 531 с.
14. Гринев Н.Н. Стратегическое управление предприятий на основе самоорганизации // Аудит и финансовый анализ. – 1998. – № 1. – с 253.
15. Ефимова О.В. Финансовый анализ. – М.: Бухг.учет, 1999. – 352 с.
16. Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. Навч.посібник.- К.: Вища школа, 1992.- 212 с.
17. Зубовський В. Економіка підприємства. – К.: Уфімб, 1999. – 64с.
18. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.- метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни.- К.: КНЕУ,2000.-263 с.
19. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – Київ: Знання-Прес. - 2002р.- 105 с.
20. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності.- К.: “ Нічлава”, 1999.-204 с.
21. Інвестиційний словник-довідник / Укл. М.І.Передірієнко, Л.А. Швайка, С.М. Янковська. – Львів: “Вільна Україна”, 1997.- 84с.
22. Камаев В. Д. Основы экономической теории. Учебник. -М.: Изд-во МГТУим. Баумана, 2005.- 760с.
23. Караков И.И., Самборский В.И. Теория экономического анализа.-К.: Выща школа, 1989.-255 с.
24. Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций.- М.:Инфра. - 1999.- 132с.
25. Кожинов В. Я. Бухгалтерский и налоговый учет. Управление прибылью. – М.: Экзамен.- 2005.- 258 с.
26. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия . – М.: Центр экономики и маркетинга, 20040. – стр.208.
27. Ковальов Д., Сухорукова Т. Економічна безпека підприємства // Економіка України. - 1998. - № 10. – 12-13 с.
28. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.- Київ: Знання – 2000. – 80 с.
29. Краткий курс по экономике предприятия. – К.:Генеза, 1998. – 302с.
30. Мазаракі А.А. Економіка торгівельного підприємства. – К., 1999. – 270 с.
31. Манн Р, Майер Э.Контроллинг для начинающих. Система управления прибылью 2-е издание. М.: Финансы и статистика, 2004. – 500 с.
32. Минх Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз: Навч. посібник. - Львів:”Армія України”, 2000.- 240 с.
33. Мокий М. Экономика предприятия. Конмпект лекций. – М.: МАЭП, 1999. – 120 с.
34. Павловська О.В. Удосконалення методів пошуку резервів зростання прибутку. // Фінанси України.-2005.-№9.-с.9.
35. Пелих А.С. Экономика предприятия. 100 экзаменационных советов.- М.:Март, 2000.- 362с.
36. Петрович Й.М., Будыщева І.О., Устінова І.Т. Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник. – Львів: Оксарт, 1996.- 416с.
37. Платонов Ю.И. Экономика предприятия. Конспект лекций в схемах.- М.: Приор, 1999. – 112с.
38. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник. – К.:КНЕУ., 2000. –528 с.
39. Поліщук Н.В. Інформаційне забезпечення регулювання результатів діяльності підприємства.-Финансы Украины, №1, 2005.- с.61.
40. Примак Т.О. Економіка підприємства. – К.: МАУП. 1999.- 108 с.
41. Пушкар М.С. Планування і організація підприємств, об’єднань і комплексів. Навч. посібник.- К.: НМК, 1992- 414 с.
42. Раицкий К. - Экономика предприятия. Учебник для вузов. – М.: Маркетинг, 1999. – 693 с.
43. Савчук В.П. Управление прибылью и бюджетирование. - М.: Бином, 2005.- 432 с.
44. Савицкая Т.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Уч.пособие для ВУЗов.- Минск, 2000.- 250 с.
45. Самуэльсон П. Экономика: Пер. с англ. В 2 Т. – Алгон, – 1994. – Т. 1. – 333 с., Т. 2. – 415 с.
46. Сафронов Н.А. Экономика предприятия. Учебник. – М.:Юность, 1998.- 584с.
47. Сергеев М.В. Экономика предприятия. Учебное пособие.- М.: Финанси и статистика, 1994. – 304с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 330
Скачать бесплатно 20314.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.