У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Формування органів самоорганізації населення-учасників управління ЖКГ в ринкових умовах
Количество страниц 106
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20316.doc 
Содержание ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

1.1. Історичні, соціальні аспекти існування малих груп за місцем проживання і територіальних мікроколективів

1.2. Поняття і порядок створення органів самоорганізації населення в Україні

1.3. Дослідження практики і проблем діяльності органів самоорганізації в Україні

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСН)

2.1. Загальна організаційна характеристика ОСН, його власні і делеговані повноваження

2.2. Аналіз взаємодії ОСН з органами місцевого самоврядування, підприємствами ЖКГ і правоохоронними органами

2.3. Дослідження напрямків роботи ОСН, його економічної та соціальної ефективності

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОСН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ

3.1. Посилення фінансової і матеріальної основи ОСН

3.2. Вибір стратегічних напрямків діяльності ОСН і планування його роботи

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ




Актуальність теми дипломної роботи. Історична подія для українського народу - здобуття державної незалежності - поставила надзвичайно складну проблему реформування публічної влади в країні. Основним моментом реформування стало прийняття Конституції України в 1996 році, в якій закладені принципи та основи системи публічної влади в Україні.


Більш як у 20-ти статтях Конституції визначені положення розвитку в Україні сучасної демократичної системи місцевого самоврядування. Стаття 5 Конституції України визначає місцеве самоврядування як самостійний вид органів публічної влади, який не входить до системи органів державної влади і, відповідно до статті 38, вирішує самостійно питання місцевого значення.


Демократичний рівень розвитку будь-якої країни визначається можливістю її громадян вільно брати участь у суспільно-політичному житті держави, впливати на внутрішню та зовнішню державну політику, законотворення, участь громадян у процесах державного будівництва та в інших сферах суспільної та державної діяльності.


Розвиток локальної демократії та реальна участь громадян у вирішенні питань місцевого значення є однією з найважливіших умов побудови громадянського суспільства. А вирішення проблем місцевого розвитку тісно пов’язане з розвитком системи місцевого самоврядування в Україні, однією зі складових якої є органи самоорганізації населення.


Діяльність органів місцевого самоврядування визначена не тільки на конституційному рівні (ст. 5, 7, 13, 19, 38, 40, 71, 118, 140-146 та рядом інших статей), але й на законодавчому рівні. Про це свідчить Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997р.


Вищезазначений Закон у ст.5 визначає склад основних суб’єктів системи місцевого самоврядування. Одним із важливих самостійних елементів системи місцевого самоврядування виступають органи самоорганізації населення, які мають досить складну громадсько-публічну природу і які відіграють важливу роль в житті територіальних громад.


Згідно статті 3 Закону України "Про органи самоорганізації населення", органи самоорганізації населення (ОСОН) є однією з форм участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.


Сьогодні однією з популярних форм місцевої демократії в Україні є органи самоорганізації населення. Органи самоорганізації населення (ОСН) - це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, які у своїй більшості перейшли до нас з радянської муніципальної системи і на зорі незалежності іменувалися "органами громадського самоврядування". Логіка їх існування полягає в деконцентрації влади на місцевому рівні, перенесенні низки повноважень з рівня органів місцевого самоврядування на нижчий (самоорганізаційний) рівень через процедуру делегування повноважень.


За цього чинне законодавство закладає дуже демократичну базу функціонування органів самоорганізації населення, закріплюючи право на самоорганізацію не лише осіб, що постійно проживають у будинку, на вулиці, на території кварталу, мікрорайону (на основі реєстрації), а всіх, хто проживає на даній території, незалежно від реєстрації.


Органи самоорганізації населення є конституційними інститутами. Відповідно до статті 140 Конституції України "сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна". Стаття 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносить органи самоорганізації населення до системи місцевого самоврядування і визначає їх як "представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста". У 2001 році на виконання конституційних норм було прийнято Закон України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 року № 2625-III, яким було врегульовано питання створення, організації діяльності, визначення повноважень та відповідальності ОСН.

Метою дипломної роботи є розгляд та аналіз формування органів самоорганізації населення-учасників управління ЖКГ в ринкових умовах.

Об’єктом дослідження є Управління ЖКГ Подільської райдержадміністрації, предметом дослідження є організаційно-економічні механізми формування органів самоорганізації населення-учасників управління ЖКГ.

Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:


- розглянути теоретико-правові засади самоорганізації населення за місцем проживання;


- здійснити дослідження органів самоорганізації населення (ОСН);


- обґрунтувати шляхи вдосконалення діяльності ОСН та перспективи його розвитку.


Теоретичною основою даного дипломного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі менеджменту організації, ЖКГ.


Методи дослідження. Дипломна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися економічні, статистичні методи дослідження, метод порівняння, методи стратегічного управління, системного підходу й аналізу.

Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні дослідження.

Структура роботи. Дипломна робота складається з 3-х розділів, узагальнюючих висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дипломного дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах.

Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.



Таким чином, провівши дослідження, можна зробити наступні висновки:

Функціонування й подальший розвиток органів самоорганізації населення в Україні надасть можливість:

а) створити нові й модернізувати діючі механізми реалізації місцевої демократії;

б) залучати територіальні громади до безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення і таким чином наблизити процес прийняття рішень про надання відповідних громадських послуг до їх споживачів;

в) у ближчій перспективі значно розвантажити виконавчі органи місцевого самоврядування від вирішення тих питань місцевого значення, котрі можуть бути успішно вирішені самим населенням, шляхом передачі відання з таких питань разом з відповідними фінансовими та матеріальними ресурсами до повноважень органів самоорганізації населення.

Нормативно-правові акти, що регулюють створення та діяльність органів самоорганізації населення, потребують удосконалення та узгодження норм, котрі визначають роль і місце органів самоорганізації населення у системі місцевого самоврядування. Крім того, необхідно привести національне законодавство у відповідність із ратифікованими Україною міжнародно-правовими актами, зокрема, з Європейською Хартією про місцеве самоврядування.

Для зміцнення впливу органів самоорганізації населення на розвиток місцевого самоврядування та громадянського суспільства правовим нормам про створення таких органів необхідно надати імперативного характеру.

З метою оптимізації механізмів взаємодії ОСН і ОМС процедура та форма легалізації має бути уніфікована, наприклад, реєстрація, а не просто повідомлення про заснування. Всі ОСН повинні мати статус юридичних осіб, проте їх статутну діяльність слід обмежувати відповідною територією.

З огляду на належність ОСН до системи ОМС, доцільним видається об’єднання Законів України „Про органи самоорганізації населення” та „Про місцеве самоврядування” в один законодавчий акт. Такий підхід дозволить усунути існуючі суперечності між окремими нормами цих законів. У разі ж збереження існуючих двох законів, необхідно доповнити й уточнити термінологію та визначення в Законі України „Про органи самоорганізації населення”, привести їх у відповідність із ратифікованими Україною міжнародно-правовими актами, зокрема, з Європейською Хартією про місцеве самоврядування. Також слід детально унормувати процедурні аспекти припинення діяльності ОСН. Постала потреба чіткого закріплення прав та обов’язків органів самоорганізації населення в частині їх підзвітності, підконтрольності та відповідальності перед місцевими радами та жителями відповідної території.


Об’єктом дослідження є Управління житлово-комунального господарства Виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) (далі - управління), яке є його структурним підрозділом, підзвітним і підконтрольним голові та заступнику голови райдержадміністрації, а також відповідним підрозділам Київської міської державної адміністрації.


Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, розпорядженнями голови Київської міської державної адміністрації, Подільської районної у м. Києві державної адміністрації та рішеннями Київської міської ради і Подільської районної у м. Києві ради, прийнятими в межах його компетенції, наказами начальників відповідних підрозділів Київської міської державної адміністрації, а також Положенням про управління.


Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Подільської районної у м. Києві державної Адміністрації за погодженням із заступником голови та начальником відповідного підрозділу Київської міської державної адміністрації.

Усього в управлінні працює 11 осіб. Фонд оплати праці становить 12369,00 грн. на місяць. Найбільшу заробітну плану отримує Начальник управління – 1467 грн. на місяць. В цілому можна зауважити, що величина заробітної плати є досить низькою.


Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, відкриті в Подільському УДК, печатку із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням.


Станом на 01.01.2009 року надходження та касові видатки складають 61 469 021 грн. 25 коп., в т.ч.: по загальному фонду - 29 896 662 грн. 59 коп. по спеціальному фонду - 31 572 358 грн. 66 коп. Фактичні видатки за 2008 рік склали 4 593 885 грн. 58 коп., в т.ч.: по загальному фонду - 760 485 грн. 58 коп. по спеціальному фонду - 3 833 400 грн. 00 коп.


Різниця між касовими та фактичними видатками в сумі "-" 10 384 грн. 62 коп. пояснюється наступним чином: результат виконання кошторису за загальним фондом складає на початок року "+’ 418 грн. 13 коп., наявність кредиторської заборгованості на кінець року в сумі "+" 9 968 грн. 89 коп., залишок інших коштів (довіреності) на кінець року в сумі "-" 2 грн. 40 коп.


Слід зазначити, що дебіторську та кредиторську заборгованість станом на 01.01.2008 року погашено в повному обсязі.


Дебіторська заборгованість на 01.01.2009 року відсутня. Кредиторська заборгованість на 01.01.2009 року по загальному фонду складає 9 968 грн. 89 коп.


Тимчасові планові показники на 2009 рік складають 6 098 800 грн., з них: загальний фонд - 6 098 800 грн. План на звітний період складає 2 032 300 грн., з них загальний фонд - 2 032 300 грн.


Станом на 01.03.2009р. по КФК 010117 КЕКВ 1120 в сумі 13 497 грн. 00 коп. та по КЕКВ 1111 в сумі 28 664 грн. 93-коп. виникла кредиторська заборгованість по заробітній платі, нарахуванню на заробітну плату, оплаті комунальних послуг та пені. Кредиторська заборгованість виникла в результаті з недофінансуванням в лютому місяці 2009 року.


Виділені кошти використані повністю за цільовим призначенням.

Для досягнення основних напрямів діяльності орган самоорганізації населення наділяється власними та делегованими повноваженнями.

Механізми взаємодії органів місцевого самоврядування (ОМС) та ОСН можна умовно поділити на три групи:

1) реєстраційно-легалізаційні процедури;

2) місцеві ініціативи та громадські слухання;

3) участь представників ОСН у засіданнях ОМС та їхніх виконавчих комітетів.

Усі ці механізми мають свої недоліки та потребують удосконалення.

Проаналізувавши практику виконання повноважень досліджуваного ОСН, стає зрозумілим, що найбільш забезпеченими є повноваження щодо ведення обліку громадян, незаконним наданням земельних ділянок під забудову, надання допомоги жителям похилого віку, інвалідам, сім’ям загиблих воїнів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

У досліджуваному ОСН кожна вулиця або кілька вулиць закріплені за окремими членами комітету, які складають та уточнюють списки мешканців за такими категоріями:

– ветерани Великої Вітчизняної війни, праці, Збройних Сил України;

– одинокі батьки (матері), які виховують дітей;

– самотні мешканці – пенсіонери;

– малозабезпечені мешканці;

– інваліди загального захворювання та діти-інваліди;

– вдови загиблих чи зниклих безвісти у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років та в інших військових конфліктах;

– лежачих хворих мешканців.

Орган самоорганізації населення бореться з незаконним наданням земельних ділянок під забудову.

Керівний склад органів самоорганізації населення приймає участь в організації та проведенні зустрічей депутатів міської ради з виборцями, прийомах громадян.

З метою забезпечення гласності роботи ОСН щорічно проводяться звіти про свою діяльність на зборах або конференціях за місцем проживання. Регулярно матеріали про їх діяльність друкуються на сторінках міських газет за поданням райадміністрацій або самих комітетів самоорганізації. Так, в кожному п’ятому випуску міських засобів масової інформації розміщуються матеріали щодо виконання своїх повноважень комітетами.

Однією з найважливіших форм роботи з населенням є особисті прийоми громадян, в ході яких надаються консультації, деякі питання беруться на контроль.

Багато уваги приділяється ОСН питанням соціального захисту населення. Так, ОСН, разом з персоналом районних управлінь праці і соціального захисту населення, постійно обстежуються умови проживання найменш захищених верств населення з метою надання їм необхідної допомоги. Більшість комітетів створили «банки» одягу для незаможних громадян, які регулярно поповнюються населенням.

ОСН активно приймає участь у різних конкурсах.

Щорічно для керівного складу ОСН проводяться семінари під загальною назвою "Система взаємодії з державними органами влади й управління", в яких бере участь міський голова та його заступники, керівники комунальних служб, правоохоронних органів, державної податкової інспекції, органів держпожнагляду тощо.

Перебуваючи в безпосередньому контакті з жителями, актив ОСН стає першим, до кого звертаються громадяни з приводу тих чи інших проблем. Крадіжки предметів домашнього побуту, виготовлених із кольорових металів, а невдовзі й узагалі всього металевого особливо гостро позначилися на приватному секторі, де до того ж проживають переважно беззахисні пенсіонери. Не один раз голови мікрорайонів і вуличних комітетів разом із міським головою зустрічалися з керівництвом МВ УМВС, дільничними інспекторами, щоб припинити діяльність нелегальних пунктів прийому чорного та кольорового брухту.

Варто зазначити, що фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є:

- кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому міською радою для здійснення наданих та делегованих органу самоорганізації населення повноважень;

- добровільні внески фізичних і юридичних осіб;

- інші надходження, не заборонені законодавством.

Матеріальною основою діяльності ОСН є майно, передане йому радою в оперативне управління.

ОСН можуть мати у власності об'єкти соціально-побутового призначення, створені за власні кошти або в порядку дольової участі разом з підприємствами, установами, організаціями, іншими суб'єктами на договірних засадах.

Отже, для покращення умов фінансування ОСН, на нашу думку, варто:

- Внести зміни до Бюджетного кодексу України, якими надати ОСНам статус головних розпорядників бюджетних коштів.

- Внести зміни до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", якими: 1) встановити альтернативну податкову базу для юридичних осіб у розмірі а) 0.2-0.3% суми валових доходів або б) витрат на оплату праці в звітному періоді; 2) скасувати обмеження податкового кредиту для фізичних осіб-донорів ОСН сумою платні; 3) звільнити від оподаткування суми внесків, не пов’язаних із створенням корпоративних прав учасників ОСН; 4) звільнити від оподаткування прибутковим податком такі надходження, як членські внески та добровільні пожертвування і безповоротну фінансову допомогу; 5) зняти нижню межу 2% для отримання податкової знижки тим, хто жертвує на благодійність та НПО; 6) дати альтернативу, що підприємство може жертвувати для НПО і ці пожертви віднести до валових витрат кошти у відсотках до доходу, а не до прибутку; 7) розвести бюджет та бюджетні установи по різним рядкам п.5.2.2 Закону; 8) ввести визначення гранту, як цільової безповоротної фінансової допомоги.

- Внести зміни до Указу „Про спрощену систему оподаткування” (законом), де передбачити пільгу для жертводавців, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування.

- Внести зміни до Закону „Про податок з фізичних осіб”, якими: 1) підняти верхню межу на добровільні пожертви фізичної особи з 5-ти до 15%; 2) поширити податковий кредит на інші види доходів фізичних осіб; 3) звільнити від оподаткування вартості соціальних послуг та допомоги, що надають ОСН за державні кошти або в рамках державних соціальних стандартів; 4) скасувати обмеження податкового кредиту для фізичних осіб-донорів ОГС сумою платні; 5) ввести спеціальні умови оподаткування приватних фондів.

- Внести зміни до статті 3.2.5 Закону "Про податок на додану вартість", у якій поширити норму про звільнення від ПДВ усієї гуманітарної чи технічної допомоги, що ввозиться відповідно до чинних договорів.

Однією з найбільших проблем для киян є сьогодні неконтрольована та руйнівна забудова міста, ущільнення існуючої забудови, знищення парків і скверів.

Руйнується і спотворюється життєвий простір людини. Забудовуються прибудинкові території, дитячі та спортивні майданчики, подвір’я.

Єдиний вихід із цієї критичної ситуації – ОБ’ЄДНАННЯ в об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та органи самоорганізації населення (ОСН).

Саме ОСН та ОСББ мають повноваження та можливості покращити якість життя киян і захисти їхні подвір'я, дитячі та спортивні майданчики від "проблемної" забудови.
Список литературы
1. Ярославль – Головка. Соревнование на лучшее обслуживание рабочих (Передано по телеграфу) // Правда. – 1933. – 21 октября. – С.1.

2. С.Р. О работе уличных комитетов // Советское строительство. – 1937. - №5. – С.84 – 100.

3. Чугунов С. Уличные комитеты. Опыт работ уличных комитетов городов Московской области. – М.: Московский рабочий, 1935. – 31 с.

4. Газукина П. Уличные комитеты – организаторы культуры и благоустройства // Власть Советов. – 1934. - № 21. – С. 28–30.

5. Петухов П., Викторов В. Комитеты улиц – новая форма пролетарской демократии // Советское строительство. – 1935. - № 6. – С. 105–111.

6. Лепешкин А. И. Местные органы власти Советского государства (1921-1936 гг.). – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1959. – 412 с.

7. Конкурсы советов на Украине // Советское строительство. – 1934.- № 7. – С. 104.

8. Гольдштейн Н. О соревновании советов в 1935 году // Советское строительство. – 1936. - № 3. – С. 48 – 55.

9. Антипин Г. А., Михалкевич В. Н. Уличные комитеты в городе и на селе. – М.: Московский рабочий, 1960. – 39 с.

10. Кирпичов В. Т. Замість засміченої околиці – квітучі вулиці // Радянська Україна. – 1937. - № 5. – С. 73-75.

11. Левковия М. О. Організаційно-масова робота рад по благоустрою // Радянська Україна. – 1935. - №4. – С. 15-17.

12. Валевский Н. Поход за культурный город // Социалистический город. - 1934. - № 3. – С. 5-8.

13. К. и С. Об уличных комитетах // Власть Советов. – 1937. - № 4. – С. 20-23.

14. Петухов П., Викторов В. Комитеты улиц – новая форма пролетарской демократии // Советское строительство. – 1935. - № 6. – С. 105-111.

15. Брук А. Массовые организации городских советов (в порядке обсуждения) // Советское строительство. - 1937. - № 6. – С. 68-72.

16. Турок С. Организовать массы на борьбу за культурную жизнь // Власть Советов. – 1934. - № 3. – С. 27-30.

17. Михайлов Г. Город и городской совет // Городской совет. Сборник статей. – М.: Издательство «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1935. – С. 3-26.

18. Теттенборк З. Задачи городского строительства в 1935 г. // Советское строительство. – 1935. - № 5. – С. 58–64.

19. Гайдуков Д. Предварительные выводы по конкурсам советов // Власть Советов. – 1934. – С. 21-22.

20. Срібний П.Д. Комунальна секція Черкаської міської ради // Радянська Україна. – 1937. - № 3. – С. 41.

21. Закон України "Про органи самоорганізації населення" вiд 11.07.2001 № 2625-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 48, ст. 254.

Дем’янець С. Реформи у житловій сфері: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) є порівняно новою організаційною формою суб’єктів господарювання в Україні, виникнення якої пов’язано передовсім з питаннями права власності на житло, управління та обслуговування житла: Дослідження юридичних аспектів нової форми власності (закон, постанови КМУ) // Соціальна політика. - 2005. - 16 трав. (№ 20). - С.5.

22. Денисюк О.М. Проблеми управління комунальним майном: Проблеми підвищення ефективності управління об'єктами права комунальної власності // Економіка та держава. - 2005. - № 9. - С.16-19.

23. Денчук Р. Проблеми управління формуванням комунальної власності: Способи формування комунальної власності // Юридична Україна. - 2004. - № 11. - С.69 - 74.

24. Денчук, Радмила Олександрівна. Адміністративно-правова охорона комунальної власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ін-т законодавства Верховної Ради України. - К., 2006. - 19 с.

25. Державна та комунальна власність в Україні. - К., 2002. - 448с.. - (Бюлетень законодавства і юридичної практики України; N5)

26. Джабраілов, Руслан Аятшахович. Правове забезпечення ефективного використання об’єктів комунальної власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж.. - Донецьк, 2005. - 18 с.

27. Джабраїлов Р. Еволюція права комунальної власності в Україні // Економіка та право. - 2003. - №1. - С.44-49.

28. Жемеренко Є. Актуальні проблеми становлення та розвитку комунальних відносин в Україні: У статті розглянуто нагальні проблеми комунальних відносин в Україні: недосконалість визначення об'єктів комунальної власності, недостатність коштів у місцевих бюджетах для розвитку житлово-комунального господарства. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем даної сфери // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 9. - С.3-10.

29. Завада О. Житлово-комунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства // Економіка України. - 2000. - № 10. - С.4 - 13.

30. Ільченко Я.В. Еволюція права комунальної власності в Україні // Статистика України. - 2002. - № 1. - С.34 - 38.

31. Кавун О. Наближається велика комунальна революція, або Що має бути, того не минути: Як вирішуються житлово-комунальні проблеми в Житомирі // Голос України. - 2002. - 2 лип. - С.6 - 7.

32. Калугин В. Потерянная реформа: На реформирование коммунального комплекса украинской власти необходимо изыскать около 30 млрд. грн.: Огляд стану житлово-комунального господарства, практика приватних ЖКГ, проблеми, огляд ситуації // Бизнес. - 2004. - 18 жовт. (№42). - С.34 - 37.

33. Карпушин Е. І. Задачі адміністративного регулювання господарської діяльності підприємств комунальної власності з наданням муніципальних послуг // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2002. - Вып.36: Сер. Архитектура и технические науки. - С.445–449.

34. Конакова І. Актуальні проблеми розвитку житлово-комунального господарства: (на прикладі Донеччини): Авторами розглянуті і проаналізовані найбільш гострі проблеми розвитку житлово-комунального господарства регіону /І.Конакова, С.Футулуйчик. // Схід. - 2004. - №3. - С.53 - 57.

35. Конькова О.Г. Аспекти розпорядження комунальною власністю: Право власності представляє собою урегульовані законодавством суспільні відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном. Право комунальної власності не є виключенням // Економіка. Фінанси. Право. - 2004. - № 6. - С.37 - 39.

36. Косянчук І. Житлу потрібен ефективний господар: Про житлово-комунальне господарство України /Держжитлокомунгосп. // Уряд. кур'єр. - 2004. - 26 лют. (№ 37). - С.7.

37. Косянчук І. ЖКГ: підходи до реформування: Необхідність реформування житлово-комунальної сфери // Соц. захист. - 2005. - № 8. - С.21-23.

38. Кривов А. Коммунальный тупик: Про житлово-комунальне господарство (ЖКГ) в сучасном централізованому вигляді /А.Кривов, Ю.Крупнов. // Молодая гвардия. - 2004. - №9. - С.3 - 12.

39. Лагутін В. Недореформоване житлово-комунальне господарство: проблеми та перспективи: Розглянуто нинішній стан житлово-комунального господарства, виявлено певні недоліки при проведенні реформ. Запропоновано подальші кроки для подолання кризи в галузі // Економіст. - 2004. - № 4. - С.54 - 56.

40. Манойленко О. В. Напрямки підвищення ефективності державного управління підприємствами комунальної власності // Управління розвитком. - Х., 2005. - N2: Спецвип. - С.59–63.

41. Музика Л. Деякі питання правового режиму об’єктів права комунальної власності // Підприємництво, госп-во і право. - 2002. - № 12. - С.38 - 40.

42. Музика, Леся Анатоліївна. Право комунальної власності в Україні: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. 12.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2004. - 20 с.

43. Ольшанський О. В. Механізм управління комунальною власністю територіальної громади міста // Теорія та практика державного управління. - Х., 2005. - Вип.1 (10). - С.65–69.

44. Семчук Г. «В убыточную отрасль инвесторы не придут»: Інтерв’ю з заступником міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства: Обговорення проблемних сторін у питаннях утримання житлового фонду. Аспекти законодавчого регулювання системи управління ЖКГ. Факти раціональної переорганізації господарства // Бизнес. - 2007. - 15 янв. (№ 1-2). - С.35-37.

45. Сунцова О. О. Деякі аспекти державного регулювання розвитку підприємств комунальної власності в Україні // Вісник. - Львів, 2005. - N6. - С.91–101.

46. Цвігун Д.П. Реформування комунальної власності: Проблеми реформування комунальної власності // Часопис Київського університету права. - 2004. - № 1. - С.48 - 53.

Цхведиани В. Жить-быть коммунхозу?: Реформи ЖКГ як засіб від криз. Забезпечення теплом // Топливно-энергетический комплекс. - 2005. - № 9. - С.35-36.

48. Чекіна А. В. Деякі аспекти правового регулювання управління комунальною власністю // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития. - Донецк, 2003. - С.191–194.

49. Чунаєв О. Житлово-комунальне господарство: ситуація з реформуванням: Стан житлово-комунального господарства // Профспілки України. - 2003. - № 5. - С.27 - 33.

50. Шелегеда Б. Економічний механізм підвищення ефективності житлово-комунальної реформи: У статті проаналізовано взаємини між виробниками і споживачами житлово-комунальних послуг, обгрунтовано необхідність формування ринкових відносин у житловій сфері, енергозбереження визнане фактором реформування житлово-комунального господарства /Б.Шелегда, Л.Кравцова. // Схід. - 2004. - №3. - С.9 - 13.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 795
Скачать бесплатно 20316.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.