У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Захист прав учасників цивільного процесу
Количество страниц 81
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20430.doc 
Содержание ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧАСНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕССУ 6

1.1. Учасники цивільного процесу та їх класифікація 6

1.2. Реалізація принципів цивільного процесу щодо захисту прав та обов’язків учасників процесу 14

РОЗДІЛ 2. ЗАХИСТ ПРАВ УЧАСНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 32

2.1. Забезпечення реалізації відповідачем своїх прав в цивільному процесі та способи їх захисту 32

2.2. Загальна характеристика захисту прав позивача в цивільному процесі 47

2.3. Роль та місце адвокатури в процесі захисту прав учасників цивільного процесу 56

РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ УЧАСНИКАМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ: РЕАЛІЇ СУЧАСНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ 62

3.1. Актуальні проблеми забезпечення реалізації прав учасниками цивільного процесу 62

3.2. Шляхи подолання проблем забезпечення реалізації прав учасниками цивільного процесу 70

ВИСНОВКИ 78

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 83



ктуальність і значення. Актуальність теми дослідження є безперечною, оскільки кожна демократична держава зобов’язана утверджувати та забезпечувати права і свободи людини. За умов розвитку сучасного ринкового суспільства особливого значення набувають проблеми розбудови цивілізованих цивільно-правових відносин, котрі можуть забезпечити оптимальний баланс інтересів усіх їх учасників та захист їх законних прав. Механізм правового регулювання правосуддя з цивільних справ не тільки визначає порядок реалізації конституційного права громадян на судовий захист відповідно до норм внутрішнього національного законодавства, а й є передумовою використання міжнародних судових інститутів захисту прав людини. Це особливо важливо у зв'язку із вступом України до Ради Європи та ратифікацією Європейської конвенції прав людини.

Відповідність дипломної роботи темі і завданню, комплексність вирішення питань. Дипломна робота відповідає поставленій темі дослідження та основним завданням, які було визначено в роботі. Основні проблемні питання в дипломній роботі вирішуються комплексно на основі аналізу існуючої нормативної та теоретично-практичної бази захисту прав учасників цивільного процесу. Узагальнюючі висновки дають представлення про учасників цивільного процесу, принципи цивільного процесу щодо захисту прав та обов’язків учасників процесу, захист прав учасників цивільного процесу, а також актуальні проблеми реалізації прав учасниками цивільного процесу та шляхи їх подолання.

Оцінка дипломної роботи і рекомендації для її практичного використання. Дипломна робота заслуговує високої оцінки, оскільки наведений аналіз особливостей сучасного захисту прав учасників цивільного процесу відповідає реаліям та наведені рекомендації можуть застосовуватись для подальшого аналізу проблемних питань у цій сфері юрисдикції.



Актуальність теми. Кожна демократична держава зобов’язана утверджувати та забезпечувати права і свободи людини. Для належної реалізації цього обов’язку в національному законодавстві закріплено спеціальний комплекс відповідних правових норм, серед яких особливе місце займають положення ст. 55 Конституції України, відповідно до змісту якої, права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

В умовах сьогодення судова влада, безсумнівно, посідає визначальну роль у розбудові України як демократичної, правової держави, на яку Конституцією, Законом України «Про судоустрій» та іншими нормативно – правовими актами чинного законодавства України покладено здійснення правосуддя в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах.

Правосуддя, як частина суспільного життя, стрімко розвивається, здійснюється пошук шляхів найбільш оптимального вирішення питань, що постають під час його здійснення. Правосуддя з цивільних справ певною мірою відбиває професіоналізм юридичної практики в цілому та ступінь захищеності суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів громадян. Механізм правового регулювання правосуддя з цивільних справ не тільки визначає порядок реалізації конституційного права громадян на судовий захист відповідно до норм внутрішнього національного законодавства, а й є передумовою використання міжнародних судових інститутів захисту прав людини. Це особливо важливо у зв'язку із вступом України до Ради Європи та ратифікацією Європейської конвенції прав людини.

При цьому, за умов розвитку сучасного ринкового суспільства особливого значення набувають проблеми розбудови цивілізованих цивільно-правових відносин, котрі можуть забезпечити оптимальний баланс інтересів усіх їх учасників та захист їх законних прав. Не випадково протягом останнього часу виявляється підвищений інтерес як з боку дослідників-теоретиків, так і з боку правозастосовних органів до тих правових конструкцій, які дозволяють запобігти та (або) ліквідувати наслідки шкідливого використання прав суб’єктами суспільних відносин та максимально захистити права усіх учасників судового процесу. Адже, судова процедура вважається справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності та відкритості.

Саме на вищевикладених тезисах ґрунтується актуальність теми цієї роботи «Захист прав учасників цивільного процесу».

Метою даної роботи є проведення комплексного, системного дослідження змісту правової категорії «учасники цивільного процесу» та, особливо, формам та засобам реалізації захисту прав учасників цивільного процесу в аспекті норм чинного законодавства України та сучасної правової науки.

Визначена мета обумовила наступні завдання роботи:

- визначити учасників цивільного процесу та навести їх класифікацію;

- проаналізувати реалізацію принципів цивільного процесу щодо захисту прав та обов’язків учасників процесу;

- розглянути особливості забезпечення реалізації відповідачем своїх прав в цивільному процесі та навести способи їх захисту;

- надати загальну характеристику захисту прав позивача в цивільному процесі;

- визначити роль та місце адвокатури в процесі захисту прав учасників цивільного процесу;

- проаналізувати актуальні проблеми забезпечення реалізації прав учасниками цивільного процесу;

- визначити шляхи подолання проблем забезпечення реалізації прав учасниками цивільного процесу.

Об’єктом дослідження є правовідносини між учасниками цивільних процесуальних правовідносин, що виникають у зв’язку із захистом їх цивільних прав та охоронюваних законом інтересів .

Предметом дослідження виступає система правових норм, що регулює механізм реалізації та захисту прав учасників цивільного процесу в Україні.

Науково - теоретична база дослідження. Питання дослідження правових проблем захисту прав учасників у цивільному процесі у правовій науці розглядались у наукових працях Л.М. Баранової, Д.В. Бобрової, Т.В. Варфоломеєвої, А.М. Васильєва, Д.П. Ватмана, О.М. Вінник, В.С. Гопанчука, М.А. Гурвича, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Є.Г. Дріжчаної, В.І. Кисіля, К.І. Комісарова, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, Р.А. Майданика, І.І. Мельникова, О.А. Підопригори, Я.А. Розенберга, З.В. Ромовської, І.В. Спасибо-Фатєєвої, А.Л. Ткачука, М.К. Треушнікова, С.Я. Фурси, О.Є. Харитонова, Н.М. Хуторян, Д.М. Чечота, М.С. Шакарян, Я.М. Шевченко, В.М. Шерстюка, М.Й. Штефана, В.С. Щербини та ін.

Нормативною основою дослідження є цивільне та господарське законодавство України, окремі нормативно - правові акти України.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи складають окремі наукові методи пізнання соціально-правових явищ і досягнення науки цивільного процесуального права й чинного законодавства. Зокрема, у роботі використовувалися такі наукові методи: історико-правовий, що дозволив розглянути та проаналізувати аспекти виникнення та поступового розвитку інституту сторін цивільного процесу; порівняльно-правовий, який був застосований під час проведення правового аналізу законодавства щодо інституту сторін в цивільному процесі; формально-юридичний, за допомогою якого був проведений аналіз співвідношення норм як матеріального, так і процесуального права, а також були досліджені наукові джерела, що містять суб’єктивні погляди на подальший розвиток та вдосконалення інституту сторін; статистичний, що застосовувався під час узагальнення матеріалів опублікованої судової практики та статистичних даних та ін.

Структура роботи визначається предметом, метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.



Отже, в результаті проведеного дослідження в першому розділі даної дипломної роботи слід зазначити, що сторонами у цивільному процесі є юридично заінтересовані особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві. Вони є головними особами, які беруть участь у цивільній справі позовного провадження, без яких неможливий сам процес. Поняття сторони в цивільному процесі має безпосередній зв'язок з матеріальними правовідносинами. Ними виступають переважно його суб'єкти: покупець і продавець, кредитор і боржник, подружжя (розірвання шлюбу, поділ спільно нажитого майна, визначення місця проживання дітей та ін.) — внаслідок порушення чи оспорювання їх суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу. Тоді всіх суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин можна умовно поділити на дві групи: суд та учасники цивільного процесу (особи, які беруть участь у справі та інші учасники цивільного процесу). Також доцільно виділити третю групу суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин - особи, які беруть участь у забезпеченні доказів або позову до відкриття провадження у справі. До цієї групи належать: заявник - особа, яка подає (від імені якої подають) до суду заяву про забезпечення доказів (позову) до подання позовної заяви; особа, стосовно якої вживаються заходи забезпечення доказів (позову); представники заявника та особи, стосовно якої вживаються заходи забезпечення доказів (позову); заінтересовані особи (наприклад, ті, у яких знаходиться майно щодо якого вживаються відповідні заходи).

Серед основних ознак, що притаманні особам, які беруть участь у справі слід виділити: наявність самостійної юридичної заінтересованості у вирішенні справи; здійснення дій, спрямованих на виникнення, розвиток і припинення цивільного судочинства; на їх права та обов'язки у межах, встановлених законом, впливає законна сила судового рішення.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач - особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді і розпочинається цивільний процес. Відповідач - особа, котра на заяву позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорення його права і охоронюваних законом інтересу.

Для забезпечення виконання процесуальних функцій сторони наділяються численними цивільно-процесуальними правами, які можуть бути класифіковані на такі групи: права, які характеризують повноваження на порушення провадження в справі; права на зміни в позовному спорі; права на подання і витребування доказів та участь в їх дослідженні; права, пов'язані із залученням до справи всіх заінтересованих осіб — права вимагати від суду залучення до справи співучасників, третіх осіб, органів державного управління, прокурора; права, пов'язані із забезпеченням законного складу суду, об'єктивності розгляду справи і виконання судових постанов; права на участь у судових засіданнях по розгляду справи і в здійсненні окремих процесуальних дій; інші права, що забезпечують захист у процесі по справі.

Щодо реалізації принципів цивільного процесу щодо захисту прав та обов’язків учасників процесу, то тут слід зазначити, що принципи закріплюються в нормах права, їх положення, правила відображають суспільно-правові погляди народу як безпосередньо, так і через політичні партії, громадські і державні об'єднання, які беруть участь у соціально-політичному житті держави.

Принципами цивільного процесуального права будуть закріплені в його нормах правові погляди українського народу на завдання і мету правосуддя в цивільних справах (цивільного судочинства), організаційної його побудови і процесуальної діяльності, процесуально-правових повноважень та процесуально-правового становища учасників процесу — громадян, підприємств, установ, організацій. Принципи цивільного процесуального права тісно взаємопов'язані між собою і в сукупності становлять систему. Кожний з принципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань цивільного судочинства, дія одного принципу обумовлює дію інших.

До принципів цивільного процесуального права, закріплених Конституцією України, належать такі принципи: здійснення правосуддя виключно судами; територіальності і спеціалізації побудови системи судів загальної юрисдикції; участь народу в здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних; виборність і призначуваність суддів; здійснення правосуддя суддею одноособове, колегією суддів чи судом присяжних; незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові; здійснення правосуддя професійними суддями та у визначених законом випадках народними засідателями і присяжними тощо.

До принципів цивільного процесуального права, закріплених законодавством про судочинство, належать: диспозитивність, об'єктивна істина, процесуальна рівноправність сторін, раціональна процесуальна форма, неможливість процесуального сумісництва, усність, безпосередність.

В другому розділі роботи було проаналізовано особливості захисту прав учасників цивільного процесу. Виходячи з цього, можна зазначити, що процесуальна правосуб’єктність (процесуальна правоздатність та дієздатність) — це специфічна властивість суб’єктів цивільного процесуального права, яка дозволяє їм бути носіями процесуальних прав та обов’язків, вступати в цивільні процесуальні правовідносини, самостійно реалізовувати процесуальні права та виконувати обов’язки.

Відповідач протягом усього часу розгляду справи має право: 1) визнати позов повністю або частково; 2) пред'явити зустрічний позов, тобто позов, який є взаємопов'язаним із вимогами позивача і приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо це є доцільним.

Виконання завдань цивільного судочинства щодо захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян, прав та інтересів організацій та держави залежить від всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності до чинного законодавства, з вимогами принципу законності, тобто від ухвалення судом у цивільних справах законних і обґрунтованих рішень і ухвал. Досягнення зазначеної мети забезпечується численними цивільними процесуальними гарантіями, серед яких велике значення має функціонування у цивільному судочинстві України апеляційного оскарження і перевірки судових рішень і ухвал, що не набрали законної сили. Права відповідача на захист реалізуються за допомогою участі у процесі представників влади і захисників, правом подання зустрічного позову, правом на апеляцію і касацію.

Право на справедливий судовий розгляд є фундаментальним правом людини. Його розвиток та регламентація здійснювалися у контексті формування уявлень про права і свободи людини. Рівність прав та обов'язків сторін є обов'язковою умовою здійснення правосуддя у цивільних справах.

Права позивача у цивільному процесі реалізуються за допомогою участі у процесі представників влади, забезпеченням позову, правом на апеляцію і касацію.

Особливу роль в забезпеченні правової допомоги населенню державою відведено адвокатурі. Нині громадяни можуть використати надане їм конституційне право на отримання кваліфікованої юридичної допомоги від адвокатів, які уповноважені державою здійснювати функцію судового представництва фізичних та юридичних осіб. Основне завдання адвокатури — надання юридичної допомоги громадянам і організаціям. Адвокатура є одним з інститутів правової системи держави. При здійсненні професійної діяльності адвокату надано право представляти і захищати права й інтереси громадян та юридичних осіб за їх дорученням в усіх судових органах і на всіх стадіях цивільного судочинства.

В третьому розділі даної дипломної роботи були розглянуті актуальні проблеми забезпечення прав учасниками цивільного процесу.

Так, Конституція України гарантує кожному право на судовий захист і на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Права і свободи людини й громадянина вважаються невідчужуваними й непорушними, а народ – носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Проте на практиці пафосно проголошені гасла рівності учасників судового процесу перед законом і судом, право на звернення до суду за захистом, здійснення правосуддя на засадах поваги до честі й гідності так і залишаються лише на папері.

Найголовнішими проблемами є недоступність судового захисту, низький рівень правової культури населення, бюрократизація розгляду справ, перевантаженість суддів тощо.

Із метою вдосконалення судового захисту громадян та організацій, а також для запобігання можливості зловживання суб’єктивними процесуальними правами і встановлення певної відповідальності за їх зловживання закріплюється інститут заочного рішення. Він не порушує конституційного принципу змагальності процесу, оскільки забезпечується повною поінформованістю сторін про позицію кожного, судове засідання провадиться відповідно до загальних правил, у відповідача зберігається право на оскарження постановленого заочного рішення.

Питання вдосконалення судового захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, функціонування судової системи є традиційно актуальними. Нагальність удосконалення цивільно-процесуальних відносин обумовлюється законотворчими процесами, які відбуваються в державі, а саме: реформами адміністративно-політичної, соціально-культурної сфер суспільства.
Список литературы 1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. – К.: Ін Юре, 1996. – 55 с.

2. Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року. – К, 1991. – 6 с.

3. Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. – Львів, 1990. – 10 с.

4. Конвенція про захист прав і свобод людини від 4.11.50 р. // Права людини: міжнародні договори ООН та Ради Європи – К: Факт, 2001 р.

5. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989р. // Права людини: міжнародні договори ООН та Ради Європи – К: Факт, 2001 р.

6. Господарський процесуальний кодекс України. – Відомості ВР України. – 1992. – N 6. – ст. 56.

7. Цивільний кодекс Української РСР, затверджений Законом від 18 липня 1963 року № 1540-06 // Кодекси України. – Том 2. – К.: Ін Юре, 1997

8. Цивільний кодекс України. – Відомості ВР України. – 2003. – NN 40–44. – ст. 356.

9. Цивільний процесуальний кодекс України. – Відомості ВР України. – 2004. – N 40–41, 42. – ст. 492.

10. Безлюдько І. О., Бичкова С. С, Бобрик В. І. та ін. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С. С. Бичкової.- К.: Атіка, 2006.

11. Гель А. П. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. — К.: МАУП, 2004.

12. Зейкан Я.П. Захист у цивільній справі: Науково-практичний коментар – К.: КНТ, 2007 – 488 ст.

13. Копайгора І.Д., Іваненко Г.В., Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. — К.: Знання,2005. — 583 с.

14. Кравчук В. М., Угриновська О. І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. — К.: Істина, 2006. – 944 с.

15. Мітюхін Р.М. Цивільний процес. - К: Знання, 2006. – 537 с.

16. Наливайко Л.Р. Конституційні права, свободи та обов'язки в Україні: Метод. Рекомен. Для студ. ІІ курсу заочн. Відділ. Юр. Фак. / Л.Р.Наливайко, Х.В.Приходько.- Запоріжжя: ЗДУ, 2005. - 31 с.

17. Науково-практичний коментар до Цивільного законодавства України. - К.-Севастополь: А.С.К., ІЮД, 2004. – 928 с.

18. Науково практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової, В.В.Луця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

19. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник. – К.: Наук. думка, 2006.

20. Права і свободи людини та громадянина. Матеріали до бібліографії.- Львів: , 2006 - 264 с.

21. Притика Ю.Д. Теоретичні проблеми захисту прав учасників цивільних правовідносин в третейському суді: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук - Київ, 2006.

22. Пунда Олександр Олегович Поняття та проблеми здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини.- Хмельницький - К.: Вид-во Сергія Пантюка, 2005.- 436 с.

23. Сакара Н.Ю. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. -Харків, 2005.

24. Тертишніков В.І. Цивільний процес України (лекції): Навч. – практ. посіб. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 272 с.

25. Тертишніков В. І. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007. – 576 с.

26. Харитонов Є.О. Добровільне представництво у цивільному праві України: Навч. посіб.- К.:Істина,2007 -176 с.

27. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Адвокат у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. - К.:Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006.

28. Фурса С.Я., Щербак СВ., Євтушенко O.I. Цивільний процес України: Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006.

29. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.

30. Цивільний процес: Навч. посіб. / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, P.O. Стефанчук, О.І. Угриновська та ін. — За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – 292 с.

31. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: у 2-х томах / ред. С.Я.Фурса – К.: Видавець Фурса С.Я.:КНТ, 2006 – т.1 – 912 ст.

32. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар/ С. С. Бичкова, Ю. В. Бірюков та ін.; За заг. ред.. С. С. Бичкової. – К.: Атака, 2008 – 840 с.

33. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг.ред. С. С. Бичкової. –К.: Атіка, 2006. – 384 с.

34. Чорнооченко С.І Цивільний процес: Вид 2-ге переробл. та доп.: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 ст.

35. Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Європейського суду з прав людини у контексті західної правової традиції. — К.: Реферат, 2006.

36. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підручник. – К.: Концерн Ін Юре, 2005

37. Штефан О.О. Цивільне процесуальне право України. Навчальний посібник Юрінком Інтер, КИЇВ, 2009 р.

38. Юзікова Н.С. Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник.- Вид. 4-те, перероблене і доповнене.- К.:Істина, 2006.

39. Яновська О. Г. Адвокатура України: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2007.

40. Антонюк О. Заходи самозахисту цивільних прав та інтересів. // Підприємництво, господарство і право. -2003. -№6. – с. 23-27.

41. Баклан М.Г., Гаврилова Л.В. Деякі проблеми розгляду цивільних позовів та порядок застосування інших стягнень у кримінальному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. –2004. –№4. – с. 38-42.

42. Бевзенко В. Переваги і недоліки нового Цивільного процесуального кодексу України // Юридичний журнал. - №9, 2005.

43. Грошковський В. Минуле і майбутнє цивільного процесу // Правовий тиждень. - №45 (118) 14 листопада 2008 р. – С. 11.

44. Клименко О.М. Нововиявлені обставини у цивільному судочинстві: Шлях до зловживання? // Юриспруденція: Теорія та практика.- 2005. - № 3(5) - С. 50.

45. Москаль С. Щодо процесуальних засобів захисту права власності // Юридична газета. - №6 (66). – 06. квітня 2006. – С. 12-14.

46. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В. Комаров, B.I. Тертишніков, В.В. Баранкова та ін.; За заг. ред. професора В.В.Комарова. - X.: Харків юридичний, 2008.

47. Світлична Г. О. Новели інституту представництва в цивільному судочинстві: проблеми теорії та правозастосування//Актуальні питання цивільного та господарського права. - №1, 2007. – С. 43.

48. Степаненко Т.В. Відкриття провадження у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб//Форум права, 2007 №3.

49. Сульженко Ю.О. Цивільне процесуальне представництво, його розвиток та види // Бюлетень Міністерства юстиції України. - К. - 2004. – 1

50. Чабан С. С. Поняття та завдання виконавчого провадження//Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - №2, 2006.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
6007
Скачать бесплатно 20430.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.