У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ КОМБІКОРМОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
Количество страниц 183
ВУЗ ТАВРІЙСЬКА ДЕРЖАВНА АГРОТЕХНІЧНА АКАДЕМІЯ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ КОМБІКОРМОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
1.1. Економічна сутність поняття конкурентних переваг підприємств на ринку
1.2. Принципи управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції
1.3. Критеріальний підхід до класифікації чинників впливу на управління конкурентними перевагами підприємств
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ КОМБІКОРМОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Особливості управління конкурентними перевагами підприємств на ринках комбікормової продукції в передових країнах світу
2.2. Аналіз виробництва комбікормової продукції в економіці України
2.3. Методичні підходи до оцінки і прогнозування конкурентних переваг підприємств на ринку комбікормової продукції в Україні
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ КОМБІКОРМОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
3.1. Заходи ефективної організації підприємств на ринку комбікормової продукції
3.2. Розробка концепції маркетингу підприємств на ринку комбікормової продукції
3.3. Обґрунтування концептуальних положень управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП



Актуальність теми. Якісне оновлення суспільних відносин, яке відбувається на етапі переходу до ринку в Україні, обумовлює глибокі і масштабні зміни як економічної системи в цілому, так і всіх її структурних елементів окремо. В умовах недостатнього фінансового забезпечення агропромислових підприємств провідного значення набувають процеси ефективного їх функціонування на ринку комбікормової продукції, створення умов для повноцінного відтворення тваринницької галузі.
Формування конкурентних переваг підприємств на ринку комбікормової продукції є першочерговою умовою підвищення економічної і соціальної стабільності аграрної економіки. Ломка існуючої раніше системи збуту комбікормової продукції сприяла розвитку нездорової конкуренції, що привела до монополізації ринків, зростання чисельності посередників і трейдерів, перешкоджаючих виходу товаровиробників на ринок і значно збільшуючих ціну на комбікормову продукцію. Тому системні наукові дослідження, пов'язані з розробкою дієвих напрямів і ефективних механізмів вдосконалення управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції є достатньо актуальними.
Основні принципи і підходи до визначення суті, механізмів управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції розглядалися в роботах В.Я. Амбросова, О.І. Дація, С.Н. Іляшенка,
М.Х. Корецького, П.М. Макаренка, Л.Ю. Мельника, та інших. Суть і специфіка механізмів впливу ринку комбікормової продукції на рівень розвитку тваринницької галузі досліджувалися в роботах Г.Л. Азоєва, П.Т. Саблука,
Ф.В. Зіновьева, І.Г. Кириленка, В.О. Мандибури, О. Біттера та інших.
Проте, наукові дослідження на сучасному етапі здійснюються недостатньо. Так, зокрема потребує уточнення економічна сутність поняття “конкурентні переваги підприємств”, класифікація основних видів конкурентних переваг підприємств на ринку. Необхідним є розробка принципів управління формуванням конкурентоспроможності підприємств на ринку комбікормової продукції. На сучасному етапі не розроблено методичних підходів до оцінки і прогнозування конкурентних переваг підприємств на ринку комбікормової продукції. Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи і визначило мету, завдання дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Таврійської державної агротехнічної академії “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (№ держ. реєстр. 0102U003195). Роль автора полягає у розробці механізмів управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції. Для досягнення даної мети в роботі визначені наступні завдання:
– уточнити економічну сутність поняття “конкурентні переваги підприємств”;
– удосконалити класифікацію основних видів конкурентних переваг підприємств на ринку;
– обгрунтувати принципи управління формуванням конкурентоспроможності підприємств на ринку комбікормової продукції;
– дослідити кон'юнктуроутворюючі чинники впливу на управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції;
– провести аналіз розвитку підприємств на ринках комбікормової продукції в Україні та за кордоном;
– розробити методичні підходи до оцінки і прогнозування конкурентних переваг підприємств на ринку комбікормової продукції;
– запропонувати заходи подальшого розвитку підприємств на ринку комбікормової продукції.
Об'єктом дослідження є процеси управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції.
Предметом є теоретичні аспекти, тенденції та методичні засади управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем економіки аграрного сектору й управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції. У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використані: діалектичний метод дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку й розвитку, системно-структурний аналіз (при дослідженні концептуальних засад та при систематизації методичних підходів щодо управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції); методи групувального аналізу і статистично-прогнозних підходів, економіко-статистичні методи, порівняння (при аналізі передумов, можливостей і мотивів розвитку підприємств на ринку комбікормової продукції), хронологічний, метод екстраполяції, факторного аналізу, порівняльно-правовий, логіко-семантичний методи (при розробці шляхів подальшого розвитку підприємств на ринку комбікормової продукції).
Інформаційно-нормативною базою для дисертації послужили законодавчі акти та закони України з питань формування ринку комбікормової продукції; державна статистична звітність, яка характеризує результати функціонування суб`єктів на ринку комбікормової продукції; вітчизняні і зарубіжні публікації з питань управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції, результати власних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
уперше:
- запропоновано методичні підходи до оцінки і прогнозування конкурентних переваг підприємств на ринку комбікормової продукції, що засновані на систематизації прямих (ціноутворення, загальні (макроекономічні)) і непрямих (потреба населення в тваринницькій продукції) чинників і застосуванні коефіцієнтів для корегування прогнозованих величин попиту і пропозиції по декількох варіантах (сприятливому, стійкому, несприятливому);
удосконалено:
- класифікацію основних видів конкурентних переваг підприємств на ринку: за ієрархічністю ознаки, за ступенем складності, за ступенем сприятливості, за ступенем стійкості;
- класифікацію чинників впливу на управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції, що основана на їх систематизації за критеріями: приналежність, доступність і характер обліку, прояв факторів, сфера і масштабність дії;
набули подальшого розвитку:
- економічний зміст поняття “конкурентні переваги підприємств” через узагальнення існуючих визначень учених-економістів стосовно характеристик ринкової ситуації, яка схильна до змін в часі під впливом специфічних чинників;
- принципи управління формуванням конкурентоспроможності підприємств на ринку комбікормової продукції: системності; комплексності; довгостроковості; взаємозв’язку; безперервної змінності; стійкої нерівноваги.
Практичне значення одержаних результатів полягає у комплексному застосуванні розроблених методичних підходів при розробці єдиної комплексної політики розвитку комбікормового ринку на основі загальнодержавної та регіональних концепцій і програм регіонального розвитку Запорізької області.
Дослідження доведене до конкретних рекомендацій з удосконалення форм і методів управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції. Окремі теоретичні й методичні положення можуть бути використані при формуванні механізму управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції.
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Таврійської державної агротехнічної академії при викладанні таких дисциплін: „Аналіз господарської діяльності”, „Економічний аналіз”, „Стратегічний аналіз”.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить розроблені автором особисто результати в галузі аграрної науки, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Інноваційний розвиток економіки регіону» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), «Дні науки» (м. Запоріжжя, 2005 р., 2006 р.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено автором у 8 наукових працях, з них 5 – статті у фахових виданнях, загальним обсягом 4,1 обл. - вид. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 183 сторінки, з яких 12 рисунків займають 10 сторінок, 17 таблиць – 13 сторінок, список використаних джерел (225 найменувань) – 21 сторінку
Список литературы ВИСНОВКИ


1. Аналіз проведених досліджень дозволив зробити висновок, що думки вчених-економістів об'єднуються масштабами або рамками, в яких розглядається і досліджується економічна стуність поняття “конкурентні переваги підприємств”. Відмінність цих думовк полягає в області розгляду: співвідношення попиту і пропозиції, відтворювального процесу, природи впливу економічного середовища, стану і розвитку ринкових елементів. Це дозволило навести авторське трактування поняття.
2. Удосконалено класифікацію основних видів конкурентних переваг підприємств на ринку за ієрархічністю ознаки: (загальногосподарські, товарні, світові), за ступенем складності (прості, диференційовані), за ступенем сприятливості (несприятливі, сприятливі), за ступенем стійкості (нестійкі (невизначені), стійкі (рівноважні)).
Запропоновано принципи управління формуванням конкурентоспроможності підприємств на ринку комбікормової продукції, що дозволяє розглядати його як економічно активну частину національної економіки України. Відповідно цьому встановлюється взаємозалежність між конкурентоспроможністю підприємств на ринку комбікормової продукції, виробників комбікормової продукції, інших підприємств, що забезпечують ефективну взаємодію даних елементів, та оцінка факторів, що здійснюють вплив на кожен із них.
3. Проаналізувавши думки авторів з приводу класифікації чинників впливу на управління конкурентними перевагами підприємств на ринку, в дисертації її доповнено, ґрунтуючись на ознаках, які враховують приналежність чинників до тієї або іншої класифікаційної групи. При цьому пропонується згрупувати їх по чотирьох критеріях, які характеризують загальний підхід до систематизації: приналежність, доступність і характер обліку, прояв факторів, сфера і масштабність дії. Запропонована класифікація дозволить врахувати ті чинники, які впливають на управління конкурентними перевагами підприємств на ринку у кожному конкретному випадку. Вибір же найвагоміших і важливіших чинників залежатиме від конкретних обставин, що складаються на ринку.
4. Проведений аналіз управління конкурентними перевагами підприємств на ринках комбікормової продукції в передових країнах світу в США та країнах ЄС дозволив визначити перспективи, які слід врахувати в Україні. Це стосується інтеграції підприємств, як всередені країни, так і з зарубіжними партнерами, підвищення якості комбікормів з урахуванням охорони навколишнього середовища через застосування сучасніших технологій при складанні рецептур і при виборі сировини, досліджень у галузі генетики.
5. В Україні ж продовжують відбуватися негативні тенденції у виробництві комбікормової продукції. Так, за 1990-2005 роки обсяги комбікормової продукції скоротилися більше ніж у 20 разів. Низька якість комбікормів, що виготовляються характеризується наступними показниками. Зернові складові становлять у середньому понад 70%, що значно вище за рекомендації стандартів ЄС. Через відсутність необхідних компонентів комбікорми не збалансовані за основними поживними і біологічно-активними речовинами. Недостатній технологічний рівень переробки – лише 20% продукції виготовляється у вигляді гранул та комбікормової крупки. Через низьку платоспроможність вітчизняних споживачів реалізується лише 80% вироблених комбікормів, майже відсутній їх експорт.
6. Розроблено методичні підходи, що відображають специфіку конкурентних переваг підприємств на ринку комбікормової продукції. Оцінка таких переваг здійснюється за етапами: аналіз попиту на комбікормову продукцію і чинників впливу на його величину; дослідження пропозиції комбікормової продукції і чинників впливу на її величину; дослідження чинників, що впливають на ціноутворення комбікормової продукції; дослідження впливу загальних (зовнішніх) чинників; оцінка загального стану кон'юнктури ринку комбікормової продукції. Прогнозування конкурентних переваг підприємств на ринку комбікормової продукції пропонується здійснювати із застосуванням корегуючих коефіцієнтів за етапами від проведення експертної оцінки для встановлення значущості чинників до розрахунок величин попиту і пропозиції на основі запропонованих моделей.
7. Для формування розвиненого ринку комбікормової продукції як складової частини сільськогосподарського ринку розроблено дієві заходи цілеспрямованої організації ринку комбікормової продукції, складовими якої виступають: структуризація ринку; формування фізичної ринкової інфраструктури; раціональна побудова ринків; державне регулювання обмінних процесів.
Виходячи з того, що комбікорми виступають матеріальною субстанцією формування тваринницької продукції, споживачем якої є населення, запропоновано поряд зі більшенням економічних показників підприємств, знижувати екологічні та енергетичні чинники впливу на виробництво комбікормової продукції.
8. Одним із шляхів виходу комбікормових підприємств з кризового стану є маркетинговий підхід до питання виробництва і збуту комбікормів. В останні роки у зв’язку з реформуванням сільськогосподарського виробництва зменшилось поголів’я тварин, а відповідно і попит на комбікорми. Стабілізація розвит¬ку тваринництва, необхідність мати високоефективну галузь ставлять іншу вимогу – використовувати комбікорми. Тому при розробці концепції маркетингу підприємств на ринку комбікормової продукції використовувати всі підходи до організації маркетингової діяльності: вдосконалення виробництва; вдосконалення концепції інтенсифікації комерційних зусиль; концепції маркетингу і концепції соціально-етичного маркетингу. При цьому систему управління маркетингом слід формувати за ієрархічним принципом: підприємство, трест, регіональний економічний союз.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Аверьянов Н. Государственное регулирование агропромышленного производства // Экономист. – 1996. – №10. – С.71-75.
2. Автухович Э.В., Гурнев С.М. Математическая модель экономики переходного периода. – М.: ВЦ РАН, 1999. – 144 с.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник. – Вип.5. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 646 с.
4. Айдин В.Н., Эдемский В.А., Назарова О.М. Планирование производства и использования кормов. – М.: Россельхозиздат, 1969. – 176 с.
5. Алгинин И.А. Новое в регулировании комбикормовой промышленности// Комбикормовая промышленность. – 1998. - №1. – С.2-4.
6. Александрова М., Печеная Л., Блюмин А. Моделирование и анализ рынка комбикормов // Комбикорма. – 2000. – № 5. – С.7-9.
7. Аналіз формування цінового механізму АПК України в умовах переходу до ринку. – К.: ІАЕ УААН, 1996. – 86 с.
8. Белозерская И.Л., Каменской А.С., Обушенкова Н.Н. Математические модели в управлении агропромышленными комплексами зарубежных стран. – М.: ВНИИТЭИагропром, 1990. – 72 с.
9. Бешелев С.Л., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок. – М.: Статистика, 1980. – 159с.
10. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: Итем, 1995. – 448 с.
11. Блохин В.И. и др. Тенденции развития зарубежного животноводства // Зоотехния. – 1996. – №9. – С.26-31.
12. Боженар В.Л. Основні завдання Державної програми стабілізації розвитку продуктивних сил України / НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: РВПС, 1997. – 23с.
13. Бойко В.І. Стан і проблеми розвитку аграрного комплексу. – К.: Наукова думка, 1999. – 19 с.
14. Борщевський П.П., Князев С.И. Особенности развития кормопроизводства на Украине // Комбикорма. – 2002. – №1. – С.8-9.
15. Борщевський П.П., Дейненко Л.В. Ринкова модель управління розвитком інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві // Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення. – К.: РВПС, 1996. – С.323-340.
16. Браславец М.Е. Экономико-математические методы в организации и планировании сельскохозяйственного производства. – М.: Экономика, 1971. – 357с.
17. Брезвін А.І. Організаційно-методологічні засади інтеграції виробництва в АПК // Економіка АПК. – 2000. – №3. – С.15-17.
18. Бровко Л.И., Сталев И.И. Экономическое обоснование инвестиций в аграрный сектор АПК / Под ред. В.В.Радченко. – Днепропетровск: 1999.– 134с.
19. Бурцев С. Преимущества использования комбикормов // Экономика сельского хозяйства. – 1979. – №12. – С. 73-74.
20. Буча В., Домашевич Ю., Алушкина В. Оптимизация распределения комбикормов // Экономика сельского хозяйства. – 1976. – №10. – С. 49-51.
21. Виробнича інфраструктура АПК України: стан та перспективи розвитку / Л.Г.Чернюк, Л.С. Антоньєва, І.М. Щедрова та ін. / НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: РВПС, 2000. – 448 с.
22. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.: Борисфен, 1996. – 336 с.
23. Гайдуцький П.І., Подолєва О.Є. Формування ринкових відносин в аграрному комплексі. – К.: Вища школа, 1994. – 175 с.
24. Гайчук М.Б., Дурова Е.П., Кардаш В.А. и др. Моделирование процесса управления социально-экономическим развитием сельского района // Экономика и организация агропромышленного производства. – № 3. –1990. – С. 43.
25. Галушко В.П. Економіка світового сільського господарства. – К.: НАУ, 1996. – 514 с.
26. Галушко В.П. Напрями державної підтримки розвитку тваринництва в Україні // Вісник аграрної науки. – 1998. – №5. – С.104-106.
27. Галушко В.П. Основи теорії управління в сільському господарстві. – К.: Урожай, 1993. – 198 с.
28. Галушко В.П., Кваша С.М. Пріоритетні напрямки розвитку АПК України// Економіка АПК. – 1999.  №12. – С. 6-11.
29. Галушко В.П., Ковтун О.А. Ціноутворення і маркетинг в АПК розвинутих країн // Економіка АПК. – 1995.  №9. – С. 89-93.
30. Галушко В.П., Хоменко В.Ф. Державне регулювання та підтримка сільськогосподарського виробництва в розвинутих країнах //Економіка АПК. – 1998.  №11. – С. 3-7.
31. Гетман А. Аграрная политика Швеции: роль государства в регулировании рыночных отношений //АПК. – 1998. – № 8. – С. 41-47.
32. Гилберт Р. Мировой рынок белка и комбикормов // Комбикорма. – 1999.– №3. – С. 15-17.
33. Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки України: питання, теорія, методологія і практика. – Львів: ІРД НАН України, 1998. – 294 с.
34. Горбатенко А.В. Анализ экономической состоятельности предприятия на базе ПЭВМ. – Одесса: Астропринт, 1997. – 104с.
35. Гребнев Е.Т. Управленческие нововведения. – М.: Экономика, 1985. – 159 с.
36. Грей К. Государственное регулирование сельськохозяйственного производства СССР и США: сравнительный анализ // Вестник сельськохозяйственной науки. – 1992. ¬¬– № 4. – C.57-66.
37. Групповые нормы расхода, структуры и страховых запасов кормов в животноводстве УССР на 1982-1990 годы. – К.: – 46 с.
38. Губський В.В. Аграрний ринок. – К.: Нора-прінт, 1998. – 183с.
39. Гудзинський О.Д. Менеджмент в системі агробізнесу. – К.: НАУ, 1994. – 240 с.
40. Дерлеменко В.В. Розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації. – К.: ІАЕ, 1999. – 410с.
41. Довідник по годівлі сільськогосподарських тварин. – К.: Урожай. 1997. – 408 с.
42. Довідник поживності кормів / М.М. Карпусь, С.І.Карпович, А.В.Малієнко та ін.; За ред. М.М.Карпуся. – 2-е вид., перероб. І доп. – К.: Урожай, 1988. – 440с.
43. Долинський В.П. Ефективність систем кормозабезпечення в природних зонах Украіни. – К.: Урожай, 1993. – 152с.
44. Долинський В.П. Організаційно-економічна реструктуризація кормовиробництва в Україні. – К.: ВІПОЛ, 1997. – 320с.
45. Долішний М., Козоріз М. Моделі державного регулювання в ринковій економіці // Економіка України. –1999. –№6. – С. 13-22.
46. Долішній М., Даниленко А., Мицишин С., Подільський М. Інтегровані територіальні агропромислові комплекси (концептуальний аспект формування) // Економіка України – 1997.  №4. – С. 61-67.
47. Досяк О., Кадієвський В. Інформаційні технології та оптимізація менеджменту в галузях АПК. – Львів–Київ: Аграрна наука, 1997. – 102 с.
48. Дубицький В.В. Становлення інтегрованих агропромислових формувань ринкового типу // Економіка АПК. – 2000. – №10. – С.17-20.
49. Дудар Т.Г. Розвиток маркетингової діяльності у переробному підприємстві // Економіка АПК. – 1998. – №11. – С.79-85.
50. Егоров Б., Тарахтий А., Кузнецов М., Тищенко Я. Производство комбикормов и премиксов на Украине // Комбикорма. – 1999. – №2. – С.10-11.
51. Екологічність продукції АПК: економіка та технології: Збірник праць Міжнародної науково-практичної конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” / За ред. П.П. Борщевського. – Суми: Козацький вал, 1999.  412 с.
52. Еникеев А.И. Обоснование размеров и размещения производства комбикормов в условиях межхозяйственной кооперации. – Казань: Наука, 1989. – 17 с.
53. Єременко П., Привалов В. Роль держави щодо аграрного сектора економіки // Економіка України. – 1994. – № 4. – С. 58-63.
54. Жадан И.И. Развитие межхозяйственной кооперации в животноводстве и кормопроизводстве. – К.: Урожай, 1984. – 120 с.
55. Жданов С.А. Экономические модели и методы в управлении. – М.: Дело и сервис, 1998. – 176 с.
56. Завадський Й.С. Державне регулювання економіки АПК // Економіка АПК. – 1999. - №1. – С. 69-75.
57. Завадський Й.С. Менеджмент=Management: Підручник для студентів економічних спеціальностей в учбових закладах 3-4 рівнів акредитації. –2-ге вид. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.
58. Зимин С. О некоторых аспектах работы отрасли // Комбикормовая промышленность. – 1998. – №1. – С. 38-45.
59. Информация о передовом производственном опыте / Гос. Комитет по хлебопродуктам Украины. – К., 1993. – Вып.35. – 30 с.
60. Использование ЭВМ для планирования кормопроизводства и оптимизации кормовых рационов. – Сб. научн. тр. – Елгава, 1989. – Вып.254. – 67 с.
61. Кадиевский В.А. Математическое моделирование агропромышленных комплексов и систем. – К., 1983. – 95с.
62. Калінчик М.В. До проблем реструктуризації агропромислового комплексу України // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК. – К.: ВІПОЛ, 1999. – С.85-91.
63. Каменской А.С. Управление сельскохозяйственными производственными процессами с применением ЭВМ. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1985. – 65 с.
64. Кандиба В.М. Пріоритетні напрями і заходи по відновленню та інтенсивному розвитку тваринництва України // Вісник аграрної науки. – 1998. – С. 44-48.
65. Канторович Л.В. и др. Экономика и оптимизация. – М.: Экономика, 1990. – 248с.
66. Канторович Л.В. Экономический расчет наилучшего использования ресурсов. – М.: АНСССР, 1959. – 267 с.
67. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Пер с англ. Н.Н. Любимов, Ред. пер. Л.Н.Кураков. - М.: Гелиос АРВ, 1999. – 352с.
68. Кириленко І.Г., Макаренко П.М., Мельник Л.Ю. Ринкова економіка та державне регулювання. – Дніпропетровськ: Пороги, 1997. – 457с.
69. Кігель В.Р. Математичні методи прийняття рішень у ефективному підприємстві. – К.: ОП НДІБД, 1999. – 269 с.
70. Кіщак І.Т. Виробництво і застосування преміксів. – К.: Урожай, 1995. – 271с.
71. Коваленко Ю.С. Аграрний ринок України: організація та управління.– К.: ІАЕ УААН, 1998. – 108 с.
72. Коваленко Ю.С. Криворучко В.І. Інтеграція у формуванні та функціонуванні аграрного ринку // Формування та функціонування ринку агропромислової продукції (практичний посібник). – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С.179-222.
73. Коваленко Ю.С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому середовищі. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 202 с.
74. Козлова Н.В. Вдосконалення економічних відносин між галузями АПК// Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. Зб.наук.праць. – Т.2. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С.70-73.
75. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1992. – 453 с.
76. Концепція ціноутворення в умовах переходу до ринку / П.Т.Саблук, В.П.Ситник, В.Ю.Протасов та ін. //Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК. – К.: ІАЕ УААН, 1997. – С.91-119.
77. Крастинь О.П. Методы анализа регрессий и корреляций при определении агроэкономических функций. – Рига: ЦСУ Латвийской ССР. – 1970. –348с.
78. Крисальний О.В. Формування системи державної підтримки розвитку агропромислового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 1998.–№7. – С.8-14.
79. Кроп П.Б. Ціноутворення в комбікормовому виробництві та шляхи його удосконалення // Економіка і організація сільського господарства. – 1992.– Вип.91. – С.163-167.
80. Кропивко М.Ф. Інформація в управлінні агропромисловим виробництвом. – К.: ІАЕ, 1997. – 252с.
81. Кропивко М.Ф., Коваленко Ю.С., Пєхота М.А. та ін. Комп’ютерні технології в управлінні сільськогосподарським підприємством. – К.: ІАЕ, 1996. – 168с.
82. Кузубов Н.В. Методология моделирования агропромышленных формирований. – К.: НАН Украины, институт экономики. – 1996. – 143с.
83. Курносов А.П., Звягин Н.А. Моделирование кормопроизводства в системе АПК. – Воронеж: Наука, 1987. – 121с.
84. Кухленко О.В., Денисенко М.П., Ревуцький С.Ф. Проблеми розвитку інвестиційного процесу в Україні. – К.: ІАЕ, 1999. – 40с.
85. Лаптева И.П., Юзбашев М.М. Индексный анализ расхода концентрированных кормов // Экономико-математические и статистические методы в прогнозировании и управлении сельскохозяйственного производства. – С.-Пб., 1994. – С.34-37.
86. Лебединська Л.І. Математичне моделювання виробництва комбікормів // Тваринництво України. – 1982. – №11. – С.37-42.
87. Лисецкий А., Иванух Р. Стратегические проблемы развития зерно-промышленного комплекса Украины // Экономика Украины.– 1997. – №5. – С. 66-75.
88. Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства. – К.: ОП НДІБД, 1997.– 508с.
89. Лобас Н.Г., Клецький О.М. Розвиток тваринництва і кормовиробництва на післякризовому етапі відродження економіки України // Агроінком.– 1998. – №1-2. – С. 5-11.
90. Макконел К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы, политика. В 2 т.: Пер. с англ., Т. 2. – М.: Республика, 1992. – 400 с.
91. Малес В.М. Актуальні проблеми становлення аграрного менеджменту// Соціально-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні. – К.: ІАЕ УААН, 2000.– С.343-346.
92. Малік М.Й., Федієнко П.М., Орлатий М.К. Інтеграція – як фактор підвищення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 39с.
93. Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – Т. 1. – 415 с. – Т. 2. – 310 с.
94. Мескон Н.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992. – 702с.
95. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М., Любович О.А. Аграрне підприємництво і держава. – Дніпропетровськ: Пороги, 1999. – 259с.
96. Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. – М.: Дело, 1999. – 784 с.
97. Месель-Веселяк В.Я. Реформування аграрного виробництва. – К.: ІАЕ, 1999. – 272с.
98. Методические положения оптимизации производства и межхозяйственных связей комбикормовых предприятий. – К.: ИЭ АН УССР, 1986. – 36с.
99. Методические указания по применению оптимизационных методов математического моделирования для перспективного планирования, управления кормопроизводством в сельскохозяйственных предприятиях.– М.: ВНИИК имени В.Р.Вильямса, 1984. – 68с.
100. Методичні рекомендації з надання науково-консультаційних послуг сільськогосподарським твариновиробникам і населенню регіонів. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 17с.
101. Милке З. Производство комбикормов и развитие животноводства в странах Восточной Европы // Международный агропромышленный журнал. – 1991. – №3. – С. 31-37.
102. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред. І.Р.Михасюка. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592с.
103. Моделирование и оптимизационные расчеты (применительно к агропромышленным формированиям) / Точилин В.А., ЖариновА.В., Гуменюк В.В. / Под ред. А.М.Онищенка. – К.: Наукова думка. – 1986. – 224с.
104. Моніторинг економічного і соціального розвитку підприємств і організацій АПК. – К.: Міністерство аграрної політики України, 2001. – 179с.
105. Мосіюк П.О. Три глобальні вимоги і три економічні моделі ринкової економіки // Економіка АПК. – 2000. – №11. – С.5-8.
106. Мосіюк П.О., Барановська О.Д., Симоненко О.І., Сердюк П.О. та ін. Управління аграрними виробничими ресурсами / За ред. П.О.Мосіюка. – К.: Міжнародна фінансова агенція, 1996. – 45с.
107. Мосіюк П.О., Крисальний О.В. Економіка і організація аграрного сервісу. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 501с.
108. Нагірна В.П. Тваринницько-промисловий комплекс України (територіальна організація і природокористування). – К.: Наукова думка, 2000. – 151с.
109. Наконечний С.І., Лебединська Л.І. Оптимізація виробництва комбікормів// Вісник сільськогосподарської науки. – 1983. – №11. – С.65-67.
110. Наконечний С.І., Лузан І.П. Планування виробництва і використання кормів в районних агропромислових об’єднаннях. – К.: Урожай. – 1986. – 168с.
111. Науково-технічна політика в АПК (основні напрями). – К.: Українська Академія аграрних наук, 1998. – 10с.
112. Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999-2010 роки (проект)// Економіка АПК. – 1999.  №6. – С. 3-49.
113. Нелеп В.М. Ринкова стратегія сільськогосподарських підприємств// Економіка України. – 1997. – №7. – С.64-74.
114. Новаковський Л.Я., Даниленко А.С., Дем’яненко М.Я. та ін. Збірник нормативних актів з питань реформування аграрного сектору економіки України. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 220с.
115. Новиков Ю.Н. Законы экономического механизма хозяйствования// Экономика и управление. – 2000. – №4. – С.15-18.
116. Новое в государственном регулировании комбикормовой промышленности // Комбикормовая промышленность. – 1998. – №1. – С.2-4.
117. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: справочное пособие/ Калашников А.П., Клейменов Н.И., Баканов В.Н. и др. – М.: Агропромиздат, 1985. – 352с.
118. Обэр-Крие Дж. Управление предприятием. – Калуга: Сирин. – 1997. – 257с.
119. Огнивцев С.Б., Осканов А.Б. Государственное управление АПК и регулирование продовольственных рынков // Аграрная наука. – 1999.– №1. – С. 2-4.
120. Онищенко А., Юрчишин В.В. О предпринимательских формах хозяйствования в аграрной сфере // Экономика Украины. – 1997.  №4. – С. 50-60.
121. Опря А.Т. Розвивати статистичну методологію в аграрно-економічних дослідженнях // Економіка АПК. – 2000. – №3. – С.58-60.
122. Оптимизация кормления сельскохозяйственных животных. Сб. научн. тр.– М.: Агропромиздат, 1991. – 192с.
123. Осканов А.Б. Как определяются основные направления развития зернового сектора АПК // Аграрная наука. – 1999. – №6. – С. 6.
124. Основные принципы использования экономико-математической модели в условиях производственного объединения (на примере АО «Хвиля»). – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. – 48 с.
125. Остапенко Г. Определение оптимального развития и размещения комбикормовой промышленности при помощи ЭВМ. // Мукомольная и комбикормовая промышленность. – 1988. – №4. – С. 21-23.
126. Павлюченков А.К. Экономика комбикормовой промышленности. – М.: Агропромиздат, 1990. – 208с.
127. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Поліграфкнига, 1998. – 303с.
128. Пасхавер Б.Й. Цінова ситуація і цінова політика в агросфері // Економіка України. – 2001. – №1. – С.58-66.
129. Пикулькин А.В., Дурдыев Ю.М. и др. Государственное регулирование экономики и социальный комплекс. – М.: Экономика, 1997. – 222с.
130. Плаксієнко В.Я., Жадько К.С. Інформаційні технології в аграрному секторі // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – Т.2. – С.212-215.
131. Покропивний С. Іноваційний менеджмент в ринковій системі господарювання // Економіка України. – 1995. – №2. – С. 24-31.
132. Полєйко Т.І., Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Ринок і держава: пошук оптимуму. – К.: Наук. думка, 1998. –186с.
133. Поліщук М.П. Особливості формування витратно-цінового механізму виробництва сільськогосподарської продукції аграрних підприємств // Проблеми формування ринкової економіки. Зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2000. – С.48-55.
134. Пороховский А. Экономически эффективное государство: американский опыт // Вопросы экономики. – 1998. – № 3.– С.81-89.
135. Посібник для практичної роботи щодо прискорення процесу формування і розвитку ринкового середовища в АПК України. – К.:ІАЕ, 1997. – 123с.
136. Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 1999-2000 маркетинговий рік. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 155с.
137. Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. – Т.2. – 851с.
138. Пулім В.А. Характеристика підприємницьких структур // Основи аграрного підприємництва / За ред. М.Й.Маліка. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С.438-471.
139. Рабштина В.М., Шугалко О.Г. Основи маркетингу в галузях АПК. – К.: НМК ВО, 1993. – 318с.
140. Радченко П.М. Підвищення ефективності виробництва в АПК в умовах переходу до ринку // Соціально-економічна ситуація та шляхи подолання кризового стану в АПК України. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – С.176-180.
141. Рекомендації по створенню і функціонуванню ринку зерна і хлібопродуктів. – К.: ІАЕ УААН, 1994. – 64с.
142. Рекомендації по створенню інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі України. – К.: ІАЕ УААН, 1998. – 32с.
143. Рекомендації по удосконаленню організації сільськогосподарського ринку на основі інтеграційних процесів. – К.: ІАЕ УААН, 1997. – 48с.
144. Рекомендації по формуванню ринку м’яса і м’ясопродуктів. – К.: ІАЕ УААН, 1994. – 42с.
145. Рекомендації по функціонуванню і розвитку ринку кормів. – К.: ІАЕ УААН, 1994. – 60с.
146. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва. Посібник у питаннях і відповідях // За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 362с.
147. Ринкова адаптація продовольчого комплексу України / За ред. Б.Й.Пасхавера. – К.: ІЕ НАНУ, 1998. – 273с.
148. Ріппа С.П. Прийняття рішень в економіці на основі комп’ютерних баз знань. – Львів: Каменяр, 1997. – 268с.
149. Розвиток господарських формувань і організація виробництва в аграрній сфері АПК / За ред. М.В.Зубця, П.Т.Саблука, В.Я.Месель-Веселяка. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 296с.
150. Романова Л.В. Методичні підходи до оптимізації міжгалузевого обміну між сільським господарством та іншими галузями економіки // Проблеми формування ринкової економіки. Спец. випуск “Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи”.– К.: КНЕУ, 2000. – С.211-213.
151. Руснак П.П. Про деякі економічні аспекти розвитку агропромислового виробництва // Соціально-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С.139-143.
152. Рябоконь В.П. Подальший розвиток сільськогосподарської кооперації і агропромислової інтеграції та нових форм організації виробництва – основна умова відродження соціального розвитку села. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 23с.
153. Саблук П.Т. Основні концептуальні положення створення і діяльності інформаційної системи АПК. – К.: ІАЕ УААН, 1998. – 24с.
154. Саблук П.Т., Бугуцький О.А., Орлатий М.К. та ін. Економічний і соціальний стан аграрного сектора України. – К.: ІАЕ УААН, 1997. – 373с.
155. Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коваленко Ю.С. Витратно-ціновий аналіз у системі агромаркетингу. – К.: Віпол, 1996. – 136с.
156. Саблук П.Т., Коваленко Ю.С. Рекомендації до удосконалення організації сільськогосподарського ринку на основі інтеграційних процесів. – К.: ІАЕ УААН, 1997. – 48с.
157. Саблук П.Т., Месель-Веселяк В.Я., Поліщук М.П. та ін. Рекомендації по організації селянських (фермерських) господарств в Україні / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Месель-Веселяка. – К.: ІАЕ УААН, 1993. – 128с.
158. Савчук В.К., Завадський Й.С., Галушко В.П. та ін. Удосконалення механізмів господарювання в сільськогосподарських підприємствах і об’єднаннях. – К.: Урожай. – 1991. – 184с.
159. Савчук Д.І. Удосконалення виробництва комбікормів і поліпшення їх якості // Вісник аграрної науки. – 1995. – №7. – С.99-104.
160. Санталайнен Т., Воутилайнен Э., Поренне П., Ниссинен Х. Управление по результатам. – М.: Прогресс, 1993. – 320с.
161. Сахацький М.П. Управління маркетингом агроформувань // Економіка АПК. – 2001. – №2. – С.94-97.
162. Сировинні ресурси комбікормового виробництва. Довідник / Манівчук Ю.В., Попович П.П. та ін. – Ужгород: Карпати, 1982. – 176с.
163. Скирта Б.К. Використання інформаційно-дорадчих (експертних) систем при організації консультування в аграрному виробництві // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Зб. наук. праць. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – №2. – С.105-110.
164. Скирта Б.К. Перспективи організації ринкових взаємовідносин в регіональних системах інформаційного забезпечення об’єктів АПК України. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 75с.
165. Скирта Б.К. Принципы организации планирования и компьютеризации в продовольственном маркетинге // Экономика Украины. – 1993. – №4. – С.87-89.
166. Скрипниченко М.І. Агреговані попит і пропозиція в економіці України на період до 2005 року // Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання. – Харків: Форт, 2000. – С.81-106.
167. Скрипниченко М.І. Економічне зростання України: перспективи та шляхи забезпечення // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. – К.: НТУУ КПІ, 2001.–С.325-329.
168. Скрипниченко М.І. Моделювання реального сектора економіки України // Секторальні моделі прогнозування економіки України. – К.: Фенікс, 1999. – С.74-142.
169. Скупий В.М., Юрчишин В.В. Реформування аграрних відносин. – К.: ІАЕ УААН, 1998. – 86с.
170. Славов В.П., Павловська Л.Д., Зоря А.Є. Еколого-економічна оцінка ефективності кормовиробництва // Економіка АПК. – 1996. – №12. – С.65-68.
171. Справочник по планированию в агропромышленном комплексе / Под ред. В.Д.Гревцова. – К.: Урожай, 1991. – С. 112-130.
172. Стан і перспективи розвитку молокопродуктового підкомплексу АПК України / За ред. О.М.Шпичака. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 156 с.
173. Статистичний щорічник України за 2001 рік: Державний комітет статистики / За ред. Осауленка О.Г. – К.: Техніка, 2002. – 644с.
174. Степаненко В.В. Корреляционный анализ в экономике сельского хозяйства. – К.: Полиграфкнига, 1989. – 64с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.