У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ РЕГУЛЮВАННЯ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
Количество страниц 212
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ.
1.1. Еволюція поглядів на інноваційно-інвестиційні процеси та методологія їх дослідження……………………………………..…………………….………..12
1.2 Сутність та характер інноваційно-інвестиційної діяльності ………35
1.3. Фактори, що визначають інноваційно-інвестиційну діяльність підприємницьких структур ………………………………………………………57
Висновки до першого розділу……………………………………………..75
РОЗДІЛ 2. СВІТОВИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
2.1. Теоретичні моделі державного регулювання інноваційно-інвестиційної сфери…………………………………………………………………………..…..78
2.2. Методи та інструменти державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності..………………………………………………………...91
2.3. Напрями державного впливу на інноваційно-інвестиційну складову економічного розвитку…………………………………………………………..107
Висновки до другого розділу……………………………………………...127
РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ.
3.1. Особливості інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах трансформаційних перетворень національної економіки……………………...130
3.2. Оцінка інноваційно-інвестиційної активності вітчизняних підприємницьких структур……………………………………………………….144
3.3. Шляхи та напрями підвищення ефективності державного впливу на інноваційно-інвестиційну діяльність……………..……………………………164
Висновки до третього розділу………………..………………………….179
ВИСНОВКИ…………………………………….…………………………..182
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………… ……………………………….185
ДОДАТКИ………………………………………..………………………….202


ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку економічних систем виникає необхідність досягнення високих і стабільних темпів економічного зростання, яке досягається за рахунок переважно інноваційних факторів. Поступове вичерпання запасів традиційних ресурсів і збільшення їх цін, розгортання жорсткої конкурентної боротьби на міжнародних ринках факторів виробництва при постійному зростанні та ускладненні кінцевих та проміжних потреб суспільства унеможливлює економічний розвиток за рахунок застосування екстенсивних факторів. Тільки та економіка, яка здатна до прискореного оновлення основних фондів, технологій, продукції, до ефективного підвищення швидкості дифузії новітніх досягнень науки і техніки досягає сьогодні перспективної конкурентоспроможності.
Реалії розвитку вітчизняної економіки свідчать про низьку інноваційно-інвестиційну активність господарюючих суб’єктів. Зростання інвестицій, яке відбувається в Україні не викликає збільшення інновацій. У вітчизняній економіці тільки 14-16% від загального обсягу інвестицій спрямовується на інновації. І це відбувається в той час, коли у розвинутих країнах світу інноваційне інвестування стійко тримається на рівні 50-60%. Економічне зростання в українській економіці відбувається переважно на екстенсивній основі, про що свідчить технологічна частина тих інвестицій, які вкладаються в основний капітал, де переважає третій технологічний уклад (83%), а четвертий складає лише 10%. Внаслідок існування відповідних тенденцій Україна обіймає на ринку високих технологій всього 0,1%, у той час як Німеччина – 16%, Японія – 30%, США – 40%.
Отже, на сучасному етапі розвиток інноваційної сфери в Україні можна охарактеризувати як такий, що не відповідає світовим тенденціям. Саме тому останнім часом серед українських науковців активізувались дослідження, пов’язані з інноваційно-інвестиційними процесами. Численні роботи таких вітчизняних економістів як О. Амоша, В. Антонюк, Ю. Бажал, О. Волков, Л. Гаман, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гречан, М. Денисенко, А. Землякін, М. Крупка, П. Микитюк, І. Лукінов, В. Осецький, А. Пересада, В. Семіноженко, В. Федоренко, А. Чухно та багатьох інших свідчать про актуальність даної проблематики.
Питанням теорії і практики функціонування інноваційно-інвестиційної сфери присвячено дослідження таких видатних зарубіжних вчених як П. Агіон, П. Друкер, Дж. Кейнс, С. Кузнець, Г. Менш, Р. Нельсон, М. Портер, П. Ромер, Б. Санто, Б. Твісс, С. Уінтер, А. Шпітгоф, Й. Шумпетер, Е Хансен, Р. Хоуітт та ін. Вагомий внесок у теорію інновацій здійснили російські дослідники: С. Глазьєв, Б. Кузик, Н. Кричигіна, М. Кондратьєв, Н. Іванова, Ю. Яковець, К. Янковський та ін.
Не заперечуючи значні досягнення у царині дослідження інноваційно-інвестиційних процесів, варто зазначити, що ряд проблем інноваційного розвитку все ще залишаються невирішеними. Перш за все, це стосується необхідності пізнання причинно-наслідкових залежностей поведінки економічних суб’єктів у сфері інновацій. Реальні інвестиції здійснюються суб’єктами у процесі прийняття відповідних рішень, які формуються під впливом цілої групи факторів. Інноваційні інвестиції є особливою формою реалізації інвестицій. Саме тому обґрунтування ефективної економічної політики у національній економіці потребує дослідження комплексу взаємопов’язаних факторів, які впливають на реалізацію інтересів саме тих суб’єктів, у розпорядженні яких перебувають інвестиційні ресурси. Таким чином, без пізнання мотиваційного механізму здійснення інвестицій, без з’ясування закономірностей їх трансформації у інновації неможливо побудувати національну модель інноваційного розвитку.
Однак, для розв’язання цього завдання необхідний подальший розвиток теорії інновацій. Недостатній ступінь розробки ряду теоретико-методологічних аспектів дослідження інноваційно-інвестиційної діяльності (відсутність у сучасній науці одностайності у визначенні основних категорій інноваційно-інвестиційної сфери, широке трактування понять, пов’язаних із цією сферою), невирішеність питання про характер поєднання ринкових механізмів з державними методами регулювання інноваційної діяльності, форм участі держави і бізнесу у фінансовому й інвестиційному забезпеченні інноваційного процесу, неоднозначність, а іноді і суперечливість підходів до обґрунтування методів регулювання інноваційної діяльності ускладнює можливість побудови ефективної національної інноваційної моделі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до плану наукових робіт, які проводилися у Національному гірничому університеті під час виконання бюджетних науково-дослідних робіт:
– за темою „Проблеми економічної політики в трансформаційній економіці” (номер державної реєстрації 0104U005381). У її межах автором розроблені підрозділи „Механізм ініціювання інноваційного розвитку в Україні” та „Методологічні засади формування державної політики в інноваційно-інвестиційній сфері”, в яких автором було досліджено фактори мотивації господарюючих суб’єктів до здійснення інновацій, а також визначено перешкоди, які виникають на шляху новаторської діяльності фірм. На цій основі було здійснено нову класифікацію інновацій та визначено методологічні засади формування державної політики у інноваційно-інвестиційній сфері;
– за темою „Економіко-математичне обґрунтування інноваційних шляхів розвитку регіонів” (номер державної реєстрації 0104U002027), у якій автором встановлено фактори, що впливають на інноваційно-інвестиційну активність. На підставі аналізу цих факторів побудовано економіко-математичну модель управління інноваційно-інвестиційною діяльністю;
– за темою „Економічна політика держави у трансформаційних економічних системах” (номер державної реєстрації 0107U006170), автором застосовано модель управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на регіональному рівні, визначені поряд з управлінськими, прогностичні можливості моделі.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення і розвиток науково-методологічних основ визначення сутності та характеру інноваційно-інвестиційної діяльності, виявлення факторів впливу на здійснення інноваційних інвестицій, розробка практичних рекомендацій щодо створення напрямів державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.
Відповідно до мети дослідження у процесі виконання роботи було визначено та вирішено наступні завдання:
- розкрито сутність та характер інноваційно-інвестиційної діяльності, уточнено зміст елементів понятійного і наукового інструментарію, за допомогою якого розкрито теоретико-методологічні аспекти формування механізму інноваційно-інвестиційної діяльності;
- виокремлено фактори мотивації економічних суб’єктів до інвестування та здійснення інновацій та визначено перешкоди, які виникають під час інноваційного інвестування;
- визначено основні форми взаємодії ринкового саморегулювання та державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності на підставі аналізу особливостей існуючих теоретичних моделей регулювання інноваційно-інвестиційної сфери;
- виділено на основі аналізу світової практики напрями державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності, визначено можливості їх адаптації в економіці України та розроблено науково-обґрунтовану економіко-математичну модель управління інноваційно-інвестиційною активністю в умовах вітчизняної економіки;
- розроблено комплекс заходів щодо підвищення ефективності механізму державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні.
Об’єктом дослідження є система економічних відносин, що виникає в сфері використання суб’єктами господарювання інвестиційних ресурсів на інноваційні цілі та механізми регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.
Предметом дослідження є теоретичні, практичні та методичні аспекти інноваційно-інвестиційної діяльності та її регулювання.
Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу проведення дослідження склали загальні положення економічної теорії, монографічні дослідження та наукові публікації вітчизняних і закордонних учених із питань сучасних теорій інновацій та інвестицій.
Конкретні наукові результати отримані на основі системного підходу до аналізу соціально-економічних явищ і процесів у національній економіці та використання таких методів: наукової абстракції – з’ясовуючи сутність інноваційно-інвестиційної діяльності; групування та класифікації – систематизуючи напрями та інструменти державного впливу на інноваційно-інвестиційну діяльність, а також створюючи нову класифікацію інновацій; кількісний та якісний аналіз – обґрунтовуючи особливості розвитку інноваційно-інвестиційної сфери в Україні; факторний аналіз – виявляючи впливові фактори мотивації економічних суб’єктів до інвестування та здійснення інновацій; анкетування – проводячи опитування суб’єктів підприємницької діяльності щодо їх мотивів до здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності, виявляючи перешкоди та ризики у цій діяльності; варіаційну та описову статистику, кореляційний аналіз, лінійну та нелінійну регресію – обробляючи результати анкетування; економіко-математичне моделювання – розробляючи модель прогнозування поведінки підприємницького сектора у здійсненні інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах ризику та невизначеності.
Інформаційну базу дослідження склали законодавчі акти України, посилання Президента України до Верховної Ради України, методичні й інструктивні матеріали міністерств і відомств, дані Національного банку України, Державного комітету статистики України та Дніпропетровського обласного управління статистики, фінансова документація промислових підприємств, результати опитування підприємницьких структур Дніпропетровської області, виконані автором, звіти Світового Банку, міжнародні рейтинги країн світу „Технологічний розвиток”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових теоретико-методологічних підходів до вдосконалення регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні. Основні результати, отримані в процесі дослідження, які становлять наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
 на основі експертного аналізу встановлено різний характер впливу факторів (ставки відсотка, очікуваної прибутковості капіталу, ризику, терміна окупності, граничної продуктивності капіталу, граничної ефективності капіталу, суб’єктивно-психологічних факторів і національного доходу) на мотивацію до здійснення інвестицій та інновацій. Обґрунтовано відсутність повної автоматичної трансформації інвестицій у інновації, що вимагає застосування державою різних інструментів впливу на інноваційну та інвестиційну складову підприємницької діяльності з метою їхньої синхронізації.
удосконалено:
 класифікацію інновацій через виділення у їх структурі внутрішньостимульованих (виникають у межах окремої підприємницької організації) та зовнішньостимульованих (виникають під впливом дії екзогенних факторів оточення фірми) видів інновацій, на основі існування матеріально-мотиваційних та загальноекономічних цільових спрямувань здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності;
 визначення інноваційно-інвестиційної діяльності, яке на відміну від існуючих підходів вказує на тісний зв’язок між інноваційною та інвестиційною діяльністю, виявляє її суб’єкти, які є ініціаторами відповідних дій, відображає сферу здійснення цих дій у плані проходження стадій від моменту виникнення до практичної реалізації нововведень, визначає її сутність через процес безпосереднього впровадження у практичну діяльність наукових винаходів і виділяє цілеспрямований результат інноваційної діяльності;
 концепцію державного регулювання інноваційної діяльності України, яка на відміну від існуючої, передбачає встановлення зв’язку між інноваційно-інвестиційною активністю та найбільш впливовими перешкодами до здійснення інновацій у вітчизняному економічному середовищі, а саме: ризиками повної втрати капіталу, неповернення кредиту, неотримання очікуваного прибутку, знецінення вкладень, а також політичною та макроекономічною нестабільністю, які усуваються через таку діяльність держави: ініціювання інноваційного попиту і створення розвинутого конкурентного середовища; організаційну і законодавчу підтримку НДДКР фінансово-промислових груп; створення інноваційних центрів та спеціалізованих державних холдингових компаній; зосередженості бюджетних коштів на пріоритетних напрямах інноваційного розвитку; проведення заходів, які спрямовані на зниження ризиків та невизначеності; створення дієвої системи захисту авторських прав новаторів та охорони інтелектуальної власності.
отримали подальший розвиток:
 групування заходів державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності за ознакою впливу держави на перешкоди, які виникають на шляху здійснення господарюючими суб’єктами інноваційних інвестицій, в наслідок чого виділено напрями діяльності держави, а саме: створення інноваційної інфраструктури, формування правового середовища, управління ризиком і невизначеністю, створення інвестиційного та соціокультурного середовища інноваційної діяльності.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота повністю є результатом самостійного наукового дослідження. Одноособово та у співавторстві опубліковані наукові праці, що відображають основні положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня.
Практичне значення отриманих результатів. Розробляючи регіональну програму інноваційного розвитку на період до 2020 р., яку затверджено рішенням Дніпропетровської обласної державної адміністрації, враховано запропоновані автором пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання інноваційної сфери на регіональному рівні (довідка №122/1 від 05.02.08). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі під час викладання дисциплін „Політекономія”, „Макроекономіка” та „Інноваційно-інвестиційний менеджмент” у Національному гірничому університеті (довідка №15 від 07.02.08), а також викладанні дисциплін „Політекономія”, „Макроекономіка” та „Інвестиційний менеджмент” у Дніпропетровській державній фінансовій академії (довідка №19 від 01.02.08), під час викладання дисциплін „Політична економія”, „Макроекономіка”, „Національна економіка” у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури (довідка №37-0814-276 від 11.06.08), під час аналізу інноваційно-інвестиційної активності фондового ринку ТОВ компанія з управління активами „Професійний фондовий менеджер” (довідка №2 від 16.01.08).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 7 конференціях, зокрема на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта 2004” (10-25 лютого 2004р., м. Дніпропетровськ); IІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (21-30 червня 2004р., м. Дніпропетровськ); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта 2005” (7-21 лютого 2005р., м. Дніпропетровськ); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2005” (20-30 червня 2005р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції „Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (10-15 лютого 2007р., м. Дніпропетровськ); науково-практичній конференції „Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (лютий 2008 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічна політика регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (21 березня 2008р., м. Дніпропетровськ).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць (9 – одноосібно), в тому числі 10 – у фахових виданнях (6,28 д.а./3,69 д.а.) та 8 у інших виданнях (0,96 д.а./0,72 д.а.) загальним обсягом 7,24 д.а., з яких автору належить 4,41 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів та висновків. Загальний обсяг роботи становить 186 сторінках комп’ютерного тексту, у дисертації розміщено 19 таблиць, 12 рисунків (на 1 сторінці), 5 додатків (на 5 сторінках), список використаних джерел становить 208 найменувань (на 17 сторінках).
Список литературы ВИСНОВКИ
У дисертації поставлено і вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в узагальненні і розвитку науково-методологічних основ визначення сутності та характеру інноваційно-інвестиційної діяльності, виявленні факторів впливу на здійснення інноваційних інвестицій, розробці практичних рекомендацій щодо формування напрямів державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.
Найбільш істотні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:
1. Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методологічних засад інноваційно-інвестиційної діяльності дозволили встановити, що:
між інноваціями та інвестиціями існує тісний взаємозв’язок, який проявляється у тому, що, по-перше, інновації виступають опосередкованим втіленням інвестицій, оскільки саме інвестиції становлять основу матеріалізації нововведень; по-друге, інновації і інвестиції є взаємозамінними і конкуруючими в силу існування альтернативного вибору між екстенсивним і інтенсивним розвитком підприємництва; по-третє, вони є взаємодоповнюючими і супутніми так як інновації, з одного боку, стимулюють інвестиції, а з іншого – забезпечуючи підвищення ефективності економіки, розширюють джерела інвестицій;
інноваційно-інвестиційну діяльність слід розглядати як особливу форму інвестиційної діяльності, що реалізується у системі індивідуальних, колективних та суспільних дій наукового, технологічного, організаційного, виробничого, фінансового і комерційного характеру, здійснення яких приводить до впровадження у практичну діяльність нововведень з метою досягнення соціально-економічної вигоди.
2. У ході дослідження факторів, що здійснюють вплив на інвестиції:
виявлено можливість зведення їхньої більшості до впливу відсоткової ставки, завдяки чому інвестиційна активність забезпечується механізмом ринкового саморегулювання. Такі фактори, як рівень доходу, високі ризики, нововведення, суб’єктивно-психологічні особливості підприємця та інноваційне середовище не мають впливу на інвестиційну активність посередництвом коливань відсоткової ставки в силу чого є необхідним державне регулювання інвестиційної діяльності;
визначено неспівпадання та невідповідність дії факторів, які мотивують економічних суб’єктів до здійснення інновацій та інвестицій, що викликає необхідність коригування мотивів економічних суб’єктів з метою досягнення спрямованості інвестиційної діяльності на інновації. Враховуючи обмеженість механізму повної автоматичної трансформації інвестицій у інновації, вирішення даного завдання доцільно здійснювати за рахунок державного регулювання.
3. Встановлено необхідність удосконалення класифікації інновацій, шляхом їх групування на основі мотивів, які впливають на процес прийняття інноваційних рішень. Відповідно до даної ознаки серед всіх інновацій виділено зовнішньо стимульовані та внутрішньо стимульовані інновації.
4. У ході аналізу існуючих теоретичних моделей регулювання інноваційно-інвестиційної сфери:
визначено основні форми взаємодії ринкового саморегулювання та державного регулювання і доведено, що групування напрямів державного втручання слід здійснювати за критерієм впливу на перешкоди до інноваційно-інвестиційної діяльності, а саме: створення інноваційної інфраструктури, формування правового середовища; управління ризиком і невизначеністю; створення інвестиційного середовища; формування соціокультурного середовища інноваційної діяльності;
виявлено, що в умовах України державою здійснено заходи по всім п’яти вище визначеним напрямам, які реалізовані у зарубіжній практиці регулювання. Однак, незважаючи на активну участь держави, у вітчизняному економічному середовищі комерційні структури сьогодні не мають економічної мотивації займатися інноваційною діяльністю. Проведене у межах дисертаційної роботи дослідження діяльності вітчизняних підприємницьких структур виявило, що низька інвестиційна і, особливо, їх інноваційна активність викликана наявністю значних перешкод, які пов’язані з високим ступенем політичного та макроекономічного ризику.
5. У результаті дослідження розроблено пропозиції щодо удосконалення концепції державного регулювання яка передбачає виділення напрямів діяльності держави щодо формування інноваційного клімату шляхом ініціювання інноваційного попиту і створення розвинутого конкурентного середовища, розвитку інвестиційного середовища, в якому формуються фінансові джерела потенційних інновацій; проведення заходів, спрямованих на зниження ступеню ризиків та невизначеності, законодавчого оформлення організаційних формувань і регулюючих інститутів НТП, створення дієвої системи захисту авторських прав новаторів і охорони інтелектуальної власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Дучинська Н. І. Методологія дослідження нагромадження капіталу в економічних теоріях / Ніна Іванівна Дучинська // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 218: В 4 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – 320 с. – С.147-157.
2. Татаренко Н. О., Поручник А. М. Теорії інвестицій: Навч. посібник / Н. Татаренко, А. Поручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 160 с.
3. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента Т. 2 / Игорь Александрович Бланк. – К.: Ника-Центр, 1999. – 512 с.
4. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб./ [Степанов Д.В., Денисенко М.П., Іткін О.Ф.] за науковою редакцією В. Г. Федоренко. – К.: Алерта, 2004. – 431 с.
5. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / Марк Блауг // Пер. з англ. І. Дзюб – К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2001. – 670 с.
6. Дроздов В. В. Франсуа Кенэ / В. Дроздов. – М.: Экономика, 1988. – 126 с.
7. Сміт А. Дослідження про причини багатства народів / Адам Сміт. – К.: Port-Royal, 2001. – 593 с.
8. Афанасьев В. С. Давид Рикардо / Владилен Сергеевич Афанасьев. – М.: Экономика, 1988. – 128 с.
9. Сей Ж. Б. Трактат политической экономии. Бастиа Ф. Экономические софизмы, экономические гармонии – М.: Издательство „Дело”, 2000. – 232 с.
10. Мальтус Т. / Томас Мальтус // Принципы политической экономии, рассмотренные в в плане их практического применения, 1820 // 25 ключевых книг по экономике. – Челябинск: „УРАЛ LTD”, 1999. – С. 138-154.
11. Милль Дж. Основы политической экономии. Т. 1. – М.: Прогресс, 1980. – 453 с.
12. Історія економічних учень: Підручник: у 2ч. – Ч. 1 / За ред. Віктора Дмитровича Базилевича – 3-те вид., виправ. і доп. – К.: Знання, 2006. – 582 с.
13. Австрийская школа политической экономии: К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер. // Пер. с нем. Предисл. Владимира Сергеевича Автономова – М.: Экономика, 1992. – 494 с.
14. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т.1. Пер. с англ. / Альфред Маршалл. – М.: Прогресс, 1993. – 416 с.
15. Фишер И. Теория процента // 25 ключевых книг по экономике. – Челябинск: „УРАЛ LTD”, 1999. – С. 469-490.
16. Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія): Навчальний посібник / Михаил Владимирович Довбенко. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 336 с.
17. Столерю Л. Равновесие и экономический рост (Принципы макроэкономического анализа) / Л. Столерю. – М.: Прогресс, 1974. – 623 с.
18. Маркс К. Капитал. Процесс обращения капитала / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. Соч. 2-е изд., т. 24. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1961. – 648 с.
19. Маркс К. Капитал. Вторая книга. Процесс обращения капитала / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. Соч. 2-е изд., т. 49. – М.: Издательство политической литературы, 1974. – 556 с.
20. Бем-Баверк О. Критика теории Маркса / Сост. А.В. Куреев. – М., Челябинск: Социум, 2002. – 238 с.
21. Никитин С., Майбурд Е. Экономическая теория Маркса: наука или идеология? / С. Никитин, Е Майбурд // Мировая экономика и международные отношения, 1993. – №3. – С. 5-22.
22. Мизес Л. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории / Пер. с англ. А. В. Куряева. – Челябинск: Социум, 2005. – 878 с.
23. Меньшиков С. М., Клименко Л. А. Длинные волны в экономике / Станислав Меньшиков, Лариса Клименко. – М.: “Международные отношения”, 1989. – 272 с.
24. Бажал Ю. Судьба теории: 100 – летие классической работы М. И. Туган-Барановского и современность / Юрий Бажал // Экономика Украины – 1994. – №12 – С.58-63.
25. Злупко С. Украинская научная школа экономической конъюнктуры и ее влияние на экономическую мысль / Степан Злупко // Экономика Украины – 1997. – №3 – С.75-78.
26. Злупко С. Інституційно-інвестиційна теорія Михайла Туган-Барановського та її вплив на світову інвестологію / Степан Злупко // Фінанси України – 2004 - №4 – С.3-16.
27. Кузик Б. Н., Яковец Ю. В. Россия 2050 – стратегия инновационного прорыва / Борис Кузик, Юрий Яковец [2-е изд., доп.] – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 2005. – 624 с.
28. Туган–Барановский М. И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов / Михаил Иванович Туган–Барановский. – М.: Наука, – 1997. – 235 с.
29. Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / Михаил Иванович Туган–Барановский. – М.: Экономика. – 1998 – 528 с.
30. Злупко С. М. Історія економічної теорії: Підручник / Степан Злупко [2-ге вид., випр. і доп.] – К.: Знання, 2005. – 719 с.
31. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Николай Дмитриевич Кондратьев. – М.: Экономика, 2002. – 767с.
32. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости процента и денег / Джон Кейнс. – М.: Гелиос АРВ, 2002. – 352 с.
33. Хаберлер Г. Процветание и депрессия: теоретический анализ циклических колебаний / Пер. с англ. О. Г. Клесмент, И. М. Осадчей, Р. Х. Хафизовой. – Челябинск: Социум, 2005. – 475 с.
34. Хикс Дж. Р. Мистер Кейнс и классики: попытка интерпретации / Истоки. Вып. 3. Редкол.: Я. И. Кузьминов, В. С. Автономов, О. И. Ананьин – 2-е изд. – М.:ГУ ВШЭ, 2001. – 512 с.
35. Хансен Э. Денежная теория и финансовая политика / Элвин Хансен // Пер. с англ. – М.: Дело, 2006. – 312 с.
36. Классики кейнсианства. Э. Хансен. Экономические циклы и национальный доход т. 2. – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 1997. – 416 с.
37. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли / Бен Селигмен. – М.: Прогресс, 1968. – 600 с.
38. Бьюкенен Дж. Избранные труды. Серия: Нобелевские лауреаты по экономике / Джеймс Бьюкенен. – М.: Таурус-Альфа, 1997. – 593 с.
39. Чухно А. Й. Шумпетер – засновник еволюційної економічної теорії / Анатолій Чухно // Економіка України, 2007 – №7 – С. 65-73.
40. Винарчик И. Спасение идей: Й. Шумпетер и ключевые проблемы противоборствующих экономических теорий // Вопросы экономики, 2003 – №11 – С.15-26.
41. Шумпетер Й. Теория зкономического развития: Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла коньюнктуры / Йозеф Шумпетер. — М.: Прогресс, 1982. – 456 с.
42. Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия / Йозфф Шумпетер. – М.: Экономика, 1995. – 483 с.
43. Панорама экономической мысли конца ХХ столетия / Под ред. Гринэуэля Д., Блини М., Стюарта И. в 2-х т.-Т. 1. – СПб.: Питер, 2002. – 493 с.
44. Дагаев А. Новые модели экономического роста с эндогенным экономическим прогрессом / Александр Дагаев // Мировая экономика и международные отношения, 2001. – №6 – С.40-57.
45. Акимов Н. И. Политическая экономия современного способа производства / Н. И. Акимов. – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 2004. – 293 с.
46. Кузнец С. Современный экономический рост: результаты исследований и размышлений. Нобелевская лекция // Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России. Под. ред. Ю. В. Яковца – Спб.: Гуманистика, 2003. – 585 с.
47. Mench G. Das technoligishe Patt: Innovationen ubervinden die Depression. Frankfurt, 1975. – 726 p.
48. Друкер. П. Ф. Бизнес и инновации / Питер Друкер: Пер. с англ.. – М.: ООО „ И. Д. Вильямс”, 2007. – 432 с.
49. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / Микола Денисенко. – К.: Алерта, 2003. – 338 с.
50. Економіка й організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник [Цигилик І. І., Кропельницька С. О., Мозіль О. І., Ткачук І. Г.]. – К.: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 128 с.
51. Микитюк П. П. Інноваційний менеджмент. Навчальний посібник / Петро Микитюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 400 с.
52. Янковский К. П. Введение в инновационное предпринимательство / Константин Янковский. – СПб.: Питер, 2004. – 189 с.
53. Гамидов Г. С. Введение в системологию инноватики / Г. С. Гамидов. – Махачкала: Дагпресс, 2000. – 332с.
54. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент / Игорь Балабанов. – СПб.: Питер, 2000. – 208 с.
55. Гохберг Л. М. Статистика науки и инноваций: Краткий терминологический словар / Леонид Маркович Гохберг. – М.: ЦИСН, 1998. – 674 с.
56. Закон України „Про інноваційну діяльність” від 4 липня 2002 р. № 40-IV. // Відомості Верховної Ради України, 2002 р., №36. – 266 с.
57. Приложение к проекту „Основы политики Российской Федерации в области развития национальной инновационной системы на период до 2010 года и дальнейшую перспективу”. / Винокуров В. И. // Инновации, 2005. – №4. – С. 6-22.
58. Proposed Guidelines for Collecting and Interpreting Technological Innovation Data: Oslo Manual. Paris: OECD, Eurostat, 1997. – 432 р.
59. Большой англо-русский словарь: в 2-х т./ Ю. Д. Апресян, И. Р. Гальперин, Р. С. Гинзбург и др. Под общ. ред. И. Р. Гальперина и И. М. Медниковой – 4-е изд. испр. и доп. – М.: Русский язык, 1987. – 1308 с.
60. Медынский В. Г., Игельдеменов С. В. Реинжиринг инновационного предпринемательства: Учеб. Пособие / Под ред. проф. В. А. Ирикова. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 414 с.
61. Інноваційний розвиток промисловості України / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П Гречан та ін.; Під. ред. проф. О. І. Волкова, проф. М. П. Денисенка. – К.: КНТ, 2006. – 648 с.
62. Завгородня О. О. До питання про категоріальну визначеність інновацій / Олена Завгородня // Європейський вектор економічного розвитку: Збірник наукових праць. – Вип.2(3). – Д.: Вид-во ДУЕП, 2007. – С.60-67.
63. Молчанов И. Н. Инновационный процесс / Игорь Молчанов. – Спб.: ПИТЕР, 1995. – 497 с.
64. Никсон. Ф. Инновационный менеджмент. – М.: Экономика, 1997. – 429с.
65. Глазьев. С. Ю. Экономическая теория технического развития / Сергей Юрьевич Глазьев. – М.: Наука, 1990. – 232 с.
66. Лапин В. Н. Социальные аспекты управления нововведениями / Виктор Лапин. – Таллинн, 1986. – 264 с.
67. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Борис Саното: Пер. с венг. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.
68. Брайан Т. Управление научно-техническими нововведениями. – М.: Экономика, 1989. – 275 с.
69. Пиннинго И. П. Новая технология и организационные структуры. – М.: Экономика, 1990. – 302 с.
70. Твисс Б. Управление научно-техническими нововедениями. Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 271 с.
71. Чухрай Н. І. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове та логістичне забезпечення / Наталія Чухрай. – Львів: Вид-во „Львівська політехніка”, 2002. – 316 с.
72. Уткин. Э. А. Инновационный менеджмент / Эдуард Уткин. – М.: Акапис, 1996. – 438 с.
73. Канторович Л. В. Экономика и оптимизация / Отв. ред. В.Л. Макаров. – М.: Наука, 1990. – 248 с.
74. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / Михайло Крупка. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету ім. І.Франка, 2001. – 608 с.
75. Яковец Ю. В. Эпохальные инновации ХХІ века / Юрий Яковец. – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 2004. – 444 с.
76. Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін: Навчальний посібник / Юрій Бажал. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
77. Нельсон Р., Уинтер С. Эволюционная теория экономических изменений / Ричард Нельсон, Сидней Уинтер / Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 535 с.
78. Айсберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. – 2-е изд., испр. – М.: ИФРА-М., 1999. – 479 с.
79. Стёпин В. С. Теоретическое знание / Виктор Стёпин. – М., 1999. http://www.philosophy.ru/library/stepin/
80. Прыкин Б. В. Новейшая теоретическая экономика. Гиперэкономика (концепции философии и естествознания в экономике): Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 445 с.
81. Вельш А. Г. Управление на основе мотивации. // Мотивация экономической деятельности. Сборник трудов под ред. Шаталина С. С. Вып. 11. – М.: Всесоюзный научно-исследовательский институт системных исследований, 1980. – 424 с.
82. Інвестування української економіки: Монографія / За ред. А. І. Сухорукова – К.: Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 2005. – 440 с.
83. Савчук А. В. Особенности экономической оценки и выбора инновационных проектов / Александр Викторович Савчук // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №1. – С.69-74.
84. Йохна М. А., Стадник В. В. Економіка і організація інноваційної діяльності: [навч. посібник] / М. Йохна, В. Стадник. – К.: Академія, 2005. – 400 с.
85. Вербицька Ю. М. Інвестиційно-інноваційна діяльність як чинник соціально-економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №8. – С.151-156.
86. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент. Навч. посібник / Наталля Краснокутська. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
87. Онишко С. В Фінансове забезпечення інноваційного розвитку / Світлана Онишко. Монографія. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 582 с.
88. Орлов П. А. Визначення ефективності реальних інвестицій / Петро Орлов // Фінанси України. – 2006. – №1. – С.51-58.
89. Волков О. І., Денисенко М. П., Гречан А. П. Економіка і організація інноваційної діяльності: [підручник] / Під ред. проф. О. І. Волкова, проф. М. П. Денисенка. – К.: Професіонал, 2004. – 638 с.
90. Найт Ф. Х. Риск, неопределенность и прибыль. / Фрэнк Найт – М.: Дело, 2003. – 360 с.
91. Беккер Г. С. Человеческое поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории: Пер. с англ. / Сост. научн. ред. Р. И. Капелюшников. – М., ГУВШЭ, 2003. – 672 с.
92. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество, культура / Мануэль Кастельс. – М.: ГУВШЭ, 2000. – 607 с.
93. Вільямсом О. Економічні інституції капіталізму: Фірми, маркетинг, укладання контрактів / Олівер Вільямсом. – К.: Видавництво „АртЕк”, 2001. – 472 с.
94. Иноземцев В. Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия / Владислав Леонидович Иноземцев. – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 2003. – 776 с.
95. Berle A. A., Means G. The modern corporation and private property. – N.Y., 1934; Walton C. C. Corporate social responsibilities – Belmont, 1967. – 539 p.
96. Davis K. The meaning and scope of social responsibility // Contemporary management. Issues and viewpoints. – Englewood Cliffs, 1974. – 698 p.
97. Smit K. The new corporate philanthropy, Harvard Business Review. – May 1994. – Р.105-107.
98. Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити більш добра для вашої компанії та суспільства / Філіп Котлер // Пер. з англ. С. Яринич. – К.: Стандарт, 2005. – 302 с.
99. Осецький В. Л. Інвестиції та інновації: проблеми теорії і практики: [монографія] / Валерій Леонідович Осецький. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 412 с.
100. Философский словарь / Под. ред. Фролова И. Т. – 5-е изд. – М.: Политиздат, 1986. – 590 с.
101. Фальцман В. К. Экономика плановой и предпринимательской систем / Владимир Фальцман // Экономические науки. – 1991 – №10. – С. 101-109.
102. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство: підручник / за наук. ред. проф. В. Г. Федоренка. – К.:МАУП, 2000. – 408 с.
103. Управління інноваціями [зб. наук. праць / за ред. А. І. Сухорукова]. – Київ: „Видавничий дім Комп’ютерпрес”, 2003. – 206 с.
104. Ляшенко В. І. Регулювання розвитку економічних систем: теорія, режими, інститути / Вячеслав Ляшенко. – Донецьк: Дон НГУ, 2006. – 668 с.
105. Мурзов К., Глебанова А. Инновационная политика // Российский экономический журнал, 1992. – №7. – С.93-99.
106. Яковец Ю. Рента, антирента, квазирента в глобально-цивилизационном измерении / Юрий Яковец. – М.: Академкнига, 2003. – 240 с.
107. Вітлінський В. В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику / Вальдемар Вітлінський. – К.: Деміур, 1996. – 209 с.
108. Доклад о мировом развитии 2005 года. Справедливость и развитие. Пер. с англ. – М.: Издательство „Весь мир”, 2006. – 384 с.
109. Чорнобаєв В. В. Методологічні засади визначення інноваційно-інвестиційної діяльності / В. Чорнобаєв // Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 234, т. 4. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 975-984.
110. Пилипенко Г. М., Чорнобаєв В. В., Механізм ініціювання інноваційного розвитку в Україні / Г. Пилипенко, В. Чорнобаєв // Економічний вісник НГУ, 2005. – №1. – С. 6-12.
111. Чорнобаєв В. В Класифікація інновацій сучасний аспект / В. Чорнобаєв // Економіка: проблеми теорії та практики, Випуск 218, том 1. – Дніпропетровськ, 2006. – С.258-264.
112. Глазьев С. К эффективной модели управления научно-техническим прогрессом / Сергей Глазьев // Экономические науки, №11. – 1990. – С.22-28.
113. Яровая Е. Методы повышения эффективности научно-технического прогресса в капиталистических странах / Елена Яровая // Мировая экономика и международные отношения, № 9. – 1986. – С.117-124.
114. Research Manaqement. September, 1978. – Р.23-45.
115. Research Manaqement. November –December, 1983. – Р.34-52.
116. Шлезенгер А. Цикл американской истории / Артур Шлезенегр. – М.: Прогрес, 1992. – 312 с.
117. Лортикян Э. Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины ХІХ-ХХ вв / Эрнст Лортикян. – Харьков: Консул, 1999. – 288 с.
118. Теория и практика экономических реформ. Международный опыт. Сравнительный анализ. – Спб.: Альфа, 1994. – 523 с.
119. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Нікифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
120. Новицький В. Імперативи інноваційного розвитку / Валерій Новицький // Економіка України, 2007. – №2. – С.45-52.
121. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: монографія [О. І. Амоша, В. П. Антонюк, А. І. Землякін та ін.] НАН України, Інститут економіки промисловості. – Донецьк, 2007. – 328 с.
122. Шелюбская Н. Косвенные методы государственного стимулирования инноваций: опыт Западной Европы // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 3. – С.75-80.
123. Наметкин С. А. Инновационная деятельность: проблемы и механизмы активизации: Дис. канд. экон. наук: 08.00.05 – Самара: 2004. – 173 с.
124. Бетехтина Е., Пейсик М. Мировая практика формирования научно-технической политики. – Кишенев: Знание, 1990. – 294 с.
125. Марцин В. С. Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в економіці України / Володимир Марцин // Актуальні проблеми економіки, 2007. – №5. – С.47-59.
126. Гагиев В. Т. Формирование системы государственного регулирования инновационной сферы: Дис. канд. экон. наук: 08.00.01 – Владикавказ: 2005. – 194 с.
127. Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Матеріали науково-практичної конференції. – К.: НТУУ „КПІ”, 2003. – С.177.
128. Иванова Н. Инновационная сфера: контуры будущего / Наталья Иванова // Мировая экономика и международные отношения, 2000. – №8. – С.45-56.
129. Main Science and Technology Indicators, OECD, - 2004. – vol. 2.
130. Шамхалов Ф. Государство и экономика. Власть и бизнес / Феликс Шамхалов. – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 2005. – 714 с.
131. Антюшина Н. М. Инновационное развитие – стратегия Евросоюза в XXI в. / Европа: вчера, сегодня, завтра. / Институт Европы РАН: Н. П. Шмелев и др.; отв. ред. Н. П. Шмелев. – М.: ЗАО Издательство Экономика, 2002. – 823 с. – С. 284-307.
132. Миллер О. Теория предложения и налоговая политика в США / О. Миллер // Мировая экономика и международные отношения1989, – №7 – С. 18-30.
133. История мировой экономики. Хозяйственные реформы 1920-1990 гг. – М.: Экономика, 1995. – 405 с.
134. Розенберг Н., Бирдуелл Л. Как Запад стал богатым. Экономические преобразования индустриального мира. – Новосибирск: Социум, 1995. – 286 с.
135. Уткин Э. А., Эскиндаров М. А. Финансово-промышленные группы / Э. Уткин, М. Эскиндаров – М.: Ассоциация авторов „Издательство „ТАНДЕМ”, Издательство „ЭКМОС”, 1998. – 254 с.
136. Ляско А. Межфирменное доверие и шумпетерианские инновации / А. Ляско // Экономист, 2003. – №11. – С.28.
137. Серегина С. Ф. Роль государства в экономике. Синергетический поход / Светлана Федоровна Серегина. – М.: Изд-во „Дело и сервис”, 2002. – 288 с.
138. Кричигина Н. Промышленная политика западных стран / Н. Кричинина // Год планеты. Вып. 1995. – М.: Экономика, 1995. – 629 с.
139. Семена М. Де „ростуть” інвестиції? Кримські ТПР: досягнення і помилки, надії та прорахунки / М. Семена // Дзеркало тижня. – 2003. - №42(467). – 1-7 листопада.
140. Печникова А. В. Современная налоговая система в США / Анна Печникова – М.: Политиздат, 1975. – 396 с.
141. Богачова О. Налоговая реформа в США / О. Богачова // Мировая экономика и международные отношения, 1987. – № 6. – С. 89-98.
142. Компаньйон. – 2003. - №30-31(338-339). – 1 серпня.
143. Савостенко Т. О., Грицаєнко А. М. Порівняльна характеристика методів державного регулювання інноваційної діяльності в розвинутих країнах світу та в Україні / Т. Савостенко, А. Грицаєнко // Економічний вісник Національного гірничого університету. – Дніпропетровськ: НГУ. – 2005. – №1 – С.11-27.
144. Иванов М. М., Колупаева С. Р., Кочетков Г. В. США: управление наукой и нововведениями / М. Иванов, С. Колупаева, Г. Кочетков. – М.: Наука, 1990. – 386 с.
145. Заварухин В. Управление научно-техническим развитием в США / В. Заварухин // Проблемы теори и практики управления, 2000. – №5. – С.78-82;
146. Кутейников А. А. Технические нововведения в экономике США / А. Кутейников – М.: Наука, 1990. – 368 с.
147. OECD Economic OutLook, June 1996. Interactions between Structural Reform. Р. 42-56;
148. Bottazzi L., Da Rin M. Euro. NM and the Financing of European Firms. IGIER, July 2000, mimco, Р. 41;
149. Frick K. Torres A. Learning from High-tech Deals. – The McKinsey Quarterly, 2002. – №1, Р.113-123
150. Осадчая И. Государство и рынок: экономические и социальные цели // Социально-экономические модели в современном мире и путь России / Под ред. К. И. Микульского. – М.:ЗАО „Издательство „Экономика”, 2005. – 911 с.
151. Інноваційна стратегія Українських реформ / Гальчинський А. С., Геєць В. М. Кінах А. К., Семиноженко В. П. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
152. Обучение рынку / Под ред. С. Ю. Глазьева. Монография. – М.: „Издательство „Экономика”, 2004. – 639 с.
153. Богомолов В. А., Богомолова А. В. Антикризисное регулирование экономики: теория и практика. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 271 с.
154. Гаман М. В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. Монографія / Микола Гаман. – К.: Вікторія, 2004. – 311 с.
155. Елекоев С., Кузин Д. Освоение нововведений в промышленности США // Мировая экономика и международные отношения. – 1998 - № 4. – С.59 – 64.
156. Кириленко В. І. Інвестиційна складова економічної безпеки: Монографія / Володимир Кириленко. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.
157. Кириченко Е. Основы инновационного лидерства США // Мировая экономика и международные отношения, 2005. – №7. – С.45-47.
158. National Patterns of Science and Technology Resorses, 1984, Wash., 1984, p.32.
159. Ємельянов С. В. США: Международная конкурентоспособность национальной промышленности. – М.: Международные отношения – 2001. – 629 с.
160. Кричигина Н. Структурное регулирование в Западной Европе // Мировая экономика и международные отношения, 1986. – № 9. – С.124 -131.
161. Горюнов И. Высшая школа и нововведения в промышленности США // Мировая экономика и международные отношения, 1986. – №11. – С. 126-131.
162. Розанова Н. Эволюция взглядов на конкуренцию и практика антимонопольного регулирования: опыт стран с развитой рыночной экономикой // Экономический журнал РГГУ. – 2001. – №2. – С.17-38.
163. Студенцов В. США: поиск оптимального режима отраслевого регулирования // Плановое хозяйство, 1990 – №12 – С.102-109.
164. Зайцев В. Научно-техническая политика Японии: изменение приоритетов / В. Зайцев // Мировая экономика и международные отношения, 1987. – №1 – С.40-51.
165. Завлин П. Н. Обеспечение стимулирования инновационной деятельности / Павел Завлин // Проблемы науки, 1999. – 110 – С. 14-21.
166. Иванова Н. И. Национальные инновационные системы. – М.: Наука, 2002. – 402 с.
167. Цирипенчиков В. С. Научно-технический прогресс / Европа: вчера, сегодня, завтра. / Институт Европы РАН: Н. П. Шмелев и др.; отв. ред. Н. П. Шмелев. – М.: ЗАО Издательство Экономика, 2002. – 823 с. – С. 265-284.
168. Юданов А. Ю. Фирма и рынок / Андрей Юданов. – М.: Знание, 1990 – 64 с.
169. Иноземцев В. Л. Пределы „догоняющего” развития / Владислав Иноземцев. – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 2000. – 295 с.
170. Чухрай Н., Патора Р. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві. – К.: КОНДОР, 2006. – 398 с.
171. Пилипенко Г. М., Чорнобаєв В. В, Теоретичні моделі регулювання інноваційно-інвестиційної активності / Г. Пилипенко, В. Чорнобаєв // Європейський вектор економічного розвитку, вип. 2. – Дніпропетровськ, 2007. – С.60-68.
172. Чорнобаєв В. В. Міжнародний досвід державного регулювання інвестиційних процесів та його адаптація до економічних умов України // Економіка: проблеми теорії та практики, Випуск 202, том 4. – Дніпропетровськ 2005. – С.921-928
173. Національний інвестиційний потенціал як фундамент економічного зростання в Україні //Матеріали круглого столу „Безпека економічних трансформацій”. – К.: НІСД. – 2001. – 96 с.
174. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.2 / редкол. С. В. Мочерний та ін. – К.: Академія, 2001. – 752 с.
175. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. / Держкомстат. – 2004. – 312 с.
176. Мусіна Л. А. Розвиток ринку технологій в Україні / Людмила Мусіна // Рынок технологий: проблемы и пути решения. – К.: Укр. ИНТЭИ, 2004. – 186 с.
177. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 1995-2006 роках. Статистичний збірник. – К.: Держкомстат України, 2007. – 105 с.
178. Денисенко М. П. Вплив інновацій на прискорення розвитку економіки / Микола Денисенко // Проблеми науки. – 2002. – № 2. – С.14–21.
179. Гаман Н. Государственная поддержка финансирования инноваций / Николай Гаман // Экономика Украины. – 2004. – № 8. – С.44-49.
180. Пилипенко Ю. І., Пилипенко Г. М. Структурна незбалансованість економіки України та форми її подолання / Ю. Пилипенко, Г. Пилипенко // Економічний вісник НГУ, 2003 – № 2 – С. 6 – 10.
181. Статистичний щорічник України за 2001 рік / за ред. О. Г. Осауленка // Державний комітет статистики – К.: Техніка 2002. – 611 с.
182. Статистичний щорічник України за 2005 рік / за ред. О. Г. Осауленка // Державний комітет статистики – К.: Техніка 2006. – 587 с.
183. Статистичний щорічник України за 2007 рік / за ред. О. Г. Осауленка // Державний комітет статистики – К.: Техніка, 2008. – 573 с.
184. Економічна політика України: актуальні питання. – К.: Верховна рада України, 2004. – С.35.
185. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) „Шляхом європейської інтеграції” / Авт. кол.: А. С. Гальчинський, В. М.Гець та ін. Національний Інститут стратегічних досліджень, Інститут економічного Прогнозування НАН України, Міністерство економіки та питань європейської інтеграції України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
186. “Про основи державної політики в сфері науки і на¬уково-технічної діяльності”: Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. -№12. - С. 166.
187. “Про наукову і науково-технічну діяльність”: Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. -№12. - С. 165.
188. “Про нау¬ково-технічну інформацію”: Закон України від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. - 1993. -№133 - С. 345.
189. “Про наукову і науково-технічну експертизу”: Закон України від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради. - 1995. -№9. - С. 56.
190. “Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків”: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради. - 1999. – №40. - С. 363.
191. “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: Закон України від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. - 2001. -№48. - С. 253.
192. “Про інноваційну діяльність”: Закон України від 4 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради. - 2002. -№36. - С. 266.
193. “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”: Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. - 2003 - № 13. - С. 93
194. “Про діяльність Кабінету Міністрів України щодо розробки державної стратегії відродження і підтримки вітчизняного виробництва та розвитку високих наукоємних конкурентоспроможних технологій: електронної галузі, виробництва транспортних засобів (літако-, автомобілебудування тощо), машино- і приладобудування, засобів систем інформації і керування зв’язку (комп’ютерні технології, телекомунікації), автономних систем та радіосистем навігації (наземних і космічних), енергозберігаючих технологій на основі функціональної та силової електроніки тощо як найважливішої умови зростання добробуту населення та досягнення Україною статусу розвинутої країни”: постанова Верховної Ради України від 26 грудня 2002 року № 389-IV // Голос України, від 14.01.2003р. – №6
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.