У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ У ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Количество страниц 200
ВУЗ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Г. КОРОЛЕНКА
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………..………3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ……………………………………..….…...13

1.1. Теорія постіндустріального суспільства та особливості її сучасного стану…………………………………………………………………………...…………13
1.2. Фактори формування та сутнісні характеристики неоекономіки як складової постіндустріальної економічної системи……………………………….….37
1.3. Постіндустріальна економіка як середовище суспільних трансформацій…………………………………………………………………………...59
Висновки за першим розділом…………………………………………….…......78

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ У ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ……………………………………………….80

2.1. Еволюція відносин власності у постіндустріальній економіці…..……......80
2.2. Новітні тенденції трансформаційних процесів у відносинах власності……...…………………………………………………………………………103
2.3. Інтелектуалізація власності як провідний процес постіндустріальних соціально-економічних трансформацій …………..……...……………………….…..126
Висновки за другим розділом…………………………………………………..158

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......……………………………….......166
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..186


ВСТУП

Вивчення системи господарювання будь-якої країни неминуче ставить перед дослідником корінне питання: кому належить економічна влада, хто розпоряджається суспільним багатством. Суть цієї влади полягає в характері привласнення засобів виробництва та його результатів. Тому, щоб з’ясувати природу та соціально-економічну структуру того чи іншого суспільства, необхідно передусім розкрити зміст існуючої системи відносин власності. Водночас, відносини власності у будь-якій соціально-економічній системі не є сталими, статичними, раз і назавжди даними, а характеризуються динамічністю, мінливістю зовнішніх форм і сутнісними трансформаціями. Стрімкість та спрямованість трансформаційних процесів можуть бути вельми непостійними та варіативними, підпорядкованими різним, іноді навіть діаметрально протилежним впливам. До того ж, відносини власності можуть по-різному проявлятися у різних сферах суспільного виробництва, мати численні відмінності та особливості розвитку у різних країнах та регіонах.
Особливості розвитку відносин власності у сучасних умовах для України характеризуються протіканням двох типів трансформацій. По-перше, переходом від адміністративно-командного до ринкового типу господарювання, що супроводжується відповідними змінами у структурі власності, кількісному співвідношенні її основних форм. По-друге, новітніми загальносвітовими тенденціями глобалізації та інформатизації, формуванням економічної системи постіндустріального суспільства (постіндустріальної економіки), що викликає глибинні еволюційні, якісні зрушення у відносинах власності.
Теоретичним питанням аналізу відносин власності, їх еволюції та проблемам їх практичної трансформації у сучасних умовах присвячено чимало наукових праць як зарубіжних, так і вітчизняних учених. Зарубіжна наукова думка аналізує відносини власності переважно з юридико-економічних позицій у рамках економічної теорії прав власності, що охоплює проблеми співвідношення прав власності, їх специфікації та юридичного закріплення у різних правових системах. Зокрема, окреслені вище питання розглядалися у працях А. Алчіана, Г. Демсетца, Р. Коуза, С. Пейовича, Е. Фуруботна, П. Хейне та ін.
Різноманітним проблемам функціонування власності, визначення її змісту та форм реалізації, загальносвітовим тенденціям трансформації та актуальним аспектам постсоціалістичних перетворень у цій сфері присвячено наукові доробки відомих вітчизняних дослідників В. Базилевича, Г. Григоряна, А. Гриценка, Г. Задорожного, Б. Кекуха, М. Корецького, І. Лазні, Л. Мельника, С. Мочерного, В. Положія, В. Рибалкіна, В. Фесечка, М. Хохлова, Л. Чижова, А. Чухна та багатьох інших.
Суттєві ідеї та результати, що присвячені аналізу відносин власності у різноманітних його аспектах отримані у дослідженнях учених країн пострадянського простору. Зокрема, В. Іноземцев, В. Каменецький, А. Мовсесян, Л. М’ясникова, В. Патрикеєв, С. Сорокін, Р. Ульянов, М. Файнгольд, Р. Цвильов, Г. Черкасов та чимало інших акцентують свою увагу на дослідженні проблем інтелектуальної власності, класифікації власності, її суб’єктів та об’єктів, сучасних трансформацій, історичних аспектів розвитку тощо.
Разом з тим, ступінь дослідження відносин власності як у зарубіжній, так і у вітчизняній економічній науці є недостатнім з огляду на фундаментальне значення власності у суспільному житті, часто хибує однобічністю. Так, проблеми трансформації відносин власності, що відбуваються у формі перерозподілу прав власності, вивчаються на Заході у контексті організаційних перетворень, охоплюють власне мікрорівень і розглядаються переважно як другорядні на макро- та мегарівні. Вітчизняні ж доробки та наукові надбання близького зарубіжжя спрямовані переважно на дослідження концептуальних основ, змісту, етапів і соціальних наслідків роздержавлення та приватизації, що розглядаються як провідна форма системної трансформації відносин власності на пострадянському просторі. Реалізація власності, її передумови, чинники і форми у меншій мірі стають предметом детального вивчення і аналізу.
Водночас із поля зору дослідників часто випадають питання, присвячені визначенню шляхів і напрямів еволюції власності у контексті загальносвітових тенденцій, глибинних зрушень у системі відносин власності в межах загальноцивілізаційних перетворень. У зв’язку з цим, потребують теоретичного обґрунтування проблеми трансформації відносин власності та форм їх прояву на етапі переходу від індустріальної до постіндустріальної стадії суспільного розвитку, у процесі формування постіндустріальної економіки, глобально-інформаційних впливів на еволюцію цих відносин, економічних аспектів розвитку інтелектуальної власності тощо. Нагальними також є питання розробки практичних рекомендацій щодо подальшого реформування відносин власності у нашій державі з урахуванням загальносвітових тенденцій та вітчизняної специфіки, пов’язаної з історико-культурними та ментальними особливостями.
Обраний у дисертації напрям дослідження відносин власності передбачає теоретичний аналіз чинників, що зумовлюють зміни у відносинах власності в сучасних умовах формування постіндустріального суспільства та неоекономіки, реалізацію та соціально-економічні наслідки цього впливу. Практичне значення обраного напряму дослідження пояснюється необхідністю формування ефективного механізму реформування відносин власності в межах національної економіки. Актуальність питань, пов’язаних з формуванням ефективного механізму реформування відносин власності в національній економіці, обґрунтуванням форм реалізації власності в умовах становлення постіндустріальної економіки, визначили тему дисертаційної роботи та структуру дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах планових науково-дослідницьких робіт кафедри політекономії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка “Економічні пріоритети України як основа формування національної моделі випереджального розвитку” (номер державної реєстрації 0104U000152); “Формування економіки знань та соціально-економічні трансформації, що його супроводжують” (номер державної реєстрації 0107U002108). Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні пріоритетів макроекономічної політики України в умовах формування постіндустріальної економіки та неоекономіки як її складової, обґрунтуванні місця і ролі відносин власності у соціально-економічних трансформаціях, що супроводжують становлення постіндустріальної економіки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування процесів трансформації відносин власності в умовах становлення і розвитку постіндустріальної економіки; визначення структури економічної системи постіндустріального суспільства та з’ясування її місця і ролі у новітніх трансформаційних перетвореннях, що їх зазнає система відносин власності; здійснення комплексного аналізу інтелектуальної власності як визначальної економіко-правової категорії постіндустріального суспільства.
Для досягнення поставленої мети у роботі вирішено наступні завдання:
– з’ясовано особливості сучасного стану теорії постіндустріального суспільства; окреслено місце теорії неоекономіки в концепціях постіндустріалізму та визначено дане явище відповідно до структурно-змістового підходу;
– розкрито вплив факторів формування неоекономіки як складової постіндустріальної економічної системи та узагальнено її сутнісні характеристики;
– визначено провідні напрями трансформацій в економічній, соціальній та духовно-ціннісній сферах у процесі становлення і розвитку постіндустріальної економіки;
– розглянуто історичну ґенезу поняття “власність” та висвітлено особливості еволюції відносин власності у постіндустріальній економіці;
– розкрито зміст новітніх тенденцій у трансформації відносин власності в умовах становлення і розвитку економічної системи постіндустріального суспільства;
– здійснено аналіз відносин інтелектуальної власності та з’ясовано сутність інтелектуалізації власності як провідного процесу постіндустріальних соціально-економічних трансформацій.
Об’єктом дослідження є система відносин власності у постіндустріальній економіці.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади трансформації відносин власності у постіндустріальній економіці.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, дослідження вітчизняних і закордонних учених з питань трансформації відносин власності. Для вирішення завдань дисертаційного дослідження використовувалися загальні методологічні принципи пізнання: діалектичний – при розкритті суперечностей формування постіндустріальної економіки та розвитку інтелектуальної власності; системний підхід – для аналізу економічної системи постіндустріального суспільства, системи відносин власності в сучасних умовах. Крім того у ході дослідження були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи: виокремлення загального та особливого, сходження від абстрактного до конкретного – для характеристики складових постіндустріальної економіки, визначення особливостей конкретних типів, форм та видів власності, окреслення відмітних рис процесів інтелектуалізації, транснаціоналізації, віртуалізації, власності; історичний та логічний – для аналізу еволюції концепцій, що пояснюють сучасні світогосподарські процеси, для опису історичної ґенези поняття “власність”; методи аналогії та порівняння – для з’ясування особливостей реалізації відносин володіння, користування і розпорядження у сфері матеріальної та інтелектуальної власності; класифікації – для визначення основних типів, форм та видів власності, ключових форм інтелектуального капіталу; аналізу і синтезу – для розгляду структури інтелектуальної власності, інтелектуальної діяльності як виробничого процесу; методи систематизації та узагальнення, статистичного аналізу.
Інформаційною базою дисертаційної роботи слугували нормативно-правові акти, офіційні статистичні дані, монографії та публікації у періодичних виданнях вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали науково-практичних конференцій, присвячені проблемам трансформації відносин власності в умовах формування та розвитку постіндустріальної економіки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні впливу постіндустріальних факторів на трансформацію відносин власності. До найбільш вагомих результатів, що визначають наукову новизну дослідження, належать такі:
вперше:
у системі відносин власності постіндустріальної економіки виокремлено відносини між економічними суб’єктами з приводу привласнення-відчуження неречових (віртуальних) об’єктів, що функціонують переважно у віртуальному просторі та опосередковано представляють реальні відносини з приводу матеріальних і нематеріальних благ, на основі чого обґрунтовано категорію “віртуальна власність”. Запропонована категорія є теоретичним відтворенням розвитку відносин власності та, на відміну від інтелектуальної власності, характеризує нематеріальні об’єкти, що не є безпосередніми чинниками та результатами інтелектуального виробництва і виступають як відображення окремих властивостей матеріальних чи нематеріальних об’єктів та/або можливості певних дій чи утримання від них щодо цих об’єктів;
удосконалено:
визначення неоекономіки як складової постіндустріальної економічної системи на основі узагальнень основних концептуальних положень, представлених існуючими напрямами в економічній теорії та враховуючи структурно-змістовий підхід, а саме: у широкому розумінні окреслене явище розглядається як складова глобальної господарської системи постіндустріального суспільства, що охоплює високотехнологічні та наукомісткі галузі – інформаційний і знаннєвий сектори – й характеризується визначальним впливом знань та інформації на соціально-економічний розвиток; у вузькому значенні неоекономіка розуміється як економіка знань, сфера застосування людського інтелекту, у якій домінантними процесами стають нагромадження й використання знань;
наукові підходи до визначення сутності інтелектуальних процесів шляхом розмежування понять “інтелектуальна праця” (цілеспрямована інтелектуальна діяльність, що має вольовий, вмотивований характер та здійснюється для задоволення потреб індивіда та/або з економічною метою) та “інтелектуальна активність” (мимовільна, спонтанна інтелектуальна діяльність, спрямована на перетворення або підтримку значимих для індивіда зв’язків між ним і зовнішнім середовищем), які є складовими категорії “інтелектуальна діяльність” (розумовий прояв будь-яких психологічних процесів, спрямований на засвоєння, відтворення та перетворення наявних у свідомості індивіда інформації, знань та досвіду);
отримали подальшого розвитку:
теоретико-методологічні положення щодо визначення факторів формування неоекономіки, зокрема, структуровано вплив ціннісних та соціокультурних чинників, а саме: системи постматеріальних цінностей, перехід до якої зумовив усвідомлення на рівні економічних агентів провідного значення інтелекту та знань; актуалізації творчої складової трудової діяльності, що призвело до забезпечення роботодавцями умов для творчої праці та самореалізації особистості працівників; рефлексивної діяльності, зростання ролі якої викликало динамічний розвиток суспільних і гуманітарних наук; ментальних трансформацій, що мали наслідком розповсюдження технологій впливу на свідомість; креативної моделі економічної поведінки, поширення якої спричинило орієнтацію працівників на продукування і подальшу формалізацію нових ідей;
наукові підходи щодо визначення особливостей реалізації володіння, користування і розпорядження інформацією та знаннями, зокрема, доведено, що володіння знаннями як суб’єктивованим інтелектуальним продуктом здійснюється виключно інтелектом, а, отже, повною мірою реалізується лише людиною-носієм знань, тоді як інтелектуальне володіння інформацією може доповнюватися володінням матеріальним носієм цієї інформації та реалізуватися широким колом суб’єктів; користування знаннями та інформацією, вилучення з них корисних властивостей здійснюється через інтелектуальну працю і є індивідуальним актом з огляду на суб’єктивність процесу мислення; розпорядження знаннями полягає у можливості суб’єкта їх об’єктивувати, перетворити на інформацією, розпорядження якою здійснюється без її відчуження шляхом поширення.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи визначається можливістю їх використання у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо вдосконалення державної політики в умовах становлення постіндустріальної економіки та формування ефективного механізму реформування відносин власності в національній економіці.
Окремі рекомендації автора у вигляді наукових записок прийняті до використання Полтавською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” (довідка № 03–502 від 15.07.2005 р.), Полтавським державним центром науково-технічної і економічної інформації (довідка № 0130 від 30.01.2008 р.).
Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі – у вищих навчальних закладах при викладанні дисциплін “Економічна теорія”, “Історія економіки та економічної думки”, “Макроекономіка”, “Основи інтелектуальної власності”. Автор створив програми курсів, забезпечив їх методичне підкріплення та викладання у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка (довідка № 2193/01-37/02 від 28.05.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно написаною науковою працею, у якій викладений авторський підхід щодо науково-теоретичних основ визначення шляхів і напрямів трансформації відносин власності в умовах становлення і розвитку постіндустріальної економіки.
У роботах, опублікованих у співавторстві, особисто автором виконано: “Формування ціннісних орієнтацій особистості в інформаційну епоху” – розглянуто вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ціннісно-мотиваційну сферу особистості; “Інтелектуальна власність в Україні: реальний стан і перспективи” – розкрито значення інтелектуальної власності для розвитку національної економіки та напрямки державної політики у цій сфері; “Роль интеллектуального капитала в формировании структуры конкурентных преимуществ национального хозяйства” – обґрунтовано структуру інтелектуального капіталу, розкрито специфіку його утворення, розвитку та примноження; “Інтелектуальна діяльність як творчість” – визначено особливості інтелектуальної діяльності, її значення у постіндустріальному суспільстві; “Кадровий менеджмент у постіндустріальному суспільстві: управління інтелектуальною діяльністю” – сформульовано чинники мотивації інтелектуальної праці, охарактеризовано проблему відчуження результатів діяльності інтелектуальних працівників; “Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні” – з’ясовано економічні аспекти охорони об’єктів інтелектуальної власності у нашій державі.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційної роботи були апробовані автором на міжнародних і вітчизняних наукових та науково-практичних конференціях, а саме: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень ‘2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 2004 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта ‘2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); ІІІ Регіональній науково-студентській конференції “Соціально-економічні проблеми гармонізації суспільства в умовах глобалізації економічного простору” (м. Полтава, 2004 р.); регіональних звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів, магістрантів фізико-математичного факультету (м. Полтава, 2004 р.; 2005 р.; 2006 р.; 2007 р., 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (м. Луцьк, 2004 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні реформи у контексті європейського вибору України” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); І та ІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації” (м. Полтава, 2005 р.; 2007 р.); Регіональній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми політичної та економічної ситуації в Україні і шляхи їх вирішення” (м. Полтава, 2006 р.).
Основні положення, висновки та пропозиції, які отримані у результаті дослідження і покладені в основу дисертаційної роботи, доповідалися й обговорювалися на науково-методологічних семінарах та засіданнях кафедри політекономії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 27 наукових праць, які відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 7,9 умов.-друк. арк. (авторові належить 7 умов.-друк, арк.), з яких 9 статей опубліковані у фахових виданнях, із них 8 одноосібні.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 165 сторінок основного тексту (вступ, основна частина, висновки). Дисертація містить 11 таблиць, 5 рисунків, 3 додатки на 3 сторінках. Список використаних джерел включає 210 найменувань і розміщений на 20 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача теоретико-методологічного обґрунтування процесів трансформації відносин власності в умовах становлення і розвитку постіндустріальної економіки, визначення структури економічної системи постіндустріального суспільства та з’ясування її місця і ролі у новітніх трансформаційних перетвореннях, що їх зазнає система відносин власності, здійснення комплексного аналізу інтелектуальної власності як визначальної економіко-правової категорії постіндустріального суспільства. На основі загальної концепції дослідження у дисертаційній роботі зроблено такі висновки:
1. Актуальним напрямом розвитку постіндустріальної теорії на сучасному етапі є концепція нової економіки (неоекономіки), що сформувалась у 90–х рр. ХХ ст. З позицій структурно-змістового підходу поняття “нова економіка” доцільно розглядати: у широкому сенсі – як складову глобальної господарської системи постіндустріального суспільства, що охоплює високотехнологічні та наукомісткі галузі (інформаційний і знаннєвий сектори) й характеризується визначальним впливом знань та інформації на соціально-економічний розвиток; у вузькому розумінні – як економіку знань, сферу застосування людського інтелекту, у якій домінантними процесами стають нагромадження й використання знань.
Застосування методології секторного підходу дозволяє розглядати господарську систему постіндустріального суспільства як сукупність двох складових у їх діалектичній взаємодії: класичної економіки (аграрний, промисловий та сервісний сектори) і неоекономіки у широкому розумінні (інформаційний та знаннєвий сектори), основою для розмежування яких є відмінності в основних ресурсах, домінуючому характері економічної діяльності, провідних соціально-економічних процесах, особливостях реалізації відносин власності.
2. Фактори формування неоекономіки як складової постіндустріальної економічної системи виділено в основні групи: глобалізаційні, інформатизаційні та ціннісно-соціокультурні. Дія цих факторів впливає також на трансформацію відносин власності. Так, чинники глобалізації та інформатизації формують тенденції транснаціоналізації, інтернетизації, віртуалізації власності, ціннісно-соціокультурні фактори зумовлюють процеси інтелектуалізації власності.
Узагальнено сутнісні характеристики нової економіки, зокрема відзначено: посилення ролі і місця у виробництві людського фактора, перетворення працівника на активного суб’єкта господарювання, діяльного споживача з новою економічною раціональністю; орієнтація виробництва на масове продукування товарів за індивідуальними замовленнями (кастомізація); формування нової підприємницької моделі – інтелектуального підприємництва і нових мережевих форм організації бізнесу; розповсюдження дистанційних форм трудових відносин; поширення практики аутсорсінгу (звільнення фірм від непрофільної діяльності шляхом її передачі стороннім організаціям).
3. Постіндустріальні суспільні трансформації базуються на змінах у техніко-економічній, організаційно-економічній та соціально-економічній сферах. Зокрема, у соціально-економічній сфері відбувається трансформація відносин власності, що супроводжується змінами у соціальній структурі, системі влади, духовно-ціннісній сфері. У контексті становлення постіндустріальної економіки під трансформацією відносин власності варто розуміти безперервний процес перетворень у системі відносин власності, зумовлений історичним розвитком суспільства.
4. У роботі наведено класифікацію власності за формою її реалізації, що дозволяє з’ясувати спосіб здійснення власності, відмінності у реалізації прав, обов’язків та відповідальності власників, можливість утворення певної організаційно-правової форми, сферу використання, конкретні методи, способи та прийоми господарювання.
Для аналізу нематеріальних об’єктів власності (інтелектуальних та віртуальних) доцільно застосовувати класифікацію власності за якісними ознаками об’єктів власності. Доведено, що для характеристики нематеріальних об’єктів, які функціонують переважно у віртуальному просторі та опосередковано представляють реальні відносини матеріальних і нематеріальних чинників, доцільно застосовувати категорію “віртуальна власність”. Дана категорія, на відміну від інтелектуальної власності, характеризує нематеріальні об’єкти, що не є безпосереднім результатом та чинниками інтелектуального виробництва.
У ході дослідження встановлено, що основними напрямами трансформації відносин власності в умовах постіндустріальної економіки є: зміни в об’єктах власності, суб’єктному складі, зменшення абсолютного і переважання часткового привласнення, розшарування прав власності, поширення плюралізму форм і видів власності.
5. Зміни у системі відносин власності в умовах розвитку постіндустріальної економіки та становлення неоекономіки як її складової, також знаходять свій прояв у таких фундаментальних процесах як інтелектуалізація, транснаціоналізація та віртуалізація власності.
Віртуалізація власності реалізується як процес формування механізму привласнення та ринкового обороту нематеріальних активів, що не є об’єктами інтелектуальної власності. Транснаціоналізацію власності доцільно розглядати як процес поширення впливу корпоративної власності у світовому масштабі у зв’язку з діяльністю транснаціональних корпорацій (ТНК). Вплив мережі Інтернет на трансформацію відносин власності полягає у їх дематеріалізації, перетворенні інформаційного наповнення Мережі на об’єкт всекористування, що, попри ряд переваг, створює передумови зловживань у віртуальній сфері.
6. Інтелектуалізація власності розглядається як процес домінування інтелектуальної власності, що знаходить свій прояв у змінах духовної складової господарської системи постіндустріального суспільства. Доведено, що інтелектуальна діяльність людини проявляється як інтелектуальна активність – у мимовільній, спонтанній формі чи як інтелектуальна праця, яка має цілеспрямований, вольовий, вмотивований характер. У процесі інтелектуального виробництва інтелектуальна праця поєднується із предметами та засобами праці. Процес виробництва новітніх знань як суб’єктивованого інтелектуального продукту, їх об’єктивація та поширення у вигляді інформації обумовлює індивідуально-суспільну природу інтелектуальної праці та інтелектуальної власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агабабьян Э. Мировая экономика интеллектуальных услуг: состояние, тенденции и регулирование / Эдгар Агабабьян // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – № 6. – С. 25–30.
2. Алексеев Н.Н. Собственность и социализм // Русская философия собственности (ХVII–XX вв.) / Н.Н. Алексеев. – СПб.: СП “Ганза”, 1993. – С. 343–399.
3. Аммосов Ю. Силиконовая тайга. Манифест новой экономики / Юрий Аммосов // Эксперт. – 2001. – № 6. – С. 81–89.
4. Андрійчук В.Г. Поїзд уже пішов? Глобалізація й Україна: надії та острахи / В.Г. Андрійчук // Політика і час. – 2002. – № 8. – С. 16–25.
5. Андрощук Г. Доменне ім’я як об’єкт права інтелектуальної власності / Г. Андрощук, В. Шевеленко // Інтелектуальна власність. – 2006. –№ 7. – С. 4–10.
6. Андрощук Г. Економіко-статистичний аналіз світової патентної системи як джерела інновацій / Г. Андрощук // Інтелектуальна власність. – 2007. –№ 10. – С. 29–49.
7. Антипина О.Н. Загадка “новой экономики знаний” (“парадокс Солоу”) / О.Н. Антипина // Вест. Моск. Ун-та. Сер. 6. Экономика. – 2000. – № 6. – С. 3–17.
8. Анурин В.Ф. Динамическая социология: учебное пособие для высшей школы / В.Ф. Анурин. – М.: Академический проект, 2003. – 560 с.
9. Аузан В. Новая экономика [Электронный ресурс] / Василий Аузан, Марина Шпагина. – Режим доступа: http://archive.expert.ru/internet/00/00-20-31/newecon.htm.
10. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: підручник / Віктор Дмитрович Базилевич. – К.: Знання, 2006. – 431 с.
11. Базылев Н.И. Глобализация и “новая экономика” (соотношение понятий) [Электронный ресурс] / Н.И. Базылев Н.В. Соболева. – Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=20654.
12. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Дениел Белл; [пер. с англ.]. – М.: Academia, 1999. – 956 с.
13. Белолипецкий В.Г. Основания и смысловые контуры неоэкономики [Электронный ресурс] / В.Г. Белолипецкий // Философия хозяйства. – 2001. – № 3 (15). – Режим доступа к журналу: http://forum.barrel.ru/filhoz15/statia22.htm.
14. Бердяев Н.А. Философия неравенства. Письма к недругам по социальной философии. Письмо двенадцатое // Русская философия собственности (XVII–XX вв.) / Н.А. Бердяев. – СПб.: СП “Ганза”, 1993. – С. 290–305.
15. Білоцерківець В.В. Економіка і нова економіка: критерії розмежування / В.В. Білоцерківець // Економічна теорія. – 2005. – № 1. – С. 17–24.
16. Бойко И. Инновационная экономика: мировой опыт и Россия / И. Бойко // ЭКО. – 2002. – № 11. – С. 170–178.
17. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: учебник / Евгений Филлипович Борисов. – М.: Юристъ, 1997. – 568 с.
18. Бузгалин А.В. Капитал ХХI века. К теории корпоративного капитала постиндустриальной эпохи // Постиндустриальный мир и Россия / А.В. Бузгалин, А.И. Колганов. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – С. 136–156.
19. Вайбер. Р. Эмпирические законы сетевой экономики / Рольф Вайбер // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – № 4. – С. 82–88.
20. Вайнштейн Г.И. Интернет как фактор общественных трансформаций / Г.И. Вайнштейн // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 7. – С. 16–27.
21. Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека в ХХ веке. Фактор культуры / Ю.А. Васильчук // Общественные науки и современность. – 2003. – № 1. – С. 5–29.
22. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер; [пер. з нім.]. – К.: Основи, 1994. – 261 с.
23. Веблен Т. Теория праздного класса / Торстейн Веблен. – М.: Прогресс, 1984. – 368 с.
24. Ведин Н.В. Постиндустриальное общество: становление новой системы присвоения [Электронный ресурс] / Н.В. Ведин. – Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=11342.
25. Вовканич С. Соціогуманістичний контекст наукомісткої економіки інноваційного суспільства / Степан Вовканич // Економіка України. – 2005. – № 2. – С. 53–58.
26. Володин А. Глобализация: истоки, тенденции, перспективы / А. Володин, Г. Широков // Полис. – 1999. – № 5. – С. 83–93.
27. Вэриан Х.Р. Экономическая теория информационных технологий // Социально-экономические проблемы информационного общества / Х.Р. Вэриан. – Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2005. – с. 214– 276.
28. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель; [пер. с нем.] – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
29. Гермашевський С.М. Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні / С.М. Гермашевський, С.В. Степаненко // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право: міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців, 30 вересня – 1 жовтня 2004 р.: тези доповідей – Луцьк, РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – С. 149–150.
30. Глобализация: взгляд с периферии. – К.: Агентство гуманитарных технологий, 2002. – 62 с.
31. Гойло В.С. Интеллектуальный капитал / Владимир Сергеевич Гойло // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 11. – С. 68–77.
32. Гойло В. Политическая экономия интеллектуального труда / Владимир Сергеевич Гойло // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. – № 11. – С. 137–146.
33. Гончарова Н.П. Инновационная экономика: проблемы и приоритеты / Н.П. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 8. – С. 130–139.
34. Горкін О. Постіндустріальний промисловий комплекс США / Олександр Горкін // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – № 5 (394). – С. 9–13.
35. Гринев Г. Развитие персонала организации на базе технологий управления знаниями / Г. Гринев, Ю. Дремова // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – № 7. – С. 120–126.
36. Гриценко А.А. Собственность как категория политической экономии (Вопросы исследования собственности методом восхождения от абстрактного к конкретному): автореф. дис. на соискание учён. степени канд. экон. наук / А.А. Гриценко. – Харьков, 1978. – 24 с.
37. Гриценко А. Совместно-разделённые отношения: труд, собственность, власть / Андрей Гриценко // Экономика Украины. – 2003. – № 3. – С. 50–58.
38. Гукасьян Г.М. Экономическая теория: проблемы “новой экономики” / Галина Мнацакановна Гукасьян. – СПб.: Питер, 2003. – 192 с.
39. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Джон Гэлбрейт; [пер. с англ.] – М.: Прогресс, 1969. – 480 с.
40. Долгая В.А. Интеллектуальная собственность: экономическое содержание и формы реализации: дис. … кандидата экон. наук: 08.01.01 / Долгая Валентина Александровна. – Х., 1996. – 183 с.
41. Дресвянников В. Использование неявных знаний личности при управлении интеллектуальным капиталом организации / В. Дресвянников, О. Лосева // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – № 10. – С. 21–27.
42. Дроб’язко В.С. Право інтелектуальної власності: навч. посібник / В.С. Дроб’язко, Р.В. Дроб’язко – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.
43. Економіка знань та її перспективи для України. – К.: НАН України, Інститут економічного прогнозування, 2004. – 161 с.
44. Економіка і кібернетика на початку ХХІ століття: [зб. наук. праць / наук. ред. Задорожний Г.В. та ін.]. – Харків: ХНУ, 2005. – 260 с.
45. Економічна енциклопедія: у 3 т. Т. 1 / [відп. ред. Мочерний С.В.]. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
46. Економічна енциклопедія: у 3 т. Т. 3 / [відп. ред. Мочерний С.В.]. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.
47. Електронна комерція: Навч. посібник / А.М.Береза, І.А.Козак, Ф.А.Левченко та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – 336 с.
48. Задорожный Г.В. Духовно-нравственные начала социальной экономики (о постнеклассическом обществоведческом знании) / Г.В. Задорожный // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації: всеукраїнська науково-практична конференція, 19–20 травня 2005 р.: матеріали. Т. 1. – Полтава: Скайтек, 2005. – С. 15–30.
49. Задорожний Г.В. Інтелектуальне підприємництво у економіці знань / Г.В. Задорожний, О.В. Хомин. – Х: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2008. – 171 с.
50. Задорожный Г.В. Интеллектуальный капитал как основание экономической безопасности современного общества / Г.В. Задорожный // Социальная экономика. – 2006. – № 3–4. – С. 5–20.
51. Задорожный Г.В. Методологические основы исследования социального капитала в структуре самодвижения ценностей / Г.В. Задорожный, А.Н. Шмыголь // Социальная экономика. – 2007. – № 3–4. – С. 5–16.
52. Задорожный Г.В. Неоэкономика как интеллектономика (о цивилизации одухотворенного интеллекта) [Электронный ресурс] / Г.В. Задорожный, О.В. Бервено // Социальная экономика. – 2001. – № 2. – Режим доступа к журналу: http://www.zobov.org.ua/content/64/.
53. Задорожный Г.В. Собственность и экономическая власть / Григорий Васильевич Задорожный. – Х.: Основа, 1996. – 144 с.
54. Захарін С. Стимулювання інноваційної активності корпоративних структур / С. Захарін // Економіка України. – № 8. – 2006. – С. 41–47.
55. Зернецька О. Нове “диджитальне” диво. Нові глобальні тенденції в інформаційно-комунікаційному секторі світової економіки / Ольга Зернецька // Політика і час. – 2002. – № 12. – С. 34–40.
56. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В.Л. Иноземцев. – М.: Academia, 1998. – 640 с.
57. Иноземцев В.Л. “Класс интелектуалов” в постиндустриальном обществе / В.Л. Иноземцев // Социс. – 2000. – № 6. – С. 67–77.
58. Иноземцев В.Л. Парадоксы постиндустриальной экономики / В.Л. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 3. – С. 3–11.
59. Иноземцев В.Л. Перспективы постиндустриальной теории в меняющемся мире // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / В.Л. Иноземцев – М.: Academia, 1999. – С. 3–64.
60. Иноземцев. В. Цели и структура корпорации как основы ее конкурентоспособности / В. Иноземцев // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 3. – С. 63–68.
61. Каменецкий В.А. Собственность в ХХI столетии / В.А. Каменецкий, В.П. Патрикеев. – М.: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2004. – 315 с.
62. Кант И. Метафизика нравов в двух частях // Сочинения в шести томах. Т 4. Ч. 2 / Иммануил Кант. – М.: Мысль, 1965. – С. 107–437.
63. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности: методология, основные понятия, круг проблем [Электронный ресурс] / Ростислав Исаакович Капелюшников. – Режим доступа к книге: http://www.libertarium.ru/libertarium/l_lib_propkapel.
64. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Мануель Кастельс. – М: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
65. Квятковский С. Интеллектуальное предпринимательство и стабильное экономическое развитие в постсоциалистических странах Европы / Стефан Квятковский // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 3. – С. 21–27.
66. Кекух Б.Ф. Интеллектуальная собственность и рынок / Б.Ф. Кекух . – Луцк, 1995. – 134 с.
67. Келли К. Новые правила для новой экономики [Электронный ресурс] / Кевин Келли. – Режим доступа: http://www.colscy.narod.ru/Kelli.htm.
68. Кендюхов О. Гносеологія інтелектуального капіталу / О. Кендюхов // Економіка України. – 2003. – № 4. – С. 28–33.
69. Кенэ Ф. Естественное право // Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Франсуа Кенэ. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960. – С. 329–346.
70. Кенэ Ф. Общие принципы экономической политики земледельческого государства и примечания к этим принципам // Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Франсуа Кенэ. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960. – С. 432–469.
71. Кобелев О.А. О социальных аспектах электронной коммерции / О.А. Кобелев // Социологические исследования. – 2002. – № 12. – С. 125–128.
72. Колодко Г. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн / Гжегож Колодко. – К.: Основні цінності, 2002. – 248 с.
73. Колодко Г. “Новая экономика” и старые проблемы / Гжегож Колодко // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 3. – С. 14–20.
74. Комендант О.В. Прояви нової економіки для України / О.В. Комендант // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2007. – № 1 (30). – С. 33–40.
75. Коммонс Дж. Р. Институциональная экономика [Электронный ресурс] / Джон Р. Коммонс [пер с англ. И. Елшина, Ю. Самарская ]. – Режим доступа: http://www.ie.boom.ru/Commons/Commons.htm.
76. Конвенция об учреждении Всемирной организации интеллектуальной собственности // Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика: науч.-практ. изд. в 4 т. / общ. ред. А.Д. Святоцкого. Т. 1: Право интеллектуальной собственности / ред. В.М. Литвина, С.А. Довгого. – К.: Ін Юре, 1999. – С. 289–305.
77. Красникова Е. От единообразия к многообразию форм собственности / Елена Красникова // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 8. – С. 63–70.
78. Красовська А. Сучасний стан правової охорони об’єктів інтелектуальної власності в Україні / Алла Красовська // Інтелектуальна власність. – 2007. – № 1. – С. 4–8.
79. Кузьмин В.П. Принцип системности в теории и методологии К. Маркса / Всеволод Петрович Кузьмин. — М.: Политиздат, 1986. — 399 с.
80. Куриляк В. Нова економіка та інформаційне суспільство: міжсистемне обґрунтування / Віталіна Куриляк // Психологія і суспільство. – 2002. – № 1. – С. 35–65.
81. Лазько И. Мотивация интеллектуального труда / И. Лазько // Welcome. – 2005. – № 7/8. – С. 59–64.
82. Локк Дж. Два трактата о правлении // Локк Дж. Сочинения: в 3 т. Т. 3 / Джон Локк. – М.: Мысль, 1988. – С. 135–405.
83. Макаров А. Собственность: два подхода / А.Макаров // Экономист. – 2006. – № 7. – С. 40–47.
84. Макарова М.В. Електронна комерція: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Маріана Володимирівна Макарова. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
85. Максимов С.Н. Развитие отношений собственности в современной экономике: различия и общие черты классического и институционального подходов [Электронный ресурс] / С.Н. Максимов. – Режим доступа: http://www.m-economy.ru:8101/art.php3?artid=20897.
86. Максимова Н. Інтернет у законодавчому полі України [Електронний ресурс] / Наталія Максимова. – Режим доступу до статті: http://patent.km.ua/ukr/articles/group18/i33.
87. Малков Л. Некоторые черты “новой экономики”: взгяд с близкого расстояния / Л. Малков // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 12. – С. 16–20.
88. Манжура А.В. Интеллектуальная собственность как основание актуальной структуры человеческой деятельности в экономике знаний / А.В. Манжура // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації: ІІ всеукраїнська науково-практична конференція, 17–18 травня 2007 р.: матеріали. Т. 1. – Полтава: Скайтек, 2007. – С. 108–112.
89. Манюшис А. Виртуальное предприятие как эффективная форма организации внешнеэкономической деятельности компании / А. Манюшис, В. Смольянинов, В. Тарасов // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – № 4. – С. 89–93.
90. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т. І. Кн. І. Процесс производства капитала / Карл Маркс. – М.: Политиздат, 1988. – ХVIII, 891 с.
91. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т. 2. Кн. 2. Процесс обращения капитала / Карл Маркс. – М.: Политиздат, 1988. – ХVI, 654 с.
92. Маркc К. Нищета философии. Ответ на “Философию нищеты” г-на Прудона // Маркc К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. Т. 4 / Карл Маркс. – М.: Госполитиздат, 1955. – С. 65–185.
93. Маркс К. О Прудоне (письмо И.Б. Швейцеру) // Маркc К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. Т. 16 / Карл Маркс. – М.: Госполитиздат, 1960. – С. 24–31.
94. Марчук Є.К. Україна: нова парадигма поступу / Євген Кирилович Марчук. – К.: Аваллон, 2001. – 215 с.
95. Масуда Й. Гіпотеза про генезис Homo intelligens // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: навч. посібник / Йонезі Масуда. – К.: Либідь, 1996. – С.335–361.
96. Масюк С.М. Інтелектуальна діяльність в економічному вимірі / Сергій Миколайович Масюк // Наука і наукознавство. – 2000. – № 1–2. – С. 27–34.
97. Мейтус В. Виртуальные предприятия в обществе ХХІ века / Владимир Мейтус // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – № 4. – С. 73–81.
98. Мельник Л.Ю. Держава і власність / Л.Ю. Мельник, М.Х. Корецький. – Дніпропетровськ: Січ, 2002. – 409 с.
99. Мельянцев В. Информационная революция – феномен “новой экономики” / В. Мельянцев // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 2. – С. 3–11.
100. Менгер К. Основания политической экономии [Электронный ресурс] / Карл Менгер. – Режим доступа к книге: http://www.libertarium.ru/libertarium/lib_mbv_menger.
101. Милль Дж. С. Основы политической экономии: в 3 т. / Джон Стюарт Миль; [пер. с англ.]. Т. 1. – М.: Прогресс, 1980. – 495 с.
102. Милютин З. Ю. Соотношение доменных имён со средствами индивидуализации: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 [Электронний ресурс] / Милютин Захар Юрьевич. – М., 2005. – 112 с. – Режим доступа: http://milutin.ru/disservved.htm.
103. Минченкова М. Использование чужих товарных знаков в доменных именах сети Интернет [Электронный ресурс] / Марина Минченкова. – Режим доступа: // http://www.ndiiv.org.ua.
104. Михайловська О.В. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їх роль у “новій” економіці ХХІ століття / О.В. Михайловська // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 10 (64). – С.159–169.
105. Мовсесян А. Будущее транснационализации в глобализирующемся мире / А. Мовсесян // Общество и экономика. – 2000. – № 8. – С. 158–178.
106. Мовсесян А. Некоторые тенденции мировой экономики / А. Мовсесян, С. Огнивцев // Экономист. – 2000. – № 7. – С. 85–94.
107. Мовсесян А. Современные тенденции становления информационного общества в мировой экономике и России / А. Мовсесян // Общество и экономика. – 2001. – № 6. – С. 32–46.
108. Мовсесян А. Экономическая власть: ресурсы, инструменты, основания, этические проблемы / А. Мовсесян, А. Либман // Общество и экономика. – 2002. – № 2. – С.98–113.
109. Мунтян М.А. Постиндустриальное информационное общество как концепция новой глобальной цивилизации / М.А. Мунтян // Безопасность Евразии. – 2001. – № 2. – С. 429–466.
110. Мясникова Л. “Новая экономика” в пространстве постмодерна / Лариса Мясникова // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 12. – С. 3–15.
111. Мясникова Л. Сетевое развитие мирового сообщества – путь несвободы / Лариса Мясникова // Общество и экономика. – 2000. – № 8. – С. 179–186.
112. Науменко М.С. Финансово-инеллектуальная власть: рентные отношения в неоэкономике / М.С. Науменко // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації: ІІ всеукраїнська науково-практична конференція, 17–18 травня 2007 р.: матеріали. Т. 1. – Полтава: Скайтек, 2007. – С. 236–240
113. Немчин О. Спільна інтелектуальна власність – якісно новий крок взаємовідносин / О. Немчин, О. Бутнік-Сіверський // Інтелектуальна власність. – 2006. – № 10. – С. 37–43.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.