У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРЮВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ
Количество страниц 235
ВУЗ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ В РІЗНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМАХ 13
1.1. Науково-методичні аспекти реформування аграрної економіки 13
Рис.1.1. Науково-методичні складові аграрного реформування. 24
1.2. Поняття ефективності та методичні основи її визначення 25
Для підприємств, що функціонують в умовах ринкової економіки, основним критерієм ефективності господарювання є прибутковість на різних етапах її формування. Прибуток у загальному економічному розумінні – це додаткова вартість, що створюється в процесі виробництва, або іншими словами – це вартість, створена в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробничо спожитих ресурсів і робочої сили. 32
З прийняттям стандарту бухгалтерського обліку форма №2 “Звіт про фінансові результати” у 2000 році підприємства в Україні, в тому числі й аграрні, визначають прибуток на різних стадіях його формування, а саме: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток від звичайної діяльності після оподаткування і чистий прибуток. Чим менша різниця між сумою валового та операційного прибутку, тим вищою буде ефективність діяльності підприємства за інших однакових умов господарювання в даний звітний період. 32
1.3. Особливості визначення ефективності в різних
організаційно-правових формах господарювання 36
1.4. Методика наукового дослідження 43
Рис.1.3. Показники ефективності господарювання в різних організаційно-правових формах АПК. 49
Висновки до розділу 1 50
РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ РЕФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ 52
2.1. Динаміка реформаційних процесів і становлення організаційно-правових форм господарювання 52
2.2. Аналіз ефективності господарювання аграрних підприємств різних організаційно-правових форм 71
Усі категорії господарств 72
Господарства населення 72
Темпи виробництва валової продукції сільського господарства
у різних організаційно-правових формах господарювання
Львівської області, %* 77
2.3. Чинники ефективності функціонування різних
організаційно-правових форм господарювання 93
ІІІ-701 і більше 99
Таблиця 2.22 104
Висновки до розділу 2 118
РОЗДІЛ З
ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ АГРОФОРМУВАНЬ ТА
ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 120
3.1. Перспективи розвитку організаційно-правових форм господарювання та вдосконалення економічних взаємовідносин в АПК 120
122
122
Рис.3.1. Порядок виникнення позитивного і негативного 122
136
Рис. 3.2 . Напрями розвитку інтеграції в АПК та їх
організаційні форми. 136
3.2. Формування ринкового економічного механізму та розвиток ринкової інфраструктури 144
Вид платежу 153
Рік 153
Всього платежів 153
3.3. Розвиток системи науково-консультативного
забезпечення АПК 158
Основні напрями діяльності Новаційного центру: технологічно-новаційний, інформаційно-консультаційний, навчальний. За 2006-2007 рр. у рамках відповідної державної програми в ЛДАУ підготовлено і сертифіковано понад 70 професійних дорадників та 20 експертів із сільськогосподарського дорадництва 165
Висновки до розділу 3 168
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 195
Додаток В 199
Форма господарювання 199
1 199
Господарські товариства 199
Господарські товариства 199
27,2 199
15,7 199
Господарські товариства 200
Форма господарювання 201
1 201
Господарські товариства 201
Господарські товариства 201
Господарські товариства 201
Господарські товариства 202
Показники 204
Показники 206
Додаток К 209
К1. Урожайність сільськогосподарських культур у різних організаційно-правових формах господарювання Львівської області, ц/га* 209
К.2 Продуктивність худоби і птиці у різних організаційно-правових формах господарювання Львівської області * 210
Виробництво основних видів продукції тваринництва на 100 гектарів сільськогосподарських угідь у різних організаційно-правових формах господарювання Львівської області* 212
Додаток М 214
Показники 222
Додаток Ф 223
ПП 224
ФГ 224
Кооперативи 224
ТзОВ 224
Кооперативи 224
Додаток Щ 231
Порівняльна оцінка можливої вигоди для сільськогосподарських товаровиробників від їх інтеграції* 231

ВСТУП

Актуальність теми. Реформування агропромислового комплексу в Україні викликало до життя значну різноманітність організаційно-правових форм ведення сільськогосподарського виробництва. Очевидно, початково всі вони мають однакове право на існування, проте в ході розвитку процесів реформування виникає потреба в порівнянному аналізі для виявлення ефективніших серед них для визначення перспективні шляхи подальшого розвитку аграрної економіки, її реформування і концентрації зусиль на найвигідніших із них. Тому дослідженню проблем розвитку організаційно-правових форм господарювання в АПК вітчизняні вчені-економісти приділяють досить велику увагу з часу проголошення незалежності України і початку реформаційних процесів у сфері аграрної економіки країни, що зумовило виникнення вказаної проблеми. Наукові аспекти проблемного характеру щодо процесів і результатів реформування аграрної економіки й трансформації організаційно-правових форм господарювання та їх ефективності в цій сфері досить ґрунтовно розглядаються у працях В.Амбросова, В.Андрійчука, П.Березівського, П.Гайдуцького, В.Галанця, П.Гарасима, Ю.Губені, В.Дієсперова, С.Дусановського, В.Євдокименка, П.Макаренка, І.Михасюка, О.Мороза, С.Онисько, М.Павлишенка, Р.Слав’юка, Д.Шеленко, М.Шульського. Вагомий внесок у розробку наукових основ структуризації агропромислового комплексу внесли також П.Борщевський, В.Вітвицький, В.Збарський, І.Лукінов, В.Поплавський, М.Сахацький, А.Стельмащук. Вдосконаленням економічних взаємовідносин в продуктових підкомплексах АПК на основі кооперації та інтеграції аграрних підприємств різних організаційно-правових форм господарювання активно і плідно в різні часи займались Ф.Горбонос, В.Зіновчук, М.Малік, П.Саблук, М.Ступень, М.Хорунжий, Г.Черевко, В.Юрчишин, а питання ефективності їх функціонування знаходяться в зоні особливої уваги таких вчених, як М.Вітковський, С.Дем’яненко, О.Єрмаков, Б.Клєпацький, В.Копитко, С.Кравченко, І.Крілек, О.Ланге, Ю.Лопатинський, С. Марціняк, В.Мацібора, Л.Мельник, В. Мертенс, В.Месель-Веселяк, Л.Михайлова, Р.Мілєвський, О.Онищенко, В.Пулім, Г.Фандель, О.Шпичак та ін.
Проте результати опрацювання їх наукового доробку показують, що на сьогодні ще залишаються невирішеними теоретичні, методологічні, методичні і практичні питання, пов’язані з окремими елементами функціонування різних організаційно-правових форм господарювання в АПК. Зокрема, методика порівняння ефективності господарювання різних організаційно-правових форм все-ще не враховує, або враховує недостатньо дії специфічних чинників, властивих кожній із цих форм, що не дозволяє дати адекватну реальному стану речей оцінку ефективності їх функціонування і зумовлює необхідність продовження наукових досліджень у цьому напрямку. Не відпрацьовано оптимальний механізм реалізації економічних взаємовідносин між підприємствами різних організаційних форм окремих сфер агропромислового комплексу. Потребує чіткого визначення пріоритетність заходів державного регулювання і підтримки окремих напрямів та організаційних форм розвитку економічних взаємовідносин в АПК, а також обґрунтування сукупності умов, необхідних для ефективного функціонування цих форм в конкретному регіоні.
Саме тому дослідження можливостей вирішення поставлених проблем стосовно ефективного розвитку організаційних форм господарювання в АПК як основи дальшого реформування аграрної сфери економіки України, а також розробка відповідного механізму реалізації цих можливостей є невідкладними завданнями, які вимагають негайного вирішення. Усе це й обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлено результати досліджень, виконаних автором, які є складовою частиною комплексних тем наукових досліджень Інституту землеробства і тваринництва Західного регіону УААН на 1996-2000 рр. та 2001-2005 рр., зокрема теми “Вивчення впливу трансформаційних перетворень на функціонування АПК Західного регіону і обґрунтування шляхів підвищення ефективності ринкових реформ” (номер держреєстрації 019U009169), й теми “Розробка економічного механізму ефективної діяльності організаційно-правових структур в умовах післяприватизаційного агропромислового виробництва з врахуванням особливостей Західного регіону" (номер держреєстрації 0101U004019).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо подальшого реформування аграрної сфери економіки на основі розвитку організаційно-правових форм господарювання в АПК та підвищення його ефективності. Для досягнення цієї мети в ході дослідження виконувалися такі завдання:
уточнити сутність поняття організаційно-правової форми господарювання та методику визначення економічної ефективності її функціонування;
провести оцінку процесу реформування організаційно-правових форм господарювання в АПК, їх місця і ролі у виробництві сільськогосподарської продукції та його ефективності;
визначити основні чинники ефективності функціонування різних організаційно-правових форм господарювання, сформувати систему її показників;
розробити напрями оптимізації форм економічних взаємовідносин у системі АПК;
обґрунтувати заходи щодо створення сприятливих соціально-еконо­мічних умов для ефективного розвитку організаційно-правових форм господарювання в АПК та системи економічних взаємовідносини між ними;
розробити основні засади регіональної інтеграційної стратегії та розвитку кооперативної системи економічних взаємовідносин між господарствами різних організаційно-правових форм;
узагальнити зарубіжний досвід реформування АПК і розвитку організаційно-правових форм господарювання та оцінити можливості його застосування в нашій країні.
Об’єктом дослідження є процеси реформування економіки агропромислового комплексу і розвитку різних організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві Львівської області.
Предметом дослідження є сукупність методологічних і методичних аспектів вдосконалення організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві.
Методи дослідження. Застосовано діалектичний підхід до явищ, що вив­чалися, згідно з яким усі сторони життя суспільства як єдиного організму повинні розглядатись у взаємодії, взаємозв’язку, у процесі розвитку, відмирання старих і виникнення нових форм зв’язку. Економічні явища в даному дослідженні розглядаються не ізольовано, у відриві від конкретних історичних обставин, а всебічно – у взаємозв’язку і розвитку. Такий підхід здійснено в ході аналізу досвіду розвитку організаційно-правових форм господарювання в АПК, диверсифікації форм економічних взаємовідносин у цьому секторі економічної діяльності. Ефективність функціонування організаційно-правових форм господарювання в АПК досліджувалась з урахуванням конкретних економічних умов і реального стану економічної, політичної та соціальної ситуації в країні. Розвиток організаційно-правових форм господа рювання в АПК вивчається в органічній єдності історичних його аспектів з логікою проходження цього процесу на основі використання монографічного методу дослідження. За допомогою методу наукової абстракції разом із методом синтезу та аналізу в ході дослідження обґрунтовано визначення організаційно-правових форм господарювання в АПК, вивчено і систематизовано чинники, що впливають на ефективність їх функціонування. Використання елементів економіко-математичних методів дозволило одержати кількісну оцінку впливу чинників на цю ефективність. Корисними виявились результати соціологічного опитування різних респондентів стосовно розуміння ними проблем функціонування і розвитку різних організаційно-правових форм господарювання.
Інформаційною базою дослідження є офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, законодавчі та нормативні акти, матеріали анкетних обстежень господарств різних організаційно-правових форм, особисті спостереження автора, літературні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
обґрунтовано методику розподілу організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві за силою іманентного стимулюючого впливу на забезпечення їх ефективності на основі визначення ступеня раціональності використання в них переваг приватної форми власності з метою максимального задоволення інтересів працівників;
уточнено:
поняття ефективності як соціально-економічної категорії, що виражає відносини щодо економії затрат живої та уречевленої праці у процесі раціоналізації господарювання з метою задоволення інтересів членів суспільства;
теоретичні засади аграрних реформувань і трансформації організаційно-правових форм господарювання в частині визначення перспектив їх розвитку та економічних, правових, соціальних і науково-методичних основ їх реалізації;
напрями подальшого розвитку організаційно-правових форм господарювання в регіоні на основі структуризації регіонального аграрного ринку, вдосконалення економічних взаємовідносин між ними за допомогою розвитку кооперації та інтеграції як бази для розвитку концентрації виробництва і поглиблення її спеціалізації й створення можливостей для реалізації приватновласницького мотиваційного механізму;
набули подальшого розвитку:
методичні засади визначення ефективності господарювання в різних організаційно-правових формах в частині підвищення рівня порівнянності її показників за рахунок покладення в основу розрахунків вартості сільськогосподарської кінцевої продукції-нетто, а також в частині врахування у процесі здійснення розрахунків ефективності питомих витрат праці і матеріальних ресурсів та фактично використовуваної для одержання продукції землі;
методичні засади розподілу кінцевого прибутку між учасниками інтегрованого виробництва різних організаційно-правових форм за допомогою розробки алгоритму визначення розміру участі кожного з них на основі розрахунку витрат на формування, утримання і використання виробничих ресурсів, задіяних у процесі одержання кінцевої продукції;
наукові засади розвитку науково-консультативного забезпечення різних організаційно-правових форм господарювання з обмеженням ролі сільськогосподарського дорадництва до обслуговування дрібних господарств і визначенням необхідності відродження значення вищої спеціальної освіти у справі забезпечення крупних сільськогосподарських підприємств власними висококваліфікованими кадрами.
Практичне значення одержаних результатів. Проведено оцінку рівня ефективності функціонування різних організаційно-правових форм господарювання, визначено чинники, що формують цей рівень, окреслено перспективні напрями і засади подальшого розвитку зазначених форм та обґрунтовано для цього необхідні умови, які створять додаткові можливості для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, якщо сільськогосподарські підприємства (включаючи фермерські) стануть пріоритетною формою господарювання, а особисті селянські господарства займуть відповідну нішу в системі аграрної економіки. Орієнтація їх розвитку на концентрацію виробництва дозволить впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, зокрема в селекції сільськогос­подарських культур і племінній справі, технічному обслуговуванні, що сприятиме збільшенню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зниженню її собівартості і підвищенню ефективності виробництва. Орієнтація стратегії трансформації форм господарювання на кооперацію (виробничу, обслуговуючу) дозволить створити належний мотиваційний механізм, поліпшити демографічну ситуацію на селі, успішно вирішити соціальні проблеми.
Рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва в агроформуваннях передані і прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №10-01/7-119 від 03.05.2007 р.) та управлінням агропромислового розвитку Жовківської районної державної адміністрації (довідка №02-20/590 від 25.04.2007 р.). Результати дисертаційної роботи використовуються також у навчальному процесі Львівської комерційної академії при викладанні дисципліни “Економіка підприємства” (довідка №14/022 від 20.09.2007 р.) .
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми визначення подальших шляхів реформування аграрної економіки і встановлення пріоритетності в розвитку організаційно-правових форм господарювання та економічних взаємовідносин між ними на основі результатів оцінки їх порівняльної та абсолютної ефективності й визначення необхідних для цього розвитку умов. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорено і схвалено на міжнародному науковому конгресі молодих вчених та студентів “Здоров’я села – здоров’я держави” (Львів, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 10-й річниці конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку, “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” (Львів, 2002 р.), Третій міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка економічних досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.) та всеукраїнській науковій конференції молодих учених (Умань, 2007 р.), щорічно доповідалися на звітних науково-прак­тич­них конференціях в Інституті землеробства і тваринництва Західного регіону УААН і Львівському державному аграрному університеті (1998-2007 рр.).
Публікації. Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковані у 13 наукових працях, з яких 9 – у наукових фахових виданнях та 4 – у тезах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 5,06 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях – 4,16 друк. арк.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено й висвітлено нові погляди вирішення проблеми формування, розвитку та ефективності функціонування організаційно-правових форм господарювання в аграрній сфері економіки, що виявляється у розробці рекомендацій з підвищення ефективності їх функціонування на основі вдосконалення системи економічних взаємовідносин внутрішнього і зовнішнього характеру в умовах кооперації та інтеграції виробництва, переробки і реалізації готової продукції, формування цінового механізму і розподілу кінцевих результатів, створення системи сільськогосподарського дорадництва. Проведені дослідження дають підстави для таких висновків:
1.У результаті реформаційних процесів в аграрній сфері України виникло багато різних організаційно-правових форм господарювання, хоча всі вони функціонують практично на засадах двох об’єктивно існуючих форм власності – державної та приватної. Мети реформування не досягнуто – ефективність виробництва різко знизилась і тенденцій до підвищення її рівня не спостерігається через відсутність необхідних для цього умов. Це загострює проблеми продовольчої безпеки країни, що проявляється у погіршенні структури і рівня харчування її населення.
2.Організаційно-правова форма аграрного виробництва – це економічно відокремлений і господарськи самостійний юридично визнаний вид організації виробничої діяльності, що характеризується певним змістом, економічними взаємовідносинами, способами здійснення та структурою. Здійснення економічної оцінки ефективності господарювання в різних організаційно-правових формах вимагає не лише порівняння показників, розрахованих відносно земельної площі цих господарств. Їх слід порівнювати і як різні соціально-економічні форми господарювання, що базуються на різних формах власності та її використання. Для підвищення рівня адекватності оцінки ефективності господарювання реальному стану речей потрібно в ході її здійснення враховувати питомі витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів. Порівнянності показників виробництва валової продукції на одиницю сільгоспугідь, використовуваних господарствами населення і сільськогосподарськими підприємствами, можна досягти, поклавши в основу розрахунків вартість кінцевої продукції-нетто.
3.Високі показники концентрації і спеціалізації виробництва, продуктивності землі і худоби зу­мовлюють відповідну перевагу в рівнях ресурсної ефективності у кожній організаційно-правовій формі господарювання. За будь-якої організаційно-правової форми господарювання остаточну перевагу в плані ефективності потенційно завжди мають ті підприємства, які функціонують на засадах приватної власності. Практична ефективність функціонування тієї чи іншої організаційно-правової форми господарювання залежить від: відповідності її особливостей специфіці конкретного етапу реформування; адекватності стану зовнішнього (відносно до підприємства) економічно-правового середовища потребам свого етапу цього процесу; спеціалізації підприємства та ступеня раціональності поєднання основних чинників виробництва – землі, капіталу, праці та менеджменту. Тому говорити про абсолютну “оптимальність” якоїсь конкретної організаційно-правової форми господарювання загалом немає об’єктивних підстав і доцільності.
4.Основними чинниками потенційно вищого рівня ефективності економіки господарств населення порівняно з її показниками у сільськогосподарських підприємствах є: висока мотивація одержання кращих результатів господарювання; структура сільськогосподарських угідь; структура вирощуваних культур і рівень їх урожайності та продуктивності тварин; використання кормів, вирощених за межами цих господарств. Водночас, у процесі формулювання висновків про порівняльну ефективність різних організаційно-правових форм господарювання доцільніше використовувати показник продуктивності праці. Із розрахунку на 1 люд.-год. в сільськогосподарських підприємствах Львівської області у 2006 р. було вироблено в середньому 21,7 грн. валової продукції, а в особистих селянських господарствах – 7,3 грн. Переміщення сільськогосподарського виробництва з особистих селянських господарств до сільськогосподарських підприємств дозволило б забезпечити величезне вивільнення трудових ресурсів із галузі для продуктивнішого їх використання в сучасних сферах економіки.
5.Перспективний розвиток організаційно-правових форм господарювання в АПК об’єктивно пов'язаний з обов’язковістю реалізації в цих формах процесів концентрації виробництва, а на цій основі – їх спеціалізації, що в сукупності об’єктивно створить передумови виникнення необхідності розвитку процесів кооперації та агропромислової інтеграції у різних їх формах з метою підвищення ефективності і конкурентоспроможності. На сучасному етапі найприйнятнішою формою кооперації в АПК є контрактна, яка сприяє забезпеченню взаємовигідних інтересів усіх учасників купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і посилює їх відповідальність за кінцеві результати агропромислового виробництва.
6.У дисертації проведено розрахунок перспективних параметрів розвитку особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств в адміністративних районах Львівської області. Неухильне зростання грошових доходів сільського населення, яке спостерігається з 2000 року і з високою ймовірністю продовжуватиметься й надалі, призведе до згортання діяльності значної частини особистих селянських господарств. До 2015 р. їх розміри повернуться до відведеної їм раніше функції підсобних господарств населення. Оброблятиметься лише присадибна частина виділених земельних паїв, а решта угідь передаватиметься в оренду сільськогосподарським підприємствам або буде їм продана. Із розрахунку на одного сільського жителя в підсобних селянських господарствах використовуватиметься не більше 0,06 га сільськогосподарських угідь.
7.До 2015 р. переважаючою організаційно-правовою формою господарювання в сільському господарстві Львівської області стануть сільськогосподарські підприємства. Значно збільшиться чисельність зайнятих у них працівників. Розрахунки показали, що загальна їх чисельність досягне 52,8 тис. осіб, тобто 10,4% від загальної чисельності зайнятих сільських жителів.
8.Одним із найважливіших напрямів подальшої реалізації земельної реформи на сьогодні є впровадження в Україні ринку землі як логічне завершення земельної реформи. Рівень його соціально-економічної ефективності залежатиме від того, в чиїх інтересах цей ринок буде функціонувати і хто конкретно представлятиме інтереси держави в процесі державного регулювання земельноринкових трансакцій.
9.Передумовою підвищення ефективності різних організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві є широкий розвиток системи сільськогосподарського дорадництва. Водночас в умовах реалізації в Україні об’єктивно необхідного напряму розвитку сільського господарства через відновлення крупних організаційно-правових форм господарювання дорадництво може мати лише допоміжну роль, оскільки в такому разі відродиться потреба в наявності в кожному крупному підприємстві власних висококваліфікованих фахівців із спеціальною вищою освітою, більше зацікавлених у підвищенні ефективності функціонування свого підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Аграрна політика: стратегія чи рух навпомацки? // Пропозиція. – 2006. – №12. – С.6 – 9.
2.Аграрний фонд сформував продрезерв…// Пропозиція-плюс. – 2007. – №1. – С.4– 8.
3.Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 292 с.
4.Акчуріна Ю.М. Формування організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі економіки // Економіка та держава. – 2005. – №12. – С.52-55
5.Амбросов В.Я., Маренич Т.Г. Наукові положення удосконалення економічного і господарського механізмів розвитку сільського господарства // Економіка АПК. – 2005 – № 10. – С.14 – 19.
6.Амбросов В., Маренич Т. Механізм ефективно сті функціонування агроформувань // Економіка України. – 2006 – № 6. – С.60 – 65.
7.Андрійчук В.Г. Важливі підойми відродження АПК // Економіка АПК. – 2000. – №4. – С. 18 – 26.
8.Андрійчук В.Г. Економічна реформа в АПК: подальші кроки // Економіка АПК. – 1999. – №1. – С. 64 – 69.
9.Андрійчук В., Зубець М., Юрчишин В. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти. – К.: Аграрна наука, 2005. – 140 с.
10.Архангельський Ю., Алексєєв А., Радзієвський О. Про вибір форм власності в контексті економічної ефективності приватизації в Україні // Економіка України. – 2005. – №1 – С.65 – 72.
11.Баланюк І.Ф. Науково-прикладні аспекти розвитку аграрних відносин у регіоні Карпат. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 104 с.
12.Баланюк І.Ф. Реформування в аграрному секторі регіону. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 270 с.
13.Балян А. Наукове узагальнення зарубіжного досвіду в сільському господарстві. – К., 2000. – 254 с.
14.Балян А. Політика багатоукладності сільського господарства // Економіка АПК. – 2001. – №12. – С.107 – 111.
15.Баутин В.М., Аронов З.Л. Формы совместного использования фермерами сельскохозяйственной техники в странах Западной Европы: обзор информации. – М.: ВНДИТЕИагропром, 1992. – 324 с.
16.Березівський П.С. Особисте селянське господарство Львівщини. Реалії та перспективи // Економіка України в ХХІ столітті, ретроспектива і перспектива. – Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2002. – C. 34 – 62.
17.Березівський П.С. Особисті селянські господарства Львівської області в ринковому середовищі // Формування та розвиток аграрного ринку: Матеріали Шостих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, 16–17 січня 2004 року, м. Київ. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – С.564 – 568.
18.Біттер О.А., Березівський П.С., Мельник В.П. Ефективність сільськогосподарського виробництва і рівень життя сільського населення. – Львів: Українські технології, 1997. – 188 с.
19.Борщевський П.П., Чернюк Л.Г. Виробнича інфраструктура АПК та шляхи її розвитку // Економіка України. – 1994. – №6. – С. 14 – 20.
20.Бугуцький О.А. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в Україні // Економіка АПК. – 1998. – №8. – С. 45 – 51.
21.Бугуцький О.А. Потенційні можливості щодо зростання продуктивності праці та доходності в сільському господарстві // Економіка України. – 1998. – №5. – С. 60 – 67.
22.Бугуцький О.А. Соціальні аспекти аграрної політики // Сучасна аграрна політика: проблеми становлення. – К., 1996. – 123 c.
23.Бучко І. Вдосконалення методики визначення ефективності господарювання в різних організаційно-правових формах // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. – 2004. –№ 11(1). – C. 222 – 228.
24.Бучко І.Є. Господарства населення не можуть бути пріоритетною формою господарювання // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. – 2002. – № 9. – с. 462 – 467.
25.Бучко І. Ефективність функціонування різних організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету: Економіка. – Ч. 2. – 2007. – № 65. – С.62 – 73.
26.Бучко І. Науково-методичні аспекти подальшого реформування аграрної економіки // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. – 2007. – №14 (1) – с.107 – 116.
27.Валова продукція сільського господарства України (у порівнянних цінах 2005 р.). – К.: Державний комітет статистики України, 2007. – 37 с.
28.Вітвіцький В.В. Система виміру соціально-економічних і трудових відносин на підприємствах АПК // Економіка АПК. – 2005 – № 11. – С.85 – 90.
29.Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. – М.: Высшая школа, 1994. – 163 с.
30.Гайдуцький П.І. Аграрна реформа в Україні. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.
31.Гайдуцький П.І. Утвердження соціально-ринкової моделі економіки в Україні // Економіка АПК. – 2006. – № 8. – с.3 – 8.
32.Галанець В.Г., Галанець В.В. Удосконалення економічного механізму господарювання – пріоритетний напрям аграрних реформувань // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах форм власності та господарювання / За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 8 – 11.
33.Галанець В.Г., Люта І.Я. Реформування земельних відносин та формування ринку землі. – Львів: ЛДАУ, 2006. – 196 с.
34.Галанець В.Г., Стасів О.Ф. Економічна оцінка та перспективи форм господарювання в сільському господарстві Львівської області. – Львів: Прес-експрес-Львів,– 2005. – 166 с.
35.Галанець В.Г., Хом’як М.С. Територіальні особливості розвитку регіонального АПК. – Львів: Укр. Технології, 2004. – 222 с.
36.Гарасим П.М., Черевко Г.В. Аграрна економіка: реформи та стабілізація кризи. – Львів: Львівський державний аграрний університет, 1998. – 100 с.
37.Гарасим П., Черевко Г., Гарасим А. Розвиток форм господарювання в аграрній сфері економіки України // Регіональна економіка. – 1999. – №3. – С.133 – 138.
38.Гончаренко В. В. Кредитні кооперативи як форма фінансової самодопомоги сільського населення // Економіка АПК. – 2000. – №9. – С.58 – 65.
39.Горбонос Ф. Роль кооперації у розвитку аграрних відносин в Україні // Економіка АПК. – 2006 – № 11. – С.16 –19.
40.Губені Ю.Е. Аграрна реформа в Чеській Республіці: від “оксамитової революції” до європейської інтеграції. Приклад гідний наслідування. – Львів: Українські технології, 2001. – 363 с.
41.Губені Ю.Е. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України // Економіка АПК. – 2006. – №11. – С.18 – 27.
42.Дем’яненко С.І. Аграрна політика України та її стратегія: напрями розбудови // Пропозиція. – 2004. – №7. – С.24 – 28.
43.Дієсперов В.С. Потенціал особистих господарств // Економіка АПК. – 2000. – №9. – C.91 – 96.
44.Долан Э. Дж., Линдсей Д. Е. Рынок: микроэкономическая модель. – Спб., 1992. – 496 с.
45.Драгун Л., Вакульчик О. Інтегральний показник для аналізу ефективності виробництва // Економіка України. – 1995. – №9. – C. 93 – 95.
46.Друженко В. У парламенті й селян захистили, і для дерибану простір залишили // Агрокомпас. – 2007. – №1. – С.9 – 10.
47.Дугин П. Особенности функционирования сельскохозяйственных рынков // Международный сельскохозяйственный журнал. – 1996. – №3. – C. 35 – 40.
48.Дусановський С.П. Аграрна економіка і ринок. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 256 с.
49.Економіка підприємства: Підручник / за заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г.Мельника. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. – 648 с.
50.Економіка підприємства / П.П.Руснак, В.Г.Андрійчук, А.А.Ільєнко та ін., за ред. П.П.Руснака. – Біла Церква, 2003. – 256 с.
51.Економіка сільського господарства / За ред. В.П.Мертенса. – К.: Урожай, 1995. – 288 с.
52.Економіка сільського господарства / За ред. В.А.Павчака. – К.: Вища школа, 1983. – 295 с.
53.Економіка та організація діяльності об’єднань підприємств: Навчальний посібник / Л.М.Чепурна, С.С.Бєляєва, М.В. Плахотнікова та ін; за заг. ред. Л.М.Чепури. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 272 с.
54.Емельянов А.М. Экономика сельского хозяйства. – М.: Экономика, 1982. – 560 с.
55.Євдокименко В., Лопатинський Ю., Бацура О. Порівняльний аналіз ефективності аграрних підприємств: регіональний аспект // Регіональна економіка. – 2003. – №1. – С.102 – 109.
56. Єрмаков О. Методологія економічного дослідження організаційних форм виробництва // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С.31 – 37.
57.Завадський Й.С. Державне регулювання економіки АПК // Економіка АПК. – 1999. – №1. – C. 69 – 72.
58.Завадський Й.С. Координація в системі менеджменту // Економіка АПК. – 1995. – №3. – C. 63 – 67.
59.Збарський В.К. Особисті селянські господарства в становленні малих форм господарювання // Економіка АПК. – 2004. – №1. – С.48 – 53.
60.Звіт про світовий розвиток. Важке завдання розвитку: Пер.з анг. – К.: Абрис. – 1994. – 42 с.
61.Земельний кодекс України // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14
62.Інформація про стан фінансування з держбюджету за 2000 та 2005 р. – Львів: ЛОУС, 2006. – 395 с.
63.Кальна-Дубинюк Т. Особливості створення та функціонування сільськогосподарської дорадчої служби Extension // Економіка АПК. – 2003. – №4. – С.118 – 123.
64.Капштик М. Дорадництву – зелену вулицю! // Пропозиція. – 2001. – №10. – С.21 – 23.
65.Кириленко І.Г. Аграрний сектор України: уроки, завдання // Економіка АПК. – 2004. – №1. – С.3 – 11.
66.Коваленко Ю.С. Аграрний ринок України: організація та управління. – К.: ІАЕ, 1998. – 108 с.
67.Коваль А.У. Аграрна реформа в Україні та її оцінка селянами // Кам’янець-Подільський: ПДАТА: Збірник наукових праць. Екон. ф-т. – 2004. – Вип. 12. Т.2. – С.51 – 53.
68.Козак Ю.П. Стан тваринництва та його державна підтримка // Економіка АПК. – 2006. – №12. – С.67 – 71.
69.Колотуха С.М. Стабілізація фінансового стану сільськогосподарських підприємств в умовах кризи розрахунково-платіжної системи // Економіка АПК. – 2000. – №9. – С. 68 –71.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.