У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ЕКОЛОГО-ЛАНДШАФТНЕ ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В РИНКОВИХ УМОВАХ
Количество страниц 213
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП .…4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГО-
ЛАНДШАФТНОГО ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ…………………………...12
1.1. Природні та соціально-економічні основи формування
сталого землекористування на ринкових засадах ....12
1.2. Еколого-економічна класифікація придатності орних земель
як передумова їх раціонального використання …29
1.3. Методологічні підходи до землевпорядкування
сільськогосподарських підприємств на
еколого-ландшафтній основі …38
1.3.1. Еколого-ландшафтна типізація землекористувань …38
1.3.2. Удосконалення методичних засад оцінки екологічної
стабільності землекористування ...50
1.3.3. Формування інвестиційно-привабливих типів
землекористування в ринкових умовах ...57
Висновки ...63
РОЗДІЛ 2 ТЕНДЕНЦІЇ ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ КИЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ ТА ЙОГО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ...65
2.1. Еволюція землевпорядкування сільськогосподарських
підприємств у процесі земельної реформи та його вплив
на сталість землекористування ...65
2.2. Динаміка змін еколого-економічного стану
сільськогосподарського землекористування та його оцінка
в результаті земельних перетворень …78
Висновки ..100
РОЗДІЛ 3 МЕТОДИКА ЕКОЛОГО-ЛАНДШАФТНОГО ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ В РИНКОВИХ УМОВАХ ..101
3.1. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу
досліджуваної території ..101
3.2. Організація території сільськогосподарського
землекористування на еколого-ландшафтній основі ..120
3.2.1. Наукові засади еколого-ландшафтного зонування території ..126
3.2.2. Формування землекористувань, обмежень у використанні
земель та земельних сервітутів ..144
3.2.3. Економіко-математична модель землевпорядкування сільськогосподарських підприємств на
еколого-ландшафтній основі ..170
3.3. Еколого-економічна та соціальна ефективність оптимізації використання та охорони земельних ресурсів у процесі
землевпорядкування сільськогосподарських підприємств ..176
Висновки ..192
ВИСНОВКИ ..194
ДОДАТКИ ..198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................


ВСТУП

Земельні ресурси використовують для досягнення широкого кола цілей, що взаємодіють і можуть конкурувати між собою. У зв’язку з цим необхідно планувати й регулювати всі види їх використання на комплексній основі. Комплексний підхід слід застосовувати на двох рівнях: з одного боку, потрібно враховувати екологічні та соціально-економічні чинники, зокрема вплив різноманітних економічних і соціальних факторів на навколишнє середовище та природні ресурси, а з другого – всі компоненти навколишнього середовища і ресурсів, такі як повітря, вода, біота, земля, геологічні та природні ресурси. Комплексний розгляд полегшує вибір відповідних засобів й альтернативних варіантів і на сталій основі забезпечує максимально можливу продуктивність та використання. Це, в свою чергу, створює умови для надання підтримки моделям сталого землекористування або ж для надання охоронного статусу збереженню біологічної різноманітності чи надання дуже важливих екологічних послуг.
Актуальність теми. В умовах становлення в Україні ринкових земельних відносин набуває особливої актуальності організація території новостворених підприємств ринкового типу, яка повинна базуватися на врахуванні об’єктивних економічних та біологічних законів, які діють незалежно від волі і свідомості людей в процесі господарської та природоохоронної діяльності.
Така організація території сільськогосподарських підприємств пов’язується з еколого-господарським станом земель і їх впорядкуванням. Тому землеустрій повинен включати в себе систему управлінських і господарських заходів (правових, технічних, економічних, екологічних), які забезпечать збереження, відтворення і раціональне використання земель та інших природних ресурсів в інтересах населення даної території і всього суспільства. Це завдання може бути виконане за умови встановлення для конкретного ландшафту параметрів інтенсивного, активного, консервативного і природного чи близького до природного ландшафту напрямів використання території. У зв’язку з цим кардинально зростає роль еколого-ландшафтних досліджень.
Розробка наукової проблематики, пов’язаної з обґрунтуванням напрямів раціоналізації використання та охорони земель, а також формуванням сталого землекористування, в останні роки посилилася. Необхідно, перш за все, відмітити праці таких науковців, як Д.І. Бабміндра, С.Ю. Булигін, В.М. Волощук, М.Д. Гродзинський, Г.Д. Гуцуляк, Д.С. Добряк, О.П. Канаш, В.М. Кривов, В.О. Леонець, А.Г. Мартин, Л.Я. Новаковський, С.О. Осипчук, А.Я. Сохнич, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, А.Д. Юрченко та інших.
Разом з тим, багато аспектів раціоналізації землекористування, особливо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових земельних відносин та оцінки ефективності формування землекористування, залишаються невирішеними як в методичному, так і практичному відношеннях. Деякі з них є дискусійними і потребують більш фундаментальних наукових досліджень та обґрунтувань. Все це зумовило вибір теми роботи та визначення її основних завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у складі програми наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Навчально-наукового інституту (ННІ) земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету відповідно до завдань НДР “Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування” (державний реєстраційний № 0104U003801), у рамках якої автором розвинуто теоретичні засади сталого землекористування, землеустрою території сільсько-господарських підприємств, та НДР “Розробка методів еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (державний реєстраційний № 0103U008807), у якій здобувачем поглиблено наукові основи еколого-ландшафтного методу землевпорядкування сільськогосподарських підприємств.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні сутності принципів та завдань еколого-ландшафтного методу землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин, розробці методичних основ його проведення.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:
- визначити вплив природноекономічних і соціально-історичних чинників на стале сільськогосподарське землекористування;
- поглибити теоретичні засади організації території сільсько-господарських підприємств на еколого-ландшафтній основі;
- дати оцінку сучасного стану та ефективності землевпорядкування сільськогосподарських підприємств;
- розробити методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин;
- удосконалити критерії оцінки еколого-економічної ефективності формування сільськогосподарських землеволодінь на еколого-ландшафтній основі.
Об’єктом дослідження є процеси формування сталого сільськогосподарського землекористування методом еколого-ландшафтного землевпорядкування.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств у системі природокористування в умовах ринкових земельних відносин.
Методологія та методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено на основі діалектичного методу пізнання екологічних та соціально-економічних явищ, системного підходу до аналізу процесу встановлення напрямів цільового використання земель.
Вибір методів дослідження виконувався виходячи з комплексного загальнотеоретичного осмислення об’єктивних природноекономічних процесів формування та розвитку землекористування. При вирішенні поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи: монографічний (при опрацюванні наукових публікацій із питань еколого-економічних засад оцінки земель, нормативних документів з питань землекористування, статистичних збірників, енциклопедій); історичний (при аналізі історичних, соціальних і економічних передумов розвитку земельного кадастру); абстрактно-логічний (при визначенні наукових засад удосконалення земельного-кадастрового обліку для потреб еколого-економічної оцінки земель); економічний аналіз, визначення відносних величин, середніх величин, індукції й дедукції (при аналізі факторів, що впливають на цінність землі); групування (при аналізі статистичних відомостей обліку кількості та якості земель) тощо. Широко використана чинна нормативно-правова база, яка регулює земельні відносини в Україні: наукова література, статистичні збірники, наукові звіти, оперативні дані Держкомзему України, а також інша наукова інформація.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних засад і практичних способів удосконалення еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, а саме:
вперше:
- обґрунтовано теоретичні основи ландшафтної типізації земле-користування, які передбачають розподіл земельного фонду, виходячи з екологічних та економічних факторів для інформаційного забезпечення землевпорядного проектування на різних рівнях прийняття відповідних рішень;
- запропоновано механізми формування інвестиційно-привабливих типів сільськогосподарського землекористування шляхом створення (реконструкції) стійкого і високопродуктивного сільськогосподарського землекористування із визначенням придатності земель для ведення розширеного виробництва найдохіднішої сільськогосподарської продукції із забезпеченням збереження врівноваженого стану природного середовища;
удосконалено:
- методологію організації території сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі в ринкових умовах, спрямованість якої полягає в тому, що діяльність людини має здійснюватися з високим рівнем адаптації до природних умов території, а ресурси мають використовуватися з відновленням і збереженням рівноваги в ландшафтних екосистемах;
- еколого-економічну класифікацію придатності орних земель, яка, на відміну від існуючих, базується на показниках їх економічної оцінки;
- підходи до еколого-економічної оцінки впливу землевпорядкування на процес формування сільськогосподарського землекористування у сучасних ринкових умовах;
- методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільсько-господарських підприємств, яка базується на даних оцінки земельно-ресурсного та природного потенціалу території;
набули подальшого розвитку:
- оцінка ефективності еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, яка, на відміну від існуючих, передбачає аналіз приросту валової доданої вартості або доходу на впорядковуваних територіях сільськогосподарських угідь дохідним методом;
- критерії визначення екологічної стабільності землекористування, в основу яких покладено диференціацію території України на природно-сільськогосподарські регіони.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що обґрунтовані в дисертації методологічні основи організації території сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі, а також підходи до оцінки ефективності еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, можуть використовуватися при розробці документації із землеустрою. Результати дисертаційного дослідження використовуються ДП “Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” у землевпорядному виробництві для методичного забезпечення еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогоспо-дарських підприємств (довідка № 482/04 від 06.07.2006 р.).
Теоретичні результати досліджень здобувача використані при розробці НДР “Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування” (державний реєстраційний № 0104U003801), а також НДР “Розробка методів еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (державний реєстраційний № 0103U008807) та землевпорядкуванні території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області. Одержані наукові результати також використовуються у навчальному процесі в Національному аграрному університеті при викладанні курсу „Землевпорядне проектування” для підготовки фахівців за спеціальністю 7.070904 „Землевпорядкування та кадастр” (акт від 27.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто здобувачу та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено підхід до вирішення важливої наукової проблеми – вдосконалення методології еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств.
Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування і охорони навколишнього середовища.
Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які одержані здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень здобувача пройшли апробацію й одержали позитивну оцінку на науково-практичній конференції “Реформування земельних відносин і охорона земель” (м. Львів, 2627 вересня 2003 р.); на V симпозіумі Україна – Австрія (м. Київ, 911 вересня 2004 р.); на Міжнародній науковій конференції “Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель” (м. Харків, 47 жовтня 2005 р.); на засіданні “Круглого столу” на тему “Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку” (м. Київ, НАУ, 2526 листопада 2005 р.); на засіданнях кафедри земельного кадастру, кафедри управління земельними ресурсами ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету.
За результатами наукових досліджень видано „Методичні рекомендації еколого-ландшафтного землевпорядкування сільсько-господарських підприємств” (К.: ННЦ „Інститут аграрної економіки”, 2006. – 92 с.) та навчальний посібник „Землевпорядне проектування: еколого-ландшафтне землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (К.: Аграрна наука, 2007. – 120 с.), в яких особисто здобувачем розроблено систему типізації землекористування, запропоновано підходи до оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування, удосконалено методологічні основи організації території сільсько-господарських підприємств на еколого-ландшафтній основі та методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств з урахуванням оцінки земельно-ресурсного та природного потенціалу території.
Публікації. Найсуттєвіші теоретичні й практичні результати досліджень, методичні розробки, висновки і пропозиції здобувача по темі дисертації опубліковано у 9 наукових працях загальним обсягом 2,2 друк. арк., з них 5 статей у фахових виданнях, 5 публікаціях у матеріалах конференцій. Усі публікації належать особисто здобувачу.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 169 сторінок комп’ютерного тексту, об’єднує 51 таблицю, 16 рисунків та 16 формул. Повний обсяг дисертації 224 сторінок, до нього входять 11 додатків, які містять розрахунково-аналітичний та графічний матеріал. Бібліографічний список налічує 174 назви, з них 3  іноземних.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації на основі аналізу впливу природноекономічних і соціально-історичних чинників на стале сільськогосподарське земле-користування поглиблено теоретичні засади організації території сільсько-господарських підприємств на еколого-ландшафтній основі та удосконалено методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки:
1. Сформульовано теоретичні засади організації території сільськогосподарських підприємств, які базуються на поєднані еколого-ландшафтного та агроекологічного підходів при розробці проектів землеустрою, що дає можливість розв’язувати екологічні, соціально-економічні, правові, організаційно-господарські та технологічні завдання.
Обґрунтовано, що на основі синтезованого методу, який враховує вимоги адаптивно-ландшафтних систем землеробства, агроекологічного підходу, а також спеціальних землевпорядних норм і правил, при проектуванні можна одночасно гармонізувати питання економіки, організації й технології виробництва, устрою території відповідно до місцевих природних умов із продуктивними та територіальними властивостями землі, її агроекологічним потенціалом. Визначено, що у проекті землеустрою еколого-ландшафтний підхід з абстрактного перетворюється на реальний і виражається у формі науково обґрунтованої організації території.
2. Доведено, що еколого-ландшафтний підхід слід застосовувати при розробці проектів формування нових та упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, а агроекологічний – при розробці проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь та охорони земель.
Використання еколого-ландшафтного й агроекологічного підходів при землевпорядному проектуванні, обумовлюється тим, що традиційний розподіл земель на категорії за ознаками цільового (галузевого) призначення і супутнього йому правового режиму, а також тільки за придатністю, не може забезпечити одержання оптимізованих землевпорядних рішень у підвищенні ефективності землекористування конкретних сільгосппідприємств і на конкретних земельних ділянках.
3. Вдосконалено методику складання проектів землеустрою новостворених та упорядкування існуючих землеволодінь і землеко-ристувань, в основу якої покладено метод суміщення еколого-ландшафтного зонування та еколого-економічної класифікації придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур.
Запропоновано у якості основи еколого-ландшафтного земле-впорядкування сільськогосподарських підприємств відповідну еколого-ландшафтну типізацію земель як один з елементів ландшафтного районування, що полягає у виявленні однорідних ділянок, придатних для вирощування основних сільськогосподарських культур, а також еколого-економічну класифікацію придатності земель як базу визначення інвестиційної привабливості землекористування, що включає типізацію орних земель за придатністю для вирощування основних сільсько-господарських культур на основі окупності витрат та агроекологічних факторів.
4. Встановлено, що у процесі земельної реформи в цілому створено передумови для формування ринкових земельних відносин. У результатів трансформації землекористування у Київській області відбулися значні зміни в структурі земельних угідь і типах землекористування. Зокрема, на базі колишніх колгоспів і радгоспів функціонують такі новостворені агро-формування – товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні това-риства, приватно-орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи. Це призвело до порушення розмірів землекористувань, розміщення земельних угідь, системи сівозмін, що негативно вплинуло на економічну ефективність виробництва й порушило екологічну рівновагу.
Сучасна екологічна ситуація землекористування характеризується незадовільним станом родючості ґрунтів. Аналіз динаміки гумусового стану у Київській області за період з 1990 по 2005 рік свідчить про закономірне зниження вмісту гумусу в ґрунті внаслідок зменшення внесення органічних добрив і його мінералізації, а саме в 2005 році при внесенні органічних добрив 2,1 т/га дефіцит гумусу збільшився до 0,22 т/га. Така тенденція є негативною й потребує здійснення заходів щодо землевпорядкування сільськогосподарських підприємств.
5. На основі існуючої методики оцінки екологічної стабільності земле-користування, вдосконалено методичні підходи щодо суттєвого підвищення достовірності оцінок шляхом уточнення коефіцієнтів екологічної стабільності угідь для конкретних природно-сільськогосподарських регіонів, який передбачає диференціацію морфологічних властивостей окремих угідь залежно від природно-кліматичних та господарських умов.
6. Запропоновано методичний підхід щодо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, який передбачає: ландшафтне зонування земель, еколого-економічну класифікацію придатності орних земель та формування на цій основі інвестиційно-привабливих типів землекористування; організацію землеволодінь і землекористувань та їх територій, визначення обмежень у використанні земель і земельних сервітутів; економічне обґрунтування ефективності формування землекористувань сільськогосподарських підприємств.
7. Проведено апробацію розробленої методики еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств на прикладі території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області. Поєднання ландшафтної типізації земель з еколого-економічною класифікацією їхньої придатності дало змогу сформувати інвестиційно-привабливі типи землекористування. Зокрема, виділено такі типи землекористувань як: польовий (зерно-буряковий підтип – 54,3 % від площі території, зерно-трав’яний підтип – 5,9 %, ґрунтозахисний підтип – 11,9 %), пасовище-сіножатний (сіножатний підтип – 28,0 %).
8. Удосконалено критерії оцінки еколого-економічної ефективності формування сільськогосподарських землеволодінь на еколого-ландшафтній основі. Вони базуються на комплексній економічній оцінці проектних рішень кількості й розмірів сільськогосподарських землеволодінь і земле-користувань, яку необхідно проводити за приростом валової продукції, чистого доходу, валової доданої вартості, вартості землі.
Встановлено, що приріст валової продукції за рахунок земле-впорядкування на досліджуваній території становить від 58 до 498 грн на 1 га ріллі, чистого доходу – від 359 до 626 грн на 1 га ріллі, валової доданої вартості – від 889,8 тис. грн до 953,6 тис. грн, вартості землі від 725,6 тис. грн до 886,5 тис. грн.
Проведена оцінка екологічної стабільності землекористувань після впровадження проектних рішень, що показала приріст коефіцієнта екологічної стабільності на 8 % та дозволила віднести землекористування до середньо стабільних.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альбощий Ю.М., Кривов В.М. Земля України в біді // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Зб. наук. праць. – К., 2000. – С.159–161.
2. Альбощий Ю.М., Кривов В.М., Осипчук С.О. Концептуальні підходи до сталого розвитку землекористування України // Землевпорядний вісник.– 2002.  № 4. – С. 16–22.
3. Андриишин М.В. Принципы организации комплексного использования и охраны земельных ресурсов в СССР // Использование природных ресурсов (методологические подходы). – М., 1979. – С.18–36.
4. Андріїшин І.М., Сохнич А.Я. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування. – Л.: Укр. технолог., 1998. – 208 с.
5. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И. – К.: Наук. думка, 1979.– 160 с.
6. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – М.: Гл. упр. геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1978.– 184 с.
7. Бабміндра Д.І.. Наукове обґрунтування оптимізації земельного фонду Запорізької області // Землевпорядкування. – 2003. – № 1.– С.21–30.
8. Білявський Г.О., Бутченко Л.І, Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практика. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.
9. Булыгин С.Ю. Агроландшафты и почвенно-эрозионное районирование Украины // Почвоведение. – 1998. – №4. – С. 474–482.
10. Булигін С.Ю. Регламентація технологічного навантаження земельних ресурсів // Землевпорядкування. – 2003. – № 1. – С. 38–43.
11. Булыгин С.Ю., Неаринг М.А. Формирование экологически сбалансированных агроландшафтов. Проблема эрозии. – Х.: Эней., 1999. – 276 с.
12. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил (теоретические и методологические аспекты) / Отв. ред. Дорогунцов. – К. : Междунар. фин. агентство, 1997. – 256 с.
13. Быстряков И.К. Управление рациональным землепользованием: теоретический дискурс // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Теорія і методи оцінювання, оптимізація використання та відтворення земельних ресурсів”. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – Ч. І. – С. 139–142.
14. Визначення площ земель, що потребують консервації, в розрізі природно-сільськогосподарських провінцій та адміністративних областей України: Звіт про НДР (заключний) / Ін-т. землеустрою УААН; № ДР 0198U003479. – К., 1998. – 102 с.
15. Волков С.М. Землеустройство в условиях земельной реформы (экономика, экология, право). – М.: Былина, 1998. – 528 с.
16. Волков С.М. Землеустройство: Землеустроительное проектирование. Внутрихозяйственное землеустройство. – М.: Колос, 2001., Т.2. – 648 с.
17. Волощук В.М., Гродзинський Д.М., Шищенко П.Г. Географічні проблеми сталого розвитку України. // Укр. Географ. журнал. – К., 1998. – № 1. – С.13–18.
18. Гаев А.Я., Самарина В.С. Наши следы в природе. – М.: Недра, 1991. – 154 с.
19. Гарбуз М.Ю., Дорош Й.М., Осипчук С.О. Ерозія грунтів Киівської області та заходи боротьби із нею // Землевпоряд. вісн. – 2001. – № 4.– С.73–78.
20. Географічна енциклопедія України: В 3 т / Маринич О.М. (відп. ред.). – К.: УРС, 1990. – Т. 2. – 480 с.
21. Гидрогеология СССР: Украинская ССР. – М.: Недра, 1971., Т.5. – 614 с.
22. ГОСТ 17.8.1.01-80. Охрана природы. Ландшафты. Термины и определения.  М.: Изд-во стандартов, 1981. – 9 с.
23. Гродзинський Д.М. Основи ландшафтної екології. – К.: Либідь, 1993. – 224 с.
24. Гродзинський Д.М., Шищенко П.Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. – К.: Либідь, 1993. – 224 с.
25. Грубрин Ю.Л. Геоморфологическое районирование //Природные условия и естественные ресурсы СССР: Украина и Молдавия. – М.: Наука, 1972.– С. 62–68.
26. Грубрин Ю.Л., Палиенко Э.Т. Современные геоморфологические процессы на территории Среднего Приднепровья. – К.: Наук. думка, 1976. – 118 с.
27. Гуцуляк Г.Д. Земельно-ресурсний потенціал Карпатського регіону. – Л.: Світ, 1991. – 158 с.
28. Гуцуляк Г.Д., Гуцуляк Ю.Г. Організація використання ріллі в новостворених сільськогосподарських формуваннях ринкового типу // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 квіття 2001 р.). – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2001. – С.78 – 86.
29. Гуцуляк Г.Д., Микула О.Я., Багрійчук Д.В. Землевпорядкування як інструмент здійснення земельної реформи // Проблеми АПК: Карпатський міжвідомчий тематичний науковий збірник. –1996. – С. 2328.
30. Джос А.М., Мілехін П.О., Плотніков В.Т. Еколого-ландшафтне обгрунтування раціонального скорочення ріллі в агроландшафтах // Землевпоряд. вісн. – 2000. – № 2.– С.21–23.
31. Добряк Д.С. Землеустрій – основа державних земельних поліпшень України // Землевпоряд. вісн. – 2006. – № 1. – С.7–10.
32. Добряк Д.С., Бабміндра Д.І. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах. – К.: Урожай, 2006. – 336 с.
33. Добряк Д.С., Канаш О.П., Бабміндра Д.І., Розумний І.А. Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання. – К.: Урожай, 2007. – 464 с.
34. Добряк Д.С., Мартин А.Г. Землеустрій – наукова основа раціонального використання та охорони земель // Землеустрій та кадастр. – 2006. – № 1. – С.10 – 15.
35. Добряк Д.С., Канаш О.П., Розумний І.А. Класифікація та екологобезпечне використання сільськогосподарських земель. – К.: Ін. землеустрою УААН, 2001. – 308 с.
36. Добряк Д.С., Осипчук С.О., Погурельський С.П. Проблеми екологізації землекористування // Землевпорядкування. – 2001. – № 2.– С.31 – 36.
37. Добряк Д.С., Тихонов А.Г., Гребенюк Н.В. Теоретичні засади сталого розвитку землекористування у сільському господарстві. – К.: Урожай, 2004. – 136 с.
38. Довідник з агролісомеліорації / Пастернак П.С., Коптев В.І., Недашківський О.М. та ін.; за ред. Пастернака П.С.. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Урожай, 1988. – 288 с.
39. Докучаев В.В. Избранные сочинения. – М.: Сельхозгиз, 1954. – 708 с.
40. Докучаев В.В. Наши степи прежде и теперь. – М.: Сельхозгиз, 1936. – 116 с.
41. Долішній М.І., Паламарчук М.М., Паламарчук О.М., Шевчук А.Т. Соціально-економічне районування України. – Львів, 1997.  48 с.
42. Дорогунцов С.І., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання (наук. доп.). – К.: РВПС України НАН України, 1999. – 82 с.
43. Ермолов А.С. Организация полевого хозяйства. Система земледелия и севообороты: Избр. труды. – М.: Колос, 1995. – 350 с.
44. Жученко А.А. Стратегия адаптивной интенсификации сельского хозяйства (концепция). – Пущино, 1994. – 74 с.
45. Закон України “Про землеустрій”: Прийнятий 2 травня 2003 року № 858 – IV // Землевпоряд. вісн. – 2002. – № 4.– С.60–64.
46. Закон України “Про охорону земель”: Прийнятий 19 червня 2003 року // Землевпоряд. вісн. – 2002. – № 4.– С.64–74.
47. Заповідники і національні природні парки України. – К.: Вища шк., 1999. – 232 с.
48. Засульська Т.М., Захарченко І.Г. Грунти Київської області. – К.: Урожай, 1969. – 60 с.
49. Земельний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. ВВР – 2002. – № 3–4. – С. 27.
50. Земельні відносини в Україні: законодавчі акти і нормативні документи / Держкомзем України. – К.: Урожай, 1998. – 816 с.
51. Канаш О.П. Основні проблеми сільськогосподарського земельно-оціночного районування//Землевпорядкування. – 2001. – № 4. – С. 35–38.
52. Канаш О.П. Принципи класифікації земель як основи раціонального використання земельних ресурсів // Вісн. аграрн. науки. – 2002. – № 3. – С. 63–66.
53. Канаш О.П., Кофман І.Я. Консервація деградованих і малородючих земель як система заходів з ренатуралізації довкілля//Агрохімія і ґрунтознавство. – 1998. – Спец. вип. – Ч. 2. – С. 10–12.
54. Канаш О.П., Осипчук С.О. Схема ерозійного районування сільськогосподарських земель України // Землевпорядкування. – 2003. – № 1. – С. 47–53.
55. Канаш О.П., Тільс О.О., Мартин А.Г., Третяк Р.А. До питання про створення національної екологічної мережі України// Землевпорядкування. – 2002. – № 4. – С. 19–24.
56. Кашенко О.Л. Регіональні аспекти земельної реформи// Економіка АПК. – 2000. – № 1. – С.7–14.
57. Каштанов А.Н., Лисецкий Ф.Н., Швебс Г.И. Основы ландшафтно-экологического земледелия. – М.: Колос, 1994. – 127с.
58. Кирюшин В.И. Экологические основы земледелия. – М.: Колос, 1996. – 368 с.
59. Кривов В.М. Екологічно безпечне землекористування Лісостепу України. Проблема охорони грунтів. – К.: Урожай, 2006. – 304 с.
60. Кривов В.М. Оптимізація структури агроландшавтів – основа раціонального використання земельних ресурсів // Землевпоряд. вісн. – 1998. – № 3. – С.36–38.
61. Круц В.А. Позднетрипольские памятники Среднего Приднепровья. – К.: Наук. думка, 1977. – 160 с.
62. Леонець В.О. Екологічні наслідки сучасної деградації природних і антропогенних ландшафтів та основні напрями охорони земель// Землевпоряд. вісн. – 1998. – № 3. – С.26–30.
63. Леонець В.О. Економіко-екологічне обґрунтування стійких лісостепових агроландшафтів в умовах реформування земельних відносин.: Дис. … канд. екон. наук: 08.08.01/УААН. – К., 1999. – 206 с.
64. Леонець В.О. Землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, створених у процесі реформування КСП // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 47–52.
65. Леонець В.О. Канаш О.П., Осипчук С.О. Ландшафтно-екологічні методи захисту грунтів від ерозії // Агрохімія і ґрунтознавство.– Х., 1998. – Ч. 3. – С. 13–14.
66. Леонець В.О. Методичні особливості розробки проектів землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель// Землеустрій і кадастр. – 2004. – № 1–2. – С. 27–31.
67. Леонець В.О. Наслідки сучасної деградації природних і антропогенних ландшафтів та шлях їх раціонального використання //Зб. наук. праць. Проблеми ландшафтного різноманіття України. – К., 2000. – С. 64–68.
68. Леонець В.О. Стратегія напрямів з охорони земель//Землевпорядн. вісн. – 1997. – № 1.– С. 50–53.
69. Леонець В.О. Сучасні проблеми землевпорядкування та охорони земель // Землевпорядкування. – 2001. – № 1. – С. 42–47.
70. Лопырев М.И., Рябов Е.И. Защита земель от эрозии и охрана природы. Учеб. Пособ. для вузов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 240 с.
71. Малі річки України: Довідник/За ред.. А.В. Яцика – К.: Урожай, 1991. – 296 с.
72. Мариныч А.М., Пащенко В.М., Шишченко П.Г. Природа Украинской ССР: Ландшафты и физико-геграфическое районирование. – К.: Наук. думка, 1985. – 222 с.
73. Мартин А.Г. Деякі підходи до еколого-економічного вдосконалення структури земельних угідь//Наук. вісн. НАУ. – 2003. – Вип. 68. – С. 230–233.
74. Мельник А.В. Завдання і зміст еколого-ландшафтознавчого аналізу// Вісн. Київ. ун-ту. ім. Т.Шевченка. Сер. “Географія”. – 1999. – Вип. 45. – С. 31–32.
75. Методические рекомендации по ландшафтным исследованиям для целей контурно-мелиоративной организации территории колхозов и совхозов.– К.: Инст. землеустройства УААН, 1987. – 54 с.
76. Методичні рекомендації щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації. – К.: Урожай, 2005. – 76 c.
77. Милащенко Н.З., Соколов О.А., Брайсон Т., Черников В.А. Устойчивое развитие агроландшафтов: В 2т. – Пущино: ОНТИПНЦРАН. – 2000. – 316 с.
78. Мильков Ф.Н. Сельскохозяйственные ландшафты, их специфика и классификация // В сб. Вопросы географии. – № 124. – М.: Мысль. – 1984. – С.24–34.
79. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України. – К.: Логос, 2004. – 776 с.
80. Научно-методические основы природно-сельскохозяйственного районирования Украинской ССР / Носко Б.С., Деревянко Р.Г., Канаш А.П. и др. // Агрохимия и почвоведение. – 1985. – Вып. 48. – С. 3–8.
81. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 році. – К.: М-во екології та природних ресурсів України, 2001. – 184 с.
82. Національна програма охорони земель до 2010 року. – К., 1998. – 126 с.
83. Новаковський Л.Я., Канаш О.П., Леонець В.О. Консервація деградованих та малопродуктивних орних земель України // Вісн. аграр. науки. – № 11. – 2000. – С.54–59.
84. Новаковський Л.Я., Третяк А.М., Добряк Д.С. Земельна реформа і землеустрій в Україні. – К., 2001. –138 с.
85. Новаковський Л.Я., Третяк А.М. Розвиток суспільства і проблеми земельних відносин // Землевпорядкування. – 2001. – №3. – С.3–8.
86. Новаковський Л.Я. Экономические проблемы использования и охраны земельных ресурсов. – К.: Вища шк. 1985. – 104 с.
87. Новиков Э.А. Человек и литосфера. – Л.: Недра, 1976. – 158 с.
88. Осипчук С.О. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування України на середньострокову перспективу// Землеустрій і кадастр. – 2005. – № 1. – С. 45–61.
89. Осипчук С.О. Погурельський С.П., Коржов І.В. Аспекти і зміст екологічних досліджень у землеустрої//Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 квіття 2001 р.). – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2001. – С.144–152.
90. Осипчук С.О. Проблеми ерозії та охорони грунтів України // Агроеколог. журн. – 2001. – № 1. – С. 63–67.
91. Осипчук С.О. Сільськогосподарське землекористування України (сутність, проблеми, напрями вдосконалення)// Землеустрій і кадастр. – 2005. – № 3. – С. 51–71.
92. Осипчук С.О. Яружна ерозія в Україні: розповсюдження та тенденція змін // Землевпорядкування. – 2003. – № 2. – С. 25–33.
93. Осипчук С.О., Погурельський С.П., Романський М.М., Бородавчук Т.С. Ландшафтні передумови використання та охорони земель Західно-Подільського Придністров’я // Землевпорядкування. – 2001. – № 4. – С. 27–34.
94. Оценка состояния сельскохозяйственного землепользования и его влияние на биоразнообразие в бассейне реки Днепр на территории Белоруссии, России и Украины / Н.Н. Бамбалов, А.М. Гордеев, Л.Д. Греков и др. Под ред. А.Н. Третяка. – К., 2002. – 146 с.
95. Пархуць Б.І. Відтворення і охорона агроландшафтів Львівської області. – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2000. – 120 с.
96. Перелік особливо цінних груп ґрунтів: – К.: Наказ Держкомзему України від 17.10.2003 р. № 175.
97. Повестка дня на XXI век, утвержденная Конференцией ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 14 июня 1992 года // http://www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda21.
98. Погурельський С.П., Осипчук С.О. Актуальні завдання землеустрою на сучасному етапі земельної реформи // Землевпоряд. вісн. – 2004. – № 3. – С. 4–11.
99. Полупан М.І., Соловей В.Б. Пріорітетність грунтово-екологічного районування земельних ресурсів // Вісн. аграрн. науки. – 1997. – № 4.
100. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко, та ін. – К.: РВПС України НАН України, 1999. – 716 с.
101. Природно-сельскохозяйственное районирование и использование земельного фонда СССР / Под ред. А.Н.Каштанова. – М.: Колос, 1983. – 336 с.
102. Природно-сельскохозяйственное районирование Украинской ССР / Чепков Б.М., Канаш А.П., Носко Б.С. и др.//Агрохимия и почвоведение. – 1985. – Вып. 48. – С. 8–22.
103. Проведення еколого-ландшафтної типізації території Дзвиняцької сільської ради Борщівського району Тернопільської області з метою складання державних актів на право приватної власності на землю: Звіт про НДР (заключний) / Ін-т землеустрою УААН; № ДР 0100U004340. – К., 2001. – 18 с.
104. Прокаев В.И. Физико-географическое районирование. – М.: Просвещение, 1983. – 176 с.
105. Рижук С.М., Тютюнник Д.А. Ландшафтно-екологічне та грунтово-гідрологічне обгрунтування меліорації мінеральних періодично перезволожених земель // Агроеколог. журн. – 2002. – № 1. – С. 34–39.
106. Рио-де-Жанейрская декларация по окружающей среде и развитию. Док. ООНА/ СОИР 151 / 2б / Кеу. 1. (Уоі. 1). – С. 3–7.
107. Розробка переліку особливо цінних груп ґрунтів: Звіт про НДР / ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”; № ДР 0103U008869 – К., 2003. – 59 с.
108. Розробка територіально-інформаційної бази для оптимізації структури сільськогосподарських угідь як одного з основних чинників переходу від затратного до ресурсо- та енергозберігаючого господарювання: Звіт про НДР (заключний) / Ін-ут землеустрою УААН; № ДР 0197U016540. – К., 1999. – 96 с.
109. Розумний І.А. Екологічні та економічні аспекти консервації деградованих орних земель // Економіка АПК. – 2000. – № 1. – С. 14–17.
110. Роїк М.В. Сучасні науково-обґрунтованні підходи до використання землі. – К.: ХХІ вік–Труд–ГриПол, 2003. – 44 с.
111. Романчук С.П. До використання природних ресурсів Придніпров’я в епоху Київської Русі // Фіз. географія та геоморфологія. – 1975. – Вип. 13. – С. 27–34.
112. Руденко В.П. Довідник з географії природно-ресурсного потенціалу України. – К.: Вища шк., 1993. – 180 с.
113. Руденко В.П., Швиденко А.Й. Екологічні основи природокористування. – К.: ІЗМН, 1999. – 200с.
114. Сайко В.Ф. Наукові підходи щодо раціонального землекористування в умовах здійснення аграрної реформи// Вісн. аграр. науки. – 2000. – №5. – С.5–10.
115. Сидоренко О.С. Оптимізація землекористування в Україні // Агроеколог. журн. – 2003. – № 2. – С.22–26.
116. Ситник В.П., Тараріко О.Г. Оптимізація структури землекористування і охорона грунтів // Вісн. аграр. науки. – 1999. – № 3. – С. 5-8.
117. Сівозміни у землеробстві України. – К.: Аграрна наука, 2002. – 146 с.
118. Скурська Н.М. Сучасні проблеми раціонального використання сільськогосподарських земель // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 квіття 2001 р.). – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2001. – С.169–171.
119. Сохнич А.Я. Проблеми використання і охорони земель в умовах ринкової економіки. Моногр. – Л: Укр. технол. 2002. – 252 с.
120. Сохнич А.Я. Системна організація ландшафтів – основа раціонального землекористування та екосистем // Землевпоряд. вісн. – 2000. – № 2.– С. 15–21.
121. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України/ Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., та ін.– К.: Нічлава, 2002. – 690 с.
122. Стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2002 році. – К.: Чорнобильінтернінформ, 2003. – 292 с.
123. Статистичний щорічник Київської області за 2002 рік. – К., 2003. – 334 с.
124. Статівка І.М., Корецький А.В., Рибалко С.В. Методичні засади складання проектів формування землеволодінь і землекористувань у межах сільських рад // Землевпорядкування. – 2001. – № 3. – С. 26–31.
125. Стецюк М.П., Гураль І.М., Осипчук С.О. Розповсюдження яружної ерозії на території Київської області та заходи боротьби з нею // Землеустрій і кадастр. – 2004. – № 1 2. – С. 79–87.
126. Стецюк М.П., Осипчук С.О., Погурельський С.П. Особливості розробки Схеми землеустрою та охорони земель Миронівського району Київської області//Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин. – Х.: ХНАУ, 2003. – С. 28–30.
127. Ступень М.Г., Любчик В.Л. Оптимізація структури земельних угідь та посівів у сільськогосподарських підприємствах // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів: Інститут регіональних досліджень ПАН України, 2000. – Вип. 14. – С. 374-378.
128. Схема природно-сельскохозяйственного районирования УССР м-ба 1:1,500,000. – К.: Укрземпроект, 1985.
129. Тарарико А.Г., Белолипский В.А., Греков В.А., Покотило АА. Оценка экологической устойчивости почв и агроландшафтов//Агроекологічний журнал. – 2003. – № 2. – С. 3–7.
130. Тараріко О.Г. Організація та завдання агроекологічного моніторингу // Агроекологічний журнал. – 2002. – №2. – С. 19–23.
131. Технические указания по корректировке материалов крупномасштабного обследования почв колхозов и совхозов Украинской ССР. – К.: Укрземпроект, 1977. – 126 с.
132. Трегобчук В.М. Ландшафтно-екологічне районування території України// Вісн. аграр. науки. – 1999. – № 5. – С. 5–8.
133. Трегобчук В. М. Проблеми охорони сільськогосподарських земель за переходу до ринкової економіки // Землевпоряд. вісн. – 1997. – № 1.– С. 45–50.
134. Трегобчук В.М. Раціональне використання та всебічна охорона земель – головні чинники продовольчої і національної безпеки держави// Землевпорядкування. – 2001. – № 1.– С. 36–41.
135. Третяк А.М., Греков Л.Д. Основні завдання інформації сучасного землевпорядного виробництва // Землевпорядкування. – 2001. – № 2.– С. 25–28.
136. Третяк А.М., Другак В.М. Методи оцінки вартості права постійного користування землею для відображення його в бухгалтерському обліку. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 9599 від 19.03.2004 р.
137. Третяк А.М. Економіка землекористування та землевпорядкування. – К.: ТОВ ЦЗРУ, 2004. – 542 с.
138. Третяк А.М., Другак В.М. Проблеми сталого землекористування в Україні // Землевпорядкування. – 2003. – № 4.– С. 70–71.
139. Третяк А.М, Другак В.М., Третяк Р.А. Метод еколого-економічної класифікації придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 9598 від 19.03.2004 р.
140. Третяк А.М. Земельно-кадастрове районування території на ландшафтній основі. Чернівці: Чернів. філ. ін-ту землеустрою УААН, 1993. – 80 с.
141. Третяк А.М. Історія земельних відносин в Україні: Навч. посіб. – К.: Аграр. наука, 2002. – 280 с.
142. Третяк А.М. Наукові основи еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 8674 від 31.10.2003 р.
143. Третяк А.М. Наукові основи землеустрою.–К.: ТОВ ЦЗРУ, 2002. – 342 с.
144. Третяк А.М. Методичні рекомендації оцінки ефективності інвестицій у сільськогосподарське землекористування. – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2001. – 90 с.
145. Третяк А.М., Другак В.М., Леонець В.О. Третяк Р.М., Гунько Л.А. Методичні рекомендації еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств. – К.: ННЦ „Інститут аграрної економіки”, 2006. – 92 с.
146. Третяк А.М., Другак В.М., Третяк Р.М., Гунько Л.А. Землевпорядне проектування: еколого-ландшафтне землевпорядкування сільсько-господарських підприємств. – К.: Аграрна наука, 2007. – 120 с.
147. Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквир М.І. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів і сільськогосподарського землекористування. – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2001. – 16 с.
148. Третяк Р.А. Принципи еколого-ландшафтного районування для цілей землевпорядкування // Землевпорядкування. – 2000. – № 4. – С. 26–32.
149. Трусов Ю.П. Понятие о ноосфере // Природа и общество. – М.: Наука, 1968. – С. 28–47.
150. Указания по классификации пахотных земель по пригодности почв для возделывания основных сельскохозяйственных культур. – К.: Укрземпроект, 1988. – 48 с.
151. Физико-географическое районирование Украинской ССР. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – 684 с.
152. Фізична географія Української РСР / О.М. Маринич, А.І. Ланько, М.І. Щербань, П.Г. Шищенко / За ред. О.М. Маринича. – К.: Вища шк., 1982. – 208 с.
153. Формування нормативних витрат і доходів та баланси сільськогосподарської продукції в країні та інших країнах світу / За ред. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ, 2000. – 484 с.
154. Хапіцька З.С., Галавін В.І. Місце протиерозійної організації території в сучасному землеустрої // Землевпорядкування. – 2001. – № 3.– С. 36–40.
155. Хвесик М.А. Економіко-екологічні проблеми раціонального природокористування в сучасних умовах реформування земельних відносин // Матеріали наук.-практ. конф. “Земельна реформа в Україні. Сучасний стан та перспективи подальшого удосконалення земельних відносин” (Київ 10–13 квітня 2001 р.). – К.: Знання, 2001. – С. 19–22.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.