У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
Количество страниц 291
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічна сутність та зміст процесу ресурсного забезпечення господарської діяльності підприємства
1.2. Система управління ресурсним забезпеченням діяльності підприємства
1.3 Стратегічне планування ресурсного забезпечення розвитку підприємства
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз ефективності використання ресурсів на підприємствах
2.2. Оцінка рівня організації управління витратами, аналіз формування собівартості продукції і затрат підприємств
2.3. Структура та особливості формування ресурсного потенціалу підприємства
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Послідовність формування ресурсної стратегії підприємства
3.2. Оптимізація постачальницько-збутового процесу в системі стратегічного управління ресурсним забезпеченням діяльності підприємства
3.3. Організаційне проектування системи управління ресурсним забезпеченням діяльності підприємства
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. Невід’ємною передумовою успішного здійснення процесів структурно-інноваційної перебудови економіки України є невідкладна необхідність мобілізації усіх резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств. Особливе місце серед таких резервів посідає використання наявних можливостей ресурсозбереження, дбайливого та економного використання ресурсів.
Характерна особливість сучасних підходів до організації та управління ресурсним забезпеченням виробничо-господарської діяльності, насамперед, полягає у досягненні органічного взаємозв'язку й інтеграції численних функціо¬нальних сфер роботи підприємства (постачання, виробництва, транспортування, роботи складського господарства, збуту) в єдину наскрізну керуючу управлінську систему. Концептуальним підґрунтям для реалізації такого підходу виступає необхідність обов’язкового дотримання жорстких вимог до оптимізації наскрізного управління сукупністю ресурсних потоків, які генеруються для задоволення потреб забезпечення господарської активності підприємства.
Різноманітні проблеми управління ресурсним забезпеченням промислового виробництва, організації логістичного процесу на підприємствах розглядалися в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, таких як Бауерсокс Д., Кальченко А., Кіндій М., Клебанова Т., Клосс Д., Костоглодов Д., Крикавський Є., Міротін Л., Окландер М., Саввіді І., Сергєєв В., Стаханов В., Фролова Л., Чечетов М., Чухрай Н. та ін. Проте увага дослідників зосереджувалася перш за все на вирішенні поточних завдань із задоволення ресурсних потреб виробництва, в той час як численні аспекти надзвичайно складної проблеми формування належної ресурсної бази для забезпечення довгострокового усталеного соціально-економічного розвитку часто залишалося поза увагою науковців. Обов’язковою передумовою успішного розв’язання зазначеної проблеми, насамперед, має бути розбудова необхідного стратегічного підґрунтя для прийняття управлінських рішень у цій сфері.
Дослідження теоретичних та практичних аспектів формування системи стратегічного управління ресурсним забезпеченням розвитку підприємства здійснювалося у наукових трудах Ансоффа І., Акоффа Р., Віханського О., Градова О., Іванова Ю., Мільнера Б., Мінцберга Г., Новикової О., Оборської С., Пономаренка В., Пушкаря О., Тридіда О., Шершньової З. та ін. Проте багато важливих питань стратегічного планування ресурсного забезпечення діяльності підприємства, зокрема – методичні засади визначення стратегічних потреб у ресурсному забезпеченні господарської діяльності, формування ресурсної стратегії, відбір джерел постачання ресурсів та обґрунтування вибору форм ефективної взаємодії підприємства з постачальниками (у т.ч. – на партнерських засадах), оптимізація розподілу ресурсів та ін. вимагають уточнення.
Актуальність і важливість вирішення зазначених питань для розвитку теоретичних і практичних засад організації та управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності вітчизняних промислових підприємств зумовили вибір теми дисертації, визначили мету і завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень збігається з планами наукових досліджень Харківського національного економічного університету за темою «Вдосконалення системи стратегічного управління стійким розвитком підприємства» (номер державної реєстрації 0105U006404), за якою автором виконано розділ «Стратегічне планування ресурсного забезпечення усталеного розвитку підприємства».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є подальший розвиток теоретичного обґрунтування економічної сутності та змісту процесів стратегічного планування ресурсного забезпечення функціонування та розвитку машинобудівного підприємства, а також розроблення методичних підходів та практичних рекомендацій з формування його ресурсної стратегії.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
узагальнити теоретичні основи стратегічного планування потреб у ресурсному забезпеченні розвитку підприємства та розробити методичний підхід до обґрунтування вибору його ресурсної стратегії;
визначити принципи формування, структуру та особливості синтезу системи управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності машинобудівного підприємства;
провести аналіз сучасного стану ефективності використання виробничих ресурсів та удосконалити методичний підхід до регулювання обсягів споживання і витрат виробничих ресурсів на підприємствах машинобудівної галузі промисловості України;
уточнити зміст поняття «ресурсний потенціал підприємства», визначити його структуру та особливості формування;
обґрунтувати послідовність та уточнити зміст етапів формування ресурсної стратегії підприємства.
Об’єкт дослідження – процес стратегічного планування матеріально-ресурсного забезпечення функціонування та розвитку підприємства машинобудування в умовах ринкових відносин між постачальниками ресурсів, виробниками і споживачами готової продукції (послуг) як учасниками єдиного наскрізного ланцюжку створення нової вартості.
Предмет дослідження – теоретичні та науково-практичні питання, пов’язані з формуванням та реалізацією ресурсної стратегії машинобудівного підприємства в процесі стратегічного планування ресурсного забезпечення виробничо-господарської діяльності.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених із проблем ресурсного забезпечення. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі методи: аналізу статистичних даних – для постановки проблеми дослідження і вивчення об’єкта дослідження; теоретичного узагальнення – для обґрунтування необхідності уточнення змісту наукових понять в сфері управління ресурсним забезпеченням діяльності підприємства; системний підхід – для визначення складових процесу ресурсного забезпечення та встановлення характеру взаємозв’язку між цими складовими; системний аналіз – для вивчення організаційно-методичних засад формування системи управління ресурсними потоками; методи теорії дослідження операцій та генетичного алгоритму – для обґрунтування алгоритму прийняття оптимальних рішень та оцінки стану функціонування системи управління ресурсним забезпеченням; методи аналогового та експертного прогнозування – для передбачення потреб ресурсного забезпечення розвитку підприємства.
Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України, вітчизняні та зарубіжні публікації з проблем планування ресурсного забезпечення господарської діяльності, а також матеріали, що зібрані автором у результаті обстежень, проведених на підприємствах машинобудівної галузі промисловості України та Харківського регіону.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
удосконалено:
методичний підхід до обґрунтування вибору ресурсної стратегії на основі визначення потреб ресурсного забезпечення стратегії розвитку підприємства, відмінністю якого є позиціонування стану підприємства у просторі трьохмірної матриці стратегічних альтернатив розвитку, заснованої на зіставленні наступних чинників: стратегічні зони ресурсів, стратегічні зони господарювання та технології переробки ресурсів;
послідовність етапів організаційної побудови та склад принципів формування і визначення структури системи управління ресурсним забезпеченням розвитку підприємства, невід’ємною стрижневою складовою якої, на відміну від інших підходів, є комплекс управлінських операцій з формування ресурсної стратегії, що має забезпечувати реалізацію наскрізного підходу до регулювання руху ресурсних потоків на всіх стадіях ланцюжку створення нової цінності;
методичний підхід до регулювання обсягів споживання і витрат ресурсів за стратегічними зонами ресурсів на підприємстві, особливість якого полягає у використанні розроблених критеріїв відбору постачальників виробничих ресурсів (здатність до участі у коопераційному співробітництві, економічні параметри діяльності, економічний ефект від співробітництва, організаційний рівень системи управління якістю, якісні параметри ресурсів та можливості їх, стабільність поставок, зацікавленість сторін у розвитку партнерських взаємин) для обґрунтування вибору найбільш доцільних форм організації постачальницько-збутового процесу (від формальних контрактних відносин до стратегічного партнерства) в системі стратегічного планування ресурсного забезпечення;
одержали подальший розвиток:
визначення сутності поняття «ресурсний потенціал» як узагальнюючої граничної характеристики усіх видів наявних економічних ресурсів, які можуть бути використані для досягнення стратегічних або поточних цілей підприємства та виступають передумовою розробки та результатом реалізації певної ресурсної стратегії, спрямованої на формування та тривалу підтримку оптимальної за кількісними, структурними, якісними параметрами ресурсної бази підприємства. На відміну від інших підходів, при встановленні рівня ресурсного потенціалу пропонується враховувати діапазон різноманіття ресурсів, необхідних для забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства, а також особливості індивідуальних моделей поведінки в сфері залучення оригінальних наборів ресурсів;
послідовність етапів формування ресурсної стратегії підприємства (відмінність запропонованої послідовності полягає у виділенні та методичному опрацюванні етапів: визначення потреб у залученні стратегічних ресурсів та встановлення стратегічного «ресурсного розриву», обґрунтування складу та джерел залучення релевантних видів стратегічних ресурсів) як сукупності управлінських рішень, спрямованих на забезпечення досягнення стратегічних цілей підприємства у різних сферах здійснення виробничо-господарських операцій, а також належного комплексу правил та процедур прийняття, реалізації, контролю і оцінки ефективності виконання таких рішень.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що обґрунтовані теоретичні положення та подані методичні підходи доведено до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути прийняті до використання підприємствами машинобудування для підвищення ефективності використання усіх видів виробничих ресурсів. Зокрема, практичне використання одержаних результатів дозволяє:
проводити диференціацію постачальників за ознакою релевантності ресурсів, які постачаються на підприємство, та здійснювати вибір найбільш доцільних форм організації постачальницько-збутового процесу;
визначати стратегічні потреби підприємства у ресурсному забезпеченні його діяльності при обґрунтуванні вибору варіанту ресурсної стратегії;
визначати конкретний зміст управлінських робіт та здійснювати розподіл виконавчої відповідальності при формуванні функціональної, виконавчо-адресної, організаційно-документарної структури системи управління ресурсним забезпеченням діяльності підприємства.
Наукові результати дисертаційної роботи, що мають прикладний характер, знайшли практичне застосування у роботі ДП «Харківський радіозавод «Протон» (довідка № 215/29 від 29.06.2005р.) і ДП «Завод ім. Малишева» (довідка № 368/12 від5.09.2005р.).
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному отриманні наведених у дисертаційному дослідженні основних теоретичних та практичних результатів. У науковій роботі, яка виконана у співавторстві ([160] за списком використаної літератури), авторський внесок здобувача полягає у визначенні складу релевантних стратегічних ресурсів підприємства на основі встановлення потреб у їх залученні.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати оприлюднено в ході Науково-практичної конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України» (м. Харків, 2001 р.), II-ої Міжвузівської науково-практичної конференції «Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України» (м. Харків, 2002 р.), Міжнародної наукової конференція студентів та молодих вчених "ПОЛІТ-2003" (м. Київ, 2003 р.), Всеукраїнської конференції студентів, магістрів та аспирантів (м. Харків, 2003 р.), «Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве» (м. Харків, 2004 р.), Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні економічні проблеми розвитку промислових підприємств» (м. Харків, 2006 р.).
Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 6 статтях у наукових журналах і збірниках наукових праць, які визнані ВАК України фаховими з економіки, 6 збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3,69 ум.-друк. арк., особисто автору належить 3,49 ум.-друк. арк.
Список литературы ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливе науково-практичне завдання щодо подальшого розвитку теоретичного обґрунтування економічної сутності та змісту процесів стратегічного планування ресурсного забезпечення функціонування та розвитку машинобудівного підприємства, а також розроблення методичних підходів та практичних рекомендацій з формування його ресурсної стратегії.
1. Планування ресурсного забезпечення господарської діяльності підприємства здійснюється на стратегічному та поточному рівнях. На стратегічному рівні головним результатом здійснення планового процесу у сфері РЗ стає формування ресурсної стратегії. Головною метою розробки та реалізації РС є акумулювання комплексу ресурсів, який за параметрами структури, кількості, якості (з огляду на усі вимоги операційних і функціональних стратегій), відповідав би потребам сталого розвитку. Визначення потреби в стратегічних ресурсах при формуванні ресурсної стратегії обов’язково має також враховувати зміст і характер цілей, які ставить перед собою підприємство, іманентні властивості ресурсів (витрат), а також встановлені терміни досягнення зазначених цілей та вирішення окремих виробничих задач.
2. Важливою складовою стратегічного планування РЗ підприємства є організаційне проектування відповідної системи управління. Формування системи управління ресурсним забезпеченням діяльності підприємства сприятиме загальному підвищенню усталеності виробничо-господарських процесів, неухильному зростанню ефективності використання усіх видів ресурсів в системі стратегічного управління підприємством. Обрання варіанту організаційної побудови системи управління РЗ обумовлюється наступними основними факторами: параметри організації виробництва (спеціалізація, уніфікація, виробнича гнучкість) на підприємстві; наявна структура управління підприємством; зміст управлінських операцій з організації ресурсного забезпечення та ін.
3. Для більшості підприємств машинобудівної галузі характерним є високий рівень ресурсоємності, зростання частки проміжного споживання в структурі витрат. Важливою передумовою формування належного ресурсного забезпечення усталеного розвитку машинобудівного підприємства є поглиблення кооперацій-ної взаємодії із постачальниками, які належать до різних зон стратегічних ресурсів. Обґрунтування вибору найбільш доцільних форм організації поста-чальницько-збутового процесу для регулювання обсягів споживання і витрат ресурсів, залучених із різних СЗР, на підприємстві пропонується здійснювати на ґрунті застосування розроблених критеріїв відбору постачальників виробничих ресурсів (здатність до участі у кооперації, економічні параметри діяльності, економічний ефект від співробітництва, організаційний рівень системи управління якістю, якісні параметри ресурсів та можливості їх, стабільність поставок, зацікавленість сторін у розвитку партнерських взаємин).
4. Ресурсний потенціал підприємства є узагальнюючою граничною харак-теристикою ресурсів, які можуть бути використані для досягнення для досягнення заздалегідь встановлених цілей розвитку, та виступають передумовою розробки та результатом реалізації певної ресурсної стратегії. Ресурсний потенціал підприємства складається з наступних елементів: пріоритетні напрямки використання ресурсів, відповідні та погоджені із стратегічними (реалізація стратегічного потенціалу) та поточними (використання виробничого потенціалу) цілями підприємства; наявні (доступні) обсяги ресурсів підприємства, які можуть бути безперешкодно використані для досягнення його цілей; виробничі можливості підприємства, рівень яких визначає склад специфічних кількісних, якісних та структурних потреб у ресурсному забезпеченні; характеристики інфраструктурних та інституціональних чинників, наявність яких є необхідною умовою для повного й належного використання виробничих можливостей підприємства.
5. Послідовність формування ресурсної стратегії підприємства складається з наступних етапів: стратегічний аналіз; ресурсне обґрунтування стратегії розвитку підприємства, формування ресурсно-ринкового портфелю підприємства; визначення потреб у залученні стратегічних ресурсів та встановлення стратегічного «ресурсного розриву», обґрунтування складу та джерел залучення релевантних видів стратегічних ресурсів; вибір ресурсної стратегії. Стрижневим (найбільш складним та відповідальним) елементом процесу розробки ресурсної стратегії підприємства, за думкою автора, виступає процедура визначення обсягу стратегічних ресурсів, необхідного для реалізації стратегії розвитку підприємства.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Хозяйственный Кодекс Украины. – Х.: Фактор, 2003. – 230 с.
2. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 1985. – 328 с.
3. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 392 с.
4. Альбеков А.У., Федько В.П., Митько О.А. Логистика коммерции. Серия «Учебники, учебные пособия». Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 512 с.
5. Аналіз фінансово-економічного потенціалу підприємства / Сіменко І.В., Білоусова І.М.., Батлукова О.О. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 169 с. – Библиогр.: с.165-167
6. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике.- М.: Финансы, 2002.- 368 с. – Библиогр.: отсутствует.
7. Ансофф И. Стратегическое управление. Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
8. Балабанова Л.В., Слипенький В.В. Стратегическое маркетинговое управление на основе бенчмаркинга. Монографія. Донецк: ДонГУЭТ, 2005. – 171 с. – Библиогр.: с. 156-162
9. Баранчеев В., Клейменов К. Маркетинговые цепочки ценностей и конкурентное преимущество компании // Маркетинг. – 2001. – №3(58). – с.17-24
10. Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дэйвид Дж. Логистика: Интегрированная цепь поставок / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001. – 640 с. – Библиогр.: с. 637-639
11. Бигель Дж. Управление производством: количественный подход. М.: Мир, 1973. – 304 с.
12. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. Навч. посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999.- 312 с.
13. Бланк И.А. Управление использованием капитала. – К.: «Ника-Центр», 2000.- 656 с.
14. Бочаров В.В. Управление денежным оборотом предприятий и корпораций. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 144 с. – Библиогр.: с.121-123.
15. Букан Дж., Кенинсберг Э. Научное управление запасами – М.: Наука, 1967 – 423 с. – Библ.: с.404-423.
16. Бизнес-процессы: Регламентация и управление. Учебник. / Елиферов В.Г., Репин В.В./ – М.: ИНФРА-М, 2005. – 319 с.
17. Васелевський М. Формування та оптимізація логістичних систем // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика. – 2001.- №424.- с. 274-279.
18. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, 3-е изд. – М.: Гардарика, 1998. – 528 с. – Библиогр.: с. 59-60, 130, 179-180, 203, 219, 248, 284, 332-333, 377, 418, 468, 527.
19. Волкова В.Н., Воронков В.А, Денисов А.А и др. Теория систем и методы системного анализа в управлении и связи. – М.: Радио и связь, 1983. – 248с. – Библ.: с. 239-246.
20. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом. – Луганск: ВНУ, 2000. – 315 с. – Библиогр.: с. 299-313.
21. Гвишиани Д.М. Диалектика развивающихся систем // Системные аспекты концепции развития. – М.: ВНИИСИ, 1985. – С. 5-13.
22. Гаджинский А. М. Логистика: Учебник. – 11-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2005. – 432 с.
23. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений.- 2-е изд.- М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999. – 228с.
24. Гаджинский А.М. Основы логистики. Учебник. – М.: ИВЦ "Маркетинг", 1996. – 124 с.
25. Гарин О.Л. Формирование системы управления затратами на промышленном предприятии // Економіка розвитку. – 2002. – №2 – с.60-65.
26. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика: Учебное пособие.- М.: Издательский Дом «Дашков и Ко», 1999.- 412с.
27. Гонтарева И. В. Системный анализ движения потоков ресурсов в процессе их трансформации / Экономика: теория и практика. – 2002. – № 134. – С. 62-67.
28. Гордон М. Комплексное управление товародвижением // Материально-техническое снабжение, 1990 №4. – с. 100-104
29. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. Учебное пособие. –
СПб.: Издательство «Специальная литература», 1995. – 416 с.
30. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч. посібник – K: КНЕУ, 2001. – 400 c.
31. Дегтяренко В.Г. Основы логистики и маркетинга. Учебное пособие. Ростов н/Д: Экспертное бюро, М.: Гардарика, 1996. – 120 с.
32. Дем’яненко І.В. Фінансова стабілізація підприємств і механізм її забезпечення. – К.: Ін-т аграр. економіки, 2001. – 71 с. – Бібліогр.: с.63-65.
33. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала. – К.: Знание, 1998. – 123с.
34. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Учебн. пособие для вузов. /Пер. с англ. под ред. Н.Д. Эриашвили; Предисловие проф. П.С. Безруких. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 783 с.
35. Дэй Д. Стратегический маркетинг. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 640 с. – Библиогр. отс.
36. Жданов А.Ю., Денисов С.А. Экономическое управление предприятием и корпорацией – М.: Издательство “Дело и Сервис”, 2002.- 416 с. – Библиогр.: с.409-410
37. Жых Е.М. Маркетинг: как завоевывать рынок? – Л.: Лениздат. – 1991. – 136с.
38. Захарченко В., Рыбаков И. Критическое состояние индустриального общества и концепции социальной логистики //Научный информационный журнал «Бизнес информ». – 2000. – №4. – с.3-5.
39. Злупко С.М. Праксеологічні та логістичні засади підприємництва // Проблеми економіки та управління. Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 1998. – №353. – с.42-45.
40. Игнатьев А.В., Максимцов М.М. Исследование систем управления: Учеб.пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 157 с.
41. Исследование операций: В 2-х томах. Пер. с англ. / Под ред. Дж. Моудера, С. Элмаграби. – М.: Мир, 1981. – 677 с.
42. Ігнатенко Н.Т., Руденко В.П. Виробничо-ресурсний потенціал території. – К.: Наука, 1996. – 148 с. – Бібліогр.: с.140-142.
43. Кальченко А.Г. Основи логістики: Навчальний посібник. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1999. – 135 с.
44. Кемпбелл Э., Лачс К.С. Стратегический синергизм. Пер. с англ. СПб.: Питер, 2004. – 416 с.
45. Киллен К. Вопросы управления: Сокр.пер.с англ./ Под ред. И. М. Верещагина. – М.: Экономика, 1981.- 200с. – Библ.отсутствует
46. Кіндій М.В., Білик М.В., Саталкін С.С. Мегатренди і розвиток логістичних послуг // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика. – 2001. – №424. – с.306-312
47. Клебанова Т.С., Берсуцкий Я.Г., Лепа Н.Н. и др. Принятие решений в управлении экономическими объектами: методы и модели. Донецк: Изд–во ТОВ "Юго–Восток", ЛТД, 2002. – 276 c. – Библ.:с.270-276 (114названий)
48. Князевська О.В. Логістичний підхід до формування маркетингової політики та стратегічних цілей підприємства // Проблеми економіки та управління. Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 1998. – №353. – с.51-54.
49. Козак Л.Р. Логістика і менеджмент в контексті функції «мотивація» // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика.- 2001. – №424. – с.50-53.
50. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и опера-ционный менеджмент. Учебник. – СПб: «Специальная литература», 1998. – 366с.
51. Кудіна О.М. (Кожина О.М.) Деякі аспекти управління матеріальними ресурсами на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики: 36. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – Вип. 101 – С. 27-31.
52. Кудіна О.М. (Кожина О.М.) Теоретичне обґрунтування поняття матеріальних активів як об'єкту управління // Вісник Львівського національного університету. Серія економічна: Зб. наук. праць. – Львів: «Львівська політехніка», 2002. – №446. – С.46-51.
53. Кудіна О.М. (Кожина О.М .) Ресурсний підхід в управлінні підприємством // Вісник Харківського національного університету. Серія економічна Ч. 2: Зб. наук.праць – Харків.: ХНУ, 2002. – № 551. – С. 99-103.
54. Кудіна О.М. (Кожина О.М .) Стратегічне планування ресурсного забезпечення господарської діяльності підприємства // Коммунальное хозяйство городов. Серия: экономические науки: Научн.-техн. сб. – К.: Техніка, 2005. – №65. – С.343-349.
55. Чечетов М. В., Кудіна О.М. (Кожина О.М .) Стратегічне управління ресурсним забезпеченням розвитку підприємства // Вісник економіки транспорту і промисловості. 36. наук, праць. – Харків: УкрДАЗТу, 2006. – №13. – С. 131-138.
56. Кудіна (Кожина О.М .) Шляхи підвищення ефективності управління матеріальними ресурсами підприємств // Вестник Харьковского политехнического университета. Серия: технический прогресс и эффективность производства: Сб. научн. трудов. – Харьков.: НТУ «ХПИ», 2001. – №24. – С.126-128.
57. Колот А.М. Мотивація персоналу. Підручник – К.:КНЕУ, 2002.– 337 с.
58. Контроль запасов: Учебное пособие/ пер.с англ.-М.: ТОО ИКК “Дека”, 1993 – 64 с.
59. Костоглодов Д. Д., Саввиди И. И., Стаханов В. Н. Маркетинг и логистика фирмы М.: ПРИОР, 2000. – 264 с. Библ.:с.124-126
60. Косюк В.А. Задача маркетингово-ориентированной координации производства //Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.). – 1999.- №2.-с.330-336
61. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. – М.: Русская деловая литература, 1998.- 768с. – Библиогр.: с. 757
62. Крикавський Є. Логістика: Навчальний посібник.- Львів: Національний університет “Львівська політехніка, 1999. – 264 с.
63. Крикавський Є.В. Кіндій М.В. Кльозе К. Глобалізація і логістика //Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика. – 2001. – №424. – с. 60-66.
64. Крикавський Є.В. Маркетинг і логістика у формуванні економічного потенціалу підприємств // Проблеми економіки та управління. Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 1998. – №353. – с.60-64.
65. Кузьменко В., Шиптенко Т. Производственно-ресурсный потенциал Украины и эффективность его использования // Экономика Украины. – 1992. – №4. – с. 25-29.
66. Курицкий Б.Я. Поиск оптимальных решений средствами Excel 7.0. – СПб: ВНV, 1997. – 384 с. Библ.:с.384
67. Курочкін О.С. Управління підприємством (процесний аспект): Навч.посібник. – К.: МАУП, 1998. – 144с.
68. Кучин Б.Л., Якушева Е.В. Управление развитием экономических систем: технический прогресс, устойчивость. – М.: Экономика, 1990. – 157 с. – Библиогр.: с.155.
69. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия / Е.В. Лапин. – Сумы: Унив. кн., 2002. – 309 с. – Библ.:с.300-309.
70. Леншин И.А., Смоляков Ю.И. Логистика. В 2 ч.: ч 1. – М.: Машиностроение. 1996. – 246с.
71. Леншин И.А., Смоляков Ю.И. Логистика. В 2 ч.: Ч.2.- М.: Машиностроение, 1996. – 96с.
72. Ли Т.Г., Адамс Г.Э., Гейнз У.М. Управление процессами с помощью вычислительных машин. Моделирование и оптимизация. -Пер.с англ. / Под ред. В.И. Мудрова. М.: Изд-во «Советское радио», 1972. – 312с
73. Линдерс М. Р., Фирон X. Е. Управление снабжением и запасами: Логистика :Пер. с англ. / М. Р Линдерс, X. Е Фирон.- 2-е изд.- СПб.: Полигон, 1999. – 768 с. – Библиогр. отс.
74. Логистика – планирование и обеспечение материально-технического обеспечения // Коринф. Еженедельник внешнеторговой информации. – 1998.- №41(497). – с.16.
75. Логистика: Учебное пособие. / Под ред. Б.А.Аникина. – М.: Инфра-М, 1999. – 327с.
76. Луценко І. Логістика та її роль в умовах реформування економіки України // Економіст. – 2000. – №12(170). – с.62-63.
77. Лысакова Н. Логистика: основные понятия // Маркетинг и реклама.- 1999.- №10(38). – с.54-57.
78. Лысенко Ю.Г., Петренко В.Л., Румянцев Н.В. Концепция логистического управления производственно-экономическими системами на основе теории массового обслуживания // Вісник Донецького університету, серія В: Економіка і право. – 2000. – №2. – с.173-178.
79. Луцковський В.М. Основні положення теорії стратегічного управління// Стратегічне управління організаційними перетвореннями на промислових підприємствах. (Монографія)/ За заг.ред. В.С.Пономаренко, О.М.Ястремської, Харківський національний економічний ун-т. – Х.:Вид.ХНЕУ,2005. – с.91-104. – Библ.:с.286-300.
80. Ляско В.И. Стратегическое планирование развития предприятия. – М.: «Экзамен», 2005. – 288 с. – Библиогр.: с.270-272.
81. Масленщиков В.В., Крылов В.Г. Процессно-стоимостное управление бизнесом. – М.: ИНФРА-М, 20006. – 285 с. – Библиогр.: с. 260-266.
82. Мегедин І.В. Ефективність використання ресурсного потенціалу сільського господарства в умовах переходу до ринку. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Тернопільська академія народного господарства,1998. – 16 с.
83. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер с англ.- М.: Дело, 1992. – 702 с.
84. Мильнер Б.З. Системный подход к организации управления // Мильнер Б.З., Евенко Л.И., Рапопорт В.С.- М.: Экономика, 1983. – 224 с.
85. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. – СПб: Издательство “Питер”, 2000.- С.336 – Библиогр.: с. 312-325
86. Миротин Л. Б., Тишбаев И. Э. и др. Транспортная логистика: Учеб. пособие. М.: Брандес, 1996. – 652 с.
87. Менеджмент для магистров: Учеб. пособие / Под ред. д.э.н., проф. А.А. Епифанова, д.э.н., проф. С.Н. Кузьменко. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. – 762 с.
88. Минаев Э.С., Агеева Н.Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 15. – М.:ИНФРА-М, 2000. – 256 с. – Библиогр.: с. 236.
89. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика. Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.- 271 с. – Библиогр.: с. 268.
90. Неруш Ю.М. Логистика. Учебник для вузов.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.- 389 с.
91. Неруш Ю.М. Логістика: Учебник для вузов 3-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 495 с.
92. Николайчук В.Е. Заготовительная и производственная логистика.- СПб: Питер, 2001.- 160 с. – Библ.:с.160).
93. Николайчук В.Е., Кузнецов В.Г, Теория и практика управления материальными потоками:(логистическая концепция) / Донец.гос.инс-т. – Донецк: ООО «КИТИС», 1999. – 412 с. – Библ.:с.410-412.
94. Новак В.А., Жерейж Ж.И., Кербаж Н.Н. Основные тенденции мирового менеджмента на современном этапе / Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”.- 2000.- №2-3(9-10).- с. 110-112.
95. Новиков О.А., Уваров С.А. Коммерческая логистика: Учебное пособие. – СПб: Изд-во СПбУЭФ. 1995. – 110с.
96. Нуреев Р.М. Экономика развития: модели становления рыночной экономики: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. –240 с.
97. Окландер М. Концепция логистики в управлении персоналом // Персонал. – 1998.- №6. – с.73-75.
98. Окландер М. Стратегии физического распределения в логистической системе // Научный информационный журнал «Бизнес-информ». – 1998. – №16(236). – с.46-48.
99. Окландер М.А. Контуры экономической логистики. – К.: «Наукова думка», 2000. – 176 с. – Библ.:с.172-174.
100. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навч.посіб.для вищ.навч.закл./ М.А. Окландер, О.П. Хромов;одеський держ.екон.ун-т. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 221 с. – Библ.:с.219-221
101. Олембовська В.В., Мельник О.Г., Катарина В.І. Логістика бізнесу: Японський досвід // Проблеми економіки та управління. Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 1998. – №353. – с.82-85.
102. Основы логистики: Учебное пособие / Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева. – М.: Инфра-М, 2000. – 200с.
103. Основы технологии важнейших отраслей промышленности в 2 ч. / Под ред. И.В. Ченцова. – Минск: Вышейша школа, 1989. – 592 с. Библ.:1.2-193с., 4.1-316с
104. Основы функционально-стоимостного анализа / Под ред. М.Г. Карпунина, Б.И. Майданчика. – М.: Энергия, 1980. – 147 с.
105. Отенко И.П. Методологические основы управления потенциалом предприятия. Харьков: Изд. ХНЭУ, 2004. – 216 с. – Библиогр.: с.201-204.
106. Петрашко І.Р. Загальна ефективність системи постачання «точно в строк» //Проблеми економіки та управління. Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 1998.- №353. – с.97-100.
107. Пилипенко А.А. Логістична система як основа організаційно-економічної стійкості підприємства // Вісник Харківського державного економічного університету. – 1998. – №3(7). – 59-62.
108. Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем: Пер. с англ. – М.: Мир, 1984.- 264 с. – Библиогр.: с. 234-261.
109. Плахута А.А. Методические рекомендации по созданию организационных структур логистики на предприятиях // Маркетинг: теорія і практика. Збірник наукових праць Східноукраїнського державного університету – 1999. – №3. – с.249-258.
110. Поляков П.И., Паталах О.В. Системный подход – основа устойчивости предприятий на рынке // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.). – 1999. – №2. – с.112-116.
111. Пономаренко В.С. Стратегічне управління. – Харків: Основа, 1999. – 632с. – Библиогр.: с. 558-674.
112. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції. /Пер. з англ. Олійник А., Скілський Р. – К.: Основи, 1997. – 390 с.
113. Портфель конкуренции и управления финансами. М.: Соминтэк.- 1996.- С.736.
114. Производственный менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Юнити-Дана, 2000. – 583 с.
115. Промышленная логистика. Логистико-ориентированное управление организационно-экономической устойчивостью промышленных предприятий в рыночной среде /И.Н. Омельченко, А.А. Колобов, А.Ю. Ермаков, А.В. Киреев. Под ред. А.А. Колобова. М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1997. – 204 с. – Библиогр.: с.201-204
116. Путятин Ю.А., Пушкарь А.И., Тридед А.Н. Финансовые механизмы управ- ления развитием предприятия. – Х.: Основа, 1999. – 498 с. – Библиогр.: с. 410-422.
117. Ревенко Н.Г. Управління ресурсами промислових підприємств в умовах перехідного періоду: [Монографія]. – К: Ред. „Бюл. Вищ. атестац. коміс. Укр.”, 2000. – 256 с. – Библ.:с.248-255.
118. Редченко К. Стратегічний аналіз у бізнесі. Львів: «Новий світ – 2000», 2003. – 272 с. – Бібліогр.: с.263-271.
119. Рєпіна У.М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісн. Укр. Академії держ. управління при Президентові Укр. – 1998. – №2. – с.262-271.
120. Родников А.Н. Логистика: Терминолог. словарь.- М.: Экономика, 1995.- 248с.
121. Рынок и логистика / Под ред. М.П. Гордона – М.: Экономика, 1993. – 143с.
122. Савицкая Л. Управление логистикой: последние рубежи // Рынок капитала. – 2001. – №5(77). – с.31-34.
123. Семененко А.И. Предпринимательская логистика.- СПб.: Политехника, 1997. – 349с. – Библиогр.: с. 333-338
124. Сервуля В.Ф. Синергетический подход к исследованию сложных систем // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.). – 1999. – №2. – с.295-300
125. Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник М – Инфра-М, 2001. – 608 с.
126. Ситник В.Ф., Орленко Н.С. Iмiтацiйне моделювання: Навч.посiбник.- К.: КНЕУ, 1998. – 232 с.
127. Скворцов І.Б., Ріжко Л.І., Скворцов Д.І. Застосування логістичних і маркетингових підходів для обґрунтування інвестиційних проектів // Вісник Нац. університету “Львівська політехніка”. Логістика. – 2001. – №424. – с. 342-345
128. Скобелев В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия //Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.).- 1999.- №2.- с.318-330
129. Скоробогатова Т.Н. Конкурентоспроможність підприємства в логістичній площині // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика. – 2001. – №424. – с. 346-355.
130. Скоробогатова Т.Н. Логистический сервис как фактор повышения конкурентоспособности /Вісник технологічного університету поділля. Частина 2.- Хмельницький. – 1999. – №5. – с.21-25.
131. Скоробогатова Т.Н. Специфика логистики сферы услуг //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского.- 2000. – №13(52). – с.180-185
132. Смехов А.А. Введение в логистику. – М.: Транспорт, 1993 – 112с. – Библ.:с.111.
133. Смехов А.А. Новое научное направление или новая панацея? Логистика теория и практика // Материально-техническое снабжение, 1990 №1. – с. 64-75.
134. Смирнов К.А. Нормирование и рациональное использование материальных ресурсов: Учеб. пособие для инж.-экон. спец. вузов. – М.: Высшая школа, 1990. – 304 с.
135. Стратегический менеджмент: Учебник. – М.: ООО «Издательство Проспект», 2003. – 336 с.
136. Стецюк П.І., Музильов В.В. Концепція логістики в загальній теорії японського менеджменту // Проблеми економіки та управління. Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 1998. – №353. – с.237-239.
137. Тарасов В.Б. От многоагентных систем к интеллектуальным организациям: Философия, психология, информатика. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 352 с.
138. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства. Монографія / за заг. ред. проф. Іванова Ю.Б., проф. Тищенка О.М. – Харків: ВД „Інжек”, 2006. – 384 с. – Библиогр.: с.371-382
139. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализаци стратегии. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 c.
140. Тронин Ю.Н., Масленченков Ю.С. Менеджмент и проектирование фирмы: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 415 с. – Библиогр.: с.409-411.
141. Трояновский В.М. Математическое моделирование в менеджменте. Учебное пособие. – М.: Русская Деловая Литература, 1999. – 240с.
142. Тушканова И. Логистические баталии // Office. – 2001. – №1-2(41). – с.22-25.
143. Уваров С.А., Новиков О.А. Логистика.-СПб.: ИД „Бизнес-пресса”, 1999. – 204с. – Библ.:с.199-203.
144. Управление инвестициями: В 2-х т. Т. 1. / В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д. Шапиро и др.- М.: Высшая школа, 1998.- 416 с.
145. Управление инвестициями: В 2-х т. Т. 2. / В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д. Шапиро и др. – М.: Высшая школа, 1998. – 512 с.
146. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 669 с.
147. Ухачевич Я.П., Плоткін Я.Д. Логістика в адаптивних системах управління конкурентоспроможністю продукції промислових підприємств // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика.- 2001. – №424. – с. 356-361.
148. Управление современной компанией: Учебник / Под ред. проф. Б.Мильнера и проф. Ф. Лииса. – М.: ИНФРА-М, 2001. – XVIII, 586 с.
149. Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами.- М.: Экономика, 1972. – 271 с. – Библ отсутств.
150. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 316 с. – Бібліогр.: с. 204-205.
151. Федулова Л.І. Системне управління підприємством на основі організаційно-економічних моделей. – Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва.- Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 1998. – 44с.
152. Финансовое планирование и контроль: Пер.с англ. /Под ред. М.А. Поукока и А.Х. Тейлора. – 2изд. – М.: ИНФРА-М, 1996 – 479с.
153. Финансовый менеджмент / Под ред. Е.С. Стояновой.- М.: Перспектива, 1997. – 340 с.
154. ФСА издержек производства / Б.И. Майданчик, М.Г. Карпунин, М.К. Моисеев и др. Под. ред. Б.И. Майданчика. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 270 с.– Библ.:с.260-263.
155. Фролова Л.В. Механізми логістичного управління торгівельним підприємством. Монографія. Донецьк: Дондует ім. М. Туган-Барановського, 2005. – 322 с. – Библиогр.: с. 236-251.
156. Філиппова С.В. Трансформаційні процеси в промисловому виробництві в умовах нестабільності: (Монографія) / Одеса:ОРІДУ НАДУ, 2005. – 416с. – Бібліогр. – с.322-342.
157. Фатхуддинов Р.А. Стратегический маркетинг: Учебник. – М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 2002. – 640 с. – Библиогр.: с. 637-638.
158. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. И с предисл. А.А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. – М.: Финансы и статистика, 1997.- 800 с. – Библиогр.: с. 781-786.
159. Хедли Дж.,Уайтин Т. Анализ систем управления запасами: пер.с англ. – М.: Наука, 1969 – 512 с. – Библ.:с.48,181,262,336,366,406,452,490.
160. Чечетов М. В., Кудіна (Кожина О.М .) Стратегічне управління ресурсним забезпеченням розвитку підприємства // Вісник економіки транспорту і промисловості. 36. наук, праць. – Харків: УкрДАЗТу, 2006. – №13. – С. 131-138.
161. Чечетов М. В. Економічна політика України: актуальні питання // Економіст – 2004. – №6. – С.26-27.
162. Чухрай Н., Гірна О. Формування ланцюга поставок: питання теорії та практики. Монографія. – Львів: «Інтелект-Захід», 2007. – 232 с. – Бібліогр.: с. 224-231.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.