У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ЧИННИКИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Количество страниц 224
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП

РОЗДІЛ I. РОЛЬ І МІСЦЕ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ В СФЕРІ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Екологічні ресурси і послуги як категорія ринку
1.2. Необхідність інноваційної складової природоохоронного процесу
1.3. Страхування екологічних ризиків в ринковій економіці
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ II. МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Адміністративні методи регулювання природоохоронної діяльності
2.2. Економічні методи регулювання природоохоронної діяльності
2.3. Ринкові методи регулювання природоохоронної діяльності
2.4. Посилення ролі держави в регулюванні природоохоронної діяльності
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ ІІІ. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1. Напрями удосконалення регулювання природокористування
3.2. Вдосконалення методів регулювання природокористування
3.3. Інвестиційна політика в сфері природокористування
3.4. Формування системи управління програмами і інвестиційними проектами в умовах переходу до ринкових відносин
3.5. Зміст і послідовність етапів розробки регіональних інвестиційних програм і проектів
3.6. Процедура екологічного аудиту і менеджменту при оцінці інвестиційних проектів і програм приватизації
3.7. Методи і інструменти економічної оцінки впливів на навколишнє середовище
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Науково-технічний і економічний розвиток суспільства створює дестабілізуючий вплив на природне середовище та порушує його рівновагу, зумовлюючи придушення здатності екосистем до самовідновлення. Подальше ігнорування наслідків антропогенної діяльності сприяє поглибленню даної суперечності, наслідком якої можуть стати безповоротні процеси в природі, деградація середовища існування і загибель всього живого. Враховуючи екологічну небезпеку, що склалася, головну увагу необхідно приділяти управлінню виробничою і інноваційною діяльністю, з метою екологізації цих процесів. В сучасних умовах доцільним, на наш погляд, є використання інноваційних чинників для подолання будь-якої кризи, в тому числі і екологічної. Інноваційна діяльність може і повинна стати одним з головних інструментів в оздоровленні природного середовища, оскільки здійснення процесу створення і використання екологічних інновацій є однією з форм природоохоронних заходів.
В основу процесу інноваційної діяльності закладено два принципи: екоефективності і екосправедливості. Принцип екоефективності передбачає отримання від екологічного бізнесу додаткового прибутку. Принцип екосправедливості полягає в наявності у керівників підприємств екологічної свідомості, тобто вони повинні усвідомлювати моральну відповідальність за негативний вплив на навколишнє природне середовище і за нераціональне використання природних ресурсів.
У вітчизняній та зарубіжній літературі достатньо уваги приділяється вивченню багатоаспектних питань економічного механізму раціонального природокористування, збереження, відтворення і використання природно-ресурсного потенціалу. Ці проблеми, зокрема, частково розглядаються у працях: І.К. Бистрякова, М.А. Голубця, Б.М. Данилишина, Я.В. Коваля, М.Г. Ступеня, В.М. Трегобчука, М.А. Хвесика та інших вітчизняних і зарубіжних вчених.
Аналіз літературних джерел виявив, що незважаючи на чисельність досліджень, дана проблема вивчена недостатньо, а стосовно регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності вона зовсім не визначена. Постає нагальна потреба в комплексному опрацюванні інвестиційної та інноваційної складової природоохоронного процесу. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, окреслило основні напрями пошуку, визначило мету, структуру та зміст дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з напрямами державних програм та досліджень за тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема, в рамках тем: 3.1.5.58. – "Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний зріз)" - номер держреєстрації 0100V003691 (автором розроблені пропозиції, щодо); 3.1.5.64. – "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" - номер держреєстрації 0101V007882 (автором розроблені пропозиції, щодо); 3.1.5.85. - “Схеми-прогнози розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя до 2015” - номер держреєстрації 0100V000657 (автором здійснена оцінка ).
Автор дисертаційної роботи приймав безпосередню участь у наукових дослідженнях РВПС України НАН України з проблем вироблення механізмів подолання негативних тенденцій природокористування та переходу держави на принципи сталого розвитку, що підтверджує зв'язок дисертації з тематичним планом науково-дослідних робіт установи.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад раціонального використання природних ресурсів, оптимізації економічних, соціальних і екологічних складових природокористування, визначення та обґрунтування системи заходів щодо підвищення економічної ефективності використання та відтворення природоресурсного потенціалу шляхом формування ефективної моделі регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності.
Для досягнення цієї мети були поставлені та розв’язувались такі завдання дисертаційного дослідження:
- здійснити науковий аналіз теоретико-методологічних засад сутності екологічних ресурсів і послуг як категорії ринку;
- розробити нові теоретичні підходи до формування інноваційного розвитку природокористування;
- проаналізувати сучасний стан та методи регулювання природоохоронної діяльності;
- виявити закономірності, тенденції і особливості державного регулювання природоохоронної діяльності;
- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового та управлінського забезпечення природокористування;
- сформулювати процедуру екологічного аудиту і менеджменту при оцінці інвестиційних проектів;
- розробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення системи залучення інвестицій в природоохоронну діяльність для забезпечення її інноваційного розвитку.
Об'єктом дослідження є процеси формування системи регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад з питань удосконалення системи регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності.
Методи дослідження – методологічною основою дисертації є логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів в економіці в цілому та в природокористуванні, зокрема. Вибір методів дослідження визначався прагматичними міркуваннями, оскільки природа є предметом вивчення різноманітних наук - географії, ґрунтознавства, права, соціології, економіки та ін. Дослідження ґрунтуються на використанні методів: системного (комплексного) - при вивченні закономірностей, тенденцій і особливостей розвитку економічних відносин в сфері природокористування та оцінці природних ресурсів; економіко-статистичного – при обґрунтуванні державної політики в контексті сталого розвитку країни; спостережень і порівнянь – при вивченні зарубіжного досвіду; графічного - при дослідженні соціально-економічних проблем сталого природокористування; абстрактно-логічного - для реформування власнісного статусу.
Вихідними джерелами досліджень були законодавчі акти України, багаторічні статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, виробничих об’єднань та підприємств, іноземні та вітчизняні наукові публікації, інформація з Інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження:
- поглиблено теоретико-методологічні засади формування екологічних послуг і ресурсів як складових суспільного зростання, що на відміну від існуючих, розглядаються як суспільний товар, який важко піддається економічній оцінці та удосконаленню системи оподаткування;
- розкрито зміст поняття «екологічний менеджмент», що порівняно з існуючим, доповнюється принципами екоефективності (отримання від екологічного бізнесу додаткового прибутку) та екосправедливості (наявність у керівників підприємств екологічної свідомості, моральна відповідальність за негативний вплив на навколишнє природне середовище і за нераціональне використання природних ресурсів);
- визначено основні чинники природоохоронної діяльності, в структуру яких покладено - звільнення від оподаткування прибутку, резервування амортизаційних коштів і частки прибутку, звільнення від оподаткування підприємств, що впроваджують екологічні технології, введення подвійного ціноутворення на продукцію природоохоронного призначення, що сприятиме залученню інвестицій в природоохоронну сферу в контексті формування інноваційної складової екологічного розвитку;
- визначено пріоритетні форми фінансування природоохоронних заходів, основними з яких крім державного бюджету є позабюджетні екологічні кошти та приватні інвестиції, розмір яких залежить від стану бюджетно-податкової системи країни;
- поглиблено пропозиції щодо економіко-правового забезпечення системи природоохоронної діяльності, що на відміну від наявних, враховують нові форми взаємовідносин суб’єктів господарювання з місцевими органами виконавчої влади як основи наповнення місцевого бюджету;
- вперше сформульована система управління програмами та інвестиційними проектами в умовах ринкової економіки, яка сприятиме впровадженню екологічних інновацій в природоохоронну діяльність.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі наукові результати мають важливе практичне значення для обґрунтування і розробки системи заходів щодо залучення інвестицій в природоохоронну діяльність для забезпечення її інноваційного розвитку та формування ефективної політики природокористування відповідно до національних інтересів України. Практична цінність дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних програм, методик, положень, вказівок, рекомендацій для всіх суб'єктів природокористування різних рівнів управління природними ресурсами: власників, користувачів, державних органів виконавчої влади. Практична реалізація пропозицій дисертаційного дослідження дозволяє підвищити економічну ефективність і обґрунтованість рішень, пов’язаних з пріоритетними напрямами природоресурсної політики в умовах трансформації вітчизняної економіки.
Результати дисертаційного дослідження використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/685 від 07.09.2007 р.), Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи при розробці прогнозно-моделюючого комплексу запобігання, мінімізації та ліквідації наслідків підтоплення земель (довідка № 101-15437/294 від 21.12.2007 р.), професорсько-викладацьким складом Львівського державного аграрного університету у навчальному процесі та знайшли своє відображення в науково-дослідних роботах, темах та планах Інституту (довідка № 01-28-03 від 17.09.2007 р.) та іншими установами й підприємствами.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком.
Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв’язано важливе наукове завдання – розроблено систему заходів щодо залучення інвестицій в природоохоронну діяльність для забезпечення її інноваційного розвитку та формування ефективної політики природокористування відповідно до національних інтересів та вимог ринкової економіки.
Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування та охорони навколишнього середовища.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на: міжнародній науково–практичній конференції “Наукові основи ведення сталого лісового господарства” (м. Івано–Франківськ 28–30 вересня 2005 р.); науково–практичній конференції «Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку» (м. Київ 14 квітня 2007 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 8 наукових працях, загальним обсягом 2,5 друкованих аркушів, з них 2,0 д.а. є особистим доробком автора. Чотири праці опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації складає 224 стор. комп’ютерного тексту, містить 8 таблиць, викладених на 7 стор.; список використаних джерел (176 найменувань) - на 15 стор. Із загальної кількості таблиць лише одна займає всю площу сторінки.
Список литературы ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля.
Ці та інші чинники, зокрема, низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням, біологічно-генетичною деградацією народу України. Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.
В зв’язку з ситуацією, що склалася, доцільно розглянути і представити можливі методи вартісної оцінки екологічних ризиків. Для цього, мабуть, варто визначити природні ресурси з позиції економічної категорії і показати залежність між інвестуванням в природоохоронну галузь і макроеномічною ситуацією в країні.
Метою даного аналізу є отримання висновку про те, яким чином повинно здійснюватися економічне зростання, щоб не призвести до погіршення стану навколишнього середовища.
Науково-технічний і економічний розвиток суспільства створили дестабілізуючий вплив на природну рівновагу, викликану придушенням здатності екосистем до самовідновлення. Подальше ігнорування наслідків антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище сприяє поглибленню даної суперечності, наслідком якого можуть з'явитися безповоротні процеси в природі, що викличе за собою деградацію середовища існування і загибель всього живого. Враховуючи небезпеку екологічної ситуації, що склалася, головну увагу необхідно приділяти управлінню виробничою і інноваційною діяльністю, з метою екологізації цих процесів. В сучасних умовах доцільним, на наш погляд, є використання інноваційних процесів для подолання будь-якої кризи, в тому числі, екологічного. Інноваційна діяльність може і повинна стати одним з головних інструментів в оздоровленні природного середовища, оскільки здійснення процесу створення і використання екологічних інновацій є однією з форм природоохоронних заходів.
Невирішеність екологічних проблем в регіонах приводить до інтеграційного ефекту екологічного дисбалансу більш великого масштабу, до порушення екологічної стійкості значущих територій, які не завжди можуть самостійно вирішити екологічні проблеми в рамках традиційних технічних і організаційно-управлінських технологій.
Останнє приводить до глобалізації екологічних диспропорцій, до втрати цілого ряду завойованих пріоритетів як в окремих сферах діяльності, так і по видах продукції, що відбивається безпосередньо на економічній результативності функціонування виробничо-господарських комплексів цих регіонів.
Розв'язання вказаних проблем багато в чому буде залежати від вибору цільових установок на реалізацію стратегії розвитку виробничої сфери з урахуванням екологічного чинника як домінуючого в побудові соціально орієнтованих економічних систем, а саме така соціальна орієнтація і надає економічній системі якість інвестиційної привабливості
Втілити в конкретних формах територіально-виробничий устрій народногосподарського комплексу регіону по чиннику екологічної стійкості стає можливим тоді, і тільки тоді, коли трудовий ресурс різнорівневого характеру (в тому числі, що володіє науковим потенціалом) буде націлений на побудову і реалізацію систем, які адекватно реагують на вимоги як ринкових відносин, так і соціальних установок членів суспільства до збереження і підтримки заданого рівня стану навколишнього природного середовища.
Існуючі еколого-економічні системи, в тому числі і регіонального рівня, змінюються під впливом цілого ряду чинників, що характеризують динамічність процесів, що відбуваються в макросфері українського суспільства. Адаптаційний процес переходу таких систем. від мобілізаційного типу до інноваційного, коли невизначені в повній мірі характеристики компонентів, що складають проміжний тип розвитку соціально-економічної системи, коли сильним є вплив ситуаційного чинника.
Еколого-технологічна інноваційність в рамках позначених принципів може розглядатися як інструмент досягнення соціально-економічних цілей, і як чинник інвестиційної привабливості.
В Україні для контролю за еколого-економічними характеристиками об'єктів промислової діяльності застосовується екологічна атестація і паспортизація підприємств. Екологічний паспорт являє собою комплекс даних, що відображають рівень використання природних ресурсів і міру впливу на навколишнє природне середовище. Він відображає взаємозв'язок виробничих і природоохоронних процесів. За допомогою еколого-економічної оцінки виробництва, що надається в екологічному паспорті підприємства, можна аналізувати здійснювану природоохоронну діяльність з різних позицій. Еколого-економічна оцінка виробництва розкриває процеси перетворення матеріалів, їх токсичність, відображає виконання екологічних вимог до технологічних процесів, до якості продукції, що випускається, дозволяє виявити взаємозв'язок між ритмічністю роботи підприємства і об'ємами шкідливих викидів, забезпеченість природоохоронною технікою і контрольно-вимірювальними приладами, відображає міру і характер природоохоронних функцій, що виконуються на підприємстві.
Фінансування природоохоронних заходів в розвинених країнах здійснюється, головним чином, за рахунок бюджетних коштів, позабюджетних екологічних фондів, приватних інвестицій.
Екологічні платежі можуть вноситися, крім бюджету, в спеціальні екологічні фонди, з яких також здійснюється фінансування природоохорони. Екологічні фонди в розвинених країнах звичайно формуються під конкретні програми. Для залучення коштів місцеві власті в США випускають муніципальні екологічні облігації, проценти по яких звільняються від федерального прибуткового податку, якщо позики йдуть на фінансування споруд по контролю за забрудненнями, споруд для зберігання твердих і небезпечних відходів, каналізації.
Екологічні платежі можуть використовуватися таким чином. По-перше, прибуток від екологічних платежів може бути використаний для фінансування державних витрат, що підвищують продуктивність чинників виробництва. По-друге, за рахунок екологічних платежів можуть бути зменшені інші податки, що спричиняють спотворення роботи ринкового механізму. Наприклад, податок на вуглекислий газ, введений в Швеції, був частково використаний для скорочення відрахувань роботодавців в пенсійний фонд. По-третє, екологічні податки можуть бути зазделегідь розписані для фінансування екологічних витрат (через створення екофондів, інвестування в екопроекти, покриття витрат, пов'язаних з наданням екологічних послуг).
Для ефективного здійснення інноваційного процесу необхідна наявність розвиненої інфраструктури. Через інфраструктурні форми держава здійснює стимулювання інноваційної активності підприємств, проведення науково-технічної політики.
Внаслідок дослідження, проведеного автором дисертації, були сформульовані висновки і пропозиції, основний зміст яких полягає в наступному.
1. Теоретично обгрунтована необхідність проведення еколого-збалансованої макроекономічної політики, орієнтованої на економічне зростання, оскільки через провали ринку, неефективності державного втручання в економіку і недоліків інституційного регулювання, економічне зростання призводить до забруднення навколишнього середовища. Зроблено висновок про те, що в ідеалі макроекономічна політика повинна проводитися з урахуванням екологічного чинника і давати подвійний ефект: економічний і екологічний (або бути, принаймні, екологічно нейтральною). Показано, що для зменшення несприятливого впливу економічного зростання на екологію власне макроекономічні заходи повинні доповнюватися допоміжними заходами, що мають екологічну спрямованість. Було продемонстровано, що необхідною умовою для досягнення зростання економіки є макроекономічна політика держави, направлена на стимулювання приватних інвестицій, підвищення освітнього рівня населення, підтримку макроекономічної і політичної стабільності,.у зв'язку з недоліками обліку вартості природних ресурсів при розрахунку ВВП.
2. Був досліджений вплив макроекономічної політики на екологічну ситуацію. Автором було показано, що макроекономічна політика впливає на стан навколишнього середовища головним чином через інвестиції. Позитивний вплив на навколишнє середовище мають інвестиції у високотехнологічних, трудомістких і, отже, екологічно чистих виробництвах, а також інвестиції в очисне обладнання, ресурсозберігаючі технології. Інвестиції в капіталомісткий первинний сектор економіки призводять до виснаження природних ресурсів, спричиняють забруднення навколишнього середовища. Вивчено досвід макроекономічного регулювання і системи природокористування розвинених країн для його подальшого застосування до розробки стратегії розвитку України. Показано, що економічне зростання цих країн привело до забруднення навколишнього середовища. Однак було зазначено, що економіка розвинених країн функціонує досить ефективно порівняно з іншими країнами. До того ж, розвинені країни спеціалізуються в міжнародному розподілі праці на високотехнологічних виробництвах, які відносно нешкідливі для навколишнього середовища. Продемонстровано, яким чином в найбільш розвинених країнах, враховується екологічна спрямованість макроекономічних заходів і здійснюється власне регулювання природокористування. Відмічено зростання ролі в цих країнах економічних методів регулювання природокористування в порівнянні з адміністративними заходами, а також популярність в розвинених країнах схем розкриття екологічної інформації, екологічного аудиту, планування, експертизи, присудження екологічно чистій продукції спеціального знаку якості. Зроблено висновок про те, що в довгостроковому плані сукупний ефект впливу посилення екологічної політики і введення екологічних податків на економічне зростання буде позитивним, оскільки підвищиться загальна ефективність виробництва.
3. Вплив макроекономічних заходів на екологічну ситуацію в Україні в перехідний період вивчається за допомогою побудови матриці впливу заходів. Робиться висновок про те, що спад виробництва, викликаний структурною перебудовою і несприятливою макроекономічною політикою, з одного боку, призвів до зниження забруднення в зв'язку з падінням виробництва, а з іншого - посилив небезпеку виникнення техногенних катастроф, підвищив експлуатацію природних ресурсів. Макроекономічна і політична нестабільність в країні, неефективна податкова система, нераціональне використання обмежених коштів на державні витрати також перешкоджали раціональному природокористуванню. Запропоновано рекомендації по проведенню еколого-нейтральної макроекономічної політики в Україні, яка повинна дати подвійний ефект: економічний і екологічний. Пропозиції по удосконаленню макроекономічної політики України засновуються на вивченні макроекономічного регулювання розвинених країн. На думку автора, основою стратегії розвитку України повинно стати стимулювання державою інвестицій у високотехнологічні галузі. Для залучення інвестицій в промисловість уряд повинен, передусім, забезпечити низькі процентні ставки, стабілізувавши бюджетний дефіцит за рахунок проведення бюджетно-податкової реформи. Стабілізація бюджетних витрат і їх реструктуризація, та, що передбачає посилення інвестиційної спрямованості бюджету (за рахунок пріоритетного фінансування освіти, науки, інфраструктури, природоохорони), повинна підвищити продуктивність приватного сектора. Зниження процентних ставок, внаслідок скорочення державних позик завдяки стабілізації бюджетного дефіциту, буде сприяти зростанню інвестицій. Стабілізувати бюджетний дефіцит пропонується за рахунок збільшення податкових надходжень завдяки проведенню реформи по "екологізації" податкової системи, яка, з одного боку, включає посилення непрямого оподаткування продукції екологічно брудних галузей, підвищення плати за природні ресурси, а з іншого - зниження прямого оподаткування інвестицій за рахунок прискореної амортизації, податкових пільг. Розвиток інститутів ринкової економіки, визначення прав власності на природні ресурси зменшить політичну нестабільність в суспільстві, що, в свою чергу, знизить ставку процента, а значить викличе зростання інвестицій, зменшення експлуатації природних ресурсів.
4. Еколого-збалансована макроекономічна політика держави повинна бути доповнена заходами, направленими на підвищення ефективності роботи системи державного регулювання природокористування. У зв'язку з цим пропонується підвищити ефективність роботи виконавчих і судових органів, що здійснюють регулювання природокористування, за допомогою їх реорганізації і чіткого розділення повноважень між ними. Потрібно удосконалити законодавчу базу і ухвалити нові закони в області природокористування. Раціональному використанню природних ресурсів буде сприяти перегляд існуючої системи стандартів, нормативів, виходячи з науково-обгрунтованих критеріїв, встановити плату за забруднення у відповідності з реальним збитком, нанесеним навколишньому середовищу. Необхідно впровадити відносно нові методи державного регулювання природокористування, поширені в розвинених країнах, але поки що мало популярні в Україні: екологічний аудит, добровільні угоди, механізми застави, екологічне страхування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28 червня 1996 року /Відомості Верховної Ради України, 1996.-№30-141с.
2. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанов щодо їх застосування.-Державні стандарти України.-К.:-1997.-227с.
3. Земельний кодекс України від 18.12.1990 №561-ХП /Відомості Верховної Ради УРСР.-К.- 1991.-N10.- 231с.
4. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-ХІІ /Відомості Верховної Ради України, 1991. - N41.- 556с.
5. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 №2707-ХІІ/Відомості Верховної Ради України, 1992. - N50.- 670с.
6. Закон України "Про тваринний світ" від 03.03.1993 №3041-XII /Відомості Верховної Ради України, 1993. - N18.- 194с.
7. Закон України "Про плату за землю" /Відомості Верховної Ради України, 1996.
-N45.- 117с.
8. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 / Голос України, 09.08.1991.- N153.- 219с.
9. Закон України "Про відходи" від 05.03.01 №187/98-ВР /Відомості Верховної
Ради України, 1998, N36-37.- 242с. .
10. Закон України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" від 27.06.1997 р. №404/97-ВР/ Офіційний вісник України, 1997, № 31.- 1с.
11. Закон України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" від 30.12.1997 р. №796/97-ВР / Офіційний вісник України, 1999, №4.- 123с.
12. Закон України "Про лізинг" від 16.12.1997 р. №723/97-ВР /Офіційний вісник України, 1998, N1.- 2с.
13. Закон України "Про страхування" від 07.03.1996 р. №85/96-ВР /Відомості Верховної Ради України, 1996, N18.- 78с.
14. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. №3125-ХІІ /Відомості Верховної Ради України, 1993, N23.- 243с.
15. Закон РСФСР от 19.12.91 N 2060-1 «Об охране окружающей природной среды»// Российская газета, 1992, 3 марта.
16. Екологія і закон: Екологічне законодавство України.-К.-1997.-704с.
17. Закон РСФСР от 20.12.91 N2071-1 «Об инвестиционном налоговом кредите»// Российская газета, 1992, 4 марта.
18. Закон РФ от 10.06.93 N5151-1 «О сертификации продукции и услуг»// Экономика и жизнь, 1993.- N27.
19. Закон РФ от 10.06.93 N5154-1 «О. стандартизации»// Экономика и жизнь, 1993.-№28
20. Закон РФ от 21.02.92 N2395-1 «О недрах» (в редакции Закона от 3 марта 1995 года Н27-ФЗ)// Собрание законодательства РФ.- 1995.- N10.-.823с.
21. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурсів України: Статистичний збірник за 1998р.-К.-1999.-259с.
22. Патентный закон РФ от 23.09.92 .-N3517-1.
23. Указ Президента України "Питання Міністерства екології та природних ресурсів України" від 29.05.2000- №724/2000 /Офіційний вісник України. - 2000.- N22.
24. Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття".
25. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 05.03.1998 р. N 188/98-ВР /Відомості Верховної Ради України, 1998.- №38-39.- 248с.
26. Постанова Верховної Ради України "Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" від 27.02.1997 р. №123-97-ВР / Відомості Верховної Ради України,.-1997.- N42.
27. Постанова Верховної Ради України "Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні" від 22.09.1994 р.- №177/94-ВР / Відомості Верховної Ради України.- 1994.- N48.- 430с.
28. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин" від 12.09.1997р.- №1014 Офіційний вісник України, 1997.-№ 38.- 8с.
29. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод" від 07.03.2000 р.- №456 /Офіційний вісник України.- 2000.- N10.- 383с.
30. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду" від 06.07.1998 р. №1012 /Офіційний вісник України, 1998.- N27.-97с.
31. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 18.05.1999 р. №836 /Офіційний вісник України, 1999.- N20.- 889с.
32. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 16.08.1999 р. №1494/Офіційний вісник України.- 1999.- N33.- 1734с.
33. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" від 01.03.1999 р. №303 /Офіційний вісник України.- 1999.- N9.- 347с.
34. "Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища" від 07.05.1998 р. N 634 /Офіційний вісник України.-1998.- N19.-692с.
35. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" від 17.09.1996 р. N1147 /Зібрання постанов Уряду України, 1996.- N18.-505с.
36. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту".
37. Постанова Кабінету Міністрів України "Про платежі за користування надрами" від 02.08.1996 р. N899 /Зібрання постанов Уряду України.- 1996.- N16.-425с.
38. Приказ Минфина РФ от 26.12.94 N170 «Об утверждении Положения о бухгалтерском учете и отчетности в РФ»// Экономика и жизнь.- 1995.- N10.
39. Федеральный Закон от 3.12.94 N54 «О внесении изменений и дополнений в Закон РФ «О налоге на прибыль» .-М: 1995.- 74с.
40. Федеральный Закон от 25.04.95 N62 «О внесении изменений и дополнений в Закон РФ «О налоге на имущество предприятий». М.: - 1995.
41. Федеральный Закон от 01.04.96 N25 «О внесении изменений и дополнений к Закону РФ «О налоге на добавленную стоимость».- М.:- 1996.
42. Водный кодекс РФ от 16.11.95 N167-03// Собрание законодательства РФ.- 1995 -N47.- 4471с.
43. Федеральный Закон от 23.11.95 N174-03 «Об экологической экспертизе». Собрание законодательства РФ.- N48.- 455с.
44. Федеральный Закон от 30.11.95 №83-ФЗ «О континентальном шельфе РФ// Сборник новейшего экологического законодательства РФ .- М.:- 1996.
45. Федеральный Закон от 21.07.97-Ю16-ФЗ «О промышленной безопасности опасных производственных объектов».-М.:-1997.
46. Временная типовая методика определения экономической эффективности природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. - М.: Экономика, 1986.- 45с.
47. Временные методические рекомендации по определению платежей за загрязнение окружающей природной среды: методические и нормативные материалы по природоохранным мероприятиям. - М. :- 1990.- 87с.
48. Методика 1977 года (основные положения) определения экономической эффективности использования в народном хозяйстве новой техники, изобретений и рациональных предложений. - М.:ВНИИПИ. –1982.- 41с.
49. Автухова Е.А. Региональные аспекты экономического регулирования охраны окружающей среды.-М.:-1995.-167 с.
50. Агафонов Н.Г., Исляев Р.А. и др. Региональная экологическая политика в новых экономических условиях // РАН. Ин-т соц. и экон. проблем. - СПб.: – 1994.-61с.
51. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Основы экоразвития. - М.: Издательство РЭА. –1994.- 312с.
52. Аксенова О.В., Олейников Н.И. Экологическая оценка инвестиционного проекта: Уч. пособие. – Ульяновск: Дом печати. – 1996.- 80с.
53. Александров В.А., Прогнозирование и управление нововведениями: обзорная информация. //Белорус, политехн. ин-т – Минск: – 1988.- 123с.
54. Александров Л.В., Карпова Ю.А. и др. Роль изобретений в охране окружающей среды. -М.: ВНИИПИ. –1991.- 84с.
55. Алехин А.Б. Прогнозирование и оптимизация экономико-экологических систем. – Киев: Наукова думка. –1993.-152с.
56. Арсенов В.С., Гранич А.С. Управление природопользованием на предприятии.- Саратов: АО РНПЦ «Арсенал» .- 1994.- 85с.
57. Афонина И.А. Методы управления охраны природы на федеральном уровне.-М.:-1998.-189 с.
58. Бабина Ю.В. Эколого-экономическое регулирование использования водных ресурсов в системе комплексного природопользования.- М.:-1996.-302с.
59. Бакшинскас В.Ю., Николаева С.А. и др. Нематериальные активы: правовое регулирование, учет, налогообложение. -М.: «Аналитика-Пресс». –1998.- 112с.
60. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г. и др. Экономика и качество окружающей природной среды. - Л.: Гидрометеоиздат. –1987.- 190с.
61. Банин А.П. Механизм системной экологизации экономики// Экономика, предпринимательство, окружающая среда / ЭПОС/. -1995. -N1-2.- с. 10-16.
62. Бармакова Т.В. и др. Эколого-экономические показатели эффективности нового объекта техники// Проблемы интеллектуальной собственности. - 1996. -№12.- с.88-93.
63. Бешелев С.Д ., Гурвич Ф.Г. Нововведения и мы. -М.: Наука. –1990.- 208с.
64. Бобылев С.И., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования. -М.: ТЕИС. –1997.- 272с.
65. Бочаров Е.П., Экономические механизмы в задачах стимулирования экологизации промышленности.- Саратов:-1996.- 154с.
66. Бронштейн А.М., Литвин В.А. и др. Экологизация экономики: методы регионального управления. - М.: Наука. – 1990.- 120с.
67. Буркинський Б.В., Степанов В.М., Харічков С.К. Еколого-економічні орієнтири стратегії сталого розвитку України // Проблеми сталого розвитку України. - К.: БМТ. - 1998. - С. 402.
68. Быстраков Ю.И., Колосов А.В. Экономика и экология. -М.: Агропромиздат. –1988.-204с.
69. Валента Ф., Инновационный анализ и техническое развитие. – Прага: –1968.- 10с.
70. Василенко В.А. Экология и экономика: проблемы и поиски путей устойчивого развития.- Новосибирск: – 1995.- 123с.
71. Василевская И.В. Совершенствование механизма регулирования процесса создания и использования экологических инноваций.- М:-1999.- 210 с.
72. Васильева Т.А. Финансовый инструментарий инвестиций в природоохранные мероприятия.-Сумы:-1997.-139с.
73. Васин В.А., Миндели Л.Э. Научно-техническая политика России на современном этапе: основные задачи и методы реализации. - М: Центр исслед. и статистики науки. – 1995.- 48с.
74. Веклич О.А. Эколого-экономические противоречия. -Киев: Наукова думка. –1991.- 144с.
75. Веснин В.Р. Популярная экономика природопользования. -М: Наука. –1991.- 113с.
76. Викторов В.Н. Формирование системы управления на макроуровне государственными программами и крупными инвестиционными проектами в сфере природопользования.-СПб.:-1997.-103с.
77. Вишняков Я.Д., Кирсанов К.А. и др. Экологическая подготовка управленцев и экономистов на этапе вузовского обучения// Экология и промышленность России.- 1996.-N9.- с. 13-17.
78. Внук Я. Факторы развитая инновационности предприятия: диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук // Рос. акад. гос. Службы при президенте РФ. Кафедра теории и практики государственного регулирования рыночной экономики. - М.:– 1995.- 215с.
79. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии . - М.: Экономика. –1989.- 168с.
80. Врублевська О.В. Проблеми реформування екофондів в Україні. //Регіональна економіка. - 1998. - №2. - С.132-144
81. Глазьев С.Ю., Микерин Р.И, и др. Длинные волны: НТП и социально-экономическое развитие. -Новосибирск: Наука, Сибирское отделение. – 1991.- 224с.
82. Гнезденко Е.Д. Социально-экономическая оценка основных аспектов экологических рисков.-М.:-1997.- 260с.
83. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природопользования. М.: Аспект-Пресс. - 1995.-54 с.
84. Голуб А.А, Струкова Е.Б. Экономические методы управления природопользованием. - М.: Наука. – 1989.- 183с.
85. Голубев В.С. Путь России в 21 век (опыт эволюционной доктрины)// Экономика природопользования. -М.: - 1995. -N4.-с.26-39.
86. Гусев А.А., Гусева И.Г. Эколого-экономические проблемы устойчивого развития// Экономика природопользования. -1996. -N1.- с.4-18.
87. Данилишин Б.М, Пилипчук М.О., Хлобистов Є.В. Особливості врахування екологічних вимог при приватизації в Україні. - К.: НАН України, РВПС України.- 1996.-32с.
88. Данилов-Данильян В.И., Арский Ю.М. Экономическое развитие и охрана окружающей среды// Экономика природопользования. -1996. -N3.- с.3-24.
89. Дивович М.С. Разработка методов и моделей для эколого-экономической оценки воздействия производственных объектов на окружающую среду.-М.:-1999.- 246 с.
90. Екологічний аудит: посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту. - За ред. В.Я. Шевчука. - К.: Символ-Т.- 1997. - 221 с.
91. Екологічний аудит. В.Я.Шевчук, Ю.М.Саталкін В.М.Навроцький К.:Вища школа.-2000.-с.10-117
92. Економіка природокористування і охорони довкілля: 36. наук. пр. / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України — К.:РВПС України НАН України, 2000. — 238с.
93. Завлин П.И., Ипатов А.А. и др. Инновационная активность в условиях рынка.- СПб.:- 1994.- 192с.
94. Жаркова И.А., Жадан О.И. Хозяйственная деятельность и состояние окружающей среды: экономический аспект.-Киев: Наукова думка .-1989.- 168с.
95. Иванов М.М., Колупаева С.Р. и др., США: управление наукой и нововведениями.-М.: Наука .- 1990.- 214с.
96. Ивченко В.В. Экономика и управление нововведениями (инновационный менеджмент).- Калининград: Изд-во Калининградского университета .-1996.- 75 с.
97. Израэль Ю.А. Проблемы охраны природной среды и пути их решения.-Л.:- Гидрометеоиздат.- 1984.- 48с.
98. Исфорт Г. Производственный процесс и окружающая среда / пер. с нем.-М.: Прогресс.- 1983.- 272с.
99. Каплан Е.Л., Литовка О.П. и др. Социально-экономические аспекты рационального природопользования в регионе.-Л.: Наука .-1989.- 128с.
100. Капранова Л.Д. Экология: опыт государственного регулирования в США.-М.: ИНИОН.- 1995.-55с.
101. Козельцев М.Л., Тамбовцев В.Л. Путь России к устойчивому развитию// Экономика, предпринимательство, окружающая среда .- 1995 .- N 1-2.- с.43-47.
102. Козлов.Б.И. Кризис оснований технической цивилизации: поиск новых подходов // Экономика природопользования .-1995 .-N4.- с. 5-11.
103. Косенкова С.В. Организационно-экономический механизм муниципального природопользования: воспроизводственный подход.- Волгоград:-1996.-78с.
104. Козьменко О.В. Концептуальные основы развития страхования экологических и катастрофических рисков.-К.:-2000.-85-88с.
105. Красовская И.П. Эколого-экономическая оценка эффективности природоохранных мероприятий.-Новочеркасск:-1997.-160с.
106. Краюхин Г.А., Шайбакова Л.Ф. Инновации, инновационные процессы и методы их регулирования: сущность и содержание / Санкт-Петербург, гос. инж.-экон. акад.-СПб.:-1995.- 59с.
107. Краюхин Г.А., Шайбакова Л.Ф. Закономерности и тенденции инновационных процессов / Санкт-Петербург, гос. инж.-экон. акад.-СПб.:-1995.- 46с.
108. Кругликов А.Г. Системный анализ научно-технических нововведений.- М.: Наука .-1991.- 119с.
109. Кузьменко С.Н. Управление чрезвычайными ситуациями в условиях ограниченности инвестиционных ресурсов.- Сумы:-1997.-27-35 с.
110. Лазарева Н.К. Экономическое стимулирование как элемент государственного регулирования природопользования; диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук / Санкт-Петербург, ун-т экономики и финансов. – СПб.:- 1994.-183с.
111. Лебедев О.Т. Экономические проблемы природопользования / Санкт-Петербург. гос. инж.-экон. акад. – СПб.:-1995.- 111с.
112. Лебедева Е.А. Инновационный бизнес в США / РАН. Ин-т мировой экон. и межд. отношений.- М.:- 1994.-61с.
113. Лукьянчиков И.И. Концепция создания международной и национальной систем экологической сертификации // Экономика природопользования .- 1996 .-N1.-с.27-30.
114. Львова О.С. Экологическая составляющая макроэкономической политики.-М.:-1998.-234с.
115. Макаров С.В., Иванова Т.А. и др. Оценка эффективности деятельности предприятий в области экологического управления и менеджмента // Экология и промышленность России .- 1998 .-N2.- с.44-48.
116. Мартынова М.В. Эколого-экономический анализ инвестиционных проектов.-М.:-1998.-157с.
117. Механизм научно-технического развития экономики. под.ред. ИвановаТ.А. –М.:- 1996.-176с.
118. Милонова М.В. Эколого-экономический механизм дифференциации платы за загрязнение окружающей среды.-М.:-1997.-201 с.
119. Миндели Л.Э., Васин В.А. Научно-техническая политика России на современном этапе; основные задачи и методы реализации / Центр исслед. и статистики.- М.:- 1995.- 236с.
120. Миндели Л.Э., Пипия П.К. Малое и среднее инновационное предпринимательство (МСИП): условие развития и международное сотрудничество.- М.: ЦИСН.- 1995.- 43с.
121. Молчанов И.Н. Инновационный процесс: организация и маркетинг /Уч. пособие.- СПб.:-1994.- 102с.
122. Мончев И. Разработки и нововведения / перевод с болгарского языка.- М.: Прогресс.- 1978.- 45с.
123. Моритани М. Современные технологии и экономическое развитие Японии /сокр. пер. с англ.- М.: Экономика .- 1986.- 264с.
124. Наука России в цифрах /краткий статистический сборник/.-М.:-1997.- 162с.
125. Научно-технические и социально-экономические проблемы охраны окружающей среды: труды участников научно-технической конференции. Н.Новгород: Изд-во Нижегородского архитектурно-строительного института .- 1993.-57с.
126. Новиков Р.А. О механизме регулирования охраны окружающей среды.- М.: АН СССР Ин-т мировой экономики и международных отношений .-1991.-53с.
127. Олдак П.Г. Равновесное природопользование: взгляд экономиста. Новосибирск: Наука .- 1989.-124с.
128. Органические отходы и экология // Жизнь и безопасность.-1996 .-N3.- с.258- 261.
129. Охорона навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів України //Статистичний збірник. - Державний комітет статистики України. – Київ: - 1999.-258 с.
130. Охрана окружающей среды и экономическое развитие /Йорг Клаер, Патрик Франсис, Джим МакНиколас, Александр Голуб. - Венгрия: Региональный экологический центр, 1999.-12с.
131. Охрана окружающей среды: модели социально-экономического прогноза. - М.: Экономика, 1982.-224 с.
132. Охрана окружающей среды (модели управления чистотой природной среды) под ред. Гофмана К.Г., Гусева А.А. - М.: Экономика .-1977.- 231с.
133. Перспективы применения экономических инструментов в области охраны окружающей среды в Германии, России и Украине // Евразия .-1994 .-N2.- с. 3-51.
134. Пирс Д.У., Тернер Р.К. Экономика природных ресурсов и окружающая среда М.:ИНИОН.-1992.- 205с.
135. Перспективи економічного розвитку України: проблеми, пошук, впровадження. Наукове видання. / Під. ред. чл.-кор. Дорогунцова С.І. -К.: РВПС України НАН України. - 1998. - 179 с.
136. Перспективи розвитку екологічного лізингу в Україні / під ред. Сосюрка Ю.В. -К.: Аверс.- 1999.-62с.
137. Пригожий А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики).- М.: Политиздат .- 1989.- 271с.
138. Проблеми сталого розвитку України. Збірник наукових доповідей. -К.: "БМТ".-1998.-402с.
139. Проблеми структурної перебудови економіки України. - К.: РВПС України.-1998.-18с.
140. Прокоп М. Зеленый бизнес: инвестировать в экологию - прибыльно / перевод с английского языка.- М.: Мир .-1995.- 95с.
141. Развитие науки в России: статистический сборник /Васин В.А., Воронова А.А. и др.-М.:ЦИСН.-1993.-78 с.
142. Ратанин П.И., Инновационное предпринимательство в переходный период России к рынку / Акад. естеств. наук РФ. Ин-т экономики и орг. Предпринимательства.- М.:- 1993.-173с.
143. Родионов А.С. Экологический рынок - концепция 21 века //Экология и промышленность России .-1996 .-N12.- с.23-25.
144. Рудакова И.Е. Инновационный процесс в странах развитого капитализма.- М.: Изд-во МГУ.- 1991.- 143с.
145. Рябчиков А.К. Хозяйственный механизм рационального природопользования: сущность и формы / Мар. Политехн. ин-т им.А.М.Горького - Йошкар-Ола:- 1993.-129с.
146. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / перевод с венгерского языка.- М.: Прогресс .- 1990.- 296с.
147. Сборник новейшего экологического законодательства РФ/ Ин-т междунар. права и экономики.- М.:- 1996.- 372с.
148. Селезнев С.А. Экологические интересы участников инвестиционных проектов как фактор эффективности экологической экспертизы.-М.:-1996.- 179 с.
149. Седов В.В. Экономика и экология .- Челябинск:- 1995.-158с.
150. Сидорчук В.Л. Развитие экологического аудита территории.-М.:-1998.- 175с.
151. Стадницкий Г.В., Родионов А.И. Экология: учебное пособие для вузов.- СПб.: Химия.- 1995.- 240с.
152. Тимонина И.Я. Япония: экономика и окружающая среда.- М.: Наука .- 1985.-152с.
153. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями (сокр. пер. с англ.)- М.: Экономика .-1989.- 271с.
154. Устинов В.А. Управление инновационной деятельностью в процессе создания новой техники, освоения производства новой продукции.-М:.- 1995.- 79с.
155. Успенский С.В., Нечепоренко О.Л. Экологический менеджмент: учебное пособие/ Санкт-Петербург, ун-т экономики и фин.- СПб.:- 1992.- 41с.
156. Фонотов А.Г. Россия: от мобилизационного общества к инновационному // Гос. акад. упр. им. С.Орджоникидзе.- М.:- 1993.- 272с.
157. Фролова Н.А. Управление инновационным проектом.- М.:- 1995.- 63с.
158. Хачатуров Т.С. Инвестиционная политика природопользования.- М.:Наука.-1989.-278с.
159. Хачатуров Т.С. Экономика природопользования.- М.: Наука .-1991.- 269с.
160. Четверев В.И. Экономическая эффективность использования природно-ресурсного потенциала.-М.:-1997.-320 с.
161. Шостак Л.Б. Регулирование экономического роста в условиях природно-ресурсных ограничений. - К.: Совет по изучению производительных сил НАН Украины.- 1998. - с.5-79
162. Шрейбер А.К., Черняховский Э.Р. Экономика, экология, предпринимательство - проблемы эффективного взаимодействия // Экология и промышленность России.- 1998 .-N2.-с.40-43.
163. Шрейбер А.К., Черняховский Э.Р. Организация и управление экологизацией предприятия в условиях рыночных отношений в России // Экология и промышленность России .-1996.-N11.- с.28-30
164. Шубина А.В., Конов Ю.П. Экологические основы изобретательства (экономические аспекты).- М.: НПО «Поиск» .- 1992.- 45с.
165. Шумпетер И. Теория экономического развития. -М.: Прогресс.- 1982.- 456с.
166. Яремчук І.Г. Економіка природокористування: Навч. посіб./ Тернопільська академія народного господарства. — К. : Пошуково-видавниче агентство "Книга Пам'яті України", 2000. - с.429
167. Экологическое право. Сборник нормативных актов.- М.: МНЭПУ - 360с.
168. Экологическое право и рынок. Сборник статей.- М.: РАН, ИНИОН .- 1994.-85с.
169. Экологическое оздоровление экономики / Возняк В.Я., Фейтельман Н.Г. и др. – М.:-1994.-153с.
170. Экологическое образование и устойчивое развитие .- М.: Изд-во РАГС.-1996.-214с.
171. Экология и экономика / под ред. Балацкого О.Ф., Мельника А.Г. и др. - Киев: Урожай .-1986.-112с.
172. Экономическая и финансовая политика в сфере охраны окружающей среды/ Сборник аналитических материалов, нормативных правовых актов и ведомственных документов. - Москва: Издательство НУМЦ Госкомзкологии России.- 1999.-87 с.
173. Экономическое регулирование природопользования. Сборник трудов / под ред. Мкртчан Г.А. – Новосибирск:.- 1992.-236с.
174. Clayton T., Radcliffe N. Sustainability: A Systems Approach. - USA, Published in association with WWF, 1996. - 256 p.
175. Mayda J. Low and ecomanagement // Environmental Awareness: sociology, geography, political science, low and economics. - 1988. - Vol. Ill - N5 -230-255 р.
176. O’Riodan T. Environmental Science for Environmental Management. - UK: Longman Group Limited,1995.- 123-130 р
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.