У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Количество страниц 188
ВУЗ Донецький національний технічний університет
Год сдачи 2010
Содержание Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Розділ 1. Теоретичні основи регулювання
зовнішньоекономічної діяльності підприємств . . . . . . . .
1.1.Регулювання діяльності підприємств у системі функцій
управління . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2. Теоретичні і практичні передумови інтеграції підприємств у світову економіку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3. Особливості нормативно-правового регулювання
зовнішньоекономічної діяльності підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.4. Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 2. Передумови регулювання
зовнішньоекономічної діяльності промислових
підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.1. Аналіз загальної ситуації та рівня конкуренції в галузі. . . . . . . . .
2.2. Формування системи цілей зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.3. Регіональні аспекти регулювання діяльності підприємств . . . . . .
2.4. Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 3. Основні напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності промислових
підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1. Методичні основи оцінки середовища функціонування
промислового підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.2. Методичні підходи до оцінки ризику при реалізації
інвестиційних проектів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.3. Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин, євроінтеграційні процеси та підготовка до вступу до СОТ супроводжуються лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Новий етап входження у світове господарство потребує істотних зусиль як від держави в цілому, так і від окремих підприємств, від яких залежатиме подальший економічний та соціальний розвиток країни. За даних умов виникає необхідність у формуванні дієвого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності всіх учасників, у першу чергу – промислових підприємств. Значна кількість вітчизняних підприємств вже завоювали певні сегменти зарубіжних ринків, вони мають стійкі взаємовигідні відносини з іноземними партнерами. Однак за умов лібералізації, інтеграції у світовий економічний простір все більшого значення набувають прогресивні форми регулювання ЗЕД, які сприяли б завоюванню та утриманню міцних конкурентних переваг на існуючих і нових ринках.
Різні аспекти формування і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків знайшли відображення в дослідженнях зарубіжних (Р. Акоффа, І. Ансоффа, В.А. Вінокурова, У.Дж. Дункана, Д. Клілланда, У. Кінга, Б. Карлоффа, Ф. Кот­лера, К. Макконнелла, Т. Пітерса, М. Портера Р. Уотермена, М.Х. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоурі) і вітчизняних учених-економістів (О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, Я.Г. Берсуцького, І.П. Булєєва, А.Е. Воронкової, В.М. Гейця, В.Т. Герасимчука, С. Грищенка, Н.Є. Гриньової, О.І. Кредісова, І.В. Крюч-
кової, Ю.В. Макогона, І.В. Мельничука, Т.В. Ландиної, В.П. Письмака,
М.Д. Прокопенка, В.Р. Сиденка, В.М. Хобти, М.Г. Чумаченка, М.А. Ян­ковського).
Однак розвиток теоретичних і прикладних аспектів регулювання ЗЕД промислових підприємств, що пов’язаний із формуванням ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності на мікрорівні, і обумовлює набуття конкурентних переваг та зміцнення позицій в умовах загострення конкурентної боротьби на світовому ринку, потребує подальшого дослідження. Тому існує необхідність узагальнення, систематизації світового і вітчизняного досвіду з урахуванням умов ринкової економіки. Дані обставини визначили вибір теми дослідження, його мету і задачі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України за темами: «Розвиток теорії управління і створення методів регулювання інвестиційної діяльності в регіоні в умовах зон економічного сприяння» (номер держреєстрації 0100U001047, 2000-2002 рр.), у рамках якої автором запропоновано напрями підвищення ефективності використання підприємствами можливостей, які надаються механізмами, що напрацьовано світовою та національною практикою господарювання; «Розвиток теоретичних основ формування господарських рішень в умовах ризику» (номер держреєстрації 0102U001239, 2002-2003 рр.), у межах якої автором розроблено методичні підходи до запровадження системи ризик-менеджменту на промисловому підприємстві.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток науково-методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, спрямований на оптимізацію їх діяльності на світовому ринку в умовах загострення конкуренції.
Для досягнення вказаної мети у роботі поставлено і вирішено такі задачі:
узагальнено теоретичні підходи до формування ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств;
на основі системного підходу визначено передумови ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств та залучення їх до світових інтеграційних процесів та глобалізації;
критично проаналізовано нормативно-правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в Україні;
здійснено оцінку позицій українських металургійних підприємств у міжнародному конкурентному просторі на основі аналізу експортної діяльності;
проаналізовано організаційну структуру управління зовнішньоекономічною діяльністю промислового підприємства, узагальнено етапи визначення місії, формування дерева цілей з метою підвищення ефективності регулювання ЗЕД на мікрорівні;
обґрунтовано передумови створення на регіональному рівні сприятливого підприємницького клімату з використанням важелів та інструментів сприяння учасникам зовнішньоекономічних зв’язків;
розроблено методичні підходи до оцінки зовнішнього середовища металургійного підприємства на основі сценарного підходу;
підготовлено практичні рекомендації щодо реалізації інноваційно-інвестиційного проекту на основі запровадження сучасних інструментів та теоретичних положень ризик-менеджменту.
Об’єктом дослідження є організаційно-економічні відносини у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств в умовах нестабільного середовища існування.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні підходи до регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які забезпечують підвищення його адаптації до умов функціонування на зовнішньому ринку.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні положення економічної теорії, теоретичні і методологічні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України. Джерелом аналітичної інформації є статистичні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, матеріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств.
Вірогідність одержаних результатів базується на системному підході до вирішення розглянутих проблем і застосування: методів пізнання (аналізу і синтезу, індукції і дедукції, кількісного та якісного аналізу) – для дослідження та розвитку теоретичних положень з регулювання ЗЕД підприємства; теоретичного узагальнення і порівняння – для уточнення наукового визначення управлінської категорії «регулювання»; статистичного аналізу – для групування, оцінки, визначення особливостей і напрямів розвитку світового ринку металу протягом останнього часу і на перспективу; методів експертних оцінок для визначення питомої ваги ризиків на кожному етапі реалізації інноваційно-інвестиційного проекту; фінансової математики – при вимірюванні впливу операційного ризику реалізації інноваційного проекту.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є поглиблення існуючих теоретичних положень щодо регулювання ЗЕД та розробка науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації діяльності промислового підприємства на світовому ринку в умовах загострення конкурентної боротьби.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
уперше:
запропоновано науково-методичні підходи до вимірювання операційного ризику реалізації інвестиційного проекту металургійного підприємства на основі узгодження коливання цін на продукцію, ступеня невизначеності цін на фактори виробництва, структури витрат підприємства. Це дозволить заздалегідь прогнозувати ймовірні загрози та підвищить ефективність прийняття управлінських рішень щодо заходів з регулювання ЗЕД металургійних підприємств;
удосконалено:
підходи до формування дерева цілей зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства на основі узгодження місії, стратегії підприємства, цілей, специфіки функціонування та масштабів зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення ефективності регулювання та його конкурентоспроможності;
методику оцінки зовнішнього середовища металургійного підприємства на основі сценарного підходу, заснованої на систематичному дослідженні ймовірних загроз та небажаних відхилень із подальшою мінімізацією їх впливу на ЗЕД;
розрахунок загального показника ризику реалізації інноваційно-інвестиційного проекту металургійного підприємства, основу якого становлять показники ризиків на кожному етапі його реалізації з метою уникнення небажаних наслідків для зовнішньоекономічної діяльності. Це дозволить забезпечити вибір найбільш ефективних напрямів діяльності підприємства на світовому ринку;
дістали подальшого розвитку:
теоретичні основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства; визначення його особливостей, відмінностей, що є передумовою підвищення ефективності регулювання;
методичні підходи до залучення промислових підприємств України до інтеграційних процесів з урахуванням привабливості міжнародних ринків і конкурентного потенціалу підприємств, що обумовлено лібералізацією світової економіки;
підходи до вибору варіанта регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств за допомогою відповідного інструментарію з метою формування ефективної державної політики залежно від стану розвитку економічної системи країни.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційна робота містить результати прикладного характеру, спрямовані на підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства, на посилення конкурентних переваг в умовах лібералізації зовнішніх економічних зв’язків. Запропоновані в дисертації методичні підходи до формування зовнішньоекономічної стратегії впроваджено в практику діяльності ВАТ «Донецький металургійний завод» у вигляді методичних розробок та внутрішніх положень (довідка № 56/19-0341 від 05.05.2007 р.), Міністерства фінансів України (довідка № 31-01090-07 від 09.10.2007 р.).
Окремі положення, методичні розробки та результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрі «Економіка підприєм-
ства» Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін «Економіка підприємства» та «Міжнародні економічні відносини» (довідка № 01-165/27 від 01.06.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є особистим науковим здобутком автора щодо розвитку науково-методичних основ регулювання зовнішньоекономічної діяльності обробних підприємств. Особистий внесок здобувача у наукові статті, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку літератури.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки, рекомендації, результати виконаних досліджень доповідались і обговорювалися на науково-практичних конференціях: IV Міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів «Проблемы обеспечения экономического роста» (м. Донецьк, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Инновационный менеджмент: проблемы формирования в условиях переходной экономики» (м. Київ, 2001 р.); «Донбас-2020: наука і техніка виробництву» (м. Донецьк, 2002 р.).
Публікації. Основні ідеї, положення і результати дисертаційної роботи викладено у 14 наукових працях (у тому числі 1 монографія (у співавторстві), 8 наукових статей, 2 тези матеріалів конференцій). Загальний обсяг публікацій стано
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі всебічно досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в умовах лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків. Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, у тому числі підтвердити деякі існуючі положення, які стосуються ролі та місця регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств, визначення стійких конкурентних переваг, оптимізації ресурсного потенціалу експортоорієнтованих підприємств.
1. Поглиблені дослідження дозволили автору зробити висновок про те, що, враховуючи наявність існування зворотного зв’язку між складовими управлінського процесу та ймовірність змін показників, заданих раніше, категорію «регулювання» потрібно розглядати з точки зору теорії систем. Виходячи з цих позицій існує декілька різновидів регулювання:
шляхом вирівнювання відхилень дійсного стану змінних від заздалегідь встановленого необхідного;
шляхом усунення з навколишнього середовища системи факторів, під впливом яких система виходить із заданого стану. Такий тип регулювання має характер компенсації можливих витрат, що виникли внаслідок відхилення фактора від заданої величини;
яке здійснюється шляхом відокремлення системи від можливих збурень.
Такий розподіл дозволяє застосувати той механізм регулювання, який найбільшою мірою відповідає конкретній ситуації, що склалася. Регулювання, яке здійснюється в такий спосіб, дозволяє корегувати стан будь-якої системи та забезпечує її просування у запланованому напрямі з мінімальними втратами та досягати максимального ефекту.
2. За результатами досліджень доведено, що регулювання є складовою процесу управління, визначено його місце та роль у системі функцій управління, виявлено особливості взаємозв’язків у механізмі управління.
Слід звернути увагу на те, що регулювання потребує певної маневреності та гнучкості у пристосуванні до значної кількості організаційних умов, що виникають у зв’язку зі специфікою функціонування структурних підрозділів, регулювання може привести до накопичення змін та відхилень, сприяти удосконаленню процесу управління та збільшенню ресурсів і часу для досягнення запланованих показників. Тобто відсутність регулювання чи запізнювання в регулюванні збільшують вірогідність появи ризику в будь-якій сфері діяльності, що може послабити позиції підприємства в конкурентній боротьбі.
3. Одним із перших, хто спробував систематизувати накопичені знання та виявити закономірності здійснення зовнішньоекономічної діяльності, був А. Сміт. Проблеми міжнародного розподілу праці набули подальшого розвитку у працях Д. Рікардо. Розвиток та ускладнення міжнародних відносин, національних економік, збільшення факторів та змінних, які на них суттєво впливають, зумовили спробу Е. Хекшера та Б. Оліна виявити специфічні особливості та механізм здійснення міжнародних торговельних відносин. Однак В. Леонтьєв з використанням статистичних даних про експорт-імпорт США не тільки перевірив концепцію Хекшера-Оліна, але і надав їй подальшого розвитку.
4. Стрімкі зміни кінця XX сторіччя посилили необхідність здійснення подальших досліджень, присвячених питанням організації світогосподарських зв’язків, формування державних зовнішньоекономічних політик, механізму їх реалізації та відповідного інструментарію. Слід відзначити, що особливо важливим є вибір типу зовнішньоекономічної політики, який сприятиме зміцненню позицій країни в системі міжнародного економічного співробітництва. Аналіз світового досвіду свідчить про те, що цього можна досягти завдяки забезпеченню оптимального сполучення свободи торгівлі та протекціоністських заходів з урахування специфіки стану економіки конкретної держави і потенційних можливостей світогосподарських зв’язків.
Ринкові перетворення в Україні визначили конкретний поворот у її зовнішньоекономічній політиці: від орієнтації на відносну замкненість до відкритої економіки та інтеграції в систему світогосподарських зв’язків, до лібералізації всіх форм зовнішньоекономічної діяльності. Це зумовлює, з одного боку, необхідність розробки відповідної державної політики, а з іншого - надає можливість підприємствам, що становлять основу реального сектору економіки, самостійно брати участь у зовнішньоекономічних зв’язках.
5. Результати аналізу вказують на те, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється шляхом застосування методів, які можна розподілити на тарифні (митні тарифи) і нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг).
Подальші дослідження дозволили дійти такого висновку: відповідно до законодавчих актів застосовуються ставки трьох видів: адвалерні, специфічні та комбіновані. Найбільш розповсюдженими є адвалерні. Специфічні та комбіновані ставки встановлено на досить обмежену групу товарів, у тому числі підакцизних. Ці ставки запроваджено в тих випадках, коли висока ймовірність заниження митної вартості або ввезення неякісної продукції. Високу ставку митного тарифу встановлено також на ввезення товарів, виробництво яких є налагодженим та розвинутим в Україні; на продукцію, яка взагалі не виробляється у країні, встановлюють низькі або нульові ставки.
6. Також з метою збалансування регулювання зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб’єктів застосовуються нетарифні методи. Згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено основні умови та види запровадження ліцензування і квотування.
7. Як свідчать результати досліджень, посилення протекціонізму може мати негативні наслідки і в першу чергу для розвитку виробництв, що базуються на зарубіжних технологіях, матеріалах, та комплектних виробах. Від підвищення митних ставок виграє невелика частина вітчизняних виробників, які втрачають стимул до вдосконалення виробництва, коли відчувають захист та підтримку.
8. Ефективне та стабільне функціонування промислових підприємств, у тому числі металургійних, пов’язане із задоволенням певних потреб. Це можливе за умови, якщо підприємство адекватно оцінює свій ресурсний потенціал, у змозі забезпечити випуск конкурентоспроможної продукції, реагувати на зміну ринкової кон’юнктури. Тобто підґрунтя ефективної стратегії становлять результати аналізу зовнішнього середовища, насамперед у галузі та рівня конкуренції у ній.
Результати аналізу свідчать про те, що основними характеристиками світового ринку сталі є:
стале зростання. При цьому такими, що найбільш динамічно розвиваються, є виробники з Китаю та Індії, які водночас є і лідерами щодо внутрішнього споживання металу;
прагнення металовиробників до підвищення рівня конкурентоспроможності продукції при одночасному зниженні рівня матеріальних витрат на виробництво;
злиття, поглинання та концентрація виробництва в межах провідних корпорацій;
збільшення асигнувань на дослідження та розробки, що сприяють посиленню техніко-технологічної бази металургійних підприємств.
9. Гірничо-металургійний комплекс України продовжує орієнтуватися на зовнішній ринок: співвідношення між експортом металопродукції та внутрішнім споживанням становлять відповідно 80 та 20%. Україна входить до десятки лідерів з виробництва металу, однак її металургійна галузь має відмітні особливості, а тенденції в галузі не співпадають із загальносвітовими. Вітчизняні підприємства, як і раніше, є лідерами з використання та завантаження основних виробничих потужностей. Це призводить до їх зносу, а враховуючи той факт, що більшість підприємств функціонує понад півсторіччя, у галузі достатньо високий рівень спрацьованості засобів. При цьому керівництво багатьох підприємств усвідомлює необхідність кардинальної модернізації виробничого апарату. Однак, зважаючи на масштаби та характер новацій, багатьом підприємствам потрібна підтримка з боку держави або зовнішніх інвесторів, бо існує брак коштів.
10. Ще однією з умов випуску конкурентоспроможної продукції є використання нових прогресивних технологій та інновацій. За тієї самої умови (брак оборотних активів) на багатьох металургійних підприємствах головним продовжує залишатися доменний спосіб виплавки сталі, хоча за кордоном максимальний відсоток одержання металу в такий спосіб становить 15% (сталь розливається із застосуванням машин безперервного розливання сталі).
11. Ураховуючи високий рівень конкуренції на світовому ринку, нерозвиненість внутрішнього споживання, більшості підприємств виявляється важко протистояти та утримувати конкурентні позиції, особливо тим, які є великими і не залучені до процесу злиття, поглинання або консолідації.
12. Аналіз динаміки експортних постачань ВАТ «Донецький металургійний завод» (ВАТ «ДМЗ») свідчить про те, що за період з 2002 по 2005 р. від 50 до 95% продукції, що випускалася, відвантажувалося на експорт. З одного боку, така ситуація є позитивною і свідчить про ефективність системи управління, з іншого – обумовлює залежність підприємства від кон’юнктури зовнішнього ринку та необхідність проведення заходів щодо зміцнення позицій на існуючих ринках та проникнення на нові. Специфіка функціонування визначає місію підприємства, його цілі та систему управління.
13. Загострення конкурентної боротьби змушує промислові підприємства, у першу чергу ті, що активно здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, упроваджувати сучасні управлінські технології та інструменти, які сприяють її оптимізації та підвищують ефективність. Процес розробки сценарію має передбачати визначення перспективних напрямів діяльності не тільки підприємства, але і всіх структурних підрозділів; прогнозування ймовірних несприятливих ситуацій, пов’язаних зі змінами зовнішніх та внутрішніх факторів; визначення порядку корегування показників, що характеризують ефективність зовнішньоекономічної діяльності в плановому періоді. Як свідчать результати досліджень, зараз не існує стандартизованої процедури та технології складання сценаріїв: кожне підприємство розробляє власний механізм з урахуванням теоретичних досягнень та досвіду взірцевих компаній. Ураховуючи специфіку функціонування, масштаби діяльності та рівень конкурентної боротьби в галузі, пропонується використовувати досягнення німецьких фахівців. Техніка розробки сценарію являє собою багатоступінчастий процес, до якого залучається значна кількість фахівців з метою пошуку шляхів вирішення проблем, використання відповідних методів дослідження на окремих етапах. Пропонується алгоритм процесу розробки сценарію розвитку подати у вигляді восьми послідовних етапів, розбитих на чотири рівні. У даній схемі процес розробки сценарію схожий на процес розробки плану. Тобто сценарій, розроблений у такій спосіб, може бути підставою для стратегічного планування, а в майбутньому – основою процедури моніторингу планів.
Особливе місце при розробці сценарію відведено аналізу стану зовнішнього середовища. З метою одержання об’єктивної та найбільш повної інформації пропонується «вбудувати» в процес розробки сценарію SWOT-аналіз, завдяки якому визначаються сильні та слабкі сторони підприємства, можливості та загрози, з якими воно може зіштовхнутися. А для того щоб цей аналіз був більш результативним, необхідно запровадити системний підхід та найбільш повно використовувати метод узагальнень.
14. Збереження стійких конкурентних переваг пов’язане з активною інноваційно-інвестиційною діяльністю, якій в свою чергу притаманний ризик. Існують різні визначення поняття «ризик», але в найбільш поширеному розумінні – це ймовірність виникнення витрат або недоотримання доходів порівняно із прогнозом. Аналіз праць зарубіжних та вітчизняних учених свідчить про те, що в умовах невизначеності та мінливості зовнішнього середовища проблема врахування ризику при реалізації інноваційно-інвестиційних проектів є дуже актуальною.
З метою вимірювання ризику реалізації інвестиційного проекту, який завдяки освоєнню конкурентоспроможної продукції підвищить ефективність зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтовано запровадження аналізу чутливості з урахуванням масштабів здійснення зовнішньоекономічної діяльності та специфічних галузевих ознак. Відмінністю цих пропозицій є висока надійність результатів розрахунків: ризик визначається як ступінь чутливості результуючих показників до зміни умов реалізації проекту. Метою аналізу є: визначення змін (погіршення) кожного показника проекту (ціни продукції, що експортується, вартості капіталу, структури витрат виробництва) за інших однакових умов, доки це не призведе до зміни рішення про доцільність реалізації інноваційно-інвестиційного проекту, тобто до досягнення його мінімального рівня ефективності.
Аналіз чутливості може запроваджуватися відносно будь-якої характеристики інвестиційного проекту. В умовах обмеженості вільних коштів найбільш значущим є показник вартості капіталу. Оцінку здійснено на підставі визначення максимально допустимої величини показника середньозваженої вартості капіталу і, як наслідок, максимальної вартості залучених коштів.
15. Виходячи з проведених досліджень та наукових узагальнень у дисертаційній роботі запропоновано блок-схему можливої реакції підприємства на економічні ризики. Доведено, що ризики виникають на основних стадіях реалізації інвестиційного проекту: підготовчій, будівництва, функціонування (пуску інноваційного обладнання). Причому з метою розробки оптимальної системи антикризових заходів на стадії функціонування ризики пропонується згрупувати за функціональною ознакою: фінансово-економічні, соціальні, технічні. Таке групування сприятиме створенню умов для прийняття правильних та обґрунтованих рішень щодо мінімізації рівня економічного ризику та забезпечить послідовність і поетапність досягнення основних цілей розвитку промислового підприємства.
Список використаних джерел

1.Авдокушин Е.В. Международные экономические отношения. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1996. – 196 с.
2.Адно Ю. Металлургия: старые проблемы на пороге нового века // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 8. – С.38 – 42.
3.Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г.Л. Азоев, А.П. Челенков. – М.: ОАО «Типография «Новости», 2000. – 256 с.
4.Алимов О.М. Балансування стратегій у стратегічному наборі підприємства / О.М. Климов, І.А. Ігнатієва // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7 (49). – С. 109 – 115.
5.Амоша О.І. Механізми переходу економіки України на інноваційну модель розвитку / О.І. Амоша, М.С. Качура, Т.В. Щєтілова. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2002. – 108 с.
6.Амрин Г. Организация производства и управление в американских корпорациях: Пер. с англ. / Г. Амрин, Дж. Ритчи, К. Мода. – М.: Экономика, 1991.
7.Андрійчук В. Менеджмент: прийняття рішень і ризик / В. Андрійчук, Л. Багер. – К.: КНЕУ, 1998. – 316 с.
8.Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер, 1999. – 416 с.
9.Аптекарь С.С. Формирование бизнес–плана металлургического предприятия в контексте перестройки промышленного сектора Украины // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2000. – № 15, ч. 3. – С. 20 – 23.
10.Багатин Ю.В. Оценка эффективности бизнеса и инвестиций / Ю.В. Багатин, В.А. Швандар. – М.: Финансы, ЮНИТИ–ДАНА, 1999. – 243 с.
11.Балабанов И.Т. Риск–менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с.
12.Баранов В.А. Развитие организации в конкурентной среде / В.А. Баранов, А.В. Синельников // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 6. – С. 3 – 13.
13.Барчан Г. Мировой опыт создания и функционирования СЭЗ // Персонал. – 2004. – № 4. – С. 22–25.
14.Бауэр Р. Управление инвестиционным проектом: опыт IBM: Пер. с англ. / Р. Бауэр, Э. Коллар, В. Тан. – М.: ИНФРА–М, 1995. – 374 с.
15.Бахрамов Ю. М. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учеб. пособие / Ю. М. Бахрамов, В. В. Глухов. – СПб.: Изд-во «Лань», 2000. – 448 с.
16.Белошапка В. А. Стратегическое управление: принципы и международная практика / В. А. Белошапка, Г. В. Загорий. – К.: Абсолют-В, 1998. –352с.
17.Беренс В. Руководство по оценке эффективности инвестиций / В. Беренс, П. Хавранек. – М.: ЮНИТИ, 1995. – 274 с.
18.Бир С. Кибернетика и управление производством. – М.: Наука, 1965. – 388 с.
19.Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, «ЮЛТЛ», 1995. – 448с.
20.Богданов С.В. Управление реализацией металлопродукции на предприятии / С. В. Богданов, П. Н. Пустыльник // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 3. – С. 112 – 115.
21.Бойделл Том. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителей: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М-Премьер, 1995. – 202с.
22.Большаков В. Не той дорогой / В. Большаков, Л. Тубольцев // Металл. – 2004. – № 9. – С. 18 – 21.
23.Боумен К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175с.
24.Бромович М. Анализ экономической эффективности капиталовложений: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М. – 1996. – 432с.
25.Буглай В.Б. Международные экономические отношения: Учеб. пособие/ В. Б. Буглай, Н. Н. Ливенцев. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 160с.
26.Буданов И. Металлургия в системе межотраслевых взаимосвязей / И. Буданов, Н. Суворов // Экономист. – 2002. – № 1. – С. 26 – 32.
27.Буланий О.О. Вплив розміру митного тарифу на надходження до державного бюджету України // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7 (49). – С. 3 – 8.
28.Булатов А. Ведущие капиталистические страны: сбытовая деятельность на внешнем рынке. – М., 1989.
29.Булеев И.П. Промышленные корпорации: особенности развития и принятия решений / И. П. Булеев, С. В. Богачев, М. В. Мельникова. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – 116 с.
30.Буренин В. Организация и управление внешнеэкономическими связями. – М., 1992.
31.Бурлаков Л.В. Новый механизм внешнеэкономической деятельности предприятий (объединений) / Л. В. Бурлаков, С. Д. Белецкий. – К.: Укр. НИИНТИ, 1991.
32.Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инновации. – М.: Информационно–издательский дом «Филинъ», 1997. – 336 с.
33.Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы: предпринимательство и координация в децентрализованной компании: Пер. с англ. – М.: ИНФРА–М, 1996. – 287 с.
34.Виханский О.С. Менеджмент / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М.: Гардарика, 2003. – 285 с.
35.Вітлінський В. В. Ризик у менеджменті / В. В. Вітлінський, С. Л. Наконечний. – К.: ТОВ «Бори сфен-М», 1996. – 336 с.
36.Внешнеэкономическая деятельность: организация, управление, прогнозирование / Ю. В. Макогон, В. А. Кравченко, В. В. Кравцова, М. Ю. Марченко. – Донецк: ДонНУ, 2001. – 311 с.
37.Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского нац. ун-та, 2000. – 315 с.
38.Ворст И. Экономика фирмы: Учебник / Пер. с дат. / И. Ворст, П. Ревентлоу. – М.: Высшая школа, 1994. – 271с.
39.Галица И. Инновационный концерн как интегральная форма организации бизнеса // Экономист. – 2001. – № 11. – С. 27 – 34.
40.Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. – К.: Ін-т економічного прогнозування НАН України, 2000. – 344 с.
41.Гельбрас В. Импортозамещение и экспортная ориентация экономики КНР // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – № 7. – С. 31 – 33.
42.Герасимчук В.Г. Діагностика системи управління підприємством. – К.: ИСДО, 1995. – 120с.
43.Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. – К.: КНЕУ, 2000. – 359 с.
44.Глобализация экономики и внешнеэкономические связи России / Под ред. И.П. Фаминского. – М.: Республика, 2004 . – 448 с.
45.Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Финпресс, 1998. – 416 с.
46.Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала (опыт лучших промышленных фирм США, Японии и стран Западной Европы). – М.: МП «Сувенир», 1993. – 488с.
47.Горчаков В.Ю. Критерии оценки эффективности внешнеэкономической деятельности крупной компании // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. – С. 470 – 480.
48.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 // Офіційний вісний України. – 2003. – № 11. – Ст. 462. – (Зі змін. та допов.).
49.Гофман Н.Ф. Основы внешнеэкономической деятельности / Н.Ф. Гофман, Г.А. Маховикова. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
50.Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы, измерения, пути снижения. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 112 с.
51. Гриньова Н.Є. Кредитоспроможність ЗЕД підприємств: сутність та критерії оцінки // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. – Луганськ: СУНУ. – 2007. - № 17 (II). – С. 129 – 136.
52.Громов А. Свободные экономические зоны: мировой опыт и перспективы в России // Вопросы экономики. – 2004. – № 10. – С. 104 – 117.
53.Грущинська Н.М. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств України в умовах становлення процесів митного регулювання з країнами Центрально-Східної Європи // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7 (49). – С. 101 – 108.
54.Гусаров А.В. Определение миссии организации // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 3. – С. 130 – 134.
55.Долинская М.Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции / М. Г. Долинская, И. А. Соловьев. – М.: Стандарты, 1991. – 125 с.
56.Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы: Пер. с англ. – М: Бук Чембэр Интернэшинел, 1992. – 352 с.
57.Дункан У.Дж. Основополагающие идеи в менеджменте: Пер. с англ. – М.: Дело, 1996. – 271с.
58.Дэниелс Дж. Д. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. / Дж. Д. Дэниелс, Ли Х. Радеба. – М: Дело, 1998. – 784 с.
59.Жуков В.Н. Реформа внешнеэкономической деятельности: проблемы, решения, практика. – М.: Экономика, 1998. – 88 с.
60.Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 р. № 332 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст. 78. – (Зі змін та допов.).
61.Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 р. № 330 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9 – 10. – Ст. 65. – (Зі змін та допов.).
62.Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.1998 р. № 331 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 12 – 13. Ст. 80. – (Зі змін та допов.).
63.Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 960–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377. – (Зі змін. та допов.).
64.Закон України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 125.
65.Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» в редакції від 04.10.2001 р. № 2761 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 6. – Ст. 40.
66.Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 р. № 351 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5 – 6. – Ст. 44.
67.Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.1999 р. № 991 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 363.
68.Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24.12.1998 р. № 356 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 7. – Ст. 50.
69.Иванов О. Государственное регулирование внешнеэкономической деятельности: опыт Японии // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 2. – С. 74 – 85.
70.Идрисов А.Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций / А. Б. Идрисов, С. В. Картышев, А. В. Постников. – М.: Информационный издательский дом «Филинъ», 1997. – 272с.
71.Иноземцев В. Цели и структура корпорации как основы ее конкурентоспособности // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 3. – С. 63 – 68.
72.Интересы, цели, показатели: взаимосвязи и согласования / Под ред. Д. В. Овсянко, Г. В. Черновой. – СПб.: Изд-во СПбГУ,1992. – 204 с.
73.Казаков И.А. Необходимость глобализации маркетинговой стратегии российских экспортеров // Вестник Моск. ун-та. Серия 6. Экономика. – 1998. – № 6. – С. 82 – 91.
74.Каленський М.М. Місце і роль митного оподаткування в податковій системі держави // Вісник податкової служби України. – 2004. – №4. – С. 60 – 64. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: htpp:// www.visnuk.com.ua.
75.Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. / Науч. ред. и послесл. В.А. Приписнов. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
76.Кинг У. Стратегическое планирование и хозяйственная политика / У. Кинг, Д. Клиланд. – М.: Прогресс, 1982. – 399 с.
77.Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство: Пер. с англ.; Под ред. проф. А. Н. Романова. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2001. – 238 с.
78.Кредисов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти / А. Кредисов, В. Бабенко // Економіка України. – 2003. – № 2. – С. 4 – 12.
79.Крофт М. Дж. Сегментирование рынка. – СПб.: Питер, 2001. – 128 с.
80.Кузнецов В. Теория регулирования и переходный процесс // Международная экономика и международные отношения. – 1992. – № 11. – С. 54 – 56.
81.Кузнецов В.В. Предприятие во внешнеэкономических связях. – М.: Международные отношения, 1990. – 140 с.
82.Кухарська Н.О. Експортно-імпортна політика України: роки незалежності // Регіональна економіка. – 2004. – №4. – С. 44 – 52.
83.Ламбен Ж.–Ж. Стратегический маркетинг. Менеджмент, ориентированный на рынок: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2004. – 800 с.
84.Ландик В.И. Инновационная стратегия предприятия: проблемы и опыт их решения. – К.: Наук. думка, 2003. – 364 с.
85.Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1992. – 514 с.
86.Липсиц И.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа / И. В. Липсиц, В. В. Коссов. – М.: БЭК, 1996. – 291 с.
87.Львов Ю.А. Основы экономики и организации бизнеса. – СПб.: ГМП Форпика, 1992.
88.Майорова І.М. Інтеграція України у світовий простір на прикладі металургійної галузі Донецького регіону // Регіональна економіка. – 2003. – №4. – С. 75 – 87.
89.Макмиллан Ч. Японская промышленная система: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1988. – 398 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.