У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА РИНКОВОГО РЕФОРМУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СПАДЩИНІ М.Х. БУНГЕ
Количество страниц
244
ВУЗ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи
2010
Содержание
ЗМІСТ
ВСТУП...........................................................................................................4
РОЗДІЛ І
Теоретико-методологічні основи дослідження економічної спадщини М.Х. Бунге
1.1. Стан дослідження економічних поглядів і реформаторської діяльності М.Х. Бунге у вітчизняній та зарубіжній літературі...................................12
1.2. Історико-економічний контекст становлення М.Х. Бунге як вченого-економіста......................................................................................................25
1.3. Еволюція економічних поглядів М.Х. Бунге: зміст, фактори, етапи.......42
Висновки до розділу 1..................................................................................66
РОЗДІЛ ІІ
Розробка економічної ідеології та стратегії ринкових перетворень у наукових та науково-публіцистичних працях М.Х. Бунге 50-70-х рр. ХІХ ст.
2.1. М.Х. Бунге як теоретик соціально-економічних перетворень
ринкового спрямування................................................................................71
2.2. Обґрунтування М.Х. Бунге основних напрямів реформування
фінансової сфери на ринкових засадах........................................................78
2.3. Селянське питання та аграрні перетворення в працях М.Х. Бунге.........104
2.4. Розробка М.Х. Бунге проблем розвитку соціально-трудових відносин..........................................................................................................118
2.5. Аналіз будівництва і функціонування залізничної мережі та перспектив
її розвитку в Російській імперії у працях М.Х. Бунге................................126
Висновки до розділу 2..................................................................................132
РОЗДІЛ ІІІ
Соціально-економічний зміст державницько-реформаторської діяльності М.Х. Бунге у 80-90-х рр. ХІХ ст. та її історичне значення
3.1. Економічна політика М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів: зміст, напрями, реалізація......................................................................................135
3.2. Реформування податкової системи.............................................................166
3.3. Вплив реформаторської діяльності М.Х. Бунге на економічний
розвиток Російської імперії наприкінці ХІХ століття: наслідки та оцінки..............................................................................................................192
Висновки до розділу 3...................................................................................212
ВИСНОВКИ..................................................................................................215
ДОДАТКИ......................................................................................................221
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..........................................235
ВСТУП
Актуальність теми. Складний та багатогранний процес сучасних системних трансформаційних перетворень в Україні вимагає від вітчизняної економічної теорії адекватного наукового осмислення його природи, стратегії та очікуваних наслідків. Пошук ефективних шляхів реалізації трансформаційних змін передбачає ретельну розробку змісту та структурних складових реформаторського процесу, найповнішого врахування національних інтересів та пріоритетів України в контексті визначальних закономірностей світового цивілізаційного розвитку.
Для ефективного розв’язання цих нагальних завдань вкрай важливим є глибоке вивчення та творче осмислення національної історико-економічної спадщини на методологічному ґрунті сучасного історико-економічного аналізу. З огляду на це особливої актуальності набуває комплексне дослідження національно-історичного досвіду в галузі системного господарського реформування, розробки ідеології та проектів ринкових перетворень, їх наукового обґрунтування, а також визначення шляхів та способів практичного впровадження. Нарешті, наукове осмислення досвіду минулого в світлі нагальних завдань сучасності необхідно, щоб запобігти серйозним прорахункам та повторення помилок минулого, надати соціально-ринковим перетворенням динамічності та історичної необоротності.
Слід зауважити, що вітчизняна економічна історія містить досить вагомий досвід реформування, адже Україна вже проходила складний процес комплексних системно-ринкових перетворень у другій половині ХІХ ст. З огляду сьогодення ця епоха „Великих реформ” є глибоко співзвучною сучасним процесам ринкового реформування в Україні. Причому не тільки за загальною спрямованістю та змістом перетворень – переходом до ринкових економічних відносин, але й за гостротою суспільної полеміки щодо шляхів оптимізації моделі господарського розвитку країни, а відповідно й змісту реформаторського процесу.
Серед відомих вітчизняних реформаторів ХІХ ст. провідне місце посідає Микола Християнович Бунге (1823-1895) видатний вітчизняний вчений-економіст, професор та ректор Київського університету св. Володимира, засновник Київської політекономічної школи, публіцист, громадський та державний діяч, урядовець. Його різноманітна наукова та публіцистична спадщина, суспільна та практична державницько-реформаторська діяльність є важливою віхою вітчизняної економічної історії та історії розвитку української економічної науки. За своїм ідейно-змістовим наповненням, теоретичною різноплановістю, орієнтованістю на кращі зразки європейської науки та практики, співзвучністю із вирішенням найвагоміших вітчизняних господарських проблем вона становить багатий матеріал для наукового дослідження. Заснована М.Х. Бунге Київська політекономічна школа, що отримала міжнародне наукове визнання, є яскравим свідченням виходу української економічної теорії на передові рубежі світової економічної науки. Масштабність та багатогранність постаті М.Х. Бунге полягає в тому, що йому вдалось поєднати науково-економічне обґрунтування необхідності соціально-економічних господарських перетворень, розробку ідеології і проектів ринкового реформування з їх практичним втіленням на посадах міністра фінансів та голови Комітету міністрів Російської імперії у вкрай несприятливу та суперечливу епоху економічного консерватизму 80-90-х рр. ХІХ ст.
З часу здобуття Україною незалежності в науковому середовищі постійно зростає інтерес до вітчизняної економічної історії та історії економічної думки. Зусиллям таких відомих українських науковців як С.М. Злупко, Л.Я. Корнійчук, Р.Х. Васильєва, Л.П. Горкіна, В.Д. Базилевич, В.Г. Бодров, П.М. Леоненко, В.М. Фещенко, А.І. Кредісов, В.І. Гринчуцький, Т.І. Дерев’янкін та ін. з небуття повертаються незаслужено забуті імена українських вчених-економістів минулого, переосмислюється їх науковий внесок. Проте, незважаючи на масштабність проведеної науково-дослідницької роботи, й досі далеко не всі постаті вчених, отримали належну їх реальній значимості історико-економічну оцінку. До числа останніх можна віднести М.Х. Бунге, чия багата ідейна, наукова та практична спадщина ще не набула розгорнутого, всебічного та систематизованого висвітлення у вітчизняній науковій літературі. На сьогоднішній день в Україні немає жодного монографічного дослідження чи дисертаційної роботи, безпосередньо присвяченої вивченню економічної спадщини М.Х. Бунге на ґрунті сучасних теоретико-методологічних засад.
Зважаючи на вагомий внесок М.Х. Бунге у розвиток національної економічної науки і господарський розвиток у переломну епоху „Великих реформ” та її співзвучність із теперішнім реформаторським процесом в Україні, існує нагальна потреба у сучасному комплексному історико-економічному дослідженні наукової і практичної діяльності цього визначного українського вченого-економіста та практика-реформатора.
Актуальність, теоретична і практична значимість багатої економічної спадщини М.Х. Бунге, а також недостатній рівень її науково-теоретичної розробки у вітчизняній історико-економічній літературі обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання, об’єкт, предмет та методологію дослідження.
Зв’язок роботи з планами науково-дослідних робіт, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема з комплексною темою науково-дослідних робіт № 06БФ040-01 „Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя”. Особистий внесок дисертанта полягає в обґрунтуванні та розкритті значення ідейного та науково-реформаторського доробку М.Х.Бунге у становленні та розвитку ринкових відносин в процесі системних соціально-економічних перетворень другої половини ХІХ ст.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття на основі системного наукового історико-економічного аналізу ролі М.Х.Бунге як теоретика та практика ринкового реформування, виявлення органічного взаємозв’язку його наукового світогляду та теоретичних поглядів із змістом і практичним втіленням розроблених та реалізованих ним урядово-державних реформаторських проектів, розкриття їх історичного значення для минулого та сучасності.
Досягнення визначеної мети зумовило вирішення наступних завдань:
проаналізувати стан дослідження науково-теоретичної та практично-реформаторської спадщини М.Х. Бунге у вітчизняній та зарубіжній літературі;
здійснити порівняльний аналіз наявних теоретико-методологічних та оціночних підходів до розкриття місця М.Х. Бунге в історії економічної думки та економічних реформ в Україні та Російській імперії у другій половині ХІХ ст.;
визначити і розкрити особливості й фактори становлення та еволюції науково-економічних поглядів вченого в конкретних історичних умовах;
дослідити зміст та напрямки соціально-економічного реформування вітчизняної економіки, розроблені і обґрунтовані М.Х. Бунге в його наукових та науково-публіцистичних працях 50-70-х рр. ХІХ ст. та розкрити його роль як ідеолога ринкового реформування в Російській імперії та Україні зокрема, у другій половині ХІХ ст.;
виявити та розкрити взаємозв’язок між науково-теоретичними поглядами вченого та його баченням основних напрямків реформування економічної системи Російської імперії;
розкрити суть та основні напрямки реформування економічної системи Російської імперії, здійсненого М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів;
проаналізувати причини обмеженості та непослідовності практичного втілення економічної політики М.Х. Бунге в конкретно-історичних умовах останньої третини ХІХ ст.;
визначити наслідки та результати його ідейно-реформаторської діяльності для економічного розвитку країни та їх місце у вітчизняній економічній історії та історії економічної думки України.
Об’єктом дослідження є економічна спадщина М.Х. Бунге, представлена науково-теоретичними та публіцистичними працями вченого, розробленими ним реформаторськими проектами, урядовими програмами й документами, а також заходами державної політики, спрямованими на соціально-економічну модернізацію країни.
Предмет дослідження – науково-теоретичні та реформаторські погляди М.Х. Бунге, які знайшли втілення в ідейно-теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації ним змісту, стратегії та основних напрямів соціально-ринкового реформування економіки країни в другій половині ХІХ ст.
Методи дослідження. Методологія дослідження базується на загальних принципах науковості, об’єктивності та історизму. Використано універсальні загальнонаукові методи та методи історико-економічного дослідження. Зокрема при розкритті особливостей становлення і розвитку наукових поглядів М.Х. Бунге та їхньої еволюції застосовано історичний, хронологічний, каузальний методи, метод співставлення, еволюційний підхід (використано при підготовці першого розділу роботи); при дослідженні реформаторської програми вченого та її взаємозв’язку з науковими поглядами використано цивілізаційний підхід, проблемний підхід, системний метод (використано при розробці другого та третього розділу роботи); при оцінці результатів реформаторської діяльності українського економіста застосовано аналітичний метод (використано у третьому розділі дисертації). Широкого використання в роботі набуло поєднання проблемного та хронологічного підходів у всіх розділах дослідження.
Науково-теоретичною базою дисертаційної роботи є теоретичні розробки, дослідження, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених різних періодів у сфері економічної історії та історії економічної думки, економічної теорії та історії. Науково-теоретичною основою дослідження слугували праці вітчизняних дослідників з історії економічної думки та економічної історії С.М. Злупка, Л.Я. Корнійчук, Л.П. Горкіної, В.Д. Базилевича, В.Г. Бодрова, П.М. Леоненка, В.І. Гринчуцького, В.М. Фещенко, А.І. Кредісова, Т.І. Дерев’янкіна, Т.В. Гайдай, В.В. Небрат, А.О. Маслова, Н.А. Супрун. Вагоме методологічне значення в процесі дослідження мали також фундаментальні праці визнаних зарубіжних фахівців історико-економічної галузі, зокрема Й. Шумпетера, М. Блауга, Ш. Жіда, Ш. Ріста, вчених української діаспори - І.-С. Коропецького, провідних російських вчених В.С. Автономова, О.Г. Худокормова, Я.С. Ядгарова. Важливу інформативно-аналітичну складову проведеного дослідження складають також праці дореволюційних економістів П.Л. Кованька, В.Т. Судейкіна, П.П. Мігуліна, Є.Е. Картавцова. Були використані фундаментальні історичні праці дореволюційних, радянських та сучасних вчених: Б.Б. Глинського, Н.І. Ананьіч, Л.Є. Шепелєва, В.Л. Степанова, О.Ю. Калінцевої, Ю.О. Калінцева та ін. Крім того, інформаційну базу дисертаційної роботи склали архівні джерела та матеріали періодичних видань Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні та системному розкритті з методологічних позицій сучасного історико-економічного аналізу взаємозв’язку ідейного, теоретичного та реформаторського змісту економічної спадщини М.Х. Бунге. Найбільш вагомі результати, які становлять особистий здобуток дисертанта, характеризують наукову новизну дисертаційної роботи й виносяться на захист, полягають у наступному:
Вперше
обґрунтовано інтелектуальний пріоритет М.Х. Бунге як вітчизняного ідеолога соціально-ринкового реформування другої половини ХІХ ст., що базувався на системному науковому баченні цивілізаційної перспективи соціально-економічної модернізації та визначальних напрямів розвитку вітчизняної та загальноросійської економіки на зламі доринкової та ринкової історико-економічних епох;
розкрито єдність ідейного та науково-теоретичного доробку М.Х. Бунге з його організаційно-практичною та державницько-реформаторською діяльністю на різних етапах інтелектуальної біографії, виявлено та доведено існування внутрішньої змістовної спадкоємності економічної діяльності М.Х. Бунге в ролі вченого та державного діяча;
обґрунтовано наявність в економічній спадщині М.Х. Бунге цілісної та послідовної програми ринкової модернізації економіки, в якості її найвагомішої складової виявлено та розкрито зміст і напрями внутрішньої економічної та фінансової політики Російської імперії, розробленої ним на основі поєднання ідей ринкового лібералізму, соціальної орієнтованості економіки та поміркованого державного регулювання господарських процесів. Доведено наявність стратегічних переваг обґрунтованої ним фінансово-економічної (податкової, кредитно-банківської, монетарної, інституційної) політики над ситуативними заходами фінансового оздоровлення економіки у 1880-90-х рр.;
Удосконалено
методологію дослідження в історично-хронологічному та проблемно-концептуальному аспектах формування, обґрунтування та втілення розробленої в працях М.Х. Бунге системи реформаторських заходів, виявлено комплекс факторів, що обумовив їх вимушену обмеженість та певну непослідовність;
підходи до визначення та аналізу основних напрямів та принципів побудови соціально-економічної програми ринкового реформування, сформованої в працях вченого протягом 50-70-х років ХІХ ст., а надалі в своїй основі реалізованої М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів Російської імперії;
методологію оцінки соціально-економічних перетворень, з урахуванням сучасного розвитку історико-економічних досліджень, запроваджених за ініціативи М.Х. Бунге та їх впливу на господарський розвиток України та Російської імперії в останній чверті ХІХ ст. - на початку ХХ ст.;
Дістало подальший розвиток
пояснення еволюції науково-теоретичних поглядів М.Х. Бунге та його ролі фундатора Київської політекономічної наукової школи в контексті особистісно-творчого синтезу ним ідей класичної та історичної школи, по-новаторському сполучених з елементами європейського соціал-реформізму;
обґрунтування та розкриття органічного взаємозв’язку позитивної та нормативної складових в структурі економічних поглядів М.Х. Бунге.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати та основні положення дисертації розкривають окремі малодосліджені питання в економічній історії та історії економічної думки України, пов’язанні з науковою та практично-реформаторською діяльністю М.Х. Бунге. Крім того, дають можливість по-новому оцінити роль та місце Миколи Християновича Бунге у вітчизняній історії та економічній науці, застосувати історичний досвід для вирішення сучасних економічних проблем теоретичного та прикладного характеру.
Основні положення та результати дослідження були використані на практиці Державною установою „Інститутом економіки та прогнозування НАН України”, при виконанні планової теми „Формування ринкового середовища в Україні: сучасний дискурс” (довідка від 11.05.2006 р. № 37-011/512), а також впроваджені у навчальний процес і використані при розробці матеріалів, проведенні лекційних і семінарських занять з нормативного курсу „Історія економічних вчень” для студентів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 7.06.2007 р. № 013/496) та з курсу „Економічна історія” у Галицькому інституті імені В’ячеслава Чорновола (довідка від 10.10.2006 р. № 026/217).
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані тільки ті ідеї і положення, які є результатом особистого доробку автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались на 12 наукових та науково-практичних конференціях.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у 15 публікаціях, з них 11 наукові статті у фахових виданнях (5,25 друк. арк.).
Список литературы
ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у комплексному, системному розкритті на методологічному ґрунті сучасного історико-економічного аналізу теоретичних та практичних аспектів реформаторського змісту й спрямування економічного спадку М.Х. Бунге - видатного вітчизняного вченого-економіста та державного діяча. В роботі аргументовано та доведено, що піддані науковому аналізу теоретичні та публіцистичні праці вченого, розроблені ним державні законодавчі проекти, урядові програми й документи, а також безпосередньо здійснені заходи державної політики були спрямовані на глибоке соціально-ринкове реформування економіки країни в другій половині ХІХ ст. Останнє знайшло втілення у тривалому та послідовному ідейно-теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації ним змісту, стратегії та основних напрямів економічних та соціальних реформ. На основі проведеного дисертаційного дослідження було зроблено наступні висновки та узагальнення методологічного, концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, що полягають в наступному:
1.Доведено, що важливою рисою історичної постаті українського вченого-економіста М.Х. Бунге стало органічне поєднання науково-теоретичної та практично-реформаторської діяльності. Це дало йому змогу, як вченому та державному діячу, вивести процес ринкового та соціального реформування на якісно новий рівень, створивши міцну ідейну та науково-методологічну основу його реалізації. Цим обумовлена роль М.Х. Бунге як ідеолога ринкового реформування економічної системи Російської імперії у другій половині ХІХ ст.
2.В процесі аналізу наявних історико-економічних джерел встановлено та аргументовано, що різнопланова інтелектуальна спадщина М.Х. Бунге, його теоретична та практично-реформаторська діяльність не отримали належного висвітлення, адекватного їх реальній історико-економічній значимості. Незважаючи на доволі вагомий перелік наукових джерел, автори яких звертались до постаті Миколи Християновича Бунге, його діяльність поки що не стала об’єктом спеціальних комплексних наукових досліджень. На сьогоднішній день до найбільш фундаментальних праць, які безпосередньо присвяченні дослідженню багатої наукової та практичної спадщини М.Х. Бунге, слід віднести монографії дореволюційного вченого-економіста П.Л. Кованька, сучасного російського історика В.Л. Степанова та перше вітчизняне видання „М. Бунге: сучасний дискурс” за ред. проф. В.Д. Базилевича. Крім того, слід зазначити, що в більшості літературних джерел, особливо дореволюційного та радянського періодів, оціночні судження щодо місця і ролі М.Х. Бунге в історії економічної думки та економічних реформ не можуть претендувати на об’єктивність, оскільки носять ідеологічно заангажований та упереджений характер, а також емоційний відбиток цих епох.
3.Обґрунтовано, що особливістю наукового світогляду М.Х. Бунге став широкий творчо-критичний синтез ідей провідних науково-економічних напрямів, зокрема класичної та історичної політекономічних шкіл, а також окремих елементів маржиналістського та інституційного підходів. Вчений зміг неортодоксально підійти до сприйняття теоретичних здобутків провідних економістів своєї історичної доби, що дозволило йому визначити найбільш сильні сторони їх досліджень, одночасно уникаючи припущених ними помилок. Використання у теоретико-економічних дослідженнях елементів маржиналізму та інституціоналізму дозволили М.Х. Бунге багато в чому випередити та визначити загальний розвиток вітчизняної економічної науки та стати одним з перших провісників розвитку цих напрямів у економічній науці України, засновником Київської наукової школи реально-психологічного спрямування.
4.Доведено, що науково-теоретичні погляди М.Х. Бунге послідовно еволюціонували протягом всього життя вченого, зокрема від смітіанських ідей цілковитого економічного лібералізму та ринкового саморегулювання, до визнання необхідності зваженого, поміркованого державного впливу на економічну та соціальну сфери задля суспільної стабільності та розвитку. Значною мірою це було обумовлено тим, що в Російській імперії капіталістична модернізація господарства здійснювалась у консервативний спосіб, «згори», зусиллями переважно напівфеодальної владної еліти, на відміну від розвинутих країн Заходу, де цю роль «знизу» виконала буржуазія. Основним чинником подальшої еволюції наукових поглядів М.Х. Бунге від лібералізму до поміркованого державного регулювання та протекціонізму стала його безпосередня зацікавленість проблемами господарського розвитку та участь у реформаторському процесі, спочатку в якості експерта-консультанта у роботі Редакційних комісій по скасуванню кріпосництва (1859-1861 рр.), а згодом – на вищих державних посадах Російської імперії (1880-90-ті рр.).
5.На основі проведеного дослідження дисертантом доведено, що у своїх наукових та науково-публіцистичних працях 50-70 рр. ХІХ ст. М.Х. Бунге розробив комплекс реформаторських проектів, спрямованих на ринкову модернізацію економічної системи Російської імперії. Саме комплексний та взаємопов’язаний характер проектів дозволяє констатувати наявність єдиної програми реформування, розробленої вітчизняним вченим. Доведено, що вона мала ряд наступних характерних особливостей: науково-теоретичне обґрунтування практичних реформаторських ринково-орієнтованих перетворень; комплексний характер програми; надання вагомого значення інституційному та соціальному чинникам; використання адаптованого до вітчизняних умов історичного досвіду розвинених країн світу. Відведення вагомої ролі соціальному чиннику було новаторським напрямком реформування не тільки в межах Російської імперії, але й у європейському масштабі та надало зазначеній програмі чіткого соціально-економічного спрямування. На цій основі в дисертації стверджується, що М.Х. Бунге не тільки сприйняв, але й самостійно розвивав ідеї європейського соціал-реформізму та соціального партнерства, що знайшло своє втілення у реформуванні ним трудового законодавства Російської імперії на засадах, співзвучних із сучасною ідеологією трипартизму.
6.В дисертаційній роботі обґрунтовано, що стрижневим напрямом у наукових працях та реформаторських проектах М.Х. Бунге було реформування фінансової сфери. Будучи одним з перших фахівців у цій галузі, вчений всебічно теоретично розробив проблеми функціонування грошової одиниці, банківської системи, кредиту та кредитних відносин, що принесло йому заслужене визнання сучасників як видатного фахівця-фінансиста. Згідно з програмою М.Х. Бунге, першочергового реформування у фінансовій сфері повинні були зазнати кредитно-банківська, фіскальна системи та грошовий обіг. В роботі розкрито, що важливими напрямами його програми соціально-ринкового реформування були також аграрні проблеми, питання пов’язанні з будівництвом залізничної мережі та становленням трудового законодавства.
7.Дисертантом доведено, що проведені М.Х. Бунге реформи на посаді міністра фінансів Російської імперії стали практичним втіленням його програми соціально-економічного ринкового реформування, розробленої ним в Україні протягом 50-70-х рр. ХІХ ст., яка у свою чергу базувалась на ідейно-теоретичному підґрунті його наукового світогляду як видатного вченого свого часу, відданого «місіонера» передової європейської економічної науки. Таким чином М.Х. Бунге вдалось поєднати в єдиній логічній послідовності теоретичну розробку економічних проблем, створення ідеології ринкового реформування, розробку на її основі програми ринкових реформ та її практичне втілення на вищих державних посадах. Реалізовані М.Х. Бунге на міністерській посаді реформи, продовжили розпочаті в 1860-х рр. глибокі перетворення в економічній системі Російської імперії та загальну ринкову перебудову господарства. У підсумку втілені Миколою Християновичем економічні перетворення стали результатом зваженого поєднанням ліберального і соціального реформування.
8.В роботі зроблено висновок про те, що перебування М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів припало на період кардинального консервативного повороту внутрішньої політики Російської імперії, спричиненого вбивством Олександра ІІ. З одного боку, відчувалась суспільна потреба в появі такого прогресивного державного діяча як М.Х. Бунге, з іншого боку, ліберал за переконаннями та реформатор по духу Микола Християнович очолив міністерство в період найбільшої реакційної протидії ліберальним ринковим перетворенням. М.Х. Бунге опинився в складній ситуації, коли суспільство очікувало від нього оздоровлення економіки та продовження реформаторського курсу, а переважна частина консервативно налаштованої урядової верхівки та впливової профеодальної аристократії не тільки не готова була сприйняти запропоновані ним назрілі економічні перетворення, але всіляко блокувала та протидіяла ним.
9.На основі проведеного в дисертації наукового історико-економічного аналізу встановлено та обґрунтовано, що реформування М.Х. Бунге фіскальної системи слід вважати його найбільш значним та вагомим кроком в період перебування на міністерській посаді. Показано, що особливе місце в системі податкових реформ посідає анулювання подушного податку, яке за своїм антифеодальним спрямуванням можна розглядати в якості безпосереднього логічного продовження реформи 1861 р., оскільки з цього моменту скасовувались встановлені за часів кріпацтва феодально-архаїчні принципи оподаткування. Це стало поворотним етапом в історії розвитку державних фінансів Російської імперії та знаменувало початок їх реформування та ліберальної модернізації на ринкових засадах.
10.На основі аналізу динаміки державного боргу та зовнішнього балансу Російської імперії у роботі доведено, що звинувачення М.Х. Бунге у значному зростанні бюджетних дефіцитів є переважно безпідставним, адже збільшення державного боргу значною мірою було викликано не податковими реформами міністра, а стало результатом попередньої недалекоглядної імперської фінансової політики, зокрема – вимушеною сплатою по зовнішніх і внутрішніх державних позиках, зроблених раніше, в період Російсько-турецької війни. Таким чином на міністерство М.Х. Бунге випав тягар розрахунку за минулі борги, що безпосередньо надзвичайно негативно позначилось на стані державного бюджету.
11.Дисертантом зроблено висновок про те, що за час свого перебування на міністерській посаді М.Х. Бунге вдалось розпочати практичну реалізацію комплексу масштабних реформаторських проектів: - здійснення модернізації фіскальної системи, підготовка передумов для запровадження прибуткового податку; - початок інновацій у сфері державного іпотечного кредитування, ініціювання заснування Селянського банку; - зміцнення державного кредиту та довіри до державних цінних паперів; - здійснено підготовчу роботу для проведення грошової реформи та розпочато державний викуп приватних залізниць; - започатковано революційні перетворення у сфері регулювання трудових відносин, ініційовано запровадження перших в Російській імперії актів трудового законодавства тощо.
12.В дисертаційній роботі встановлено, що розроблені М.Х. Бунге реформаторські проекти та реалізовані ним економічні перетворення багато в чому перекликаються із загальним спрямуванням та змістом сучасних економічних трансформаційних перетворень в Україні. Наприклад: сприяння підприємництву; розвиток умов чесної конкуренції; запровадження єдиного прибуткового податку; поширення приватного землеволодіння; стимулювання іпотечного кредитування; розв’язання соціальних проблем шляхом соціального партнерства; державне регулювання трудових відносин тощо. Дисертантом обґрунтовано, що цей досвід є надзвичайно цінним для сучасного реформаторського процесу, оскільки відбиває аналогічні сучасним соціально-економічні проблеми та шляхи їх вирішення. Це є наслідком значної історичної спорідненості, конгруентності сучасного реформаторського процесу з епохою реформ другої половини ХІХ ст., а в цій своїй якості містить вагомий історичний урок та пересторогу, які пов’язані з непослідовністю та незавершеністю останніх. Зважаючи на це, дослідження спадщини М.Х. Бунге є плідним історичним та ідейно-інтелектуальним ґрунтом для збагачення вітчизняного досвіду ринкових перетворень, а творче осмислення наявних історичних аналогій та уроків минулого дозволить піднести на якісно новий рівень вирішення сучасних багато в чому змістовно-споріднених соціально-економічних проблем.
13. На основі проведеного дослідження дисертантом зроблено висновок, що М.Х. Бунге в науковій та державницько-реформаторській сферах виступив в ролі фундатора ідейно-теоретичного, інституційного та практично-організаційного підґрунтя для подальшого наукового та економічного розвитку. Виховавши цілу плеяду відомих вчених-економістів та провівши велику наукову роботу із закладання основ вітчизняної економічної теорії, М.Х. Бунге тим самим сприяв становленню та розвитку української економічної думки відповідно до основних напрямів тогочасної світової (європейської) економічної науки. У реформаторській сфері М.Х. Бунге зміг відстояти та продовжити курс ринкових перетворень в умовах реакційної політики 1880-90-х рр. Він мав значний вплив на своїх наступників на посаді міністра фінансів - І.О. Вишеградського та С.Ю. Вітте, які під його впливом сприйняли необхідність продовження та подальшого поглиблення реформаторських перетворень. Своїми реформами М.Х. Бунге заклав підвалини для становлення та розвитку ринково-капіталістичних відносин у вітчизняній економічній історії. Разом з тим у роботі обґрунтовується, чому багато з його реформаторських починань не отримали свого розвитку, так і залишившись на папері. На жаль, це у свою чергу значною мірою обумовило збереження низки пережитків кріпосництва в економічних відносинах, безпосередньо позначилось на загостренні системи соціально-економічних суперечностей та виникненні історичних катаклізмів початку ХХ ст. Тому врахування уроків історичного минулого - це вагомий чинник забезпечення поступальності, успішності та необоротності сучасних трансформаційних процесів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Агапова И .И. История экономики. - М.: Юрист, 2001. – 170 с.
2.Ананьич Б.В., Ганелин Р.Ш. И.А. Вишнеградский и С.Ю. Витте – корреспонденты „Московских ведомостей” // Проблемы общественной мысли и экономическая политика России XIX-XX веков. – Л., 1972. – С. 12-34.
3.Ананьич Н.И. К истории отмены подушной подати в России // Исторические записки. – 1974. – Т. 94. – С. 183-212.
4.Ананьич Н.И. К истории податных реформ 1880-х годов (Введение дополнительных сборов к промысловому налогу: 3-процентного и раскладочного) // История СССР. - 1979 р. – № 1. – С. 159-173.
5.Ананьич Н.И. Материалы лекционных курсов Н.Х. Бунге 60 – 80-х годов ХІХ в. // Археографический ежегодник. - 1978. – С. 304-311.
6.Анинкин А. Юность науки. Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. - М.: Политиздат, 1985. – 367с.
7.Базилевич В.Д. Микола Бунге – вчений економіст, ректор Київського університету, державний діяч реформатор // М. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2005. – С. 29-55.
8.Базилевич В.Д. Розвиток економічної науки та освіти в Україні в контексті інтелектуального спадку М.Х. Бунге // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2006. - № 84. – С. 7-9.
9.Билимович А.Д. Министерство финансов. Исторический очерк. – К., 1903. – 106 с.
10.Блауг М. Економічна думка в ретроспективі / Пер. з англ. І. Дзюба. - К.: Основи, 2001. – 670 с.
11.Бобилєв С.Й., Мирончик В.Д. Реформаторська діяльність М.Х. Бунге // Вопросы германской истории. – 2001. - № 27. – С. 115-124.
12.Бобович И.М. Экономическая история России 1861-1914. – СПб., 1995. – 136 с.
13.Боголепов М.И. Финансы, правительство и общественные интересы. – СПб., 1907. – 333 с.
14.Бодров В.Г., Кредисов А.І., Леоненко П.М. Соціальне ринкове господарство: Навч. посібник / А.І. Кредисов (ред.). – К.: Либідь, 1995. – 126 с.
15.Бунге (Николай Христианович) // Энциклопедический словарь. – СПб., 1894. – Т. 8. – С. 927-929.;
16.Бунге Н.Х. Банковые законы и банковая политика. // Сборник государственных знаний. – СПб., 1874. – Т.1. – С. 67-96.
17.Бунге Н.Х. В ожидании железных дорог. – К., 1867. – 39 с.
18.Бунге Н.Х. Гармония хозяйственных отношений. Первая политико-экономическая система Кери, изложенная Бунге. - СПб., 1860. – 72 с.
19.Бунге Н.Х. Главное банковое и торговое общество в С.- Петербурге. – СПб., 1859. – 10 с.
20.Бунге Н.Х. Государственное счетоводство и финансовая отчетность в Англии. - СПб., 1893. – 95 с.
21.Бунге Н.Х. Джон Стюарт Милль как экономист // Журнал Министерства народного просвещения. - 1868. – Т. 140, № 10. – С. 1-100.
22.Бунге Н.Х. Еще несколько слов о валовом доходе крестьян в имении г. К. // Киевлянин. – 1865. – 28 января.
23.Бунге Н.Х. Загробные заметки / Публикация В.Л. Степанова // Река времен. - 1995. – Кн. 1. – С. 198-254.
24.Бунге Н.Х. Заметка о настоящем положении нашей денежной системы и средства к ее улучшению // Сборник государственных знаний. – 1880. - Т. 8. - С. 86-127.
25.Бунге Н.Х. Значение железных дорог для Юго-Западного края // Киевлянин. – 1864. - 12 сентября.
26.Бунге Н.Х. Исследования по вопросу о восстановлении налога на соль. – СПб., 1893. – 61 с.
27.Бунге Н.Х. Исчисление по данным г. К. валового крестьянского дохода // Киевлянин. – 1864. – 3 ноября.
28.Бунге Н.Х. Кредит и крепостное право // Руський вестник. – 1859. – Т. 20, № 8. – С. 350-372.
29.Бунге Н.Х. Монополия железнодорожного царства и ее ограничение // Вестник Европы. - 1876. - № 3. - С. 314-352.
30.Бунге Н.Х. Мысли гр. Канкрина о бумажных деньгах // Русский вестник. – 1864. - Т. 54, № 11. - С. 361-386.
31.Бунге Н.Х. Недостатки настоящей денежной и банковой систем в России и средства, могущие способствовать их устранению // Русский инвалид. – 1867. - 13-14 сентября.
32.Бунге Н.Х. О восстановлении металлического обращения в России. - К., 1877. - 27 с.
33.Бунге Н.Х. О восстановлении постоянной денежной единицы в России. – К., 1878. - 27 с.
34.Бунге Н.Х. О месте занимаемом политической экономией в системе народного образования, и об ее практической деятельности. - К., 1856. – 65 с.
35.Бунге Н.Х. О подушной подати. Записка, составленная для рассмотрения в Общем присутствии Редакционных комиссий // Семенов Н.П. Освобождения крестьян в царствование императора Александра ІІ. Хроника деятельности Комиссий по крестьянскому делу: В 3 т. – СПб., 1889. – Т.1. – С. 820-822.
36.Бунге Н.Х. Об изменении юридических отношений в России вследствие предстоящего преобразования крепостного права // Отечественные записки. – 1858. – Т. 119, № 8, Отд. 4. – С. 55-69.
37.Бунге Н.Х. Основания политической экономии. - К., 1870. – 136 с.
38.Бунге Н.Х. Очерки политико-экономической литературы. - СПб., 1895. – 465 с.
39.Бунге Н.Х. Политико-экономическое обозрения 1855-1857 годов. І. Железные дороги земного шара // Отечественные записки. – 1858. – Т. 117, № 4. – С. 371-408.
40.Бунге Н.Х. Полицейское право. – К., 1873. – 146 с.
41.Бунге Н.Х. Полицейское право: В 2 т. - К., 1869. – Т. 1. – 334с.
42.Бунге Н.Х. Промышленность и ее ограничения во внешней торгове // Отечественное записки. -1857. – Т. 112, № 6. – С. 473-508.
43.Бунге Н.Х. Промышленность и ее ограничения во внешней торговле // Отечественные записки. – 1857. - Т.110, № 2. – С. 709-734.
44.Бунге Н.Х. Промышленность и ее ограничения во внешней торговле // Отечественные записки. – 1857. - Т.115, № 11. – С. 1-28.
45.Бунге Н.Х. Промышленность и ее ограничения во внешней торговле // Отечественные записки. – 1857. - Т.115, № 12. – С. 589-620.
46.Бунге Н.Х. Теория кредита. - К., 1852. – 310 с.
47.Бунге Н.Х. Упрочнения курса бумажных денег // Русский инвалид. – 1868. – 17 января.
48.Бунге Н.Х. Экономический кризис 1857 года // Отечественные записки. - 1859. – Т. 125, № 8. – С. 421-472.
49.Вагнер А. Русские бумажные деньги. – К., 1871. – 392 с.
50.Васильєва Р.Х., Горкіна Л.П., Петровська Н.А. Історія економічної думки України. – К.: Либідь, 1993. – 272 с.
51.Вдовин В.А. Крестьянский поземельный банк (1883-1895). – М.: Госфиниздат, 1959. – 107 с.
52.Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Пер. з нім. О. Погорілий. - К.: Основи, 1994. – 261 с.
53.Венгерська В.О. Утворення та діяльність державних банківських установ на Правобережній Україні у другій половині ХІХ століття. – К., 1997. – 42 с.
54.Венгерська В.О. Формування кредитно-банківської системи на правобережній Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). – К., 1997. – 44 с.
55.Вернигора Л. Місце М. Бунге в розвитку вітчизняної економічної думки ІІ половини ХІХ століття // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2006. - № 84. – С. 34-37.
56.Вернигора Л.В. Розвиток економічної науки в Київському університеті (ХІХ – поч. ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.01.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 16 с.
57.Вернигора Л.В. Трактування проблем паперово-грошового обігу та фінансово-кредитної системи в творах М.Х. Бунге // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2005. - № 74. – С. 56-60.
58.Википедия: свободная энциклопедия. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Бунге%2C_Николай
59.Витте С.Ю. Воспоминания: В 3 т. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960. – Т.1: (1849-1894). – 555 с.
60.Гайдай Т.В. Інституційна спрямованість економічних поглядів М.Х. Бунге // М. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2005. – С. 82-97.
61.Гайдай Т.В. Інституційні аспекти теоретичної спадщини Київської політекономічної школи // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2005. - № 74. – С. 12-16.
62.Гайдай Т.В. Курс: Історія економічних вчень. - К., 2002. – 226 с.
63.Гайдай Т.В. М.Х. Бунге - видатний вітчизняний учений та реформатор // Вища школа. – 2005. - № 4. - С. 72-77.
64.Гайдай Т.В. Поєднання наукових традицій в умовах становлення вітчизняної економічної теорії у другій половині ХІХ ст.: феномен М.Х. Бунге // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2006. - № 84. – С. 12-16.
65.Глинский Б.Б. Период твердой власти // Исторический вестник. – 1912. - № 8. – с. 659-693.
66.Гозулов А.И. Очерки истории отечественной статистики. – М., 1972. – 312 с.
67.Гок К. фон. Государственное хозяйство. Налоги и государственные долги / Пер. с нем. Н. Бунге. – К., 1865. - 324 с.
68.Голубнича Г.П. Дослідження М.Х. Бунге базових принципів і категорій фінансової звітності та контролю // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2006. - № 84. – С. 42-48.
69.Гордиця К.А. До критики теорії цінності К. Маркса українськими економістами кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Історія народного господарства та економічної думки України. – 2003. – Вип. 35-36. – С. 227-236.
70.Горкіна Л.П. Еволюція економічної теорії в Україні у другій половині XIX- першій третині XX століть: Автореф. дис... доктора екон. наук: 08.01.04 / Інститут економіки НАН України. — К., 2001. — 36 с.
71.Горкіна Л.П. Нариси з історії політичної економії в Україні (остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст.). – К.: Економічна думка, 1994. – 244 с.
72.Горкіна Л.П. Наука і управління: феномен М.Х. Бунге // М. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2005. – С. 70-81.
73.Горкіна Л.П. Нормативний аспект економічної теорії у працях українських економістів ХІХ ст. // Історія народного господарства та економічної думки України. – 2003. - № 35-36. – С. 189-201.
74.Горкіна Л.П. Стан та рівень уявлень про ринкову економіку в Україні на рубежі ХІХ-ХХ ст. // Історія народного господарства та економічної думки України. – 1998. – Вип. 30. – С. 141-151.
75.Горкіна Л.П. Туган-Барановський в економічній теорії та історії / НАН України. Інститут економіки. - К, 2001. – 268 с.
76.Горкіна Л.П. Уроки минулого: Погляди М. Бунге на генезис і завдання економічної теорії та економічної політики держави // Вісник Української академії Державного управління при Президентові України. – 2002. - № 4. – С. 179-189.
77.Горн Е. Джон Ло. Опыт исследования по истории финансов / Пер. с фр. И.П. Шипов – СПб., 1895. – 365 с.
78.Гражевська Н.І. М.Х. Бунге – теоретик ринкових реформ у перехідну епоху // М. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2005. – С. 155-166.
79.Грегори Пол Экономический рост Росийской империи (конец ХІХ - начало ХХ в.). Новые подсчеты и оценки / Пер. с англ. И Кузнецов, Н. Тихоновых. – М.: РОССПЭН, 2003. – 256 с.
80.Гринчуцький В.І., Пиндус Т.Б. Роль М.Х. Бунге у проведенні фінансових реформ в Російській імперії (наприкінці ХІХ ст.) // Історія народного господарства та економічної думки України. – 2005. – Вип. 37-38. – С. 245-253.
81.Дружинин Н.К. Хрестоматия по истории русской статистики. - М., 1963. – 295 с.
82.Жадько В. Байковий некрополь. – К.: СПД „Жадько В.О.”, 2004. – 239 с.
83.Жвалюк В.Р. Податкові органи Російської імперії в Україні у другій половині XIX на початку XX ст.: організаційно-правові засади діяльності / Державна податкова адміністрація України; Університет внутрішніх справ. — К. : Атіка, 2001. — 176с.
84.Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений: Пер. с фр. / Предисл. Я.И. Кузьминова. - М.: ЭКОНОМИКА, 1995. – 544 с.
85.Жученко В.С. Прогрессивная экономическая мысль на Украине: Автореф. Дис. … доктора экон. наук: 08.00.02 / Киев. ин-т. нар. хоз-ва. им. Д.С. Коротченко. – К., 1973. – 101 с.
86.З іменем Святого Володимира: В 2 т. / Упор. В. Короткий, В. Ульяновський. – К.: Заповіт, 1994. – Т. 1. – 398 с.
87.З іменем Святого Володимира: В 2 т. / Упор. В. Короткий, В. Ульяновський. – К.: Заповіт, 1994. – Т. 2. – 391 с.
88.Загорский С. Бунге Николай Христианович // Новый энциклопедический словарь. – СПб., 1911. – Т. 8. – С. 567-574.
89.Зайончковский П.А. Кризис самодержавия на рубеже 1870-1880 годов. – М.: Издательство МГУ, 1964. – 510 с.
90.Зайончковский П.А. Российское самодержавие в конце ХІХ столетия. – М.: Мысль, 1970. – 444 с.
91.Зак А.Н. Крестьянский поземельный банк. 1883-1910. – М., 1911. – 607 с.
92.Записка Н.Х. Бунге Олександру ІІ „О финансовом положении России” / Публикация А.П. Погребинского // Исторический архив. – 1960. - № 2. – С. 132-143.
93.Записка Н.Х. Бунге Олександру ІІ о состоянии бюджета России / Публикация А.П. Погребинского // Исторический архив. – 1960. - № 2. – С. 143-144.
94.Захарова А.С. Самодержавие и отмена крепостного права в России 1856 – 1861. – М.: Издательство московского университета, 1984. – 254 с.
95.Злупко С.М. Економічна думка України. - Л.: ЛНУ ім.. Франка, 2000. – 494 с.
96.Злупко С.М. Персоналії і теорії української економічної думки / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2002. - 528 с.
97.Злупко С.М. Українська економічна думка. Постаті і теорії. – Л.: Євросвіт, 2004.
98.Иконников В.С. Библиографический словарь профессоров и преподавателей императорского университета св. Владимира (1834-1884). - К., 1884. – 816 с.
99.История рабочего класса России 1861-1900 гг. / Отв. ред. Л.М. Иванов. – М.: „Наука”, 1972. – 320 с.
100.История экономических учений: (современный этап): Учебник / Под общ. ред. А.Г. Худокормова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 733 с.
101.История экономических учений: Учеб. пособие / В.С. Адвадзе, А.С. Квасов, Л.С. Андріянова и др.– М.: ЮНИТИ, 2002. – 391 с.
102.История экономической теории: Учеб. пособие / Под. ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 784 с.
103.Історія грошей в Україні з давніх часів до сучасності (на нумізматичних і боністичних джерелах): Зб. наук. матеріалів Другої і Третьої Міжнародних наук.- практ. конф. ТАНГ (1999, 2000 рр.) / Тернопільська академія народного господарства; Науково-дослідний центр історії грошей ТАНГ / Б.М. Андрушків (ред.кол.) — Т. : Економічна думка, 2001. — 112с.
104.Історія грошей і банківництва: Підручник / Скоморович І.Г., Реверчук С.К., Малик Я.Й., Швець В.Є., Шуст Р.Й. — К. : Атіка, 2004. — 339с.
105.Історія економічних учень / За ред. В. Базилевича. - К.: Знання, 2004. – 1300 с.
106.Історія економічних учень: Підручник / Корнійчук Л.Я., Татаренко Н.О., Поручник А.М., Ткаченко О.В., Кирилова Г.Ю. - К.: КНЕУ, 2005. – 562 с.
107.Калінцева О.Ю., Калінцев Ю.О. Життя і діяльність Миколи Християновича Бунге в Україні. - К., 1998. – 36 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.