У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
Количество страниц 234
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20910.doc 
Содержание ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА
3
1.1. Екологізація підприємництва: еволюція наукових поглядів…………… 13
1.2. Сутність і форми екологізації підприємництва на засадах
збалансованого розвитку………………………………………………….
37
1.3. Суперечності процесу екологізації підприємництва……………………. 59
Висновки до 1 розділу ………………………………………………………... 80

Розділ 2. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА
2.1. Економіко-культурні чинники екологізації підприємництва…………... 81
2.2. Інноваційно-інвестиційні чинники екологізації підприємництва……… 94
Висновки до 2 розділу…………………………………………………………. 112

Розділ 3. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ
ПІДПРИЄМНИЦТВА
3.1. Мотиваційно-стимулюючий механізм екологізації підприємництва….. 113
3.2. Державно-регулятивний механізм екологізації підприємництва……… 129
3.3. Соціально-захисний механізм екологізації підприємництва…………… 142
3.4. Досвід зарубіжних країн щодо забезпечення екологізації
підприємництва……………………………………………………………
155
Висновки до 3 розділу…………………………………………………………. 177
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………. 184
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 205





Вступ

Активізація інтеграційних процесів розвитку суспільства відбувається в умовах глобалізації та загострення екологічних проблем, обумовлюючи тим самим зміну стратегічних орієнтирів світового економічного простору. Адже сучасна трансформація та екологічна спрямованість в еволюції економічних відносин суспільства констатує необхідність збалансування життєдіяльності та ресурсного забезпечення сучасних і прийдешніх поколінь. Цим зумовлюється генерація новітніх спрямувань у розвитку соціально-економічного і науково-технічного прогресу суспільства за умов оптимального використання, збереження та відтворення природних, енергетичних і людських ресурсів. У зв’язку з цим визначальна роль у процесах екологізації матеріальної і духовної сфери, належить суспільному виробництву і, насамперед, підприємництву. Активізація процесів екологізації підприємництва постає стратегічним і прогресивним напрямком економічної діяльності в досягненні збалансованості природно-відтворювальних механізмів і еколого-економічної безпеки розвитку людства.
Актуальність теми. Динамізм науково-технічного прогресу та процеси глобалізації кардинально змінюють домінанти розвитку людства за умов всезростаючої стурбованості світової громадськості екологічними проблемами. Інтернаціоналізація виробництва, транскордонний характер забруднення навколишнього природного середовища, екстенсивне використання енергоресурсів спричиняють збільшення навантаження на екосистеми й ризикове функціонування природних репродуктивних механізмів у планетарних масштабах.
Відбувається переосмислення світоглядних і ціннісних орієнтирів розвитку суспільства, посилюється політична консолідація країн щодо активізації процесів екологізації підприємництва як стратегічного напрямку розв'язання екологічних проблем і формування конкурентоспроможності в світовому економічному просторі.
Водночас існуюча різниця в рівнях соціально-економічного розвитку країн впливає на ефективність їх дій в процесах екологічної модернізації та на можливості залучення до нього підприємницького потенціалу. За сучасної ринкової економічної системи не враховується обмеженість природних ресурсів, недооцінюються глобальні екологічні загрози та їх синергетичні ефекти, які здатні створювати нові та посилювати існуючі загрози. Наявність таких небезпечних тенденцій і наслідків їх прояву для людства було констатовано на міжнародних екологічних конференціях в Стокгольмі (1972 р.), Добржиші (1991 р.), Ріо-де-Жанейро (1992 р.), Люцерні (1993 р.), Софії (1995 р.), Оргусі (1998 р.), Йоганнесбурзі (2002 р.), Києві (2003 р.), Бєлграді (2007 р.).
Екологія і донині розглядається як альтернатива економіці, як чинник гальмування процесів соціально-економічного розвитку. Підтвердженням цьому є існуюча система трансформації економіки України, що засвідчує загострення суперечливих й антагоністичних процесів відтворювального механізму екологічних і економічних цінностей життєзабезпечення. Під впливом інституційних змін та макроекономічних зрушень сформувалася специфічна модель економіки, що має такі внутрішні механізми саморозвитку та інерції, які не сприяють розвиткові процесів екологізації підприємництва.
Виявлення та усунення існуючих екологічних і соціально-економічних суперечностей може вплинути на оцінку екологічної ситуації за умов формування екологічної культури, посилення мотиваційно-стимулюючого та соціально-захисного механізмів екологізації підприємництва. Ефективність реагування суспільства на екологічні проблеми визначає потенціал екологізації підприємництва. Адже складність, багатоаспектність і багатовимірність екологічної проблематики є наслідком неоднозначного й далеко не одностайного реагування різних суспільних груп на екологічні проблеми. Майже в усіх країнах світу організаційно і концептуально розвинута сфера природокористування та природоохоронна діяльність. Одні найбільш потужні й впливові компанії нещадно експлуатують природні ресурси, а інші – нечисленні і маловпливові – займаються її захистом. Тому характерними ознаками сучасного розвитку екологізації підприємництва є складність, динамічність і суперечливість цього процесу.
Актуальність питань екологізації підприємництва знайшла своє відображення в наукових працях відомих вчених: В. Борисової, З. Варналія, М. Долішнього, В. Кредісова, С. Покропивного, В. Сизоненка – при дослідженні проблем особливостей розвитку підприємництва в умовах трансформації економіки; О. Веклич, Б. Данилишина, Р. Дяківа, Л. Мельника, Ю. Саталкіна, І. Синякевича, В. Шевчука – при висвітленні питань екологічної економіки та економіки природокористування; О. Васюти, А. Качинського, М. Кисельова, В. Навроцького, А. Садекова, А. Чухна – при розкритті особливостей екологізації підприємництва в умовах НТП, сталого розвитку, постіндустріальної економіки; Л. Гринів, О.Діденко, Ю. Туниці – при розгляді питань екологізації суспільного відтворення та формування екологічно збалансованої економіки; І. Гречановської, В. Євтушевського, М. Сороки – при визначенні засад державно-регулятивного та організаційно-економічного механізму екологізації підприємництва; В. Крисаченка, М. Хилька щодо формування екологічної культури підприємництва та ін.
Віддаючи належне науковим дослідженням вищезазначених вчених, доцільно відзначити актуальність вивчення теоретико-концептуальних засад екологізації підприємництва з огляду на багатоаспектність прояву та його значення в сучасних умовах трансформації економіки. Особливої уваги потребують питання удосконалення мотиваційно-стимулюючого, державно-регулятивного, соціально-захисного механізмів забезпечення екологізації підприємництва з врахуванням економіко-культурних, інноваційно-інвестиційних пріоритетів економічного розвитку. Тому активізація процесів екологізації підприємництва є надзвичайно актуальною та важливою, що засвідчує об’єктивну необхідність поглибленого дослідження цієї проблематики з метою обґрунтування рекомендацій щодо їх реалізації в практичній діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою комплексних науково-дослідних тем: економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (№ 06БФ040-01), роль автора полягає в дослідженні впливу глобалізації на процес екологізації підприємництва; факультету економіки, менеджменту і права Київського національного торговельно-економічного університету “Інвестиції та інновації: енциклопедичний словник” (№ 0107U010214). Особистий внесок автора полягає в розробці термінів, понять і статей з питань екологічних інвестицій та екологічних інновацій. Проведене дослідження й сформульовані висновки є певним внеском у розвиток економічної теорії.
Мета і завдання дослідження полягає в розробці концептуальних теоретичних і методологічних засад щодо особливостей становлення та розвитку екологізації підприємництва, визначенні головних чинників і механізмів цих процесів на основі міждисциплінарного підходу.
Для досягнення зазначеної мети було передбачено постановку, формулювання та вирішення таких завдань:
- обґрунтувати необхідність і доцільність активізації процесів екологізації підприємництва в умовах трансформації економіки;
- дослідити еволюцію наукових поглядів екологізації підприємництва, визначити її принципи з огляду предмета економічної теорії з урахуванням взаємодії суспільства та природи;
- виявити суперечності процесу екологізації підприємництва та визначити можливості їх розв’язання;
- розкрити сутність екологізації підприємництва з урахуванням засад збалансованого розвитку;
- проаналізувати вплив економіко-культурних чинників на екологізацію підприємництва;
- висвітлити особливості впливу інноваційно-інвестиційних чинників на процес екологізації підприємництва;
- дослідити роль мотиваційно-стимулюючого механізму в забезпеченні екологізації підприємництва;
- розкрити сутність і особливості державно-регулятивного механізму екологізації підприємництва;
- визначити роль соціально-захисного механізму в забезпеченні екологізації підприємництва;
- вивчити досвід зарубіжних країн щодо забезпечення екологізації підприємництва.
Об’єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин у процесі екологізації підприємництва на мікро- і макрорівнях за умов трансформації економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічна сутність екологізації підприємництва та визначення механізмів забезпечення його активізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність загальнонаукових і специфічних методів. Зокрема історико-логічний та системний підходи, використані при здійсненні комплексного аналізу формування та реалізації процесу екологізації підприємництва з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. У дисертації використано діалектичні та історичні ме¬тоди наукового дослідження: у першому розділі – eкологізації підприємництва: еволюції наукових поглядів (п.1.1), cутності і форм екологізації підприємництва на засадах збалансованого розвитку (п.1.2.), суперечності процесу екологізації підприємництва (п.1.3). На основі методу статистичного, економічного, кількісного та якісного аналізу у другому розділі досліджено інноваційно-інвестиційні чинники екологізації підприємництва (п.2.2), у третьому розділі – державно-регулятивний механізм екологізації підприємництва (п.3.2), зарубіжний досвід екологізації підприємництва (п.3.4.). Методи наукової абстракції, аналізу та синтезу застосовані в другому розділі при дослідженні економіко-культурних чинників екологізації підприємництва (п.2.1), у третьому розділі – при визначенні мотиваційно-стимулюючого і соціально-захисного механізмів екологізації підприємництва (п. 3.1., п.3.3.).
Інформаційну базу дослідження дисертаційної роботи складають законодавчі та нормативні документи з питань екологізації підприємництва, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, дані Державного комітету статистики України, джерела статистичної та аналітичної інформації. У дослідженні використано монографії, збірники, дані річних звітів, економічних і екологічних оглядів, тижневиків, ресурси Інтернету, періодичні вітчизняні і міжнародні видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі системних теоретичних досліджень і узагальнень, комплексного економічного аналізу визначено головні чинники, напрями і механізми екологізації підприємництва. Науково обґрунтовано результати дисертації, одержані особисто автором.
Вперше:
- запропоновано нові методологічні засади дослідження процесу екологізації підприємництва, які ґрунтуються на міждисциплінарному підході та дозволяють визначити його як вид підприємницької діяльності, функціонування і розвиток якого становить систему відносин щодо узгодження соціально-економічних та екологічних інтересів його суб’єктів з метою: продукування конкурентоспроможної та екологічно безпечної продукції (послуг), раціонального використання й ефективного відтворення природних і енергетичних ресурсів, впровадження інноваційних техно¬логій природокористування для досягнення соціально-економічного ефекту та справедливості життєзабезпечення сучасних і прийдешніх поколінь;
- обґрунтовано нові підходи до класифікації суперечностей, які виникають у процесі екологізації підприємництва через існуючі взаємозв’язки, взаємозалежності напрямів їх розвитку, рівнів і масштабів охоплення, узгодження екологічних і економічних інтересів. Доведено, що в основі цих суперечностей є діалектика взаємодії природи і суспільства, неузгодженість інтересів суб’єктів господарювання, які функціонують за законами ринкової економіки;
- визначено особливості впливу економіко-культурних чинників на екологізацію підприємництва з урахуванням національної самобутності та стану еколого-економічної адаптованості суспільства, які відображають духовно-інформаційну мобільність та історично-ментальну спадковість щодо прогресивного розвитку;
удосконалено:
- визначення сутності екологізації підприємництва на засадах збалансованого розвитку, що передбачає врахування надбань національної культури й світового досвіду для забезпечення потреб нинішнього та прийдешнього покоління;
- виявлення особливостей процесу екологізації підприємництва під впливом науково-технічного прогресу, який є історично закономірним і взаємозумовленим явищем, що виступає генератором і каталізатором екологічних проблем. Відповідне використання здобутків НТП не лише створює передумови для запобігання екологічних катастроф, але й розширює потенціал і масштаби екологізації підприємництва;
- аргументування значимості екологічного чинника в оцінці конкурентоспроможності країни в умовах глобалізації як сукупності природно-ресурсного та екологічного потенціалу в стратегії економічного зростання та розвитку екологізації підприємництва;
дістало подальший розвиток:
- принципи формування мотиваційно-стимулюючого механізму екологізації підприємництва, за якими суб’єкти екологізації підприємництва мають враховувати нерівнозначність екологічних мотивацій та екологічних інтересів у суспільстві;
- визначення особливостей формування соціально-захисного механізму екологізації підприємництва через різноаспектні прояви екологізму та антиекологізму в узгодженні інтересів суспільства, держави, підприємництва;
- концептуальні засади державно-регулятивного механізму екологізації підприємництва з урахуванням зарубіжного досвіду, які сприятимуть розробці комплексу спрямувань і важелів екологічної політики щодо підприємництва в умовах трансформації економіки, формуванню еколого-економічної конкурентоспроможності, удосконаленню системи державного управління процесами екологізації підприємництва.
Практичне значення одержаних результатів. Комплексний аналіз наукових підходів до процесів екологізації підприємництва використано в роботі Комісії Київради з питань екологічної політики при розробці програми “Охорона навколишнього середовища м. Києва до 2012 року” та впроваджено в практичній діяльності екологічних організацій м. Києва, а також відображено в книзі “Українська екологічна енциклопедія”, яку було представлено на розгляд учасників V Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього природного середовища “Довкілля для Європи”, 21-23 травня 2003 р. у м. Києві (довідка № 29/288-79 від 12.02.2008 р.).
Теоретичні розробки та практичні рекомендації дисертаційної роботи щодо вдосконалення економічних чинників оцінки ефективності екологізації підприємництва використано на підприємствах Української академії наук: виробничо-господарському об’єднанні “Екотех” та у виробничих процесах і розробках Інституту автоматизованих систем (довідка № 06.10-25 від 25.10.2006).
Наукові матеріали з екологізації підприємництва систематизовано у вигляді статей, визначень і дефініцій у книгах: “Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера”, “Українська екологічна енциклопедія”, “Енциклопедія житлово-комунальної сфери”, які видано Міжнародною економічною фундацією та рекомендовано Міністерством освіти і науки України для використання в системі освіти (довідка № 125 від 01.03.2007 р.).
Нові теоретичні підходи та наукові результати дисертації використовуються в педагогічній діяльності та навчальному процесі при викладанні курсів “Міжнародні економічні відносини”, “Основи екології” для студентів Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 260/26 від 12.02.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням і містить авторські розробки щодо комплексного теоретичного і практичного аналізу процесів екологізації підприємництва в умовах трансформації економіки. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які напрацьовані особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та методичні положення й результати дисертаційної роботи доповідались автором та отримали позитивну оцінку на бізнес-форумі “Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні” (17.04.2008 р., м. Київ) та на 9 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави” (06-07.10.2006 р., м. Луцьк); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові досягнення – 2007” (01-14.02.2007 р., м. Дніпропетровськ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки – 2007” (01-15.04.2007 р., м. Дніпропетровськ); Х науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку” (30.11.2007 р., м. Павлоград); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва” (14-15.12.2007 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції “Євроатлантична інтеграція України: можливості та перспективи” (04.03.2008 р., м. Вінниця); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (14-15.05 2008 р., м. Ялта, АРК); IІ Міжнародній науково-практичній конференції “Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (15-16.05.2008 р., м. Київ); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції “Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право” (30.05.2008 р., м. Київ).
За результатами конкурсів наукових проектів Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації “Інтелект молодих – на службу столиці” автор здобула перші премії у двох номінаціях: у 2004 р. за книгу “Українська екологічна енциклопедія” та у 2008 р. за книгу “Енциклопедія житлово-комунальної сфери”.
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи опубліковано в 28 наукових працях загальним обсягом 66,7 друк. арк., з них: 15 статей – у наукових фахових виданнях (обсягом 5,4 друк. арк.); 10 праць – у наукових збірниках, тезах доповідей і виступів на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, бізнес-форумі (особисто автору належить 1,3 друк. арк.); 3 навчальних виданнях (особисто автору належить 60,0 друк. арк.).
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 233 сторінки, основний зміст викладено на 183 сторінках, включаючи 3 таблиці, 9 рисунків. Список використаних джерел включає 237 найменувань на 21 сторінці, додатки містять 21 таблицю, 12 рисунків на 29 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо розробки теоретико-методологічних і практичних засад розвитку процесів і механізмів екологізації підприємництва в умовах трансформації економіки. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано висновки, які відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети:
1. Обґрунтовано доцільність активізації процесів екологізації підприємництва в умовах трансформації економіки. Екологізація підприємництва є важливим економічним процесом, який спроможний створити передумови збалансованого розвитку суспільства, раціонального використання його природно-ресурсного потенціалу. Сприяючи розвитку підприємництва та залучаючи його до процесів екологізації, слід враховувати багатофункціональність, синергічність його дії та впливу на результати соціально-економічної ефективності. Адже в самій природі підприємництва закладено моральні й матеріальні стимули до його самоорганізації та генерації нових ідей. Екологізація підприємництва – вид підприємницької діяльності, функціонування і розвиток якого становить систему узгодження соціально-економічних та екологічних інтересів його суб’єктів з метою: продукування конкурентоспроможної та екологічно безпечної продукції (послуг), раціонального використання й ефективного відтворення природних і енергетичних ресурсів, впровадження інноваційних техно¬логій природокористування для досягнення соціально-економічного ефекту та справедливості життєзабезпечення сучасних і прийдешніх поколінь. Доведено, що екологізація підприємництва як динамічний процес у своєму розвитку набуватиме масштабності та охоплення всіх сфер економіки, змінюючи таким чином середовище життя людства, умови забезпечення його існування.
2. Встановлено, що в контексті еволюції економічної думки, процес екологізації підприємництва є багатоаспектним явищем, що передбачає врахування інформації, яка збережена в генетичному досвіді народів і націй про впорядкованість господарсько-економічного життя за складеними віками принципами і ритмами енергетики середовища в певному суспільстві. Цей досвід є підтвердженням давності винайдення людством механізмів збалансованого відтворення і примноження природно-ресурсних, екологічних, матеріальних і духовних цінностей.
3. Визначено необхідність переосмислення сутності екологізації підприємництва з врахуванням ряду принципів методології наукового пізнання цього явища, а саме: історизму, системності, суспільної доцільності, адаптації, стійкості розвитку і екологічної безпеки. Комплексний підхід у застосуванні таких принципів має забезпечити: розв’язання суперечностей між економічною та екологічною доцільністю реалізації підприємницької ініціативи; реалізацію видів і напрямів екологізації підприємництва; врахування дії синергічного ефекту розвитку соціально-економічних і природних явищ у процесі екологізації підприємництва.
4. Розкрито сутність процесів екологізації підприємництва з урахуванням засад збалансованого розвитку, що передбачає особливий економічний розвиток, який забезпечує задоволення всебічних потреб нинішнього покоління без завдання шкоди можливостям прийдешніх поколінь забезпечити потреби з урахуванням життєдайних надбань світової і національної культури. У цьому контексті головним завданням екологізації підприємництва є створення моделі відповідного балансу між прибутком, збереженням довкілля та соціально-економічною справедливістю в розвитку суспільства.
5. Виявлено та класифіковано суперечності процесу екологізації підприємництва через існуючі взаємозв’язки, взаємозалежності їх напрямів розвитку, рівнів і масштабів охоплення, справедливості узгодження інтересів та синергетичних ефектів прояву. Доведено, що чим більше суспільство перетворює природу в процесі економічної діяльності, тим вищого рівня розвитку сягають його продуктивні сили і водночас складнішими та суперечливими стають взаємовідносини з навколишнім середовищем. Природа протистоїть суспільству як своєрідна система зі своїми законами, екологічними зв’язками, здатністю до самовідновлення та саморозвитку. Адже історія людства засвідчує, що технологічні революції завжди були реакцією на виникнення екологічних криз.
6. Визначено особливості впливу глобалізації на процеси екологізації підприємництва. Глобалізація розширила масштаби економічних відносин, але водночас спричинила істотні загрози, зумовлюючи розмежування країн на “цивілізаційний центр” та “периферійну зону”, поглиблюючи їх диференціацію в соціально-економічному, екологічному і науково-технічному розвитку. Існуюча модель світової економіки констатує розширення масштабів еколого-економічної експансії у вигляді: екологічного месіанства, екологічного сепаратизму, екологічного неоколоніалізму, екологічного протекціонізму, екологічного тероризму. Це дає підстави стверджувати про загострення конфліктів у світовому економічному просторі щодо використання природних ресурсів і розподілу еколого-економічних благ. Тому процес екологізації підприємництва постає стратегічним напрямом у зменшенні напруги в міжнародних економічних відносинах.
7. Узагальнено наукові підходи, які визначають вплив НТП на екологізацію підприємництва. Доведено, що НТП є історично закономірним, але неоднозначним явищем у поступі суспільства, який виступає і генератором, і каталізатором екологічних проблем. Відтак сучасна світова економіка активно формує нову парадигму НТП, яка впливає на процес екологізації підприємництва. Обґрунтовано необхідність екологізації підприємництва з урахуванням НТП, що передбачає не лише вибір і оцінку критеріїв власної успішності, прибутковості, але й пошук прогресивно-екологічних форм їх створення та реалізації.
8. Доведено необхідність вивчення механізмів набуття рівня конкурентоспроможності країни з урахуванням специфіки національного еколого-економічного розвитку. Адже вплив екологічного чинника на конкурентоспроможність України є недостатньо дослідженими з огляду визначення пріоритетів його використання у сфері екологізації підприємництва. У практиці екологізації підприємництва є доцільним використовувати індикатори “сталого розвитку” відповідно до міжнародних рейтингів за індексами: зростання конкурентоспроможності; економічної свободи; розвитку людського потенціалу; екологічної сталості; екологічних досягнень, які характеризують ступінь відповідності функціонування національних господарств певним принципам і пріоритетам.
9. Визначено особливості впливу економіко-культурних чинників на процес екологізації підприємництва з урахуванням національної самобутності та потенціалу еколого-економічної адаптованості суспільства. Доведено, що екологічна культура може бути сформована виключно через систему ціннісних орієнтацій суспільства за умов духовно-інформаційної мобільності, яка відображає певну історично-ментальну спадковість (стійкість) щодо прогресивності розвитку. Тобто кожному культурно-історичному типу властиве переважання певних сфер економічної та екологічної діяльності.
10. Аргументовано, що в Україні сформувалася специфічна модель економіки з особливими механізмами саморозвитку та інноваційно-інвестиційної інерції у сфері екологізації підприємництва. Такий стан справ пояснюється: недосконалістю інституційної системи організації та фінансування наукової діяльності; відсутністю державних механізмів залучення підприємництва до створення інновацій спільно з іноземними інвесторами; відсутністю умов для ефективного механізму трансферу екотехнологій. Це спричинило продукування переважно енергоємної та неконкурентоспроможної вітчизняної продукції.
У зв’язку з цим потрібно посилити взаємодію держави, науки та підприємництва з метою комерціалізації екологічних інновацій та розвитку екологічних інвестицій.
11. Визначено роль мотиваційно-стимулюючого механізму в забезпеченні екологізації підприємництва. Доведено, що суб’єкти екологізації підприємництва мають враховувати нерівнозначність і змінність екологічних мотивацій та екологічних інтересів у суспільстві. Тому компонентами системи відтворення таких мотивацій мають бути такі підсистеми: моніторингова, аналітична, генеруюча, реалізуюча. Дієвість та взаємодія цих підсистем визначається: створенням інфраструктури екологізації підприємництва; формуванням соціально-екологічного та економічного партнерства між органами влади та підприємництвом; впровадженням сприятливих правових умов екологізації підприємництва; престижністю формування попиту та пропозиції на екологічні товари (послуги); функціонуванням спеціальних фондів стимулювання процесів екологізації підприємництва; удосконаленням сфери екоменеджменту та екомаркетингу; популяризацією освіти та просвітництва у сфері екологізації підприємництва.
12. Досліджено особливості державно-регулятивного механізму екологізації підприємництва в Україні, що засвідчило необхідність удосконалення правового, фінансово-економічного, організаційного та інформаційного забезпечення. Реформування цієї сфери має забезпечити: структурну перебудову національного виробництва та екологізацію підприємництва, створення експортної еколого-орієнтованої спеціалізації, раціоналізацію структури споживання, мінімізацію екологічного ризику. Гармонізація національного природоохоронного законодавство та адаптація його до вимоги міжнародних екологічних стандартів має відбуватися через запровадження спільної екологічної політики на принципах: “забруднювач платить”, “екологічна передбачливість”, “пріоритетність екологічної безпеки”, “гарантування екологічно безпечного середовища проживання людини”, “екологічна відповідальність”.
13. Вивчено досвід зарубіжних країн щодо забезпечення екологізації підприємництва, який засвідчив прогресивність і перспективність розвитку ринку екологічної індустрії, яка характеризується багатогалузевою сферою функціонування, де забезпечується не лише екологічний, але й значний економічний ефект. Тому активізація входження на світовий ринок екологічної індустрії забезпечує стратегічні переваги та лідерство, високий рівень конкурентоспроможності, ефективність і прибутковість для суб’єктів екологізації підприємництва та його захищеність від іноземної конкуренції.
Враховуючи різні підходи до змісту екологізації підприємництва й можливостей його реалізації в економічно розвинених країнах світу і країнах, що розвиваються, визначено фінансові, технічні й технологічні переваги перших порівняно з другими. Екологічні проблеми все частіше стають пріоритетними та об’єднуючими у формуванні: міжнародної підприємницької кооперації та виробництва екологічних технологій, техніки, товарів, послуг; міжнародної мережі глобального еколого-економічного моніторингу; міжнародного співробітництва в ліквідації наслідків екологічних і техногенних катастроф; міжнародної координації природоохоронних заходів і програм.



Література

1. Абалкина И. Л., Соколов В.И. Экология и экономика: пути оптимизации / И. Л. Абалкина, В. И. Соколов // США. Канада: экономика, политика, культура. – 2000. – № 11. – С. 111–127.
2. Автовиробників змусять робити машини менш шкідливими // Євробюл. – 2008. – № 1. – С. 20.
3. Алексєєв А. Регуляторна політика як шлях до процвітання / А. Алексєєв // Дзеркало тижня. – 2004. – № 36(511). – С. 12.
4. А чому б і нам не жити, як у Норвегії? // Наук. світ. – 2007. – №1. – С. 10.
5. Барякін В. М. Можливості та межі екологізації технологій / В. М. Барякін // Філософ. і соціолог. думка. – 1992. – № 6. – С.17–19.
6. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство / Збіґнєв Бжезінський; пер. з англ. А. Іщенка. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 203 с.
7. Білорус О. Глобалізація і глобалізм: парадокс чи закономірність постіндустріальної цивілізаційної еволюції / Олег Білорус // Економ. часоп. -ХХІ. – 2004. – №3. – С. 5.
8. Білорус О. Стратегічні імперативи розвитку України в умовах глобалізації / Олег Білорус // Економ. часоп.-ХХІ. – 2001. – № 10. – С. 3–8.
9. Білорус О. Цивілізаційні межі атлантичної глобалізації та проблеми інтелектуалізації розвитку / Олег Білорус // Економ. часоп.-ХХІ. – 2005. – № 1-2.
10. Білявський Г. О. Основи екології: підручник / Г. О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І. Ю. Костіков. – [2-ге вид.]. – К.: Либідь, 2005. – 408 с.
11. Борисова В. А. Екологізація підприємницької діяльності / В.А. Борисова – Суми: Вид-во “Довкілля”, 2004. – 128 с.
12. Борисова В. А. Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції / В. А. Борисова // Економіка АПК. – 2001. – №10. – С. 8–11.
13. Бохан А. В. Автотранспортне підприємництво на засадах сталого розвитку / А. В. Бохан // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. – К.: НДЕІ Мін-ва економіки та з питань європейської інтеграції України. – 2004. – Вип. 8(39). – С. 71–76.
14. Бохан А. В. Визначальні принципи екологізації підприємництва в сучасних умовах трансформації суспільства / А. В. Бохан //Актуальні проблеми економіки. – НАУ. – 2007. – № 9. – С. 153–160.
15. Бохан А. В. Використання альтернативних джерел енергії як чинник екологізації українського підприємництва / А. В. Бохан // Наук. зап. Сер.: економіка. – Т.: ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2005. – Вип. 18. – С. 73-77.
16. Бохан А. В. Власність як економічна основа активізації підприємництва / А. В. Бохан // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. – К.: НДЕІ Мін-ва економіки та з питань європейської інтеграції України. – 2004. – Вип. 12(43). – С. 3–8.
17. Бохан А.В. Державно-регулятивний механізм екологізації підприємництва / А. В. Бохан // Економіка і держава. – 2007. – № 8. – С. 15–18.
18. Бохан А. В. Екологізація підприємництва та активізація енергетичного потенціалу розвитку й життєзабезпечення суспільства / А. В. Бохан // Агросвіт. – 2008. – № 6. – C. 38-43.
19. Бохан А. В. Екологізація підприємництва та консолідація міжнародних зусиль у формуванні безпеки розвитку людства / А.В. Бохан // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва”, 14-15 груд. 2007 р. – Ч. 2. – Харків: ХНАДУ, 2007. – С. 87–88.
20. Бохан А. В. Екологізація підприємництва у сфері житлово-комунального господарства / А. В. Бохан // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. – К.: НДЕІ Мін-ва економіки та з питань європейської інтеграції України. – 2006. – Вип. 11 (66). – С. 73–76.
21. Бохан А. В. Екологізація підприємництва: геоекономічний та екополітичний аспект / А. В. Бохан // Матеріали ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право”, 30 трав. 2008 р. – К.: Укр. держ. ун-т фінансів та міжнародної торгівлі, 2008. – С. 232–234.
22. Бохан А. В. Екологізація підприємництва: стратегічні інновацій виміри та пріоритети / А.В. Бохан //Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. “Современные научные достижения – 2007”, 1-14 февр. 2007 г. – Т. 2. Эконом. науки. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 9–11.
23. Бохан А. В. Екологізація підприємництва: стратегічні пріоритети в світовому економічному просторі / А. В. Бохан // Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні”, 14-15 трав. 2008 р. – К.: КНТЕУ, 2008. – С. 46–48.
24. Бохан А. В. Екологічна домінанта в трансформації світоглядних засад підприємництва / А.В. Бохан // Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. “Образование и наука без границ – 2006”, 18-28 декабря 2006 г. – Т. 3. Эконом. науки. – Днепропетровск: Наука и образование, 2006. – С. 41–43.
25. Бохан А. В. Екологічна інтеграція та інноваційна спрямованість підприємництва / А. В. Бохан // Матеріали бізнес-форуму “Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності”, 17 квітня 2008 р.). / відп. ред. Н.В. Притульська. – К.: КНТЕУ, 2008. – С. 10–12.
26. Бохан А. В. Екологічна культура підприємництва та її соціально-етнічні виміри / А. В. Бохан // Наук. часоп: зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К.: Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2006. – Сер. 4. географія і сучасність. – Вип. 16. – С. 226–231.
27. Бохан А. В. Інноваційні передумови екологізації підприємництва в Україні / А В. Бохан // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави”, 6-7 жовт. 2006 р. / відп. ред. М.І. Карлін. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. – 2006. – С. 215–217.
28. Бохан А. В. Інноваційно-інвестиційні чинники екологізації підприємництва/ А. В. Бохан // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 11. – С. 21–26.
29. Бохан А. В. Мотиваційно-стимулювальний механізм екологізації підприємництва / А. В. Бохан // Економіка і держава. – 2007. – № 10. – С. 32–34.
30. Бохан А. В. Науково-технічний прогрес і екологізація підприємництва / А. В. Бохан // Економіка і держава. – 2007. – №. 2 – С. 53–54.
31. Бохан А. В. Особливості українського підприємництва: зб. наук. пр. Наук.-дослід. ін.-ту українознавства. – К.: Міленіум, 2004. – Т. II. – С. 511-520.
32. Бохан А. В. Підприємництво в становленні імперативу еколого-економічної безпеки / А. В. Бохан // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Євроатлантична інтеграція України: можливості та перспективи”, 4 берез. 2008 р. – Вінниця: Вінниц. торг.-економ. ін-т КНТЕУ. – 2008. – С. 203–206.
33. Бохан А. В. Підприємництво: ефективність, екологія / А. В. Бохан // Наук. зап. Сер. економіка. – Тернопіль: Терн. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 2004.– Випуск 17. – С. 15–20.
34. Бохан А. В. Соціально-екологічна спрямованість підприємницької ініціативи / А. В. Бохан // Матеріали наук. конф. “Молоді науковці – географічній науці”, 27-28 жовт. 2006 р.) – К.: ВГЛ “Обрії”, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – 2006. – С. 26–27.
35. Бохан А. В. Соціально-економічні аспекти екологізації підприємництва в умовах трансформації суспільства / А. В. Бохан // Матеріали ІХ наук.-практ. конф. “Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку”, 30 листоп. 2007 р. – Дніпропетровськ: ІМА-прес. – 2007. – С. 164–166.
36. Бохан А. В. Соціологізація та екологізація підприємництва – запорука екологічної безпеки суспільства / А. В. Бохан // Економіка і держава. – 2008. – № 4. – C. 30–33.
37. Бохан А. В. Суперечності процесу екологізації підприємництва / А. В. Бохан // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. – К.: НДЕІ Мін-ва економіки та з питань європейської інтеграції України. – 2007. – Вип. 4. (71) – С.134-138.
38. Бохан А.В. Українське підприємництво: стан, проблеми, становлення, перспективи / А. В. Бохан // Наук. зап. Сер. економіка. – Тернопіль: Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 2004. – Вип. 16. – С. 13–18.
39. Бохан А. В. Урбанізація та екологізація міського середовища / А. В. Бохан // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. – К.: НДЕІ Мін-ва економіки та з питань європейської інтеграції України. – 2006. – Вип. 8 (63). – С. 109-112.
40. Бохан А. В. Формування екологічно збалансованої підприємницької діяльності / А. В. Бохан // Зовнішня торгівля: право та економіка. – К.: Акад. зовнішньої торгівлі. – 2007. – № 3. – С. 118–122.
41. Буряк П. Ю. Проблемність трансформаційних процесів в інтегрованих корпоративних структурах підприємництва / П. Ю. Буряк //Регіональна економіка. – 2004. – № 2(32). – С. 72–78.
42. Варналій З. С. Основи підприємництва: навч. посіб. / З. С. Варналій – К.: Знання-Прес, 2002. – 239 с.
43. Васюта О. А. Екологічна політика України на зламі тисячоліть: монографія. / О. А. Васюта – К.: КиМУ, 2003. – 306 с.
44. Васюта О. А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального виміру: монографія / Васюта О. А. – Тернопіль: “Гал-Друк”, 2001. – 600 с.
45. Веклич О. Потрібен “євроремонт” економічного механізму екологічного регулювання / Оксана Веклич, В. Бугас // Вісн. НАН України. – 2006. – № 3. – С. 49–57.
46. Веклич О. О. Екологічний чинник формування конкурентоспроможності національної економіки / О. О. Веклич // Економіка України. – 2005. – № 12 (529). – С. 65– 69.
47. Велика Британія: фонд з використання енергії хвиль //Зелена енергетика. – 2005. – №1 (17). – С. 7.
48. Вечір Ю. Інвестиційні та інноваційні важелі розвитку економіки / Юрій Вечір // Україна – НАТО. – 2006. – № 6(16). – С. 34–41.
49. Вовканич С. Людський та інтелектуальний капітал в економці знань / С. Вовканич, Л. Семів // Вісн. НАН України. – 2008. – № 3. – С. 13–23.
50. Войнаренко М. Економічна конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість України / М. Войнаренко, О. Фурманюк // Економіст. – 2006. – № 12 (242). – С. 25–28.
51. Всесвітній економічний форум. World Economic Forum // www.weforum.org.
52. Галушікна Т. П. Пріоритети екологозбалансованого природокористування як ідеологічної платформи національної екологічної доктрини України / Т. П. Галушікна, Л. М. Грабовська // Еколог. вісн. – 2007. – № 5. – С. 18–19.
53. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли. / Билл Гейтс. – М.: Изд-во ЭКСМО – Прогресс, 2001. – 480 с.
54. Герасимчук А. А. Основи екології: соціальні та прикладні аспекти: навч. посіб. – [2-ге вид., доп.] / А. А. Герасимчук, Ю. І. Палеха. – К.: Європ. ун-т, 2002. – 107 с.
55. Герасимчук З. В. Екологічні вектори економічної глобалізації / З. В. Герасимчук, В. А. Голян // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 4(58). – С. 193–198.
56. Гольцов В. Воднева цивілізація майбутнього / В. Гольцов // Наук. світ. – 2008. – № 4. – С. 2–5.
57. Грабовська І. Ментальність. Особистість. Екологія. / І. Грабовська. – К.: Центр громадян. просвіти “Київське братство”, 1997. – С. 29–30.
58. Гринів Л. С. Концептуальні засади просторової парадигми екологіч¬но збалансованої економіки / Л.С. Гринів //Регіональна економіка. – 2001. – № 4. – С. 54–63.
59. Гринів Л.С. Економічні перспективи реалізації концепції сталого розвитку в Україні / Л. С. Гринів // Економіка і управління. – 2000. – №3. – С.15-20.
60. Гуменюк Д. О. Участь держави у формуванні інноваційно-інвестиційного потенціалу / Д. О. Гуменюк // Фінанси України. – 2005. – № 10. – С. 51- 59.
61. Гусейнов А. А. Справедливость / А. А. Гусейнов //Новая філософ. энцикл. – М.: Мысль, 2001. – Т. 3. – 625 с.
62. Данилишин Б. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання / Б. Данилишин, В. Куценко // Економіка України. – 2006. – № 1. – С. 71–72.
63. Данилишин Б. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України / Б. Данилишин, В. Чижова // Економіка України. – 2004. – № 3. – С. 4–11.
64. Данилишин Б. Природно-екологічний потенціал в стратегії сталого розвитку України / Богдан Данилишин // Наука та наукознавство. – 2006. – № 3. – С. 94–100.
65. Данилишин Б., Веклич О. Україна в міжнародних рейтингах сталого розвитку / Б. Данилишин, О. Веклич // Економіка України. – 2008. – № 7. – С. 13-23.
66. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / Г. Дейлі; пер. з англ. Ін-т сталого розвитку. – К.: Інтелсфера, 2000. – С. 57–59.
67. Денисюк В. Оцінка інноваційної активності економіки країни та регіонів / Василь Денисюк // Економ. Часоп.-ХХІ. – 2006. – №1–2.
68. Дерев’янко Т. М. Етика відповідальності в контексті інформаційного суспільства: матеріали наук.-практ. конф. [“Духовні цінності в сучасному інформаційному суспільстві”]. – К.: НАУ, 2007. – С.114.
69. Джон Лунд. Електроенергія з геотермальних джерел / Джон Лунд // Зелена енергетика. – 2005. – № 1 (17). – С. 8–10.
70. Діденко О. А. Екологізація в умовах глобалізації економічних відносин / О.А. Діденко // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2004. – № 1. – С. 100–106.
71. Добровольський В.В. Екологічні знання: навч. посіб. / В. В. Добровольський – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 304 с.
72. Долінський А. А. Енергозбереження та екологічні проблеми енергетики / А.А. Долінський // Вісник НАН України. – 2006. – № 2. – С. 24–32.
73. Донченко Е. А. Социетальная психика. / Е.А. Донченко – К.: Наук. думка, 1994. – С. 30–53.
74. Духовна велич України: наук.-публ. зб. /Упоряд.: І. Новиченко. – К.: ВЦ “Просвіта”, 2004. – 248 с.
75. Духовні цінності в сучасному інформаційному суспільстві. – К.: НАУ, 2007. – 128 с.
76. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль: посібник / Д.В. Зеркалов – К.: КНТ, Дакор Основа, 2007. – 412 с.
77. Екологічна енциклопедія. – У 3 т. [редкол: А.В. Толстоухов, В. Я Шевчук та ін.] – К.: ТОВ “Центр екологічної освіти та інформації”, 2007. – Т.2: Є-Н. – С. 416 с.
78. Екологічне підприємництво: навч. посіб. / В. Я. Шевчук , Ю. М. Саталкін, В. М. Навроцький та ін. – К.: Мета, 2001. – 191 с.
79. Екологічне управління: підручник /В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
80. Економіка зарубіжних країн: підручник /А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. – [2-ге вид.] – К.: Либідь, 1998. – 416 с.
81. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін-т економ. прогнозування; Фенікс, 2003. – С. 351-352.
82. Елдышев Ю.Н. Изменение климата: факты и факторы / Ю. Н. Елдышев // Экология и жизнь. – 2008. – № 3(76). – С. 44–52.
83. Енергетикою Британії займеться Рада у справах відновлюваної енергетики // www.arena-eco.kiev.ua. /04.12.2002.
84. Енциклопедія, бізнесмена, економіста, менеджера / [Дяків Р.С., Бохан А.В, та ін. ]; за ред. Р. Дяківа. – К.: МЕФ, 2000. – 703 с.
85. ЄБРР може виділити Укрексімбанку 50 млн. доларів для кредитування енергозберігаючих проектів // www.ukrnews.com. /01.03.2007.
86. ЄБРР планує інвестувати €200 млн. в енергозберігаючі проекти в Україні в 2007 р. // www.ukrnews.com /14.03.2007.
87. Єврокоміся інвестує €1 млрд. в дослідження інформаційних технологій // Євробюл. – 2005. – № 8. – С. 15.
88. Європа закликає до термінового зміцнення підтримки відновлюваної енергетики // www.sparksdata.co.uk /09.09.2005.
89. Єгоров І. Ю. Наука й інновації в процесах соціально-економічнгого розвитку / І. Ю. Єгоров // Наука та інновації. – 2007. – № 2. – С. 90–91.
90. Єрохін С. А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект): монографія. / С. А. Єрохін. – К.: Світ Знань, 2002. – 528 с.
91. ЄС стривожений погіршенням клімату // Євробюл. – 2006. – №. 10. – С.14.
92. Жигінас В. В. Структурна перебудова економіки як чинник подолання екологічної кризи / В. В. Жигінас // Вісник КНТЕУ. – 2007. – № 6. – С. 27-36.
93. Закон України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002, № 40-IV.
94. Закон України “Про наукову та науково-технічну діяльність” №1977-ХІІ, із змін. від 19.12.2006 // www.osvita.org/ua/pravo.
95. Звіт про стан виконання за 2006 рік Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні // www.dkrp.gov.ua./ 20.02.2007.
96. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух /Альберт Гор, пер. з англ.: ВГО “Україна. порядок денний на ХХІ століття” та Ін-т сталого розвитку. – К.: Інтелсфера, 2001. – 404 с.
97. Злупко С. М. Відкриття С.А. Подолинського / С. М. Злупко // Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. – Л.: Львів. істор.-просвіт. організація “Меморіал”, 1992. – С. 318–339.
98. Ілляшенко С. М. Теоретичні аспекти обґрунтування доцільності формування ринку екологічних товарів / С. М. Ілляшенко, О. В. Прокопенко // Механізм регулювання економіки, економіки природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Вип. 4. – Суми: вид-во “Сум ДУ”, 2000. – С. 17–27.
99. Інноваційна активність промислових підприємства // www.ukrstat.gov.ua.
100. Ісландія – найчистіше місце на планеті // Наук. світ. – 2007. – №2. – С. 17.
101. Кабмін плодить агенції з продажу квот по Кіотському протоколу // www.neco.org.ua.
102. Калиникова М. Экологизация – важнейшая инновация / М. Калиникова // Высшее образование в России. – 2003. – № 1. – С. 84–86.
103. Качинський А. Комплексна оцінка ризиків і загроз за складовими державної політики національної безпеки України / А. Качинський // Євроатлантикінформ. – 2006. – № 5(11). – С. 55–61.
104. Квинт В.Л. Станет ли этанол альтернативой бензину? / В. Л. Квинт // Экология и жизнь. – 2007. – № 6(67). – С. 40–45.
105. Київ 2003 через Оргус. Досвід цифрового виміру довкілля України у часі та просторі. /V Всеєвроп. конф. міністрів навколишнього середовища “Довкілля для Європи”. – К.: ІАФ “ЕКСОР”, 2003. – С. 36.
106. Кисельов М. М. Концептуальні виміри екологічної свідомості: монографія / М. М. Кисельов, В. Л. Деркач та ін. – К.: Парапан, 2003. – 312 c.
107. Кисельов М. М. Методологія екологічного синтезу / М.М. Кисельов, В. С. Крисаченко, Т. В. Гардашук. – К.: Наук. думка, 1995. – С. 21.
108. Клинов В. Волновая природа научно-технического прогресса и большие циклы конъюнктуры мирового хозяйства / Валентин Клинов //Общество и экономика. – 2002. – № 6. – С. 3–33.
109. Колісниченко Т. Изобретения “в стол” / Т. Колісниченко // www.sdip.gov.ua/ 26.04.2007.
110. Кононенко П. П. Україна: природа, людина, екологія: метод. посіб. / П. П. Кононенко, В. В. Сніжко, М. П. Кононенко. – К.: Міленіум, 2005. – С. 49.
111. Коробко Б. Енергетика та сталий розвиток: інформ. посіб. для україн. ЗМІ. / Б. Коробко – К.: Всеукр. екологічна громадська організація “МАМА-86”, 2007 р. – 327 с.
112. Корсак К.В. Основи екології: навч. посіб. / К. В. Корсак, О. В. Плахотнік О.В. – [3-тє вид., перероб. і доп.] – К.: МАУП, 2002. – 296 с.
113. Костенко О. Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу / О. Костенко // Вісн. НАН України. – 2007. – №10. – С. 37–43.
114. Костин А. И. Экополитика и глобалистика: учеб. пособ. для студ. вузов / А. И. Костин. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 418 с.
115. Крисаченко В. С. Екологія. Культура. Політика: концептуальні засади сучасного розвитку / В. С. Крисаченко, М. І. Хилько. – К.: Знання України, 2002. – 598 с.
116. Кузык Б.Н. Россия-2050: стратегия инновационного прорыва / Б. Н. Кузык, Ю. В. Яковец. – М.: Экономика, 2004. – 632 с.
117. Купінець Л. Інструменти екологічної безпеки у міжнародній торгівлі / Л. Купінець, С. Харічков // Економіка України. – 2006. – №4. – С. 66.
118. Ласло Э. Предпринимательская ответственность / Эрвин Ласло // Экология и жизнь. – 2004. – № 3. – С. 18.
119. Лігоненко Л. О. Стратегічні завдання державної політики щодо розвитку підприємництва в Україні / Л. О. Лігоненко //Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 11. – С. 18–25.
120. Луговський В. Інноваційна модель розвитку промисловості / В. Луговський // Україна-НАТО. – 2006. – № 6(16). – С. 42–51.
121. Лучшие энергоинновации года //Украина промышленная. – 2008. – № 1. – С.18-20.
122. Матеріали та документи 5-ї Пан-Європейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища “Довкілля для Європи”. – К.: Бліц-Принт, 2004. – 541 с.
123. Миркин Б. М. Поможет ли “биотопливный бум” устойчивому развитию? / Б. М. Миркин, Г. Г. Наумова, Р. М. Хазиахметов // Экология и жизнь. – 2008. – № 4(77). – С. 26–31.
124. Михайлівська О. “Європейський парадокс” інноваційного розвитку: уроки для України / О. Михайлівська // Економіка України. – 2006. – № 9. – С. 80-85.
125. Назарук М. М. Основи екології та соціології: навч. посіб. / М. М. Назарук. – [2-ге вид., доп.]. – Львів: Афіша, 2000. – 256 с.
126. Найбрудніша на планеті // Наук. світ. – 2007. – № 2. – С. 4.
127. Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку. – К.: ПРООН Україна, 2007. – С. 123-124.
128. Невелєв О. М. Сталий розвиток регіону: стратегічні напрями та механізми. / О. М. Невелєв, Б. М. Данилишин. – К., 2002. – 127 с.
129. Недюха М. П. Соціологія способу життя / М. П. Недюха, І. М. Салій. – К.: “МП Леся”, 2002. – 31 с.
130. Німеччина: механізми Європейської схеми торгівлі викидами принесли прибуток у перший рік функціонування // www.energy-server.com /10.01.2006.
131. Новий світовий рекорд вітроенергетики // Зелена енергетика. – 2007. – №1(25). – С. 19–20.
132. Новини ЄС // www.delukr.ec.europa.eu /13.04.06.
133. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: підручник; /за заг. ред. Л. Г. Мельника, М. К. Шапочки. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – 759 с.
134. Ощадбанк має намір разом з ЄБРР кредитувати населення на покупку енергозберігаючого обладнання до 2008 р. // www.ukranews.com.
135. Пабат А. Економічні критерії конкурентоспроможності енергетичних технологій як передумова стратегії державного менеджменту національної енергетики / А. Пабат // Економіст. – 2006. – № 10. – С. 62–65.
136. Паніна Н. Українське суспільство 1994-2005 рр.: соціологічний моніторинг / Наталія Паніна. – К.: 2005. – С. 37.
137. Панкова О. Экономика и экология – две составляющие развития / О. Панкова // Экология и жизнь. – 2005. – №2. – С. 52.
138. Пахомов Ю. М. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Ю. М. Пахомов, Д. Г. Лук’яненко, Б. В. Гунський. – К.: Україна, 1997. – 237 с.
139. Писаренко С. М. Механізми регулювання еколого-економічного розвитку країн-членів ЄС / С. М. Писаренко, Л. А. Українець // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 3(4). – С. 119–126.
140. Пискулова Н. А. Экологическая политика как фактор международной конкурентоспособности государств / Н. А. Пискулова // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2000. – № 7. – С. 48-53.
141. Пискулова Н.А. Экологические аспекты развития международных экономических отношений: учеб. пособие / Н. А. Пискулова. – М.: МГИМО (У) МИД России, 2005. – 160 с.
142. Підготовка України до міжнародної торгівлі викидами: матеріали семінару // www.menr.gov.ua. /24.04.2007.
143. Підприємництво в аграрній сфері економіки /М. Й. Малік, Ю. О. Лепенко, Л. В. Романова та ін. / за ред. П.Т. Каблука, М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ, 1998. – 514 с.
144. Поддубный И.А. Международная эколого-экономическая деятельность: учеб. пособие. / И. А. Поддубный, В. К. Слюсаренко. – Х.: ИД “ИНЖЭК”, 2005. – 200 с.
145. Подсолонко В. А. Підприємництво / В. А. Подсолонко, А. Ф. Процай, Т. Л. Миронова, В. О. Василенок. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 616 с.
146. Полонський В. Г. Світова організація торгівлі та перспективи розвитку підприємництва в Україні / В. Г. Полонський //Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 3. – С. 37–42.
147. Поплавська Ж. Економічні аспекти екологізації / Ж. Поплавська, В. Поплавська // Вісн. НАН України. – 2005. – № 10. – С. 26–34.
148. Поплавська Ж. Інтелектуальний капітал економіки знань / Ж. Поплавська, В. Поплавська // Вісн. НАН України. – 2007. – № 2. – С. 52–62.
149. Поплавська Ж. Як дорости Україні до сталого розвитку? / Ж. Поплавська, В. Поплавська // Вісн. НАН України. – 2007. – № 9. – С. 8–14.
150. Порус В. Н. Рациональность. Наука. Культура. / В. Н. Порус – М., 2002. – 340 с.
151. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 05.03.1998. № 188/98.
152. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми розвитку виробництва дизельного біопалива”. №1774 від 22.12.2006 р.
153. Про стан виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні за І півріччя 2007 р. // www.dkrp.gov.ua.
154. Програма дій з подальшого впровадження порядку денного на XXI століття / пер. з англ.: ВГО “Україна. Порядок денний на ХХІ століття”. – К.: Інтелсфера, 2000. – С. 296–289.
155. Прокопенко О. “Сонячна” система енергозабезпечення – це єдине екологічно чисте джерело енергії – надійне та довговічне / О. Прокопенко // Рідна природа. – 2003. – №2. – С. 47–49.
156. Радзиховский А. П. Человечество против человека /А. П. Радзиховский, Л. В. Кейсевич. – К.: Феникс, 2002. – 456 с.
157. Результатом Міжнародної Конференції з відновлювальної енергії стало вираження всебічної підтримки розвитку цієї сфери //www.renewables2004.de.
158. Реймерс Н.Ф. Экология: теории, законы, правила, принципы и гипотезы. / Н. Ф. Реймерс – М.: Россия Молодая, 1994. – 366 с.
159. Рифкин Д. Если нефти більше нет... Кто возглавит мировую энергетическую революцию? /Дж. Рифкин; пер. с англ. М. Штернгарца. – М.: ИД “Секрет фирмы”, 2006. – 416 с.
160. Рожен О. Паливо, котре не можна красти / Олександр Рожен //Дзеркало тижня. – 2004. – № 5 (480). – С. 10.
161. Роуч С. Индия и Китай: новое развитие с новыми проблемами / С. Роуч // Деловая неделя. – 2004. – № 35 (195). – С. 20.
162. Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання / Юрій Руденко. – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2003. – 328 с.
163. Рух по забороні звичайних ламп розжарювання // www.treehugger.com. / 01.05.2007.
164. Садеков А. А. Предпринимательство и устойчивое развитие: монография / А. А. Садеков. – Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2002. – 450 с.
165. Салига С.Я. Економіка та підприємництво. Практикум: навч. посіб. / С. Я. Салига, В. О. Желябін, О. В. Бойко, І. В. Дідовець, К. С. Салига. – К.: ВД “Професіонал”. – 2007. – 752 с.
166. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: навч. посіб. / О. І. Салтовський – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 382 с.
167. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: навч. посіб. для студ. вищ. Навч. закладів / Т. А. Сафранов. – Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. – 248 с.
168. Світова економіка: підручник /А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000. – 582 с.
169. Синякевич І. Інструменти екополітики: теорія і практика / Ігор Синякевич. – Львів.: ЗУКЦ, 2003. – 188 с.
170. Синякевич І. Основні постулати екологічної економіки як теоретична основа екологічної політики / Ігор Синякевич // Економіка України. – 2006. – № 7. – С. 49–51.
171. Смирнов К. Зелена миля / К. Смирнов // Галицькі контракти. – 2007. – № 48. – С. 84–88.
172. Сніжко В.В. Нариси з психоетнічної екології України / В. В. Сніжко. – К.: Веселка, 2001. – 334 с.
173. “Сонячна солідарність” // Наук. світ. – 2007. – №2. – С. 17.
174. Ступницький О. Особливості врахування української ментальності у практиці проведення ринкових досліджень / О. Ступницький // Економ. Часоп.-XXI. – 2005. – №5–6. – С. 10–13.
175. Супруненко О. Сонце гріє, але не світить / О. Супруненко // Дзеркало тижня. – 2004. – №31(506). – С. 13.
176. Сучасні технології здатні ефективного вирішити проблему відходів // www.menr.gov.ua. /03.04.2007.
177. Тарнавська Н. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання України / Н. Тарнавська // Економіст. – 2007. – №10. – С. 56–61.
178. Толстоухов А. В. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегем / А. В. Толстоухов, М. І. Хилько – К.: Знання України, 2001. – 333 с.
179. Трубич С. Ю. Соціально-економічна сутність та особливості формування людського капіталу / С. Ю. Трубич, З. М. Пушкар // Актуальні проблеми. – 2006. – № 4(58). – С. 186–192.
180. Туниця Т.Ю. Сучасні моделі природокористування в умовах глобалізації / Т. Ю. Туниця // Економ. Часоп.-XXI. – 2005. – №7–8. – С. 12.
181. Туниця Т.Ю. Еколого-економічні засади моделі сталого розвитку / Т. Ю. Туниця // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – 2004. – Вип. 3-4. – С. 740–744.
182. Туниця Т.Ю. Збалансоване природокористування: національний і міжнародний контекст / Т. Ю. Туниця. – К.: Знання, 2006. – 300 с.
183. Туниця Т.Ю. Інновації в системі цінностей екологізації суспільного відтворення / Т. Ю. Туниця //Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – 2004. – Вип. 3-4. – С. 450–455.
184. Туниця Т.Ю. Формування конкурентоспроможної моделі на базі оптимізації ресурсоспоживання та екологічної ситуації на сучасному етапі / Т. Ю. Туниця //Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – 2004. – Вип. 1-2. – С. 529–534.
185. Уїльям Бек. Общество риска: На пути к другому модерну / Уїльям Бек. – М., 2000. – С. 54–55.
186. Українська екологічна енциклопедія / [Р. С. Дяків, А. В. Бохан та ін.]; за ред. Романа Дяківа. – [2-е вид.]. – К.: МЕФ, 2006. – 807 с.
187. Український екологічний конгрес “Збалансований розвиток України – шлях до здоров’я і добробуту нації” //Еколог. вісн. – 2007. – №5 . – С. 6-8.
188. Урсул А. На пути к экобезопасному устойчивому развитию цивилизации //Общественные науки и современность. – 1994. – № 4.
189. Уряд Японії планує стягувати щорічний екологічний податок в розмірі 2100 єн з кожного домогосподарства // www.panda.org. /26.10.2005.
190. Утилизация и рекуперация отходов: Учеб. пособие / М.Е. Краснянский – изд. 2-у, испр. и доп. – Х.: Бурун и К; К.: КНТ, 2007. – С. 213–215.
191. Участь бізнесу в формуванні державної регуляторної політики має бути закріплена законодавчо. Прес-служба Президента України В. Ющенка // www.president.gov.ua./17.09.2007.
192. Ушаков И. Китай: экологический вызов //Мировая экономика и междунар. отношения. – 2005. – № 12. – С. 76–85.
193. Федоров М.П., Кораблев В.И., Масликов В.И., Иокша Е.О. “Углеродные” инвестиции в энергетическое использование полигонов ТБО //Экология и жизнь. – 2008. – № 4(77). – С. 17-22.
194. Федулова Л. Технологічна конкурентоспроможність економіки: виклики та шляхи для України / Л. Федулова //Економіст. – 2007. – № 12. – С. 30-33.
195. Федулова Л. Технологічний розвиток економіки / Л. Федулова //Економіка України. – 2006. – № 6 – С. 4–11.
196. Федулова Л. Розвиток національної інноваційної системи України / Л. Федулова, М. Пашута //Економіка України. – 2005. – № 4(521). – С. 35–36.
197. Флавін К. Багата планета, бідна планета /Стан світу 2001, Л. Браун та ін., пер. з англ. – К.: Інтелсфера, 2001. – С. 3–22.
198. Фортов В.Глобальна енергетична безпека: проблеми і шляхи розв’язання / В. Фортов, А. Макаров, Т. Митрова // Вісн. НАН України. – 2007. – № 8. – С. 40–50.
199. Хилько М.І. Про узгодженість економічної та екологічної парадигми розвитку в Україні / М. І. Хилько //Екологічний вісник. – 2007. – №5. – С. 22-25.
200. Центр компетенції в сфері енергетики – новий центр із роботи над інноваційною програмою канадського уряду // www.fuelcelltoday.com./ 11.01.2005.
201. Черваньов І. Г. Інвайронментальні аспекти соціально-економічної концепції сталого розвитку / І. Г. Черваньов // Еколог. вісн. – 2007. – №5. – С. 16–17.
202. Чому атомна енергетика не врятує клімат? //climategroup.org.ua./ 15.02.2007.
203. Чорний О. Молода людина і українська демократична традиція / Олександр Чорний // Альм. “Молода нація”. – 1996. – № 3. – С. 126.
204. Чумаков А. Н. Метафизика глобализации. Культурно-цивилизационный контекст: монография / А. Н. Чумаков. – М.: Канон+ РООН “Реабилитация”, 2006. – 516 с.
205. Чухно А. А. Інтелектуальний капітал: сутність форми і закономірності розвитку / А. А. Чухно //Економіка України. – 2002. – № 11. – С. 48-55; № 12. – С. 61–67.
206. Чухно А. А. Науково-технологічний розвиток як об’єкт дослідження еволюційної економічної теорії / А. А. Чухно // Економіка України. – 2008. – № 1. – С. 12–22.
207. Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А. А. Чухно. – К.: Логос, 2003. – 630 с.
208. Чухно А. А. Теорія постіндустріального суспільства як глобальна методологічна парадигма / А. А. Чухно //Економ. часоп. – 2002. – № 1.
209. Швейцарія впроваджує загальнонаціональний податок на викиди CO2 після недосягнення цілей зі скорочення викидів // www.platts.com / 06.07.2007.
210. Шейко В. М. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації (друга половина ХІХ ст. – поч. ХХІ ст.): монографія / В. М. Шейко, Ю. П. Богуцький. – К.: Генеза, 2005. – 592 с.
211. Шишков Ю. В. Глобализация экономики – продукт индустриализации и информатизации общества / Ю. В. Шишков //Общественные науки и современность. – 2002. – № 2. – С.146–160.
212. Шмидхейни Стефан и члены Совета предпринимателей. Смена курса: пер. с анлг. – М.: Геликон, 1994. – 384 с.
213. Шовкун І. А. Оцінка конкурентоспроможності наукової інфраструктури України в контексті глобалізації світової економіки / І. А. Шовкун // Проблеми науки. – 2006. – №12. – С. 25–30.
214. Щокін Г. Концепція соціального розвитку: висновки для України / Георгій Щокін. – К.: МАУП, 2002. – 72 с.
215. Экология входит в рынок // www.new-garbage.com. /25.11.2002.
216. Экономика Украины – одна из наиболее энергозатратных в мире // www.esco-ecosys.narod.ru.
217. Юданов Ю. Многообразие европейских предпринимательских моделей / Юрий Юданов // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 12. – С. 26–34.
218. Юркевич О. М. Фінансове забезпечення науково-технічної інноваційної діяльності / О. М. Юркевич //Фінанси України. – 2004. – № 6. – С. 106–108.
219. Юрченко Л. І. Технології в системі економічних та соціально-екологічних змін: навч. посіб. / Л. І. Юрченко – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 176 с.
220. Юхименко П. І. Історія економічних учень: навч. посібник / П. І. Юхименко, П. М. Леоненко. – К.: Знання-Прес, 2000. – 514 с.
221. Яблонская Н. Социально-экономические инвестиции / Н. Яблонская //Эконом. инновации: сб. науч. работ. – Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. – Вып. 17. Структурные и институциональные преобразования современной экономики. – С. 131.
222. Японія має витратити €14,3 мільярди щоб виконати вимоги Кіотського протоколу // Інтернет сторінка www.pointcarbon.com./09.03.2005.
223. Яцкевич В. Я. Проблема “меж зростання” і системна оптимізація / В. Я. Яцкевич //Економіка України. – 2006. – №3. – С. 10.
224. Central Intelligence Agency long Term Demographic Trends: Reshaping the Political Landscape, July 2001, 36.
225. Environmental Business International, Ins. // www.ebiusa.com.
226. Environmental Policy in Europe: Industry, Competition and the Policy Process / Edited by F. Leveque. – Cheltenham, UK: Edward Elgar, 1996. – 218 p.
227. Gudynas E. Fallacy of Ecomessianism //Global Ecology: A New Arena of Political Conflicts. – London; New Jersey, 1993. – P.170–179.
228. Innovation scoreboard: Summaries of Member States results /Brussels, 12.01.2006. // www.delukr.ec.europa.eu.
229. Kirkman R. Why Ecology Cannot Be All Things to All People: The “Adaptive Radiation of Scientific Concepts //Environmental Ethics. – 1997. – Vol.12. – No 4. – P. 375–390.
230. MacCurdy, George Grant. Human Origins: A Manual of Prehistory. New Yourk: D. Appleton and Compahy, 1924.
231. Oosterhuis F., Rubik F., Scholl G. Product Policy in Europe: New Environmental Perspectives. – Dordrecht, the Netherlands: Kluwer Academic Publishers, 1996. – 306 p.
232. Tinbergen J. Foreword //Meadows D. Beyond the Limits: Global Collapse or Sustainable Future. – London, 1992. – P. X-XI.
233. UN forum in Rio set up “environmental” market. Brazil, Reuters, September 3, 2001.
234. United National Development Program (UNDP). Human Development Report, 1998.
235. White, Leslie A. The Science of Culture: A Study of Man and Civilization. New York: Farrar, Straus and Company, 1949. – P. 368.
236. Wilson E. The Ukrainians. Unexpected Nation. Kiev, 2004.
237. World Economic Forum. Global Competitiveness Report 2000-2005 // www.weforum.org.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 150
Скачать бесплатно 20910.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.