У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИКЛІЧНОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Количество страниц 329
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутність інноваційної діяльності підприємства та її особливості в сучасних умовах
1.2. Визначення впливу циклічності розвитку економіки на підприємство
1.3. Вплив інноваційної діяльності підприємства на технологічну структуру господарської системи
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналіз циклічності розвитку зовнішнього середовища підприємства
2.2. Визначення технологічного рівня підприємства та технологічної структури господарської системи
2.3. Взаємозв’язок і взаємовплив зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Методика визначення впливу зовнішнього середовища підприємства на його інноваційну сприйнятливість
3.2. Оцінка інноваційної сприйнятливості підприємства
3.3. Методичні рекомендації щодо визначення напрямків інноваційної діяльності підприємства
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


Актуальність теми. Успішне функціонування вітчизняних промислових підприємств на сучасному рівні розвитку економіки України безпосередньо залежить від активної інноваційної діяльності, яка максимально використовує умови, створені зовнішнім середовищем, та можливості, що існують у внутрішньому середовищі підприємства. Особливого значення для створення сприятливих умов розвитку інноваційної економіки в Україні набуває врахування впливу однієї з найвагоміших складових зовнішнього середовища підприємства – економічних циклів. Вирішення цього завдання потребує розробки науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності, яке враховує циклічний розвиток середовища.
Теоретичні та практичні дослідження інноваційної діяльності підприємства висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених: В. Александрової, Л. Антонюка, Ю. Бажала, П. Бубенка, А. Гриньова, В. Гриньової, С. Ілляшенка, Т. Лепейко, Н. Маренкова, Н. Мешко, Ю. Морозова, А. Пилипенка, А. Поручника, В. Савчука, В. Семиноженка та ін.
Розробкою проблеми дослідження циклічності розвитку економіки та факторів економічного зростання займались такі провідні вчені, як: В. Александрова, Ю. Бажал, В. Геєць, С. Глазьєв, В. Іноземцев, М. Кондратьєв, В. Котисько, В. Кушлін, К. Маркс, В. Семиноженко, М. Туган-Барановський, Й. Шумпетер, Ю. Яковець тощо.
Однак певні теоретичні та науково-практичні проблеми, пов’язані з визначенням складових взаємного впливу інноваційної діяльності підприємства та його середовища для умов вітчизняної практики господарювання з урахуванням циклічності, розроблені ще не досить повно. Вимагає уточнення визначення взаємозв’язку інноваційної діяльності окремого підприємства з циклічністю розвитку економіки в цілому. Недостатньо обґрунтований взаємозв’язок між інноваційною діяльністю підприємства та основними факторами зовнішнього середовища, такими, як цикли М. Кондратьєва, домінуючий уклад на підприємстві та в господарській системі. Потребує уточнення методичне забезпечення оцінки впливу середовища підприємства на його інноваційну діяльність. Наукова і практична актуальність зазначених питань зумовили вибір теми дисертації й визначили мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Харківського національного економічного університету за темами: «Організаційно-економічне забезпечення розвитку підприємства в сучасних умовах» (номер держреєстрації 0104U000931), в рамках якої особисто автором виконано підрозділ «Дослідження впливу циклічності розвитку господарських систем на підприємство»; «Концепція управління в умовах транзитивної економіки» (номер держреєстрації 0105U003089), за якою особисто автором розроблено підрозділ «Циклічність розвитку соціально-економічних систем».
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо забезпечення інноваційної діяльності промислового підприємства з урахуванням циклічності розвитку економіки.
Досягнення поставленої мети потребує розв’язання таких завдань:
уточнити визначення понять: «інноваційна діяльність підприємства», «інноваційна сприйнятливість підприємства», «інноваційне середовище підприємства»;
систематизувати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, що впливають на його інноваційну сприйнятливість;
визначити ключові фактори зовнішнього середовища підприємства, які сприяють його інноваційній діяльності;
виявити взаємозв’язок між інноваційною сприйнятливістю підприємства, його технологічним рівнем, циклами М. Кондратьєва й технологічною структурою економіки;
обґрунтувати методичний підхід до визначення впливу середовища підприємства на його інноваційну діяльність та інноваційну сприйнятливість;
розробити методичний підхід до визначення технологічного рівня окремого підприємства і технологічної структури економіки;
обґрунтувати та розробити рекомендації щодо виявлення напрямків інноваційної діяльності підприємства.
Об’єктом дослідження є інноваційна діяльність промислового підприємства в її взаємозв’язку з циклічним розвитком економіки.
Предметом дослідження виступають теоретичні та науково-методичні засади інноваційної діяльності підприємства машинобудування та легкої промисловості, які орієнтовані на створення її постійного взаємозв’язку із середовищем усіх рівнів.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань інноваційної діяльності підприємства.
У процесі дослідження використовувались загальнонаукові методи, зокрема: методи теоретичного узагальнення – для дослідження теоретичних основ та існуючих концепцій економічних циклів і технологічних укладів; системний підхід – для уточнення понять «інноваційна діяльність підприємства», «інноваційна сприйнятливість підприємства», «інноваційне середовище підприємства»; методи аналізу і синтезу – для виявлення основних факторів середовища підприємства, що впливають на інноваційну сприйнятливість підприємства; методи класифікації – для узагальнення теорій циклів; логічний та історичний підходи – для визначення зв’язку між виникненням і використанням інновацій, формуванням нового циклу та відповідного укладу; спеціальні методи, такі, як: методи статистичного дослідження, формалізації та системного аналізу – для визначення показників впливу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства на інноваційну діяльність підприємства і його інноваційну сприйнятливість; адитивної згортки компонентів вектора – для розрахунку інтегральних показників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства; графічний метод – для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного представлення теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи; експертні оцінки – для визначення вагомості показників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства; матрично-структурний аналіз – для позиціювання впливу кожного з рівнів середовища підприємства; кореляційний аналіз – для виявлення рівня впливу показників зовнішнього середовища на інноваційну діяльність підприємства.
Наукова новизна отриманих результатів. Основними науковими результатами є вдосконалення теоретичних і методичних положень інноваційної діяльності підприємства, що полягають у такому:
удосконалено:
визначення поняття «інноваційна діяльність підприємства» як складної динамічної системи, яке на відміну від існуючих висвітлює її зв’язок з зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства та враховує вплив економічних циклів й технологічний уклад;
методичний підхід до визначення впливу середовища підприємства всіх рівнів на його інноваційну діяльність та інноваційну сприйнятливість, що базується на врахуванні циклічності розвитку економіки з використанням інтегрального показника середовища підприємства, розрахованого методом адитивної згортки;
послідовність визначення технологічного рівня підприємства, особливістю якої є: проведення якісно-кількісного аналізу; визначення співвідношення домінуючих укладів на підприємстві; аналіз особливостей проходження фаз кожного з визначених укладів;

дістали подальшого розвитку:
уточнення поняття «інноваційна сприйнятливість підприємства» за рахунок розширення його обсягу через введення сукупності визначальних властивостей: характеру, оцінки внутрішнього та зовнішнього середовища;
систематизація факторів зовнішнього, внутрішнього та інноваційного середовища підприємства на основі визначеного ланцюга «виникнення, формування та активізація інноваційної діяльності підприємства»;
обґрунтування взаємозв’язку між інноваційною сприйнятливістю підприємства, фазами циклів М. Кондратьєва й технологічним рівнем та технологічною структурою на основі аналізу і розрахунку інтегральних показників зовнішнього та внутрішнього середовища.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання на підприємствах запропонованих науково-практичних розробок з визначення впливу середовища підприємства на його інноваційну діяльність та інноваційну сприйнятливість дозволяє визначити стан середовища підприємства та обґрунтувати подальші напрямки його інноваційної діяльності. Позиціювання показників стану середовища підприємства в запропонованій матриці забезпечує науково-обґрунтований вибір найбільш перспективних напрямків його коригування. Практичне впровадження результатів дослідження спрямоване на покращення результатів інноваційної діяльності підприємств та підвищення їх інноваційної сприйнятливості в умовах циклічності розвитку економіки. Основні положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні дисципліни «Інноваційний менеджмент» для магістрів спеціальності 8.050.201 «Менеджмент організацій» (довідка №83/22 – 174 від 17.05.2007 р.).
Наукові результати дисертаційної роботи знайшли конкретне практичне застосування на підприємствах України. Розроблена методика визначення впливу середовища підприємства на його інноваційну діяльність та інноваційну сприйнятливість впроваджена в практичну діяльність УБ ТОВ «ПІРАНА» (довідка про практичне використання результатів № 72 від 22.02.2007 р.). Методичні рекомендації щодо визначення технологічного рівня підприємства та розроблений на їх основі комплекс заходів для підвищення цього рівня прийнято до використання ТОВ «ХАДО» (довідка про практичне використання результатів №456/1 від 20.02.2007 р.).
Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані у співавторстві, полягає в такому: систематизовані та сформовані особливості проходження великих циклів в країнах Заходу [116]; удосконалені визначення понять «інноваційна діяльність підприємства», «інноваційна сприйнятливість підприємства»; запропоновано методику визначення впливу середовища підприємства на його інноваційну діяльність [117].
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, доповідалися на 7 науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичні конференції «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2004); Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу 2004» (м. Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні», присвяченій 75-річчю заснування ХНЕУ (м. Харків, 2005), за результатами якої надрукована стаття [13]; ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти», присвяченій 45 річниці Університету споживчої кооперації України (м. Полтава, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Сучасні економічні проблеми розвитку промислових підприємств» (м. Харків, 2006), за результатами якої надрукована стаття [22]; Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми ефективного використання ресурсів промислових підприємств» (м. Харків, 2006), за результатами якої надрукована стаття [16]; Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України» (м. Харків, 2007).
Публікації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження опубліковані в 13 наукових працях, у тому числі 9 статтях у спеціалізованих наукових виданнях, що визначені ВАК України фаховими з економіки, 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій складає 3,83 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 3,3 ум.-друк. арк.
Список литературы ВИСНОВКИ


Реальний стан справ з реалізацією стратегічного вектора розвитку економіки України шляхом упровадження інноваційно-інвестиційної моделі свідчить, що активізація та розвиток інноваційної діяльності кожного окремого підприємства України і господарської системи в цілому постає актуальною проблемою на сучасному етапі. В країнах світу використовуються різноманітні моделі інноваційного розвитку. Для України найбільш актуальним є стимулювання інноваційної діяльності саме на рівні підприємства, оскільки позитивним фактором при цьому виступає фаза пожвавлення п’ятого циклу М. Кондратьєва, як найбільш сприйнятлива умова активізації інноваційної діяльності.
1. У роботі рекомендується розглядати інноваційну діяльність як систему, яка формується під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Так, інноваційна діяльність – складна динамічна система заходів щодо використання результатів закінчених науково-технологічних досліджень, організаційно-економічних розробок, або інших науково-технічних досягнень, яка функціонує під впливом факторів середовища усіх рівнів (зовнішнього та внутрішнього) з метою задоволення постійно мінливого індивідуального попиту і потреб суспільства в цілому в конкурентоспроможній продукції (товарах, роботах, послугах).
Уточнено поняття «інноваційна сприйнятливість підприємства» як ступеня готовності, зацікавленості та можливості підприємства постійно оновлювати фактори внутрішнього середовища шляхом виявлення інновацій, їх розрізнення за визначеними ознаками та оцінки необхідності їх впровадження з метою підвищення конкурентоспроможності.
Важливим фактором, який визначає інноваційну діяльність кожного окремого підприємства, є його інноваційне середовище. На основі досліджень пропонується під інноваційним середовищем вважати визначену і сформовану систему факторів: політичних, правових, економічних, виробничо-технологічних, демографічних, географічних, ринкових, соціокультурних, природних, екологічних, міжнародних, що забезпечує (прискорює чи гальмує) розвиток інноваційної діяльності підприємства.
2. Сутність розвитку сучасної економіки проявляється через її циклічний характер, головною метою якого є досягнення макроекономічної рівноваги. Пропонується розглядати циклічність як форму розвитку економіки, що становить загальну форму руху національної економіки й світового господарства в цілому та припускає зміну революційних і еволюційних стадій розвитку економіки, економічного прогресу, відображає нерівномірність функціонування різних елементів національного господарства (безперервне коливання ділової активності й падіння ринкової кон'юнктури, чергування екстенсивного та інтенсивного типів економічного зростання).
3. Цикл є складовою циклічності та вміщує чотири фази, а саме: пожвавлення, підйом, падіння й депресія, яким притаманні унікальність і певні особливості. В результаті дослідження було визначено вплив кожної фази економічного циклу на інноваційну діяльність підприємств.
На основі дослідження та аналізу теорій циклів К. Маркса, М. Туган-Барановського, М. Кондратьєва, Й. Шумпетера та ін. було встановлено, що існують різні причини виникнення циклів різної амплітуди за відповідні періоди часу. Найбільш важливими та практично значущими серед економічних циклів є цикли М. Кондратьєва. Ґрунтуючись на аналізі теорій циклів, притаманних різним періодам розвитку економіки, було виявлено, що причини, які формують чергову хвилю розвитку економіки на різних етапах (доіндустріальному, індустріальному та постіндустріальному), пояснюються різноманітністю причин циклічності відповідного етапу.
4. Виходячи з аналізу сучасної концепції економічних циклів, був виявлений взаємозв’язок між формуванням циклу М. Кондратьєва, домінуванням відповідного укладу та виникненням радикальних винаходів.
Основними факторами циклічності, які були виявлені в результаті дослідження феномена циклічності розвитку, є цикл М. Кондратьєва, його фази та домінуючий технологічний уклад. Ці визначені фактори рекомендується враховувати в процесі прогнозування розвитку економіки країни та окремого підприємства.
5. Технологічна структура господарської системи та технологічний рівень підприємства як його складова є найважливішою характеристикою зовнішнього мезосередовища підприємства, яка розглядається як сукупність домінуючих укладів. Доповнено поняття «технологічного укладу» як стійкої, сформованої системи груп технологічних сукупностей, зв'язаних один з одним однотипними технологічними ланцюгами й утворюючих відтворювані цілісності, що тривалий час використовується основною масою працюючого населення країни (регіону, території, підприємства) для задоволення актуальних життєвих і суспільних потреб. На основі аналізу основних характеристик укладу визначені особливості кожної з фаз укладу для підприємства, його інноваційної діяльності та економіки країни в цілому.
6. Виходячи з проведених нами досліджень стосовно обґрунтування циклічності розвитку господарської системи України та відповідності теорії М. Кондратьєва, було встановлено, що проходження висхідних і низхідних хвиль усіх п’яти циклів М. Кондратьєва в Україні та країнах Заходу має свої особливості. Результати аналізу найважливіших характеристик циклів М. Кондратьєва в Україні дозволили уточнити їх хронологію. Обґрунтування, порівняння й аналіз хронології циклів М. Кондратьєва для України дозволив встановити інтервали відставання від країн Заходу при проходженні циклів та основні причини виникнення такого відставання в Україні протягом 1854 − 2006 років. Одна з основних причин відставання України в проходженні циклів − це низький рівень інноваційній діяльності кожного з підприємств.
7. Вивчення існуючих методичних підходів до визначення технологічного рівня підприємства (технологічної структури господарської системи) дало можливість запропонувати кількісно-якісний підхід до визначення рівня технологічного рівня підприємства (технологічної структури господарської системи), який складається з двох етапів: 1) кількісний – аналіз технологічного рівня (технологічної структури); 2) якісний – аналіз фаз проходження кожного з домінуючих укладів. На сьогодні за проведеними розрахунками в Україні господарська структура є трудовою (усереднена оцінка 3,35−3,41). Відповідно домінуючими є 3-й та
4-й уклади. Якісний аналіз технологічної структури України показав, що в даний час в господарській системі 3-й уклад знаходиться на фазі домінування з переходом у згасання, 4-й уклад − на фазі домінування, 5-й уклад − на фазі зародження.
8. На основі встановленого взаємозв’язку між формуванням циклу та домінуванням певного технологічного укладу пропонується для визначення циклу та відповідного укладу використовувати такі найважливіші їх характеристики: рівень технологічної структури господарської системи; ключовий виробничий ресурс; основний вид взаємодії в процесі виробництва; базова технологія; пріоритет виробництва; ключовий енергоносій. Основою даного взаємозв’язку є сукупність наступних факторів: наявність певних ключових технологій у господарській системі; відповідний рівень технологічної структури господарської системи; існування секторів економіки. Ці фактори є підставою для розробки рекомендацій щодо інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.
9. Дослідження взаємозв’язку між фазою циклу та характером інноваційної діяльності підприємства стали основою для обґрунтування рекомендації щодо покращення (або зміни) характеру інноваційної діяльності підприємства відповідно до фази циклу, а саме рівня інноваційної діяльності та стимулювання відповідних типів інновацій.
Інноваційна діяльність підприємства та її складові значною мірою залежать від середовища підприємства, на підставі чого розроблено методичний підхід до визначення впливу середовища підприємства на його інноваційну сприйнятливість. Це загальний інтегральний показник, який включає інтегральні показники зовнішнього (макро- та мезосередовища) та внутрішнього середовища підприємства. Виходячи з аналізу факторів, які характеризують зовнішнє середовище, були визначені малі цикли в зовнішньому макросередовищі: 1 цикл − 1991 − 1998 роки; 2 цикл − 1998 − 2006 роки. Розраховані цикли практично співпадають з коливанням у динаміці інтегрального показника впливу макросередовища на інноваційну діяльність підприємства.
Аналіз проведених розрахунків інтегральних показників зовнішнього, внутрішнього та середовища підприємства рекомендується здійснювати структурно-матричним методом за допомогою матриці за наступною системою координат інтегральних показників: внутрішнього, зовнішнього та середовища підприємства. Ця матриця розкриває взаємозв’язок середовища усіх рівнів і вплив (позитивний чи негативний) на інноваційну сприйнятливість кожного окремого підприємства. Рекомендується проводити аналіз характеру інноваційної сприйнятливості підприємства на відповідність фазі циклу М. Кондратьєва.
На основі вищезазначеного нами розроблені три групи рекомендацій за напрямками розвитку інноваційної діяльності підприємства: підвищення інноваційної сприйнятливості підприємства; покращення стану середовища через внутрішнє середовище підприємства; покращення стану внутрішнього середовища шляхом використання позитивного впливу зовнішнього середовища.
Перша група рекомендацій базується на проведенні наступних основних етапів: оцінка підготовленості підприємства до інновацій; розроблення і здіснення програми впровадження інновацій; контроль за реалізацією програми впровадження інновацій; методичні рекомендації по формуванню лінії поведінки.
Друга група складається з двох напрямків: покращення стану зовнішнього макросередовища й мезосередовища через внутрішнє середовище. Перший напрямок сформований як три ступені прискорення: проходження відповідних укладів на підприємстві; формування наступних укладів на підприємстві; формування пріоритетних укладів на підприємстві через створення відповідних умов. Другий напрямок дозволяє використати визначені взаємозв’язки між мікро- та макросередовищем кожного підприємства.
Третя група є по суті другим напрямком групи рекомендацій покращення стану середовища через внутрішнє середовище підприємства.
Розроблені та запропоновані нами рекомендації дають можливість підприємствам України максимально ефективно використовувати позитивний вплив зовнішнього середовища на сучасному етапі та скорегувати напрямки розвитку інноваційної діяльності відповідно до впливу середовища усіх рівнів, підвищити рівень інноваційної діяльності підприємства та його інноваційної сприйнятливості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Пер. с англ. Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.: ил. – (Серия «Теория и практика менеджмента»).
2. Акимов А.А. Систематологические основы инноватики / А.А. Акимов, Г.С. Гамидов, В.Г. Колосов. – СПб.: Политехника, 2002. – 596 с.
3. Антоненко Л.А. Итоги инновационного развития ведущих стран мира в ХХ в. / Л.А. Антоненко, С.Н. Нескородев // Социальная экономика. – 2003. – №1. – С. 116–125.
4. Антоненко Л.А. Мировые тенденции интеграции в инновационной сфере / Л.А. Антоненко, П.В. Панченко // Вестник МСУ. – 2001. – №3. – С. 52–56.
5. Антоненко Л.А. Общее и особенное в национальных моделях экономической трансформации / Л.А. Антоненко, С.Н. Нескородев, К.А. Опритова // Экономическая теория на пороге ХХІ века. В 2-х кн. Кн. 1; Под ред. Ю.М. Осипова, В.В. Чекмарева, Е.С. Зотовой. – М.: Юристъ, 2002. – С. 455–461.
6. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с. – Бібліогр.: після кожного розділу.
7. Анфилатов В.С. Системный анализ в управлении / В.С. Анфилатов, А.А. Емельянов, А.А. Кукушкин; Под ред. А.А. Емельянова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.
8. Бабурин В.Л. Инновационные циклы в российской экономике. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 120 с.
9. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. – СПб.: Питер, 2001. – 304 с.
10. Балашова Е. Финн Кюдланд и Эдвард Прескотт: движущие силы экономических циклов // Вопросы экономики. − 2005. − №1. − С. 133−143.
11. Бандура О. До питання ідентифікації та датування зворотних точок економічних циклів // Економіст. – 2003. – №9. – С. 72−75.
12. Бизнес-словарь. Справочно-информационный ресурс поддержки предпринимательства. − Режим доступа: http://www.businessvoc.ru.
13. Близнюк Т.П. Взаємозв’язок великих циклів та інновацій // Управління розвитком: Збірник наукових статей. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – №3. – С. 18–19.
14. Близнюк Т.П. Инновационная деятельность предприятия и ее составляющие // Бизнес-информ. – 2007. – № 9 (1). – С. 71–74.
15. Близнюк Т.П. Інноваційна сприйнятливість підприємства // Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 23–24 жовтня 2007 р. – Харків: ІНЖЕК, 2007. – С. 125–127.
16. Близнюк Т.П. Методичний підхід до визначення технологічної структури підприємства та господарської системи // Управління розвитком. Збірник наукових статей. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – №7. – С. 94–97.
17. Близнюк Т.П. Особливості проходження країнами Заходу великих циклів М. Кондратьєва // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 45 річниці університету споживчої кооперації України. – Полтава: ПУСКУ, 2006. – С. 194–195.
18. Близнюк Т.П. Особливості розвитку п'ятої довгої хвилі в Україні // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу – 2004»: Т. 28. Макроекономіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 8–11.
19. Близнюк Т.П. Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 89-2. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – С. 186–193.
20. Близнюк Т.П. Теоретичні основи формування інформаційної економіки в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 197: В 5 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 191–202.
21. Близнюк Т.П. Характеристика проходження циклів М. Кондратьєва в Україні // Економіка розвитку. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2007. – №1(41). – С. 26–30.
22. Близнюк Т.П. Циклічність розвитку господарської системи України // Управління розвитком: Збірник наукових статей. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – №3. – С. 15.
23. Бляхман Л.С. Экономика, организация управления и планирование научно-технического прогресса. − М.: Высшая школа, 1991. − 286 с.
24. Богиня Д. Структурна перебудова економіки в умовах глобалізації та інформатизації // Економіка України. – 2003. – №7. – С. 19−28.
25. Бондарчук Р. Стратегія реформування науково-технічної сфери оборонно-промислового комплексу України // Економіка України. – 2003. – №8. – С. 27−32.
26. Бородіна О. Людський капітал як основне джерело економічного зростання // Економіка України. – 2003. – №7. – С. 48−53.
27. Борисов Е.Ф. Основы экономической теории. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Новая волна, 1996. – 317 с.
28. Бражко Е.И. Управленческие решения: Учеб. Пособие / Е.И. Бражко, Г.В. Серебрякова, Э.А. Смирнов. – М.: Изд. РИОР, 2006. – 126 с.
29. Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку: Монографія. – Харків: НТУ «ХПІ», 2002. – 316 с. – Бібліогр.: с. 311–315.
30. Буянов В.П. Управление рисками (рискология) / В. П. Буянов, К. А. Кирсанов, Л.А. Михайлов. – М.: Экзамен, 2002. – 384 с.
31. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент / В.О. Василенко, В.Г. Шматько // За ред. В.О. Василенко. – К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440 с.
32. Васильева Л.Н. Методы управления инновационной деятельностью: Учеб. пособие / Л.Н. Васильева, Е.А. Муравьева. – М.: КНОРУС, 2005. – 320 с.
33. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
34. Войнаренко М.П. Розвиток сфери послуг у процесі економічного зростання // Матеріали конференції: Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. – К.: НТУУ КПІ, 2001. – С. 240–246.
35. Володькина М.Н. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие. – К.: Знання-Прес, 2002. – 149 с.
36. Высокотехнологичные предприятия в эпоху глобализации. Монография / И.В. Иванов, В.В. Баранов, Г.И. Лысак, О.В. Кирсанов. – М.: Альпина Паблишер, 2003.– 416 с. – Библиогр.: после каждой главы.
37. Гайдар Е. Восстановительный рост и некоторые особенности современной экономической ситуации в России // Вопросы экономики. – 2003. – № 5. – С. 4–17.
38. Галиця І. Інноваційний та екологічний розвиток після 50-х років ХХ століття // Регіональна економіка. – 2003. – №3. – С. 26–34.
39. Гальчинський А. Відновити дієздатність держави // Економіка України. – 2000. – №8. – С. 8.
40. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 326 с. – Бібліогр.: с. 313–326.
41. Гальчинський А. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України / А. Гальчинський, С. Льовочкін // Економіка України. – 2004. – № 6. – С. 4–11.
42. Гальчинський А.С. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. – К.: Українські пропілеї, 2001. – 320 с.
43. Гальчинський А. Україна: наука та інноваційний розвиток / А. Гальчинський, В. Геєць, В. Семиноженко. – Київ, 1997. – 66 с.
44. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Харків: Константа, 2006. – 272 с.
45. Геєць В.М. Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні // Економічна теорія. – 2004. – №2. – С. 3–24.
46. Геєць В.М. Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні // Економічна теорія. – 2004. – №3. – С. 3–27.
47. Глазьев С.Ю. Геноцид. – М.: ТЕРРА, 1998. – 320 с.
48. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. – М.: ВлаДар, 1993. – 310 с.
49. Глазьев С.Ю. Экономическая теория технического развития / Отв. ред. Д.С. Львов. − М.: Наука, 1990. − 230 с.
50. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала. – М.: Сувенир, 1993. – 488 с.
51. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – С. 303–458.
52. Гохберг Л. Статистика инноваций: первые результаты и ближайшие перспективы / Л. Гохберг, И. Кузнецова // Вопросы статистики. – 1996. – №3. – С. 9–20.
53. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. ― Харків: ВД ІНЖЕК, 2003. ― 308 с. – Бібліогр.: с. 289–304.
54. Гриньова В.М. Організаційні проблеми інноваційної діяльності на підприємствах: Монографія / В.М. Гриньова, В.В. Власенко ― Харків: ІНЖЕК, 2005. ― 200 с. – Бібліограф.: с. 190–196.
55. Гриньова В.М. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств: Монографія / В.М. Гриньова, О.В. Козирєва ― Харків: ІНЖЕК, 2006. ― 192 с. – Бібліограф.: с. 143–152.
56. Грицай О.В. Центр и периферія в региональном развитии / О.В. Грицай, Г.В. Йоффе, А.И. Трейвиш. - М.: Наука, 1991. – 167 с.
57. Гунин В.Н. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 272 с.
58. Гурков И.Б. Инновационное развитие и конкурентоспособность. Очерки развития российских предприятий. – М.: ТЕИС, 2003. – 236 с.
59. Данилишин Б. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України / Б. Данилишин, В. Чижова// Економіка України. – 2004. – №3. – С. 4–11.
60. Данько М.С. Статистичний моніторинг структурних технологічних змін у промисловості // Статистика України. – 2002. – №2. – С. 39–41.
61. Державний комітет статистики України. Офіційний веб-сайт. − Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
62. Державний департамент інтелектуальної власності. Офіційний веб-сайт. − Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua.
63. Длинные волны: Научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие / Отв. ред. С.В. Казанцев, П.Н. Тесля. – Новосибирск: Наука, 1991. – 224 с.
64. Доклад о развитии человека за 2001 год. Использование новых технологий в интересах развития человека. – Нью-Йорк: Оксфорд Юниверсити Пресс, 2001. – 264 с.
65. Долішній М. Актуальні завдання регіональної політики України в сучасних умовах // Регіональна економіка. – 2004. – №3. – С. 16–32.
66. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку: Моногр. / В.М. Геєць, В.П. Александрова, Т.І. Артьомова, Ю.М. Бажал, О.І. Барановський, В.В. Близнюк, О.Ю. Болховітінова, Є.В. Бридун, Т.П. Вахненко, В.І. Голіков; НАН України, Ін-т екон. прогнозування. – К.: Фенікс, 2003. – 1006 с. – Бібліогр.: с. 961–986.
67. Економічна динаміка розвитку України за 10 років // Урядовий Кур’єр. – 2001. – №151–152. – С. 11–13.
68. Ендовицкий Д.А. Организация анализа и контроля инновационной деятельности хозяйствующего субъекта/ Д.А. Ендовицкий, С.Н. Коменденко; Под ред. Л.Г. Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 272 с.
69. Завадський Й. Вплив регулювання на природу циклічності макросистем / Й. Завадський, В. Попова // Економіка України. – 2004. – № 6. – С. 20–25.
70. Завгородня О. Структурна динаміка як фактор інноваційного розвитку національної економіки // Економіка України. – 2004. – №11. – С. 34–42.
71. Зайцев Л.Г. Стратегический менеджмент: Учебник / Л.Г. Зайцев, М.И. Соколова – М.: Экономистъ, 2007. – 413 с.
72. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. зі змінами від 10.12.1991 №1955 – 12; від 05.03.1998 №185/98-ВР // Діло. – 1998. – №21. – С. 30.
73. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-IV // Урядовий кур’єр. – 2002. – №143. – С. 5–11.
74. Закон Украины «О научной и научно-технической деятельности» от 01.12.1998 г. №284-ХIV // Голос Украины. – 1998. – №245. – С. 6–9.
75. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16.01.2003 р. №433-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. – №7. – Ст. 271.
76. Замулин О. Концепция реальных экономических циклов и ее роль в эволюции макроэкономической теории // Вопросы экономики. − 2005. − №1. − С. 144−153.
77. Захарченко В. Третій (1901 − 1950 рр.) цикл індустріального розвитку: особливості формування промислових територіальних систем // Економіка України. – 2003. – №4. – С. 34−40.
78. Захарченко В. Четвертий цикл індустріального розвитку (1951 – 1990 рр.) і формування промислових територіальних систем // Економіка України. – 2004. – №1. – С. 44–51.
79. Зведений прогноз науково-технологічного та інноваційного розвитку України на найближчі 5 років та наступне десятиліття / В.М. Геєць, В.П. Александрова, М.І. Скрипниченко, Л.І. Федулова, А.Г. Наумовець; Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. – К.: Фенікс, 2007. – 152 с.
80. Землянкін А. Науково-правові основи регулювання інноваційної діяльності в Україні / А. Землянкін, І. Лях // Регіональна економіка. – 2003. – №4. – С. 28–35.
81. Зуб А.Т. Системный стратегический менеджмент: методология и практика/ А.Т. Зуб, М.В. Локтионов. – М.: Генезис, 2001. – 752 с.
82. Інновації: проблеми науки і практики: Монографія. – Харків: ВД ІНЖЕК, 2006. – 336 с. – Бібліограф.: після кожного розділу.
83. Инновации и предпринимательство. Портал информационной поддержки. − Шабуришвили М.В. Инновационная деятельность как реализация инновационного процесса в масштабах организации // Сборник научных трудов. Условия повышения эффективности экономики России: − Режим доступа: http://innovbusiness.ru/content/document_r_29D524ED-645D-4C51-8C43-BF6DDDA7D63D.html.
84. Інноваційний міст. − Інтернет-журнал «Інновації в Києві». – 2005. − №1. – Цихан Т.В. О концепции технологических укладов и приоритетах инновационного развития Украины. – Режим доступу до журн.: http://innovation.com.ua/pub/imagazine/archive/1_05/article8.php.
85. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення: Монографія / В.П. Александрова, Ю.М. Бажал, О.О. Лапко, І.В. Одотюк, М.С. Данько; За ред. В.П. Алексадрової. – К.: ІЕПР НАН України, 2002. – 77 с. – Бібліогр.: після кожного розділу.
86. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие / Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. – М.: Дело, 2003. – 528 с.
87. Инновационный менеджмент: Справ. пособие / Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. 2-е изд., переработ. и доп. – М.: ЦИСН, 1998. – 568 с.
88. Иноземцев В.Л. Пределы «догоняющего» развития: Научное издание. – М.: Экономика, 2000.– 295 с. – Библиогр.: с. 275–293.
89. Иноземцев В.Л. Раскольная цивилизация: Научное издание. – М.: «Academia» – «Наука», 1999. – 724 с. – Библиогр.: с. 663–688.
90. Йохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник / М.А. Йохна, В.В. Стадник – К.: Академія, 2005. – 400 с.
91. Камионский С.А. Менеджмент в российском банке: опыт системного анализа и управления / Общ. ред. Д.М. Гвишиани. – 2-е изд. – М.: УРСС, 2000. – 112 с.
92. Качество 21 век: Инновационный портал. − Илышева Н.Н. Система аналитических показателей инновационной деятельности организации / Н.Н. Илышева, А.М. Илышев − Режим доступа: http://www.quality21.ru/index.php?module=subjects&func=printpage&pageid=312&scope=all.
93. Келле В.Ж. Инновационная система России: Формирование и функционирование. – М.: Ендиториал УРСС, 2003. – 148 с.
94. Клебанова Т.С. Методы прогнозирования. Учебное пособие / Т.С. Клебанова, В.В. Иванов, Н.А. Дубровина. – Харьков: ХГЭУ, 2002. – 372 с.
95. Клебанова Т.С. Теория экономического риска: Учебно-методическое пособие / Т.С. Клебанова, Е.В. Раевнева. – Харьков: ИНЖЭК, 2003. – 156 с.
96. Клинов В.Г. Воздействие США на формирование длинных экономических циклов // США и Канада: экономика, политика, культура. – 2002. – №2. – С. 33–49.
97. Клинов В. Волновая природа научно-технического прогресса и большие циклы конъюнктуры мирового хозяйства // Общество и экономика. − 2002. − №6. – С.3-33.
98. Клюєв А. Тільки переведення економіки на інноваційний режим є гарантією сталого розвитку держави// Урядовий кур’єр. – 2004. – №80. – С. 10.
99. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность – М.: Экзамен, 2001. – 576 с.
100. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения: Избранные труды / Сост. Ю.В. Яковец. – М.: Экономика, 2002. – 767 с.
101. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения. – М.: Экономика, 1993. – 543 с.
102. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики: Предварительный эскиз / Авт. статей о Кондратьеве и его творчестве: Ю.Н. Давыдов, Ю.Б. Кочеврин, В.В. Симонов. – М.: Наука, 1991. – 567 с. – (Серия «Социологическое наследие»).
103. Кондратьев Н.Д. Особое мнение. Избранные произведения в 2-х книгах. Кн. 1. – М.: Наука, 1993. – 655 с. – (Серия «Памятники экономической мысли»).
104. Кондратьев Н.Д. Особое мнение. Избранные произведения в 2-х книгах. Кн. 2. – М.: Наука, 1993. – 719 с. – (Серия «Памятники экономической мысли»).
105. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Редкол. Л.И. Абалкин (отв. ред.). – М.: Экономика, 1989. – 526 с. – (Серия «Экономическое наследие»).
106. Кондратьев Н.Д. Рынок хлебов и его регулирование во время войны и революции. – М.: Наука, 1991. – 487 с.
107. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України: Схвалена Верховною Радою України від 13 липня 1999 р. 1916-ХІV // Офіційний вісник України. – 1999. – 6 серпня (№29). – С. 13–14.
108. Котисько В.В. Риски и кризисы на пространстве СНГ. Монография. – М.: Просветитель, 2007. – 112 c. – Библиогр.: с. 112.
109. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
110. Круглова Н.Ю. Инновационный менеджмент. – М.: ТОО "Ступень", 1996. – 290 с.
111. Крутик А.Б. Инвестиции и экономический рост предпринимательства/ А.Б. Крутик, Е.Г. Никольская. – СПб.: Лань, 2000. – 544 с.
112. Кузык Б.Н. Россия – 2050: стратегия инновационного прорыва / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. – 2-е изд. − М.: Экономика, 2005. – 624 с.
113. Кушлин В.И. Инновационность хозяйственных систем / В.И. Кушлин, А.Н. Фоломьев, А.З. Селезнев, Е.К. Смирницкий. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 208 с.
114. Кушлин В.И. Траектории экономических трансформаций: Научное издание. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. – 310 с. – Библиогр.: с. 299–304.
115. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. – К.: ІЕП НАНУ, 1999. – 254 с.
116. Лепейко Т.І., Близнюк Т.П. Великі цикли М. Кондратьєва в країнах Заходу // Механізм регулювання економіки. – 2006. – №2. – С. 180–189.
117. Лепейко Т.І., Близнюк Т.П. Вплив середовища підприємства на його інноваційну діяльність // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 224. Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 677–692.
118. Лепейко Т.І. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / Т.І. Лепейко, В.О. Коюда, С.В. Лукашов. – Харків: ІНЖЕК, 2005. – 440 с.
119. Лепейко Т.И. Методология управления инвестиционными ресурсами финансового рынка: Монография. – Харьков: Изд. ХГЭУ, 2002. – 288 с.
120. Малащук Д.В. Особливості інноваційного потенціалу машинобудування України // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №2. – С. 111–120.
121. Маренков Н.Л. Инновации, интеллект и качество жизни в России: Монография. – М.: Флинта; Наука, 2006. – 310 с. – Библиогр.: с. 301–308.
122. Мартиненко В. Інноваційний розвиток промислових підприємств в сучасних умовах // Регіональна економіка. – 2003. – №3. – С. 174–178.
123. Масленникова Н.П. Управление развитием организации. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2002. – 304 с.
124. Медведев В.А. Перед вызовами постиндустриализма: Взгляд на прошлое, настоящее и будущее экономики России. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 440 с.
125. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 295 с.
126. Мескон М.Х. Основы менеджмента: Пер. с англ. / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
127. Меньшиков С.М. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу / С.М. Меньшиков, Л.А. Клименко. – М.: Международные отношения, 1989. – 272 с.
128. Мешко Н.П. Вдосконалення державного управління у контексті формування інноваційної моделі розвитку // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 195. Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 566–573.
129. Мешко Н.П. Механізм управління інвестиційно-інноваційним потенціалом: макрорівень. Монографія. – Дніпропетрівськ: Наука і освіта, 2004. – 272 с. – Бібліогр: с. 257–269.
130. Мешко Н.П. Фактори впливу на формування інноваційно-інвестиційного потенціалу України // Актуальні проблеми економіки: Збірник наукових праць.Т. 17. – Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2003. – С. 113–127.
131. Міністерство економіки України. Офіційний веб-сайт. − Режим доступу: /http://www.me.gov.ua.
132. Міністерство фінансів України. Офіційний веб-сайт. − Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
133. Міністерство юстиції України. − Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій. − Режим доступу: http://gdo.kiev.ua/files/db.php?god=2004&st=1275.
134. Мировые изобретения в датах: хронологический обзор знаменитых событий из истории изобретений в области техники / Ф. Илек, Й. Куба, Я. Илкопа; Пер. с чешского с дополнениями Г.В. Матвеевой / Под ред. Д.А. Соболева. – Ташкент: Узбекистан, 1982. – 271 с.
135. Мітлова В. Макроекономічні тенденції стабілізації економіки України і перспективи економічного зростання // Регіональна економіка. – 2004. – №1. – С. 7–15.
136. Митчелль У.К. Экономические циклы: проблема и ее постановка / Пер. с англ. Е.Д. Кондратьевой, О.Е. Пряхиной, В.Э. Шпринка. – М.; Л.: Госуд. изд-во, 1930. – 503 с.
137. Михасюк І. Державне регулювання економіки. − К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592с.
138. Морозов Ю.П. Управление технологическими инновациями в условиях рыночных отношений: Монография. − Н. Новгород: Изд-во Нижегор. ун-та, 1995. − 173 с. − Библиогр.: с. 170−172.
139. Мыльник В.В. Исследование систем управления / В.В. Мыльник, Б.П. Титаренко, В.А. Волочиенко. – М.: Академический проект, 2003. – 352 с.
140. Мягков С.М. Переход к устойчивому развитию: географическое обоснование // Вестник Моск. ун-та. Сер. 5. Геогр. – 1998. – №4. – С. 71–80.
141. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. / Держкомстат. – К., 2004. – 359 c.
142. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. / Держкомстат. – К., 2005. – 360 с.
143. Научное наследие Н.Д. Кондратьева в контексте развития российской и мировой социально-экономической мысли: Материалы к Международному симпозиуму, посвященному 110-летию со дня рождения Н.Д. Кондратьева. – М.: МФК, 2002. – 476 с.
144. Національний банк України. Офіційний веб-сайт. − Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.
145. Національний інститут стратегічних досліджень. Офіційний веб-сайт. − Режим доступу: http://www.niss.gov.ua.
146. Национальные стандарты бухгалтерского учета: Учебное пособие. – Ч. 1. – Харьков: ИПФ «Эпсилон», 1999. – 44 с.
147. Национальные стандарты бухгалтерского учета: Учебное пособие. – Ч. 2. – Харьков: ИПФ «Эпсилон», 2000. – 24 с.
148. Непознанная вселенная. Циклы истории. − Окороков В.Р. Некоторые долгосрочные прогнозы экономического развития России. − Режим доступа: http://ss.xsp.ru/st/021/index.php.
149. Оптнер С.Л. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. – М.: Советское радио, 1969. – 216 с.
150. Организационно-правовые и экономические инновационные процессы на потребительском рынке товаров и услуг: Монография / Ю.П. Морозов, А.М. Борисов, О.В. Чкалова; М-во экон. развития и торговли Рос. Федерации. Нижегор. коммер. ин-т, Нижегор. регион. отд-ние "Проблемы макроэкономики и соц. рыноч. хоз-ва" РАЕН. – Н. Новгород, 2001. – 249 с. – Библиогр.: после каждого раздела.
151. Перепелиця В. Про прогнозне дослідження часових рядів промислового виробництва в Україні та Запорізькій області // Економіка України. – 2005. – №8. – С. 31–38.
152. Пилипенко А.В. Инновационная активность российских предприятий: условия роста: Научное издание / Российская академия наук. Институт истории естествознания и техники имени С.И. Вавилова. – М.: Маркет ДС, 2003. – 432 с. – (Академическая серия). – Библиогр.: с. 409–426.
153. Пирожков С.І. Моделі і сценарії структурно-інноваційної перебудови економіки України // Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку національної економіки: Збірник наукових праць /ОІЕ НАН України; відп. ред. А.І. Сухоруков. – К., 2004. – С. 7.
154. Позднеев В. О циклических колебаниях в экономике // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – №9. – С. 28–40.
155. Полетаев А.В. Циклы Кондратьева и развитие капитализма (опыт междисциплинарного исследования) / А.В. Полетаев, И.М. Савельева. – М.: Наука, 1993.– 249 с.
156. Пономаренко В.С. Стратегічне управління організаційними перетвореннями на промислових підприємствах / В.С. Пономаренко, А.М. Золотарьов, О.М. Ястремська, І.М. Волік, В.М. Лужковський, С.Л. Кушнар, Л.І. Полуектова, Д.О. Ріпка, Н.В. Бєлікова; [За заг. ред. В.С. Пономаренка, О.М. Ястремської. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – 452 с.
157. Послання Президента України до ВРУ «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році». – К.: Інф.-вид. центр Держкомстату України, 2001. – 404 с.
158. Постановление КМУ «Об утверждении Положения о государственной научно-технической программе» от 10.10.1995 г. №746 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – №2. – С. 60.
159. Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні (Аналітична доповідь УЦЕПД) // Національна безпека і оборона. – 2001. – №10. – С. 2–46.
160. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємств у транзитивній економіці: Монографія / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 582 с. – Бібліогр.: після кожного розділу.
161. Процесс капиталистического производства, взятый в целом: Ч. 2 (гл. XXIX-LII) // в кн.: Маркс К. Капитал. Т.3, [кн. 3]:/Под ред. Ф. Энгельса. – М.; Ханой: Прогресс; Политиздат, 1987. – 655 с.
162. Рудый К.В. Циклы в современной экономике – М.: Новое знание, 2004. – 109 с.
163. Савчук А.В. Основные стратегии инвестиционной деятельности, сравнительный анализ эффективности // Экономика промышленности. – 2000. – №3(9). – С. 102–105.
164. Сажина М. А. Циклические кризисы как механизм функционирования современного капитализма: Спецкурс. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 79 с.
165. Самуэльсон П. Экономика / Пер. с англ. О. Л. Пелявского. – 18-е изд. – М.: Вильямс, 2007. – 1358 с.
166. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Общ. ред. и вступл. Б.В. Сазонова. – М.: Прогресс, 1990. – 325 с.
167. Святоцький О.Д. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні: питання теорії і практики / О.Д. Святоцький, Л.П. Крайцєв; за ред. О.Д. Святоцького. – К.: Ін Юре, 2003. – 80 с.
168. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 2-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 1600 с.
169. Современные инновационные структуры и коммерциализация науки / А.А. .Мазур, Г.С. Маринский, И.Б. Гагауз и др.; Под ред. А. Мазура.- Х.: Ин-т монокристаллов. – 2000. – 256 с.
170. Современный справочник необходимых знаний. – Москва: Славянский дом книги, 2003. – 630 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.