У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Количество страниц
257
ВУЗ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Год сдачи
2010
Содержание
ЗМІСТ
Вступ 4
Розділ 1 Теоретичні основи формування аналітичного
забезпечення стратегічного управління підприємством 10
1.1. Сучасні підходи до стратегічного управління підприємством 10
1.2. Аналітичне забезпечення стратегічного управління
та його складові 27
1.3. Особливості використання аналітичних прийомів у
стратегічному управлінні підприємством 40
Висновки до розділу 1 61
Розділ 2 Особливості аналітичного забезпечення
стратегічного управління підприємств машинобудування 65
2.1. Особливості стратегічного управління на
підприємствах машинобудування 65
2.2. Дослідження умов, що впливають на формування
аналітичного забезпечення стратегічного управління на
підприємствах машинобудування 81
2.3. Аналіз методичних підходів щодо оцінки та вибору
стратегічних альтернатив підприємства 106
Висновки до розділу 2 123
Розділ 3 Удосконалення комплексу аналітичних прийомів щодо
оцінки та вибору стратегічних альтернатив підприємства 125
3.1. Модель оцінки та вибору стратегічних альтернатив
підприємства 125
3.2. Аналітичні прийоми визначення складників моделі оцінки та
вибору стратегічних альтернатив підприємства 147
3.3. Використання аналітичних прийомів у розробленні
стратегії машинобудівного підприємства 156
Висновки до розділу 3 169
Висновки 171
Список використаних джерел 181
Додатки 205
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку економіки України зумов-лює необхідність посилення стратегічного напряму діяльності вітчизняних підприємств. До сьогодні багато підприємств окремих галузей залишається в кризовому стані. Після тривалого функціонування за умов централізованого планового управління вітчизняні підприємства, зокрема підприємства маши-нобудування, були не в змозі швидко та ефективно адаптуватися до роботи на етапі ринкових перетворень. У зв'язку з цим не викликає сумніву твердження про те, що робота в умовах нестабільного середовища трансформаційної еко-номіки України вимагає нових форм і методів управління, які передбачають, насамперед, підвищення ефективності функціонування підприємств. Це спо-нукає підприємства впроваджувати у свою діяльність принципи стратегічного управління, які потребують відмови від традиційної вичікувальної позиції, фо-рмування організаційно-економічного механізму стратегічного управління, формування та реалізації стратегічних цілей підприємства.
Вагомим внеском у розробку теоретичних основ стратегічного управлін-ня стали праці зарубіжних (Р. Акоффа, І. Ансоффа, К. Боумена, Л. Дональдсо-на, Б. Карлофа, Дж. Б. Куінна, Д. Міллера, Г. Мінцберга, М. Портера,
А. Томпсона, Р. Фридмена, Дж. Харрисона, С. Хілла, О.С. Виханського,
Н.Н. Треньова, Е.А. Уткіна) і вітчизняних (А.Е. Воронкової, В.Г. Герасимчука, Г.Я. Гольдштейна, В.М. Гончарова, Г.В. Козаченко, Н.В. Куденко, В.Д. Мар-кової, В.Ф. Оберемчук, С.Ф. Покропивного, В.П. Пономаренка, А.Н. Тридіда, З.Є. Шершньової) учених. Проте низка важливих питань формування теорети-чної та практичної бази для забезпечення розробки й упровадження стратегії на основі стратегічного аналізу в умовах становлення й розвитку ринкових відносин вимагає подальших досліджень. Це стосується, насамперед, принци-пів створення якісного аналітичного забезпечення стратегічного управління, виявлення впливу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства на можливості реалізації вибраної стратегії. Слід зазначити, що такий досвід не є досконалим, і підприємства, які впроваджуватимуть процедури стратегічного управління, зіштовхнуться зі значними труднощами, подолати які покликані якісні та своєчасні наукові розробки. Викладене вище зумовило актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане згідно з планом держбюджетних науково-дослідних ро-біт кафедри менеджменту Донбаського державного технічного університету ДН-33-03 “Розробка комплексної системи оцінки та управління виробничо-економічним потенціалом підприємства з метою визначення його інвестицій-ної привабливості” (№ державної реєстрації 0100U001274, 2000-2005 рр.). У межах цієї роботи автором розроблено модель комплексної оцінки конкурен-тоспроможності підприємства.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдоскона-лення комплексу аналітичних прийомів, які використовуються для оцінки та вибору стратегічних альтернатив машинобудівних підприємств.
Відповідно до мети дослідження в роботі поставлено й вирішено такі за-вдання:
узагальнено теоретичні положення стратегічного управління підприємс-твом;
виявлено сутність, значення та принципи формування якісного аналіти-чного забезпечення стратегічного управління підприємствами;
досліджено особливості діяльності підприємств машинобудування в кон-тексті формування стратегічних напрямів їх розвитку;
виділено основні чинники, що впливають на вибір і можливості реаліза-ції вибраної стратегії машинобудівних підприємств;
проаналізовано процедури, переваги та недоліки методичних підходів до формування аналітичного забезпечення стратегічного управління;
удосконалено аналітичні прийоми з оцінки та вибору стратегічних аль-тернатив машинобудівних підприємств;
використано в діяльності машинобудівних підприємств модель оцінки та вибору стратегічних альтернатив.
Об'єктом дослідження виступає стратегічне управління підприємством. Предметом дослідження є аналітичне забезпечення стратегічного управління машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою роботи послугували фундамента-льні положення теорії менеджменту, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі стратегічного управління, діяльності машинобудівних підпри-ємств.
У роботі використано такі методи: метод логічного аналізу (при визна-ченні логіки дослідження й обґрунтуванні структури дисертації), метод угру-повання (при класифікації видів стратегій підприємства), метод системного аналізу (при обґрунтуванні системи вихідних показників для оцінки конкурен-тоспроможного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства), метод порівняльного аналізу (при оцінці конкурентоспроможності підприємства), економіко-статистичні методи (при обґрунтуванні моделі визначення етапів життєвого циклу підприємства на основі дисперсійного аналізу), метод ком-плексного підходу (при формуванні матриці стратегічних положень підприєм-ства), прогностичний метод (при визначенні можливих наслідків практичного використання розробок автора).
Емпірико-інформаційною основою дослідження є аналітична інформація Держкомстату України й дані статистичної та фінансової звітності машинобу-дівних підприємств Луганської області.
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий резуль-тат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні комплексу аналітичних при-йомів, основою якого є розроблена у вигляді матриці стратегічних позицій мо-дель оцінки та вибору стратегічних альтернатив підприємства.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
розроблено матрицю стратегічних позицій підприємства на основі оцін-ки його конкурентоспроможного потенціалу, конкурентоспроможності та ви-значеного етапу життєвого циклу, які є складовими моделі оцінки й вибору стратегічних альтернатив підприємства;
удосконалено:
поняття аналітичного забезпечення стратегічного управління підприємс-твом, під яким розуміється сукупність способів і прийомів, що складають ал-горитм оцінки й вибору стратегічних альтернатив і реалізуються на етапі стра-тегічного аналізу підприємства;
комплекс аналітичних прийомів, які дозволяють провести оцінку конку-рентоспроможного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства на основі використання положень векторної алгебри й багатомірного підходу, ви-значити межі етапів життєвого циклу підприємства і на цій основі обґрунтува-ти вибір стратегії діяльності підприємства з відомих стратегічних альтернатив;
систему принципів стратегічного управління підприємством з метою ви-користання переваг удосконаленого комплексу аналітичних прийомів шляхом уведення принципів підтримки динамічної рівноваги із зовнішнім середови-щем, погодженості, створення та підтримки конкурентних переваг, інтеграції, координації, послідовності, взаємозв'язку, синхронності, резервування й здійс-ненності;
склад чинників, вплив яких слід ураховувати при вдосконаленні компле-ксу аналітичних прийомів, шляхом уведення таких чинників, як конкуренто-спроможний потенціал, конкурентоспроможність та етап життєвого циклу підприємства, що дозволяє максимально врахувати в процесі вибору стратегії стан внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисер-таційній роботі методичні підходи й отримані результати являють собою ме-тодичну основу оцінки й вибору стратегічних альтернатив машинобудівних підприємств.
До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать про-позиції щодо:
формування матриці стратегічних позицій підприємств, що дозволяє провести оцінку та вибір стратегічних альтернатив підприємства;
аналітичних прийомів з оцінки конкурентоспроможності підприємства;
застосування елементів методики дисперсійного аналізу з метою визна-чення меж етапів життєвого циклу підприємства.
Результати дисертаційної роботи були впроваджені на ремонтно-механічному заводі – дочірньому підприємстві Державної холдингової компа-нії «Луганськвугілля» (довідка 225/07 від 25.04.2007) та ремонтно-механічному заводі Державного підприємства «Первомайськвугілля» (довідка 158/06 від 20.12.2006).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та виснов-ки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора у сфері аналітичного забезпечення стратегічного управління підприєм-ством.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації, її висновки та пропозиції доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Україна наукова'2003», (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), II Міжна-родній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень'2003» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції «Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку»
(м. Алчевськ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Су-часні проблеми економіки підприємства» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-економічні про-блеми розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), V Всеукраїн-ській науково-практичній конференції «Фінансово-економічні проблеми роз-витку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу'2004» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), научно-практической конференции «Перспективные разработки нау-ки и техники» (г. Белгород, 2004 р.), VIII Міжнародній науково-практичний конференції «Наука і освіта'2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки'2005»” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 19 одноосі-бних наукових працях, серед яких 4 статті – у наукових журналах, 5 статей – у збірниках наукових праць і 10 публікацій – у матеріалах наукових конферен-цій. Загальний обсяг одноосібних публікацій – 6,7 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 180 сторінках машинописного тексту. Ро-бота містить 15 таблиць і 16 рисунків, які подано на 20 сторінках. Список ви-користаних джерел із 252 найменувань уміщено на 24 сторінках, 7 додатків – на 54 сторінках.
Список литературы
ВИСНОВКИ
Особливості сучасного стану розвитку економіки України зумовлюють необхідність упровадження стратегічного управління в діяльність вітчизняних підприємств, зокрема підприємств машинобудування. Результати дослідження теоретичних положень стратегічного управління дозволили виявити два осно-вних підходи до стратегічного управління сучасними підприємствами. Згідно з першим підходом стратегічне управління розглядається як сукупність певних етапів, з яких початковим є стратегічний аналіз, а центральним – формування стратегії підприємства. Прихильники іншого підходу розглядають стратегічне управління як безперервний процес пошуку стратегічних альтернатив. Прове-дене дослідження виконувалося з позиції першого підходу, тобто визнання ро-лі стратегічного аналізу як суттєвого етапу стратегічного управління.
Умовою успішного використання стратегічного управління в діяльності підприємств є формування його якісного аналітичного забезпечення, під яким розуміється сукупність способів і прийомів, що складають алгоритм оцінки та вибору стратегічних альтернатив і реалізуються в процесі стратегічного управління підприємством. Ці способи та прийоми повинні використовуватися при розробці стратегії з урахуванням системи чинників, що впливають на стратегічний вибір підприємства. Елементами аналітичного забезпечення стратегічного управління є складові, які стосуються функціонування сектора управлінської системи, відповідального за розробку стратегічних планів; про-цесу планування, що розглядається як сукупність послідовних етапів; форму-вання методичного забезпечення стратегічного управління, тобто системи ме-тодичних підходів, що дозволяють генерувати та забезпечувати вибір оптима-льних стратегічних рішень. Особливості аналітичного забезпечення стратегіч-ного управління повинні враховувати специфіку галузі та можливості підпри-ємства.
Результати дослідження особливостей використання аналітичних при-йомів у стратегічному управлінні свідчать про те, що, незважаючи на багато-аспектність підходів до стратегічного аналізу, актуальним завданням залиша-ється постійне вдосконалення комплексу аналітичних прийомів через безпере-рвну зміну стану зовнішнього та внутрішнього середовища машинобудівних підприємств.
Результати дослідження сучасного стану машинобудівних підприємств України свідчать про такі особливості їх діяльності: незначний обсяг продукції в порівнянні з можливим обсягом виробництва; невідповідність продукції ма-шинобудування сучасним міжнародним стандартам, її низька конкурентосп-роможність; фізичне та моральне старіння виробничих потужностей підпри-ємств, їх низький конкурентоспроможний потенціал; істотна невідповідність виробничих потужностей підприємств потребам ринку.
До галузевих особливостей діяльності підприємств машинобудування для гірничодобувної промисловості доцільно віднести значну залежність від різних аспектів функціонування підприємств вугільної галузі; масове вилучен-ня з експлуатації основних об'єктів діяльності підприємств; безсистемні спро-би диверсифікувати діяльність підприємств галузі.
Аналіз сучасного стану стратегічного управління, проведений автором дисертації на базі трьох машинобудівних підприємств для гірничодобувної промисловості Луганської області: ремонтно-механічному заводі – дочірньому підприємстві Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (РМЗ ДХК «Луганськвугілля»), ремонтно-механічному заводі Державного підприємства «Первомайськвугілля» (РМЗ ДП «Первомайськвугілля») та ремонтно-механічному заводі Державного підприємства «Свердловантрацит» (РМЗ ДП «Свердловантрацит»), дозволив зробити такі висновки:
результати аналізу зовнішнього середовища проаналізованих підпри-ємств демонструють негативний вплив певних чинників на діяльність підпри-ємств, рівень цього впливу досить значний;
результати дослідження думок експертів щодо необхідності проведення стратегічних змін свідчать, що зазначені зміни необхідні для виживання під-приємства у складних умовах;
результати опитування експертів щодо необхідності стратегічних змін підтверджено результатами оцінки ефективності впроваджуваної на сучасному етапі стратегії;
результати аналізу рівня впровадження стратегічного управління в дія-льність аналізованих підприємств свідчать, що сучасні принципи стратегічно-го управління практично не використовуються в роботі проаналізованих під-приємств машинобудування для гірничодобувної промисловості.
Аналіз причин незадовільного стану впровадження методів стратегічно-го управління на підприємствах машинобудування для гірничодобувної про-мисловості дозволив зробити такі висновки:
керівництво підприємств не володіє методами адаптування до умов рин-ку, що значно ускладнює процес роботи в умовах негативного впливу чинни-ків зовнішнього середовища;
у процесі планування роботи підприємств машинобудування для гірни-чодобувної промисловості переважає поточне планування діяльності, а методи стратегічного управління практично не використовуються;
на підприємствах відсутній досвід створення бази даних про конкурен-тів, постачальників і потенційних споживачів, що ускладнює роботу з упрова-дження стратегічного управління; крім того, працівники економічних служб не поінформовані про досвід інших підприємств, який пов'язаний з поліпшенням ефективності діяльності підприємства на основі впровадження стратегічного управління.
З викладеного вище витікає, що якість аналітичного забезпечення стра-тегічного управління багато в чому визначається, по-перше, триманням прин-ципів стратегічного управління, які дозволяють зробити його більш ефектив-ним, а по-друге, точною ідентифікацією чинників, що впливають на майбутній стан підприємства, привабливість сфери діяльності та наявність ресурсів для реалізації стратегії.
Проведений аналіз дозволив удосконалити відомі принципи стратегічно-го управління підприємством (принципи єдності, гнучкості, безперервності, точності, участі) шляхом уведення принципів підтримки динамічної рівноваги із зовнішнім середовищем, погодженості, створення та підтримки конкурент-них переваг, інтеграції, координації, послідовності, взаємозв'язку, синхроннос-ті, резервування й здійсненності.
Складність конкурентної ситуації не дозволяє вирішити проблему вибо-ру на користь якогось одного узагальнюючого чинника, що впливає на вибір і можливість реалізації вибраної стратегії машинобудівного підприємства. От-же, при формуванні моделі оцінки й вибору стратегічних альтернатив підпри-ємства необхідно приділити увагу аналізу ряду найважливіших чинників, спроможних вплинути на результативність стратегічного управління. До таких чинників належать конкурентоспроможний потенціал, конкурентоспромож-ність та етап життєвого циклу машинобудівного підприємства.
Запозичення досвіду зарубіжних учених в області стратегічного управ-ління, його копіювання й адаптація до вітчизняних умов буде малоефективним через галузеві особливості функціонування підприємств, що забезпечують дія-льність вугільної галузі. Такі чинники, як масове виведення з експлуатації ос-новних об'єктів діяльності підприємств, значні труднощі в диверсифікації, не-обхідність реструктуризації господарської діяльності не знайшли відображен-ня в жодному з розглянутих у роботі підходів (модель кривих досвіду, модель життєвого циклу продукції, матриця Бостонської консалтингової групи, порт-фельна матриця «Portfolio-matrix», матриця McKinsey, модель PIMS, ADL/LC, Хофера і Шенделя, Sheel/DPM та ін.; методи імітаційного моделювання; моде-лювання стратегічних альтернатив за допомогою теорії ігор; методи, побудо-вані на основі людино-машинних систем; методи оптимізації стратегії, засто-совуваної підприємством; методи штучного інтелекту; методи програмно-цільового планування; математичні моделі економічної взаємодії й кооперати-вного прийняття рішень та ін.).
Зазначені вище особливості функціонування підприємств машинобуду-вання в контексті формування стратегічних напрямів їх розвитку, а також об-меження в застосуванні існуючих підходів до стратегічного управління дозво-ляють зробити висновок про необхідність удосконалення комплексу аналітич-них прийомів як складових аналітичного забезпечення стратегічного управ-ління з метою подальшої розробки стратегії машинобудівного підприємства.
Формування стратегії підприємства має будуватися на основі повного забезпечення інформацією, що ґрунтується на результатах досліджень, які міс-тять аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, оскільки такий аналіз припускає з'ясування тенденцій і ситуацій, що здатні вплинути на результати діяльності підприємства.
З метою вирішення питання про вибір напрямів розвитку підприємства з урахуванням результатів стратегічного аналізу пропонується використовувати модель оцінки й вибору стратегічних альтернатив, яка дозволяє зробити вибір і визначити можливості реалізації вибраної стратегії для кожної з позицій, які може займати підприємство. В основі моделі, яку представлено у вигляді мат-риці, лежить залежність між стратегічним рішенням і трьома складовими: кон-курентоспроможним потенціалом, конкурентоспроможністю та етапом життє-вого циклу машинобудівного підприємства.
Не викликає сумніву факт, що стратегії підприємств, які займають різні позиції в матриці, тобто які мають різне співвідношення можливостей та їх ви-користання, а також знаходяться на різних етапах життєвого циклу, будуть іс-тотно різнитися. Розробка ефективної стратегії припускає комплексний аналіз зазначених чинників.
Аналіз окремих позицій у матриці свідчить, що наявність можливостей для реалізації стратегії, а також стан підприємства в перспективі залежить від стану конкурентоспроможного потенціалу та конкурентоспроможності під-приємства. Вони ж, у свою чергу, залежать від багатьох другорядних чинників, аналіз впливу яких дає можливість обґрунтувати заходи щодо поліпшення ро-боти підприємства, що буде сприяти переміщенню підприємства у вигіднішу позицію у пропонованій матриці.
Для характеристики конкурентоспроможного потенціалу підприємства використовується комплекс показників наявності ресурсів і потенційних мож-ливостей підприємства у сфері виробництва та збуту продукції, організаційної структури та менеджменту, маркетингу та фінансів. Для характеристики кон-курентоспроможності підприємства застосовується комплекс показників ефек-тивності використання ресурсів підприємства в означених вище сферах. Пере-лік показників для аналізу отриманий шляхом експертного оцінювання значи-мості окремих показників з усієї номенклатури показників, що характеризують той чи інший аспект діяльності машинобудівного підприємства. Вибір такого комплексу показників пояснюється таким: по-перше, без наявності необхідних ресурсів і потенційних можливостей їх використання підприємству неможливо досягти успіху в довгостроковій перспективі, по-друге, наявність потенціалу не є гарантією досягнення стійких позицій на ринку, оскільки найбільш конку-рентоспроможним є підприємство, ресурси якого використовуються з макси-мальною ефективністю.
Оцінку конкурентоспроможного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства пропонується проводити на основі багатовимірного підходу, ос-новним інструментом якого виступатимуть засоби векторної алгебри. Запро-поновані в роботі аналітичні прийоми передбачають використання таких роз-рахункових показників, як евклідова норма вектора, рівень соспрямованості вектор-еталона та вектора, що характеризує аналізоване підприємство, а також відстань між кінцевими точками векторів. Співвідношення значень показників найчастіше неоднакове, але має місце однакова їх значимість, тому передбача-ється розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможного потенціа-лу та конкурентоспроможності підприємства.
Запропонований аналітичний прийом оцінки конкурентоспроможного потенціалу та конкурентоспроможності машинобудівного підприємства вра-ховує можливості й досягнення підприємств-конкурентів. Це допомагає об'єк-тивно оцінити рейтинг підприємств і дозволяє сформувати динамічну рейтин-гову систему, що характеризує місце кожного підприємства в конкурентній боротьбі.
Як спосіб визначення меж етапів життєвого циклу машинобудівного підприємства в дисертаційній роботі пропонується застосувати елементи ме-тодики дисперсійного аналізу, оскільки при дослідженні наявності переходу між окремими етапами життєвого циклу, на наш погляд, доцільно порівняти статистичні показники, що характеризують періоди функціонування підприєм-ства на різних етапах життєвого циклу. Можливість такого порівняння дають процедури дисперсійного аналізу, модифіковані з метою їх використання для ідентифікації меж етапів життєвого циклу. При цьому основою даного підходу є порівняння вибіркових дисперсій досліджуваних показників для кожної точ-ки життєвого циклу підприємства з метою виявлення наявності меж відповід-них етапів. Уся сукупність вихідних даних про обсяги виробництва підприємс-тва розбивається на вибірки й розраховуються їхні статистичні характеристи-ки. Далі вирішується питання про перевірку суттєвості розбіжностей між дво-ма вибірковими дисперсіями. Якщо в певній точці життєвого циклу є істотна розбіжність між дисперсіями, то робиться припущення (з імовірністю 0,99) про наявність у зазначеній точці межі етапу життєвого циклу. Для порівняння дис-персій застосовується критерій, запропонований Р. Фішером, який називають дисперсійним відношенням, або F-критерієм. Запропонований аналітичний прийом визначення меж етапів життєвого циклу дозволяє провести більш точ-ний стратегічний аналіз, а на цій основі здійснити оцінку та вибір стратегічних альтернатив машинобудівного підприємства.
У роботі детально проілюстровано прикладні можливості комплексу аналітичних прийомів, які використовуються для оцінки й вибору стратегічних альтернатив підприємств машинобудування для гірничодобувної промислово-сті Луганської області: РМЗ ДХК «Луганськвугілля», РМЗ ДП «Первомайськ-вугілля» та РМЗ ДП «Свердловантрацит». На основі даних про результати ро-боти цих підприємств проаналізовано динаміку їх положення в матриці стра-тегічних позицій, виявлено сучасний стан і зроблено висновки щодо основних етапів розвитку. При цьому обґрунтовано, що кризові етапи в розвитку вугіль-ної галузі є причиною кризових явищ у роботі підприємств, які пов'язані з ву-гільною галуззю, а отже, і аналізованих підприємств.
Запропонована модель оцінки й вибору стратегічних альтернатив під-приємства, яка базується на використанні аналітичних прийомів оцінки конку-рентоспроможного потенціалу, конкурентоспроможності та визначення етапу життєвого циклу, дає можливість обґрунтувати вибір стратегії діяльності ма-шинобудівного підприємства з існуючих стратегічних альтернатив. На відміну від проаналізованих раніше підходів запропонована модель дозволяє, крім ви-значення «стратегічного набору» підприємства, виявити можливості його реа-лізації, а також простежити історію підприємства й ефективність застосування різних стратегій у минулому.
У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено ак-туальне науково-практичне завдання щодо вдосконалення комплексу аналіти-чних прийомів, основою яких є модель оцінки та вибору стратегічних альтер-натив машинобудівних підприємств. Основні висновки та результати, одержа-ні в ході дослідження, зводяться до такого.
1. Результати дослідження теоретичних положень стратегічного управ-ління дозволили виявити два головних підходи, які є основою стратегічного управління сучасними підприємствами: розгляд стратегічного управління як сукупності певних етапів, з яких початковим є стратегічний аналіз, а центра-льним – формування стратегії підприємства; розгляд стратегічного управління як безперервного процесу пошуку стратегічних альтернатив. Проведене дослі-дження виконувалося з позиції першого підходу, тобто визнання ролі стратегі-чного аналізу як суттєвого етапу стратегічного управління. Результати дослі-дження особливостей використання аналітичних прийомів у стратегічному управлінні підприємством свідчать про те, що, незважаючи на багатоаспект-ність підходів до стратегічного аналізу, актуальним завданням залишається постійне вдосконалення комплексу аналітичних прийомів через безперервну зміну стану зовнішнього та внутрішнього середовища машинобудівних під-приємств.
2. Умовою успішного використання стратегічного управління є форму-вання його якісного аналітичного забезпечення, під яким розуміється сукуп-ність способів і прийомів, що складають алгоритм оцінки та вибору стратегіч-них альтернатив підприємства. Результати дослідження системи принципів формування аналітичного забезпечення стратегічного управління свідчать про необхідність її доповнення та розширення шляхом уведення принципів дина-мічної рівноваги із зовнішнім середовищем, погодженості та підтримки конку-рентних переваг, інтеграції та координації, резервування та здійсненності. За-пропонований варіант трансформації системи принципів дозволить зробити оцінку й вибір стратегічних альтернатив більш досконалими за рахунок вико-ристання переваг якісного аналітичного забезпечення, побудованого з дотри-манням названих принципів.
3. Результати дослідження сучасного стану машинобудівних підпри-ємств України дозволили визначити особливості їх діяльності, які свідчать про наявність значного негативного впливу багатьох чинників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємств. Саме це спричиняє потребу в прове-денні якісного стратегічного аналізу як вихідного етапу стратегічного управ-ління, а також в удосконаленні аналітичних прийомів оцінки та вибору страте-гічних альтернатив машинобудівних підприємств.
4. Якість аналітичного забезпечення стратегічного управління багато в чому визначається точною ідентифікацією чинників, що впливають на майбу-тній стан підприємства, привабливість сфери його діяльності та наявність ре-сурсів для реалізації стратегії. До таких чинників віднесено конкурентоспро-можний потенціал, конкурентоспроможність, а також етап життєвого циклу машинобудівного підприємства.
5. Результати аналізу методичних підходів до формування аналітичного забезпечення стратегічного управління дозволили виявити їх основні обме-ження. При цьому запозичення досвіду вітчизняних і зарубіжних учених в об-ласті стратегічного управління, його копіювання й адаптація до умов підпри-ємств машинобудування для гірничодобувної промисловості буде малоефек-тивним через галузеві особливості функціонування підприємств, що забезпе-чують діяльність вугільної галузі. Саме тому вдосконалення аналітичних при-йомів стратегічного управління машинобудівних підприємств є актуальним завданням.
6. З метою вдосконалення комплексу аналітичних прийомів стратегічно-го управління машинобудівних підприємств запропоновано модель оцінки та вибору стратегічних альтернатив підприємства, яка спрямована на вдоскона-лення стратегічного аналізу підприємства з метою досягнення й збереження конкурентних переваг. На відміну від проаналізованих підходів до обґрунту-вання стратегії підприємства запропонована модель дозволяє, крім визначення «стратегічного набору» підприємства, виявити можливості його реалізації, а також простежити історію підприємства та ефективність застосування різних стратегій у минулому.
7. Удосконалено аналітичні прийоми оцінки конкурентоспроможного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства, які базуються на поло-женнях векторної алгебри, а також дають можливість: по-перше, врахувати ре-альні досягнення підприємств – конкурентів, що дозволяє уникнути суб'єкти-візму в судженнях та об'єктивно оцінити рейтинг підприємств; по-друге, сфо-рмувати динамічну рейтингову систему, що характеризує місце кожного під-приємства в конкурентній боротьбі, а також оцінити стабільність становища конкурентів у визначеній зоні. Обґрунтовано доцільність застосування елеме-нтів методики дисперсійного аналізу з метою визначення меж етапів життєво-го циклу підприємства. Запропонований підхід, в основу якого покладено по-рівняння статистичних показників, що характеризують періоди функціонуван-ня підприємства на різних етапах життєвого циклу, спрямований на обґрунту-вання найбільш ефективної стратегії підприємства на ринку.
8. Отримано результати використання аналітичних прийомів, основою яких є модель оцінки та вибору стратегічних альтернатив підприємств маши-нобудування для гірничодобувної промисловості Луганської області. Ефекти-вність практичних рекомендацій щодо обґрунтування стратегії роботи підпри-ємств підтверджено їх апробацією в реальних умовах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Дер-жавної програми розвитку машинобудування на 2006–2011 роки» № 516
від 18.04.2006.
2. Акмаев А.И., Белозерцев О.В. Антикризисное управление
угольными предприятиями на основе диверсификации их деятельности //
Наукові праці Донецького технічного університету. Серія: економічна.
Вип. 60. – Донецьк: ДонНТУ, 2003. – С. 6–14.
3. Акмаев А.И., Белозерцев О.В. Исторические предпосылки развития кризисных процессов в угольной промышленности // Прометей: Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 12. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2003. – С. 222–233.
4. Албегов М.М., Осипова М.И., Колмогоров В.В. Метод приближен-ного решения экономических задач, описываемых линейными моделями блоч-ной структуры // Экономика и математические методы. – 1996. – № 32. –
С. 159–168.
5. Алексєєв І.В. Стратегії розвитку підприємств і державне регулю-вання економіки: Монографія. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 204 с.
6. Анохин Е.А., Ляпун Н.А, Щиголь Ф.А. Проблемы развития
машиностроительного комплекса Донецкой области // Економіка: проблеми
теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного універ-ситету. Вип. 73. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 54–59.
7. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. – М.: Эконо-мика, 1989. – 583 с.
8. Багриновский К.А., Хрусталев Е.Ю. Методические основы постро-ения модельной информационно-аналитической системы планирования и реа-лизации крупных социально-экономических проектов и программ // Экономи-ка и математические методы. – 1997. – № 33. – С. 25-34.
9. Базилюк Я.Б. Умови формування і стратегія забезпечення
конкурентоспроможності національної економіки: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 21.04.01 / Національний інститут стратегічних досліджень. – К., 2001. – 24 с.
10. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-экономический анализ: Учебник. – Х.: Ун-т внутр. дел, 1999. – 394 с.
11. Бевзенко В.Ф. Стратегія змішаного маркетингу акціонерного това-риства (на прикладі видобувних галузей промисловості): Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.02.03 / Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк, 2000. – 24 с.
12. Белорус О., Рогач В. О концепции стратегического менеджмента // Экономика Украины. – 1992. – № 1. – С. 35–42.
13. Белошапка В.А., Загорий Г.В. Стратегическое управление: принци-пы и международная практика: Учебник / Под ред. В.А. Белошапки. – К.: Аб-солют-В, 1998. – 456 с.
14. Беркута А.В. Сучасний стан та деякі напрями реформування буді-вельної галузі в 2000 – 2005 роках // Будівництво України. – 2000. – № 2. –
С. 2–5.
15. Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методы эк-спертных оценок. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Статистика, 1980. – 263 с., ил. – (Матем. статистика для экономистов).
16. Бизнес-диагностика промышленных предприятий / Соломеннико¬ва Е.А., Гренбек Г.В., Маркова В.Д. и др. – Новосибирск: НГУ, 1996. – 230 с.
17. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ЛТД, «Юнай-тед Лондон Трейд Лимитед», 1995. – 448 с.
18. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. – К.: МП «ЛТД, «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1996. – 435 с.
19. Близнюк В.П. Міжнародний стратегічний маркетинг в системі управіння зовнішньоторговельною діяльністю підприємства: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Українська академія зовнішньої торгівлі, Міністерст-во зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі. – К., 1999. – 23 с.
20. Боумен К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. / Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. –
175 с.
21. Будник О.Д. Прийняття інвестиційних рішень при реалізації стра-тегії вертикальної інтеграції: методичні аспекти: Автореф. дис. … канд. ек. на-ук: 08.06.01 / Київський національний економічний університет. – К., 1999. – 24 с.
22. Бузько И.Р., Бессмертная В.В. Кадровый потенциал как объект стратегического управления персоналом // Вісник Східноукраїнського націо-нального університету імені Володимира Даля. – 2006. – № 11. – С. 28–31.
23. Бузько И.Р., Вартанова Е.В., Голубенко А.А. Стратегическое управление инвестициями и инновационная деятельность предприятия: Моно-графия. – Луганск: ВНУ им. В. Даля, 2002. – 176 с.
24. Бурбело О.А., Малаева Т.В., Бондаренко В.В. Корпоративное управление: Монография. – Донецк: ДонГУУ, 2005. – 445 с.
25. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 400 с.
26. Бушуєва Н.С. Управління розвитком підприємств будівельної га-лузі шляхом формування їх стратегічного потенціалу: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 05.13.22 / Київський національний університет будівництва і архітек-тури. – К., 2001. – 23 с.
27. Вартанова О.В. Стратегічне управління інвестиціями в сфері під-приємництва: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України. – Луганськ, 2000. – 24 с.
28. Васильев Ю.П. Управление развитием производства (опыт США). – М.: Экономика, 1989. – 239 с.
29. Верещагіна Г.В. Розробка та обгрунтування виробничої і збутової стратегії підприємства: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Харківський державний економічний університет. – Х., 2000. – 23 с.
30. Відоменко І.О. Організаційно-економічний механізм реалізації стратегії конкуренції підприємств борошномельної промисловості: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.07.01 / Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса, 2005. – 24 с.
31. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 2001. – 528 с.
32. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 1998. – 564 с.
33. Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский Дом «Дашков и К°», 2001. – 308 с.
34. Воронкова А.Э., Козаченко А.В., Рамазанов С.К., Хлапенов А.Е.
Современные технологии управления промышленным предприятием: Моно-графия. – К.: Либра, 2007. – 256 с.
35. Воронкова А.Э., Пономарев В.П., Дибнис Г.И. Поддержка конку-рентоспособного потенциала предприятия: Монография. – К.: Техника, 2000. – 152 с.
36. Воронкова А.Е., Рамазанов С.К., Родіонов О.В. Моделювання управління конкурентоспроможністю підприємства: еколого-організаційний аспект: Монографія. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2005. – 368 с.
37. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: Монография. – Лу-ганск: ВНУ им. В. Даля, 2004. – 320 с.
38. Гаврилец Ю.Н. Целевые функции социально-экономического пла-нирования. – М.: Экономика, 1983. – 136 с.
39. Герасимова Н.М. Стратегічне управління підприємствами легкої промисловості (на прикладі підприємств Чернігівського регіону): Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.01 / Національний університет харчових техноло-гій. – К., 2005. – 24 с.
40. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навчальний посіб-ник. – К.: Вища шк., 1994. – 327 с.
41. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища шк., 1995. – 284 с.
42. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 360 с.
43. Гермейер Ю.Б. Игры с непротивоположными интересами. – М.: Наука, 1976. – 328 с.
44. Герчикова И.Н. Менеджмент. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 564 с.
45. Глухов В.В. Основы менеджмента. – М.: Наука, 1995. – 358 с.
46. Глушков В.М., Михалевич В.С., Волкович В.Л., Доленко Г.А.
К вопросу системной оптимизации в многокритериальных задачах линейного программирования. – Кибернетика, 1980. – №5. – С. 89–90.
47. Голубков Е.П. Какое принять решение? – М.: Экономика, 1990. – 74 с.
48. Гольдштейн Г.Я. Основы менеджмента. – Таганрог: ТРТУ, 1995. – 540 с.
49. Гольдштейн Г.Я. Стратегический менеджмент. – Таганрог, ТРТУ, 1995. – 488 с.
50. Гончаров В.Н., Иванов В.Л. Анализ влияния внешнего и внутрен-него риска на экономическую устойчивость предприятия // Вісник Східноукра-їнського національного університету імені Володимира Даля. – 2005. – № 2.
Ч. 1. – С. 42–50.
51. Гончаров В.М., Іванов В.Л. Управління ризиком в забезпеченні економічної стійкості підприємства // Вісник Київського національного уні-верситету технології та дизайну. – 2005. – № 4. Спец. вип. – С. 101–105.
52. Гончаров В.Н. Концепция стратегической организации инноваци-онной деятельности предприятия // Организатор производства. – 2003. – № 3. – С. 27–33.
53. Гончаров В.Н. Управление экономической устойчивостью пред-приятий, функционирующих в условиях неопределенности и риска // Торгівля і ринок України. Зб. наук. праць Донецького державного технічного універси-тету. Вип. 17. Т. 2. – Донецьк: ДонДТУ, 2004. – С. 150–157.
54. Горемыкин В.А., Богомолов О.А. Экономическая стратегия пред-приятия: Учебник. – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», Ри-лант, 2001. – 506 с.
55. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 308 с.
56. Данилович М.Л., Поплавська Ж.В. Стратегічне управління та моде-лювання ієрархічних систем // Вісник Львівського державного аграрного уні-верситету. – 1998. – № 4. – С. 326–330.
57. Данилович М.Л. Системний процес прийняття рішень в організації // Вісник Державного університету «Львівська політехника». – 1999. – № 369. – С. 89–92.
58. Демб А., Нойбауер Ф.-Фрідріх. Корпоративне управління. – К.: Ос-нови, 1997. – 302 с.
59. Дерев’янко О.Г. Основні напрями системного трансформування харчової промисловості України // Економіка України. – 2000. – № 1. –
С. 45–50.
60. Деренская Я.Н. Финансовое состояние предприятия // Бизнес Ин-форм. – 1997. – №19. – С. 43–46.
61. Діагностика стану підприємства: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. проф. А.Е. Воронкової. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 448 с.
62. Довбня С.Б. Методические основы и направления реструктуриза-ции предприятий в промышленности: Монография. – Днепропетровск: Наука и образование, 2002. – 312 с.
63. Дьюбіел С. Корпоративне управління: вдосконалення методів ор-ганізації роботи корпорацій // Економічні реформи сьогодні. – 1999. – № 25. – С. 12–18.
64. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.:
…С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 830 с.
65. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Общая теория статис-тики: Учебник. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М., 2000. – 416 с.
66. Ефремов В.С. Классические модели стратегического анализа и планирования. // Менеджмент в России и за рубежом. – 1997. – № 5. –
С. 43–46.
67. Ефремов В.С. Классические модели стратегического анализа и планирования: модель ADL/LC // Менеджмент в России и за рубежом. – 1998. – № 1. – С. 76–92.
68. Забарна Е.М. Стратегія розвитку промислового виробництва на підставі активізації інноваційної діяльності: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.07.01 / Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса, 1999. – 23 с.
69. Закорко О.П. Економічна діагностика і оцінка в системі стратегіч-ного управління будівельною фірмою // Шляхи підвищення ефективності бу¬дівництва в умовах формування ринкових відносин. – 1998. – №4. – С. 108–114.
70. Закорко О.П. Економічна діагностика і оцінка господарської дія-льності в стратегічному управлінні будівельними організаціями: Рукопис. Ав-тореф. дис. … канд. ек. наук: 08.07.03 / Київський національний університет будівництва і архітектури. – К., 1999. – 24 с.
71. Залунін В.Ф. Організаційно-економічні аспекти стратегії і тактики будівельних організацій в умовах ринку: Рукопис. Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Національна металургійна академія України – Дніпропет-ровськ, 2000. – 48 с.
72. Запухляк В.М. Зовнішнє середовище фірми – методика стратегіч-ного аналізу // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 95. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 3–7.
73. Захаров О.І. Класифікація симптомів при використанні діагности-чного методу дослідження зовнішнього середовища // Проблемы системного подхода в экономике. Вып. 4. – К.: КМУГА, 2000. – С. 25–28.
74. Ильин А.И. Планирование на предприятии: Учебное пособие:
В 2 ч. Ч. 1. Стратегическое планирование. – Мн.: ООО «Новое знание», 2000. – 312 с.
75. Калінеску Т.В. Методологія аналізу і оцінки ефективності і пере-міщення сфери діяльності підприємств: Монографія. – Луганськ: СНУ
ім. В. Даля, 2003. – 280 с.
76. Калінеску Т.В., Романовська Ю.А. Стратегічний потенціал – основа формування маркетингової діяльності підприємства // Вісник Східноукраїнсь-кого національного університету імені Володимира Даля. – 2006. – №12. –
С. 110–120.
77. Карась Л. Управленческая диагностика – основа совершенствова-ния менеджмента // Проблемы теории и практики управления. – 1996. – № 6. – С. 83–88.
78. Карлин С. Математические методы в теории игр, программирова-нии и экономике. – М.: Мир, 1964. – 838 с.
79. Карлоф Б. Деловая стратегия. – М.: Экономика, 1991. – 365 с.
80. Касьянова Н.В. Особливості стратегії розвитку підприємств // Віс-ник Хмельницького національного університету. – 2007. – № 3. Т. 2. –
С. 36–40.
81. Касьянова Н.В. Особливості формування кумулятивної стратегії розвитку підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 6. –
С. 83–88.
82. Касьянова Н.В., Шелегеда Б.Г., Берсуцький А.Я. Стратегічне управління потенціалом підприємства: Монографія. – Донецьк: ІЕП НАНУ, 2006. – 219 с.
83. Кизим Н.А. Крупномасштабные экономико-производственные сис-темы: организация и хозяйствование. – Х.: Бизнес Информ, 1999. – 228 с.
84. Козаченко А.В., Житный П.Е., Автономов С.В. Инвестиционная поддержка инновационной стратегии в крупных производственных системах / Под ред. В. Н. Гончарова. – К.: Технiка, 1998. – 127 с.
85. Козаченко А.В. Механизм стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности. – Донецк:
ИЭП НАН Украины, 1998. – 348 с.
86. Козаченко Г.В. Формування механізму стратегічного управління великими виробничо-фінансовими системами промисловості: Автореф. дис. … д-ра ек. наук: 08.07.01 / Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк,1998. – 48 с.
87. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1987. – 216 с.
88. Корнєва О.В. Інформаційно-методичні засади формування іннова-ційної стратегії підприємств (на прикладі машинобудівних підприємств Івано-Франківської області): Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.02.03 / Інститут еко-номічного прогнозування НАН України. – К., 2001. – 24 с.
89. Костенко Н.В. Стратегія інтегрованого маркетингу інноваційного підприємництва на ринку товарів виробничого призначення // Економіка:
проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національно-го університету. Вип. 93. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 91–95.
90. Костырко Л.А. Диагностика потенциала финансово-экономической устойчивости предприятия: Монография. – Луганск: ВНУ
им. В. Даля, 2005. – 256 с.
91. Костырко Л.А. Стратегия финансово-экономической деятельности хозяйствующего субъекта: методология и организация: Монография. – Лу-ганск: ВНУ, 2002. – 560 с.
92. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Бизнес-книга, ИМА-Кросс. Плюс, 1995. – 702 с.
93. Красноносова О.М. Розробка стратегії маркетингу в умовах дивер-сифікації виробництва: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Харківський державний економічний університет. – Х., 2000. – 23 с.
94. Крылова Т. Что такое финансовый менеджмент // Финансовая га-зета. – 1994. – № 49. – С. 85–96.
95. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 245 с.
96. Куденко Н.В. Розвиток системи стратегічного планування в управ-лінні фірмою // Вчені записки. Наук. зб. Вип. 4. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 137–142.
97. Курочкін К.С. Стратегічний маркетинг і інноваційна діяльність підприємств: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Харківський держав-ний економічний університет. – Х., 2000. – 24 с.
98. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. – СПб.: Вектор, 1996. – 324 с.
99. Ларичев О.И. Наука и искусство принятия решений. – М.: Наука, 1979. – 200 с.
100. Левин М.И., Макаров В.Л., Рубинов А.М. Математические модели экономического взаимодействия. – М.: Физматлит, 1993. – 374 с.
101. Левченко О.П. Формування стратегії розвитку автотранспортних підприємств: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.01 / Українська державна академія залізничного транспорту. – Х., 2004. – 23 с.
102. Лігоненко Л.О. Методологія діагностики загрози банкрутства під-приємства та напрямки її удосконалення // Фінанси України. – 1998. – № 8. – С. 136–148.
103. Лідовський Ю.А. Моделювання маркетингової стратегії підприємс-тва (на прикладі продукції виробничо-технічного призначення): Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.03.02 / Харківський національний економічний універси-тет. – Х., 2005. – 24 с.
104. Лідовський Ю.А. Стратегічне планування як інструмент державно-го управління економікою // Вісник ХДЕУ. – 2001. – № 3 (19). – С. 27–29.
105. Лисов І.В. Економічна стратегія багатопрофільних будівельно-комерційних об’єднань в умовах ринку: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.07.03 / Київський національний університет будівництва і архітектури. – К., 1999. – 24 с.
106. Лозенко А.П. Методические аспекты анализа конкурентной пози-ции предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 79. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 87–91.
107. Лозенко А.П. Методический подход к обоснованию конкурентной стратегии предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики:
Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 104. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 95–100.
108. Львов Д.С., Медницкий В.Г., Медницкий Ю.В., Овсиенко Ю. В. Ме-тодологические проблемы оценивания инвестиционных проектов // Экономика и математические методы. Вип. 31. – М.: Наука, 1995. – С. 5–19.
109. Лэсден Л.С. Оптимизация больших систем. – М.: Наука, 1975. – 432 с.
110. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н. П. Любушина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 471 с.
111. Макаренко М.В. Основні особливості визначення критеріїв ефек-тивного функціонування машинобудівних підприємств // Схід. – 2002. –
№ 7 (50). – С. 11–14.
112. Макаренко М.В. Роль и место предприятий машиностроительного комплекса в промышленной инфраструктуре Украины // Прометей: Регіональ-ний зб. наук. праць з економіки. Вип. 3 (12). – Донецьк: Юго-Восток, 2003. – С. 159–169.
113. Максимова Т.С. Формування стратегій розвитку регіону з ураху-ванням системи інтеграційного маркетингу // Вісник Східноукраїнського наці-онального університету імені Володимира Даля. – 2005. – № 2. Ч. 2. –
С. 159–162.
114. Малаева Т.В. Анализ подходов к классификации стратегических решений // Матеріали Першої Міжнародної ауково-практичної конференції «Науковий потенціал світу’2004». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. –
С. 70–73.
115. Малаева Т.В. Анализ факторов разработки стратегии предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2002. – № 12. Ч. 2. – С. 148–152.
116. Малаева Т.В. Выбор критериев оценки инвестиционной привлека-тельности отраслей экономики // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 131–133.
117. Малаева Т.В. Выбор стратегических альтернатив фирмы на
различных этапах развития // Економіка: проблеми теорії та практики.
Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 184. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 45–58.
118. Малаева Т.В. Дисперсионный анализ как основа методики опреде-ления границ этапов жизненного цикла предприятия // Матеріали II Міжнаро-дної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень’2003». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 21–22.
119. Малаева Т.В. Исследование математических методов стратегичес-кого анализа предприятия // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта’2005». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. –
С. 48–49.
120. Малаева Т.В. Комплексная оценка конкурентного статуса пред-приятия // Бизнес Информ. – 2000. – № 7–8. – С. 96–97.
121. Малаева Т.В. Концепция жизненного цикла с точки зрения страте-гического управления предприятием // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта’2005». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 36–38.
122. Малаева Т.В. Определение границ этапов жизненного цикла пред-приятия (методический подход) // Бизнес Информ. – 2002. – № 3–4. – С. 79–82.
123. Малаева Т.В. Организация процесса разработки и реализации стра-тегии предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 176. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 70–76.
124. Малаева Т.В. Оценка конкурентоспособности как один из важней-ших аспектов стратегического анализа предприятия // Материалы научно-практической конференции «Перспективные разработки науки и техники». – Белгород: Руснаучкнига, 2004. – С. 57–60.
125. Малаева Т.В. Оценка конкурентоспособности фирм (методический подход) // Бизнес Информ. – 1998. – №17–18. – С. 115–118.
126. Малаева Т.В. Подходы к определению стратегического анализа, его объекта и роли в процессе разработки стратегии предприятия // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 168–171.
127. Малаева Т.В. Стратегическое позиционирование фирмы // Матері-али Всеукраїнської науково-методичної конференції «Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку». – Алчевськ: ДГМІ, 2003. – С. 59–60.
128. Малаева Т.В. Стратегическое управление – основа эффективной работы предприятия // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конфе-ренції «Сучасні проблеми економіки підприємства». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 93–94.
129. Малаева Т.В. Финансовое состояние как фактор разработки страте-гии предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 175. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 212–219.
130. Малаева Т.В. Формирование стратегии фирмы (методический по-дход) // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропет-ровського національного університету. Вип. 181. Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 197–201.
131. Малаева Т.В. Принципы разработки стратегии предприятия в сов-ременных рыночных условиях // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Україна наукова’2003». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 26–28.
132. Малаева Т.В. Формирование стратегии предприятия с использова-нием математических методов // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 51–53.
133. Малаева Т.В. Формулирование требований к стратегическому про-цессу // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропет-ровського національного університету. Вип. 183. Т. 2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 343–348.
134. Маркетинг в строительстве / Под ред. И.С. Степанова, В.Я. Шай-танова. – М.: Юрайт-М, 2001. – 344 с.
135. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций. – М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 1999. – 288 с.
136. Марченко А.З. Стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльнос-ті в період формування відкритої економіки (на прикладі України): Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний універ-ситет. – К., 2000. – 24 с.
137. Медницкий В.Г. Анализ экономической эффективности с помощью оптимизационных моделей // Экономика и математические методы. Вип. 32. – М.: Наука, 1996. – С. 104–116.
138. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпэл Дж. Школы стратегий: Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Питер, 2000. – 336 с.
139. Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Гошал С. Стратегический процесс: Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Питер, 2001. – 688 с.: ил. – (Серия «Теория и практика менеджмента»).
140. Мищенко А.П. Формирование «дерева проблем» и анализ путей выхода из кризиса машиностроительного предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Дніпропетровського національного універси-тету. Вип. 74. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 14–22.
141. Моисеенко В.В., Яцкевич В.В. Системная оптимизация как обоб-щение классической. Кибернетика и системный анализ. – 1997. – № 3. –
С. 135–139.
142. Мулен Э. Кооперативное принятие решений: Аксиомы и модели. – М.: Мир, 1991. – 463 с.
143. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 312 с.
144. Оберемчук В.Ф. Забезпечення конкурентоспроможності підприєм-ства: стратегічні аспекти: Рукопис. Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний університет. – К., 1999. – 23 с.
145. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства: Короткий курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 128 с.
146. Одинцова Г.С., Шульга Г.А. Повышение обоснованности оценки и развития управленческого потенциала предприятия // Вісник ХДЕУ. – 2001. – №1 (17). – С. 28–29.
147. Останкова Л.А. Стратегія підприємницької діяльності господа-рюючих суб’єктів: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.02.03 / Інститут еконо-міки промисловості НАН України. – Донецьк, 2000. – 24 с.
148. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність. – К.: Київський національний торгівельно-економічний університет, 2002. – 302 с.
149. Пігуль Н.Г. Порівняльна характеристика функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності // Вісник УАБС. – 2001. –
№ 2. – С. 16–20.
150. Платонов С.В., Третяк В.И., Черкасов В.В. Искусство предприни-мательской деятельности. – К.: ООО «Издательство «Либра», 1996. – 416 с.
151. Подиновский В.В., Ногин В.Д. Парето оптимальные решения мно-гокритериальных задач. – М.: Наука, 1982. – 256 с.
152. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, органі-зація, ефективність: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 352 с.
153. Пономаренко В.С. Стратегічне управління підприємством: Моно-графія. – Х.: Основа, 1999. – 620 с.
154. Пономаренко В.С. Стратегічне управління підприємством: Авто-реф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Харківський державний економічний уні-верситет. – Х., 1999. – 23 с.
155. Поплавська Ж.В., Данилович М.Л. Бази стратегічних даних як ін-формаційна основа прийняття стратегічних управлінських рішень // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – 2000. – №92. – С. 126–128.
156. Портер М. Международная конкуренція / Пер. с англ. – М.: Меж-дународные отношения, 1993. – 756 с.
157. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект – основа информацион-ной технологии. – М.: Наука, 1988. – 279 с.
158. Поспелов Д.А. Ситуационное управление. Теория и практика. – М.: Наука, 1986. – 288 с.
159. Пригожин А. Организационная диагностика. – М.: Маркетинг, 1997. – 324 с.
160. Прялін М.А., Городнича Н.М. Основні напрямки підвищення орга-нізаційно-технічного рівня та виробничих потужностей машинобудівних під-приємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Дніпропет-ровського національного університету. Вип. 72. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 64–66.
161. Путятін Ю.О. Механізми фінансової стратегії розвитку підприєм-ства: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Харківський державний еко-номічний університет. – Х., 2000. – 24 с.
162. Рамазанов С.К. Вибір моделі управління підприємством в умовах нестабільного зовнішнього середовища // Вісник Східноукраїнського націона-льного університету імені Володимира Даля. – 2005. – №5. – С. 166–169.
163. Рамазанов С.К., Степаненко О.П., Тимашова Л.А. Технології ан-тикризового управління: Монографія. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2004. –
192 с.
164. Родионова Н.В. Антикризисный менеджмент: Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 233 с.
165. Романов А.Н., Лукасевич И.Я. Оценка коммерческой деятельности предпринимательства. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1993. – 428 с.
166. Рубан Л.О. Маркетингова стратегія підприємств в галузі ресур-созбереження: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Харкiвський держав-ний економiчний університет. – Х., 2000. – 24 с.
167. Рубцов С.В. К вопросу о построении общей теории менеджмента. // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 6 (19). – С. 5–10.
168. Рыночная экономика: Учебник: В 3-х томах. Т. 2. Кн. 1. Основы бизнеса. – М.: Соминтэк, 1992. – 164 с.
169. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. – Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 688 с.
170. Синк Д. Управление производительностью: Пер. с англ. – М.: Про-гресс, 1989. – 364 с.
171. Соколова Л.В. Теорія і практика адаптації підприємств до мінливо-го бізнес-середовища. – Х.: ХНУРЕ, 2004. – 288 с.
172. Справочник директора предприятия. – М.: ИНФРА-М, 1996. –
540 с.
173. Степанов М.В. Стратегия хозяйственного поведения корпораций США (на материалах машиностроения). – М.: Наука, 1990. – 325 с.
174. Стратегические аспекты управления НИОКР: Монографія / Голь-дштейн Г.Я., Марченко О.В., Шевченко Л.О. и др. – Таганрог: Издательство ТРТУ, 2000. – 244 с.
175. Стратегическое планирование / Под ред. Уткина Э.А. – М.: Ассо-циация авторов и издателей «ТАНДЕМ», 1999. – 440 с.
176. Строкович Г.В. Вибір стратегії інвестування підприємств: Авто-реф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.01 / Харківський державний економічний університет. – Х., 1999. – 23 с.
177. Сучасна ситуація у машинобудівельному комплексі // Економіка України. – 2004. – №2. – С. 3–5.
178. Титова В.А. Маркетинг. Учебное пособие. – Ростов-н/Д: Феникс, 2001. – 448 с.
179. Ткачева С.С. Оценка факторов внешней среды общественного пи-тания с помощью корреляционно-регрессионного анализа // Бизнес-Информ. – 2001. – №6. – С. 70–71.
180. Тренев Н.Н. Стратегическое управление: Учебное пособие. – М.: ПРИОР, 2000. – 288 с.
181. Тридід О.М. Організаційно-економічний механізм стратегічного розвитку підприємства: Монографія. – Х.: ХДЕУ, 2002. – 364 с.
182. Управление и корпоративный контроль в акционерном обществе: Практическое пособие / Под ред. Губина Е.П. – М.: Юрист, 1990. – 248 с.
183. Файоль А. Общее и промышленное управление. – М.: Дело, 1991. – 640 с.
184. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг. – 2-е изд. – Спб.: Питер, 2002. – 448 с.: ил. – (Серия «Учебники для вузов»).
185. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 1999. – 184 с.
186. Филинов Н.Б. Стратегический подход к управлению компанией. Материалы по программе TACIS. – М.: ГАУ, 1998. – 350 с.
187. Финансовое управление компанией / Общ. ред. Е.В. Кузнецовой. – М.: Фонд «Правовая культура», 1995. – 384 с.
188. Холт Р.Н. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1993. – 658 с.
189. Хруцкий В.Е., Корнеева И.В. Современный маркетинг: настольная книга по исследованию рынка: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 528 с.: ил.
190. Чедвик Л. Основы финансового учета / Пер. с англ. Под ред. В. А. Микрюкова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 252 с.
191. Шелегеда Б.Г. Костенко Н.В. Моделювання системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі Донецької об-ласті // Схід. – 2001. – № 5. – С. 39–42.
192. Шеремет А.Д., Сайфуллин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 436 с.
193. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навчаль-ний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
194. Шестова І.А. Стратегічне планування фінансової діяльності під-приємства, орієнтоване на принцип оптимізації грошових потоків: Автореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган–Барановського. – Донецьк, 2000. – 24 с.
195. Шубін О.О. Промисловість України: генезис, перспективи, страте-гія. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2003. – 514 с.
196. Шульга Г.О. Стратегічне управління розвитком підприємства: Ав-тореф. дис. … канд. ек. наук: 08.06.02 / Харківський державний економічний університет. – Х., 2001. – 23 с.
197. Яцун Л.Н., Ткачева С.С. Проблемы совершенствования стратеги-ческого управления предприятиями питания // Підвищення конкурентоспро-можності підприємств торгівлі та харчування: Зб. наук. праць Харківської державної академії технології та організації харчування. – Х.: Харківська дер-жавна академія технології та організації харчування, 2000. – С. 144–150.
198. Ackoff, R.L. «Beyond Prediction and Preparation», Journal of Management Studies (XX, 1, 1983:59) – P. 59.
199. Allison, G.T. Essence of Decision: Explaining the Cuban Missile Crisis (Boston: Little, Brown, 1971) – P. 81-89.
200. Andrews, K.R. The Concept of Corporate Strategy (Homewood, Il.: Irwin, edition, 1982) – P. 182-188.
201. Argenti J. Practical Corporate Planning. London: Allen & Unwin, 1980. – P. 201-207.
202. Astley, W.C. «Toward an Appreciation of Collective Strategy». Academy of Management Review (9, 3, 1984: 526-533) – P. 526-533.
203. Berckuts K.H. Innovation durch Fue-management-moglichkeiten und Grenzen. – Konzernkonferenz der Kreditanstal, Munchen, 1982. – 200 p.
204. Bogner, W.C., and Thomas, H. «The Role of Competitive Groups in Strategy Formulation: A Dynamic Integration of Two Competing Models». Journal of Management Studies (30, 1, 1993: 51-67) – P. 51-67.
205. Bower, J.L., and Doz, Y. «Strategy Formulation: A Social and Political Process». (Boston: Little, Brown, 1979: 152-166) – P. 152-166.
206. Branson, R. «Reflection of a Risk-Taker». The McKinsey Quarterly (Summer 1986: 13-18) – P. 13-18.
207. Chandler, A.D. Strategy and Structure: Chapters in History of the Industrial Enterprise (Cambridge, MA: MIT Press, 1962) – 280 p.
208. Christensen, C.R., Andrews, K.R., Bower, J.L., Hamermesh, G., and Porter, M.E. Business Policy: Text and Cases, 5th edition (Homewood, Il.: Irwin, 1982) – 812 p.
209. Clausewitz, C. von. On War (Princeton, N.: Princeton University Press, 1989) – 350 p.
210. Cressey, P., Ildridge, J., and Macinnes, J. «Just Managing»:
Authority and Democracy in Industry (Milton Keynes, England: Open University Press, 1985) – 412 p.
211. Day, G.S. Marketing’s contribution to the strategy debate. Journal of the Academy of Marketing Science 20(4), 1992 – P. 18-24.
212. Donaldson, L. «For Cartesianism: Against Organizational Types and Quantum Jumps». In For Positivist Organization Theory: Proving the Hard Core (London: Sage, 1996: 108-129) – p. 108-129
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.