У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Количество страниц 217
ВУЗ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП…………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ
ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ...12

1.1. Оцінка основних тенденцій формування та регулювання
соціальної політики України на різних ієрархічних рівнях
управління …………….…………………………………………………..12
1.2. Аналіз існуючих принципів соціально відповідальної діяльності підприємств………………………………………………………………..31
1.3. Особливості впливу соціальних факторів на ефективність управління промисловими підприємствами в ринкових умовах господарювання…………………………………………………………..53

Висновки до розділу 1 …………….…………………………………………….70

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ…………………72

2.1. Сутнісно-змістовна основа соціально відповідального управління підприємством……………………….……………………………...........82
2.2. Принципи стимулювання соціально відповідального управління промисловими підприємствами в системі сталого розвитку ………….82
2.3. Аналітична оцінка соціальної активності промислових
підприємств ……………………………………………………….............97

Висновки до розділу 2 ……..………………………………………………….118

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ ГАЛУЗЕЙ).……………………………………………...………....120
3.1. Формування ринково орієнтованого механізму соціально відповідального управління промисловими підприємствами................120
3.2. Соціально-економічні технології формування людського і
соціального капіталу промислових підприємств...………...…………..149
3.3. Оцінка ефективності механізму соціально відповідального
управління промисловими підприємствами ………………………..…171

Висновки до розділу 3………………………………………………………....183

ВИСНОВКИ……………………………………………………...……………192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...……...195
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..214

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах створення в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки виникає потреба збільшення соціальної відповідальності підприємств. Проте, в сучасних умовах господарювання багато підприємств перебувають у фінансово-економічній кризі й не мають можливості утримувати створену раніше соціальну сферу, внаслідок чого змінюються соціальні функції підприємств та держави, як регулятора соціально-економічних відносин. За час реформ в Україні так і не сформовано ефективної системи соціальних амортизаторів, як інструментів соціальної політики на різних рівнях господарювання.
За такого стану речей, в Україні має бути створена ефективна ринково орієнтована соціальна інфраструктура, яка б стала гарантом соціальної безпеки суспільства. Промисловість займає значну частку в економіці України, тому формування системи соціальної безпеки держави є неможливим без діяльності соціально відповідальних промислових підприємств та некомерційного сектора економіки, які б взяли на себе обов’язки виконання частини соціальних функцій, стали джерелом соціальних інновацій. Виникає потреба в науковому обґрунтуванні та подальшій розробці теоретико-методичних принципів та механізмів соціально відповідального управління промисловими підприємствами в ринкових умовах господарювання. Це вимагає стимулювання соціальної активності підприємств з боку держави та створення нових форм соціальної відповідальності підприємств на основі технологічного підходу.
Розгляду різних аспектів формування соціальної відповідальності підприємств присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних
вчених–економістів, зокрема А.В. Базилюка, Т.Ю. Базарова, С.І. Бандура, Д.П. Богині, Г. Боуена, В.Н. Буркова, О.А. Грішнової, К. Девіса, П. Друкера, Т.І. Заславської, А.М. Колота, А.Д.Крисилова, Н. Корнеліуса, Ф. Котлера,
К. Левіна, Е.М. Лібанової, М.І. Ліборакіної, С.Є. Літовченка, Дж. Макгуіра, О.І. Марченко, З.М. Макашевої, О.В. Мартякової, Л.І. Михайлової,
В.М. Новікова, М. Портера, Дж. Поста, Л. Престона, О.І. Пригожина, С. Сеті, С. Сакса, М. Фрідмена, А.В. Шевчука, О.О. Якуби.
Аналіз економічних публікацій свідчить, що на сучасному етапі розвитку економіки промисловості залишаються невизначеними цілий ряд питань, пов’язаних з побудовою ефективного механізму соціально відповідального управління промисловими підприємствами; підвищенням їх соціальної активності на основі узгодження економічних та соціальних інтересів усіх зацікавлених сторін; розробкою та застосуванням результативних соціально-економічних технологій, взаємодії та розподілу соціальних функцій між державою, некомерційними організаціями та підприємствами.
Вищевикладене підтверджує актуальність обраної теми дисертаційної роботи, обумовлює мету, задачі та вибір предмета та об’єкта дослідження.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Виконане дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету, зокрема з темами: «Формування ринково орієнтованих механізмів регулювання соціально-економічного розвитку» (№ держ. реєстр. 0101U004506, 2001-2004 рр.), в межах якої особисто автором обґрунтовано доцільність технологій ринково орієнтованого підходу до соціального розвитку підприємств; «Проблеми економіки та менеджменту сталого розвитку підприємств» (№ держ. реєстр. 0105U007429, 2005-2007 рр.) де автором розвиваються напрями формування соціального та людського капіталу промислових підприємств на основі технологічного підходу; «Механізм формування та розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки» (№ держ. реєстр. 0105U007428, 2005-2008 рр.), де автором запропоновано механізм соціально відповідального управління та визначено принципи стимулювання соціальної відповідальності промислових підприємств.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад та визначення практичних підходів до формування організаційно-економічних основ соціально відповідального управління промисловими підприємствами в ринкових умовах господарювання.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі наукові задачі:
• узагальнити теоретико-методологічні основи соціально відповідального управління підприємством;
• дослідити основні тенденції формування соціальної політики держави, як передумови трансформації соціально відповідального управління промисловим підприємством;
• визначити вплив людського та соціального капіталів на діяльність промислового підприємства;
• розробити методичні підходи до аналізу соціальної активності підприємств;
• встановити залежність між економічною результативністю та рівнем соціальної відповідальності підприємства;
• розробити підходи до формування ефективного механізму соціально відповідального управління промисловим підприємством в ринкових умовах господарювання;
• розробити методичні підходи до використання заходів щодо формування основних складових соціально відповідального управління підприємством.
Об’єктом дослідження є соціально-економічні процеси на підприємствах машинобудівної та хімічної промисловості.
Предмет дослідження - теоретико-методичні основи побудови ефективного механізму соціально відповідального управління промисловими підприємствами на основі врахування соціальних та економічних інтересів усіх зацікавлених сторін.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання економічних процесів, такі як діалектичний метод, системний аналіз, фундаментальні положення економічної теорії, праці провідних вчених із соціально-економічних проблем розвитку промислових підприємств. Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи: системно-структурний та абстрактно-логічний - при дослідженні сутності та змісту соціально відповідального управління та формування соціального капіталу; статистичний та експертних оцінок - при розробці аналізу соціальної активності підприємств, а також тенденцій її розвитку та формуванні переліку основних показників; порівняльний та групувань – для аналізу рівня соціально відповідального управління підприємствами; кореляційно-регресійного аналізу - для визначення взаємозв’язку економічної результативності підприємств та розвитку соціальної відповідальності підприємства.
Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, офіційні дані Державного комітету статистики України, матеріали Головного управління статистики Сумської облдержадміністрації, первинна документація підприємств, зібрана безпосередньо автором, наукова література з теми дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливими результатами, що характеризуються новизною і розкривають зміст дисертаційного дослідження, є наступні:
вперше:
- на основі існуючого технологічного підходу до функціонування соціальної сфери запропоноване нове поняття «соціально-економічна технологія», яка визначає зміст трансформації соціальних процесів у відповідності до їх заданих оптимальних параметрів, які підвищуватимуть результативність функціонування економічної системи на різних ієрархічних рівнях управління підприємством, а також запропоновано власну класифікацію соціально-економічних технологій за ознаками, що систематизують соціально відповідальне управління підприємством;
удосконалено:
- теоретико-методичні підходи до цілеспрямованого формування соціального капіталу промислового підприємства, які, на відміну від існуючих, передбачають застосування системи внутрішніх та зовнішніх соціально-економічних технологій за визначеними напрямками мережі існування стейкхолдерів;
- методичні основи аналізу соціальної активності підприємств, які, на відміну від існуючих, враховують оцінку її рівня у взаємозалежності від економічних результатів господарювання, форми власності, галузевої приналежності, а також зацікавленості працюючих в реалізації визначених напрямків соціальної активності;
- структурно-змістовну основу функціонування механізму соціально відповідального управління промисловим підприємством, яка, на відміну від існуючих, передбачає комплексне використання соціально-економічних технологій адаптаційної підсистеми, функціональної та підсистеми верифікації механізму, при цьому уточнено складові адаптаційної підсистеми, що більш повно враховують технології, спрямовані на гарантування соціальної безпеки підприємства;
- методичні підходи до реалізації верифікації механізму соціально відповідального управління, які, на відміну від існуючих, передбачають здійснення соціальної звітності та проведення соціального аудиту, що забезпечують обернений зв'язок результатів соціально відповідального управління з вимогами зовнішнього соціального середовища підприємства;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні принципи основних властивостей соціального капіталу, провідними з яких є можливість отримувати рентний дохід. Їх використання, на відміну від існуючих, дозволяє оптимально враховувати вплив соціального капіталу на економічну результативність діяльності підприємства;
- теоретичні підходи до обґрунтування побудови форм соціальної діяльності підприємства (благодійність, соціальні інвестиції, соціально відповідальне управління), які, на відміну від існуючих, більш комплексно характеризують соціальну діяльність з точки зору кінцевих результатів діяльності підприємств та їх соціальної активності;
- теоретико-методичні підходи до визначення оцінки ефективності механізму соціально відповідального управління промисловим підприємством, які, на відміну від існуючих, включають оцінку зовнішнього впливу соціальної діяльності підприємства у відповідності до ступеня задоволення різних стейкхолдерів на основі показників еластичності економічних результатів підприємства відносно соціальних витрат, що можуть бути використані підприємством при формуванні соціальної звітності та проведенні соціального аудиту.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені дисертантом теоретико-методичні положення щодо соціально-економічних технологій формування та розвитку людського і соціального капіталів підприємства розширюють наукову базу подальшого вивчення проблематики соціально відповідального управління промисловими підприємствами. Визначення форм соціальної діяльності промислових підприємств, інструментів стимулювання та методів дослідження соціальної активності підприємств можуть бути основою для розробки соціальної політики.
Результати дослідження є практичним підґрунтям побудови дієздатного механізму соціально відповідального управління промисловими підприємствами в контексті практичної реалізації моделі сталого розвитку підприємств машинобудівної та хімічної промисловості.
Окремі результати дисертаційного дослідження використано Головним управлінням економіки Сумської обласної державної адміністрації (довідка від 16.11.2007 р. № - 02/280), Шосткінським казенним заводом «Зірка» (довідка від 26.11.2007 р. № 49 в/к). Матеріали дисертаційного дослідження увійшли до навчальних програм в Сумському національному аграрному університеті (акт від 25.10.2007 р.) як основи розділів курсів таких дисциплін: «Стратегічне управління», «Внутрішній економічний механізм підприємства», «Управління ефективністю підприємства».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій наведені авторські розробки щодо методичних засад формування організаційно-економічних основ соціально відповідального управління промисловими підприємствами.
Висвітлені в дисертації ідеї та розробки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії і практики соціального розвитку промислових підприємств. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях: 11-й, 12-й, 13-й,14-й Міжнародних науково-методичних конференціях “Технологии ХХІ века” (м. Алушта, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми управління економічним та соціальним розвитком» (м. Рівне, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища» (м. Львів, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум» (м. Суми, 2006 р.), Науково-практичній конференції «Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Аграрний форум-2007» (м. Суми, 2007 р.).
Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертації опубліковані у 17 наукових працях, в тому числі 9 - у наукових фахових виданнях, 2 статті опубліковано у співавторстві. Загальний обсяг публікацій становить 4,99 друк. арк, з яких 4,58 друк. арк. належать особисто автору.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який складається з 211 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 217 сторінок, з них 195 сторінок основного тексту. Дисертація містить 19 таблиць, 21 рисунок, із них займають повну площу сторінки 5 таблиць, 7 рисунків; список використаних джерел – 18 стор.; додатки – 4 стор.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні основних складових організаційно-економічних основ соціально відповідального управління підприємств, які базуються на поглибленні технологічного підходу до регулювання соціально-економічних процесів, сутності соціальної відповідальності та соціального капіталу, а також визначають взаємозалежність економічних та соціальних параметрів розвитку підприємства у контексті практичної реалізації моделі сталого розвитку.
Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
1. В умовах подальшого становлення ринкової економіки в Україні особливого значення набуває створення ринково орієнтованої соціальної сфери, що потребує перерозподілу соціальних функцій її суб’єктів: держави, соціально відповідальних підприємств та некомерційних організацій. Для цього, з боку держави, повинні бути створені умови для ефективного функціонування некомерційних організацій, як обслуговуючих, так і цільових та програми стимулювання соціальної активності підприємств.
2. Аналіз існуючих теоретико-методологічних основ функціонування соціальної сфери підприємств дозволив визначити принципи побудови механізму соціально відповідального управління промисловими підприємствами, які необхідно формувати на базі соціально-економічних технологій з урахуванням обраної моделі, рівня та форм соціальної відповідального управління.
3. Соціальна орієнтація ринкового господарювання вимагає включення до соціальних факторів функціонування підприємств окрім персоналу та людського капіталу, - соціального капіталу підприємства. Визначено фактори впливу на форми соціальної відповідальності підприємства і виокремлено рівні соціально відповідального управління ними. Розроблено класифікацію напрямків цілеспрямованого формування соціального капіталу та уточнено класифікацію соціально-економічних технологій формування та розвитку людського капіталу підприємства, які поглиблюють зміст соціально відповідального управління та напрямки його удосконалення.
4. На підставі порівняльного аналізу соціальної активності промислових підприємств (на прикладі підприємств машинобудівної та хімічної галузі Сумської області) виявлено, що фактичні напрямки їх соціальної активності значно відрізняються від наявних соціальних потреб персоналу досліджуваних підприємств, існує суттєва галузева та регіональна диференціація їх соціальної активності. Рівень загального якісного індексу соціальної активності для підприємств машинобудівної галузі складає 45,5%, для підприємств хімічної галузі - 33,4%.
5. За допомогою кореляційно-регресійного та кластерного аналізу визначено вплив різних факторів на розмір соціальних витрат підприємств. З’ясовано, що на відміну від підприємств економічно розвинених країн, на українських підприємствах машинобудівної та хімічної галузей зі збільшенням прибутку зменшується соціальна активність та соціальні витрати підприємств (коефіцієнт кореляції - 0,68). Встановлено, що на розмір соціальних витрат найбільше впливає приналежність до галузі, колективні форми власності та розмір підприємства.
6. Комплексний механізм соціально відповідального управління промисловими підприємствами має включати в себе функціональну підсистему, цільову, адаптаційну, забезпечуючу і підсистему верифікації. Ринкові умови господарювання промислових підприємств вимагають приділення уваги зв’язкам з зовнішнім соціальним середовищем через адаптаційну підсистему механізму соціально відповідального управління. Нестабільність соціально-економічної ситуації в Україні потребує впровадження соціально-економічних технологій адаптації персоналу в умовах інституційних реформ на підприємствах.
7. Необхідно формувати підсистему верифікації, що базується на соціальній звітності та соціальному аудиті промислового підприємства для забезпечення обґрунтованості, доцільності та ефективності реалізовувааних соціально-економічних технологій у відповідності до виявлених у процесі аналізу очікувань внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів промислового підприємства.
8. Дослідженням доведено, що для оцінки ефективності функціонування механізму соціально відповідального управління промисловими підприємствами необхідні нові теоретико-методичні підходи, які мають включати в себе не лише оцінку внутрішнього соціального розвитку підприємства, а й оцінку зовнішнього впливу соціальної діяльності підприємства у відповідності до ступеня задоволення різних груп стейкхолдерів.
Сформульовані наукові положення, висновки та рекомендації доцільно використовувати, зокрема, Міністерством промислової політики України, органами регіональної та місцевої виконавчої влади при розробці соціально-економічної політики держави та регіону; інструментів формування ринково-орієнтованої соціальної відповідальності промислових підприємств, стимулювання соціальної активності та удосконалення соціального розвитку промислових підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учебно-методическое пособие. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 248с.
2. Алексеевский В.С. Социокультурная концепция общей теории менеджмента //Менеджмент в России и за рубежом.–2004. - №2.–с.21-35.
3. Андреев А.А. Мотивация по сумме свободных денежных потоков // Менеджмент в России и за рубежом. – 2005. - №1. – С. 121 – 123.
4. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
5. Апресян Р.Г. Некоммерческие организации, фандрайзинг [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rbclub.ru/index.php?page=Foundraising.
6. Балацкий Е. Социальные инвестиции компаний: закономерности и парадоксы // Экономист. – 2005. - №1. – С.65 – 80.
7. Бандур С.І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави// Продуктивні сили. – 2006. -
№ 1(001). – С. 62 – 71[електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rvps.kiev.ua/PUBLIK/Productive%20Forces.pdf
8. Безматерних В.Г. Механізм активізації трудової діяльності в умовах ринкової економіки: Дис. … канд. ек. наук: 08.01.01. – К., 2000. – 140 с.
9. Белбелян С. Стандарт SA 8000. Сертификация на соответствие этическим нормам // Сертификация. 1998. - № 3. – С.29-30.
10. Белкин В., Белкина Н. Работник и работодатель: логика взаимного притяжения // Человек и труд. – 2003. - №5. – С.84 – 86.
11. Белковский А.Н. Конкурентная стратегия современных компаний // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. - №4. – С. 5 - 11.
12. Белковский А.Н., Хачатуров А.Е. Эволюция человечества и социальное управление // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. - №6. – С.136-141.
13. Благов Ю.Е. Концепция корпоративной социальной ответственности и стратегическое управление //Российский журнал менеджмента. – 2004. - №3. – С.17 – 34.
14. Богиня Д.А., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313с.
15. Боровиков В.П. ,Ивченко Г.И. Прогнозирование в системе Statistica в бреде Windows. – М.: Изд-во «Финансы и статистика», 2000. – 202с.
16. Брэдгард Т. Социальная ответственность бизнеса между государственной политикой и политикой предприятий. // Социальная политика: экспертиза, рекомендации, обзоры. – 2005.- №2. – С. 50 – 70 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://spero.socpol.ru
17 . Бурдье П. Формы капитала // Экономическая социология. - 2002. - № 5. – С. 60-75 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecsoc.msses.ru
18. Бутеня В.Е. Стимулы экономического развития. – Мн.: ООО «Мисанта», 1999. – 160с.
19. Валентей С.Л., Нестеров Н. Россия в меняющемся мире: внешние и внутренние вызовы // Вопросы экономики. – 2002. - №3. – С.51 – 64.
20. Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: [Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів], 2003. – 88 с.
21. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. – М.: Юрист, 1998. – 496 с.
22. Взаимодействие с заинтересоваными сторонами:передовой опит, назначение методы. АА1000SES: стандарты взаимодействия со стейкхолдерами(2005) [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.urbaneconomics.ru
23. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник – М., Гардарика, 1998. – 296 с.
24. Вінер М. Запровадження системи обов’язкового накопичення // Перспективні дослідження. – 2000. - № 10. – С. 33-40.
25. Вітвицький В. Реформування трудових відносин у сільському господарстві //Україна: аспекти праці. – 2001. - №4. – С.22 – 25.
26. Гаптух А. Влияние человеческого фактора на прибыльность нефтедобывающих предприятий России // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. - №1. – С. 114 - 118.
27. Гинеева С.Б. Формирование системы социально-трудового аудита в организации: Автореф. дис… канд. ек. наук: 08.00.05. – Ек., 2005 – 28 с.
28. Глобальная инициатива по отчетности (GRI). Руководство по отчетности в области устойчивого развития [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.globalreporting.org/guidelines/translations.asp.
29. Горюнов И. Негосударственные пенсионные фонды: социальный институт и субъект рынка //Человек и труд. – 2005. - №8. – С.23 – 28.
30. Горяева Е. Социальный маркетинг или как продвигать общественную организацию: Практ. Пособ. – Н.: МОФ СЦПОИ, 1998. – 89 с.
31. Градосельская Г.В. Социальные сети // Экономическая социология. - 2001. - № 1. – С. 142-151 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecsoc.msses.ru
32. Гринберг Р., Рубинштейн А. Социальная экономика: введение в новую аксиоматику // Российский экономический журнал. – 1997. - №1. – с.77 – 89.
33. Грішнова О. Економічна природа та значення категорії людський капітал// Україна: аспекти праці. – 2003. - №7 – С.33 – 37.
34. Грішнова О.А. Якість робочої сили – запорука конкурентоспроможності підприємства// Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організації виробництва. – 2001. - № 1. – С. 144-150.
35. Губанов С. Система организации и поощрения (опыт методической разработки) // Экономист. – 1996. - №3. – С.34 – 47.
36. Гутгарц Р.Д. Использование новых информационных технологий в управлении кадрами // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. - №1. – С. 96 - 105.
37. Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки України // Україна: аспекти праці. – 2005. - № 2. С. 13 – 17.
38. Державна програма розвитку промисловості на 2003 — 2011 роки [електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36412&cat_id=36198
39. Данилишин Б. М., Куценко В. І. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні (питання теорії та практики).- К.:РВПС, 1999. -122 с.
40. Демкив О. Социальный капитал: теоретические основания исследования и операциональные параметры // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. № 4. – С. 99-111.
41. Джабраилова З.Г., Мамедова М.Г. Нечеткий логический подход к задаче оценки кадрового потенциала // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. - №5. – С. 111 - 117.
42. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: Монография. – Сумы ИТД «Университетская книга», 2002, - 250 с.
43. Дзарасов Р.С. Собственность и управление в российском крупном бизнесе (мнение эксперта) // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. - №5. – С. 138 - 141.
44. Дієсперов В. Аграрна складова реформи оплати праці.// Україна: аспекти праці. – 2002. - № 2. – С. 26 – 29.
45. Доклад о социальных инвестициях в России за 2004 год / Под общей ред. С.Е. Литовченко. – М.: Ассоциация Менеджеров, 2004. – 80 с.
46. Дробишева В.В., Герасимов Б.И. Интегральная оценка качества жизни населения региона: Монография. – Т.: ТГТУ, 2004. – 108 с.
47. Дубинина М.В. Корпоративная этика как инструмент социального менеджмента // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. - №4. – С. 84 - 95.
48. Дубова І.П. Формування ефективної кадрової політики – кадрового аудиту організації // Проблеми науки. – 2003. - №2. – с.47 – 51.
49. Дятлов А.Н., Плотников М.В. Этика бизнеса [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/203213.html.
50. Евдокимов Ф.И., Губская М.В. Социальная ответственность предприятия как фактор экономического развития // Научные труды ДонГУ. – Донецк, 2004. - С.5-10.
51. Єременко. В.Г. Основи соціальної економіки. Популярний курс. – К.: МАУП, 1997. – 168 с.
52. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г.Мельника. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 648 с.
53. Жуков В.И. что такое ИРЧП? К вопросу о «человеческом потенциале» // Социологические исследования. – 1996. - №4. – с.101 – 110.
54. Заботина Р. Внутрихозяйственная социальная инфраструктура предприятия // Экономика Украины. – 1994. - №3. – С.90 – 93.
55. Загальнообов`язкове державне соціальне стархування та пенсійне забезпечення: у цифрах і фактах. – К.: Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд України, 2002. – 45 с.
56. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» // Відомості Верховної Ради. – 2005. - № 7-8. - с.162
57. Заяць Т.А. Економічне регулювання сфери відтворення робочої сили.  К., Ленвіт, 1997.  152 с.
58. Заяць Т.А. Соціально-демографічний і трудовий потенціал України: особливості формування, проблеми та перспективи // Продуктивні сили. –2006. - № 1(001). – С. 51- 61 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rvps.kiev.ua/PUBLIK/Productive%20Forces.pdf
59. Заславская Т.И. Социальные механизмы трансформации российского общества // Социологический журнал. – 1995. - № 3. – С. 5-21.
60. Згонник А.В. Институциональная составляющая воспроизводства человеческого капитала // Научные труды ДонГУ. Серия: экономическая. Выпуск 100-3. Донецк, 2006. С. 118-124.
61. Иванова И.Ю., Либоракина М.И., Толмасова А.К. Проблема налогового режима для благотворительных негосударственных некоммерческих организаций, перспективы его изменения.: Аналитический доклад. – М.– 2004. – 401 с.
62. Ивченко С. Экономический эффект корпоративной социальной политики// Бизнес и общество. - 2003. - № 15. – С. 24-30.
63. Калина А.В. Организация оплаты труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учеб. пособ. – К: МАУП, 203. – 312 с.
64. Каптерев А. Смысл и выгоды социальной ответственности [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.prompolit.ru/thecroaker
65. Карлін М. Теоретичні аспекти стимулювання праці в умовах фінансової нестабільності //Фінанси України. – 2000. - №2. – с.3 – 10.
66. Кислый В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. – Сумы: ВТД «Университетская книга», 2002. – 232 с.
67. Кірян Т, Шаповал М. Концептуальні питання соціальної реформи // Україна: аспекти праці. – 2000. - №6. – С.20 – 23.
68. Козлова А.А. Управление в японских корпорациях в условиях глобализации экономики // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. - №2. – С. 122 – 128.
69. Козлов В.В., Козлова А.А. Корпоративна культура: «костюм» успешного бизнеса // Управление персоналом. – 2000. - № 1 – С. 35-38.
70. Колбин Г.А., Фросина И.В. Социальные процессы на промышленном предприятии: экономическая социология // Социологические исследования. – 1996. - №10. – с.48 – 50.
71. Колот А. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин //Україна: аспекти праці. – 2002. - №5. – С.23 – 28.
72. Комарова Е.И. Социальная работа: теория и практика: Учебное пособие. – М.: Инфра-М, 2001. – 427с.
73. Коновалова Л. Международные аспекты социальной ответственности бизнеса // Бизнес и общество. – 2003. - № 16. – С. 37-43.
74. Корицкий А.В. Введение в теорию человеческого капитала: Учеб. пособ. – Новосибирск: СибУПК, 2000. - 112 с.
75. Корнрелиус Н. HR менеджмент: Поиск, подбор, тренинг, адаптация, мотивация, дисциплина, этика / Пер. с англ. – Дн.: Баланс Бизнес Букс, 2005. – 520с.
76. Коробейников М.А. Механизм экономической ответственности. – М.: Мысль, 1989. – 271с.
77. Корпоративна культура / Під ред. П.Л. Хаєта: Навч. Посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2003. – 403 с.
78. Корпоративная социальная ответственность: общественные ожидания. Потребители, менеджеры, лидеры общественного мнения и эксперты оценивают социальную роль бизнеса в России. / Под ред. С.Е. Литовченко, М.И. Корсакова – М.: Ассоциация менеджеров, 2003. – 100с.
79. Корпорация, социальная ответственность и местные власти. Модели эффективного сотрудничества. Сборник материалов по результатам исследования аспектов взаимоотношений корпорации и местных властей: Сб. науч. тр. – М., 2003. – 205 с.
80. Котлер Ф., Лі Н. Корпоративна соціальна відповідальність компанії та суспільства / Пер. з англ. – К.: Стандарт, 2005. – 302 с.
81. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий // Общественные науки и современность. – 2001. - № 3. – С. 121-139.
82. Кочиева Т.Б. Новиков Д.А. Базовые системы стимулирования. – М. – 2000. – 108 с.
83. Крисилов А.Д. Определение, структура и функции социально-экономического механизма регионального развития // Экономические инновации. Выпуск 7. – Одесса, 2000. – С. 200 -216.
84. Кургин Е.А. Граница ценности и стратегический выбор компании // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. - №1. – с. 3 - 15.
85. Куценко В.І. Розвиток соціального комплексу України в контексті ринкових трансформацій // Продуктивні сили. –2006. - № 1(001). –
С. 72 – 88 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rvps.kiev.ua/PUBLIK/Productive%20Forces.pdf
86. Лагутін В.Д. Людина і економіка: Соціоекономіка: Навч. посіб.. – К.: Просвіта, 1996 – 336 с.
87. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: Монография. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. – 360с.
88. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 310с.
89. Ларичева Е.А. Сравнительный анализ корпоративной инновационной культуры и культуры производства // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. - №5. – С. 25 - 32.
90. Лексин В., Шевцов А. Незаметная реформа: передача социальных объектов предприятий в муниципальную собственность // Российский экономический журнал. – 1998. - №1. – с.34 - 43.
91. Либоракина М.И. Проблемы и перспективы местного самоуправления: независимая экспертиза реформы. – М., 2003. – 223 с.
92. Лібанова Е. Соціальна стратифікація українського суспільства і передумови становлення середнього класу // Нова політика. – 2002. - № 1. – С.8-9.
93. Лібанова Є. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. - № 7. – С. 33-37.
94. Ліндеман Д. Еволюція пенсійних систем. - К.: «Відродження», 2001. - 52с.
95. Литовченко С., Ивченко С. Мы процветаем делая добро: социальный отчет, аудит, рейтинг [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.urbaneconomics.ru
96. Лопата П.П., Шепель В.М. Социальное управление и эффективность производства. – М.: Экономика, 1983. – 183с.
97. Макашева З.М., Калиникова И.О. Социальый менеджмент. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 207с.
98. Мартякова Е. В. Экономический механизм реформирования социальных процессов: страхование, маркетинг, риск-менеджмент / НАН Украины; Институт экономики промышленности. - Донецк, 2003. - 589с.
99. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1998. – 800 с.
100. Материальное стимулирование в хозяйственном механизме социалистического общества. Межвузовский сборник. – Ленинград,1986. – 152с.
101. Менеджмент социальной работы / Под ред. Комарова Е.И., Войтенко А.И. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 288 с.
102. Минцберг Г. Структура в кулаке. – СПб: Питер, 2002. – 512 с.
103. Миншурова И.В., Кутелев П.В. Управление мотивацией персонала: Учебно-практическое пособие. – М.: ИКЦ «МарТ»,2004. – 240с.
104. Михайлова Л.І. Економічні основи формування людського капіталу в АПК. – Суми: Видавництво «Довкілля», 2003. – 326 с.
105. Михайлова Л.І. Людський капітал сільського господарства України в транзитній економіці // Економіка АПК. – 2001. - № 12. – С. 89-93.
106. Міжнародні та національні стандарти корпоративного управління: Зб. – К.: Міжнародна фінансова корпорація, 2002. – 236 с.
107. Мішенін Є.В. Степанова О.В. Управління соціальними витратами на підприємстві: суспільні орієнтири та механізми реалізації. // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2004.- вип. 2(26), ч. 2. - С. 543-548.
108. Мішенін Є.В. Степанова О.В. Соціальні передумови інвестиційного розвитку підприємства// Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – вип. 189: В 5 т. Т. 4. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.- С.1139-1144.
109. Морозов М.А. Повышение эффективности управления персоналом (на примере предприятий туриндустрии) // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. - №2. – С. 96 - 104.
110. Мортіков В. Теорія клубів та її застосування // Економіка України. – 2005№3. – С.56 – 62.
111. Москаленко В.П., Шипунова О.В. Розвиток фінансово-економічного механізму на підприємстві / Курс лекцій. – Суми: ВВП «Мрія» ЛТД, УАБС, 2003. – 106 с.
112. Мухетдинова Н. Социальные расходы: социальные проблемы // Экономист. – 1996. - №4. – С.62 – 70.
113. Нестеров Л., Аширов Г. Национальное богатство и человеческий капитал// Вопросы экономики. – 2003. - №2. – С.103 – 110.
114. Нили Э., Адамс К., Кеннерли М. Призма эффективности / Пер. с англ. – Дн.: Баланс-клуб, 2003. – 400 с.
115. Новіков В. Імперативи розвитку ефективного соціального партнерства // Економіка України. – 2005. - №1. – С.80 – 85.
116. Новіков В. Подолання бідності – нагальна проблема соціальної політики// Україна: аспекти праці. – 2001. - № 1. – С. 23-26.
117. Окремі показники роботи промисловості. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/pr/oprp/oprp05_u.html
118. Олефір О. Фінансування системи соціальних гарантій // Україна:аспекти праці. – 2003. - №4 – С.41 – 47.
119. Ольве Н.І., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компаний. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы показателей / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2004. – 304 с.
120. Опря А.Т. Статистика. – К.: Урожай, 1996. – 448 с.
121. Осадник В. Значение интеграции рыночного и ресурсного подходов для стратегического управления предприятием // Проблемы теории и практики управления. – 2001. - № 4. – С. 80-86.
122. Основы социального современного управления: теория и методология / Под ред. Иванова В.Н. – М.: ОАО НПО «Экономика», 2000. – 271 с.
123. Осовий Е. Питання реформ оплати праці в Україні в контексті реалізації Плану дій щодо євро інтеграції //Україна: аспекти праці. – 2005. - №3. – С.3 –11.
124. Осовська Г.В.Основи менеджменту: Навчальний посібник. – К.: «Кондор», 2003. – 556с.
125. Панченко А., Тихомирова И. Украина в системе культурных координат бизнеса // Менеджер и менеджмент. – 2002. - № 8. – С. 15-19.
126. Парсонс Т. Общий дозор // Американская социология. Перспективы. Проблемы. Методы. – М.: Прогресс, 1972. – 392 с.
127. Пауэлл У., Смит-Дор Л. Сети и хозяйственная жизнь // Экономическая социология. – 2003. - № 3. – С. 61-106.
128. Пикалин Ю. Улучшение использования трудовых ресурсов: продуманная стратегия – гибкая тактика дают экономический выигрыш // Человек и труд. – 2001. - №5. – с.13.
129. Побережна Г.Р. Мотивація як складова ефективного управління персоналом організації //економіка АПК. – 2000. - №5. – С.71 – 83.
130. Польовий Л. Стан ринку праці і підвищення розміру допомоги по безробіттю // Соціальний захист. – 1999. - № 5. С. 21.
131. Пономаренко В., Довбня С., Клименко И. Мотивация труда на предприятии рыночной экономики // Бизнес информ. – 1998. - №13- 14.–с.118.
132. Пономарьов І.Ф., Полякова Е.І. Методологічні основи і соціально-економічні передумови удосконалення організаційно-економічного механізму управління підприємством // Наукові праці ДонТУ. - Донецьк, 2004. С. 53-69.
133. Попов Ю.Н., Шевчук А.В. Современная экономика и социология труда: Учеб. пособ. – М., 2003. – 230 с.
134. Приступа М. Створення регіональних оптимізаційних моделей регулювання соціально-трудових відносин // Україна: аспекти праці. – 2003. - №6 – С.13 – 19.
135. Пунтус С.А. Модели стимулирования труда // Вестник Московского государственного университета. Серия Экономика.–2002.-№5.–с.49–66.
136. Пястолов С.М. Экономический анализ деятельности предприятий: Учеб. Пособ. – М.: Академический проект, 2002. – 256 с.
137. Радаев В.В. Понятия капитала, формы капталов и их конвертация // Экономическая социология. – 2002. - № 4. – С. 20-23.
138. Роббинс С. П., Коултер М. Менеджмент. / Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2004. – 880с.
139. Романова О.А. Ткаченко И.Н. Социальная ответственность корпораций: опыт территориальных исследований // Экономическая наука современной России. – 2001. - № 2. – С. 23-36.
140. Рудык Э., Вилинов И. Становление отношений социального партнерства на уровне хозяйственной организации (аспекты собственности, управления и распределения результатов производства) // Российский экономический журнал. – 1997. - №10. – с.46 – 52.
141. Руководство по открытой отчетности для малых и средних предприятий / Дайман С.Ю., Молчанова Я.П., Заика Е.А. – М. – 2003. – 32 с.
142. Савченко П., Федорова М. Социальная сфера предприятия // Экономист.– 1996. - №4. – с.62 – 70.
143. Садченко Е.В. Институциональные аспекты реализации экономического маркетинга // Научные труды ДонГУ. – Донецк, 2005. – С. – 133-139.
144. Салман Р. Будущее менеджмента / Под ред. Е.В. Минеевой. – Спб.: Питер.2004. – 298с.
145. Сергієнко О. Соціальна політика в сучасному світі та в Україні. // Україна: аспекти праці. - № 1. – 2002. – с.31-37.
146. Соціально-економічна захищеність населення України (за матеріалами вибіркового обстеження) [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/sz/dop/zahust.html
147. Спікер П. Соціальна політика. Теми та підходи. К.: Фенікс, 2000. – 400 с.
148. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002-2003 роки. - К., 2004. – 142 с.
149. Стандарт верификации отчетов АА1000 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.accountability.org.uk/resources.
150. Статистично–аналітичний огляд стану ринку праці у 2006 році [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/rp/pres-reliz/dopI_07.html
151. Статистичний щорічник Сумської області за 2004 рік. – Суми: Головне управління статистики у Сумській області, 2005. – 667 с.
152. Степаненко В. Социальный капитал в социологической перспективе: теоретико-методологические аспекты исследования // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. - № 2. С. 24-41.
153. Степанова О.В. Соціально відповідальне управління промисловими підприємствами: проблеми формування та напрямки реалізації // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка та менеджмент». - 2007. - № 6 – 7 (26 – 27). – С. 404 - 414
154. Степанова О. В. Організаційно-економічні принципи стимулювання соціальної діяльності підприємств як інструмент розвитку регіону // Вісник Сумського державного університету. – 2006.- № 1 (85).- С. 12 – 18.
155. Степанова О. В. Економічні принципи соціальної відповідальності підприємств // Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики: Матеріали наукових читань (12 травня 2006 р.).- Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАНУ, 2006. - С.174–179.
156. Степанова О. В. Формування ринково орієнтованого організаційно-економічного механізму соціального розвитку підприємства // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Фінанси і кредит».–2006. - № 1 (20). - С. 331– 335.
157. Степанова О. В. Організаційно-економічні принципи соціального капіталу підприємства// Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. – Львів: НЛТУУ. – 2005,- вип. 15.6. – С. 207 – 212.
158. Степанова О.В. Науково-методичні підходи до удосконалення оцінки ефективності соціального розвитку аграрних підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія « Економіка та менеджмент». - 2006. - № 3 – 4 (20 – 21).– С. 227 – 232.
159. Степанова О.В. Системний підхід до формування соціального капіталу підприємств агропромислового комплексу // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія « Економіка та менеджмент». - 2006. - № 5 – 6 (22 – 23). – С. 255 - 261.
160. Степанова О. В. Соціально-економічні технології як засоби соціального розвитку підприємства.// Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія « Економіка та менеджмент». - 2005. - № 6 – 7
(18 – 19).– С. 305-309.
161. Степанова О. В. Аналіз стану соціальної сфери підприємств. // Технології ХХІ століття: Зб. наук. ст. по матеріалам 12ї міжнародної науково–методичної конференції у 3-х томах. Том 1 / Під ред. д.т.н., проф. ЗахароваН.В. – Суми, 2005. – С.С.122-126.
162. Степанова О.В. До питання формування культури підприємства як основи соціальної безпеки підприємства // Аграрний форум – 2006: Матеріали міжнародної науково-практичнолї конференції (25-29 вересня 2006р.). - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 99.
163. Степанова О.В. Особливості соціального нормування на підприємстві // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК.– 2004. - вип. 30. – С.285-288.
164. Степанова О.В. Аналіз методів оцінки ефективності соціальної стратегії підприємства// Технології ХХІ століття: Зб. наук. ст. по матеріалам 11ї міжнародної науково–методичної конференції у 3-х томах. Том 1 / Під ред. д.т.н., проф. ЗахароваН.В. – Суми, 2004. – С.17-19.
165. Степанова О.В. Соціальний проект, як частина соціального розвитку підприємства. // Матеріали науково – практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2004. – С. 413-414.
166. Степанова О.В. Соціально-орієнтований розвиток аграрного сектора економіки // Матеріали ІІ міжнародної науково – практичної конференції «Актуальні проблеми професійного становлення особистості юриста». – Суми: Сумський юридичний факультет Харківського національного університету внутрішніх справ,2007. – С. 174-176.
167. Степанова О.В. Економічні принципи інституційної адаптації персоналу аграрних підприємств // Аграрний форум – 2007: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (5-7 квітня 2007 р.). - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – С. 118-119.
168. Стратегія економічного та соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – С. 117-118.
169. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Теория социальных технологий: Учеб. пособ. – К.: МАУП, 2004. – 608 с.
170. Сысоев С.А. Основные подходы к исследованию социального капитала // Научные труды ДонГУ. Серия: экономическая. Выпуск 103-4. Донецк, 2006. – С. 14-19.
171. Теория социальной работы / Учебник под ред. проф. Е.Ш. Холостовой. – М.: Юрист, 2001. – 334с.
172. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. – М.:Дело,1997. – 336с.
173. Туркин С. Социальный аудит компании. //Управление компанией.-2004.-№8 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cfin.ru/ad/adframe.php?n=a485da17&what=zone:17&source=cfin/press/&target=_top/
174. Уайтли Ф. Мотивация. / Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2003. – 160с.
175. Управление персоналом предприятия: Учеб. пособ. / Крылов А.А., Прушинский Ю.В. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 495 с.
176. Управление персоналом: Учеб. пособ. / Марченко О.И. – М.: Ось-89, 2004. – 224 с.
177. Управление персоналом: Учебник / Базарова Т.Ю., Еремина Б.Л. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 560 с.
178. Условия и перспективы развития третьего сектора в регионах России – М.: АНО «Консультации для Ассоциаций и Фондов», 1998. – 35 с.
179. Уткин Э.А. Основы мотивационного менеджмента. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», издательство ЭКМОС, 2000. – 352с.
180. Фесянов В. Психологические аспекты мотивации // Персонал. – 2004. - №5. – С.60 – 63.
181. Фиглин Л. Модель управления качеством социальной ответственности организации// Проблемы теории и практики управления. – 2003. - № 2. – С.86-92.
182. Фидрмуч Я., Герксхани К. Формирование социального капитала в Центральной и Восточной Европе// Beyond Transition. – 2005. - № 7. – С.18-20 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldbank.org/transitionnewsletter
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.