У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
Количество страниц 218
ВУЗ ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1 Теоретичні основи планування розвитку промислових підприємств 11
1.1. Особливості планування розвитку промислових підприємств у сучасний
період 11
1.2. Принципи й методи формування стратегічних планів розвитку підприємств 30
1.3. Методичні основи розробки інвестиційних програм і проектів розвитку підприємства 42
1.4. Висновки до розділу 1 51
Розділ 2 Інвестиційне забезпечення реалізації планів розвитку підприємства 55
2.1. Аналіз стану й фінансове забезпечення реалізації інвестиційних проектів розвитку підприємства 55
2.2. Стан технічної бази і проблеми фінансування розвитку вугільних шахт 69
2.3. Джерела інвестиційних ресурсів для реалізації планів розвитку підприємства 79
2.3.1. Власні джерела інвестиційних ресурсів 79
2.3.2. Притягнені джерела інвестиційних ресурсів 87
2.4. Висновки до розділу 2 114
Розділ 3 Рекомендації щодо формування інвестиційних проектів підприємства 120
3.1. Методика обґрунтування оптимальної структури інвестицій у розвиток підприємства 120
3.2 Методика розробки й оцінки ефективності інвестиційного проекту 126
3.3 Методи оцінки інвестиційних ризиків і надійності інвестиційних рішень із розвитку підприємств 141
3.4 Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ДВАТ «Шахта Білицька» ДХК «Добропіллявугілля» 164
3.5. Висновки до розділу 3 181
Висновки 183
Список використаних джерел 190 Додатки 204


ВСТУП



Актуальність теми. Сучасний стан виробничо-господарської діяльності промислових підприємств характеризується істотною зміною умов їх функціонування, пов'язаною з розвитком товарно-грошових відносин, розмаїтістю форм власності, конкуренцією, збільшенням рівня ризику. До здійснення виробничих, інвестиційних, фінансових процесів залучається безліч учасників, дії яких мотивуються різними цілями й інтересами. Такий стан вимагає зміни механізму управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, методів реалізації їх основних функцій. У першу чергу це стосується функції планування, роль і завдання якої істотно змінилися. На початку впровадження ринкових відносин в Україні функція планування охоплювала в основному оперативне планування, тому що в умовах швидкої зміни умов було неможливо планувати виробничо-господарську діяльність на більш тривалий період, а тим більше на перспективу. Однак розвиток ринкових відносин, практика господарювання вимагали змінити відношення до планування в напрямі збільшення тривалості періодів, охоплюваних даною функцією, у тому числі стратегічного планування розвитку підприємства, його інноваційної та інвестиційної діяльності.
У ринкових умовах, як показує аналіз роботи українських промислових підприємств, управління розвитком підприємства забезпечується за рахунок перебудови структури організації, переходу до активної політики техніко-технологічного відновлення виробництва. Результати аналізу вітчизняних підприємств показують, що найбільш ефективна виробничо-господарська діяльність і здатність забезпечувати своє виживання та розвиток в умовах посилення конкуренції досягається підприємствами із високою інноваційно-інвестиційною активністю.
Важливу роль у відновленні виробничої бази, розвитку промислових підприємств, поліпшенні фінансово-економічного стану відіграє стратегічне планування, формування планів розвитку підприємств, серед яких − питання інвестиційного забезпечення планів і програм розвитку. У той же час унаслідок централізованого управління капітальними вкладеннями в економіці України до 1991 р., у даний період ринкових відносин не знаходить належного рішення комплексний, системний підхід до розробки програм розвитку підприємств, інвестиційного забезпечення їх реалізації, обґрунтування джерел інвестиційних ресурсів і їх оптимальної структури. Це багато в чому обумовлене недостатністю теоретичних розробок зі стратегічного планування розвитку підприємств, із розкриттям закономірностей і виявлення специфічних особливостей його здійснення в ринкових умовах господарювання. Недостатньою комплексністю і цілісністю відрізняються наявні розробки щодо потенційних джерел інвестиційних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів і планів розвитку підприємства, оптимізації їх структури, оцінки інвестиційних ризиків і надійності реалізації планів розвитку на рівні підприємства.
Питанням стратегічного планування розвитку підприємств і інвестиційного забезпечення реалізації планів і програм надається велике значення в наукових працях зарубіжних і вітчизняних учених. У наукових працях, виконаних за рубежем, розроблено ряд інструментів стратегічного планування, пошуку й активізації інвестиційних ресурсів для реалізації планів розвитку підприємств, які орієнтовані на ринкові умови господарювання. Однак наукові рекомендації зарубіжних учених сформовані для умов господарювання країн зі стійкими та розвиненими ринковими відносинами не цілком застосовні до наших умов, тому що не враховують їх специфіки, пов'язаної з особливостями нормативно-правової бази, амортизаційної політики, системи оподаткування, обліку та звітності, умовами фінансового забезпечення проектів тощо.
Проблемам теорії, методології та практики стратегічного планування й фінансування реалізації інвестиційних проектів і програм розвитку підприємства присвятили свої наукові праці такі вітчизняні вчені-економісти: О.І. Амоша, А.Я. Берсуцький, І.П. Булєєв, О.Ф. Гойко, П.В. Єгоров, М.М. Лепа, М.І. Іванов, В.В. Ковальов, О.О. Пересада, М.Д. Прокопенко, В.М. Хобта, М.Г. Чумаченко та інші. Дослідження українських учених базуються на досвіді, накопиченому в умовах централізовано-планової економіки і спрямовані на їх трансформацію з урахуванням ринкових умов господарювання. Однак унаслідок динамічності змін умов господарювання ціла низка питань стратегічного планування розвитку підприємства, фінансового забезпечення реалізації інвестиційних проектів і програм не знайшла достатнього пророблення. Перехід до ринкових відносин потребує мобілізації власних коштів підприємств, залучених і позикових фінансових ресурсів на розвиток виробництва й інших джерел, при цьому слід розраховувати їх оптимальну структуру. Це викликає необхідність проведення подальшого дослідження питань стратегічного планування розвитку підприємств і фінансового забезпечення їх інвестиційних проектів і програм для розробки діючого науково-практичного апарату, що забезпечує високий рівень обґрунтованості ухвалених рішень.
Актуальність і значущість проблеми вибору інвестиційних джерел і фінансового забезпечення стратегічних планів розвитку підприємств, а також недостатня розробка її вирішення визначили вибір теми дисертації, її мету й завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в Донецькому університеті економіки та права відповідно до науково-дослідної теми «Фінансово кредитний механізм забезпечення економічного росту в Україні», 2004-2007 рр., (номер державної реєстрації 0105U000478), у процесі виконання якої автором досліджено особливості планування розвитку підприємств у сучасний період, методи формування планів розвитку, проаналізовано стан техніко-технологічної бази підприємств і фінансове забезпечення реалізації інвестиційних проектів і програм розвитку підприємств. За результатами дослідження з теми автором розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування оптимальної структури джерел інвестиційних ресурсів для фінансового забезпечення інвестиційних проектів розвитку підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-методичного інструментарію вибору оптимальних рішень і розробка рекомендацій щодо вибору джерел ресурсів для забезпечення інвестиційних проектів розвитку промислових підприємств.
Для досягнення обраної мети в роботі поставлено й вирішено такі задачі:
визначено особливості стратегічного планування на підприємствах України;
систематизовано основні принципи і методи формування планів розвитку підприємств;
узагальнено методичні основи розробки інвестиційних проектів і програм розвитку підприємств;
проаналізовано стан і фінансове забезпечення реалізації інвестиційних проектів на підприємствах України;
деталізовано й оцінено джерела інвестиційних ресурсів для реалізації планів розвитку підприємств;
запропоновано модель формування оптимальної структури інвестицій у розвиток підприємства;
розроблено методи оцінки інвестиційних ризиків і методичні рекомендації щодо підвищення надійності й оптимальності інвестиційних проектів розвитку підприємств;
розроблено бізнес-план промислового підприємства ДВАТ “Шахта Білицька” ДХК “Добропіллявугілля”.
Об'єкт дослідження – процес розвитку фінансово-господарської діяльності підприємства на базі економічно обґрунтованих рішень із реалізації інвестиційних проектів.
Предмет дослідження – механізм інвестиційного забезпечення стратегічних планів розвитку промислових підприємств.
Методологія та методи дослідження - теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та управління, наукові праці й методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів із питань підвищення ефективності господарської діяльності промислових підприємств.
У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи пізнання, формальної та діалектичної логіки, якісного аналізу й синтезу (для уточнення економічної сутності стратегічного планування, інвестиційного забезпечення, визначення його ролі в загальній системі управління капітальними вкладеннями); системного підходу (при виділенні основних етапів розробки інвестиційних програм і проектів); економіко-математичного моделювання (у процесі розробки рекомендацій щодо формування оптимальної структури інвестиційних джерел, формування інвестиційного бюджету, оцінки якості інвестиційних програм підприємства).
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі й нормативні акти України з питань інвестицій, функціонування й розвитку підприємств, офіційні дані Держкомстату України, звітна й проектна документація окремих вуглевидобувних підприємств Мінвуглепрому України, результати авторських досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку методичних основ і практичних рекомендацій зі стратегічного планування розвитку підприємства на основі вибору й оптимізації структури та обсягів джерел інвестиційних ресурсів і зводиться до такого:
уперше розроблено концепцію забезпечення розвитку промислового виробництва, яка дозволяє оптимізувати структуру і обсяги необхідних інвестиційних ресурсів і обумовлює ефективне виконання стратегічних планів підприємства;
удосконалено:
методичний підхід до планування розвитку вуглевидобувних підприємств в українській економіці, який ураховує техніко-економічний стан підприємства та можливості його реструктуризації;
процедуру формування планів розвитку підприємства на основі обґрунтування набору адекватних інструментів прийняття рішень залежно від умов господарювання стратегічних об'єктів і цілей розвитку, що дає можливість одержувати більш реальні планові показники;
методичний підхід до системи обліку і звітності шляхом використання у планових розрахунках поряд з економічною також податкової амортизації, що дозволяє деталізувати складові елементи й враховувати різні методичні підходи до формування узагальнюючих економічних характеристик;
дістали подальшого розвитку:
пропозиції щодо використання нових перспективних джерел інвестиційних ресурсів, які можуть включати кошти одержані на фінансовому ринку і застосування приватного та іноземного капіталів, що розширює масштаби інвестиційного потенціалу підприємства;
рекомендації щодо оцінки інвестиційних ризиків шляхом виявлення найбільш впливових на результат вихідних показників і визначення їх критичних значень, що сприяє підвищенню ефективності і надійності інвестиційних рішень.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні й апробації рекомендацій щодо стратегічного планування розвитку підприємств, використання яких забезпечує ефективну стратегію розвитку на базі включення потенціалу інвестиційних ресурсів, що сприяє вирішенню питань зміцнення ринкових позицій підприємства.
Запропоновані в дисертаційній роботі висновки й рекомендації, які мають прикладний характер, можуть використовуватися різними суб'єктами господарювання при формуванні оптимального набору джерел фінансування інвестиційних проектів і програм підприємства, для оцінки вірогідності й надійності розроблених інвестиційних програм розвитку підприємства. Їх практичне застосування дозволяє підвищити ефективність використання інвестиційних фінансових ресурсів.
Практична значущість результатів дисертаційної роботи й можливість їх використання у господарській діяльності підприємств підтверджується відповідними довідками: Міністерства палива й енергетики України (№04-02/605 від 19.07.2006 р.); ОП «Шахта Білицька» ДП «Добропіллявугілля» (№ 3662 від 20.11.2006 р.).
Окремі положення дисертації використані в навчальному процесі Донецького університету економіки та права (довідка № 2.01-213/1 від 14.05.2007р.) при викладанні дисциплін «Економіка та організація інвестиційної діяльності», «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків» та ін.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійного виконання наукового дослідження автором. Внесок здобувача в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій. Особистим внеском дисертанта в цих роботах є обґрунтування лізингу як одного з найважливіших джерел інвестиційних ресурсів розвитку підприємства, формулювання й обґрунтування комплексу умов для активізації діяльності організованого ринку цінних паперів як потужного інвестиційного ресурсу.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення, висновки й рекомендації, викладені в дисертації були представлені й одержали схвалення на міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції: «Сучасні проблеми гуманізації й гармонізації керування» (м. Харків, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2002 р., доповідь «Лізинг як засіб підвищення ефективності інвестиційної діяльності промислових підприємств»); на всеукраїнській науковій конференції «Керування розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, ДонНУ, 2002 р. доповідь «Оцінка джерел капітальних вкладень у промисловість»), на конференції «Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних і фінансових ринках» (м. Дніпропетровськ, ДНУ, 2006 р., доповідь «Эффективность инвестиционной деятельности с учетом фактора риска»).
Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційної роботи опубліковано в 7 наукових публікаціях. Загальний обсяг публікацій становить 5 д.а., з яких особисто авторові належить 4,1 д.а.
Список литературы ВИСНОВКИ


Основна концепція проведеного дослідження полягає в розробці комплексного підходу до обґрунтування й реалізації стратегічних планів розвитку підприємств на основі вибору джерел інвестиційних ресурсів і оптимізації їх структури й обсягів, що забезпечують реалізацію інвестиційних проектів розвитку підприємств.
На теоретичному рівні доведено, що стратегічне планування в умовах трансформації умов господарювання втілює організуючу основу всього процесу підготовки й реалізації інвестиційного проекту розвитку підприємства.
Незважаючи на те, що в цей час теоретичні та практичні дослідження із проблеми стратегічного планування реалізації інвестиційних проектів і програм здійснюються досить інтенсивно, однак обґрунтованість висновків і рішень найчастіше не відповідає специфіці й динаміці українських умов, особливостям нормативно-правової бази, системи оподатковування, обліку та звітності, порядку фінансового забезпечення проектів, що не дозволяє забезпечувати достатній рівень і ефективність розвитку підприємств.
1. У роботі досліджено особливості стратегічного планування на підприємствах, систематизовано принципи й методи формування планів розвитку підприємств. Складовою частиною стратегічного планування на підприємстві є планування інвестицій, розподіл ресурсів і вибір організаційних, технологічних і економічних рішень, що забезпечують досягнення поставлених у плані цілей.
2. Визначено принципи, методи й види планування інвестицій, що забезпечують реалізацію плану розвитку підприємства. Процес планування інвестицій у розвиток підприємства являє собою логічну послідовність і обґрунтованість процедур по підготовці й реалізації проектів і програм, що включають мету інвестування, обсяг і структуру наявних ресурсів, узгодження потреб у ресурсах і їх наявності, вибір оптимальних напрямів вкладення коштів.
3. Проаналізовано стан і фінансове забезпечення реалізації інвестиційних проектів на підприємствах України. Непослідовність переходу до ринкових відносин стала причиною повсюдного зниження загального для всіх підприємств джерела фінансування. Бюджетне фінансування інвестицій у розвиток підприємств гранично скоротилося, основне джерело власних інвестиційних ресурсів підприємства − амортизаційний фонд − втратив свою роль, прибуток виявився також недоступним джерелом унаслідок збитковості підприємств. Банківські кредити є малодоступними внаслідок дуже високих відсотків. Нестабільність економіки України перешкоджає вкладенню коштів іноземними інвесторами. Крім того, відсутній чіткий механізм управління між управлінськими структурами всіх рівнів, немає методики побудови системи фінансування інвестиційних проектів, система банківського кредитування є недосконалою, також існуюча законодавча й нормативно-правова база не стимулює інвестора й не знижує інвестиційних ризиків. У цей час існує значна кількість джерел фінансування інвестицій, які відрізняються умовами їх залучення. Тому, вибір тих або інших джерел і обсяги їх фінансування вимагають всебічного обґрунтування ефективності їх використання.
4. У роботі обґрунтовано, що при плануванні фінансового забезпечення планів розвитку підприємств унаслідок невідповідності потреб і можливостей необхідне проведення досліджень для вибору найбільш ефективних напрямів капітальних вкладень, оцінки ефективності інвестицій. При цьому як об'єкт розглядаються окремі альтернативні інвестиційні проекти. Однак більш ефективним є уведення в експлуатацію сукупності машин і механізмів, тобто необхідна реалізація не відособленого інвестиційного проекту, а їх сполучення, тобто інвестиційної програми.
5. Проведений аналіз причин, через які повільно здійснюється відновлення й розвиток підприємств вугільної промисловості, дозволив визначити ряд заходів для фінансового забезпечення розвитку вуглевидобувних підприємств, основними з яких є:
забезпечити державну фінансову підтримку розробки й реалізації планів розвитку вуглевидобувних підприємств, активізувати участь держави в інвестуванні інвестиційних програм і проектів технічного відновлення на основі обґрунтованих пріоритетів, розробки цільових комплексних програм по об'єктах господарювання, конкретизація яких має завершитися розробкою бізнес-планів;
розробити методологічні й методичні положення формування та використання фінансово-кредитного механізму забезпечення техніко-технологічного відновлення шахт фінансовими ресурсами із застосуванням бюджетних, кредитних методів, самофінансування, лізингу;
створити умови для залучення альтернативних джерел фінансування технічного розвитку шахт, одним із яких може бути створення спеціального інвестиційного фонду для закупівлі високопродуктивної техніки у вітчизняних виробників вугільного встаткування;
створити оптимальну систему оподатковування шахт для забезпечення їх беззбитковості;
здійснювати регулювання амортизаційної та цінової політики при проведенні індексації основних фондів;
удосконалити механізм одержання податків за результатами виробничої діяльності шахт у частині узгодження строків надходження коштів за відвантажену продукцію від споживачів і спрямування в бюджет коштів, отриманих шахтами від оподаткування прибутку від реалізованої продукції.
6. Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» джерела фінансування інвестиційних процесів діляться на зовнішні (у 2005 р. − 5% усього обсягу інвестиційних коштів) і внутрішні (95%). Внутрішні джерела інвестиційних ресурсів у 2005 р. розподілилися в такий спосіб: кошти державного й місцевого бюджетів близько 10%, власні кошти підприємств − 57,4%, кредитів банків − 14,8 %.
Для активізації прибутку як джерела фінансування розвитку підприємства необхідне стимулювання вкладення капіталу в інвестиційні проекти; надання державних субсидій і дотацій підприємствам, що здійснюють інноваційну діяльність; зменшення оподатковуваного прибутку на витрати підприємств із фінансування програм розвитку; розширення спектра податкових інвестиційних пільг.
7. Найбільш стійким власним джерелом інвестиційних ресурсів для розвитку підприємств є амортизаційний фонд. Амортизаційні відрахування становлять у цей час в економічно розвинених країнах до 40% обсягу витрат підприємств на розвиток виробництва, в Україні − 10-15%.
У даний період амортизація перестала бути діючим джерелом відтворення основних фондів. Декларування розширення прискореної амортизації не дало позитивних результатів через кризову економічну ситуацію в країні. Має місце зменшення обсягів амортизації внаслідок спроб підприємств у такий спосіб зменшити собівартість і ціни на свою продукцію.
Для надання амортизаційним відрахуванням провідної ролі у формуванні й використанні власних інвестиційних ресурсів на відновлення діючої виробничої бази в роботі подано пропозиції зі створення адекватних умов:
створення умов для реальної зацікавленості підприємств різних форм власності у відновленні основного капіталу за рахунок коштів власних амортизаційних фондів;
надання підприємствам усіх форм власності права самостійного формування й використання амортизаційного фонду за його цільовим призначенню − на відновлення виробничих фондів;
урахування ринкових умов функціонування основних коштів, тобто передбачення створення ринку амортизаційних відрахувань;
акумулювання на добровільних засадах коштів амортизаційних фондів у межах господарських об'єднань по галузевих або територіальних ознаках відповідно до діючого законодавства з метою більш ефективного їх використання;
установлення норм амортизаційних відрахувань виходячи з оптимальних строків корисного використання об'єктів основних засобів;
коригування норм амортизаційних відрахувань об'єктів основних засобів із введенням коригувальних коефіцієнтів, що враховують специфіку умов і інтенсивність використання. Такими коефіцієнтами можуть бути значення відносних показників: коефіцієнта змінності, рівня використання об'єкта основних засобів по потужності, співвідношення календарного й режимного фондів часу тощо;
оподаткування коштів амортизаційних фондів у випадку, якщо вони направляються не за своїм економічним призначенням, тобто не на відновлення основного капіталу;
надання права суб'єктам господарювання самостійно встановлювати оптимальні строки корисного використання об'єктів основних засобів на основі застосування методів експертної оцінки, економіко-математичного моделювання й ін.;
наукове обґрунтування ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів для вибору оптимального методу нарахування амортизаційних відрахувань;
створення ефективного правового й законодавчого забезпечення амортизаційної політики;
удосконалення системи управління процесом відтворення основного капіталу на підприємствах.
8. Проведений аналіз діяльності банків у сфері інвестицій показав, що для активізації інвестиційної діяльності банків як найважливішого джерела притягнених фінансових ресурсів у розвиток підприємств необхідно:
створення надійної системи страхування внесків;
регулювання процентних ставок по кредитах;
збільшення кредитних ресурсів;
установлення обґрунтованого співвідношення рівнів прибутковості промислового й банківського капіталів.
9. Досліджено розвиток фінансового ринку − важливої форми акумуляції фінансових ресурсів і розроблено пропозиції з активізації використання цих коштів для розвитку підприємства.
Активізація процесів залучення фінансових ресурсів у розвиток підприємств постійно вимагає мобілізації, розподілу й перерозподілу фінансових коштів. Цей процес у ринковій економіці здійснюється на ринку фінансових ресурсів, зокрема на ринку цінних паперів. В економічній системі України ринок цінних паперів забезпечує акумулювання тимчасово вільних коштів для інвестування розвитку підприємств. Із метою створення умов для активізації діяльності організованого ринку цінних паперів як джерела інвестиційних ресурсів у розвиток підприємств необхідно:
створити ефективну систему захисту майнових прав інвесторів через ринок страхових послуг;
забезпечити прозорість фінансових ринків.
У роботі обґрунтовано, що основними умовами реалізації програм облігаційного сектору корпоративного ринку цінних паперів є цільове призначення облігаційних позик, що викуповують, − реалізація конкретного інвестиційного проекту.
10. Розроблено рекомендації щодо широкого використання лізингу як джерела інвестиційних ресурсів для реалізації проекту розвитку виробництва підприємства.
Основними напрямами вдосконалення дії лізингу як одного з перспективних джерел інвестицій у розвиток виробництва є такі:
розширити види лізингу;
дати можливість учасникам лізингу самостійно визначати ціну об'єкта;
не погоджувати строки договору лізингу зі строками амортизації;
спростити процедуру викупу об'єкта лізингу;
зменшити або скасувати ставку оподаткування доходу від позареалізаційних операцій після здачі майна в лізинг;
знижувати мито на товари, увезені до України і які є об'єктами міжнародного лізингу.
11. Установлено, що інвестиційна активність підприємства значною мірою залежить від наявності обсягу власних коштів. Чим більше в підприємства власних коштів, тим більше в нього можливостей одержати інвестиційні кредити.
У роботі доведено, що у зв'язку з обмеженим вибором джерел фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів підприємств необхідно визначити їх раціональну структуру, оптимізувати співвідношення між власними й позиковими коштами.
Розроблено методику знаходження раціональної структури фінансових ресурсів, необхідних для реалізації інвестиційного проекту розвитку підприємства, що може застосовуватися для вибору оптимального варіанта структури інвестиційних ресурсів, а також використовуватися інвестором для оцінки безпеки надання коштів.
Запропоновано економіко-математичну модель визначення структури джерел інвестиційних ресурсів, безпечного для підприємства співвідношення між обсягами власних і притягнених коштів, при якому прибуток на вкладений капітал є максимальним. Модель реалізована на конкретному прикладі знаходження обсягів ресурсів для реалізації інвестиційного проекту.
12. Розроблено рекомендації щодо оцінки й управління інвестиційними ризиками, що виникають у процесі реалізації інвестиційного проекту й обумовлені невизначеністю економічної ситуації. Основною метою оцінки інвестиційного ризику є виявлення вихідних показників, що найбільше впливають на результат і визначення їх критичних значень [112].
13. На базі проведених досліджень розроблено бізнес-план інвестиційного проекту ДВАТ «Шахта Білицька» ДХК «Добропіллявугілля», реалізація якого дозволяє збільшити обсяг виробництва вугільного концентрату на 19% і дістати середньорічний прибуток до 10 млн. грн.
14. Подані в дисертації рекомендації щодо удосконалювання методів інвестиційного забезпечення стратегічних планів розвитку промислових підприємств використано на галузевому рівні, а також на конкретному підприємстві. Довідки про результати впровадження наведено в додатках.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абыкаев Н. Инвестиционный потенциал и экономический рост (методологический анализ) // Экономист.− 2000. − №6. − С. 58-66.
2. Акофф Р.Л. Планирование в больших экономических системах: Пер. с англ. − М.: Сов. радио, 1972. − 224 с.
3. Алымов А.Н. Научный потенциал экономического роста //Економіка промисловості. −2000. −№3. −С.191-193.
4. Амоша А.И. Проблемы активизации инвестиционной деятельности // Економічна кібернетика. – 2000.- №1-2.- С. 110-116.
5. Амоша А., Логвиненко В. Актуальные проблемы развития угольной промышленности Украины // Экономика Украины . − 2006. −№12. −С.4-10.
6. Амоша А.И., Ильяшов М.А., Байсаров Л.В. Реализация концептуальных положений доктрины инвестирования предприятий угольной промышленности // Уголь Украины. −2001. − №8. − С.9-13.
7. Амоша А.И., Мамутов В.К. Привлечение и использование инвестиций для развития шахты // Уголь Украины. − 2000. − №11. − С.14-15.
8. Амоша О.І. Інвестиційне забезпечення реформ у промисловості // Меркурий. − 2000. − №7. − С.29-31.
9. Амоша О.І. Проблеми та шляхи поліпшення інвестиційної діяльності у промисловості України. − Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. − 29 с.
10. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. − СПб: Питер,1999. − 416 с.
11. Амоша О.І., Булєєв І.П., Шевцова А.З. Інноваційне оновлення бази промислового виробництва на сінергетичних засадах: теорія і практика // Економіка промисловості. – 2007. − №1. – с.3-9.
12. Архипов В. Стратегический анализ инвестиций в реальные активы предприятий // Проблемы теории и практики управления. − 2001. − №5. − С.103-107.
13. Астринский Д., Нанаян В. Проблемы воспроизводства основных фондов // Экономист. − 2001. − №6. − С.35-38.
14. Балабанов И.Т. Финансовый анализ планирования хозяйствующего субъекта. – М.: Финансы и статистика, 2000. − 208 с.
15. Беляков А. Об оптимизации использования заемных средств в ходе осуществления оптимизационного проекта // Финансы и кредит. −1999. −№7. −С.2-7.
16. Бень Т. К определению экономической эффективности инвестиций // экономика Украины. − 2007. −№4. − С.12-19.
17. Берсуцкий А.Я. Формирование планов выпуска изделий с учетом их технологической структуры // Экономика промышленности: Сб.науч.тр. − Донецк: ИЭП НАН Украины. −2002. − С.266-274.
18. Бизнес-план: Методические материалы/ Под ред. проф. Р.Г. Маниловского. − М.: Финансы и статистика, 1999. − 80с.
19. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов: Пер. с англ. / Под ред. Л.П. Белых. − М.: Банки и биржи: Юнити, 1997. − 631 с.
20. Бирман И.Я. Оптимальное программирование. − М.: Экономика, 1968. − 232 с.
21. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. − К.: МП «ИТЕМ ЛТД», «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. − 448 с.
22. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2-х т. − К.: Ника –Центр: Эльга, 1999. –Т.1. − 592 с.
23. Бочаров В., Коробейникова О., Биктимирова Л. Формирование и оценка внутренних источников инвестиций в основной капитал предприятия // Инвестиции в России. − 2001. − №4. − С. 30-35.
24. Булеев И.П. предприятие в системе общественных отношений: институциональный аспект: Моногр./ НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. – Донецк. – 2006. – 374с.
25. Булеев И.П. Инновационная деятельность предприятия и государства. // Прометей. – 2006. − №1. – с.41-45.
26. Бурков В., Новиков Д. Как управлять проектами. − М.: Синсет-гео, 1999. − 188с.
27. Буряк Л.Д. Фінансові ресурси підприємства // Фінанси України. – 2000. − №9. − (спец.вип.). − С.23.
28. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Гл. ред. серии Я.В. Соколов. - М.: Финансы и статистика, 1997. – 800 с.
29. Воробьев Ю.Н. Финансовый капитал предприятий: теория, практика, управление. − Симферополь: Таврия, 2002. − 364 с.
30. Гавриленко В.А. Теория и методика экономического анализа производственно-хозяйственной деятельности промышленных предприятий. − Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. − 109с.
31. Гайдук В. Розвиток паливно-енергетичного комплексу України як основи її безпеки // Економіка України. −2001. − №5. − С. 4-7.
32. Герасимчук Н. Экономические и социальные условия инвестиционной деятельности // Экономика Украины. − 1994. − №12. − С. 3-11.
33. Гиляровская Л.Т., Ендовицкий Д.А. Моделирование в стратегическом планировании долгосрочных инвестиций // Финансы. − 1997. − №8. − С.53-57.
34. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та приоритетні напрями їх реалізації. − К.: ВІРА −Р, 1999. − 320с.
35. Голубков Е.П. Использование системного анализа в принятии плановых решений. − М.: Экономика, 1982. − 159 с., граф.
36. Гончарова Н.В. Лізинг як форма ефективної підтримки малого підприємства // Актуальні проблеми економіки. − 2002. − №2. − С.7-12.
37. Горицкая Н.Г. Основные фонды и инвестиции. – К.: Техніка, 2000. − 80 с.
38. Горобець І.В. Формування інформаційної основи для розробки фінансового плану інвестиції // Фінанси України. – 1999. − №2. − С.54-66.
39. Графова Г.В., Аврошков Л.Я. О норме дисконта при отборе инвестиционных проектов для финансирования // Финансы.- 1998.-№3.-С.28-30.
40. Гуляєва Н.М. Стратегічне моделювання інвестиційної діяльності підприємства // Фінанси України. − 1998. − №8. − С.55-60.
41. Гуриненко О.М. Підготовка бізнес-плану та оцінка ефективності інвестиційного проекту // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр.- К.: НДЕІ, 2003. − Вип. 3(22). − С.41-48.
42. Данилова Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. −1998. −№11. −С.100-103.
43. Динаміка фінансового стану банків України на 1 січня 2007 року // Вісник Національного банку України. −2007. − №3. − С.48-69.
44. Довбня И., Божко Т. Источники финансирования инвестиционных проектов // Бизнес-Информ. − 1999. − №1-2. − С.50-53.
45. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Микроэкономика: Пер. с англ. – СПб: Оркестр, 1994. − 352 с.
46. Егоров П.В. Организационные механизмы управления производством. − Донецк: ИЭП НАН Украины, 1995. − 178с.
47. Егоров П.В., Карпова Е.И. Управление развитием предприятий малого бизнеса: Моногр.- Донецк: Изд-во ООО «Лебедь», 2004. − 232 с.
48. Егоров Ю.Н., Варакута С.А. Планирование на предприятии. − М.: ИНФРА, 2001. − 176с.
49. Ємел’янов О.Ю. Планування та регулювання інвестиційної діяльності підприємств: Дис. канд... екон. наук: 08.02.03 / Нац. університет «Львівська політехніка». − Львів, 2001. − 208с.
50. Идрисов А.Б., Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. −2-е изд., стереотип. − М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1997. − 272 с.
51. Итоги работы угольных шахт Украины в 2004 году // Сбойка. −2005. −янв.-фев. − №1. − С6-9.
52. Закон України «Гірничий Закон України» від 06.10.1999 р. № 1127// Відомості Верховної Ради України. – 1999. − № 50. – Ст. 433.
53. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. − №2121 – III, // Офіційний вісник України. − 2001. − №1-2. − Ст.1. − (Зі змін. і допов.)
54. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 05.03.1998 р. № 185/98 // Офіційний вісник України. −1998. −№13. − Ст.478.
55. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.2002 р. №349 –ІУ// Урядовий кур’єр. − 2003. − 22 січ. (№12). − Орієнтир. − С.2-12.
56. Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994р. №74/94// Відомості Верховної Ради України. – 1994. − №30. − Ст.283.
57. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1560 –ХІІ // Відомості Верховної Ради України. −1991. −№47. −Ст.646. − (Зі змін. і допов.)
58. Закон України «Про лізинг» від 16.12.1997 р. № 723/97 // Офіційний вісник України. – 1998. − №1. − Ст.8. − (Зі змін. і допов.)
59. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003р. № 1381-ІV// Відомості Верховної Ради України.– 2004. − №15. − Ст.231.
60. Закон України “Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24.12.1998р. №356 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. − №7. – Ст. 50.
61. Зелль А. Инвестиции и финансирование. Планирование и оценка проектов: Пер. с нем. − Бремен: Бременский университет, 1996. − 187 с.
62. Зелтынь А.С. Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и стран Юго-Восточной Азии // ЭКО. − 1997. − №5. − С. 186-197.
63. Иванов Н.И. Совершенствование управления инвестиционной деятельностью// Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности:Сб.науч.тр. − Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. − С. 5-24.
64. Інвестиційна та будівельна діяльність в Донецькій області (1990,1995-2000 рр.): Стат. зб./ Держкомстат України. Донецьке обласне управління статистики. – Донецьк, 2001. − 61 с.
65. Инвестиционная деятельность банков в Украине / А.И.Амоша, Н.И.Иванов, Т.Д.Косова и др. − Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. −52с.
66. Інвестиційні орієнтири року // Урядовий кур’єр. − 2004. − 29 січ. (№17). − С.9.
67. Інноваційна діяльність в Донецькій області: Стат.зб. № 15/280 / Держкомстат України. Донецьке обласне управління статистики. – Донецьк, 2002. − С. 82-83.
68. Кабанов А.И., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д., Хроменко Н.А. Экономические проблемы технического развития угольных предприятий // Уголь Украины. − 1998. − №6. − С.3-6.
69. Канторович Л.В., Горстко А.Б. Оптимальные решения в экономике. − М.: Наука, 1972. − 230 с.
70. Кияшко Ю.И. Оценка эффективности работы шахты при различных вариантах применения очистного оборудования // Уголь Украины. − 2001. − №5. − С.24-26.
71. Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление: Пер. с англ. – М.: Сов. радио,1974. −279 с.
72. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. − 2-изд., перераб. и доп. − М.: Финансы и статистика, 1997. − 512 с.:ил.
73. Коваленко Н., Човник К. Тенденції розвитку лізингу: світовий досвід і реалії в Україні // Банківська справа. − 2001. −№3. −С.47-52.
74. Ковалюк О.М. Роль податкової політики у фінансовому оздоровленні національної економіки // Фінанси України. – 2002. − №5. − С.118-128.
75. Корзун А.В., Янко С.В. Некоторые аспекты состояния и перспектив угольных предприятий Украины // Уголь Украины. − 2002. − №6. − С.3-6.
76. Корзун А.В., Янко С.В., Байсаров Л.В. Опыт реализации основных положений программы «Украинский уголь» в условиях ОАО «Угольная компания Шахта «Красноармейская - Западная №1» // Економіка промисловості. − 2002. − №1(15). − С.33-37.
77. Корнюхина Н.Б. Источники инвестиционных ресурсов в России // ЭКО. − 2001. − №1. − С.76-84.
78. Корнюхина Н.Б. Два фактора роста инвестиций в России // ЭКО. − 2001. − №6. − С.106-111.
79. Коробов М. Финансовое планирование на предприятии.- Х.: ООО Центр экономических исследований и управленческого консультирования «Консульт», 2001. −84с.
80. Костецкий Н.Ф., Малыгин А.А. Восстановление собственных источников инвестиций предприятий // Финансы. − 1999. − №12. − С. 21-23.
81. Кротюк В., Кірєєв О., Карчева Г. Банківська система України у 2001 році: проблеми, тенденції, перспективи // Вісник Національного банку України. − 2002. − 3. − С.2-8.
82. Крушвиц Л. Инвестиционные расчеты: Пер. с нем. Под общ. ред. В. Ковалева и З.А. Сабова. − СПб.: Питер, 2001. − 432с.
83. Лаптев А.Г. Перевооружение забоев современной техникой – магистральный путь вывода угольной отрасли из кризиса // Всё. − 2000. − №3. − С. 63-68.
84. Лаптев А.Г. Перспективы развития угольной промышленности на базе технического перевооружения отрасли // Уголь Украины. − 2002. − №2-3. − С.10-14.
85. Ларионова К.Л. Планування собівартості продукції промислових підприємств в умовах ринкових механізмів господарювання: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01/ Технологічний ун-т Поділля. − Хмельницький, 2002. − 18с.
86. Лепа Н.Н., Лепа Р.Н., Пушкарь А.И. Моделирование процессов управления развитием промышленных предприятий: Моногр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Под ред. Н.Н. Лепы. − Донецк: Юго-Восток, 2005. −348с.
87. Липсиц И., Коссов В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа. − М.: БЕК, 1998. − 304 с.
88. Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій.- Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш, 2001.- 320 с.
89. Ляшенко В.И.. Формирование условий для лизинга и инвестиций на территориях приоритетного развития в Донбассе. // Научные труды Донецкого технического ун-та. Сер.: Экономическая. − Донецк: ДонНТУ. −2000. − Вып. 22. – С. 199-208.
90. Макконнелл К., Брю Л.Ст. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2-т.: Пер. с англ. 11-го изд.– М.: Республика, 1992. − Т. 1. − 399с.
91. Макконнелл К., Брю Л.Ст. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-т.: Пер. с англ. 11-го изд.– М.: Республика, 1992. − Т. 2. − 262 с.
92. Мелкумов Я.С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и инвестиционных проектов. − М.: ИЦК «ДИС», 1999. − 48с.
93. Мельникова К., Лидовский Ю., Носков В. Стратегическое планирование деятельности предприятий // Бизнес-Информ. −1998. − №17-18. − С.109-112.
94. Методика подготовки бизнес-планов инвестиционных проектов // Российский экономический журнал. − 1994. − №4. − С.49-63.
95. Методические материалы по составлению бизнес-плана./ М-во промышленности Украины.: Днепропетровск: Б.И., 1995. − 56с.
96. Методология оценки эффективности инноваций в угольном производстве: Моногр. / А.И. Амоша, А.И. Кабанов, В.Е. Нейенбург, Ю.З. Драчук; НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. − Донецк, 2005. −250 с.
97. Механізм інвестиційної діяльності: Правове та організаційне забезпечення/ О.І. Амоша, М.І. Іванов, Л.О. Збаразька та ін.- Донецьк: ІЕП НАН України, 1997. − 52 с.
98. Митько И.М. Состояние и пути повышения эффективности работы заводов угольного машиностроения // Уголь Украины. − 1998. − №8-9. − С.36-38.
99. Нікбакт Е., Гроппелі А. Фінанси: Пер. з англ. – К.: Вік.; Глобус, 1992. − 310 с.
100. Олейник Л.Я., Балтина В.А., Шемякина Н.В. Состояние инвестиционных процессов в Донецкой области // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб.науч.тр.- Донецк: ИЭП НАН Украины. − 2000. − С.273-276.
101. Орлов П., Орлов С. Государственная амортизационная политика и ее отражение в стандартах бухгалтерского учета // Экономика Украины. – 2001. − №3. – С.30-34.
102. Павленко И.И. Управление инвестиционными процессами в угольной промышленности Украины. – Днепропетровск: НГУ, 2007. – 253 с.
103. Панкова М.М., Шем'якіна Н.В. Лізинг як засіб підвищення ефективності інвестиційної діяльності промислових підприємств // Матеріали 3-ї Міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”.− Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2002. −С.81-82
104. Панкова М.М. Оцінка джерел капітальних вкладень у промисловість // Праці другої міжнар. третьої всеукраїнської наук. конф. студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання". − Донецьк: ДонНУ. −2002. −Ч.1. −С.297-299.
105. Панкова М.М. Законодательное обеспечение лизинговых операций в Украине // Экономика промышленности: Сб.науч.тр. − Донецк: ИЭП НАН Украины. −2002. −С.123-130.
106. Панкова М.М. Методы обоснования инвестиционной политики промышленного предприятия в условиях риска // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Сер: Економіка. − Рівне: УДУВГП. −2003. − Вип.1(20). −С.282-287.
107. Панкова М.М. Анализ инвестиционных процессов в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук.пр.: В 2 т. − Дніпропетровськ: ДНУ. − 2003. − Вип. 174. − Т. 1. −С.117-121.
108. Панкова М., Олійник І. Аналіз стану функціонування і розвитку ринку цінних паперів в Україні // Экономика промышленности: Сб.науч.тр.- Донецк: ИЭП НАН Украины. −2003. −С.141-149.
109. Берсуцкий А.Я., Панкова М.М. Проблемы финансирования развития технической базы угольных шахт // Вісник Донецького університету економіки та права: Зб. наук. пр. − Донецьк: ДонУЕП. − 2006. −№2. −С.63-69.
110. Олійник Л.Я., Панкова М.М. Удосконалення механізму залучення внутрішніх фінансових джерел в інвестиційний процес // Экономика промышленности: Сб.науч.тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины. −2004. −С.141-149.
111. Панкова М.М. Финансовое обеспечение инвестиционных программ промышленного предприятия //Вісник Донецького університету економіки та права: Зб. наук. пр. − Донецьк: ДонУЕП. − 2005. −№2. −С.58-64.
112. Панкова М.М. Эффективность инвестиционной деятельности с учетом фактора риска // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках”.− Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. − Т. 4. − С.24-25.
113. Пересада А.А. Про інвестиційний процес в Україні. − К.: Лібра, 1998. −392 с.
114. Перотти Э., Фриз С., Эггенбергер К., Милютина М. Гарантирование банковских депозитов: мировая практика и российские проблемы// Деньги и кредит. − 2000. − №6. − С.47-53.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.