У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ЕКСПЕРТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ
Количество страниц 226
ВУЗ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
Год сдачи 2008
Содержание Перелік умовних скорочень.................................................................................
Вступ......................................................................................................................
Розділ 1. Теоретичні засади експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки..............
1.1. Теоретичні засади інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки..............................................................................................
1.2. Сутність експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки ................................
1.3. Теоретичні засади узгодження складових експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки............................................................................
Висновки до розділу 1.......................................................................................
Розділ 2. Оцінка експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки...................................
2.1.Оцінка інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки............................................................................................................
2.2. Стан експертного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки............................................................................
2.3. Стан консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки............................................................
Висновки до розділу 2.......................................................................................
Розділ 3. Вдосконалення експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки..............
3.1. Стратегія формування системи експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки............................................................................................................
3.2. Формування перспективної моделі інноваційно-інвестиційного агроконсалтингу.................................................................................................
3.3. Ресурсне забезпечення експертно-консульта¬цій¬ної діяльності щодо інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора економіки...........
Висновки до розділу 3.......................................................................................
Висновки................................................................................................................
Список використаних джерел.............................................................................
Додатки..................................................................................................................

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку аграрної реформи в Україні важливого значення набуває проблема активізації інноваційно-інвестиційної діяльності аграрного сектора економіки, спрямованої на відновлення матеріально-ресурсного потенціалу, підвищення ефективності агропромислового виробництва. В цих умовах особливого значення набуває не тільки збільшення інвестицій в основний капітал аграрних підприємств, а й обґрунтоване визначення напрямів їх раціонального використання. Останнє стримується дефіцитом фахівців з досвідом організації інноваційно-інвестиційних процесів.
Нині рівень розробки і практичної реалізації аграрних інноваційно-інвестиційних проектів залишається низьким, що і призводить до втрати потенційних інвесторів. Зростаюча складність впливу зовнішнього середовища на розвиток аграрного виробництва, необхідність конкурентоспроможності призводить до об’єктивної потреби у формуванні механізму, який допомагав би товаровиробникам швидше адаптуватися до високих стандартів інноваційно-інвестиційного проектування. Таким механізмом є експертиза (державна) та агроконсалтинг (державний і недержавний), діяльність яких направлена на підтримку інноваційно-інвестиційного оновлення аграрного сектора економіки.
Експертно-консультаційне забезпечення також є елементом державно¬го програмування, оскільки державні програми можуть бути реалізовані лише через конкретні проекти підприємств, які мають відповідати державним інноваційно-інвестиційним пріоритетам. Важливим завданням експертизи є перевірка проектів та програм на відповідність цим пріоритетам, тоді як консалтингу – допомога в розробці та реалізації проектів.
Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки розглядали¬ся у працях закордонних економістів З. Боди, Дж. Гелбрейта, Дж. Кендрика, А. Кейна, А. Маркуса, Й. Шумпетера, а також вітчизняних вчених І.О. Блан¬ка, М.П. Бутка, В.М. Геєця, О.І. Дація, М.З. Згуровсь¬кого, М.І. Кісіля, М.Ю. Коденської, М.М. Кропивко, Т.І. Лепейко, П.Т. Саблука, С.О. Юшина та інших. Розробкою теоретичних засад експертно-консульта¬ційної діяльнос¬ті займалися вчені: закордонні – Р. Акофф, К. Макхем, Г. Мінцберг; вітчиз¬няні – О.М. Бородіна, В.А. Верба, С.А. Володін, М.Ф. Кропивко, М.І. Лоба¬нов, Т.І. Решетняк, В.П. Ситник, С.О. Тивончук та інші. В їхніх працях розкрито сутність, особливості, методи й механізми здійснення інвестицій та інновацій. Разом з тим, залишаються недостатньо розробленими питання вдосконалення експертно-консультаційного забезпечення розвитку аграр¬ного сектора. Це робить тему даного дослідження актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер¬таційна робота виконана у відповідності з тематикою науково-дослідних ро¬біт Національного університету харчових технологій: “Створення наукових основ управління біотехнологічними процесами харчових виробництв на ос¬нові принципів самоорганізації та адаптації” (номер державної реєстрації 0101U000849), довідка №329 від 22.11.2006 р., де автором розроблено експе¬ртно-консалтинговий контекст адаптації харчових виробництв до державних інноваційних стратегій; а також як складова частина науково-дослідних робіт відділу організації управління ННЦ “Інститут аграрної економіки” по темі “Вивчити та запропонувати форми інформаційно-консультаційного забезпечення систем стратегічного управління аграрним підприємством” (номер державної реєстрації 0106U006640), довідка №02/06 від 10.01.2008р., де автором запропоновано методичні підходи до узгодження консультацій¬ної підтримки і експертизи аграрних проектів і програм розвитку.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування пропозицій щодо формування системи експертно-консульта¬цій¬ного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ України.
Виходячи із поставленої мети основними завданнями визначено:
– з’ясувати сутність і взаємозв’язок категорій у поняттях „інноваційно-інвестиційний розвиток” та „експертно-консультаційне забезпечення”;
– узагальнити теоретичні засади та особливості функціонування системи експертно-консультаційного забезпечення в аграрному секторі;
– визначити сутність і методику взаємодії складових систем „інновації-інвестиції” та „експертиза-консалтинг”;
– оцінити сучасний рівень інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ;
– виявити особливості розвитку складових експертно-консультацій¬ного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора;
– оцінити сучасну систему експертно-консультацій¬ного забезпе¬чення аграрного сектора;
– розробити стратегію формування системи експертно-консультацій¬ного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора;
– розробити перспективні моделі експертно-консультаційного забезпе¬чення розвитку аграрного сектора;
– обґрунтувати ресурсне забезпечення експертно-консульта¬цій¬ної діяльності щодо інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ.
Об’єктом дослідження є система експертизи і консалтингу як механізм забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ. Поглиблені дослідження здійснено на прикладі АСЕ Чернігівської області.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку експертно-консультаційного забезпечення.
Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дисертаційної роботи склали фундаментальні наукові положення теорії менеджменту, теорії систем і системного аналізу, політичної економії.
Для вирішення поставлених задач у дисертації використовувались зага¬льнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень, зокрема: системний підхід – при розгляді підпорядкованості розвитку підприємств програмам розвитку держави, галузі та території; графічний, індексний метод еконо¬мічного аналізу – при дослідженні динаміки розвитку АСЕ; спостереження, порівняння, аналіз, синтез, абстрактно-логічний – при дослідженні складових системи експертизи і консалтингу.
У дослідженні були використані законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Держком¬статистики; монографії та науково-аналітичні статті.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі проведено дослід¬ження засад експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвести¬цій¬ного розвитку АСЕ, що дозволило одержати наступні результати:
вперше:
• обґрунтовано логічний взаємозв’язок між експертизою і консалтингом для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств АСЕ, де функція експертизи – це визначення відповідності проектів підприємств пріоритетним напрямам розвитку держави (регіону або галузі), а консалтингу – допомога в розробці та реалізації проектів підприємств відповідно до чинних пріоритетів;
удосконалено:
• тлумачення поняття „інноваційно-інвестиційний розвиток” – процес інтенсив¬но розширеного відтворення матеріальних, людських та земельних ресурсів на основі впровадження нових технологій, продукції чи послуг, та організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного і комерційного характеру;
• сутність відмінності та подібності у поняттях „експерт” і „консультант”; встановлено, що ці елементи є складовими єдиної системи, яка має своїм призначенням дійсну активізацію інноваційно-інвестиційних процесів в АСЕ. Їх подібність – у вимозі професіоналізму суб’єктів, що надають відповідні послуги, а відмінність – у рівні їх відповідальності і незалежності від клієнта;
• змістовність поняття „експертно-консультаційне забезпечення” як системи, що виконує функцію професійної підтримки процесів управління інноваційно-інвестиційним розвитком через своєчасне з’ясування критеріїв такого розвитку і надання допомоги у розробці конкретних проектів, що відповідали б визначеним критеріям, та перевірку їх дотримання при реалізації проектів;
дістали подальший розвиток:
• класифікація експертиз інвестиційних проектів на основі систематизації вітчизняних нормативних актів за ступенем їх обов’язковості та обґрун¬тування взаємозв’язку інноваційної, екологічної і енергетичної експертиз;
• принцип мінімуму при розвитку складових системи експертизи і консалтингу, де загальний рівень розвитку усієї системи обумовлюється найменш розвиненою її підсистемою;
• стратегія формування консультаційної системи підтримки інноваційно-інвестиційних процесів в АСЕ, в основу якої покладено розподіл за державними та приватними функціями, де завданням державної складової є розробка програм, а приватної – розробка інноваційно-інвестиційних проектів підприємств згідно із державними настановами, відображеними в програмах;
• наукове обґрунтування ресурсного забезпечення експертно-консультацій¬ної діяльності щодо інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ в частині розробки нормативів вартості експертно-консультацій¬ного забезпечення на 1 га угідь за сільськогосподарськими зонами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють створити передумови: системного становлення експертно-консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ; перетворення національного агроконсалтингу на дієздатний інструмент аграрної інноваційно-інвестиційної політики держави.
Розроблені методичні підходи та практичні рекомендації щодо удоско¬налення експертно-консультаційної системи в інноваційно-інвестиційній сфері. Запропоновані у дисертації рекомендації були прийняті до впровадження в Чернігівській обласній державній адміністрації (довідка №01.05-02/2738 від 21.09.2007 р.). Результати дослідження вико¬ристо¬вуються в навчальному процесі Чернігівського державного технологічного університету при викладанні дисциплін „Державна експертиза інноваційно-інвестиційної діяльності галу¬зевих підприємств”, „Інноваційний менеджмент”, „Управління проектами”, „Теорія систем і системний аналіз” (довідка №1608/08-794 від 18.04.07 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертаційній роботі наукові положення, висновки та рекомендації належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих автором у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Крок у майбутнє” (Київ, 2003 р.); „Сучасні проблеми економіки підприємства” (Дніпропетровськ, 2003 р.); “Наука і освіта ’2004” (Дніпро¬петровськ, 2004 р.); „Розвиток зовнішньо¬економічної діяльності в умовах глобалізації” (Сімферополь, 2005 р.); „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (Дніпропетровськ, 2005 р.); „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2006 р.); „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 2006 р.); „Інтеграційні процеси і соціально-економічний розвиток” (Сімферополь, 2007 р.).
Публікації. Основні положення і висновки проведеного дослідження були висвітлені автором у 18 публікаціях, загальним обсягом 4,03 д.а., в тому числі у фахових наукових провідних виданнях опубліковано 10 наукових статей загальним обсягом 3,37 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 226 с. У дисертації міститься 32 таблиці (займають 3 повні сторінки), 27 рисунків (займають 6 повних сторінок), 2 додатки (займають 4 сторінки). Список використаних джерел включає 245 найменувань, що міститься на 26 сторінках. Основний обсяг дисертації складає 187 сторінок.
Список литературы ВИСНОВКИ

1. Зростаюча складність зовнішнього середовища аграрних підприємств, необхідність конкурувати на глобальному рівні призводить до об’єктивної потреби існування механізму, який допомагав би виробникам якнайшвидше адаптуватися до світових тенденцій та створювати досконалі інноваційно-інвестиційні проекти. Таким механізмом є експертно-консультаційна система, що направлена на підтримку та програмування розвитку АСЕ.
2. Як інвестиції, так і інновації є необхідними для розвитку підприємств. Світова теорія і практика незаперечно довели – інноваційні та інвестиційні процеси є різними за формою, але обумовленими за суттю явищами. Інвестиційна діяльність зосереджена на кількісних (переважно фінансових) аспектах інноваційної діяльності, а інноваційна – на якісному оновленні інвестицій. Інноваційно-інвестиційний розвиток є процесом інтенсивно розширеного відтворення матеріальних, людських та земельних ресурсів на основі впровадження нових технологій, продукції чи послуг, та організаційно-технічних рішень виробничого, адміністра¬тивного і комерційного характеру.
3. В якості основи активізації інноваційно-інвестиційного розвитку АСЕ запропоновано використовувати експертно-консультаційне забезпе¬чення, оскільки саме воно може допомогти створювати і реалізовувати досконалі інноваційно-інвестиційні проекти підприємств, адаптуючи їх до світових тенденцій. Крім того, ця система є елементом державного програму¬вання, за допомогою якої держава може впливати на напрям розвитку територій та підприємств. Завданням експертизи є визначення критеріїв для проектів та перевірка їх дотримання при реалізації проектів, а консалтингу – допомога в розробці та реалізації проектів, які б задовольняли відповідним критеріям. Тому запропоновано поняття „експертно-консультаційне забезпечення” щодо інноваційно-інвестиційного розвитку як системи, що виконує функцію професійної підтримки процесів управління інноваційно-інвестиційним розвитком через своєчасне з’ясування критеріїв такого розвитку і надання допомоги у розробці конкретних проектів, що відповідали б визначеним критеріям, та перевірку їх дотримання при реалізації проектів.
4. Порівняння між собою двох взаємопов’язаних понять „експерт” (експертиза) та „консультант” (консалтинг) дає підстави стверджувати, що ці елементи є складовими єдиної системи, яка має своїм призначенням активізацію інноваційно-інвестиційних процесів в аграрних підприємствах. Поняття „експерт” трактується як компетентний суб’єкт, який володіє необхідними знаннями; має права (на інформацію, на забезпечення безпеки тощо), несе відповідальність (у т.ч. до кримінальної за дачу завідомо неправдивого висновку тощо), є незалежним від сторін. Поняття „консультант” трактується як суб’єкт, який має певний практичний досвід у конкретній галузі, володіє необхідними знаннями, має комунікативні здібності, несе переважно моральну відповідальність за поради, знаходиться у тісному контакті з виконавцем проекту.
5. В результаті дослідження було виявлено, що можливі три варіанти взаємодії складових систем „інновації-інвестиції” та „експертиза-консалтинг”. При повній відокремленості складових відповідні процеси пригнічуються; при повній взаємодії відмічається швидкий розвиток системи, але висуваються високі вимоги до рівня розвитку окремих складових; при частковій взаємодії відмічається помірний розвиток систем, що є найбільш реалізованим випадком.
6. Інноваційний потенціал галузі у Чернігівській області досить суттєвий, але інновації реалізуються в основному лише ті, які не потребують значних інвестицій та технічного оновлення. Можна констатувати недостатність обсягів інвестицій та розходження між собою інвестиційної та інноваційної діяльності. Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування значно зменшились у порівнянні з 1990 р., те ж саме можна сказати щодо інвестування сільськогосподарського виробництва. Крім того, позитивна тенденція невеликого їх зростання, що спостерігалася останнім часом в Чернігівській області, призупинилась. Це є індикатором проблем організації сільськогосподарського виробництва та необхідністю істотного її покращення, в тому числі і за рахунок зовнішніх факторів, одним з яких є експертно-консультаційне забезпечення.
7. Види експертизи можна класифікувати за ознакою рівня обов’язковості їх проведення при інвестуванні. Обов’язкові види експертизи проводяться для з’ясування рівня безпечності інвестиційного проекту для навколишнього середовища; необов’язкові види експертизи призначені для отримання пільг за проектом. Найбільш розробленою з організаційної точки зору є обов’язкова експертиза, без дозволу якої не може бути реалізований жодний інвестиційний проект. Виявлено суттєвий взаємозв’язок інноваційної, екологічної та енергетичної експертиз інвестиційних проектів та запропоновано інтегрувати висновок цих видів експертиз.
8. Потреба в інвестуванні призвела до практичної взаємодії в деяких випадках експертного і консультаційного забезпечення, що на даний час в сіль¬ському господарстві Чернігівської області виглядає як співпраця Ресурсного центру при Регіональному фонді підтримки підприємництва по Чернігівській області з Фондом підтримки фермерських господарств (а саме доведення бізнес-планів фермерів до стандартного вигляду для отримання державної допомоги). При аналізі такої взаємодії необхідно зважати на необхідність дотримання синхронізації розвитку окремих складових експертизи і консал¬тингу. Оскільки ці складові є взаємопов’язаними частинами єдиної системи, то за принципом мінімуму недостатній розвиток однієї складової буде стримувати рівень розвитку усієї системи. Відсутність розвиненої галузевої системи кон¬салтингу робить недіючими нормативні акти, що впроваджують нові види експертиз. У свою чергу, неузгодженість та неупорядкованість системи експер¬тизи стримує розвиток консалтингу, і особливо приватної його складової.
9. Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути узгоджена із системою національних, галузевих та регіональних пріоритетів. Відповідно система експертно-консультаційного забезпечення повинна формуватися у контексті взаємозв’язку державних програм і проектів підприємств. Це є складним завданням з огляду на різнорівневість та різностроковість державних програм.
10. Становлення системи експертизи і консалтингу повинно відбуватися в контексті узгодження державних програм і проектів підприємств через розподіл повноважень між державною та недержавною складовими експертно-консульта¬ційної системи, де завданням державної складової є розробка програм, а недержавної – впровадження цих програм в інноваційно-інвестиційні проекти підприємств.
11. Перспективні моделі експертно-консультаційного забезпечення розвитку аграрних підприємств повинні враховувати такі шість функцій, як: наукові розробки, дорадництво, інвестиційний консалтинг, інвестиційне проектування, експертиза економічної ефективності та експертиза обов’язкова. На сьогодні найменш розробленою складовою, що уповільнює діяльність усієї системи, є інвестиційний консалтинг, тому нами розроблено стратегію розвитку, функції, структуру та інформаційну модель інвестиційної консалтин¬гової організації, яка повинна бути створена на рівні області та району.
12. Вартість консультаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств складає приблизно 1% від кошторисної вартості інвестиційних проектів, а вартість експертного забезпечення – до 10% від вартості їх розробки. За основу розрахунків були прийняті нормативи потреби аграрних підприємств в основних засобах на 1 га сільськогосподарських угідь за зонами, розроблені в ННЦ „Інститут аграрної економіки”. Відповідно розроблені нормативи вартості експертно-консультаційного забезпечення на 1 га сільськогосподарських угідь за сільськогосподарськими зонами. Враховуючи можливі прибутки та витрати на створення та функціонування, рентабельність діяльності інвестиційної консал¬тингової організації може складати 58%, але така рентабельність обумовлена припущенням щодо попиту на її послуги на рівні 30% усього ринку. Стан беззбитковості для інвестиційної консалтингової організації буде досягнутий при обслуговуванні 3% площ аграрних підприємств на рік, що свідчить про невелику ризикованість створення такої мережі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л.И. Конечные народнохозяйственные результаты: сущность, показатели, пути повышения. – М.: Экономика, 1982. – 184с.
2. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. Пер. с англ. – М.: Сов. радио, 1974. – 272 с.
3. Алексеев В.В., Агаев Б.В., Сагдеев М.А. Агропромышленный менеджмент. – М.: ООО Издательско-Консалтинговое предприятие «ДеКА», 2003. – 432с.
4. Алексійчук В.М. Кредитування сільськогосподарських підприємств // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві: Збірник наукових праць, №2. – К.: ІАЕ, 2000. – С.151-153.
5. Андрійчук В.Г. Капіталізація вітчизняного сільського господарства: суть, напрями, механізми і перші оцінки здійснення // Економіка АПК. – 2005. – №7. – С.69-74.
6. Баркер Дж., Бородина Е.Н. Организационно-экономические предпосылки стабилизации сельской экономики: латвийский опыт и перспективы для Украины // Економіка АПК. – 2000. – №8. – С. 59-68.
7. Березовик В. Кредитні відносини банків з агропромисловим комплексом України // Економіка України. – 2003. – №1. – С.18-23.
8. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по подготовке промышленных технико-экономических исследований: Пер. с англ. – М.: АОЗТ «Интерэксперт», 1995. – 343с.
9. Бизнес-планирование: Учебник /Под ред. В.М. Попова и С.И. Ляпунова. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 672 с.
10. Боди З., Кейн А., Маркус А. Принципы инвестиций, 4-е издание: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – с.25.
11. Бойко В.І. Економіка в контексті аграрної політики // Економіка АПК. – 2003. – №12. – С.19-22.
12. Бородіна О.М. Концептуальні основи розвитку сільських дорадчих служб в Україні // Економіка АПК. – 2001. – №3. – С.31-37.
13. Бородіна О.М. Сільськогосподарське дорадництво та проблеми його кадрового забезпечення. – К.: Інститут аграрної економіки, 2001. – 72 с.
14. Бутко М.П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці. – К.: Знання України, 2005. – 476с.
15. Бутко М.П. Реформи і регіон. / Ред. О.В. Ткаченко. – Чернігів: “Сіверянська думка”, 1999. – 248с.
16. Валентинов В.Л. Концептуальні аспекти програмування міжгалузевих відносин // Економіка АПК. – 2005. – №1. – С.28-31.
17. Веклич О. Екологічний чинник формування конкурентоспроможності національної економіки // Економіка України. – 2005. – №12. – С.65-72.
18. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 322с.
19. Верба В.А., Решетняк Т.І. Організація консалтингової діяльності: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 244с.
20. Володін С.А. Інноваційний розвиток аграрної науки: Монографія. – К.: МАУП, 2006. – 400 с.
21. Геркіял О.М., Нестерчук Ю.О. Основи розвитку дорадництва в Черкаській області // Економіка АПК. – 2003. – №11. – С.122-126.
22. Господарський кодекс України: Офіційні тексти / Міністерство юстиції України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 304 с.
23. Господарський процесуальний кодекс України: Офіц. текст із змін. станом на 1 лип. 2002 р. / М-во юстиції України. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2002. – 129 с. – (Кодекси України)
24. Гриник І.В. Майбутнє – за інноваційними перетвореннями / розмову вів М.Горицвіт // Деснянська правда. – 2005. – №123 (25 жовтня). – С.2.
25. Гринь М. „Агро-Союзівські” гостини // Деснянська правда. – 2006. – №54 (11 травня). – С.4.
26. Губський Б.В. Аграрний ринок. – К.: Нора-прінт, 1998. – 184 с.
27. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998. –390с.
28. Гудзь О.Є. Забезпечення сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами. // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С.86-90.
29. Гудзь О.Є. Проблеми страхування сільськогосподарських ризиків // Економіка АПК. – 2004. – №1. – С.73-77.
30. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1969. – 326с.
31. Данилишин Б., Чижова В. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України // Экономика Украины. – 2004. – №3. – С.4-11.
32. Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. – К.: СОПС Украины НАНУ, 1999. –367 с.
33. Дацій О.І. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні // Економіка АПК. – 2004. – №3. – С.97-101.
34. Дацій О.І. Ефективність інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві. Автореф дис. ... доктора екон. наук / ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН. – К.: 2005. – 39 с.
35. Дацій О.І. Ефективність інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві // Агросвіт. – 2007. – №21. – С. 8-13.
36. Дацій О.І. Оцінка системи регулювання використання інвестиційних ресурсів // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – №21. – С. 3-6.
37. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с.
38. Дієсперов В.С., Кондратенко Л.Ф. Фактори продуктивності праці // Економіка АПК. – 2003. – №12. – С.46-53.
39. Долішній М.І. Концептуальні засади розвитку адміністративного району // Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів. Наукові доповіді міжнар. наук.-практ. конференції / Ін-т регіональних досліджень НАН України. – Львів: 1997. – 287с. (частина І). – С.7-12.
40. Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фащевський М.І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України. – К.: Нічлава, 2002. – 690с.
41. Доценко Л.В. Попит на консалтингові послуги сільськогосподарських дорадчих служб // Економіка АПК. – 2004. – №7. – С.31-34.
42. Дудін В.І. Необхідність формування регіональної системи ринкової інформації в АПК. // Економіка АПК. – 2001. – №6. – С.99-105.
43. Евланов Л.Г. Теория и практика принятия решений/ Редкол.: Е.М. Сергеев и др. – М.: Экономика, 1984. – 176с.
44. Екологічна програма для Європи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.
45. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864 с.
46. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3. / Редкол.: ... С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 952 с.
47. Елфимов Г.М. Возникновение нового: Философский очерк. – М.: Мысль, 1983. – 138 с.
48. Євчук Л.А. Теоретичні аспекти розвитку конкурентоспроможності підприємств в агропромисловому виробництві // Економіка АПК. – 2005. – №8. – С.120-125.
49. Жарков Ю.В. Формування системи механізмів управління інноваційним процесом в АПК регіону // Економіка АПК. – 2003. – №8. – С.57-63.
50. Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: від 23.03.2000 р. №1602 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base50/ukr50058.htm. – Заголовок з екрану.
51. Закон України Про державні стандарти та державні соціальні гарантії: від 05.10.2000 р. № 2017-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base48/ukr48821.htm. – Заголовок з екрану.
52. Закон України Про державну підтримку сільського господарства України: від 24.06.2004 р. N 1877-IV // Офіційний вісник України вiд 13.08.2004 - 2004 р., № 30, том 1, стор. 98, стаття 1987, код акту 29608/2004.
53. Закон України Про екологічну експертизу: від 9.02.1995 р. N 45/95-ВР із змінами від 28.11.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base57/ukr57965.htm. – Заголовок з екрану. [З-25]
54. Закон України Про інвестиційну діяльність: від 18.09.1991 р. N 1560-XII із змінами від 19.01.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1560-12. – Заголовок з екрану.
55. Закон України Про інноваційну діяльність: від 4.07.2002 р. N 40-IV із змінами від 25.03.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base44/ukr44201.htm. – Заголовок з екрану. [П-48]
56. Закон України Про наукову і науково-технічну експертизу: від 10.02.1995 р. N 51/95-ВР із змінами від 09.02.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base57/ukr57959.htm. – Заголовок з екрану.
57. Закон України Про основи національної безпеки України: від 19.06.2003 р. № 964-IV із змінами від 15.12.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base38/ukr38625.htm. – Заголовок з екрану.
58. Закон України Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: від 18.10.2005 р. №2982-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base16/ukr16267.htm. – Заголовок з екрану.
59. Закон України Про оцінку земель: від 11.12.2003 р. N 1378-IV із змінами від 17.06.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base34/ukr34496.htm. – Заголовок з екрану.
60. Закон України Про прийняття Статуту Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об'єднаних Націй: від 25.11.2003 р. №1334-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base34/ukr34976.htm. – Заголовок з екрану.
61. Закон України Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: від 16.01.03 р. №433-IV із змінами від 09.02.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base42/ukr42625.htm. – Заголовок з екрану.
62. Закон України Про сільськогосподарську дорадчу діяльність: від 17.06.2004 р. №1807-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base29/ukr29224.htm. – Заголовок з екрану.
63. Закон України Про сільськогосподарську кооперацію: від 17.07.1997 р. № 469/97-ВР із змінами від 29.06.2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=6&user=o1y 1997. – Заголовок з екрану.
64. Закон України Про стимулювання розвитку регіонів: від 08.09.2005 р. № 2850-IV із змінами від 20.12.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base17/ukr17321.htm. – Заголовок з екрану.
65. Згуровський М.З. Інноваційний розвиток суспільства на основі системної методології передбачення. // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 1 (8) / Голов. ред. О.П. Степанов. – К.:КНЕУ, 2002. – С.132-143.
66. Инновационный процесс в странах развитого капитализма / Под ред. И.Е.Рудаковой. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 144с.
67. Информационные системы в управлении производством / ред. Васильева Ю.П. – М.: «Прогресс», 1973. – 350с.
68. Іванько А.В. Хто копає землю совком, гроші лопатою не гребтиме / розмову вів М.Будлянський // Деснянська правда. – 2006. – №56 (16 травня). – С.1-2.
69. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2003. – 278с.
70. Інвестиційна привабливість аграрно-промислового виробництва регіонів України / П.Т.Саблук, М.І.Кісіль, М.Ю.Коденська та ін.; За ред. М.І.Кісіля, М.Ю.Коденської. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 478 с.
71. Кальна-Дубінюк Т.П. Особливості створення та функціонування сільськогосподарської дорадчої служби Extension // Економіка АПК. – 2002. – №4. – С.118-123.
72. Кендрик Дж. Совокупный капитал США и его формирование / Пер. с англ. Ред. А.И. Анчишкина. – М.: Прогресс, 1978. – 275с.
73. Кириленко І.Г. Напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. – 2005. – №11. – С.68-72.
74. Кириленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі. // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С.3-11.
75. Кісіль М.І., Кропивко М.М., Кропивко М.Ф., Спесивцев С.А. Методичні рекомендації з розробки інвестиційної стратегії та політики фермерського господарства // К.: ІАЕ УААН, 2006. – 67 с.
76. Кістерський Л., Скребцов І., Липова Т. Ефективність міжнародної технічної допомоги Україні // Економіка України. – 2003.–№5.-С.74-78.
77. Коваленко Ю.С. Деякі особливості консультаційного обслуговування фермерів у зарубіжних країнах // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Зб. наук. праць, №2. – К.: ІАЕ, 2000. – С.73-79.
78. Коденська М.Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності // Економіка АПК. – 2006. – №6. – С.24-31.
79. Колесников М.І. Навчимося запрягати, то і їздити будемо / розмову вів М.Будлянський // Деснянська правда. – 2006. – №68 (14 червня). – С.2.
80. Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко О.Л. Експертиза товарів: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2001, – 274с.
81. Комплексна програма підтримки українського села на період до 2015 року (проект) // Економіка АПК. – 2007. – №1. – С.3-49.
82. Конвенція про охорону біологічного різноманіття: ратифіковано Законом України від 29.11.94 р. № 257/94-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_030. – Заголовок з екрану.
83. Конкурентні переваги територій у боротьбі за інвестиції / За ред. М.Дацишина. – К.: Недержавний аналітичний центр „Інститут Реформ”, 2004. – 44с.
84. Концепция формирования информационного общества в России. Одобрена решением Государственной комиссии по информатизации при Государственном комитете Российской Федерации по связи и информатизации от 28.05.1999 г. №32. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.provider.net.ru/law.other.01.php – Заголовок з екрану.
85. Кравченко І.Д. Програмно-цільове управління та його застосування в державному управлінні аграрним сектором економіки // Економіка АПК. – 2004. – №2. – С.9-15.
86. Крикавський Є., Косар Н., Мороз Л. Маркетинг енергозабезпечення: Монографія. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. – 196с.
87. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2002. – 208 с.
88. Кропивко М.М. Аналіз зарубіжного досвіду інвестиційного забезпечення стратегічних пріоритетів сільськогосподарських товаровиробників // АгроІнКом. – 2007. – №3-4. – С.43-47.
89. Кропивко М.М. Державне інвестиційне забезпечення сільськогосподар¬ського виробництва республіки Польща // АгроІнКом. – 2006. – №2.-– С.66-70.
90. Кропивко М.Ф. Інформаційне забезпечення агропромислового виробництва України в ринкових умовах. – К.: УААН, ІАЕ, 1996. -134с.
91. Кропивко М.Ф. Методологічні проблеми демократизації управління аграрним сектором економіки України. // Економіка АПК. – 2003. – №3. – С.27-35.
92. Кропивко М.Ф. Науково-консультаційне та інформаційне обслуговування селян з питань виробництва і збуту сільськогосподарської продукції // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Збірник наукових праць, №2. – К.: ІАЕ, 2000. – С.25-27.
93. Ксенофонтов М.М. Досвід і перспективи роботи Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Луганської області. // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Збірник наукових праць, №2. – К.: ІАЕ, 2000. – С.119-121.
94. Ксенофонтов М.М. Інформаційно-консультаційний супровід діяльності господарських структур в АПК Луганської області. // Економіка АПК. – 2001. – №7. – С.46-48.
95. Купрієнко Н. Добавки, без яких не обійтися // Деснянська правда. – 2005. – №78 (12 липня). – С.2.
96. Кухарук Ю.Я. Побудова моделі оптимального поєднання галузей виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки // Економіка АПК. – 2002. – №5. – С.17-21.
97. Лагановський Л. А льон синьо не цвіте // Урядовий кур’єр. – 2005. – №227 (29 листопада). – С.8.
98. Лисичкин В.А. Теория и практика прогностики. Методологические аспекты. – М.: Наука, 1972. – 224 с.
99. Лобанов М.І. Створення системи дорадництва в регіоні на базі Таврійської державної агротехнічної академії. // Економіка АПК. – 2001. – №6. – С.26-31.
100. Лобанов Н.И., Подшивалов Г.В., Рудакова Ж.А. Экономическое консультирование на базе регионального ИКЦ «АГРО-ТАВРИЯ»// Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Збірник наукових праць, №2. – К.: ІАЕ, 2000. – С.85-88.
101. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К.: НАНУ ІЕ, 1997. – 456 с.
102. Мазур А.Г. Організаційно-методологічні проблеми формування кадрового потенціалу АПК регіону в перехідний період. // Економіка АПК. – 2001. – №6. – С.112-115.
103. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие / Под ред. И.И. Мазура. – М.: Омега-Л, 2004. – с.664.
104. Макхэм К. Управленческий консалтинг / Пер. с англ. – М.: Изд-во «Дело и Сервис». – 1999.
105. Малолєткова О. Україні – нову аграрну політику // Урядовий кур’єр. – 2005. – №227 (29 листопада). – С.10.
106. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов. Часть вторая // К.Маркс и Ф.Энгельс. Соч., т.46, ч.II. – М.: Политиздат, 1969. – 512 с.
107. Маршалл А. Принципы экономической науки, т.1. Пер. с англ. – М., Издательская группа “Прогресс”, 1993. – 415 с.
108. Махортов Ю.О., Дмитренко В.Л. Нормативи економіки грунтозахисного землеробства та еколого-економічна оцінка протиерозійних заходів // Економіка АПК. – 2003. – №4. – С.10-13.
109. Медынский В.Г., Ильдеменов С.В. Реинжиниринг инновационного предпринимательства: Учеб.пособие для вузов / Под ред. проф. В.А. Ирикова. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 414с.
110. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002. – 346с.
111. Методичні рекомендації з підготовки інвестиційних проектів, до реалізації яких залучатимуться іноземні інвестори від 27 листопада 2000 року №258 // Українська інвестиційна газета (Державна підтримка інвестиційних проектів). Нормативна база. – 2002. – 14 травня.–С.20-27.
112. Митний кодекс України. Прийнятий 11 липня 2002 р. – К.: Істина, 2002. – 168 с.
113. Моисеев Н.Н. Математика ставит эксперимент. – М.: Наука, 1979.-223с.
114. Мороз В.В. Розвиток ринкової інфраструктури в АПК. // Економіка АПК. – 2001. – №3. – С.82-85.
115. Мясникова Л. Российский менталитет и управление. // Вопросы экономики. – 2000. – №8. – С.38-44.
116. Назаренко В.И. Сельское хозяйство России в системе мирохозяйственных связей // Економіка АПК. – 2003. – №9. –С.131-138.
117. Научно-технический прогресс: программный подход. – М.: Мысль, 1981. – 238 с.
118. Нестор В. Корпорація „Агро-Союз” – надійний партнер // Деснянська правда. – 2005. – №83 (23 липня). – С.2.
119. Онищенко А. Финансовая результативность сельскохозяйственных предприятий // Экономика Украины. – 2005. – №2. – С.59-70.
120. Організація управління в районній ланці АПК / В.В. Юрчишин, В.М. Малес, О.М. Бородіна та ін.; За ред. В.В. Юрчишина. – К.: Урожай, 1990. – 184с.
121. Павлов В.В. Методологические аспекты управления. – М.: Мысль, 1981. – 176 с.
122. Панченко Г.М. Системне програмування ринкових перетворень агропромислового комплексу області // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Збірник – Чернігів: ЧДТУ, 2002. – №16. – С.31-37.
123. Перебийніс В.І. Управління енергетичною ефективністю рослинництва // Економіка АПК. – 2003. – №5. – С.14-17.
124. Перелік видів діяльності й об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554 із змінами від 14.02.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base57/ukr57504.htm. – Заголовок з екрану.
125. Питання Міністерства аграрної політики України: Указ Президента України від 7.06.2000 р. N 772/2000 із змінами від 05.03.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base49/ukr49571.htm. – Заголовок з екрану.
126. Підлісецький Г.М., Білоусько Я.К., Денисенко П.А., Коврига В.В., Питулько В.О. Матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва: тенденції і перспективи // Економіка АПК. – 2002. – №4. – С.8-16.
127. Плющ І.С. Напрями розвитку аграрної політики в Україні. // Економіка АПК. – 2001. – №4. – С.3-6.
128. Повна С.В. Вдосконалення державної експертно-консультаційної системи підтримки інвестиційних процесів у агропромисловому комплексі регіону // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Збірник – Чернігів: ЧДТУ, 2002. - №.16 – С.74-81.
129. Повна С.В. Еколого-енергетичні аспекти експертизи інвестиційних проектів аграрного сектору регіону // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Збірник – Чернігів: ЧДТУ, 2003. - №19. – С.48-53.
130. Повна С.В. Експертно-консалтингова функція держави у формуванні стратегії виходу аграрних підприємств регіону на міжнародний інвестиційній ринок // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 189: В 5 т. Том IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.1066-1071.
131. Повна С.В. Зовнішня торгівля як фактор дієвості інноваційно-інвестиційної стратегії підприємств агропромислового комплексу Чернігівського регіону // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 211: В 4 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.770-780.
132. Повна С.В. Зовнішня торгівля як фактор формування дієвої інноваційно-інвестиційної стратегії аграрних підприємств Чернігівського регіону // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (3-4 лютого 2006 р.). – Том 1. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С.118-120.
133. Повна С.В. Адаптація інноваційно-інвестиційної моделі розвитку аграрних підприємств до функцій FAO // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Інтеграційні процеси та соціально-економічний розвиток” (25-26 квітня 2007 р., м.Сімферополь). – Сімферополь: Таврія, 2007. – С.190-191.
134. Повна С.В. Екологічний моніторинг у контексті вимог міжнародних фінансових організацій // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ’2004” – Том 57. Географія та геологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.60-61.
135. Повна С.В. Експертиза і консалтинг як фактор циклічності інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних підприємств Чернігівського регіону // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”. – Полтава: ПУСКУ, 2006 – С.156-157.
136. Повна С.В. Експертно-консалтинговий фактор інституційного та інноваційно-інвестиційного розвитку аграрної сфери Чернігівської області: теорія і практика // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 212: В 4 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.215-223.
137. Повна С.В. Експертно-консультаційна функція у формуванні та реалізації інвестиційної стратегії аграрних підприємств регіону // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (1-8 червня 2005 р.). – Том І. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.-С.129-131.
138. Повна С.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств харчової промисловості як дієвий фактор розвитку агропромислового комплексу Чернігівської області // Культура народов Причерноморья, 2006. – №78. – С.114-119.
139. Повна С.В. Зовнішньоекономічна діяльність як фактор інноваційного інвестування аграрних підприємств Чернігівського регіону // Первая международная научно-практическая конференция «Развитие внешне¬эконо¬ми¬чес¬кой деятельности в условиях глобализации» // Культура народов Причерноморья, №59 (март 2005 года). – С.154.
140. Повна С.В. Особливості становлення інноваційно-інвестиційної функції сучасного агроконсалтингу в Україні // Збірка тез доповідей учасників ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє” (25-27 червня 2003 р., м.Київ) / Уклад.: Кухарєв С.О. – К.: ІВЦ Видавн. Політехніка, 2003. – С.167.
141. Повна С.В. Ринкові та інноваційно-інвестиційні передумови дієвості стратегії розвитку аграрних підприємств // Культура народов Причерноморья, 2007. – №103. – С.164-168.
142. Повна С.В. Соціальна стандартизація інноваційно-інвестиційного оновлення підприємств агропромислового комплексу Чернігівського регіону // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 2006. – №2. – С. 124-128.
143. Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 1999. – 272с.
144. Посібник для сільськогосподарських дорадників // Поморський осередок сільськогосподарського дорадництва в Гданську. – Старе Поле, 2005. – 325 с.
145. Послання Президента України до Верховної Ради України: Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки//Урядовий кур’єр.-2002. – №100. – с.5-12.
146. Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу: Постанова Кабінету Міністрів України від 5.05.1997 р. №414 із змінами від 10.10.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base55/ukr55218.htm. – Заголовок з екрану.
147. Про впровадження механізму страхування експортних та імпортних ризиків: Постанова Кабінету Міністрів від 17.08.1998 р. №1280 із змінами від 15.12.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base53/ukr53122.htm. – Заголовок з екрану.
148. Про державну експертизу з енергозбереження: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. N 1094 із змінами від 08.11.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base53/ukr53251.htm. – Заголовок з екрану. [П-33]
149. Про державну підтримку малого підприємництва: Указ Президента України від 12.05.1998 р. № 456/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base53/ukr53523.htm. – Заголовок з екрану.
150. Про деякі питання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. N1175 // Офіційний вісник України вiд 11.08.2000 – 2000 р., № 30, стор. 129, стаття 1281, код акту 16372/2000.
151. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. №1001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base06/ukr06910.htm. – Заголовок з екрану.
152. Про затвердження Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2009 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 927 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/page/?4807. – Заголовок з екрану.
153. Про затвердження Інструкції про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження на виконання п.4 постанови Кабінету Міністрів від 15 липня 1998 р. N 1094: Наказ Державного комітету України з енергозбереження від 09.03.99 р. №15 із змінами від 27.08.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uazakon.com/big/text1113/pg1.htm. – Заголовок з екрану.
154. Про затвердження Методики відбору конкурентоспроможних проектів з розвитку експортного потенціалу України: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 15.01.2002 N 13 [Електронний ресурс]. // Правовая система «Инфодиск: законодательство Украины», 2006.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.