У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ
Количество страниц 276
ВУЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 21099.doc 
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ I. Теоретичні засади управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудівної галузі ……..……..12
1.1. Сутність інноваційного потенціалу та його роль в розвитку
підприємств ……………………….………………………………………..12
1.2. Основні чинники розвитку інноваційного потенціалу підприємств машинобудівної галузі …………………………………………………….31
1.3. Організаційно-економічний механізм управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств ………………………………….43
Висновки до розділу І …………………………………………………………..66
РОЗДІЛ II. Системний аналіз управління інноваційним потенціалом підприємств машинобудування ……………………………….70
2.1. Аналіз зарубіжного досвіду організаційно-правових форм управління інноваційним потенціалом підприємств ………………………………….70
2.2. Аналіз управління розвитком інноваційного потенціалу
за показниками господарювання підприємств машинобудівної
галузі України …………………………………………………………….102
2.3. Оцінка інноваційного потенціалу підприємств
машинобудівної галузі ……………………………………………...……116
Висновки до розділу ІІ ………………………………………………………...156
РОЗДІЛ ІІІ. Організаційно-економічні основи удосконалення
управління розвитком інноваційного потенціалу
підприємств машинобудівної галузі ………………………….160
3.1. Модель управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування …………………………………………………….…..160
3.2. Формування організаційно-економічного механізму
управління розвитком інноваційного потенціалу
підприємств машинобудування ………………………………………….170
3.3. Методика комплексної оцінки інноваційного потенціалу
кластерної структури об’єднаних підприємств
машинобудування при виборі стратегічного партнера ………………...181
Висновки до розділу ІІІ ………………………………………………………..214
ВИСНОВКИ ………………………………………………………..………….219
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..224
Додаток А. Зміст визначень категорії інноваційний потенціал в різних дослідженнях ………………………………………………..……224
Додаток Б. Аналіз наукової та науково-технічної діяльності ………………226
Додаток В. Динаміка промислових підприємств, що впроваджували
інновації у 2005—2007 pp., за типами інновацій
за видами діяльності ……………………………………………..228
Додаток Г. Джерела фінансування технологічних інновацій …………...….230
Додаток Д. Алгоритм експертної оцінки стану елементів
інноваційного потенціалу ………………………………………..232
Додаток Е. Результати факторного аналізу ……………………………….....235
Додаток Ж. Результати факторного аналізу …………………………………237
Додаток З. Лістінг результатів регресійного аналізу ………………………..239
Додаток К. Математичне моделювання дій учасників кластерної
структури управління ………………………………………...….241
Додаток Л. Результати комплексної оцінки інноваційного потенціалу кластерної структури об’єднаних підприємств при виборі партнера ………252
Додаток М. Відомості про використання дисертаційних розробок ………..257
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..260


ВСТУП

Актуальність теми. Європейський вибір України відповідна, її інтеграція у високотехнологічне конкурентне середовище зумовили необхідність формування інноваційної моделі розвитку, в якій роль головного джерела довготривалого економічного зростання відіграють наукові надбання та їх технологічне застосування, що надає можливість підвищувати конкурентоспроможність економіки, гарантувати її економічну безпеку та чільне місце в Європейському Союзі за умови стабільних і високих темпів економічного зростання. Водночас інноваційна модель розвитку має розглядатися як інструмент формування засад інноваційно–інформаційного суспільства в Україні.
Питання переходу України до інноваційної моделі розвитку привертає до себе дедалі більшу увагу науковців, політиків, представників практичного бізнесу. Зважаючи на сучасні тенденції розвитку світової економіки стає, все очевиднішим, що лише на цьому шляху національна економіка може зайняти пристойне місце в світовому ринковому середовищі. Створення належних стимулів для поширення інноваційної моделі економічної поведінки українського бізнесу стає пріоритетним завданням економічної політики держави. Інноваційна діяльність підприємств виступає сьогодні як об’єкт поєднання інтелектуальних, фінансових, матеріальних та інших процесів вкладання ресурсів з метою, насамперед, одержання ефекту. Запорукою розв’язання проблем активізації інноваційної діяльності підприємств машинобудування є науково розроблені й обґрунтовані питання стосовно спроможності суб’єктів господарювання до інноваційної діяльності, наявності у них необхідних першочергових передумов, тобто наявності інноваційного потенціалу.
Широке коло питань, пов’язаних з дослідженнями сутності інноваційного потенціалу та управління його розвитком на підприємствах, знайшло своє відображення у працях відомих вітчизняних і зарубіжних учених–економістів, серед яких: О. Ареф’єва, І. Балабанов, О. Василенко,
Л. Водочек, В. Бесєдіна, О. Волков, В. Вітлінський, А. Гриньов,
Н. Гончарова, М. Денисенко, М. Єрмошенко, С. Ілляшенко, М. Йохна,
М. Краснокутська, Т. Лепейко, В. Мединський, М. Портер, В. Парсяк,
О. Рудченко, Т. Сааті, В. Стадник, Р. Фатхутдінов, Г. Хакен, Й. Шумпетер та інші.
Їхні праці покладені в методологічну основу виконання даного дисертаційного дослідження, а запропоновані в даній роботі методи вирішення зазначених проблем можна розглядати як продовження наукових розробок даних учених–економістів. Разом з тим, наявні напрацювання не завжди враховують специфіку управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування, а у більшості випадків є значною мірою затеоретизованими, у той час як практика розвитку ринку інноваційної продукції машинобудівної галузі вимагає пошуку нових підходів та механізмів, які відповідають світовому рівню розвитку. Так, насамперед, потребує науково–методичного обґрунтування сутність і структура інноваційного потенціалу, оцінка його рівня і ефективності на підприємствах машинобудування; необхідним є систематизація принципів, методів, функцій і чинників, які впливають на формування, розвиток і управління інноваційним потенціалом. Невирішеність перерахованих вище проблем, недосконалість їх висвітлення у наукових публікаціях стали визначальними при виборі та обґрунтуванні актуальності теми дисертації, її завдань і структури.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково–дослідних робіт Європейського університету: «Організація та управління стратегічним розвитком промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0107U0002007), особисто автором розроблені пропозиції щодо оцінки інноваційного потенціалу, формування організаційно–економічного механізму управління розвитком інноваційного потенціалу та запропоновано модель управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування з використанням кластерної структури.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення й розвиток теоретичних підходів та методичних основ управління розвитком інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств, обґрунтування положень та практичних засад управління розвитком інноваційного потенціалу, а також розробка рекомендацій стосовно підвищення ефективності управління розвитком інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств в умовах ринкових відносин.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені такі задачі:
— провести теоретичний аналіз сутності та змісту поняття «інноваційний потенціал»;
— визначити структурні складові, джерела формування та чинники впливу на розвиток інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств;
— сформувати організаційно–економічний механізм управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств;
— здійснити аналіз існуючих організаційно–правових форм і методів управління інноваційним потенціалом підприємств машинобудування;
— проаналізувати методи оцінки та оцінити інноваційний потенціал підприємств, що досліджуються, на основі визначення рівня їхньої інноваційної активності;
— розрахувати інноваційний потенціал підприємств машинобудування на основі факторного аналізу;
— запропонувати методику оцінки інноваційного потенціалу, яка враховує кількісний і якісні аспекти розвитку інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств;
— створити модель управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування;
— обґрунтувати аспекти взаємодії підприємств машинобудування і банків у формі кластерної структури для ефективного управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств;
— визначити і обґрунтувати основні шляхи удосконалення організаційно–економічного механізму управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування;
— запропонувати методику комплексної оцінки інноваційного потенціалу кластерної структури управління підприємств машинобудування при виборі стратегічного партнера;
— проаналізувати ефекти від інтеграції підприємств і банку у кластерній моделі управління.
Об'єктом дослідження є сукупність економічних відносин з управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудівної галузі.
Предметом дослідження є сукупність умов, чинників, методів та інструментів забезпечення ефективного управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження економічних явищ: аналіз і синтез – для визначення понять інноваційного потенціалу; факторний аналіз – для дослідження факторів, що впливають на управління розвитком інноваційного потенціалу; структурний аналіз – для дослідження динаміки та структури показників інноваційного потенціалу; екстраполяції – для визначення тенденцій розвитку досліджуваних підприємств; групування й класифікації – для систематизації факторів, що впливають на зростання потенціалу підприємств; порівняння та експертних оцінок – для визначення вагомих коефіцієнтів виміру рівня інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств; економіко–математичне моделювання – для розробки економетричних моделей прогнозування розвитку інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств; при побудові організаційно–економічного механізму управління розвитком інноваційного потенціалу та розробці імітаційної моделі управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудівної галузі – цільовий підхід, моделювання і ситуаційний аналіз.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження є аналітична інформація Держкомстату України, матеріали галузевих міністерств, дані статистичної звітності господарської діяльності машинобудівних підприємств, матеріали анкетного опитування керівників і фахівців досліджуваних підприємств та організацій, теоретичні роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників, а також фундаментальні положення в області інноваційного менеджменту, системного теоретико–економічного аналізу інноваційних програм зарубіжних країн.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в запропонованих автором науковообґрунтованих теоретичних та практичних розробках щодо удосконалення управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств, до яких можна віднести наступні:
вперше:
— розроблено модель управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств, яка базується на взаємодії підприємств досліджуваної галузі і фінансової установи шляхом об'єднання конкурентних потенціалів з використанням кластерної структури управління, що дозволило підприємствам поглибити спеціалізацію виробництва, розподілити внутрішні ризики, підвищити генерацію нововведень та забезпечити економію внутрішніх витрат;
— на основі розробленої моделі запропоновано організаційно–економічний механізм управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств об’єднаних в кластер, що складається з набору методів, принципів, функцій та організаційного забезпечення, в поєднанні яких через координацію дій можливе досягнення досліджуваними суб’єктами господарювання головної мети — розвитку інноваційного потенціалу і управління ним;
удосконалено:
— визначення «інноваційного потенціалу» як сукупності організаційно–управлінського, ресурсного блоку та інноваційної культури, що можуть за певних діючих внутрішніх і зовнішніх чинників інноваційного клімату бути спрямовані на реалізацію інноваційної діяльності підприємства, метою якої є задоволення нових потреб суспільства;
— організаційно–економічний механізм управління розвитком інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств, що підвищує ефект синергії розвитку складових інноваційного потенціалу за рахунок їх одночасної реалізації;
набули подальшого розвитку:
— особливості управління розвитком інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств на основі врахування впливу зовнішніх і внутрішніх чинників і розрахованого інтегрованого показника, що в сукупності дозволяє об'єктивно оцінити рівні інноваційного потенціалу і його структурних блоків;
— методичний підхід до оцінки розвитку інноваційного потенціалу, який дозволяє на основі загальних та часткових показників визначити ефективність розвитку інноваційних можливостей усіх видів складових інноваційного потенціалу, що має в своєму розпорядженні суб'єкт господарювання;
— методика комплексної оцінки інноваційного потенціалу кластерної структури з метою вибору стратегічного партнера, яка заснована на синтезі методів експертних оцінок і теорії ймовірностей, математичної статистики й економетрії, що дозволяє оцінити наявні альтернативи і вибрати кращу з урахуванням певних умов, що враховує при цьому кількісну і якісну інформацію, динаміку показників та дозволяє оцінити альтернативні варіанти і здійснити вибір партнерів, визначити і оцінити кластерний інноваційний потенціал, здійснити кількісно обґрунтований прогноз його розвитку в часі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні й апробації методичних рекомендацій щодо моделі управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств в галузі машинобудування на основі ефективного використання складових блоків інноваційного потенціалу; використанні методів оцінки інноваційного потенціалу підприємств; застосуванні кластерного механізму для прискореного зниження витрат; генерування впровадження інновацій, розподілу внутрішніх ризиків між учасниками кластерної системи; у розробці рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності управління розвитком інноваційного потенціалу на основі ефекту синергії, що дозволить досліджуваним підприємствам поглиблювати спеціалізацію виробництва і забезпечувати економію внутрішніх витрат завдяки фінансовій підтримці банку, що входить в дану структуру.
Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації, які мають прикладний характер, впроваджено на промисловому підприємстві ВАТ «Могилів–Подільський машзавод» (акт про впровадження №1041 від 15.06.2008 р.), ЗАТ «Бориспільський автозавод» (акт про впровадження №1044/08 від 12.06.2008 р.), АТ «Барський машинобудівний завод» (довідка без /н).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливої науково–прикладної задачі удосконалення ефективного управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати досліджень відображено в наукових працях автора та в матеріалах науково–практичних конференцій і семінарів, що проводились в Україні, зокрема на: V, VI, VІI Міжнародних наукових семінарах «Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті» (Національна академія управління, Українська академія інформатики, оз. Світязь-Київ, 2006, 2007, 2008 рр.); ІХ Всеукраїнській науково–практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (25–27 квітня 2006 р., м. Київ, Європейський університет, Національний педагогічний університет ім.
М. Драгоманова); ІІІ Міжнародній науково–практичній конференції «Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблема підготовки кадрів» (21–25 травня 2007 р., м. Одеса, Одеський аграрний університет); ІІІ Міжнародній науково–практичній конференції «Інформаційна економіка: проблеми і шляхи розв’язання» (5–10 листопада 2007 р., м. Стамбул–Київ, Українська академія інформатики); VІ Міжнародній науково–практичній конференції «Актуальні проблеми економіки 2007» (13–14 грудня 2007 р.,
м. Київ, Національна академія управління).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, у т.ч. 6 статей у фахових виданнях, а також підрозділи у двох наукових колективних монографіях. Загальний обсяг публікацій складає 3,32 ум.–друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 3,32 ум.–друк. арк.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (який складає 183 найменування) та 10 додатків. Загальний обсяг роботи становить 223 сторінки машинописного тексту, містить 48 таблиць та 35 рисунків.
Список литературы ВИСНОВКИ

Відповідно до задач дисертаційного дослідження в роботі в узагальненому вигляді результати зводяться до наукового обґрунтування теоретичних положень, розробки методичних підходів та практичних засад управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування.
1. Запорукою розв'язання проблем активізації інноваційної діяльності підприємств є науково обґрунтовані й розроблені питання стосовно спроможності суб'єктів господарювання до інноваційної діяльності, наявності у них необхідних першочергових передумов, тобто наявності інноваційного потенціалу. Існуючі підходи до визначення «інноваційний потенціал», на думку автора, не повною мірою відбивають сутність даної економічної категорії. У зв’язку з цим автор, вважав за доцільне розглянути сутність інноваційного потенціалу як сукупності організаційно–управлінського, ресурсного блоку та інноваційної культури, що можуть за певних діючих внутрішніх і зовнішніх чинників інноваційного клімату бути спрямовані на реалізацію інноваційної діяльності підприємства, метою якої є задоволення нових потреб суспільства.
2. Проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на розвиток інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств для побудови механізму управління розвитком інноваційного потенціалу та вибору гнучкої організаційно–правової форми управління. Доведено, що стан інноваційного потенціалу підприємств є результатом впливу не окремих чинників, а сукупності чинників макро–, мікро– і внутрішнього середовищ. Отже, дослідження ґрунтувалось на системному підході, що враховує взаємозв’язок, складність та рухомість дії чинників у просторі та надає можливість використання запропонованої класифікації для цілеспрямованого моделювання процесу управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств.
3. Визначено зміст і структуру організаційно–економічного механізму управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств. Теоретичну основу ОЕМУІРПП підприємств, що спирається на методологію системно–цільового підходу до вирішення управлінських проблем, складають принципи, методи, фінансові інструменти, форми організації спільної діяльності, процедури синтезу в умовах діяльності конкретних підприємств–учасників, які необхідно вдосконалювати для адаптації до сучасних умов господарювання.
4. За результатами комплексного аналізу іноземної практики організаційно–правових форм управління доведено, що масштабні підприємства машинобудівної галузі, як розвинутих країн так і вітчизняні використовують різні організаційно–правові форми управління, проте базовими на сьогоднішній час є інтегровані структури управління.
5. За допомогою методів оцінки інноваційного потенціалу було досліджено інноваційну активність підприємств машинобудування за період 2001–2007рр. В процесі оцінювання визначено, що адекватними методами кількісного дослідження інноваційного потенціалу підприємств є факторний аналіз, регресійний та розрахунок коефіцієнта інноваційної активності підприємств.
6. Проведення факторного аналізу дозволило обґрунтувати систему часткових показників, що характеризують потенціалоутворюючі елементи, і підтвердило коректність їх вибору. За результатами факторного аналізу були визначені основні елементи впливу на ефективність оцінювання інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств, основними з них є такі: результати використання зовнішніх і внутрішніх фінансових джерел, оборотність фінансових складових інноваційного потенціалу, рентабельність і загальна маневреність, ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, інноваційна спрямованість виробничої діяльності підприємства, якісне використання трудових ресурсів і рівень модернізації виробництва. Результати регресійного аналізу можуть використовуватися при оцінюванні інтегрального показника інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств.
За результатами проведених розрахунків було зроблено висновок про те, що методи оцінки інноваційного потенціалу можуть бути використані в подальших дослідженнях і практичній діяльності досліджуваних підприємств.
7. Обґрунтовані та розроблені методичні рекомендації щодо оцінки розвитку інноваційного потенціалу суб'єкта підприємницької діяльності дозволяють вирішити цю проблему шляхом аналізу динаміки зміни запропонованої системи загальних і часткових показників, що найповніше відбивають результати інноваційної діяльності. Точність, глибина і склад показників оцінки ефективності управління розвитком інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств залежать від цілей проведення аналізу, їх часового горизонту. Для визначення стратегічної спрямованості управління розвитком інноваційного потенціалу доцільно застосовувати загальні показники, які характеризують основну тенденцію ефективності його розвитку на підприємстві. Для прийняття тактичних рішень пропонується проводити поглиблений аналіз ефективності управління розвитком інноваційного потенціалу підприємства, оснований на розрахунку часткових показників. Він дозволяє на основі часткових та загальних показників визначити ефективність управління розвитком усіх видів складових інноваційного потенціалу, що має в своєму розпорядженні суб'єкт господарювання. Практичну цінність запропонованої системи показників підтверджує застосування методики кількісного і якісного аналізу економічної ефективності управління розвитком інноваційного потенціалу на прикладі ВАТ «Могилів–Подільський машзавод».
8. Визначено модель управління розвитком інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств на основі використання кластерного підходу, яка базується на об’єднанні різних видів ресурсів і ефективного їх використання для нарощування інноваційного потенціалу. Об'єднання підприємств машинобудівної сфери і банківської установи в кластерну структуру дозволяє кожному з учасників отримувати переваги від ефекту синергії, який виникає в процесі об'єднання зусиль масштабності виробництва, реалізації продукції і розвитку потенціалів. Відмінність даного кластеру від формальних структур полягає в тому, що підприємства і банк зберігають свою незалежність і гнучкість. До того ж, за рахунок спільної діяльності і, перш за все, завдяки розширенню і прискоренню інноваційності виробничих процесів підприємства досягають значно більшої продуктивності праці, а фінансові установи поповнюють свої активи.
Кластерна концепція виходить за межі простих горизонтальних мереж, в яких підприємства, діючи на спільному ринку готових виробів і відносячись до однієї і тієї ж промислової групи, кооперуються в таких напрямах діяльності, як дослідження і розвиток інновацій.
9. Особливістю запропонованого кластерного механізму є вертикальна структура управління комбінованими підприємствами, фінансовою структурою, і спільно створеним інноваційним фондом, що має цільове призначення. Укомплектованість різнорідних і доповнюючих об’єктів, що спеціалізуються на створенні і реалізації специфічного продукту, послуги, необхідних для споживання, в кінцевому випадку показує результативність запропонованого організаційно–економічного механізму управління розвитком інноваційного потенціалу об’єднаних підприємств в кластер.
При методичному обґрунтуванні моделі управління розвитком інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств було розроблено стратегічні функції управління, принципи та комплекс методів, на яких базується механізм управління розвитком інноваційного потенціалу досліджуваних підприємств кластерної структури.
10. Запропонована методика комплексної оцінки інноваційного потенціалу кластера з метою вибору стратегічного партнера заснована на синтезі методів експертних оцінок і теорії ймовірностей, математичної статистики й економетрії, що дозволяє оцінити наявні альтернативи і вибрати кращу з урахуванням певних умов, що враховує при цьому кількісну і якісну інформацію, динаміку показників. Методика складається з трьох етапів: параметричної оцінки діяльності підприємств, рейтингової оцінки стратегічного інноваційного потенціалу підприємств, моделювання ситуації з математичною формалізацією інтегральної оцінки інноваційного потенціалу кластерної структури. При цьому кількісна оцінка результативності потенціалу стратегічного партнерства розглядається як типова ситуація багатокритеріального багатоцільового ухвалення рішення в умовах ризику і невизначеності з урахуванням обмежень.
11. Практичне застосування методичних рекомендацій з вибору стратегічного партнера сприяє регулюванню конкретного сполучення етапів методики, що обумовлене обсягом вихідної інформації, заданою точністю, характером розв'язуваної задачі, та дозволяє розробити базове математичне забезпечення, адаптоване до специфіки проблеми в конкретних умовах. Реалізація запропонованої методики дозволяє оцінити альтернативні варіанти і здійснити вибір партнерів, визначити кластерний інноваційний потенціал, що було апробовано в умовах ВАТ «Могилів–Подільський машзавод».
12. В умовах співпраці підприємств за типом кластерних структур виникають такі сфери ефектів: стратегічний, синергетичний, інноваційний, економічний тощо. Кластерна структура управління є свого роду опціоном розвитку, оскільки фінансові витрати машинобудівних підприємств значно менші, проте отримуються значні конкурентні переваги за рахунок проходження одного з етапів інноваційного циклу – створення кінцевих виробів завдяки об’єднанню підприємств і банків. Сумарний ефект від такого об’єднання збільшується завдяки наявності ефективного механізму управління розвитком інноваційного потенціалу всередині кластера об’єднаних машинобудівних підприємств.
13. В рамках даного дослідження автором було досліджено:
— математично – модельний опис процесу управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств досліджуваної галузі;
— побудовано модель управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств машинобудування;
— досліджено процес фінансування і оцінки розвитку інноваційного потенціалу кластерної структури.



Список використаних джерел

1. Аль Хайек Амир Ахмед Хасан. Современные подходы к оценке экономического потенциала страны / Хайек Амир Ахмед Хасан Аль // Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура [Текст] : доповіді Х міжнародної науково-практичної конференції, Чернівці, 6—8 квітня 1999: У 3 т. — Чернівці : Рута, 1999. — Т. 1. — 1999. — С. 252—256.
2. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф ; [пер. с англ. ; науч. ред. и авт. пред. Л.И. Евенко]. — М. : Экономика, 2004. — 489 c.
3. Антонюк Л. Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук. — К. : КНЕУ, 2003. — 394 с.
4. Ареф'єва О. В. Управління потенціалом розвитку підприємств : [моногр.] / О. В. Ареф'єва, О. В. Коренков. — К. : ГРОТ, 2004. — 200 с.
5. Баканов М. И. Теория экономического анализа : [учебник] / М. И. Баканов, А. Д. Шеремет. — М. : Финансы и статистика, 2003. — 456 с.
6. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент : [учеб. пос. для вузов] / И. Т. Балабанов. — СПб. : Питер, 2001. — 304 c.
7. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т. / Р. Барр. — М. : Междунар. отношения, 1995. — Т.1. — 1995. — 608 с.
8. Бездудный Ф. Ф. Сущность понятия «инновация» и его классификация / Ф. Ф. Бездудный, Т. А. Смирнова, О. Д. Нечаева // Инновации. — 1998. — № 2—3. — C. 10-18.
9. Биконя С. Ф. Інституціональні аспекти теорії інноваційного розвитку / С. Ф. Биконя // Вісник КНУТД. — 2003. — № 3. — С. 101—106.
10. Боков В. В. Транснациональные компании — качественно новые предприятия постиндустриального развития ВЭД / В. В. Боков // Внешнеэкономическая деятельность предприятия. — 2003. — № 2. — С. 9—11.
11. Большая Советская Энциклопедия / под ред. Б. А. Введенского. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — Т. 34 .
12. Бородин А. Этапы формирования стратегического потенциала предприятия / А. Бородин // Проблемы теории и практики управления. — 2003. — № 6. — С. 95—102.
13. Брюховецька Н. Ю. Формування економічного механізму підприємств, адекватного сучасним умовам господарювання / Н. Ю. Брюховецька // Экономика промышленности / [НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти] ; редкол. А. И. Амоша (отв. ред.) и др. — Донецк, 2000. — С. 63—75.
14. Бутник О. М. Економіко-математичне моделювання динамічних закономірностей розвитку економічних систем : [монографія] / О. М. Бутник. — Харків : ІНЖЕК, 2003. — 224 с.
15. Бутнік-Сіверський О. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт / О. Бутнік-Сіверський // Інтелектуальний капітал. — 2003. — № 5. — С. 3—12.
16. Валдайцев С. В. Управление инновационным бизнесом : [учеб. пос. для вузов] / С. В. Валдайцев. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 343 c.
17. Валуев С. А. Организационный менеджмент / С. А. Валуев, А. В. Игнатьева. — М. : Вильямс, 2003. — 385 c.
18. Варчанюк А. Інноваційне оновлення виробництва — безальтернативний шлях / А. Варчанюк // Віче. — 2001. — № 11.
19. Василенко В. А. Стратегии и инновации в системе менеджмента : [учеб. пос.] / В. А. Василенко, И. Е. Мельник. — М. : МГИУ, 2001. — 418 c.
20. Василенко В. О. Теорія та практика розробки управлінських рішень : [навч. пос.] / В. О. Василенко. — К. : ЦУЛ, 2002. — 420 с.
21. Василенко О. В. Інноваційний менеджмент : [навч. пос.] / О. В. Василенко, В. Г. Шматько ; [за ред. В. О. Василенка]. — К. : ЦУЛ Фенікс, 2003. — 440 c.
22. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы (предпринимательство и координация децентрализованной компании) / пер. с англ. — М. : ИНФРА-М, 1996. — 287 с.
23. Виханский О. С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, прогресс / О. С. Виханский, А. И. Наумов. — М. : Гардарика, 1996. — 528 с.
24. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком / В. В. Вітлінський, П. І. Верченко. — К. : КНЕУ, 2000. — 292 с.
25. Вітлінський В.В. Економічний ризик: ігрові моделі / В. В. Вітлінський. — К. : КНЕУ, 2002. — 446 с.
26. Водочек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Водочек, О. Водачкова. — М. : Экономика, 1989. — 467 с.
27. Войнаренко М. Концепція кластерів до відродження виробництва на регіональному рівні / М. Войнаренко // Економіст. — 2000. — № 1. — С. 36—39.
28. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация / А. Э. Воронкова. — Луганськ : Вид-во Східноукраїнського національного ун-ту, 2004. — 320 с.
29. Гаджинский А. М. Основы логистики : [учеб. пос.] / А. М. Гаджинский. — М. : Маркетинг, 2005. — 124 c.
30. Гамидов Г. О. Основы инноватики и инновационной деятельности / Г.О. Гамидов, В.Г. Колосов, М.О. Османов. — СПб. : Политехника, 2000. — 322 c.
31. Ганущак Л. М. Інформаційне забезпечення управління розвитком інноваційного потенціалу державних підприємств / Л. М. Ганущак // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — №10. — С. 37—42.
32. Ганущак Л. М. Інформаційні технології в управлінні інноваційним потенціалом державних підприємств / Л. М. Ганущак // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — №10. — С. 18—24.
33. Ганущак Л. М. Умови формування стратегій розвитку інноваційного потенціалу державних підприємств / Л. М. Ганущак // Аграрний вісник Причорномор’я. — 2007. — №37. — С. 65—68.
34. Ганущак Л. М. Шляхи використання зарубіжного досвіду управління інноваційним потенціалом підприємств в Україні / Л. М. Ганущак // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — №4. — С. 135—142.
35. Ганущак Л. М. Дослідження організаційно-правових форм управління інноваційним потенціалом державних підприємств / Л. М. Ганущак // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — №10. — С. 217—226.
36. Ганущак Л. М. Інформаційно-інноваційне моделювання виробничо-предметних галузей як елемент оптимального організаційного управління / Л. М. Ганущак // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — №3. — С. 213—217.
37. Ганущак Л. М. Оцінка інноваційного потенціалу та ефективність його реалізації на підприємствах / Л. М. Ганущак // Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання : [кол. моногр.] / За наук. ред. д.е.н., проф. М. М. Єрмошенка. — К. : Національна академія управління, 2008. — Розд. 2.6. — С. 162—165.
38. Ганущак Л. М. Шляхи використання зарубіжного досвіду управління інноваційним потенціалом підприємств в Україні / Л. М. Ганущак // Управління інноваційною діяльністю в економіці України : [кол. наук. моногр.] / за наук. ред. д. е. н., проф. С. А. Єрохін. — К. : Національна академія управління, 2008. — Розд. 4.1.— С. 105—112.
39. Гапоненко Н. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к новому технологическому порядку / Н. Гапоненко // Вопросы экономики. — 1997. — № 9.
40. Гатина Г. Ф. Мировая экономика / Г. Ф. Гатина, В. А. Мерзликин, Н. Н. Щукина. — Пермь : Перм. гос. техн. ун-т, 2001. — 384 с.
41. Гвишиани Д. М. Организация и управление / Д. М. Гвишиани. — [изд. 3-е., перераб.]. — М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. — 332 с.
42. Голанский М. М. Экономическое развитие в перспективе (оценка экономического потенциала стран мира) / М. М. Голанский. — М. : Наука. Глав. ред. вост. литературы, 1989. — 143 с.
43. Гольдштейн Г. Я. Инновационный менеджмент : [учеб. пос.] / Г. Я. Гольдштейн. — Таганрог : Изд-во ТРТУ, 1998. — 132 с.
44. Гончарова Н. П. Инновационность конкурентних факторов эконономического развития / Н. П. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — № 3. — С. 43—59.
45. Гончарова Н. П. Теоретико-методические аспекты формирование инновационной политики / Н. П. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 4. — С. 62—73.
46. Гончарова Н. П. Технологія формування інноваційного потенціалу підприємств / Н. П. Гончарова // Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи її розв’язання : [кол. моногр.] / за наук. ред. д.е.н., проф. М. М. Єрмошенка. — К.: Національна академія управління, 2008. — Розд. 2.1. — С. 128—136.
47. Горемыкин В.А. Стратегия развития предприятия : [учеб. пос. для ВУЗов] / В. А. Горемыкин. — М. : Дашков и Ко, 2004. — 594 с.
48. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами від 11.03.2007 №424-V [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
49. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / А. В. Гриньов. — X. : ІНЖЕК, 2003. — 308 с.
50. Гриньов А. В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. В. Гриньов // Проблеми науки. — 2003. — № 12. — С. 12—15.
51. Грищенко О. В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности организации / О. В. Грищенко. — Таганрог : Изд-во Таганр. гос. ун-та, 2001. — 310 с.
52. Дери А. Слияния-поглощения: отраслевая логика / А. Дери // РЖ. Сер. Экономика. — 1999. — № 5. — С. 69—73.
53. Дмитрук І. Й. Виробничий потенціал і його використання в умовах ринку : препр. / [І. Й. Дмитрук, О. І. Фурдичко, А. П. Гмитрук] ; НАН України. ІРД. — Львів, 1995. — 82 с.
54. Донец Ю. Ю. Эффективность использования производственного потенциала / Ю. Ю. Донец. — К. : Знание, 1978. — 315 с.
55. Економіка і організація інноваційної діяльності : [навч. пос.] / І. І. Цигилик, С. О. Кропельницька [та ін.] — К. : ЦНЛ, 2004. —128 с.
56. Економіка й організація інноваційної діяльності : [підручник] / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан та ін. ; [під ред. проф. О. І. Волкова, проф. М. П. Денисенка. — К. : В-во «Професіонал», 2004. — 960 с.
57. Економіка й організація інноваційної діяльності : підручник. — [друге вид.] / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан та ін. ; [під ред. проф. О. І. Волкова і проф. М. П. Денисенка]. — К., 2005. — 423 с.
58. Економіка підприємства : [навч. пос.] / О. В. Ареф’єва, В. Г. Сахаєв, О. В. Ареф’єв [та ін.]. — К. : ЄУФІМБ, 2003. — 237 с.
59. Економіка підприємства : [підруч.] / Л. Г. Мельник, О. І. Корінцева, С. М. Ілляшенко та ін. ; [за заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника]. — Суми : ВДТ «Університетська книга», 2004. — 648 с.
60. Економіка підприємства : [підручник] / за ред. С. Ф. Покропивного. — [вид. 2-е, перероблене та доповнене]. — К. : КНЕУ, 2001. — 528 c.
61. Економіка та менеджмент : [навч. пос.] / за наук. ред. О. Є. Кузьміна. — Львів : Вид-во ДУ "Львівська політехніка", 1996. — 828 с.
62. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи : у 5 т. / [за ред. В. Д. Бесєдіна, Л. К. Кульпінської]. — К., 1996. — Т. 2: Проблеми реформування відносин власності в Україні. — 312 c.
63. Економічна енциклопедія : у 3-х томах / [редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. — К.: Академія, 2000. — Т. 1. — 863 c.
64. Економічний аналіз : [навч. посіб.] / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток ; [за ред. акад. НАН України, проф. М. Г. Чумаченка]. — К. : КНЕУ, 2001. — 540 с.
65. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України від 30.04.2002 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
66. Єрмошенко М. М. Маркетинговий менеджмент : [навч. посіб.] / М. М. Єрмошенко. — К. : Національна академія управління, 2001. — 204 с.
67. Єрмошенко М. М. Менеджмент: [навч. посіб.] / М. М. Єрмошенко, С. А. Єрохін, О. А. Стороженко. — К. : Національна академія управління, 2006. — 656 с.
68. Забродский В. А. Развитие крупномасштабных экономико-производственных систем / В. А. Забродский, Н. А. Кизим. — Харьков : Бизнес Информ, 2000. — 72 с.
69. Зулькарнаев И. Институциональные рамки концепции современного стратегического управления / И. Зулькарнаев, Л. Иясова // Консультант директора. — 2001. — № 2. — С. 17—19.
70. Иванов Ю. В. Слияния, поглощения и разделение компаний: стратегия и тактика трансформации бизнеса / Ю. В. Иванов. — М. : Альпина Паблишер, 2001. — 244 с.
71. Иванова Н. Технологические объединения / Н. Иванова, А. Дагаев // Экономист. — 1999. — № 7. — С. 71—77.
72. Инновационный менеджмент : [учеб. пособ.] / под ред. Л. Н. Оголевой. — М. : ИНФРА, 2001. — 238 с.
73. Инновационный менеджмент : [учебник] / под ред. С. Д. Ильенковой. — М. : ЮНИТИ, 2001. — 232 c.
74. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком : [навч. посіб.] / С. М. Ілляшенко. — [2-ге вид., перероб і доп.]. — Суми : ВДТ «Університетська книга», 2003. — 250 с.
75. Йохна М. В. Економіка і організація інноваційної діяльності : [навч. посіб.] / М. В. Йохна, В. В. Стадник. — К. : Видавничий центр «Академія», 2005. — 400 с.
76. Ковалев Г. Д. Инновационные коммуникации / Г. Д. Ковалев. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 286 с.
77. Коментар до Конституції України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
78. Конституція України : основний закон [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
79. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України: cхвалена Постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-XIV // Офіційний вісник України. — 1999. — 6 серпня. — № 29.
80. Косачев Ю.В. Экономико-математические модели эффективности финансово-промышленых структур / Ю. В. Косачев. — М. : Логос, 2004. — 248 с.
81. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств / А. Кофман ; [пер. с англ.]. — М. : Радио и связь, 1982. — 432 с.
82. Краснокутська М. В. Інноваційний менеджмент : [навч. посіб.] / М. В. Краснокутська. — К. : КНЕУ, 2003. — 504 с.
83. Крылов Э. И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э. И. Крылов, В. М. Власова, И. В. Журавкова. — М., 2001. — 608 с.
84. Ларичев О. И. Количественный и вербальный анализ решений: сравнительное исследование возможностей и ограничений / О. И. Ларичев, Р. Браун // Экономика и математические методы. — 1998. — Т. 34, вып. 4. — С. 97—107.
85. Ленский Е. В. Корпоративный бизнес / Е. В. Ленский ; под ред. О. Н. Сосковца. — Минск. : Армита–Маркетинг, Менеджмент, 2001. — 480 с.
86. Лепейко Т. І. Концептуальні засади управління підприємством як економічною системою : [моногр.] / Т. І. Лепейко, В. О. Коюда, І. О. Лук'янченко. — Харків : Вид-во ХНЕУ, 2007. — 349 с.
87. Лепейко Т. І. Сущность и структура потенциала предприятия в современных условиях / Т. І. Лепейко // Економіка: проблеми теорії та практики : [зб. наук. праць]. — Вип. 199 : [в 4 т.]. — Т. 1. — Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. — С. 284—292.
88. Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку : [моногр.] / за заг. ред. д.е.н., проф. С. М. Ілляшенка. — Суми : ВДТ «Університетська книга», 2006. — 728 с.
89. Маркова В. Д. Стратегический менеджмент / В. Д. Маркова, С. А. Кузнецова. — М. : Инфра, 1999. — 288 с.
90. Медынский В. Г. Инновационное предпринимательство : [учеб. пос.] / В. Г. Медынский, Л. Г. Шаршукова. — М. : ИНФРА-М, 2001. — 156 с.
91. Медынский В. Г. Инновационный менеджмент : [учебник] / В. Г. Медынский. — М. : ИНФРА-М, 2002. — 293 с.
92. Международный менеджмент / под ред. С. Э. Пивоварова, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. — СПб. : Питер, 2001. — 576 с.
93. Менеджмент организации / Н. А. Соломатин, Р. З. Акбердин и др. ; [под ред. д.э.н. З. П. Румянцевой]. — М. : ИНФРА-М, 1995. — 397 c.
94. Менеджмент та маркетинг інновацій : [моногр.] / За заг. ред. д.е.н., проф. С. М. Ілляшенка. — Суми : ВДТ «Університетська книга», 2004. — 616 с.
95. Мингалева Ж. Кластеры и формирование структуры региона / Ж. Мингалева, С. Ткачева // МЭиМО. — 2000. — № 5. — С. 49—53.
96. Морозов Ю. П. Инновационный менеджмент : [учебн. пособ. для вузов] / Ю. П. Морозов, А. И. Гаврилов, А. Г. Городнов — [2-е изд., перераб и доп.]. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 471 c.
97. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. — К. : Держкомстат України, 2005. — 360 с.
98. Нечеткие множества и теория вероятностей. Последние достижения / [пер. с англ.] ; под ред. Р. Р. Ягера. — М. : Радио и связь, 1986. — 408 с.
99. Новикова І. В. Характеристика джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств / І. В. Новикова // Проблеми науки. — 2001. — № 2. — C. 8—16.
100. О внешнеэкономической деятельности: Закон Украины от 16 апреля 1991 г. // ВВС УССР. — 1991. — № 29. — С. 775—810.
101. Основы инновационного менеджмента: теория и практика / под ред. П. Н. Завлина. — М. : НПО «Экономика», 2002. — 475 с.
102. Пpo інноваційну діяльність: Закон України від 4.07 2002 № 40-IV зі змінами від 31.03.2005 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
103. Пpo іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон України № 979-IV від 19.06.2003 зі змінами від 20.01 2005 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
104. Павленко І. А. Економіка і організація інноваційної діяльності : [навч. пос.] / І. А. Павленко. — КНЕУ, 2004. — 386 c.
105. Папазова Е. Н. Анализ использования экспертных систем для оценки потенциальных возможностей организаций / Е. Н. Папазова // Менеджер. — 2001. — № 1. — С. 99—104.
106. Положення про Державний інноваційний фонд [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
107. Положення про порядок створення та функціонування технопарків і інноваційних структур інших типів [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
108. Пономаренко В. С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи : [моногр.] / В. С. Пономаренко, О. М. Тридід, М. О. Кизим. — Х. : ВД “Інжек”, 2003. — 328 с.
109. Попов С. Стратегический потенциал и эффективность современных альянсов / С. Попов, И. Поповкин // Консультант директора. — 2000. — № 17. — С. 18—26.
110. Портер М. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / М. Портер ; пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. — К. : Основи, 2002. — 390 c.
111. Портер М. Международная конкуренция: Конкурентные преимущества стран / М. Портер ; [пер: с англ.]. — М. : Междунар. отношения, 1993. — 896 с.
112. Поручник A. M. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні / A. M. Поручник, Л. Л. Антонюк. — К. : КНЕУ, 2000. — 171 c.
113. Принятие решений в управлении экономическими объектами: методы и модели / [Я.Г. Берсуцкий, Н.Н. Лепа, А.Я. Берсуцкий и др.] ; НАН Украины. ИЭП. — Донецк : ООО «Юго-Восток Лтд», 2002. — 276 с.
114. Про внесення змін до Закону України „Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”: Закон України від 1 грудня 1998 р. № 284-XIV // Офіційний вісник України. — 1998. — № 50.
115. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 № 1576-12 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
116. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 № 1576-ХІІ зі змінами від 20.062007 № 997-V [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
117. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій: Закон України від 14.09.2006 № 143-V [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
118. Про державний бюджет України на 2007 рік: Закон України від 19.12.2006 p. № 489-V [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
119. Про інноваційну діяльність: Закон України вiд 04.07.2002 № 40-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2002. — №36.
120. Про особливості в оподаткуванні інноваційної діяльності: Закон України від 26.12.2002 № 380-1V [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
121. Про підприємства Україні: Закон України від 27.03.1991 № 887-XII зі змінами від 01.01.2004 № 436-ІV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
122. Про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2005 році та заходи щодо поліпшення економічної ситуації: Постанова Кабінету Міністрів України 13.03.2006 № 273 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
123. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 № 433-ІV зі змінами від 3.03.2006 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до : http://zakonl.rada.gov.ua.
124. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків: Закон України від 30 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 40.
125. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємств у транзитивній економіці : [моногр.] / за заг. ред. д.е.н., проф. С. М. Ілляшенка. — Суми : ВДТ «Університетська книга», 2005. — 582 с.
126. Редченко К. Ш. Стратегічний аналіз у бізнесі / К. Ш. Редченко. — Львів : Новий Світ-2000; Альтаїр-2002, 2003. — 272 с.
127. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий / Т. Саати ; пер с англ. — М.: Радио и связь, 1989. — 316 с.
128. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия : [учеб. пос.] / Г. В. Савицкая. — [2-е изд., перераб. и доп.]. — Мн. : ИП «Экоперспектива», 1997. — 498 с.
129. Самуельсон П. Економіка : [підручник] / П. Самуельсон. — Львів : Світ, 1993. — 493 с.
130. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Санто Б. ; [пер. с венгер.]. — М. : Прогресс, 2002. — 296 c.
131. Системний аналіз : [навч.-метод. посіб.] / О. Д. Шарапов та ін. — К. : КНЕУ, 2003. — 154 с.
132. Стадник В. В. Економічна та соціальна ефективність створення науково-технологічних парків / В. В. Стадник, М. А. Йохна, Т. В. Михальчик // Вісник Технологічного університету Поділля. — 1997. — № 1.
133. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Державний комітет статистики України ; [за ред. О. Г. Осауленка]. — К. : Консультант, 2005. — 592 c.
134. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Державний комітет статистики України ; [за ред. О. Г. Осауленка]. — К. : Консультант, 2006. — 576 с.
135. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Державний комітет статистики України ; [за ред. О. Г. Осауленка]. — К. : Консультант, 2007. — 551 с.
136. Стратегії розвитку України: теорія і практика / за ред. О. С. Власюка. — К. : НІСД, 2002. — 864 с.
137. Сухоруков А. І. Економіка і організація інноваційної діяльності / А. І. Сухоруков. — К. : Інститут муніцип. менеджменту і бізнесу, 2001. — 184 с.
138. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б. Твисс. — М. : Экономика, 1989. — 217 с.
139. Терехов Л. Л. Экономико-математические методы и модели в планировании и управлении / Л. Л. Терехов, В. А. Куценко, С. П. Сиднев. — К. : Вища школа, 1980. — 231 с.
140. Тридед А. Н. Модели стратегий предприятия / А. Н. Тридед // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. — 2000. — № 92. — С. 158—161.
141. Уайт П. Управление исследованиями и разработками / П. Уайт. — М. : Экономика, 1982. — 160 с.
142. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, B. C. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. — К. : Либідь, 2002. — 470 с.
143. Управление инновациями : учеб. пос. / [А. Б. Боровский, Б. И. Боровский и др.] — Симферополь, 1997.
144. Управління інноваціями / А. І. Сухоруков, О. Д. Данілов, М. М. Недашківський, О. А. Сухорукова. — К. : Вид. дім «Комп’ютерс», 2003. —206 с.
145. Управління підприємствами: сучасні тенденції розвитку / [Н. П. Гончарова, О. С. Федонін та ін. ] ; Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [О. С. Федонін (ред.) ]. — К. : КНЕУ, 2006. — 288 с.
146. Управління потенціалом підприємства : [навч. посіб.] / І. З. Должанський, Т. О. Загорна, О. О. Удалих, І. М. Герасименко, В. М. Ращупкіна. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 362 с.
147. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент : [учеб. для вузов] / Р. А. Фатхутдинов. — М. : Интел-синтез, 2003. — 400 с.
148. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка : [навч. посіб.] / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексюк/ — К. : КНЕУ, 2004. — 316 c.
149. Федулов А. А. Введение в теорию статистически ненадежных решений / А. А. Федулов, Ю. Г. Федулов, В. Н. Цыгичко. — М. : Статистика, 1979. — 276 с.
150. Хакен Г. Синергетика / Г. Хакен ; [пер. с англ.]. — М. : Мир, 1980. — 328 с.
151. Хофер Ч. Маркетинговые стратегии инновационной деятельности / Ч. Хофер. — М. : АКАЛИС, 2002.
152. Хучек М. Инновации на предприятии и их внедрение / М. Хучек. — М. : Луч, 1992. — 327 c.
153. Цихан Т. В. Кластерная теория экономического развития / Т. В. Цихан // Теория и практика управления. — 2003. — № 5. — С. 74—81.
154. Чевганова В. Я. До питання визначення економічної категорії “потенціал підприємства” / В. Я. Чевганова // Регіональні перспективи. — 2000. — № 2—3. — С. 213—214.
155. Чухрай Н. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення : [моногр.] / Н. Чухрай. — Львів : Вид-во НУ „Львівська політехніка”, 2002. — 315 c.
156. Шерер Ф., Росс Д. Структура отраслевых рынков / Ф. Шерер, Д. Росс. — М. : ИНФРА-М, 1997. — 518 с.
157. Шершньова З. Є. Стратегічне управління : [навч. пос.] / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. — К. : КНЕУ, 1999. — 384 с.
158. Шовкун І. А. Моделі інноваційного розвитку: міжнародний досвід та уроки для України / І. А. Шовкун // Проблеми науки. — 2002. — № 8. — С. 26-35.
159. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследования предпринимательской прибыли, капитала и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер ; [пер. с нем.] — М. : Прогресс, 1982. — 452 c.
160. Щелкунов В. И. Производственный потенциал Украины. Стратегии формирования и использования / В. И. Щелкунов. — К. : КМУГА, 1999. — 248 с.
161. Aigyri I. C. Management and organizational development. Tile path from XA to YB. — New York, 1999. — XV. (McGraw-Hill ser. in management).
162. Anita M. M., McGahon А. Competition, Strategy and Business Performance // Calif. Manag. Review. — 1999. — № 3.
163. Archibugi D., Miche I. Technological globalization of national systems of innovations // Future. — 1997. — № 2.
164. Armstrong M. Reward management. — London, 2003.
165. Burgelman R. A. Maidigue M. A. Strategic Management of Technology and Innovation. — Homewood, Illinois. IRWIN, 2004.
166. Cardoza G. Learning and innovation paths in East Asia // Science and Public Policy. — 2003. — August.
167. Devlin G., Bleackley M. Strategic Alliances — Guidelines for Success // Long Range Planning. — 1988. — Vol. 21, № 5. — P. 18—23.
168. Dussauge P., Garrette B., Mitchell W. Learning from Competing Partners: Outcomes and Durations of Scale and link Alliances in Europe, North America and Asia // Strategic Management Journal. — 2000. — Vol. 21, № 2. — P. 99—103.
169. Feldman V. P., Audretsch D. B. Innovation in Cities: Science based Diversity // Specialization and Localized Competition—European Economic Review. — 1999. — № 43. — P. 409—429.
170. Freeman H. The Economics of Industrial Innovation. — Hammond Sworth; Penguin, 1974.
171. Handbook of Industrial Innovation / Eds. Dodgson M., Rothwell R. — Edward Elgar Publishing. Incorporated, 2001.
172. Henzler H. Shaping and International Investment Strategy. — The McKinsоterly. — Spring, 1981.
173. Hofman W.H., Slosser R. Success Factors of Strategic Alliances in Small and Medium-sized Enterprises — An Empirical Survey // Long Range Planning. — 2001. — Vol. 34. — P. 357—381.
174. Keating M. The Invention of Regions: Political Restructuring and Territorial Government in Western Europe. Unpublished paper for European Consortium for Political Research. — Oslo, 29 March — 3 April, 1996.
175. Kemmerer D. L. Capital (financial) — Microsoft Encarta Encyclopedia. — 2000. — 321 р.
176. Lei D. Offensive and Defensive Uses of Alliances // Long Range Planning. — 1993. — Vol. 26, № 4. — P. 32—41.
177. Libeskind J. L. Knowledge, Strategy and Theory of the Firm // Knowledge and strategy / Eds. M. H. Zack. — Boston: Butterworth, 2004.
178. Lyons T. F., Krachenberg A. R., Henke J. W. Mixed Motive Marriages: What’s Next for Buyer-Supplier Relations? // Sloan Management Review. — 1990. — Spring. — P. 29—37.
179. National Innovation System. — New York, Oxford, 2004.
180. Sasaki T. What the Japanese Have Learned From Strategic Alliances // Long Range Planning. — 1993. — Vol. 26, № 6. — P. 41—53.
181. Toyne В., Walters P. Global Marketing Management: A Strategic Perspective — Mass.; Allyn & Bacon. — 1980. — P. 53—78.
182. Turpin D. Strategiс Alliances With Japanese Firms: Myths and Realities Long Range Planning. — Vol. 26, № 4. — P. 11—15.
183. World Investment Report 2005. Transnational Corporations and the Internationalization of R&D. — N.Y., Geneva: United Nations, 2005.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 150
Скачать бесплатно 21099.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.