У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
СИНТЕЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТ-КОМ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Количество страниц
228
ВУЗ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи
2008
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Визначення сутності поняття інноваційного розвитку підприємства
1.2. Особливості інноваційних перетворень та їх впливу на життєвий цикл підприємства
1.3. Теоретичні засади синтезу елементів системи управління інноваційним розвитком підприємства
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ГОТОВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
2.1. Визначення можливості отримання інновації на різних етапах її готовності
2.2. Тенденції розвитку зовнішніх можливостей і умов функціонування підприємства
2.3. Аналіз стану машинобудівного підприємства та його здатність до впровадження інновацій
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СИНТЕЗУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Методичні підходи до впровадження інновацій на підприємстві
3.2. Синтез підсистем в системі управління інноваційним розвитком підприємства
3.3. Особливості оцінювання результатів інноваційного розвитку підприємства
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні тенденції економіки приводять до змін зов-нішнього та внутрішнього середовища підприємства, зумовлюють необхідність вдосконалювання процесів управління, вимагають підвищення ефективності ді-яльності, забезпечення високого рівня інноваційності та постійного розвитку підприємства, створення можливостей для утримування певних конкурентних позицій на ринку. Особливої уваги вимагає управління інноваційним розвитком підприємства, оскільки цей процес спрямований на майбутнє. Динаміка розвит-ку світової економіки, яка спостерігається останніми роками, загострення кон-курентної боротьби, структурна зміна попиту – все це змушує підприємства своєчасно реагувати на постійні зміни шляхом впровадження перетворень у власній діяльності, тобто шляхом інноваційного розвитку.
Теоретико-наукові та практичні розробки щодо вирішення проблем управління процесами інноваційного розвитку, створення систем управління, забезпечення умов ефективного функціонування та розвитку підприємства знайшли своє відображення в роботах таких видатних вітчизняних і зарубіж-них науковців, економістів, як І. Ансофф, Р. Акофф, М. Афанасьєв, Г. Голь-дштейн, А. Градов, А. Гриньов, Ю. Іванов, С. Ілляшенко, А. Кузнєцова, Б. Ми-льнер, В. Пономаренко, М. Портер, О. Пушкар, О. Тридід, В. Шеремет та ін. У роботах цих авторів подано різні підходи до вирішення питань розвитку під-приємства й управління цим процесом, визначення особливостей та умов пере-бігу інвестиційних процесів, окремих інноваційних проектів, але лише на стадії їх впровадження у виробництво. Важливість і складність зазначених питань зу-мовлюють необхідність подальшого уточнення положень синтезу системи управління інноваційним розвитком підприємства, особливостей взаємодії під-систем системи управління підприємством, діагностики стану підприємства з визначенням можливостей його подальшого розвитку, послідовності оцінюван-ня результатів впровадження інновацій та розвитку підприємства. Все це зумо-влює актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний в ди-сертаційній роботі напрямок дослідження відповідає тематичній спрямованості наукових розробок Харківського національного економічного університету за темами: «Вдосконалення системи стратегічного управління стійким розвитком підприємства» (номер державної реєстрації 0105U006404), особистий внесок автора – підрозділ «Принципи формування й структура системи управління стійким розвитком підприємства»; «Розробка стратегії розвитку експертно-консалтингової фірми» (номер державної реєстрації 0104U000929), за якою особисто автором досліджено існуючі стратегії розвитку та запропоновано ви-користання різних варіантів взаємодії підприємства з науковими організаціями при формуванні стратегії розвитку (підрозділ «Концепція управління»); «Фі-нансово-економічний механізм розвитку корпоративних структур» (номер дер-жавної реєстрації 0107U000399), особисто автором у підрозділі «Стратегія впровадження інновацій як підґрунтя розвитку корпоративних структур» за-пропоновано стратегію впровадження інновації на різних етапах її готовності.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вдосконалення теоретич-них положень синтезу системи управління інноваційним розвитком підпри-ємств промисловості, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо її впровадження та використання. Для досягнення поставленої мети було сформульовано та послідовно вирішено такі наукові та практичні завдання:
узагальнити складові системи управління інноваційним розвитком, уточ-нити її структурну побудову;
визначити основні положення синтезу системи управління інноваційним розвитком підприємства;
обґрунтувати процедуру синтезу інновацій в систему управління іннова-ційним розвитком машинобудівного підприємства на основі систематизації па-раметрів характеристик інновацій, що впроваджуються;
уточнити та обґрунтувати особливості кожного з етапів життєвого циклу інновації, визначити можливості освоєння інновації підприємством на різних етапах її готовності;
оцінити готовність підприємства до впровадження інновацій з визначен-ням можливих напрямків інноваційного розвитку, виходячи з аналізу тенденцій зовнішнього та внутрішнього середовища;
спираючись на синтез наукових знань і результатів досліджень в інших галузях і видах економічної діяльності, розробити методичний підхід до вибору інновацій для впровадження на підприємстві;
розробити методичний підхід до оцінювання результатів інноваційного розвитку, виявити вплив інновацій на кожний з видів активів підприємства.
Об’єкт дослідження – процеси інноваційного розвитку підприємств про-мисловості.
Предмет дослідження – теоретичні засади, методичні підходи до синтезу системи управління інноваційним розвитком підприємств машинобудівної га-лузі промисловості.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження вітчиз-няних і зарубіжних вчених з питань управління розвитком. Для досягнення по-ставленої в роботі мети використовувались такі методи дослідження: моногра-фічний – для узагальнення теоретичних основ управління розвитком підприєм-ства і уточнення сутності відповідних категорій; абстрактно-логічного аналізу – для обґрунтування і розробки предметної області проблем синтезу системи управління інноваційним розвитком підприємства; статистичного і техніко-економічного аналізу – для дослідження сучасного стану й перспектив розвитку підприємств; класифікації – для формування характеристик інновацій та обґру-нтування обраної послідовності впровадження інноваційних перетворень; екс-пертного оцінювання – для обґрунтування вибору етапу створення та впрова-дження інновацій; нечіткої логіки – для визначення можливості розвитку під-приємства й аналізу результатів інноваційного розвитку; графічний – для наоч-ного зображення динаміки значень показників інноваційно-інвестиційного ста-новища в Україні, тенденцій зміни факторів, які впливають на створення та впровадження інновацій на підприємствах, а також схематичної подачі теоре-тичного матеріалу дослідження.
Інформаційну базу дослідження склали закони і нормативні акти, офіцій-ні статистичні матеріали й звітні дані підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження, полягає в такому:
удосконалено:
методичний підхід до вибору інновацій для впровадження на підприємст-ві, відмінною рисою якого є спрямованість на задоволення неявних, але суттє-вих потреб споживачів, що дозволяє збільшити результативність розвитку, в тому числі завдяки інноваціям, первинне використання яких відбулось в інших галузях і видах економічної діяльності;
процедуру синтезу інновацій у систему управління інноваційним розвит-ком машинобудівного підприємства, яка, на відміну від інших, ґрунтується на визначенні індивідуальної сукупності параметрів характеристик інновацій, що визначають глибину змін, їх масштабність, джерело залучення, напрями пере-творень, користувача інноваційного продукту, що сприяє можливості впрова-дження інновації на різних етапах її готовності;
методичний підхід до оцінювання результатів інноваційного розвитку підприємства, відмінністю якого є використання багаторівневої моделі, що вра-ховує кількісні та якісні активи на основі використання апарату нечіткої логіки, а також виявляє зміни таких активів та рівень впливу перетворень на загальний стан підприємства;
дістало подальший розвиток:
структурна побудова системи управління інноваційним розвитком під-приємства, відмінною рисою якої є виділення в рамках об’єкта розвитку напря-мків внутрішніх, продуктових, технічних і технологічних інновацій для спряму-вання управлінського впливу, що дозволить оптимізувати витрати в процесі син-тезу системи управління інноваційним розвитком підприємства та досягти відпові-дних результатів;
послідовність визначення можливих напрямків інноваційного розвитку підприємства з використанням нечітко логічної моделі, яка на відміну від інших не тільки характеризує сучасний стан підприємства, а й визначає ступінь його готовності до впровадження інновацій із зазначенням їх виду та напрямку управлінського впливу, що забезпечує збереження ресурсів при функціонуванні підприємства для досягнення цілей розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розробле-ні методичні підходи та обґрунтовані теоретичні положення доведені до рівня практичних рекомендацій і можуть бути використані підприємствами машино-будування для створення умов ефективного впровадження інноваційних змін при збереженні достатнього рівня фінансової стійкості та для забезпечення умов розвитку. Практичне значення мають послідовність визначення можливих напрямків інноваційного розвитку, визначення ступеня готовності підприємст-ва до впровадження інноваційних перетворень, методичні підходи до оціню-вання результатів розвитку з проведенням аналізу кожного зі складових об’єкта розвитку, визначення прийнятного варіанта взаємодії підприємства з наукови-ми організаціями для одержання інновацій.
Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладний харак-тер, знайшли практичне застосування на ряді промислових підприємств Украї-ни, що підтверджується відповідними довідками. Зокрема на ДНВП «Об’єднання Комунар» (довідка № Д1-л/49 від 11.04.2007) впроваджено техно-логію оцінювання можливості розвитку підприємства з визначенням напрямку спрямування управлінського впливу. Положення щодо послідовності впрова-дження інновацій, формування яких ґрунтується на визначенні неявних, латен-тних потреб застосовуються виробничим підприємством ЗАТ «Інститут кріо-генних технологій» (довідка № 17/2007 від 09.03.2007). Модель оцінювання ре-зультатів від впровадження інновацій та результатів розвитку була використана на ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (довідка № 09–П/159 від 19.03.2007).
Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані у співавторстві, по-лягає в такому (у дужках вказано номер роботи за списком, поданим у авторе-фераті): в рамках об’єкта системи управління інноваційним розвитком підпри-ємства теоретично обґрунтовано виділення напрямків для спрямування дії управлінського впливу [13].
Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених дослі-джень, висновки та надані рекомендації оприлюднені на 10 міжнародних, все-українських науково-практичних конференціях, зокрема «Перспективные ин-новации в науке, образовании, производстве и транспорте ‘2007» (м. Одеса, 2007 р.), «Проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (м. Хар-ків, 2005, 2006 рр.), «Дослідження та оптимізація економічних процесів «Опти-мум – 2006» (м. Харків, 2006 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2005 р.), «Развитие учета и аудита как основы информационно-аналитической системы предприятия» (м. Харків, 2005 р.) та ін.
Публікації Основні результати дисертаційної роботи подано у 18 науко-вих працях, з яких 8 опубліковано у наукових фахових виданнях. Загальний об-сяг – 4,84 ум.-друк. арк., особисто автору належить 4,69 ум.-друк. арк.
Список литературы
ВИСНОВКИ
Одержані в ході дослідження результати дозволяють вирішувати важливе науково-практичне завдання – розроблення теоретичних і методичних поло-жень, науково-практичних рекомендацій щодо синтезу системи управління ін-новаційним розвитком підприємства. Основні висновки та результати дисер-таційного дослідження полягають у такому:
1. Узагальнено існуючі підходи до визначення системи управління. У роботі систему управління інноваційним розвитком підприємства визначено як сукупність двох взаємодіючих підсистем, де відбуваються процеси цілесп-рямованого впливу через впровадження інноваційних перетворень, спираю-чись на аналіз та обробку зібраної інформації: управляючої підсистеми – суб’єкта управління на підсистему, якою управляють, – об’єкт управління, а саме: внутрішньо-організаційні, продуктові, технічні та технологічні перетво-рення з метою забезпечення зростання ступеня організованості, досягнення певного корисного ефекту, одержання нових властивостей системи з ураху-ванням існуючих обмежень. Подана в роботі структурна побудова системи управління інноваційним розвитком підприємства дозволяє враховувати бага-товаріантність можливих альтернатив у процесі синтезу системи.
2. У роботі визначено основні положення щодо синтезу системи управ-ління інноваційним розвитком підприємства з визначенням впливу сучасних економічних умов. Зроблено акцент на ролі інтелектуального капіталу, інфор-мації, на специфічних особливостях обмежень системи, інноваційного харак-теру економіки, на безперервності розвитку, на місці розвитку в загальній сис-темі управління підприємством.
3. Систематизовано параметри характеристик інновацій за критеріями, найбільш значущими для прийняття рішення про їх впровадження. Індивідуа-льну комбінацію параметрів характеристик інновацій, які описують глибину змін, їх масштабність, джерело залучення, напрями перетворень, користувача інноваційного продукту, покладено в основу процедури синтезу інновацій у систему управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства. Ця процедура включає послідовність вибору етапу створення та впровадження інновації, що дозволяє визначити етап життєвого циклу інновації, на якому підприємство має можливість брати участь в її розробці, освоєнні, отриманні чи впровадженні.
4. Уточнено етапи життєвого циклу інновації із зазначенням особливос-тей, що виникають у сучасних умовах української економіки. Виявлені пріо-ритети і недоліки кожного з етапів життєвого циклу інновації, сукупність па-раметрів характеристик інновації, що впроваджується, а також обрана модель взаємодії підприємства з науковими організаціями стають підґрунтям для ви-значення можливості освоєння інновації на різних етапах її готовності.
5. Проведено аналіз тенденцій зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, в результаті якого було виявлено фактори, які впливають безпо-середньо на перебіг процесу інноваційного розвитку та фактори, що спричи-няють розвиток. Збереження оптимального співвідношення в розподілі ресур-сів між функціонуванням і розвитком вимагає виваженого оцінювання готов-ності підприємства до впровадження інноваційних перетворень. У роботі за-пропонована послідовність визначення можливих напрямків інноваційного розвитку, яка передбачає застосування нечітко-логічної моделі. Таким чином, оцінювання стану підприємства та ступеня його готовності до впровадження інновацій визначається з урахуванням якісних і кількісних показників, у тому числі факторів, що не входять до фінансово-статистичної звітності, однак ма-ють вагомий вплив на процес розвитку підприємства.
6. Динамічний розвиток суспільства, світові тенденції привели до змі-щення пріоритетів цінностей споживачів у бік факторів безпеки. Це зумовило необхідність зміни підходу до впровадження інновацій. Автором розроблено методичний підхід до вибору інновацій для впровадження на підприємстві, реалізація яких дозволяє задовольнити неявні, але суттєві потреби споживачів. Доведено доцільність залучення наукових знань, результатів досліджень, ін-новацій, первинне використання яких відбулось в інших галузях і видах еко-номічної діяльності.
7. Управлінські дії, в тому числі впровадження змін, перетворень, по-требують оцінки ефективності такої діяльності, що відповідно виступає одним з етапів синтезу системи управління інноваційним розвитком підприємства. Запропонований у роботі методичний підхід до оцінювання результатів інно-ваційного розвитку передбачає використання багаторівневої моделі на основі використання апарату нечіткої логіки. Оцінювання спирається на визначення ступеня зміни якісних і кількісних активів, що забезпечують розвиток, а саме матеріально-фінансових, технологічних, стратегічних, репутаційних, людсь-ких, організаційних. Зміна вартості цих активів свідчить про їх зміну і про ре-зультати від впровадження інноваційних перетворень. Таким чином, у роботі представлена можливість визначення результатів розвитку за кожним видом активу, наведено відповідний аналіз та економічне тлумачення результатів на різних етапах моделі оцінювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аакер Д.А. Стратегическое рыночное управление: Бизнес-стратегии для успешного менеджмента / Пер. з англ. С. Жильцов. – 6-е изд., междунар. – СПб.; М.; Х.; Минск: Питер, 2002. – 542с.
2. Агафонова И.П. Характеристика и классификация рисков инновацион-ного проекта // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. – № 6. – С. 55–60.
3. Адизес А. Как выбраться из ловушки молодости // Эксперт. – М., 2002. – № 8. – С. 24–28.
4. Адлер Ю.П. Новации и качество. // ITeam - технологии корпоративного управления: [http://iteam.ru/articles.php?pid=5&tid=2&sid=&id=236, 15.01.2003]
5. Акимов А.А. Системологические основы инноватики / А.А. Акимов, Г.С. Гамидов, В.Г. Колосов. – СПб.: Политехника, 2002. – 596 с. – Бібліогр.: с. 586–589.
6. Акофф Р.Л. Акофф о менеджменте / Пер. с англ. под ред. Л.А.Волковой. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.: ил. – Библиогр.: с. 438–441.
7. Анализ, синтез, планирование решений в экономике / А.В. Андрейчи-ков, О.Н. Андрейчикова. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 363 с. – Бібліогр. в конце глав.
8. Ансофф И. Стратегическое управление / Сокр. пер. с англ. Л.И. Евенко – М.: Экономика, 1989. – 520 с. – Бібліогр.: с. 517–519.
9. Афанасьєв Н.В. Управление развитием предприятия: Монография / Н.В. Афанасьєв, В.Д. Рогожин, В.И. Рудыка. – Х.:Издательский Дом «ИНЖЭК”, 2003. – 184с. – Библиогр.: с. 175-179.
10. Багриновский К.А. Бендиков М.А. Некоторые подходы к совершенст-вованию механизма управления технологическим развитием // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 1. – С. 42–49.
11. Бажин И.И. Информационные системы менеджмента / Государствен-ный ун-т - Высшая школа экономики. – М.: ГУ-ВШЭ, 2000. – 688 с. – Библиогр.: с. 682-684.
12. Бажин И.И. Исследование систем управления: Компакт-учебник. – Х.: Консум, 2004. – 336 с. – Библиогр.: с. 335.
13. Базилевич Л.А. Автоматизация организационного проектирования. – Л.: Машиностроение, 1989. – 175 с. – Библиогр.: с. 175–175.
14. Бендиков М.А. Некоторые направления повышения эффективности российских высоких технологий. // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 5. – С. 38–43.
15. Бенедиктов М.А., Джамай Е.В. Управление финансовыми ресурсами наукоемких производств на конкурсной основе // Финансовый менеджмент. – М., 2001. – № 2. – С. 43–51.
16. Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку: Монографія / НАН України; М-во освіти і науки України. – Х.: НТУ «ХПІ», 2002. – 316 с. – Бібліогр.: с. 311-315.
17. Бунчук М. О. Інноваційна і технологічна політика в соціальному ринко-вому господарстві // Наука і наукознавство. – 2001.– № 2 (32). – С. 98–103.
18. Варшавский А. Е. Наукоемкие отрасли и высокие технологии: опреде-ления, показатели, техническая политика, удельный вес в структуре экономики России // Экономическая наука современной России. – 2000. – № 2. – С. 17–26.
19. Глобальные трансформации и стратегии развития: Монография / НАН Украины, Ин-т мировой экономики и междунар. отношений; О.Г. Белорус, Д.Г. Лук’яненко, О.М. Гончаренко и др. – К. Оріяни, 2000. – 422 с. – Библиогр. в по-дстрочн примеч.
20. Гольдштейн Г.Я. Стратегические аспекты управления НИОКР: Моно-графия. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000. – 244 с.
21. Гольдштейн Г.Я. Стратегический инновационный менеджмент: тенде-нции, технологии, практика: Монография. – Таганрог.: Изд-во ТРТУ, 2002. – 179 с.
22. Гончарук В.А. Развитие предприятия / Академия народного хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации. – М.: Дело, 2000. – 206 с.
23. Господарський кодекс України. – Х.: Фактор, 2003. – 230 с.
24. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: кон-цепція, методологія, стратегічне управління. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 308 с.: табл. – Бібліогр.: с. 289-304.
25. Гриньов А. В. Організація і управління науково-дослідними і дослідно-конструкторськими розробками на підприємстві / Харківський держ. економіч-ний ун-т. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 187 с.: рис., табл. – Бібліогр.: с. 148-158.
26. Гриньова В.М. Функціонально-вартісний аналіз в інноваційній діяльно-сті: Монографія / Харківський держ. економічний ун-т. – Х.: Видавничий Дім „ІНЖЕК”, 2004. – 128с.: рис. – Бібліогр.: с. 121-124.
27. Гумеров Ш.А. Развитие и организация // Системные аспекты концепции развития: Сб. трудов. – М.: ВНИИСИ, 1985. – С. 70–76.
28. Дальгаард С.М.П., Дальгаард Й.Дж. Стратегия для прорыва и постоян-ного улучшения // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 11. – С. 8–14.
29. Денисов А.Ю., Жданов С.А. Экономическое управление предприятием и корпорацией. – М.: Изд-во «Дело и Сервис”, 2002. – 416 с.
30. Державна програма розвитку промисловості на 2003–2011 роки, поста-новою Кабінету Міністрів України, від 28 липня 2003 р. N 1174.
31. Десмонд Г.М. Руководство по оценке бизнеса / Пер. с англ. под ред. И.Л. Артеменков. – М.: Рос. общ. оценщиков, Академия оценки, 1996. – 264 с.
32. Джонсон Р.А. Системы и руководство. 2-е изд. / Джонсон Р.А., Каст Ф.Е., Розенцвейг Д.Е., пер с англ., под ред Ю.В. Гаврилова, Ю.Т. Печатникова. – М.: «Советское радио», 1971. – 648 с.
33. Економіка й організація інноваційної діяльності / І.І. Цигилик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль та ін. – К.: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 128 с. – Біьліогр.: с. 127.
34. Економічний аналіз. Навчальний посібник. Ч.1 / Азаренков Г.Ф, Петря-єва З.Ф. та ін. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2003. – 208 с.
35. Економічний аналіз. Навчальний посібник. Ч.2 / Г.Ф.Азаренков, З.Ф. Пе-тряєва, Г.Г. Хмеленко. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2004. – 232 с. – Бібліогр.: с. 210–211.
36. Ерохин В.Г. Индикативное планирование в системах управления соци-ально-экономическими процессами. Сборник трудов по науке и технике. 2001.// http://technobusiness.chart.ru
37. Ефремов В.С., Ханыков И.А. Развитие компании на основе использо-вания ключевых компетенций // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. – № 5. – С. 51–57.
38. Ефремов В.С.Ключевая компетенция организации как объект стратеги-ческого анализа // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. – № 2. – С. 23–35.
39. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, прак-тика. Монографія / Національний ін-т стратегічних досліджень.– К.: НІСД, 2003. – 386 с.
40. Жаліло Я.А. Корпоративні інтереси і вибір стратегічних пріоритетів економічної політики / Я.А. Жаліло, В.С. Лупацій, А.Ю. Сменковський; Націо-нальний ін-т стратегічних досліджень; Центр антикризових досліджень. – К.: НІСД, 1999.– 60 с.
41. Забелин П.В. Основы корпоративного управления концернами. – М.: ПРИОР, 1998. – 172 с. – Бібліогр.: с. 152–157.
42. Завлин П.Н. Оценка эффективности инноваций / П.Н. Завлин, А.В. Ва-сильев – СПб.: Бизнс-пресса, 1998. – 216 с.
43. Закон України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" від 11 липня 2001 року № 2623-III // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 141.
44. Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної ді-яльності технологічних парків" від 04.10.2001 р. № 2743-ІІІ // Урядовий кур'єр – 2001. – № 215.
45. Закон України «Про інноваційну діяльність” N 40–IV від 4 липня 2002 року, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 36. – 266 с.
46. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» N 1977-XII, від 13 грудня 1991 року, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ра-ди. – 1992. –№ 12.
47. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств” N 334/94-ВР, від 28 грудня 1994 року, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради 1995, N 4, ст. 28
48. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 №2210 111 // Відомості Верховної Ради україни.–2001.–№12(23.03.2001).–Ст.64
49. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науко-во-технічної діяльності». – 1998. Відомості Верховної Ради.– № 284–XIV.
50. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагности-ка, стратегия. Научное издание / Колл. авторов. – Х.: Изд. ХНЭУ, 2004. – 255 с. – Библиогр.: с. 243-253.
51. Иванюк И.А. Воспроизводство интеллектуального капитала в совре-менных маркетинг-системах // http://publish.cis2000.ru/book_44/intro.shtml
52. Игнатьева А.В. Исследование систем управления: Учеб. пособие для вузов // А.В. Игнатьева, М.М. Максимцев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 157 с.
53. Ильяшенко С. Н. Оптимизация структуры инвестиционных ресурсов при многоканальном инвестировании инновационных проектов // Инновацион-ное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности: Монография / Под. общ ред Г. К. Вороновского, И. В. Недина. – К.: Знания Украины, 2004. – C. 260-264.
54. Индикативное планирование как основа стратегического развития про-мышленного предприятия / Агапцов С.А., Мордвинцев А.И., Фомин П.А., та ін. – М.: Высшая школа, 2002. – 301 с.
55. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д.Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудкин и др. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. – 327с.
56. Исследование систем управления: Учебное пособие для вузов / В.В. Мыльник, Б.П. Титаренко, В.А. Волочиенко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Ака-демический Проект; Екатеринбург: Деловая книга – 2003. – 352 с. – Библиогр. по раздел.
57. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, кон-цепції, методи: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга”, 2003. – 278 с.
58. Інвестиційна та інноваційна діяльність: Монографія / Національний ун-т "Львівська політехніка" ; Національний банк України; Львівський банківський ін-т; О.Є. Кузьмін, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнєцова, та ін. – Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 233 с.: іл., табл. – Бібліогр.: с. 218–231.
59. Інвестиційний клімат в Україні / Кер. авт.кол. П. Гайдуцький. – К.: Но-ра-Друк, 2002. – 246 с.
60. Інвестиційний менеджмент / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко та ін. під заг.ред. В.М.Гриньової. – Х. Видавничий Дім „ІНЖЕК”, 2004. – 368 с. – Бібліогр. за розділ.
61. Інноваційна діяльність в Україні / Держкомстат. – К.: Стат. збірник, 2004. – 116 с.
62. Інноваційна діяльність промислових підприємств та способи її фінансу-вання в Україні: Монографія / Г.В. Возняк, А.Я. Кузнєцова; Національний банк України; Університет банківської справи. Львівський ін-т банківської справи. – К.: УБС НБУ, 2007. – 183 с. – Бібліогр.: с. 173-183.
63. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах та ін. – К.: Знання України, 2002. – 336 с. – Бібліогр.: с. 322–336.
64. Клевлин А.И., Моисеев Н.К. Организация органичного производства (теория и практика):Учебное пособие. – М.: Омега-Л, 2003. – 360 с.
65. Клок К. Конец менеджмента и становление организационной демокра-тии / К. Клок, Дж. Голдсмит. – СПб.: Питер, 2004. – 368 с.
66. Кныш М.И. Стратегическое планирование инвестиционной деятельнос-ти / М.И. Кныш, Б.А. Перекатов, Ю.П. Тютиков; Санкт-Петербургский гос. ун-т экономики и финансов. – СП6.: Издательский дом Бизнесс-пресса, 1998. – 315 с. – Бібліогр.: с.309-311.
67. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. – М.: Финансы и статистика. – 2005. – 559 с.
68. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. – М.: Экзамен, 2001. – 575 с.: табл. – Бібліогр.: с. 568-575.
69. Кондо Й. Хосин канри – один из подходов японского менеджмента ка-чества // Методы менеджмента качества. – 2001. – № 5. – С. 4–10.
70. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України: Схвалено постановою № 916-ХІV Верховної Ради України від 13.07.1999 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 37.
71. Кузнєцова А.Я. Фінансові механізми стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. – Л.: ЛБІ НБУ, 2004. – 280с. : рис. – Бібліогр.: с. 238-258.
72. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: Монографія / НАН України; Інститут економічного прогнозування; Національ-ний банк України; Львівський банківський ін- т. – Л.: ЛБІ НБУ, 2005. – 319 с. : рис., табл. – Бібліогр.: с. 207-293.
73. Куркин Н.В. Управление экономической безопасностью развития пред-приятия: Монография. – Д.: АРТ-ПРЕСС, 2004. – 452 с.: табл. – Библиогр.: с. 427-446.
74. Лапко О.О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання / Інститут економічного прогнозування НАН України; Івано-Франківський держ. технічний ун-т нафти і газу. – К., 1999. – 253 с.– Бібліогр.: с. 230-244.
75. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент: Уч. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 375 с.: Библиогр.: с. 373
76. Максютов А.А. Бизнес-планирование развития предприятия. – М.: Аль-фа-Пресс. – 2005. – 287 с. – Бібліогр.: с.284.
77. Масютин С., Леонтьев С. Совершенствование системы управления предприятием // Аудит и финансовый анализ. – 1999. – № 3 – С. 37–42.
78. Матвійчук А.В. Аналіз та прогнозування розвитку фінансово-економічних систем із використанням теорії нечіткої логіки. Монографія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 206 с. – Бібліогр.: с. 198-208.
79. Махмудов О.Г. Інвестеційна політика і управління: Монографія – До-нецьк.: «Донбас”, 2000. – 592 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.