У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Количество страниц 202
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП………………….…………………………..…………………...........4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В РИНКОВИХ УМОВАХ………………………………………………...……………………........12
1.1. Соціально-економічні та екологічні передумови формування сільськогосподарського землекористування……..………………………………12
1.2. Наукові основи еколого-економічного обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування..........................................................35
Висновки..…………….……………………………………………....….......54
РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ОПТИМІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ..56
2.1. Еколого-економічна сутність механізму оптимізації сільськогосподарського землекористування……………………………………..56
2.2. Еколого-економічні напрями та тенденції трансформації сільськогосподарського землекористування в процесі земельної реформи і еколого-економічна оцінка її наслідків……………………….…………...……..84
2.3. Консолідація дрібних землекористувань – основоположний чинник формування сільськогосподарського землекористування....................................89
2.4. Рівень обґрунтованості однорідних земельних масивів та механізм
їх формування за доцільністю використання……………..……………………...96
Висновки ….....……………………………………………………………..122
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ..………………………………………………………………………....124
3.1. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування на регіональному рівні ………....................................................................................124
3.2. Удосконалення природно-сільськогосподарського районування в досліджуваному регіоні………..….…...................................................................134
3.3. Обґрунтування екологічної регламентації сільськогосподарського землекористування.………………..………………………………………….......139
3.4. Еколого-економічна ефективність формування сільськогосподарського землекористування на засадах сталого розвитку.......164
Висновки ……………………………….…………………………………..174
ВИСНОВКИ…………………...…..……………………………………….176
ДОДАТКИ …………………………………………………………...…….180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …..…………………………..…230

ВСТУП
За період земельної реформи в Україні здійснено перерозподіл державних земель, проведено реформування земельних відносин на засадах рівності прав на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави, в результаті чого змінилися умови та сформувався новий земельний устрій, що визначив форму і зміст землевпорядних дій.
Актуальність теми. Одним з наслідків земельної реформи стало подрібнення (парцеляція) сільськогосподарських угідь на індивідуальні ділянки різних конфігурацій. У період переходу до ринкових умов, коли створюються нові агроформування без достатнього науково-методичного, організаційного і фінансового забезпечення, порушується організація територій сівозмін, майже в двічі зросли площі під культурами, які посилюють дії деградаційних процесів, а відтак зростають площі деградованої ріллі. За наявності дрібних землекористувань ускладнюється організація високорентабельного товарного сільськогосподарського виробництва. Тому виникає необхідність в об’єднанні земельних ділянок (земельних часток (паїв) та формування на їх основі сталого сільськогосподарського землекористування товарного типу.
Вивченням формування сільськогосподарського землекористування та використання земельних ресурсів України займались такі науковці: Д.І. Бабміндра [29], З.Ф. Бриндзя [6], С.Ю. Булигін [7–9], В.В. Горлачук [19–22], Б.М. Данилишин [27], Д.С. Добряк [29–31, 33], П.Г. Казьмір [48–50], М.В. Калінчик [51], О.П. Канаш [52–53, 56], В.М. Кривов [67–68], В.О. Льонець [81], О.Т. Лозовий [82–83], Г.К. Лоїк [84–85], А.Г. Мартин [89–92], В.Я. Месель-Веселяк [98–99], І.Ф. Мукомель [104], Л.Я. Новаковський [107–109], С.О. Осипчук [117], О.Я. Панчук [125–126], Б.І. Пархуць [127], С.П. Погурельський [130], П.П. Руснак [139], П.Т. Cаблук [131, 140], А.Я. Сохни [147–148], А.Г. Тихонов [155], А.М. Третяк [158–166], М.А. Хвесик [181–183], Г.В. Черевко [185, 187], А.М. Шворак [190], А.Д. Юрченко [192] та ін. [5, 122, 123, 129, 188, 189, 193].
У вітчизняній літературі недостатньо висвітлена наукова проблематика комплексного підходу до еколого-економічного обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування. Багато аспектів досліджуваної проблеми залишаються невирішеними або є дискусійними й зумовлюють необхідність у глибших і конкретніших наукових обґрунтуваннях процесів формування і розвитку сталого землекористування. Особливої актуальності набуває розробка та конкретизація теоретико-методологічних засад і методичних прийомів еколого-економічного обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування. Подальша реструктуризація землекористування, створення і розвиток нових агроформувань на екологічних засадах з урахуванням регіональних особливостей Київської області потребує відповідного наукового обґрунтування, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Здійснення запропонованого дослідження є актуальним, а отримані висновки і рекомендації сприятимуть розвитку теорії і практичній раціоналізації використання та охорони земель у нашій країні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до напряму науково-дослідної роботи: Державного підприємства “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” “Розробити документацію із землеустрою – спеціальну тематичну карту природно-сільськогосподарського районування Києво-Святошинського району Київської області (з визначенням поліських територій)” (номер державної реєстрації 0105U008139); Українського інституту сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань (далі УкрІСГАГВ) “Проведення наукових досліджень та розробка рекомендацій з удосконалення формування системи землеволодінь і землекористувань для забезпечення конкурентоспроможності реформованих суб’єктів сільськогосподарського виробництва з урахуванням регіональних особливостей” (номер державної реєстрації 0105U005683).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні еколого-економічних положень і рекомендацій, спрямованих на формування екологічно безпечного сільськогосподарського землекористування на засадах сталого розвитку.
Згідно з метою дослідження поставлені та вирішені такі завдання:
– визначити тенденції трансформації сільськогосподарського землекористування в процесі земельної реформи та її екологічні, економічні і соціальні наслідки;
– поглибити теоретико-методологічні засади еколого-економічного обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування;
– удосконалити еколого-економічний механізм формування сільськогосподарського землекористування на основі консолідації дрібних землекористувань (земельних часток (паїв);
– розробити еколого-економічну модель сталого розвитку землекористування на прикладі Київської області;
– удосконалити методичні підходи до природно-сільськогосподарського районування Київської області;
– сформувати комплекс заходів з екологічної регламентації сільськогосподарського землекористування;
– розробити критерії та визначити еколого-економічну ефективність формування сільськогосподарського землекористування.
Об’єкт дослідження – процеси формування сільськогосподарського землекористування та їхнє еколого-економічне оцінювання в умовах Київської області.
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні і прикладні положення та підходи до формування екологічно безпечного сільськогосподарського землекористування, зокрема, їхні регіональні аспекти (на прикладі Київської області).
У дисертаційній роботі при розкритті сутності еколого-економічного обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування використані такі методи дослідження:
– монографічний метод дозволив вивчити окремі хронологічні явища і факти, розкрити і описати особливості їх існування, тенденції і закономірності розвитку, які є характерними для всієї сукупності об’єктів, що досліджуються (використано при опрацюванні наукових публікацій з питань еколого-економічних засад оцінки сучасного стану земель, нормативних документів з питань землекористування, статистичних збірників, енциклопедій);
– історичний метод дав змогу проаналізувати явища і факти, розкрити сутність проблеми в ретроспективі (при аналізі соціальних, екологічних і економічних передумов розвитку земельної реформи);
– застосування абстрактно-логічного методу дозволило кожне економічне явище розглядати як систему з врахуванням усіх взаємозв’язків і взаємо залежностей (при розробці еколого-економічної моделі сталого розвитку землекористування в Київській області);
– статистичний метод використовувався для вивчення масової сукупності показників з метою виявлення визначених тенденцій і закономірностей (при систематизації інформації використання земель);
– метод економічного аналізу дозволив комплексно вивчити й узагальнити вплив різноманітних чинників на процес формування сільськогосподарського землекористування;
– метод групування дозволив вивчити економічні явища в їх взаємозв’язку і взаємозалежності, виявити вплив найсуттєвіших чинників, знайти закономірності і тенденції між явищами і процесами;
– індексний метод дозволив показати відношення рівня досліджуваного явища до його рівня в минулому або до рівня аналогічного явища;
– метод визначення відносних величин відобразив співвідношення величини явища, яке вивчається, з величиною цього ж явища, але взятого за інший час або з іншого об’єкту;
– інші методи (середні величини дають узагальнену характеристику явищ, базуючись на статистичних даних, вивчення і вимірювання причинних зв’язків в аналізі здійснювалося методами індукції та дедукції тощо)
Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти, що регулюють земельні відносини в Україні, оперативні дані Державного комітету статистики України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління земельних ресурсів у Київській області, Головного управління сільського господарства і продовольства України, районних управлінь земельних ресурсів, сільськогосподарських підприємств, статистичні збірники та відповідні літературні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше:
– обґрунтовано теоретико-методологічні засади і механізм формування однорідних земельних масивів та визначено поняття “однорідний земельний масив”, який являє собою сукупність суміжних землекористувань у межах елементарного водозбірного басейну з однаковим або близьким підкласом агроекологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур;
– розроблено еколого-економічну модель сталого розвитку землекористування на прикладі Київської області, в основу якої покладено принципи сталого розвитку та класифікацію земель для використання за цільовим призначенням у різних галузях економіки.
удосконалено:
– поняття “сільськогосподарське землекористування”, яке ґрунтується на врахуванні особливостей природних, економічних, екологічних та соціальних умов з метою забезпечення потреб населення у високоякісних продуктах харчування за науково обґрунтованими нормами та збереження і відтворення природного середовища;
– методичні підходи до структуризації природно-сільськогосподарського районування території Київської області з виділенням одинадцятого (Броварського) природно-сільськогосподарського району, територія якого була віднесена до другого (Вишгородського) природно-сільськогосподарського району Поліської Правобережної провінції.
отримали подальший розвиток:
– концептуальні підходи до оцінки еколого-економічних засад формування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування через консолідацію дрібних землекористувань;
– комплекс заходів з екологічної регламентації сільськогосподарського землекористування, який включає консервацію деградованих та малопродуктивних земель, оптимізацію стану лукопасовищних угідь на засадах екологобезпечного використання, типізацію порушених земель та розробку природоохоронних напрямів їх рекультивації і використання, визначення площ особливо цінних ґрунтів сільськогосподарських угідь та ін.;
– критерії еколого-економічної ефективності формування сільськогосподарського землекористування, які, на відміну від існуючих, повніше характеризують доход сільськогосподарських підприємств.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень здобувача використані при:
– підготовці програмних документів (довідка Міністерства аграрної політики України № 13-3-15/1050 від 29.08.2007 р.);
– розробці прикладних робіт та рекомендацій з удосконалення формування системи землеволодінь і землекористувань для забезпечення конкурентоспроможності реформованих суб’єктів сільськогосподарського виробництва з урахуванням регіональних особливостей Київської області (довідка УкрІСГАГВ № 144/14 від 20.12.2006 р.);
– впровадженні у навчальний процес Національного аграрного університету (НАУ), Луганського національного аграрного університету (ЛНАУ) і Одеського державного аграрного університету (ОДАУ), зокрема, при виконанні науково-дослідних робіт, підготовці навчальних програм, лекційних курсів та рекомендацій до проведення практичних занять з дисциплін: “Земельний кадастр”, “Землевпорядне проектування”, “Економіка землекористування” (довідки НАУ № 35 від 30.05.2007 р., ЛНАУ № 659 від 4.06.2007 р. і ОДАУ № 01-21/18-451 від 1.06.2007р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто здобувачеві і є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання – еколого-економічного обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування.
Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки, зокрема, напряму економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. В дисертації з наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри земельного кадастру ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету і круглого столу “Управління земельними ресурсами в контексті стратегій сталого розвитку” (м. Київ, 2005 р.), оприлюднені на всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Перша всеукраїнська конференція молодих вчених аграріїв (м. Київ, 2001 р.), “Всеукраїнська конференція вчених економістів-аграріїв (м. Київ, 2001 р.) та на семи міжнародних наукових конференціях: “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період” (м. Київ, 2002 р.), “Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених” (м. Київ, 2003 р.), “Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель” (м. Харків, 2005 р.), “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (м. Київ, 2006 р.), “Розвиток земельних відносин в Україні: здобутки, стан та перспективи” (м. Київ, 2006 р.), “Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти” (м. Київ, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 19 публікаціях за темою дисертації, з них 12 – у фахових виданнях, 9 публікацій здобувача – одноосібні.
Список литературы ВИСНОВКИ
Здобувачем теоретично узагальнено та представлено авторський варіант розв’язання наукового завдання – еколого-економічне обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування Київської області. На основі результатів дисертаційного дослідження розроблені і удосконалені теоретико-методологічні основи та еколого-економічне обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування, його сутності, критеріїв і визначення ефективності сільськогосподарського використання земельних ресурсів:
1. Теоретично обґрунтовано еколого-економічне формування сільськогосподарського землекористування, яке орієнтоване на встановлення екологічно доцільного та економічно вигідного співвідношення між різними видами земельних угідь. Аналіз комплексу існуючих проблем зумовлює об’єктивну необхідність зосередити виробництво сільськогосподарської продукції на значно меншій площі сільськогосподарських угідь шляхом виведення з інтенсивного використання деградованих і малопродуктивних земель та консолідації дрібних землекористувань.
2. Сільськогосподарське землекористування є системою використання земель, відтворення та поліпшення ґрунтів з врахуванням економічних, екологічних і соціальних умов з метою забезпечення потреб населення у високоякісних продуктах харчування за науково обґрунтованими нормами та збереження сприятливого навколишнього середовища.
3. У результаті дослідження найбільш пристосованими до ринкових умов виявилися селянські (фермерські) господарства, рівень рентабельності яких становить 29,7%. Таким чином, ці господарства виступають тією формою господарювання, яка найбільшою мірою здатна стримувати спад виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва, і відіграють провідну роль у вирішенні продовольчої проблеми області.
4. В цілому в області спостерігається тенденція до збільшення орендної плати в залежності від росту товарної продукції. Орендна плата за 1 га сільськогосподарських угідь зони Лісостепу у 2,5 рази більша, ніж у зоні Полісся. Значна диференціація виплат орендної плати свідчить про недосконалість законодавчих і нормативних актів, зокрема закону “Про оренду землі”. Пропонується за основний показник вартості сільськогосподарських угідь приймати прибуток сільськогосподарського підприємства, який найоб’єктивніше відображає їх цінність.
5. Дієвим еколого-економічним механізмом оптимізації сільськогосподарського землекористування в сучасних умовах виступає консолідація дрібних сільськогосподарських землекористувань, під якою розуміється комплекс технічних, економічних та юридичних дій, здійснюваних з метою формування сприятливих умов для господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищення родючості ґрунтів та запобігання їх деградації.
6. Просторовою основою для ефективного використання та охорони земель сільськогосподарського призначення є формування однорідних земельних масивів за рахунок суміжних землекористувань у межах елементарного водозбірного басейну, ґрунтовий покрив яких характеризується однаковим або близьким підкласом агроекологічної придатності для вирощування сільськогосподарських культур.
7. Механізм формування однорідного земельного масиву полягає у визначенні підкласу придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, обчисленні площі орних земель за виділеними підкласами придатності та формуванні суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності. Підкласи однорідних земельних масивів за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур діляться на: найбільш придатні, середньої придатності, обмежено придатні, низької придатності, непридатні.
8. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування, яка розроблена для Київської області, базується на класифікації земель за цільовим призначенням (для різних галузей економіки) з дотриманням принципу оптимального співвідношення між трьома основними функціональними типами навколишнього середовища, а саме: агроландшафтним, середовищестабілізуючим, сельбищним.
9. Враховуючи еколого-економічну диференціацію характеру взаємозв’язків між природним середовищем та сільськогосподарським виробництвом, удосконалено схему природно-сільськогосподарського районування Київської області шляхом виділення одинадцятого (Броварського) природно-сільськогосподарського району, територія якого раніше входила до другого (Вишгородського) природно-сільськогосподарського району.
10. Виходячи із сучасного стану досліджуваного регіону, до складових еколого-економічної регламентації сільськогосподарського землекористування запропоновано включити: консервацію деградованих та малородючих ґрунтів орних земель, трансформацію лукопасовищних угідь на засадах екологічно доцільного використання, рекультивацію порушених земель, протиерозійні заходи та ін. З метою забезпечення екологічної стабільності пропонується вилучити з активного сільськогосподарського використання 124,6 тис. га деградованих і малопродуктивних земель, які перебувають у кризовому та катастрофічному стані і перевести їх на консервацію, у тому числі 50,1 тис. га під реабілітацію, 74,5 тис. га під трансформацію, з них 32,7 тис. га – під заліснення.
11. У результаті формування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування і впровадження моделі сталого розвитку землекористування зменшиться сільськогосподарська освоєність території Київської області на 3,2 %, розораність на 4,2 %, збільшиться площа лісового фонду на 1,1 %, що сприятиме оптимізації екологічного стану регіону.
Екологічна ефективність від впровадження запропонованої моделі оцінюється понад 1,7 млрд грн., а економічна ефективність – 2,2 млрд грн.


1. Аграрний сектор України в діаграмах і графіках. Статистичний збірник. – К.: Державний комітет статистики України, 2005. – 58с.
2. Андріїшин І.М., Сохнич А.Я. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування. – Львів: НВФ ”Укр. технології”, 1996. – 136 с.
3. Андришин М.В., Магазинщиков Т.П. Эфективность организации использования земельных ресурсов. – Львов: Вища школа, 1981. – 172с.
4. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практика. – К.: Лібра, 2002. – 352с.
5. Борщевський П.П, Чернюк М.О., Заремба В.М., Коренюк П.І., Князьков О.П. Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону. – К.: Аграрна наука, 1998. – 240с.
6. Бриндзя З.Ф. Еколого-економічні проблеми використання природних сільськогосподарських ресурсів Західного регіону: Дис. докт. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 1997. – 305с.
7. Булыгин С.Ю. Агроландшафты и почвенно-эрозионное районирование Украины // Почвоведение. – 1998. – № 4. – С. 474 - 482.
8. Булыгин С.Ю., Неаринг М.А. Формирование экологически сбалансированных агроландшафтов. Проблема эрозии. – Харьков: Эней, 1999. – 276с.
9. Булигін С.Ю. Регламентація технологічного навантаження земельних ресурсів // Землевпорядкування. – 2003. – № 1. – С. 38-43.
10. Визначення площ земель, що потребують консервації, в розрізі природно-сільськогосподарських провінцій та адміністративних областей України: Звіт про НДР (заключний) / Інститут землеустрою УААН. – № ДР 0198U003479. – К., 1998. – 101с.
11. Виноградов В.Н., Павловский Е.С., Маттис Г.Я. Резервы агролесомелиорации в действие // Вестн. с.-х. науки. – 1986. – № 6. – С. 12-18.
12. Волков С.Н. Экономика землеустройства: Учебник для студ. вузов. – М.: Колос, 1996. – 239с.
13. Вторжение в природную среду. Оценка воздействия (основные положения и методы): Пер с англ. Под ред. Ретеюма А.Ю. – М.: Прогресс. – 1983. – 191с.
14. Гарбуз М.Ю, Дорош Й.М., Осипчук С.О. Ерозія ґрунтів Київської області та заходи боротьби з нею // Землевпорядний вісник. – 2001. – № 4. – С. 73-78.
15. Географічна енциклопедія України. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1990. – Т. 2. – 480с.
16. Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки України (питання теорії, методології і практики) Автореф. дис. докт. екон. наук: 08.07.02, 08.0.02 / Ін-т. аграрної економіки УААН. – К., 1998. – 36с.
17. Гладун Г.Б. Збереження та розширене відтворення природно-ресурсного потенціалу земельних угідь в агролісоландшафтах // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Теорія і методи оцінювання, оптимізація використання та відтворення земельних ресурсів”. – Ч. І. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – С. 177-180.
18. ГОСТ 17.8.1.01-80. Охрана природы. Ландшафты. Термины и определения. – М.: Изд-во стандартов, 1981. – 9 с.
19. Горлачук В.В. Еколого-економічні проблеми раціонального землекористування (на прикладі західного регіону України): Дис. докт. екон. наук: 08.08.01 /УААН; Інститут землеустрою. – К., 1996. – 403с.
20. Горлачук В.В., Сохнич А.Я. Екологічні аспекти землекористування // Вісник ХДАУ. Сер. “Економіка АПК і природокористування”. – 1999. – № 5. – С. 299-305.
21. Горлачук В.В. Розвиток землекористування в Україні. – К.: Довіра, 1999. – 254 с.
22. Горлачук В.В., В’юн В.Г., Сохнич А.Я. Землекористування на межі тисячоліть. – Львів: НВФ ”Укр. технології”, 2001. – 130 с.
23. Гриневецький В.Т. Оптимізація ландшафту // Географічна енциклопедія України. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 463.
24. Гродзинский М.Д. Методы оценки устойчивости геосистем к антропогенным воздействиям // Физ. география и геоморфология. – 1986. – Вып. 33. – С. 32-38.
25. Грубрин Ю.Л., Палиенко Э.Т. Современные геоморфологические процессы на территории Среднего Приднепровья. – К.: Наукова думка, 1976. – 118 с.
26. Грубрін Ю.Л. Балково-яружні форми правобережжя Київського Придніпров’я // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. геол. та геогр. – 1961. – № 3. – Вип. 1. – С. 55-60.
27. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоторов О.С., Паламарчук М.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС України НАН України, 1999. – 716 с.
28. Дмитренко В.П. Агрокліматичне районування // Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / О.М. Маринич (відпов. ред.). – К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1989. – Т. 1. – С. 13-14.
29. Добряк Д.С., Бабміндра Д.І. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах. – К.: Урожай, 2006. – 336с.
30. Добряк Д.С., Канаш О.П., Кофман І.Я. та ін. Карта грунтово-ерозійного районування території України. М-б 1:1000000. – К.: УААН, Ін-т землеустрою, 1992.
31. Добряк Д.С., Канаш О.П., Розумний І.А. Класифікація та екологобезпечне використання сільськогосподарських земель. – К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – 309с.
32. Добряк Д.С., Погурельський С.П., Осипчук С.О. Проблеми екологізації землекористування // Землевпорядкування. – 2001. – № 2. – С. 14-19.
33. Добряк Д.С., Тихонов А.Г., Гребенюк Н.В. Теоретичні засади сталого розвитку землекористування у сільському господарстві. – К.: Урожай, 2004. – 136с.
34. Добряк Д.С., Третяк А.М., Юрченко А.Д., Альбощий Ю.М., Брославський П.М. Землевпорядні роботи при реорганізації недержавних сільськогосподарських підприємств: Розглянуто і схвалено метод. комісією Ін-ту землеустрою УААН, протокол № 1 від 18 червня 1999 р. / Л.Я. Новаковський (ред.). – К.: Століття, 2000. – 168с. + 3 мал.
35. Докучаев В.В. Учение о зонах природы. – М.: Географгиз, 1948. – 64с.
36. Докучаев В.В. Наши степы прежде и теперь // Собр. соч. – М-Л.: Изд-во АН СССР, 1951. – Т.6. – С. 13-102.
37. Дорогунцов С.І., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання. – К.: РВПС України НАН України, 1999. – 82 с.
38. Дорош Й.М., Стецюк М.П., Процевська С.В, Кустовська О.В. Проблеми удосконалення земельних відносин у Київській області // Економічно-правові та екологічні аспекти земельних відносин (частина ІІ). Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (м. Київ, 13-14 квітня 2006 р.). – К.: РВПС України НАН України, 2006. – С. 239-242.
39. Дубинский Г.П., Бураков В.И. Почвозащитное устройство агроландшафта. – Харьков: Вища школа, 1985. – 216 с.
40. Економічний довідник аграрника. В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін. / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: Преса України, 2003. – 800с.
41. Загальнодержавна програма використання та охорони земель (проект) // Землеустрій і кадастр. – 2004. – № 1-2. – С. 101-129.
42. Заповідники і національні природні парки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232с.
43. Засульська Т.М., Захарченко І.Г. Ґрунти Київської області. – К.: Урожай, 1969. – 60с.
44. Защитное лесоразведение в СССР / Под ред. Е.С. Павловского. – М.: Агропромиздат, 1986. – 263с.
45. Зубець М.В., Вергунов В.А., Власов В.І. та ін. Сільське господарство України: від минулого до сьогодення. У 4т. – К.: Аграрна наука, 2006.
46. Земельний кодекс України: Прийнятий 25.10.2001 № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – C. 27.
47. Казьмір П.Г. Екологія, ландшафтознавство та охорона природи при землеустрої: Конспект лекцій. – Львів, 1995. – 186с.
48. Казьмір П.Г., Дроздяк М.В. Еколого-економічні аспекти оптимізації просторової структури сільськогосподарських угідь // Планування та проектування використання земель: досвід і перспективи. – Львів; Дубляни: ЛДАУ, 2000. – С. 145-151.
49. Казьмір П.Г., Казьмір Л.П. Структурна оптимізація сільських територій // Проблеми розвитку земельних відносин на засадах нового Земельного кодексу України: Матеріали Всеукр. конф. – К.: ІЗ УААН, 2002. – С. 128-130.
50. Казьмір П.Г., Стойко Н.Є. Ландшафтна диференціація території як інструмент збалансованого розвитку землекористування // Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2005. – С.149-152.
51. Калінчик М.В. Наукові основи економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища: Дис. докт. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 1998. – 516с.
52. Канаш О.П. Принципи класифікації земель як основи раціонального використання земельних ресурсів // Вісник аграрної науки. – 2002. – № 3. – С. 63-66.
53. Канаш О.П. Природні ресурси Лісостепу // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України. – К.: Логос, 2004. – С. 7-18.
54. Канаш А.П. Методические аспекты изучения почвенного покрова Украинской ССР, районирование, оценка, классификация по пригодности: Дис. канд. с.-х. наук: 06.01.03 / УСХА. – К.:УкрНИИ земпроект, 1990. – 51 с.
55. Канаш О.П. До питання про стабілізацію і відтворення родючості грунтів України // Агроекологічний журнал. – 2002. – № 4. – С. 38-39.
56. Канаш О.П., Кофман І.Я. Консервація деградованих і малородючих земель як система заходів з ренатуралізації довкілля // Агрохімія і ґрунтознавство. – 1998. – Спеціальний випуск. – Ч. 2. – С. 10-12.
57. Канаш О.П., Кофман І.Я. До концепції використання порушених земель // Проблемы земельной реформы в Украине . – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1994. – С. 205-206.
58. Канаш О.П., Кофман І.Я. Грунтово-екологічні аспекти осушення земель Полісся // Труды Междунар. науч. конф. “Современные проблемы охраны земель” – Ч. 3. – К.: СОПС Украины НАН Украины. – 1997. – С. 23-27.
59. Канаш О.П., Осипчук С.О. Схема ерозійного районування сільськогосподарських земель України // Землевпорядкування. – 2003. – № 1. – С. 47-53.
60. Канаш О.П., Тільс О.О., Мартин А.Г., Третяк Р.А. До питання про створення національної екологічної мережі України // Землевпорядкування. – 2002. – № 4. – С. 19-24.
61. Каштанов А.Н., Лисецкий Ф.Н., Швебс Г. И., Основы ландшафтно-экологического земледелия. – М.: Колос, 1994. – 128 c.
62. Козлов Н.В., Палапа Н.В. Современные причины деградации и агроэкологическое состояние пахотных земель Украины // Труды Междунар. науч. конф. “Современные проблемы охраны земель”. – Ч. 1. – К.: СОПС Украины НАН Украины. – 1997. – С. 86-88.
63. Конституція України: Прийнята 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
64. Концепція сталого розвитку України // Світ. – 1997. – № 12. –
С. 5 - 7.
65. Коныгин А.А. Фермерское хозяйство США, – М.: ВОАгропромиздат, 1989. – 205с.
66. Копистинський М.М. Протиерозійні гідротехнічні споруди. – К.: Урожай, 1988. – 176 с.
67. Кривов В.М. Оптимізація структури агроландшафтів – основа використання земельних ресурсів // Землевпорядний вісник. – 1998. – № 3. – С. 36-38.
68. Кривов В.М. Еколого-безпечне землекористування Лісостепу України. Проблема охорони ґрунтів. – К.: Урожай, 2006. – 304 с.
69. Кустовська О.В. Окремі аспекти створення земельно-інформаційної системи у складі державного земельного кадастру // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 52. – С. 237-240.
70. Кустовська О.В. Деградація агроландшафтів та економічне стимулювання за покращення продуктивності земель // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 59. – С. 326-334.
71. Кустовська О.В. Економіко-екологічні важелі удосконалення регіональної системи управління землекористуванням в Київській області // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених” (м. Київ, 25 лютого 2003 р.). – К.: ТОВ “ЦЗРУ”, 2003. – С. 261-267.
72. Кустовська О.В. Економічне стимулювання за покращення продуктивності земель Київської області // Вісник ЛДАУ. – 2004. – № 7. – С. 72-76.
73. Кустовська О.В. Особливості формування сільськогосподарських землекористувань в пореформений період // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. – Вип. 3 (31). – С. 70-78.
74. Кустовська О.В. Земельна реформа та її наслідки у трансформації землекористувань Київської області // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель” (м. Харків, 4-7 жовтня 2005 р.). – Харків: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2005. – С. 146-148.
75. Кустовська О.В. Земельний і лісовий природно-ресурсні потенціали Київської області – як основа економічного зростання // Матеріали засідання круглого столу “Управління земельними ресурсами в контексті стратегій сталого розвитку” (м. Київ, 25 листопада 2005 р.). – К.: НАУ, 2005. – С. 304-309.
76. Кустовська О.В. Обмеження у використанні земель при реформуванні землеволодінь: встановлення та оцінка // Вісник ХНТУСГ. – 2006. – Вип. 35. – С.150-159.
77. Кустовська О.В. Формування сталої ландшафтної структури землеволодіння та землекористування (в умовах Київської області) // Землеустрій і кадастр . – 2006. – № 1. – С. 80-89.
78. Кустовська О.В. Відтворення земельного та лісового природно-ресурсного потенціалу в умовах Київської області // Вісник ЛДАУ. – 2006. – № 9. – С. 61-66.
79. Кустовська О.В. Удосконалення природно-сільськогосподарського районування Київської області // Землеустрій і кадастр . – 2007. – № 2. – С. 77-82.
80. Кустовська О.В., Осипчук С.О. Розпоряджатись землею маємо адекватно // Землевпорядний вісник. – 2007. – № 2. – С. 29-32.
81. Леонець В.О. Економіко-екологічне обґрунтування стійких лісостепових агроландшафтів в умовах реформування земельних відносин: Дис. канд. екон. наук: 08.08.01 / УААН Інститут землеустрою. – К., 1999. – 206 с.
82. Лозовий О.Т. Методичні основи внутрігосподарської організації території новостворених агроформувань // Вісник ХНАУ. – 2007. – № 2. – С. 56-59.
83. Лозовий О.Т., Гуторив А.О. Економічний оборот землі в Харківській області // Вісник ХНАУ. – 2007. – № 4.– С. 38-42.
84. Лоїк Г., Габрель М., Тарасюк І. Стратегічне планування території на регіональному рівні // Вісник ЛДАУ. – 2004. – № 7. – С. 27-33.
85. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Проблеми концентрації сільськогосподарського землекористування в умовах завершення земельної реформи // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 104. – С. 193-197.
86. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Правове забезпечення консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти” (м. Київ, 17-18 листопада 2006 р.). – К.: “Магістр –ХХІ сторіччя“, 2007. – С. 87-91.
87. Мартин А.Г. Принципи еколого-економічної оптимізації структури землекористування на основі методів математичного моделювання // Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. – С. 101-103.
88. Мартин А.Г. Економічні аспекти оптимізації структури землекористування із застосуванням методів математичного моделювання // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 20 квітня 2001 р.) – К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – С. 191-194.
89. Мартин А.Г. Еколого-економічна оптимізація структури сільськогосподарського землекористування // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан вирішення. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 18-19 березня 2002 року) – К.: Стафед-2, 2002. – С. 71-72.
90. Мартин А.Г. Деякі підходи до еколого-економічного удосконалення структури земельних угідь // Науковий вісник НАУ. – 2003. – Вип. 68. – С. 230-233.
91. Мартин А.Г. До питання про оцінку втрат внаслідок використання деградованих та малопродуктивних земель // Землевпорядкування. – 2003. – № 3 (11). – С. 45-51.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.