У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ НОВИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН СХІДНОЇ АЗІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Количество страниц 248
ВУЗ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Год сдачи 2008
Содержание ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..........................................................
ВСТУП...........................................................................................................
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ НОВИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН............
1.1. Фінансова система як фактор економічного зростання ...........
1.2. Специфіка прояву глобальних тенденцій у фінансових системах................................................................................................
1.3. Методичні підходи до дослідження фінансових систем .........
Висновки до розділу 1 ..................................................................................
РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ НОВИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН СХІДНОЇ АЗІЇ...............................................
2.1. Особливості розвитку фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії в період прискореного економічного зростання......................................................................
2.2. Трансформаційні аспекти фінансових систем нових індустріальних країн в умовах фінансової лібералізації.................
2.3. Стратегії трансформації фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії у кризових умовах.....................
Висновки до розділу 2 ..................................................................................
РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ НОВИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ.......
3.1. Перспективи розвитку фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії......................................................
3.2. Формування регіональної системи фінансових інститутів нових індустріальних країн як фактор протистояння викликам фінансової глобалізації.......................................................................
3.3. Досвід трансформації фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії для України ...............................
Висновки до розділу 3 ..................................................................................
ВИСНОВКИ...................................................................................................
ДОДАТКИ .....................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................
ВСТУП


Актуальність теми. Сучасний етап формування світового господарства характеризується випереджаючим розвитком міжнародних фінансових ринків порівняно з реальним сектором, що значною мірою визначає тенденції та особливості функціонування економік окремих країн та регіонів. У сучасних умовах значно зростає зв’язок національних економік із світовою економікою через фінансову сферу й особливо через рух капіталу. Оскільки саме фінансові системи країн перебувають в авангарді процесів фінансової глобалізації, то вони можуть виступати як в якості механізму залучення іноземного капіталу та отримання доступу до міжнародних фінансових ринків (позитивні наслідки глобалізації), так і механізму передачі фінансових криз (негативні наслідки глобалізації).
Умовою економічного зростання в епоху глобалізації є, з одного боку, інтеграція країни в світовий економічний простір, а з іншого – гарантування безпеки функціонування економічної системи держави. Одна з провідних ролей у реалізації цієї програми відводиться саме розвиненій фінансовій системі. Нові індустріальні країни (НІК) Східної Азії є яскравим прикладом значущості фінансової системи як для задоволення внутрішніх потреб розвитку країн, так і для вирішення проблем, спричинених проявами сучасного глобалізованого міжнародного фінансового середовища.
Ці країни за останні десятиліття набули значного досвіду в трансформації своїх фінансових систем, зазнавши як позитивного впливу фінансової глобалізації (у період з середини 1980-х до середини 1990-х рр. значний приплив капіталу, особливо довгострокового у формі прямих іноземних інвестицій, допомагав країнам фінансувати їх стрімке економічне зростання), так і негативного (фінансова криза 1997–1998 рр. мала руйнівні наслідки не тільки для фінансових систем, а й для економік окремих НІК у цілому). Цей досвід може бути корисним для країн, які активно інтегруються в світову економіку, у тому числі й для України, принаймні в двох площинах. По-перше, в Україні досі не функціонують механізми ефективної мобілізації значних обсягів фінансових ресурсів для забезпечення стійкого економічного розвитку. Отже, використання досвіду ефективного стимулювання та підтримки економічного зростання країн Східної Азії – регіону, який роз¬вивався найбільш динамічними темпами в світі упродовж трьох десятиріч, – буде доцільним. По-друге, подальший розвиток фінансової системи України пов’язується з лібералізацією руху фінансових послуг, яка є загальновизнаною світовою тенденцією і характеризується привнесенням певної взаємозалежності із зовнішнім середовищем, а отже, й більшої вразливості вітчизняної фінансової системи щодо зовнішніх шоків, тому вивчення досвіду успішного подолання НІК фінансових криз і забезпечення стабільності та безпеки функціонування економік є актуальним. Таким чином, необхідність дослідження та використання в Україні досвіду трансформації фінансових систем цих країн значною мірою зумовили актуальність теми дисертаційної роботи.
У вітчизняній науковій літературі окремі питання розвитку фінансових систем висвітлено в працях З.Васильченко, В.Вергуна, В.Гейця, С.Козьменко, В.Міщенка, В.Опаріна, О.Рогача, А.Румянцева; дослідження економічної і фінансової глобалізації, а також участі України в цих процесах здійснюють науковці О.Білорус, З.Луцишин, Д.Лук’яненко, В.Новицький, Ю.Пахомов, В.Сіденко, С.Циганов.
Теоретичні аспекти зв’язку між розвитком фінансової системи та економічним зростанням країни розробляли такі зарубіжні вчені, як: Ф.Арестіс, Т.Бек, Н.Валев, М.Графф, П.Деметріадес, А.Деміргук-Кунт, С.Зервос, Р.Кінг, Р.Левайн, С.Ло, Ф.Ріоджа, Й.Шумпетер; особливості розвитку фінансових систем НІК Східної Азії та стратегії і механізми їх трансформації аналізуються в публікаціях Дж.Анга, Р.Декле, Б.Ейченгріна, К.Клетзера, Х.Куроди, В.МакКіббіна, С.Нама, Дж.Парка, С.Чанга, Дж.-Х.Чан-Лі.
Проте комплексність та багатоаспектність проблематики трансформації фінансо¬вих систем НІК Східної Азії зумовила формування кількох напрямів досліджень, в яких вивчались фактори прискореного економічного зростання цих країн (без комплексного аналізу впливу фінансових факторів); причини та наслідки фінансової кризи 1997–1998 рр. (без подальшого аналізу характеру змін у фінансових системах країн); розвиток та реформування окремих складових фінансових систем (однак увага приділялась більшою мірою країнам інших регіонів) тощо. Комплексного дослідження впливу фінансової системи на економічне зростання НІК Східної Азії, зокрема напрямів, стратегій та механізмів трансформації їхніх фінансових систем, викликаної фінансовою глобалізацією, на сьогодні ще немає. Недостатньо вивченими у вітчизняній науці є й шляхи адаптації цього досвіду до українських умов, що й зумовлює актуальність дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи були одержані при виконанні досліджень у межах таких тем: “Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі” (державний реєстраційний №0105U002586) відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; “Механізми управління об’єктами і процесами ринкової економіки” (державний реєстраційний №1050U02566) відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Гуманітарного університету “ЗІДМУ”.
Внесок автора полягає в дослідженні механізмів впливу трансформації фі¬нан¬¬со¬вих систем на економічний розвиток країн Східної Азії в сучасних умо¬вах поси¬лення фінансової глобалізації та розробці практичних рекомен¬дацій щодо адап¬тації цього досвіду для формування ефективної та стійкої фінан¬сової системи України.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні дієвих механізмів трансформації фінансової системи країни під впливом фінансової глобалізації на базі досвіду НІК Східної Азії та можливості його адаптації для України на сучасному етапі.
Досягнення до поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- уточнити сутність і характер зв’язку між фінансовою системою й еко¬но¬міч¬ним зростанням країни, проаналізувати фактори, які впливають на ці взаємзв’язки, визначити механізми впливу фінансової системи на економіч¬не зростання;
- встановити фактори, механізми та наслідки застосування національ¬ними урядами політики фінансової лібералізації, а також з’ясувати характер впли¬ву лібералізації руху капіталу на фінансовий і економічний розвиток країн;
- систематизувати методичні підходи до дослідження трансформації фі¬нан¬со¬вих систем країн та обґрунтувати необхідність використання комплекс¬но¬го підходу;
- визначити загальні риси та національні особливості моделі фінансової сис¬те¬ми, яка використовувалась НІК Східної Азії для цілеспрямованої побу¬до¬ви власних фінансових систем з метою стимулювання прискореного економ¬іч¬ного зростання цих країн;
- розкрити обрані країнами Східної Азії стратегії трансформації фінансових систем під впливом проявів фінансової глобалізації та визначити механізми реалізації цих трансформаційних змін;
- встановити перспективи розвитку фінансових систем НІК Східної Азії в кон¬тексті сучасних тенденцій глобалізації та виділити новітні тенденції рефор¬му¬вання системи фінансових інститутів на національному та регіональному рівнях;
- порівняти характеристики інституційного середовища, в якому розвиваються фінансові системи України та НІК, а також оцінити доцільність використання Україною досвіду цих країн у формуванні фінансових систем, які сприяли прискоренню економічного зростання;
- дати оцінку сучасному розвитку фінансової систем України та визна¬чити можливості і механізми адаптації досвіду трансформації фінансових сис¬тем НІК Східної Азії для України з метою протидії негативним проявам фінансової глобалізації.
Об’єкт дослідження – процес розвитку фінансових систем нових індуст¬ріаль¬них країн Східної Азії (Гонконгу, Сінгапуру, Тайваню, Республіки Ко¬рея, Малайзії, Таїланду, Індонезії, Філіппін).
Предмет дослідження – стратегії трансформації фінансових систем НІК Схід¬ної Азії під впливом фінансової глобалізації.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувались загально¬наукові та спеціальні економічні методи, зокрема: аналізу і синтезу (дослідження змісту термінів “фінансова глобалізація”, “трансформація”, процесу еволюції та розвитку фінансових систем – підрозділи 1.1, 1.2), системно-структурний метод (вивчення структури фінансової системи країни – підрозділ 1.3), кількісного та якісного порівняння (порівняння характеристик фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії – підрозділи 2.1, 2.2; порівняння показників діяльності вітчизняного банківського сектора та банківських систем НІК для визначення напрямів подаль¬шого розвитку – підрозділ 3.3), метод ранжування (для визначення місця фінансових систем НІК серед інших країн – підрозділ 2.2), трендовий ме¬тод (зіставлення фактичних показників діяльності фінансових систем НІК із даними попередніх періодів для визначення тенденцій розвитку – підрозділ 3.1), метод табличної і графічної візуалізації (всі розділи).
Інформаційну базу дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні монграфічні дослідження, статистичні і фактичні матеріали ЮНКТАД, Світо¬вого бан¬ку, МВФ, Банку міжнародних розрахунків, Азійського банку розвит¬ку, ана¬літич¬ного агентства PRS Group; бази даних центральних банків та інших оргବнів державного нагляду та регулювання нових індустріальних країн Схід¬ної Азії, зокре¬ма HKMA (Гонконг), MAS (Сінгапур), BNM (Малайзія), BOK (Ко¬рея) то¬що; експертні оцінки рейтингових агентств, вітчизняних та зарубіж¬них фахівців.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- обґрунтовано комплексність (у різних напрямах), складність (на різних рівнях) та поліфакторність взаємодії між розвитком фінансових систем та процесом економічного зростання в країнах, зокрема встановлено низку різно¬манітних чинників, які впливають на цю взаємодію, а саме: рівень економічного розвитку країни; тип фінансової системи; вид фінансової політики, запровадже¬ної урядом, та особливості регулювання фінансових систем; історичні та інсти¬туціональні особливості країни; фінансова відкритість країни, яка, з одного боку, послаблює зв’язок між національною фінансовою системою та економічним зростанням, а з іншого – виступає механізмом додаткового позитивного впливу на економічне зростання, однак лише за виконання певних умов;
- виявлено на основі узагальнення досвіду розвитку фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії дві провідні стратегії їх трансформації, а саме: 1) стратегія цілеспрямованого формування банково-орієнтованої фінансової системи як ефективного механізму застосування державної політики прискореної індустріалізації та забезпечення високих темпів економічного зростання впродовж тривалого часу за умов високого рівня заощаджень, торгового профіциту, політичного консенсусу, якості бюрократії та стабільного і прогнозованого зовнішнього середовища, ініціатором проведення якої є національні ініціативні групи, 2) стратегія кри¬зової трансформації (реформування) фінансових систем як багато¬вимірного процесу: по-перше, подолання наслідків криз, викликаних фінан¬совою лібералізацією, а по-друге, поєднання вимог міжнародного фінан¬сового середовища (насамперед, адаптація національних стандартів до міжна¬род¬них принципів) і власного бачення подальшого розвитку країн (як на національному, так і на регіональному рівнях), ініціатором якої є міжна¬родні фінансові інститути та національні уряди;
дістало подальшого розвитку:
- встановлення зв’язків між особливостями розвитку фінансових систем НІК Східної Азії та їхнім економічним зростанням під впливом глобалізації, зокрема було встановлено, що основні відмінності в розвитку фінансових систем цих країн пов’язані, більшою мірою, з інституціональним середовищем, в якому ці системи функціонують, а також з рівнем економічного розвитку країн: так, в НІК “першої хвилі” (Гонконг, Сінгапур, Тайвань, Корея), де рівень доходів є вищим, фінансові системи загалом та їх складові зокрема (фінансові посередники й фондові ринки) є більшими, активнішими та ефективнішими; крім того, для НІК “другої хвилі” (Малайзія, Таїланд, Індонезія, Філіппіни) більше значення в стимулюванні економічного зростання має такий механізм впливу фінансової системи, як накопичення капіталу, тоді як для НІК “першої хвилі” – стимулювання інновацій; у країнах з вищим рівнем доходів фінансові системи мають тенденцію бути більш фондово-орієнтованими, однак у випадку НІК Східної Азії виявлено, що при цілеспрямованому формуванні фінансових систем за моделлю японської банково-орієнтованої фінансової системи важливими факторами, які впливають на тип фінансової системи, є характеристики інституціонального середовища;
- концептуальні засади реформування фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії в контексті сучасних тенденцій глобалізації, до яких слід віднести, перш за все, необхідність посилення ролі фінансової системи країни для ефективного та стійкого функціонування економічної системи в цілому; здійснення трансформацій фінансових систем окремої країни в регіональному контексті як буферного механізму від зовнішніх шоків негармонійно функціонуючої міжнародної фінансової системи, зокрема посилення інтеграційних процесів фінансової взаємодії, розвиток регіональних ринків облігацій та механізмів регіональної протидії загрозам фінансової глобалізації, що слід враховувати в контексті інтеграційних пріоритетів України;
удосконалено:
- теоретичні підходи до визначення подальших напрямів реформування фінансових систем, зокрема доведено, що в умовах асиметричності міжнародної системи суперечливим, нерівноважним є саме розуміння фінансових трансформацій: так, “міжнародні центри сили” (міжнародні фінансові організації, уряди розвинених країн, учені – прихильники позитивного впливу вільного руху глобального капіталу на розміщення ресурсів у приймаючих країнах) розглядають фінансову лібералізацію як “глобальну норму” і ключовий фактор добробуту для країн, що розвиваються; проте, політичні діячі країн, що розвиваються, та дослідники, які переконані, що вільний рух капіталу є загрозою для стабільного функціонування країн, і наполягають на виробленні механізмів запобігання негативним наслідкам високої мобільності капіталу, вважають вплив лібералізації позитивним лише за умов розвиненості вітчизняних фінансових систем, адекватного регулювання, високого рівня правового захисту акціонерів та якості стандартів бухгалтерського обліку, стабільності функціонування міжнародної фінансової системи;
- методичні засади дослідження розвитку фінансових систем, зокрема обґрунтовано необхідність використання інтегративного дворівневого підходу, який, на відміну від існуючих, враховує комплекс факторів, а саме: рівень еконо¬мічного розвитку країни, вплив фінансової лібералізації, інституціональні харак¬теристики, інформаційну якість фінансових систем, міру відповідності міжна¬родним стандартам, причому розглянуто як кількісні характеристики розвитку банківських систем і фондових ринків, так і специфічні інституціональні особливості;
- концептуальні засади оптимізації розвитку фінансової системи України з урахуванням досвіду трансформацій фінансових систем НІК Східної Азії, зокрема встановлено: з урахуванням конфігурації фінансової системи України, що вже досить чітко окреслена, та суттєвих відмінностей у внутрішніх і зовнішніх умовах функціонування економік України та НІК, використання досвіду формування банково-орієнтованої системи може бути застосовано лише в частині посилення ролі держави через непрямі механізми (ефективне регулювання, відповідне законодавство, певні стандарти), тоді як пряма участь обмежується сферою державних банків; при використанні досвіду кризової трансформації фінансової системи запропоновано наступне: вирішення проблеми нежиттєздатних фінансових інститутів та “сумнівних боргів”, посилення ролі життєздатних фінансових інститутів, консолідація зусиль державних органів з нагляду та регулювання фінансової системи, забезпечення оптимального співвідношення між вітчизняним та іноземним капіталом у фінансовій системі країни, підвищення якості інституційного середовища.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що на основі викладених у дисертації положень автором розроблені конкретні рекомендації, що можуть бути використані в процесі оптимізації діяльності фінансової системи України. Статистичні та фактичні матеріали, наведені в дисертації, можуть бути використані при підготовці загальних і спеціальних лекційних курсів з міжнародної економіки та економічного розвитку.
Основні положення, висновки й рекомендації, сформульовані та обґрун¬то¬вані в дисертації, використані: у банківському та корпоративному менедж¬мен¬ті – Запорізькою обласною дирекцією “Райффайзен Банк Аваль” (довідка № 02-14/11-19 від 06.03.2008 р.), ТОВ “Фірма“Крансервіс” (довідка №545 від 19.11.2007 р.); в навчальному процесі при викладанні дис¬циплін: “Міжнародні фінанси”, “Міжнародні економічні відносини”, “Гро¬шово-кредитні системи зарубіжних країн” – кафедрою міжнародної еко¬но¬міки Класичного приватного університету (довідка № 94 від 18.01.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в ди¬сер¬тації, отримані автором особисто. Особистий внесок автора в наукових пра¬цях, написаних у співавторстві і зазначених у списку опублікованих праць, полягає в такому: [1] – автору належить розділ щодо особливостей діяль¬ності ТНК в різних країнах, в тому числі в нових індустріальних краї¬нах Східної Азії; [13] – автору належать положення щодо можливості викорис¬тання досвіду трансформації фінансових систем нових індустріаль¬них країн для України; [20] – автору належать положення щодо розгляду іс¬ную¬чих підходів до фінансової лібералізації, етапів її проведення, позитивних і негативних наслідків та досвіду нових індустріальних країн.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (Дніпро¬петровськ, 7–8 грудня 2004 р.), “Економічний та соціальний розвиток України в ХХI ст.” (Тернопіль, 24–25 лютого 2005 р.), “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 3–5 червня 2005 р.), “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 18–19 травня 2006 р.); міжнародних науково-теоретичних конференціях “XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства” (Київ, 26–27 травня 2005 р.; Київ, 8–9 червня 2007 р.); міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управ¬ління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 13–16 грудня 2005 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми розвитку економіки та підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів” (Тернопіль, 26–27 травня 2005 р.), “Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір” (Маріуполь, 9 грудня 2005 р.); всеукраїнській міжвузівській науковій конференції “Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (Івано-Франківськ, 16–18 листопада 2005 р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, з яких 8 робіт у провідних наукових фахових виданнях (3 статті в збірни¬ках наукових праць та 5 – у наукових журналах); 1 розділ в колективній моно¬графії; 1 стаття в інших виданнях та 10 тез доповідей на наукових конференціях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох ро第ділів, висновків, списку використаних джерел. Об¬сяг основного тексту становить 187 стор. Робота містить 28 таблиць на 28 стор., 22 рисунки на 22 стор. та 11 додатків на 40 стор. Список використаних джерел містить 206 найменувань.
Список литературы ВИСНОВКИ


Дослідження трансформації фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії (Гонконгу, Сінгапуру, Тайваню, Кореї, Малайзії, Таїланду, Індонезії, Філіппін) під впливом фінансової глобалізації дозволило зробити наступні висновки теоретико-методичного та прикладного характеру.
1. Фінансова система країни, яка ефективно виконує основні функції (надання інформації, розміщення капіталу, диверсифікація ризиків, моніто¬ринг проектів), сприяє економічному зростанню через такі основні механіз¬ми, як накопичення капіталу та стимулювання інновацій. До основних факто¬рів, які визначають характер зв’язку між фінансовою системою та економіч¬ним зростанням, відносять: рівень економічного розвитку країни; тип фінан¬со¬вої системи; вид фінансової політики та особливості регулювання; історично¬-інституційні особливості країн; фінансову глобалізацію. Зв’язок між фінансовою системою та економічним зростанням не є однозначним, лінійно-спрямованим та незмінюваним, тому залежно від комбінації цих факторів фінансові системи різною мірою впливають на економічне зростання.
2. Асиметричність розподілу влади в сучасній глобальній системі на ко¬ристь розвинених країн та затвердження останніми десятиліттями загальних норм “прийнятної” фінансової політики обмежує варіанти вибору розвитку для національних урядів країн і створює по суті умови, в яких країни виму¬шені прискорено лібералізувати фінансові системи. Виходячи з цього, голов¬ним викликом для держави, позиція якої певною мірою послаблена лібераліза¬цією, є розробка такої стратегії трансформації, за якої масштаби, тем¬пи та послідовність проведення лібералізації відповідатиме потребам еконо¬міки, враховуючи при цьому рівень законодавчої, інституційної та інфор¬мацій¬ної бази в країні. Контроль за рухом капіталу є одним з головних гальмів¬них механізмів поширення кризових явищ в умовах нестабільного міжнарод¬ного фінансового середовища, а тому країни не повинні квапитися з його зняттям.
3. Методичні підходи до дослідження розвитку фінансової системи були сис¬тема¬тизо¬вані за ознакою головних факторів, що обумовлюють характер зв’я第ку між фінансовою системою та економічним зростанням, визначених в попе¬ре䬬ніх підрозділах, а саме: рівень економічного розвитку, вплив фінансо¬вої лібералізації, якість інституційної структури, інформаційна якість, міра від¬по¬відності міжнародним стандартам, особливості регулю¬вання. Одним із найва¬гміших чинників, який має бути врахованим, є інститу¬цій¬ні особли¬вості країни, а саме: рівень корупції, дотримання законів, якість бюрократії, риз謬ки експропріації, відмова уряду від попередніх зобо¬в’язань. Оскільки сучас¬ним економічним системам притаманні багатофактор¬ність, висока дина¬мічність при істотній ролі інформаційного ресурсу, то сучас¬ні економічні дос¬лід¬¬ження повинні будуватися на поліфакторній ідеології, головний імператив якої полягає в наступному: потрібно вивчати резуль¬тати впли¬ву значної кіль¬кості чинників, взаємодія яких і формує пев¬ний напрям розвитку системи. У зв’яз¬ку з цим автором запропонована методика дослідження, яка базується на викорис¬танні інтегративного (враховує параметри розвитку двох основних скла¬дових фінансової системи) дворівневого підходу, який враховує як кіль¬кісні (розмір, активність, ефективність), так і якісні (інформаційна якість, більш широкий інституційний контекст, особливості регулювання) пара¬метри розвитку фінансової системи.
4. НІК Східної Азії для побудови власних фінансових систем з метою сти¬мулю¬вання економічного зростання тією чи іншою мірою викорис¬товували японську модель фінансової системи, до основних рис якої від¬носять: активне державне втручання в діяльність фінансової системи (прихо¬вані державні гарантії, політика фінансових обмежень, обмеження банк¬рутств), тісні зв’язки між фінансовими посередниками та крупними промис¬ло¬вими клієн¬тами, перевага банківського кредитування над іншими формами фінан¬сування. Така модель фінансової системи є ефективною на етапі приско¬реного економічного розвитку при відносно стабільному зовнішньому сере¬довищі, однак за умов уповільнення темпів зростання та значному тиску фінан¬сової глобалізації ця модель потребує змін. До спільних рис при засто¬суванні цієї моделі НІК Східної Азії належать: використання суттєвих еле¬мен¬тів політики фінансових обмежень; банківські кредити як основне дже¬рело зовнішнього фінансування; непрозорість фінансової політики; націо¬нальні особливості адаптації полягають в ступені застосування державного втру¬чання, заходів фінансових обмежень, незалежності політики централь¬них банків (від максимального як в Кореї, до мінімального як в Гонконгу).
5. Основні відмінності в розвитку фінансових систем НІК пов’язані, біль¬шою мірою, з інституційним середовищем та рівнем економічного роз¬витку країн. Так, для розвитку фінансових систем НІК виявлена тенденція розвит¬ку за кількісними показниками зі зростанням рівня доходів в країнах, коли в цілому фінансові системи НІК “першої хвилі” стають більшими, актив¬нішими та фондово-орієнтованими порівняно з фінансовими системами НІК “другої хвилі”. Однак в умовах реалізації стратегії цілеспрямованого форму¬вання банково-орієнтованої фінансової системи важливим фактором, який впливає на її тип є характеристика інституційного середовища. Врахо¬вуючи тривалість досліджуваного періоду, протягом якого відбувалось зрос¬тання рівню доходів в цих країнах, змінювались і механізми впливу фінан¬сових систем на економічне зростання – від накопичення капіталу до стиму¬лю¬вання інновацій. В цілому на сьогодні для стимулювання економічного зростання в НІК “першої хвилі” та Малайзія більш ефективним є використання механізму стимулювання інновацій, в той час як в НІК “другої хвилі” – накопичення капіталу. Прискорене економічне зростання НІК Східної Азії призвело до накопичення певних невідповідностей досягнутого рівня економічного розвитку та функціонуючих фінансових систем, для яких були характерні низька якість кредитного портфеля банків, концентрація кредитів у секторі нерухомості, слабкий розвиток банків в аналізі кредитів та управлінні ризиками, швидке зростання операцій в іноземній валюті.
6. Трансформація фінансових систем НІК Східної Азії здійснювалася під тис¬ком міжнародних фінансових інститутів, внаслідок чого фінансові системи бу¬ли значно лібералізовані, однак невідповідність реформ існуючим у країнах умо¬вам (лібералі¬зація при існуванні значних недоліків у функціонуванні фінан¬сових систем і слаб¬кого, фрагментарного нагляду за їх діяльністю) та неко¬ректна послідовність проведення лібералізації (передчасне послаблення кон¬тролю за потоками короткострокового капіталу) стали основними причи¬нами послаб¬лення фінансових систем та їх уразливості до зовнішніх шоків. Почат¬кові заходи кри¬зо¬вої трансформації, застосовані урядами НІК Східної Азії бу¬ли близькими за змістом (значна підтримка ліквідністю, введення державних гаран¬тій), однак для реструктуризації банківських сис¬тем та вирішення питан¬ня “проблем¬них активів” країнами були застосовані різні стратегії, а саме: уря¬ди Кореї, Малайзії та Індонезії основні зусилля зосередили на а) посиленні са¬ме банків (причому при існуванні спільних механізмів реалізації цих зусиль – надан¬ня державних кош¬тів для рекапіталізації, списання проблемних боргів, націо¬налізація, злиття, тільки Малайзія серед всіх кризових НІК не ліквідувала жод¬ного з банків) та б) створення централізованих державних компаній з упра⬬ління актива¬ми; урядом Таїланду більша увага була приділена а) фінан¬совим компаніям (основний механізм – закриття) та б) відповідальність за вирі¬шення ситуації з проблемними боргами залишилась в компетенції самих бан¬ків. До основних механізмів реалізації означених змін в фінансових сис¬темах НІК належать: механізми оцінки активів банків при їхньому розподілі на життє¬здатні-нежиттєздатні – самооцінка банків, оцінка нагля¬дового органу, оцін¬ка зовнішніх аудиторів; механізми реабілітації життєздат¬них банків – рин¬кові (бан¬ки самостійно, часткова підтримка держави, залу¬чення іноземного капі¬талу) та державне втручання (націоналізація, злиття, тощо). Досвід НІК свід¬чить про необхідність держав¬ної підтримки трансформаційних змін та немож¬ливість вирішення проблем фінансо¬вих систем лише за допомогою ринкових механізмів.
В цілому для всіх НІК Східної Азії кризова трансформація фінансових сис¬тем здійснювалась у напрямі реформування банківських систем, розвитку фондових ринків, приватизації державних банків, більшої участь іноземного капіталу в фінансовій системі, посилення незалежності центральних банків країн та об’єднанні органів нагляду. Такий напрям змін певною мірою є резуль¬татом поєднання вимог та тиску міжнародного фінансового середо¬вища та власного бачення подальшого розвитку цих країн.
7. Подальший розвиток фінансових систем НІК Східної Азії пов’язаний не тільки з подоланням об’єктивно існуючих недоліків у функціонуванні фінан¬сових систем з точки зору національних урядів (а саме в напрямі 1) біль¬шої різноманітності, прозорості та ефективності надання фінансових пос¬луг; 2) зростання як національних фондових ринків, так і регіональних; 3) поси¬лення системи регулювання та нагляду; 4) застосування сучасних бухгал¬терських та аудиторських принципів; 5) вирішення “суміж¬них” питань, зокрема проблеми високої частки заборгованості корпо¬рацій, які продовжують використовувати короткострокове фінансування), але й з тим впливом, який здійснюють на цей процес “міжнародні центри сили”, що вбачають основний напрям реформування, необхідним для реалізації ци¬ми країнами, у покращанні нагляду та посиленні регулювання фінан¬сових систем (основний механізм для реалізації цього – приведення вітчиз¬няних систем у відповідність до міжнародних стандартів та принципів, запровад¬жених стосовно широкого кола питань).
8. На сучасному етапі НІК Східної Азії трансформують фінансові системи з урахуванням впливу глобального та регіонального фінансового середовища (оскільки ці країни не мають достатньої впливовості для започаткування суттєвих змін в глобальному фінансовому середовищі, то очевидним є посилення регіональних інтеграційних процесів у фінансовій сфері як буферний механізм від зовнішніх шоків негармонійно функціонуючої міжнародної фінансової системи). В контексті трансформаційних перетворень, яких зазнають фінансові системи НІК Східної Азії під тиском фінансової глобалізації, розвиток регіонального ринку облігацій розглядається як важлива умова успіш¬ного розвитку кожної країни, механізм забезпечення фінансування регіональних інвестиційних проектів та фінансової підтримки країн у випадках криз, що потребує удосконалення стандартів обліку, принципів корпоративного управління, посилення авторитету місцевих рейтингових агенцій, заходів з синхронізації регулювання національних ринків капіталу, проведення тренінгових програм, створення системи “спільного користування інформацією” та форуму для проведення переговорів щодо регіональних угод з широкого кола питань.
9. Фінансова система України та інституційні особливості її функціонування мають спільні риси і певні відмінності від фінансових систем НІК Східної Азії (відсутність ефективної державної підтримки розвитку вітчизняної фінансової системи, всебічної підтримки експортерів, доступу до дешевих зовнішніх фінансових ресурсів, значного попиту на ринках розвинених країн вітчизняної промислової продукції; високий рівень корупції, недієздатні механізми забезпечення судових рішень, низька якість бюрократії, тощо). Проте, з урахуванням досить чітко окресленої конфі¬гурації фінансової системи України та домінування саме банківської системи, незва¬жаючи на її малі розміри, використання досвіду формування банково-орієн¬тованої системи може бути корисним для України, однак його застосу¬вання більшою мірою обмежується посиленням ролі держави через непрямі механізми, а пряма участь обмежується посиленням ролі державних банків. Основ¬ними напрямами застосування досвіду трансформації фінансових сис¬тем НІК для розвитку фінансової системи України в цілому є: активізація ролі держави; вирішення ситуації “сумнівних боргів” через створення централізованої державної корпо¬рації з управління активами; консолідація органів нагляду та регу¬лювання за діяльністю фінансової системи; надання на сучасному етапі в існуючих інституційних умовах переваги розвитку банківської складової фінан¬сової системи; посилення регулювання та нагляду за припливом коротко¬строкового капіталу у корпоративний сектор; створення якісного інформаційно-інституційного середовища, в якому може бути реалізований меха¬нізм досягнення консенсусу та ефективної взаємодії між дер¬жав¬ними органами регулювання, фінансовими інститутами, корпо¬ра¬тивним сектором, експертами для реалізація прог¬рам стратегічного розвитку фінансової системи з урахуванням внутріш¬ніх потреб вітчизняної економіки та зовнішніх загроз глобального середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Claus I., Jacobsen V., Jera B. Financial systems and economic growth: an evalua¬tion framework for policy. – New Zealand Treasury Working paper, 2004. – 42 p.
2. Опарін В.М. Фінансова система України (теоретико-методологічні аспекти): Автореф. дис. ... доктора ек. наук / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 34 с.
3. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2001. – 416 с.
4. Юрченко О.Є. Вплив фінансово-кредитної системи на стан транзитивної економіки: Автореф. дис. ... кандидата ек. наук / Харківський національ¬ний університет ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2001. – 16 с.
5. Levine R. Finance and growth: Theory and evidence. – University of Minnesota Carlson school of management, 2004. – 118 p.
6. Горська О.В., Фащевська О.М. Роль банківської системи у структурному регулюванні економіки // Фінанси України. – 2003. – № 12. – С. 107–112.
7. Цивилизационная структура современного мира. Том 2. Макрохристианский мир в эпоху глобализации / Под ред. Ю.Н. Пахомова, Ю.В. Павленко. – К.: Наукова думка, 2007. – 692 с.
8. Demetriades P., Andrianova S. – Finance and growth: what we know and what we need to know. – University of Leicester, 2003. – 25 p.
9. Новицький В.Є. Економічні ресурси цивілізаційного розвитку: Навч. посіб. – К.: НАУ, 2004. – 268 с.
10. Levine R. Financial development and economic growth: views and agenda. – WB Policy research department, 1996. – 76 p.
11. Arestis P., Luintel A.D., Luintel K.B. Does financial structure matter? – The Levy economics institute Working paper, 2004. – 29 p.
12. Allen F., Oura H. Sustained economic growth and the financial system // Monetary and economic studies special edition. – 2004. – P. 95–126.
13. Rioja F., Valev N. Finance and the sources of growth at various stages of eco¬nomic development. – Andrew Young school of policy studies, 2002. – 26 p.
14. Greenwood J., Jovanovic B. Financial development, growth, and the distri¬bution of income. – NBER Working paper series, 1990. – 44 p.
15. Дзюблюк О. Інтеграція банківського та промислового капіталу // Еконо¬міка України. – 2002. – № 10. – С.11–17.
16. Шумпетер Й. Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
17. King R.G., Levine R. Finance and growth: Schumpeter might be right. – WB working paper, 1993. – 43 p.
18. King R.G., Levine R. Finance, entrepreneurship, and growth: theory and evidence // Journal of monetary economics. – 1993. – № 3. – P. 513–542.
19. Beck T., Levine R., Loayza N. Finance and the sources of growth. – 1999. – 38 p.
20. Банківська наука й аналіз економічних процесів в Україні // Вісник НБУ. – 2007. – № 1. – С. 36–39.
21. Devereux M. B., Smith G.W. International risk sharing and economic growth // International economic review. – 1994. – V.35. – P. 535–550.
22. Levine R. Stock markets, growth, and tax policy // Journal of finance. – 1991. – V. 46. – P. 1445–1465.
23. Obstfeld, M. Risk-taking, global diversification, and growth // American economic review. – 1994. – V.84. – P. 1310–1329.
24. Saint-Paul G. Technological choice, financial markets and economic development // European economic review. – 1992. – V. 36. – P. 763–781.
25. Allen F., Gale D. Diversity of opinion and the financing of new technologies // Journal of financial intermediation. – 1999. – № 8. – P. 68–89
26. Bencivenga V. R., Smith B.D. Some consequences of credit rationing in an endogenous growth model // Journal of economic dynamics and control. – 1993. – № 17. – P. 97–122.
27. Bencivenga V. R., Smith B.D., Starr R.M. Transactions costs, technological choi¬ce, and endogenous growth // Journal of economic theory. – 1995. – V. 67. – P. 53–177.
28. Fecht F., Huang K., Martin A. Financial intermediaries, markets and growth. –Federal reserve bank of Kansas city Working paper, 2004. – 36 p.
29. Beck T., Levine R. Stock markets, banks, and growth: Correlation or causality. – 2001. – 24 p.
30. Manning M.J. Finance causes growth: Can we be so sure? – Berkeley electronic press, 2003. – 24 p.
31. Rioja F., Valev N. Does one size fit all? A re-examination of the finance and growth relationship. – Social science research network electronic paper collection, 2003. – 29 p. – .
32. Партин Г., Тивончук О. Роль небанківських фінансових посередників у фі¬нан¬суванні інноваційного розвитку // Вісник НБУ. – 2005. – № 5. – С.46–51.
33. Дьячкина П. Структура капитала компаний Восточной и Юго-Восточной Азии // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 7. – С. 100–106.
34. Зимовець В. Місце фінансового сектора в сучасних концепціях інститу¬ціональної організації економіки // Економіка України. – 2004. – № 11. – С. 15–26.
35. Шитко О. Особливості структури фінансових активів. Досвід США, ЄС та України // Вісник НБУ. – 2007. – № 11. – С. 34–41.
36. Park Y.C., Song W., Wang Y. Finance and economic development in East Asia. – KIEP Working paper, 2003. – 51 p.
37. Boyd J. H., Smith B.D. Intermediation and the equilibrium allocation of investment capital: implications for economic development // Journal of monetary economics. – 1992. – V. 30. – P. 409–432.
38. Sussman O. A theory of financial development // Finance and development: issues and experience. – 1993. – P. 29–64.
39. Chakraborty S., Ray T. Bank-based versus market-based financial systems: a growth-theoretic analysis. – University of Oregon, 2001. – 38 p.
40. Carettoni A., Manzocchi S., Padoan C. The growth-finance nexus and European integration. – EIFC Working paper series, 2001. – 42 p.
41. Allen F., Santomero A.M. The theory of financial intermediation. – The Warton Financial institutions center, 1996. – 40 p.
42. Levine R. Bank-based or market-based financial systems: Which is better? – William Davidson Institute Working paper, 2002. – 45 p.
43. Bordo M.D., Rousseau P.L. Legal-political factors and the historical evolution of the finance-growth link. – National bureau of economic research, 2006. – 31 p.
44. Rajan R.G., Zingales L. The great reversals: the politics of financial development in the 20th century. – The Center for research in security prices, 2001. – 69 p.
45. Law S.H., Demetriades P. Openness, institutions and financial development. – University of Leicester working paper, 2005. – 28 p.
46. Demirguc-Kunt A., Maksimovic V. Funding growth in bank-based and market-based financial systems: Evidence from firm level data. – 2001. – 36 p.
47. Arestis P., Demetriades P. Finance and growth: Institutional considerations and causality. – UEL Department of economics working paper, 1996. – 26 p.
48. Fohlin C.M. Economic, political, and legal factors in financial system development: International patterns in historical perspective. – California institute of technology social science working paper 1089. – 2000. – 34 p.
49. Capasso S. Stock market development and economic growth. – UNU WIDER Research paper № 2006/102, 2006. – 25 p.
50. Whalley J. Developing countries in the global economy: a forward looking view. – CSGR Working paper series, 1999. – 57 p.
51. Одягайло Б. Системне зростання ознак глобалізації у фінансово-банківській сфері // Банківська справа. – 2006. – № 5–6. – С. 15–22.
52. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / За ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельева. – К.: Знання, 2007. – 595 с.
53. Зевин Л.З. Национальные экономические системы в глобальных процес¬сах // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 11. – С.17–24.
54. Голубцова О.А. Фінансові реформи в країнах Центральної та Східної Європи в процесі євро інтеграції: Автореф. дис. ... кандидата ек. наук / Київський нац. eк. університет. – К., 2003. – 15 с.
55. Бакаєв О.Л. Розвиток фінансових ринків в умовах глобалізації: Автореф. дис. ... кандидата ек. наук / Київський нац. eк. універ¬ситет. – К., 2005. – 16 с.
56. Козюк В.В. Центральні банки в умовах глобалізації: основні напрямки трансформації монетарної політики національного та міжнародного рівня: Автореф. дис. ... доктора ек. наук / Інститут світової економіки і міжна¬родних відносин НАНУ. – К., 2006. – 36 с.
57. Луцишин З.О. Формування глобальної фінансової архітектури світового господарства: Автореф. дис. ... доктора ек. наук / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – 37 с.
58. Анісімов А.Є. Інтеграція України до світового ринку капіталу в умовах гло¬балізації: Автореф. дис. ... кандидата ек. наук / Донецький національ¬ний університет. – Донецьк, 2006. – 21 с.
59. Arestis P., Basu S. Financial globalization and regulation. – The Levy economics institute working paper, 2003. – 20 p.
60. Ткаленко С.І. Міжнародна інвестиційна діяльність комерційних банків: Автореф. дис. ... кандидата ек. наук / Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України. – К., 2002. – 17 с.
61. Stulz R.M. The limits of financial globalization. – WB, 2005. – 62 p.
62. Prasad E., Rogoff K, Wei S-J., Kose M. A. Effects of financial globalization on developing countries: some empirical evidence. – IMF, 2003. – 86 p.
63. Milanovic B. The two faces of globalization: against globalization as we know it. – WB Research department, 2002. – 30 p.
64. Walter A. Understanding financial globalization. – WB, 2002. – 20 p.
65. Yue C.S. Economic globalisation and equity in East Asia // GDN Forum, Cairo. – 2003. – 34 p.
66. Prakash A. The East Asian crisis and the globalization discourse // Review of International Political Economy. – 2001. – № 8. – P. 119–146.
67. Edison H.J., Levine R., Ricci L., Slok T. International financial integration and economic growth. – 2002. – 38 p.
68. Abiad A., Mody A. Financial reform: What shakes it? What shapes it? – IMF working paper, 2003. – 39 p.
69. Arestis P., Nissanke M., Stein H. Finance and development: Institutional and policy alternatives to financial liberalization theory. – The Levy economics institute of Bard college, 2002. – 24 p.
70. Браун Г.-Г. Рыночное хозяйство и Вашингтонский консенсус // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 8. – С.40–44.
71. Україна в глобалізованому світі: Зб. наук. праць / НАН України. Інститут світової економіки і міжнародних відносин; Нац. б-ка України ім. В.І. Вер¬надського. – К., 2007. – 176 с.
72. Goyal A. Reform proposals from developing Asia: Finding a win-win strategy. – SUNY Press, Global politics series, 2001. – 37 p.
73. Ільїн В.В. Фінансова цивілізація. – К.: Книга, 2007. – 528 с.
74. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’янен¬ко та ін. Наук. ред. О.Г.Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
75. Nissanke M., Stein H. Financial globalization and economic development: Toward an institutional foundation // Eastern economic journal. – 2003. – № 2. – P. 287–308.
76. Dymski G.A. Banking and financial crises. – University of California center Sacramento, 2005. – 23 p.
77. From crisis to opportunity: financial globalization and East Asian capitalism / Edited by J. Mo. – Shorenstein Asia-Pacific research center, 2006. – 156 p.
78. Arestis P., Demetriades P., Fattouh B., oth. The impact of financial liberaliza¬tion po¬licies on financial development: evidence from developing economies. – 2002. – 23 p.
79. Arteta C., Eichengreen B., Wyplosz C. When does capital account liberalization help more than it hurts? – Tel Aviv university conference paper, 2001. – 39 p.
80. Eichengreen B., Leblang D. CapitaI account liberaIization and growth: was Mr. Mahathir right? – 2002. – 47 p.
81. Cargill T. F., Parker E. Financial liberalization in China: Limitations and Lessons of the Japanese Regime. – University of Nevada, 2000. – 25 p.
82. Chinn M.D., Ito H. Capital account liberalization, institutions and financial development: Cross country evidence. – 2002. – 42 p.
83. Chan-Lee J-H., Ahn S. Informational quality of financial systems and economic de¬velopment: an indicators approach for East Asia. – ADB Institute, 2001. – 59 p.
84. Ершов М.В. Важнейшие механизмы экономической политики // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 6. – С. 3–12.
85. Chorpa A., Kang K., Karasulu M., and oth. From crisis to recovery in Korea: Strategy, achievements, and lessons. – IMF working paper, 2001. – 26 p.
86. Мазуренко В.І. Типи сучасних фінансових криз // Вісник КНУ ім. Т. Шев¬ченка. Міжнародні відносини. – 2004. – Вип. 29–30. – С. 102–111.
87. Lindgren C-J., Balino T., Enoch C., and oth. Financial sector crisis and restructuring: Lessons from Asia. – IMF, 1999. – 103 p.
88. Milo M.S. Financial services integration and consolidated supervision: Some issues to consider for the Philippines. – Discussion paper series, 2002. – 41 p.
89. Міщенко С. Вдосконалення інституційної структури нагляду за фінансовим сектором // Банківська справа. – 2007. – № 1. – С. 41–56.
90. Arestis P. Financial sector reforms in developing countries with special referen¬ce to Egypt. – Levy economics institute of Bard college working paper, 2003. – 32 p.
91. Гражевська Н. Траєкторія економічних трансформацій в умовах глобалізації // Банківська справа. – 2006. – № 4. – С. 29–35.
92. Levine R., Loayza N., Beck T. Financial intermediation and growth: Causality and causes // Journal of monetary economics. – 2000. – №46. – P. 31–77.
93. Levin R., Zervos S. Stock markets, banks, and economic growth. – WB, 1996. – 52 p.
94. Graff M. Financial development and economic growth in corporatist and liberal market economies. – Institute for business cycle research, 2001. – 24 p.
95. Demirguc-Kunt A., Levine R. Bank-based and market-based financial systems: cross-country comparisons. – WB, 1999. – 72 p.
96. Beck T., Demirguc-Kunt A., Levine R. A new database on financial development and structure (updated in 2007). – The World bank policy research working paper, 2007. – 65 p. – .
97. Demetriades P., Law S.H. Finance, institutions and economic growth. – University of Leicester working paper, 2004. – 36 p.
98. Rodrik D. TFPG controversies, institutions and economic performance in East Asia. – National Bureau of economic research working paper, 1997. – 28 p.
99. International Country Risk Guide, the PRS Group. – .
100. Best practice assessment (BPA) reports, eStandard Forum. –.
101. Creane S., Goyal R., Mushfig Mobarak A., others. Measuring financial development in the Middle East and North Africa: a new database // IMF staff papers. – 2007. – № 3. – P. 479–511.
102. Index of Economic Freedom. – The Heritage Foundation, 2008. – .
103. World Bank list of economies, 2007. – .
104. Бережна Г.В. Співвідношення інституціонального та географічного факто¬рів в економічному розвитку нових індустріальних країн // Держава та ре¬гіо¬ни. Серія: Економіка і підприємництво. – 2004. – № 2. – С. 12–15.
105. Бережна Г.В. Фінансова система як фактор економічного зростання // Дер¬жа¬ва та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2007. – № 1. – С. 35–39.
106. Бережна Г.В. Європейська та Східно-Азіатська моделі підприємництва // Пробле¬ми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті між¬на¬род¬них інтеграційних процесів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2005. – С. 9–10.
107. Бережна Г.В. Вплив фінансової системи на економічний розвиток: досвід Рес¬публіки Корея // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зрос¬тан¬ня: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Луцьк, 2005. – С. 121–122.
108. Бережна Г.В. Теоретичні підходи щодо причин економічного зростання нових індустріальних країн Східної Азії // Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції: Матеріали всеукраїнської міжвузівської наукової конференції студентів та молодих науковців. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 60–64.
109. Ropke J. The East Asian “miracle”: theoretical challenges. – Selected issues in East Asian economies, 2001. – 80 p.
110. Глобальное сообщество: новая система координат (подходы к проблеме) / Отв. ред. А.И. Неклесса. – СПб.: Алетейя, 2000. – 320 с.
111. Nakamura T., Shinohara T. External aspects of East Asian economies and finance. – Bank of Japan, 2007. – 20 p.
112. Zebregs H. Intraregional trade in emerging Asia. – IMF policy discussion paper, Asia and Pacific department, 2004. – 24 p.
113. Fukasaku K., Kawai M., Plummer M.G., Trzeciak-Duval A. Policy coherence towards East Asia: Development challenges for OECD countries. – OECD development center, 2005. – 45 p.
114. Вторичные эффекты и циклы в мировой экономике. – Обзоры мировой экономики и финансов МВФ, 2007. – 293 с.
115. Park Y.C., Song W., Wang Y. Finance and economic development in Korea. – Korean institute for international economic policy working paper, 2004. – 45 p.
116. Scott D. A practical guide to managing systemic financial crises: a review of approaches taken in Indonesia, the Republic of Korea, and Thailand. – BFR, 2002. – 96 p.
117. Nam C.W. Significance of development stage theory for explaining industrial growth pattern between Asian NICs and selected advanced economics. – CESifo working paper, 2002. – 32 p.
118. Watanagase T. Maintaining financial stability: the experience of Thailand. – Bank of Thailand Financial institutions policy group, 2005. – 15 p.
119. Baba N., Hisada T. Japan’s financial system: Its perspective and the authorities’ roles in redesigning and administering the system. – IMES discussion paper series, 2001. – 65 p.
120. Milhaupt C. J. On the (fleeting) existence of the main bank system and other Ja¬pa¬nese economic institutions. – Columbia university school of law, 2001. – 21 p.
121. Okabe M. The financial system and corporate governance in Japan. – Keio university, 2004. – 29 p.
122. Okada E. Financial control trough Japan’s main bank-system and the Japanese accounting system: the past and the future. – 1997. – 26 p.
123. Patrick H. How the Japanese financial system and its main bank system have dealt with generic issues of financial development. – Columbia university, 1997. – 24 p.
124. Suzuki Y. Financial restructuring: the Japanese experience. – Bank of Japan, 1986. – 17 p.
125. Allen F. The future of the Japanese financial system. – The Wharton school university of Pennsylvania, 1996. – 40 p.
126. Takahashi W., Kobayakawa S. Globalization: Role of institution building in the Japanese financial sector. – Bank of Japan working paper, 2003. – 20 p.
127. Баскакова М.В. Японская экономическая модель // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 1. – С.98–106.
128. Eichengreen B. Toward a new international financial architecture: a practical post-Asia agenda. – Institute for international economics, 1999. – 126 p.
129. Chang C. The Informational requirement on financial systems at different stages of economic development: the case of South Korea. – University of Minnesota Carlson school of management, 2000. – 27 p.
130. Ji D., Park J. The Korean banking sector: current issues and future direction. – IMF, 1998. – 28 p.
131. Claessens S., Laeven L. Financial dependence, banking sector competition, and economic growth. – WB, 2005. – 48 p.
132. Jayasuriya K., Rosser A. Economic orthodoxy and the East Asian crisis. – Asia research center working paper, 1999. – 20 p.
133. Lee H.-K. The Korean economy: Perspectives for the twenty-first century. – State University of New York Press, 1996. – 254 p.
134. Stiglitz J. Capital market liberalization, economic growth, and instability // World development, Vol. 28. – 2000. – № 6. – P. 1075–1086.
135. Потапов М. О теоретических аспектах современного азиатского новоин¬дустриализ¬ма // Проблемы Дальнего Востока. – 2003. – № 6. – С. 93–108.
136. Park Y.C., Song W., Wang Y. Finance and economic development in Korea. –
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.