У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗПОДІЛУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ
Количество страниц 277
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗПОДІЛУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ
1.1. Організаційно-економічний механізм корпоративного управління акціонерним товариством
1.2. Сутність корпоративного контролю, умови його виникнення та інструменти реалізації
1.3. Механізм формування корпоративного контролю. Причини виникнення та способи розв’язання корпоративних конфліктів
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТАНУ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗПОДІЛУ І РЕАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ У ВІТЧИЗНЯНИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ
2.1. Аналіз структури акціонерної власності та специфіка розподілу корпоративного контролю в акціонерних товариствах України
2.2. Оцінка факторів розподілу та реалізації корпоративного контролю в акціонерному товаристві
2.3. Економіко-математичне моделювання корпоративного контролю
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗПОДІЛУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ
3.1. Структура і послідовність формування механізму розподілу та реалізації корпоративного контролю в АТ
3.2. Методичні підходи щодо обґрунтування вибору стратегії корпоративного контролю
3.3. Розробка системи критеріїв результативності реалізації корпоративного контролю
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. В ході здійснення процесів корпоратизації та приватизації державних підприємств в промисловості України відбулося формування потужного корпоративного сектору, який на початок ХХІ ст. становив близько 35 тис. акціонерних товариств (АТ). Особливого значення використання переваг акціонерної форми організації підприємницької діяльності набуває у промисловості (зокрема, в металургійній та коксохімічній галузях), для оновлення виробничої бази якої необхідним є залучення значних інвестиційних коштів.
Стрімкий розвиток корпоративної форми організації підприємництва обумовлений як державними пріоритетами ринкового реформування економіки, так і численними перевагами, притаманними АТ (можливість нарощування капіталу шляхом емісії цінних паперів при збереженні фінансової стійкості, розмежування функцій управління та володіння, обмеження відповідальності учасників корпоративних відносин (КВ), можливість переуступлення права власності та як наслідок – контролю над АТ). Проте, вже протягом 2004-2006 рр. кількість зареєстрованих АТ в Україні зменшилась на 3% (з 33562 до 32680), що стало ознакою наявності суттєвих утруднень у розвитку корпоративного сектору, насамперед внаслідок поширення корпоративних конфліктів. Отже, важливою передумовою відновлення корпоративного розвитку вітчизняних АТ за таких умов стає формування належного організаційно-економічного забезпечення корпоративних відносин, розподілу та реалізації корпоративного контролю.
Теоретичні та практичні аспекти забезпечення розвитку КВ та розв'язання проблем корпоративного управління, розглядалися в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених таких як А. Воронкова, В. Гриньова, О. Кібенко, Г. Козаченко, Г. Назарова, В. Пономаренко, З. Шершньова, О. Ястремська та ін; зарубіжних вчених: О. Бандурин, А. Бемб, А. Габов, В. Городний, Я. Гританс, В. Долинська, Г. Дональдсон, Д. Котц, К. Майер, Б. Мільнер, С. Нестор, Ф. Нойбауер, Х. Окумура, О. Осипенко, Д. Паунд, Н. Рудик, А. Файоль, М. Хессель. Проте, до цього часу деякі важливі аспекти розподілу та реалізації корпоративного контролю в акціонерних товариствах не дістали належного наукового обґрунтування. Насамперед це стосується проблем погодження інтересів учасників КВ в процесі розподілу та реалізації корпоративного контролю, оцінки результативності корпоративного управління.
Нагальна необхідність поглиблення наукового обґрунтування та удосконалення методичного забезпечення процесів формування організаційно-економічного механізму корпоративного контролю у акціонерних товариствах в постприватизаційний період обумовили актуальність і вибір теми, визначили мету і завдання дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження відповідає планам наукових робіт Харківського національного економічного університету. Дисертація виконана в рамках держбюджетних науково-дослідних робіт Харківського національного економічного університету за темами: "Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства" (номер державної реєстрації 0103U000461), за напрямком якої виконано підрозділ – "Корпоративна культура та конкурентна стратегія"; "Проблеми розвитку податкової політики і оподаткування" (номер державної реєстрації 0106U004294), у межах якої особисто автором виконано підрозділ "Податкове регулювання дивідендної політики акціонерного товариства".
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є узагальнення та розвиток науково-теоретичних положень, обґрунтування і розробка методичних підходів та практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного механізму розподілу та реалізації корпоративного контролю в АТ.
Для досягнення поставленої мети сформульовано та вирішено такі завдання:
узагальнити теоретичні підходи до визначення ролі, міста та сутності корпоративного контролю;
визначити структурну побудову організаційно-економічного механізму розподілу та реалізації корпоративного контролю;
проаналізувати особливості розбудови корпоративних відносин в акціонерних товариствах металургійної та коксохімічної галузей промисловості України, а також основні фактори розподілу й реалізації корпоративного контролю в АТ;
оцінити вплив акціонерів на прийняття стратегічних рішень в сфері корпоративного управління акціонерним товариством;
розробити методичний підхід до визначення типу корпоративного контролю та послідовності формування механізму розподілу та реалізації корпоративного контролю;
розробити систему критеріїв оцінки результативності корпоративного контролю.
Об'єкт дослідження – процес розподілу та реалізації корпоративного контролю в акціонерних товариствах.
Предмет дослідження – методичне та організаційне забезпечення процесу розподілу та реалізації корпоративного контролю в акціонерних товариствах.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи та прийоми наукового дослідження: теоретичне узагальнення – для подальшого розвитку теоретичних основ розподілу та реалізації корпоративного контролю; аналіз і синтез – для диференціації та узагальнення складу факторів, що обумовлюють формування, розподіл та реалізацію корпоративного контролю; статистичний аналіз – для виявлення чинників, що обумовили особливості КВ в Україні, та оцінки теперішнього стану АТ коксохімічної та металургійної галузей промисловості; формалізація – для розробки методичного підходу щодо вибору стратегії корпоративного контролю; теорія ігор – для розрахунку імовірності створення акціонерами виграшних коаліцій; кластерний аналіз – для виокремлення груп АТ залежно від результату управлінської діяльності; таксономічний аналіз – для розрахунку інтегральних показників дохідності та ефективності використання виробничих фондів, ділової активності і майнового стану, а також фінансової стійкості; графічний – для наочного зображення і схематичного представлення теоретичних та практичних результатів дослідження.
Теоретичною й методологічною основою дисертації є фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених в сфері корпоративного управління. Інформаційною базою дослідження є нормативні акти, дані статистичної й фінансової звітності про роботу акціонерних товариств металургійної та коксохімічної галузей промисловості України.
Наукова новизна результатів полягає в наступному:
удосконалено:
визначення сутності корпоративного контролю, який на відміну від існуючих підходів (акціонерного, управлінського, мотиваційного) пропонується розглядати як гнучку систему забезпечення інтересів широкого кола учасників КВ (суб’єктів корпоративного контролю), засновану на сукупності прав учасників щодо участі у корпоративному управлінні, на способах реалізації цих прав та на формах взаємодії учасників в процесі прийняття стратегічних рішень в АТ. Особливість запропонованого підходу полягає у диференціації можливих типів корпоративного контролю в акціонерному товаристві на основі встановлення комплексу стратегій суб’єктів корпоративного контролю щодо участі у корпоративному управлінні;
визначення структурної побудови організаційно-економічного механізму корпоративного контролю на основі упорядкування ієрархії інтересів, правил і норм поведінки, інструментів впливу учасників, цілей акціонерного товариства, принципів корпоративного контролю та управління АТ, організаційно-економічного забезпечення управлінської діяльності в сфері розподілу та реалізації корпоративного контролю. Упорядкування зазначеної ієрархії на відміну від інших підходів, пропонується здійснювати на основі встановлення інтересів учасників КВ, які обумовлюють зміст інших складових організаційно-економічного механізму корпоративного контролю, та одночасно визначаються станом і динамікою взаємодії цих складових у здійсненні корпоративних відносин;
систематизацію факторів розподілу та реалізації корпоративного контролю, відмінність якої складається у виокремленні на основі встановлення характеру впливу учасників КВ на управління АТ таких груп факторів: інституціональні умови формування та розвитку корпоративних відносин; організаційне забезпечення корпоративного управління в АТ; форми забезпечення інтересів суб’єктів корпоративного контролю у корпоративних відносинах;
дістали подальшого розвитку:
обґрунтування локальних стратегій впливу учасників КВ на прийняття стратегічних рішень у сфері корпоративного управління АТ на основі моделювання розподілу корпоративного контролю з використанням математичного апарату теорії ігор. Особливість цього підходу полягає у врахуванні ступеня ініціативи учасників КВ при прийнятті на себе повноважень по здійсненню корпоративного контролю (за цією ознакою пропонується виділення ініціативної та реагуючої групи суб’єктів корпоративного контролю) в процесі визначення загальної стратегії корпоративного контролю в АТ;
методичний підхід до вибору загальної стратегії корпоративного контролю, що, на відміну від інших підходів, пропонується здійснювати на основі проведення комплексної оцінки параметрів участі акціонерів у прийнятті стратегічних рішень (за ознаками ступеня залучення до корпоративного управління, активності, ініціативності, впливовості та коаліційності акціонерів), а також організаційного рівня корпоративного управління в АТ (параметрами якого є повнота регламентації діяльності вищих органів управління АТ, представництво інтересів акціонерів, забезпеченість фінансових очікувань, стан корпоративної культури, рівень корпоративного розвитку);
критерії оцінки результативності корпоративного контролю, особливість визначення якої полягає у встановленні залежності між, з одного боку, обраною загальною стратегією та організаційно-економічним механізмом корпоративного контролю та, з іншого, ступенем забезпечення інтересів учасників корпоративних відносин результатами управлінської діяльності вищих органів управління АТ.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що обґрунтовані теоретичні положення та розроблені методичні підходи доведено до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути прийняті до використання в акціонерних товариствах металургійної та коксохімічної галузей промисловості України. Зокрема, практичне використання одержаних результатів дозволяє:
забезпечувати повноту дотримання принципів корпоративного управління при розподілі та реалізації корпоративного контролю в АТ;
визначати ступінь та передбачати наслідки впливу учасників КВ на процес прийняття стратегічних рішень для попередження виникнення корпоративних конфліктів в акціонерних товариствах;
підвищувати результат представництва учасників корпоративних відносин у вищих органах управління акціонерних товариств шляхом досягнення належного балансу розподілу корпоративного контролю.
Наукові результати дисертаційної роботи, що мають прикладний характер, знайшли практичне застосування у роботі Українського державного науково-дослідного інституту коксохімічної промисловості "УХІН", зокрема – матрична модель зіставлення корпоративного контролю та результатів управлінської діяльності (довідка № 09/01-71 від 20.03.2007 р.). Методичний підхід щодо визначення фактичного та потенційного характеру корпоративного контролю застосовано у діяльності вищого органу управління ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром" (довідка № 12/03-115 від 12.04.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати отримані автором самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використані ті положення, що є результатом особистого дослідження автора.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, представлялися на міжнародній науково-практичній конференції "Аспекти ситуаційного аналізу в антикризовому управлінні", міжнародній науково-практичній конференції "Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми" (Донецьк, 2002), міжнародній науково-практичній конференції "Фізичні комп’ютерні технології в народному господарстві" (Харків, 2003), науково-практичній конференції: "Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах ринкової економіки" (Сімферополь, 2005), всеукраїнській науково-практичній конференції "Економіка та управління в промисловості" (Дніпропетровськ, 2005), міжнародній науково-практичній конференції "Еволюція наукових знань та сучасні проблеми економічної теорії" (Харків, 2005), міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні" (Харків, 2005), міжнародній науково-практичній конференції "Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит" (Рівне, 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Інтеграційні процеси та розвиток фінансової системи України" (Харків, 2006), міжнародної науково-практичної конференції "Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики" (Харків, 2007).
Публікації. Результати наукових розробок опубліковано в 18 наукових працях, серед них – 3 підрозділи у трьох колективних монографіях (особисто авторові належить 1,6 ум.-друк. арк.), 4 наукових статті у наукових фахових виданнях (особисто авторові належить 2,4 ум.-друк. арк.), а також 11 публікацій в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій – 84,6 ум.-друк. арк., особисто авторові належить 5,4 ум.-друк. арк.
Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 188 найменувань – на 17 сторінках, 8 додатків. Матеріали дисертації проілюстровано 57 таблицями (з них 14 займають 17 повних сторінок) та 24 рисунками (з них 5 рисунків займають 5 повних сторінок). Обсяг основного тексту дисертації становить 204 сторінки.

Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення стосовно змісту корпоративного контролю та пропозиції розбудови та вдосконалення щодо організаційно-економічного забезпечення механізму розподілу та реалізації корпоративного контролю в АТ. Основні результати полягають у такому:
1. На основі узагальнення акціонерного, управлінського, мотиваційного підходів, корпоративний контроль є цілісною системою забезпечення інтересів учасників КВ в рамках механізму організації корпоративного управління та в умовах впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Такий підхід дозволяє визначати стратегію корпоративного контролю, метою якої є врахування інтересів учасників, що презентуються. Під системою забезпечення інтересів розуміється сукупність прав учасників, способів їх реалізації, методів дії на інших учасників щодо підвищення економічного результату корпоративного управління. До суб’єктів корпоративного контролю належать ті учасники корпоративних відносин, що володіють певними правами участі в управлінському процесі прийняття рішень, а також інструментами впливу на поведінку інших учасників корпоративних відносин. Отримання корпоративного контролю окремими учасниками корпоративних відносин здійснюється або шляхом частки в акціонерному, розмір якої визначає обсяг прав, або шляхом інших майнових прав у вигляді права вимоги боргу. Отримання визначеного ступеня корпоративного контролю можливо також шляхом володіння та реалізації немайнових цінностей, таких як специфічні знаннями, вигідні комунікаційні зв'язки із зовнішніми внутрідержавними або міжнародними організаціями й ін. Інструменти впливу є способом реалізації корпоративного контролю, що засновані на правах учасників в залежності від їх розміру та характеру їх внеску до діяльності АТ. Спроможність певної групи учасників знаходити домінуючі за значністю інструменти впливу обумовлює зміну умов розвитку КВ та, відповідно, значність факторів впливу.
2. Організаційно-економічним механізмом корпоративного контролю є система забезпечення інтересів учасників КВ в процесі вибору стратегічних рішень цілей АТ на основі формування принципів організації діяльності вищих органів управління та співробітництва учасників, шляхом реалізації інструментів впливу, результат яких остаточно визначається умовами зовнішнього та внутрішнього середовища, що склалися на певний період часу. Результатом формування механізму корпоративного контролю є його система, що характеризує досягнення балансу інтересів та впливу суб’єктів корпоративного контролю й інших учасників КВ в АТ. До основних елементів механізму формування корпоративного контролю належать: інтереси, цілі учасників, принципи корпоративного управління та контролю, нормативні та неформальні правила поведінки; інструменти й фактори впливу, стратегічні рішення, корпоративні конфлікти, результат управлінської діяльності. Динамічна сторона механізму корпоративного контролю полягає у з'ясуванні інтересів, збалансуванні впливу учасників, контролі над забезпеченістю інтересів, реалізації управлінських рішень, вирішенні корпоративних конфліктів, зіставленні фактичних та очікуваних результатів управлінської діяльності.
3. Особливості акціонерної форми власності в Україні полягають у наявності власників значних за розміром пакетів акцій, які беруть участь в управлінському процесі (що властиво інсайдерській моделі корпоративного управління) та, одночасно з цим, значного відсотка міноритарних акціонерів, що характеризує поєднання властивостей двох протилежних моделей корпоративного управління.
Розподіл та реалізація корпоративного контролю визначаються факторами зовнішнього та внутрішнього середовища. Ступінь значності різного роду факторів розрізняється в залежності від напрямку розвитку досліджуваного явища. Оскільки корпоративний контроль пов’язано з можливістю здійснювати вплив на прийняття стратегічних рішень, то першочергове значення набувають фактори, що надають таке право, а потім – ті, що збільшують чи зменшують ступінь наданого права. Результатом впливу факторів є: вибір джерел фінансування; формування релевантних груп учасників КВ; розподіл повноважень; нормативне забезпечення прав учасників; прийняття управлінських рішень; формування дивідендної і емісійної політики; формування корпоративної культури; тенденція щодо консолідація пакетів акцій; імовірність злиття та поглинання.
4. Формалізація шляхів та способів вирішення проблеми створення значних за впливом коаліцій акціонерів здійснюється за допомогою застосування економіко-математичних методів моделювання. Важливим доповненням оцінки значності коаліцій (що здійснюється шляхом математичної теорії ігор) є визначення тих умов при яких ступінь впливу коаліцій підвищується. З точки зору основних прав акціонерів, до основних стратегій ініціаторів корпоративного контролю слід віднести наступні: стратегію об’єднання з іншими учасниками КВ; стратегію контролю дій вищого керівництва; стратегію управлінської участі в процесі вибору стратегічних орієнтирів та прийняття стратегічних рішень в АТ. Відповідними стратегіями нейтральної (або реагуючої) групи акціонерів є стратегії: особистої участі в управлінській діяльності АТ; представництва інтересів серед членів вищого керівництва; співробітництва з іншими учасниками КВ.
5. Залежно від дій стосовно реалізації корпоративного контролю акціонери поділяються на ініціаторів корпоративного контролю й реагуючу групу акціонерів. Оцінка участі акціонерів та інвесторів в процесі прийняття стратегічних рішень характеризуюється наступними складовими: причетностю акціонерів та інвесторів до управлінського процесу, їх активністю, впливовістю, ініціативністю, а також коаліційністю. Визначення організаційного рівня корпоративного управління включає оцінку: регламентації діяльності органів вищого керівництва, представництва інтересів, результатів управлінської діяльності, корпоративної культури, корпоративного розвитку. Розбудова організаційно-економічного забезпечення механізму формування корпоративного контролю здійснюється в наступних напрямках: визначенні передумов щодо формування характеру корпоративних відносин та їх подальшого розвитку; формуванні стратегії корпоративного контролю; розподілу повноважень між органами вищого керівництва; корегуванні механізму корпоративного контролю. Характер корпоративного контролю визначається діями учасників КВ. Тому, стратегія корпоративного контролю обирається на основі оцінки участі акціонерів в процесі прийняття стратегічних рішень та оцінки організаційного рівня корпоративного управління. В залежності від структури капіталу, рівня корпоративного управління, ступеня впливу факторів, що обумовлюють корпоративний контроль в АТ відокремлено чотири стратегії корпоративного контролю: стратегія контролю над діями вищого керівництва; стратегія перерозподілу повноважень між учасниками КВ; стратегія попередження конфлікту інтересів учасників КВ; стратегія мотивації учасників КВ щодо подальшої участі у діяльності АТ.
6. Результативність корпоративного контролю характеризується взаємозв'язком механізмів прийняття та реалізації стратегічних рішень, співробітництвом учасників КВ, узгодженістю їх інтересів. Критеріями результативності корпоративного контролю є система показників, яка характеризує характер корпоративних відносин (передумови, щодо формування характеру та якості організації управлінської діяльності АТ) та показників, що характеризують результат управлінського процесу (передумови, щодо подальшого розвитку корпоративних відносин). Ефективність корпоративного контролю являє собою співвідношення результату управлінської діяльності (в умовах наявності або відсутності впливу певних груп учасників) і витрат, що пов’язані зі знаходженням збалансованого впливу між учасниками та з вирішенням корпоративних конфліктів. Система оцінки результативності корпоративного контролю базується на оцінці корпоративних відносин в АТ за основними складовими: нормативної, процесуальної, структурної, результативної, комунікативної.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акционерное дело: Учебник / Под ред. В. А. Галанова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 544 с.: ил. – Библиогр.: с. 537-539.
2. Аналітика – корпоративне управління. – Режим доступу: http://www.spfu.gov.ua – Заголовок з екрану.
3. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
4. Антропов А. Крупный инвестор лучше мелких акционеров // Дiло. – 1998. – № 5. – С. 12.
5. Бандурин А. В. Проблемы управления корпоративной собственностью / А.В. Бандурин, С.А. Дроздов, С.Н. Кушаков. – М.: "БУКВИЦА", 2000. – 160 с., с ил. – Библиогр.: с. 157-160.
6. Бандурин А.В. Деятельность корпораций. – М.: БУКВИЦА, 1999. – 600 с. – Библиогр.: с. 590-594.
7. Бандурин А.В. Экономико-правовое регулирование деятельности корпораций в России / А.В. Бандурин, Л.Ф. Зинатулин. – М.: БУКВИЦА, 1999. – 212 с. – Библиогр.: с. 208-211.
8. Баюра Д. Государство пытается навести порядок в госуправлении // Украинская инвестиционная газета. – 2001. – № 24 (296). – С. 15.
9. Баюра Д. Корпоративное управление // Украинская инвестиционная газета. – 2000. – № 43. – С. 13.
10. Бемб А. Корпоративне управління: Віч на віч з парадоксами: пер. з англ. / А. Бемб, Ф. Нойбауер – К.: Основи, 1997. – 302 с.
11. Богатырев М. Организационная культура предприятия // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 1. – С. 104-111.
12. Бондар О.М. Організаційно-економічний механізм приватизації стратегічних підприємств (на матеріалах промислових підприємств України): Автореф. дис. …канд. екон. наук: 08.06.01 [Електронний ресурс] / Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2001. – 18 с.
13. Бондарь А. Приватизация как средство оживления производственных процессов // Украинская инвестиционная газета. – 2000. – № 16. – С. 10.
14. Бондарь Н.Л. Эффективное управление фирмой. Современная теория и практика. – СПб.: Питер, 1999. – 314 с.
15. Будник М.Н. Организация защиты акционерного общества от попыток враждебного слияния (поглощения) // Вiсник. Харківський державний економічний університет. – 1999. – № 4 (12). – С. 24-27.
16. Войцехівський Й. Концепція управління державними корпоративними правами // Українська інвестиційна газета. Нормативна база. – 2000. – № 23 (244). – С. 23-24.
17. Воронкова А.Е. Корпоративне управління та культура: (Монографія) / А. Е. Воронкова, М. М. Баб’як, Е. Н. Коренєв, І. В. Мажура. – Дрогобич: Вимір, 2006. – 376 с. – Бібліогр.: с. 332-352.
18. Габов А.В. Сделки с заинтересованностью в практике акционерных обществ: проблемы правового регулирования. – М.: Статут, 2005. – 412 с.
19. Голєв М.К. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного функціонування підприємств на фондовому ринку. Автореф. дис. ...канд. екон. наук: 08.06.01 [Електронний ресурс] / Терноп. Акад. нар. Госп-ва. – Т., 2003. – 21 с.
20. Гололобов Д.В. Акционерное общество против акционера: противодействие корпоративному шантажу. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2004. – 320 с.
21. Городний В.И. Стратегия формирования и развития крупной корпоративной компании: На примере ОАО "Татнефть". – М.: Дело, 2005. – 304 с. – Библиогр.: с. 260-265.
22. Горский П. Система поддержки принятия решений "Прототип": Руководство пользователя. – Режим доступу: – www.gorskiy.ru/Articles. – Заголовок з екрану.
23. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Голос України. – 2003. – 14 березня.
24. Грачева М., Карапетян Д. Корпоративное управление: основне понятия и результаты исследования российской практики // Управление компанией. – 2004. – № 1. – С. 42-49.
25. Гринева В.Н., Коротич Е.Б. Распределение собственности между совладельцами // Акционерное дело. – 1992. – № 5-6. – С. 111-121.
26. Гриньова В.М. Органiзацiйно-економiчнi основи формування системи корпоративного управління в Україні: (Монографія) / В. М. Гриньова, О. Є. Попов – Х.: ХГЕУ, 2002. – 250 с. – Бібліогр.: с. 303-321.
27. Гританс Я.М. Корпоративные отношения: Правовое регулирование организационных форм. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 160 с.
28. Дайан А. Академия рынка: маркетинг / А. Дайан, Ф. Букерель, Р. Ланкар. – М.: Экономика, 1993. – 574 с.
29. Дедов Д.И. Конфликт интересов. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 288 с.
30. Денисон Д., Фей К. Организационная культура и эффективность: российский контекст // Вопросы экономики. – 2005. – № 4. – С. 58-74.
31. Динамика корпоративного развития / В.Ж. Дубровский, О.А. Романова, А.И. Татаркин, И.Н. Ткаченко. – М.: Наука, 2004. – 502 с.
32. Долгопятова Т. Модели и механизмы корпоративного контроля в росийской промышленности // Вопросы экономики. – 2001. – № 5. – С. 53-62.
33. Долинская В.В. Акционерное право: основные положения и тенденции. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 736 с.
34. Донцова Л.В. Анализ финансовой отчетности: Учебн. пособ. / Л.В. Донцова, Н.А. Никифорова – М.: Издательство "Дело и Сервис", 2003. – 336 с.
35. ДУ "АРІФРУ" – Система розкриття інформації на фондовому ринку України. – Режим доступу: http://www.smida.gov.ua – Заголовок з екрану.
36. Евенко Л.И. Организационные структуры управления промышленными корпорациями США. – М. Наука, 1998. – 236 с.
37. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2002. – 317 с.
38. Забелин П.В. Основы корпоративного управления концернами. – М.: Издательство "ПРИОР", 1998. – 176 с.
39. Звіти Фонда державного майна України. – Режим доступу: http://www.spfu.gov.ua./ukr/reports_spfu.php - Заголовок з екрану.
40. Иванов Ю.Б., Филипович Т.Г. Основные подходы к пониманию сущности корпоративного контроля // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции. Економика и управление в промышленности 26-28 жовтня 2005 г. – Днепропетровск, 2005. – С. 103-105.
41. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.
42. Камерон К.С., Куинн Р.Э Диагностика и изменение организационной культуры: Пер. с англ. / СПб.: Питер, 2001 г. - 311 с.
43. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. – Харьков: фирма "Эспада", 2001. – 288 с.
44. Кібенко О.Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України. Серія: "Юридичний радник". – Х.: Страйд, 2005. – 432 с.
45. Клейнер Г. Управление корпоративными предприятиями в переходной экономике // Вопросы экономики. – 1999. – № 8. – С. 70-76.
46. Клейнер Г.Б. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г.Б. Клейнер, В.Я. Тамбовцев. – М.: Экономика, 1997. – 288 с.
47. Козаченко Г.В. Корпоративное управление: Навч. посіб. / Г.В. Козаченко, А.Е. Воронкова. – К.: Либра, 2004. – 367 с.
48. Корпоративне управління і фондовий ринок: Підручник / За ред. д.е.н. І.В. Сала. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. – 334 с. – Бібліогр.: с. 330-333.
49. Корпоративное управление / Пер. с англ. А. Куницына. – М.: Альпина бизнес Букс, 2007. – 222 с.
50. Корпоративное управление: Пер. с англ. – М.: Джон Уайли энд Санз, 1995. – 240 с.
51. Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики: Монографія. – Х.: ВД "Інжек", 2007. – 344 с.
52. Косова Т., Повний С. Инвестиционные аспекты приватизационнной политики // "Экономика Украины". – 2005. – № 6. – С. 30-37.
53. Котов А.М. Формування капіталу акціонерного товариства: Автореф. дис. ...канд. екон. наук: 08.06.01 / ХНЕУ. – Х., 2006. – 21 с.
54. Котов А.Н. Оптимизация структуры капитала акционерного общества // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Випуск 206: Том IІ. – С. 339-345.
55. Котц Д.М. Банковский контроль над крупными корпорациями в США. – М.: Прогресс, 1982. – 281 с.
56. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М.: "Дело ЛТД" при участии издательства "Catallaxy", 1993. – 192 с.
57. Краковский А. Корпоративное управление после массовой приватизации. Перспективы для Украины // Круглый стол Евразии по корпоративному управлению 19-20 октября (под патронажем Кабинета Министров Украины): сб. материалов. – К, 2000. – С. 58-62.
58. Крівцун Л. А. Корпорації на фондовому ринку України: Монографія. – Харків: НТУ "ХПІ", 2003. – 432 с. – Бібліогр.: с. 415-431.
59. Круглов М. И. Стратегическое управление компанией: Учебник для ВУЗов. – М.: Русская деловая литература, 1998. – 768 с.
60. Кудряшов В., Сажинец С. Опыт становления акционерных отношений // Экономика Советской Украины. – 1991. – № 3. – С. 37-42.
61. Кульман А. Экономические механизмы: Пер. с фр. / общ. ред. Н. И. Хрусталевой. – М.: АО Издательская группа "Прогресс", "1993. – 192 с.
62. Леонов О., Никифоров О. Революция в немецкой корпоративной модели // Эксперт. – 2001. – № 14. – С. 38.
63. Лесняк С. Корпоративна культура в Японії як елемент менеджменту // Бюлетень з корпоративного управління. – 2001. – № 3. – С. 22-25.
64. Ломакин Д.В. Очерки теории акционерного права и практики применения акционерного законодательства. – М.: Статут, 2005. – 221с.
65. Лупенко Ю. Акционерный сектор отечественной экономики // Экономика Украины. – 2005. – № 1. – С. 42-46.
66. Макарова О.А. Корпоративное право: Учебник. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 432 с.
67. Матеріали Семінару Проекту корпоративного управління в Україні. Тема 1. "Сутність та принципи корпоративного управління // Міжнародна Фінансова Корпорація, 2000. – С. 9-38.
68. Менеджмент и рынок: германская модель. – М.: издательство БЕК, 1995. – 480 с.
69. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій: Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23.02.98. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.
70. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств й організацій Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.
71. Методичні рекомендації з аналізу фінансово-господарського стану підприємств й організацій Державної податкової адміністрації України від 27.01.1998. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану. – Заголовок з екрану.
72. Методичні рекомендації з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій по прихованню банкрутства або доведення до банкрутства Міністерства економіки України від 17.01.2001. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.
73. Мильнер Б.З. Системный подход к организации управления / Б.З. Мильнер, Л.И. Евенко, В.С. Раппопорт – М.: Экономика, 1983. – 224 с.
74. Мильнер Б.З. Теория организации. – М.: ИНФРА, 1999. – 480 с.
75. Мищенко В., Наукменкова С. Проблемы совершенствования управления государственными корпоративными правами // Экономика Украины. – 2002. – № 5. – С. 29-36.
76. Мулен Э. Кооперативное принятие решений: аксиомы и модели. – М.: Мир, 1991. – 464 с.
77. Назарова Г.В. Інституціоналізм влади в управлінні корпораціями // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. – 2006. – Випуск 103-2. – С. 136-141.
78. Назарова Г.В. Методика визначення компетенції органів управління акціонерних товариств // Проблеми науки. – № 2. – 2006. – С. 37-44.
79. Назарова Г.В. Модель управління корпорацією в умовах нових соціально-економічних відносин // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики . – К.: КНЕУ, 2007. – Т. 1. Ч. ІІ. – С. 586-595.
80. Назарова Г.В. Організаційні структури управління корпораціями: наукове видання. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2004. – 408 с.: Бібліогр.: с. 385-405.
81. Назарова Г.В. Структура власності в моделях корпоративного контролю промисловості // Фінанси України. – 2003. – № 9 – С. 62.
82. Назарова Г.В., Панасюк Н. А. Социальное парнерство в формировании корпоративной культуры // Экономика и право. – 2002. – № 2 (3). – С. 63-66.
83. Нестор С. Корпоративне управління і роль Організації економічного співробітництва та розвитку // Бюлетень з корпоративного управління. –2000. – № 9. – С. 10-13.
84. Новини – корпоративні відносини. – Режим доступу: http://www.spfu.gov.ua – Заголовок з екрану.
85. Норткотт Д. Принятие инвестиционніх решений: Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 247 с.
86. Окумура Х. Корпоративный капитализм в Японии. – М.: Мысль, 1986. – 212 с.
87. Осипенко О.В. Институти корпоративного управления и акционерные конфликты в России. – М.: ИКФ "ЭКМОС", 2004. – 464 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.