У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ОПОДАТКУВАННЯ В СИСТЕМІ ФАКТОРІВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Количество страниц 232
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ
ОПОДАТКУВАННЯ НА МАКРОЕКОНОМІЧНУ РІВНОВАГУ
У ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ ……………………………………………………10
1.1. Макроекономічна рівновага та система її факторів в умовах
переходу до ринку …………………………………………………………..10
1.2. Вплив податків на сукупний попит ………………………………… .42
1.3. Політика оподаткування як чинник змін сукупної пропозиції ……...75
Висновки по першому розділу …………………………………………….98
РОЗДІЛ 2. ОПОДАТКУВАННЯ ЯК МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ
ЧИННИК В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ………………………101
2.1. Форми оподаткування в трансформаційній економіці та їхня
роль у розвитку макроекономічних механізмів ………………………….101
2.2. Вплив оподаткування на макроекономічну рівновагу в умовах
трансформаційної кризи ………………………………………………….128
2.3. Шляхи вдосконалення податкових важелів
макроекономічного регулювання …………………………………………155
Висновки по другому розділу …………………………………………… 178
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………… 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………… 187
ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність теми. Неоднозначні наслідки трансформаційних змін в економіці України потребують від економічної науки нових теоретичних узагальнень системного характеру відносно створення умов для макроекономічної стабілізації та економічного зростання. Для цього потрібен методологічний аналіз джерел та чинників економічного зростання.
Ключового значення серед економічних регуляторів процесу досягнення макроекономічної рівноваги набувають податки. Організація оподаткування впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу й технічного оновлення виробничого потенціалу держави. У цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних, методологічних і прагматичних підвалин формування податкової системи як соціально-економічного інституту і складової механізму її впливу на рівноважний стан національної економіки.
Недостатнє вивчення впливу системи оподаткування на макроекономічну рівновагу, а також її структури в умовах ринкової трансформації економіки України, породжує комплекс проблем, пов'язаних, насамперед з побудовою ефективної податкової системи України з метою використання податків як соціально-економічного інституту в ролі інструмента макроекономічної політики економічного зростання. За останні роки розвиток ринкових відносин вплинув на якісне трансформування взаємозв’язків між фундаментальними макроекономічними параметрами, поставивши тим самим перед економікою України проблему її динамічного розвитку. Рівноважний статус національної економіки визначається насамперед макроекономічної політикою, складовою частиною якої повинно бути вивчення й вирішення низки питань, пов'язаних з досягненням збалансованості сукупного попиту і сукупної пропозиції, зниження рівня безробіття, стримування інфляційних процесів, зменшення бюджетного дефіциту.
Фундаментальним питанням на сьогодні залишається дослідження впливу системи оподаткування як фактора макроекономічної стабільності на досягнення економікою рівноважного стану. Без вирішення цих проблем неможливо забезпечити стабільний розвиток національної економіки, оскільки податки реально впливають на динаміку ВВП, інфляцію, виконання дохідної частини бюджету.
Багатогранний характер проблеми виявлення сутності взаємозв'язку між системою оподаткування і макроекономічною рівновагою в умовах трансформації пояснює появу значної кількості наукових робіт зарубіжних та вітчизняних вчених. Теоретичні основи дослідження цієї проблеми містяться у працях Л. Вальраса, Дж. Кейнса, А. Лаффера, К. Маркса, А. Маршалла, Гр. Менк'ю, Д. Норта, Д. Рікардо, П. Самуельсона, Ж-Б. Сея, А. Сміта, С. Фішера та інших. Необхідно зазначити, що теоретичні розробки західних науковців потребують детальнішого вивчення та узагальнення для використання податків як фактора макроекономічної стабільності в умовах трансформації української економіки. Вагомим є також внесок у вирішення цих проблем російських вчених В. Камаєва, В. Макарова, О. Мамедова, Р. Нурієва, А. Пителіна, В. Пугачова, Д. Черника, А. Шаститка. Питання впливу податків на макроекономічну рівновагу, а також проблеми реформування податкової системи України розглядаються у працях українських вчених-економістів. Серед них: В. Буряковський, О. Василик, В. Геєць, А. Гриценко, С. Лондар, І. Луніна, І. Лютий, П. Мельник, Т. Меркулова, А. Поддєрьогін, А. Соколовська, І. Чугунов, О. Яременко.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямами наукових результатів, теоретичних положень і висновків досліджень, які були проведені в межах фундаментального наукового дослідження за темою “Проблеми економічної рівноваги господарюючих суб'єктів в умовах перехідних процесів в економіці” (номер державної реєстрації 0101U006995) Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення характеру впливу оподаткування на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації та розробка напрямів реформування податкової системи України, втілення яких спрямоване на підвищення ефективності податкової політики як складової частини програми економічного розвитку країни. Відповідно до зазначеної мети виділено такі завдання дослідження:
- виявити місце й роль податків у системі факторів макроекономічної рівноваги;
- розкрити теоретичні основи взаємозв'язку оподаткування та макроекономічних параметрів, на базі яких можна провести детальний аналіз використання податків як інструмента впливу на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації;
- виявити вплив податків на сукупний попит і сукупну пропозицію з точки зору макроекономічного регулювання економічних процесів;
- на підставі економетричного аналізу визначити характер і тип взаємозалежності між макроекономічними параметрами та фіскальною системою;
- розглянути особливості інституційного змісту податків в умовах трансформаційної економіки з подальшим встановленням нових залежностей їхнього впливу на економічний розвиток;
- провести аналіз запропонованих раніше концепцій реформування податкової системи з одночасним узагальненням їх напрямів;
- обґрунтувати напрями реформування системи оподаткування з точки зору їхнього впливу на макроекономічну рівновагу.
Об'єктом дослідження є закономірності функціонування системи оподаткування з притаманними їм механізмами впливу на макроекономічну рівновагу в умовах трансформаційної економіки.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є взаємозв’язок між складовими податкової системи та основними макроекономічними параметрами у процесі ринкової трансформації, що дозволяє зосередити увагу на комплексній, змістовій оцінці оподаткування як складовій економічної системи. Вивчення податків як одного з істотних факторів впливу на макроекономічну рівновагу дозволяє сформулювати дійову концепцію реформування податкової системи України і є передумовою визначення ефективної моделі економічного розвитку країни.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення економічної науки у сфері макроекономічної рівноваги. У роботі використано сукупність підходів і методів, що дозволили реалізувати концептуальну єдність дослідження. Серед них: системний (усі явища й процеси розглядаються і аналізуються у взаємозв'язку, взаємозалежності та розвитку); абстрактно-теоретичний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); факторний аналіз (визначення окремих груп податків як чинників макроекономічної рівноваги); класифікація (систематизація основних теорій макроекономічної рівноваги, які розглядають податки як один із засобів її досягнення); статистично-економічний (групування, зіставлення даних, аналіз динаміки основних показників соціально-економічного розвитку, а також податкових надходжень до бюджетів); економіко-математичного моделювання (дослідження кореляційних зв'язків впливу податків на макроекономічну рівновагу).
Теоретико-методологічну основу та інформаційну базу дослідження складають наукова монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних вчених у періодичних виданнях, законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють механізми функціонування податкової системи України, звітні дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України, відомості науково-дослідних центрів та установ.
Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає у тому, що:
вперше:
- встановлено, що на досягнення макроекономічної рівноваги в умовах трансформаційної економіки впливають такі основні інституційні характеристики фіскальної системи: співвідношення повноважень держави та податкової служби; опортуністична поведінка економічних агентів – платників податків, а також агентів держави – податківців; рівень довіри платників податків до інституціонального поля податкової системи, яке забезпечено, крім формальних, також неформальними нормами та домовленостями;
- розкрито механізм відтворення інституційного статусу основних суб’єктів системи оподаткування за рахунок з’ясування ролі податків у реалізації та розвитку їх ієрархічних повноважень: держава визнає право підприємств і домогосподарств на стабільність та справедливість умов оподаткування; підприємства та домогосподарства, у свою чергу, визнають за державою виключне право на стягнення податків як основи фінансування потреб держави; завдяки цьому стягнення та сплата податків має характер підтвердження ієрархічних повноважень і сприяє їх закріпленню; на цій основі формується взаємна довіра як критерій достатньо високого рівня розвитку системи інституційних статусів суб’єктів господарської системи.
удосконалено:
- комплексний підхід до реформування податкової системи України, який полягає у застосуванні диференційованого оподаткування окремих видів доходів громадян (використання неоподатковуваного мінімуму для бази оподаткування на рівні мінімальної заробітної плати); уведенні єдиного соціального податку з метою впорядкування взаємовідносин з бюджетом; удосконаленні бази оподаткування доходів громадян та підприємств податком на доходи громадян і податком на прибуток підприємств з метою сплати податку на нерухомість; скороченні системи податкових пільг шляхом часткової заміни їх на цільові адресні дотації; удосконаленні інституційних механізмів (прозорість і стабільність податкового законодавства, підвищення рівня довіри платників до держави з приводу сплати податків та взаємовідносин платник – податківець).
дістали подальшого розвитку:
- визначення місця податків як фактора інституційної рівноваги: вони забезпечують погодження соціально значущих дій держави та господарюючих суб'єктів на довготривалій основі й тим самим знімають невизначеність для всіх учасників трансформаційної економіки умов і результатів функціонування господарської системи;
- характеристика впливу на обсяг сукупного попиту сублімаційних процесів в умовах трансформації економічних систем: наявність тіньової економіки поряд з офіційною породжує сублімаційні процеси, що виявляється у зростанні тенденції до відмивання тіньових грошей; у свою чергу, доходи тіньового сектора, приховані від оподаткування, розширюють сукупний попит і тим самим надають можливість реального збільшення ВВП;
- обґрунтування шляхів вирішення проблеми регулювання сукупного попиту як фактора економічного зростання на основі кейнсіанського підходу з використанням модельних досліджень та урахуванням антиінфляційного потенціалу податків на нерухомість і додану вартість.
Практичне значення отриманих результатів обумовлюється місцем і роллю оподаткування в системі факторів макроекономічної рівноваги економічних систем. Теоретичні узагальнення та висновки автора мають практичне значення для використання системи оподаткування як інструмента макроекономічної політики в умовах ринкової трансформації економіки України. Висновки досліджень доцільно врахувати при розробленні Податкового Кодексу України, а також при плануванні дохідної частини бюджетів та прогнозуванні показників соціально-економічного розвитку країни. Отримані результати також можуть бути використані у навчальному процесі, при підготовці навчальних програм, методичних посібників і підручників, у викладанні курсів економічної теорії, макроекономіки, політекономії, фінансів, оподаткування та спецкурсів.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно, а його внесок у роботі [243], написаної у співавторстві, відображено в переліку опублікованих праць.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження апробовано автором на конференціях та семінарах. Серед них, зокрема, ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (Хмельницький, 2004); II Міжнародна науково-практична конференція “ДНІ НАУКИ – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), а також V Міжнародна наукова-практична конференція “Динаміка наукових досліджень – 2006” (Дніпропетровськ, 2006); щорічні міжвузівські науково-практичні конференції “Проблеми рівноваги економічних систем в умовах ринкової трансформації” (Харків, 2003, 2004); міжвузівські науково-практичні Інтернет–конференції “Системне трансформування суспільства: економічні та правові аспекти” (Харків, 2005, 2006); межкафедральна науково-практична конференція “Проблеми рівноваги економічних систем в умовах ринкової трансформації” (Харків, 2004).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 17 публікаціях загальним обсягом 3,8 д.а., зокрема в дев'яті статтях (2,7 д.а.), представлених у фахових наукових виданнях.
Список литературы ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки теоретико-концептуального змісту й методологічного та науково-практичного спрямування:
1. Уважний розгляд різних теоретичних концепцій та моделей макроекономічної рівноваги показав, що одним із чинників такої рівноваги є податки – складова частина оподаткування і єдиний загальний фактор, що впливає на сукупний попит і сукупну пропозицію. Податки поєднують у собі механізми оподаткування і впливу держави на економіку, а тому є особливо значущим елементом впливу на макроекономічну рівновагу. Оскільки ж держава є інститутом загальносуспільного представництва, то й її невід’ємна складова – податки – мають загальносуспільну сутність та породжують інституційні фактори впливу на макроекономічну рівновагу, а саме: співвідношення зацікавленості держави та податкової служби; рівень довіри платників податків до інституційного поля – податкового простору, який забезпечено крім формальних, також неформальними нормами й домовленостями; опортуністична поведінка не тільки економічних агентів, а також агентів держави – податківців.
Сутність податків як фактора інституційної рівноваги полягає в тому, що податки – це складовий елемент фіскальної політики, атрибут і прерогатива держави. За інституціональною теорією, система оподаткування – це соціально-економічний інститут держави, тобто інститут загальносуспільного представництва, що відтворюється і не є вільним від трансакційних витрат, які в умовах переходу до ринку переміщуються в сектор трансакційних послуг. Оподаткування в умовах трансформаційної економіки є економічним фактором інституційно-нормативної підсистеми, отже його можна розглядати як соціальну конструкцію та елемент інституційного середовища.
2. Форми оподаткування розкривають його зміст як перерозподільного процесу між державою, корпоративним сектором і домогосподарствами, який фінансово забезпечує функціонування і розвиток кожного з трьох агрегованих суб’єктів на основі їх ієрархічного інституційного статусу, місця у суспільному розподілі праці та з урахуванням рівня невизначеності загальних умов взаємодії між ними.
Механізм відтворення інституційного статусу основних суб’єктів системи оподаткування розкрито за рахунок з’ясування ролі податків у реалізації та розвитку їх ієрархічних повноважень, а саме: держава визнає право підприємств і домогосподарств на стабільність та справедливість умов оподаткування. Підприємства та домогосподарства, у свою чергу, визнають за державою право на стягнення податків, тому стягнення та сплата податків має характер підтвердження ієрархічних повноважень і сприяє їх закріпленню. Все це є основою формування взаємної довіри як критерія достатньо високого рівня розвитку системи інституційних статусів суб’єктів господарської системи.
В умовах трансформаційного стану економіки масштаби й форми оподаткування визначають такі суспільні потреби: забезпечення відтворення державних установ та виконання їх ієрархічних функцій; структурування соціально-економічного простору шляхом надавання відповідної інформації та гарантій корпораціям і домогосподарствам; зняття невизначеності суттєвих умов взаємодії держави, корпорацій та домогосподарств до оптимального рівня. Це обумовлено:
інтенсивним процесом державотворення; низьким рівнем інформованості та гарантій; високим рівнем невизначеності загальних умов розвитку кожного суб’єкта.
Оптимальний рівень оподаткування залежить не тільки від суспільних потреб, які є дуже високими, але й від макроекономічної стабільності. Ринкове реформування всієї системи суспільних інститутів і досягнення макроекономічної стабільності – передумова зниження податкового навантаження на суспільство та його економічну систему.
3. Основними макроекономічними параметрами, на базі яких було виконано детальний аналіз впливу податків на макроекономічну рівновагу, є насамперед зростання ВВП, а також темпи інфляції, рівень безробіття та розмір бюджетного дефіциту – тобто складові інструменти сукупного попиту і сукупної пропозиції в умовах ринкового трансформування економіки.
4. У процесі дослідження розкрито механізм впливу податків на сукупний попит (на підставі структури і факторів кривої AD) і на сукупну пропозицію з точки зору можливості застосування податкових важелів макроекономічного регулювання:
- зв'язок між зростанням суспільних продуктивних сил і потреб, з одного боку, та збільшенням державного доходу за рахунок непрямих податків, з іншого боку, в умовах економічної трансформації відображає структурні зміни у системі повноважень та відповідальності учасників перехідної економіки, які можуть призводити до знижки питомої ваги податку на додану вартість у доходах бюджету, тому не є показником сповільнення темпів зростання потреб і продуктивних сил;
- серед внутрішніх чинників сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країни на міжнародній арені відіграватимуть високі темпи збільшення інвестицій в основний капітал. Випереджаючі темпи зростання інвестицій відносно ВВП створюють передумови для стабілізації економіки. Однак одним із ризиків, що впливають на інвестиційні процеси, є ставки оподаткування: зниження рівня агрегованої податкової ставки та підвищення ролі прямих податків обумовлює зростання реального валового продукту;
- за певних обставин в умовах перехідних процесів трансформаційної економіки України на обсяг сукупного попиту впливають сублімаційні процеси, пов'язані з наявністю в економіці тіньового сектора, однією з причин виникнення якого є недосконалість податкової системи (насамперед диспропорції у податковому навантаженні);
- зміни системи оподаткування є чинником цінової нестабільності і впливають на рівень інфляції у реальному секторі. Дослідження дозволяє встановити, що підвищення агрегованої податкової ставки зменшує інфляційні процеси як в умовах трансформаційної кризи, так і в умовах економічного зростання. При плануванні та прогнозуванні економічних показників також необхідно пам’ятати, що темпи інфляції перебувають у прямій залежності від структури податкових надходжень і в зворотній – від рівня податкових надходжень до бюджету. Тобто держава, використовуючи антиінфляційний потенціал податків з метою регулювання інфляційних процесів в економіці, може вносити корективи у прогнозні показники інфляції шляхом зміни податкового законодавства. У ролі антиінфляційних податків мають виступити податок на надлишковий прибуток, податок на нерухомість і податок на додану вартість;
- для України також характерне поєднання високої інфляції та безробіття, яке її супроводжує. Простежуються пряма залежність темпів інфляції від структури податкових надходжень і обернена – від рівня агрегованої податкової ставки. Виявлено зв'язок між зростанням безробіття й питомою вагою непрямих податків у загальній сумі податкових платежів до бюджету і окремо податком на додану вартість. Отже, зменшення непрямих податків сприятиме підвищенню зайнятості, не стимулюючи інфляційних процесів.
5. В умовах активного процесу глобалізації та майбутнім вступом України до СОТ на макроекономічні показники дедалі більший вплив справлятимуть валютні курси і стимулююча роль податкової політики. Проведений аналіз впливу змін валютного курсу гривні на загальний економічний розвиток при прагненні до паритету купівельної спроможності (ПКС) довів, що на сучасному етапі розвитку немає об'єктивних причин для ревальвації національної валюти. З огляду на результати досліджень держава має використовувати насамперед податки як важіль подолання кризи платіжного балансу, оскільки оподаткування є важливим елементом зовнішньоекономічного механізму в умовах розвиненої ринкової системи.
6. Стан бюджету в останні роки не відзначався стабільністю, навпаки –коливався від профіциту до дефіциту. Рівень бюджетного дефіциту по відношенню до загальної суми видатків бюджету і ВВП має тенденцію до зменшення при загальному зростанні доходів бюджету за рахунок податкових надходжень, в яких зростає питома вага прямих податків. Зменшення податків не виключає зростання дефіциту бюджету. У цій ситуації зменшення надходжень податків може бути компенсоване за рахунок мита і податку на нерухомість. Таким чином, в умовах трансформаційної економіки для збереження довгострокової рівноваги та з метою підтримання рівноважного дефіциту бюджету елементами фіскальної політики можуть виступати мито і податок на нерухомість.
Дослідження впливу податків на рівень бюджетного дефіциту за допомогою економетричних методів аналізу виявило зворотній зв'язок при достатньому ступені залежності між рівнем бюджетного дефіциту у ВВП і зміною питомої ваги податків у доходах бюджету. Спостерігається також зворотній зв'язок між рівнем бюджетного дефіциту і прямими податками, насамперед податком з доходів фізичних осіб, протягом відповідного періоду при високому ступені залежності, і навпаки – відсутній зв'язок між бюджетним дефіцитом і непрямими податками. Цей висновок має принципове значення для вивчення впливу податкової політики на макроекономічні процеси та у практиці державного регулювання планових і прогнозних джерел формування дохідної частини бюджетів.
7. В умовах макроекономічної стабілізації, коли відбувається зростання виробництва та ВВП, автоматично збільшуються податкові надходження до бюджету. Однак дія “вбудованих стабілізаторів” ефективна тільки на певному етапі розвитку економіки й держави, тому їх не можна вважати автоматичними регуляторами стабілізації трансформаційної економіки України. До того ж, внаслідок їх дії важко визначити, за рахунок яких заходів було досягнуто бюджетної збалансованості: державної дискреційної податкової політики чи автоматичних стабілізаторів.
8. Пряма форма оподаткування у механізмі досягнення макроекономічної рівноваги в умовах ринкової трансформації має як переваги, так і недоліки:
- переваги: у країнах з розвиненою економікою прямі податки є важливим фінансовим важелем для регулювання економічних процесів (інвестування, нагромадження капіталу, сукупне споживання та інші); вони сприяють розподілові податкового тягаря і таким чином впливають на сукупний попит;
- недоліки: існує можливість ухиляння від сплати податків; оподаткування не є стабільним джерелом поповнення бюджету.
9. Непряме оподаткування в умовах ринкової трансформації має такі переваги й недоліки з точки зору досягнення макроекономічної рівноваги:
- переваги: систематичність надходження податків до бюджету; їхній вплив на сукупне споживання; непрямий податок приховано в ціні товару, тому платник все одно придбає необхідний продукт.
- недоліки: податки обмежують розмір прибутку підприємництва; вони непропорційні капіталові або доходові.
10. Метою прийняття Податкового кодексу України має бути насамперед підвищення регулюючого потенціалу податкової системи та зростання фіскальної ефективності податків; удосконалення інституційних механізмів оподаткування; стимулювання оподаткування як фактора впливу на конкурентоспроможність та економічний розвиток держави.
11. Аналіз факторів, які впливають на макроекономічну рівновагу, дозволив виявити зв'язки між ними й на цьому ґрунті визначити напрями реформування податкової системи України, а саме: повернення до механізму оподаткування бухгалтерського (балансового) прибутку; введення диференційованих ставок податку на додану вартість; перегляд порядку оподаткування доходів громадян з метою впровадження прогресивної шкали оподаткування щодо окремих видів доходів та визначення величини неоподатковуваного доходу громадян; уведення податку на нерухомість; запровадження єдиного соціального податку; перегляд системи ресурсних платежів; підвищення ролі місцевих податків та зборів; перегляд спрощеної системи оподаткування з метою підвищення рівня соціальної справедливості та упорядкування взаємовідносин з бюджетом; зміна підходу до встановлення податкових пільг.
Застосування податкових важелів макроекономічного регулювання при виробленні програм соціально-економічного розвитку дасть змогу державі ефективно впливати на економіку та зміцнити конкурентоспроможні позиції країни у світовій економіці. Запровадження економіко-математичних методів при здійсненні моніторингу системи оподаткування дозволяє не тільки здійснювати макроекономічний аналіз, але й прогнозувати наслідки податкової реформи. Тому використання саме податкового регулювання повинно стати невід'ємною складовою частиною державного регулювання економічних процесів з метою створення умов для економічного поступу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Николаева А.А. Экономическая теория [Электронный ресурс]: Учеб.-метод. пособие / Николаева А.А., Черная И.П. // Русский гуманитарный интернет-университет. Б-ка учеб. и науч. лит. – М., 2005. – Режим доступа: http://www.vusnet.ru/biblio/archive/nikolaeva_ekon/.
2. Воробьев Е.М. Экономическая теория: политическая экономия в схемах и графиках: Учеб. пособие / Е.М. Воробьев; Харьк. гуманитар. ин-т «Нар. укр. акад.». – Х., 1999. – 242 с.: ил.
3. Унковська Т. Концепція рівноваги економічної системи: методологічні парадокси // Екон. теорія. – 2005. – № 1. – С. 81–97.
4. Экономическая теория: Учеб. для студ. вузов / Под ред. В.Д. Камаева. – 10-е изд., перераб. и доп. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 592 с.: ил.
5. Корнаи Я. Дефицит: Пер. с. венгер. – М.: Наука, 1990. – 608 с.
6. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – 3-е изд. стереотип. – М.: Ин-т новой экономики, 1998. – 864 с.
7. Воробьев Е.М. Экономическая теория в вопросах и ответах. – Харьков: Р.И.Ф., 2002. – 640 с.
8. Налоги и налогообложение / Под ред. Романовского М.В., Врублевской О.В. – СПб.: Питер, 2000. – 528 с.
9. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України. – К.: Наук. думка, 1997. – 122 с.
10. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 684 с.
11. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Питер, 2001. – 448 с. – (Учебники для вузов).
12. Курс экономической теории: Учеб. пособие / Под ред. Чепурина М.Н., Киселевой Е.А.; – М-во иностр. дел Ро. Федерации, Моск. гос. ин-т междунар. отношений. – Киров: АСА, 1996. – 624 с.
13. Лоскутов В.И. Государственное регулирование как важнейший фактор эффективного равновесия народного хозяйства [Электронный ресурс] // Сайт доктора экономических наук Лоскутова Владислава Ивановича. – Режим доступа: http://www.loskutov.murmansk.ru/work-06/work-06-075.html.
14. Холопов А. Глобализация и макроэкономическое равновесие // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2005. – № 2. – С. 15–23.
15. Нечай Н.В. Нариси з історії оподаткування. – К.: Вісн. податкової служби України, 2002. – 144 с.: іл.
16. Столерю Л. Равновесие и экономический рост: (Принципы макроэкономического анализа). – М.: Статистика, 1974. – 471 с.
17. Маркс К. Капитал: В 2 т. – М., 1978. – Т. 2, кн. 2. – 648 с.
18. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т.: Пер. с англ. / Ред. О.Г. Радынова. – М.: Прогресс, 1993. –Т. 1–3. – (Экон. мысль Запада).
19. Вальрас Л. Элементы чистой политической экономии. – М.: Изограф, 2000. – 448 с.
20. Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978. – 494 с.
21. Налоги: Учеб. пособие / В.В. Буряковский, В.Я. Кармазин, С.В. Каламбет, О.А. Водолазская. – Днепропетровск: Пороги, 1998. – 616 с. – Библиогр.: с. 609–612 (55 назв.).
22. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход. – М.: Иностр. лит., 1959. – 760 с.
23. Курс экономической теории: Общие основы экономической теории. Микроэкономика. Макроэкономика. Основы национальной экономики: Учебное пособие / Под ред. А.В. Сидоровича. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1997. – 832 с.
24. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 480 с. – (Высшее образование).
25. Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.: Пер. с англ. – М.: Алгон: Машиностроение, 1997. – Т. 2. – 416 с.
26. Андрианов В. Эволюция основных концепций государственного регулирования экономики (от теории меркантилизма до теории функциональных экономических систем) [Электронный ресурс] // Viperson.ru / Науч.-информ. агентство «Наследие отечества». – Режим доступа: http://viperson.ru/wind.php?ID=269185.
27. Экономическая теория Экономический кругооборот. Макроэкономическое равновесие на товарном и денежном рынках. Модель IS-LM [Электронный ресурс] // Экономическая теория / Консалтинг. группа «Лекс». – Режим доступа: http://www.economi-teoriya.ru/about/list/428/15801/.
28. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ.: Учебник. К.Р. Макконнелл, С.Л, Брю. – М.: Республика, 1995. – Т. 1. – 400с.
29. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Пер. с англ. А.Н. Нестеренко; Предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. – М.: Фонд экон. кн. «Начала», 1997. – 180 с.
30. Веблен Т. Теория праздного класса. – М.: Прогресс, 1984. – 412 с.
31. Клейнер Г.Б. Особенности формирования экономических институтов в России // Экономика и мат. методы. – 2004. – Т. 39, № 3. – С. 3–18.
32. Овсиенко Ю.В. Институциональные изменения: общие принципы и особенности в постсоветской России // Экономика и мат. методы. – 2003. – Т. 39, № 2. – С. 201–209.
33. Полтерович В.М. Институциональные ловушки и экономические реформы // Экономика и мат. методы. – 2003. – Т. 39, № 3. – С. 3–18.
34. Шаститко А. Предметно-методологические особенности новой институциональной экономической теории // Вопр. экономики. – 2003. – № 1. – С. 24–42.
35. Макаров В.Л. Исчисление институтов // Экономика и мат. методы. – 2003. – Т. 39, № 2. – С. 14–32.
36. Соболев В.М. Формирование рыночной инфраструктуры в переходной экономике индустриального типа: общие черты и особенности в Украине: Монография. – Харьков: Бизнес Информ, 1999. – 304 с.
37. Ус І. В. Інституційні бар'єри на шляху України до СОТ // Акт. пробл. економіки. – 2006. – № 9. – С. 146–150.
38. Вовк Т. Податкові аспекти права СОТ та acquis ЄС: Орієнтири податкової реформи в Україні / Т. Вовк, О. Водянніков, І. Коноваленко. – Х.: Консул, 2004. – 960 с.
39. Гуриев С.М. Модель общего равновесия при наличии трансакционных издержек и денежных суррогатов / С.М. Гуриев, И.Г. Поспелов, Д.В. Шапошник // Экономика и мат. методы. – 2000. – Т. 36, № 1. – С. 75– 89.
40. Coase R. The New Institutional Economics // Journal of Institutional and Theoretical Economics. – 1984. – Vol. 140, – March.
41. Williamson O.E. The Economic Institutions of Capitalism. – New York: The Free Press, 1987.
42. Меркулова Т.В. Институт налога: Монография. – Харьков, 2006. – 224 с.
43. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М.: Дело ЛТД, 1993.
44. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.; За ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІС, 2005. – 388 с.
45. Бренделева Е.А. Неоинституциональная теория: Учеб. пособие / Под ред. Чепурина М.Н. – М.: ТЕИС, 2003. – 267 с.
46. Капелюшников Р.И. Неоинституционализм [Электронный ресурс] // Московский Либертариум / Ин-т свободы. – Режим доступа: http://www.libertarium.ru/libertarium/10621.
47. Норт Д. Институциональные изменения: рамки анализа // Вопр. экономики. – 1997. – № 3. – С. 6–17.
48 . Чухно А. Постиндустриальная экономика: теория, практика и их значение для Украины // Экономика Украины. – 2001. – № 11. – С. 42–49.
49. Яременко О.Л. Переходные процессы в экономике Украины: институциональный аспект. – Харьков: Основа, 1997. – 182 с.
50. Дідур С.В. Попит в системі макропоказників // Финансовая консультация. – 2001. – №1–2: Спецвып. – С. 24–26.
51. Буян І. Складові залежності і взаємодії людини та економіки // Психологія і суп-во. – 2004. – № 3. – С. 75–81.
52. Витте С.Ю. Конспект лекций о народном и государственном хозяйстве, читаных Его императорскому высочеству великому князю Михаилу Александровичу в 1900–1902 годах / Предисл. Ю.Н. Калашнова и В.М. Широнина. – М.: Фонд экон. кн. «Начала», 1997. – 512 с. – (Эконом. история России).
53. Статистичний щорічник України за 2000 рік / Держ. комітет статистики України. – К.: Техніка, 2001. – 598 с.
54. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держ. комітет статистики України. – К.: Консультант, 2006. – 576 с.
55. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
56. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
57. Державна податкова адміністрація України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/tax/control/uk/index.
58. Луніна І.О. Державні фінанси та реформування між бюджетних відносин: Монографія. – К.: Наук. думка, 2006. – 432 с.
59. Котов В. О взаимодействии и соотношении платежеспособного спроса и потребности // Маркетинг. – 2001. – № 3. – С. 11–16.
60. Мамедов О.Ю. Современная экономика: Общедоступ. учеб. курс / Под ред. О.Ю. Мамедова. – Ростов н/Д: Феникс, 1998. – 672 с.
61. Економічна теорія: Посіб. для вищої шк. / Воробйов Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М.; За заг. ред. Воробйова Є.М. – Х.; К., 2001. – 704 с.
62. Экономика: Учебник для студентов / А.Н. Нестеренко, В.Е. Кокорев, В.Р. Евстигнеев и др.; Под ред.: А.И. Архипова и др. – М.: Проспект, 1999. – 787 с. – Библиогр.: с. 780–782.
63. Университетская информационная система «Россия» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.cir.ru.
64. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь. Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 496 с.
65. Ван Хорн Джеймс К., Вахович Джон М. (мл.). Основы финансового менеджмента: Пер. с англ. / Джеймс К. Ван Хорн, Джон М. Вахович (мл.). – 11-е изд. – М.: Вильямс, 2003, 992 с.: ил.
66. Золотухина Т. Укрепление национальной валюты и рост российской экономики // Вопр. экономики. – 2004. – № 6. – С. 95–111.
67. Central Intelligence agency [Electronic resource]. – Mode of access: https://www.cia.gov.
68. Белінська Я.В. Методичні аспекти розрахунку рівноважного реального валютного курсу // Акт. Пробл. економіки. – 2003. – № 3. – С. 20–28.
69. Рывок в рыночную экономику. Реформы в Украине: взгляд изнутри: Пер. с нем. / Под ред. Л. Хоффманна, А. Зиденберга. – К.: Фенікс, 1997. – 303 с. – Библиогр.: с. 285–289.
70. Гончарук А.Г. Ревальвація гривні – її вплив на економіку / А.Г. Гончарук, О.Л. // Фінанси України. – 2006. – № 2. – С. 145–148.
71. Сакс Дж. Д. Макроэкономика. Глобальный поход: Пер. с англ. / Дж. Д. Сакс, Ф.Б. Ларрен. – М.: Дело, 1996. – 848 с.
72. Тесля П. Н. Международные финансовые рынки. – Новосибирск: ЭКОР, 1995. – 224 с.
73. Овчинников Г.П. Международная экономика: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во Михайлова В. А.: Полиус, 1998. – 620 с.
74. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 2: Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві / Ю.В. Ніколенко, М.М. Діденко, А.В. Шегда та ін.; За ред. Ю.В. Ніколенка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1998. – 272 с.
75. Бурда М. Макроэкономика: европейский текст / Пер. с англ. Г.Б. Борисова и др.; Под ред. В.В. Лукашевича, К.А. Холодолина. – 2-е изд. – СПб.: Судостроение, 1998. – 554 с.
76. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / Л.І. Дідківська, Л.С. Головко. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2003. – 214 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.