У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название РОЗВИТОК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Количество страниц 198
ВУЗ КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Конкурентоспроможність персоналу як об’єктивна умова розвитку підприємств
1.2. Чинники забезпечення зростання конкурентоспроможності персоналу
1.3. Інституційне забезпечення формування конкурентоспроможності персоналу підприємств
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Характеристика стану підприємств машинобудування області
2.2. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств
2.3. Аналіз рівня конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ
3.1. Розробка механізму розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств
3.2. Вибір стратегічних напрямів підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств
3.3. Організаційно-економічні результати розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств Запорізької області
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП



Актуальність теми. Питання конкурентоспроможності персоналу підприємств в Україні набуває все більшої актуальності, оскільки є об’єктивною умовою розвитку підприємств шляхом забезпечення додаткових конкурентних переваг.
Тому створення оптимального конкурентного середовища для підприємницької діяльності, сприяння дії конкурентних механізмів потребує обґрунтованої оцінки стану та шляхів розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств в Україні.
Подолання існуючих інституціональних перешкод на шляху розвитку конкурентних відносин на ринку праці, істотне збільшення питомої ваги конкурентного сектора національного господарства повинне забезпечувати однакові умови конкуренції персоналу машинобудівних підприємств, сприяти підвищенню рівня їх ефективності.
Проблеми підвищення конкурентоспроможності персоналу підприємств постійно перебувають у центрі уваги вітчизняних та іноземних учених-економістів. Конкуренцію та стратегію як економічні категорії розглядали Г. Азоєв, І. Ансофф, Р. Гріфін, Ф. Котлер, А. Маршалл, М. Мескон, В. Нємцов, В. Нордгауз, В. Павлова, Г. Пастернак-Таранушенко, В. Порохня, М. Портер, С. Салига, Г. Семенов, П. Семюелсон, А. Стрикленд, А. Томпсон, А. Чандлер, Ю. Юданов, В. Яцура та інші.
Окремі аспекти конкурентоспроможності трудових ресурсів на ринку праці досліджувались у працях Я. Базилюк, Д. Богині, Н. Глевацької, О. Грішнової, Н. Дудіної, Р. Крисіна, Е. Лібанової, Л. Лісогор, О. Попова, М. Семикіної, О. Славгородської, Р. Фатхутдінова, Т. Хлопової, О. Цимбала, С. Цимбалюк, В. Шаповал та інших.
Інституціональним аспектам забезпечення конкурентоспроможності персоналу приділяють увагу такі науковці, як А. Гриценко, А. Олійник, О. Прутська, В. Тарасевич, А. Ткач, А. Шастітко, В. Якубенко, О. Яременко та інші.
Проте, незважаючи на досягнення в дослідженні конкуренції, окремі питання розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств залишаються не вирішеними. Набуває актуальності розробка механізму формування та вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу, дослідження інституціонального забезпечення формування конкурентоспроможності персоналу підприємств, також потребують уточнення методи оцінки рівня та визначення пріоритетних напрямів підвищення конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми кафедри менеджменту Класичного приватного університету “Організаційно-економічні засади формування та розвитку потенціалу суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0106U000460). Особистий внесок автора полягає в проведенні аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудівної галузі Запорізької області, що дало можливість визначити напрями розвитку конкурентоспроможності персоналу вказаних підприємств і надати рекомендації щодо вибору відповідної стратегії.
Виконане дослідження пов’язане також із науковою темою Мелітопольського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету “Соціально-економічний розвиток суспільства в контексті інституціоналізму” (номер державної реєстрації 0106U000730), у межах якої автором визначено основні компоненти інституційного забезпечення конкурентоспроможності персоналу підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.
В основу дослідження покладено припущення про те, що розвиток конкурентоспроможності персоналу залежить від таких основних чинників: 1) обґрунтованого вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу за певними критеріями; 2) методів розвитку конкурентоспроможності персоналу за групами; 3) наявного рівня конкурентоспроможності персоналу.
Згідно з визначеною метою та висунутою гіпотезою поставлено такі основні завдання:
– уточнити економічний зміст конкурентоспроможності персоналу як об’єктивної умови розвитку підприємств;
– визначити вплив інституціонального забезпечення на формування конкурентоспроможності персоналу підприємств;
– проаналізувати рівень конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств Запорізького регіону;
– удосконалити модель оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу;
– розробити механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу для підприємств машинобудівної галузі;
– запропонувати та обґрунтувати модель вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування.
Об’єктом дослідження є процес розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств в умовах активного ринкового середовища.
Предметом дослідження є розробка механізму розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є системний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених.
У процесі дослідження використовувалися методи системного аналізу, абстракції та аналогії – для визначення особливостей розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств, поглиблення сутності категорії “конкурентоспроможність персоналу”; логічного узагальнення – при формулюванні висновків; класифікації та типології – при систематизації стратегій розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств та чинників, які забезпечують зростання конкурентоспроможності персоналу; економіко-статистичні методи – при проведенні оцінки конкурентоспроможності персоналу підприємств; методи матричного аналізу – при виборі стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств; експертні методи – при формуванні переліку підконтрольних показників та визначення їхньої вагомості у процесі оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу; моделювання – при розробці моделей оцінки конкурентоспроможності та вибору стратегій.
Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, офіційні статистичні матеріали, дані річних звітів машинобудівних підприємств Запорізької області, нормативна документація, періодичні видання, спеціальні літературні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у межах дисертаційного дослідження розроблено теоретичні, методичні, практичні рекомендації щодо забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.
Нові наукові положення, які виносяться на захист, отримані особисто автором і полягають у наступному:
вперше:
- розроблено механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств як сукупність системних заходів, що включає цільову та інституційну підсистеми, підсистему управління розвитком конкурентоспроможності персоналу і підсистему реалізації стратегії, дію якого спрямовано на забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства;
- виділено основні компоненти інституційного забезпечення конкурентоспроможності персоналу машинобудівного підприємства, інститути як базові чинники формування конкурентоспроможності персоналу, що забезпечують основу та стабілізують дію інших факторів розвитку конкурентоспроможності персоналу;
удосконалено:
- категорію “конкурентоспроможність персоналу підприємства” як сукупність джерел конкурентних переваг і самих переваг персоналу підприємства та здатність ці переваги реалізовувати;
- модель вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу, як оптимального комплексу заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу на основі аналізу сукупного впливу двох груп чинників – рівня конкурентоспроможності персоналу та життєвого циклу підприємства;
- оцінку конкурентоспроможності персоналу машинобудівного підприємства на основі розрахунку критерію конкурентоспроможності персоналу, що враховує наявність та вагомість конкурентних переваг, дозволяє зіставити рівень конкурентоспроможності окремих груп персоналу та визначити напрями розвитку його конкурентоспроможності на підприємствах машинобудування;
дістала подальшого розвитку:
- класифікація стратегій розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства за ознаками: джерело виникнення конкурентної переваги персоналу, спосіб впливу на об’єкт, етап розвитку трудового потенціалу, етап життєвого циклу підприємства, терміни реалізації стратегії, відповідність загальній стратегії підприємства, джерела інвестицій, що дало можливість запропонувати підхід до вибору стратегій.
Практичне значення одержаних результатів. Методичні розробки щодо проведення оцінки конкурентоспроможності персоналу використані в роботі відділу статистики Головного управління статистики Запорізької області у м. Мелітополі в межах програми “Стратегія конкурентоспроможності міста” (довідка № 18 від 25.10.2007 р.). На ВАТ “Мелком”, МЗХБ ВАТ “Рефма”, ДП завод “Гідромаш” на основі проведеної оцінки конкурентоспроможності персоналу впроваджено механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу та відповідні стратегії розвитку (довідки № 14 від 17.02.07 р., № 28 від 25.12.06 р., № 7 від 16.03.07 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у Мелітопольському інституті державного та муніципального управління Гуманітарного університету “ЗІДМУ” при викладанні таких дисциплін, як “Економіка праці”, “Економіка підприємства”, “Конкурентоспроможність фірми” (довідка № 29 від 03.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто і відображені в наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані автором на 17 науково-практичних конференціях, серед яких ІІІ науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Тенденції та перспективи зростання заробітної плати у контексті євроінтеграції України” (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів, молодих вчених “Проблеми та шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств” (м. Севастополь, 2007 р.); Міжнародні науково-практичні конференції “Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (м. Мелітополь, 2006–2007 рр.); “Nierówności społeczne a wzrost w gospodarce opartej na wiedzy” (Польща, 2006 р.); “Nierуwności społeczne a wzrost gospodarczy w kontekście spojności spółeczno-ekonomicznej” (Польща, 2007 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових робіт загальним обсягом 5,2 умов.-друк. арк., у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,8 умов.-друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 197 сторінок, у тому числі 43 рисунки та 25 таблиць на 9 сторінках, 19 додатків на 24 сторінках, 171 використане джерело на 16 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ



У дисертації на основі проведених досліджень поставлені й вирішені актуальні наукові та практичні завдання розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств. Основні висновки зводяться до наступного:
1. На основі узагальнення теоретичних підходів уточнено визначення конкурентоспроможності персоналу як сукупність джерел конкурентних переваг і самих переваг персоналу підприємств та здатність персоналу реалізовувати власні конкурентні переваги, що задовольняє одночасно потреби суспільства, підприємства та працівника: по-перше, дозволяє забезпечити достатній рівень конкурентоспроможності підприємства для виробництва конкурентоспроможної продукції, по-друге, стає найкращою формою соціального захисту працівника на ринку праці.
2. Удосконалено класифікацію чинників впливу на конкурентоспроможність персоналу підприємства для забезпечення зростання цього показника за ознаками: природа виникнення впливу та рівень впливу, що дозволить забезпечити оцінку та ефективний вибір напрямів зростання конкурентоспроможності персоналу з виділенням організаційних, інноваційних, соціально-економічних, культурних, соціально-психологічних, демографічних груп чинників безпосереднього внутрішнього впливу та опосередкованого зовнішнього впливу.
3. Виокремлено один із елементів конкурентного середовища ринку праці – конкурентне середовище персоналу підприємства як сукупність умов для забезпечення реалізації конкурентних переваг персоналу та результат взаємодії суб’єктів конкурентних відносин на підприємстві. Сформульовані основні характеристики конкурентного середовища персоналу (об’єктивність та необхідність існування, хаотичність розвитку, співіснування та взаємопроникнення різних економічних форм, значний вплив недобросовісної конкуренції і міграційних процесів) та функції (ціноутворення, регулювання, посередництво, стимулювання, обмеження, контроль). Доведено, що під дією конкуренції формується структура конкурентного середовища – горизонтальна (за однорідними функціями) та вертикальна (за ієрархічними рівнями).
4. Узагальнення інституціональних теорій дозволило визначити, що інститути на підприємстві є базовим підґрунтям для формування конкурентоспроможності персоналу, тоді як інституції стають основою мотивації поведінки персоналу та важелями впливу на його рішення. Виявлено позитивний (регулювання, стимулювання та підвищення ефективності процесу формування конкурентоспроможного персоналу) та негативний (створення певних обмежень, неконституційних правил та тіньового ринку праці, схильність робітників і управлінців до опортунізму, вибірковість у слідуванні внутрішнім правилам підприємства) вплив інститутів на процеси формування конкурентоспроможності персоналу на рівні підприємства.
5. Удосконалено модель оцінки конкурентоспроможності персоналу, що включає етап встановлення мети, завдань, принципів, виконавців методів оцінювання; етап визначення суб’єкта, об’єкта та предмета оцінювання; визначення конкурентних переваг, джерел конкурентних переваг персоналу та їх ваги; безпосередньо процедура оцінки; розрахунок критерію конкурентоспроможності; аналіз результатів та прийняття управлінських рішень за результатами оцінки. В основу оцінки конкурентоспроможності персоналу покладено розрахунок критерію конкурентоспроможності персоналу, що враховує наявність і вагомість конкурентних переваг та їх джерел, дозволяє зіставити рівень, визначити напрями розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства.
6. Розраховано узагальнювальні критерії конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування (5,72). Обґрунтовано зв'язок між конкурентоспроможністю персоналу та стадією життєвого циклу підприємства. Встановлено, що високі показники конкурентоспроможності персоналу спостерігаються на стадіях зростання та зрілості життєвого циклу підприємств.
7. Розроблено механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу, що забезпечує зміну якісних та кількісних характеристик персоналу, дію якого спрямовано на забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства. З методичних позицій механізм дає можливість обґрунтувати вибір стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу для погодження, збалансування, взаємодоповнення та зміцнення різних соціально-професійних груп персоналу. Запропонований механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу включає цільову підсистему, що охоплює завдання стратегічного розвитку підприємства та індивідуального розвитку працівника; інституційну підсистему; підсистему управління розвитком конкурентоспроможності персоналу, що обґрунтовує вибір методів та стратегій для кожної соціально-професійної групи та створює портфель конкурентних стратегій персоналу підприємства; підсистему реалізації стратегії, що забезпечує зміни організаційної структури підприємства відповідно до змін персоналу.
8. Удосконалено класифікацію стратегій розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства за ознаками: джерело виникнення конкурентної переваги персоналу, спосіб впливу на об’єкт, етап розвитку трудового потенціалу, етап життєвого циклу підприємства, строки здійснення стратегії, відповідність загальній стратегії підприємства, джерела інвестицій; що дає можливість виділити їхні специфічні особливості й характерні риси та запропонувати підхід до вибору стратегій.
9. Запропоновано модель вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу, завдяки якій відповідно до загальної конкурентної стратегії підприємства можна обґрунтувати комплекс заходів для підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу на основі аналізу сукупного впливу двох груп чинників – рівня конкурентоспроможності персоналу та етапу життєвого циклу підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



1. Азоев Г.Л. Геленков А.П. Конкурентные преимущества фирмы – М.: Новости, 2000. – 254 с.
2. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 356 с.
3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ. С. Жильцова. – СПб.: Питер,1999. – 414 с.
4. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення: Монографія. – К.: НІСД, 2002. – 132 с.
5. Балабанова Л.В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга: (Монографія) / Л.В. Балабанова, А.В. Кривенко. – Донецк: ДонДУЭТ, 2004. – 147 с.
6. Барабань Д.О. Оцінка конкурентоспроможності виробничого підприємства // Український промисловець. – 2000. – № 4. – С. 8–9.
7. Бардзіловський В.П., Лямцев К.К. Аналіз ринку праці у Запорізькому регіоні // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 1. – С. 18–22.
8. Белоусов А. Умные, но бедные // Комп&ньон. – 2002. – №20 (276). – С. 26–27.
9. Богиня Д.П. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 6. – С. 3–8.
10. Богиня Д.П. Методологічні засади формування мотиваційного механізму конкурентоспроможності робочої сили // Мотиваційний механізм формування конкурентоспроможності робочої сили: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2002. – С. 10–27.
11. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процес: Учебник. – М.: Гардарики, 1996. – 287 с.
12. Воронкова А., Теплинський Т., Комісаренко В. Підтримка конкурентоспроможності підприємства // Бізнес-інформ. – 1999. – № 3–4. – С. 102–103.
13. Гайворонский А. Конкуренция: проблемы формирования в переходной экономике // Бизнес-информ. – 1997. – № 3. – С. 20–23.
14. Глевацька Н.М. Напрями забезпечення конкурентоспроможності робочої сили в контексті стратегії економічного та соціального розвитку Кіровоградської області // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки: Зб. наук. праць. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – Вип. 8. – С. 346–353.
15. Глевацька Н.М. Стратегія забезпечення зростання конкурентоспроможності робочої сили на підприємстві // Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 25–30.
16. Головкова Л.С. Гнучке планування діяльності підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Вип. 154. – С. 26–34.

17. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с.
18. Грішнова О. Гендерні особливості конкурентоспроможності громадян на українському ринку праці // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 4. – С. 3–8.
19. Грішнова О.А. Формування якості робочої сили та конкурентоспроможності працівника в процесі інвестування в людський капітал // Конкурентоспроможність у сфері праці. Економіка праці та соціальної сфери: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. – С. 117–126.
20. Гриценко А.А., Нуреев Р.М., Тарасевич В.Н. Постсоветский институционализм (Монография) / Под ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева; Гос. ун-т Высш. шк. экономики, Донец. нац. техн. ун-т. – Донецк: Каштан, 2005. – 479 с.
21. Дафт Р. Менеджмент / Пер. с англ.; Под общ. ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Питер, 2000. – 832 с.
22. Державна програма демонополізації економіки і розвитку конкуренції. Схвалена Постановою Верховної Ради України № 3757-XII від 21.12.1993 р. // ВВР України. – 1994. – № 9. – С. 45–59.
23. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень / Пер. з англ. – К.: Всеувито, Наукова думка, 2001. – 242 с.
24. Діяльність підприємств – субєктів підприємницької діяльності Запорізької області у 2005 році: Статистичний збірник / Держ. комітет стат. України, Гол. управління стат. у Запор. обл.; За ред. В.П. Головешка. – Запоріжжя: “Поліграф”, 2006. – 180 с.
25. Довбня В.В. Информационная составляющая в конкурентных преимуществах Украины // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 1999. – № 459. –– С. 69–75.
26. Должанский И.З., Загорная Т.О. Управление конкурентным потенциалом торговых марок в системе поиска целевых рынков // Маркетинг: теорія і практика: Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. – Луганськ: СНУ, 2003. – С. 57–63.
27. Дудіна Н.В. Зарубіжний досвід урахування конкурентоспроможності робочої сили в системі оплати праці // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т економіки, 2001. – С. 83–88.
28. Жаліло Я.А., Кияк А.Т. Конкуренція і джерела конкурентоспроможності // Соціально-економічні, гуманітарні проблеми та проблеми вищої школи: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2000. – № 2. – С. 123–132.
29. Загорна Т.О. Конкурентноздатність фірми в системі стратегічного маркетингу // Торгівля і ринок України. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. – Вип. 11: Т. 1. – С. 87–91.
30. Закон України “Про Антимонопольний комітет України” № 3659–ХІІ від 26.11.93р. // Голос України. – 1993. – № 242. – С. 2–5
31. Закон України “Про захист від несумлінної конкуренції” від 07.06.1996р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 29 червня. – С. 3–4
32. Закон України “Про захист економічної конкуренції” № 2210–ІІІ від 11.01.01р. // Голос України. – 2001. – 27 лютого. – С. 2–4.
33. Захаров А.Н., Зокин А.А. Методы оценки конкурентоспособности // Внешнеэкономический бюллетень. – 2002. – № 12. – С. 59–63.
34. Захаров А.И. Метод формирования стратегий в условиях активного воздействия внешней среды // Проблеми системного подхода в экономике: Сб. науч. работ.– К.: КМУГА, 2000. – Вып. 4. – С. 29–32.
35. Иванов Ю.Б., Тищенко А.Н., Дробитько Н.А. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия. – Харьков: Изд. ХНЭУ, 2004. – 256 с.
36. Иванов Н.Н., Палкин И.Г. Моделирование оценки степени эффективности персонала в системе управления предприятием // Модели управления в рыночной экономике. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Том 1. – С. 50–58.
37. Иванова С.В. Кандидат, новичок, сотрудник. Инструменты управления персоналом, которые реально работают на практике. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 304 с.
38. Ивановская Л., Суслова Н. Конкурентоспособность управленческого персонала // Маркетинг. – 1999. – № 6. – С. 35–46.
39. Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.05 № 286. Зареєстрована в Міністерстві юстиції 30.11.05 за № 1442/11722 // Все о бухгалтерском учете. – 2005. – № 24. – С. 11–19.
40. Кардашов В. Мотивация персонала: теория и практика // Человек и труд. – 2002. – № 10. – С. 80–83.
41. Карпенко Г.В. Виникнення та розвиток інституцій та їх вплив на економічну ситуацію в суспільстві // Міжнародна економіка: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т світ. економіки і міжн. відносин НАН України, 2000. – Вип. 27 – С. 164–173.
42. Кінах А. Стан та перспективи професійного розвитку трудового потенціалу України // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 5–15.
43. Коломієць В.М. Внутрішнє конкурентне середовище як основа функціонування конкурентоспроможного персоналу // Наука і вища освіта: ХIV міжвуз. студ. наук. конф., Запоріжжя, 11-18 трав. 2006 р. – Запоріжжя, 2006. – Ч. 1. – С. 256.
44. Коломієць В.М. Вплив інститутів на конкурентоспроможність персоналу підприємств у контексті інституціоналізму // Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність: Міжнар. наук.- практ. конф. Мелітополь, 8-10 вересня 2006 р. – Мелітополь, 2006. – С. 135–136.
45. Коломієць В.М. Державне регулювання впливу формальних та неформальних інститутів на конкурентоспроможність персоналу // Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий: всеукр. науч.- практ. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых. Севастополь, 17-19 мая 2007 г. – Севастополь, 2007. – С. 104.
46. Коломієць В.М. Дисбаланс і проблеми безробіття на ринку праці України // Дні науки: наук.- практ. конф. Запоріжжя, 28-29 жовт. 2004 р. – Запоріжжя, 2004. – Т. 2. – С. 48–50.
47. Коломієць В.М. Дослідження факторів, що впливають на конкурентоспроможність персоналу підприємства // Дні науки: наук.-практ. конф. Запоріжжя, 5-6 жовт. 2006 р. – Запоріжжя, 2006. – Т. 1. – С. 221–222.
48. Коломієць В.М. Інститути та конкурентоспроможний персонал: взаємовідносини та взаємний вплив // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 232: В 5 т. Т. 3. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 704–712.
49. Коломієць В.М. Конкурентоспроможність робочої сили як фактор економічного зростання країн з транзитивною економікою // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих науковців. Луцьк, 18-19 трав. 2006 р. – Луцьк, 2006. – Т. 1. – С. 351–353.
50. Коломієць В.М. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу промислового підприємства // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2007. – № 3 (38). – С. 45–50.
51. Коломієць В.М. Методика аналізу конкурентного середовища персоналу на підприємстві // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір: VI Міжнар. наук. конф. молодих учених. Мелітополь, 20 квіт. 2006 р. – Мелітополь, 2006. – Ч. 1. – С. 65–66.
52. Коломієць В.М. Механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства // Економічний вісник НГУ. – 2007. – № 1. – С. 77–84.
53. Коломієць В.М. Місце конкурентоспроможності персоналу в системі трудових відносин підприємства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 4. – С. 169–172.
54. Коломієць В.М. Мотивація і примус до праці персоналу підприємства // Дні науки: міжнар. наук. конф. Запорііжжя, 11-12 жовт. 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – Т. 1. – С. 242–243.
55. Коломієць В.М. Принципи визначення конкурентоспроможності персоналу підприємства // Економіка та держава. – 2006. – № 12. – С. 81–82.
56. Коломієць В.М. Реформування ринку праці: досвід країн ЄС і можливості для України // Дні науки: наук.- практ. конф. Запоріжжя, 27-28 жовт. 2005 р. – Запоріжжя, 2005. – Т. 1. – С. 161–162.
57. Коломієць В.М. Роль формальних та неформальних інститутів в розвитку конкурентоспроможності персоналу // Наука і вища освіта: ХV Міжнар. наук. конф. молодих науковців. Запоріжжя, 17-18 трав. 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – Ч. 1. – С. 63–64.
58. Коломієць В.М. Сучасний ринок праці України: проблеми і тенденції розвитку // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2004. – № 2. – С. 51–54.
59. Коломієць В.М. Тенденції попиту та пропозиції робочої сили // Наукові проблеми розвитку суспільства з транзитивної економікою: Міжнар. круглий стіл. Мелітополь, 6 вер. 2005 р. – Мелітополь, 2005. – С. 91–93.
60. Коломієць В.М. Теоретичні аспекти та сутнісна характеристика нелегального ринку праці // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2005. – № 3. – С. 178–182.
61. Коломієць В.М. Формування конкурентного середовища персоналу на підприємстві в умовах транзитивної економіки України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 215: В 4 т. Т. 2. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 407–417.
62. Kołomijec V. Przygotowanie kwalifikowanej kadry jako warunek zwiększenia zdolności do pozytywnej rywalizacji personelu przedsiębiorstw // Nierówności społeczne a wzrost gospodarczy. – Rzeszów, 2007. – S. 265–272.
63. Конкурентоспроможність робочої сили в системі соціально-трудових відносин: (Монографія) / Д.П. Богиня, Г.Т. Куліков, Л.С. Лісогор та ін.; НАН України, Ін-т економіки. – К., Ін-т економіки НАН України, 2003. – 214 с.
64. Конкурентоспроможність у сфері праці. Економіка праці та соціальної сфери: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. – 163 с.
65. Корінєв В.Л. Оцінювання та планування фінансової діяльності підприємства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – № 4. – С. 142–146.
66. Корецька С.О. Удосконалення системи інформаційного забезпечення кількісно-якісного оцінювання трудових ресурсів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 2. – С. 76–81.
67. Коробейников О.П., Колесов В.Ю., Тріфілова А.А. Стратегическое поведение: от разработки до реализации // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. – № 3. – С. 88–129.
68. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. В.Б. Боброва. – М.: “Ростинтэр”, 1996. – 704 с.
69. Кравченко І.С. Трудозберігаюча функція зайнятості. – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 1998. – 360 с.
70. Крысин Р.А. Конкурентоспособность рабочей силы в условиях переходной экономики России: Автореф. дис.… кандидата экон. наук / Петрозаводский государственный университет. – Петрозаводск, 2006. – 19 с.
71. Крук С.О. Становлення конкурентного середовища в Україні // Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації: Економічний вісник НГА України. – Дніпропетровськ: РИК НГА України, 1999. – Т. 1. – С. 8–9.
72. Куликов Г.Т. Мотивация труда наемных работников. – К.: Ин-т економіки НАН України, 2002. – 339 с.
73. Лавриненко Л.М. Формування конкурентоспроможності робочої сили в системі соціально-трудових відносин // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ: Зб. наук. праць. – Київ, 2005. – № 3. – С. 208 – 210.
74. Липсиц И., Нещадин А., Эйкельнаш А. Конкурентная стратегия фирмы // Вопросы экономики. – 1998. – № 9 – С. 87–104.
75. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. – М.: Юрайт, 2001. – 224 с.
76. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 26 – 32.
77. Лісогор Л.С. Оцінка конкурентоспроможності національної робочої сили у контексті глобалізаційних змін // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. – 2005. – № 2: Т.1. – С. 182–186.
78. Лісогор Л.С. Формування конкурентоспроможної робочої сили на ринку праці України // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. праць.  К.: Ін-т економіки НАНУ, 2001. – С. 30–40.
79. Лозова Г.М. Інституційні аспекти створення ефективного конкурентного середовища в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 5. – С. 117–121.
80. Людський розвиток в Україні: 2004 рік: Щорічна науково – аналітична доповідь / За редакцією Е.М. Лібанової. – К.: Ін –т демогр. та соц. досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 266 с.
81. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 2000. –375 с.
82. Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. – М.: Республика, 1995. – 800 с.
83. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т. – М.: Издательская группа “Прогресс”, 1993. – Т. 2. – 527 с.
84. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента / Пер. с англ. – М.: Дело, 2000. – 702 с.
85. Методика оценки уровня конкурентоспособности промышленной продукции. – М.: Изд-во стандартов, 1984. – 68 с.
86. Михайлов О.В. Основы мировой конкурентоспособности. – М.: Изд-во “Познавательная книга плюс”, 1999. – 592 с.
87. Мотиваційний механізм формування конкурентоспроможності робочої сили. Економіка праці та соціальної сфери: Зб наук праць. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2002. – Вип. 2. – 188 с.
88. Муромцева Ю.І Трудовий потенціал Харківщини // Демографічні дослідження. – К., 2000. – Вип. 22 – С. 96–105.
89. Ніколаєнко С. Роль освіти у формуванні та розвитку трудового потенціалу України // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 16–21.
90. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. пос. – К.: ТОВ “УВПК” “ЕксОб”, 2002. – 560 с.
91. Олейник А.Н. Институциональная экономика: Учебное пособие. – М.: ИННФРА-М, 2005. – 416 с.
92. Осипов В.Н. О содержании понятия “конкурентоспособность” // Экономические инновации. Совершенствование системы управления предпринимательством. – Одесса, 1998. – Вып. 3. – С. 75–79.
93. Павлова В.А. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та стратегія забезпечення. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2006. – 276 с.
94. Пастернак-Таранушенко Г.А. Вища школа конкурентної боротьби. Як заробляти гроші // Вісник НАН України. – 1995. – № 1–2. – С. 54–56.
95. Петрова І.Л. Сегментація ринку праці: теорія і практика регулювання. – К.: Ін-т економіки, управління та господарського права, 1997. – 298 с.
96. Пирожков С.И. Трудовой потенциал в демографическом измерении / АН Украины, Ин-т экономики. – К.: Наукова думка, 1992. – 173 с.
97. Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2003. – 328 с.
98. Попов А.С. Концепция управления трудовыми ресурсами для повышения конкурентоспособности предприятий // Вісник Національного технічного університету “ХПІ”. Технічний прогрес і ефективність виробництва: Зб. наук. праць. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2003. – № 20: Т. 1. – С. 232–234.
99. Попов А.С. Трудовые ресурсы как составляющая конкурентоспособности предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр.: В 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип. 188: Т. 2. – С. 325–330.
100. Порохня В.М. Моделювання фінансово-інтегрованої стратегії управління підприємством // Моделювання та інформаційні технології в економіці: Міжвід. наук. збірник. – К.: КНЕУ. – 2002. – Вип. 68 – С. 14–35.
101. Портер М. Конкуренція / Пер. с англ.; Под ред. Я. В. Заблоцкого. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2005. – 608 с.
102. Постанова кабінету Міністрів України “Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків” № 765 від 11.10.1994 р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. – № 1. – С. 14–21.
103. Праця України у 2005 році: Статистичний збірник / Держ. комітет стат. України. – К.: Держ. комітет стат. України, 2006. – 413 с.
104. Промисловість Запорізької області в 2005 році. Статистичний збірник / Держ. комітет стат. України, Гол. управління стат. у Запор. обл.; За ред. В.П. Головешка. – Запоріжжя: “Поліграф”, 2006. – 104 с.
105. Прутська О.О. Інституціоналізм і проблеми економічної поведінки в перехідній економіці. – К.: Логос, 2003. – 256 с.
106. Радєва М.М. Методика вибору конкурентної стратегії підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 194: В 5т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.– С. 883–891.
107. Ратніков Д. До питання про соціально-економічну сутність категорії “конкурентоспроможність робочої сили” // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 3. – С. 39–43.
108. Ревенко Н.Г. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю технічних систем // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 209: Т. 4. – С. 975–981.

109. Салига С.Я., Фатюха В.В. Інформаційне забезпечення управлінських рішень на підприємствах: (Монографія) / ГУ “ЗІДМУ”. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007. – 152 с.
110. Семенов Г.А. Особливості стратегічного планування в акціонерному товаристві // Вісник. – Кривий Ріг, 2006. – Вип.2 (12). – С. 238–244.

111. Семенов Г.А. Экономика Запорожской области сегодня: проблемы и перспективы // Гуманітарний вісник. – 2002. – № 8. – С.86–93.

112. Семикіна М.В. Конкурентоспроможність працівника та ціна робочої сили на ринку праці // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 6. – С. 8–11.
113. Семикіна М.В. Мотивація конкурентоспроможної праці: теорія і практика регулювання. – Кіровоград: ПіК, 2003. – 426 с.
114. Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка / Пер. з англ.; Кер. перекладацького кол. Зіновій Ватаманюк. – К.: Основи, 1998. – 676 с.
115. Скрипник А.В. Функція особистої корисності та стратегія розвитку дрібного бізнесу в Україні // Стратегія економічного розвитку України. – К., 2001. – Вип. 6. – С. 64–71.

116. Скудар Г. Стратегія піднесення конкурентоспроможності підприємства: проблеми і складові успіху // Економіка України. – 2000. – № 6. – С. 255–264.
117. Славгородская О.Ю. Взаимосвязь стратегий развития организации и стратегий управления персоналом // Економіка: Зб. наук. статей – Х.: Вид. ХДЕУ, 1998. – № 1. – С. 124–126.
118. Славгородська О.Ю., Щербак В.Г. Класифікація конкурентних переваг персоналу підприємства // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая. – 2005. – Вип. 97. – С. 94–101.
119. Славгородская О.Ю. Концептуальный подход к обоснованию конкурентной стратегии управления персоналом предприятия // Проблеми науки. – 2003. – № 4. – С. 49–52.
120. Словник–довідник менеджера по управлінню конкурентоспроможністю для магістрів усіх форм навчання. / Укл. А.Д. Дудник. – К.: КНЕУ, 1999. – 60 с.
121. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держ. комітет стат. України; За ред. О.Г. Осауленка. – К.: “Консультант”, 2007. – 552 с.
122. Статистичний щорічник Запорізької області за 2005 рік / Держ. комітет стат. України, Гол. управління стат. у Запор. обл.; За ред. В.П. Головешка. – Запоріжжя: “Поліграф”, 2006. – 424 с.
123. Тарасевич В.М. Інституційна еволюція: від інститутів до протоінститутів // Економічна теорія. – 2005. – №1, №2. – С. 51–67, 64–80.
124. Тімофеєв В.О., Шамота В. М. Забезпечення конкурентоспроможності персоналу – пріоритетний напрям розвитку ринкових регуляторів зайнятості // Формування конкурентоспроможності робочої сили: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. – С. 86–94.
125. Ткач А.А. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 304 с.
126. Ткач А.А. Інституціональні основи ринкової інфраструктури: (Монографія) / НАН України, Об’єднаний ін-т економіки. – К., 2005. – 295 с.
127. Ткач Т.В. Соціально-психологические “провалы” рыночной интеграции // Materialy Miedzynarodowej Konferencji “Wspolczesne Procesy Integracyjne w Wymiarze Spoleczno-Ekonomicznym”. – Rzeszow – Solina, 2003. – C. 451–454.
128. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ.; Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И.Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
129. Тян Р.Б. Маркетинговий механізм забезпечення конкурентоспроможності монопродуктового промислового підприємства // Наука молода. – Т., 2004. – Вип.2. – С. 58–62.

130. Уайтли Ф. Мотивация / Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2005. – 160 с.
131. Укис Ю. Взаимодействие формальных и неформальных институтов в процессе институциональной трансформации // Харків: НТУ “ХПІ”. – 2005. – № 1. – С. 228–235.
132. Україна у цифрах у 2005 році: Короткий статистичний довідник / Держ. комітет стат. України; За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Видавництво “Консультант”, 2006. – 272 с.
133. Управление организацией: Учебник / Под ред. О.Г. Поршнева, З.П. Румянцевої, Н.О. Соломатина. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 347 с.
134. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики / Под ред. Р. Марра, Г. Шмидта. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – 480 c.
135. Уткин Э.А. Основы мотивационного менеджмента. – М.: Изд-во Эксмо, 2000. – 352 с.
136. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: “Маркетинг”, 2002. – 892 с.
137. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации: Учебник. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 544 с.
138. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник. – М.: Дело, 2002. – 448 с.
139. Формування конкурентоспроможності робочої сили. Економіка праці та соціальної сфери: Зб. наук. праць.– К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. – Вип. ІІІ. – 160 с.
140. Хапілова В.П. Управлінські характеристики конкурентоздатної особистості менеджера як чинник ефективного управління сучасними організаціями // Актуальні проблеми психології. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України – К.: Міленіум, 2003. – Т. 1: Ч.10. – С. 137–143.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.