У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВ НАСЕЛЕННЯ
Количество страниц 215
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.В. ДОКУЧАЄВА
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Науково – теоретичні основи функціонування і розвитку
господарств населення……………………………………………………….10

1.1. Історико-економічні аспекти розвитку господарств населення…….10
1.2. Економічна сутність господарства населення, їх значення і
функції ………………………………………………............................20
1.3. Зарубіжний досвід розвитку індивідуального сектору в сільськогосподарському виробництві…………………………………34

Висновки до першого розділу………………………………………………43

Розділ 2. Стан і тенденції розвитку господарств населення в Харківській області……………………………………………………………………………45

2.1. Ресурсний потенціал господарств населення………………………….45
2.2. Рівень та тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в господарствах населення……………………………………………….65
2.3. Господарства населення у забезпеченості області продовольством…82

Висновки до другого розділу………………………………………………100

Розділ 3. Основні напрямки удосконалення розвитку господарств населення............................................................................................................103

3.1. Розвиток кооперації господарств населення, їх інтеграція з іншими формами господарювання…………………………………..................103
3.2. Організація інформаційно-консультативного обслуговування господарств населення……………………………...............................133
3.3. Система заходів державної підтримки господарств населення та перспективи їх розвитку………………………………………………143

Висновки до третього розділу……………………………………………..167

Висновки ………………………………………………………………………171

Список використаних джерел………………………………………………175

Додатки ………………………………………………………………………..191


ВСТУП

Актуальність теми. В нинішніх умовах в агропромисловому комплексі України функціонують різні форми господарювання: від крупних аграрних підприємств, що мають великі земельні площі, краще технічне оснащення, до дрібних, які сьогодні є необхідною умовою створення підприємницького класу на селі. Економічні інтереси їх ефективно реалізуються при взаємодії з інтересами інших суб’єктів і держави.
Історія існування, а також традиції розвитку українського селянства нерозривно пов’язані з господарствами населення. Рівень розвитку цих господарств значною мірою є відображенням ефективності аграрної сфери економіки країни в цілому. Їх кількість свідчить про те, що в умовах перехідної економіки вони виявилися більш пристосованими порівняно з іншими категоріями господарств. Нестабільність в суспільному сільськогосподарському виробництві, зростання безробіття на селі, зниження реальних доходів селян, несвоєчасна виплата заробітної плати, спонукають розвиток господарств населення, що вимагає дослідження сучасного стану, проблем їх розвитку та подальших перспектив в аграрному секторі.
В Харківській області станом на 01.01.2007 р. нараховувалось 219,5 тисяч господарств населення, що постійно розташовані на території рад на площі сільськогосподарських угідь понад 371,7 тис. га. В 2006 р. в області господарствами населення вироблено близько 57,8 % валової продукції сільського господарства, в тому числі рослинництва – 57,4 і тваринництва – 58,2 %, що дає можливість говорити про їх вагоме місце у структурі сільськогосподарського виробництва.
Багато авторів присвятили свої наукові праці саме вивченню проблем розвитку та функціонування господарств населення. Закономірностям і особливостям виникнення та розвитку господарств населення присвячені праці М.Д. Кондратьєва, М.І. Туган-Барановського, О.В. Чаянова та ін.
Історичний аспект, а також вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку господарств населення висвітлюється в працях А.В. Балян, Л.В. Никифорова, Т.О. Осташко, Г.І. Шмельова та ін. Економічні проблеми становлення та розвитку господарств населення в системі аграрних відносин досліджували В.К. Горкавий, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак та ін. В розробку питань взаємовідносин господарств населення з іншими формами господарювання, особливо з сільськогосподарськими підприємствами, великий вклад зробили І.В. Прокопа, І.В. Свиноус, Л.О. Шепотько та ін. Зміст і характер праці в господарствах населення вивчали П.С. Березівський, М.Ю. Куліш, Л.І. Михайлова та ін. Потенціал і перспективи розвитку господарств населення розкриті в працях В.С. Дієсперова, В.К. Збарського, В.В. Юрчишина та ін.
Багатовіковий досвід розвитку різних форм господарювання на селі доводить, що господарства населення розвивались завжди у взаємозв’язку з різними суб’єктами господарювання. Не дивлячись на свою відносну відокремленість від більш складних організаційних систем, та будучи залежними від них, на даному етапі вони можуть мати позитивний вплив на розвиток саме крупних сільськогосподарських підприємств.
Дослідивши наукову спадщину, що стала базою нашого дослідження, можна виділити аспекти, які ще недостатньо вивчені. Так, вимагають подальшого дослідження важливі питання, пов’язані з конкретними механізмами державної підтримки господарств населення, розвитком коопераційних та інтеграційних процесів, налагодженням мережі інформаційно-консультативних центрів та багато інших. Все це стало підставою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначення цілей та задач дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: „Відтворення та підвищення ефективності використання виробничого ресурсного потенціалу” (номер держ. реєстрації 0102U001835).
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і практичних положень щодо оцінки сучасного стану та удосконалення основних напрямків розвитку господарств населення.
Реалізація поставленої мети обумовлює необхідність вирішення таких завдань:
• дослідити етапи історико-економічного розвитку та узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід формування господарств населення;
• уточнити зміст поняття „господарства населення”;
• розглянути сучасний стан розвитку господарств населення в Україні і в досліджуваному регіоні та визначити можливості його покращення;
• дослідити рівень розвитку кооперації господарств населення та їх інтеграцію з іншими формами господарювання, розробити проект типового договору щодо реалізації молока господарствами населення молокопереробним підприємствам;
• визначити основні напрями інформаційно–консультаційного обслуговування господарств населення, які б дозволили підвищити загальний рівень інформатизації села;
• визначити пріоритетні напрямки державного регулювання розвитку господарств населення;
• окреслити перспективи розвитку господарств населення.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процес функціонування господарств населення.
Предметом наукового дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів стану та перспектив розвитку господарств населення в сучасних умовах.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних процесів в аграрній сфері, аналіз соціально-економічних явищ в господарствах населення. Методологічною основою стали також наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку господарств населення.
У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз соціально-економічного стану господарств населення); соціологічний (анкетування власників господарств населення); економіко-статистичний (кореляційні залежності, кластерний аналіз); економіко-математичний метод (для розв’язання задачі оптимізації виробництва в господарствах населення), порівняльний і графічний (порівняння соціально-економічних показників господарств населення по роках).
Джерелами інформації слугували дані Держкомстату України, Харківської області, матеріали Міністерства аграрної політики України, аналітичного обліку та періодичної звітності місцевих адміністративних органів області, результати власних наукових досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів:
вперше:
 на рівні сільських рад окремого району досліджуваного регіону, вивчено залежність результатів сільськогосподарського виробництва в господарствах населення від основних факторів його розвитку, яка показала, що забезпеченість господарств ними не завжди сприяє збільшенню виробництва і продажу продукції;
удосконалено:
 зміст поняття „господарства населення”. Узагальнено особливості, що характеризують і відрізняють господарства населення від інших форм господарювання в сільському господарстві; підкреслено, що господарства населення мають право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією як для власного споживання, так і для отримання грошових доходів, а також можуть займатися сільським господарством за договорами із сільськогосподарськими, переробними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання;
 основні функції інформаційно-консультативного обслуговування сільського населення, в тому числі господарств населення. Виділені специфічні риси при консультуванні, властиві лише господарствам населення;
дістало подальший розвиток:
 оцінка історико-економічного становлення і виділення етапів розвитку господарств населення;
 питання інтеграції господарств населення з сільськогосподарськими і переробними підприємствами. Розроблено проект типової форми договору по постачанню молока з господарств населення до молокопереробних підприємств;
 обґрунтування переваг кооперації господарств населення;
 напрямки регулювання і державної підтримки розвитку господарств населення на рівні держави, області, району, селища (села);
 основні напрямки перспективи функціонування господарств населення в залежності від соціально-економічних факторів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані державними органами управління АПК при розробці державної і регіональної політики по відношенню до господарств населення, спеціалістами сільськогосподарських інформаційно-консультаційних структур при співпраці з сільським населенням. Практичне значення мають також пропозиції автора щодо переваг кооперації господарств населення, а також удосконалення інтеграційних відносин між господарствами населення та молокопереробними підприємствами, а саме розроблений проект типової форми договору по продажу молока.
Пропозиції автора щодо подальшого розвитку господарств населення схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 14-4232 від 11.07.2007р.), Зміївською районною державною адміністрацією (довідка № 01-07/870 від 17.09.2006р.), управлінням агропромислового розвитку Великобурлуцької районної державної адміністрації (довідка №01-10/445 від 09.07.2007р.), а також Відкритим акціонерним товариством „Великобурлуцький сироробний завод” (довідка № 42 від 06.09.2006р.). Результати дисертаційних досліджень використовуються в навчальному процесі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва при вивченні таких дисциплін як „Економіка підприємства” і „Економіка галузей” (довідка № 686 від 12.07.2007р.)
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться у одноосібно опублікованих роботах.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва (2004-2007 рр.), а також на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: „Методичні основи дослідження в аграрній економіці” Державний агроекологічний університет, м. Житомир 3-5 березня 2005р.; „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” ХНАУ, м. Харків 11-12 квітня 2006р.; „Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения” Белгородская ГСХА, г. Белгород 15-19 мая 2006г.; „Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу” ХНАУ, м. Харків 22-23 листопада 2007р.; „Ринкова трансформація економіки АПК” ХНТУСГ м. Харків 27-28 листопада 2007р.
Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 14 наукових працях, з них 10 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,1 ум. друк. арк.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 213 сторінок, основна частина викладена на 161 сторінці комп’ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 27 таблиць на 19 сторінках, 14 рисунків на 8 сторінках, 16 додатків на 22 сторінках. Список використаних джерел, на які зроблено посилання, налічує 171 найменування та займає 16 сторінок.
Список литературы ВИСНОВКИ

1. Господарства населення як явище існувало в різні епохи і завжди слугувало додатковим джерелом доходів господаря і членів його родини. Період існування господарств населення з 30-х років ХХ століття в історії України можна поділити на декілька етапів: 1933 – 1960 рр. – становлення господарств населення; 1961 – 1970 рр. – згортання діяльності господарств населення; 1971 – 1990 рр. – перегляд політики щодо розвитку господарств населення, розширення інтеграції та кооперації між суспільним та особистим сектором; 1991 – по цей час – підвищення рівня ролі і значення господарств населення в період кризи сільського господарства.
В кожній країні існують свої критерії, за якими ті чи інші господарства відносять до господарств населення. У більшості країн Європи простежити діяльність цієї категорії господарств дуже важко, бо обліковуються ці господарства в сукупності з селянськими, що є аналогами наших фермерських господарств. На нашу думку, важливим досвідом щодо розвитку господарств населення є досвід Польщі, особливо це стосується молочної галузі.
2. Господарство населення – це форма дрібнотоварного виробництва громадян, що мають сільськогосподарський виробничий профіль (використовують землю як виробничий ресурс для ведення особистого селянського господарства, колективного садівництва і городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного виробництва; переважно сімейну форму організації праці; не мають статусу юридичної особи), самостійно розпоряджаються виробленою продукцією як для власного споживання, так і для отримання грошових доходів. Вони можуть займатися сільським господарством за договорами з сільськогосподарськими підприємствами, переробними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання.
3. Вивчення впливу окремих факторних показників на результати виробництва в господарствах населення сільських рад Зміївського району Харківської області методом кластерного аналізу, показало, що в дрібних господарствах не завжди чітко простежується залежність, яка властива крупному виробництву, зокрема результатів виробництва (виробництво і реалізація молока та м’яса) від чисельності поголів’я (ВРХ та свиней) та забезпеченості їх власними кормами (сіном та зерном) та інше. Не спостерігається також суттєвого впливу на збільшення виробництва та реалізації продукції тваринництва (молока, м’яса) в сільських радах і кількість подрібнювачів кормів та сепараторів. Тобто в господарствах населення не завжди раціонально використовують виробничі ресурси, рідко погоджуються на будь-які прогресивні зміни, інновації. В основному при здійсненні сільськогосподарської діяльності використовують відомі перевірені способи.
4. Невід’ємною умовою подальшого розвитку господарств населення є кооперація, особливо постачальницько-збутового напрямку. Встановлено, що спільне об’єднання зусиль господарств населення на кооперативній основі позитивно впливає на їх розвиток, через отримання статусу юридичної особи, скорочення загальних витрат, можливості оформлення договорів на збут великих партій продукції, підвищення рівня рентабельності, а також вирішення інших спільних питань.
5. Проблемою інтеграції господарств населення з молокопереробними підприємствами є не укладання договорів на закупівлю молока, відсутність розрахунків закупівельних цін на молоко. Запропонований проект типової форми договору на закупівлю молока у населення схвалений виробниками молока (господарствами населення), Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, Управлінням агропромислового розвитку Великобурлуцької районної державної адміністрації, а також Відкритим акціонерним товариством „Великобурлуцький сироробний завод”. Його впровадження дасть можливість захистити селян від несправедливої цінової політики і створить умови для отримання якісної продукції в належній кількості у встановлений час для покупців молока.
6. Уточнена сукупність функцій інформаційно-консультативного обслуговування сільського населення, в тому числі господарств населення, серед яких необхідними є поширення інформації, консультування населення, здійснення соціальних програм на селі, допомога при об’єднані господарств населення в кооперативи, сприяння інтеграції їх з сільськогосподарськими, переробними та іншими підприємствами, моніторинг цін та кадрового потенціалу, навчальні курси. Специфічними рисами при консультуванні, які властиві лише господарствам населення, є передусім невеликі розміри господарств та їх територіальна розгалуженість, тип власника, різні рівні товарності господарств, спеціалізації, освіти, характер зайнятості, соціальна приналежність, досвід господарювання, сприйняття новацій та ін.
7. Державна підтримка господарств населення, на нашу думку, повинна мати чотири рівні (держава, область, район, село(селище)).
Господарства населення не є повноправними суб’єктами держави, з усіма її соціальними підтримками і пільгами (пенсії та ін.), вирішенням цієї проблеми є нормативна база по системі легалізації цієї форми господарювання, шляхом спрощеної (пільгової) форми розрахунку і реєстрації для забезпечення їх соціальної захищеності з боку держави (оформлення їх як зайнятого населення з усіма відрахуваннями та нарахуванням відповідно – пенсій, соціальних виплат), щоб члени господарств населення, які мають відповідні доходи, не стояли на обліку в центрах зайнятості як безробітні.
8. Ураховуючи значну роль господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції, установлено важливе значення розробки виробничих програм їх розвитку. Розв’язання економіко-математичної задачі щодо оптимізації сільськогосподарського виробництва в господарствах населення Соколівськой сільської ради Зміївського району Харківської області показало, що в господарствах населення цієї ради є можливості для забезпечення сільського населення продуктами харчування і її виробництва на продаж. Загальна сума товарної продукції при оптимізації виробництва сільськогосподарської продукції збільшилась до 1872538,93 грн, а додатковий дохід склав 413118,73 грн.
9. Основними напрямками подальшого функціонування господарств населення в залежності від соціально-економічних факторів є:
 При умові відсутності реєстрації господарства населення, як юридичної особи, прийняття і реального впровадження в дію державних програм розвитку і підтримки господарств населення, розширення об’єктів і вдосконалення інфраструктури на селі та можливості розширення земельних ділянок можливе подальше зростання питомої ваги цієї категорії.
 Погіршення демографічної ситуації на селі, відтік молоді з села та скорочення зайнятості в сільськогосподарських підприємствах, зменшення чисельності сільського населення або банкрутства даних підприємств може призвести до зменшення кількості, розмірів і питомої ваги господарств населення.
 За умови відновлення великотоварного сільськогосподарського виробництва, при якому більша частина сільськогосподарських угідь повернеться у суспільне виробництво, селяни будуть працювати на відповідне сільськогосподарське підприємство, отримувати заробітну плату, орендну плату за здану землю і залишать для себе невеликі земельні ділянки біля двору, на зразок „дачі-хобі”.
 Трансформація господарств населення у малі форми підприємництва (приватні підприємства, фермерські господарства та ін.).
В той же час не можна відкидати існування вірогідності розвитку всіх напрямків одночасно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Лысенко Е.Г. Личные подсобные хозяйства населения: состояние и проблемы их развития // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. − 2005. − № 4 – С. 10-12.
2. Серова Е.В. Аграрная экономика: (Учебник для студентов эк. вуз, факультетов и специальностей) – М.: ГУ ВШЭ, 1999. – 480с.
3. Рухтурак М.В. Ефективність виробництва молока в особистих селянських господарствах//Агроінком. – 2005. − №10-11. − С.29-32.
4. Березівський П.С., Михайлюк Н.І. Організація виробництва в агарних формуваннях. Навчальний посібник /За ред. П. С. Березівського, К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 560с.
5. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 682с.
6. Хорунжий М.Й. Заболотній В. М Обґрунтування доцільності входження особистих селянських господарств в інтегроване виробництво //Економіка АПК. – 2005. – №2. –С.29-34.
7. Особенности предпринимательства в сельском хозяйстве: Учебное пособие. / Л.Е. Мельник, Н.Х. Корецкий, В.Я. Плаксиенко. – Днепропетровск: Б. И., 1995. – 87с.
8. Збарський В.К. Особисті селянські господарства в становленні малих форм господарювання //Економіка АПК. – 2004. – №1. – С.48-53.
9. Горкавий В.К. Розвиток особистих підсобних господарств населення //Збірник наукових праць ЛНАУ: Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. – Луганськ, 2002. – Т.3, №14, С. 39-44.
10. Збарський В.К. Індивідуальні господарства селян: проблеми і перспективи// Агроінком, 2005, №9-10, С. 15-24.
11. Кузубов М.В., Чугаєвська С.В. Роль особистих селянських господарств у формуванні сировинної бази молокопереробних підприємств Житомирської області// Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С.121-126.
12. Корми з присадибної ділянки/ І.І. Ібатуллін, В.І. Куций, В.М. Гаврилюк та ін. − К.: Урожай, 1990.−208с.
13. Василенко М.П. Основы интеграции сельскохозяйственного и промышленного труда. – М.: Мысль. – 1975. – 214с.
14. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навчальний посібник/ М. М. Ільчук, Т. Д. Іщенко, В. К. Збарський та ін. За ред. М. М. Ільчука. – К.: Вища школа, 2002. – 398с.
15. Свиноус І.В. Розвиток особистих селянських господарств в умовах перехідної економіки//Економіка АПК. – 2003. – №6. – С. 30-33.
16. Кисіль М.І., Саловська Л.В. Регулювання доходів сільського населення: Монографія – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 222с.
17. Горкавий В.К. Роль господарств населення у формування продовольчого ринку // Формування та розвиток аграрного ринку: Матеріали шостих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників / Редкол.: П.Т. Саблук та ін. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – С.518-525.
18. Осташко Т.О. Особисті селянські господарства: інституційні трансформації і перспективи // Економіка АПК. – 2005. – №11. – С. 58-60.
19. Мельник Л.Е., Макаренко А.П., Любович А.А. Подсобные хозяйства населения : реалии и перспективы // Економіка АПК.− 1999.−№8.−С.28-34
20. Юрчишин В. Господарства населення: проблеми майбутнього // Економіка України. –2003. − №9, −С. 67-72.
21. Мельник Л.Ю., Макаренко П. М. Особистий сектор сільськогоспо¬дарського виробництва: стан, тенденції та перспективи // Економіка АПК. − 2002. − №11. – С.119-127.
22. Шульський М.Г. Особливості розвитку особистих господарств населення//Аграрний вісник Причорномор’я Економ. науки. Одеса, 1999. – вип. 2. – С. 93-98.
23. Козлов М.П. Приоритеты поддержки малого сельского предпринимательства в АПК // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. − 2005. − № 7. – С. 45-48.
24. Баландин Ю.С. Крестьянское хозяйство: – М.: Агропромиздат, 1992. –80с.
25. Іванько О., Ігнатенко О., Мадляр Г., та ін. Ринок допоможе тому, хто може дати собі раду сам. // Голос України, 28 грудня 2005. −№ 247(3747)
26. Чаянов А.В. Основные идеи и формы организации сельскохозяйственной кооперации. – М.: Наука, – 1991 – 225с.
27. Чаянов А.В. Основные идеи и формы организации сельскохозяйственной кооперации. – М.: Наука, 1991. – 454с.
28. Попов Н.А. Организация сельскохозяйственного производства. Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 320с.
29. Збарський В.К. Проблеми кооперування селянських господарств у працях М. Д. Кондратьєва// Економіка АПК. – 2004. – №11. – С. 42-47.
30. Туган-Барановський М.І. Соціальні основи кооперації. – М.: Економіка 1989. – 496с.
31. Онищенко О.М. Господарства населення: продуктивність, ефективність, перспективи. – К.: Ін-т економіки НАНУ, – 2003. – 100с.
32. Зима Б.В. Використання потенціалу організацій і підприємств системи Укоопспілки для відродження форм та функцій збутопостачальницької кооперації як чинника розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в особистих господарствах населення// Зб.наук.праць Міжнародної наук.-практ.конф. «Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХНІ століття». – ТМЦ «Укоопосвіта», 2001. – С. 210-222.
33. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: Практ.посіб. / Р. Блок, В.В. Гончаренко, Н.А. Іванова та ін.. – К.: Урожай, 2001. – 288с.
34. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: створення і діяльність / Ред.кол.: М.П. Гриценко (відп.ред.) та ін. – К., Київська обласна аграрна дорадча служба. – 2005. – 68с.
35. Латыш А.А., Шепотько Л.А. Совершенствование экономического механизма развития личных подсобных хозяйств. – К.: Урожай,1986. – 74с.
36. Шутьков А.А. Сельскохозяйственная кооперация: наука и практика //Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2000. – №9. – С. 7-9.
37. Формування і функціонування ринку агропромислової продукції (практичний посібник)\За ред.. П. Т. Саблука. – К. : ІАЕ, 2000. – 556с.
38. Протопопов С.Г., Евсеев М.Д. Возможности кооперирования личных подсобных хозяйств // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2000. – № 3. – С. 40-42.
39. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997р. Джерело: http://zakon.rada.gov.ua
40. Указ Президента України „Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” № 767/2000 від 06.06.2000. Джерело: http://www.uapravo.net
41. Указ Президента України „Про заходи щодо прискорення розвитку аграрного ринку” N 694/2002 від 8 серпня 2002 р. Джерело: http://www.uapravo.net
42. Що таке кредитна спілка. Джерело: http:www.VlasnaSprava.info
43. Ковба О. Кредитні спілки відроджуються в Україні // (Народна газета) № 7 (487) 15.02-21.02 2001 р.: http://www.nh.iptelecom.net.ua
44. Лист Міністерства аграрної політики України “Щодо розвитку кредитних спілок у сільській місцевості” від 15 січня 2003 року №37-19-2-11/357: http://www.icp.org.ua
45. Шумейко А.І., Проворна Л.І., Шумейко О.А. Економічні основи формування ринку продовольства // Вісник аграрної науки. – 1997. −№3. – С.23-28.
46. Домашня ферма / М.Ф. Токарєв, В.І. Ведеречко, О.І. Лашко. -2-е вид., перероб. і допов. – К.: Урожай, 1993. – 192 с.
47. Макаров Н.П. Крестьянское хозяйство и его эволюция. – М.: −1920.−329с.
48. Шанин Т. Великий незнакомец: Крестьяне и фермеры в современном мире/ Т. Шанин – М.: Прогресс-Академия, 1992.− 428с.
49. Пешехонов В.А. Н. Д. Кондратьев о проблемах развития сельского хозяйства и современная аграрная политика // Вестник Санкт-Питербур¬гского университета. Серия 5 Экономика. – 1992. – №4. – С.16-22.
50. Крицман Л.Н., Критерии исследования классовой структуры на селе // На аграрном фронте, М.: − 1928, − №4, − 142с.
51. Гайстер А., Сельское хозяйство капиталистич. России. От реформы 1861 г. до революции 1905 г., −М., −1928
52. Немчинова В.С. “Опыт классификации крестьянских хозяйств” в журнале “Вестник статистики” – 1928. –№1
53. Михайлова Л. І. Економічні основи формування людського капіталу в АПК. – Суми: Видавництво «Довкілля», – 2003. – 326с.
54. Туган – Барановський М.І. Політична економія К.: Наукова думка, –1994 – 263с.
55. Чупров А.И. "Мелкое земледелие и его основные нужды" С предисловием А. А. Чупрова. Издательство "Слово". Берлин –1921г.
56. Попова О.Л. Личное подсобное хозяйство. – К.: Наукова думка, –1994. – 132с.
57. Соколенко Т. Розвиток ОПГ населення і підвищення їх товарності. // Економіка України. – 1997. − №7. – С. 47 – 49.
58. Шепотько Л.О., Прокопа І.В. Господарство особисте – вигода спільна. – К.: Урожай, –1989. − 128 с.
59. Михайлова Л.І. Особисті підсобні господарства населення: сутність, класифікація, ефективність. // Економіка АПК. – 2001. – №7. – С.113 –119.
60. Прокопыщак Е.В. Место личного подсобного хозяйства в системе АПК. // Совершенствование хозяйственного механизма и интенсификация агропромышленного производства . – Житомир, –1990. – С. 66–68.
61. Свиноус І.В. Сімейні господарства аграрного сектора України: стан та перспективи розвитку // Агроінком.− 2003.− №1-2, −С.43-48.
62. ”Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку” /за ред. акад. Гейця В.М. Київ: Фенікс, 2003. – С.755-770.
63. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України//Економіка АПК. – 2000. – №8. – С.17.
64. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / Редкол.: М.В. Зубець та ін. − К.: Аграрна наука, 2004. − 844с.
65. Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство. – М.: Экономика, – 1989. – 492с.
66. Виноградский В.Г. Вне системы: крестьянское семейное хозяйство, 2002: http://www.nir.ru
67. Джеймс С. Скотт Моральная экономика крестьянского хозяйства. Восстание и выживание в юго-восточной Азии. Нью-Хэвн; Лондон: изд-во Йельского ун-та, 1976 [Реферат] // Отечественная история. − 1992. − № 5. − С. 5-17.
68. Шанин Т. Экстраполярные структуры и неформальная экономика современной России // Неформальная экономика: Россия и мир / Под ред. Т.Шанина. − М.: Логос, −1999. – С. 356-275.
69. Народное хозяйство Украинской ССР: Юбилейный стат. ежегодник / Госкомстат УССР; отв. за выпуск Н.Т. Ковальчук. – К.: Техника, – 1987. –455с.
70. Личное подсобное хозяйство в условиях агропромышленной интеграции. –М.: Наука, – 1988. –12 с.
71. Куліш М.Ю. Проблеми розвитку особистих селянських господарств // Економіка АПК.− 2004. −№7. – С. 144-151.
72. Об отмене обязательных поставок сельскохозяйственных продуктов государству хозяйствами колхозников, рабочих и служащих: Пост. ЦК КПСС и Сов. Министров СССР от 4 июля 1957 г. // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: 1953—1981 гг. – М. –1988. — Т.4. – С. 349-351.
73. О мерах по дальнейшему развитию животноводства в стране и снижении норм обязательных поставок продуктов животноводства государства хозяйствами колхозников, рабочих и служащих: Пост. ЦК КПСС и Сов Ми¬нистров СССР от 21 сент. 1953 г. // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: 1953 - 1981 гг. −М., –1988. − Т. 4. − С. 86-88.
74. Ильин А. Коллективизация: как это было // Правда. − 1988. − 8 авг., 10 сент. − С.4-5.
75. Об устранении необоснованных ограничений личного хозяйства колхозников, рабочих и служащих.: Постановление ЦК КПСС от 27 октября 1964г. // Решение партии и правительства по хозяйственным вопросам: 1962-1965гг. –М. – 1968. – т.5. –217 с.
76. Шмелев Г.И. Научные основы теоретической организации АПК. – Ташкент, –1985.− 104 с.
77. Никифоров Л.В. и др. Аграрные отношения: выход из тупика. / Никифоров Л. В., Орловская С. К., Кузнецов Г. Е. − М.: Наука, –1991.− 242с.
78. Продовольча програма СРСР на період до 1990 року та заходи по її реалізації: Матеріали травневого Пленуму ЦК КПРС 1982 р. К.: Політвидав України, 1986. 43 с.
79. Березівський П.С. Господарства населення Львівщини як організаційна форма господарювання // Економіка АПК.− 2002. −№11.−С.128-133.
80. Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції / За ред. О.М. Шпичака. – К.: ДОД УААН. –2001. –236 с.
81. Тенденції та діалектика розвитку особистих господарств населення: Наук. видання /В.К. Горкавий, Н.Г. Гончаренко, С.І. Панченко та ін. / ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. – Харків. −2002. −46с.
82. Горкавий В.К. Стан та перспективи розвитку особистих підсобних господарств населення // Серія: «Економіка АПК і природокористування», Вісник / ХНАУ. – 2001. – № 5. – С.157-160.
83. Статистичний щорічник „Сільське господарство України” за 2004р. /Державний комітет статистики України: Під загальною редакцією Ю.М. Остапчука.− К., –2005.− 340с.
84. Статистичний щорічник „Сільське господарство України” за 2005р. /Державний комітет статистики України: Під загальною редакцією Ю.М. Остапчука.− К., –2006.− 340с.
85. Лисенко В.В Господарства населення: сутність та види// Сталий розвиток аграрного сектора Вісник ХНАУ, 2004р.– №4. – С.84-88.
86. Макаренко П. М. Методологічні аспекти функціонування господарств населення// Економіка АПК. – 2005, – №12, – С.8-11.
87. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Сутність аграрних домогосподарств та їх основні економічні характеристики // Економіка АПК. − 2007. − №3. − С. 3-10.
88. Краткий экономический словарь /Под ред. А. Н. Азириляна. – 2-е изд. доп. и перераб. – М.: Институт новой экономики, 2002. – 1088с.
89. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Сутність аграрних домогосподарств та їх основні економічні характеристики // Економіка АПК. − 2007. − №3. − С. 3-10.
90. Основи аграрного підприємництва / За ред. М.Й. Маліка – К.:ІАЕ, 2000. – 582 с.
91. «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року №1529199 Указ Президента України // Урядовий кур’єр. − 1999. − № 230
92. Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар/За ред. В.І. Семчика. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. –676с.
93. Закон України „Про особисте селянське господарство” від 15 травня 2003 року № 742- // Економіка АПК. – 2003.– №9. – С.150-152.
94. Личное подсобное хозяйство в системе социалистического сельского хозяйства.// Материалы Всесоюзного научно-практического совещания, 6-8апреля 1981г./Отв.ред. Г. И. Шмелев, – М., 1982. – С. 20.
95. Беро И. Уровень и тенденции производства животноводческой продукции в хозяйствах населения // Экономика сельского хозяйства. – 2002.–№6.–С. 21.
96. Кондратьев Н.Д., Макаров Н.П., Чаянов А.В., Челинцев А.Н. Указатель литературы/Под ред. В. П. Данилова. М.: Рос. Акад. наук: Институт научной информации по общественным наукам, 1988. – С. 28-45.
97. Куди зникають ОСГ? // Агробізнес сьогодні. − № 7 (113), квітень 2007р. –С.14.
98. Шмелёв Г.И. Личное подсобное хозяйство. – М.: Знание, 1985. – 64 с.
99. Пасхавер Б. Аграрне ціноутворення в умовах кризи // Економіка України. – 1999. − №7. – 73 с.
100. Едренкина Н.М. Экономическое взаимодействие личных подсобных хо¬зяйств с сельскохозяйственными предприятиями (на материалах Новоси¬бирской области), Автореф. дис. канд. эконом, наук. - Новосибирск,2001.–22с.
101. Калугина З.И. Производительность и структура использования труда в ЛПХ //Рабочее и нерабочее время сельского населения. Сб. научных трудов. – Новосибирск: ИЭИОПП АН СССР, 1979. − С. 72-94.
102. Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян (за матеріалами обстеження). За ред. Саблука П.Т., Месель-Веселяка В.Я, Лузана Ю.Я. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2001. – 378 с.
103. Месель-Веселяк В.Я. Організаційно-економічні основи розвитку фермерства в Україні / Формування, розвиток та розміри фермерських господарств в Україні. – К.: Ін-т аграрної економіки, 1994. – С. 85–87.
104. Ведров Н.Г. Фермерство или община? // Земля сибирская, дальневосточная. – 1992. – № 5-6. – С.8-9.
105. Личные подсобные хозяйства: экономические основы, возможности и направления их развития // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. − 2005. − № 2. – С. 13-18.
106. Кузнецов В.В. Тарасов А.Н. Дунаев В.Л. Лысенко Е.Г. Личное подсобное хозяйство сельского населения: факторы развития и экономического поведения в переходной экономике. – Ростов – на – Дону, 1998. – 60с.
107. Бутенко Т.А. Аналіз та тенденції розвитку системи інформаціно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва в Україні// Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Зб. матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників. – Вінниця: «Ландо ЛТД», 2004. – С.279-284.
108. Про становлення і розвиток мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні: Наказ Мінагрополітики України, УААН та НАУ від 25 квітня 2001р. // Сільський час. – 2001. – №21. – С.11.
109. Организация и функционирование информационно-консультационной службы для сельских товаропроизводителей//коллектив авторов, под ред. В. М. Кошелева. – М. : Изд-во МСХА, 2000. – 110с.
110. Основи аграрного консалтингу : Навчальний посібник/ М. Ф. Кропивко, П. Т. Кальна-Дубінюк, М. Ф. Безкровний та ін. М.: Агроконсалт, 2004. – 285с.
111. Бутенко Т.А. Аграрний консалтинг: конспект лекцій / ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. – Х. – 2005. – 46с.
112. Костова В.О. Особливості консультування власників господарств населення// Агроінком 2005. – №7. – С. 72-75.
113. Інноваційний менеджмент сталого розвитку на прикладі агропромислового комплексу. За ред.. Д. І. Мазоренка і проф. О. К. Буркової. – Харків, – 2005. – с.546.
114. Калугина З.И. Личное подсобное хозяйство в СССР: социальные регуляторы и результаты развития. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. – 240 с.
115. Михайлова Л.І. Людський капітал: формування та розвиток в сільських регіонах // Монографія К.: Центр учбової літератури. – 2008. – 388с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.