У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
Правове регулювання страйків,мітингів,походів,вуличних демонстрацій
Количество страниц
29
ВУЗ
КНЕУ
Год сдачи
2010
Бесплатно скачать
21288.doc
Содержание
Зміст
Вступ
1. Соціальне призначення і система адміністративного права
2. Право громадян на мирні збори,мітинги,демонстрації
3.Відповідальність за дії, спрямовані проти громадського порядку
і безпеки громадян
Висновки
Список літератури
Вступ
Адміністративне право — це найоб'ємніша, наймобільніша, найнестабільніша і найскладніша з усіх існуючих юридичних галузей. Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання. Його норми регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій. Їх вплив постійно відчувають на собі конкретні особи.
Нас оточує велика кількість правил, якими визначається наша поведінка у громадських місцях, закладах, транспорті тощо. Службові відносини між громадянином і органом держави, органом місцевого самоврядування, громадською організацією також будуються в рамках адміністративно-правових приписів. Правила внутрішнього розпорядку, дорожнього руху, водокористування, санітарно-гігієнічні, пожежної і радіаційної безпеки, а також багато інших є сферою впливу адміністративних установлень. Норми адміністративного права зберігають відносини, що складаються під впливом цивільного, трудового, сімейного та інших галузей права.
Адміністративне право є необхідною умовою і засобом функціонування публічної влади. Разом з тим, до недавніх часів характерною ознакою українського адміністративного права була істотна деформація його ролі. Точніше кажучи, абсолютизувалися два аспекти суспільного призначення адміністративного права: насамперед, як засобу управлінського впливу держави на суспільні процеси, тобто як права "адміністрування", а також - як права "примусу", що забезпечувало застосування державою у відносинах з громадянами різноманітних засобів адміністративного примусу.
Це є закономірним наслідком певної науково-юридичної традиції, що зміцнювалася впродовж багатьох років радянського періоду.
Ще й дотепер, на жаль, адміністративне право багатьма сприймається лише у згаданих аспектах. Хоча зрозуміло, що таке уявлення консервує властиву тоталітарному суспільству ідеологію "панування держави" над людиною, де людині відводиться місце лише керованого об'єкта, на який спрямовані владно-розпорядчий вплив і адміністративний примус з боку державних органів.
Ця стара ідеологія вже не відповідає визначеній Конституцією України (ст. 3) принципово новій ролі держави у відносинах з людиною, згідно з якою "утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави". Отже, сама Конституція закріпила перехід від домінуючої в минулому ідеології до нової - ідеології "служіння держави" людині.
Втілення в життя ідей і вимог Конституції України вимагає принципово нового погляду на суспільну цінність адміністративного права у демократичному суспільстві.
Як відомо, адміністративне право найтісніше пов'язане з виконавчою гілкою державної влади і з державним управлінням як вирішальною формою практичної реалізації цієї гілки влади.
Зазначимо, що в даному контексті розуміємо право традиційно, тобто у так званому "позитивістському" значенні - як економічно детерміновану систему загальнообов'язкових норм, правил поведінки, офіційно встановлених або санкціонованих державою, у яких виражені домінуючі у даному суспільстві (через представництво у державно-владних структурах) суспільні інтереси, цінності та очікування. В наведеному розумінні право на сьогодні посідає провідне місце серед інших форм нормативного регулювання управлінських відносин: норм моралі, звичаїв, статутних норм об'єднань громадян тощо.
Адже саме реально існуюче законодавство або позитивне право завдяки своїм об'єктивним властивостям: нормативності, загальнообов'язковості, формальній визначеності, можливості державного примусу - має значний потенціал дієвого забезпечення належної організованості і впорядкованості, доцільної сталості й водночас певної динамічності зазначених відносин.
У методологічній оцінці ролі права у функціонуванні державного управління (далі - управління) та його інститутів вихідною тезою слід вважати те, що управління у демократичному суспільстві об'єктивно перебуває в органічній єдності з правом у цілому, з усією системою його галузей. Здійснення управління не можливе поза правом, без застосування правових норм у процесі управління, без використання правової форми у межах окремих його інститутів, функцій, стадій та процедур.
Цей теоретичний висновок має не лише академічний характер, а й безпосередньо враховує дійсні потреби сьогоденної державно-правової практики.
Список литературы
Висновки
Питання належності права на мирні зібрання до особистих немайнових прав людини слід розглядати не в протиставленні публічних і приватноправових інтересів фізичної особи, а в їх діалектичній єдності. Відповідність особистої свободи та суспільних інтересів людини є межею поведінки конкретної людини в суспільстві. Так, право на мирні зібрання забезпечує можливість всебічного розвитку особистості в суспільстві, тобто дає можливість свідомо обирати варіанти можливої поведінки з метою задоволення особистих духовних потреб. При цьому поведінка людини узгоджується з інтересами суспільства, передбаченими в законі свобода у виборі варіантів поведінки відповідно до індивідуальних інтересів і справедливості забезпечується шляхом юридичній рівності суб’єктів відносин, кореспонденцією прав та обов’язків, еквівалентністю, диспозитивністю, якими характеризується цивільно-правовий метод регулювання.
Аналіз ст. 315 ЦК України свідчить, що фізична особа має право брати участь у засіданнях, конференціях, фестивалях, а також вільно збиратися на мирні збори. Ця стаття визначає невичерпний перелік форм реалізації права на мирні зібрання, отже, в законодавстві можуть міститися й інші форми, зумовлені особливостями певних правовідносин. Фізична особа здійснює свої права самостійно та має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею її прав. Обмеження на мирні зібрання може встановлюватися судом. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права на мирні зібрання від протиправних посягань інших осіб.
Варто погодитись із позицією законодавця щодо включення права на мирні зібрання до каталогу особистих немайнових прав фізичної особи та сприймати тенденцію розширення сфери цивільно-правового регулювання відносин, що складаються з приводу духовних інтересів особистості. Вважається, що право на мирні зібрання залежно від мети реалізації закладених у змісті даного права правомочностей може бути спрямоване на досягнення як публічних інтересів фізичної особи щодо впливу на управління державними справами, так і на забезпечення її приватноправових інтересів. Особа має право збиратися мирно, проводити збори, конференції, фестивалі тощо. Це дає людині можливість вільно обговорювати різноманітні питання, що входять до сфери її інтересів. А існування процедури одержання дозволу на їх проведення не порушує змісту цього права.
Список використаної літератури
1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради – 1996- № 30 - ст. 141.
2. Адміністративне право України: Підручник/ Ю.П. Битяк, В.М. Паращук, О.В. Дьяченко та ін..; За ред.. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
3. Авер’янов В. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України 1998- № 8.- Ст.15
4. Коваль Л.В. Адміністративне право.- К.:Основи,1996. – 247 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
150
Скачать бесплатно
21288.doc
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.