У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОБЛЕМНИХ РЕГІОНІВ
Количество страниц 230
ВУЗ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти державної інноваційної політики розвитку проблемних регіонів
1.1. Сутність проблемності регіонів
1.2. Інноваційний напрям розвитку як шлях подолання
проблемності регіонів
1.3. Інноваційні структури в активізації регіонального розвитку
1.4. Методологічні засади формування інноваційної політики
розвитку проблемних регіонів
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. Аналіз проблем регіону, пов’язаних з формуванням
інноваційної політики
2.1. Оцінка соціально-економічних проблем регіону
2.2. Науково-технологічний та інноваційний потенціал регіону
2.3. Проблеми формування інноваційної політики державного та регіонального рівнів
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. Формування державної політики інноваційної розвитку проблемного регіону
3.1. Модель інноваційного розвитку проблемного регіону
3.2. Науково-інноваційний комплекс як провідний інституційний центр науково-технологічної та інноваційної політики регіону
3.3 Механізми реалізації державної політики інноваційного
розвитку проблемного регіону
Висновки до третього розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


ВСТУП

Питання прискорення темпів економічного зростання регіонів, зокрема малих міст, що виявилися найбільш чутливими до впливу негативних факторів, спричинених некерованістю перебудови української економіки в 90-х роках, останнім часом все частіше знаходяться в центрі уваги вітчизняних науковців. Більшість вчених та практиків сходиться на тому, що для країн транзитивного типу економіки вирішення проблемних питань регіонів має здійснюватись за безпосередньою участю держави як носія загальнонаціональних інтересів. За цих умов роль уряду зводиться до розробки концептуальних засад і необхідної нормативно-правової бази, реалізації державної політики розвитку проблемних регіонів. Оскільки в сучасному світі одним із найважливіших факторів конкурентоспроможності є здатність сприймати передові технології, вкрай важливо розробити механізми вирішення проблем регіонів на основі активізації інноваційного фактора розвитку.
Актуальність теми. В умовах глобалізації економіки інноваційні процеси як фактор конкурентної боротьби відіграють кардинальну роль у національній та регіональній економіці. Сьогодні технологічні інновації створюють для окремих регіонів конкурентні переваги більше ніж природні ресурси, перетворюючись на основне джерело добробуту нації, формуючи сучасну концепцію стійкого розвитку. Стабільність економіки регіону в подальшому залежатиме від того, чи буде сформовано та запроваджено інноваційну модель його розвитку. Тому опанування проблемними територіями концептуальними засадами інноваційної моделі створить основу для їх економічного зростання та забезпечить економічну незалежність України при переході її економіки до фази економічного пожвавлення.
Дослідженню причин виникнення нерівномірного розвитку регіонів країн та розвитку регіональних соціально-економічних систем присвятили свої праці такі вітчизняні науковці, як: Б.Буркинський, З.Герасимчук, Б.Данилишин, М.Долішній, С.Дорогунцов, І.Лукінов, Л.Мельник, А.Новікова, М.Паламарчук, Я.Побурко, С.Писаренко, С.Харічков, М.Хвесик, М.Чумаченко, О.Шаблій. Інша група дослідників приділяє увагу важливості активізації інноваційної діяльності у регіонах. Так, З.Варналій, Я.Ващук, І.Гришин, В.Захарченко, С.Іщук, І.Колот, О.Лапко, В.Назаров, Д.Стеченко, Л.Федулова, Ю.Шкворець, розглядаючи сутність та характерні особливості інноваційної моделі розвитку економіки, пропонують широкий спектр організаційно-економічних заходів щодо підтримки інноваційної діяльності на регіональному рівні. Проте в умовах глобалізації, формування „нової економіки”, економіки знань, потужною постає нова роль інноваційно-технологічного фактора в забезпеченні соціально-економічного розвитку як суспільства в цілому, так і окремих регіонів. Оцінка інновацій, знання, технологій є ключовими серед індикаторів та показників міжнародних рейтингів конкурентоспроможності країн, національних економік та окремих регіонів.
Детальне ознайомлення з нормативно-правовими документами державних органів влади (у тому числі й регіонального рівня), працями вітчизняних науковців дозволило дійти висновку про відсутність системного методологічного інструментарію управління економічними та соціальними процесами українських регіонів з урахуванням концептуальних засад інноватики, реалей і викликів зовнішнього світу. Зокрема, не виявлено достатньо вагомих та деякою мірою специфічних саме для України факторів державного та регіонального рівнів, що заважають упровадженню інноваційної моделі розвитку, а також не розроблено принципів формування державної інноваційної політики розвитку певних територій з урахуванням їх ресурсного потенціалу (особливо науково-технологічного). Значної уваги як об’єкт дослідження потребують досить економічно розвинені в минулому регіони, що перетворилися за певний період та умов діяльності на проблемні.
Отже, існує необхідність теоретичного узагальнення сутності проблемності регіону, розкриття змісту державної політики інноваційного розвитку так званих „проблемних” регіонів, розробки організаційних механізмів активізації інноваційної діяльності в них, розробки системного методичного інструментарію для вибору та обґрунтування державної інноваційної політики регіонального розвитку, що й обумовлює актуальність цієї дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України” в розрізі держбюджетної науково-дослідної теми: „Технологічне прогнозування в контексті формування стратегії соціально-економічного розвитку України” (№ДР 0107U003526). В ній запропонована методика прогнозування впливу науково-технологічних факторів на розвиток промисловості регіону.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне обґрунтування сутності та особливостей проблемних регіонів і розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування державної інноваційної політики їх розвитку.
Для досягнення мети вирішено такі завдання:
- визначено сутність та ознаки проблемності регіонів;
- обґрунтовано роль інноваційного напряму розвитку в подоланні проблемності регіонів;
- проаналізовано соціально-економічний стан регіону і здійснено оцінку його взаємозв’язку з науково-технологічним та інноваційним потенціалом;
- розроблено методичний інструментарій комплексної оцінки проблем регіону, проведено моделювання і прогнозування їх розвитку на інноваційній основі;
- обґрунтовано модель побудови науково-інноваційного комплексу як провідного інституційного центру реалізації науково-технологічної та інноваційної політики регіону;
- розроблені напрями формування моделі інноваційного розвитку проблемних регіонів та механізмів державної інноваційної політики її реалізації.
Об’єктом дослідження є соціально-економічні процеси проблемних регіонів як складові національної економіки.
Предмет дослідження – методологія і практика формування інноваційної політики державного та регіонального рівнів; теоретичні, методичні та практичні питання розвитку проблемних регіонів в умовах переходу до інноваційного типу розвитку економіки.
Методи дослідження. Теоретичну основу дисертаційної роботи становлять наукові праці і методичні розробки провідних зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів з питань соціально-економічного розвитку регіонів й управління інноваційними процесами на регіональному та національному рівні.
Методологічною базою дослідження є системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, що здійснюються при інноваційному розвитку проблемних регіонів. Використано: метод порівняння, статистичний аналіз, метод експертних оцінок, ретроспективний аналіз (для аналізу соціально-економічних проблем регіону), метод екстраполяції, моделювання та прогнозування (для розробки економетричної моделі та сценаріїв розвитку проблемних регіонів). Для проведення комплексного аналізу проблемності регіону, а також для визначення варіантів інноваційного розвитку застосовано системи комп’ютерної обробки та аналізу інформації за допомогою програми Microsoft Excel.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні документи Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, публікації з питань регіонального розвитку та інноваційної політики, офіційні статистичні матеріали.
Експериментальні дослідження проводилися на прикладі регіонів України, зокрема міст Миколаївського регіону з наступною обробкою результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні і практичні результати вирішують наукове завдання обґрунтування теоретико-методологічних засад формування державної політики розвитку проблемних регіонів на інноваційній основі.
Найбільш істотними є результати, що характеризують наукову новизну дисертації, а саме:
вперше:
- розроблено та запропоновано економетричну модель проблемного регіону, що як об’єкт розвитку відноситься до багатоцільових систем і вирізняється наявністю факторів (проблем) внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають деактивізуючий вплив на формування інноваційної політики. При цьому під проблемою розуміється негативне відхилення ситуаційного стану від бажаного в той чи інший момент, а сам проблемний механізм в загальному вигляді представлено в контексті математичного моделювання як систему підмножин декартових добутків множини системоутворюючих. Така модель дасть можливість обирати найкращий варіант прогнозу для приросту обсягу промислового виробництва за рахунок активізації науково-технологічної та інноваційної діяльності промислових підприємств регіонів;
- запропоновано модель інноваційного розвитку проблемних регіонів, яка базується на створенні інноваційної структури нового типу (науково-інноваційний комплекс) - організаційної структури, започаткованої на принципах інтеграції науки, освіти та виробництва. Основним призначенням комплексу є забезпечення реалізації різноманітних послуг як на регіональному, так і на міжрегіональному рівнях з метою вирішення проблемних питань підвищення результативності процесів розробки, виробництва та впровадження конкурентоспроможної продукції й послуг;
удосконалено:
- на основі узагальнення існуючих науково-теоретичних підходів поняття проблемні регіони. Під цим поняттям запропоновано розуміти території, малі міста, що через системні прорахунки економічного, соціального та політичного характеру на державному рівні втратили конкурентоспроможність, проте й дотепер володіють достатнім потенціалом, який за умови застосування сучасних принципів стратегічного управління, характерних для постіндустріального суспільства, де основним ресурсом є інтелектуальні знання, навички та здібності людей, може бути основою для вирівнювання ситуації і забезпечення економічного зростання;
- методологію оцінки промислового потенціалу та інноваційної діяльності регіонів у частині розробки та адаптації: методику багатофакторного порівняльного аналізу для визначення інноваційного потенціалу і технологічної структури промисловості регіону України, що дало змогу порівняти здатність регіонів до інноваційного розвитку, оцінити відхилення окремих показників інноваційної діяльності з урахуванням відповідних факторів впливу, відшукати резерви зростання економіки регіонів з низьким та середнім рівнями інноваційного потенціалу; визначено та уточнено набір показників (індикаторів) для формування матриці вихідних параметрів за допомогою експертної оцінки; уточнено назви та зміст системи оцінювання науково-технологічної активності проблемного регіону; запропоновано більш повний варіант класифікації проблем регіону, який започатковується на критеріях комплексності і значущості ознак класифікації.
дістало подальший розвиток:
- теорія регіональної економіки – визначено сучасні напрями реалізації інноваційної політики в регіональному контексті, основним з яких є взаємодія регіональної влади з науково-освітніми комплексами; обґрунтовано положення про існування методологічних підходів до побудови теорій регіонального зростання: перший передбачає застосування моделей економічного зростання, другий – аналіз поведінки окремих підприємств, оскільки їхня діяльність визначає розвиток регіонів; як окремий напрямок сучасних регіональних досліджень запропоновано виділити інституціональні підходи, в яких значна увага приділяється політиці регіональних органів влади як найважливішому фактору економічного розвитку регіонів; доповнено та обґрунтовано зміст теорії державного регулювання економічного розвитку регіонів у контексті особливостей застосування двох полярних підходів: 1) недоцільно державі втручатися в розвиток регіонів, тому що з часом рівні їхнього економічного розвитку вирівнюються (неокласичні теорії регіонального зростання); 2) необхідно проводити активну регіональну політику, стимулюючи економічний розвиток найвідсталіших районів (теорії кумулятивного росту);
- інноваційна теорія економічного зростання через обґрунтування нової ролі механізмів реалізації державної політики розв’язання проблемності регіонів, спрямованих на більш активне залучення споживачів до процесу розробки нової продукції з метою кращої адаптації її характеристик до вимог ринку; об’єднання підприємств в різноманітних формах, для розподілу витрат і ризику пов’язаних із впровадженням інноваційної продукції; об’єднання науково-дослідних організацій і промисловості з метою створення науково-дослідних підрозділів, виконання спільних наукових програм, обміну досвідом;
- положення про інноваційний напрям розвитку проблемного регіону як цілеспрямований та керований процес інноваційних змін у різних сферах суспільства, спрямований на досягнення високої якості життя на території проблемного регіону з метою задоволення поточних та перспективних потреб населення цього регіону та інтересів держави; запропоновано складові інноваційного розвитку проблемного регіону.
Узагальнено та систематизовано методичні підходи до формування політики інноваційного розвитку проблемних регіонів, що дозволить на різних стадіях управління виробничою, науково-технологічною та інноваційною діяльністю орієнтувати керівництво на обсяги та глибину інноваційних процесів, які потрібно здійснити як на державному рівні взагалі, так і на регіональному рівні, зокрема.
Практичне значення одержаних результатів обумовлюється важливістю використання отриманих результатів і рекомендацій у практиці системи управління регіональним розвитком на інноваційній основі на державному рівні.
Пропозиції щодо створення інноваційної інфраструктури враховано при створенні Інноваційного центру при Первомайському політехнічному інституті Національного університету кораблебудування. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються також у навчальному процесі кафедри економіки і бухгалтерського обліку при викладанні дисциплін „Регіональна економіка” і „Економіка та організація інноваційної діяльності” (довідка №100 від 03.03.2008).
Концептуальні підходи до формування державної політики інноваційного розвитку проблемного регіону знайшли своє відображення при розробці Стратегічного плану економічного розвитку м.Первомайськ, а саме: враховані пропозиції щодо розробки інноваційно-інвестиційної моделі розвитку міста (довідка № 1965/16-1 від 31.03.2008).
Результати теоретико-методологічних досліджень використовувалися при формуванні та реалізації політики соціально-економічного розвитку м.Котовськ Одеської області. Практична значимість розробки підтверджується довідкою виконавчого комітету Котовської міської ради (довідка №526 від 20.03.2008). Зокрема, прийняті до практичного використання методичні рекомендації щодо визначення рівня науково-технологічної та інноваційної активності регіону, системи моніторингу та прогнозування соціально-економічних показників. Упровадження запропонованого методичного інструментарію в практичну діяльність дозволить отримувати аналітичну інформацію для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на формування стратегії соціально-економічного розвитку проблемного регіону на інноваційній основі та забезпечення результативності її виконання.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею. Сукупність отриманих наукових результатів, викладених в роботі, є власними авторськими підходами і розробками щодо формування і розробки механізмів реалізації державної інноваційної політики на регіональному рівні. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, висновки та пропозиції оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: „Наука і освіта 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005 р.), “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (м.Алушта, 2006 р.), „Технічний прогрес та ефективність виробництва” (м.Харків, 2006 р.), „Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики” (м.Харків, 2008 р.); науково-практичних конференціях: „Економічні проблеми розвитку регіонів” (м.Миколаїв, 2006 р.), „Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів” (м.Первомайськ, 2007 р.); засіданні експертного Комітету стратегічного планування економічного розвитку міста Первомайськ (в рамках проекту „Економічний розвиток міст” при підтримці USAID), науково-методичних кафедральних та міжкафедральних семінарах.
Публікації. За темою дисертації у фахових виданнях опубліковано 11 наукових праць, серед яких: 7 статей у фахових журналах (3,2 др.арк.), 1 стаття у збірниках наукових праць (0,4 др.арк.) та 3 (0,4 др.арк.) – у збірниках тез доповідей. Особисто автору належать 7 робіт (2,5 др.арк.).
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 288 сторінок, список використаних джерел включає 182 найменування на 16 сторінках. Роботу викладено на 196 сторінках комп’ютерного тексту, що містить 23 таблиці, розміщені на 28 сторінках, та 37 рисунків розміщених на 34 сторінках. Робота має 11 додатків на 62 сторінках.
Список литературы СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сонько С.П. Ринок і регіоналістика: Навчальний посібник / С.П. Сонько, В.В. Кулішов, В.І. Мустафі. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002.- 380 с.
2. Самуельсон П. Экономика: в 2-х т. / П. Самуельсон ; пер. с англ. - М.: НПО Алгон Машиностроение, 1997.- 416 с.
3. Макконел К.Р. Экономика: Принципы, проблемы и политика : в 2-х т. / Кэмпбелл Р. Макконел, Стенли Л. Брюс.; [пер. с англ. 11-го изд.] – Т. 1 - М.: Республика, АСП, 1992. – 339 с.
4. Лямин В.С. География и общество: Философские и социологические проблемы географии / В.С. Лямин. – М.: Мысль, 1978. – 309 с.
5. Витковский О.В. География промышленности зарубежных стран / О.В. Витковский. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – 116 с.
6. Friydmann J. Urbanization, Planning and National Development. – London: Beverly Hills, 1973.
7. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації: монографія / З.В. Герасимчук. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – 528 с.
8. Долішній М. Актуальні проблеми формування регіональної політики в Україні / Долішній М. // Регіональна економіка. – 1999. – № 3. – С. 7 - 18.
9. Долішній М.І. Глобалізація і регіональні детермінанти ренаціоналізації / М.І. Долішній, С.Н. Вовкенич // Регіональна економіка. – 2001. – № 3. – С. 7-27.
10. Лукінов І.І. До питання про концепцію і модель сучасного економічного розвитку України / Лукінов І.І. // Економіка України. – 2001. – №1. – С. 4-9.
11. Семиноженко В.П. Новий регіоналізм / В.П. Семиноженко, Б.М. Данилишин. - К.: «Наукова думка», 2005. – 358 с.
12. Лукінов І.І. Регіональна політика та регіональна наука / І.І. Лукінов // Регіональна економіка. – 1996. – № 1-2. – С. 11-18.
13. Паламарчук М.М. Економічна і соціальна географія України (з основами теорії) / М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук. – К.: Знання, 1998. – 416 с.
14. Панасюк Б. Деякі підходи до прогнозування науково-технічної та інноваційної сфер / Б. Панасюк // Економіка України. – 1999. – № 3. – С. 16.
15. Поповкін В.А. Рівні соціально-економічного розвитку регіонів України / В.А. Поповкін, А.П. Калитенко, В.О.Розинка. – К.: НІСД, 1994. – Вип. 24. – 78 с. (Препринт / НІСД).
16. Чумаченко Н.Г. Проблемы теории и практики региональной политики в Украине / Н.Г. Чумаченко // Предприятие и регион: проблемы развития и управления: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1992. – С. 5.
17. Чумаченко Н.Г. Региональная промышленная политика как составная часть государственной промышленной политики / Н.Г. Чумаченко, Б.М. Биренберг // Социально - экономические аспекты региональной промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. – С. 12.
18. Шаблій О.І. Математичні методи в соціально-економічній географії: [навч. видання] / О.І. Шаблій. – Львів: Світ, 1994. – 165 с.
19. Раевнева Е.В. Содержание и некоторые инструменты антикризисного управления / Е.В. Раевнева, Ю.Н. Голияд // Теорія i практика перебудови економіки: зб. наук. праць. - Спецвип.: «Матеріали міжнародного cимпозiуму «Наука i підприємство». - Черкаси: ЧIТI, 2001. - С. 24-28.
20. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов / А.Г. Гранберг. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 495 с.
21. Галущак В.Л. Суть та класифікація проблемних регіонів / В.Л. Галущак// Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць в 4-х т. – Т.1, вип. 203. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - 322 с.
22. Селиверстов В.Е. Методологические основы разработки федеральной программы помощи депрессивным и отсталым регионам / В.Е.Селиверстов, М.К. Бандман, С.С. Гузнер // Регион: экономика и социология. -1996. - № 1. – С. 13.
23. Смирнягин Л.В. О программе помощи депрессивным регионам // Л.В. Смирнягин, Г.В.Былов // Регионалогия, - 1995. - №3. - С.31.
24. Штульберг Б.М. Региональная политика России: теоретические основы, задачи и методы реализации / Б.М. Штульберг, В.Г. Введенский. – М.: Гелиос АРВ, 2000. – 208 с.
25. Лексин В. Общероссийские реформы и территориальное развитие. Статья 3. Региональные программы в новейшей реформационной ситуации / В. Лексин, А. Швецов // Российский экономический журнал. – 2000. – № 8. – С. 31-39.
26. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / С.І. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк, П.П. Борщевський та ін. - К.: Нічлава, 2002. – 690с.
27. Побурко Я. Методологічні засади класифікації регіонів за рівнем економічного розвитку / Я. Побурко, В. Кардаш // Економічні есе. - 2003.- № 2 (13). – С. 23-26.
28. Хвесик М.А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: навч. посіб. / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, П.П. Пастушенко.– К.: Кондор, 2005. – 344с.
29. Новікова А.М. Депресивні території: європейський досвід та проблеми України [Електронний ресурс] – Режим доступу: //http://www.niisp.gov.ua/ vydanna/panorama.
30. Герасимчук З.В. Політика розвитку проблемних регіонів: методологічні засади формування та реалізації: [монографія] / З.В.Герасимчук, В.Л. Галущак. – Луцьк: Надстир’я, 2006. – 248 с.
31. Альбагли К. Депрессивные регионы: нераскрытая категория / Экономика дигрессивных регионов: проблемы и перспективы развития экономик: труды международной науч.-практ. конференции / [Под ред. В.И. Беляева, И.Н. Дубины, О.П. Мамченко]. – Банаул: Изд-во Алт. госуд. ун-та, 2007. –С. 13-29.
32. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» № 3235-IV від 23.12.2005р. // Відомості Верховної Ради України. - 2005 - № 51 - С. 2662 - 2668.
33. Постанова Кабінету Міністрів України «Про основні напрями забезпечення комплексному розвитку малих моно-функціональних міст» від 17.03.2000 № 251 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uazakon.com/document/spart46/ inx46296.htm.
34. Концепція державної регіональної політики від 25.5.2001 №341/ 2001 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.spilkalideriv. kiev.ua/ukr/programdoc.
35. Дацишин М. Конкурентні переваги структурно слабких територій / М. Дацишин // Пріоритети. - 2003. - № 5(11). - С. 34-37.
36. Економічна енциклопедія: у 3-х т. –Т. 1. - К.: ВЦ «Академія», 2001. – 848 с.
37. Польская Н.М. Великобритания. Экономические районы и города / Н.М. Польская. - М.: Мысль, 1974. – 120 с.
38. Brundtland G.H. Opening address to the seventh meeting of the World commission on environment and development // World Commission on Environment and Development. Highlights from the Public hearing. – M., 1986. – 382 р.
39. Fairclough A.I. Environmental protection. Europe communities policy // Technische Mitt. Bonn. - 1986. - Vol. 79, № 5/6. – P. 247.
40. Алексеев В.В. Зарубежный опыт антидеприсионной региональной политики / В.В. Алексеев, К.И. Зубков, А.П. Килин, В.В. Широгоров. - Екатеринбург: Наука, 1992. – 145 с.
41. Transition, Competitiveness and Economic Growth. The region. Regional Development, Policy, Administration, E-Government / Edited by Gyorgy Enyedi and Istvan Tozsa. – Budapest: Akademiai Kiado, 2004. - 480 с.
42. Бабурин В.Л. Инновационный циклы в российской экономике / В.Л. Бабурин. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 272 с.
43. Економічний потенціал регіону: пріоритети використання: монографія / І.М. Школа, Т.М. Ореховська, І.Д. Козменко та ін.; [ За ред. І.М. Школи]. – Чернівці, 2003. - 392 с.
44. Фісун А. Створення наукомістких робочих місць - фундамент зростання економіки України / А. Фісун // Економіка України. – 2007. - № 1. – С. 32-42.
45. Туган-Барановський М.І. Політична економія / М.І. Туган-Барановський. - К.: Наукова думка, 1994. - С. 30-37.
46. Каракай Ю. Роль держави у стимулюванні інноваційної діяльності / Ю. Каракай// Економіка України. – 2007. - № 3.- С. 14-21.
47. Лавриненко И. Наука рисковать / И. Лавриненко // Капитал. – 1998. - №3. – С. 122-125.
48. Никитина М. Модели инновационного развития на примере республики Турция / М. Никитина // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. - № 6. - С. 100-103.
49. Тацуно Ш. Стратегия – технополисы / Ш. Тацуно. - М.: Прогресс, 1989. – 231 с.
50. Величко В. Інноваційні моделі у регіональній політиці Китаю: формування, структура, перспективи / В. Величко // Регіональна економіка. – 2006. -№ 2. - С. 182-193.
51. Редслоб А. Европейский Союз и его отношение к регионам / А. Редслоб // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Вип. 186. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 76-87.
52. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.І.Федулової. – К.: «Основа», 2005. – 552 с.
53. Шовкун І.А. Моделі інноваційного розвитку: міжнародний досвід та уроки для України / І.А. Шовкун // Проблеми науки. – 2002. - № 8. - С. 26-34.
54. Гутман Г.В. Управление региональной экономикой/ Г.В. Гутман, А.А. Мироедов, С.В. Федин; [Под ред. Г.В.Гутмана]. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 176 с.
55. Волков О.І. Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан; [під ред. проф. О.І. Волкова, проф. М.П. Денисенка].- К.: ВД «Професіонал», 2004. - 960 с.
56. Закон України «Про інноваційну діяльність»/ Інноваційне законодавство України: Повне зібрання нормативно-правових актів. – Т.1. – К., 2003. – 371 с.
57. Федулова Л. Управління інноваційним розвитком регіону / Л. Федулова // Регіональна економіка. – 2005. - № 2. - С. 37-47.
58. Концепція державної інноваційної політики України / Міністерство у справах науки і технологій. Державний інноваційний фонд України. - Київ, 1997. – 183 с.
59. Дорофиенко В.В. Государственные и региональные приоритеты управления инновационной научно-технической деятельностью: монография / В.В. Дорофиенко , В.П. Колосюк, К.В. Калинович, Е.В. Долгалева. - Донецк.: «ВИК», 2005. - 159 с.
60. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов: в 2-х т. – Т.2 / Адам Смит. – Москва; Ленинград: Государственное социально-экономическое издание, 1935. – 564 с.
61. Том’юк Т. Регіональна інноваційна політика як інструмент державного регулювання економіки / Т. Том’юк // Економіст. - 2002. - № 11. - С. 42-43.
62. Стадницький Ю.І. Дифузія технологічних інновацій: регіональний аспект / Ю.І. Стадницький // Регіональна економіка. – 2007. - № 1. – С. 169-176.
63. Мельник Л.Г. Социально-экономический потенциал устойчивого развития: Учебник / Под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хепса (Бельгия). - Суммы: ИТД «Университетская книга», 2007. – 1290 с.
64. Якубовський М. Інфраструктура – фактор прискорення інноваційного розвитку промисловості / М. Якубовський М., В. Щукін // Економіка України. – 2007. - № 2. - С. 27-38.
65. Шандра В. Пріоритети економічного зростання України / В. Шандра // Економіст. - 2005. - № 4. - С. 28.
66. Мазур Н.Э. Инфраструктура создания и использования интелектуальной собственности на региональном уровне / Н.Э. Мазур, М.П. Левина // Инновации. – 2005. - № 7. - С. 37-39.
67. Емина Н.В. Инфраструктурное обеспечение инновационного развития на примере регионов Приволжского федерального округа: дис. …кандидата экономических наук 12.04.2002: / Наталья Владимировна Емина. – Казань, 2002. – 261 с.
68. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізми розробки та комерціалізації: монографія / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук . – К.: КНЕУ, 2003. - 379 с.
69. Денисюк В.А. Напрями розвитку венчурного фінансування в країнах ЄС та актуальність їх використання в Україні / В.А. Денисюк, О.В. Красовська // Проблеми науки. – 2002. - № 11. – С. 9-21.
70. Перспективи інноваційного розвитку України: зб. наук. праць / Ред. Я.А. Жаліло. – К.: Альтерпрес, 2002. – 160 с. – (Сер. «Безпека економічних трансформацій»).
71. Freeman C. The National System of Innovation in Historical Perspective // Cambridge Journal of Economics. – 1995. - № 19. - Р. 5-24.
72. Павленко І.А. Економіка та організація інноваційної діяльності: навч. посіб. / І.А. Павленко. – К.: КНЕУ, 2004. - 204 с.
73. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку: навч. посіб. / Д.М. Стеченко. – К.: Вища школа, 2002. – 254с.
74. Підмогильний М.В. Розвиток регіональної інноваційної інфраструктури / М.В. Підмогильний, О.П. Зінченко, В.П. Ільчук, О.С. Власенко. – К.: НДІСЕП, 2003. – 85 с.
75. Україна у вимірі економіки знань / ДУ «Ін-т економіка та прогнозування НАН України»; за ред. акад. НАН України В.М. Гейця. - К.: «Основа», 2006. - 592 с.
76. Корецький Ю.М. Методичні аспекти оцінки інноваційного потенціалу регіону / Ю.М. Корецький, Н.Т. Рудь // Стратегія розвитку України: науковий журнал. - 2004. - № 1-2. - С. 418-430.
77. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації. Аналітична доповідь Центру Разумкова // Національна безпека і оборона. - 2004. - № 7. - С. 16-17.
78. Кудинов А.Н. Региональные научно-технологические кластеры / А.Н. Кудинов, Е.А. Лурье, Н.Е. Барсукова // Инновации. - 2005. - № 7. - С. 15-21.
79. Cluster specialization patterns and innovation styles. – Den Haag, 1998.
80. Гуменюк О.І. Кластери як організаційна структура інноваційно-інвестиційної моделі розвитку промисловості / О.І. Гуменюк// Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 2. – С. 9-18.
81. Шингур М.В. Віртуальні форми організації інноваційного бізнесу. [Електронний ресурс] // www.innovation.com.ua.
82. Буга Н.Ю. Формування сучасних видів регіональних інноваційних структур / Н.Ю. Буга // Вісник Хмельницького національного університету. – 2006. – № 4. - С. 104-106.
83. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий / Т. Саати. – М.: Радио и связь, 1993. – 320с.
84. Андибур А.П. Методичний підхід до визначення пріоритетів технологічних інновацій на підприємствах / А.П. Андибур // Проблеми науки. – 2005. – № 7. – С. 19-24.
85. Данько М.С. Визначення науково-технологічних пріоритетів як складова політики економічного зростання / М.С. Данько // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 40-52.
86. Федулова Л.І. Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України / Л.І. Федулова Л.І. // Економіка промисловості. – 2006. – № 1. – С. 109-118.
87. Балабанов Г.В. Трансформація структури господарства України. Регіональний аспект / За ред. Г.В. Балабанова, В.П. Нагірної, О.М. Нижник. – К.: Техніка, 2003. – 190 с.
88. Заставний Ф.Д. Депресивні регіони України аналіз, оцінка, проблеми / Ф.Д. Заставний // Регіональна економіка. – 2005. – № 1. – С. 15-19.
89. Коломійчук В.С. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону / В.С. Коломійчук, Л.Т. Шевчук, С.Л. Шульц. – К.: Тернопіль, 2002. – 148 с.
90. Лексин В. Региональная диагностика: сущность, проблемы, методы / В. Лексин // Российский экономический журнал. – 2003. – № 9-10. – С. 81-82.
91. The Global Competitiveness Report 2002 - 2003. World Economic Forum, 2003. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.weforum.org/en/initiatives/gcp.
92. Шарко М.В. Впровадження Європейських стандартів у інноваційну діяльність України / М.В. Шарко // Проблеми науки. – 2006. – № 2. - С. 2-8.
93. Московкин В.М. Методология оценки интегрального показателя инновационной активности регионов Украины с использованием подходов / В.М. Московкин, А.А. Лактионов, А.Х. Раковская-Самойлова // Проблеми науки. – 2004. – № 6. – С. 6-14.
94. Попов С.Ф. Динамика индикаторов научно-технологического потенциала / С.Ф. Попов, Н.С. Шеставин // Проблеми науки. - 2005. – № 3. – С. 23-24.
95. Галущак В.Л. Методика визначення рівня розвитку регіонів та їх проблемності / В.Л. Галущак // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - 2005. - Вип. 9 (51). – С. 102-110.
96. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах / У. Изард. – М.: Прогресс, 1966. - 264 с.
97. Стрекалов О.Б. Применение факторного анализа к разработке региональной инновационной политики / О.Б. Стрекалов, М.В. Егорова, Л.В. Иванова // Инновации. – 1999. – № 7-8. – С. 28-30.
98. Побурко Я.О. Основи організації регіональної статистики / Я.О. Лобурко. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 196 с.
99. Побурко Я. Інтегральні оцінювання результатів соціально-економічної діяльності регіону: методологічний підхід / Я. Побурко, Я. Пушак // Регіональна економіка. – 2006. – № 3. – С. 66-73.
100. Побурко Я.О. Нові завдання моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів / Я.О. Побурко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіону: методологічні підходи / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2005. – С. 8-20.
101. Solow, Robert M. Growth theory: an exposition: 2d. ed. / Robert M. Solow . –New York: Oxford University Press, Inc., 2000.
102. Аниконов Н.Б. Инновации и экономический рост / Н.Б. Аниконов, А.Г. Бабков // Инновации. – 2004. – № 7. – С. 10-12.
103. Косенков Р.А. Инновационный рычаг – мера использования инновационных источников экономического роста региона / Р.А. Косенков, В.Н. Цыганкова // Инновации. – 2004. – № 4. – С. 51-54.
104. Українка – перше електронне місто в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.isu.org.ua/catalog-2/i_idt21/
105. Статистичний щорічник України за 2006 рік: стат. збірник/ Державний комітет статистики України; [ред. О.Г. Осауленко] . – К.: Консультант, 2007. – 552 с.
106. Амітан В. Формування концепції розвитку міст (теоретичний аспект) / В. Амітан, Ю. Денисов // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 90-97.
107. Програма економічного і соціального розвитку міста Первомайськ на 2008 рік. – Первомайськ, 2007. – 175 с.
108. Статистичний щорічник Миколаївської області за 2006 рік: стат. зб. – Миколаїв, 2007. – 535 с.
109. Решение Исполнительного комитета Первомайского городского совета народных депутатов от 18.02.92// Архив Исполнительного комитета Первомайского городского совета народных депутатов, 1992. - № 35. – 3с.
110. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання: монографія / Ін-т економічного прогнозування НАН України; За ред. академіка НАН України В.М. Гейця. – Х.: Форт, 2000. – 392 с.
111. Балакірєва О.М. Проблеми працевлаштування та міграційні орієнтації молоді / О.М. Балакірєва, О.В. Валькована // Економіка і прогнозування. – 2006. – № 4. – С. 76-91.
112. Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України. Інститут регіональних досліджень; [ред. академік НАН України М.І. Долішній]. – Львів, 2001. – 719 с.
113. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. / Н.С. Краснокутська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.
114. Кризові явища у світовій економіці та антикризова політика України / За ред. академіка НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін-т економічного прогнозування, 2002.- 76 с.
115. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: підручник / Федулова Л.І.. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.
116. European Innovation Scoreboard 2003 // CORDIS focus Supplement. - 2003. - № 1 - P. 20-36.
117. Towards a European Research Area Science, technology and Innovation – Key Figures 2003-2004. - Luxembourg: Office for Publications of the European Communities, 2003. – 96 p.
118. Third European Report on Science & Technology Indicators. - Luxembourg: Office for Publications of the European Communities, 2003. – 451 p.
119. Archbugi D. New Indicators of Technological Capabilities for Developed and Developing Countries (ArCo)/ Archbugi D., Coco A. A. // World Development, 2004. – Vol. 32, No 4. - P. 629-654.
120. New Indicators for Science, Technology and Innovation in the Knowledge-Based Society . - United Nations: Economic and Social Commission for Western Asia, 2003. – 97 p.
121. Наука Миколаївській області: 2005: стат. зб./ Держкомстат України. – Миколаїв, 2006. – 216 с.
122. Інноваційна діяльність у Миколаївській області: 2005: стат. зб. / Держкомстат України. – Миколаїв, 2006.– 151 с.
123. Wu G., Lee X Regional Technological Characteristic Types in China/ Tsinghua University, Beijing, China, 29003. - 5 p.- [Електронний ресурс] – Режим доступу: //http://www.cata.ca.
124. OECD. Science and Technology Statistical Compendium // Meeting of the OECD Committee for Scientific and Technological Policy at Ministerial Level, 29-30 January 2004 . - Organisation for Economic Cooperation and Development, 2004. – 50 p.
125. EU Productivity and Competitiveness: An Industry Perspective. – Luxembourg: Office for Publications of the European Communities, 2003. – 273 p.
126. Watkins A., Agapitova N. Creating a 21 st Century National Innovation System for a 21 st Century Latvian Economy // A. Watkins, N. Agapitova; World Bank Policy Research Working Paper 3457, 2004. № 2. – Р. 94-95.
127. Евсеенко А.В. Научно-технический комплекс региона: Анализ и прогнозирование / А.В. Евсеенко, Г.А. Унтура. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. – 214 с.
128. Колесов А.С. Управление наукой в регионе. Вопросы теории и практики / Колесов А.С. – Ленинград: Наука. Ленингр.отд-ние., 1988. – 151 с.
129. Емельев В.Я. Основы экономики науки (политико-экономический аспект) / В.Я. Емельев. – Л., 1977. - 144 с.
130. Материалы XXVII съезда Коммунистической партии Советского Союза. – М., 1986. – 184 с.
131. Бойко О. Проблеми інноваційного розвитку в промисловості України / О. Бойко // Економіст. – 2004. – № 5. – С. 82-84.
132. Михайловська О. «Європейський парадокс» інноваційного розвитку: уроки для України / О. Михайловська// Економіка України. – 2006. – № 9. - С. 80-85.
133. Варналій З. Регіональна інноваційна політика України: проблеми та стратегічні пріоритети / З. Варналій // Економіст. – 2007. – № 9. – С. 36-39.
134. Буга Н.Ю. Модель інноваційного розвитку проблемних регіонів / Н.Ю. Буга, І.В. Тарасов // Економіст. – 2007. – № 7. – С. 36-38.
135. Шовкун І.А. Оцінка конкурентоспроможності наукової інфраструктури України в контексті глобалізації світової економіки / І.А. Шовкун // Проблеми науки. – 2006. – № 12. – С. 25-29.
136. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р., № 1977-ХІІ. – К.: Українська державна і інноваційна компанія, 2003 . - 320 с.
137. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: 2004: стат. Зб. – К.: Держкомстат України, 2005. – 591 с.
138. Захарін С.В. Іноземне інвестування інноваційної діяльності / С.В. Захарін // Проблеми науки. – 2006. – № 12. – С. 11-17.
139. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 12.01.2006. №3333-IV. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.sta.lviv.ua/index.php?id=379.
140. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Б. Санто; [Пер.с венг.] – М.: Прогресс. – 1996. – 251 с.
141. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 - 2015 роки): «Шляхом Європейської інтеграції» / А.С.Гальчинський та ін.; Ін-т економічного прогнозування НАН України. – К.: Нац. ін-т стратегічних досліджень, 2004. – 416 с.
142. Атаманова Ю. До питання про розподіл компетенції щодо здійснення інноваційної політики в системі органів державної виконавчої влади / Ю. Атаманова // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2006. – № 4. – С. 10-17.
143. Йовенко Я. Деньги без ума / Я. Йовенко, Р. Ильичев // Власть денег. – 2005. – № 49. – С. 24-28.
144. Лившиц А.Я. Введение в рыночную экономику /А.Я. Лившиц. – М.: Станкин, 1992. - 126 с.
145. Федулова Л.І. Корпоративні структури в інноваційній діяльності: світовий досвід і можливості для України / Л.І. Федулова// Економіка і прогнозування. – 2004. – № 4. – С. 9-27.
146. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України: наукова доповідь / за ред. Я.Жаліло. – К.: НІС, 2005. – 24 с.
147. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11.07.2001 №2623 [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.gho.kiev.ua
148. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» 4.11.2005 №3076-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.customs.com.ua
149. Тимановська Н. Аналіз умов і факторів впливу на розвиток науково-технічного потенціалу промисловості / Н. Тимановська // Економіст – 2006. – № 6. –С. 48-50.
150. Захарін С. Стимулювання інноваційної активності корпоративних структур / С. Захарін // Економіка України. – 2006. – № 8. – С. 41-47.
151. Мокрышев В. Суть нематериальных активов / В. Мокрышев // Интеллектуальная собственность. – 1999. – № 3. – С. 7-16.
152. Інвестиційна привабливість регіонів України: вплив владних інституцій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ monitor/monitor14/02.htm.
153. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О. Амоша // Економіст. – 2005. – № 6. – С. 28-32.
154. Чжао Хун. Цзунбу цзінцзі (Економіка центральної частини) / Хун Чжао. – Пекін: Чжунго цзінцзі чубаньше, 2004. – 172 с.
155. Геєць В.М. Економіка знань та її перспективи для України: Наук. доп. / Ю.М. Бажал та ін. НАН України. Ін-т екон. прогнозування. - К., 2005. - 168 с.
156. Бабешко В.А. Некоторые вопросы организации и управления научными и инновационными разработками в вузе / В.А. Бабешко, З.А. Теремердащев // Инновации. – 2004. – № 2. – С. 61-63.
157. Буга Н.Ю. Формування інфраструктури і потенціалу інноваційного розвитку / Н.Ю. Буга, Л.О.Гришина// Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць . Т.3, Вип. 195. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 67-69.
158. Андреєв В. О. Результати програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні / В.О. Андрєєв та ін. Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід: Матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 3-5 липня 2002р.). – Львів, ЛвЦНТЕI, 2002. – С. 41-46.
159. Буга Н.Ю. Становлення наукової та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах / Н.Ю.Буга, Т.О. Науменко // Економіст. – 2006.– № 9.– С. 60-64.
160. Крюков В.В. Концепция формирования корпоративной информационной среды в инновационной деятельности учреждений высшего образования региона / В.В. Крюков, А.Ф. Мартынов // Инновации. – 2004. – № 2. – С. 66-68.
161. Гибсон Дэйвид В., Консейсау Педро. Инкубация и создание сетей центров коммерциализации технологий между возникающими, развивающимися и утвердившимися технополисами во всем мире / Гибсон Дэйвид В., Консейсау Педро // Инновации. – 2005. – № 5. – С. 87-95.
162. Манюшис А, Смольянинов В., Тарасов В. Виртуальное предприятие как эффективная форма организации внешнеэкономической деятельности компании. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vasilieva.narod.ru/ptpu/contents.html.
163. Пузанков Д.В. Интеграция вузов и научных организаций в условиях оптимизации структуры государственного сектора науки и образования / Д.В. Пузанков, В.М. Кутузов// Инновации. – 2004. – № 8 – С. 11-15.
164. Холодкова Л.А. Инновационная культура субъектов профессионального образования: концепция, условия формирования / Л.А. Холодкова // Инновации. – 2005. – № 7. – С. 83-87.
165. Україна на шляху європейської інтеграції. – К.: Міністерство економіки України, 2000. – 236 с.
166. Закон України «Про національну програму інформатизації» від 4.02.1998 №74. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
167. Указ Президента "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет" від 31.07.2000, № 928. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://library.kr.ua/ukprinternet.html.
168. Лисицький В.І. Електронний Уряд України: з чого починати? [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals.
169. Шевчук О. Інформаційне суспільство: бути чи не бути / О. Шевчук, О. Голобуцький – К.: Атлант UMS, 2001. – 104 с.
170. Постанова Кабінету Міністрів «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", від 24.02.2003 №208 [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rada.ua.
171. European Commission, Synopses of IST Projects relating to Е-Government. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2003.
172. Марченко О. Альтернативні режими оподаткування як засіб стимулювання інноваційної діяльності / О. Марченко // Економіст. – 2006. – № 9.– С. 67-69.
173. Тулуш Л.Д. Податкові важелі та механізми стимулювання інновацій / Л.Д. Тулуш // Фінанси України. – 2006. – № 4. – С. 62-70.
174. OECD. Proposed Standard Practice for Surveys of Research and Experimental Development .– Frascati Manual, fifth edition (OECD), 2002.
175. Ляшенко В. Про доцільність формування системи спеціальних диференційованих режимів стимулювання розвитку підприємництва / В. Ляшенко // Економіст. – 2006. – № 6. – С. 34-38.
176. Величко В. Новаторський характер СЕЗ міста Шеньчжень (КНР) / В. Величко // Економіст. – 1999. – № 11. – С. 45-48.
177. Гаман М.В. Державне регулювання інноваційного розвитку України: Монографія / М.В. Гаман. – К.: Вид-во НАДУ, 2005 – 388с.
178. Краснов А. Военно-промышленный капут. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kvtiu.org/index.php?cat=1&page=1.
179. Бенедиктов М. Интеграция военной индустрии стран СНГ / М. Бенедиктов, Е. Хрусталев // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 12. – С. 23-25.
180. Галенко I. В. Модель інноваційної структури на базі елементів військового потенціалу / І.В. Галенко // Проблеми науки. – 2003. – № 5.- С. 44-48.
181. Денисюк В. Розвиток інноваційних територіальних структур як важливої складової Української інноваційної системи [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20030712&n=7-8&y=2003
182. Грубер Й. Эконометрия: в 2-х т. – Т. 1: Введение в эконометрию / Й. Грубер. – К., 1996. – 324 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.