У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Прямі і непрямі докази у кримінальному процесі
Количество страниц 41
ВУЗ КПИ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 21705.doc 
Содержание Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Місце доказів в кримінальному процессі 6
1.1. Поняття і зміст кримінально-процесуального доказування 6
1.2. Поняття і види доказів 8
Розділ 2. Непрямі докази 14
2.1. Поняття непрямих доказів 14
2.2. Класифікація непрямих доказів 18
Розділ 3. Прямі докази 23
3.1. Показання свідків 24
3.2. Алібі підозрюваного 27
3.3. Тактика викриття та подолання неправдивих показань 29
Висновок 38
Література 40


Вступ

У ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено, зокрема, такі, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.
Зазначені конституційні положення враховані та розвинені в кримінально-процесуальному законодавстві України. Так, згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого. А відповідно до ст. 323 цього Кодексу суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні.
Політичні та соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні, потребують реформи кримінально-процесуального законодавства, застосування визнаних у світі міжнародно-правових норм у галузі захисту прав і свобод людини.
Чинний на сьогодні КПК, хоча і зазнав значних змін та доповнень, все ж таки містить недоліки і неточності в регулюванні тих чи інших інститутів кримінально-процесуального права. Тому на нині одним із найважливіших завдань є прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, який би зміг урегулювати відносини у сфері кримінального судочинства більш досконало і був би пристосований до нових відносин.
Оскільки Україна стоїть на шляху створення правової держави, тому велике значення надається визнанню прав і свобод людини, їх належному забезпеченню та надійному захисту. Особливо це проявляється у сфері правового регулювання кримінально-процесуальної діяльності, позаяк вона поєднана із втручанням в особисте життя громадян, обмеженням (у випадках, передбачених законом) їх прав і свобод, застосуванням заходів процесуального примусу. З огляду на це до КПК України було внесено значну кількість суттєвих змін.
Кримінально-процесуальне доказування - це діяльність правова, врегульована нормами КПК. Елементами процесу доказування є: збирання (формування), перевірка та оцінка доказів і їх джерел.
Доказування - це діяльність суб'єктів кримінального процесу по збиранню, перевірці та оцінці доказів і їх процесуальних джерел, а також по формулюванню на цій основі певних тез і наведенню аргументів для їх обґрунтування. Кримінально-процесуальне доказування регулюється нормами доказового права:
1) норми гл.5 КПК "Докази", які регулюють предмет доказування в кримінальній справі, поняття та оцінку доказів і їх процесуальні джерела;
2) норми-принципи кримінального процесу;
3) норми, які передбачають права і обов'язки суб'єктів кримінального процесу;
4) норми, які регулюють слідчі (судові) та інші процесуальні дії по збиранню і перевірці доказів;
5) норми, які встановлюють підстави, а також порядок прийняття та обґрунтування процесуальних рішень.
Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального доказування, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються докази і на їх підставі приймаються і обґрунтовуються процесуальні рішення.
Доказування має найбільш питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, осіб, яких залучають до цієї діяльності, а також те, що нормативне регулювання й теоретичне дослідження проблем доказування посідає чільне місце в кримінально-процесуальному праві, найважливішою складовою якого є доказове право, в науці кримінального процесу, де провідну роль відіграє теорія доказів (вчення про докази).
Два види (аспекти) доказування: дослідження фактичних обставин справи (діяльність відповідних органів і осіб по збирання, перевірці та оцінці доказів) і доказування як логічне й процесуальне обґрунтування певної тези, твердження, висновків, рішення в справі.
Метою цієї роботи було проаналізувати прямі і непрямі докази у кримінальному процесі.
Задачі робити:
1. Розглянути поняття і зміст кримінально-процесуального доказування;
2. Проаналізувати поняття і види доказів;
3. Вивчити поняття непрямих доказів;
4. Розглянути класифікацію непрямих доказів;
5. Вивчити показання свідків як прямий доказ;
6. Проаналізувати алібі підозрюваного як прямий доказ;
7. Провести аналіз тактики викриття та подолання неправдивих показань.
Список литературы Висновок

Поняття доказів у науці кримінально-процесуального права є одним з провідних, найважливіших.
Таке поняття в даний час є легальним, воно закріплено в ч. 1 ст. 65 КПК, де докази визначено як всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи. яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не дивлячись на те що законодавець, вимагаючи єдиного розуміння змісту доказів, визначив це поняття шляхом легальної дефініції, однак дискусії з цього приводу не зменшуються.
Прямими є докази які безпосередньо вказують на наявність або відсутність обставин які підлягають доказуванню в кримінальній справі.
Непрямими є докази які встановлюють проміжні (доказові) факти по сукупності яких можна зробити висновок про наявність або відсутність обставин, які підлягають встановленню по справі (головного факту).
За допомогою непрямих доказів встановлюються не самі обставини передбачені в ст. ст. 23, 64, 433 КПК , а тільки пов’язані з ними факти, аналіз яких в сукупності може привести до висновку про наявність або відсутність цих обставин.
За допомогою непрямих доказів встановлюються не самі обставини передбачені в ст. ст. 23, 64, 433 КПК , а тільки пов’язані з ними факти, аналіз яких в сукупності може привести до висновку про наявність або відсутність цих обставин.
Різниця між прямими і непрямими доказами обумовлює необхідність існування правил користування непрямими доказами:
5. Вони можуть бути покладені в основу висновку про доказовість відповідних фактів тільки при умові якщо вони зібрані в певній сукупності.
6. Непрямі докази повинні знаходитися в органічному взаємозв’язку, вони повинні являти собою певну систему.
7. Кожен непрямий доказ повинен знаходитись не у випадковому, а у причинному зв’язку з фактом який доказується.
8. З системи непрямих доказів повинен витікати тільки один висновок – про доказуваність того чи іншого факту котрий входить в предмет доказування.
Непрямі докази також можуть бути класифіковані за специфічними для них ознаками. Така класифікація надає широкі можливості для всебічного аналізу непрямих доказів, визначення їхньої ролі та значення, вибору оптимальних тактичних прийомів та методики їх збирання і перевірки.
Прямі докази безпосередньо вказують на цю обставину або ж на її відсутність. До прямих доказів відносять алібі та показання свідків. Особливу скалдність являє собою визначення правдивості останніх.



Література

Конституція України від 28.06.96р.із змінами, внесеними ЗУ від 8.12.04 року № 2222-IV
Кримінально – процесуальний кодекс України // Відомості Верховної ради України 2001 №3435
Закон України « Про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу України » № 807-VI від 25.12.08
Архів СВ Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим за 2002-2006 рр.
Гутнік К.В. Тактика викриття та подолання неправдивих показань. // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 19 (58), № 2. 2006 г. С. 168
Кримінальна справа № 318598 // Архів місцевого суду Бахчисарайського району за 2003 рік.
Кримінальна справа № 516852//Архів місцевого суду Бахчисарайського району за 2004 р.
Кримінальна справа № 318598//Архів місцевого суду Бахчисарайського району за 2003 рік.
Кримінально-процесуальний кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією В.Т. Маляренка, Ю.П. Аленіна. – Х., ТОВ «Одіссей», 2008.
Лопаткин Д. А. Вещественные доказательства (процессуальные и криминалистические аспекты) : дисс. … канд. юрид. наук / Лопаткин Д. А. – Краснодар, 2003.
Хмыров А. А. Косвенные доказательства в уголовных делах / Хмыров А. А. – СПб. :Юридический центр Пресс, 2005.
Юридические основания достоверности доказательств : [сост. Н. А. Терновский] ; под редакцией и с предисловием В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2007.
Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. // за редакцією Є.Г. Коваленко - К.: Юрінком Інтер – 624с.
Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі. – К..2007 – С.90
Докази і доказування у кримінальному процесі. // Науково – практичний посібник. За ред.. Грошевського Ю.М., Стахівського С.М. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я.,2006. – 220с.
Кримінально – процесуальне право України : Підручник // За загальною редакцією Ю.П.Аленіна . – Х.: ТОВ Одіссей. 2009. – 806с.
Кримінальний процес України Навч. Посібник. За ред. Коваленко Є.Г. – К..Юрінком Інтер,2004. – 576с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
250
Скачать бесплатно 21705.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.