У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
ПРИВАТНОПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ
Количество страниц
479
ВУЗ
АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА
Год сдачи
2010
Бесплатно скачать
21745.doc
Содержание
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
1.1. Теоретико-правові засади визначення поняття - право на житло 21
1.2. Житлове законодавство у системі приватного права 35
1.3. Особливості житлових правовідносин 56
1.4. Юридична характеристика джерел правового регулювання суспільних відносин у житловій сфері 70
1.5. Структура та зміст житлових відносин 92
Висновки до 1 розділу 106
Розділ 2. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ
2.1 Юридична класифікація жилих будинків і приміщень 108
2.2. Учасники житлових правовідносин 141
2.3. Користування житлом співвласниками квартир у багатоквартирному жилому будинку 156
2.4. Користування жилими приміщеннями на підставі договору найму
житла 189
2.5. Користування жилими приміщеннями на правових підставах відмінних від договору найму житла 218
Висновки до 2 розділу 229
Розділ 3. ВИНИКНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИЛІ ПРИМІЩЕННЯ
3. 1. Характеристика змісту права власності на житло, як майнового та особистого немайнового блага 232
3.2. Правове регулювання права спільної власності на жилу квартиру (будинок) 265
3.3. Первісні та похідні способи набуття права власності на житло 279
3.4. Приватизація, як спосіб набуття права власності на житло 316
Висновки до 3 розділу 327
Розділ 4. ПРИПИНЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПРАВОВІДНОСИН. ВИСЕЛЕННЯ ГРОМАДЯН ІЗ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ
4.1. Правові підстави припинення житлових правовідносин 329
4.2. Правові підстави та наслідки виселення громадян із жилих приміщень 353
4.3. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері 377
4.4. Захист житлових прав громадян 397
4.5.Основні категорії житлових спорів, що розглядаються в судовому порядку 416
Висновки до 4 розділу 424
ВИСНОВКИ 426
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 431
Перелік умовних позначень
ЖК - Житловий кодекс УРСР
ЖК РФ - Жит¬ловий кодекс Російської Федерації
ЦК - Цивільний кодекс України
ЦК РФ – Цивільний кодекс Російської Федерації
ЦК УРСР – Цивільний кодекс УРСР
ВВР - Відомості Верховної Ради України
ВВС - Вісник Верховного суду України
ЗК – Земельний кодекс України
Закон про приватизацію - Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»
СК – Сімейний кодекс України
КК – Кримінальний кодекс України
КМУ- Кабінет Міністрів України
ЖБК – житлово-будівельний кооператив
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Стаття 47 Конституції України закріплює право кожного на житло, яке є однією з основних матеріальних умов існування людини. Це право можна віднести до природних прав людини. Загальна декларація прав людини пов’язує поняття «гідний рівень життя» з наявністю у людини житла. Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права встановлено, що держави, які беруть у ньому участь, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього самого і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, а також неухильне поліпшення умов життя.
Розвиток житлового законодавства має бути спрямований на створення приватноправової системи захисту житлових прав та законних інтересів суб’єктів права на основі норм матеріального цивільного права у контексті адаптації законодавства України до умов Європейського Співтовариства на засадах розмежування та поєднання приватноправових і публічно-правових методів регулювання.
Порівняно з радянським періодом роль держави в реалізації громадянами конституційного права на житло помітно трансформувалася, і воно вже перестає зводитися переважно до безоплатного отримання особою житла у державному житловому фонді. Сьогодні одним з ключових моментів при переході України до ринкової економіки є житлова реформа, метою якої є створення умов для здійснення права фізичної особи на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Від її проведення багато в чому залежить стабільність нашого суспільства.
Протягом останніх років в основному завдяки приватизації державного житлового фонду ринок житла значно збільшився. На жаль, негативною стороною цього процесу є досить велика кількість порушень права власності на житло або користування ним.
Завдання держави полягає в забезпеченні практичної реалізації права на житло, в тому числі правовими засобами, зокрема, шляхом створення відповідної нормативної правової бази. Конституційні положення, пов’язані з реалізацією права особи на житло, дотепер не знаходять належного розвитку і закріплення в житловому законодавстві України. Більшість джерел житлового законодавства, у тому числі Житловий кодекс УРСР 1983 р., прийняті в період функціонування адміністративно-командної системи, відбивають інший спосіб господарювання і, звичайно, не адекватні сучасним реаліям.
Відповідно, система забезпечення житлових прав і свобод особи в сучасній Україні поки що перебуває на стадії становлення, а реалізованість та захищеність окремих прав і свобод залишається й досі на невисокому рівні. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (ст. 2) зобов’язує державу забезпечити кожній особі ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав і свобод. Право на захист для кожної особи, яка його потребує, забезпечується державою, її компетентними судовими, адміністративними або законодавчими органами.
За таких умов в Україні проблема забезпечення права особи на житло набуває особливого значення, і складнощі полягають не тільки у недосконалості законодавства, проблемах щодо реалізації конституційного права на житло, а й у недостатньому рівні його захищеності від правопорушень.
Наведене зумовлює необхідність проведення науково-теоретичного дослідження, спрямованого на глибоке вивчення системи і механізму забезпечення житлових прав фізичної особи. Актуальність обраної теми зумовлюється ще й тим, що протягом багатьох років затягується прийняття Житлового кодексу. Наслідком відсутності такого Кодексу є те, що в юридичній науці сформувалися різні точки зору і концепції правового регулювання житлових відносин. При цьому залишається невирішеною низка питань щодо поняття житла, житлових відносин, їх сутності і місця в системі правовідносин, співвідношення житлового законодавства з цивільним тощо. Така невизначеність, відповідно, впливає на статус учасників житлових правовідносин.
Крім цього, слід звернути увагу на недостатнє висвітлення окресленої проблематики в сучасній українській правничій літературі, що також вплинуло на вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України (протокол № 3 від 17 березня 2004 р.). Робота виконана відповідно до наукових тем «Методологічні засади приватного права» (номер державної реєстрації 0103U003101) та «Житлове право у світлі ринкових перетворень: стан та напрями вдосконалення на сучасному етапі в Україні» (номер державної реєстрації 0105U008510), внесена до плану роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України.
Об’єктом дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні цивільно-правові аспекти реалізації житлових прав людини в контексті розвитку суспільних відносин в умовах ринкових перетворень.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти суспільних відносин, що виникають у процесі задоволення громадянами своїх житлових потреб шляхом набуття жилих приміщень у власність або в користування. Такі відносини включають також реалізацію та захист житлових прав та інтересів громадян.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо правового забезпечення житлових прав та інтересів фізичних осіб, визначення сутності та змісту житлових правовідносин, виявлення та теоретичне обґрунтування особливостей правового регулювання житлових відносин в умовах ринкової економіки, дослідження їх правової природи, а також з’ясування співвідношення житлового законодавства із цивільним, що має вплинути на структуру житлового законодавства, надати житловим правовідносинам чіткості й послідовності в сприйнятті та однозначності у законодавчій регламентації, у тому числі розроблення рекомендацій щодо вдосконалення цивільного і житлового законодавства України. Дослідження у сфері правового забезпечення житлових прав людини має на меті одержання нових наукових знань у галузі приватного права, пошук шляхів впровадження їх у практику, надання допомоги державним органам у розбудові України як правової та соціальної держави відповідно до вимог європейського розвитку громадянського суспільства.
Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
— проаналізувати цивільно-правові проблеми, які виникають у процесі задоволення громадянами житлових потреб і у зв’язку з цим розроблення теоретичних конструкцій, які можуть бути основою при побудові законодавцем нового житлового законодавства;
— з’ясувати співвідношення житлового законодавства із цивільним, виявити особливості структури житлового законодавства як нормативної підсистеми;
— визначити сутність і зміст житлових правовідносин, дослідити їх правову природу;
— дослідити особливості реалізації громадянами права на житло за умов ринкових перетворень;
— проаналізувати правові форми, що опосередковують відносини з набуття жилих приміщень у власність і користування;
— дослідити способи набуття права власності на житло, в т. ч. прав громадян на приватизацію займаних жилих приміщень у будинках державного та комунального житлового фонду, їх зміст і правову природу;
— проаналізувати відносини щодо користування жилими приміщеннями власниками та членами їх сімей, а також наймачами цих приміщень;
— виявити проблеми приватноправового утримання житла у багатоквартирних жилих будинках;
— дослідити відносини щодо припинення змісту житлових прав громадян на жилу площу;
— виробити механізми вдосконалення захисту майнових та особистих немайнових відносин у житловій сфері.
Методологічну основу дослідження складає низка загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, вибір яких обумовлено особливостями його об’єкта, предмета, мети та завдань.
Методологія розвитку правовідносин у житловій сфері у період розбудови ринкової економіки передбачає необхідність системного комплексного підходу до визначення сфери державного регулювання житловим фондом, врахування його органічного поєднання з ринковими саморегуляторами, використання досвіду європейських країн у цій сфері.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод із системно-функціональним підходом до аналізу явищ, які досліджуються. Це дозволило проаналізувати житлові правовідносини, що перебувають у процесі постійного розвитку. У рамках зазначеного методологічного підходу використано також формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувалися законодавство та практика його застосування; проводився аналіз чинних правових норм, зокрема Цивільного та Сімейного кодексів, які стосуються регулювання житлових правовідносин, а також проекту Житлового кодексу.
Історико-правовий метод дозволив дослідити специфіку регулювання житлових відносин у конкретних історичних умовах, динаміку його розвитку; метод порівняльного аналізу, за допомогою якого порівнювалося вирішення питань правового регулювання житлових відносин у різних країнах, дозволив установити основні закономірності правового регулювання у житловій сфері та визначити перспективні напрями розвитку житлового права.
Використовувався також порівняльний метод, що дозволило виявити спільні для більшості розвинутих країн тенденції до пріоритету приватноправового над публічно-правовим регулюванням житлових правовідносин. У дисертаційному дослідженні норми національного законодавства порівнювалися з нормами законодавства інших країн.
Окрім наведеного, методологічну основу дисертаційного дослідження складають об’єктивні закони суспільного розвитку та системний підхід до визначення процесів розвитку механізмів правового регулювання житлових відносин.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є першим всебічним та комплексним дослідженням процесів становлення та розвитку механізмів правового регулювання житлових відносин як за часів радянської держави, так і в умовах ринкових відносин. У дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування можливості формування науки житлового права як однієї із галузей правової науки.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в наступних положеннях.
Вперше:
— визначено особливості правового регулювання житлових відносин в умовах ринкової економіки, де ринок житла не є засобом для задоволення житлових потреб, з’ясовано співвідношення житлового законодавства із цивільним, визначено сутність та зміст житлових правовідносин, їх правова природа. Стверджується, що житлове право є підгалуззю цивільного права, що має значну внутрішню галузеву специфіку і виокремлюється за рахунок: особливих принципів і норм; наявності специфічних юридичних конструкцій; наявності окремого термінологічного апарату; в особливостях правового становища суб’єктів приватноправових відносин; змісту суб’єктивних прав та обов’язків; порядку їх реалізації; підстав набуття та припинення суб’єктивних прав й обов’язків і механізму захисту порушених суб’єктивних прав; неможливості застосування норм житлового законодавства до відносин, що регулюються нормами інших галузей, підгалузей, інститутів;
— житлове законодавство регулює відносини з приводу: виникнення, здійснення, зміни, припинення права власності, користування, розпоряджання жилими приміщеннями; користування загальним майном власників приміщень; відповідності приміщень жилим і виключення їх із житлового фонду; обліку житлового фонду; утримання та ремонту жилих приміщень; переобладнання та перепланування жилих приміщень; управління багатоквартирними будинками; створення та діяльності житлових, житлово-будівельних кооперативів, товариств співвласників житла, прав і обов’язків їх членів; надання комунальних послуг і їх оплати; дотримання контролю за використанням і збереженням житлового фонду, відповідності жилих приміщень встановленим санітарним і технічним нормам, іншим вимогам законодавства;
— доведено, що в умовах переходу до ринкових відносин держава має створити систему задоволення житлових потреб громадян України у різних формах з гарантованою можливістю кожному користуватися встановленим законодавством мінімумом жилої площі у жилих будинках всіх форм власності, в т. ч. у кооперативному чи житлово-будівельному кооперативі, товаристві співвласників багатоквартирного жилого будинку;
— визначено право на житло, під яким слід розуміти сукупність суспільних відносин, врегульованих правовими нормами, що виникають у процесі задоволення громадянином своїх житлових потреб; при забезпеченні громадян жилими приміщеннями, користуванні жилими приміщеннями у будинках державного, комунального, приватного житлового фонду, обміні жилими приміщеннями; приватизації житлового фонду; користуванні житлом спеціального призначення; утриманні житлового фонду; захисті житлових прав громадян при виселенні із жилих приміщень;
— встановлено поняття норми користування жилою площею з урахуванням факту проживання різностатевих осіб, чисельності, вікового складу сім’ї; ступеня родинності членів сім’ї; особливих потреб осіб із фізичними вадами, одиноких людей та людей похилого віку;
— доведено, що держава має гарантувати житлові права громадян, правове регулювання повинно здійснюватися на підставі ЖК як основного нормативного акта перехідного періоду, що зумовлено соціально-економічними умовами розвитку суспільства, переходом до сучасних світових норм і стандартів суспільного життя, що викликає необхідність приведення чинного ЖК у відповідність із ЦК;
— доведено, що у сучасних умовах право на житло виступає як майнове і особисте немайнове благо, що належить кожній людині та є об’єктом цивільно-правової охорони. З цією метою запропоновано запровадження правової норми такого змісту: «Якщо у особи більше одного будинку (квартири),або обсяг жилої площі, що припадає на одну особу, перевищує 13,65 кв. м (20 кв. м + 10 кв. м загальної площі на одну сім’ю), то це житло може бути товаром. Якщо у особи жила площа менша за визначену норму, то таке житло є особистим немайновим благом і товаром може бути лише в окремих визначених законом випадках»;
— визначено та охарактеризовано специфічні ознаки житлових правовідносин між власником жилого приміщення і членами його сім’ї, в тому числі колишніми, які є сервітутними, речовими, мають особистий характер і виникають за наявності складного юридичного складу, до якого входять вселення і проживання з власником житла як члена його сім’ї. Для досягнення поставленої мети обґрунтовано необхідність закріплення у ст. 405 ЦК України положення, що на вселення і проживання неповнолітніх дітей членів сім’ї власника, які не досягли чотирнадцяти років, згода власника не потрібна, а також обґрунтовано пропозицію щодо законодавчого закріплення збереження права користування житлом за членами сім’ї власника при переході права власності до іншої особи.
Удосконалено:
— положення щодо визначення правової природи права на житло як природного права кожної людини, яке є одним із невід’ємних елементів правоздатності фізичних осіб;
— складові реалізації права на житло, до яких належать можливості: побудувати або придбати житло у власність; отримати в користування житло; набути право користування житлом як членів сім’ї власника житла, а також як осіб, котрі постійно проживають із наймачем житла, і передбачає стабільне користування житлом в умовах свободи вибору місця проживання, що забезпечується державними гарантіями недоторканності житла і недопущення свавільного його позбавлення;
— наукові ідеї та позиції про систему принципів житлового права, які органічно доповнюють найважливіші загальноцивілістичні принципи (справедливості, розумності, недоторканності права власності). Визначено систему основних принципів житлового права (недоторканності житла, свободи вибору місця проживання, пріоритетності прав людини, гарантованості правового захисту при виселенні із житла, свободи реалізації права на житло, доступності користування житловим фондом, цільового використання житла).
До спеціальних принципів житлового права, які повинні отримати своє відповідне правове закріплення, слід віднести принципи законності надання і здійснення права на житло, (забезпечення стабільності користування житлом; доступності для громадян умов найму жилих приміщень; недопустимість обмеження (або позбавлення) права користування жилими приміщеннями членів сім’ї власника);
— поняття та визначення категорій житлового фонду з чітким розмежуванням вимог, що до нього висуваються;
— класифікацію житлових відносин за 7 групами, що дозволяє виділити їх структуру: 1) напрями розвитку житлового законодавства, принципи, правові засоби правового захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів громадян на житло; структура житлового фонду; повноваження державних органів у житловій сфері, призначення жилих будинків і жилих приміщень, відповідність будинків, жилих споруд, житлові права й обов’язки власників і користувачів; форми забезпечення людини жилими приміщеннями та користування ними; 2) порядок утримання житлового фонду, його експлуатації, взаємні права й обов’язки суб’єктів житлового права щодо утримання та управління житловим фондом; 3) відносини щодо прав власності та інші речові права на жилі приміщення, підстави виникнення та припинення права власності, приватизації державного житлового фонду, передачі житлового фонду у комунальну власність; 4) порядок забезпечення громадян жилими приміщеннями та користування ними; 5) правовий режим спеціалізованого житлового фонду; 6) порядок організації та діяльності житлових, житлово-будівельних кооперативів та товариств співвласників житла багатоквартирного жилого будинку; 7) відносини, що складаються при захисті житлових прав і законних інтересів суб’єктів житлового права, встановлення відповідальності правопорушників за порушення житлового законодавства та особливості вирішення спорів;
— визначення, що суб’єктивне цивільне право є правом фізичної особи, у тому числі члена сім’ї власника жилого приміщення, на задоволення житлової потреби;
— аналіз виникнення права власності у жилому будинку із складного юридичного факту: закріплення за громадянином певного приміщення та внесення вартості житла, прийняття будинку в експлуатацію або реєстрацію у відповідному порядку правочину;
— поділ суб’єктів житлового права на: 1) суб’єктів зобов’язальних житлових відносин; суб’єктів речових житлових відносин; 2) суб’єктів соціальних житлових відносин; суб’єктів ринкових житлових відносини; 3) суб’єктів абсолютних житлових відносин; суб’єктів відносних житлових відносин; 4) суб’єктів, що задовольняють власні потреби у житлі; суб’єктів, що задовольняють житлові потреби членів сім’ї; суб’єктів, що задовольняють житлові потреби інших осіб;
— правові засади організації та діяльності суб’єктів з управління житловим фондом мають здійснюватися на договірних засадах. Відносини спільної (часткової чи сумісної) власності на квартиру дозволяють здійснювати управління будинком на підставі договорів про спільну діяльність. Відносини з обслуговування такого приміщення опосередковуються договором про спільну діяльність або шляхом вступу до товариства співвласників багатоквартирного жилого будинку;
— обґрунтовано шляхи удосконалення приватноправового регулювання житлових правовідносин в частині удосконалення термінологічного апарату в житловій сфері;
— визначення поняття захисту житлових прав у суб’єктивному значенні відповідно до правових можливостей, наданих окремому громадянинові для поновлення порушених прав або прав, які оспорюються шляхом застосування належної форми, засобів і способів захисту із забезпеченням належного рівня судового захисту прав і законних інтересів людини. З цією метою запропоновано внесення змін до нормативних актів, що передбачають можливості позасудового позбавлення житла;
— поняття та зміст договорів комерційного найму, соціального найму житла, що розмежовуються за критерієм строковості, прибутковості, колом прав та обов’язків.
Дістали подальшого розвитку:
— положення про періодизацію становлення житлового права в Україні з 1917 по 2006 роки у шість основних етапів. Визначальну роль у регулюванні житлових відносин посіли відповідно:
а) Постанова НКВС «О правах городских самоуправлений в деле регулирования жилищного вопроса», від 30.10.1917 р., якою надавалося право органам місцевого самоврядування вилучати всі приміщення, придатні для проживання, і вселяти в них громадян, які потребують житла;
б) Цивільний кодекс УРСР 1922 р. та інші нормативні акти знаменувалися визначенням особливості регулювання договору найму житла на основі класового підходу до визначення прав власників, наймачів житлового фонду;
в) Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про збереження житлового фонду та поліпшення житлового господарства у містах» від 17.10.1937 p., яка визначала особливості договору найму житла. За цей період наявними були адміністративні методи регулювання договору найму житла. Протягом 25 років зазначену Постанову називали основним житловим законом (хоча в цей період окремі її норми доповнювалися, змінювалися або втрачали свою дію);
г) Цивільний кодекс УРСР 1963 р. (була зроблена спроба виділення договору найму жилого приміщення в окремий вид договору, встановлення особливих правил правового регулювання для договорів найму жилого приміщення у будинках державного, громадського житлового фонду, у будинках ЖБК, у будинках, які належали на праві індивідуальної власності громадянам, у службових відомчих жилих будинках та гуртожитках). До 1982 р. житлове законодавство в основній частині входило до цивільного законодавства. 1 січня 1982 р. були введені в дію Основи житлового законодавства СРСР, відповідно до яких у союзних республіках були прийняті житлові кодекси;
ґ) Житловий кодекс УРСР 1983 р. На цьому етапі всі норми, що регулювали житлові правовідносини, були вилучені з ЦК (крім ст. 277 «Договір найму жилого приміщення»);
д) Цивільний кодекс України 2003 р. визначає остаточний перехід до приватноправових умов регулювання житлових правовідносин. Змістом основних правових форм опосередкування відносин із набуття жилих приміщень у власність за умов житлового ринку є договір купівлі-продажу, міни, довічного утримання, ренти, дарування, спадкування, які є одночасно підставами припинення права власності на житло;
— визначення житлових правовідносин як відносин, що спрямовані на реалізацію конституційного права на житло з метою задоволення житлової потреби. У зв’язку з цим, дістало додаткового обґрунтування виключення з кола житлових відносин, що виникають у зв’язку з відведенням земельної ділянки для будівництва, будівництвом і придбанням у власність житла;
— визначення категорій спорів при розгляді справ у житловій сфері, зокрема: 1) від правових підстав виникнення й обсягу повноважень сторін; 2) за ознакою публічності; 3) від підстав припинення житлових правовідносин, що тягнуть визнання громадян такими, які втратили право на жиле приміщення;
— положення щодо удосконалення законодавства в частині встановлення особливостей цивільно-правової відповідальності власників і користувачів квартир (будинків), в т. ч. за їх належну експлуатацію та утримання, за використання житлового фонду за нецільовим призначенням;
— встановлення обмежень власнику при використанні ним свого житла пов’язані із строками невикористання житла за призначенням, із встановленням відповідальності у формі переведення у житловий фонд соціального призначення, із подальшою сплатою грошової компенсації вартості житла.
Обґрунтованість висновків та пропозицій дисертаційної роботи підкріплюється комплексом досліджень із застосуванням загальних і спеціальних методів, які здійснені на підставі аналізу спеціальної літератури, нормативно-правових актів та матеріалів узагальнення судової практики.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у вирішенні питань адекватної, ефективної охорони та захисту житлових прав людини, забезпечення речових і зобов’язальних прав на житло, які зумовлені новим усвідомленням місця людини в системі суспільства, встановлення єдиних методологічних підходів, принципів та розкриття закономірностей з різних за своєю правовою природою правовідносин.
Положення представленої дисертації є певним доробком у системі наукових знань про судовий захист прав та інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення. Прикладне значення можуть мати ті результати дослідження, в яких пропонуються шляхи вдосконалення житлового і цивільного законодавства України, а також судової практики їх застосування.
Окремі теоретичні положення дисертації можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсів «Цивільне та сімейне право України», «Житлове право України» та ін. Деякі положення можуть стати основою і для подальших наукових досліджень.
Науково-теоретичну основу сформульованих у дисертації положень та висновків складають досягнення таких вітчизняних та зарубіжних цивілістів, фахівців інших галузей правової науки, як С. С. Алексєєв, С. І. Аскназій, І. А. Бірюков, С. Н. Братусь, І. Л. Брауде, В. І. Борисова, І. С. Будзилович, В. С. Гопанчук, В. П. Грибанов, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, М. А. Голодний, П. Н. Дятлов, І. В. Жилінкова, Ю. О. Заіка, В. А. Золотарь, О. С. Іоффе, Г. І. Коваленко, О. А. Красавчиков, П. В. Крашенінніков, Н. С. Кузнєцова, В. А. Кройтор, І. М. Кучеренко, В. В. Луць, В. Н. Литовкін, С. Н. Ландкоф, Т. Н. Лисниченко, В. Ф. Маслов, Л. Г. Лічман, Є. О. Мічурін, А. І. Пергамент, Н. О. Саніахметова, Г. С. Сиволобова, І. В. Спасибо-Фатєєва, П. І. Седугін, М. І. Сібільов, С. О. Сліпченко, О. В. Соболєв, А. А. Титов, Ю. К. Толстой, А. М. Фельдман, Є. О. Харитонов, Ю. С. Червоний, В. Ф. Чигір, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневич та ін.
Емпіричною основою дослідження є чинне законодавство України, розвинутих європейських країн і країн СНД, зокрема Російської Федерації, що забезпечують права особи на житло. У ході дослідження опрацьовано монографічну та навчальну літературу, використано постанови Пленуму Верховного Суду України, окремі правові позиції, висловлені Судовою колегією з цивільних прав Верховного Суду України.
Практичне значення одержаних результатів обумовлено можливістю їх використання для подальшого розвитку науки житлового права, дослідження теоретичних основ та юридичної природи житлових правовідносин, вдосконалення механізмів правового регулювання у житловій сфері, термінологічної бази. Результати даного дисертаційного дослідження можуть слугувати методологічною основою та теоретичним підґрунтям для подальших наукових досліджень з цієї тематики. Теоретичні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані: у правотворчій діяльності; для подальшого дослідження теорії права, законодавства та практики його застосування; у судовій практиці; у практиці діяльності місцевих органів влади, а також підприємств, установ, організацій; у практиці роботи інших правозастосовчих органів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою. Сформульовані теоретичні положення, висновки та пропозиції, одержані автором у результаті вивчення та аналізу близько 600 наукових і нормативно-правових джерел, узагальнень судової практики.
Апробація та впровадження результатів. Дисертація обговорювалася та її основні положення були схвалені на засіданні Відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України. Окремі положення дослідження використовуються дисертантом при читанні курсу «Житлове право України» на юридичному факультеті Академії муніципального управління.
Основні положення та теоретичні висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема: на Науково-теоретичній конференції «Методологія приватного права» (м. Київ, 30 травня 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики» (м. Харків, 29—30 квітня 2004 р.), на Всеукраїнській конференції «Проблеми законодавства для непідприємницьких організацій» (м. Київ, 9 листопада 2004 р.), на семінарі «Актуальні питання житлового права в Україні в сучасних умовах» (м. Київ, 19 травня 2005 р.); на Науково-практичній конференції «Реалізація чинних Цивільного і Господарського кодексів України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 24 листопада 2005 р.); на «круглому столі» «Правові проблеми реалізації житлових прав громадян» (м. Київ, 15 червня 2006 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток цивільного законодавства України: шляхи подолання кодифікаційних протиріч» (м. Київ, 28—29 вересня 2006 р.); на «круглому столі» «Наукові засади та практика застосування нового Сімейного кодексу України» (м. Київ, 25 травня 2006 р.), на І Міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу» (м. Хмельницький, 11—12 березня 2005 р.); на “круглому столі”: “Реформування житлового законодавства: проблеми і перспективи” (м. Харків, 16 грудня 2006 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Організаційні і правові аспекти реформування державної влади на сучасному етапі в Україні» (м. Київ, 29 березня 2007 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних відносин» (м. Макіївка, 21—22 вересня 2007 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу» (м. Донецьк, 25 жовтня 2007 р.); на “круглому столі” «Проблеми здійснення та захисту особистих немайнових прав фізичної особи в умовах євроінтеграції» (м. Хмельницький, 12 жовтня 2007 р.); на “круглому столі” «Поєднання публічно-правових і приватно-правових механізмів регулювання господарських відносин» (м. Івано-Франківськ, 19—20 жовтня 2007 р.); на Міжнародному науково-практичному семінарі «Демократія та право: проблеми взаємозв’язку і взаємозалежності» (м. Київ, 25 жовтня 2007 р.).
Окремі положення і висновки дослідження використовувалися автором у лекціях та на практичних заняттях, що проводяться в Академії муніципального управління, на засіданнях вченої Ради НДІ приватного права і підприємництва.
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у трьох монографіях: «Актуальні проблеми методології приватного права» (Київ, НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2005 р.); «Теоретико-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень» (Київ, НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2006 р.); «Житлове законодавство України: стан та шляхи удосконалення» (Київ, КВІЦ, 2006 р.); у чотирьох навчальних посібниках: «Житлове право України» (Київ, Юрінком Інтер, 2002 р.); «Житлове право” (Київ, МАУП, 2003 р.); «Житлове право України» (Київ, Істина, 2003 р.); «Житлове право України» (Київ, Юрінком Інтер, 2007 р.) та “Практикумі з житлового права” (Київ, МАУП, 2003 р.).
Окремі положення дисертації використані у «Науково-практичному коментарі» Цивільного кодексу України (Київ, Юрінком Інтер, 2005 р.), «Коментарі судової практики розгляду житлових спорів» (Київ, Юрінком Інтер, 2007 р.) співавтором яких є дисертант.
Результати проведеного дослідження використовуються у науково-педагогічній роботі при викладанні курсу «Житлове право України», вони також можуть бути використані при підготовці підручників та навчальних посібників з приватноправових дисциплін. Отримані результати використовувалися при підготовці навчальних посібників, у наукових статтях, які опубліковані у виданнях, визнаних ВАКом України фаховими для юридичних наук.
Структура роботи обумовлена об’єктом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, які охоплюють 19 підрозділів, висновку та списку використаних джерел. Обсяг роботи складає 479 сторінок, з них основного тексту 430 сторінок. Список використаних джерел складає 580 найменувань на 48 сторінках.
Список литературы
ВИСНОВКИ
1. В умовах переходу до ринкових відносин задоволення грома¬дянами своїх житлових потреб держава повинна створити систему задово¬лення житлових потреб громадян України у різних формах з гарантованою можливістю кожному користуватися встановленим законо¬давством мінімумом житлової площі.
2. Ринок житла дозволяє оптимально вирішити проблему перерозподілу вже наявного житлового фонду, але він не є засобом для задоволення житлових потреб. Слід вживати належних заходів для заохочення накопичення окреми¬ми особами, кооперативними товариствами та приватними уста¬новами заощаджень, які можуть бути використані для фінансу¬вання житлового будівництва, у зв'язку з цим необхідно розробити Закон України «Про житлові накопичу¬вальні кооперативи».
3. Створення відповідної ринкової інфраструктури дозволяє поступово відходити від розподілу житла серед малозабезпечених. На етапі переходу від старої системи роз¬поділу житла до нової держава повною мірою повинна гарантува-ти житлові права громадян, правове регулювання має здійснюватися на підставі ЖК, як основного нормативного акту перехідного періоду. Необхідність прийняття нового ЖК України зумовлена соціально-економічними умовами розвитку суспіль¬ства, переходом до ринкової економіки та сучасних світових норм і стандартів суспільного життя.
4. Необхідно привести ЖК у відповідність із ЦК. Однак і ЦК потребує прийняття но¬вих нормативних актів і внесення змін у чинні з питань житлового законодавства, з метою визначення умов, яким має відповідати житло. Реалізація права на житло полягає у наданні гарантованого мінімуму, можливості отримання відповідного жилого приміщення у житлових будинках всіх форм власності, в т.ч. у кооперативному чи житлово-будівельному кооперативі, товаристві співвласників ба¬гатоквартирного жилого будинку.
5. Потребує удосконалення термінологічний апарат у житловій сфері, що потребує свого вирішення на рівні теоретичних роз¬робок та заходів практичного вдосконалення законодавства.
6. Право на житло – це особлива частина приватної сфери людської життєдіяльності, яка полягає у різноманітних відносинах, явищах, подіях і т. ін., гарантується і охороняється правом. У сучасних умовах право на житло виступає як майнове і особисто немайнове благо, що належить кожній людині і є об'єктом цивільно-правової охорони.
7. До основних принципів житлового права слід віднести: свободи вибору гідного місця проживання; гарантованості правового захисту від свавільного позбавлення житла, свободи реалізації права на житло через доступність користування житловим фондом, цільове використання житла.
8. За всіма громадянами України повинно бути визнано право на житло у ви-гляді гарантованого мінімуму житла. Гарантований мінімум житла для нужден¬них громадян, нарівні з можливістю для платоспроможної части¬ни населення придбати житло за рахунок власних коштів, дозволить запровадити ринкові засади у сферу задоволення громадянами своїх житлових потреб.
9. В житловому законодавстві необхідно пе¬редбачити, що право на отримання в користування житлового приміщення у вигляді гарантованого мінімуму є суб'єктивним.
10. Метою договору комерційного найму житла є отримання прибутку і мабуть обмеження на його укладання строком на 1 рік і визначає його сутність. Пропонуємо, для договору комерційного найму обмежити строком на 1 рік.
11. Виникнення права власності у житловому будинку виникає із підстав: закріплення за громадянином певного приміщення та внесення вартості житла, прий¬няття будинку в експлуатацію або реєстрацією у відповідному по¬рядку правочину.
Наявність відносин спільної часткової власності на квартиру у товаристві співвласників багатоквартирного житлового будинку дає можливість визнати право спільної власності на спільні еле¬менти будинку, місця загального користування, прибудинкову те¬риторію за іншими співласниками. Відносини спільної (часткової чи сумісної) власності на квартиру дозволяють здійснювати уп¬равління будинком на підставі договорів про спільну діяльність.
12. Право користування житловими приміщеннями у багатоквар-тирних жилих будинках, придбаних на ринку житла, є речовим правом, що виникає на підставі юридичних дій. Відносини з обслуговування такого приміщення опосередковуються договором про спільну діяльність або шляхом вступу до товариства співвласників бага¬токвартирного жилого будинку.
13. Основною правовою формою опосередкування відносин із на¬буття житлових приміщень у власність за умов житлового ринку є договір купівлі-продажу, міни, довічного утримання, ренти, дарування, спадкування. За договором дарування, спадку¬вання право власності на житловий будинок, квартиру, передається безоплатно.
14. Якщо відсутня реєстрація права власності на житло, то дого¬вір купівлі-продажу повинен вважатися неукладеним, отже, і пра¬во власності не перейшло. Житло в такому випадку не вибуло із власності відповідного продавця, а покупцю повертається сплаче¬на ним сума, однак із урахуванням його заборгованості з кварт¬плати та плати за комунальні послуги.
15. На відміну від договору дарування, за договором довічного утримання набу¬вач житла зобов'язується утримувати відчужувача житлового приміщення, надати йому забезпечення в натурі. Але таке зустрічне задоволення, як правило, є нееквівалентним, хоча до¬говір кваліфікується як оплатний.
16. За договором комерційного найму житлові приміщення нада¬ються громадянам у користування на певний час. Зміст договору не може передбачати умови про його безстроковість. Істотною умовою договору комерційного найму є оплатність. Договір комерційного найму має передбачати таку еквівалентність відносин, яка б надавала власнику можливість отримання прибутку, оскільки для власни¬ка передача житла в найм є комерційною діяльністю. У розмірі оплати житла житлово-комунальні послуги не вра¬ховуються.
17. В суспільстві ли¬шається необхідність забезпечувати житловою площею соціально незахищені верстви населення. Для таких відносин специфічним є те, що в них слід виключити прибутковість для наймодавця. Житло зазначеним громадянам слід надавати у безстрокове ко¬ристування. Оскільки зміст житлових прав не може залежати від плато¬спроможності користувачів, отже зміст прав та обов'язків зазначе¬них користувачів повинен бути чітко визначений у житловому законодавстві на основі типового договору найму житла.
18. Для житлових відносин характерним є те, що низка правомочностей користувачів житла у багатоквартирному жилому будинку, залежить від прав та обов’язків інших мешканців такого будинку, які визначають порядок утримання багатоквартирного будинку. Тому необхідно відмовитися від жорст¬кої регламентації прав та обов'язків при користу¬ванні житлом у багатоквартирному жилому будинку, а також від застосування в даному випадку будь-яких типових договорів.
19. Норма користування житловою площею має бути встановлена в розмірі 10 кв. м на особу. Житлову площу понад цю норму слід кваліфікувати як перевищення меж гарантованого мінімуму житла та оплачувати за ринковими цінами. Право на додаткову житлову площу має бути збережене лише за громадянами, які потребують цього за станом здоров'я.
20. При наданні житла в користування слід враховувати факт про¬живання різностатевих осіб, чисельності, віковому складу сім'ї; ступеню родинності членів сім'ї; особливим потребам осіб із фізичними вадами, одиноких людей та людей похилого віку.
21. Необхідно усунути суперечності та неузгодженості у законо-давстві, пов'язані з правом звернення особи до суду за захистом, строками позовної давності, змістом сімейних правовідносин, спільною власністю.
22. Необхідно встановити особливості відповідальність власників і користувачів квартир (будинків) за їх належну експлуатацію та утримання, за використанням житлового фонду за нецільовим призначенням.
23. Право користування житлом власником це речове, абсолютне та безстрокове право. Чинне законодавство має встановлювати обмеження власнику при використанні ним свого жит¬ла.
24. Необхід¬но встановити обмеження прав власника в строках невикористання житла за приз¬наченням. Якщо протягом строків набувальної давності житло не використовується, місцеві ради повинні ма¬ти право звернутися до суду з позовом про переведення житла, яке не використовується, у житловий фонд соціального призна¬чення, із подальшою сплатою грошової компенсації вартості житла.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 // ІПС «Законодав-ство» верс. 2.6.5. (995_015).
2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - С. 270.
3. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 № ETS № 163 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (994_062).
4. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 // Зібрання чинних між-народних договорів України. - 1990. — № 1. — С. 205.
5. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 // Офіційний вісник Ук-раїни. - 2005. - № 44. - Ст. 2824.
6. Конвенція про статус біженців від 28.07.1951 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (995_011).
7. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради Укра¬їни 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.
8. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-ІII // Відомості Вер¬ховної Ради України. - 2002. - № 21. - Ст. 135.
9. Кодекс про шлюб та сім'ю від 20.06.1969 № 2006-VII // Відомості Вер¬ховної Ради УРСР. - 1969. - № 26.
10. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 6. - Ст. 56.
11. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40. - Ст. 492.
12. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верхов¬ної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356.
13. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІН // Відомості Вер¬ховної Ради України. - 2002. - № 3. - Ст. 27.
14. Житловий кодекс України від 30.06.1983 № 5464-Х // Відомості Вер¬ховної Ради УРСР. - 1983. - № 28.
15. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - № 51.
16. Кодекс адміністративного судочинства України. - К.: Атіка, 2005. - 128 с.
17. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII // Відо¬мості Верховної Ради УРСР. - 1971. - № 50.
18. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-ІН // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131.
19. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1961. - № 2.
20. Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини від 1.01.2005 № 2392-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 11. - Ст. 201.
21. Жилищный кодекс республики Беларусь: Официальный текст по состоянию на 15.12.1999 г.//Национальный реєстр правовых актов Республики Беларусь. -1999.- №28.
22. Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів)застарілого житлового фонду: Закон України від 22.12.2006 № 525-V // Верховної Ради України. - 2007. - № 10. - Ст. 88.
23. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 50. - Ст. 540.
24. Про правонаступництво України: Закон України від 12.09.1991 № 1543-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 617.
25. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382-IV // Відомості Верховної Ради Ук¬раїни. - 2004. - № 15. - Ст. 232.
26. Про житловий фонд соціального призначення: Закон України від 12.01.2006 № 3334-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 19. -Ст. 159.
27. Про власність: Закон України від 07.02.1991 № 697-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 20.
28. Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон Укра¬їни від 29.11.2001 № 2866-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. -№ 10. - Ст. 78.
29. Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 № 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 5. - Ст. 517.
30. Про основи містобудування: Закон України від 16.11.1992 № 2780-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст. 683.
31. Про планування і забудову територій: Закон України від 20.04.2000 № 1699-ІН // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 31. - Ст. 250.
32. Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдин¬гової компанії «Київміськбуд»: Закон України від 20.04.2000 № 1674-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 30. - Ст. 237.
33. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будів-ництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19.06.2003 № 978-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 52. - Ст. 377.
34. Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування: Закон України від 14.10.1994 № 208/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 46. - Ст. 411.
35. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 № 2654-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 47. - Ст. 642.
36. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 № 898-IV // Відомості Вер¬ховної Ради України. - 2003. - № 38. - Ст. 313.
37. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним бор¬гом та іпотечні сертифікати: Закон України від 19.06.2003 № 979-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 1. - Ст. 1.
38. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обме¬жень: Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV // Відомості Верховної Ра¬ди України. - 2004. - № 51. - Ст. 553.
39. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 12. - Ст. 165.
40. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний за¬хист журналістів: Закон України від 23.09.1997 № 540/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 50. - Ст. 302.
41. Про приватизацію державного майна: Закон України від 04.03.1992 № 2163-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24. - Ст. 348.
42. Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України від 19.06.1992 № 2482-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992.-№ 36. - Ст. 524.
43. Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»: Закон України від 05.02.1997 № 40/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 12. - Ст. 100.
44. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу привати¬зацію)»: Закон України від 06.03.1992 № 2171-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24. - Ст. 350.
45. Про приватизаційні папери: Закон України від 06.03.1992 № 2173-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24. - Ст. 352.
46. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.
47. Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності: За¬кон України від 03.03.1998 № 147/98-ВР // Відомості Верховної Ради Укра¬їни. - 1998. - № 34. - Ст. 228.
48. Про захист суспільної моралі: Закон України від 20.11.2003 № 1296-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 14. - Ст. 192.
49. Про соціальні послуги: Закон України від 19.06.2003 № 966-IV // Відо¬мості Верховної Ради України. - 2003. - № 45. - Ст. 358.
50. Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні: Закон України від 17.04.1991 № 962-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 22.
51. Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмежен¬ня волі або позбавлення волі на певний строк: Закон України від 10.07.2003 № 1104-1V // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 6. -Ст. 39.
52. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 № 2342-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 6. - Ст. 147.
53. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших гро¬мадян похилого віку в Україні: Закон України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 4. - Ст. 18.
54. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон Ук¬раїни від 22.10.1993 № 3551-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. -1993. - № 45. - Ст. 425.
55. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 21.
56. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28.02.1991 № 796-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 16.
57. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ // Відомості Верховної Ра-ди України. - 1992. - № 15. - Ст. 190.
58. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: Закон України від 02.06.2005 № 2623-IV // Відомості Верховної Ра¬ди України. - 2005. - № 26. - Ст. 354.
59. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 30. - Ст. 142.
60. Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002 № 3018-ІІІ// Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27. - Ст. 180.
61. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 39. - Ст. 383.
62. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 24. - Ст. 207.
63. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24.03.1998 № 202/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 36. - Ст. 243.
64. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.
65. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 № 1550-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 23. - Ст. 176.
66. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13.07.2000 № 1908-ІІІ // Відо¬мості Верховної Ради України. - 2000. - № 42. - Ст. 348.
67. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 № 2229-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 382.
68. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 № 3659-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 50. - Ст. 472.
69. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. -Ст. 272.
70. Про третейські суди: Закон України від 11.05.2004 № 1701-IV // Відо¬мості Верховної Ради України. - 2004. - № 35. - Ст. 412.
71. Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 № 1956-ХІІ // Відо¬мості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - Ст. 139.
72. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. -№ 45. - Ст. 397.
73. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04.02.1994 № 3929-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. -№ 23. - Ст. 161.
74. Про біженців: Закон України від 21.06.2001 № 2557-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 47. - Ст. 250.
75. Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві: Закон України від 17.10.1990 № 400-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 45.
76. Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 47. - Ст. 514.
77. Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за не-своєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги: Закон України від 13.11.1996 № 486/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№ 52. - Ст. 304.
78. Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоє¬часне внесення плати за послуги зв'язку: Закон України від 04.02.1999 № 422-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 9. - Ст. 71.
79. Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію: Закон Укра¬їни від 20.02.2003 № 554-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. -№23.-Ст. 151.
80. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 № 1550-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 23. -Ст. 176.
81. Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14.02.1992 № 2117- ХІІ// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 21. - Ст. 295.
82. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населен¬ня: Закон України від 24.02.1994 № 4004-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 27. - Ст. 218.
83. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№36.-Ст. 164.
84. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 30.
85. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.
86. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. -№ 4. - Ст. 28.
87. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ // Відомості Верхов-ної Ради України. - 1992. - № 31. - Ст. 440.
88. Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»: Закон України від 06.10.1998 № 163-XIV // Відомості Верхов-ної Ради України. - 1998. - № 48. - Ст. 292.
89. Про внесення змін до статті 71 Житлового кодексу Української РСР: Закон України від 02.03.2000 № 1525-ІП // Відомості Верховної Ради Укра-їни. - 2000. - № 20. - Ст. 150.
90. Концепція державної житлової політики: Схвалена Постановою Верховної Ради України від 30.06.1995 р. № 254/95 // Голос України. - 1995. - 25 липня.
91. Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України: Поста¬нова Верховної Ради України від 18.03.1999 p. № 512-XIV // Відомості Вер¬ховної Ради України. - 1999. - № 18. - Ст. 159.
92. Про порядок введення в дію Закону України «Про приватизацію дер¬жавного житлового фонду»: Постанова Верховної Ради України від 19.06.1992 № 2483-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. -№ 36. - Ст. 525.
93. Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р.// ЗП України. - 1993 р., - N 10, -Ст. 193.
94. Про основні засади і напрями становлення економіки України в кризо¬вий період: Постанова Верховної Ради України від 15.06.1994 № 61/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 32. - Ст. 292.
95. Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації право-чинів: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 671 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 21. - Ст. 1420.
96. Про Концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Ук¬раїні: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.1995 № 150 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (150-95-п).
97. Про порядок надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 № 1589 // Урядовий кур'єр. - 1997. - 16 січня.
98. Про дальший розвиток житлово-будівельної (житлової) кооперації: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.10.1992 № 593 // ІПС «Зако-нодавство» верс. 2.6.5. (593-92-п).
99. Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (572-92-п).
100. Про службові жилі приміщення: Постанова Кабінету Міністрів Укра¬їни від 04.02.1988 № 37 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (37-88-п).
101. Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будів-ництва: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.1996 № 1300 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (1300-96-п).
102. Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім'ї та молоді: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.1999 № 825 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 20.
103. Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивіду¬альним забудовникам житла на селі: Постанова Кабінету Міністрів Ук¬раїни від 05.10.1998 № 1597 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 40.
104. Про затвердження Порядку надання довготермінового безвідсоткового державного кредиту на індивідуальне житлове будівництво для депор¬тованих осіб, які повернулися в Україну на постійне проживання: Поста¬нова Кабінету Міністрів України від 09.08.1999 № 1447 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 32.
105. Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію дер¬жавного житлового фонду»: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (572-92-п).
106. Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу: Постанова Кабінету Міністрів Укра¬їни від 28.06.1997 № 637 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 27. - С. 65.
107. Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків: Постанова Кабіне¬ту Міністрів України від 26.04.1993 № 305 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (305-93-п).
108. Про затвердження порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у влас¬ність держави, і розпорядження їм жилі приміщення та їх частини, конфісковані на підставі рішення суду, подаровані державі власни¬ком та отримані нею за правом спадкування»: Пос¬танова Кабінету Міністрів України 25.08.1998 р. № 1340// Офіційний вісник України. - 1998 р., - N 34, - Ст. 1280
109. Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному госпо-дарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (891-95-п).
110. Прогноз розвитку житлового будівництва на 2000-2004 роки, затвердженому постановою КМУ: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2000 р. № 1347// ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (891-95-п).
111. Про затвердження Програми проведення житлово-комунальної ре¬форми на 1999-2001 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 № 113 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (113-99-п).
112. Про затвердження Положення про порядок організації та діяльності об'єднань, що створюються власниками для управління, утримання і вико¬ристання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користу¬ванні: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 № 588 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (588-95-п).
113. Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утри¬мання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових те¬риторій: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 28. - Ст. 1634.
114. Про заходи щодо поліпшення житлових умов бага¬тодітних сімей: розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.02.1998 р. № 229// ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5.
115. Про будівництво жилих будинків житлово-будівельних коопе-ративів: розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.05.1999 р. № 780// ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5.
116. Про гуртожитки в жи¬лих будинках м. Києва: розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.05.1999 р. № 813, // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5.
117. Про бронювання та придбання жилих приміщень для осіб, які мають право на громадянство при поверненні в Україну: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.1997 № 44-р // Офіційний вісник України. -1997. - № 5.
118. Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліп-шення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР: Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республікансь¬кої Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (470-84-п).
119. Про затвердження Правил бронювання жилих приміщень в Українсь¬кій РСР: Постанова Ради Міністрів УРСР від 09.09.1985 № 342 // ІПС «За¬конодавство» верс. 2.6.5. (342-85-п).
120. Про затвердження Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу: Постанова Ради Міністрів Українсь-кої РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 05.06.1985 № 228 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (228-85-п).
121. Про затвердження примірного статуту Житлово-будівельного коопе¬ративу: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 № 186 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (186-85-п).
122. Про затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 31.01.1986 № 31 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (31-86-п).
123. Про затвердження Примірного положення про гуртожитки: Постано¬ва Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 № 208 // ІПС «Законо¬давство» верс. 2.6.5. (208-86-п).
124. Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих бу¬динків і жилих приміщень непридатними для проживання: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 26.04.1984 № 189 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (189-84-п).
125. Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки: Указ Президента України від 15.07.1999 № 856/99 // Офі-ційний вісник України. - 1999. - № 28.
126. Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі: Указ Президента України від 27.03.1998 № 222/98 // Урядовий кур'єр. - 1998. - 31 березня.
127. Про прискорення реформування житлово-комунального господарства: Указ Президента України від 19.10.1999 № 1351/99 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 42.
128. Про Комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей: Указ Президента України від 02.10.1999 № 1262/99 // Урядовий кур'єр. - 1999. - 6 жовтня.
129. Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 10. - С. 315.
130. Про затвердження Положення про організацію та порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній прикор¬донній службі України: Наказ Адміністрації Держприкордонслужби Укра¬їни від 14.01.2004 № 44 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 5. - С. 146.
131. Про затвердження переліку хронічних захворювань, при яких особи, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї: Наказ Міністерства охорони здоров'я УРСР від 08.02.1985 № 52 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0052282-85).
132. Про затвердження Положення про Фонд сприяння молодіжному жит¬ловому будівництву: Наказ Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 16.05.2000 № 461 // Офіційний вісник Укра-їни. - 2000. - № 25. - С. 212.
133. Про затвердження Тимчасового положення про порядок передачі гро¬мадянами житла, що перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов: Наказ Державного комітету Укра¬їни по житлово-комунальному господарству від 01.06.1995 № 24 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (zO171-95).
134. Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багато¬квартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя: Наказ Державного комітету Укра¬їни по житлово-комунальному господарству від 27.08.2003 № 141 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 52, т. 2. - С. 778.
135. Про затвердження Положення про порядок проведення безплатного капітального ремонту жилих будинків (квартир) інвалідів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей загиблих війсь¬ковослужбовців та прирівняних до них осіб: Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.08.1994 № 73 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (zO194-94).
136. Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юри¬дичних та фізичних осіб: Наказ Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121 // Офіцій-ний вісник України. - 1998. - № 26. - С. 203.
137. Про затвердження Типового положення про порядок конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій та Типового договору на утримання житлових будинків і прибу-динкових територій: Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.09.1998 № 194 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 52. - С. 142.
138. Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання: постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 422 // Офіційний вісник України.- 2004 р.,- N 14.- ст. 970.
139. Щодо визначення сукупного доходу сім'ї при наданні житлових суб¬сидій: Лист Державної податкової адміністрації України від 25.09.1997 № 17-0117/10-7659 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (V7659225-97).
140. Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухо¬мого майна: Наказ Міністерства юстиції України N 68/5 від 27.10.1999 р.// ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (z0745-99 ).
141. Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1999 р. N 2075//Офіційний вісник України. - 1999 р., - N 26. - ст. 1241.
142. Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Зако¬ну України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») від 03.06.1999 № 5-рп / 99 // Офіційний вісник Укра-їни. - 1999. - № 24.
143. Про розгляд звернень відносно виселення громадян: Вказівки Гене-ральної прокуратури України від 23.10.1996 № 8/74ВИХ // ІПС «Законода-вство» верс. 2.6.5. (vb_74900-96).
144. Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Жит¬лового кодексу України: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0002700-85).
145. Про практику застосування судами законодавства про житлово-буді¬вельні кооперативи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 № 9 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0009700-87).
146. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0007700-91).
147. Про скасування приватної власності на нерухомість в містах: декрет ВУЦВК від 20.06.1918// СУ РСФСР.-1918.-№5.- Ст.14.
148. Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 № 2 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0002700-92).
149. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0020700-95).
150. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0009700-96).
151. Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного ко¬дексу України: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19.09.1975 № 9 // ІПС «Законодавство» верс. 2.6.5. (v0009700-75).
152. Про судову практику в справах про виключення майна з опису: Поста¬нова Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 № 6 // ІПС «Зако¬нодавство» верс. 2.6.5. (v0006700-76).
153. Про судову практику в справах про визнання угод недійсними: Поста¬нова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 // ІПС «Зако¬нодавство» верс. 2.6.5. (v0003700-78).
154. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнан-ням недійсними актів державних чи інших органів: Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 // ІПС «Законодав-ство» верс. 2.6.5. (v5_35800-00).
155. Авер'янов В. Б., Іващенко В. І., Крупчан О. Д., Андрійко О. Ф., Нагребельний В. П., Коваленко В. Л. Наукові засади вирішення організаційно-правових проблем адміністративної реформи в Україні. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 1999. - 48 с.
156. Аврамова О. Понятие жилья и его правовое значение // Предпринима¬тельство, хозяйство и право. - 2000. - № 6. - С. 37-41.
157. Агикинезер Ю. С., Штанделъ Е. Н. Жилищно-кооперативное законода¬тельство Украины / Под ред. А. Малицкого. - Х., 1924. - 116 с.
158. Азизов Х. Т. Объекты права частной собственности граждан: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Ташкент, 1994. - 26 с.
159. Актуальні проблеми методології приватного права / За ред. О. Д. Крупчана. - К., 2005. - 266 с.
160. Актуальні проблеми цивільного права і цивільного процесу в Україні / Я. М. Шевченко, Ю. Л. Бошицький, А. Ю. Бабаскін, М. В. Венецька, І. М. Ку¬черенко та ін. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН Ук¬раїни, 2005. - 456 с.
161. Алексеев С. С. Право: азбука - теория - философия: опыт комплексно¬го исследования. - М.: Статут, 1999. - 712 с.
162. Алексеев С. С. Философия права: История и современность. Пробле¬мы. Тенденции. Перспективы. - М.: Норма, 1999. - 311 с.
163. Алексеев С. С. Общая теория права: В 2 т. - М.: Юрид. лит., 1981. — Т. 1. - 359 с.
164. Алексеев Т. Д. Жилищные льготы граждан СССР. - М., 1962. - 67 с.
165. Андреевский И. Н. Справочник для работников жилищного хозяйства. -М., 1947. - 400 с.
166. Антошкин П. Ф. Жилищное законодательство: принципы, нормы, практика, проблемы. - М., 1990. - 143 с.
167. Арбузов В. А. Как осуществляется право граждан на жилище. - Л.: Ле-низдат, 1987.- 188 с.
168. Аскназий С. И. и др. Жилищное право. - М., 1956. - 231 с.
169. Аскназий С. И. Советское жилищное право. - М., 1940. - 184 с.
170. Баймолдина З. Х. Процессуальные особенности рассмотрения дел по спорам о праве личной собственности на жилой дом: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Саратов, 1984. - 17 с.
171. Балабанов М. Личная свобода: неприкосновенность личности, жили¬ща, частной переписки и свободы передвижения. - К., 1905. - 30 с.
172. Бандурка І. В. Приватизація державного житлового фонду - основа функціонування ринкових відносин в Україні. - Х., 1998. - 57 с.
173. Бандурка І. В. Цивільно-правові основи приватизації житла в Україні: Автореф. дис. ... канд..та юрид. наук - Х., 1998. - 23 с.
174. Бару М., Пушкин А., Сибилев М. Конституційне право на жилу площу // Радянське право. – 1979. – № 10. – С. 12 – 16.
175. Басин Ю.Г. Усиление гарантий защиты жилищных прав граждан // Советское государство и право. – 1982. – № 1. – С. 12-17.
176. Басин Ю.Г. Вещные права на жилище // Басин Ю.Г. Избранные труды по гражданскому праву. – СПб.: Юридический центр пресс, 2003. – С. 297-306.
177. Басин Ю. Г. Вопросы советского жилищного права. - Алма-Ата, 1963. -224 с.
178. Басин Ю. Г. Проблемы советского жилищного права: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. - Л., 1964. - 31 с.
179. Басин Ю. Г., Попов И. И. О жилищных правах советских граждан. - Ал¬ма-Ата, 1966. - 220 с.
180. Беленевич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) -К.:ЮрінкомІнтер, 2006. -520 с.
181. Батуров Г. П. Разрешение судом споров о праве собственности на жи¬лое строение. - М., 1978. - 112 с.
182. Безлюдько І. О., Бичкова С. С., Бобрик В. І. та ін. Цивільне процесуаль¬не право України / За ред. С. С. Бичкової. - К.: Атіка. 2006. - 384 с.
183. Бервено С. М. Проблеми договірного права України. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 392 с.
184. Білоусов Ю. В. Виконавче провадження. - К.: Прецедент, 2005. - 192 с.
185. Білоусов Ю. В. Захист цивільних прав та інтересів // Цивільне право Ук¬раїни / За ред. Р. О. Стефанчука. - К.: Наук. думка і Прецедент, 2004. - 448 с.
186. Бічук Л. Я. Захист права власності неповнолітнього на нерухоме майно // Право України. - 1999. - № 6. - С. 85-86.
187. Боброва Д. В., Дзера О. В., Довгерт А. С. та ін. Цивільне право України: У 2 кн. - К.: Юрінком інтер, 1999. - Кн. 1. - С. 307-308.
188. Богданов Е. В. Правовое регулирование пре¬доставления жилой площади в домах государственного фонда: Ав¬тореф. дисс... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Харьков, 1979. – 21 с.
189. Богданов Е. В. Правовые проблемы удовлетворения жилищных по-требностей граждан в условиях перехода к рынку: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. - Х., 1993. - 34 с.
190. Богданов Е. В. Право на жилище. - Минск, 1990. - 160 с.
191. Бомаги С. Правила пользования жилой площадью в домах государ-ственного жилого фонда и общественных организаций. - Л., 1953. - 96 с.
192. Бондар В. Я. Договір найму житла: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. -К., 2001.-18 с.
193. Большой энциклопедический словарь. - М.: Большая Российская эн-циклопедия; СПб.: Норинт, 2001.
194. Бороданков А. П., Катькало С. И. Внутриквартирные конфликты и право. - Л., 1973. - 20 с.
195. Братусь С. Н. О пределах осуществления гражданских прав // Право¬ведение. - 1967. - № 3.
196. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права. - М.: Госюриздат, 1950. -368 с.
197. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. - М.: Юрид. лит., 1976.-216 с.
198. Брауде И. Л. Право на строение и сделки по строениям. - М.: Госюриз¬дат, 1954. - 142 с.
199. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: общие положения. - М., 1997. - С.225-227.
200. Будзилович И. С., Голодный М. А., Сиволобова Г. С. Типовой устав жи¬лищно-строительного кооператива (комментарий). - К.: Будивэльнык, 1979.-216 с.
201. Будзилович И. С. Типовой устав жилищно-строительного кооператива. -К., 1979.-216 с.
202. Вавин Н. Г. Сделки со строениями (сборник законоположений ведом¬ственных инструкций, циркуляров, разъяснений и определений Верховного Суда и разъяснений ІІІ Отд. НКЮ, опубликованых по 1 марта 1926 г.). -М., 1926. - 203 с.
203. Вагацума С., Ариидзуми Т. Гражданское право Японии: В 2 кн. - М., 1983.
204. Васильченко Л. В. Договор жилищного найма в ведомственных домах. -М., 1973. - 190 с.
205. Валявина Е. Рынок жилья и проблемы совершенствования законодательства // Правоведение. – 1992. – № 4. – С. 32 – 36.
206. Васильев Л., Окропидзе Г. Жилищное законодательство как инструмент борьбы с антиобщественными явлениями // Советская юстиция. – 1987. – № 13. – С. 6-7.
207. Ваш дом, ваша квартира: Новейшие законные и нормативные докум., коммент. специалистов. - М., 1998. - 176 с.
208. Ваша квартира и ваши права: Законы, правила, нормы, стандарты: Жилищное право в Челябинской области. - Екатеринбург, 2000. - 189 с.
209. Витушко В. А. Жилищное законодательство в вопросах и ответах. -Минск, 1991.- 112 с.
210. Вишневская И. С. Советское жилищное право. - Ростов н/Дону, 1986. -106 с.
211. Великорода О. М. Договір довічного утримання: Автореф. дис. ... канд..та юрид. наук - К., 2006. - 24 с.
212. Власова А. Г. Жилищное законодательство в вопросах и ответах. - М., 1961.-214 с.
213. Воложанин В. П. Охрана жилищных прав граждан. - М., 1968. - 63 с.
214. Гавриленко В. Г., Ядевич Н.И Жилищное право: Словарь-справочник. - Минск, 1999. - 88 с.
215. Газиянц Л. И. Споры о строениях, принадлежащих гражданам на праве личной собственности. - М.: Госюриздат, 1960. - 110 с.
216. Галянтич М. К. Правове становище об'єднання співвласників багаток¬вартирного житлового будинку // Матеріали Всеукр. конф. з питань зако¬нодавства для непідприємницьких організацій. - К., 2005. - С. 60-68.
217. Галянтич М. К. Приватизація кімнат у загальних (комунальних) квар¬тирах // Право України. - 1996. - № 12. - С. 73-76.
218. Галянтич М. К., Коваленко Г. І. Правові проблеми приватизації житла у будинку, що потребує ремонту // Право України. - 1997. - № 5. - С 43-45.
219. Галянтич М. К. Приватизація частини комунальної квартири // Право України. - 1997. - № 8. - С. 51-52.
220. Галянтич М. К., Коваленко Г. І. Відшкодування моральної шкоди // Пра¬во України. - 1999. - № 9. - С. 56-61.
221. Галянтич М. К., Коваленко Г. І. Щодо строків приватизації житла // Право України. - 2000. - № 3. - С. 74-76.
222. Галянтич М. К., Коваленко Г. І. Реприватизація житла: правові колізії // Право України. - 2000. - № 7. - С. 77-79.
223. Галянтич М. К. Місце житлового права в правовій системі України. – К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2006. – 60 с.
224. Галянтич М. К. Захист прав і контроль // Юридичний вісник України. -1997. - 13-19 березня.
225. Галянтич М. К. Теоретико-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень – К.: КВІЦ, 2006. – 512 с.
226. Галянтич М. К. Житло як об’єкт правовідносин. – К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2006. – 56 с.
227. Галянтич М. К. Сучасний стан та напрями удосконалення житлового законодавства – К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2006. – 40 с.
228. Галянтич М. К. Право громадян на приватизацію житла // Віче. - 2000. -№ 1.-С. 114-118.
229. Галянтич М. К., Коваленко Г. І. Сучасні тенденції реформування житло¬вого права України // Право України. - 2002. - № 8. - С. 86-88.
230. Галянтич М. К, Комаровська-Чуркіна Ю. В. Виникнення та зміст права приватної власності на житло відповідно до новітнього Цивільного кодек¬су України // Юридична Україна. - 2003. - № 6.
231. Галянтич М. К., Рибченко С. В. Правові проблеми встановлення місця проживання фізичних осіб // Юридична Україна. - 2003. - № 8. - С. 10-15.
232. Галянтич М. К. Приватно-правове регулювання забезпечення права громадян на житло в Україні // Право України. - 2003. - № 7.
233. Галянтич М. К. Правові питання користування житлом. – К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2006. – 44 с.
234. Галянтич М. К. Класифікація житла як об»єктів цивільних правовіщдносин. – К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2006.- 40 с.
235. Галянтич М. К. Право на житло як особисте немайнове право // Юри¬дична Україна. - 2003. - № 10.
236. Галянтич М. К, Комаровська-Чуркіна Ю. В. Спільна власність подруж¬жя на житло за нормами Сімейного та Цивільного кодексів України // Юридична Україна. - 2004. - № 5. - С. 31-35.
237. Галянтич М. К., Махінчук В. М. Реалізація права на житло як особисте немайнове благо // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 1. - С. 44-46.
238. Галянтич М. К. Житлове право і житлові права громадян: правові проб¬леми становлення // Приватне право і підприємництво: Збірник наук. праць / Редкол.: О. Д. Крупчан (гол. ред.) та ін. - К., 2006. - Вип. 5. –С. 19-23.
239. Гинсбург С. М. Основные вопросы жилищного права. - М., 1940. - 55 с.
240. Генри Брактон. Трактат о законах и обычаях Англии: Хрестоматия па¬мятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В. М. Корецкого. - М.: Госюриздат, 1961.
241. Гетман Е. С. О жилищных правах и обязанностях. - М.: Знание, 1992. -96 с.
242. Герасимова Л. П. Жилищное право. - СПб.: Питер, 2005. - 256 с.
243. Голодный М. А., Сиволобова Г. С., Будзилович И. С. Комментарий к По¬ложенню о порядке предоставления жилой площади в Украинской ССР. -К.: Политиздат, 1981. - 175 с.
244. Гольцберг М. А. та ін. Приватизація: запитання та відповіді. - К., 1993. - 94 с.
245. Гражданский кодекс Грузии. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. - 750 с.
246. Гражданский кодекс Латвийской Республики. - СПб.: Изд-во «Юри¬дический центр Пресс», 2001. - 830 с.
247. Гражданский кодекс Республики Казахстан. - СПб.: Изд-во «Юриди¬ческий центр Пресс», 2002. - 1029 с.
248. Гражданский кодекс Польской народной республики. - Варшава, 1966. - 344 с.
249. Гражданский кодекс Российской Федерации. - Екатеринбург: Изд. АРД ЛТД, 1997. - 448 с.
250. Гражданский кодекс Республики Беларусь. - СПб., 2003. - 1049 с.
251. Гражданский кодекс Украины: Комментарий / Под ред. Е. О. Харито¬нова, О. М. Калитенко. - Х.: ООО «Одисей». - 2003. - Т. 2.
252. Гражданское законодательство Израиля. - СПб.: Изд-во «Юридичес¬кий центр Пресс», 2003. - 633 с.
253. Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: ПБОЮЛ Л.В. Ружников, 2001. - Т. 2. - 736 с.
254. Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 2001. - Т. 2.
255. Гражданское право / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. - М.: Изд-во ТЕИС, 1996. - Ч. 1. - 552 с.
256. Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект. - 1998.
257. Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 2004. - Т. 1. - 773 с.
258. Гражданское и семейное право развивающихся стран. - М., 1989. - 206 с.
259. Гревцов Ю. И. Правовые отношения и осуществление права. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1987. - 129 с.
260. Гречко В. В. Правове становище підсобних господарств. - К., 1985. - 68 с.
261. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. -М.: Российское право, 1992. - 209 с.
262. Грибанов В. П. Основы советского жилищного законодательства. - М.: Знание, 1976. - 96 с.
263. Грибанов В.П., Кабалкин А.Ю. Жилищные права советских граждан. – М., Знание, 1964. – 95 с.
264. Гриба¬нов В.П. Основы советского жилищного законодательства: пособие для слушателей университетов. – М.: Знание, 1983. – 192 с.
265. Гончаренко М.Б. Речеві права на нерухомість. Автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.03. – Харків, 1999. – 21 с.
266. Гузь Л. Е. Разрешение судами споров о разделе домов и домовладений (квартир) в натуре: Определение порядка пользования домом (квартирой) и земельным участком. - Х.: Харьков юридический, 2002. - 127 с.
267. Гукасян Р. Е. Судебная защита жилищных прав нанимателей и членов ЖСК. - Калинин, 1975. - Ч. 1. - 64 с.
268. Давиденко Г. И., Дятлов П. Н. Конституционное право на жилище. - К.: Политиздат Украины, 1986. - 365 с.
269. Данилишин Б. Ілюзії та реалії комунальної сфери // Урядовий кур'єр. -2003. - 28 листопада.
270. Дженкс Є. Английское право: Источники. Судоустройство. Судопро¬изводство. Уголовное, гражданское право. - М., 1947. - 378 с.
271. Дзера О. В. Чи потрібна цивільно-правова конфіскація у новому ЦК України? Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. -К., 2004.
272. Демидова Г. С. Гражданско-правовые вопросы ведения личного под¬собного хозяйства граждан: Автореф. дис. - Саратов, 1985. - 21 с.
273. Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. – К., 2001. – 255 с.
274. Дзера О.,Отраднова О. Недійсність правочину (угоди)за новим Цивільним кодексом// Юри¬дична Україна. - 2003. - № 10.-С.6-10.
275. Денационализация домостроений: Новый закон и инструкция о прод¬лении срока и о повышении норм оценки: Инструкция о порядке установ¬ления оценок. - Х., 1926. - 32 с.
276. Джеров А. Гражданско право: Обща част. - София, 1994-1997. -Кн. 1-2.
277. Дзерожинский Н. И., Артемов В. Г. Частное домовладение: Права и обя¬занности частного домовладельца по действующему советскому законода¬тельству. - М., 1928. - 131 с.
278. Дергачев А. Ф., Власов А. И. Организация и деятельность жилищно-строительных кооперативов в БССР. - Минск, 1979. - 231 с.
279. Деревянко Г. Ф. Договор купли-продажи. - Новосибирск, 1967. - 27 с.
280. Донна Гом'ен. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини. - Л.: Кальварія, 2000.
281. Домашняя юридическая энциклопедия: Жилье / М.Ю. Ильичева и др. -М., 1997. - 736 с.
282. Досанова Р. Б. Защита конституционного права граждан СССР на жи¬лище на этапе предоставления жилых помещений: Автореф. дис. - Сара-тов, 1983.- 17 с.
283. Дульнева Л. Н. Право собственности на жилой дом. - М.: Юрид. лит-ра, 1974. - 56 с.
284. Дятлов П. Н. Индивидуальное жилищное строительство. - К., 1991. -300 с.
285. Дятлов П. Н. Порядок пользования служебными жилыми помещения¬ми и общежитиями. - К., 1976. - 159 с.
286. Дришлюк А.И., Долинская О.А. Право на жилье: некоторые вопросы правоприменения // Суспільство. Держава. Право. – Вип. 2. Цивільне право. – 2003. – С. 48-51.
287. Егоров Н. Д. Личные неимущественные права и их защита // Проблемы совершенствования законодательства о защите субъективных гражданс¬ких прав. - Ярославь, 1988. - С. 25-32.
288. Ермичев И. А., Страунинг Э. Л. Жилищное право: схемы и коммента¬рии. - М.: Юриспруденция, 2004. - 208 с.
289. Ершова Н. М. Вопросы семьи в гражданском праве. - М.: Юрид. лит-ра, 1977. - 176 с.
290. Ерошенко А. А. Жилищные права членов семьи собственника индиви¬дуального строения // Советская юстиция. - 1973. - № 5. - С. 6-8.
291. Жеков В. І. Правочини, які порушують публічний порядок за цивільним законодавством України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - О., 2006. - 20 с.
292. Жилинкова И. В. Правовой режим имущества семьи. - Х.: Ксилон, 2000. - 396 с.
293. Жилінкова І. Договірний режим майна подружжя // Вісник Академії правових наук України. – 1990. – № 4 (19). – С. 114-121.
294. Жилінкова І. Поняття правового режиму майна подружжя // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – №2 (17) – С. 156-164.
295. Жилинкова І. Правовий режим спільності майна подружжя // Вісник Академії правових наук. – 1999. – № 3. – С. 88-94.
296. Жилінкова І. Імперативне і диспозитивне регулювання майнових відносин у сім’ї // Вісник Академії правових наук – № 1 (20) – 1999. – С. 115-120.
297. Жуйков В. Возникновение права собственности граждан на квартирі //Российская юстиция. – 1993. – № 5. – С. 12-14.
298. Жилінкова І.В. Проблеми правового режиму майна членів сім’ї. Автореф. дис. д.ю.н.: 12.00.03. – Харків, 2000. – 39 с.
299. Жилищный кодекс Российской Федерации. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект. - 2005. - 96 с.
300. Жилищный кодекс Украинской ССР: Науч.-практ. коммент. / М. А. Го¬лодный, П. Н. Дятлов, В. И. Жуков и др. - К.: Политиздат Украины, 1990. -542 с.
301. Жилищное законодательство / Сост. С. Т. Вечфинский, И. Н. Кучерен¬ко. - К.: Наук. думка, 1990. - 352 с.
302. Жилье в собственность: Комментарий гражданского и жилищного за¬конодательства // Труд и право. - 2001. - № 10. - 120 с.
303. Жилье для молодежи: нормативные правовые акты субъектов РФ // Труд и право. - 2002. - № 3-4.
304. Жилищно-коммунальная реформа: документы и комментарии / Сост. А. Шамузафаров. - М., 1997. - 160 с.
305. Жилищное право Российской Федерации / Сост. М. М. Смирнов. - М., 1999. - 144 с.
306. Жилищное право: нормативные акты и документы / Сост. Л. М. Пче-линцева. - М., 1995. - 356 с.
307. Жилищное законодательство России: Сб. нормат. док. с коммент. - М., 1996. - 374 с.
308. Жилищное право / П. В. Алексий, Н. Д. Эриашвили, И. А. Ермичев и др.; Под ред. И. А. Ермичева, П. В. Алексия. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2006. -319 с.
309. Жилищное право России: Практический курс / Под ред. М. Ю. Тихоми¬рова. - М.: Изд-во Тихомирова М. Ю., 2005. - 461 с.
310. Жилищное право: Сб. нормат. док. - М.: ГроссМедиа, 2005. - 272 с.
311. Житло та комунальні послуги: законодавство і судова практика // Бю¬летень законодавства і юридичної практики України. - 2004. - № 3.
312. Житлове будівництво в Україні: законодавство та судова практика // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2003. - № 12.
313. Житлове законодавство України / Укл.: М. К. Галянтич, Г. І. Ковален¬ко. - К.: Юріком Інтер, 1998. - 448 с.
314. Житлове законодавство України / Упоряд.: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. - К.: А.С.К., 1998. - 495 с.
315. Житлове право України / М. К. Галянтич, Г. І. Коваленко. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 480 с.
316. Житлове право України / За ред. В. С. Гопанчука, Ю. О. Заіки. - К.: Істина, 2003. - 208 с.
317. Житлове законодавство України: стан та шляхи удосконалення Монографія. / За заг. ред.М.К.Галянтича - К.:НДІ приватного права і підприємництва, 2006.-564 с.
318. Загальна теорія держави і права / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; / За ред. В. В. Копейчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2001. -320 с.
319. О правах товарищества собственников жилья по управлению и ис-пользованию объектов нежилого фонда в кондоминиуме: Закон города Москвы // Жилищно-комунальная реформа: документы и комментарии. -М., 1997. - Вып. 17. - С. 69-72.
320. Законодавство України про нерухомість / Упор. Я. М. Гутарін. - К.: Юрінком Інтер. - 1998.
321. Закройщикова Д. Защита гражданских прав при приобретении недви¬жимого имущества // Российская юстиция. - 1999. - № 2.
322. Занковская С. В. Вопросы жилищного права в судебной практике. - М., 1959. - 120 с.
323. Зиоменко Ю. И. Семья и право на жилую площадь в СССР: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Х., 1979. - 19 с.
324. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / За заг. ред. П.І. Шевчука. – К.: Видавничий дім “Юре”, 2002. – 414 с.
325. Зобов'язальне право / Під ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.- 864 с.
326. Золотарь В. А., Дятлов П. Н. Советское жилищное право. - К.: Выща школа, 1985.-216 с.
327. Золотарь В. А., Дятлов П. Н. Советское жилищное право. - К.: Лыбидь, 1990. - 261 с.
328. Золотарь В. А. Основания прекращения договора жилищного найма в судебном порядке: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - К., 1955. - 17 с.
329. Золотарь В.А. Основание прекращения договора найма жилого помещения в судебном порядке. – М., 1958. – 96 с.
330. Иоффе О.С. Советское гражданское право. Курс лекций. – Л., 1958. – 682 с.
331. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. – М., Госюриздат, 1961. – 381 с.
332. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 580 с.
333. Індиченко С.П., Гопанчук В.С. Сімейне право України. – К.: ВЕНТУРІ, 2003.
334. Как купить, продать, арендовать, заложить квартиру и дом / Сост. И. Н. Шестак. - М., 1997. - 144 с.
335. Катковский Ю. Б. Рабочая жилищно-строительная кооперация: Сб. за¬конодательных постановлений, инструкций и ведомственных материалов, регулирующих деятельность РЖСКТ. - М., 1936. - 159 с.
336. Кибак Г. А., Никитюк П. С. Жилищное законодательство в вопросах и ответах. - Кишинев, 1990. - 176 с.
337. Кісель В. Й., Томкевич О. В. Житлове право. - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2003. - 244 с.
338. Кисіль В. І. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнарод¬ному приватному праві: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. - К., 2001. - 39 с.
339. Ковалевский М. М. Учение о личных правах. - М., 1906. - 42 с.
340. Коваленко Г. І. Право власності на житло: правові основи. - К., 2002. -108 с.
341. Коваленко Г. І. Приватна власність на житло: закон і реальність. - К., 2001.-88 с.
342. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР: Науково-практичний ко¬ментар / За ред. О. Н. Якименка. - К.: Політвидав України, 1973. - 224 с.
343. Козырь О. М. Право на недвижимость по английскому праву: Автореф. дис. - М., 1987.- 20 с.
344. Колесов П. П. Актуальные проблемы судебной защиты жилищных прав. - М., 1989. - 25 с.
345. Коньков Ю. М. Судебное расторжение договора найма жилого помеще¬ния. - М., 1972. - 144 с.
346. Коняев Н. И. Жилищные права граждан. - Куйбышев, 1968. - 65 с.
347. Коржанський М. Й. Нариси уголовного права. -К.:Генеза, -1999.-208 с.
348. Корнеев С. М. Приватизация жилищного фонда. - М., 1991. - С.30-32.
349. Красавчиков О.А. Основы жилищного законодательства: предмет регулирования и юридическая природа // Основы советского жилищного законодательства. – Межвуз. сб. науч. тр. / Свердлов. юрид. ин-т им. Р.А. Руденко – Свердловск: УпГУ, 1981. – 150 с.
350. Красавчиков О.А. Система отдельных видов обязательств //Советская юстиция. – 1960. – № 5. – С. 42–43.
351. Красавчикова А.О. Жилищное право и личные неимущественные права граждан // Актуальные проблемы жилищного права: Сб. памяти П.И. Седугина. – М.: Статут, 2003. – С.53–54.
352. Красавчикова Л. О. Личная жизнь граждан под охраной закона. - М.: Юрид. лит-ра, 1983. - 160 с.
353. Крашенинников П. В. Право собственности и иные вещные права на жилые помещения. - М.: Статут, 2000. - 123 с.
354. Крашенинников П. В. Российское жилищное законодательство. - М.: НОРМА, 1996. - 272 с.
355. Крашенинников Е. А., Шевченко А.С. Охранительные правоотношения и защита гражданских прав /Субъективное право:проблемы осуществления и защиты -Владивосток, 1989. - 49 с.
356. Крашенинников П.В., Маслов Н.В. Кондоминиумы. Общая собственность в многоквартирных домах. – М.: Фирма "Спарк", 1995. – 187 с.
357. Крашенинников П.В. Жилищное право. – М., 2000. – 280 с.
358. Крашенинников П.В. Жилищное право. – М.: Статут, 2004. – 284 с.
359. Кройтор А. В., Слипченко А. С. Гражданское право Украины: В 2 ч. - Х.: Эспада, 2000. - Ч. 1. - 230 с.
360. Кооперативне право / За ред. В. І. Семчика. - К.: Ін Юре. - 1998. - 336 с.
361. Коваленко Г. І. Право власності на житло: правові основи. - К., 2002. -108 с.
362. Комментарий к Жилищному кодексу РСФСР (постатейный) / Отв. ред. В. Б. Исаков. - М.: Юрайт-Издат, 2003. - 312 с.
363. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации / Под ред Т. Е. Аболовой, А. Ю. Кабалкина. - М., 2003. - Ч. 1. - С. 431-433.
364. Комаровська-Чуркіна Ю.В. Приватно-правове регулювання забезпечення прав громадян на житло в Україні. – Методологія приватного права. – К.: Юрінком-Інтер, 2003. – С. 419-424.
365. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейный)/ Отв. ред. О.Н. Садиков – М.: Инфра-М-Норма, 1998. – 867 с.
366. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации / Под общ. ред. В.М. Пустозеровой. – М., 1997. – 320 с.
367. Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации. – М., 1995. – 966 с.
368. Конституционное право на жилище. – К.: Политиздат Украины, 1986. – 365 с.
369. Коссак В.В. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). – Львів: Центр Європи, 1996. – 412 с.
370. Комментарий к Правилам учета граждан, нуждающихся в улучше-нии жилищных условий и предоставлении им жилых помещений в Укра-инской ССР / М. А. Голодный и др. - К.: Политиздат Украины, 1987. -336 с.
371. Комментарий к Положению о порядке предоставления жилой площа¬ди в Украинской ССР / М. А. Голодный, Г. С. Сиволобова, И. С. Будзило-вич. - К.: Политиздат Украины, 1981. - 177 с.
372. Константий О. В. Джерела адміністративного права України. - К.: Ук¬раїнське агентство інформації та друку «Рада», 2005. - 120 с.
373. Конституція України: Наук.-практ. коментар / В. Б. Авер'янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін. - X.: Вид-во «Право»; К.: Ін Юре, 2003. - 808 с.
374. Конституция (Основной Закон) СССР. - М.: Изд-во политической лит-ры, 1977.
375. Конституционное право на жилище / Г. И. Давиденко и др. - К.: Поли¬тиздат Украины, 1988.
376. Концепция реформы жилищно-коммунального хозяйства в Российс¬кой Федерации: Одобрена Указом Президента Российской Федерации от 28.04.1997 № 425 // Жилищно-коммунальная реформа: документы и ком¬ментарии. - М., 1997. - Вып. 17. - 160 с.
377. Коржанський М. Право: Наука. Закон // Право України. - 2004. - № 11.
378. Коршунов Н. М. Дом в личной собственности. - М., 1991. - 141 с.
379. Кудрявцев О. Н. Приобретение и осуществление права личной собст¬венности на жилой дом: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Х., 1966. -19 с.
380. Кузнецов В. Ф., Ярков В. В. Право на жилище и его гарантии. - Челя¬бинск, 1988. - 125 с.
381. Кузнецова Н. С. Правове регулювання житлового будівництва. - К., 1991.-32 с.
382. Кукса В. П., Онищук Г. І., Руль М. В., Семчук Г. М., Чернявський В. П. Створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків - основа реформування житлового сектора. - К.: Укрлітопис. - 1996. - 64 с.
383. Кукса В. П. та ін. Приватизація державного житла: запитання і від-повіді. - К., 1996. - 96 с.
384. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приват¬ного права. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН Ук¬раїни, 2004. - 328 с.
385. Кучеренко И. Н. Жилищные правоотношения в ЖСК: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Х., 1989. - 17 с.
386. Ландкоф С. Н., Лисниченко Т. Н., Фельдман А. М. Жилищное и жилищ¬но-строительное законодательство. - К.: Будивэльнык, 1971.-344 с.
387. Ландкоф С. Н., Лисниченко Т. Н., Фельдман А. М. Жилищное и жилищ¬но-строительное законодательство. - К.: Будивэльнык, 1975.-368 с.
388. Ласк Г. Гражданское право США. - М., 1961. - 774 с.
389. Левик А., Яворська О. Зако
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Скачать бесплатно
21745.doc
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.
