У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
АПРОКСИМАЦІЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ДО УМОВ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Количество страниц
459
ВУЗ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
Год сдачи
2008
Бесплатно скачать
21779.doc
Содержание
ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 26
СФЕРА, МЕХАНІЗМИ, РІВНІ ТА МЕТОДИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РИНКОВОЇ АПРОКСИМАЦІЇ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН 26
1.1. Правова сфера внутрішнього ринку ЄС 26
1.1.1. Загальні питання євроінтеграційного ринкового регулювання 26
1.1.2. Аcquis ЄС 31
1.1.3. Інтеграційне законодавство України 65
1.2. Механізми європейської правової апроксимації, що забезпечують ринкові майнові відносини 90
1.3. Рівні інтеграційного правового регулювання майнових відносин у ринкових умовах 107
1.4. Методи інтеграційно-правового регулювання у сфері ринкових майнових відносин 119
Висновки до розділу 1 129
РОЗДІЛ 2 134
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКОВИХ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН В ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ АСПЕКТІ 134
2.1. Інтеграційний правопорядок у сфері ринкових майнових відносин 134
2.2.Режими вільної торгівлі та митного союзу як правові форми переходу до відносин інтегрованого ринку 148
2.3. Регіональні правові інтеграційні форми доступу на внутрішні ринки України та ЄС 167
2.4. Загальні правові засади доступу на європейський ринок 188
2.4.1. Принцип найбільшого сприяння 188
2.4.2. Принцип національного режиму 199
2.4.3. Односторонні преференції 212
2.5. Принципи європейської ринкової апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин 224
Висновки до Розділу 2. 242
РОЗДІЛ 3 247
СТРУКТУРНА СПОЛУЧНІСТЬ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН В АСПЕКТІ ПРАВОВОЇ АПРОКСИМАЦІЇ ДО ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 247
3.1. Міжнародний та наднаціональний виміри правового забезпечення ринкової інтеграції у сфері майнових відносин 247
3.2. Структурний аспект правової інтеграції у сфері цивільних майнових відносин в Україні 261
3.3. Співвідношення цивільного права з «вторинними» галузями в інтеграційному аспекті 284
3.4. Структурно-правові перспективи в інтеграційному контексті 308
Висновки до Розділу 3 312
РОЗДІЛ 4 315
НАПРЯМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РИНКОВОЇ АПРОКСИМАЦІЇ 315
4.1. Імплементація міжнародних договорів України та інших міжнародно-правових документів 315
4.2. Регулювання підприємницьких відносин 337
4.3. Інвестиційне регулювання та правова охорона іноземної бізнесової власності 355
4.4. Реформа судової системи та захист іноземної власності 377
4.5. Нормотворче програмування 399
Висновки до Розділу 4 404
ВИСНОВКИ 414
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 421
Нормативні акти 421
Міжнародні угоди 439
Судова практика 444
Літературні джерела 445
Інші джерела 454
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ГАТС – Генеральна угода про торгівлю послугами
ГАТТ – Генеральна угода з тарифів і торгівлі
ГК – Господарський кодекс України
ГУАМ – Організація за демократію та економічний розвиток - Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова)
ДЄС – Договір про Європейський Союз
ДзЄС – Договір про заснування Європейського Співтовариства
Договори – засновницькі договори Європейського Союзу
ДПАУ – Державна податкова адміністрація України
ДФЄС – Договір про функціонування Європейського Союзу
ЄСВС - Європейське Співтовариство з вугілля і сталі
ЗВТ – зона вільної торгівлі
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність
ЄЕП – Єдиний економічний простір (Білорусь, Казахстан, Росія, Україна)
ЄЕС – Європейське економічне співтовариство
ЄС – Європейський Союз
ЄСВС – Європейське співтовариство з вугілля і сталі
Комісія – Європейська комісія
МВФ – Міжнародний валютний фонд
МЗЕЗторг – Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України
ОЕСР - Організація економічного співробітництва і розвитку
Рада – Рада Європейського Союзу
РЕВ – Рада економічної взаємодопомоги
СНД – Співдружність Незалежних Держав
СОТ – Світова організація торгівлі
ТРІПС - Угода СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.
УПС – Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС.
ЦК - Цивільний кодекс України
INOGATE - Трансграничне транспортування нафти і газу в Європу
ITA – Угода СОТ про інформаційні технології
ТRАСЕСА - транспортний коридор Європа – Кавказ - Центральна Азія
UNIDROIT – Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА)
ВСТУП
Інтеграція України до світового економічного простору – об’єктивний процес, що спостерігається на усьому протязі існування її як незалежної держави. Цей процес обумовлений незаперечними перевагами економічної інтеграції порівняно з автаркією. При цьому виникає питання наближення (апроксимації) до ринкової моделі економіки, яка панує у сучасному світі, Дійсність останніх років засвідчила безперспективність орієнтації України на євроазійську модель економіки. Сьогодні знов дають себе відчути російські «газовые плоскогубцы», тріщить по швах режим вільної торгівлі з РФ, який, по суті, змінився на погано приховану торговельну війну. Остаточно стало ясно, - Україні необхідно активніше йти курсом на розвинуту європейську економіку зі збалансованою структурою, стійкими валютами і прозорим правовим простором, захистом власності і підприємництва, борючись при цьому за збереження і розширення ринків Росії та СНД для українських товарів на взаємовигідних засадах, не сподіваючись на швидке відкриття ринку західного і не очікуючи благодаті тільки за одні лише європейські амбіції без істотних змін в законодавстві та відповідних зрушень в економічній структурі, економічних відносинах, зокрема у приватно-правових майнових відносинах товарного характеру.
Актуальність теми. Орієнтація на ринкову економічну модель породжує проблему наближення української правової системи, особливо тих її частин, які забезпечують економічні відносини, до західних правових систем як на рівні їх загальної типології, так й до регіональних та національних систем розвинутих західних країн. Протягом останніх десятиліть західноєвропейські країни демонструють значне зростання ефективності економіки за рахунок створення в рамках Європейського Союзу спільного ринку, а згодом єдиного внутрішнього ринку. Приєднання до цього ринку стало новим викликом для України та нагальним практичним завданням, бо існуючий модус співробітництва з ЄС вже не відповідає економічному потенціалу країни, який потребує переходу до євроінтеграційної економічної моделі. Першим кроком в напрямку економічної інтеграції України до ЄС став План дій Україна-ЄС, схвалений Радою з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом 21.02.2005 р. та заснований на пропозиції Європейської комісії країнам – «сусідам» ЄС, зокрема Україні, зайняти «частку» (stake) на внутрішньому ринку ЄС незалежно від питання членства в ЄС . Це означає водночас і пропозицію надати ЄС відповідну частку на національних ринках країн - «сусідів». Ініціатива Єврокомісії відкриває шлях до поступової інтеграції національного ринку України до внутрішнього ринку ЄС. Економічні інтеграційні процеси потребують відповідної правової інтеграції, зокрема поступового наближення правового забезпечення майнових відносин товарного характеру в Україні до умов внутрішнього ринку ЄС, до правових засад і принципів, що діють на цьому ринку, з метою досягнення сполучності з нормами права ЄС та країн-членів, а згодом – гармонізації, а також уніфікації у деяких галузях. Відкривається перспектива функціонування в Україні поряд з національною правовою системою системи права ЄС в частині регулювання ринку та перспектива розподілу функцій регулювання між обома системами на зразок розподілу компетенції між ЄС та країнами-членами ЄС щодо правового забезпечення внутрішнього ринку ЄС.
Положеннями ст. 51 Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС від 14.06.1994 р. на Україну покладено обов'язок прикласти зусиль для забезпечення того, щоб її законодавство стало сумісним із законодавством Співтовариства. На сьогодні зроблено серйозні кроки у напрямку ринкової економіки та проведено відповідні зміни в законодавстві (наприклад, прийняття Верховною Радою України пакетів так званих «СОТівських» законів), завершується процедура вступу України до СОТ, почалися офіційні переговори щодо укладення нової «посиленої» (enhanced) угоди Україна-ЄС, дано старт переговорам щодо зони вільної торгівлі Україна-ЄС. Але, безсумнівно, труднощі з виконанням умов УПС, що виникали, відбиватимуться на ході переговорів щодо нових угод, особливо на їх асоціативній та інтеграційній складовій.
Практично, євроінтеграційні дослідження потрібні не тільки з огляду на політичні, геостратегічні фактори. Поява феномену ЄС вже довела у свій час, що участь у спільному європейському ринку є економічно вигідною, причому як для держав, так й для приватних суб’єктів економічної діяльності. Усунення фізичних, технічних та фіскальних бар’єрів вже в умовах діючого спільного ринку і перехід на початку 90-х років до єдиного внутрішнього ринку ЄС з єдиною економічною політикою означало заощадження понад 100 млрд. екю (з появою євро він був прирівнений до екю) прямих витрат та ще додатково близько 100 млрд. екю за рахунок зниження цін, підвищення ефективності виробництва та конкурентноздатності товарів. Вартість зазначених бар’єрів набула назву «затрати не-Європи» . Тобто, ці затрати - величезні кошти, які європейські країни, що не є учасниками єдиного ринку ЄС, сплачують або недоотримують із-за своєї не-інтегрованості. З тих пір Співтовариство значно просунулося вперед, перейшло до нової фази інтеграції – економічного та валютного союзу, що несе іще додатковий економічний ефект. Його демонструє, зокрема, практика запровадження євро як єдиної валюти.
Затратний ефект дається взнаки й щодо членства у Світовій організації торгівлі (як відомо, воно є умовою членства в ЄС). Не-членство в СОТ вже само по собі обернулося для України суттєвими негативними наслідками. За словами відомого українського урядовця М.Я. Азарова, «не може... експортоорієнтована економіка борсатися поза правового поля міжнародних торгово-економічних відносин». Так, лише з 1991 р. і до початку 2004 р. проти продукції українських виробників було порушено і проведено 117 антидемпінгових, спеціальних та компенсаційних розслідувань. Під загрозою застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів СОТ на початок 2004 р. перебувало українського експорту на суму 110 млн. доларів США. У зв'язку із застосуванням заходів за результатами розслідувань було заблоковано відповідні приватно-договірні відносини, що в результаті завадило доступу української продукції на зовнішні ринки, на які в попередні роки експортувалося товарів на суму біля 1 млрд. доларів США щорічно. Не-членство України у СОТ позбавило її можливості ставити питання про певні компенсації українським суб’єктам економічної діяльності, пов’язані з втратою режиму вільної торгівлі з країнами Балтії після їх вступу до ЄС .
Приєднання України до системи угод СОТ, а також реалізація програмних документів щодо інтеграції України до ЄС потребуватимуть протягом «перехідного періоду» остаточного опанування ринкових методів регулювання товарних майнових відносин та відповідного реформування правової системи в цій сфері. Йтиметься про деетатизацію економіки, про перехід від управління до регулювання та всебічної дерегуляції у недержавному секторі. Завдяки певним крокам у цьому напрямі Україна вже набула статусу країни з ринковою економікою за законодавством США, а наприкінці 2005 р. нарешті позбулася презумованого статусу за законодавством ЄС як «країни з неринковою економікою» . У цьому зв’язку потребує реформи механізм функціонування фінансових інституцій, цінове адміністрування, система фінансових послуг, що в їх нинішньому стані заважає розвитку зовнішньоекономічної діяльності, взаємовигідній торгівлі, припливу іноземних інвестицій в Україну, діяльності українських зовнішніх інвесторів. Державна підтримка галузей національної економіки та окремих підприємств має відповідати міжнародним та європейським правовим стандартам та принципам.
Вже задовго до рішення Генеральної ради СОТ від 05.02.2008 р. про вступ України до СОТ почали виникати питання застосування норм СОТ, зокрема у зв'язку із застосуванням УПС та інших міжнародних угод. Так, в УПС передбачено додержання сторонами окремих норм деяких документів СОТ - Генеральної угоди по тарифах і торгівлі, Генеральної угоди по торгівлі послугами, та сама УПС містить ряд положень близьких за змістом до норм СОТ.
Співвідношенню УПС і угод СОТ присвячено декілька публікацій. Але виникають нові теоретичні проблеми взаємовідносин національної правової системи України з правовою системою СОТ, а також практичні проблеми адаптації законодавства України до права СОТ та застосування принципів і норм СОТ до приватних відносин, що здійснюються у правовому полі України, особливо – у найближчій перспективі після остаточного завершення процесу приєднання України до СОТ. Питання застосування в рамках вітчизняного правового поля норм і принципів СОТ, про які йдеться в дисертації, раніше не висвітлювалися.
Не можна не звернути уваги на нове бачення Європейською комісією щодо доступу європейського бізнесу на ринки третіх країн, згідно якого у сучасний період бар’єри на шляху бізнесу – це, як правило, бар’єри нетарифного характеру, що пов’язуються скоріше з рівнем нормативно-правового забезпечення та регуляторним кліматом всередині тієї чи іншої країни, ніж з режимом на її зовнішніх кордонах .
У світлі розгортання об'єктивних процесів інтеграції, як глобальної, так і регіональної, правове регулювання економічної діяльності в Україні потребує нових підходів та наукових концепцій. У зарубіжній літературі проблеми правового регулювання в сфері економічних відносин в умовах інтеграції ґрунтовно досліджені (Д. Джексон , р. Бхала , П. Драхос , Ю. Плате та ін.). Значний фактичний внесок у дослідження зроблено працями з порівняльного приватного права, хоча інтеграційний або глобальний контекст міг при цьому залишатися за дужками (У. Магнус , К. Цвайгерт , К. Осакве та ін.).
Вийшли спеціалізовані в рамках права ЄС праці західноєвропейських авторів з питань гармонізації певних приватних правовідносин (Т. Бургуані , Ф. Маніє , р. Сімпсон , А. Санта Марія та ін.), уніфікації приватного права в Європі, концепції Європейського цивільного кодексу та Принципів європейського контрактного права (Г. Альпа , Х. Биль, О. Ланде , Х. Кетц , А.С. Харткампф, К. Жустра , К. фон Бар , М.В. Хесселінк Х. Шепель та ін.).
За часів СРСР ці проблеми досліджувалися здебільшого у контексті «соціалістичної економічної інтеграції» в рамках Ради Економічного Співробітництва (М.М. Богуславський , Т.Є. Абова та ін.).
У науковій літературі країн СНД, зокрема - у Росії, ці проблеми також почали досліджуватися (М.І. Кулагін , Ю.М. Юмашев , Н.А. Ушаков , Є.Т. Усенко , І.І. Лукашук , В.В. Безбах , Є.В. Скурко та ін.). Треба зазначити, що в Україні інтеграційні дослідження правових питань майнових відносин розпочалися фактично ще працями В.М. Корецького 20-х - 30-х років .
В умовах незалежної України у розробку цієї проблеми внесли значний внесок В.Н. Денисов, А.С. Довгерт, В.І. Кисіль, В.М. Коссак, Н.С. Кузнецова, В.Ф. Опришко, В.І. Муравйов, М.М. Гнатовський, Є.О. Харитонов, О.І. Харитонова, О.О. Мережко, О.О. Чувпило, Р.А. Петров, Г.С. Фединяк, Д.В. Задихайло, О.М. Бірюков, О.М. Вінник, Ю.М. Капіца, О.Р. Кібенко, З.М. Мозіль та ін.
Останнім часом стрімко зросла кількість досліджень з права ЄС. Вони набули особливого значення після підписання 29.10.2004 р. Договору про Конституцію для Європи . Цей документ не набув чинності і на разі його місце зайняв Лісабонський договір, підписаний 05.12.2007 р. , яким діючі установчі угоди в принципі збережено. Разом з тим, новий документ має компромісний характер відносно Договору про Конституцію, бо з останнього практично лише вилучено деякі неприйнятні положення. Отже, вже після прийняття Договору про Конституцію з’явилася широка база для нових євроінтеграційних правових досліджень в Україні, оскільки цей документ (з урахуванням Лісабонського договору) відобразив новітні європейські інтеграційно-правові концепції.
На сучасному етапі, коли тривають складні процеси відродження та становлення українського права, а також в умовах значного підвищення інтенсивності інтеграційних процесів, поширення цих процесів за межі міждержавних відносин зросла потреба в подальших теоретичних та практичних інтеграційно-правових розробках у сфері правового забезпечення товарних майнових відносин суб’єктів приватного права, з огляду на пропозиції щодо участі України у внутрішньому ринку ЄС. Інтереси економічної євроінтеграції потребують переосмислення та ревізії усієї правової системи України, і в першу чергу – в частині, що забезпечує ринковий характер товарних цивільних майнових відносин.
Оскільки ринковий характер майнових відносин визначається принципами юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності їх учасників, засобами правового забезпечення цих відносин виступають в українській правовій системі цивільне законодавство, яке закріплює ці принципи, а також «обслуговуючі» законодавчі галузі, блоки та окремі норми (господарського, підприємницького, комерційного законодавства). Разом з тим, відокремленість від цивільного законодавства цих «обслуговуючих» засобів не завжди є сумісним із зазначеними ринковими принципами, а отже із західною, зокрема європейською правовою моделлю.
Так, Господарський кодекс України потребує, як мінімум, ревізії на предмет вилучення з нього положень, що суперечать ринковим принципам, та збалансування його з Цивільним кодексом України. Окремою проблемою є охорона права власності, включаючи підприємницьку та корпоративну власність, за європейським зразком. Вже зараз, на рівні звичайної торгівлі з ЄС виникають нагальні питання гармонізації регулювання права інтелектуальної власності, зокрема щодо норм законодавства ЄС про промислову власність. Виникає також суттєва потреба в європейській гармонізації правового регулювання страхових та інших фінансових послуг. Разом з посиленням ринкових важелів правового регулювання майнових відносин, є необхідність приведення соціальної складової цього регулювання до рівня стандартів ЄС, - це стосується якості товарів та послуг, включно з їх безпекою, правового захисту споживачів, міноритарних акціонерів тощо. В перспективі виникають проблеми приєднання до процесу створення європейського договірного права, формування Європейського цивільного кодексу, уніфікації європейського цивільного права та окремих цивільно-правових інститутів, зокрема деліктних зобов’язань, а це потребуватиме змін навіть у такому «класичному» інструменті як цивільний кодекс.
Принципово важливим питанням для врегулювання, спочатку, як мінімум, розбіжностей України зі стратегічними торговельними партнерами, зокрема, ЄС, а в кінцевому рахунку - для визначення оптимальної правової моделі економічної інтеграції України до ЄС та її інтеграції до глобального економічного простору є оцінка колізій між загальновизнаними у світі правовими принципами регулювання майнових відносин і внутрішнім правом України. У вітчизняній правовій науці докладно досліджені питання розв’язання торговельних суперечностей на міждержавному рівні і на рівні відносин між приватними сторонами торговельного контракту. У той же час виявляються практично обійденою увагою проблеми правових колізій на рівні відносин приватних (юридичних чи фізичних) осіб, резидентів чи нерезидентів, з державними органами чи державою в цілому. Практично, залишаються маловивченими проблеми використання приватними суб'єктами транскордонних майнових відносин адміністративних і судових процедур для розв’язання таких колізій.
Новою у вітчизняній юридичній літературі є проблема застосування принципів Світової організації торгівлі, хоча вже з'явилися роботи з аналізом окремих положень права СОТ та документів СОТ - «Антидемпінгового кодексу», Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності та ін.
Напрями інтеграційно-правових досліджень визначаються до певної міри необхідністю імплементації міжнародних угод за участю України, її членством у міжнародних організаціях або деклараціями про наміри. Зокрема, в УПС визначено конкретні сфери наближення існуючого та майбутнього законодавства до права ЄС, серед яких право компаній, банківське право, інтелектуальна власність, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупівлі, захист здоров'я та життя людини, захист споживачів, транспорт та ін. Їх закріплено також у Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу як пріоритети на першому етапі процесу адаптації. У всякому разі, специфіка вказаних сфер наближення визначає необхідність проводити інтеграційно-правові розробки не тільки в руслі міжнародного економічного права, а й у широкому спектрі проблем регулювання економіки засобами різних галузей національного права, у першу чергу цивільного, підприємницького, аграрного, а також міжнародного приватного права. Нових підходів потребують концепції конституційного права, оскільки в кінцевому рахунку інтеграційні процеси є неможливими без добровільної відмови від частини компетенції держави на користь наднаціональних структур, таких як Європейський Союз, та чіткого виділу компетенції для цих структур. Дисертація є спробою віддзеркалення інтеграційних проблем не тільки у галузевому, а й у міжгалузевому правовому розрізі.
При розгляді питань зовнішньоекономічної діяльності досліджуються не тільки і не стільки міждержавні відносини, скільки відносини між державою з одного боку та людиною або юридичною особою – з іншого, тобто, так звані «діагональні» відносини , їх правова природа та їх вплив на цивільні майнові відносини «горизонтального» типу. На нашу думку, в інтеграційному аспекті заслуговують на пильну увагу відносини такого напряму і у правовому полі ЄС між приватними суб’єктами з одного боку та наддержавними європейськими інституціями – з другого.
Альфою і омегою роботи є розробка шляхів імплементації на українському грунті загальновизнаних у світі принципів регулювання економічної діяльності суб’єктів приватного права. Сформульовані підходи мають служити ключем для вирішення правових питань у процесі інтеграції України до європейського та глобального економічного простору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з програмою Міністерства освіти та науки України «Актуальні проблеми побудови демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України», загальною темою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006-2010 роки. Тема дисертації відповідає плану наукових досліджень кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства ОНЮА «Діалог сучасних правових систем. Адаптація правової системи України до європейського права».
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення закономірностей, які слід враховувати в процесі наближення до правових принципів внутрішнього ринку ЄС. Загальні завдання дисертації – по-перше, дати оцінку правової системи України відносно європейської, визначити принципові шляхи виходу з правових колізій на «нижньому поверсі», тобто, на рівні правових майнових відносин приватних суб'єктів, в тому числі – нерезидентів, у комплексі з відносинами цих суб’єктів з державою, її органами чи посадовцями (ми будемо умовно йменувати ці деривативні правові відносини з теоретичної точки зору «приватно-публічними»). По-друге, – це опрацювання правових принципів, на яких має бути здійснене долучення України як держави та її суб’єктів економічної діяльності до європейського інтеграційного об’єднання, яке працює на загальновизнаних глобальних ринкових принципах, будучи у той же час регіональною відповіддю на процеси глобалізації.
Цим визначаються наступні конкретні завдання дослідження:
- виявити особливості розвитку українського права порівняно з правом розвинутих західних країн;
- визначити поняття правової інтеграції, її рівнів і методів, визначити інтеграційне правове регулювання та його сферу;
- визначити мету євроінтеграційних процесів у правовій царині;
- визначити наявність пріоритетних сфер правової інтеграції, зокрема дослідити питання правового забезпечення цивільних майнових відносин товарного характеру як аксіоматичного пріоритету для України на сучасному етапі;
- визначити ознаки інтегративності правових галузей;
- визначити інструменти правового забезпечення цивільних майнових відносин товарного характеру незалежно від правових галузей;
- визначити співвідношення приватно-правового та публічно-правового підходів у сфері цивільних майнових відносин товарного характеру;
- визначити співвідношення цивільного законодавства з іншими галузями законодавства України як інструментами не тільки правового забезпечення майнових відносин товарного характеру, а й втручання держави у відносини приватних осіб;
- визначити можливість використання законодавства ЄС та судової практики ЄС у сфері товарних майнових відносин у залежності від можливих рівнів (етапів) інтегрованості України до внутрішнього ринку ЄС та масштабів, зокрема регіонального;
- визначити основні риси трансформації господарсько-підприємницького законодавства України у зв’язку з входженням України до світової торговельної системи та перспективами входження до внутрішнього ринку ЄС;
- визначити основні риси (параметри) умовного «взірця», що використовується в процесі наближення до правових кондицій внутрішнього ринку ЄС.
Об’єктом дослідження є цивільне законодавство у взаємодії з іншими галузями законодавства України як базою правового забезпечення майнових відносин товарного характеру.
Предметом дослідження є наближення української правової моделі забезпечення майнових відносин товарного характеру до правових принципів, які діють в умовах внутрішнього ринку Європейського Союзу.
Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові методи та спеціальні методи юридичної науки.
В основу дослідження покладено метод порівняльно-правового аналізу, оскільки такий аналіз випливає з самої формули дисертації - апроксимація до умов внутрішнього ринку ЄС передбачає заміну стану диференційованості правової системи України відносно правової системи ЄС та правових систем країн-членів, а також відносно глобальної правової системи СОТ на стан сполучності, гармонізованості або у деяких галузях - уніфікованості. Оскільки аналізу піддаються цивільні майнові відносини товарного характеру та відносини, з ними пов’язані, а їх регулювання відзначається конвергенцією двох класичних правових систем світу – романо-германської системи (системи цивільного права), до якої входить українська правова система, та англо-американської, досліджуються вплив цього процесуї в українському правовому полі.
Герменевтичний метод в комплексі з формально-логічним підходом застосовується в багатьох фрагментах дослідження при тлумаченні правових норм Конституції, Цивільного, Господарського кодексів та інших актів.
Характерно, що універсальний ціннісний метод знайшов безпосереднє правове забарвлення у нормах ЄС, які визначають «європейські цінності» (Хартія про основоположні права ЄС, яка після набрання чинності Лісабонським договором прирівнюватиметься до засновницьких документів ЄС). Саме ними визначаються привабливість перспективи євроінтеграційних перетворень, в тому числі в правовій сфері, та інтенсивність перетворень в правовій системі країни-суб’єкта інтеграції. Аксіологічний підхід застосовується в дисертації також при оцінці тих чи інших правових категорій, наприклад, цінності правового інституту підприємництва як віддзеркалення самостійної ініціативної ризикової діяльності в економічній сфері на тлі таких цінностей як державні інтереси, загальносоціальні потреби тощо.
Конкретно-історичний метод наукового пізнання покладено в основу дослідження в дисертації генезису та розвитку інтеграційного правового регулювання в Україні.
За допомогою індуктивно-абстрактного підходу сформульовано концепцію «універсального бізнесового права», тезу щодо «приватно-публічних» відносин та інші положення. Системно-функціональний метод широко застосовується в процесі аналізу української національної правової системи, наднаціональної системи права ЄС, глобальної системи права СОТ та ін.
Комплексний підхід застосовано при визначенні відносин, тісно пов’язаних з цивільними майновими відносинами, при визначенні співвідношення цивільного та підприємницького законодавства, співвідношення галузей законодавства, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним з перших досліджень нової актуальної теоретичної проблеми функціонування української держави у спільному з іншими державами правовому просторі. Цей простір є масштабом для інтеграційно-правових процесів в українському праві.
Науковою новизною результатів дослідження є те, що в ньому уперше:
- визначено, що правова зовнішня інтегрованість є суттєвою ознакою при оцінці економічного правопорядку в сучасній правовій державі;
- визначено особливість процесу «інтернаціоналізації» та універсалізації українського права - з набуттям державної незалежності він поєднується з особливим вектором «націоналізації», національної реставрації та самоідентифікації;
- визначено, що процес «європеїзації» права України не завжди відповідає реальним відносинам, отже останні штучно «підтягуються» до європейських та світових правових зразків;
- визначено, що метою євроінтеграційних економічних процесів є забезпечення недискримінації нерезидентських осіб в українському правовому полі, що, у свою чергу, є запорукою недискримінації українських суб’єктів у правовому полі ЄС, а у кінцевому рахунку - позитивного економічного ефекту внаслідок прискорення обігу товарів, послуг, об’єктів інтелектуальної власності, капіталів тощо;
- висловлено гіпотезу, що виділення на практиці пріоритетних правових галузей є проявом тенденції прискорення процесу втілення економічного лібералізму як складової української національної ідеї, а штучний характер прискорення – віддзеркаленням маргінального характеру діючої моделі української економіки;
- висунуто тезу про виділення з числа галузей права України «космополітичних» галузей, які розглядаються як більш відкриті до глобальної та регіональної адаптації, та відповідну концепцію диференціації правових галузей в системі права України на «інтегративні» галузі та інші, а на цій основі - положення про вибірковий, не-фронтальний характер правової інтеграції для України;
- обґрунтовано виділення у якості інтегративних галузей законодавства України цивільного та підприємницького законодавства, що регулюють безпосередньо або опосередковано майнові відносини товарного характеру та мають достатні інтегративні властивості, є найбільш «космополітичними»; при цьому інтегрується не уся галузь, а лише окремі частини, підгалузі, блоки та окремі норми, що відповідає фрагментарному характеру інтеграції національних законодавств до права ЄС;
- висунуто тезу щодо деривативного характеру господарського законодавства України та недоцільності його функціонування незалежно від цивільного законодавства, зокрема, паралельного регулювання договірних майнових відносин та спроб поставити договірно-правові відносини приватних осіб в залежність від публічно-правових відносин через надання останнім пріоритетного та самодостатнього характеру та функції пріоритетного обслуговування владної «вертикалі» на шкоду «горизонтальним» майновим відносинам; на цій основі висунуто тезу щодо діючого господарського законодавства як частини цивільного законодавства України;
- на розвиток існуючої концепції «приватно-публічних» («публічно-приватних») відносин сформульовано відмінну ознаку «приватно-публічних» відносин як відносин деривативного характеру, де фізична особа або юридична особа приватного права виступає їх ініціатором та бенефіціаром, а самі відносини мають взаємний збалансований характер на відміну від схожих відносин («публічно-приватних»), які характерні ініціативою з боку суб’єкта публічного права, незбалансованістю та імперативним характером регулювання, втручанням держави у бізнесові стосунки приватних осіб, обґрунтовано тезу щодо ознак їх галузевого розмежування ;
- обґрунтовано тезу, що зовнішньоекономічні відносини належать у широкому їх розумінні до цивільно-правової галузі, зокрема, до міжнародного приватного права, а також до підприємницького права як деривативної частини цивільного права України;
- висунуто тезу щодо співвідношення приватноправового та публічно-правового засобів регулювання та щодо віднесення до останніх усього діючого законодавства, зокрема цивільного, залишаючи при цьому у приватноправовій сфері договірні регулятори;
- висунуто тезу, що в умовах інтеграції до внутрішнього ринку ЄС акти законодавства ЄС, включаючи акти Суду ЄС, мають незалежно від членства України в ЄС використовуватися як джерело права України;
- визначено правові режими співпраці суб’єктів підприємництва в рамках «єврорегіонів»;
- визначено відмінність поняття конвергенції законодавства від адаптації та «вирівнювання» - останні передбачають одностороннє добровільне пристосовування законодавства країни до зарубіжного законодавства, тоді як конвергенція є переходом законодавства від адаптації як первинного, підготовчого етапу правової інтеграції до більш високого ступеня – переходу до етапів власне правової інтеграції - гармонізації та уніфікації, від одностороннього «наближення» до взаємного «зближення» законодавств різних країн через загальний транснаціональний «зразок» за узгодженою процедурою та за допомогою наднаціональних структур;
- визначено роль підприємницького права як засобу забезпечення захисту суб’єктів підприємництва у їх відносинах з державою та взагалі захисту підприємництва як конституційної цінності, а також потребу преференційного режиму охорони прав та правового захисту, зважаючи на ризиковий характер діяльності підприємця та його ключове місце у структурі сучасного ринкового суспільства;
- сформульовано умовно-теоретичний взірець для вдосконалення «деривативного» правового забезпечення цивільних майнових відносин, який формулюється як «універсальне» або «універсально-регіональне» бізнесове право, визначено його предмет та систему;
- дано загальну характеристику інтеграційного законодавства України, що забезпечує майнові відносини, як частини регіонального та глобального інтеграційного права.
Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації можуть використовуватися у нормотворчому процесі, в першу чергу при вирішенні питань гармонізації законодавства України щодо законодавства ЄС, в процесі приведення законодавства України у відповідність до норм і принципів СОТ, а також при укладенні нової «поглибленої» угоди між Україною та ЄС, зокрема, при розробці правової моделі «поглибленої та усесторонньої» зони вільної торгівлі, розробці правових умов вільного руху товарів, послуг, капіталів та людей між Україною та країнами ЄС, участі українських суб’єктів цивільного права у внутрішньому ринку ЄС та їх діяльності у спільному правовому полі.
Ці положення можуть використовуватися також при підготовці навчальної літератури, методичних матеріалів, у навчальному процесі для викладання у вищих юридичних навчальних закладах таких дисциплін як «Право Європейського Союзу», «Цивільне право», «Міжнародне торгове право», «Міжнародне інвестиційне право», «Міжнародне приватне право», «Порівняльне цивільне і комерційне право».
Положення дисертації використано дисертантом при викладанні ним в Одеській національній юридичній академії курсів «Право Європейського Союзу», «Порівняльне цивільне і комерційне право», «Міжнародне підприємницьке і торгове право», «Зовнішньоекономічне право», «Інвестиційне право».
Дисертант використав положення дисертації працюючи у складі експертної групи при Міністерстві закордонних справ України (Проект «Консультування з юридичних питань делегації України на переговорах з ЄС щодо укладання нового базового договору». Жовтень 2007 р. - січень 2008. Міжнародний фонд «Відродження», реєстраційний номер 37704).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовано у виступах автора на конференціях, симпозіумах, семінарах, круглих столах, зокрема: круглому столі з питань імплементації Плану дій ЄС - Україна (Представництво Європейської комісії в Україні. Київ, 28 січня 2008 р.); круглому столі «Європейська та євроатлантична інтеграція: стан та перспективи співробітництва» (Одеська облдержадміністрація. Одеса, 11 липня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: правові та економічні аспекти» (Британська рада, Українська асоціація європейських досліджень, ОНЮА. Одеса, 8 червня 2007 р.); науково-практичному семінарі «Європейський Союз: 50 років після Римських договорів. Євроінтеграційні перспективи України: нові моделі» (Інститут євроатлантичного співробітництва, м. Київ, Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, ОНЮА та ін. Одеса, 12 травня 2007 р.); 10-й звітній науковій конференції ОНЮА «Правове життя сучасної України» (Одеса, 27-28 квітня 2007 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми реалізації Плану дій Україна – ЄС» (Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України. Одеса, 9 лютого 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Правові й економічні аспекти вступу України до Світової організації торгівлі» (Британська рада, Інститут економіко-правових досліджень НАН України та ін. Донецьк, 2 березня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток європейських студій в Україні. Проблеми та перспективи» (Донецький національний університет. Донецьк, 20-21 квітня 2006 р.); 9-й звітній науковій конференції ОНЮА (Одеса, 26 квітня 2006 р.); міжнародній конференції «Ширша Європа» (Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Британська Рада. Київ, 5-7 жовтня 2006 р.); Четвертій міжнародній конференції з серії «Європейське право сьогодні: наука, освіта, практика» - «Моделі розвитку України в контексті євроатлантичної інтеграції» (Британська Рада, Польський інститут в Києві, Львівський національний університет. Львів, 2 листопада 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні питання Плану дій Україна - ЄС» (Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Британська Рада. Київ, 10 листопада 2006 р.); міжнародній конференції випускників програм наукового стажування у США «15 років пострадянських трансформацій: висновки, уроки та перспективи» (Інститут Кеннана Міжнародного наукового центру ім. Вудро Вільсона, США. Полтава, 16-18 вересня 2005 р.); міжнародній конференції «Ширша Європа» (Європейський інститут Сассекського університету, Велика Британія, Європейський коледж. Варшава, 30 червня – 2 липня 2005 р.); міжнародному семінарі «Європейський Союз: створення та етапи розвитку. Інституційна основа Європейського Союзу. Україна та Європейський Союз» (Інститут євроатлантичного співробітництва, м. Київ, Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, та ін. Одеса, 15 травня 2005 р.); 8-й звітній науковій конференції ОНЮА (Одеса, 22-23 квітня 2005 р.); Третій міжнародній конференції з серії «Європейське право сьогодні: наука, освіта, практика» - «Україна та ЄС: до нового виміру відносин» (Британська Рада, Львівський національний університет. Львів, 11 березня 2005; Форумі Партнерств в рамках міжнародного ІV Економічного форуму (Львівська облдержадміністрація. Львів, 7-8 жовтня 2004 р.); науково-практичній конференції «Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору» (Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецький національний університет. Донецьк, 30 вересня – 1 жовтня 2004 р.); міжнародній конференції випускників програм наукового стажування у США «Національна безпека України» (Інститут Кеннана Міжнародного наукового центру ім. Вудро Вільсона, США. Чернігів, 16-19 вересня 2004 р.); семінарі Термінологічної комісії Центру європейського та порівняльного права Міністерства юстиції України «Договір про Конституцію для Європи» (Міжнародний фонд «Відродження». Київ, 17 липня 2004 р.); міжнародній конференції «Судовий захист права власності: національний та європейський досвід» (Координаційна рада юстиції України та Російської Федерації, ОНЮА. Одеса, 25 червня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів» (Національна академія управління, Інститут держави і права НАН України, Інститут законодавства Верховної Ради України та ін. Київ, 28-29 квітня 2004 р.); конференції українських випускників програм наукового стажування у США «Україна – проблема ідентичності: людина, економіка, суспільство» (Інститут Кеннана Міжнародного наукового центру ім. Вудро Вільсона, США. Львів, 18-21 вересня 2003 р.); міжнародній конференції «Практичні проблеми юридичної освіти України в контексті європейської інтеграції» (Міністерство у справах міжнародного розвитку Великої Британії, Національний університет «Києво-Могилянська академія». Київ, 20 вересня 2001 р.); міжнародній конференції «Зміни у свідомості українського суспільства на зламі тисячоліть» (Відділ з питань освіти та культури Державного департаменту США; Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX)), Київ, 2001; Днях науки в НаУКМА. Підсекція «Правове регулювання економічних та інформаційних відносин» (Національний університет «Києво-Могилянська академія». Київ, 24-26 січня 2001 р.); конференції «Запобігання та протидія легалізації («відмиванню») доходів, отриманих злочинним шляхом» (Центр правової реформи і законопроектних робіт Міністерства юстиції України, Посольство США в Україні. Київ, 22-23 січня 2001 р.); конференції випускників програм, спонсорованих урядом США «Культурологічні студії в сучасній Україні» (Відділ освітніх та культурних програм Державного департаменту США; Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Київ, 20 грудня 2000 р.); Круглому столі з обговорення проекту Закону України «Про запобігання відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом» (Міністерство юстиції України, Посольство США в Україні, ОДЮА. Одеса, 1-2 грудня 1999 р.); симпозіумі «Боротьба з міжнародною організованою злочинністю» (Міністерство юстиції України, Міжнародна правова академія. Будапешт, 24-29 жовтня 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики» (Інститут законодавства Верховної Ради України. Київ, 6-7 жовтня 1999 р.); міжнародній конференції «Права людини у сучасній Україні» (Корпус миру США, ОДЮА. Одеса, 17-19 вересня 1999 р.); науково-практичній конференції «Інтеграція України в світове співтовариство» (Інформаційне агентство США (USIA), Рада міжнародних досліджень та обмінів (IREX). Київ, 19-20 грудня 1998 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Вільні економічні зони України: проблеми створення та розвитку» (Верховна Рада України, Адміністрація Президента України, Міністерство економіки України, Міністерство закордонних справ України, Інститут держави і права НАН України та ін. Київ, 26-28 жовтня 1995 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено: у двох монографіях - одну монографію «Правове забезпечення зовнішньоекономічної інтеграції України» (2007 р.) написано одноосібно, другу - у співавторстві (одноосібно написано главу); у шістьох навчальних посібниках - один навчальний посібник написано одноосібно, решта - у співавторстві (одноосібно написано по одному розділу у кожному посібнику); у двох коментарях до Господарського кодексу України (одноосібно написано коментарі до шести глав кодексу); в інших публікаціях (41), з яких статей у наукових виданнях, затверджених ВАК України, – 27, в тому числі 23 статті написано одноосібно.
Список литературы
ВИСНОВКИ
У дисертації вирішується наукова проблема, сутність якої полягає у виявленні закономірностей, що їх слід враховувати в процесі наближення до правових принципів внутрішнього ринку ЄС та створення спільного правового простору. На основі проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки.
1. Інтеграційні процеси в праві України відображають об’єктивні процеси глобалізації та регіоналізації, що відбуваються в світі, та об’єктивний процес європеїзації усіх сторін економічного, політичного та соціального життя в Україні. Але в правовій сфері вони відбуваються штучно та примусово, «на випередження», бо мають функцію «прискорювачів» реальних процесів, орієнтуючись на європейські зразки, загальновизнані правові стандарти. У сфері правового регулювання товарних майнових відносин це, перш за все, європеїзація структури відносин, модусу впливу на них з боку держави: самообмеження щодо втручання, деетатизація власності, детоталізація контролю, депубліцизація правового регулювання. Її метою має бути створення економічного правопорядку європейського типу.
2. Згода України на офіційну пропозицію Європейської комісії зайняти частку на внутрішньому ринку ЄС та брати участь у спільних «політиках» та програмах ЄС означає перспективу обмеженої інтеграції із статусом економічного учасника ЄС без набуття статусу члена ЄС. Цьому відповідатимуть «конвергенція», обмежена сферою «економічного законодавства» ЄС та сферою правового забезпечення майнових відносин товарного характеру в країнах ЄС та в Україні, створення інтегрованого з ЄС та країнами ЄС спільного правового простору у цій царині.
3. В результаті запровадження єдиних напрямів, цілей та принципів, що випрацьовуються інституціями ЄС, формується спільний правопорядок внутрішнього європейського ринку. Його межі визначаються за принципами права ЄС: доцільності, субсидіарності та пропорційності. Все, що не охоплюється дією цих принципів, залишається поза межами спільного ринкового правопорядку. Специфікою створення спільного з ЄС правового ринкового правопорядку є те, що Україна не виступатиме як країна-член ЄС, матиме обмежений статус «економічного» учасника, тобто діятиме в рамках, що визначаються не установчими договорами ЄС, а відповідною угоди з ЄС.
4. Правовою технологію створення спільного правового ринкового простору є наближення однієї правової моделі до іншої та зближення моделей. Разом з тим, «адаптацією законодавства України» неможливо досягти відповідності щодо масиву права Співтовариства (acquis communautaire), оскільки вона є лише підготовчою стадією правової інтеграції. Другим етапом має бути запропонована ЄС «конвергенція економічного законодавства». Рівнями конвергенції мають бути інтеграційні методи, що застосовуються інституціями ЄС: примусова гармонізація та уніфікація (вертикальна) засобами інтеграційного законодавства ЄС, а також добровільна гармонізація та уніфікація (горизонтально-рецептивна) засобами «м’якого права» ЄС. Засобами останнього має запроваджуватися конвергенція цивільного законодавства країн-членів, а засобами інтеграційного законодавства ЄС – конвергенція підприємницького законодавства в частині обслуговуючих правовідносини між суб’єктами приватного та публічного права.
5. Метод, за яким об’єктом процесу є ключові принципи, є найбільш плідним методом «конвергентної» гармонізації. За основу має бути покладено принципи недискримінації суб’єктів товарних майнових відносин за ознакою форм власності; стабільності правових умов діяльності; усунення економічних та позаекономічних бар’єрів та лібералізації правового регулювання руху чинників виробництва; належного управління, транспарентності; конституційної цінності та соціального захисту підприємця, який відіграє природну стабілізуючу роль середнього прошарку суспільства.
6. На базі ключового цивільно-правового принципу свободи підприємницької діяльності можна сформулювати такі похідні інтегративно-правові ринкові принципи взаємовідносин бізнесу з державою: а) пiдприємець не може бути обмежений в правах iнакше, нiж у випадках та у спосіб, прямо зазначених в законі; б) розмежування державного та недержавного секторів економіки; в) самообмеження державою свого втручання у приватно-бізнесові справи; г) єдність та диференціація контролюючої та обслуговуючої функцій держави щодо підприємців; д) недискримінація та свобода конкуренції, забезпечення рівних можливостей для ведення бізнесу, рівність приватного підприємця та держави перед законом та судом. е) презумпцiя законностi дiй пiдприємця, якщо на них немає прямої заборони, та презумція невинуватості при доказуванні вини підприємця у порушенні законодавства; є) застосування державними органами санкцiй за порушення правил пiдприємницької дiяльностi без згоди пiдприємця тiльки за рiшенням суду, причому, вони не можуть мати зворотньої сили; ж) давність для всiх санкцiй державних органiв щодо підприємця, граничної кiлькості санкцiй за одне й те ж порушення, певних максимальних меж та строків давності для майнових санкцiй та для виконання зобов’язань перед державою.
7. Перспектива створення спільного правового простору ставить питання сполучності правових систем. Оскільки сполучність правових систем країн ЄС досягається за допомогою спільної правової системи ЄС, українська національна правова система має приєднатися до останньої, використовуючи як «жорстку» її частину, так й «м’яке право». Панування в правових системах європейських країн (окрім англійського права) концепції дуалізму цивільного права та дуалізму права також ставить питання про відповідність цьому підходу в українській правовій системі та доктрині.
8. Дуалізм цивільного права, який в європейських умовах виражається наявністю поряд з цивільним законодавством торгового (підприємницького) законодавства, в Україні не забезпечується, оскільки з діючого законодавства вилучено спеціальні закони, що регулюють підприємництво, а прийнятий взамін господарський кодекс підпорядковує правове регулювання підприємництва принципам «господарювання», які суперечать принципу свободи підприємництва. Крім того, господарський кодекс не є спеціальним законом щодо цивільного законодавства. Згідно з доктриною господарського права, господарське договірне право не є частиною цивільного договірного права, що не відповідає європейській доктрині торгового (підприємницького) права (принаймні, в частині контрактного права) як спеціальної складової цивільного права. Отже, співвідношення цивільного та господарського права в українській правовій системі не є «євроінтегративним».
9. Панування в Европі правового принципу пріоритету прав людини обумовлює обмеження публічно-правової сфери регулювання, а отже, - первинний характер відносин приватно-правової сфери щодо сфери публічно-правових відносин. Відтак, інтеграція до внутрішнього ринку ЄС потребує підвищення ролі приватно-правового інтересу у регулюванні цивільних майнових відносинах товарного характеру. Межа між приватним та публічним правом в Україні має визначатися, в кінцевому рахунку, з позиції з класичної римсько-правової позиції приватного чи суспільного інтересу та за суб’єктною ознакою прав та обов’язків (у сфері регулювання майнових відносин – за ознакою права власності).
10. Визначення галузевої структури права через базові та вторинні галузі відображає класифікацію предмету правового регулювання, відповідно, на базові та вторинні відносини. Між базовими відносинами створюється зона відносин, які мають деривативну генетичну природу та забезпечувальну регулюючу функцію стосовно базових. За характером забезпечення ці відносини можна класифікувати на захисні та з надання публічних послуг («сервісні»). Вторинні відносини виникають між суб’єктом приватного права та суб’єктом публічного права з ініціативи одного з них, причому «сервісні» - лише з ініціативи суб’єкта приватного права.
11. Базова концепція інтересу, що визначає структуру права, є застосовною й до галузевого розмежування права, в тому числі – для формування «вторинних» галузей, зокрема, підприємницького права.
12. Характер відносин з ЄС на новому етапі, на відміну від відносин в рамках УПС, полягає в інтеграційній спрямованості, отже вони не можуть будуватися виключно на загальних принципах міжнародних договірних відносин - взаємності, збалансованості та «дзеркальності» зобов’язань. Одним з їх пріоритетів має бути апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин до умов внутрішнього ринку ЄС. Хоча їх суб’єктами є держави, їх реалізація неможлива без бізнесових відносин юридичних та фізичних осіб та вторинних правовідносин із змішаним суб’єктним складом. Інтеграційний характер договірних відносин з ЄС має бути забезпечено прямим закріпленням в Конституції України примату міжнародного договору.
13. Оскільки підприємець діє в умовах комерційних ризиків, збитки внаслідок яких не компенсуються, він потребує особливого правового режиму охорони та захисту. Цей режим потрiбний як преференцiйний, зважаючи на ключове мiсце пiдприємця у ринковому суспiльствi, а також на те, що пiдприємництво є в розвинутих європейських державах з ринковою економiкою ключовою суспiльною цiннiстю та нацiональним надбанням.
14. Сутність проблеми співвідношення цивільного та господарського законодавства України – встановлення оптимального правового рівня, ступеня участі держави в регулюванні цивільних майнових відносин через відносини, що з ними пов’язані. З точки зору європейських принципів субсидіарності та пропорційності ця участь має обмежуватися необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства.
15. За функціональним призначенням господарське законодавство не є спроможним визначати форми власності та види права власності, отже його положення щодо колективної власності не підлягають застосуванню. Ця категорія охоплюється категорією права спільної власності, визначеною в ЦК.
16. Правова охорона та захист пiдприємництва iснуючим iнструментарiєм норм цивiльного та адмiнiстративного, права є недостатньою. Потрiбний особливий кодифікований нормативний акт, але не «господарський» i не «комерцiйний» кодекс, а кодекс про пiдприємництво як катехiзис «європейського стилю» поведiнки держави та її органiв щодо пiдприємця. Кодекс мав би узагальнити надбання, що накопичене європейською нормотворчою та правозастосовчою практикою, та спрямувати його на захист пiдприємця вiд бюрократичної машини. Проте, було б невиправданим, щоб державнi пiдприємства належали до суб’єктів підприємництва, бо таким чином обмежувалися би права держави як власника.
17. Щодо підприємств державного сектору економіки, то регулятором їх діяльності може залишатися як раз господарське законодавство, яке виходить з доктрини права господарювання, а не приватного підприємництва, не є здатним адекватно регулювати підприємницькі відносини як відносини приватного сектору економіки та не є за своєю концепцією «конвергентним», «інтегративним» стосовно правових умов європейського ринку. Такі ж не-інтегративні властивості має й «антидискримінаційне» законодавство, що діє у сфері підприємницьких відносин.
18. Спори (конфлікти) приватних осіб з державою мають приватно-публічний характер, якщо держава не виступає в них як юридична особа-суб'єкт відносин приватноправового характеру. В цьому разі спори про захист майнових прав випливають з речового права та з конституційних правовідносин між державою та іншими суб'єктами права, в рамках яких держава приймає на себе обов'язок поважати і захищати майнові права і інтереси суб'єктів права, зокрема, право власності.
19. Перспектива участі суб’єктів підприємницької діяльності України у внутрішньому ринку ЄС ставить вже зараз проблеми, пов’язані з юрисдикцією Суду ЄС щодо справ, які випливатимуть з відносин цих суб’єктів в рамках внутрішнього ринку ЄС, в тому числі їх відносин з публічними інституціями та органами ЄС. Участь у внутрішньому ринку ЄС за правилами, що передбачені правом ЄС, має привести до інтеграції української судової системи відносно масиву права ЄС, включаючи судову практику ЄС. На подальших етапах правової інтеграції, де йтиметься вже про «відповідність» норм, перед судами України постане питання про відповідність їх рішень як нормам законодавства ЄС, так і принципам, виробленим практикою Суду ЄС. Перехід до власне інтеграції означатиме, що законодавство ЄС (включаючи практику Суду ЄС ) виступатиме як джерело права в Україні. В такому разі треба буде прийняти з цього питання спеціальний закон..
20. Оскільки одним з аспектів верховенства права як загальновизнаного принципу є провiдна роль судової практики не тільки у захисті прав особи, а й у регулюванні прав, практика українських судів має бути здатною заповнювати прогалини в системi нормативно-правового регулювання.
21. «Бiла книга» України з правової апроксимації до умов внутрішнього ринку ЄС мала б стати новим узагальнюючим доробком для українського інтеграційного права, вiхою на шляху до iнституцiональної «європеребудови» сфери та механiзму правового регулювання питань, що пов'язанi iз входженням до внутрiшнього ринку ЄС, а згодом - i до регулювання iнших правових вiдносин та формування сталих інтегративних якостей національної правової системи щодо європейського i свiтового правового простору.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативні акти
1. Конституція України.
2. Цивільний кодекс України //Відомості Верховної Ради України, 2003, №№ 40-44, ст. 356.
3. Господарський кодекс України //Відомості Верховної Ради України, 2003, №№ 18, 19-20, 21-22, ст. 144.
4. Господарський процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56.Кодекс адміністративного судочинства України //Відомості Верховної Ради України.-2005.- № 35-36, № 37. - Ст. 446
5. Закон України від 03.12.1990 р. «Про ціни і ціноутворення» //Відомості Верховної Ради України, 1990, № 52, ст. 650
6. Закон України від 07.02.1991 р. «Про підприємництво» //Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 14, ст. 168
7. Закон України від 27.03.1991 р. «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 р. //Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 24, Ст. 272
8. Закон України від 16.04.1991 р. «Про зовнiшньоекономiчну діяльність» //Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991, № 29, ст. .377
9. Закон України від 12.05.1991 р. «Про захист прав споживачів» //Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 30. – Ст. 379
10. Закон України від 10.09.1991 р. «Про захист іноземних інвестицій» //Відомості Верховної Ради України.- 1991.- № 46.- Ст. 616
11. Закон України від 12.09.1991г. «Про правонаступництво України» //Вiдомостi Верховної Ради України.-1991.-N 46.-Ст. 617.
12. Закон України від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність» //Відомості Верховної Ради України, 1991, № 47, ст. 646
13. Закон України від 05.02.1992 р. «Про Єдиний митний тариф» //Відомості Верховної Ради України, 1992, № 19, Ст. 259
14. Закон України від 13.03.1992 р. «Про іноземні інвестиції» //Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 26.- Ст. 357
15. Закон України від 03.06.1992 р. «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» //Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 33.- Ст. 474.
16. Закон України від 13.10.1992 р. «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» //Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 50.- Ст. 676
17. Закон України від 17.12.1993 р. «Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні» //Відомості Верховної Ради України, 1993, № 6
18. Закон України від 22.09.1994 р. «Про приєднання України до Міжнародної угоди по цукру 1992 року» //Відомості Верховної Ради України, 1994, № 40, ст. 362.
19. Закон України від 10.11.1994 р. «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» //Відомості Верховної Ради України.-1994.- № 46.- Ст. 415
20. Закон України від 10.11.1994 р. «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» //Вiдомостi Верховної Ради України.1994. - № 46. - Ст. 417
21. Закон України від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» //Відомості Верховної Ради України.- 1997.- № 27.- Ст. 181.
22. Закон від 16.11.1995 р. «Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів» //Урядовий кур’єр, 1995, № 183-184
23. Закон України від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування» //Відомості Верховної Ради України, 1996, № 19, ст. 80
24. Закон України від 07.05.1996 р. «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» //Відомості Верховної Ради України, 1996, № 28, ст. 133.
25. Закон України від 07.05.1996 р. «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» //Відомості Верховної Ради України, 1996, № 28, ст. 131
26. Закону від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» //Відомості Верховної Ради України.- 1997.- № 24.- Ст. 170.
27. Закон України від 24.05.1996 р. «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби».- Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 32. – Ст. 151
28. Закон України від 07.06.1996 р. «Про захист від недобросовісної конкуренції» //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 36. – Ст. 164.
29. Закон України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» //Відомості Верховної Ради України, 1997, № 21, ст 156
30. Закон України від 03.06.1997 р. «Про внесення змін до деяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання» //Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 29, ст. 189
31. Закон України від 17.07.1997 р. «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» //Відомості Верховної Ради України, 1997, № 44, ст. 281
32. Закон України від 19.09.1997 р. «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» //Відомості Верховної Ради України, 1997, № 47, Ст. 294
33. Закон України від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику» //Відомості Верховної Ради України, 1998, № 1, ст. 1
34. Закон України від 23.12.1997 р. «Про безпечність та якість харчових продуктів» //Відомості Верховної Ради України, 2005, № 50, ст 533
35. Законом України від 19.03.1999 р. «Про ратифікацію Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва» //Відомості Верховної Ради України.- 1999.- № 18.- Ст. 145
36. Закон України від 09.04.1999 р. «Про місцеві державні адміністрації» //Відомості Верховної Ради України.- 1999.- № 20-21.- Ст. 190
37. Закон України від 05.05.1999 р. «Про металобрухт» //Відомості Верховної Ради України, 1999, № 25, Ст. 212.
38. Закон України від 15.07.1999 р. «Про внесення змін в деякі закони України з метою стимулювання інвестиційної діяльності» //Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 39, ст. 357
39. Закон України від 16.07.1999 р. «Про концесії» //Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 372
40. Закон України від 10.09.1999 р. «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» //Відомості Верховної Ради України, 1999, № 44, ст. 389
41. Закон України від 06.10.1999 р. «Про ратифікацію Угоди про створення зони вільної торгівлі та Протоколу про внесення змін та доповнень до Угоди про створення зони вільної торгівлі» //Відомості Верховної Ради України, 1999, № 48, ст. 416
42. Закон України від 20.10.1999 р. «Про транзит вантажів» //Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 51, ст. 446
43. Закон України від 04.11.1999 р. «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування підакцизних товарів (продукції)» //Відомості Верховної Ради України.-1999.- № 52. – Ст. 464
44. Закон України від 14.12.1999 р. «Про концесії на будівництво і експлуатацію автомобільних доріг» //Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 3, ст. 21
45. Закон України від 17.02.2000 р. «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчізняного походження» //Офіційний вісник України.- 2000.- № 8.- Ст. 304.
46. Закон України від 16.03.2000 р. «Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами» //Відомості Верховної Ради України. - 2000.- № 21.- Ст. 161
47. Закон України від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» //Відомості Верховної Ради України, 2001, № 10, ст. 44
48. Закон України від 19.10.2000 р. «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» //Вiдомостi Верховної Ради України, 2000. - № 49. - Ст. 424
49. Закон України від 11.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції» //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 12. – Ст. 64.
50. Закон України від 05.04.2001 р. «Про Митний тариф України» //Офіційний Вісник України 2001, N 18, ст. 781.
51. Закон України від 15.11.2001 р. «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про державну підтримку автомобілебудівної промисловості України» //Відомості Верховної Ради України.-2002.-№ 9.- Ст. 68
52. Закон України від 20.12.2001 р. «Про внесення змін в деякі закони України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених з участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» //Відомості Верховної Ради України, 2002, № 15, ст. 100.
53. Закон України від 07.03.2002 р. «Про ратифікацію Угоди про основні напрями співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежниз Держав у галузі захисту прав споживачів» //Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 32. – Ст. 227
54. Закон України від 24.10.2002 р. «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» //Відомості Верховної Ради України, 2003, № 1, ст. 1
55. Закон України від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» //Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31, ст. 263
56. Закон України «Про рекламу» від 15.05.2003 р. //Офіційний вісник України. – 2003. - № 38. – Ст. 2020.
57. Закон України від 19.06.2003 р. «Про основи національної безпеки України» //Відомості Верховної Ради України, 2003, № 39, ст. 351
58. Закон України від 09.07.2003 р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» //Урядовий кур’єр, 2003, № 150
59. Закон України від 11.09.2003 р. «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» //Відомості Верховної Ради України, 2004, № 9, ст. 79
60. Закон України від 23.10.2003 р. «Про внесення змін в деякі закони України з питань оподаткування по зернових культурах» //Відомості Верховної Ради України, 2004, № 4, ст. 110
61. Закон України від 20.11.2003 р. «Про внесення зміни до статті 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»« //Урядовий кур’єр, 2003, № 241
62. Закон України від 18.03.2004 р. «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». - //Відомості Верховної Ради України. -2004. - № 29. - Ст. 367.
63. Закон України від 18.03.2004 р. «Про розвиток автомобільної промисловості України» //Офіційний вісник України, 2004, № 26, ст. 360
64. Закон України від 20.04.2004 р. «Про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору» //Відомості Верховної Ради України, 2004, № 32. – Ст. 388.
65. Закон України від 24.04.2004 р. «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про приєднання України до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 року» та про ратифікацію додаткових протоколів до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями» //Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 50, ст. 534
66. Закон України від 11.05.2004 р. «Про третейські суди» //Урядовий кур’єр, 2004, № 111
67. Закон України від 29.06.2004 р. «Про міжнародні договори України» //Урядовий кур’єр, 2004, № 155.
68. Закон України від 12.01.2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)» //Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 10. – Ст. 187
69. Закон України від 04.02.2005 р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» //Відомості Верховної Ради України, 2005, № 11, Ст. 205.
70. Закон України від 25.03.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» //Відомості Верховної Ради України, 2005, № 18-19, Ст. 267
71. Закон України від 23.06.2005 р. «Про міжнародне приватне право» //Урядовий кур'єр 2005, № 163
72. Закон України від 06.07.2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування операцій, пов’язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва)» //Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 432;
73. Закон України від 06.07.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність»« //Відомості Верховної Ради України, 2005, № 34, ст. 434.
74. Закон України від 06.07.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про розвиток автомобільної промисловості України»« //Відомості Верховної Ради України, 2005, № 34, ст. 436.
75. Закон України від 07.07.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»« //Урядовий кур’єр, 2005, № 142.
76. Закон України від 06.09.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» //Урядовий кур’єр, 2005, № 203.
77. Закон України від 01.12.2005 р. «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» //Урядовий кур’єр, 2006, № 64.
78. Закон України від 01.12.2005 р. «Про внесення змін до Закону «Про захист прав споживачів»« //Урядовий кур'єр 2006, № 9.
79. Закон України від 15.12.2005 р. «Про внесення змін до закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та інших законодавчих актів України» //Урядовий кур’єр, 2006, № 51
80. Закон України від 22.12.2005 р. «Про іпотечні облігації» //Урядовий кур’єр, 2006, № 31
81. Закон України від 22.12.2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» //Урядовий кур’єр, 2006, № 41;
82. Закон України від 22.12.2005 р. «Про доступ до судових рішень» //Офіційний Вісник України 2006, N 1-2, ст. 13.
83. Закон України від 22.12.2005 р. «Про іпотечні облігації» //Урядовий кур’єр, 2006, № 31.
84. Закон України від 11.01.2006 р. «Про приєднання України до Конвенцій УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг» //Відомості Верховної Ради України, 2006, № 16, ст. 138.
85. Закон України від 11.01.2006 р. «Про приєднання України до Конвенцій УНІДРУА про міжнародний факторинг» //Відомості Верховної Ради України, 2006, № 16, ст. 139.
86. Закон України від 12.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» та інших законів України» //Урядовий кур’єр, 2006, № 27.
87. Закон України від 19.01.2006 р. «Про внесення зиін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавчими актами України у сфері ліцензування» //Урядовий кур'єр 2006, № 33.
88. Закон України від 09.02.2006 р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу щодо захисту прав інтелектуальної власності» //Урядовий кур’єр, 2006, № 42
89. Закон України від 22.02.2006 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» //Урядовий кур’єр, 2006, № 59.
90. Закон від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» //Офіційний Вісник України 2006, N 12, ст. 792
91. Закон України від 21.09.2006 р. «Про управління об’єктами державної власності» //Відомості Верховної Ради України, 2006, № 46, ст. 456.
92. Закон України від 16.11.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»« //Урядовий кур’єр, 2006, № 233
93. Закон України від 05.04.2007 р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» //Відомості Верховної Ради України. – 2007. - № 29. – Ст. 389.
94. Декрет Кабінету Міністрів України від 11.01.1993 р. № 4-93 «Про Єдиний митний тариф України» //Відомості Верховної Ради України, 1993, № 12, ст. 107; Офіційний вісник України, 2004, № 13, ст. 883
95. Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» //Відомості Верховної Ради України, 1993, № 17, ст. 184.
96. Декрет Кабінету Міністрів від 20.05.1993 р. № 55-93 «Про режим іноземного інвестування» //Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 28.- Ст. 302.
97. Постанова Верховної Ради України від 17.09.1992 р. «Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав відносно договорів» //Вiдомостi Верховної Ради України. - 1992. - № 41.- Ст. 601
98. Постановою Верховної Ради від 14.07.1993 р. «Про приєднання України до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями» //Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 36.- Ст. 370
99. Постанова Верховної Ради України від 17.12.1993 р. «Про ратифікацію договору з Литовською Республікою про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах» //Вiдомостi Верховної Ради України. -1993. - № 52. - Ст. 499
100. Постанова Верховної Ради України від 19.03.1996 р. «Про порядок введення у дію Закону України «Про іноземні інвестиції» //Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 26, ст. 358; 1999, № 36, ст. 327
101. Постанова Верховної Ради України від 09.01.2007 р. «Про рекомендації парламентських слухань «Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи» //http://zakon.rada.gov.ua
102. Указ Президента України від 21.02.1994 р. № 61/94 «Про додаткові заходи щодо делегування Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській обласним державним адміністраціям повноважень щодо управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності» //www.zakon.rada.gov.ua
103. Указ Президента України від 04.10.1994 р. № 566/94 «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України» //www.zakon.rada.gov.ua
104. Указ Президента України від 06.04.1996 р. № 255/96 «Про Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ //Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, № 12197/1999.
105. Указ Президента України від 11.06.1998 р. № 615/98 «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» //Офіційний вісник України, 1998, № 24.- Ст. 870.
106. Указ Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» //Офіційний вісник України, 1998, № 30. - Ст. 1119.
107. Указ Президента України від 09.02.1999 р. № 145/99 «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади» //Офіційний вісник України. - 1999. - № 6. - Ст. 189
108. Указ Президента України від 14.09.2000 р. № 1072/2000 «Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу» //Офіційний вісник України, 2000, № 39.- Ст. 1648; www.rada.gov.ua
109. Указ Президента України від 25.05.2001 р. № 341/2001 «Про Концепцію державної регіональної політики» //Офіційний вісник України, 2001, № 22, ст. 983.
110. Указ Президента України від 05.02.2002 р. № 104/2002 «Про програму заходів по завершенню вступу України до Світової організації торгівлі» //Офіційний Вісник України 2002, № 6, ст. 242.
111. Указ Президента України від 15.06.2005 р. № 951/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 20 травня 2005 року «Про заходи щодо забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі» //Урядовий кур'єр 2005, № 114.
112. Указ Президента України від 29.06.2005 р. № 1003/2005 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» //Урядовий кур’єр, 2005, № 20.
113. Указ Президента України від 19.07.2005 р. № 1116/2005 «Про заходи щодо поліпшення інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні» //Урядовий кур’єр, 2005, № 135
114. Указ Президента України від 24.11.2005 р. № 1648/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» та від 28 жовтня 2005 року «Про заходи щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні» //Урядовий кур'єр 2005, № 228
115. Указ Президента України від 30.12.2005 р. № 1873/2005 «Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інновацій» //Урядовий кур’єр, 2006, № 14.
116. Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1994 р. № 323 //http://www.rada.kiev.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/show.cgi
117. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.1995 р. № 294 «Про затвердження Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про реалізацію режиму вільної торгівлі» - www.zakon.rada.gov.ua
118. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р. № 1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» //Офіційний Вісник України 1997, № 41
119. Постанова Кабінету Міністрів України від від 02.07.1998 р. № 999 «Про затвердження Порядку здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів підрозділами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки» //Офіційний Вісник України 1998,27 від 23.07.1998 р.
120. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1998 р. № 1413 «Про затвердження Антикризових заходів фінансової стабілізації» - www.nau.ua
121. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.1998 р. № 1414 «Про заходи щодо стабілізації споживчого ринку» //Урядовий кур'єр 1998, № 175-176
122. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.01.1999 р. № 12 «Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах» //Офіційний вісник України, 1999, № 1, ст. 19
123. Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р № 1496 //Офіційний вісник України. - 1999. - № 33. - Ст. 1735.
124. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 р № 575 «Про приведення рішень Кабінету Міністрів України у відповідність з Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)» //Урядовий кур’єр, 04.04.2000 р.- №61.- С.10.
125. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 587 «Деякі питання розвитку транскордонної співробітництва і єврорегіонів» //Офіційний Вісник України 2002, № 18, ст. 938
126. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 р. № 737 «Про перелік, обсяги і порядок ввезення товарів, що використовуються для будівництва та виробничої діяльності підприємств з виробництва автомобілів і комплектуючих виробів до них і не оподатковуються під час ввезення їх на митну територію України» //Офіційний вісник України, 2002, № 23, ст. 1110
127. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.2003 р. № 100 «Про затвердження орієнтовного плану законопроектної роботи на 2003 рік» //Офіційний Вісник України 2003, № 4, ст. 140
128. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.2004 р. № 500 «Про утворення Комісії із сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвесторами та органами виконавчої влади» //Офіційний вісник України, 2004, № 16, ст. 1117; Офіційний Вісник України 2005, № 52, ст. 3274
129. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 р. № 1365 «Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» //Офіційний Вісник України 2004, № 42, ст. 2763
130. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 30.03.2005 р. № 215 «Про внесення зміни до Антикризових заходів фінансової стабілізації» //Урядовий кур'єр 2005, № 60.
131. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 р. № 395 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 р. № 1104» //Офіційний вісник України, 2005, № 22, ст. 1212
132. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2005 р. № 666 «Про утворення Українського центру сприяння іноземному інвестуванню //Урядовий кур’єр, 2005, № 148
133. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2005 р. № 788 «Про визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України» //Офіційний Вісник України 2005, N 34, ст. 2062
134. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2005 р. №1304 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2006 році» //Офіційний Вісник України 2006, № 1-2, ст. 26.
135. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.2006 р. «Про заходи щодо удосконалення системи державних закупівель» //Урядовий кур’єр, 2006, № 26.
136. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 771 «Про передачу Українського центру сприяння іноземному інвестуванню до сфери управління Державного агентства з інвестицій та інновацій» //Офіційний Вісник України 2006, № 22, ст. 1650
137. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 р. №1411 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році» //Офіційний Вісник України 2008, № 1, ст. 11.
138. Постанова Кабінету Міністрів України від 113.02.2008 р. № 54 «Про утворення Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України» //http://zakon.rada .gov.ua
139. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 238-р «Про затвердження заходів щодо виконання у 2007 році Плану дій Україна – ЄС. - http://zakon.rada.gov.ua
140. Постанова Правління Національного банку України від 09.03.2000 р. № 93 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 09.04.98 р. № 349» //Офіційний вісник України, 2000, 12.
141. Постанова Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 280 «Про врегулювання питань іноземного Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затв. наказом МЗЕЗторгу України від 18.01.1996 р. № 30 - www.nau.ua
142. Державний класифікатор України. ДК 017-98. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності. Затверджено наказом ДержстандартуУкраїни від 02.07.1998 р. № 459. - Видання офіційне. – К.: Держстандарт України, 1998. – 641 с.
143. Класифікатор галузей законодавства України, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 02.06.2004 р № 43/5. – http://www.nau.ua
144. Наказ Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної ми тної декларації» //Урядовий кур’єр, 2005, № 81.
145. Наказ Міністерства юстиції України від 28.04.2005 р. № 42/5 «Про впорядкування процесу здійснення експертизи проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності acquis communautaire». – http://zakon.rada.gov.ua
146. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» //Офіційний Вісник України 2005, N 19, ст. 1006.
147. Постановление Верховного Совета СССР от 17.04.1991 г. «О присоединении Союза Советских Социалистических Республик к Гаагской конвенции 1961 года, отменяющей требование легализации иностранных официальных документов //Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. - 1991. - № 17. - Ст. 496
148. Торговое уложение от 10 мая 1897 г. /Германское право. Часть ІІ. Торговое уложение и другие законы. – М.: МЦФЭР, 1996. – с. 15-153.
149. Торговый кодекс Чешской Республики. – Прага: Смешанная торговая палата «Восток», 1993. – 152 с.
150. Директива 2004\39\ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року «Про ринки фінансових інструментів, що вносить зміни в Директиви Ради 85/611/ЄЕС і 93/6/ЄЕС та Директиву 2000/12/ЄЕС Європейського парламенту та Ради і припиняє дію Директиви Ради 93/22/ЄЕС – www.nau.kiev.ua
151. Regulation No 864/2007/EC of the European Parliament and of the Council of 11 July 2007 on the law applicable to non-contractual obligations (Rome II) //Official Journal of the European Union, 2007, L 199. – P. 40-49.
152. Council Regulation (EEC) No 2658/87 oj 23 July 1987 on the tariff and statistical nomenclature and on the Common Customs Tariff //Official Journal of the European Community, 1987, L 256, p.1; Official Journal of the European Union, 2005, L 82. - P.1
153. Сouncil Regulation (EEC) No 2913/92 of 12 October 1992 establishing the Community Customs Code //Official Journal of the European Communities, 1992 L 302.
154. Council Regulation (EC) No 519/94 of 7 March 1994 on common rules for imports from certain third countries and repealing Regulations (EEC) Nos 1765/82, 1766/82 and 3420/83 //Official Journal of the European Communities, 1994 L 67.
155. Council Regulation (EC) No 3285/94 of 22 December 1994 on the common rules for imports and repealing Regulation (EC) No 518/94 //Official Journal of the European Communities, L 349, 31.12.1994, P. 53.
156. Council Regulation (EC) No 384/96 of 22 December 1995 on protection against dumped imports from countries not members of the European Community //Official Journal of the European Communities, 1996 L 56.
157. Council Regulation No 2820/98 of 21 December 1998 applying a multiannual scheme of generalized tariff preferences for the period I July 1999 to 31 December 2001 //Official Journal of the European Union.- 1998. - L. 346. – P.1.
158. Council Regulation (EC) No 1346/2000 of 29 May 2000 on insolvency proceedings //Official Journal of the European Union, L 160. – 30.6.200. – P. 1-18.
159. Council Regulation (EC) No 2238/2000 of 9 October 2000 amending Regulation (EC) No 384/96 on protection against dumped imports from countries not members of the European Community //Official Journal of the European Communities, L 257, 11.10.2000. - P. 2 – 3
160. Council Regulation (EC) 44/2001 of 22 December 2000 on jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters //Official Journal of the European Union, 2001, L 012. – P. 1.
161. Council Regulation No 2157/2001 of 8 October 2001 on the Statute for a European company (SE) //Official Journal of the European Communities.- 2001. - L. 294. – P.1.
162. Council Regulanion No 2501/2001 of 10 December 2001 applying a scheme of generalized tariff preferences for the period from 1 January 2002 to 31 December 2004 //Official Journal of the European Union. — 2001. — L. 346. — P. 1
163. Council Regulation (EC) No 1407/2002 of 23 July 2002 on State aid to the coal industry //Official Journal of the European Communities, 2002, L 205. - P. 1-8.
164. Council Regulation (EC) No 1/2003 of 16 December 2002 on the implementation of the rules on competition laid down in Articles 81 and 82 of the Treaty //Official Journal of the European Community, 2003, L 1. - P. 1.
165. Council Regulation No 1435/2003 of 22 July 2003 on the Statute for a European Cooperative Society (SCE) //Official Journal of the European Union.- 2003. - L. 207. – P.1.
166. Council Regulation No 2211/2003 of 15 December 2003 amending Regulanion (EC) No 2501/2001 applying a scheme of generalized tariff preferences for the period from 1 January 2002 to 31 December 2004 and extending it to 31 December 2005 //Official Journal of the European Union. — 2003. — L. 332. — P. 1.
167. Council Regulation (EC) No 139/2004 of 20 January 2004 on the control of concentrations between under takings (the EC Merger Regulation) //Official Journal of the European Union, 2004, L 24. - P. 1.
168. Council Regulation (EC) No 980/2005 of 27 June 2005 applying a scheme of generalized tariff preferences //Official Journal of the European Union, 2005, L 169. - P.1
169. Сouncil Regulation (EC) No 2117/2005 of 21 December 2005 amending Regulation (EC) No 384/96 on protection against dumped imports from countries not members of the European Community //Official Journal of the European Union, L 340, 23.12.2005. - P.17.
170. Council Regulation (EC) No 735/2007 of 11 June 2007 amending Regulation (EC) No 1784/2003 on the common organization of the market in cereals //Official Journal of the European Union, 2007, L 169. - P. 6.
171. Directive 94/47/EC of the European Parliament and of the Council of 26 October 1994 on the protection of purchasers in respect of certain aspects of contracts relating to the purchase of the right to use immovable properties on a timeshare basis //Official Journal of the European Communities, 1994, L 280. – P. 83.
172. Directive 95/46/EC of the European Parliament and of the Council of 24 October 1995 on the protection of individuals with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data //Official Journal of the European Communities, 1995, L 281. – P.31-50.
173. Directive 97/5/EC of the European Parliament and of the Council of 27 January 1997 on cross-border credit transfers //Official Journal of the European Communities, 1997, L 043. – P. 25-30.
174. Directive 97/7/EC of the European Parliament and of the Council of 20 May 1997 on the protection of consumers in respect of distance contracts //Official Journal of the European Communities, 1997, L 144. – P. 19.
175. Directive 97/55/EC of European Parliament and the Council of 6 October 1997 amending Directive 84/450/EEC concerning misleading advertising so as to include comparative advertising //Official Journal of the European Union. – L 290. – 23.10.1997. – P. 18-23
176. Directive 97/66/EC of the European Parliament and of the Council of 15 December 1997 concerning the processing of personal data and the protection of privacy in the telecommunications sector //Official Journal of the European Communities, 1998, L 024. – P.1-8.
177. Directive 98/6/EC of the European Parliament and of the Council of 16 February 1998 on consumer protection in the indication of the prices of products offered to consumers //Official Journal of the European Communities, 1998, L 080. – P. 27-31.
178. Directive 98/27/EC of the European Parliament and of the Council of 19 May 1998 on injunctions for the protection of consumers’ interests //Official Journal of the European Communities, 1998, L 166. – P. 51-55.
179. Directive 1999/93/EC of the European Parliament and of the Council of 13 December 1999 on a Community framework for electronic signatures //Official Journal of the European Union, 2000, L 013. – P. 12.
180. Directive 1999/44/EC of the European Parliament and of the Council of 25 May 1999 on certain aspects of the sale of consumer goods and associated guaranties //Official Journal of the European Communities, 1999, L 171. – P. 12-16.
181. Directive 2000/31/EC of the European Parliament and of the Council of 8 June 2000 on certain legal aspects of information society services, in particular electronic commerce, in the Internal Market (‘Directive on electronic commerce’) //Official Journal of the European Union, 2000, L 178. – P.1-16.
182. Directive 2000/35/EC of the European Parliament and of the Council of 29 June 2000 on combating late payment in commercial transactions //Official Journal of the European Union, 2000, L 200. – P.35-38.
183. Directive 2004/25/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004 on takeover bids //Official Journal of the European Union, 2004, L 142. – P.12-23.
184. Directive 2004/48/EC of the European Parliament and of the Council of 29 April 2004 on the enforcement of intellectual property rights //Official Journal of the European Union, 2004, L 157. – P.45-85.
185. Directive 2005/29/EC of the European Parliament and of the Council of 11 May 2005 concerning unfair business-to-consumer commercial practices in the internal market and amending Council Directive 84/450/EEC, Directives 97/7/EC, 98/27/EC and 2002/65/EC of the European Parliament and of the Council and Regulation (EC) № 2006/2004 of the European Parliament and of the Council //Official Journal of the European Union. – L 149. – 11.06.2005. – P. 22-39
186. Directive 2005/56/EC of European Parliament and the Council of 26 October 2005 on cross-bopder mergers of limited liability companies //Official Journal of the European Union. – 2005, L 310. – P.1.
187. Directive 2006/123/EC of the European Parliament and of the Council of 12 December 2006 on services in the internal market //Official Journal of the European Union, 2006, L 376. – P. 36-68.
188. Council Directive 84/450/EEC of 10 September 1984 relating to the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States concerning misleading advertising //Official Journal of European Communities. – L 250. – 19.09.1984. – P. 17-20.
189. Council Directive 85/374/EEC of 25 July 1985 on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States concerning the liability for defective products //Official Journal of European Communities. – L 210. – 7.8.1985. – P. 29-33.
190. Council Directive 85/577/EEC of 20 December 1985 to protect the consumer in respect of contracts negotiated away from business premises //Official Journal of the European Communities, 1985, L 372. – P. 31.
191. Council Directive 86/653/EEC of 18 December 1986 on the coordination of laws of the Member States relating to self-employed agents //Official Journal of the European Communities, 1986, L 382. – P.17-21.
192. Council Directive 87/102/EEC of 22 December 1986 for the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States concerning consumer credit //Official Journal of the European Communities, 1987, L 42. – P. 48; 1998, L 101. - P.17.
193. Council Directive 87/344/EEC of 22 June 1987 on the coordination of laws, regulations and administrative provisions relating to legal expenses insurance //Official Journal of the European Communities, 1987, L 185. – P.77-80.
194. Council Directive 89/552/EEC of 3 October 1989 on the coordination of certain provisions laid down by law, regulation or administrative action in Member States concerning the pursuit of television broadcasting activities //Official Journal of the European Communities, 1989, L 298. – P. 23; 1997, L 202. – P.60.
195. Council Directive 90/314/EEC of 13 Оctober 1990 on package travel, package holidays and package tours //Official Journal of the European Communities, 1990, L 158. – P. 59.
196. Council Directive 91/308/EEC of 10 June 1991 on prevention of the use of the financial system for the purpose of money laundering //Official Journal of the European Communities, 1991, L 166. - P. 77; 2001, L 344. – P.76-81.
197. Council Directive 92/28/EEC of 31 March 1992 on the advertising of medicinal products for human use //Official Journal of the European Communities, 1992, L 113. – P. 13.
198. Council Directive 92/96/EEC of 10 November 1992 on the coordination of laws, regulations and administrative provisions relating to direct life assurance and amending Directives 79/267/EEC and 90/619/EEC (third life assurance Directive) //Official Journal of the European Communities, 1992, L 360. – P.1-27.
199. Council Directive 93/13/EEC of 5 April 1993 on unfair terms in consumer contracts //Official Journal of the European Communities, 1993, L 95. – P. 29.
200. Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 of the common system of value added tax //Official Journal of the European Union, L 347. – 11.12.2006. – P. 1.
201. Council Decision 94/80/EC of 22 December 1994 concerning the conclusion on behalf of the European Community, as regards matters within its competence, of the agreements reached in the Uruguay Round multilateral negotiations (1986-1994) //Official Journal of the European Communities, L 336, 23.12.1994. - P. 1-2
202. Council Decision 98/552/EC of 24 September 1998 on the implementation by the Commission of activities relating to the Community market access strategy //Official Journal of the European Communities, 1998, L 265. - P. 31.
203. Commission Regulation (EEC) No 2454/93 of 2 July 1993 laying down provisions for the implementation of Council Regulation (EEC) No 2913/92 establishing the Community Customs Code //Official Journal of the European Community, 1993, L 253. - P.1.
204. Commission Regulation (EC) No 772/2004 of 27 April 2004 on the application of Article 81 (3) of the Treaty to categories of technology transfer agreements //Official Journal of the European Union, 2004, L 123. - P. 11-17.
205. Commission Regulation (EC) No 1628/2006 of 20 January 2006 on the application of Articles 87 and 88 of the Treaty to national regional investment aid //Official Journal of the European Union, 2006, L 302. - P. 29-40.
206. Commission Regulation (EC) No 1998/2006 of 15 December 2006 on the application of Articles 87 and 88 of the Treaty to de minimus aid //Official Journal of the European Union, 2006, L 379. - P. 5-10.
207. Commission Recommendation 94/390/EC of 25 May 1994 concerning the taxation of small and medium-sized enterprises //Official Journal of the European Communities, 1994, L 177. – P.1.
208. Commission Recommendation 94/1069/EC of 7 December 1994 on the transfer of small and medium-sized enterprises //Official Journal of the European Communities, 1994, L 385. – P.14 -17.
209. Commission Recommendation of 6 May 2003 concerning the definition of micro, small and medium-sized enterprises //Official Journal of the European Union, 2003, L 124. – P.36-41.
210. Commission Recommendation 2005/309/EC of 12 July 2004 on the transposition into national law of Directives affecting the internal market //Official Journal of the European Union, 2005, L 98. - P. 47.
Міжнародні угоди
211. Венская конвенция о правопреемстве государств в отношении договоров от 23.08.1978 г. //Советский ежегодник международного права. - М.,1980. - С. 382-397;
212. Договір між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій від 04.03.1994 р. - www.nau.ua
213. Договор между правительством Литовской Республикой и правительством Украины о правовой помощи и правовых отношениях в гражданских, семейных и уголовных делах от 07.07.1993 г. //www.nau.ua
214. Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною і Румунією від 02.06.1997 р. - www.nau.ua
215. Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями від 09.11.1995 р. //Офіційний Вісник України 2006, № 9, ст. 586
216. Единый Европейский Акт /Хиршлер М., Циммерман Б. Западноевропейские интеграционные объединения. Право. – М.: Прогесс, 1987. – С.330-365.
217. Європейська Рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями //Офіційний Вісник України 2006, № 9, ст. 585
218. Європейська Рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями.- Рада Європи.- Українська.правнича фундація (б.м.,б.р.).- 33 с.
219. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985 р. //Бюллетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні.- 1997. -(вип.) 2.- С.5.
220. Заключний акт, який втілює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів /Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998, с. 2.
221. Конвенция о мирном разрешении международных столкновений от 5 (18) октября 1907 г. /Международное публичное право. Сборник документов. Том 1. – М.: Издательство БЕК, 1996. – С. 414-419.
222. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року //Відомості Верховної Ради України.-1997.-№ 40.- Ст. 263
223. Конвенция, отменяющая требования легализации иностранных официальных документов, 1961 г. /Международное частное право (Действующие нормативные акты). - М.:Триада Лтд, 1997, С.410-414.
224. Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах //Офіційний Вісник України, 2005, № 44, ст. 2821
225. Конвенція про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р. //Офіційний Вісник України 2005, № 44, ст. 2824
226. Концепція з формування Єдиного економічного простору. - www.zakon.rada.gov.ua
227. Международная конвенция о Гармонизированной системе описания и кодирования товаров. – http://www.nau.ua
228. Ніццький договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, Договорів про заснування Європейських Співтовариств та деяких пов’язаних з ними актів /Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. Загальна частина. – К.: КНЕУ, 2002, с.374-375.
229. План дій Україна-Європейський Союз. – К.: ТОВ «Компанія Лік», 2006. – 40 с.
230. Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС) про приєднання Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до УПС та внесення змін до УПС. – http://www.nau.kiev.ua
231. Протокол до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року (підписаний 24.06.1993 р.) - www.zakon.rada.gov.ua
232. Протокол до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року (підписаний 14.11.1997 р.) - www.zakon.rada.gov.ua
233. Протокол про внесення змін і доповнень до Протоколу про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1994 року, підписаного 24 червня 1993 р. (підписаний 04.10.2001 р.) - www.zakon.rada.gov.ua
234. Протокол між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року (підписаний 13.02.1998 р.) - www.zakon.rada.gov.ua
235. Протокол про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю від 17 вересня 1994 року (підписаний 29.12.1997 р.) - www.zakon.rada.gov.ua
236. Протокол № 2 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, який стосується міжтериторіального співробітництва від 05.05.1998 р. //Офіційний Вісник України 2006, № 9, ст. 587
237. Соглашение о стабилизации и ассоциации между бывшей югославской республикой Македония, с одной стороны, и Европейскими Сообществами и их государствами-членами, с другой стороны. – http://www.eulaw.edu.ru/documents/legislation/
238. Соглашение о товарообороте и производственной кооперации в области машиностроения на взаимоувязанной основе (Москва, 9 декабря 1994 года) //Содружество. Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ, 1994, № 4 (17), С. 53-55
239. Соглашение между государственным концерном «Азерхимия» Азербайджанской республики и Министерством промышленности Украины о специализации и производственной кооперации от 22.02.1996 г. и 19.06.1996 г. – http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/show.cgi
240. Статьи соглашения Международного Валютного Фонда. – Вашингтон, округ Колумбия, США: Международный валютный фонд , 1994
241. Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.1993 р. - www.zakon.rada.gov.ua
242. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Бєларусь про вільну торгівлю від 17.12.1992 р. - www.zakon.rada.gov.ua
243. Угода про принципи економічного, науково-технічного і культурного співробітництва прикордонних областей Російської Федерації і України від 28.06.1993 р. - http://www.nau.ua
244. Угода про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 23.12.1993 р. - http://www.rada.gov.ua
245. Угода про партнерство та співробітництво. Повний текст угоди, підписаної між Європейським Союзом та Україною в Люксембурзі 16 червня 1994 року. – Київ: Представництво Європейської Комісії в Україні [б.р.]. – 69 с.
246. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю від 17.09.1994 р. - www.zakon.rada.gov.ua
247. Угода між Україною та Угорською Республікою про сприяння та взаємний захист інвестицій від 11.10.1994 р. - www.nau.ua
248. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про реалізацію режиму вільної торгівлі від 08.02.1995 р. - www.zakon.rada.gov.ua
249. Угода між Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про виробничу кооперацію від 24.04.1998 р. – http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/cgibin/show.cgi?nreg=643_093&card=1
250. Угода про захисні заходи /Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998, с. 292-300.
251. Угода про основні напрями співробітництва держав-учасниць СНД у галузі захисту прав споживачів від 25.01.2000 р. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_534
252. Угода про формування Єдиного економічного простору //Урядовий кур’єр, 2003, № 177, с.4
253. Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 07.10.2004 р. //Офіційний Вісник України, 2006, № 36, Ст. 2534.
254. Угода між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами від 29.07.2005 р. //Офіційний Вісник України 2006, N 13, ст. 944.
255. Угода між Кабінетом Міністрів України та Європейським співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами від 18.06.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
256. Agreement between the European Community and the Republic of Cyprus establishing cooperation in the field of small and medium-sized enterprises within the framework of the third multiannual programme for small and medium-sized enterprises (SMEs) in the European Union (1997 to 2000) //Official Journal of the European Union,2000, L 197. P.49-52.
257. Agreement on the European Economic Area. – http://secretariat.efta.int/WEB/EuropeanEconomicArea/EEAAgreement/EEAAgreement/
258. Convention de sauvgarde des Droits de l’Homme et des Libertes Fondamentales /Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі, 1/1999. – К.: Український центр правничих студій, 1999, с.87-117
259. Convention on the law applicable to contractual obligations opened for signature in Rome on 19 June 1980 //Official Journal of the European Communities, 1998, C 27. – P.36-53.
260. Convention on the Settlement of Investment Disputes between States and Nationals of Other States /ICSID Basic Documents. – Washington, D.C.: International Centre for Settlement of Investment Disputes, 1985, P.7-31Treaty Establishing the European Community /European Union Law. Selected Documents. – St.Paul, MN: West Group, 2002, р.124.
261. International Convention on the simplification and harmonization of Customs procedures /World Customs Organization. Handbook International Convention on the simplification and harmonization of Customs procedures. Internet Edition (Kyoto, 18 May 1973). Amending Supplement No. 13 – January 1993. 1st Edition (October 1975) – Draft legal: D/1975/0448/2 – http://www.unece.org/trade/kyoto/
262. Partnership and Cooperation Agreement between the European Communities and their Member States, and Ukraine //Official Journal of the European Communities, 1999 L 49.
263. Proposed EU/Ukraine Action Plan - http://www.europa.eu.int
264. Stabilisation and Association Agreement between the European Communities and their Member States of the one part, and the Republic of Croatia of the other part ////Official Journal of the European Union, 2005, L 26. – P.3.
265. The results of the Uruguay Round of multilateral trade negotiations: the legal texts, Geneva: GATT Secretariat, 1994.
266. Treaty Establishing the European Community /European Union Law. Selected Documents. – St.Paul, MN: West Group, 2002, р.4 -140
267. Treaty on European Union /European Union Law. Selected Documents. – St.Paul, MN: West Group, 2002, р.141-168
268. Treaty Establishing a Constitution for Europe //Official Journal of the European Union, C 310,volume 47, 16 December 2004, p.1.
269. Treaty of Lisbon amending the Treaty of European Union and the Treaty establishing the European Commun
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Скачать бесплатно
21779.doc
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.