У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА
Количество страниц
240
ВУЗ
ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Год сдачи
2006
Содержание
ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................…..…....... 3
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ І РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА.............. 13
1.1. Генезис двостороннього співробітництва України і Республіки Польща.......................................................................................................13
1.2. Роль Республіки Польща як стратегічного партнера у процесі входження України в європейські та євроатлантичні структури......... 44
1.3. Кодифікація джерел правового регулювання двостороннього співробітництва України і Республіки Польща.......................................59
Висновки до розділу 1……………………………………………..……..74
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ І РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА................................….................77
2.1. Загальні засади двостороннього співробітництва України і Республіки Польща. ......................................................................................................77
2.2. Правова регламентація торговельно-економічних відносин………....98
2.3. Правове забезпечення співробітництва в гуманітарній, правовій та інших сферах суспільного буття.......……………………………...….. 123
Висновки до розділу ………………………...…………………….........150
РОЗДІЛ 3 ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО (ТКС) УКРАЇНИ І РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ТА ЙОГО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ..153
3.1. Місце і роль транскордонного співробітництва в рамках двостороннього співробітництва України і Республіки Польща….....153
3.2. Правове забезпечення транскордонного співробітництва.................. 167
Висновки до розділу 3…………………………..……………………...174
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................…....... 195
ДОДАТКИ ................................................................................................................…...227
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Характерною особливістю сучасного світового розвитку є значне розширення впливу міжнародного права, зростання його ролі в регулюванні відносин між державами на дво – і багатосторонній основі у політичній, економічній, гуманітарній і інших сферах. На активізацію договірного процесу в міжнародних відносинах благотворно впливає й збільшення кількості суб’єктів міжнародного права, що відбулося в результаті розпаду СРСР, так званої “соціалістичної співдружності ” й інших держав. До числа таких відносzться й Україна та Республіка Польща, що розбудовують нині правові держави, формують нормативно-правову договірну базу на визнаних світом загальнотеоретичних засадах і демократичних принципах.
Дослідження правового регулювання суспільних відносин між двома державами засвідчує, що українсько-польські стосунки налагоджувалися протягом багатьох століть і пройшли в своєму розвитку кілька етапів, спільними рисами яких є: безперервність взаємодії між двома сусідніми слов’янськими народами в усіх сферах життя; відносна взаємозалежність політичних, економічних та культурних інтересів; вплив усіх видів співпраці на формування державницької ідеології обох країн у плані подальшого розвитку взаємовідносин та удосконалення їх правової бази на сучасному цивілізованому рівні.
Генезис цих стосунків показує, що їхнє становлення відбувалося як складний і суперечливий процес, хоч в ньому домінували тенденції до порозуміння, взаємозближення.
У радянський період зв’язки між Україною і Польщею були закріплені офіційно, але вони носили екстенсивний характер, здійснювались під щільним контролем з боку КПРС і ПОРП, були заідеологізованими. Фактично до 1991 р. Польща розглядалася як партнер СРСР, а не України, хоч левова доля цих зв’язків припадала на УРСР.
90-ті роки стали своєрідним етапом у розвитку країн колишнього соціалістичного табору, суть якого полягала у спробі переходу на якісно вищий ступінь суспільного розвитку. Політична сфера таких держав еволюціонувала від тоталітаризму до демократії; економічна – від командної до ринкової системи господарювання; соціальна – від обмеження конституційних прав людини до їх практичної реалізації; гуманітарна – від класових до загальнолюдських цінностей; міжнародна – від об’єкта до суб’єкта геополітики. Тобто і колишні радянські республіки (як Україна), і країни, залежні від СРСР (як Польща), здійснили поступовий перехід до повної політико-ідеологічної незалежності.
При виборі теми дисертаційного дослідження враховувалися не тільки її безперечна актуальність, а й стан розроблення в науці міжнародного права.
У науковій літературі практично відсутні дослідження з питань правового регулювання двостороннього співробітництва України та Республіки Польща. Склалася така ситуація, коли наукова розробка проблеми відбувається майже слідом за правозастосовчою практикою щойно створеної нормативно-правової бази міждержавних відносин. Тому монографічна література з проблеми фактично відсутня, вона представлена в основному працями теоретичного плану: теоретичною розробкою сучасного права міжнародних договорів і, зокрема, властивостей сучасного міждержавного договору (М. Баймуратов, А. Булгаа, О. Давидов, С. Кашкін., І.Лукашук, Н. Пархоменко, А.Талалаєв, Б.Топорнін, В. Шумілов), або підручниками з теорії міжнародного права та історії держави і права (С. Алексєєв, М. Буроменський, О. Висоцький, А.Венгеров, В. Денісов, А.Дмитрієв, В. Євінтов. В.Копейчиков, В.Котюк, С. Котаров, В. Муравйов, Н. Хома., А. Чайковський і ін.).
Для аналізу, кодифікації і класифікації та характеристики договорів у сфері українсько-польських торговельно-економічних відносин, які в нашому дослідженні складають найбільш чисельну групу нормативно-правових актів, ми скористалися схемою кодифікації і класифікації, наведеною у праці досвідченого юриста – міжнародника, к.ю.н. В. Шумилова “Міжнародне публічне економічне право” (Москва, 2001 )[1], а також І. Лукашука – д.ю.н., професора, Заслужного діяча науки Росії “Сучасне право міжнародних договорів. В 2 ч.” [130] (Москва, 2004). Дослідженням всіх типів договорів з нормативно-правовим змістом у системі права України займається українська дослідниця Н. Пархоменко [2]. І хоч предметом її досліджень є договір у системі права України, однак, проведений нами аналіз показує, що виявлені дослідницею основні властивості нормативно-правового договору (рівність сторін, свобода волевиявлення та вибору партнерів, охорона і забезпечення з боку держави і ін.), послідовно закладалися в усі міждержавні договори, що регулювали українсько-польські економічні, політичні, культурні й інші відносини у 90-ті рр. ХХ ст. і є актуальними в сучасній практиці міждержавного правотворення.
При аналізі нормативно-правових актів ми скористалися також теоретичними узагальненнями ще одного сучасного українського дослідника А. Булгаа, який підготував дисертаційне дослідження на тему: “Міжнародно-правова практика тлумачення норм міжнародних договорів” (Київ, 2002) [3], ввівши в науковий обіг різні аспекти тлумачення міжнародних договорів: доктринальних, нормативних, практичних. Нас зацікавив, зокрема, метод політичного тлумачення, який ми використали при характеристиці “Декларації про принципи та основні напрями розвитку українсько-польських відносин” [4], “Спільного Комюніке про встановлення ближчим часом дипломатичних відносин між Україною і Республікою Польща” [5] і ін.
Більш наближеною до теми нашого дослідження в частині регіонального, транскордонного і прикордонного співробітництва є докторська дисертація М.О. Баймуратова “Міжнародне співробітництво органів місцевого самоврядування України”, захищена у 1996 р. в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова [6] Окремий підрозділ присвячений висвітленню організаційно-правових форм співробітництва органів місцевого самоврядування (ОМСВ) України із зарубіжними партнерами. На жаль, автор не наводить прикладів такого співробітництва між ОМСВ України і Польщі, а їх є чи не найбільше у практиці такого спілкування з іншими сусідніми державами. Такими фактами оперують, наприклад, українські дослідники А. Круглашов і О.Мельник, аналізуючи основні тенденції сучасного розвитку МСВ в Україні та Польщі [7], В. Колесник, висвітлюючи прикордонні контакти між областями України та Польщі в 2-й половині ХХ ст.[8], а також польські дослідники М. Матусяк [9], М. Маліковскі [10], А. Хойновска [11], які засвідчують активну участь ОМСВ у формуванні нормативно-правової бази співробітництва на регіональному і транскордонному рівні.
І на завершення, декілька узагальнень про стан вивчення у науковій літературі організаційно-правових механізмів реалізації українсько-польського стратегічного партнерства і трансформації Європейського права в законодавство України і Польщі. Зазначимо, що у двосторонніх відносинах ці проблеми визначались від самого початку, актуалізувались в другій половині 90-х рр., а в наукових дослідженнях почали розроблятись лише два – три роки тому. Так, відносини України і Польщі в контексті Європейської інтеграції вивчав С. Павленко [12]. Зокрема, він досліджував діяльність Консультаційного Комітету Президентів України та Польщі (ККП), Українсько-польського Економічного форуму [12, с. 30-34].
Зі свого боку зазначимо, що Європейське Співтовариство від самого початку продекларувало заінтересованість у розвитку європейського напряму зовнішньої політики України і Польщі. Зокрема, у 1999 р. Парламентська асамблея Ради Європи звернулась до ряду впливових міжнародних органів, а саме: Європейського парламенту, Європейської комісії, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Конгресу місцевих та регіональних влад, а також Фонду соціального розвитку Ради Європи з пропозицією надати Україні необхідну допомогу. Відтоді ці проблеми почали активно розроблятись в Інституті законодавства Верховної Ради України, Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, м. Харків, Юридичному інституті Одеського держуніверситету імені І.І. Мечникова, Львівському національному університеті імені Івана Франка і ін.
Так, В. Опришко – директор Інституту законодавства ВР України, доктор юридичних наук, чл.-кор. НАН України опублікував в журналі “Право України” (2001, №2) програмну статтю “Питання трансформації Європейського права в законодавство України”. Автор зазначає, що це питання повинно розглядатись в контексті значно ширшої проблеми сучасності – уніфікації існуючих правових систем, а це, в свою чергу, потребує цілеспрямованої та скоординованої діяльності різних держав і міжнародних організацій [13, с. 27]. Ст. науковий співробітник цієї ж науково-дослідної установи С. Солдатенко у статті “Міжнародні нормативно-правові акти та принципи верховенства права” визначає основні підходи до співвідношення міжнародного права та права національного [14, с. 214]. Інший український дослідник А. Горбенко у статті “Розбудова договірно-правових відносин України з Європейським Співтовариством”, опублікованому в журналі “Економіка, фінанси, право” (2001, №10), наводить деякі цікаві приклади таких відносин [15, с. 14-17].
Цю тему активно розробляють і польські дослідники. Так, А. Тарговський в роботі “Доганяти час, або як постати в Європі” [16] акцентує увагу на необхідності якнайшвидшого переходу на європейські стандарти права у міжнародних відносинах, в тому числі й у відносинах з Україною. А. Маначинський [17] і Т. Ольшанський [18] розглядають перспективи співробітництва України і Польщі в контексті близькосхідної політики НАТО і співпраці по формуванню нової моделі колективної безпеки в Європі і у світі.
Таким чином, основні зацікавлення українських і польських дослідників, які займаються питаннями двосторонньої співпраці у різних сферах політичного, економічного, духовного життя, в основному збігаються. Однак, в українській науці поки що немає докладно розробленої концепції щодо оцінки стану українсько-польських стосунків, в тому числі й ефективності їх договірно-правової бази. Хоч в цілому українська та польська наукова література, присвячена вказаним питанням, розглядається і оцінюється нами як єдиний джерельний комплекс, частини якого взаємно доповнюють одна одну, складаючи загальний фон для нашого дослідження.
Отже, проведення об’єктивного аналізу та наукової оцінки стану правових взаємовідносин між Україною і Республікою Польща є досить актуальними як з точки зору кращого усвідомлення помилок та здобутків, здійснених у тій чи іншій сфері співробітництва, так і для планування наступних етапів зближення двох держав, вироблення нових договірно-правових актів, з використанням досвіду попереднього спілкування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає основним напрямам державної політики в галузі міжнародних договорів, міждержавних зв’язків, міжнародних відносин у формуванні двостороннього сівробітництва. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Волинського державного університету імені Лесі Українки в межах міжвузівської програми “Актуальні питання реформування правової системи в Україні“.
Мета і завдання дослідження. Оперуючи усією різноманітністю юридичних (правових) документів, фактів, конкретних явищ у двосторонніх стосунках України і Республіки Польща, виявити об’єктивні закономірності цього процесу і особливості становлення їх нової договірно-правової бази. Для цього передбачається вирішити наступні задачі:
- проаналізувати особливості договірних взаємовідносин як специфічного інструменту регулювання відносин співробітництва між Україною і Польщею;
- розкрити історичні тенденції правовідносин між двома державами, з виділенням конкретного досвіду для використання в сучасній практиці державотворення;
- визначити місце, значення та структуру українсько-польського співробітництва в системі сучасних міждержавних зв’язків і міжнародних відносин;
- виявити і проаналізувати головні чинники й джерела формування нової правової бази українсько-польських стосунків;
- розкрити сутність процесу та особливості кодифікації правових норм, що регулюють відносини між двома державами;
- визначити та охарактеризувати місце і роль політичних контактів між сусідніми державами у формуванні двостороннього співробітництва;
- розкрити правову природу, суть та особливості торговельно-економічного співробітництва, співробітництва в гуманітарній, правовій сфері, та правову природу транскордонного співробітництва;
- виявити специфіку ефективності українсько-польських міждержавних договорів у правозастосовчій практиці країн.
Об’єкт дослідження – взаємодія України і Республіка Польщі як суб’єктів міжнародно-правових відносин.
Предмет дослідження – особливості правового регулювання двостороннього співробітництва України та Республіки Польща.
Методологічна основа і методи дослідження. Вибір методології і методів обумовлені науковою і прикладною доцільністю. В основу дисертаційного дослідження покладені наукові методи і принципи, що властиві як загальній теорії права, так і теорії міжнародного права з притаманними йому специфічними особливостями. У роботі використано порівняльно-історичний, порівняльно-правовий (для співвідношення норм національного законодавства, що закріплюють основні способи (прийоми) правового регулювання, з правовими нормами законодавства інших держав), формально-юридичний, структурний методи дослідження і методи системного аналізу. Методологічну основу дослідження склали принципи об’єктивності, системності (при дослідженні системних зв’язків між нормативними правовими актами та їх застосуванні) і формальної логіки (поняття, судження, синтез, порівняння, узагальнення тощо).
Наукова новизна отриманих у дослідженні результатів полягає в тому, що вперше автором здійснено спробу аналізу правової моделі (конструкції) двостороннього співробітництва як специфічної форми міждержавного співробітництва на прикладі українсько-польських міждержавних стосунків з використанням нових, більш сучасних норм міжнародного права. На цій основі показано особливості, сутність і структуру двостороннього співробітництва України і Польщі. Наукову новизну дослідження найбільш повно відображають такі найважливіші науково-теоретичні положення й висновки:
- доведено, що двостороннє співробітництво України і Республіки Польща є історично зумовленим процесом взаємодії двох держав із спільним кордоном, який базується на відсутності взаємних претензій (в т.ч. і територіальних), поваги правосуб’єктності та суверенних прав, добросовісності та взаємного сприяння;
- обґрунтовується думка, що на різних історичних етапах Річі Посполита визнавалась повністю чи частково міжнародна правосуб’єктність України, що підтверджується міжнародними договорами: Гадяцьким (1668 р.), Варшавським (1920 р.)та Ризьким (1921 р.);
- доведено, що двостороннє співробітництво України і Республіки Польща –особлива всеохоплююча, комплексна і цілісна форма міжнародних відносин, яка сприяє адаптації і гармонізації українського законодавства до стандартів ЄС через імплантацію положень двосторонніх міжнародних договорів з Республікою Польща;
- вперше здійснено кодифікацію джерел правового регулювання двостороннього співробітництва України і Республіки Польща;
- сформульовано поняття стратегічного партнерства як категорії, яка передбачає прийняття на себе Республікою Польща зобов’язань щодо представлення інтересів України в процесі входження останньої в євроатлантичні структури та створення сприятливих передумов для дво- і багатосторонніх відносин з країнами-учасницями ЄС, а також розкривається правова природа та сутність стратегічного партнерства;
- стверджується, що транскордонне співробітництво України і Республіки Польща – невід’ємна складова двостороннього співробітництва, новітня форма взаємодії адміністративно-територіальних одиниць країн-сусідів;
- обґрунтовується можливість використання транскордонного співробітництва в якості альтернативного режиму Спеціальним економічним зонам та іншим територіям з пільговими режимами при входженні України в СОТ.
Проблемне вивчення важливої наукової проблеми дозволить здобувачеві вийти на прогнозоване, перспективне планування дальшого розвитку цього процесу, що є досить суттєвим з точки зору можливого удосконалення договірно-правової бази України в стосунках з іншими державами світу.
Практичне та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні положення й основні висновки можуть бути використані вченими, представниками органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які займаються розробкою і впровадженням нової нормативно-правової бази міждержавних стосунків України, а також плануванням видів і обсягів співробітництва в економічній, гуманітарній сферах, у рамках Єврорегіону “Буг”, для поліпшення якості як законотворчої, так і правозастосовчої, виконавчої діяльності у згаданих напрямках співробітництва.
Окремі положення та висновки дисертації можуть бути використані:
- у науково-дослідницькій сфері – для подальшого розроблення проблеми, способів (прийомів) правового регулювання двосторонніх міждержавних відносин;
- у правотворчій сфері – при розробленні проектів нормативно-правових актів, а також для забезпечення ефективної реалізації норм міжнародного права;
- у навчальному процесі – при підготовці підручників, навчальних посібників з курсу “Міжнародне право”.
Теоретичні положення дисертації можуть сприяти удосконаленню навчального процесу при викладанні курсів історії та теорії міжнародного права, міжнародних відносин, історії політичних і правових вчень, конституційного права, інших галузевих навчальних дисциплін, а також при підготовці відповідних навчальних видань.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Основні положення дисертації були апробовані в навчальному процесі юридичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки при викладанні курсу “Міжнародне публічне право”. Вони також відображені у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та шести тезах наукових конференцій, зокрема: Міжнародна наукова конференція “Україна і Польща у світовій історії: політика, економіка, культура” (29 травня 2002 р., Острог), I Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики XXI століття. Шості читання пам'яті В. Липинського” (17 квітня 2003 р., Луцьк.), Науково-практична конференція “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (30 квітня 2004 р., Львів.), І Міжвузівська науково-практична конференція “Актуальні питання реформування правової системи України” (21-22 травня 2004р., Луцьк.), Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (30 вересня – 1жовтня 2004 р., Луцьк), ІІ Міжвузівська науково-практична конференція “Актуальні питання реформування правової системи України” (27-28 травня 2005р., Луцьк.),
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, відображені в публікаціях, а саме: у трьох статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України, двох статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з історичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України шести тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура і обсяг дисертаційної роботи.Структура роботи обумовлена її предметом, метою і завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінки, в тому числі основного тексту – 194 сторінки. Загальна кількість використаних джерел – 331 найменуваня.
Список литературы
ВИСНОВКИ
Як свідчить історична ретроспектива, і Україна, і Польща пройшли тривалу дистанцію державотворення і формування національного та міждержавного права. З давніх часів у них існувало законодавство. Кардинальні зміни в соціально-економічному житті східної (української) і північної (польської) груп західних слов’ян в другій половині І тис. н. е., перш за все, генезис феодальних відносин і виникнення ранньокласової державності, створили необхідні передумови для виникнення політичних взаємовідносин між ними. Отже, встановлення русько-польських міждержавних зв’язків тісно пов’язане з процесом складання державних територій Древньої Русі і Польщі, а політичні відносини знаходилися в тісному зв’язку з внутрішнім соціально-економічним і політичним розвитком двох слов’янських країн.
У другій половині ХХ століття зв’язки між Україною і Польщею набули якісно нового політичного забарвлення. Понад чотири десятиліття вони здійснювалися в умовах соціалістичної системи і на основі договірно-правової бази, яка не має аналогів у попередній історії двох держав. У цій системі схема українсько-польських стосунків відтворювала в основному формальний договірно-правовий процес, а зв’язки між державами носили екстенсивний характер. Фактично до 1991 р. Польща на міждержавному рівні розглядалась як партнер СРСР, а не України.
Становлення і розвиток українського-польсько співробітництва наприкінці 80-х - на початку 90-х рр., в контексті загальної, цілком успішної зовнішньоекономічної діяльності Польщі, незважаючи на певний оптимізм, викликаний підписанням широкомасштабного Договору між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво від 18 травня 1992 р., проходили в складних внутрішньополітичних та економічних умовах для обох країн і не відзначились “особливим” чи то “стратегічним” партнерством попри значну кількість пропагандистсько-інформаційних заяв щодо їх специфічності.
Однак, можна з цілковитою впевненістю говорити про те, що вже на початку 90-х рр. відбулося організаційно-правове становлення українсько-польського ділового партнерства. Дві новостворені й оновлені на демократичних засадах держави швидше й ефективніше від інших країн Центральної і Південно-Східної Європи врегулювали успадковані від минулого проблеми взаємовідносин і створили спеціальні договірно-правові механізми двостороннього співробітництва, які в основному відповідали сучасним нормам міжнародного права. Очевидно, що регулярні зустрічі на вищому рівні, робота Консультативного комітету при президентах обох країн створили передумови для довірчих стосунків і тісної взаємодії, що у свою чергу, сприяло успішному формуваню договірно-правової бази міждержавних відносин.
Як наслідок, лише протягом 1991-1995 рр. органами державної влади обох країн (кабінетами міністрів, МЗС, галузевими міністерствами) було розроблено, погоджено і підписано близько 350 нормативно-правових актів (договорів, угод, декларацій, конвенцій, протоколів), які регулювали широкий комплекс відносин на державному рівні в економічній, гуманітарній, правовій, військовій і інших сферах життєдіяльності.
Започаткувала цей процес Декларація про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин (Київ, 13.10.1990 р. ), в якій Україна і Республіка Польща заявили про своє прагнення до утвердження між ними, як суверенними державами, добросусідських відносин, що відповідають їхнім національним інтересам, основою яких є принципи Статуту ООН, Хельсінського заключного акту та інших документів НБСЄ , зокрема, принципи суверенної рівності, непорушності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, мирного врегулювання спорів. Обидві держави виходили з того, що всебічний розвиток мирних, добросусідських українсько-польських відносин є конкретним внеском у зміцнення регіонального співробітництва та у будівництво загальноєвропейського дому.
Правовою основою формування якісно нової системи двосторонніх відносин став широкомасштабний міждержавний Договір між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво (Варшава, 18. 05.1992 р.), який створив надійну договірно-правову базу для розвитку політичного співробітництва, економічних, наукових, культурних зв’язків. Важливою його особливістю стала спрямованість сторін до участі в процесах загальноєвропейської інтеграції і багатосторонньому регіональному співробітництві та впровадженні найвищих стандартів міжнародно-правового регулювання двосторонніх і багатосторонніх відносин.
Таким чином, уже на першому етапі розвитку українсько-польських взаємин було закладено основу для створення розгалуженої юридичної інфраструктури зв’язків як головної передумови встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Польща у повному обсязі.
У цьому зв’язку сталися значні зміни у нормативно-правовому механізмі регулювання економічних, валютно-фінансових і кредитних відносин. Від безпосереднього формування всього взаємного товарообігу центральні господарські органи перейшли до узгодження і юридичного оформлення стратегічних питань співробітництва, інвестиційної, структурної і соціальної політики, створення економічних і правових умов для госпрозрахункової сфери, прямої взаємодії основних господарських ланок. Цій меті успішно слугували Угода про вільну торгівлю (1995 р.), Меморандум про основи лібералізації торгівлі між двома країнами (1997 р.), Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування і ін.
У другій половині 90-х років значно розширилось правовое поле регулювання інтеграційного процесу до ЄС, регіонального, транскордонного та галузевого співробітництва. У стосунках між Україною і Республікою Польща важливим щодо цього процесу фактором став швидкий ріст міждержавної активності суб’єктів різних територіальних і галузевих утворень (областей, воєводств, районів, повітів, сільських рад, гмін, міст, підприємств, установ, закладів освіти, науки і культури, охорони здоров’я і ін.), а отже – активізація договірного процесу і значне розширення договірно-правової бази, яка відповідала міждержавним нормам регіональних зв’язків.
Відзначаючи взаємну зацікавленість у виробленні однотипної нормативно-правової бази двосторонніх стосунків, слід, разом з тим, визнати, що наприкінці 90-х років зміни в її характері ставали об’єктивно незворотними. Особливо це стало відчутним після того, як Польща вступила до НАТО (12.03.1999 р.) і визначила конкретні терміни вступу до Європейського Союзу й інших міжнародних організацій. Саме ця обставина викликала побоювання серед польських законодавців, що домовленості і договори з Україною можуть сповільнити інтеграційну ходу Польщі.
Істотним обмежувачем поглиблення співробітництва, а отже й удосконалення усіх його правних аспектів, є відмінності моделей національного розвитку. Європейський вибір Польщі від самого початку 90-х років на практиці втілювався в життя значними темпами і позначився конкретними вагомими результатами. У той же час, Україна мала набагато проблематичніші перспективи повноправної участі у процесах загальноєвропейської інтеграції. Для неї ця проблема є складною в об’єктивному й суб’єктивному відношеннях. Проте висновок тут напрошується один: саме від того, як законодавча та виконавча влади зможуть ефективно розробляти та впроваджувати, формувати дієве правове поле, залежатиме і міжнародний престиж країни, що, в свою чергу, сприятиме або гальмуватиме її інтегрування в європейські економічні та політичні структури, у світове співтовариство взагалі.
Підсумовуючи, слід все ж констатувати переважання позитивного набутку українсько-польських взаємовідносин у досліджуваний період. Вони охоплювали практично всі площини двосторонньої взаємодії держав і досягли правового простору євроатлантичних структур. Як і для будь-якої системи, якщо вона розвивається, для них характерні періоди активізації і сповільнення, пошуку компромісів і певного охолодження, що, у свою чергу, стимулює до переосмислення суті і задач нового етапу партнерських стосунків і їх законодавчого закріплення та втілення у відповідну нормативно-правову базу.
Отже, проведений аналіз правового регулювання двостороннього співробітництва України та Республіки Польща дає підстави зробити наступні висновки:
1. Історичний розвиток України і Республіки Польща засвідчив відсутність у двосторонніх відносинах територіальних та інших претензій щодо основних проблем державотворення.
2. Порівняльний аналіз дозволяє виділити найбільш плідні для законотворчого процесу періоди. Для України це – Княжа доба (ІХ – XIV ст.); Козацька доба (друга пол. XVІ – XVІІ ст.); Українська революція (1917 –1920 рр.). Для Польщі - період формування держави – від середини Х ст. до 1795 р.; відновлення Польської держави у 1918 р. і до 1939 рр. Та новітній період - з моменту проголошення незалежності України. Виділені періоди можуть бути покладені в основу наукової періодизації українсько-польських стосунків на основі відповідної нормативно-правової бази від початку їх зародження у Х ст.
3. Договірна практика України і Республіки Польща до проголошення державного суверенітету в основному зосередилася на Гадяцькому (1658р.), Варшавському (1920р.) і Ризькому (1921р.) договорах, які намагалися у тій чи іншій мірі врегулювати питання кордонів, самостійності і незалежності, прав національних меншин, громадянства, принципів репатріації та інше, що підтверджує визнання правосуб’єктності України в якості сторони договірного процесу, а отже – суб’єктом міждержавних правовідносин.
4. Двостороннє співробітництво України і Республіки Польща – особлива форма міжнародних відносин, яка сприяє адапації і гармонізації українського законодавства до стандартів ЄС через імплементацію положень міжнародних договорів, укладених з Республікою Польща.
5. Двостороннє співробітництво України і Республіки Польща започаткувала Декларація про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин (Київ, 13.10.1990 р. ), в якій Україна і Республіка Польща заявили про своє прагнення до утвердження між ними, як суверенними державами, добросусідських відносин, що відповідають їхнім національним інтересам, основою яких є принципи Статуту ООН, Хельсінського заключного акту та інших документів НБСЄ (ОБСЄ) , зокрема, принципи суверенної рівності, непорушності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, мирного врегулювання спорів. Обидві держави виходили з того, що всебічний розвиток мирних, добросусідських українсько-польських відносин є конкретним внеском у зміцнення регіонального співробітництва та у будівництво загальноєвропейського дому.
6. Порядок входження Республіки Польща у євроатлантичні структури і його юридичне оформлення є для України суттєвим досвідом на шляху до інтеграції як механізм декларування поведінки держави-учасника інтеграційного процесу та відповідного відображення в національному законодавстві регіональних та міжнародних стандартів
7. Стратегічне партнерство – правова категорія, яка передбачає взяття на себе Республікою Польща зобов’язань щодо представлення інтересів України в процесі входження останньої в євроатлантичні структури та створення сприятливих умов двосторонніх або багатосторонніх контактів і взаємовідносин з країнами-членами цих структур.
8. Джерелами правового регулювання двостороннього співробітництва України і Республіки Польща є міжнародні договори і міжнародні домовленості, серед яких слід виділити основні, зокрема, Декларацію про принципи та напрямки розвитку українсько-польських відносин (13.10.1990р.), широкомасштабний Договір між Республікою Польща і Україною про добросусідство, дружні відносини і співробітництво (18.05 1992р.) та галузеві, як, наприклад, Угода між урядом України і урядом Республіки Польща з питань культурного і наукового співробітництва (18. 05. 1992р.).
9. Кодифікація джерел правового регулювання вказує на те, що модель двостороннього співробітництва України і Республіки Польща є всеохоплюючою, комплексною і цілісною, включає взаємодію держав в економічній, гуманітарній правовій та інших сферах, в транскордонному співробітництві та може бути використана як типова не лише на регіональному, а й на універсальному міжнародному рівні у правовідносинах як з прикордонними, так і іншими державами світу.
10. Уже на першому етапі розвитку українсько-польських взаємин (1989-1991 рр.) було закладено основу для створення розгалуженої юридичної інфраструктури зв’язків як головної передумови встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Польща у повному обсязі. Важливо те, що було збережено наступність у політиці добросусідства, співробітництва і партнерства, незважаючи на зміни урядів, президентів, парламентських лідерів.
11. Динаміку законотворчого процесу закріпили і ввели у конституційно-правове русло Конституція України (1996 р.) і Конституція Республіки Польща (1997 р.). Методологічні засади партнерства визначила Постанова ВР України від 2 липня 1993 р. “Про основні напрямки зовнішньої політики України”, а організаційні – Укази Президентів України та Республіки Польща “Про створення і склад Консультаційного Комітету Президентів України та Республіки Польща”. З прийняттям цих важливих документів, які завершили політичну інституціалізацію в обох країнах, відкрилися нові можливості конституційно-правового регулювання двостороннього співробітництва.
12. Особливий статус двостороннього співробітництва – стратегічне партнерство – був закріплений підписанням широкомасштабного міждержавного Договору про добросусідство, дружні відносини і співробітництво (18. 05. 1992 р.), а також Спільною заявою Президентів Л.Кучми і А.Кваснєвського “До порозуміння і єднання” (21.05.1997 р.). У цьому контексті партнерство між обома країнами виходить за межі двостороннього співробітництва, долучається до європейської інтеграції та євроатлантичного партнерства.
13. Аналіз українсько-польських дипломатичних, політичних і економічних відносин у сучасний період дає підстави зазначити, що їх стан, динаміка та інтенсивність великою мірою залежали від зовнішньополітичних пріоритетів Києва і Варшави, а також від впливу на них інтегрованої позиції впливових країн Заходу. Зважаючи на те, що Польща і Україна діяли у напрямку зближення з європейськими та євроатлантичними інтеграційними системами, західні країни значним чином корегували співробітництво цих держав.
14. Рамкова Угода між урядом України і урядом Республіки Польща про торгівлю та економічне співробітництво (1991 р.) започаткувала нарощування спільних зусиль в удосконаленні нормативно-правової бази торговельно-економічних відносин та її узгодження із законодавством в економічній сфері обох країн, а також відповідності пріоритетним напрямкам економічного співробітництва на двосторонній основі. Важливими віхами співробітництва на цьому шляху стало укладення Угоди про взаємне заохочення і захист інвестицій (1993 р.), Угоди про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах (1995 р.), а також Меморандуму про основи лібералізації торгівлі між Україною і Республікою Польща.
15. У 90-ті роки склалась відповідна договірна база, яка за сучасними міжнародними стандартами забезпечила правове регулювання в таких важливих галузях гуманітарного співробітництва, як культура, наука і освіта, охорона здоров’я, туризм, молодіжні обміни і інше. Зі свого боку, саме гуманітарна сфера позитивно вплинула на формування змістовної частини договорів, що регулюють цю найбільш демократичну галузь інтернаціонального спілкування з точки зору їх гуманізації та гуманітаризації.
16. В умовах сучасної глобальної міждержавної системи і Україна, і Польща прагнули до юридичного оформлення своїх різнопланових і різнорівневих зв’язків на основі поєднання внутрішнього і міжнародного права. Прийняттям 22 листопада 1996 р. Закону про приєднання України до Часткової Угоди про Європейську Комісію “За демократію через право” Україна визнала, що вона дійсно пішла шляхом побудови демократичної правової держави та утвердження у цій державі принципу верховенства права, визнання загальнолюдських цінностей, зокрема, саме тих, які визнані міжнародним співтовариством та закріплені у міжнародних нормативно-правових актах, що дало можливість імплементувати ті стандарти, які водночас спрощували двостороннє українсько-польське співробітництво.
17. Транскордонне співробітництво України і Республіки Польща – регламентовані двосторонніми міждержавними угодами відносини адміністративно-територіальних одиниць з прикордонних держав, які включають взаємодію органів місцевої влади, громадян, громадських формувань, юридичних осіб, господарюючих суб’єктів тощо.
18. Транскордонне співробітництво – одна із невідємних складових українсько-польських відносин, яка свідчить про комплексний характер співробітництва двох держав.
19. Транскордонне співробітництво України і Республіки Польща зумовлене не лише необхідністю взаємодії і розвитку прикордонних територій. Воно є наслідком двосторонніх інтеграційних процесів, які пронизують сферу інтересів окремих територіальних одиниць країн-сусідів.
20. Правова модель транскордонного співробітництва України і Польщі – новітня форма взаємодії адміністративно-територіальних одиниць держав-сусідів з метою задоволення їх інтересів, універсальний досвід інтенсивного двостороннього співробітництва та основа у побудові транскордонного співробітництва з іншими державами.
21. Транскордонне співробітництво є одним із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку регіонів. Так, транскордонне співробітництво України і Республіки Польща та Білорусії включено окремим розділом в Стратегію економічного і соціального розвитку Волинської області на 2004-2009.
22. Формування транскордонних об’єднань типу єврорегіон «Буг» для забезпечення транскордонного співробітництва України і Республіки Польща є важливим напрямком реалізації стратегії Євроінтеграції України на сучасному етапі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Шумилов В.М. Международное публичное экономическое право. Учебное пособие. – M.: НИМП, 2001.- 288 с.
2. Пархоменко Н.М. Договір у системі права України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01/ НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К., 1998. -16 с.
3. Булгаа А. Международно-правовая практика толкования норм международных договоров // Автореф. дис. на соиск уч. ст. кандидата юридических наук по спец. 12.00.11 - международное право. - Институт международных отношений Киевского национального университета им. Тараса Шевченко.- Киев, 2002.- 23 с.
4. Декларація про принципи та основні напрями розвитку українсько-польських відносин // Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 р. р.- Київ: Україна, 1993.-С.27-30.
5. Спільне комюніке про встановлення ближчим часом дипломатичних відносин між Україною і Республікою Польща // Архів МЗС України. - РФ. – 6860 Спр. – 13 (б). – Арк. 9-13.
6. Баймуратов М. Міжнародне співробітництво органів місцевого самоврядування України: Автореф. дис. докт. юридичних наук: 12.00,02/ Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 1996.- 53 с.
7. Круглашов А., Мельник О. Основні тенденції сучасного розвитку місцевого самоврядування в України та Польщі // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. Том 1.- Чернівці: "Місто", 2000.-С. 214-222. 250.
8. Колесник В. Волинь - Замость, Люблін, Холм: прикордонні контакти в 2- й половині XX століття // Україна - Польща: історія і сучасність. Збірник наукових статей і спогадів пам'яті Павла Михайловича Калениченка (1925-1983). Частина 2. - Київ, 2003. - С. 3-17.
9. Matusiak Marek. Wzajemne korzyśći//NovaEuropa. - 1997.- 18 mar.
10. Malikowski M. Rodzenie się nowych form współpracy polsko-ukraińskiej w rejonach przygranicznych Polski Południowo-Wschodniej // Zeszyty Naukowe WSP w Rzeszowie. Nauki Społeczne 2.- Rzeszów., 1994.
11. Chоjnowskа A. Stosunki z Ukrainą// Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej.-1996.- Warszawa: Polski Instytut Spraw Międzynarodowych, 1997.-S.138-146.
12. Павленко С. Відносини України і Польщі в контексті Європейської інтеграції // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. - Київ, 2002.- С. 30-39. 284.
13. Опришко В. Питання трансформації Європейського права в законодавство України// Право України.-2001. - № 2.-С. 27-30.
14. Солдатенко С.М. Міжнародні нормативно-правові акти та принципи верховенства права// Право України. – 2001. - №2. – С. 210-214.
15. Горбенко А. Розбудова договірно-правових відносин України з Європейським співтовариством // Економіка, фінанси, право. - 2001.-№10.- С. 14-17.
16. Targowski A. Dogonić czas czyli jak pozostać w Europie.- Warszawa: Bellona, 1993.-287 s.
17. Manaczyński A. Rozszerzenie NATO i jego możliwe następstwa // Biuletyn Ukraiński. - 1996.- Nr 1 (25).- S. 23 - 25.
18. Olczański T. Ukraińska polityka bezpieczeństwa a NATO //Biuletyn Ukraiński.-1996.- Nr 5 (29).- S.30-44.
19. Polska i jej nowi sąsiedzi: 1989 - 1993 / praca zb. pod red. H Pracowitego.- Poznań, 1994.
20. Wielka historia Polski. - Kraków, 1997 - 2000. T.I-12 (Autorzy: A.Dognan-Ginter, F.Kiryk, J.Ryś, F. Leśniak, K. Karolczak, W. Marmon, M. Śliwa, J.Chrobaczyński).
21. “Великая хроника” О Польше, Руси и их соседях XI - XIII вв. - М, 1987. – 203с.
22. Головко A.B. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х- первой трети XVIII вв. - Київ, Наукова думка: 1988. - 136с.
23. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. - Том 2: У 2 т./ За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1998. – 347с.
24. Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польських.- М., 1961. – 192с.
25. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник/ Упоряд.: А.С. Чайковський (кер.), О.Л. Копиленко, В.М. Кривоніс, В.В. Свистунов, Г.І. Трофанчук. - К.: Юрінком Інтер, 2003р. - 656 с.
26. Nowakowski J. M. Polska Polityka Wschodnia w 1991 roku // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej 1991 - 1993.-S.77-78.
27. Historia dyplomacji polskiej (polowa X-XX w.)/ Pod red. G.Labudy P. Łossowskiego. Warszawa, 1980-1988. T. 1-5.
28. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. - К., 1998.-220 с.
29. Wilczyński W. Ekonomika i polityka gospodarcza okresu transformacji: Wybór prac z lat 1991-1995.- Poznań: Wydaw.Wyższej Szkoły Bankowej, 1996.- 201 s.
30. Historia państwa і prawa Polski. - W., 1981.-T. 1-3.
31. Литвин В. Тисяча років сусідства і взаємодії //Голос України.-2002.-8 листопада. № 207(2958).-С.4-6.
32. УСЕ. Універсальний словник-енцикдопедія / Гол. ред. чл.-кор. НАНУ М. Попович. - 2-ге вид., доп. - Київ: ПВГ Всеувито, 2001, Львів: ЛДКСР Атлас, 2001.- 1575с.
33. Історія України. В. Ф. Верстюк та ін.; Під ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997. - 424 с.
34. Леп'явко С. Українське козацтво у міжнародних відносинах (1561-1591).- Чернігів, 1999. – 241с.
35. Щербак В. Взаємовідносини українського козацтва з місцевою та центральною владою Речі Посполитої (Кінець XVI- середина XVIIст. ) // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. - Київ, 2002..- С 100-104.
36. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. - К., 1995. – 312с.
37. Смолій В. Українська козацька держава// Історія України. - 1996.- №4- С. 123-130.
38. Універсали Богдана Хмельницького 1948-1657 / Упор. І. Крип'якевич, І. Бутич.-Київ, 1998.-287с.
39. Октисюк A.M. Ретроспективний погляд на спроби правового унормування українсько-польських відносин (державницький аспект)// Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - № 6.-2002.- Луцьк, 2002.- С. 132-137.
40. Історія держави і права України: Навч. посіб. / А. С. Чайковський (кер. кол. авт.) і ін. За ред. А.С. Чайковського. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – 384с.
41. Полонська - Василенко Н. Історія України: у 2-х т. - т.1. до середини 17 ст. - 3-є видання. - К.: Либідь, 1995. - 672 с.
42. Василенко М. Збірка матеріалів до історії Лівобережної України та українського права XVI - XVIII ст. - К., 1921. - Т. 1. – 276 с.
43. Ділова документація Гетьманщини ХVІІІст. - К.: Наукова думка, 1993. - 496с.
44. Мокрий В. Сьогодні, вчора, завтра поляків та українців// Україна: Польща між минулим і майбутнім. - Львів: Фенікс, 1991. - 246 с.
45. Гудь Б. Українсько-польська військово-політична співпраця у 1917-1921 роках: генеза, результати, уроки // Варшавські Українознавчі записки.- Варшава, 1996. - С. 120-135.
46. Варгатюк С. Варшавські переговори дипломатичної місії Директорії УНР // Нова політика. - 1996.-№2. – С. 53-56.
47. Матвієнко С. Україна і Польща у 1918 році: проблема формування новітніх міждержавних відносин// Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. - Київ, 2002.- С. 44-47.
48. Дерев'янко І. Українсько-польські відносини в 1919-1921 рр // Україна і Польща – стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. – Київ, 2002. – С. 63- 70.
49. Корбинська С.Б., Карпо В.Л. До передумови Ризького договору: боротьба УНР за міжнародно-правове визнання в умовах українсько-польського конфлікту // Питання історії України. - Чернівці, 1997. Вип. 1.-С. 182-190.
50. Соловйов О. Українська державність та міжнародна дипломатія у 1919 році// Історія України. - 2000.-№ 17.- С. 26-29.
51. Киридон А., Троцький Р. Польсько-українські дипломатичні стосунки в 1918-1920 pp. як передумова Варшавської угоди // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. - Київ, 2002.- С.48-51.
52. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. - Львів, 2002. - 752 с.
53. Kupiecki R., Szezepanik K. Polityka zagraniczna Polski 1918-1994.-W., 1995. - 208 s.
54. Стахів М. Україна проти більшовиків. - Тернопіль: “Тернопіль”, 1994.- Кн.3.-244 с.
55. Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина,В.Й. Лажніка. - Луцьк: Ред. - вид. від. Волин. ун. - ту, І997.- 448с.
56. Самый стратегический партнер // 3еркало недели.-1998.-4 июля.
57. Мироченко О. М. та ін. Українське державотворення; словник-довідник. - К.: Либідь, 1997. - 246 с.
58. Stosunki Rzeczypospolitej polskiej z Państwem Radzieckim 1918-1943. Wybór dokumentów. -W., 1991. - 307s.
59. Шелухін С. Варшавський договір між поляками і С Петлюрою 21 квітня 1920 року. - Прага: Вид-во "Нова Україна", 1926. - 40 с.
60. Литвин М. Польсько-український військово-політичний діалог: від збройного конфлікту в Галичині до союзних Варшавських угод// Polska i Ukraina po II wojnie światowej… - S. 90-94.
61. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: "Каравела", Львів: "Новий світ - 2000", "Магнолія плюс", 2003.-480 с.
62. Конституційні акти України.. 1917 - 1920. Невідомі конституції України. – К., 1992. – 412с.
63. Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів (1917-1923р.) -К., 1966.- 687с.
64. Mazińska M. Współpraca międzynarodowa Polski w dziedzinie edukacji // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. 1996.- Warszawa, 1997.-S.107 – 116
65. Dokumetny і materiały do historii stosunkow polsko-radzieckich, t.IV. -Warszawa, 1965. - 440 s.
66. Захарія В.І. Українська проблема на міжнародній арені в 1919-1923 pp.// Історико-політичні проблеми сучасного світу. Збірник наукових статей. Том 8.- Чернівці: Рута, 2001.- С. 240-245.
67. Woźniak T. Stosunki polsko-ukraińskie i ich dynamika // Polska, Niemcy,Ukraina w Europie.- Rzeszów. 1996. – 312 s.
68. Боротьба за возз'єднання Західної України з Українською РСР. 1917-1939: Збірник документів та матеріалів. - К., 1979. – 512с.
69. У истоков “социалистического содружества”. СССР и восточноевропейские страны в 1944-1949 гг. - М., 1995. – 303с.
70. Деревінський В. Українсько-польські відносини у першій половині 40-хрр. // Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. - Збірник наукових праць. - Київ-Краків, 2002.- С. 158-160.
71. Polska w polityce międzynarodowej (1939-1945) Zbiór dokumentów / opr.W.T.Kowalski.-W., 1989. – 293s.
72. Україна-Польща: важкі питання. Матеріали міжнародних семінарів. - Варшава, 1998-2002.-Т. 1-8.
73. Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польського з території УРСР // Українска РСР у міжнародних відносинах. Міжнародні договори, конвенції, угоди та інші документи, які складені за участю Української РСР або до яких вона приєдналася (1945-1957). - К., 1959. -С. 193-199.
74. Депортації: Західні землі України кінця 30-х - початку 50-x pp.: Документи, матеріали, спогади у 3-х томах. - Т. 1. (1939-1945). Львів. Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича, 1996. - С. 287-293.
75. Akcja “Wisła.” Dokumenty / opr. E.Misilo.-W., 1993.
76. Repatriacja czy deportacja. Przesiedlenia Ukraincow z Polski do USRR 1944-1946. Dokumenty/opr. Misi ł o.-W., 1996.-T.1. - 406s.
77. Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польських.- М., 1961. – 192с.
78. Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Сб. документов. – М., І979, т.4. Крымская конференция руководителей трех союзных держав – СССР, США и Великобритании (4-11 февраля 1945 г.). – 242с.
79. Козловський I. Встановлення українсько-польського кордону 1941-1951 pp.-Львів, 1998. – 231с.
80. Документы и материалы по истории советско-польских отношений. Январь 1946г. -декабрь 1949г. - М.: Международные отношения, 1976. Т.9. – 397с.
81. Декларація про державний суверенітет України (16.07.1990) // Закони України. - К., 1996. - Т. 1. - С 5-9.
82. Устав Организации Обьединенных наций. 26 июня 1954г.//Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки: Практическое пособие: В 3 ч. М.: ВЛАДОС, 2000. – С. 209-211.
83. Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1944-1961рр.-К., 1963. – 400с.
84. Deszczyński P., Gołаta K., Krawulski J. Polska w systemie stosunków międzynarodowych.- Poznań, 1995. – 313с.
85. Советско-чехословацкие отношения во время Великой Отечественной войны 1941-1945гг. Документы и материалы. - М.: Международные отношения, 1960. - 444с.
86. Внешняя политика Советского Союза в период Отечественной войны. Документы и материалы. - М.: Международные отношения. 1946. - Т.З. - 466с.
87. Документы и материалы по истории советско-польских отношений // Отв. ред. И.А. Хренов, Т. Цесляк и др. – М., 1967-1986. - Т. 8. - 489с.
88. Roszkowski W. (Andrzej Albert). Historia Polski 1914 - 2000. Wyd. 8.- W., 2001.
89. Колесник В. Країни Центральної та Південно-Східної Європи від "народної демократії" до будівництва основ соціалізму (1945-1948 pp.) // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ ім. Лесі Українки. Випуск 1.- Луцьк, 1995.-С. 14-22.
90. Balcerowicz L. Socializm, kapitalizm, transformacja: szkice z przełomu epok.- Warszawa: PWN, 1997.-388 s.
91. Очерки истории советско-польских отношений. 1917-1977/ отв. редакторы: И. И. Костюшко, Л. Базылёв.- М.: Наука, 1979.-584 с.
92. СРСР и Польша. Интернациональные связи. История и современность.- М.,1978. – 368с.
93. Советский Союз - Народная Польша 1944 - 1974. Документы и материалы. – М., 1974. – 316с.
94. Яровий В. І. Новітня історія країн Східної Європи. 40 - 90-ті роки XX ст. Київ: Либідь, 1997.- 269с.
95. СЭВ // Внешняя политика Советского Союза. 1949 год. – М. - 1953. - С. 44-45.
96. Стрільчук P.C. Трансформація фінансово-кредитної системи Польщі (1989-1995 pp.)// Науковий вісник ВДУ. Економічні науки. - Луцьк. - 2001.- № 4-С. 277-280.
97. Организация Варшавского договора: Документы и материалы. 1955-1980. – М., 1980. – 277с.
98. Дутка Г.І. Закон у системі нормативно-правових актів України / Автореф. дис. канд. ю н. 12.00.01 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка.- К., 2003. - 19 с.
99. Угода між Міністерством автомобільного транспорту і шосейних шляхів Української РСР та Міністерством шляхів ПНР про утримання прикордонних автодорожніх мостів на радянсько-польському Державному кордоні (15.02.1961 р.) // Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1944-1961 рр. - К.: Політвидав України, 1963. – С. 72-74.
100. Nasiłowski M. Dwufazowy model transformacji polskiej gospodarki // Ekonomista.-1997-Nr 2. - S. 137- 157.
101. Колесник В.П. Интернациональные связи трудящихся приграничних областей СССР и европейских социалистических стран.- Львов: “Вища школа», - 1984. – 176с.
102. Калениченко П.М., Колесник В.П. Граница дружбы и мира. О советско-польском приграничном сотрудничестве. 1956-1979. - Львов: “Вища школа”, 1980. - 182с.
103. Матійчик Я. Європейський екзамен. Українсько-польські відносини на тлі пан’європейської інтеграції // Політика і час. - 2001.- №. 8.- С. 40-47.
104. Конституція України. Прийнята на П'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - Київ, 1997. - 80с.
105. Стрільчук Н., Стрільчук Р. Польща і європейська інтеграція// Науковий вісник ВДУ. Історія. - Луцьк, 1999.-№ 5.-С. 112-114.
106. Новейшая история зарубежных стран. XX век // Под ред. А. М. Родригеса. -М.: ВЛАДОС, 2001.-400с.
107. Polska polityka zagraniczna w procesie przemian po 1989 / Pod red. A. żukowskiego.-Olsztyn, 1999.-347 s.
108. Інтеграция с Европейским Союзом. // E: /Pages/Guide 2002/ru/06 Ecolnt WescenEur. HTML. – С.1-6.
109. Экономическая интеграция с Западной и Центральной Европой.// Е: / Pages/ Guide2002/ Ru/06 Ecolnt Wes CenEur.HTML.- С.1-10.
110. Україна і світ // Людина і політика. - 2001.- № 5.- С. 21-23.
111. Krzeczunowicz A. Krok po kroku: Polska droga do NATO-Kraków: Znak, 1999.-310 s.
112. Исследования по вопросу о расширении НАТО. - Сентябрь 1995. // Поточний архів МЗС України за 1995р. - Спр. 243.-20с.
113. Санжаревський О. І.. Східноєвропейська політика НАТО кінця 80-х-середини 90-х років XX століття (на прикладі Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.02./ Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 1998. 17 с.
114. Козакевич Єжи. Рухаємось у доброму та бажаному напрямі// Політика і час.-1995.-№19.-С.21-29.
115. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС) від 14червня І994 року // Збірка договорів Ради Європи. - Київ: Парламентське видавництво, 2000. - С. 74-76.
116. Баймуратов М., Максименко С. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу: політико-правовий аналіз // Право України. -2001.- №І0.-С. 72-76.
117. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, затверджена Указом Президента України № 615/98 від 11.06.1998 р. із змінами, внесеними Указом Президента №8/2001 від 11.01.2000 р.// Офіційний вісник України. — 1998. — № 24. — С. 870.
118. Положення про координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, затверджене Постановою КМУ № 1773 від 12.11.1998 р.// Кабінет Міністрів. Постанова, положення. № 1773 дата 12. 11. 1998.(чинний) Ф. rkm98. d32. - Код 1773-98 -п. – Київ. - 1998. – С 1-3.
119. Про концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Постанова КМУ №1496 від 16.08.1998 р.// Офіційний вісник України. — 1999. — № 33. — С. 1735.
120. Спільна стратегія ЄС щодо України, ухвалена на Гельсінському самміті Євросоюзу 11 грудня 1999р.// Міжнародні договори. – Київ. - 1999. – С. 1-3.
121. Склад Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджений Указом Президента України від 30 серпня 2000 року №1033/2000// Право України. - 2000. - № 9.- С. 18-19.
122. Про програму інтеграції України до Європейського Союзу. Указ Президента України №1072 від 14 вересня 2000 р.// Офіційний вісник України. - 2000. - № 35. - С. 1481.
123. Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі. Указ Президента України №799/2001 від 5.09.2001. // Урядовий кур'єр. –2003. - 1З вересня.
124. Україна на міжнародній арені. 3б. документів і матеріалів. 1991 - 1995рр. - К: Юрінком інтер, 1998. – 348с.
125. Інформативні матеріали про зв'язки України з НАТО // Архів ВР України.- Ф. Р.-1. - Оп.22. - Спр. 21. - Арк. - 19.
126. Обмін нотами між Урядом України та Урядом Республіки Польща І. Нота Спеціального посланника Уряду Республіки Польща в Україну від 2 грудня 1991 року; II. Нота Міністерства закордонних справ України №15/78-9607 від 3 грудня 1991 року// Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання-Том 1: 1990-1991 рp. - К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2001.-472 с.
127. Інформація про надання юридичної допомоги Україні польськими експертами // Архів МЗС України. - ОФ.6861. - Спр. 7271. - Арк. 173-175.
128. Зарецька Т. Українсько-польські політичні відносини (1991-2001 pp.) // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. - Київ, 2002.- С. 7-13.
129. Махінчук М. Ми не гості у Європі //Урядовий кур'єр .-1996. -11 червня.
130. Лукашук И.И. Современное право международных договоров. Т.1. Заключение международных договоров. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 672с.
131. Протокол про консультації між Міністерством закордонних справ Української Радянської Соціалістичної Республіки і Міністерством закордонних справ Республіки Польща (Київ, 07.09.1991 р.) // Зібрання чинних міжнародних договорів України; Офіційне видання - Том І: 1990-1991 pp. - К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. - С. 29-30.
132. Консульська конвенція між Україною і Республікою Польща (Варшава, 8.09.1993 р.) // Зібрання чинних міжнародних договорів України: офіційне видання. - Том 1: 1990-1991 рр. .- К.: Видавничий дім „Ін Юре,” 2001.-С.47-54.
133. Договір між Республікою Польща і Україною про добросусідства, дружні відносини і співробітництво (18.05.1992 р.) // Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів. 1991-1995 р.р. - К.: Юрінком Інтер, 1998.- С. 12.
134. Устав Организации Обьединенных наций и Статут Международного суда. М.: Политиздат, 1945.-220с.
135. Європейська конвенція захисту прав національних меншин// Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні. - Київ. - 1996.- №1.-С.36.
136. Європейська хартія місцевого самоврядування// Місцеве самоврядування. - 1997.-№ 1, 2.-С. 12-17.
137. Висновок № 190(1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо вступу України до Ради Європи // Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні. - 1996.- №1.-С.25
138. Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями. Страсбург, 9.11.1995 р.// Збірка договорів Ради Європи. -Київ: Парламентське видавництво, 2000.- С. 66-70.
139. От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах, 1973 -1994. –М., 1997.-Т. 1-3.
140. Топорнин Б.Н. Европейское право. - М., 1998. – 310с.
141. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 638с.
142. Закони України. - К., 1996, - Т.1. - 299с.
143. Основні напрямки зовнішньої політики України, затверджені Верховною Радою України 2 липня 1993 року // Голос України. - 1993.- 24 липня.
144. Закон України “Про міжнародні договори на території України” (22. 12. 1993р.) // Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів. 1991-1995 рр. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 644-65.
145. Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” (10. 12. 1991р.) // Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів. 1991-1995 рр. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 10-12.
146. Чернега П. Україна і Польща на шляху стратегічного партнерства// Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. - Київ. - Краків. КПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002.- - С. 228-231.
147. Меморандум про основи лібералізації торгівлі між Україною і Республікою Польща. Варшава, 23.01.1997 р. // Міжнародне приватне право, т.2. Двосторонні міждержавні економічні договори України.-К.: Port-Royal, 2000. -С.85-56.
148. Протокол про українсько-польську змішану комісію з питань торгівлі та економічного співробітництва, 12.01.1993 р.,// Архів МЗС України. – ФМДУ. – Спр. 19 (а). – Арк.1-2.
149. Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (12.01.1993 р.) // Архів МЗС України. Фонд міжнародних договорів України. – Спр. 147. – Арк 1-7.
150. Protokoł o współpracy Międzynarodowej między Ministerstwem Kultury Rzeczypospolitej Polskiej a Ministerstwem Kultury і Sztuki Ukrainy do końca І991 і nа 1992-І993 rok // Gill W., Gill N., Stosunki Polski z Ukrainą w latach 1989 - 1993.- Тоruń - Poznań: Wyd-wo Adam Marszałek, 1994.- S. 100 - 103.
151. Попередня угода між урядом України і урядом Республіки Польща з питань культурного і наукового співробітництва // Архів МЗС України. -Фонд міжнародних договорів України (ФМДУ). - Спр. 121 (6). - Арк. -1-6.
152. Угода про співпрацю між Міністерством освіти України та Міністерством національної освіти Республіки Польща на 1996-1998 роки // Поточний архів Міністерства освіти України за 1996 рік. - 6 арк.
153. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі культури, науки і освіти // Поточний архів Міністерства культури і мистецтв України за 1997 р. - 7 арк.
154. Угода про співробітництво між Київським державним університетом ім. Т. Г. Шевченка та Варшавським університетом // Архів МЗС України. - ОФ. 6860..-Спр. 935. –Арк. 1-4.
155. Проект угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про створення і діяльність Українського культурно-інформаційного центру у Варшаві та Польського інституту в Києві // Поточний архів Міністерства культури і мистецтв України за 1999 рік. - 5 арк.
156. Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної республіки і Урядом Республіки Польща про співробітництво молоді і молодіжні обміни від 22 червня 1991 р. // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 008. - Київ, 1991р. - С. 1 -4.
157. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей. Варшава, 25.061996 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Правова охорона культурних цінностей, книга 2. - Київ: Юрінком Інтер. – С. 18-21.
158. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій. Варшава, 21.03.1994 р. // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 014. - Київ, 1994р. - С. 1 -4.
159. Угода між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Міністерством охорони навколишнього середовища, природних ресурсів і лісового господарства Республіки Польща про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища. Варшава, 18.05.1992 р. // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 015. - Київ, 1992р. - С. 1-3.
160. Угода між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про військове співробітництво (3 лютого 1993 р., м. Київ) // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 091. - Київ, 1993р. - С. 1 -4.
161. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 р.//. Закони. Державна виконавча служба України. Двосторонні угоди України про правову допомогу Під. ред. Міністра юстиції України Станік С.Р. Україна: Офіційне видання. – Ужгород: ІВА, 2000. Т.3. – С. 13-43.
162. Договір між Урядом України і Урядом Республіки Польща про оперативне сповіщення про ядерні аварії, обмін інформацією та співробітництво у галузі ядерної безпеки. Київ, 2 4.05.1993 р. // Міністерство закордонних справ. Договір. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., Код.616_ 009. - С. 1-3.
163. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про повітряне сполучення. Варшава, 20.01.1994 р. // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 024. - Київ, 1994р. - С. 1-10.
164. Угода про міжрегіональне співробітництво // Волинь. - 1993. - 25 травня.
165. Статистический ежегодник стран-членов Совета Экономической Взаимопомощи, 1987 /Секретариат СЭВ. - М., 1987.
166. Porozumienie między obwodem Wołyńskim a Komitetem koordynacyjnym porozumienia regionalnego obejmującego województwa:Bialskopodlaskie, Chełmskie, Lubelskie і Tarnobrzeskie // Pocznik Chełmski.- Tom 2.-1996.- S. 452-454.
167. Porozumienie о utworzeniu Związku Transgranicznego "Euroregion Bug" // Rocznik Chełmski.- Tom 2.-1996.- S.446-447.
168. Statut Związku Transgranicznego „Euroregion Bug" // Rocznik Chełmski.-T.2.-1996.-S. 447-452.
169. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах. Варшава, 18,12. 1995 // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 017. - Київ, 1995р. - С. 1-5.
170. Документи про організацію співробітництва в галузях науки, освіти, культури між Україною та зарубіжними країнами по лінії Міністерства (угоди, звіти, плани, листування та інше) //Архів Міністерства освіти і науки України. - 1990р. Т. 3. Ф. 166. Опис 17. Спр. 100. - 154 арк.
171. Документи про організацію співробітництва в галузях науки, освіти, культури між Україною та зарубіжними країнами по лінії Міністерства (угоди, звіти, плани, листування та інше) //Архів Міністерства освіти і науки України. - 1991р. Т 1. - Ф. 166. - Опис І7.-Спр. 139. - 212 арк.
172. Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання, - Том 1: 1990 - 1991рр.-К.: Видавничий Дім "Ін Юре" - 2001. -452с.
173. Polska i Ukraina w latach dziewięćdziesątych. Podstawy i płaszczyzny współpracy.- Warszawa: Centrum Stosunków Międzynarodowych Instytutu Spraw Publicznych, 1997.- 224 s.
174. Закон СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації». (26.04. 1990) // Відомості з'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. - 1990. - № 19. – С. 329 - 333.
175. Uchwała Senatu RP z dnia 27 lipca 1990 r. Do Narodu Ukraińskiego z okazji proklamowania suwerenności panstwowej Ukrainy // Kultura.- 1990.- Nr 9/516. - S. 112.
176. Uchwała Sejmu RP z dnia 6 grudnia 1991 r. w sprawie niepodległości Ukrainy // Gill W., Gill N., Stosunki Polski z Ukrainą w latach 1989 - 1993.- Toruń - Poznań: Wyd-wo Adam Marszałek, І994.- S. 99.
177. Угода між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Республіки Польща про Кредитне співробітництво від 23 травня 1998 р. // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 006. - Київ, 1998р. - С. 1 -3.
178. Медведчук Н. Періодизація українсько-польських міждержавних відносин у вітчизняній науці // Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. - Київ. - Краків. КПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002.- - С. 302-305.
179. Ебергард П. Результати суспільно-економічних перетворень у Польщі та Україні // Економіка України. - 1999.-№4.-С.80-86.
180. Kozakiewicz J. Geopolityka Europy Środkowo-Wschodniej po rozpadzie ZSRR // Stosunki Polsko - Ukraińskie.- Kraków: Międzynarodowe Centrum Rozwoju Dеmokracji, 1-988.-S.7 - 43.
181. Глібов В.В., Горун О.Д. Українсько-польські відносини в пострадянський період. Деякі аспекти політичного й економічного співробітництва // Політика і час. - 1997.-№ 5-6. - С. 15-21.
182. Моцок В. Польський вектор зовнішньої політики України (деякі аспекти стратегічного партнерства)// Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 73-74. Історія. Збірник наукових праць. - Чернівці: Рута, 2000.- С.218-227.
183. Мельникова І.М. Україна у взаємовідносинах з прикордонними державами Центрально-Східної Європи: створення міжнародно-правових підвалин добросусідства і співробітництва (90-ті роки)// Україна в європейських міжнародних відносинах. - К., 1998. - С 59-87.
184. Чикаленко Л.Д., Васильев О.О. Українсько-польські відносини в контексті сучасних інтеграційних процесів у Центрально-Східній Європі // Україна в європейських міжнародних відносинах. – К., 1998. - С. 140-161.
185. Dudek A. Pierwsze lata III Rzeczypospolitej 1989-1995. Zarys historii politycznej .-Kraków, 1997.-343 s.
186. Відгуки польських урядовців про перспективи співробітництва з Україною // ЦДАГОУ. - Ф.1. - Оп. 32. -Спр. 2793. -Арк. 1-6.
187. Bonusiak W. Stosunki polsko-ukraińskie w latach 1990-1996.-Rzeszów, 1998.
188. Szulczyński A. Zrozumieć Ukraińców // Kultura.-1991-Nr 7-8.- S 135-140.
189. Октисюк A.M. Ставлення міжнародної спільноти до процесу сучасного українсько-польського співробітництва// Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики XXI століття/ Шості читання пам'яті В. Липинського. Матеріали доповідей учасників I Міжнародної науково-практичної конференції (17 квітня 2003 р.) / Ред. кол.: О.П. Самойленко та ін. - Луцьк: Видавництво "Волинська обласна друкарня", 2003.- С.47-52.
190. Про обмін делегаціями парламентарів. Інформативний матеріал // Архів Верховної Ради України. - Ф.Р - 1. - Оп. 22. - Спр.7. - Арк. 21.
191. Бабак Оксана Іванівна. Політика Польщі щодо України (кінець 1980-х -початок 1990-х pp.): 07.00.02/ HAH України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. M.C. Грушевського. - К., 2002. - 198 арк.
192. Моцок В. Польська політика "двох шляхів" у контексті формування українсько-польських міждержавних відносин // Історико-політичні проблеми сучасного світу. Збірник наукових статей. Том 8. Чернівці: Рута, 2001. - С. 268-277.
193. . Osadczuk B. Nowa zgoda polsko-ukraińska w Warszawie// Kultura .- Nr 10 /528 - S.85.
194. Тускоз Жан. Міжнародне право: Підручник. Пер. з франц. К.: “АртЕк”, 1998. -416 с.
195. Протокол переговорів між делегаціями Польщі та України по розробці проекту угоди про залізничне сполучення через Державний кордон. Варшава, 01.10.92 // // Міністерство закордонних справ. Протокол. Міжнародні договори Ф. – р d 32., - Код.614_ 001 Київ, 1992р. - С. 1-3.
196. Обмін нотами між Урядом України і Урядом Республіки Польща // Архів МЗС України. - ОФ.6860. - Спр.035. - Арк. 7-9.
197. Інформативні матеріали про підписання договору між Україною і Польщею від 18 травня 1992 р. //Архів МЗС України. - ОФ.6850. - Спр. 612/1. -Арк. 1.
198. Заброварний С. До повного примирення і щирого порозуміння // Політика і час. - 1997.-№9.-С.42-47.
199. Gill W., Gill N. Stosunki Polski z Ukrainą w latach 1989-1993 -Toruń, 1994.- 220 s.
200. Афанасьєв I. Польсько-українські стосунки у 199І-1997 pp. // Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбутнє. – Київ, 1999. - С. 120-127.
201. Інформація про створення постійного українсько-польського Консультативного Комітету Президентів України та Польщі (ККП) // Архів МЗС України. - ОФ. 6861. - Спр. 040. - Арк. 5-9.
202. Лист Міністра закордонних справ Польщі К. Скубішевського до міністрів закордонних справ України та Росії // Архів МЗС України. - ОФ.6983. - Т.4. - Арк. 2.
203. Засади стратегічного партнерства // Політика і час. - 2001.- №1.- С. 84-92.
204. Głowiński A., Wagner W. Analiza segmentacyjna krótności przekroczeń w ruchu granicznym // Wiadomości statystyczne.- Warszawa.-2001.-Nr 4.- S.82-85.
205. Златопольский Д. Л. Государственное право зарубежных стран: Восточной Европы и Азии. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 256 с.
206. Яковенко Н. Польща і поляки в шкільних підручниках історії, або тягар давнього й недавнього минулого// Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: Спадок і майбутнє. - К.: Інститут Центрально-Східної Європи, 1999.- С. 139-146.
207. Stuglik D. Polityka wobec zagranicznych inwestycji bezpośrednich w Polsce // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej.- 1996.- S.87-92.
208. Уроки реформ. За матеріалами міжнародної конференції. – Київ: Основи, 1995.-269 с.
209. Бжезинсъкий З. Україна-Польша: роль та місце в європейській інтетеграції // Незалежний культурологічний часопис, -1998.-№ 14.- С.98-106.
210. Całka M.J. Relations with Ukraine // Yearbook of Polish Foreign Policy.1995. - Warszawa, 1995. - S 117 - 124.
211. Сивец М. Украина и Польша: подытоживая достигнутое // Зеркало недели. 1996.-№32.-С. 22-33.
212. Новая модель советско-польского экономического сотрудничества // Польша. Вопросы и ответы: Справочник. - М.: Политиздат, 1991. - С. 160- 163.
213. Афанасьєв Т. Польсько-українські економічні стосунки у 1991-1997 pp.//Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. Збірник наукових праць. - Київ, 2002. - С. 126-131.
214. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про торгівлю та економічне співробітництво (01.10.91 р.) // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 019. - Київ, 1991р. - С. 1 -4.
215. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про взаємне заохочення на захист інвестицій (2.01.1993р.)// Архів МЗС. ФМДУ. – Спр.16(8). – Арк. 1-4.
216. Premier Hanna Suchocka w Osrodku Studiow Wschodnich // Rzeczpospolita.-I933.- I. lX(№204).
217. Постанова Президії ВР України “Про підсумки візиту делегації ВР України на чолі з О.О. Морозом до Республіки Польща”. Київ, 10.01.1995 р. № 3/95- ПВ // Президія Верховнної Ради. Постанова. № 3/95-ПВ. дата 10.01.95. (чинний) Ф. pрwr. d32. - Код.3/95-ПВ. – Київ, – 1995р. – С. 1-4
218. Про українсько-польську та українсько-білоруську Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Лист МФ України І Головної державної податкової інспекції України № 07-114/10-3100 від 04.07.95 // Міжнародні договори. – Київ, 1995р. –С.1-2.
219. Угода між Державним митним комітетом України та Головою Головного митного управління Республіки Польща про зв'язок у сфері взаємодопомоги. Ялта, 03.08.1996 р. // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 00. -Київ, 1996 р. - С. 1-5.
220. Лист Державної митної служби України № 18-323 від 03.07.97 місцевим митним службам// Міжнародні договори. – Київ, 1997р. – С. 1-2.
221. Лист Державної митної служби України №09/107 від 14.01.98 «Щодо введення в Республіці Польща збору за проїзд дорогами міжнародного сполучення»// Міжнародні договори. – Київ. 1998р. – С.1-2.
222. Лист Державної митної служби України №15/1-3084-ЕП від 28.09.99 про митне оформлення предметів, що ввозяться на митну територію України// Міжнародні договори. – Київ, 1999р. – С. 1.
223. Bielecki J. Zelazne problemy // Rzeczpospohta. -1996. - 29 L.
224. Присяжнюк Ю. Особливості розвитку польсько-українського співробітництва за сучасних політичний умов // Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. - Київ. - Краків. ПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002.- С. 239-244.
225. Сардачук П. Надзвичайний і Повноважний Посол України в РП. Перспективи малого і середнього бізнесу. Досвід Польщі//Віче.-1998.-26 вересня.-С.10.
226. Про зміни в законодавстві Республіки Польща щодо пропуску вантажних автомобілів і автобусів// Митна газета.-1998.-№13. – Липень.
227. Щодо застосування положень ст. 22 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування. Лист Державної податкової адміністрації України №428 /4/12-0110 від 02.07.99//Мністерство закордонних справ Лист. №428 дата 02.07.99 Ф. d32. - Код 12-0110- L . Київ, 1999р.- С. 1-2.
228. Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну ламп електричних походженням з Республіки Білорусь, Республіки Польща, Російської Федерації та Угорської Республіки. Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №5/99 від 05.08.99 р.// Міжнародні договори – Київ. - 1999.- С.1 - 8.
229. Про заходи Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо виконання Закону України" Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", №646 від 27.08.99 р.// Міжнародні договори – Київ, 1999р.-.- С. 1-9.
230. Моцок В. Розширення НАТО та українсько-польські відносини: еволюція взаємодій //Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 123-124. Істрія. Політичні науки. Міжнародні відносини. Збірник наукових праць. - Чернівці: Рута, 2002. - С.252-262.
231. Товт М. Міжнародно-правовий захист національних меншин в Україні та система контролю Ради Європи// Право України. - 2001 - № 7.- С. 28-32.
232. Нагорняк М. Статус і гарантії прав національних меншин в Україні та Польщі в рамках Європейської конвенції захисту прав національних меншин (порівняльний аналіз)//Українська історична наука на порозі ХХІ ст. ...- С. 62-65.
233. Національні відносини в України у XX ст. - К., 1994. - 547 с.
234. Гавриш С. Виступ на засіданні Європейської комісії "За демократіючерез право"// Право України.-2001 .-№9.- С. 3-6.
235. История дипломатии. - М.: Международные отношения 1974, Т.5, кн. 1. - 327 с.
236. . Международное публичное право: Сборник документов. – М., 1996. Т 1. - 384с.
237. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій від 2 1.03.1994 р. // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 014. - Київ, 1994р. - С. 1 –4.
238. Протокол про тимчасове врегулювання питань взаємного визнання еквівалентності документів про закінчення середніх, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів // Архів МЗС України. - ФМДУ. - Спр. 121 (7). - Арк. 1-3.
239. Dragin В. О mediach na ukraińsko-polskiej uczelni w Tarnopolu // Dziennik Kijowski-2003 .-Nr. 12.-S. 14-16.
240. Чишко В., Рибак Н. Соціально-гуманітарні науки в Україні: перспективи розвитку// Пам'ять століть. - 1997.- № 6.- С. 112-155.
241. Угода про співробітництво між Міністерством освіти і науки України і Міністерством національної освіти Республіки Польща (2 липня 2001 р.) // Поточний архів Міністерства освіти України. Зарубіжні зв'язки у 2003 р. Папка № 2. - С. 1-8.
242. Ващенко К.О. Основні принципи молодіжної політики в глобалізованому світі // Актуальні проблеми міжнародних відносин / Відп. ред. Дерев'янко А.Г.-К.: Видавництво УАДУ, 2002.- Випуск 37 (Частина ).-С. 221-123.
243. Браун Т., Глянцель В., Шуберт А.Миттєвий знімок наукових тенденцій// Кур’єр ЮНЕСКО.-1999.- Липень. - С. 26-27.
244. Мякушко С, Мирончук А. Стан та перспективи українсько-польського міжакадемічного співробітництва// Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. - Київ. - Краків. КПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002.- С. 159-165.
245. Ісаєвич Я., Балабушевич Т., Кірсенко М. Професор Єжи Клочовський, людина Всесвіту // Всесвіт. - 1995.-№7.- С. 178-179.
246. Ісаєвич Я. Українсько-польська наукова і культурна співпраця: сучасний стан // Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбуття. Конференція під патронатом Прем'єр-міністрів України і Польщі (м.Київ, 25-27 червня 1999р.).-К.,1999.-С.18-21.
247. Lysewicz J. Polityczne aspekty sojuzu ukraińsko-polskiego 1920 // Polska i Ukraina. Sojuz 1920 roku i jego następstwa / Redakcja naukowa Zbigniew Karpus, Waldemar Rezmer, Emilian Wiszka.- Toruń, 1997. - S.88 - 90.
248. Звіт про П'яту нараду Українсько-Польської комісії експертів з удосконалення змісту підручників з історії та географії // Поточний архів Міністерства освіти України за 1998 рік. - 2 арк.
249. Кульчицький С. Українсько-польська „підручникова” комісія: досвід і підсумки роботи // Україна - Польща: Історія і сучасність. Збірник наукових статей і спогадів пам'яті Павла Михайловича Калениченка (1923-1983).Частина 2.- К., 2003.- С. 90-95.
250. Медведчук H.A. Українсько-польське співробітництво в гуманітарній сфері: кінець 80-х.-90-ті роки XX століття: Дис. канд. іст. наук: 07.00.02/ Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України. - Львів, 2004.- 227с.
251. Питання культурних зв'язків з закордоном. 1992р. Опис. 1. Т.4, спр. 6932// Архів МЗС України. – Фонд 1: Міністерство закордонних справ України
252. Миндра Л. Недержавні некомерційні організації України і Польщі як чинник демократичного суспільства// Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. - Київ. - Краків. ПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002.- С. 289-291.
253. Мирошниченко В.В "Європейський молодіжний парламент - Україна": проблеми та перспективи// Актуальні проблеми міжнародних відносин.- К.: Вид-во УАДУ, 2002.- Випуск 37 (Частина 1).- С. 224-225.
254. Польсько-Американсько-Українська Ініціатива про Співпрацю // Узагальнення польського досвіду місцевого самоврядування та перспективні напрямки розвитку самоврядування в Україні / Упоряд. Т. Шамайда, О. Дмитренко.- К.: Агентство "Україна", 2001.- С. 334-335.
255. . Кривачук Л. Реалізація державної молодіжної політики в умовах розвитку громадянського суспільства // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні/ За заг. ред. В.М. Лугового, В.М. Князева. - К.: Вид-во УАДУ, 2001.-Т.2.- С. 308-311.
256. Цибух В. Динаміка українського туризму// Урядовий кур'єр.-2004. – 28 лютого.
257. Максименко С. В. Туристская деятельность. Международно-правовые аспекты. - Одесса: Латстар, 2001. - 176 с.
258. Польская культура/ Polich culture.- 2002. - № 1. - с.7,
259. Світові мас-медіа: короткий довідник для студентів Інституту журналістики / Упор. Т. І. Петрів., І. Ю. Слісаренко. - К.: ВЦ “Київський університет”, 1999. - 49 с.
260. Сотрудничество с Советами по делам радиовещания и телевидения в европейских странах // Польская культура. - 2002.-№ 1.-С.7.
261. Леонова А.О. Проблеми інтеграції України в міжнародні культуротворчі процеси: стан та перспективи // Україна на порозі третього тисячоліття: духовність і художньо-естетична культура. Т.14.- К.: Науково-дослідний інститут „Проблеми людини”, 1999.- С. 91-98.
262. Литвин В. Україна на межі тисячоліть (1991-2000 pp.) - К.: Альтернативи, 2000.- 360 с.
263. Жаліло Л., Солоненко І., Кунгурцев О., Мартинюк О., Солоненко Н. Наукові засади реформування охорони здоров'я в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.- 2001 .- №3.- С. 205-209.
264. Жаліло Л., Солоненко І., Кунгурцев О., Мартинюк О., Солоненко Н. Науковий підхід до питання громадянського сприяння реформам в охороні здоров'я // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні/ За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева.- К.: Вид-во УАДУ, 2001.- Т. 2. - С. 236-241.
265. Українська Асоціація "Комп'ютерна медицина". - Харків: УАКМ, 2004.-6с. // Здравоохранение.- 2001.- 12 ноября. ]
266. Управление международными ресурсами здравоохранения //Вести здравоохранения.-2001 .-12 ноября.
267. . Селіванов В. Правова політика України (деякі теоретичні питання сутності, змісту та технології)// Право України.-2001 .-№12.- С. 6-15.
268. Україна в РЄ. Конференція міністрів юстиції// Політика і час. - 2000.- № 6.- С.76.
269. Угода між Генеральною прокуратурою України і Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 24 травня 1993 року (від 10 листопада 1998 року) // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 013. –Київ, 1998р. - С.1-6.
270. Про забезпечення виконання органами прокуратури України "Угоди між Генеральною прокуратурою України і Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання статті з Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року". Наказ Генеральної прокуратури України №27 від 16.11.1998 р. м. Київ // Міністерство закордонних справ. Угода. Міжнародні договори Ф. - ugod d 32., - Код.616_ 013. – Київ, 1998р. – С.1-7.
271. Мичко М. Про статус прокуратури в європейських державах постсоціалістичного простору // Право України. - 2001 .-№ 3.- С. 120-122.
272. Будкін B.C., Петренко З.О. (ІСЕМВ ПАНУ). Співробітництво прикордонних регіонів України і Польщі: сучасний стан та можливі перспективи // Україна і Польща – стратегія партнерства. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. - Київ, 2002. - С. 46-52.
273. Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина,В.Й. Лажніка. - Луцьк: Ред. - вид. від. Волин. ун. - ту, І997.- 448с.
274. МозговийА., Гринюк Т. Єврорегіон як активізація зовнішньоекономічної діяльності у новому форматі транскордонного співробітництва // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право. Тези доповідейІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, м. Луцьк, 19-20 травня 2005р. – Луцьк: Вежа, 2005. – С. 371-372
275. Демченко В.В. Актуальні завдання інституційн
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.
