У нас уже 17872 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название РАХУНКОВІ ПАЛАТИ ЯК ОРГАНИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПІ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Количество страниц 240
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Год сдачи 2006
Содержание ВСТУП………………………………………………………………………….
РОЗДІЛ І КОНСТИТУЦІЙНО-ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТУСУ РАХУНКОВИХ ПАЛАТ ЯК ОРГАНІВ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПИ.........................................................................................
1.1. Конституційно-правова регламентація Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи....
1.2. Генезис, поняття та ознаки Рахункових палат в Україні та країнах Європи..............................................................................
1.3. Повноваження – центральний елемент статусу Рахункових палат в Україні та країнах Європи.…………………..…….…..
1.4. Гарантії правового статусу Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи.…….…...
Висновки до розділу………………………………………….…
РОЗДІЛ ІІ ДІЯЛЬНІСТЬ РАХУНКОВИХ ПАЛАТ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПИ………...………….…………………….….
2.1. Організаційно-функціональна будова Рахункових палат в Україні та країнах Європи………………..………......................
2.2. Форми і методи діяльності Рахункових палат в Україні та країнах Європи.…………………………….………....................
2.3. Європейський досвід – основа удосконалення статусу та діяльності Рахункової палати в Україні…..…………………....
Висновки до розділу………………………………………….…
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...


ВСТУП

Актуальність теми зумовлюється тим, що Рахункова палата є відносно новим для нашої країни державним органом, статус якого перебуває в процесі становлення і розвитку. Тому можна стверджувати, що існує нагальна необхідність його науково-практичного дослідження, звертаючись при цьому, насамперед, до досвіду утворення та функціонування аналогічних органів європейських країн.
Актуалізація згаданого дисертаційного дослідження зумовлюється також тим, що статус Рахункових палат як органів державного фінансового контролю в різних країнах Європи не є однаковим. А отже, теоретичну і практичну значущість матиме вивчення ключових питань, зокрема: правової регламентації статусу органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи; їх генезису, поняття та ознак; компетенції та гарантій; організаційно-функціональної будови; форм і методів діяльності, безперечно, з точки зору конституційно-порівняльного аналізу. Усе це сприятиме виробленню та обґрунтуванню шляхів удосконалення правового статусу та діяльності Рахункової палати в Україні.
Слід наголосити, що на сучасному етапі розвитку суспільства і держави триває реформування конституційного, адміністративного та фінансового законодавства України, у зв’язку з чим назріла необхідність проведення системних, комплексних наукових досліджень у названих сферах правовідносин. Саме тому на порядку денному гостро постало завдання уточнення і поглиблення існуючих категорій і понять конституційно-правового регулювання статусу та діяльності Рахункової палати як органу державного фінансового контролю в Україні з використанням новаційних та апробованих у країнах Європи теоретичних і практичних підходів. Саме це, передусім, й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Для вітчизняної правової науки розробка проблем державного фінансового контролю за виконанням бюджету на сучасному етапі є значною мірою новим науковим пошуком. Спеціальних комплексних монографічних досліджень, присвячених даній проблематиці, поки що не проводилося. Проте фрагментарне висвітлення окремих питань конституційно-порівняльного аналізу статусу і діяльності органів державного фінансового контролю в Україні та країнах Європи все ж має місце як в юридичних наукових публікаціях, так і в переважно економічних виданнях. А тому предметом даного ретельного вивчення та аналізу стали не лише конституції та інші законодавчі акти європейських держав, а й наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені названій проблемі. Окрім доктринальних і нормативних джерел аналізується практика та передовий досвід діяльності Рахункової палати в Україні та аналогічних органів у країнах Європи.
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці українських учених-правників у галузі конституційного права, державного будівництва, фінансового та адміністративного права. Зокрема, проблеми статусу та діяльності органів фінансового контролю розглядалися в працях вітчизняних правознавців О. Андрійко, В. Бордюка, Л. Воронової, О. Горбунова, П. Германчука, Н. Дороша, Є. Калюги, Д. Ковриженка, О. Копиленка, А. Мамишева, В. Мельничука, Н. Нижник, П. Пацурківського, В. Погорілка, В. Симоненка, І. Стефанюка, Л. Юхименка; російських учених М. Алишевського, Г. Айвазяна, Е. Вознесенського, Б. Лазарєва, Н. Погосяна, С. Степашина; західних аудиторів та вчених К. Андерсова, Ватс Джуліана, Е. Кіша та ряду інших.
Варто зазначити також, що в дисертаціях, які захистили останнім часом українські правники та спеціалісти з державного управління І. Андрющенко, Ю. Барабаш, В. Гаращук, О. Гриценко, О. Дорогіх, Л. Касьяненко, О. Кузьменко, О. Полінець, В. Поліщук, В. Стрельцов, О. Сушинський, В. Шестак, також міститься науковий аналіз окремих аспектів статусу та основ діяльності державних органів фінансового контролю України та країн Європи. Проте ці дослідження не присвячені безпосередньо конституційно-порівняльному аналізу статусу та діяльності Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи, а отже значна частина актуальних проблем залишилася поза увагою названих учених, а щодо окремих положень обраної автором теми, мають місце спірні судження. У зв’язку з цим виникає потреба в комплексному конституційно-порівняльному аналізі Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи. Тому дана праця, органічно доповнюючи їх, набуває особливої актуальності.
Таким чином, актуальність, теоретичне і практичне значення та недостатня розробка теми дисертації і визначили науковий інтерес до неї автора даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Особливого наукового значення набуває зв’язок дисертаційного дослідження з Концепцією розвитку законодавства України на 1997 - 2005 рр., розробленою авторським колективом Інституту законодавства Верховної Ради України, положення якої містять пункт, в якому наголошується на тому, що “необхідно вирішити проблему законодавчого забезпечення фінансового контролю”. Дисертаційне дослідження виконане в межах та відповідно до цільової комплексної програми “Права людини і проблеми становлення, організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування” №0186.0.070865. Тема дисертаційного дослідження обговорена і схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 13 від 28 грудня 2004 року) та включена до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб здійснити комплексний конституційно-порівняльний аналіз статусу та основ діяльності Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи і на цій основі визначити, сформулювати та обґрунтувати науково виважені пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення статусу та діяльності Рахункової палати в Україні. Виходячи з названої загальної мети дослідження, автор ставить перед собою такі завдання:
- дослідити типи конституційно-правової регламентації статусу Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи;
- визначити генезис, поняття та ознаки Рахункових палат в Україні та країнах Європи;
- сформулювати нове, сучасне розуміння повноважень, як центрального елемента статусу Рахункових палат в Україні та країнах Європи;
- розкрити гарантії правового статусу Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи;
- розробити науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення організаційно-функціональної будови Рахункової палати в Україні, взявши за основу досвід країн Європи;
- розкрити та визначити шляхи подальшого вдосконалення форм і методів діяльності Рахункової палати в Україні, спираючись на досвід аналогічних органів в країнах Європи;
- визначити напрями реформування конституційно-правового статусу та діяльності Рахункової палати в Україні, використавши при цьому європейські досягнення.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини в сфері конституційно-правового регулювання статусу та діяльності Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи.
Предметом дослідження є порівняльний аналіз конституційно-правового статусу та діяльності Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи.
Методи дослідження. При підготовці дисертації автор застосовував філософські, загальнонаукові та спеціально наукові методи пізнання, використання яких забезпечило достовірність знань і вирішення поставлених перед дисертантом цілей та завдань. Так, застосування системного та структурного методів дозволило дослідити співвідношення теорії і практики статусу і діяльності Рахункової палати в Україні та країнах Європи, запропонувати рекомендації щодо вдосконалення процесу реалізації законодавчих положень; порівняльно-правовий метод застосовано при дослідженні конституційно-порівняльного аналізу Рахункової палати в Україні та країнах Європи, а також відповідності Конституції та законодавства України стандартам Європейського Союзу. Конкретно-історичний метод застосовано при дослідженні конституційно-правового становлення Рахункової палати в Україні, як незалежного органу фінансового контролю; методи збору, аналізу і синтезу використано при вивченні нормативних джерел, документів, спостережень і практичної діяльності здобувача безпосередньо в Рахунковій палаті. Метод узагальнення застосовано при підготовці висновків; методи багатофакторності, моделювання і прогнозування використано при розробці пропозицій і рекомендацій щодо подальшого вдосконалення законодавства України з питань статусу та діяльності Рахункової палати в Україні, як єдиного спеціалізованого конституційного органу державного фінансового контролю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше у вітчизняній науці конституційного права здійснено комплексне монографічне наукове дослідження теоретичних і практичних питань статусу та діяльності Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи.
Новизну дослідження відображають такі науково-теоретичні положення:
1. Запропоновано висновок, що Рахункова палата в Україні є особливим конституційним органом державної влади, який не відноситься до жодної з закріплених Конституцією України гілок влади і здійснює контрольну функцію державного управління в сфері надходження та використання коштів Державного бюджету України. Ми вважаємо, що Рахункова палата в Україні, як єдиний спеціалізований конституційний орган державного фінансового контролю, має отримати статус вищого незалежного координуючого органу контролю державних фінансів в Україні, а тому до її законодавчо закріплених повноважень має також входити визначення засад і форм можливої співпраці з органами внутрішнього контролю, спрямованої на підвищення ефективності використання бюджетних коштів, при обов’язковій умові тісної співпраці з парламентом. Вважаємо за необхідне з метою розбудови ефективної і дієвої системи фінансового контролю в Україні розробити й прийняти Закон України “Про систему державного фінансового контролю в Україні”, в якому закріпити за Рахунковою палатою функції координатора діяльності органів державного фінансового контролю, перевірки та аналізу результатів їхньої роботи, надання їм методичної допомоги.
2. Визначено типи конституційно-правового регулювання статусу і діяльності Рахункових палат країн Європи. Перший тип - незалежний орган фінансового контролю із судовими функціями. Цей тип фінансового контролю закріплений у конституційному законодавстві Франції, Люксембургу, Португалії, Італії та Греції. Другий тип – незалежний колегіальний орган, що не має судових функцій; він закріплений законодавством Нідерландів, ФРН, Республіки Польщі, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Республіки Словенія та України. Третій тип - модель ревізійного управління, що не виконує судових функцій і очолюється Генеральним ревізором. Вона передбачена в конституційному законодавстві Великобританії, Ірландії та Данії. Четвертий тип - контрольне управління у складі структури уряду, очолюване генеральним контролером. Цей тип застосовується в Швеції і Фінляндії. Із зазначеного випливає, що має місце подібність між моделями конституційно-правового закріплення статусу Рахункових палат у країнах Європи. Це пояснюється тим, що відбувається процес інтеграції в побудові оптимальної системи державного фінансового контролю в цих країнах і цей процес триває постійно, а отже Україні необхідно вивчати і запроваджувати найкращий практичний досвід організації незалежного фінансового контролю.
3. Запропоновано авторське визначення Рахункових палат в Україні та Європі: це – державні органи, які відповідно до положень конституційно-правового законодавства наділені правом контролювати законність дій у процесі збирання, розподілу і використання фінансових фондів держави і територіальних громад з метою здійснення ефективної державної та місцевої фінансової політики в суспільстві та забезпечення прав і свобод громадян. Обґрунтовано, що особливості змісту поняття Рахункових палат як органів фінансового контролю залежать від статусу цього органу, його підпорядкування й порядку призначення його працівників, особливостей територіального устрою, порядку закріплення цих особливостей в Конституціях і законодавчих актах країн Європи.
4. Вперше обґрунтовано пропозицію про доповнення ст. 150 Конституції України положенням, за яким Рахункова палата в Україні має отримати право на конституційне звернення до Конституційного Суду України, що дасть їй можливість вирішувати питання про конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
5. Встановлено в результаті порівняльного аналізу повноважень Рахункових палат як вищих органів фінансового контролю в країнах Європи та в Україні, що Рахункова палата в Україні, на відміну від більшості держав Європи, законодавчо позбавлена реальної можливості вживати конкретних дієвих заходів щодо своєчасного і повного усунення виявлених і зафіксованих порушень бюджетного процесу, а також покарання винних осіб власними процесуальними адміністративно-правовими засобами. А тому пропонуємо закріпити за Рахунковою палатою виконавчі повноваження з особливим процесуально-правовим механізмом реалізації власних рішень, спрямованих на захист державних інтересів, що, в свою чергу, гарантуватиме своєчасне відшкодування збитків, завданих державному і місцевим бюджетам. Аргументуючи це, ми базуємося на європейському досвіді, де вищі контрольні органи наділені такими повноваженнями, як: право накладати штраф на осіб, відповідальних за порушення закону; стягувати збитки, заподіяні державі; право вимагати від будь-яких державних органів припинення дії нормативно-правового акта у разі його невідповідності конституції чи іншому закону.
6. Дістала подальшого розвитку система гарантій правового статусу органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи, оскільки обґрунтовано тезу про те, що гарантії статусу Рахункової палати в Україні повинні бути закріплені в національному законодавстві з метою утвердження принципу розподілу влад і створення системи стримань і противаг. При цьому виділяються такі види гарантій: організаційні; функціональні; фінансово-матеріальні; особисті.
7. Розроблено науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення організаційно-функціональної будови Рахункової палати в Україні, взявши за основу досвід країн Європи. Так, доведено, що організаційно-функціональна будова незалежних органів фінансового контролю країн Європи залежить від особливостей побудови правової системи. Автором аргументовано стверджується, що усунення недоліків та суперечностей організаційно-функціональної будови Рахункової палати в Україні потребує комплексного підходу, здійснення якого ускладнюється відсутністю єдиного центру координації при здійсненні фінансового контролю в державі.
8. Сформульовано і запропоновано шляхи вдосконалення форм і методів діяльності Рахункової палати в Україні на основі досвіду вищих органів фінансового контролю країн Європи. Проаналізувавши теоретичні підходи до класифікації форм контролю за часом проведення, автор окремо виділяє попередній, поточний та наступний підходи, які властиві і діяльності Рахункової палати в Україні. Якщо під поняттям “форма” розуміти спосіб конкретного вираження й організації контрольних дій суб'єкта, то можна дійти висновку, що Рахункова палата в Україні у своїй діяльності використовує такі форми контролю: перевірку, ревізію, аналіз, експертизу, обслідування. Базуючись на практичному досвіді роботи Рахункової палати в Україні, можна констатувати, що у своїй діяльності названий конституційний орган фінансового контролю використовує як прямі (дослідження предметів і документів об'єкта перевірки; інвентаризація; експертиза; обстеження; спостереження та ін.), так і непрямі (метод аналізу; метод розрахунку грошових надходжень; метод контролю витрат і доходів об'єкта перевірки; отримання інформації про об'єкт перевірки від третьої особи та деякі ін.) методи. Уточнено, що процес класифікації форм і методів діяльності органів фінансового контролю України і країн Європи можна вважати постійним, перманентним.
9. Автором здійснено прогностичну оцінку щодо перспектив реформування статусу та діяльності Рахункової палати в Україні на основі апробованого європейського досвіду, зокрема в напрямі зміцнення статусу територіальних представництв Рахункової палати в областях України, тобто децентралізації та уніфікації нормативно-правової бази, посилення ролі кадрового, інформаційно-аналітичного та наукового забезпечення, а також появи нових форм і методів контролю, що відповідає тенденціям трансформування суспільства в цілому, і державного фінансового контролю зокрема.
10. Обґрунтовано авторський підхід до такої форми контролю, що здійснюється Рахунковою палатою в Україні, як аудит адміністративної діяльності, під яким розуміємо форму контролю, що є сукупністю статистичних, ревізійних та аналітичних дій, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладів у процесі реалізації запланованих цілей, встановлення фактів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та внесено пропозиції щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів. Доведено, що дослідження економічності, ефективності і результативності виконання державних програм стратегічного характеру та діяльності органів управління потребує системних аналітичних підходів, які реалізуються через таку форму контролю, як аудит адміністративної діяльності, яку ми пропонуємо закріпити в новому Законі України “Про Рахункову палату”.
11. Окреслено вимоги Європейського Союзу до побудови системи державного фінансового контролю. Сприймаючи визначений рух України до стандартів Європейського Союзу, в дисертації розкрито основи діяльності однієї із головних інституцій цієї організації – Рахункової Палати Європейського Союзу, головним завданням якої є здійснення контролю за повнотою надходження доходів до бюджету Європейського Союзу і легітимністю та відповідністю його витратної частини, здійснення контролю за якістю управління ресурсами з точки зору економічності, продуктивності та результативності. Ревізійна діяльність Європейської Рахункової палати проводиться спільними зусиллями разом з національними Рахунковими палатами країн-членів. Пропонуємо передбачити в новому Законі України “Про Рахункову палату” право Рахункової палати в Україні проводити аудит грандів, фондів, що фінансуються через прийнятий Європейським Парламентом бюджет Європейського Союзу.
12. Визначено напрями реформування конституційно-правового статусу і діяльності Рахункової палати в Україні, базуючись при цьому на європейських досягненнях. Сформульовано висновок, що конституційно-правовий статус та діяльність системи Рахункової палати в Україні має реформуватися через утвердження таких принципів, як незалежність, законність, демократизм, гуманізм, гласність, об’єктивність, політична коректність, професіоналізм, системність та плановість.
Практичне значення одержаних результатів у поєднанні з іншими науковими розробками сприятимуть формуванню сучасного відношення до конституційного органу державного фінансового контролю – Рахункової палати в Україні.
Одержані результати дослідження можуть використовуватись:
- у правотворенні – висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть служити методологічною і теоретичною основою розробки й удосконалення законодавчих актів, спрямованих на впровадження новітніх національних та європейських розробок з метою вдосконалення та підвищення ефективності діяльності Рахункової палати в Україні. Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі підготовки змін до Основного Закону, проектів законів про Рахункову палату, про органи державного фінансового контролю та в Регламенті Верховної Ради України;
- у науково-дослідній сфері – окреслено напрямки перспективних досліджень, передусім, щодо вдосконалення та реалізації конституційно-правових засад діяльності Рахункової палати в Україні на основі апробованого досвіду країн Європи;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть бути використані при написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, методичних рекомендацій, а також при викладанні навчальних дисциплін з конституційного права, адміністративного права, конституційного права зарубіжних країн, державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні;
- у світоглядно-виховній роботі – результати дослідження діяльності Рахункової палати в Україні та країнах Європи сприятимуть правовому вихованню і підвищенню рівня правової свідомості та правової культури громадян, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та їх аргументація, рекомендації практичного характеру з удосконалення діяльності Рахункової палати в Україні, що містяться в дисертації, обговорені на засіданнях Колегії Рахункової палати. Вони безпосередньо використовувались у професійній діяльності здобувача (Довідка від 10 травня 2006 року №02-24д/сп-65) (Додаток А); доповідалися на засіданнях кафедри конституційного права Київського національного університету внутрішніх справ; були апробовані у виступах автора на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних, науково-теоретичних конференціях та семінарах, зокрема на: 1. Міжнародній науково-практичній конференції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (Луцьк, травень, 2005 р., тези опубліковані). 2. Міжнародному науковому семінарі “Європейські інтеграційні процеси і трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі” (Київ, вересень, 2005 р., тези опубліковані). 3. Всеукраїнській науковій конференції “Другі юридичні читання” (до 170-річчя НПУ ім. М.П. Драгоманова) (Київ, травень, 2005 р., тези опубліковані). 4. Науково-теоретичній конференції “Україна 2005: поступальна хода до верховенства права” (Київ, квітень, 2005 р.). 5. Національній конференції, організованій Генеральною прокуратурою Республіки Таджикистан спільно з Програмою Розвитку ООН “Укрепление правовой и институционной базы по борьбе с коррупцией в Республике Таджикистан” (Душанбе, Республіка Таджикистан, листопад, 2004 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у семи публікаціях, з яких чотири опубліковані у фахових юридичних виданнях, та у трьох тезах доповідей виступів на наукових конференціях:
1. Невідомий В.І. Етапи становлення та розвитку системи фінансового контролю в Україні // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2005. – Вип. 29. – С. 334 – 341;
2. Невідомий В.І. Розвиток конституційно-правового регулювання діяльності Рахункової палати України // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2005. - №1. – С. 147-153;
3. Невідомий В.І. Окремі питання адаптації законодавства України до міжнародних стандартів у сфері фінансового контролю // Право і безпека. – 2005. - №4. – С. 24-26;
4. Невідомий В.І. Удосконалення статусу та діяльності Рахункової палати України шляхом імплементації стандартів Європейського Союзу // Вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2006. - №1. - С. 116-123;
5. Невідомий В.І. Європейський досвід – основа вдосконалення статусу та діяльності Рахункової палати України / Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 19-20 травня 2005 р. / За ред. В.Й. Лажніка. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – С. 85 – 88;
6. Невідомий В.І. Основні напрямки державної політики щодо органів фінансового контролю / Європейські інтеграційні процеси і трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі: Тези доповідей і повідомлень на міжнародному науковому семінарі 23-24 вересня 2005 р. – Київ, 2005. – С. 37;
7. Невідомий В.І. Форми незалежності органів державного фінансового контролю та їх співробітників / Другі юридичні читання: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 18 травня 2005 р. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – С. 489 - 492.
Список литературы ВИСНОВКИ

Здійснивши конституційно-порівняльну характеристику статусу та дослідивши конституційні основи діяльності Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи і на цій основі узагальнивши європейський досвід, як основу вдосконалення статусу та діяльності Рахункової палати в Україні, можна сформулювати такі висновки.
1. Рахункова палата в Україні є незалежним конституційним органом державної влади, який не відноситься до жодної з закріплених Конституцією України гілок влади і здійснює контрольну функцію державного управління в сфері надходження та використання коштів Державного бюджету України. Базуючись на положеннях Лімської Декларації керівних принципів контролю державних фінансів від 1977 р. та конституційно-правовому закріпленні статусу Рахункових палат в країнах Європи, пропонуємо закріпити за Рахунковою палатою в Україні статус вищого незалежного координуючого спеціалізованого органу фінансового контролю. При цьому до її законодавчо закріплених повноважень має також входити визначення засад та форм можливої співпраці з органами внутрішнього контролю, спрямованої на підвищення ефективності використання бюджетних коштів, при обов’язковій умові тісної співпраці з парламентом. А тому вважаємо за необхідне, для розбудови ефективної і дієвої системи фінансового контролю в Україні, розробити й прийняти Закон України „Про систему державного фінансового контролю в Україні”, в якому закріпити за Рахунковою палатою функції координатора діяльності органів державного фінансового контролю, перевірки та аналізу результатів їх роботи, надання їм методичної допомоги, а також передбачити обов'язкове погодження з Рахунковою палатою планів основних напрямків контрольно-ревізійної діяльності.
2. Дисертантом здійснено конституційно-порівняльну характеристику статусу Рахункових палат як органів фінансового контролю в країнах Європи, на основі чого виділено чотири їх основні типи. Перший тип - незалежний орган фінансового контролю з судовими функціями. Цей тип фінансового контролю закріплений у конституційному законодавстві Франції, Бельгії, Люксембургу, Португалії, Іспанії, Італії та Греції. Другий тип – незалежний колегіальний орган, що не має судових функцій, він закріплений законодавством Нідерландів, ФРН, Чеської Республіки, Республіки Польщі, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Республіки Словенія, Республіки Угорщини, Австрії та України. Третій тип - модель ревізійного управління, яка не виконує судових функцій і очолюється Генеральним ревізором. Вона передбачена в конституційному законодавстві Великобританії, Ірландії та Данії. Четвертий тип - контрольне управління у складі структури уряду, що очолюється генеральним контролером. Цей тип застосовується в Швеції та Фінляндії. Але при цьому у Швеції та Фінляндії діють два контролюючих органи: один - підзвітний урядові, а другий - очолюваний членами парламенту і йому підзвітний. Із зазначеного випливає, що існує подібність між моделями конституційно-правового закріплення статусу Рахункових палат в країнах Європи. Це пояснюється тим, що відбувається процес інтеграції в побудові оптимальної системи державного фінансового контролю в цих країнах і цей процес триває постійно, а Україні необхідно вивчати і запроваджувати найкращі практики організації незалежного фінансового контролю.
3. Базуючись на системному підході, пропонуємо авторський підхід до генезису становлення Рахункової палати в Україні, початком якого необхідно вважати час здобуття Україною незалежності, і цей процес є безупинним та безперервним.
4. Запропоновано авторське визначення Рахункових палат як органів фінансового контролю в Україні та країнах Європи: це – державні органи, які відповідно до положень конституційно-правового законодавства наділені правом контролювати законність дій у процесі збирання, розподілу і використання фінансових фондів держави і територіальних громад з метою здійснення ефективної державної та місцевої фінансової політики в суспільстві та забезпечення прав і свобод громадян. Обґрунтовано, що особливості змісту поняття Рахункових палат як органів фінансового контролю залежать від статусу цього органу, його підпорядкування й порядку призначення його працівників, особливостей територіального устрою, порядку закріплення цих особливостей в Конституціях і законодавчих актах країн Європи.
5. Порівняльний аналіз повноважень Рахункових палат як вищих органів фінансового контролю в країнах Європи та Україні переконує, що Рахункова палата в Україні, на відміну від подібних державних структур більшості країн Європи, законодавчо позбавлена реальної можливості вживати конкретних дієвих заходів щодо своєчасного і повного усунення виявлених і зафіксованих порушень бюджетного процесу, а також покарання винних осіб власними процесуальними адміністративно-правовими засобами. Здобувачем пропонується закріпити за Рахунковою палатою виконавчі повноваження з особливим процесуально-правовим механізмом реалізації власних рішень, спрямованих на захист державних інтересів, що, в свою чергу, може гарантувати своєчасне відшкодування збитків, завданих державному і місцевим бюджетам. Запропоновані зміни аргументуються європейським досвідом, де вищі контрольні органи наділені такими повноваженнями: право накладати штраф на осіб, відповідальних за порушення закону; стягувати збитки, заподіяні державі; право вимагати у будь-яких державних органів припинення дії нормативно-правового акта у разі його невідповідності Конституції чи іншому закону.
6. Обґрунтовано пропозицію про доповнення ст. 150 Конституції України положенням, за яким Рахункова палата в Україні отримає право на конституційне звернення до Конституційного Суду України, що дасть їй можливість вирішувати питання про конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
5. Аналіз законів про вищі органи фінансового контролю країн Європи, зокрема Великобританії, Франції, Російської Федерації, Чеської Республіки та інших, мають значні розходження в повноваженнях вищих органів контролю. Проте майже для всіх законів є спільним те, що вони досить детально визначають їх обсяг. А тому вважаємо за доцільне закріпити в законодавстві повний перелік об’єктів, які підлягають контрольній діяльності Рахункової палати. Реалізація даної пропозиції одразу зніме цілий ряд дискусійних питань. Адже діючий Закон України “Про Рахункову палату” не згадав за цілий ряд об’єктів, які фінансуються з державного бюджету і на яких не поширюються повноваження Рахункової палати, зокрема це Секретаріат Президента України, Державне управління справами. Разом з тим слід визнати, що постановою Колегії Рахункової палати України про Стандарти Рахункової палати вони віднесені до об’єктів перевірки, а тому пропонуємо і в законодавчому порядку чітко передбачити об’єкти перевірок Рахунковою палатою в Україні.
6. Враховуючи, що до повноважень Рахункової палати належить розробка і подання Верховній Раді України пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, які регулюють бюджетні, фінансово-кредитні, цивільно-грошові та інші відносини, вона не є суб’єктом законодавчої ініціативи і направляє свої пропозиції про їх вдосконалення лише відповідним комітетам Верховної Ради України. На наш погляд, було б доцільним, щоб усі законопроекти, прийняття яких потребує додаткових бюджетних витрат, а також змін податкового законодавства, проходили обов’язкову експертизу в Рахунковій палаті. На нашу думку, це сприятиме налагодженню професійної, ефективної й незалежної експертизи законопроектів у частині фінансових питань.
7. Дістала подальшого розвитку система гарантій правового статусу Рахункової палати в Україні на основі досвіду країн Європи. Обґрунтовано тезу про те, що гарантії статусу Рахункової палати в Україні повинні бути закріплені у національному законодавстві з метою утвердження принципу розподілу влад і створення системи стримань і противаг. Відповідно до конституційних гарантій статусу, Рахункова палата в Україні підпорядкована і підзвітна тільки Верховній Раді України, тобто вона ні перед ким не відповідальна і саме це є, на наш погляд, основоположною інституційною гарантією незалежності її статусу. Аналіз законодавчого закріплення статусу Рахункових палат в країнах Європи дозволив виокремити гарантії незалежності Рахункових палат: 1) організаційні гарантії незалежності, які передбачають недопущення або обмеження впливу на створення чи припинення діяльності Рахункових палат, а також - на призначення та звільнення його посадових осіб; 2) функціональні гарантії незалежності, що означають недопущення або обмеження впливу на планування та здійснення контрольних перевірок; 3) гарантії фінансово-матеріальної незалежності, направлені на недопущення впливу на фінансування Рахункових палат, його посадових осіб та працівників. Незважаючи на те, що у Законі України “Про Рахункову палату” зафіксоване положення, за яким Рахункова палата фінансується окремим рядком у Держбюджеті, запропоновано законодавчо передбачити такий механізм вирішення цього питання: кошторис повинен затверджуватися Колегією Рахункової палати і після обговорення у відповідному Комітеті розглядатися Верховною Радою України як складова частина Держбюджету, щоб виконавча влада до формування цієї складової бюджету не мала жодного відношення; 4) гарантії особистої незалежності зводяться до недопущення або обмеження родинних зв’язків посадових осіб та працівників Рахункової палати з посадовими особами та працівниками підконтрольного об’єкта.
10. Розроблено науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення організаційно-функціональної будови Рахункової палати в Україні, взявши за основу досвід країн Європи. Так, доведено, що організаційно-функціональна будова незалежних органів фінансового контролю країн Європи залежить від особливостей побудови правової системи. Зокрема, в країнах з англосаксонською системою права (Великобританія, Ірландія та ін.) домінує монократична організаційно-функціональна будова вищого органу фінансового контролю під керівництвом генерального аудитора, який обирається прямими виборами або призначається. У країнах континентальної системи права (ФРН, Франція, Італія, Чеська Республіка, Польща та ін.) контрольні функції покладені на Рахункові палати, які є колегіальними органами і яким законодавством гарантується незалежність у внутрішніх та зовнішніх питаннях їх діяльності. В більшості країн Європи типовим є наявність кількох державних контролюючих інституцій, серед яких чітко врегульовано розподіл контрольних повноважень та узгоджена організація взаємодії. Виходячи з цього, стверджується, що усунення недоліків та суперечностей організаційно-функціональної будови Рахункової палати в Україні потребує комплексного підходу, здійснення якого ускладнюється відсутністю єдиного центру координації при здійсненні фінансового контролю в державі. А тому вкрай необхідним є утворення та врегулювання статусу територіальних представництв Рахункової палати в Україні.
11. Розкрито і запропоновано вдосконалення форм і методів діяльності Рахункової палати в Україні, використавши при цьому досвід вищих органів фінансового контролю країн Європи. Здійснивши аналіз теоретичних підходів до класифікації форм контролю за часом проведення, слід зазначити, що більшість учених схиляється до виділення таких форм контролю як попередній, поточний, наступний, які властиві і діяльності Рахункової палати в Україні. Якщо під поняттям “форма” розуміти спосіб конкретного вираження й організації контрольних дій суб'єкта, то можна зробити висновок, що Рахункова палата в Україні у своїй діяльності використовує такі форми контролю: перевірку, ревізію, аналіз, експертизу, обслідування.
13. Базуючись на практичному досвіді роботи Рахункової палати в Україні, можна констатувати, що у своїй роботі даний конституційний орган фінансового контролю використовує як прямі (дослідження предметів і документів об'єкта перевірки; огляд приміщення (території) і предметів; інвентаризація; експертиза; обстеження; інспекція; спостереження та ін.), так і непрямі (метод аналізу; метод розрахунку грошових надходжень; метод контролю витрат і доходів об'єкта перевірки; розрахункові методи; отримання інформації про об'єкт перевірки від третьої особи; метод розрахунку грошових надходжень та деякі ін.) методи.
14. Уточнено, що процес класифікації форм і методів діяльності органів фінансового контролю України і країн Європи можна вважати постійним, перманентним. Здобувачем здійснено прогностичну оцінку щодо перспектив реформування статусу та діяльності Рахункової палати в Україні на основі апробованого європейського досвіду, а саме в напрямі збільшення ваги територіальних представництв Рахункової палати в областях України, тобто децентралізації, а також уніфікації нормативно-правової бази, посилення ролі кадрового, інформаційно-аналітичного та наукового забезпечення, а також створення нових форм і методів контролю, що відповідає тенденціям трансформування суспільства в цілому, і державного фінансового контролю зокрема.
15. Обґрунтовано авторський підхід до такої форми контролю, що здійснюється Рахунковою палатою в України, як аудит адміністративної діяльності, під яким розуміємо форму контролю, яка є сукупністю статистичних, ревізійних і аналітичних дій, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладів у процесі реалізації запланованих цілей, встановлення фактів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та внесено пропозиції щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів. Доведено, що дослідження економічності, ефективності та результативності виконання державних програм стратегічного характеру та діяльності органів управління потребує системних аналітичних підходів, що реалізуються через таку форму контролю, як аудит адміністративної діяльності, яку ми пропонуємо закріпити в новому Законі України “Про Рахункову палату”.
16. Визначено напрями реформування конституційно-правового статусу та діяльності Рахункової палати в Україні, спираючись при цьому на європейські досягнення. Сформульовано висновок, що конституційно-правовий статус та діяльність системи державного фінансового контролю в Україні не забезпечує на належному рівні фінансово-бюджетну дисципліну у державі і певною мірою не відповідає основним критеріям Європейського співтовариства. Досліджено апробовані теоретичні концепції та практику діяльності Рахункових палат країн Європи, які дають можливість окреслити напрями реформування Рахункової палати в Україні через запровадження базових принципів їх статусу, зокрема законності, демократизму, гуманізму, гласності, об’єктивності, політичної коректності, професіоналізму, системності та плановості. Для України особливе значення має принцип політичної коректності, оскільки парламент виступає “ареною” боротьби різних політичних сил, і тому, безперечно, політичні цілі і політична доцільність мають пріоритет. Беручи до уваги, що Голову Рахункової палати і її членів призначає Верховна Рада України, саме реалізація цього принципу є певною гарантією об’єктивної і неупередженої роботи єдиного спеціалізованого конституційного органу фінансового контролю в Україні - Рахункової палати.
17. Окреслено вимоги Європейського Союзу до побудови системи державного фінансового контролю, а саме: а) внутрішній фінансовий контроль повинен бути одним з центральних елементів контролю в державному секторі; б) країни-кандидати мають довести незалежність власних органів зовнішнього контролю з точки зору самостійності обрання питань, які можуть бути піддані аудиту, а також невтручання урядових та інших органів влади у діяльність органу зовнішнього контролю. Для приведення системи державного фінансового контролю в Україні у відповідність із нормами і правилами законодавства Європейського Союзу пропонуємо прийняти Концепцію реформування системи державного фінансового контролю в Україні, і тільки після цього, базуючись на сучасних теоретичних розробках і найкращих практичних здобутках діяльності Рахункових палат країн Європи, розробити і прийняти новий Закон України "Про Рахункову палату" і Закон України "Про систему державного фінансового контролю" та ряд інших актів.
18. Розглядаючи діяльність Рахункових палат країн Європи, представляється можливим зазначити, що суб’єкти, які здійснюють контрольні повноваження від імені парламенту в європейських країнах, використовують засоби публічного обговорення важливих проблем, сприяючи тим самим забезпеченню законності і правопорядку. Автор стоїть на позиції, що Україна не використовує повною мірою потенціал контрольної діяльності Рахункової палати. Вважаємо за доцільне створити телевізійну програму на державному телевізійному каналі, де за круглим столом відбуватимуться дискусії за результатами перевірок конституційного органу – Рахункової палати в України.
19. Схвалюючи визначений рух України до стандартів Європейського Союзу, в дисертації розкрито основи діяльності однієї з головних інституцій цієї організації – Рахункової Палати Європейського Союзу, головним завданням якої є здійснення контролю за повнотою надходження доходів до бюджету Європейського Союзу і легітимністю та відповідністю його витратної частини, дослідження якості управління ресурсами з точки зору економічності, продуктивності та результативності. Ревізійна діяльність Європейської Рахункової палати проводиться спільними зусиллями Європейської та національних Рахункових палат країн-членів. Пропонуємо передбачити в новому Законі “Про Рахункову палату” право Рахункової палати в Україні проводити аудит грандів, фондів, що фінансуються через прийнятий Європейським Парламентом бюджет Європейського Союзу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141; Із змінами, прийнятими відповідно до Закону України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року №2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №2. – Ст. 44.
2. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 11 червня 1998 року №615/98 // Урядовий кур’єр. - 1998. - 18 червня. - №114-115.
3. Лімська Декларація керівних принципів контролю державних фінансів / Керівні принципи аудиту державних фінансів. Збірник базових документів INTOSAI – Міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів. – К.: Програма розвитку ООН в Україні, 2003. – С. 20-29.
4. Симоненко В. Інституційний розвиток Рахункової палати відповідно до міжнародних та європейських стандартів та українські реалії. – У зб.: Програма ООН з врядування проект ПРООН “Доброчетність на практиці”. - К., 2004. - С. 8.
5. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. Ю.И. Аверьянов. – М.: Изд-во Московского коммерческого университета, 1993. – С. 363.
6. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для юрид. вузов и фак. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 552 с.
7. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
8. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – С. 231.
9. Богданова Н.А. Система науки конституционного права. – М., 2001. – С. 61-65.
10. У справі за конституційним зверненням … щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміна “законодавство”: Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року №12 – рп/98 // Офіційний вісник України. – 1998. - 27 серпня 1998. - №32.
11. Юхименко Л. Правові засади контролю за використанням бюджетних коштів, здійснюваного Рахунковою палатою України // Право України. - 2003. - №10. – С. 72-74.
12. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року №2542-ІІІ: Офіційний текст зі змінами та доповненнями станом на 05.04.04 / Міністерство юстиції України. – Київ: Атіка, 2004. – 87 с.
13. Копиленко О., Федорин М. Інституційний розвиток Рахункової палати в системі вимог міжнародних та європейських стандартів: матеріали круглого столу у Верховній Раді України. – К.: Верховна Рада України, Рахункова палата, 2003. - С.20-23.
14. Про Рахункову палату: Закон України від 11 липня 1996 р. №315 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №43. - Ст. 212.
15. Про постійні комісії Верховної Ради України. Закон України від 4 квітня 1995 р. №116/95 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №19. – Ст. 134; Із змінами: Закон України “Про комітети Верховної Ради України” від 14 липня 1998 р. №40-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №40-41. – Ст. 250; 2000. - №12. – Ст. 96.
16. Про Регламент Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 16 березня 2006 р. №3547-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №23, №24-25. – Ст. 202.
17. Про перелік, кількісний склад і предмет відання комітетів Верховної Ради України п’ятого скликання: Постанова Верховної Ради України від 11 липня 2006 р. №8-V // Голос України. – 2006. - 13 липня. - №127 (3877).
18. Кузьменко О. Проблеми співвідношення компетенції парламенту і Рахункової палати у контрольно-бюджетній сфері // Право України. – 2001. - №4. – С. 101-105.
19. У справі за конституційним поданням … щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про Рахункову палату Верховної Ради України” (справа про Рахункову палату): Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 1997 р. №7 - зп // Вісник Конституційного Суду України. - 1998. - №1. – С. 13-28.
20. У справі за конституційним поданням … щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України “Про чинність Закону України “Про Рахункову палату”, офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України “Про Конституційний Суд України” стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України): Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 р. №15 – рп/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. - №51. – Ст. 2226.
21. Про чинність Закону України “Про Рахункову палату”: Постанова Верховної Ради України від 14 січня 1998 року №18/98-ВР // Голос України. – 1998. – 23 січня. - №13.
22. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. - О., 2002. - 20 с.
23. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2002. - 29 с.
24. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: конституційно-правовий аспект / Ю.М. Тодика (відп. ред.); Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. – Х.: Легас, 2004. – 191 с.
25. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. - К., 2003. – 576 с.
26. Харенко М.В. Правові основи виконання Державного бюджету України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2001. - 16 с.
27. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2004. – 17 с.
28. Кузьменко О. А. Контроль за виконанням Державного бюджету України як функція управління: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2002. - 21 с.
29. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 407 с.
30. Гриценко О.І. Організаційно-правове забезпечення діяльності Рахункової палати: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2005. – 20 с.
31. Гергелійник В. Конституційний суд в системі органів контрольної влади: теоретичні аспекти // Право України. – 1998. – № 5. – С. 82–85.
32. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2002. - 195с.
33. Барабаш О.Л. Аналітичний матеріал. Контрольна діяльність парламенту України: короткий огляд засад і практики 1990-1994 років // Програма сприяння парламенту України. - 1994. - 4 жовтня.
34. Бородюк В.М. Звіт з науково-дослідної роботи “Наукові основи, методологічні та методичні підходи і практичні рекомендації щодо здійснення незалежного державного контролю за використанням державних коштів”. – К., 2003. – 169 с.
35. Про попереднє схвалення і направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України: Постанова Верховної Ради України від 21 вересня 2000 р. № 1963 – ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - N 42.- Ст. 361.
36. У справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про внесення змін до статті 98 Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України” (справа про зміни до статті 98 Конституції України): Рішення Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - № 6. - С. 9-11.
37. У справі за конституційним поданням… щодо відповідності Конституції України (конституційності), здійсненого Президентом України права вето стосовно прийнятого Верховною Радою України Закону України “Про внесення змін до статті 98 Конституції України” та пропозицій до нього (справа щодо права вето на закон про внесення змін до Конституції України) від 11 березня 2003 року №6 № 6-рп/2003 // Офіційний вісник України. – 2003. - №16. – Ст. 710.
38. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 р. №679/ХІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №29. – Ст. 238.
39. Ustawa o Najwyzszej Izbie Kontroli. – Warzawa: Drukarnia Uniwesytetu Jagiellonskiego, 1996. – 272 c.
40. Порядок взаємодії Рахункової палати та Головного контрольно-ревізійного управління України при організації та здійсненні контролю за використанням бюджетних коштів: Наказ Рахункової палати від 27 грудня 2001 № 92 / Звіт Рахункової палати в Україні за 2001 рік. Рахункова палата України. – К., 2002. – С. 84.
41. Порядок подання Головним контрольно-ревізійним управлінням, Державною податковою адміністрацією та Рахунковою палатою України матеріалів перевірок і ревізій про виявлені правопорушення до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції від 24 квітня 2001 року / Звіт Рахункової палати України за 2001 рік. Рахункова палата України. – К., 2002. – С. 83.
42. Проект Закону України “Про систему державного фінансового контролю в Україні” від 3 червня 2002 р. № 1131 // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
43. Проект Закону України “Про фінансовий контроль” від 30 серпня 2002 р. № 1131-1 // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
44. Про державний фінансовий контроль: Проект Закону України від 9 грудня 2003 р. № 1131-2 // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
45. О Палате Контроля Грузии: Закон Грузії от 15 апреля 1997 года № 626-Пс. – http:/www.ach.gov.ru/experience/08.shtmL
46. Положение о Федеральном бюджете ФРГ от 19 августа 1969 года. - Федеральный Вестник Законов. – С. 1284 / Матеріали про Федеральну рахункову палату Федеративної Республіки Німеччини: Пер. з нім. – К.: Українсько-європейський центр з питань законодавства, 1999. – 56 с.
47. Мельничук В. Фінансовий контроль в системі державного управління // Банківська справа. - 2002. - №2. - С. 26-35.
48. Грачева Е.Ю. Основные тенденции развития государственного финансового контроля в Российской Федерации // Известия вузов: Правоведение. - 2002. - №5. - С. 73-80.
49. Конституция Италии от 27 декабря 1947 г. – В кн.: Конституции государств Европейського Союза / Л.А. Окуньков; Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 1999. – 816 с.
50. Конституция Испании от 1978 г. - В кн.: Конституции государств Европейського Союза / Л.А. Окуньков; Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 1999. – 816 с.
51. Конституция Греции от 11 июня 1975 г. – В кн.: Конституции государств Европейського Союза / Л.А. Окуньков; Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 1999. – 816 с.
52. Конституция Бельгии от 7 февраля 1831 г. Изменения от 7 сентября 1893 г., 15 ноября 1920 г., 7 февраля, 24 августа, 15 октября 1921 г., 12 марта 1954 г. – В кн.: Конституции государств Европы: В 3 т. / Л.А. Окуньков (общ. ред. и вступ. ст.); Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 2001.
53. Конституція Естонської Республіки від 28 червня 1992 р. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 1-38.
54. Конституція Латвійської Республіки від 15 лютого 1922 р. (із поправками від 21 березня 1993 р. та 27 січня 1994 р.). – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 39-47.
55. Конституція Республіки Болгарія від 12 липня 1991 р. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 119-156.
56. Конституція Республіки Молдова 29 червня 1994 р. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 191- 232.
57. Конституція Республіки Словенія від 23 грудня 1991 р. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 265-306.
58. Конституційний Закон про відносини між законодавчою та виконавчою владами Республіки Польща та про місцеве самоврядування від 17 жовтня 1992 року і Конституційні положення, залишені чинними на підставі статті 77 Конституційного Закону від 17 жовтня 1992 року, які скасовують Конституцію Республіки Польща від 22 липня 1952 року. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 254-255.
59. Конституція Республіки Угорщина. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 307-340.
60. Конституція Словацької Республіки від 1 вересня 1992 р. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 445-484.
61. Конституція Чеської Республіки від 16 грудня 1992 р. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 485-522.
62. Федеральная Конституция Германии от 23 мая 1949 года. Статья 114 в редакции Закона от 12 мая 1969 г. – В кн.: Конституции государств Европы: В 3 т. / Л.А. Окуньков (общ. ред. и вступ. сл.); Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 2001.
63. Федеральный Конституционный Закон Австрии от 10 ноября 1920 г. – В кн.: Конституции государств Европы: В 3 т. / Л.А. Окуньков (общ. ред. и вступ. сл.); Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 2001.
64. Конституції Литовської Республіки від 25 жовтня 1992 р. – У кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 49-86.
65. Конституция Финляндии от 11 июня 1999 г. – В кн.: Конституции государств Европы: В 3 т. / Л.А. Окуньков (общ. ред. и вступ. ст.); Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 2001.
66. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник / Отв. ред. д-т. юрид. наук, проф. А.Я. Сухарев. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2003. – 976 с.
67. Конституція Республіки Білорусь від 15 березня 1994 р. – В кн.: Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С. Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація – вид-во “Право”, 1996. – С. 87-118.
68. Конституция Республики Исландия от 17 июня 1944 г. – В кн.: Конституции государств Европы: В 3 т. / Л.А. Окуньков (общ. ред. и вступ. ст.); Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 2001.
69. Конституція УРСР від 20 квітня 1978 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1978. - №18. –Ст. 268.
70. Про внесення змін і доповнень до Конституції УРСР: Закон УРСР від 27 жовтня 1989 р. №8303-11.
71. Про органи народного контролю в Українській РСР: Закон УРСР від 22 грудня 1965 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1965. - №53. – Ст. 748.
72. Об органах Народного контроля в СССР: Закон СССР от 9 декабря 1965 года №4224-VI // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1965. - № 49(1292). – Ст. 718.
73. Про скасування органів народного контролю в Українській РСР: Постанова Президії Верховної Ради УРСР №107-ХІІ від 1 серпня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. - №33. – С. 487.
74. Про ліквідацію Комітету народного контролю в Українській РСР: Постанова Верховної Ради УРСР №485-ХІІ від 20 листопада 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - №49. – С. 639.
75. Про Контрольну палату СРСР: Закон СРСР від 16 травня 1991 року № 2161-І // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1991. - № 23. - Ст.649.
76. Декларація про припинення існування СРСР як держави і суб’єкта міжнародного права Ради Республік Верховної Ради СРСР від 26 грудня 1991 року.
77. Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 р. №2939 – ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№13. – Ст. 110.
78. Про Координаційний комітет з питань боротьби зі злочинністю: Указ Президента України від 18 червня 1993 р. №218/93.
79. Про внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 5 лютого 1998 р. №83/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №29. – Ст. 190.
80. Про Державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991.- N 6. - Ст. 37.
81. Про утворення Державного митного комітету України: Указ Президента України від 11 грудня 1991 р. №1 // Збірник указів Президента. - №1992. - №1.
82. Питання Державної інспекції України по контролю за цінами: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1991 р. №353 / Втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. “Питання Державної інспекції з контролю за цінами” // Офіційний вісник України. – 2000. - №50. – Ст. 2162.
83. Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України: Постанова Верховної Ради України від 7 липня 1992 р. №2558-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. -1992. - N 39. - Ст. 581.
84. Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 р. №2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №13. – Ст. 110.
85. Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27 квітня 1995 р. №335/95 // Урядовий кур'єр. – 1995. – 11 травня. - №68-69.
86. Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій: Указ Президента України від 22 серпня 1996 р. №760/96 // Урядовий кур’єр. – 1996. - 29 серпня. - №161-162.
87. Про Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку: Указ Президента України від 12 червня 1995 р. №446/95 // Урядовий кур’єр. – 1995. – 20 червня. - №90.
88. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. №3659-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №50. – Ст. 472; Із змінами від 13 липня 2000 р. №1907-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 41. - Ст. 343.
89. Сивульський М.І. Проблеми становлення системи державного фінансового контролю в Україні // Фінанси України. – 2005. - №3. – С.3-9.
90. Про орієнтовний перелік питань для розгляду на сьомій сесії Верховної Ради України дванадцятого скликання: Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 1993 року №2970.
91. Про створення Контрольної палати Верховної Ради України та проект Закону України про Контрольну палату Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 22 листопада 1995 року N 445/95-ВР.
92. Про проект Закону України про Контрольну палату Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 6 лютого 1996 року N 33/96-ВР.
93. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №18. – Ст. 133. (Втратив чинність на підставі Закону №254/96-ВР від 28 червня 1996 р.)
94. Устінова І.П. Правовий статус органів фінансового контролю в системі органів державної виконавчої влади України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук (12.00.07) / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 1997. – 26 с.
95. Атаманчук Г.В. Энциклопедия управленческих знаний: Государственное управление. Организационно-функциональные вопросы. – М.: www. economica.ru., 2000. - 301 c.
96. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - М.: Новый Юрист, 1998. - 624 с.
97. Грачева Л.П., Ярмыш А.Н. Конституционное право Украины: Учебное пособие.- Симферополь: Доля, 2000. – 336 с.
98. Общая теория государства и права: В 2 т./ Под ред. М.Н. Марченко. - М.: "Зерцало", 1998. - Т.1: Теория государства. – 416 с.
99. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Х.: Право, 1998. – 37 с.
100. Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации/ Отв.ред. Б.Н. Топорнин. – М.: ИГПАН, 1990.- 200 с.
101. Симоненко В. Конституційний аудитор // Киевский Телеграфъ. – 2003. – 17-23 лютого.
102. Григоренко О. Пролонгована сенсація, або чому не діє перша поправка до Конституції України // Демократична Україна. – 2002. - 27 червня - № 50.
103. Про створення територіальних представництв Рахункової палати: Постанова Верховної Ради України від 15 червня 2004 року № 1784-IV // Відомості Верховної Ради. - 2004. – № 38.- Ст. 1494.
104. Про створення територіальних управлінь Рахункової палати: Постанова Колегії Рахункової палати від 19 липня 2004 року № 15-3 // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
105. Про затвердження Положення про територіальне управління Рахункової палати: Наказ Голови Рахункової палати від 28 липня 2004 року № 78 // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
106. Питання створення територіальних представництв Рахункової палати: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2004 р. N 1577 // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
107. Невідомий В.І. Етапи становлення та розвитку системи фінансового контролю в Україні / Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2005. – Вип. 29. – С. 334 - 341.
108. Мартьянов И.В. Финансовый контроль в условиях дальнейшего совершенствования хозяйственного механизма. - В кн.: ХХVІ съезд КПСС. – М., 1982. – С. 248-251.
109. Селос Б. Институт Генерального аудитора Норвегии: его место в государственной структуре // EUROSAI.- 1996.- № 3.- С. 13.
110. Мамишев А.В. Характерні аспекти організації державного фінансового контролю за рубежем // Фінанси України. - №11. – 2003. – С. 126-136.
111. Ильинский И.П. Австрийская республика. Конституция и законодательные акты. - М., 1985. - С. 87.
112. Мамишев А. Державний аудит в Ірландії // Фінансовий контроль. – 2004. - №2(19). – С. 51-55.
113. Федеральная Счетная палата и земельные счетные палаты Германии: [Подготовлено Главным контрольным управлением Президента РФ] // Президентский контроль. – 1999. - №1. – С. 35-36.
114. Ковалева Н.А. Правовые вопросы финансового контроля в СССР. – В кн.: Труды Всесоюз. юрид. заоч. ин-та. - Т. 37. - Ч.1. – М., 1974. – С. 40-71.
115. Економічна енциклопедія. - У трьох томах. - Т.1 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
116. Фінансове право: Підручник / За ред. Л.К. Воронової та Д.А. Бекерської. – К., 1995. - С. 37.
117. Финансовое право / Отв. ред. О.Н. Горбунов. – М.: Юрист, 1996. – С. 48.
118. Про Аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 р. №3125 - ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23. – Ст. 243.
119. Родионова В.М., Шлейников В.И. Финансовый контроль: Учебник. – М.: ИД ФБК -ПРЕСС, 2002. – 320 с.
120. Новий тлумачний словник української мови: У 3 т. - Том 2. – К.: АКОНІТ, 2003. – С. 392.
121. Невідомий В.І. Етапи становлення та розвитку системи фінансового контролю в Україні / Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2005. – Вип. 29. – С. 334 - 341.
122. Нарийский А.С., Гаджиев Н.Г. Контроль в условиях рыночной экономики. – М.: Финансы и статистика, 1994. - С. 6-10.
123. Юридична енциклопедія: В 6 т. - Том 3. – Київ, Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, – 2001. – С. 196.
124. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. №697-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – Ст. 249.
125. Погосян Н.Д. Правовой статус Счетной палаты Российской Федерации // Юрист. – 1997. - №10. – С. 10.
126. Полінець О.П. Контроль в державному управлінні України: теоретико-організаційні питання: Автореф. дис. …канд. наук з державного управління (25.00.01) / Нац. академія державного управління при Президентові України. – К., 2003. – 20 с.
127. Пилипенко В. Виступ на конференції / Інституційний розвиток Рахункової палати в системі вимог міжнародних та європейських стандартів: матеріали круглого столу у Верховній Раді України. – К.: Верховна Рада України, Рахункова палата, 2003. - С. 19-20.
128. Ардан Филипп. Франция: государственная система / Л.М. Энтин (отв. ред.); Л.С. Филиппова (пер. с фр.). – М.: Юрид. лит., 1994. – 176 с.
129. Воленик Л. Верховная контрольная палата Чешской республики – процесс институционального развития на фоне переходного периода в политике и экономике // Материалы междунар. симпозиума „Роль высших органов финансового контроля в бюджетном процессе и государственном управлении”. – К.: Рахункова палата, 1999. – 45 с.
130. Шелюто Ф. Финансовый контроль в Великобритании // Президентский контроль. – 1995. – № 1. – С. 60 – 64.
131. Бюджетный кодекс Российской Федерации. – Тольятти: ООО «Сеан-Издат», 2002. – 163 с.
132. Звіт Рахункової палати за 2004 рік / Рахункова палата. – К., 2005; Звіт Рахункової палати за 2005 рік / Рахункова палата. – К., 2006. – 141 с.
133. Степашин С.В., Столяров Н.С., Шохин С.О., Жуков В.А. Государственный финансовый контроль: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2004. – 557 с.
134. The State Audit Office of Finland. – University Printing House. – Helsinki, 2001.
135. Австрийская Республика: Конституция и законодательные акты / Сост. Т.Г. Морщакова; Под ред. И.П. Ильинского. – М.: Прогрес, 1985. – 429 с.
136. Копиленко О., Федорин М. Інституційний розвиток Рахункової палати в системі вимог міжнародних та європейських стандартів: матеріали круглого столу у Верховній Раді України. – К.: Верховна Рада України, Рахункова палата, 2003. - С. 20-23.
137. Звіт Рахункової палати за 2003 рік / Рахункова палата. – К., 2004.
138. Симоненко В. Впровадження та розвиток дієвих механізмів парламентського контролю / Організація роботи Верховної Ради України: досвід і проблеми: матеріали круглого столу у Верховній Раді України. – К.: Верховна Рада України, 2004. – С. 27-34.
139. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти: Закон України від 1 грудня 2006 № 488-V // Голос України. – 2007 – 10 січня. – №2.
140. Шелюто Ф. Суд счетов - высший орган Франции // Президентский контроль. – 1995. – № 3. – С. 77 – 80.
141. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон України від 11 липня 2003 р. № 1128 ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №8. – Ст. 65.
142. Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів: Указ Президента України від 19 вересня 2000 р. №1074 // Офіційний вісник України. – 2000. - №38. – Ст. 1617.
143. Юридична енциклопедія / Редкол.: Ю.С. Шемшученко, Ф.Г.Бурчак та ін. – Том 3 (К-М). [139] К.: Вид. “Українська енциклопедія” імені М.П. Бажана, 2001. – 732 с.
144. Кодекс Етики INTOSAI. – У кн.: Керівні принципи аудиту державних фінансів: Збірник базових документів INTOSAI – Міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів. – К.: Програма розвитку ООН в Україні. - 2003. – С. 31-36.
145. Нерубайло В.Е. Осуществление внешнего контроля государственных финансов региональными счетными палатами Франции // Бюллетень Счетной палаты Российской Федерации. – 1998. - № 1. - С.121-127.
146. Невідомий В.І. Європейський досвід – основа вдосконалення статусу та діяльності Рахункової палати України / Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право. У кн.: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 19-20 травня 2005 р. / За ред. В.Й. Лажніка і В.С. Федонюка. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – С. 85-88.
147. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення // Фінанси України. – 1998. - №1. – С. 49.
148. The Supreme Audit Institution of the Federal Republic of Germany, and its Regional Audit Offices. – Bundesrechnungshofs booklet. – 2000.
149. Симоненко В. Інституційний розвиток Рахункової палати відповідно до міжнародних та європейських стандартів та українські реалії. – У зб.: Програма ООН з врядування проект ПРООН “Доброчетність на практиці”. – К., 2004. - С. 8-11.
150. Кіш Е. Впровадження та розвиток дієвих механізмів парламентського контролю: східноєвропейський досвід // Організація роботи Верховної Ради України: досвід і проблеми. Тези конференції. - С. 35-41.
151. Большакова О.Ю., Кравченко Г.О. Методологічні принципи фінансового контролю: принцип незалежності // Фінансовий контроль. – 2004. - №2(19). - С. 44-48.
152. Огороднік В. Виступ на конференції. – У кн.: Програма ООН з врядування проект ПРООН “Доброчетність на практиці”. – К., 2004. - С. 29-30.
153. Ватс Джуліан. Виступ на конференції. – У зб.: Програма ООН з врядування проект ПРООН “Доброчетність на практиці”. – К., 2004. - С. 30-32.
154. Тіщенко О. Виступ на конференції. – У зб.: Програма ООН з врядування проект ПРООН “Доброчетність на практиці”. - К., 2004 - С. 27-28.
155. Пилипенко В. Рахункова палата у чіткому контексті держбюджету // Юридичний вісник України. – 2002. - 18-24 травня.
156. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – N 52. - Ст. 490.
157. Про деякі питання забезпечення діяльності Рахункової палати: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. №873 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 21. – Ст. 89.
158. Про оплату праці Голови, заступників Голови та членів Рахункової палати: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 519 // Офіційний вісник України. – 2005. - № 27. – Ст. 1554.
159. Швеция: Конституция и законодательные акты / Пер. со швед. / Под ред. и с вступ. сл. (С. 9-26) М.А. Могуновой. – М.: Прогресс, 1983. – 359 с.
160. Байбакова О.О., Малишев А.В. Про систему державного управління і контролю Швеції // Фінансовий контроль. – 2002. – №1. – С. 62 – 63.
161. Про Державний бюджет України на 2004 рік: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №17-18. – Ст. 250.
162. Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001 року №2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №25. – Ст. 131.
163. Закон о Верховной Контрольной Палате Польши. По состоянию на 1 октября 1996 г. От 23 декабря 1994 г. - Druk i oprawa: Drukarnia Uniwersytetu Jugiellonshiego. - С. 217-271.
164. Білий Л. Бюджетні повноваження парламенту: Посібник. Розділ. V. Ревізійні органи законодавчої влади у Західній та Східній Європі (Естонія, Угорщина, Польща, Франція, Бельгія, Німеччина, Італія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Україна). – К., 1997. - С. 1-10.
165. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 року №356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №34. – Ст. 266.
166. Андрійко О.Ф. Державний контроль і тенденції його розвитку в умовах ринкових відносин // Міжвідомчий збірник наукових праць “Правова держава”. Вип. 4. – К.: Наукова думка, 1993. - С. 49-53.
167. Соменков А. Когда деньги счет любят // Президентский контроль. – 2000. – № 10. – С. 35–40; № 11. – С. 52–55.
168. Мазур Я. Верховная контрольная палата Республики Польша: (к истории вопроса) // Государство и право. – 1995. – № 6. – С. 100 – 110.
169. Петерсон Олиф. Шведская система правления и политики: Пер. с англ. – М.: Ad Marginem, 1998. - 208 c.
170. The State Audit Office of Finland. – University Printing House. – Helsinki, 2001.
171. Счетная палата Франции: [Из доклада Г. Миньо] // Президентский контроль. – 1999. - №6. – С. 35.
172. Конституция Франции от 5 октября 1958 г. Ст. 47. – В кн.: Конституции государств Европейського Союза / Л.А. Окуньков; Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М.: Норма, 1999. – 816 с.
173. Ионова А.И. Счетные палаты ФРГ: правовые основы и принципы деятельности // Государство и право. –1998.- № 3. -С.94-98.
174. Про рахункову палату Австрії: Федеральний Закон від 16 червня 1948 року // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
175. Федеральний Конституційний Закон Австрії від 10 листопада 1920 року // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
176. Германчук П.К., Стефанюк І.Б., Рубан Н.І., Александров В.Т., Назарчук О.І. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит. – К.: НВП «АВТ», 2004. – 424 с.
177. Про Вищу контрольну палату: Закон Республіки Польща від 23 грудня 1994 року // Поточний архів Рахункової палати України.
178. Савченко А., Пухтаєвич Г. Державне регулювання ринкової економіки // Економіка України. – 1993. - №1. – С. 80-81.
179. Сумин А. Государственный финансовый контроль: швейцарская модель // Президентский контроль. – 1997. – № 3. – С. 71 – 75.
180. Про Лічильну палату: Закон Республіки Болгарії від 3 серпня 1995 року / Поточний архів Рахункової палати в Україні.
181. Стрельцов В.Ю. Державний фінансовий контроль діяльності органів місцевого самоврядування: Автореф. дис. …канд. наук з державного управління (25.00.02) / Нац. академія державного управління при Президентові України. Харківський регіональний інститут державного управління. – Харків, 2005. - 16 с.
182. Регламент Рахункової палати. – К.: Рахункова палата, 2002. – 233с.
183. Ковриженко Д. Статус Рахункової палати в Україні: українське законодавство, зарубіжний досвід та шляхи удосконалення // Часопис Парламент. – 2005. - №3. – С. 30-46.
184. Касьяненко Л.М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України: Автореф. дис. …канд. юрид. наук (12.00.07) / ДПА України. Національна академія ДПС України. – Ірпінь, 2004. – 18 с.
185. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. - М., Юрид. лит., 1973. – 134 с.
186. Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю: Розпорядження Кабінету Міністрів від 24 травня 2005 р. №158-р. // Офіційний вісник України. – 2005. - №22. – Ст. 1224.
187. Литвин В.М. Центр відповідальності та прийняття рішень переміщується в парламент // Голос України. – 2002. - 4 вересня. - №160 (2911).
188. The National Audit Office of Denmark. – Rigsrevisionens booklet. – Copenhagen. – 2000. – March.
189. Сушинський О.І. Теоретико-методологічні засади контролю у сфері публічної влади: Автореф. дис. …д-ра наук з державного управління (25.00.01) / Українська академія державного управління при Президентові України. - К., 2003. – 36 с.
190. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Автореф. дис. …д-ра юрид. наук (12.00.07) / Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого. – Х., 2003. – 35 с.
191. Симоненко В. Бюджетні кошти – це гроші кожного з нас // Урядовий кур’єр. – 2002. – 26 січня. - №17. - С. 5.
192. Про затвердження Стандарту Рахункової палати. Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів: Постанова Колегії Рахункової палати України від 27 грудня 2004 р. №28-6 // Поточний архів Рахункової палати в Україні.
193. Хмільовська К.В. Організаційні засади податкового контролю // Фінанси України. – 2003. - №12. – С. 50-53.
194. Мамишев А.В. Захід розпочав півстоліття тому (Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролю виконання бюджетних програм) // Фінансовий контроль. – 2004. - №3. – С.11-14.
195. Стефанюк І.Б. До нової якості бюджетного контролю через аудит ефективності // Фінансовий контроль. – 2003. - №2. – С. 10.
196. Романів Є.М., Волянський І.Р. Аудит адміністративної діяльності в бюджетній сфері // Фінанси України. – 2003. - №9. – С. 128-132.
197. Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування // Фінанси України. – 2003. - № 9. – С. 133-140.
198. Симоненко В. Чому потрібна єдина державна система фінансово-економічного контролю // Дзеркало тижня. – 2005. – 23 квітня. - №15-16.
199. Лавренчук А.О. Становлення та розвиток регіональних механізмів інтеграції України до Європейського Союзу: Автореф. дис. …канд. наук з державного управління (25.00.02) / Нац. академія державного управління при Президентові України. – К., 2004. – 20 с.
200. Мельничук В. Приведення статусу та повноважень Рахункової палати у відповідність до вимог Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів. – У кн.: Інституційний розвиток Рахункової палати в системі вимог міжнародних та європейських стандартів: матеріали круглого столу у Верховній Раді України. – К.: Верховна Рада України, Рахункова палата, 2003. - С.17-18.
201. Ваттс Джуліан. Реформи в європейському контексті // Урядовий кур’єр. – 2004. – 10 січня. - №4.
202. Іванова І.М. Реформування системи державного фінансового контролю // Фінанси України. – 2005. - №6. – С. 145-150.
203. Шестак В.С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання): Автореф. дис. …канд. юрид. наук (12.00. 01) / НУВС. – Харків, 2002. – 18 с.
204. Словник-довідник Європейського Союзу / Ред. Ю. Марченко. – К.: К.І.С., 2001. – 152 с.
205. Геген Даніель. У лабіринті Європейського Союзу / Пер. з франц. – К.: Основи, 1995. – С. 89-94.
206. Договір про Європейський Союз. Маастрихт, 7 лютого 1992 року. (Неофіційний переклад з англ.) / Поточний архів Рахункової палати України.
207. Шелюто Ф. Счетная палата Европейского сообщества / Президентский контроль. – 1995. - №4. – С. 68-73.
208. Боршард К. Абетка законодавства Європейського Співтовариства / Пер. з англ. В. Мардак. - К.: ТОВ «Вірксам», 2001.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.