У нас уже 17872 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название РОБОТА З ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ
Количество страниц 191
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Год сдачи 2007
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ ........................................................ 10
1.1. Поняття та зміст роботи з персоналом в органах прокуратури ................ 10
1.2. Історико-правовий аналіз роботи з персоналом в органах прокуратури.................................................................................................... 30
1.3. Нормативно-правове регулювання роботи з персоналом в органах прокуратури ................................................................................................... 54
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ................................................................................. 75

РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРАВОВІ ПИТАННЯ КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ ..................................................................... 82
2.1. Правовий статус кадрових підрозділів органів прокуратури України ... 82
2.2. Порядок проведення профорієнтаційної роботи з добору та відбору персоналу для роботи в органах прокуратури ........................................... 98
2.3. Система професійного навчання персоналу органів прокуратури ......... 115
2.4. Заходи соціально-правового забезпечення працівників органів прокуратури ................................................................................................. 133
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ................................................................................ 151

ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 163

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 171

ВСТУП
Актуальність теми. Здійснювані в Україні адміністративна та судово-правова реформи, метою яких є поетапне формування ефективної організації виконавчої та судової влади, орієнтація їх, передусім, на захист прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, не могли обійти правоохоронні органи, в тому числі й органи прокуратури. Реформування прокуратури підтверджується як необхідністю приведення її діяльності у відповідність до конституційної моделі, так і необхідністю вдосконалення її організаційної структури. Під час реформування органів прокуратури значно змінилася уява про їх місце в системі правоохоронних органів, удосконалено їх структуру, переглянуто систему професійного навчання персоналу цього правоохоронного відомства. Разом з тим, саме персонал органів прокуратури сьогодні піддається різкій критиці. Йому дорікають за відсутність професіоналізму і компетентності, ініціативності й рішучості, з одного боку, за прояви байдужості та корумпованості, політичність - з іншого. Все це є наслідком того, що в органах прокуратури ще не склалася цілісна система кадрового забезпечення. Причин такого стану чимало, одна з них - недостатня наукова розробленість проблеми роботи з персоналом.
Різні аспекти кадрового забезпечення органів прокуратури у свій час були висвітлені у працях В.С.Бабкової, В.І.Васильєва, Б.А.Гаєвського, В.Н.Гусарова, Л.М.Давиденка, П.М.Каркача, М.В.Косюти, В.І.Лугового, В.І.Малюги, М.І.Мичка, К.Ф.Скворцова, О.Ф.Смирнова, В.В.Сухоноса, П.В.Шумського, М.К.Якимчука та інших вчених. У наукових працях вищевказаних вчених досліджувались історико-теоретичні аспекти роботи з персоналом в органах прокуратури, наводилась диференціація науково-методологічних підходів, аргументувались положення, за якими кадрове забезпечення є проблемою комплексною, що вирішується на всіх рівнях управління. Однак необхідні для практики наукові дослідження організаційних та правових аспектів роботи з персоналом в органах прокуратури вивчені далеко не повністю.
Таким чином, комплексне реформування прокуратури та її становлення як незалежного державного правоохоронного органу потребують глибокого та всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з організаційно-правовими основами її кадрового забезпечення.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п.1.2, 4.2, 5.1, 5.2 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п.3 Пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п.п.4, 5 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., п.п.1-10 наказу Генеральної прокуратури України від 20 січня 2006 р. № 2 ГН „Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України”, п.п.1.2, 5.2, 5.3, 5.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., п. 3.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність організаційних та правових основ роботи з персоналом в органах прокуратури України, надати науково-обґрунтовані пропозиції та рекомендації із зазначених питань.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- з’ясувати сутність та зміст роботи з персоналом в органах прокуратури;
- здійснити історико-правовий аналіз роботи з персоналом в органах прокуратури;
- дослідити особливості нормативно-правового регулювання роботи з персоналом в органах прокуратури;
- охарактеризувати правовий статус кадрових підрозділів органів прокуратури України;
- проаналізувати порядок проведення профорієнтаційної роботи з добору та відбору персоналу для роботи в органах прокуратури;
- надати загальну характеристику системі професійного навчання персоналу органів прокуратури;
- дослідити існуючий стан соціально-правового забезпечення працівників органів прокуратури;
- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційних та правових основ роботи з персоналом в органах прокуратури України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час роботи з персоналом в органах прокуратури України.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади та сучасний стан правового регулювання роботи з персоналом в органах прокуратури України.
Методи дослідження. В роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, точок зору вчених з окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2). Історичний метод застосовувався під час історико-правового аналізу роботи з персоналом в органах прокуратури (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження правового статусу кадрових підрозділів органів прокуратури України, аналізу особливостей нормативно-правового регулювання роботи з персоналом в органах прокуратури (підрозділи 1.3, 2.1). За допомогою системно-структурного методу було здійснено аналіз профорієнтаційної роботи з добору та відбору персоналу для роботи в органах прокуратури, проаналізовано систему професійного навчання персоналу органів прокуратури (підрозділи 2.2, 2.3). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено особливість соціально-правового забезпечення працівників органів прокуратури (підрозділ 2.4). Соціологічні методи (опитування, анкетування) застосовано для характеристики проблемних питань роботи з персоналом в органах прокуратури (розділи 1, 2).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного та трудового права, теорії управління – В.Б.Авер’янова, О.О.Алєксєєва, В.С.Бабкової, О.М.Бандурки, В.С.Венедиктова, Б.А.Гаєвського, В.Н.Гусарова, Л.М.Давиденка, М.І.Іншина, Г.К.Кожевникова, П.М.Каркача, А.Т.Комзюка, М.В.Косюти, В.І.Лугового, В.І.Малюги, М.І.Мичка, В.М.Плішкіна, В.П.Пєткова, О.Ф.Скакун, К.Ф.Скворцова, О.Ф.Смирнова, В.В.Сухоноса, О.І.Остапенка, В.К.Шкарупи, П.В.Шумського, М.К.Якимчука та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють роботу з персоналом в органах прокуратури України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з питань роботи з персоналом в органах прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень організаційно-правових основ роботи з персоналом в органах прокуратури України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- в новому аспекті розглянуто сутність роботи з персоналом в органах прокуратури України, яку визначено як нормативно закріплену діяльність спеціально уповноважених підрозділів (служб), їх працівників та керівників (начальників) усіх рівнів щодо процесів професійної орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, відбору, підготовки, розстановки, соціально-правового забезпечення працівників прокуратури, їх вивільнення та подальшого пенсійного забезпечення;
- вперше запропоновано класифікувати персонал органів прокуратури за такими критеріями: професійна приналежність; посадове становище; функціональне призначення;
- подальший розвиток одержав історико-правовий аналіз роботи з персоналом в органах прокуратури, який здійснено шляхом попереднього виділення семи етапів (періодів) розвитку органів прокуратури;
- в новому аспекті розглянуто особливість правового регулювання роботи з персоналом в органах прокуратури, яка полягає в тому, що воно здійснюється як відповідно до законодавства про державну службу та відповідних підзаконних актів, так і відповідно до законодавства та відповідних відомчих нормативних актів Генеральної прокуратури України (далі – ГПУ), які регулюють проходження служби прокурорсько-слідчими працівниками;
- дістав подальшого розвитку аналіз правового статусу кадрових підрозділів органів прокуратури України, до елементів якого віднесено: мету, завдання, функції, структуру, обов’язки, права та їх відповідальність;
- вперше зроблено висновок, що ефективність виконання органами прокуратури завдань із забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб може бути досягнута лише за наявності висококваліфікованого персоналу, здатного працювати в умовах гуманізації та лібералізації контрольно-наглядового процесу, активізації участі у ньому громадських інституцій;
- обґрунтовано, що ефективність роботи з персоналом в органах прокуратури визначається не кількістю завдань, які вона декларує, а отриманням кінцевих результатів діяльності прокурорсько-слідчих працівників, що в кінцевому результаті позитивно відобразиться на іміджі працівників прокуратури, повазі до їх роботи з боку населення;
- подальший розвиток одержав аналіз профорієнтаційної роботи в органах прокуратури, яка включає такі елементи: професійну інформацію, професійну консультацію, професійний добір, професійний відбір та професійну адаптацію;
- вперше визначено мету, вимоги, завдання та перспективні форми професійного навчання персоналу органів прокуратури як цілісної системи підготовки персоналу;
- обґрунтовано запровадження конкурсного порядку добору та представлення кандидатів для призначення прокурором району, міста та області;
- дістав подальшого розвитку аналіз системи соціально-правового забезпечення працівників органів прокуратури, до елементів якої віднесено: матеріальне і соціальне забезпечення; державний захист працівників прокуратури; державне обов’язкове особисте страхування працівників прокуратури; медичне забезпечення; пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих;
- вперше запропоновано запровадження кваліфікаційного іспиту під час прийому кандидатів для роботи слідчим чи прокурором, який дав би змогу виявляти професійну придатність кандидата для роботи саме в органах прокуратури ще до початку проходження ним іспитового терміну;
- сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень як до чинних нормативно-правових актів, які регулюють роботу з персоналом в органах прокуратури, зокрема до Закону України „Про прокуратуру”, Положення про класні чини працівників органів прокуратури, Положення про управління кадрів, Типового Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури, так і запропоновано розробити та прийняти цілий ряд нових нормативних актів з питань роботи з персоналом в органах прокуратури, зокрема: Комплексну програму вдосконалення роботи з персоналом та підвищення авторитету працівників органів прокуратури, Інструкцію про порядок відбору, вивчення, проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які приймаються на роботу до органів прокуратури, Правила відбору та прийняття до вищих навчальних закладів, які готують прокурорські кадри, Етичний кодекс працівника органів прокуратури.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових питань роботи з персоналом органів прокуратури України;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють роботу з персоналом органів прокуратури України, зокрема до Закону України „Про прокуратуру”, Положення про класні чини працівників органів прокуратури, Положення про управління кадрів, Типового Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури;
– у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність у сфері роботи з персоналом органів прокуратури України;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисципліни „Правоохоронні органи України”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: „Проблеми наукового забезпечення правоохоронної діяльності в умовах розбудови України як правової держави” (Дніпропетровськ, 2004), „Права громадян та правоохоронна діяльність” (Одеса, 2005), а також на теоретичних семінарах і засіданнях кафедри управління в органах внутрішніх справ та науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад роботи з персоналом в органах прокуратури України.
До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, віднесено:
з теоретичних питань:
1. Роботу з персоналом в органах прокуратури визначено як нормативно закріплену діяльність спеціально уповноважених підрозділів (служб), їх працівників та керівників (начальників) усіх рівнів щодо процесів професійної орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, відбору, підготовки, розстановки, соціально-правового забезпечення працівників прокуратури, їх вивільнення та подальшого пенсійного забезпечення.
2. Запропоновано наступну класифікацію персоналу органів прокуратури: а) за професійною приналежністю (юристи, управлінці, економісти, психологи, педагоги, інженери т. ін.); б) за об’єктивними ознаками особи (стан, вік, освіта, досвід роботи тощо); в) за посадовим становищем (залежно від присвоєного класного чину та займаної посади); г) за функціональним призначенням або правовим становищем (робітники, службовці, спеціалісти).
3. Правове регулювання роботи з персоналом в органах прокуратури визначено як цілеспрямовану діяльність суб’єктів нормотворчого процесу щодо врегулювання та впорядкування засобами юридичної техніки суспільних відносин, які виникають під час проходження служби прокурорсько-слідчими працівниками.
4. Зроблено висновок, що основу правового статусу кадрових підрозділів органів прокуратури складають: мета, завдання, функції, структура, обов’язки, права та їх відповідальність.
5. Обґрунтовано, що важливим напрямком формування високопрофесійного кадрового корпусу органів прокуратури є належним чином організована робота з проведення профорієнтаційної роботи, яка, на нашу думку, включає такі елементи: професійну інформацію, професійну консультацію, професійний добір, професійний відбір та професійну адаптацію.
6. Доведено, що процес проведення науково-обґрунтованої профорієнтаційної роботи з добору та відбору кандидатів на роботу чи навчання до органів прокуратури повинен складатися з трьох етапів. Так, перший етап передбачає розробку професіограми, яка включатиме психограму професії, в якій повинен міститися короткий виклад вимог, що висуваються до психічних якостей особистості; другий - розробку на основі професіограми шкали правових і психофізіологічних критеріїв, відповідність яким кандидата на посаду слідчо-прокурорського працівника слугує однією з важливих гарантій успішного виконання ним своїх професійних обов’язків; третій - експериментальне співставлення сукупності якостей кандидата і тих вимог, які необхідні для виконання обов’язків працівника прокуратури.
7. Професійне навчання працівників прокуратури визначено як процес формування у цієї категорії працівників специфічних, професійних знань, навиків за допомогою спеціальних методів навчання.
8. До системи соціально-правового забезпечення працівників органів прокуратури віднесено: матеріальне і соціальне забезпечення; державний захист працівників прокуратури; державне обов’язкове особисте страхування працівників прокуратури; медичне забезпечення; пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих.
з організаційних питань:
1. Зроблено висновок про те, що ефективною робота з персоналом в органах прокуратури буде за умови, якщо: по-перше, вона є гнучкою, тобто, з одного боку - стабільною, що передбачається в планах роботи з персоналом, з іншого - динамічною, тобто, корегуватись відповідно до певних змін (рівня кваліфікації працівників, кількості звільнених, стажу роботи, дисциплінарної практики тощо); по-друге, економічно-обґрунтованою, що забезпечить індивідуальний підхід до працівників; по-третє, якщо вона є складовою частиною стратегічної програми (концепції) розвитку діяльності прокуратури; по-четверте, якщо в кадровій політиці враховано інтереси не тільки органів та підрозділів, а й їх персоналу; по-п’яте, якщо будуть створені умови для конкурентної праці та професійного росту (кар’єри) працівників, який залежить, в першу чергу, від продуктивності праці конкретного працівника; по-шосте, якщо персонал прокуратури буде відчувати себе соціально та економічно захищеним; по-сьоме, робота з персоналом буде приведена як за змістом, так і за формою до міжнародних стандартів.
2. Необхідним є розроблення та прийняття Комплексної програми вдосконалення роботи з персоналом та підвищення авторитету працівників органів прокуратури (назва умовна). На нашу думку, головною метою цієї програми повинно стати: встановлення та розвиток партнерських відносин між населенням та органами прокуратури; створення нового образу працівника органів прокуратури з високими моральним і професійним рівнем. Серед розділів цієї Програми слід передбачити наступні: визначення основних вимог до персоналу органів прокуратури; профорієнтаційна робота серед населення; діяльність базових закладів освіти, які готують спеціалістів для органів прокуратури; вдосконалення структури та штатної чисельності органів прокуратури; розробка мотиваційних механізмів підвищення зацікавленості і задоволеності працею; формування концепції оплати праці і морального стимулювання працівників прокуратури; підготовка кадрів (початкова, спеціальна, перепідготовка та підвищення кваліфікації, стажування, наставництво); зміцнення дисципліни та законності серед працівників прокуратури; зв’язок із населенням та підвищення авторитету органів прокуратури; виховна, соціальна робота та психологічне забезпечення; міжнародне співробітництво.
3. Вважаємо, що моральні основи професійної діяльності працівників органів прокуратури повинні бути викладені в Кодексі честі або в Етичному кодексі працівника органів прокуратури (назва умовна), метою яких має стати формування правосвідомості та особистісних якостей у працівників органів прокуратури, які відповідатимуть загальнолюдським морально-етичним нормам, визначення морально-етичних принципів діяльності працівників органів прокуратури.
4. Запропоновано у структурі кадрових підрозділів прокуратури передбачити окремі підрозділи із психологічного забезпечення діяльності прокурорсько-слідчих працівників.
5. Доцільним, на нашу думку, є формування списку кандидатів для заміщення вакантних прокурорсько-слідчих посад із числа громадян, які не працюють у даний момент у прокуратурі. Такий резерв буде сприяти цілеспрямованій роботі з добору кадрів, пов’язаної з вивченням і оцінкою претендентів на майбутню посаду. Вивчення й оцінка зовнішнього кадрового резерву пов’язана, в першу чергу, із отриманнями необхідної інформації щодо професійної готовності кандидатів до виконання обов’язків прокурора чи слідчого, психологічних властивостей особистості кандидатів, їхніх морально-етичних якостей.
6. З метою вдосконалення механізму формування корпусу професійних прокурорів, на наш погляд, у подальшому доцільно запровадити конкурсний порядок добору та представлення кандидатів для призначення прокурором району, міста чи області.
7. Більш ретельному відбору кандидатів для роботи слідчим чи прокурором сприяло би введення (поряд з іспитовим терміном) кваліфікаційного іспиту. Поки що ця ідея не знаходить належної підтримки серед працівників управлінь і відділів кадрів прокуратур. Однак необхідність опрацювання даного питання стає дедалі актуальнішою. Кваліфікаційний іспит дав би змогу виявляти професійну придатність кандидата для роботи саме в органах прокуратури ще до початку проходження ним іспитового терміну. На наш погляд, кваліфікаційний іспит повинен складатися із підготовки письмового завдання, відповідей кандидата на запитання в усній формі з цивільного, кримінального, процесуального та інших галузей права, підготовки проектів процесуальних документів та включати проведення співбесіди.
8. З метою покращання підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах, з якими укладено угоди про підготовку слідчо-прокурорських працівників, необхідно здійснювати більш якісний добір абітурієнтів до вищих навчальних юридичних закладів. Рекомендації для вступу на навчання, надавати, насамперед, особам, звільненим із Збройних Сил, робітникам, службовцям зі стажем роботи не менше двох років, які мають високий рівень загальноосвітньої підготовки, виявили схильність до прокурорсько-слідчої діяльності і здатні за станом здоров’я успішно виконувати обов’язки працівника прокуратури. Необхідно підвищити якість виховної роботи зі студентами, зарахованими до вищих навчальних юридичних закладів, упродовж всього періоду навчання вивчати їх ділові та особисті якості, рівень знань та ступінь підготовленості до самостійного виконання завдань, покладених на органи прокуратури.
9. Перспективним напрямом адекватного вирішення кадрової проблеми в органах прокуратури могло б стати створення повноцінної системи навчальних закладів і наукових установ. Через них можна було б організовувати цільову підготовку спеціалістів і магістрів для органів прокуратури, узгоджувати певні навчальні курси, наукові дослідження, забезпечувати викладачів відомчими документами, матеріалами, статистичними відомостями, підвищити рівень навчання, покращити тактику і методику підготовки юристів вищої кваліфікації.
10. Зважаючи на особливий характер прокурорсько-слідчої діяльності, зокрема підвищене стресове та емоційне навантаження цієї категорії працівників, та те, що їх прокурорсько-слідча діяльність мало чим відрізняється від правоохоронної діяльності деяких працівників органів внутрішніх справ, наприклад, слідчих, дізнавачів та ін., вважаємо доцільним у Законі України „Про прокуратуру” передбачити обов’язкове безплатне медичне забезпечення працівників прокуратури у новостворених відомчих медичних закладах прокуратури або у лікувально-профілактичних закладах інших правоохоронних органів, наприклад, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби тощо.

Запропоновано зміни та доповнення до чинних нормативних актів, які регулюють роботу з персоналом в органах прокуратури, зокрема:

1. Приймаючи до уваги підвищення ролі людського фактора у забезпеченні ефективного функціонування державних органів, про що неодноразово наголошувалось під час виступів найвищого керівництва нашої держави, зокрема Президента, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра, керівників міністерств та відомств, пропонуємо у чинній Постанові Верховної Ради України „Про затвердження структури Генеральної прокуратури України” такий її структурний підрозділ, як „Управління кадрів” перейменувати в „Управління роботи з персоналом”. Відповідно у підпорядкованих Генеральній прокуратурі України прокуратурах АР Крим, областей, м. Києва і Севастополя, військових прокуратурах та ВМС України – відділи роботи з персоналом; заміну терміну „кадри” на „персонал” пропонуємо здійснити й у інших нормативних актах, які регулюють діяльність прокуратури.
2. З метою підвищення якості правового забезпечення роботи з персоналом в органах прокуратури у чинному Законі України „Про прокуратуру” необхідно передбачити окремі статті, які регулювали б питання проходження служби прокурорсько-слідчими працівниками, зокрема: відбору та прийому до органів прокуратури; призначення на посаду; переміщення і просування по службі; атестування працівників прокуратури; прийняття присяги; стажування, проходження практики та наставництва в органах прокуратури; основні засади професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників тощо. Отже, вичерпний перелік питань роботи з персоналом в органах прокуратури повинен бути врегульований чинним Законом „Про прокуратуру” шляхом внесення до нього відповідних доповнень або розробленим та прийнятим Законом України „Про проходження служби в органах прокуратури”.
3. Статтю 3 Закону України „Про прокуратуру” („Правові основи діяльності прокуратури”) викласти у такій редакції: „Правовою основою діяльності прокуратури є: Конституція України, міжнародні правові акти, ратифіковані у встановленому порядку, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти Генеральної прокуратури України”.
4. Пункт 1 ст.15 Закону України „Про прокуратуру” необхідно доповнити положенням про те, що Генеральний прокурор України забезпечує реалізацію державної політики з питань роботи з персоналом, розробляє, особисто здійснює та контролює виконання основних положень державної кадрової політики в органах прокуратури.
5. Приймаючи до уваги те, що стаття 49 Закону України „Про прокуратуру” поширюється не тільки на слідчих, а й на інших працівників органів прокуратури, то, доцільною, на нашу думку, вбачається заміна в абзаці четвертому ст.49 терміну „слідчі” на термін „прокурорсько-слідчі” працівники.
6. Пункт 3 Положення про класні чини працівників органів прокуратури України необхідно доповнити і таким критерієм як „рівень юридичної освіти”, тобто дипломом якого рівня володіє кандидат на зайняття певної посади в органах прокуратури: бакалавра, спеціаліста чи магістра.
7. Положення про управління кадрів № 36/12-ок від 29 березня 2004 р. та Типове Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури від 15 квітня 2004 доповнити метою, функціями, правами та обов’язками, приблизний перелік яких надано в змістовній частині дисертації.
8. Запропоновано розробити та прийняти Інструкцію про порядок відбору, вивчення, проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які приймаються на роботу до органів прокуратури та Правила відбору і прийняття до вищих навчальних закладів, які готують прокурорські кадри (назви умовні).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 53. – Ст. 793.
3. Рачинський А.П. Кадрове забезпечення - необхідна умова становлення та розвитку державної служби на Україні // Зб. наук. пр. УАДУ / За ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - Вип. 1. - С. 48-51.
4. Олуйко В.М. Державна кадрова політика // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2000. - № 3. – С.34-38.
5. Управління людськими ресурсами в державних організаціях: Лекційно-практичний курс. – Ужгород: ЦДМУ., 1995. – 122 с.
6. Романько А.П. Управление кадровым потенциалом. – М.: Прогресс, 1991. – 270 с.
7. Лендьєл М.О. Сучасні методики управління персоналом: теоретичні та практичні аспекти. – Ужгород, 1998. – 283 с.
8. Остапчук В. Щодо корегування підходів до підготовки кадрів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - № 2. - С.19-24.
9. Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій: Указ Президента України № 1035/95 від 10 листопада 1995 року // Офіційний вісник України. – 1995. – № 43. – Ст. 1872.
10. Державна програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки: Указ Президента України № 1433/2003 від 13 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 42. – Ст. 1774.
11. Про Комісію з питань формування кадрового резерву на керівні посади державних службовців: Указ Президента України № 614 від 4 червня 2004 р.
12. Питання контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України: Указ Президента України від 19 липня 2005 р. № 1119 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 25 липня.
13. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності: Указ Президента України від 26 липня 2005 р. № 1132 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 2 серпня.
14. Про затвердження Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995р. № 747 // Вісник державної служби України. – 1995. – № 2. – С. 45-49.
15. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 782 //ЗП України. – 1996. – № 2. – Ст. 56.
16. Положення про формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ та організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1995 р. № 847 //ЗП України. – 1996. – № 2. – Ст. 75.
17. Типове положення про кадрову службу органу виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 912 // ЗП України. – 1996. – № 23. – Ст. 1197.
18. Про заходи щодо виконання у 2005 році Програми діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 р. № 324 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 16 травня.
19. Про затвердження Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю „Державна служба” в освітній галузі „Державне управління” та працевлаштування випускників: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 р. № 402 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 2 червня.
20. Щодо поліпшення організації роботи та підвищення ефективності прокурорсько-слідчої діяльності: Рішення Колегії ГПУ від 24 січня 2003 р.
21. Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України: Наказ ГПУ № 161 ц від 20 січня 2006 р.
22. Про вдосконалення організації роботи з добору абітурієнтів до вступу до базових вищих навчальних закладів: Наказ ГПУ № 2/4 гн. від 8 жовтня 2004р.
23. Про вдосконалення організації роботи щодо підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих кадрів в Академії прокуратури України при Генеральній прокуратурі України: Наказ ГПУ № 2/3 гн. від 30 вересня 2004р.
24. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия / Под ред. М.Ю.Тихомирова. – М.: Изд-е г-на Тихомирова М.Ю., 1997. – 526 с.
25. Энциклопедический словарь бизнесмена: Менеджмент. Маркетинг. Информатика / Под общ. Ред. М.И. Молдованова. – К.: Техніка, 1993. – 856с.
26. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
27. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади: Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2002. – 446с.
28. Управление персоналом организации: Учеб. пособие / Под ред. А.Я. Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 509 с.
29. Bratton J. and Gold J. Human Resource Management. Theory and Practice. – 1st ed. - London, 1994. – 342 p.
30. Филиппов А.В. Работа с кадрами. Психологические аспекты. – М.: Экономика, 1990. – 168 с.
31. Лебин Б.Д., Перхильев М.Н. Кадры аппарата управления в СССР. -Л.: Наука, 1970. – 216с.
32. Туманов Г.А. Кадры в системе управления в органах внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1974. – 142с.
33. Безуглов В.Г. Кадры органов внутренних дел. - М.: УУЗ СССР, 1976. – 256с.
34. Community Care / Edited by J.Bornat, J. Jonhnson, C. Pereira, D. Pilgrim, F. Williams. – London: The Open University, 1997. – 351 p.
35. Pearce, Jone L. (1991). «From Socialism to Capitalism: The Effect of Hungarian Human Resources Practices» in Academy of Management Executive, 1991, Vol. 5, No. 4.- р.34-36
36. Prokopenko, Joseph (1992). Human Resources Management in Economies in Transition: The East European Case, Geneva: International Labour Organization. – р.12.
37. Про внесення змін у деякі законодавчі акти України в зв’язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань: Закон України від 11 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 4. - Ст. 35.
38. Положення про Департамент роботи з персоналом Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1372 від 13 листопада 2003 р.
39. Про утворення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби: Постанова Кабінету Міністрів України № 1454 від 19 вересня 2000р.
40. Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України // Матеріали наук. – практ. конф. – Харків: Вид-во НУВС, 2002. - 252 с.
41. Воробьев Г.Г. Человеческие ресурсы и современная служба персонала // Социс. – 1996. – №11. – С.109-115.
42. Веснин В.Р. Основы менеджмента. – М.: Об-во «Знание» России, 1996. – 472с.
43. Україну будує кожен із нас: Виступ Президента України В.Ющенка на Майдані Незалежності 24 серпня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 26 серпня. – С.1-3.
44. Наша держава переживає етап трансформації / із виступу Голови Верховної Ради України В.Литвина на відкритті зустрічі парламентів країн північної Європи та країн Британії // Голос України. – 2005. - № 185. – С.1-2.
45. Згода на призначення // Урядовий кур’єр. – 2005. – 23 вересня. – С.1-2
46. Вступне слово Генерального Прокурора України С.Піскуна на розширеному засіданні колегії Генеральної Прокуратури України 1 лютого 2005 р. // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - № 2. - С.3-6.
47. Про затвердження структури Генеральної прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1797 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 4. - Ст.16.
48. Мякишев Г.М. Система работы с кадрами в ОВД // Труды Академии. – М, 1989. – С.22-29.
49. Колодкин Л.М. Предмет, система и методы работы с кадрами как самостоятельной научной дисциплины // Совершенствование работы с кадрами в органах внутренних дел: Труды Академии. – М, 1989. – С. 14-21.
50. Каркач П.М. Деякі питання оцінки ефективності роботи з кадрами / Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності: Зб. наук. праць / Ред-кол.: Л.М.Давиденко, П.М.Каркач (відп. редактори) та ін.; ІПК Генеральної прокуратури України. - Харків, 1999. - С.85-95.
51. Качур А.Г. Организационные и правовые основы деятельности кадровых аппаратов прокуратуры субъек¬тов Российской Федерации: Автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.02. – М., Академия Прокуратуры России, 1997. – 27 с.
52. Панкратов А. Кадры советской прокуратуры за 50 лет // Органы прокуратуры СССР и Верховного Суда СССР. – 1967. - № 10. – С.27-37.
53. Шумський П.В. Підготовка юридичних кадрів: проблемні питання / Проблеми організації прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах. - Збірник наукових праць. - Харків. - 1998. – С.249-254.
54. Нагнойний Я.П. Роботу з кадрами прокуратури - на рівень сучасних вимог партії // Радянське право. – 1985. - № 2. – С.13-17.
55. Винокуров С. Про „людський фактор” у слідчій та прокурорській роботі // Радянське право. – 1988. - № 8. – С.21-23.
56. Сущенко В. Безперервна освіта прокурорів і слідчих – запорука зростання їх професійної майстерності // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - №9. – С. 14-18.
57. Остапчук В. Роботу з кадрами - на якісно новий рівень // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - №12. – С. 17-19.
58. Основы управления в органах внутренних дел. Учебник. Под ред. д.ю.н, проф. А.Л.Коренева. – М.: МЮИ МВД России, изд-во Щит-М, 1999. – 356 с.
59. Малиновський В.Я. Державне управління. Навчальний посібник. – Луцьк: „Вежа”, 2000. – 558с.
60. Крушельницька О.В. Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. - К.: „Кондор”, 2003. - 296 с.
61. Яцуба В.Г. Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 – К., 1999. – 226с.
62. Управление персоналом: Энциклопедический словарь / Под ред. А.Я. Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 453 с.
63. Смирнов А.Ф. Прокуратура и проблемы управления. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1997. – 264 с.
64. Dunnette, Marvin, Avery, Richard D. and Paul A. Banas (1973). «Why do They Leave?» in PersoneU, 50, No. 3 (May-June 1973), p. 25-39.
65. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.
66. Якимчук М.К. Організаційно-правові основи управління в органах прокуратури України: Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07. – Чернівці, 2002. – 480с.
67. Козлов Ю.М. Фролов Е.С. Научная организация управления и право. – М.: Изд-во Московского университета, 1986. – 247 с.
68. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
69. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
70. Коваль Л. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154 с.
71. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. Авер’янова В.Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
72. Малюга В.І. Принципи організації та діяльності прокуратури України: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10. – К., 2002. – 208 с.
73. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держав: Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.10. – Одеса, 2002. – 467 с.
74. Сухонос В.В. Організаційно-правові проблеми кадрового забезпечення органів прокуратури: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого, 1999. - 19 с.
75. Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 4. - Ст.14.
76. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: „Одиссей”, 2001. – 288 с.
77. Сухонос В.В., Марочкин И.Е., Богуцкий В.В. Орга¬низационно-правовые проблемы кадрового обес¬печения прокуратуры – Сумы: Слобожанщина, 2000. – 220 с.
78. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади і права людини в світлі адміністративної реформи // Вісн. держ. служби України.- 1999. - № 1. - С.60-70.
79. Бабкова В.С. Організаційно-правові проблеми контролю в прокурорській діяльності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого, 1998. - 17 с.
80. Гаєвський Б.А. Основи науки управління. Навч. посібник. 2-ге видання, Стереотип. – К.: МАУП, 1998. – 112 с.
81. Гусаров В.Н. Проблемы организации работы городской (районной) прокуратуры: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.10. – Харьков: Национальная юридическая академия Украины, 1997. – 18 с.
82. Луговий В., Князев В. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісник УАДУ при Президентові України. - 1997. - № 3-4. - С.9-12.
83. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.10. – Харків, 2001. – 376 с.
84. Цвєтков В.В. Державне управління: Основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). - Харків: Право, 1996. - 430 с.
85. Шумський П.В. Прокуратура України: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вен турі, 1998. – 336 с.
86. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. - К.: HAH Украины, Ин-т гос-ва и права, 1995. -207с.
87. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні / Нац. ін-т стратегічних досліджень. - К.: Вид. Дім „К-М. Академія”, 1995. - Вип. 38. – 35с.
88. Оболенський О. Теорія системного підходу в державному управління // Вісник УАДУ при Президентові України. - 1996. - № 3. - С. 151-158.
89. Аристотель. Сочинения: в 4 т. - М.: Мысль, 1984. - 682 c.
90. Історія держави і права України. Ч.1. - К.: Ін Юре. 1996. - 339 с.
91. Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. - К.: Українська Видавнича Спілка. 2000. - 120 с.
92. Сухонос В. Витоки права в Україні // Вісник прокуратури. - 2000. - №4. - С.85.
93. Муравьев Н.В. Прокурорский надзор в его устройстве и деятельности. Т.1 - М., 1889. - 554 с.
94. Свербигуз В. Старосвітське панство. - Варшава. [Studio Literka]. 1999.- 247 с.
95. Лакизюк В., Михайленко О. Прокуратура України: витоки, розвиток, персоналії та правове регулювання // Вісник прокуратури. № 2. - 2000. - С.37- 43.
96. Потебенько М. Інститут державності // Президентський вісник. - 2000. - №23. - С.6-9.
97. Градовский А.Д. Высшая администрация России ХVIII ст. и генерал-прокуроры // Cобр. соч. - С-Пб. 1899. Т.1. - С.120.
98. Басков В.И. Курс прокурорского надзора. - М.: Изд-во „Зеркало”. 1998. - 480с.
99. Прокурорский надзор в Российской Федерации. Учебник. – М.: Изд-во МНЭПУ, 1998. – 304 с.
100. Декреты о суде рабочего и крестьянского правительства: Сборник /Сост. Легран. – Пг.,1918. – 93 с.
101. Мурашин Г.А. Органы прокуратуры в механизме советского государства. - К.: „Наукова думка” 1972. - 178 с.
102. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. – Т. 1. - К., 1996. – 497 с.
103. Історія держави і права України. Ч.2. - К.: Ін Юре. 1996. - 443с.
104. История советской прокуратуры в важнейших документах. - М.: Юриздат. 1947. - 543 с.
105. ЦДАВО України. – Ф.8. – Оп.1. – Спр.1.
106. Известия ЦК РКП(б). – 1922. - № 9. – С.4.
107. ДАХО. – Ф.Р.872. – Оп.1. – Спр.14929.
108. ЗУ УСРР. – 1924. - № 8. – Ст.77.
109. Скрыпник Н.А. Два года деятельности прокуратуры УССР: Отчетный доклад деятельности УССР: Отчетный доклад прокурора республики на 4-й сессии ВУЦИК’а VIII созыва. – Х.: Б.и.,1925. – 28 с.
110. Сусло Д.С. Організація судових органів Української РСР в період 1917 – 1925 рр. – К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту,1960. – 88 с.
111. ЦДАВО України. – Ф.8 . – Оп.1. – Спр.1473.
112. Скрыпник Н.А. Два года деятельности прокуратуры УССР: Отчетный доклад деятельности УССР: Отчетный доклад прокурора республики на 4-й сессии ВУЦИК’а VIII созыва. – Х.: Б.и.,1925. – 28 с.
113. Схема атестації відповідальних працівників юстиції //Бюлетень Народного комісаріату юстиції УСРР. – 1923. - №36. – С.328-329.
114. Інструкція губерніяльним атестаційним комісіям: Затв. НКЮ УСРР 1 листоп. 1923 р. //Бюлетень Народного комісаріату юстиції УСРР. – 1923. - №36. – С.325-327.
115. Мазуренко Ю. До питання про переведення українського діловодства в органах НКЮ //Вестник советской юстиции. – 1924. - №9-10. – С.253-255.
116. Березов Л. Проблема реконструкції правничої освіти // Вісник радянської юстиції. – 1930. - №2. – С.44-48.
117. Глух Ф.К. Из истории прокуратуры Украины // На страже советских законов. -М.: Юрид. лит. 1972. - 454 с.
118. Об утверждении Положения о прокурорском надзоре в СССР: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 25 мая 1955 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1955. – № 9. – Ст. 222.
119. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1977. – № 41. – Ст. 617.
120. Конституція УРСР від 1978 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. - 1978. -№ 49. - Ст. 797.
121. О структуре прокуратуры Союза ССР: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 6 февраля 1989 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1989. – № 6. – Ст. 42.
122. Кливер И.Я. Проблемы и перспективы прокурорского надзора в СССР // За и против. - 1991. - № 5. - С.4-7.
123. Руднев В. Генеральный прокурор против суда присяжных // Известия. - 1993. - 10 марта.
124. Альперт Б.А. Власть прокурора не подлежит послаблению // Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави. Матер. респ. наук.-практ. конф. - Київ. 1996. - С.60-61.
125. Бурдоль Є., Хавін О. Прокуратура і правосуддя: проблеми співвідношення діяльності із захисту прав людини // Вісник прокуратури. 1999. № 2. - С.56-61.
126. Ворсинов Г.Т. Проблемы развития прокуратуры Украины в условиях становления демократического правового государства // Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави.- К.: Ген. пр-ра України. 1996. - 111 с.
127. Мудров А.М. Про деякі проблеми прокурорської незалежності // Матеріали науково-практичної конференції: “Актуальні проблеми захисту прав і свобод людини в Україні.” - Київ. 2000. - С.55.
128. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.
129. Щодо поліпшення організації роботи та підвищення ефективності прокурорсько-слідчої діяльності: Наказ ГПУ № 1 від 14 лютого 2000 р.
130. Остапчук В. Роботу з кадрами - на якісно новий рівень // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 12. – С.17-19.
131. Шевченко Л. Підвищувати ефективність роботи з кадрами // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 3. - С.10-19.
132. Селіванов В.М. Правова реформа: методологія дослідження фундаментальних проблем юридичної науки // Вісник Академії правових наук. – 1998. – № 4. – С.3-17.
133. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224с.
134. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.–Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел. 2000 – 704с.
135. Сорокин В.Д.Правовое регулирование: предмет, метод, процесс. – Правоведение. – 2000. – № 4 – С. 41-47.
136. Комаров С.А. общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
137. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
138. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ: Монография. – Х: Факт, 1998. – 168 с.
139. Про порядок обчислення стажу державної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 // Державна служба в Україні: зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 229.
140. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. //Збірник нормативних актів з питань правозахисної діяльності. – К., 1995. – С. 38-44.
141. Конвенція Міжнародної організації Праці (МОП) про дискримінацію 1958 р. //Збірник нормативних актів з питань правозахисної діяльності. – К., 1999. – С. 75-84.
142. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, прийнятий на 34-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1979 р. //Збірник нормативних актів з питань правозахисної діяльності. – К., 1995. – С. 58-65.
143. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.
144. Закон України „Про прокуратуру”. Науково-практичний коментар / Д.М.Бакаев, Ю.М.Грошевой, В.В.Долежан та ін. – Харків: Рута, 1993. – 256с.
145. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. – Харьков: Основа, 1991. – 120 с.
146. Кодекс Законів про Працю України (із відповідними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1971. – Ст. 375.
147. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 4. - Ст.15.
148. Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.
149. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. - Ст. 50.
150. Про охорону праці: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 49. – Ст. 668.
151. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. - Ст. 4.
152. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 р.// Офіційний вісник України. - 1999. - № 38. - Ст. 1889.
153. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 34. – Ст.451.
154. Про підвищення соціальних гарантій для трудящих: Закон України від 3 липня 1991р // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 42. - Ст. 549.
155. Про затвердження Положення про Головне управління державної служби України: Указ Президента України // Вісник державної служби України. – 1995 – № 1. – С. 41.
156. Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців: Указ Президента України від 30 травня 1995 р. № 389/95 // Вісник державної служби України. – 1995. – № 2. – С. 30-32.
157. Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників органів прокуратури: Указ Президента України від 2 червня 1995 р. № 414 // Урядовий кур’єр. – 1995. - 6 червня.
158. Про розміри надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини: Указ Президента України від 16 квітня 1999 р. № 386 // Урядовий кур’єр. – 1999. - 21 квітня.
159. Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій: Указ Президента України від 19 травня 1995 р. № 381/95 // Урядовий кур’єр. – 1995. – 23 травня.
160. Про підвищення ефективності системи державної служби: Указ Президента України від 11 лютого 2000 р. № 208/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 7. – Ст. 263.
161. Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів: Указ Президента України від 11 лютого 2000 р. № 207/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 7. – Ст. 262.
162. Про стратегію реформування системи державної служби в Україні: Указ Президента України від 14 квітня 2000 р. № 599/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 16. – Ст. 665.
163. Про Комісію з питань формування кадрового резерву на керівні посади державних службовців: Указ Президента України від 4 червня 2004 р. № 614 // Урядовий кур’єр. – 2004. – 10 червня.
164. Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. № 2288 // Урядовий кур’єр. – 1999. – 17 грудня.
165. Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 р. № 1207 // Урядовий кур’єр. – 2003. – 10 серпня.
166. Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 р. № 37 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 20 січня.
167. Про затвердження Порядку та умов державного обов’язкового особистого страхування працівників прокуратури: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. № 486 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 27 серпня.
168. Положення про управління кадрів: Наказ ГПУ від 29 березня 2004 р. № 36/12.
169. Про затвердження Положення про преміювання працівників Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя: Наказ ГПУ від 1 квітня 2005 р. № 1227.
170. Інструкція про порядок виїздів працівників органів прокуратури України у закордонні службові відрядження: Наказ ГПУ від 29 грудня 1998 р. № 1229.
171. Сурилов А.В. Теория государства и права: Учеб. пособие. – Одесса., 1989 – 439 с.
172. Про заходи і порядок здійснення контролю за забезпеченням захисту працівників прокуратури: Наказ ГПУ від 28 квітня 1994 р. № 3.
173. Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих кадрів органів прокуратури України: Наказ ГПУ від 14 травня 2004 р. № 1491.
174. Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури Харківської області: Наказ прокурора Харківської області від 20 грудня 2004 р. № 1123.
175. Потебенько М. Прокуратура України на межі третього тисячоліття // Право України. – 2001. – № 1. – С. 6-7.
176. Виступ Генерального прокурора України Г.Васильєва на спільному засіданні Ради Міністрів закордонних справ і Рад керівників правоохоронних органів держав – учасниць СНД (м. Київ, 8 квітня 2004 р.) // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 4. – С.3-4.
177. Рябцев В.П. Научные основы организации и управления в органах прокуратуры // Вопросы теории управления в органах прокуратуры. Сборник научных трудов. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ, 1997. – С. 3-13.
178. Методичні рекомендації щодо організації роботи з кадрами в прокуратурах м.Харкова, районів, міжрайонних та прирівняних до них: Прокуратура Харківської обл. – 2003. – 34 с.
179. Социологический энциклопедический словарь / Ред. координатор Г.В.Осипов; Ин-т соц.-полит. исслед. Рос АН, Ин-т социологии Рос. АН. – М.: Инфра М – Норма, 1998. – 486с.
180. Большой юридический словарь / Авт. сост.: Додонов В.Н. и др.; Под ред. А.Я.Сухарева и др. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 790с.
181. Венедиктов В.С., Іншин М.І. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців: Наук. - практ. посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 188с.
182. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – К.: Головна редколегія УРЕ, 1973. – 560 с.
183. Політичний енциклопедичний словник: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів / Упорядники В.П.Горбатенко, А.Г.Саприкін / За ред. Ю.М.Шемчушенка, В.Д.Бабкіна. - К.: Генеза, 1997. – 642с.
184. Цабрия Д.Д. Статус органа управления // Советское государство и право. - 1978. - № 2. - С.126-127.
185. Белкин А.А., Гумерова Л.Ш. Понятие и особенности правового статуса органа Советского государственного управления. В кн.Государственное управление и право: история и современность. - Л. -1984. – С.6-12.
186. Словник іноземних слів / За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С.Мельничука. – К.: Наук. думка, 1974. – 565с.
187. Философский словарь. / Под ред. И.Т. Фролова – 6-е изд., переработанное и дополненное. – М.: Политиздат, 1991. – 560с.
188. Бачило И.П. Функции органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации. – М.: Юрид. лит-ра, 1976. – 198 с.
189. Николов П.Е. Совершенствование правового статусу отделов и управлений исполкомов местных советов”// Вестник московского университета. - Право. - 1978. - № 4. - С.48-55.
190. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640с.
191. Государственная служба: теория и организация. Курс лекций. / Под общ. ред. Охотского Е.В., Игнатова В.Г. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. - 640 с.
192. Битяк Ю.П. Державна служба та розвиток її демократичних основ. – Харків: Укр. Юрид. Академія, 1990. – 74 с.
193. Молдован В.В., Мелащенко В.Ф. Конституційне право: Опорні конспекти: словник-довідник / Відпов. ред. О.О. Півень. - К.: Юмана, 1996. – 271с.
194. Тихомиров Ю.А. Управление делами общества: Субъекты и объекты управления в социалистическом обществе. – М.: Мысль, 1984. – 223 с.
195. Петришин О.В. Статус службової особи: природа, структура, спеціалізація. - К.: УНКВО, 1990. - 76 с.
196. Манохин В.М. Советская государственная служба. - М.: Юрид. лит., 1966. - 196с.
197. Зуй В.В. Адміністративно-правовий статус громадян в Україні // Правова держава Україна: Проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доп. та наук. повід. респ. н-пр. конфер. 9-11 лист. 1995. – Х., 1995. – С. 107-108.
198. Костюков А.Н. Должностное лицо: административно-правовой статус // Известия ВУЗов. Правоведение. - 1987. - № 2. - С. 21-25.
199. Шестаков С.В. Адміністративно-правовий статус працівника міліції: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків‚ 2003. – 205с.
200. Кисіль Л.Є. Адміністративно-правовий статус керівника підприємства: теоретичні питання: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12. 00. 02. - К.: НАН України, ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. 1998. – 21с.
201. Тосунян Г.А. Административно-правовой статус организаций местного управления. Автореф.на соиск.уч.ст. к.ю.н.- М.: МГИИД, 1991. – 32 с.
202. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1996. – 368 с.
203. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА М, 1997. – 576 с.
204. Ожегов С. И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1988. – 712 с.
205. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Русский язык, 1991. – Т. 4. – 583 с.
206. Типове Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури: Наказ ГПУ від 15 квітня 2004 р.
207. Философский энциклопедический словарь / Ред. кол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб–Оглы, Л.Ф. Ильичёв и др.–2-е изд.–М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 631с.
208. Протасов В.Н. Правоотношение как система. – М.: Юрид. лит., 1991. – с.
209. Теория государства и права : Курс лекций / Под ред. М.Н. Марченко. - М.: ЗЕРЦАЛО, 1997. - 475 с.
210. Пронина В.С. Конституционный статус органов межотраслевого управления. – М.: Юрид. лит, 1981. – 158 с.
211. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М.: Юрид. лит, 1988. – 320с.
212. Фарбер И.Е. Свобода и права человека в советском государстве. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1974. – 187с.
213. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: Наказ ГПУ від 20 січня 2006 р. № 2 ГН.
214. Шишкина Л.И. Социально-правовые вопросы профориентации молодежи. - Л.: ЛГУ, 1976. – 118с.
215. Про Концепцію державної системи професійної орієнтації населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1994 р. № 48 // Урядовий кур’єр. – 1994. – 5 лютого.
216. Роша А.Н. Профессиональная ориентация и профессиональньй отбор в органах внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1989. - 75с.
217. Рішення колегії прокуратури Харківської області від 24 березня 2005 р.
218. Куприянова В.И. Использование методологии системного подхода в управлении работой с кадрами органов прокуратуры // Проблемы кадровой работы и управления в органах прокуратуры. Сборник научных трудов – М.: Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре Российской Федерации, 1996. – С. 58-64.
219. Кроз М.В. Профессионально-психологический отбор прокурорских работников: разработки и перспективы // Проб¬лемы совершенствования прокурорского надзора (к 275-летию Российской прокуратуры), Материалы научно-практической конференции. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ, 1997. – С. 165-173.
220. Гарбер Е.И., Козача В.В. Методика профессиографии. – Саратов: Из-во СПИ, 1992. – 214 с.
221. Алёхин С.П. Воспитание, профессиональное воспитание: на примере работы полиции зарубежных стран. – М.: Экономика, 1991. – 350 с.
222. Мичко Т.І. Теоретичні і практичні проблеми організації роботи в апараті прокуратури області. – Донецьк, 2000.– 160 с.
223. Смирнов А.Ф. Прокуратура и проблемы управления. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1997. – 264 с.
224. Андреев Б.В., Бесарабов В.Г. Прокуратура в политической системе современной России (состояние, проблемы и перспективы). – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ, 1999. – 63 с.
225. Кривобок В.В. Деякі питання організації та діяльності обласної прокуратури // Проблеми організації прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах. Збірник наукових праць. – Харків: Інститут підвищення кваліфікації. Генеральна прокуратура України, 1998. – С. 29-32.
226. Положення про організацію роботи з молодими спеціалістами в органах прокуратури України: Затверджене Наказом Генерального прокурора України від 5 липня 2001 р.
227. Інформаційний лист Генеральної прокуратури України “Про досвід прокуратури Донецької області щодо інформаційно-аналітичного забезпечення наглядової діяль¬ності” № 07/5-9 від 07.04.2000 р.
228. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: т. 4. – М.: Рус. яз., 1980. – 680 с.
229. Словник української мови. // Під ред. Білодіда І.К. Т.3. Київ: Наукова думка, 1972. – 744 с.
230. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. М.: Наука, 1979. – 229с.
231. Арсеньев А.С., Библер Б.С., Кедров Б.М. Анализ развивающегося понятия. М.: Наука, 1967. – 439с.
232. Лазор Л.И. Сфера действия права социального обеспечения: проблема развития отрасли //Зб. наукових праць: Актуальні проблеми права: теорія і практика. – Луганськ: Вид-во СУНУ імені Володимира Даля, 2002. – № 4. - С. 3-11.
233. Болотіна Н. Концепція кодифікації законодавства України про соціальне забезпечення // Право України. – 2000. – № 4. – С. 49-53.
234. Сташків Б. Поняття права соціального забезпечення // Право України. – 2000. - № 5. – С. 24 – 26.
235. Семашко Н.А. Право на социальное обеспечение. – М.: Изд-во МГУ, 1938. – 96 с.
236. Стаховська Н.М. Відносини в праві соціального забезпечення: Автореф.дис. … канд.юрид.наук 12.00.05 / Київський Національний університет ім. Т.Г.Шевченка. – К., 2000. – 21с.
237. Головченко В.В., Ковальський В.С. Юридична термінологія: Довідник. – К.: “Юрінком Інтер”, 1998. – 219с.
238. Про доповнення переліку категорії працівників, яким може бути надано службові приміщення: Постанова Кабінету Міністрів України № 380 від 15 березня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 22 березня.
239. Про затвердження переліку категорії працівників органів прокуратури, яким може бути надане службове житлове приміщення: Наказ Генерального прокурора України № 1702 від 21 грудня 2001 р.
240. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 19 грудня 1991 р. // Відомості Верховної ради України. – 1991. - № 6. – Ст.200.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.