У нас уже 17872 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ГРЕЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ТА ЇЇ АСОЦІАЦІЇ В УКРАЇНІ
Количество страниц 186
ВУЗ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2007
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................. 3 -13
РОЗДІЛ 1. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН: ВІТЧИЗНЯНА ТА ЗАРУБІЖНІ МОДЕЛІ
1.1. Національні та закордонні наукові дослідження конституційно-правового положення національних меншин та їх асоціацій.................14 - 41
1.2. Поняття та конституційно-правове закріплення положення національних меншин в Україні та інших країнах...................................42 -67
1.3. Конституційно-правова система прав та обов’язків національних меншин: вітчизняний і зарубіжний досвід................................................ 68 - 84
1.4. Висновки до розділу.................................................................... 85 - 88
РОЗДІЛ 2. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕДЕРАЦІЇ ГРЕЦЬКИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
2.1. Основні етапи формування та організаційно-правові основи утворення асоціації грецької національної меншини України.................89 -116
2.2. Конституційно-правові засади діяльності Федерації грецьких товариств України....................................................................................... 117 -140
2.3. Шляхи удосконалення правового положення національних меншин та їх асоціацій в Україні.............................................................................140 - 161
2.4. Висновки до розділу................................................................. 161 - 165
ВИСНОВКИ.................................................................................... 166 - 171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................... 172 - 186

ВСТУП

Актуальність теми. Тема дисертаційного дослідження має винятково важливе значення з огляду на сучасні події в країнах світу в галузі прав людини та міжнаціональних відносин. Саме неоднозначні, а інколи й трагічні міжнаціональні, міжетнічні та міжрегіональні стосунки спонукають до глибинного аналізу проблематики, окресленої темою дисертаційного дослідження.
Практика міжнаціональних відносин стає головним стрижнем стабільності, а інколи і існування держав. Міжетнічні стосунки є однією з найбільш складних проблем, що стосуються як організації державного і громадського життя в межах кожної країни, так і міждержавних стосунків.
Становлення в Україні правової, демократичної держави неможливо без врегулювання характерних для нашої країни міжнаціональних відносин, які потребують досконалого правового регулювання. Зміст державотворчості в галузі прав національних меншин є, в свою чергу, показником гармонійного розвитку української державності в майбутньому. Актуальність всебічного дослідження правового положення національних меншин та їх асоціацій в Україні обумовлена необхідністю подальшого вироблення і впровадження демократичних засад державної політики, яка повинна ґрунтуватися на міжнародно-правових стандартах. Держава повинна бути повернена обличчям до кращих надбань світового досвіду, що передбачає значний внесок національних меншин у формування демократичних національних держав і функціонування стабільних політико-правових систем. Така роль цих меншин безпосередньо випливає з їх сприйняття як невід’ємної складової загальнонаціональної культури кожного суспільства.
Актуальність теми дослідження зумовлена низкою чинників, найголовнішими з яких є: по-перше, місце, роль і значення національних меншин в етнічний структурі України, їх внесок у розвиток економіки, вітчизняної науки і культури; по-друге, у XX - на початку XXI століття видруковано досить багата і різноманітна документальна, наукова, навчальна, публіцистична та інша література про національні меншини України, що, в свою чергу, вимагає комплексного правового аналізу дослідницької літератури, об’єктивної оцінки реального стану розробки проблеми, визначення напрямів подальшого наукових досліджень в галузі прав національних меншин; по-третє, критичне узагальнення конституційного досвіду етнобудівництва в Україні дає змогу об’єктивно простежити й визначити основні тенденції і напрями подальшого розвитку, гармонізації та гуманізації міжнаціональних відносин, забезпечення найповнішого задоволення національно-культурних та інших потреб усіх етносів, що проживають в Україні; по-четверте, конституційно-правове регулювання та організаційні форми та методи діяльності на прикладі будь-якого громадського об’єднання національних меншин у вітчизняній науково-правовій галузі не досліджувались. З огляду на полінаціональність структури сучасного українського суспільства особливої уваги потребує проблема доктринального визначення понять „національна меншина”, „етнічна меншина”, „нація”, „етнос”.
Як вже зазначалося, незважаючи на значний загал наукового осмислення окресленої проблематики, окремі її аспекти залишаються предметом теоретико-правової дискусії. Зокрема, це стосується дослідження конституційно-правового положення національних меншин та наукового аналізу конституційно-правового регулювання діяльності асоціації осіб, які належать до національних меншин на прикладі конкретно визначеного суб’єкта - Федерації грецьких товариств України. Звернення до даного суб’єкта обумовлено глибоким спільним історичним корінням державотворення та сучасною роллю грецьких громадських об’єднань в процесі розвитку загальнонаціональної культури українського суспільства.
Запропонована тематика дослідження знаходиться на перехресті галузевих наук. Для її об’єктивного висвітлення необхідно використовувати специфіку методів наукового пошуку характерних не лише для правознавства, а й притаманних історичній, філософській, соціологічній, політологічній, психологічній наукам.
Велике значення для розробки окресленої проблематики мають роботи українських правознавців: О. Антонюка, М. Антоновича, В. Бабкіна, Т. Бевз, О. Бикова, В. Буткевича, Ю. Волошина, М. Гуренко, В. Денисова, В. Євінтова, М. Козюбри, В. Колісника, А. Колодія, О. Копиленка, В. Копєйчикова, О. Мурашина, В. Нікітюка, В. Погорілка, І. Піляєва, П. Рабиновича, Л. Рябошапки, О. Рафальського, О. Скакун, М. Товта, О. Фрицького, Ю. Шемшученка. Гармонійною і невід’ємною складовою науково-теоретичного осмислення різноманітних аспектів сучасного соціально-правового статусу національних меншин і їх організацій в Україні є дослідження, що проведені такими вченими: В. Євтух, О. Кортунов, О. Кузьминець, І. Кресіна, І. Курас, О. Майборода, О. Мироненко, П. Надолішний, М. Пірен, Ю. Римаренко, С. Римаренко, В. Солдатенко, М. Томенко, А. Чайковський, В. Чехович, М. Шульга, О. Шуба, В. Шаповал.
З точки зору порівняльного правознавства проблематику національних меншин розглядали в своїх працях наступні представники наукового загалу СНД А. Абашидзе, Л. Андриченко, І. Бліщенко, Г. Жванія, В. Карташкін, О. Кутафін, В. Лафітський, О. Лукашова, В. Нерсесянц, В. Чіркін та зарубіжних країн А. Балог, Ф. Капоторті, В. Кимлічка, К. Мінтті, Р. Хофманн та ін.
Незважаючи на існуючи дослідження в галузі правового положення національних меншин та діяльності їх асоціацій, ця проблематика є ще не достатньо розробленою, особливо стосовно організаційно-правових питань утворення та функціонування громадських об’єднань національних меншин – представників певного етносу. Тому, ці питання потребують ретельного дослідження й аналізу з метою виявлення загальних та специфічних тенденцій розвитку конституційно-правового положення національних меншин та їх організаційних об’єднань. Сформований даний науковий досвід сприятиме гармонізації загальносоціальних процесів в галузі забезпечення і захисту прав людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до напрямів визначених державними планами та програмами Верховної Ради України (Державно-правова реформа в Україні), програмами розвитку відомчої освіти та вузівської науки на період 2001–2005 рр., комплексної програми „Розбудова державності України” № 97128. Вона також є складовою частиною комплексною науково-дослідною темою кафедри правознавства Маріупольського державного гуманітарного університету, «Проблеми інтеграції України у світовий економічний та політико-правовий простір» (Державний реєстраційний № 0105U008912). Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001р. Вона обговорена і схвалена на засіданні Вченої Ради Маріупольського державного гуманітарного університету (протокол № 2 від 25 лютого 2003 р.) та включена до плану науково-дослідних робіт Маріупольського державного гуманітарного університету.
Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб з урахуванням існуючих досліджень, сформульованих науковцями стосовно конституційно-правового положення національних меншин, з’ясувати особливості здійснення останнього щодо конкретної меншини в Україні, дати наукове обґрунтування організаційно-правовим засадам формування та конституційно-правового регулювання діяльності асоціації грецької національної меншини - Федерації грецьких товариств України. Ключовими напрямами наукового аналізу стали: виокремлення і систематизація основних ідей стосовно вітчизняних та зарубіжних моделей конституційно-правового положення національних меншин та їх асоціацій в політико-правовій думці; дослідження змісту конституційно-правового регулювання діяльності Федерації грецьких товариств України.
Визначена мета зумовила постановку та розв’язання наступних завдань:
- висвітлити національні та закордонні наукові дослідження конституційно-правового положення національних меншин та їх асоціацій і на базі цього продемонструвати ті елементи їх правового положення, які залишились не дослідженими;
- проаналізувати поняття та конституційно-правове закріплення положення національних меншин в Україні та інших країнах для того щоб сформулювати власне їх визначення та внести пропозиції по удосконаленню їх конституційно-правової регламентації;
- дослідити вітчизняний та зарубіжний досвід затвердження конституційно-правової системи прав та обов’язків національних меншин, що дасть змогу її якісно удосконалювати;
- визначити основні етапи формування та організаційно-правові основи утворення асоціації грецької національної меншини України, як зразки для врегулювання положення інших національних меншин в Україні;
- з’ясувати конституційно-правові засади діяльності Федерації грецьких товариств України для її спрямування на формування в Україні громадянського суспільства та демократичної, правової, соціальної держави;
- передбачити правові, політичні, економічні та інші шляхи удосконалення правового положення національних меншин та їх асоціацій в Україні.
Об’єктом дослідження є конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
Предметом дослідження є конституційно-правове положення грецької національної меншини та її асоціацій в Україні.
Методи дослідження. Досягнення наукової об’єктивності забезпечувалось методологічним підґрунтям, що включає в себе загально-філософські методи, які засновані на принципах детермінізму та діалектики. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дослідженні застосовувалась система прийомів та підходів яка побудована на загальнонаукових та спеціальних методах. Їх використання дало змогу забезпечити єдність теоретико-правового та практико-прикладного аналізу положення національних меншин та їх асоціацій.
Основними методами дослідження були: логічний - використаний для формулювання таких понять, як „національна меншина”, „нація”, „етнос”, „корінні народи” та ін.; дедуктивний - для конкретизації змісту цих понять у Конституції та законодавстві України; аналізу і синтезу - для класифікації прав та обов’язків національних меншин; системний - дав змогу розглянути місце прав національних меншин в системі прав людини, їх взаємодію з іншими правами і свободами, що визначають конституційно-правове положення особи; моделювання - для аналізу перспектив та розробки пропозицій щодо вдосконалення та розвитку правового положення національних меншин та їх асоціацій в Україні; тлумачення - для з’ясування змісту норм конституцій і законів, що регулюють правове положення національних меншин та їх асоціацій; історико-порівняльний - для з’ясування генезису наукових досліджень конституційно-правового положення національних меншин та їх асоціацій; порівняльно-правовий - для опрацювання змісту правового регулювання в галузі прав національних меншин та їх асоціацій у країнах Європи та СНД.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв’язання. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням конституційно-правового положення грецької національної меншини та її асоціацій в Україні. Уперше автором здійснений аналіз конституційно-правового регулювання та соціокультурного змісту діяльності асоціації грецької національної меншини - Федерації грецьких товариств України. В роботі, у світлі останніх політико-правових тенденцій, відведена належна увага шляхам удосконалення конституційно-правового регулювання положення національних меншин та їх асоціацій в Україні.
Наукову новизну дослідження становлять такі положення і висновки автора:
1. Визначено поняття “національна меншина”: до національних меншин належать громадяни певної держави, які постійно проживають на її території, не є домінуючою групою населення, не є титульною нацією за походженням, бажають самоідентифікації в такій якості, прагнуть до реалізації своїх потреб, як самостійно, так і через організаційні об’єднання громадян, користуються юридичною або політичною рівністю щодо більшості.
2. Обґрунтовано основні та додаткові ознаки, притаманні змісту поняття „національна меншина”. Основні ознаки - такі, які властиві будь-якій національній меншині в якості універсальних. Додаткові ознаки - наявність яких не є обов’язковою для визначення приналежності до національної меншини. Основні ознаки, в свою чергу, можна також класифікувати на кілька груп залежно від таких критеріїв: 1) Ознаки, що характеризують відношення національної меншини з державою: а) національна меншина - це група осіб, які є громадянами цієї країни і проживають на її території; б) національна меншина являє собою сукупність або групу людей з певною чисельністю, яка є меншою ніж решта населення; в) визнання факту існування національної меншини (меншин) державою. 2) Суб’єктивно-психологічні ознаки, тобто такі, що відбивають ставлення особи до свого статусу як члена національної меншини: а) самоідентифікація особами себе саме як національна меншина; б) прагнення виборювати і використовувати свої права як „національна меншина”, бажання зберегти самобутність. 3) Ідентифікаційні ознаки, що дозволяють виявити приналежність особи до національної меншини: а) наявність у меншини певних характеристик (мовних, релігійних, культурних, фізичних), які вирізняють її серед іншого населення, і бажання національної меншини зберегти цю відмінність від інших; б) спільність мови національної меншини і спільне бажання використовувати свою рідну мову в побутовому і діловому спілкуванні. Додаткові ознаки: а) компактне або дисперсне розселення національної меншини; б) тривалість перебування на певній території і серед основного населення; в) членство в національній меншині передається за принципом походження навіть за відсутності чітко виражених фізичних або культурних рис; г) проживання за межами своєї національно-державної території; д) вимушені або невимушені шлюби всередині національної групи (меншини); е) спільність культури, звичаїв та традицій, релігії; є) наявність в законодавстві засобів захисту меншинами своїх прав і реальна можливість користуватися цими правами; ж) наявність організаційних структур та представницьких органів осіб, що належить до національних меншин.
3. Розроблено пропозиції щодо змін до Закону України від 25 червня 1992 року „Про національні меншини в Україні” (ст. 3) відносно визначення змісту поняття „національна меншина”, який необхідно викласти в такій редакції: „...до національних меншин належать громадяни України, які постійно проживають на її території, не є домінуючою групою населення, не є українцями за походженням, бажають самоідентифікації в такій якості, прагнуть до реалізації своїх потреб, як самостійно, так і через об’єднання громадян, користуються юридичною і політичною рівністю щодо більшості”.
4. На основі дослідження організаційно-правових форм утворення громадських об’єднань національних меншин в Україні встановлено основні засади конституційно-правового регулювання діяльності асоціації окремої національної меншини, що включає систему конституційно-правових засад реалізації права національної меншини на її організаційні структури, а також порядок формування, види, організаційно-правові форми та методи діяльності її асоціації.
5. Розкрито механізм та напрями діяльності асоціації окремої національної меншини щодо реалізації нею своїх основних прав і свобод - Федерації грецьких товариств України. Встановлено, що до основних видів діяльності громадських об’єднань належать дії, спрямовані на здійснення організаційно-правових заходів щодо збереження етноспільнотою: національних традицій, культури, освіти, мови, розвитку фізичної культури, видавництва друкованих засобів масової інформації, здійснення радіо та телемовлення, підтримки зв’язків з історичною батьківщиною, тощо.
6. Обґрунтовано основні необхідні вектори державної політики України щодо подальшої гармонізації нормативно-правової бази по регулюванню відносин в етнонаціональній сфері. Зокрема, такими є: а) приведення чинного законодавства, яке стосується національних меншин та їх організацій у відповідність з міжнародними стандартами; б) створення політичних і правових засад функціонування національно-культурної автономії для національних меншин України; в) розробка мовного законодавства України та вдосконалення виборчого законодавства з урахуванням відповідних прав національних меншин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертаційного дослідження поглиблюють простір для подальшого наукового опрацювання загальнотеоретичних питань, пов’язаних із становленням норм щодо правового положення національних меншин та їх громадських об’єднань в Україні. Рекомендації дисертації можуть бути використані в процесі удосконалення законодавства, що регламентує правовій статус національних меншин та їх громадських об’єднань. Положення й висновки, викладені в дисертації, можуть бути корисними для відповідних державних установ, що займаються питаннями етнодержавобудівництва, та в процесі діяльності громадських об’єднань національних меншин. Основні положення дисертаційного дослідження можна використати в навчальному процесі юридичних та інших навчальних закладах.
Результати, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використані авторським колективом учених Маріупольського державного гуманітарного університету для підготовки “Статуту Маріупольської територіальної громади”.
Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертаційному дослідженні ідеї, узагальнення, положення, пропозиції та висновки були здійснені на ґрунті особистих теоретичних і практичних досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданні кафедри конституційного права Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № __ від „.....” ............... 2006 р.). Результати дослідження апробовані у публічних виступах на міжнародній науково-практичній конференції „УКРАЇНА-ГРЕЦІЯ: історична спадщина і перспективи співробітництва” (м. Маріуполь, 27 - 29 травня 1999 року, тези доповіді опубліковані), на міжнародній конференції „Проблеми права: на зламі тисячоліть” (м. Дніпропетровськ, 13 - 14 лютого 2001 року, тези доповіді опубліковані), а також на підсумкових науково-практичних конференціях Маріупольського державного гуманітарного університету у 1999, 2000, 2002, 2003, 2004, 2005 років (тези доповідей опубліковані).
Дисертантом розроблені навчально-методичні матеріали до теми „Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні”, що втілені у 2003 р. у навчальну дисципліну „Конституційне право України”. Деякі положення дисертаційної роботи стосовно форм і методів реалізації права національних меншин на розвиток національної самосвідомості й самовиявлення, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят тощо, знайшли відображення в ході вивчення студентами Маріупольського державного гуманітарного університету, за спеціальністю „Дошкільне виховання”, такої навчальної дисципліни як „Єтнопедагогіка”.
Публікації. 1. Свірський Б.М. Організаційно-правові напрями діяльності органів виконавчої влади України щодо адаптації чинного законодавства у відповідність до норм європейського, міжнародного права / Держава і право, спецвипуск, збірник наукових праць. - Київ - Дніпропетровськ, 2003. - С. 361 - 365. 2. Свірський Б.М. Деякі питання щодо сучасного розуміння поняття „національна меншина” /Держава і право. - 2003. - № 20. - С. 510 - 515. 3. Свірський Б.М, Біргеу М.М. Правова регламентація організації об’єднань національних меншин в Україні у період з кінця ХIХ ст. - початку 90-р. ХХ ст. / Науковий Вісник НАВСУ. - 2003. - № 4. С. 279 - 288. 4. Свірський Б.М. Міжнародно-правова регламентація статусу національних меншин - як складова частина реалізації їх прав і свобод в національному законодавстві / Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. - 2003. - № 1. - С. 287 - 294. 5. Свірський Б.М. Організаційно-правові засади діяльності Федерації грецьких товариств України щодо розвитку національних культур і освіти // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. Серія Право. - Випуск № 4. - Харків. - 2004. - С.111 - 115. 6. Свірський Б.М. Стан дослідження прав національних меншин // Вісник академії адвокатури України - Випуск №3 – 2005. – С. 29 - 33.
Структура та обсяг дисертації. Мета і завдання дисертаційного дослідження визначили структуру роботи, що складається зі вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, двох висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 171 сторінок, список використаних джерел складає (200 найменувань).

Список литературы В И С Н О В К И

Дослідивши конституційно-правове положення грецької національної меншини та її асоціації в Україні, можна сформулювати наступні висновки.
Основним напрямом дисертаційного дослідження було визначення конституційно-правового положення грецької національної меншини та її асоціацій в Україні.
Результати наукового аналізу дали змогу дисертанту дійти висновку, що дослідження стосовно правового положення національних меншин стали найбільш активно проводитися за часів незалежності України. Адже тільки в цей час у національних меншин в Україні з’явилася можливість реалізації своїх прав, які мали підтвердження в прийнятій низці відповідних нормативно-правових актах.
Дисертантом з’ясована і узагальнена наукова спадщина з проблем правового положення національних меншин, визначення самого поняття „національна меншина”, яке впроваджувалося за останні роки вітчизняними і зарубіжними вченими. Зроблено висновок, що в них не існує однозначного розуміння і тлумачення категорії „національна меншина”. Одні дослідники розуміють під національними меншинами ту частину населення, що входить до складу національно-державного утворення, яка кількісно є меншою, ніж основна, корінна частина населення; для інших — це малі народи як цілісні етнічні одиниці; треті визначають його як частину нації, народності іншої етнічної спільноти, що проживає серед інонаціонального населення.
Автор зазначає, що національна меншина є суб’єктом суспільних правовідносин, тому чітке визначення ознак, притаманних поняттю „національна меншина” є підставою для удосконалення правової бази етнонаціонального розвитку держави.
Дисертантом проаналізований зміст чинного національного та міжнародного законодавства стосовно визначення загальних характеристик, які визначають як спільні, так і відмінні риси, притаманні поняттю „національна меншина”. Визначено, що Закон України „Про національні меншини в Україні” проблему ознак, а також їх специфічні особливості щодо визначення поняття „національна меншина” остаточно не вирішив. Норми міжнародного законодавства, насамперед, „Пакт про громадянські і політичні права” (ст. 27), правові акти ООН щодо національних меншин, також мають різні концептуальні підходи до визначення змісту поняття “національна меншина”.
Автором узагальнені та сформульовані загальні підстави для визначення і класифікації специфічних ознак, притаманних усім групам етноменшин. Доведено доцільність класифікувати ці ознаки, що є характерними для національних меншин, на: а) основні (постійні), тобто такі, що притаманні будь-якій національній меншині як універсальні; б) додаткові (факультативні), наявність яких не є обов’язковою для визначення приналежності до національної меншини. Це, відповідно, дає змогу автору вирішити поставлену мету — дати власне, об’єктивно обґрунтоване визначення поняття „національна меншина”, яке задовольняло б вимоги чинних нормативно-правових актів і відображало сучасне розуміння його змісту.
З’ясовані основні ознаки, притаманні поняттю „національна меншина” та підготовлені пропозиції щодо вдосконалення Закону України „Про національні меншини в Україні” стосовно визначення поняття „національна меншина”, яке дисертант пропонує викласти в такій редакції: „До національних меншин належать громадяни України, які постійно проживають на її території, не є домінуючою групою населення, не є українцями за походженням, бажають самоідентифікації в такій якості, прагнуть до реалізації своїх потреб, як самостійно, так і через організаційні об’єднання громадян, користуються юридичною і політичною рівністю щодо більшості”.
В дисертаційному дослідженні здійснено аналіз конституційних норм України, щодо системи прав та обов’язків національних меншин. Доведено, що в Україні права національних меншин розглядаються в контексті колективних та індивідуальних. На основі аналізу норм Конституції України дисертантом сформована система прав та обов’язків національних меншин в Україні. Вважаємо, що права національних меншин групуються в наступну систему: особисті права, політичні права, соціально-економічні права, культурні права, екологічні права. Конституційно-правова система прав національних меншин діалектично пов’язана з їх обов’язками, як громадян України. Обов’язки громадян України, представників національних меншин визначені статтями Конституції України та Закону України „Про національні меншини України”.
В дослідженні з’ясовано, що перші громадські об’єднання грецької національної меншини з’явилися в Російській імперії на початку ХХ ст. і відображали на той час особливості їх соціально-економічного й культурного розвитку. Лютнева революція (1917) значно активізувала організаційний рух грецьких громад. Початковими кроками існуючих тоді грецьких громадських об'єднань були намагання створити повну національну автономію в економічній, фінансовій, культурно-освітній сферах, місцевому управлінні тощо. Але ці вимоги в подальшому, за доби радянської влади, залишилися без будь-якої уваги з боку владних структур.
Дисертантом встановлено, що з кінця 80-х — початку 90-х років ХХ ст. із пробудженням національної самосвідомості, викликаними „перебудовою”, розпочалося й оформлення грецьких культурно-просвітницьких організацій. Слід зазначити, що процес становлення і розгортання їх національного руху був таким самим, як і система розвитку і становлення інших національних меншин наприкінці 80-х - початку 90-х рр. Визначено, що етнічний ренесанс проходив поетапно: а) збирання носіїв етнічності; б) мобілізація їх навколо певних ідей і гасел; в) політизація етнічності. Підкреслено, що важливою організаційно-правовою формою реалізації прав і свобод національних меншин України є згуртування їх у національні громадські об'єднання та товариства. Це стало можливим після прийняття Законів „Про національні меншини в Україні” та „Про об'єднання громадян”, норми яких спрямовані на захист інтересів національних меншин, а також реалізацію їх політичних, соціальних, культурних та інших прав і зокрема право громадян на свободу об'єднання в політичні партії і громадські організації. Наприкінці 80-х років ХХ ст., у місцевостях, де компактно мешкає більшість грецького населення України (Донбас, Південні регіони), почали формуватися грецькі національно-культурні товариства, основною метою яких було збирання та збереження національних традицій, вивчення мови, відновлення активних контактів з історичною батьківщиною. З метою створення ефективних організаційних форм розвитку національно-культурного руху грецької громади України у квітні 1995 року (м. Маріуполь) відбулася установча конференція для існуючих на той час в Україні грецьких регіональних товариств, яка прийняла рішення про необхідність об'єднання всіх грецьких регіональних національних товариств у нову організаційно-правову форму — Федерацію грецьких товариств України.
Аналіз статутних документів, прийнятих згідно вимог цивільного законодавства дозволяє зробити висновок, що для виконання завдань у Федерації створена розгалужена організаційно-функціональна структура керівних, виконавчих і допоміжних органів, які забезпечують щоденну роботу. Проілюстрована організаційно-правова форма діяльності Федерації як громадської організації. Функціональні статутні напрямки діяльності у межах Федерації здійснюють створені виконавчі органи. Учасниками Федерації можуть бути грецькі громадські організації України, які користуються правами юридичної особи, цілі і завдання яких не суперечать її Статуту. Федерація є юридичною особою, має власне майно і повну фінансову самостійність. Діяльність посадових осіб Федерації здійснюється на добровільній основі. Підкреслюється, що отримання Федерацією всеукраїнського статусу надає їй можливість згуртувати навколо себе всі осередки місцевих національно-культурних товариств України. Установчі документи, заяви та реальні дії Федерації відображають задоволення їх специфічних національних потреб у галузі культури, освіти, мови, національної самобутності, а також здійснення захисту соціальних, економічних та інших прав і свобод її членів.
Встановлено, що пріоритетним напрямом діяльності Федерації на основі чинних конституційно-правових засад є розвиток національної культури, освіти, фізичної культури і спорту, інформаційно-видавничої діяльності, надання соціальної, гуманітарної, медичної допомоги різним верствам населення незалежно від їх національної приналежності, сприяння розвитку молодіжного руху та міжнародна діяльність. Практична діяльність Федерації грецьких товариств України щодо реалізації своїх статутних та програмних завдань реалізується шляхом діяльності утворених відповідних виконавчих органів (функціональних відділів).
На основі аналізу конституційно-правового регулювання діяльності Федерації грецьких товариств України дисертант вважає необхідними наголосити на тому, що важливо не тільки нормативно закріпити права національних меншин, але й створити належні умови для їх забезпечення, захисту та реалізації. Визначаючи шляхи удосконалення правового положення національних меншин в Україні та їх громадських об’єднань необхідно випровадити якісно новий інститут національно-культурної автономії, вдосконалити захист прав депортованих осіб та їх нащадків, надати громадським організаціям національних меншин повноважень щодо захисту колективних прав національних меншин на національному та міжнародному рівнях.
Дисертант підкреслює, що одним з актуальних напрямів сучасної розбудови української держави є удосконалення політико-правової бази прав національних меншин в Україні на основі наступних пріоритетів етнонаціональної політики:
повага прав людини та основних свобод, включаючи національні;
рівні права етносів при різних формах їхнього самовизначення з обов’язковою умовою збереження соборності унітаризму державності;
дієвість міжнародних гарантій захисту прав та свобод національних меншин в Україні, а також українців в іноземних державах.
Конкретизуючи шляхи удосконалення правового положення національних меншин та їх асоціацій в Україні слід вказати на наступне:
— з метою реалізації положень статей 11, п. 3 ст. 92 Конституції України дати чітке визначення термінів „корінні народи”, „національні меншини”, „місце компактного проживання”, „депортовані особи”;
— прийняти нову редакцію Закону України „Про національні меншини Україні”, привівши його положення у відповідність з Конституцією України та „Рамковою Конвенцією Ради Європи про захист національних меншин”;
— прискорити прийняття нової редакції Закону України „Про мови” з урахуванням сучасних реалій, позитивного досвіду в поліетнічних державах, а також врахування принципів, викладених у п. п. 12 і 13 Гаазьких рекомендацій з прав національних меншин на освіту;
— необхідно передбачити в новій редакції Закону „Про національні меншини в Україні” право національних меншин через національні громадські об’єднання, зареєстровані Міністерством юстиції Україні, висувати свої списки на вибори, створювати виборчі блоки;
— розробити Всеукраїнську програму національно-культурного розвитку народів України і організувати її реалізацію;
— в місцевих бюджетах передбачити виділення коштів на фінансування програм національно-культурного розвитку національних меншин у відповідності до п. 3 ст. 119 Конституції України;
— посилити правову підготовку працівників правоохоронних органів з метою недопущення порушень діючих правових норм установлені до осіб — представників національних меншин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мартыненко А.П. Материальные императивы правового регулирования положения национальных меншинств // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. - Киев: Наукова думка, 1992. - С. 108.
2. Мартыненко А.П. Права народов в современном международном праве. - К.: Наукова думка, 1993. - 245 с.
3. Етнічні меншини Східної та Центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку / За ред. В.Б. Євтуха. - Киев: Ін тел, 1994. - 207 с.
4. Євтух В.Б. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції. - К.: Стилос, 2000. - 236 с.
5. Євтух В.Б. Проблеми етнонаціонального розвитку: український і світовий константи. - К.: Стилос, 2001. - 2006 с.
6. Нікітюк В.О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правові аспекти). - К.: Вид-во „Естет”, 1996. - 186 с.
7. Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Тандем, 1997. - 368 с.
8. Основи етнодержавознавства: Підручник / За ред. Ю.І. Римаренко. - К.: Либідь, 1997. - 650 с.
9. Нація і держава: теоретико-методологічний та концептуальний аналіз: У 2-х кн. / За ред. Ю.І. Римаренка. - К.-Донецк, 1997. - Кн. 2. - 283 с.
10. Національно-державне будівництво: концептуальні підходи, сучасна наукова література / Ю.І. Римаренко, І.Ф. Курас, Ю.С. Шемшученко та ін. За ред. Ю.І. Римареко. - К.: Довіра, 1999. - 550 с.
11. Римаренко С.Ю. Самовизначення особи, нації, держави: (Етнополітичний аналіз): Монографія. - К.: Вид. Дім „Юрид. книга”, 1999. - 543 с.
12. Антонюк О.В. Формування етнополітики української держави: історичні та теоретико-методологічні засади. - Київ, 1999. - 282 с.
13. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму: Монографія. - К.: Либідь, 1999. - 352 с.
14. Надолішний П.І. Розбудова нової системи врядування в Україні: (етнонаціональний аспект). - Київ, Вид-во УАДУ, 1999. - 281 с.
15. Гуренко М.Н. Конституционное право Украины: курс лекций. - Мариуполь, 1999. - 278 с.
16. Національні меншини України у XX столітті / Автор. кол. М. Панчук, В. Войнолович, О. Галенко, М. Геник, Т. Горбань та ін. Ін-т політич. і етно-нац. дослід. НАН України. - К., 2000. - 356 с.
17. Римаренко Ю.І., Шкляр Л.Є., Римаренко С.Ю. Єтнодержавознавство: теоретико-методологічні засади / Підручник. - К., 2001. - 263 с.
18. Биков О.М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. - К.: Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2001. - 354 с.
19. Волошин Ю.О. Конституційно-правові засади самоорганізації національних меншин в Україні: Дис. ... к. ю. н. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. - 220 с.
20. Рябошапко Л.О. Правове становище національних меншин в Україні (1917-2000). - Львів: вид-во Центр ЛКУ ім. І. Франка, 2001. - 480 с.
21. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Навч. посібник. -6-е вид. - Х.: Консул, 2002.
22. Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина: Навч. посібник. - К.: Атака, 2004. - 464 с.
23. Загальна теорія держави і права / За ред. проф.. М. Цвік, О. Петришина, В. Ткаченка. - Харків: Право, 2002. - 418 с.
24. Товт М.М. Міжнародно-правовий аспект захисту національних меншин (тенденції сучасного розвитку): Автореф. дис. к. ю. н. - К.: Ін-т держави іправа ім. В.М. Корецького, 2001. - 16 с.
25. Назаревич А., Трохимчук С. Національні меншини країн Європейського Союзу в контексті інтеграційних процесів. - Л.: Львів. ун-т, 2002. - 112 с.
26. Додіна О.Є. Адміністративно-правовий статус громадських організацій в Україні: Автореф. дис. ... к. ю. н. - Одеса: Одеська національна юридична академія, 2002. - 20 с.
27. Колісник В.П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоретичні засади та конституційно-правові аспекти. - Харків: Фоліо, 2003. - 240 с.
28. Алмаші І.М., Алмаші М.М., Бисага Ю.М. Правовий статус корінних народів: Монографія. - Ужгород: Вид-во Ужгородського національного університету, 2004. - 104 с.
29. Ващук О.М. Конституційно-правовий статус громадських організацій України: Автореф. дис. ... к. ю. н. - К.: Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького, 2002. - 16 с.
30. Мицик В.В. Права національних меншин у міжнародному праві: Монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. - 287 с.
31. Общая теория прав человека / Под ред. Е.А. Лукашевой. - М.: Изд-во Норма, 1996. - 509 с.
32. Воеводин А.Д. Юридический статус личности в России / Уч. пособие. - М.: ИНФРА-Норма, 1997. - 292 с.
33. Абашидзе А.Х. Защита прав меньшинств по международному и внутреннему праву. - М.: Права человека, 1996. - 476 с.
34. Абашидзе А.Х., Ананидзе Ф.Р. Правовой статус меньшинств и коренных народов. Международно-правовой анализ. - М.: Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1997. - 224 с.
35. Гражданское общество: Истоки и современность / Авт. кол. ред. проф. И. Кальной. - С.Пб: Юрид. центр Пресс, 2000. - 255 с.
36. Богданова Н.А. Система науки конституционного права. - М.: Юристъ, 2001. - 252 с.
37. Андриченко Л.В. Регулирование и защита прав национальных меньшинств в законодательстве зарубежных стран // Государство и право, 2002. - № 3. - С. 84-93.
38. Смыслов М.Д. Международно-правовая защита меньшин // Московский журнал международного права. - 1993. - № 1. - С. 99-112.
39. Capotorti F. Study on the Rights of Persons Belonging to Ethnic, Religious and Linguistic Minorities. - Par. 568. - P. 96.
40. Capotorti F. Minorities // Enagclopedia of Public Intemational Law. Amsterdaw, N.Y.; Oxford:Elsevier Science Publishers B.V., 1985. - Vol 8. - P. 385.
41. Кимлічка В. Лібералізм і права меншин. - Харків: Центр освітн. ініціат., 2001. - 176 с.
42. Конституційне право Україні / За ред. проф.. В.Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка, 1994. - С. 78.
43. Wirth L. The Problem of Minority Croups // The Sciences Man in the World Crises Ed. Linton R. - New York, 1945. - P. 347.
44. Wagley C. and Harms H. Minorities in the New World. - New York, 1967. - P. 10.
45. Schermerhorn R.A. Comparative Ethnic Relations. - New York, 1970. - P. 14.
46. Нація і держава / Теорет.-метод. та концептуальний аналіз / За ред. Ю. Римаренка. - Київ-Донецьк, 1998. - Кн. 1. - С. 158.
47. Packer I. On the Definition in Minomities. - P. 45; Packer I. Problems in Defining Minorities and Ciroup Rights in the New Millenium / Ed. D. Fottrelle, B. Bounding The Hague: Kbuwer Law International . 1999. - P. 223-274.
48. Peapold on the Definition of Minorities / Prepared by O. Andriser. Astudy commissioned by the Netherlands Center for Humanistic Studies. - Netherlands, 1989. - Sim Special. - № 8. - P. 60.
49. PCIL. Sen. B. № 17. - P. 19.
50. UNDOC. E/CN. 4/52 b Dec. 1947.
51. UNDOC. E/CN. 4/1986/43. - Para, 12.
52. UNDОC E/CN4/Sub.2/1985/31. - Par. 181.
53. Римаренко Ю. Етнонаціональний вимір українського державотворення // Правова держава. - К., 1995.
54. Римаренко Ю.І. Національний розвій України: проблеми і перспективи. - К.: Юрінком, 1995.
55. Парахонський Б. Генезис, структура і відновлення української нації // Розбудова держави. - 1992. - Вересень.
56. R.Oliver. The minority Rights Group: What’s the Name? – Minorites A Qvestion of Human Rights? Oxford. 1984. P. 1-2.
57. Капоторти Ф. Исследование по вопросу о правах лиц, принадлежащих к этническим, религиозным и языковым меньшинствам. - Нью-Йорк. ООН, 1977. - С. 13.
58. Конституция зарубежных государств. Американский континент. - Ереван, 1998. - С. 176-177.
59. Государство, право и межнациональные отношения в странах Западной демократии. - М., 1993. - С. 90-91.
60. UNDОC E / CN 4 / Sub, 2 / 1993 / 34. p.47.
61. Конституция Азербайджанской Республики / Вышка.- 1995.- 28 ноября.
62. Конституция Республики Армения / Республика Армения, - №134, 1995, 21 июля.
63. Конституция Республики Молдова /Официальный монитор Республики Молдова, - 1996. №1.
64. Конституция Республики Узбекистан /Ведомости Верховного Совета Республики Узбекистан, -1993.- №1.- Ст.4; 1994.- №1.- Ст.5.
65. Конституція України /Голос України, 1996. № 138. 27 липня.
66. Конституция (Основной закон) Эстонской Республики /Ведомости Эстонской Республики,- 1992,- №26; Ст.349.
67. Конституция Литовской Республики /Ведомости Верховного Совета и Правительства Литовской Республики. 1992. №33. Ст.1014.
68. Конституция Республики Казахстан /Казахстанская правда. 1995. 8 сентября.
69. Конституция Республики Таджикистан /ИФРОН. Душанбе. 1994.
70. Конституция Республики Туркменистан /Ведомости Меджлиса Туркменистана. 1992. №8. Ст.30.
71. Конституция Латвийской Республики / Конституции и декларации о государственном суверенитете государств – участников СНГ и Балтии. /Материалы участника международной конференции. М., 1994. 26, 27 августа.
72. Коч С. Государство, общество, этничность: политизация категорий / Юридический вестник. -1998.- №1.- С.76.
73. Актуальные проблемы развития национальных отношений, интернационального и патриотического воспитания. - М.: Изд-во полит. лит. - 1988.
74. Шульга Н. Этносоциальное и этнокультурное пространство Украины /Этничность на постсоветском пространстве: роль в обществе и перспективы.- К., 1997.- С.15.
75. Подвійна етнонаціональна свідомість, як феномен поліетнічних держав /Відродження.- 1999.- №6.- С.171.
76. Тузмухамедов Р. Национальные меньшинства под защитой международного права / Государство и право. - 1996. - № 2. - С. 115.
77. Васильева Т. Правовой статус этнических меньшинств в странах западной Европы. / Государство и право. - 1992. - № 8. - С. 133.
78. Балтенкова Л. Интернационализм в действии. - М., 1989. - С. 11.
79. Журек О. Самоопределение народов в международном праве / Государство и право. - 1990. - № 10. - С. 101.
80. Ermacora F. The Protection of Minorities Before the United Nations 33R. C.D.A. – 1983. T. IV. - №182. p. 294 –295.
81. Гекман Ф. Народ, нация, этническая группа и этническое меньшинство: к некоторым основным категориям этничности / Зарубежный мир. - Вып. 19. - 1990. - С. 23-25.
82. Про національні меншини в Україні: Закон України від 25 червня 1992. - Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 36. - Ст. 529.
83. Буроменський М.В. Чи можна реалізувати закон “Про національні меншини в Україні?” / Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського бюро захисту прав людини. - Вип. 2. - Київ – Харків, 1993. - С. 4.
84. Гількес П. Меншини в Україні: міжнародна конференція Балтійської академії / Відродження. - 1998. - № 2. - С. 21-22.
85. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / Редкол. Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. - К.: Довіра, Генеза, 1996. - С. 587.
86. Ліга: Закон. Професіонал 7.2.1. Copyright: ІАЦ Ліга 1991-2003 // Конвенция о коренных народах и народах, ведущих племенной образ жизни, в независимых странах: принята Генеральной конференцией Международной организации труда 27 июня 1989 г.
87. Етнічний довідник / За ред. В. Євтуха. У 3 част. - Ч. 1. Поняття та терміни. - К.: Фенікс, 1997. - 141 с.
88. Capotorti Are Minorities Entitled to Collective International Rights? // Israel Yearbook on Human. - 1990. - № 20. - P. 553-554.
89. Римаренко Ю., Волошин Ю. Конституційно-правові засади національно-культурної автономії національних меншин в Україні: проблеми теорії та практики // Вісник Академії правових наук, 2001. - № 2. - № 45.
90. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - 5-е вид., зі змінами. - К.: Атіка, 2001. - 401 с.
91. Товт М. Міжнародно-правовий захист національних меншин (тенденції сучасного розвитку). - Ужгород: ІВА, 2002. - 160 с.
92. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення. Збірник нормативних актів. У 2-х книгах. Вид. 2-е, перероб. і доп. / Автори-упорядники: С.В. Лінецький, М.І. Мельник, А.М. Решелюк. Кн.. 1. - К.: Атіка, 2004. - 488 с.
93. Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - Ст. 799.
94. Цивільний кодекс України. - К.: Істина, 2003. - 368 с.
95. Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.
96. Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 33. - Ст. 175.
97. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.
98. Урядовий кур’єр. - 1993. - 8 квітня.
99. Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992 р. / Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 48. - Ст. 650.
100. Про інформаційні агентства: Закон України від 28 лютого 1995 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 13. - Ст. 83.
101. Про друковані засоби масової інформації: Закон України від 16 листопада 1992 р. - Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №1. - Ст. 1.
102. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23 вересня 1997 р. / Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 50. - Ст. 302.
103. Про видавничу справу: Закон України від 05 червня 1997 р. / Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 32. - Ст. 206.
104. Про основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р. - Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 4. - Ст. 191.
105. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16 грудня 1993 р. - Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 4. - Ст. 18.
106. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 01 червня 2000. - Голос України. - 2000. - 21 липня.
107. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. - Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 21. - Ст. 253.
108. Про мови в УРСР: Закон України “ від 28 жовтня 1989 р. / Відомості Верховної Ради УРСР. - 1989. - № 55. - Ст. 631.
109. Про освіту: Закон України від 25 березня 1996 р. // Голос України. - 1996. - 25 квітня.
110. Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10 лютого 1998 р. // Голос України. - 1998. - 10 березня.
111. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 16 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - Ст. 590.
112. Про концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки”: Закон України від 3 березня 2005 року / Урядовий кур’єр. - 2005. - 19 квітня. - № 72.
113. Наказ Міністерства освіти і науки України та Державного Комітету України у справах національностей та міграції від 06.10.2004. № 778/49 / Офіційний вісник України. - 2004. - № 43. - Ст. 2858.
114. Тодыка Ю.М. Основы конституционного строя Украины: Учеб. пособие. - Х.: Факт, 1999.
115. Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. - 2002. - № 8. - Ст. 327.
116. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
117. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Відомості Верховної ради України - 1995. - № 12. - Ст. 81.
118. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. - Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 22. - Ст. 115.
119. Про екологічну експертизу: Закон України від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 8. - Ст. 54.
120. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учеб. пособие. - Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000.
121. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини в Україні. - Вип. 21.- К., 1998. - С. 31-36.
122. Міжнародний пакт про громадські та політичні права від 16 грудня 1966 р. // Права людини в Україні. Вип.. 21. - К., 1998. - С. 37-55.
123. Декларація ООН про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин.
124. Рамкова конвенція про захист національних меншин від 1 лютого 1995 р. // Права людини в Україні. Вип.. 21. - К., 1998. - С. 135-143.
125. Дарков А.А. Из истории правового регулирования конституционно-правового статуса общественных объединений // Журнал «История государства и права». 2002. №1. С. 29.
126. Российское законодательство Х – ХХвв. (в 9 томах), Т.9. Отв.ред.проф. О.Чистяков. М.; Юр.лит. 1994. С. 200 - 201.
127. Манифест о свободе союзов от 17 октября 1905г.
128. Временные правила об обществах и союзах от 04 марта 1906г. Российское законодательство Х – ХХвв. (в 9 томах), Т.9. Отв.ред.проф. О.Чистяков. М.; Юр.лит. 1994. С. 200 – 203.
129. Постановление Временного правительства “О собраниях и союзах” от 12 апреля 1917г. С.У. 1917. Отд. 1. №98. Ст. 540.
130. Щетиніна Т. Виникнення та діяльність громадсько-політичних об’єднань національних меншин в Україні (березень-травень 1917р.) //Інститут політичних і етносоціальних досліджень НАН України. Наукові записки. Вип. 8. К.; 1999. С.21.
131. Декрет СНК «О печати» от 09 ноября 1917г. С.У. 1917. №1. Ст. 7.
132. Постановление ЦИК и СНК СССР «О порядке утверждения и регистрации обществ и союзов, не преследующих цели извлечения прибыли и распространяющих свою деятельность на территории Союза ССР и о надзоре за ними». //Вестник ЦИК, СНК и СТО Союза ССР, 1924, №5, Ст. 167.
133. Постанова ЦВК і РНК СРСР від 06 січня 1930р. “Про порядок утворювання і ліквідації всесоюзних товариств і спілок, які не мають мети залучення прибутку і нагляду за ними” // Збірник Законів СРСР., 1930, №7. Ст. 76.
134. Авакьян С.А. Политический плюрализм и общественные объединения в Российской Федерации, конституционно-правовые основы. М. 1996г. С. 39.
135. Конституция СССР.-1936 р. М; Политиздат. 1936.
136. Ведомости съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. 1990. №34. Ст. 344.
137. Ведомости съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. 1990. №42. Ст. 839.
138. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. //Відомості Верховної Ради. 1990. №31. Ст. 429.
139. Терентьєва Н.О. Греки в Україні: економічна і культурно-просвітницька діяльність (ХVII - XX ст.). - К.: „Аквилон - Пресс”, 1999. - 365 с.
140. Ялі С. Греки в Україні. - Х., 1931.
141. Звіт комісії ВУЦК про обслідування стану грецького населення у Маріупольській окрузі у 1925 р. / УДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 100. Арк.. 14 - 39.
142. Ребкало М. Етнонаціональні процеси в сучасній Україні. - К.: Українська академія державного управління при Президенті України, 1994. - .
143. Греки на українських теренах / За ред. В. Смолія. - К.: Либідь, 2000.
144. Матеріали установчої конференції по створенню грецьких товариств України, 8-9 квітня 1995 р. // Поточний архів Федерації грецьких товариств України. - Маріуполь, 1995.
145. Статут Федерації грецьких товариств України // Зареєстрований Міністерством юстиції України. - 28 липня 1995 р. Свідоцтво № 674.
146. Погорілко В. Суб’єкти конституційно-правових відносин: поняття, ознаки, види. // Українсько-Грецький міжнародний науковий юридичний журнал. Порівняльно-правові дослідження. Київ-Маріуполь. 2005р. №1. С. 77.
147. Статут Ялтинського селищного товариства греків України // Зареєстровано виконкомом Ялтинської селищної ради від 16.01.2003 р. № 1. - Поточний архів Ялтинського селищного товариства греків України. - 5 с.
148. Статут Садовського міського товариства греків // Поточний архів Федерації грецьких товариств України. - 7 с.
149. Статут Феодосійського міського товариства греків // Поточний архів Федерації грецьких товариств України. - 7 с.
150. Статут Волноваського товариства греків „Олімпія” // Поточний архів Федерації грецьких товариств України. - 4 с.
151. Статут Київського товариства греків „Еллада” // Поточний архів Київського товариства греків. - 5 с.
152. Статут Львівського товариства греків ім.. Корніякта // Поточний архів Львівського товариства греків. - 8 с.
153. Пахоменко С.А. Уставы как источник по изучению структуры и функций национально-культурных обществ греков Украины / Материалы II итоговой научной конференции преподавателей МГИ. - 1999. -187 с.
154. Статут Луганського обласного товариства греків “Форос” / Поточний архів Федерації грецьких товариств України.
155. Статут громадської організації “Маріупольське товариство греків”. / Поточний архів Федерації грецьких товариств України.
156. Статути Володарського, Тельманівського, Амвросієвського районних і інших селищних, сільських товариств греків. / Поточний архів Федерації грецьких товариств України.
157. Роден край. 1995. 18 листопада.
158. Основи законодавства України “Про культуру” від 04 лютого 1992р. // Відомості Верховної Ради. 1992. №21. Ст. 294.
159. Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005. // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 9, № 10-11. Ст. 96.
160. Програма розвитку федерації грецьких товариств України на період до 2007 року // Поточний архів ФГТУ.
161. Грецький місячник культури в Україні – 1998. // Поточний архів ФГТУ
162. Поточні матеріали ФГТУ
163. Її знали в Приазов’ї. // Урядовий кур’єр. 2001. №160. Вересень
164. На Кипре теперь больше знают о Приазовье. // Приазовский рабочий. 2003г. Март.
165. Сартанский музей обретает самостоятельность. // Приазовский рабочий. 2001г. Ноябрь.
166. Встречаем утреннюю зарю // Эллины Украины. - 2003. - Январь.
167. Захарова Г.М. Дело К.Ф. Челпана. - Мариуполь, 2000. - 143 с.
168. Балабанов К.В. Украина - Греция: с любовью в сердце. Выступления, статьи, интервью, размышления. - Донецк: Национальный союз писателей Украины, журнал «Донбасс», 2004. - 504 с.
169. Мякушко С.В., Мирончук А.С. Національна академія наук України в українсько-грецьких науково-технічних зв’язках 90рр. ХХст. К., 1997р. С.19-21.
170. Ісип Є. Греки. // Етнічний довідок: у трьох частинах. К., 1998р. Ч.2.; Етнічні меншини в Україні. С. 37.
171. Українсько-грецький міжнародний науковий юридичний журнал. Порівняльно-правові дослідження. 2005р. №1. Київ-Маріуполь.
172. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 5 лютого 1993. - Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 16. - Ст. 167.
173. Про дитячі та молодіжні громадські організації: Закон України від 1 грудня 1998 року. - Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 1. - Ст. 2.
174. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” від 24 грудня 1993р. Відомості Верховної Ради, 1994р., №14, Ст. 80.
175. „Эллиниада-2001” - успешный старт. // Приазовский рабочий. 2001г. Август.
176. Про ратифікацію договору „Про дружбу і співробітництво між Україною і Грецькою Республікою”: Закон України від 16 січня 1998 року. - Відомості Верховної Ради. - 1998. - № 23. - Ст. 128.
177. Украинский эллинизм на подъеме / Приазовский рабочий. - 2003. - 25 марта.
178. Статут Об’єднання етнічних спільнот Донецької області / Зареєстровано Донецьким обласним управлінням юстиції № 245 від 20 квітня 2003 року.
179. Федерация греческих обществ Украины отметила десятилетие / Приазовский рабочий. - 26.04.05. - № 60.
180. Попеску І. На шляху до цивілізованого полінаціонального суспільства / віче. - 2000. - № 5.
181. Кривицька О. Етнічний антагонізм лікується толерантністю / Віче. - 2001. - № 8. - С. 49.
182. Онищенко Л. Розробка моделей консенсуальної демократії - шлях до забезпечення міжетнічної злагоди у суспільстві / Відродження. - 1999. - № 6. - С. 21 - 22.
183. Антонюк О.В. Етнополітика: проблеми і пріоритети / Віче. - 2000. - № 11. - С. 51.
184. Дарендорф Р. Дорога к свободе. Демократизация и ее проблемы в Восточной Европе / Вопросы философии. - 1990. - № 9.
185. Товт М.М. Етнонаціональна політика України. Міжнародно-правовий вимір / Віче. - 2001. - № 10. - С. 67.
186. Трощинський В.О. Правове регулювання розвитку національних меншин України // НАН України, інститут політичних і етнонаціональних досліджень. Наукові записки. - К., 1999. - Вип. 8.
187. Захист прав національних меншин в Україні. // Збірник нормативно-правових актів. К., 2003.
188. Колісник В.О. Національно-етнічний чинник в Конституції України / Вісник Академії правових наук України. - 1994. - № 3. - С. 18.
189. Мовна політика вимагає виваженого підходу / Урядовий кур’єр. - 2004. - № 34. - С. 4.
190. Коментар до Конституції України. - випр. і доп. / Институт законодавства Верховної Ради України. - К., 1998. - С. 451.
191. Копиленко О. Окремі колізії українського законодавства / Право України. - 2000. - № 12.
192. Котигоренко В., Панчук М. Національні меншини України і державна незалежність / Незалежність України: історичні витоки та перспективи. - К., 1997. - С. 177.
193. Ліпкан В. Неопарадигма національної безпеки. // Право України. 2002. №11. С.19 - 22.
194. Гаєва Н.П. Об’єднання громадян: деякі питання теорії та правового регулювання їх діяльності / Правова держава. - Вип.. 5. - К., 1994. - С. 115.
195. Кравчук С. Основні напрями роботи по недопущенню антиконституційних проявів, пов’язаних з екстремізмом / Право України. - 1995. - № 5-6. - С. 44-45.
196. Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні: Закон України від 17 квітня 1991. - Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 22. - Ст. 262.
197. Про проект Закону України „Про реабілітацію та забезпечення прав осіб з числа національних меншин, що зазнали репресій та були депортовані з території Україні”: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 1996 р. № 28 - 1931/4 / Лига: Закон. Професіонал. 7.21. Copyliht: ІАУ Лигі 1991-2000 „Про проект Закону України „Про реабілітацію та забезпечення прав осіб з числа національних меншин, що зазнали репресій та були депортовані з території України”.
198. Указ Президента України “Про Положення про Державний комітет України у справах національностей та міграції” від 19 березня 2002 року №269/2002.
199. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій” від 21 березня 2002 року №279/2002.
200. Положення про Раду представників громадських організацій національних меншин України / Затверджено Указом Президента України від 22 липня 2000 року № 908/2000 (в ред. Указу від 9 лютого 2004 року № 172/2004). - Урядовий кур’єр. - 2004, лютий.


Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.