У нас уже 17872 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ДЕРЖАВНОЮ ПОДАТКОВОЮ СЛУЖБОЮ У ЗДІЙСНЕННІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Количество страниц 217
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Год сдачи 2007
Содержание ЗМІСТ

Вступ. 3
Розділ 1. Теоретико-правові засади взаємодії органів 12 внутрішніх справ з державною податковою службою
1.1. Поняття та сутність взаємодії правоохоронних органів 12
1.2. Передумови здійснення взаємодії органів внутрішніх 38 справ з державною податковою службою
1.3. Правове регулювання взаємодії органів внутрішніх 57 справ з державною податковою службою та шляхи його удосконалення

Розділ 2. Механізм взаємодії органів внутрішніх 79 справ з державною податковою службою
2.1. Принципи взаємодії органів внутрішніх справ 79 з державною податковою службою
2.2. Стадії процесу взаємодії органів внутрішніх справ 101 з державною податковою службою
2.3. Координація, її роль та місце в механізмі взаємодії 117 правоохоронних органів
2.4. Основні види та форми взаємодії органів внутрішніх 137 справ з державною податковою службою
2.5. Соціально-психологічні основи групових форм взаємодії 163 органів внутрішніх справ з державною податковою службою


Висновки 176
Список використаних джерел 182
Додатки 203



ВСТУП

Актуальність теми. Виникнення ринкових відносин у нашій країні разом із позитивними змінами в економіці спричинило певні негативні явища. Останнім часом у державі з’явились нові види злочинів та адміністративних правопорушень, кількість яких з кожним роком збільшується. Спостерігається криміналізація та тінізація окремих секторів економіки. Відповідно існує нагальна потреба в удосконаленні захисту економічних відносин від впливу негативних процесів шляхом комплексної протидії цим деструктивним явищам з боку правоохоронних органів.
Необхідність підвищення ефективності боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями економічної спрямованості в Україні вимагає консолідації зусиль правоохоронних та контролюючих органів. Успішне виконання завдань, покладених державою на ці органи, безпосередньо залежить від належного рівня їх спільної узгодженої діяльності щодо реалізації вимог Конституції та законів України. Правоохоронні органи держави повинні протистояти проявам кримінальної поведінки в сфері економіки, вживаючи з цією метою різноманітних заходів, які вимагають узгодженості та послідовності. Насамперед, необхідним є організаційне забезпечення та нормативне врегулювання взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою. Важливість організації та вдосконалення такої взаємодії, яка була б адекватна стану та тенденціям розвитку злочинності, очевидна і зумовлена завданнями правоохоронної діяльності та обов’язком захисту економічних інтересів держави.
Прорахунки та недоліки в організації діяльності правоохоронних органів, відомча розпорошеність негативно впливають на ефективність здійснення правоохоронної діяльності загалом та протидію економічній злочинності зокрема. Відсутність систематичної та послідовної взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою призводить до неузгодженості дій при вирішенні правоохоронних завдань, недостатнього використання наявного інтелектуального потенціалу, дублювання зусиль у роботі згаданих правоохоронних органів, існування нездорової міжвідомчої конкуренції.
У цьому сенсі важливим ресурсом підвищення ефективності правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ і податкової служби є розробка та впровадження в їхню роботу сучасних, відповідних вимогам правоохоронної практики та потребам суспільства організаційних заходів взаємодії.
Ці питання вимагають наукового дослідження концептуальних основ теорії та практики взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою та її адміністративно-правового забезпечення.
Проблеми управління в сфері правоохоронної діяльності в різні періоди досліджували вітчизняні і зарубіжні фахівці в галузі теорії держави та права, теорії управління та адміністративного права В.Б. Авер’янов, В.Г. Афанасьєв, О.М. Бандурка, І.Л. Бачило, Ю.П. Битяк, В.Т. Білоус, І.Л. Бородін, О.М. Васильєва, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, О.Ф. Євтихієв, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, Ю.М. Козлов, Б.М. Лазарєв, О.Є. Луньов, В.М. Марчук, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, В.М. Плішкін, О.Д. Поліщук, А.Б. Сахаров, В.Ф. Сіренко, В.В. Цвєтков, В.К. Шкарупа та інші вчені, які представляють різні галузі правового знання. Вивченню питань взаємодії правоохоронних органів у здійсненні правоохоронної діяльності приділяли увагу А.А. Аксьонов, М.М. Биргеу, Д.В. Гребельський, В.Л. Грохольський, С.К. Гречанюк, Г.Г. Зуйков, Д.Г. Заброда, В.В. Коваленко, В.В. Лисенко, О.М. Литвинов, І.Л. Олійник, А.Г. Сачаво, В.В. Тропін, Г.А. Туманов та ін. В 2005 році було проведено наукове дослідження „Взаємодія як умова забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів”, проте автор Г.П. Цимбал розглядала лише кримінально-процесуальні аспекти проблеми взаємодії.
Важко переоцінити внесок цих вчених у розробку проблеми взаємодії та координації в сфері управління правоохоронними органами, однак варто зауважити, що це дослідження розширює і по-новому розглядає комплекс взаємопов’язаних проблем удосконалення адміністративно-правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ і державної податкової служби. Таким чином, недостатність розробок на теоретичному рівні, наявність прогалин у нормативно-правовому регулюванні зумовили необхідність проведення адміністративно-правового дослідження проблеми взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до розділу 1 „Проблеми організаційного та правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ” (п.36) Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України №755 від 5 липня 2004 р.; розділу 3 Плану науково-дослідної роботи на 2004 р. Київського інституту внутрішніх справ МВС України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні змісту адміністративно-правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо його вдосконалення.
З огляду на поставлену мету визначені такі дослідницькі завдання:
- визначити поняття, розкрити зміст та сутність взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- розглянути принципи взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- дослідити чинну нормативно-правову основу взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- з’ясувати роль координації у функціонуванні механізму взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- здійснити аналіз організаційно-правових форм взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- розкрити сутність та особливості механізму взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в частині адміністративно-правового забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою.
Об’єктом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові відносини органів внутрішніх справ з податковою службою при здійсненні правоохоронної діяльності.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, організаційно-правові засади, форми і принципи взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. При вивченні процесів, пов’язаних із взаємовідносинами між органами внутрішніх справ та податковою службою, автор керувався універсальним діалектичним методом як загальним методом пізнання закономірностей розвитку суспільства. У роботі також використані методи: логіко-семантичний та історико-правовий – для аналізу становлення та поглиблення понятійного апарату (підрозділ 1.1.); порівняльний – для визначення співвідношення (розмежування) понять „взаємодія” та „координація” (пiдроздiл 2.3.); організаційно-структурний – при аналізі складових елементів механізму взаємодії (підрозділ 2.2.); статистичний – для узагальнення результатів спільної узгодженої діяльності органів внутрішніх справ та державної податкової служби (підрозділ 1.2); формально-юридичний – при аналізі змісту законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та податкової служби (підрозділ 1.3.); класифікації та групування – при розробці принципів взаємодії та аналізі організаційно-правових форм взаємодії (підрозділи 2.1, 2.4.); конкретно-соціологічний – при висвітленні окремих практичних питань організації спільних узгоджених заходів (підрозділ 2.2.).
Нормативно-правовою основою роботи є Конституція та закони України, підзаконні нормативні акти, зокрема відомчі акти Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) та Державної податкової адміністрації України (далі – ДПА), які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та державної податкової служби, у тому числі в режимі взаємодії.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України за 2005 рік, матеріали практичної діяльності органів внутрішніх справ (далі – ОВС) та підрозділів державної податкової служби (далі – ДПС). У роботі використані результати анкетування 178 співробітників ОВС та 101 працівника податкової служби.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності. У межах дисертаційного дослідження отримано результати, які мають наукову новизну.
У цій роботі вперше:
сформульовано визначення поняття „взаємодія органів внутрішніх справ з податковою службою”, яке становить собою синтез філософського тлумачення взаємодії в значенні взаємозв’язку, управлінського аспекту узгодженості, а також функціональної спрямованості цих правоохоронних органів. Під взаємодією органів внутрішніх справ з державною податковою службою пропонується розуміти їхню спільну узгоджену діяльність, яка базується на об’єктивно існуючих необхідних взаємних зв’язках між ними та спрямована переважно на захист прав і свобод людини і громадянина та економічних інтересів держави;
визначено фактори, що забезпечують можливість та ефективність здійснення взаємодії ОВС з ДПС, запропоновано класифікувати їх на системні, організаційно-тактичні, кримінологічні та правові;
правова основа взаємодії ОВС з ДПС визначена як система адміністративно-правових актів, які визначають основні напрями та завдання взаємодії, загальні принципи її здійснення, права та обов’язки взаємодіючих суб’єктів, види та форми узгодженої діяльності органів внутрішніх справ з податковою службою при реалізації завдань, передбачених чинним законодавством України;
виділено стадії процесу взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою: 1) прескриптивну; 2) організаційну; 3) реалізаційну; 4) посторганізаційну;
з’ясовано соціально-психологічні аспекти взаємодії співробітників органів внутрішніх справ з представниками податкової служби. Групи взаємодії в складі працівників названих відомств визначено як офіційні малі соціальні групи;
визначено, що для групових форм взаємодії характерною є наявність групового мотиву − мотиву до спільної, взаємоузгодженої діяльності. Відповідно запропоновано щодо групових форм взаємодії ОВС і ДПС відокремлювати мотивацію кожного із суб’єктів і мотивацію створеної зі співробітників цих правоохоронних органів групи, як специфічного, окремого суб’єкта правоохоронної діяльності на період вирішення поставлених завдань.
Дістали подальшого розвитку:
система принципів взаємодії за рахунок віднесення до них принципів професіоналізму, активності та ініціативності, пропорційно-компетентної відповідальності, а також принципу виправданого ризику, згідно з яким ризик при взаємодії ОВС з ДПС визнається виправданим, якщо мети спільної узгодженої діяльності не можна було досягти в цій обстановці неризикованими діями і якщо такі дії не заборонені чинним законодавством;
поняття координації як функціонального засобу досягнення ефективної взаємодії ОВС з ДПС. На підставі аналізу співвідношення понять „взаємодія” та „координація” обґрунтовано положення, що специфічною ознакою координації є владність, а взаємодії – необхідність та обов’язковість. Ці ознаки у сукупності є умовами виконання взаємоузгоджених заходів;
характеристика видів та організаційно-правових форм взаємодії, встановлено особливості застосування окремих з них, запропоновано новий критерій їх класифікації – наявність та ступінь прояву прямих горизонтальних зв’язків між взаємодіючими суб’єктами.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції використовуються:
- у правозастосовчій діяльності для підвищення ефективності узгодженої діяльності органів внутрішніх справ з податковою службою (акт впровадження Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві від 15 листопада 2005 року);
- у навчальному процесі Навчально-наукового інституту Київського національного університету внутрішніх справ при викладанні курсу „Управління правоохоронними органами” (акт впровадження Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ від 20 лютого 2006 року).
Практична значущість дослідження полягає у тому, що розроблені в дисертації рекомендації можуть бути використані:
- у нормотворчій діяльності для вдосконалення адміністративно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- у науково-дослідній сфері при подальшій розробці проблеми взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедри адміністративного права та управління в ОВС Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ.
Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено у доповідях на міжвузівській науковій конференції „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (26.01.2004 – 02.02.2004 р., м. Косів Івано-Франківської області), всеукраїнській науковій конференції „Юридичні читання молодих вчених” (23 – 24 квітня 2004 р., м. Київ), науковій конференції науково-педагогічних працівників Київського юридичного інституту МВС „Правоохоронна діяльність: теорія, практика і навчання” (14 травня 2004 р., м. Київ), міжнародній науковій конференції молодих вчених „Треті осінні юридичні читання”(5 –6 листопада 2004 р., м. Хмельницький), науковій конференції науково-педагогічних працівників Київського юридичного інституту МВС „Правоохоронна діяльність: теорія, практика і навчання” (14 травня 2005 р., м. Київ), всеукраїнській науковій конференції „Другі юридичні читання” (18 травня 2005 р., м. Київ), всеукраїнській науково-практичній конференції „Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (22 грудня 2006 р., м. Київ).
Публікації. Основні положення і висновки, сформульовані в дисертації, опубліковані автором у чотирьох статтях у наукових виданнях, що входять до переліку фахових видань ВАК, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою, завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що включають 8 підрозділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.
Загальний обсяг дисертації – 217 сторінок, обсяг основного тексту роботи – 181 сторінка. Список використаних джерел містить 243 найменування.

Список литературы ВИСНОВКИ


Сучасна злочинність у сфері економіки ставить перед правоохоронними органами важливе завдання протистояння цьому суспільному феномену. Заходи, що розпочаті в державі, можуть принести успіх лише за умови тісної співпраці всіх суб’єктів правоохоронної діяльності. Лише спільними зусиллями, взаємодіючи між собою, можливо досягти позитивних результатів в справі захисту економічних інтересів держави. У цьому сенсі важливим завданням є розробка науково обґрунтованого механізму взаємодії правоохоронних органів, пошук нових форм спільної діяльності, шляхів удосконалення її правового регулювання, які відповідають вимогам практики та реаліям сьогодення. Проведене дослідження названих аспектів дозволило сформулювати певні висновки і узагальнення.
1. Взаємодія в правоохоронній діяльності має вираз як у внутрішньо-організаційних функціях правоохоронної системи (структурна та системна побудова), так і в зовнішніх її функціях (запобігання злочинам та іншим правопорушенням, захист економічних інтересів держави тощо).
2. Для взаємодії правоохоронних органів визначальними характеристиками є: спільна діяльність не менше двох суб’єктів; узгодженість за будь-яким компонентом діяльності; наявність адміністративно-правового регулювання; зміст вирішуваних завдань; спрямованість діяльності взаємодіючих елементів; наявність спільного об'єкта (ним виступає реальний стан дотримання законів).
3. Фундаментальною та необхідною ознакою ефективної, неформальної взаємодії в здійсненні правоохоронної діяльності є наявність спільної мети – передбачуваного корисного результату спільної діяльності органів внутрішніх справ і податкової служби, який відповідає їх спільним інтересам і сприяє реалізації потреб кожного із взаємодіючих органів.
4. На відміну від координації, істотною ознакою взаємодії є те, що питання відносин влади та підпорядкування між суб’єктами мають другорядне значення, тому взаємодіяти можуть як незалежні, так і підпорядковані один одному елементи.
5. При визначенні поняття взаємодії правоохоронних органів необхідним є поєднання, по-перше, філософського розуміння поняття взаємодії (як наукової абстракції найвищого рівня), по-друге, управлінського підходу і, по-третє, специфіки діяльності правоохоронних органів. На основі цих підходів запропоновано наступне визначення поняття : „Взаємодія правоохоронних органів – це спільна узгоджена діяльність правоохоронних органів, яка базується на об’єктивно існуючих необхідних взаємних зв’язках між ними, та спрямована на ефективну реалізацію вимог законодавства України”.
6. Всю сукупність факторів, які тією чи іншою мірою детермінують взаємодію органів внутрішніх справ з податковою службою, можливо поділити на системні, організаційно-тактичні, кримінологічні та правові:
- основними системними чинниками, які визначають можливість реалізації взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою є єдність цілей всіх елементів правоохоронної системи та їх сумісність;
- до організаційно-тактичних факторів слід віднести: належність до правоохоронних органів, наслідком якої є спільність завдань по забезпеченню законності та правопорядку та певна спорідненість форм, методів діяльності;різний обсяг повноважень; особливість призначення сил і засобів, що застосовуються для вирішення відповідних завдань, взаємозалежність кінцевих результатів; позитивний досвід взаємодії ОВС з ДПС в Україні та за кордоном;
- кримінологічним фактором є економічна злочинність, подолання якої не можливе без взаємодії ОВС та ДПС;
- правовою передумовою ефективної спільної діяльності органів внутрішніх справ з податковою службою є наявність адміністративно-правової основи взаємодії.
7. Належне правове забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою дозволить:
- юридично закріпити існуючу практику взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- сформувати нові відносини, відсутні в даний момент, але бажані чи необхідні для виконання перспективних завдань;
- попередити конфліктні ситуації, що гальмують розвиток нових прогресивних тенденцій взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- гарантувати самостійність суб’єктів взаємодії;
- забезпечити стабільність, системність взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою.
8. Адміністративно-правові норми, які регулюють взаємодію органів внутрішніх справ з податковою службою, класифікуються на наступні групи:
- компетенційні правові норми, які вказують на суб’єктів взаємодії, визначають їх завдання та повноваження;
- норми, що встановлюють загальні організаційні основи взаємодії суб’єктів правоохоронної діяльності;
- норми, які безпосередньо регулюють порядок взаємодії органів внутрішніх справ з підрозділами податкової служби з конкретних питань.
9. Зміст правового акта, який регламентує загальні аспекти взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою повинен містити положення про: поняття взаємодії та координації; об’єктивну необхідність взаємодії; основні цілі та завдання взаємодії; підстави виникнення взаємодії, або фактори, які викликають необхідність взаємодії; зміст процесу взаємодії та питання, яки вирішуються на різних її етапах; основні принципи взаємодії; основні напрями взаємодії; основні форми взаємодії відповідно до напряму взаємодії; рівні та суб’єкти організації взаємодії; порядок забезпечення взаємодії (матеріальне, фінансове, технічне, кадрове); контроль за здійсненням взаємодії; відповідальність за наслідки взаємодії.
10. Принципи взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою – це основоположні засади, що відображають об’єктивні закономірності спільної узгодженої діяльності цих органів, закріплені в нормативних актах та покладені в основу організації та здійснення механізму взаємодії.
11. Механізм взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою – це система поетапної організації та здійснення спільної узгодженої діяльності цих органів в визначених формах, на основі відповідних принципів та згідно з прийнятим управлінським рішенням для ефективного виконання поставлених перед ними завдань.
12. Визначення конститутивних елементів понять „координація” та „взаємодія” дає змогу зробити висновок про їх нетотожність. Координаційна діяльність завжди управлінська, здійснюється суб’єктами управління різного рівня. Взаємодія може бути управлінською діяльністю лише тоді, коли взаємодіють органи, які виконують управлінські функції. Головною спільною рисою цих видів діяльності в сфері управління правоохоронними органами є те, що вони є наслідками прийняття усвідомлених організаційно-управлінських рішень та носять узгоджений характер. Взаємодія та координація – це взаємопов’язані елементи єдиного процесу управління в сфері правоохоронних органів.
13. Запропоновано наступні класифікаційні критерії видів взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою:
- регулярність взаємодії;
- характер підстави для взаємодії;
- спосіб реалізації спільної мети;
- напрям діяльності;
- зміст (характер) взаємодії;
- рівень взаємодіючих елементів.
14. Зв’язки між суб’єктами взаємодії знаходять своє вираження у формах взаємодії через комплекс однорідних дій та процедур. Організаційні форми взаємодії ОВС з податковою службою використовуються взаємодіючими суб’єктами для реалізації власних функцій, відображають їх взаємні інтереси та волю і залежать від цільового призначення взаємодії.
15. Класифікаційним критерієм для розмежування форм взаємодії є наявність та ступінь прояву прямих горизонтальних зв’язків між взаємодіючими суб’єктами. Відповідно до цього критерію всі форми взаємодії ОВС з ДПС поділяються на такі блоки:
1) групові форми взаємодії (найвища ступінь прояву прямих зв’язків, безпосередній контакт співробітників в складі різноманітних за призначенням груп);
2) спільне проведення заходів (середній ступінь прояву прямих зв’язків, можлива дистанційна участь в досягненні наміченої мети);
3) надання взаємодопомоги (переважно заочна, опосередкована, дистанційна участь у рішенні поставленого завдання).
16. Діяльність співробітників ОВС з працівниками податкової служби в складі різних за призначенням спільних груп становить мікрорівень взаємодії. При організації взаємодії ОВС з податковою службою необхідно враховувати соціально-психологічні особливості групи з метою використання оптимальних методів управління колективною діяльністю.
17. Контакти співробітників підрозділів МВС та ДПА України відбуваються в межах офіційних малих соціальних груп із збереженням основних психологічних закономірностей всередині її, але з можливістю корекції взаємостосунків між її учасниками, обумовленої компетенцією взаємодіючих сторін та завданнями правоохоронної діяльності.
18. Пропонується:
- внести зміни до ст..4 Закону „Про державну податкову службу в Україні” і викласти її у такій редакції: „Органи державної податкової служби координують свою діяльність та взаємодіють з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами Служби безпеки України, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, Державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав”;
- внести зміни до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, виключивши зі статті 5 положення, яке передбачає обов’язок власників транспортних засобів „пред'являти органам Державної автомобільної інспекції або іншим органам, що здійснюють їх реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд, квитанції, платіжні доручення про сплату податку, а платники, звільнені від плати цього податку, – відповідну довідку (документ), що дає право на користування цими пільгами”;
- викласти ст. 4 Закону „Про оперативно-розшукову діяльність” у такій редакції: „Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії оперативних підрозділів між собою, з органами управління і населенням”.
- внести зміни до ст..17 Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” у такій редакції: „У сфері боротьби з організованою злочинністю Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю міністерства внутрішніх справ України і Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України взаємодіють з Національним банком України, Міністерством фінансів України, міністерством зовнішніх економічних зв’язків України, Державною податковою адміністрацією України, Державним митним комітетом України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та іншими міністерствами і відомствами”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



1. Абчук В.А. Теория риска в морской практике. – Л., 1983. – 68 с.
2. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. – К.: „Наукова думка”, 1979. – 149 с.
3. Аксенов А.А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.02 / Акад.. МВД СССР. − М., 1974, 24 с.
4. Аксенов А.А. Организация взаимодействия в системе исправительно-трудовых учреждений. – Рязань: Рязанская ВШ МВД СССР, 1979. – 67 с.
5. Алексеев С.С. Право и управление в социалистическом обществе: общетеоретические вопросы // Советское государство и право. – 1970. − №6.
6. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. – М.: Мысль, 1989. – 187 с.
7. Андрєєва О.Б. Методи діяльності органів внутрішніх справ щодо профілактики правопорушень: Науково-практичний посібник – Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. − 45 с
8. Ануфрієв М.І. Партнерство ОВС з населенням: стратегія, сучасний стан і досвід // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Зб. наук. ст. – Донецьк, 2000. −№2. – С. 7–16.
9. Атаманчук Г.В. Особенности процессов управления в развитом социализме. – М.: Мысль, 1985. – 200 с.
10. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. − 400 с.
11. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом.(Опыт системного исследования). − М.: Политиздат, 1973. – 392 с.
12. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М.: Политиздат, 1981. − 432 с.
13. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
14. Афанасьєв В.Г. Социальная информация и управление обществом. − М.: Политиздат, 1975. – 408 с.
15. Афанасьєв В.Г. Человек в управлении обществом. − М.: Политиздат, 1977. − 382 с.
16. Бабалев А.А. Акмеология как учебная и научная дисциплина. – М.: НОРМА_ИНФРА, 1993. − 425 с.
17. Бакаев Д.М. Вопросы взаимодействия общего надзора и надзора за исполнением законов органами дознания и предварительного следствия в деятельности районной городской прокуратуры: Учебн. пособие. – Х., 1998. – 124 с.
18. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления – Харьков: Университет внутренних дел, 1999. − 528 с.
19. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография. – Х.: Гос. спец. изд-во „Основа”, 2003. – 368 с.
20. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. − Х.: Основа, 1996. – 398 с.
21. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 477 с.
22. Бандурка О.О. Державна податкова служба в Україні: система, правовий статус, модернізація. − Х.: вид-во НУВС, 2004. − 234 с.
23. Бандурка О.О. Організаційно-правовий статус податкової міліції України. − Х.: вид-во НУВС, 2004. – 245 с.
24. Бачило И.Л. Функции органов управления. – М.: Прогресс, 1976. – 196 с.
25. Бекетов М.Ю. Следователь органов внутренних дел и милиция: взаимодействие при расследовании преступлений. – М.: Щит–М; Мос. УМВД РФ, 2004. − 96 с.
26. Белоусов Р.А., Модин А.А. Учиться и хозяйствовать по-новому. – М.: Экономика, 1988. – 176 с.
27. Биргеу М.М. Деякі аспекти організації взаємодії в діяльності поліції республіки Молдова щодо профілактики злочинів // Вісник НУВС. − Вип. 26. − Х., 2004. – С. 7−13.
28. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 449 с.
29. Білоус В.Т. Координація управління правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект). Дис. ...д-ра. юрид. наук: 12.00.07. / Націон. Академія держ. податк. служби України − Ірпінь, 2004. − 448 с.
30. Білоус В. Організаційно-правове забезпечення боротьби з економічною злочинністю в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання. // Науковий вісник. Зб. наук. пр. − Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. − №3 (17). − С. 171–176.
31. Близнюк І.Л. Взаємодія оперативних працівників і слідчих при розкритті тяжких злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових речовин та пристроїв // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2001. − Вип. 24. − С. 95 – 102.
32. Большая Советская Энциклопедия. − М.: Сов. энцикл., 1951. − Т. 7. – С.620–622.
33. Бондар Г.Ю. Міжвідомча слідчо-оперативна група: її склад і процедура створення. // Вісник НУВС. −Х., 2004. − Вип. 26. − С. 109 – 115.
34. Бондаренко І.В. Органи внутрішніх справ в системах правоохоронних органів України, Російської федерації та інших зарубіжних країн: теоретичний аспект: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАВСУ. − К., 2004. − 26 с.
35. Бородин С.В. Некоторые вопросы взаимодействия оперативного работника и следователя по охране общественного порядка // Труды ВНИИ МООП. −М., 1967. − №9. − С. 21−34.
36. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − К.: Вища школа, 1986. − 208 с.
37. Быргеу М.М. Организация деятельности полиции Республики Молдова по профилактике преступлений: Дис. ...д-ра. юрид. наук: 12.00.07. − Х., 2004. – 440 с.
38. Васильева О.М., Веремеенко И.И., Денисов Р.И. Основы взаимодействия милиции и общественности. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1980. – 82 с.
39. Васильєв А.С. Подготовка и принятие управленческих решений: организационно-правовые проблемы. – Одесса: Бахва, 1997. – 160 с.
40. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2002. – 1440с.
41. Великий тлумачний словник української мови. / Упоряд. Т.В. Ковальова. − Х.: Фоліо, 2005. – 767с.
42. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник. – М.: Новый Юрист, 1998. – 624 с.
43. Веселый В.З. Закон необходимого разнообразия и принципы функционально-структурного построения органов внутренних дел // Вопросы теории и практики управления органами внутренних дел: труды Академии МВД СССР. − М., 1985. − С – 34−37.
44. Взаимодействие органов управления производством / Под ред. О.В. Козловой, Г. Коциолека. – М.: Мысль, 1983. – 462 с.
45. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. − К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. – 668 с.
46. Винограй Э.Г. Основы общей теории систем. − Новосибирск, 1993. – 254 с.
47. Вишняков В.Г. Совершенствование аппарата управления на современном этапе // Советское государство и право. – 1966. − №11. – С. 33−36.
48. Волобуєва О.О. Поняття і принципи взаємодії слідчого зі спеціалістами під час збору інформації про особу підозрюваного // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. − Луганськ, 2004. − №2. − С. 242–249.
49. Гель А.П., Семаков Г.С. , Кондратова С.П. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 268 с.
50. Гаєвський Б.А. Основи науки управління: Навч. посіб. − К.: МАУП, 1997. – 112 с.
51. Галінський О.І. Теоретичні основи взаємодії оперативних підрозділів установ виконання покарань та органів внутрішніх справ щодо попередження та розкриття злочинів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. − Одеса, 2005. − № 4. − Ч. 1. − С. 22−27.
52. Гвишиани Д.М. Организация и управление. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э.Баумана, 1998. – 536 с.
53. Герасимов А.П. Организация взаимодействия в управлении органами внутренних дел: Лекция. – М.: Академия МВД СССР, 1986. – 37 с.
54. Герасимов А.П., Сазонов Г.И. Управленческая деятельность в органах внутренних дел. – М.: Академия МВД СССР, 1987. − 75 с.
55. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття). – К.: МАУП, 1998. – 52 с.
56. Голубева Н.В. Некоторые социально-психологические факторы работы руководителя // Руководство и лидерство (опыт социально-психологического исследования). − Л.,1973. – С. 37–44.
57. Гребельский В.Д. Теоретические основы и организационно-правовые проблемы оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел. − М., 1977. – 128 с.
58. Грохольський В.Л. Управління діяльністю спеціальних підрозділів МВС України по боротьбі з організованою злочинністю: Дис. ...д-ра. юрид. наук: 12.00.07/ НУВС. −Х., 2004. – 463 с.
59. Грохольський В.Л. Організація взаємодії територіальних і транспортних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю // Проблеми взаємодії територіальних і транспортних органів внутрішніх справ у попередженні та розкритті злочинів: Матер. наук.-практ. конференції 23 травня 2003 р. – Львів: ЛЮІ МВС України, 2004. – С. 80–84.
60. Гурней Б. Введение в науку управления: Пер. с фр. – М.: „Прогресс”, 1969. – 429 с.
61. Гуткин И.М. Органы дознания и предварительного следствия и их взаимодействие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1975. – 280 с.
62. Давыденко Л.М. Организация деятельности районной, городской прокуратуры по профилактике преступлений. – Харьков: ХЮИ, 1990. – 104 с.
63. Дедюхин В.В., Канцарин Ф.Г. Совершенствование взаимодействия оперативных аппаратов ИТУ с другими частями и службами этих подразделений // Актуальные проблемы управления оперативными аппаратами органов внутренних дел. − М.: Акад. МВД СССР, 1975. – С.37 – 41.
64. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. − К.: Факт, 2003. – 384 с.
65. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком, 1998. − 432с.
66. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. − 117 с.
67. Джафарова О.В. Правові основи партнерства міліції та населення: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 19 с.
68. Джекебаев У.С. О социально-психологических аспектах преступного поведения. − Алма-Ата: Наука Казах. ССР, 1971. – 203 с.
69. Долгий О. Поняття професійного риику працівників державної податкової служби // Науковий вісник Національної академії ДПС України. − Ірпінь, 2003. − №3 (21). − С. 163–173.
70. Донцов А.И. Психология коллектива (методологические проблемы исследования). − М.: Изд-во Москов. ун-та, 1984. − 208 с.
71. Дудніков А.Л. Проблеми взаємодії правоохоронних і контролюючих органів при розслідуванні злочинів у сфері економічної діяльності // Проблеми законності: Республіканський міжвідомчий науковий збірник. – Харків, 2002. − Вип. 52. – С. 135–139.
72. Дятленко Н.М. Консолідація зусиль органів внутрішніх справ та податкової міліції – необхідна умова успішної боротьби з економічною злочинністю // Науковий вісник ДЮІ МВС України. − Донецьк, 2001. − № 2(5). − С. 266 − 273.
73. Еникеев М.И. Общая и юридическая психология (в двух частях). – Ч. 2. „Юридическая психология”. − М.: Юр. лит., 1996. – 560 с.
74. Евтихиев А.Ф. Основы советского административного права // Антологія української юридичної думки. − Том 5: Поліцейське та адміністративне право. − К.: Видавничий дім „Юридична книга”, 2003. – С.455–505.
75. Ермаков К.К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел. Лекция − М.: Академия МВД СССР, 1971. – 24 с.
76. Жбанкова И.И. Проблема взаимодействия (философский очерк). – Минск: Наука и техника, 1972. – 144 с.
77. Жильский Н.Н. Правовые и организационные основы взаимодействия органов внутренних дел с внутренними войсками в охране общественного порядка: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07. − СПб., 1995.
78. Заброда Д.Г. Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією (адміністративно-правовий аспект): Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07 / НАВСУ. − К., 2005. − 19 с.
79. Заброда Д.Г. Поняття взаємодії суб’єктів боротьби з корупцією (адміністративно-правовий аспект) // Науковий вісник ДЮІ МВС України. − Донецьк, 2001. – №2(5). − С. 224–230.
80. Загорный А.В. Координация деятельности органов внутренних дел с другими государственными органами и общественными организациями в предупреждении правонарушений и укреплении общественного порядка: Учеб. пособ. – М.: Академия МВД СССР, 1981. – 68 с.
81. Зеленевский Я. Организация трудовых коллективов. Введение в теорию организации и управления: Пер. с польск. – М.: Прогресс,1971. – 311 с.
82. Иванов В.Н., Патрушев В.И., Галиев Г.Т. Инновационные социальные технологии устойчивого развития. − Уфа.: ООО „ДизайнПолиграфСервис”, 2003. – 352 с.
83. Інструкція „Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі зі злочинністю” від 10 серпня 1994 р. №4348/138/151/11/-2-2870/172/148-407/2-90-442.
84. Кабанов П. Риск при расследовании преступлений // Соц. законность. – 1989. − №2. – С. 56–57.
85. Караханов В.Е. Взаимодействие как управленческая категория // Проблемы теории и социологии управления: Труды Академии МВД РФ. – М., − 1992. − С.69 – 72.
86. Керженцев П.М. Принципы организации. Избр. произведения. − М.: Экономика, 1968. − 339 с.
87. Клименко Н.І. Правоохоронні органи України: Навч. посіб. – К.: Видавн. Європейського ун-ту, 2002. – 194 с.
88. Кислиця Н.В. Організаційно-правові основи діяльності криміналістичних підрозділів ОВС України: Автореф. дис. ...к-та юрид. наук: 12.00.07 / НУВС. – Харків, 2004. – 19 с.
89. Клюєв О.М. Загальнотеоретичний підхід до з’ясування співвідношення принципів управління з принципами взаємодії органів внутрішніх справ // Вісник національного університету внутрішніх справ. − Харків, 2004. − Вип.26. − С. 129−131.
90. Кнорринг В.И. Теория, практика и искусство управления. – М.: Издательская группа Инфра М − Норма, 1999. – 528с.
91. Коваленко В.В. Організація профілактики економічної злочинності в Україні: Автореф. дис...д-ра юрид. наук: 12.00.07 / НУВС. − Х, 2004. – 24 с.
92. Коваленко В.В. Організація профілактики економічної злочинності в Україні: Дис. ...д-ра юрид. наук: 12.00.07. − Х., 2004. − 398 с.
93. Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції. – Одеса: Одес. ін-т. внутр. справ, 2000. – 133c.
94. Козлов Ю.М. Координация в управлении народным хозяйством СССР. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 172 с.
95. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 245 с.
96. Колпаков В.К. Взаимодействие милиции и общественности в сфере правопорядка: Учебное пособие. − К.: Украинская академия внутренних дел, 1993. − 80 с.
97. Координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю / Методичні рекомендації. – К., Генеральна прокуратура України та Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України, 2004. – 17 с.
98. Корнякова Т. Актуальні проблеми координаційної діяльності прокуратури // Право України. − 2004. − № 9. − С. 13–16.
99. Коротов С.К. Некоторые теоретические вопросы совершенствования взаимодействия служб и подразделений органов внутренних дел // Актуальные проблемы совершенствования управленческой деятельности МВД, УВД в свете требований постановлений ЦК КПСС “Об улучшении работы по охране правопорядка и усилении борьбы с правонарушениями”. − М., 1981. – С.61–65.
100. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе: Пер. с польск. − М.: „Экономика”, 1975. − 271 с.
101. Кригер В.И. Взаимодействие органов прокуратуры с общественными организациями в предупреждении преступлений и иных правонарушений // Взаимодействие органов прокуратуры с Советами народных депутатов, иными государственными органами, общественными организациями и трудовыми коллективами в предупреждении преступлений: Сборник статей. – М., 1983 – С. 67-92.
102. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы: теоретический и прикладной аспекты. − М.: Изд-во МГУ, 1991. − 207 с.
103. Круглий В.М. Взаємодія оперативних підрозділів з населенням у сфері боротьби з організованою злочинністю // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. − К.: НДІ „Проблеми людини”, 2001. − Т.22. – С. 570 – 576.
104. Круглов В.А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел на транспорте: Учебн. пособ. − Минск: Академия милиции МВД Республики Беларусь, 1994. − 78 с.
105. Крусян А.Р. Взаимодействие местных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления в Украине. − Одеса: Юрид. літ., 2001. − 162 с.
106. Кувакін С.В. Організаційні форми управління органами внутрішніх справ: загальнотеоретичний аспект: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07. − Харків, 2001. – 197 с.
107. Куйбіда В.С. Організаційно-функціональні принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування / За ред.. Ю.П. Лебединського. – К.: МАУП, 2003. − 568 с.
108. Кулик В.П. Методология права. – М.: Прогресс, 1978. − 121с.
109. Куліш А. Щодо сутності правоохоронної системи // Право України. − 2005. − № 10. −С. 10−13.
110. Кунц Г., О`Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ. − М.: Прогресс, 1981. − Т. 1. – 493 с.
111. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления. – М.: Наука, 1987. – 292 с.
112. Куренной В.С. Компетенция и форма деятельности исполнительных комитетов городских советов народных депутатов: Автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.07. – М., 1973. – 21 с.
113. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М.: Юрид. лит., 1988. – 318 с.
114. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: Юрид. лит., 1972. – 280 с.
115. Левакова О.Н. Взаимодействие органов прокуратуры с Советами народных депутатов в предупреждении правонарушений // Взаимодействие органов прокуратура с Советами народных депутатов, иными государственными органами, общественными организациями и трудовыми коллективами в предупреждении преступлений. – М., 1983. – С. 3−18.
116. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. − М.: Политиздат, 1975. − 304 с.
117. Липатов М.И. Организационное обеспечение взаимодействия органов внутренних дел с иными государственными органами, общественными организациями и трудовыми коллективами: Лекция. − М.: Академия МВД СССР, 1990. – 20 с.
118. Лисенко В. Взаємодія окремих підрозділів податкової служби при проведенні перевірок діяльності суб’єктів підприємництва // Науковий вісник Академії ДПС України. − Ірпінь, 2001 р. − №1 (11). − С. 152−159.
119. Лисенко В. Загальні положення теорії взаємодії та координації діяльності у розслідуванні податкових злочинів // Науковий вісник Академії ДПС України. − Ірпінь, 2003 р. − №2 (20). – С. 161–168.
120. Лисенко В. Незаконне відшкодування податку на додану вартість за експортними операціями: проблеми кримінально-правової кваліфікації // Науковий вісник Академії ДПС України. − Ірпінь, 2003 р. − №1 (19). − С. 131−140.
121. Лисюченко В.П., Ольховик П.В. Управління органами внутрішніх справ. – К.: Вид. Паливода А.В., 2002. − 128 с.
122. Литвинов О.М. Адміністративно-територіальна координація діяльності суб’єктів профілактики злочинів в Україні на місцевому рівні: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07. − Харків, 2002. − 274 с.
123. Лунев А.Е. Координация в государственном управлении // Советское государство и право. – 1971. − №11. − С. 69 –75.
124. Майерс Д. Социальная психология. − СПб: Питер, 1997. − 684 с.
125. Малярова В.О. Взаємодія співробітників оперативно-розшукових підрозділів зі слідчими при затриманні злочинців // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. − Одеса, 2004. − №4. − С. 108–112.
126. Марчук Р. Сучасний стан і покращання взаємодії працівників податкової міліції та експертно-криміналістичної служби МВС при розслідуванні податкових злочинів // Науковий вісник Академії ДПС України. − 2002. − №4 (18). − С. 298–300.
127. Москаль Г.Г. Оптимізація взаємодії підрозділів і служб органів внутрішніх справ як чинник покращення протидії нелегальній міграції // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. − Одеса, 2005. − №4. − Ч. 1. − С. 119–123.
128. Макаренко В.П. Риск при принятии решений в научной политике. – М., 1977. – 152 с.
129. Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посіб. − Луцьк: Вежа, 2000. – 560 с.
130. Манохин В.М., Конин Н.М. Концепция программы административного права // Государство и право. – 1993. − №5. – С. 50-56.
131. Маркелов Т.Л. Взаимосвязь органов прокуратуры с общественностью в борьбе с правонарушениями // Проблемы участия общественности в борьбе с преступностью. − М., 1978. – С.100-142.
132. Маркелов Т.Л. Проблема координации в борьбе с правонарушениями // Вопросы борьбы с преступностью. М.: Юрид. лит., 1977. – Вып. 26. – С. 35−49.
133. Мелкадзе О.В. О координации в системе контролирующих органов // Советское государство и право. − 1986. – №12. − С. 11–14.
134. Мильнер Б.З. Теория организации: Курс лекций. − М.:ИНФРА-М, 1998. − 336 с.
135. Моррисей Джордж Л. Целевое управление организацией: пер. с англ. − М.: Советское радио, 1979. − 144 с.
136. Московець В.І. Взаємодія населення з міліцією: стан та шляхи удосконалення: Автореф. дис. ...канд. соціолог. наук: 22.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2001, – 19 с.
137. Назаров А.И. Опыт исследования координации группового управления. − М., 1970. − 217 с.
138. Научная организация управления в аппаратах милиции / За ред. Ю.М.Козлова. – М.: Юрид. лит., 1975. – 243 с.
139. Научная организация управления и труда в следственном аппарате / Под ред. С.В. Мурашова и Г.Г. Зуйкова. − М.: Академия МВД СССР, 1974. – 230 с.
140. Немов Р.С. Психология. − Кн. 1 „Общие основы психологии”. − М.: Просвещение: Владос, 1994. – 576 с.
141. Новий тлумачний словник української мови в 3-х томах. − К.: Аконіт, 2004, − Т.1. − 926 с.
142. Ньюком Т.М. Социально-психологическая теория: интеграция индивидуального и социального подходов // Современная зарубежная социальная психология. − М.: Изд-во Москов. ун-та, 1984. − С. 16−31.
143. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Лыбидь, 1990. – 192 с.
144. Ожегов С.И. Словарь русского языка. − 18-е изд., стереотип. − М.: Рус. яз.,1986. – 797 с.
145. Озерський І.В. Юридико-психологічні аспекти взаємодії слідчого з органом дізнання: Навч. посіб. – К.: Знання, 2000. – 120 с.
146. Организация работы следственного управления (отдела) УВД МВД / Под ред.С.В. Мурашова. – М.: ВСШ МВД СССР, 1977. – 218 с.
147. Организация управления горрайорганами внутренних дел / Под ред.. А.П. Ипакяна, В.А. Малютина. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 244 с.
148. Організація управління персоналом в органах внутрішніх справ / В.Д. Сущенко, А.М. Смирнов, О.І. Коваленко. А.А Смирнов. – К.: НАВСУ, 1999. – 352 с.
149. Ортинський В.Л. Актуальні проблеми взаємодії територіальних і транспортних ОВС у боротьбі зі злочинністю // Проблеми взаємодії територіальних і транспортних органів внутрішніх справ у попередженні та розкритті злочинів: Матеріали наук.-практ. конф. 23 травня 2003 р. – Львів: ЛЮІ МВС України, 2004. – С. 1–10.
150. Основин В.С. Городской совет – орган социального управления. – М.: Юрид. лит., 1983. – 128 с.
151. Основин В.С. Основы науки социального управления. − Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1971. –260 с.
152. Основы управления в органах внутренних дел / Авт-сост. Н.Ф.Григорьев. – Краснодар: Краснодар. юрид. ин-т МВД России, 2000. − Ч. 1. – 208 с.
153. Основы управления в органах внутренних дел / Под ред. А.П. Коренева. – М.: МВШМ МВД СССР, 1988. – 275 с.
154. Папкин А.И. Психология организационных отношений в деятельности органов внутренних дел. – М.: Академия МВД СССР, 1984. − 68 с.
155. Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією / О.М. Бандурка, В.О. Соболєв, В.І. Московець; Під ред. О.М. Бандуркі. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 352 с.
156. Петрова І.П. Нормативно-правове регулювання організації і діяльності міліції України: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія ДПС України. – Ірпінь, 2004. – 20 с.
157. Петровский А.Б. Личность. Деятельность. Коллектив. – М.: Политиздат, 1982. – 255 с.
158. Плишкин В.М. Административно-правовые и организационные проблемы взаимодействия транспортных и территориальных органов внутренних дел в охране общественного порядка: Автореф. дис. ...канд юрид. наук: 12.00.02 / КВШ. – К., 1984. – 16 с.
159. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ. − К: НАВСУ, 1999. − 702 с.
160. Полищук А.Д. Административно-правовой аспект управляемого взаимодействия милиции с добровольными народными дружинами по охране общественного порядка в период развитого социализма: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.02 / Одесса, 1980. − 24с.
161. Предборський В. Сучасні засоби управління як фактор управління як фактор підвищення ефективності боротьби з економічною злочинністю // Підприємництво, господарство і право. − 2004. − №10. − С. 51−55.
162. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 року // Відомості Верховної Ради. – 1995. – №34. – Ст.226.
163. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. − 1994. − № 15. − Ст. 84.
164. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
165. Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України: Указ Президента України № 208/2005 від 8 лютого 2005 року // Офіційний вісник України. – 2005, №8. – Ст.434.
166. Про затвердження положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України №1138 від 17 жовтня 2000 року // Офіційний вісник України. − 2000. − № 42.
167. Про затвердження Програми скоординованих дій правоохоронних та координуючих органів по боротьбі з незаконним виробництвом, розповсюдженням і реалізацією аудіо- і відеопродукції, компакт-дисків та інших об’єктів інтелектуальної власності: Наказ від 21 травня 2003 р. № 310/527/193/240/7/1/2 – 103 вих. /271/62/343.
168. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року N 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради. − 1991. − №4. − Ст.20.
169. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року N 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради. − 1992. − №22. − Ст.304.
170. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-ХІІ // Відомості Верховної Ради. − №35. − Ст.359.
171. Про посилення контролю за реалізацією суб’єктами підприємницької діяльності алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків, Державної податкової адміністрації, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету України у справах захисту справ споживачів від 3 листопада 1998 р. №722/515/802/42.
172. Про проведення спільної операції „Тютюн”: Наказ Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 15 лютого 2001 р. №89/39/138/69/115/66.
173. Про прокуратуру: Закон України від 05 листопада 1991 року N 1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради. − 1991. − №53. − Ст. 794.
174. Про створення міжвідомчих комісій з контролю за транзитом підакцизних товарів та затвердження Положення про міжвідомчі комісії за транзитом підакцизних товарів: Наказ Державної митної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації України від 5 березня 1997 р. №99/168/57.
175. Проблеми взаємодії територіальних і транспортних органів внутрішніх справ у попередженні та розкритті злочинів: Матеріали наук.-практ. конф. − Львів: ЛЮІ МВС України, 2004. – 220 с.
176. Продайко С.В. Деякі особливості взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на транспорті з державною митною службою, іншими правоохоронними органами, перспективи їх удосконалення // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. − Одеса. − 2002. − №1. − С. 125 – 128.
177. Психология / Под ред. А.А.Крылова. − М.: Проспект, 1998. − 584 с.
178. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. − К.: Вища школа, 1982. – 216 с.
179. Пчолкин В.Д. Поняття, сутність та завдання взаємодії оперативних підрозділів органів внутрішніх справ // Проблеми взаємодії територіальних і транспортних органів внутрішніх справ у попередженні та розкритті злочинів: Матеріали наук.-практ. конф. − Львів: ЛЮІ МВС України, 2004. − С. 93−104.
180. Ремнев В.И. Проблемы НОТ в аппарате управления. – М.: Наука, 1973. − 189 с.
181. Робер М.-А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. − М.: Прогресс, 1988. − 256 с.
182. Руденский Е.В. Социальная психология. – М.: ИНФРА-М, 1997. −
183. Саймон Г. Наука об искусственном. – М., 1972. – 295 с.
184. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. – Харьков: Основа, 1991. −117 с.
185. Сахаров А.Б. Правовое обеспечение предупреждения преступлений // Советское государство и право. − 1975. – № 11. − С. 84−88.
186. Сетров М.И. Основы функциональной теории организации. Философский очерк. – 211 с.
187. Словарь иностранных слов. − М.: Русский язык, 1989. − 623 с.
188. Словарь-справочник по социологии и политологии. − М.: Знание, 1996. – 272 с.
189. Словарь-справочник по социологии и политологии / Под ред.. Э.В. Тадевосяна. − М., Знание, 1996. −272 с.
190. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка. –1973 – Т4 – 840 с.
191. Смиртюков М.С. Советский государственный аппарат управления. – М.: Политиздат, 1982. − 256 с.
192. Смольков В.Г. Факторы риска в социальном управлении // Социальное управление: Курс лекций. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – 475 с.
193. Социальная психология: Курс лекций / Н.И. Ануфриева, Т.Н. Зеленская, Н.Е. Зеленский. – Киев: МАУП, 1997. – 88 с.
194. Социальное развитие и право: Сб. статей. – М.: ИГиП АНСССР, 1980. − 154 с.
195. Социальное управление: Словарь / Под ред. В.И. Добренькова, И.М. Слепенкова. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 596 с.
196. Социология. Основы общей теории / Под ред. Г.В.Осипова, Л.Н.Москвичева. – М.: Аспект Пресс, 1996. − 461 с.
197. Старосьцяк Е. Элементы науки управления: Пер. с польск. – М.: Прогресс, 1965. – 423 с.
198. Старченко О.В. Взаємодія слідчого з правоохоронними структурами в розкритті й розслідуванні злочинів // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. − Луганськ. − 2004. − №1. − С. 197 – 204.
199. Статкус В.Ф. Взаимодействие следователя с сотрудниками оперативных аппаратов органов внутренних дел при возбуждении уголовного дела. – М.: ВШ МВД, 1973. – 71 с.
200. Стахов Я.Г. Организационно-правовые основы взаимодействия органов внутренних дел с другими правоохранительными органами в городе, районе: Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.01 / Высшая юрид. заочная школа МВД РСФСР. − М., 1991. – 24 с.
201. Степаненко К. Взаємодія міліції з поліцейськими організаціями іноземних країн // Право України. − 2003. − №3. − 148−151.
202. Степаненко К.В. Загальні конституційні принципи взаємодії правоохоронних органів України і країн європейської співдружності // Науковий вісник ДЮІ МВС України. − Донецьк. − 2001. – №2(5). − С. 188−192.
203. Столбовий В.П. Правомірний професійний ризик як інститут соціально-правового захисту прав людини // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією та організованою злочинністю і захист прав людини. – К.: НДІ „Проблеми людини”, 1999. – т. 12. − С. 580−589.
204. Сущенко В.Д., Присяжний С.В., Коваленко О.І. Сучасний процес управління в органах внутрішніх справ. – К.: Нац. акад. внутр. справ, 1999. –352 с.
205. Теория управления. Терминология. − М.: Наука, 1988. − Вып. 107. − 56 с.
206. Теория управления в сфере правоохранительной деятельности / Под ред. В.Д. Малкова. − М.: Академия МВД СССР, 1990. – 323 с.
207. Тихомиров Ю.А. Правовые аспекты управления в советском обществе // Правовые вопросы управления в сфере обеспечения правопорядка. − М.: Академия МВД СССР, 1982.
208. Тихомиров Ю.А. Управление делами общества: субъекты и объекты управления в социалистическом обществе. − М.: Мысль, 1984. – 223 с.
209. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. − М.: Наука, 1972. − 286 с.
210. Тихомиров Ю.А. Теория закона. – М.: Наука, 1982. – 257 с.
211. Тіньова економіка та організована економічна злочинність: Навч. посіб. – К.: НАВСУ, 1999. – 462 с.
212. Туманов Г.А. Организация как функция государственного управления // Советское государство и право. – 1986. – №1. – С. 38-46.
213. Туманов Г.А. Организация управления в сфере охраны общественного порядка. – М: Наука,1972. – 177 с.
214. Уманский Л.И. Методы экспериментального исследования социально-психологических феноменов // Методология и методы социальной психологии. − М.: Наука, 1977.− С. 54−71.
215. Уразаев Ш.З. Перестройка и правовая культура // Советское государство и право. – 1989. − №5. – С. 12– 15.
216. Усенко В., Супруненко А. Організація взаємодії підрозділів державної податкової служби України // Науковий вісник Національної академії ДПС України. − Ірпінь, − №2 (16). − С. 225 – 230.
217. Файоль А. Учение об управлении // Научная организация труда и управления. – М.: Экономика, 1965. –.
218. Файоль А.Общее и промышленное управление. − 1924 .
219. Философия / Под ред. В.П.Кохановского. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. − 576 с.
220. Философская энциклопедия. − М.: Сов. энцикл., 1960. − Т.1..
221. Філософський енциклопедичний словник / За ред. В.І. Шинкарука. − К.: Абрис, 2002. − 742 с.
222. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения: Пер. с англ. − М.: Наука, 1992. − 152 с.
223. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. − М.: 1986. − Т. 1. − 135 с.
224. Хьелл Л., Зигир Д. Теории личности. – СПб: Питер Пресс, 1997. – 608 с.
225. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Харків: Право, 1996. –165 с.
226. Цвєтков В.В. Підвищення ефективності державного управління – важлива мета його реформування // Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи.
227. Цимбал Г.П. Взаємодія як умова забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів: Автореф. дис. ...канд.. юрид. наук: 12.00.09 / КНУВС. − К., 2005. − 18 с.
228. Цимбал Г. Необхідність взаємодії при виявленні і розслідуванні податкових злочинів // Науковий вісник Національної академії ДПС України. Ірпінь. − 2003. − №4 (22). − С. 224-231.
229. Черній В. Взаємодія дільничних інспекторів міліції з карним розшуком, ДСБЕЗ, патрульно-постовою службою в роботі по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок // Підприємництво, господарство і право. − 2003. − № 3. − 112-115.
230. Шайкенов Н.А. Правовое обеспечение интересов личности. − Свердловск, 1990. – 147 с.
231. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. – Х.: Прапор, 2005. − 640 с.
232. Шванков В.М. Теоретические основы координации и взаимодействия в органах внутренних дел. – М.: Академия МВД СССР, 1978. − 174 с.
233. Швачко О.В. Соціальна психологія. − К.: Вища шк., 2002. − 111 с.
234. Шибутани Т. Социальная психология. − М.: Прогресс, 1969. –236 с.
235. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности труда: пер. с англ. – М.: Экономика, 1972.
236. Юридическая конфликтология / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. − М.: РАН; Центр конфликтологических исследований, 1995. − 316 с.
237. Юридична енциклопедія в 6-ти томах. − К.: „Укр. енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1998. − Т.5. − 736 с.
238. Юридична енциклопедія в 6-ти томах. − К.: „Укр. енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1998. − Т. 3. – 789 с.
239. Явич Л.С. Социализм: право и общественный прогресс. − М.: Юрид. лит, 1990. – 271 с.
240. Яковлев А.М. Теоретические проблемы социологии права // Проблемы социологии права. – Вильнюс, 1970. − №1. – С.26–34.
241. Ямпольская Ц.А. К методологии науки управления // Советское государство и право. – 1965. – №8. – С.7–12.
242. Яськов Е.Ф. Проблемы развития теории и практики управления в сфере правопорядка. – М.: Академия МВД СССР, 1992. – 107 с.
243. Яценко Ф.П. Районний відділ внутрішніх справ та місцеві органи влади: проблеми взаємодії та шляхи їх вирішення // Вісник національного університету внутрішніх справ. − Харків, − Вип. 26. − С.119–123.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.