У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БОРЖНИКА
Количество страниц 199
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ УНВЕРСИТЕТ ПРАВА НАН УКРАЇНИ
Год сдачи 2007
Содержание ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень 3
Вступ 4
Розділ 1. Поняття та історичне походження заходів щодо відновлення платоспроможності боржника 13
1.1. Правова природа та види заходів щодо відновлення платоспроможності боржника 13
1.2. Історичне походження заходів щодо відновлення платоспроможності боржника 27
1.3. Порівняльний аналіз правового регулювання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника у зарубіжних країнах 41
Висновки до розділу 1 64
Розділ 2. Заходи, що сприяють відновленню платоспроможності боржника 65
2.1. Мораторій на задоволення вимог кредиторів 65
2.2. Присікальний строк для пред’явлення кредиторських вимог 83
2.3. Визнання недійсними угод боржника у процедурі банкрутства 94
2.4. Відмова від виконання договорів боржника у процедурі банкрутства 110
Висновки до розділу 2 122
Розділ 3. Заходи санації та погашення вимог кредиторів як шлях до відновлення платоспроможності боржника 125
3.1. Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, які використовуються у процедурі санації 125
3.2. Погашення вимог кредиторів у процедурі банкрутства як захід відновлення платоспроможності боржника 156
Висновки до розділу 3 172
Висновки 174
Список використаних джерел 177
Додатки 194

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розбудова в Україні ринкової економіки – шлях, яким країна рухається з 1991 р., – викликала, крім явних позитивних, також і негативні явища. З переходом до ринкової економіки Україну захлинула криза неплатежів, внаслідок чого діючі підприємства самі опинялися у ролі боржників, оскільки законодавство не могло належним чином захистити їхні інтереси. Така ситуація зумовила необхідність запровадження інституту банкрутства, який покликаний задовольнити вимоги кредиторів і водночас відновити платоспроможність боржника. Загалом, рівень розвиненості системи регулювання банкрутства вказує на рівень розвитку ринкових відносин у країні в цілому, на ступінь захисту інтересів боржника у процедурі неспроможності, що дозволяє зробити висновок про ступінь регулювання економіки з боку держави. Зауважимо, що сьогодні важливим показником ринкових перетворень, які відбуваються у пострадянських країнах, є наявність розробленого законодавства про банкрутство, яке виконує функції регулятора конкуренції та є дієвим механізмом у розв’язанні проблем заборгованості між суб’єктами господарювання.
Варто підкреслити, що тривалий час інститут неспроможності був відсутній у тому вигляді, в якому ми звикли його сприймати сьогодні. Виникнення інституту неспроможності тісно пов’язане з існуванням кредитних відносин, оскільки там, де є торгівля, там є і боржники, які не завжди можуть розрахуватися за отриманий товар. Правова система Радянського Союзу ігнорувала інститут банкрутства, який не був закріплений у законодавстві та викликав різку критику з боку вчених. Тому перехід від планової економіки до ринкових відносин після проголошення незалежності України, зумовив появу низки інститутів, не властивих адміністративно-командній системі, а інститут банкрутства, для встановлення та розвитку якого в Україні прийнято ряд нормативно-правових актів, став одним з них.
Закон України “Про банкрутство” від 14.05.1992 р. був спрямований у першу чергу, на ліквідацію боржника і лише, як виняток, передбачав можливість проведення санації, яка полягала в задоволенні вимог кредиторів до боржника й виконанні його зобов’язань перед бюджетом шляхом переведення боргу. При цьому будь-яких заходів, які б сприяли відновленню платоспроможності боржника, вказаний закон не містив. Після внесення суттєвих змін від 30.06.1999 р. № 784-ХІУ до Закону України “Про банкрутство”, що докорінно змінили його зміст і навіть назву (він став називатися Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), з’явилися ефективні механізми, покликані сприяти відновленню платоспроможності боржника. Зокрема, Законом від 30.06.1999 р. було впроваджено такі інститути з відновлення платоспроможності боржника як мораторій на задоволення вимог кредиторів, відмова від договорів боржника та визнання недійсними угод боржника.
Зі змісту Закону про банкрутство видно, що його головною метою є відновлення платоспроможності боржника. У зв’язку з цим, при здійсненні процедур банкрутства особливого значення набувають різноманітні заходи, без використання яких здійснити фінансове оздоровлення боржника неможливо. До згаданого закону вносились численні зміни і доповнення, проте законодавець так і не визначив оптимального режиму для використання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, що негативно вливає на економічний розвиток країни.
Загальні проблеми правового регулювання банкрутства в Україні активно досліджували у своїх наукових працях Р.Г. Афанасьєв, О.М. Бірюков, В.В. Джунь, В.А. Малига, Б.М. Поляков, В.В. Радзивілюк, О.О. Степанов, М.І. Тітов та ін. Переважна більшість сучасних наукових робіт фахівців та вчених зосереджена на дослідженні фундаментальних засад банкрутства. При цьому проблематика заходів щодо відновлення платоспроможності боржника та напрямів їх реалізації ще не стала предметом всебічного дослідження, а окремі теоретичні розробки носять фрагментарний характер.
Дослідження наведеного інституту має для України велике теоретичне та практичне значення, яке визначається необхідністю наукового обґрунтування комплексного підходу щодо розв’язання даної проблеми. Недостатнє вивчення цих питань та їх актуальність зумовили вибір теми дисертаційної роботи та вплинули на окреслення основних напрямів наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Обраний напрямок дисертаційного дослідження є частиною госпрозрахункової науково-дослідної роботи „Правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин в Україні” (державний реєстраційний № 01050001907), яку розробляли науковці кафедри аграрного, екологічного та підприємницького права Київського університету права НАН України.
Особисто автором було проведено комплексний аналіз заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, визначено їх основні складові та напрями удосконалення законодавства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрун¬тування науково-практичних підходів і практичних рекомендацій стосовно визначення та застосування заходів щодо відновлення платоспроможності боржника на основі комплексного аналізу законодавства та судової практики.
З огляду на поставлену мету сформульовано такі дослідницькі завдання:
– дослідити правову природу заходів щодо відновлення платоспроможності боржника та класифікувати їх;
– узагальнити та систематизувати історичний досвід походження заходів щодо відновлення платоспроможності боржника;
– розкрити особливості дії мораторію на задоволення вимог кредиторів;
– визначити присікальний строк для пред’явлення кредиторських вимог;
– окреслити основні риси інституту визнання недійсними угод боржника у процедурі банкрутства;
– охарактеризувати особливості застосування відмови від виконання договорів боржника у процедурі банкрутства;
– проаналізувати заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, які використовуються у процедурі санації;
– обґрунтувати потребу у застосуванні зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі банкрутства та розгляд таких заходів припинення зобов’язань, як новація та відступне.
Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є комплекс правовідносин, що виникають у процедурах банкрутства, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника.
Предметом дослідження є теоретичні й практичні аспекти правового регулювання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.
Методи дослідження. При дослідженні теми дисертаційної роботи автор використовував наступні методи пізнання: діалектичний, формально-логічний, історичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, аналіз та синтез, статистичний, аналітико-синтетичний. Діалектичний метод використовувався для вивчення нормативно-правових актів, які регулюють інститут заходів щодо відновлення платоспроможності боржника. За допомогою формально-логічного методу було здійснено класифікацію заходів санації. Історичний метод використовувався для дослідження становлення та розвитку інститутів банкрутства. Визначення умов, за яких відбувається визнання недійсними угод боржника та проведення зарахування, здійснювались за допомогою системно-структурного методу. Порівняльно-правовий метод застосовувався при порівнянні законодавства про банкрутство України та зарубіжних країн. Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні базових понять, зокрема визначення санації, мораторію. За допомогою статистичного методу була визначена кількість справ, завершених санацією відносно загальної кількості порушених справ про банкрутство. Аналітико-синтетичний метод використовувався для аналізу практики вирішення спорів, пов’язаних з банкрутством.
Теоретичну основу дослідження, крім вищезазначених авторів, склали праці вчених дореволюційної Росії, дослідників теорії конкурсного процесу: А.Е. Бардзького, Г.В. Бертгольда, А.Х. Гольмстена, Н.Л. Дювернуа, К.І. Малишева, Г.Ф. Шершеневича; наукові праці та статті зарубіжних авторів: М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Д. Дєдова, О. Дубінчина, О.О. Колесникова, К.А. Колініченко, Л.М. Міхієнко, В.Ф. Попондопуло, Є. Ращевського, Ю. Світ, В.В. Степанова, М.В. Телюкіної, Є. Торкановського, В.А. Хімічева, К. Аббота, К.Д. Блума, І.М. Дворкіна, П.Д. Кіндера, Е. Кітча, Л.С. Кларка, К. Ньютона, Ф. Пінка, М. Хоумана та ін.
Під час написання дисертації використовувалися також результати наукових досліджень вчених: С.С. Алексєєва, С.М. Братуся, В.М. Гайворонського, О.В. Дзери, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, Р.З. Лівшиця, В.К. Мамутова, В.Ф. Опришка, Д.М. Притики, В.С. Щербини та ін.
Правову основу дослідження склали нормативно-правові джерела, зокрема Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших центральних органів державної влади.
У дисертаційному дослідженні також використано історичні джерела права та нормативна база законодавства Англії, Німеччини, Росії, США та Франції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, здійсненим на основі порівняльного та історичного аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел права, у якому запропоновані конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання даного інституту. До основних наукових результатів, що виносяться на захист, належать:
вперше:
1) сформульовано авторське визначення поняття заходів щодо відновлення платоспроможності боржника;
2) запропоновано ввести розгляд судом вимог конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, після введення процедури ліквідації, що відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності;
удосконалено:
3) класифікацію заходів щодо відновлення платоспроможності боржника шляхом визначення наступних ознак: заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для відновлення платоспроможності боржника; заходів санації; заходів, спрямованих на погашення вимог кредиторів;
4) класифікацію заходів санації, які запропоновано розподілити наступним чином: заходи санації, що передбачені ст. 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; заходи санації виробничого характеру; заходи санації, що здійснюються за безпосередньої участі держави; заходи санації за участю банків; заходи санації, що пов’язані з обігом цінних паперів;
5) обґрунтовано необхідність включення до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” норми про те, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство не допускається припинення грошових вимог кредиторів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо при цьому порушується встановлена законом черговість задоволення вимог кредиторів;
одержали подальший розвиток:
6) всебічно проаналізований інститут мораторію на задоволення вимог кредиторів як один із заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника; виділено ознаки мораторію та проаналізовано його концепції;
7) адаптовано історичний та зарубіжний досвід правового регулювання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника до українського законодавства та запропоновано зміни й доповнення до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;
8) на підставі аналізу норм діючого законодавства досліджено інститут відмови від виконання договорів боржника, обґрунтовано, що договір вважається розірваним від дати отримання всіма сторонами за таким договором заяви керуючого санацією про відмову від виконання договорів боржника, та запропоновано відповідні зміни до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретична і прикладна цінність одержаних наукових результатів полягає у розробці методичних основ для удосконалення правового регулювання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які узагальнюють досвід зарубіжних країн і можуть бути використані у практичній діяльності господарських судів України.
Результати дисертаційного дослідження в частині визначення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника та відповідних науково-методичних рекомендацій щодо їх використання впроваджені Чернівецькою міською радою та використані у практичній діяльності господарського суду Чернівецької області.
Окремі методичні розробки та низка основних положень дисертаційної роботи використані у навчальному процесі, а саме при підготовці навчально-методичного забезпечення з курсів “Підприємницьке право”, “Господарське законодавство” та “Міжнародне економічне право” для студентів усіх спеціальностей та форм навчання, а також для проведення лекційних та практичних занять у Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ та обласним товариством „Знання” при підготовці і читанні курсів лекцій “Господарське право”, “Правове регулювання банкрутства в Україні”.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні та методологічні аспекти дослідження доповідалися на 5 всеукраїнських і міжнародних семінарах-практикумах та науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічно-правовий та соціально-психологічний аспекти ефективного підбору та використання кадрового потенціалу в умовах ринкових перетворень” (Чернівці, 28 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки ’2005” (Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (Київ, 20-25 квітня 2005 р.); Всеукраїнському семінарі-практикумі з питань застосування законодавства про банкрутство (Севастополь, 12-13 травня 2005 р.); Всеукраїнському семінарі-практикумі з питань застосування законодавства про банкрутство (Харків, 23-25 листопада 2005 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у 15 наукових працях дисертанта, серед них: 6 статей, опублікованих у наукових фахових виданнях; 9 статей, опублікованих у матеріалах всеукраїнських та міжнародних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 6,6 друкованого аркуша, особисто автору належить 6,6 друкованого аркуша.
Структура дисертації. Специфіка проблем, що стали об’єктом дисертаційного дослідження, мета та завдання роботи зумовили її логіку та структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та 5 додатків.
Загальний обсяг дисертації викладено на 193 сторінках, основний зміст робо¬ти становить 176 сторінок друкованого тексту, список використаних дже¬рел охоплює 181 найменування на 17 сторінках.

Список литературы ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Спираючись на теоретико-методологічні концепції вітчизняних та зарубіжних вчених, у дисертації проведено теоретичне узагальнення і здійснена спроба вирішення наукового завдання, що проявилося в аналізі правового регулювання банкрутства в Україні. Визначаючи мету і завдання дослідження, автор виокремив заходи щодо відновлення платоспроможності боржника і на значному фактичному матеріалі спробував встановити їх місце в інституті банкрутства, особливості використання та шляхи подолання проблем у застосуванні. Відповідно до завдань дослідження автор дійшов до таких основних висновків:
1. Визначено поняття заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, під якими розуміють інструменти (засоби) правового та економічного характеру, які передбачені законодавством про банкрутство та іншими нормативно-правовими актами і які спрямовані на створення сприятливого режиму для подолання стану неспроможності та використовуються для відновлення платоспроможності боржника і погашення грошових вимог кредиторів у процедурах банкрутства.
2. Розроблено теоретичну класифікацію заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які запропоновано поділити на три види: заходи, спрямовані на створення сприятливих умов для відновлення платоспроможності боржника (мораторій на задоволення вимог кредиторів, присікальний строк для виявлення конкурсних кредиторів, визнання угод недійсними, відмова від виконання договорів боржника); заходи санації, що передбачені ст. 18 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; заходи, спрямовані на погашення вимог кредиторів (зарахування зустрічних однорідних вимог, новація, відступне).
3. Досліджено, що найдавніші джерела права про неспроможність містили норми, які регулювали заходи стосовно відновлення платоспроможності боржника. Такі заходи з’явилися одразу після того, як прийшло розуміння, що погасити борг можливо не лише за рахунок особи боржника, а і за рахунок його майна.
4. Встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства є заходом щодо відновлення платоспроможності боржника, який покликаний: а) захищати інтереси кредиторів шляхом заборони окремим конкурсним кредиторам задовольняти свої вимоги до боржника одноособово (конкурсний імунітет); б) захищати інтереси боржника за допомогою встановлення особливого правового режиму.
5. Присікальний строк для пред’явлення кредиторських вимог відсікає всі не заявлені вчасно вимоги і слугує для боржника законним заходом ухилитися від виконання своїх грошових зобов’язань перед кредиторами, які з тих чи інших причин пропустили тридцятиденний строк. Це порушує загальні засади справедливості та добросовісності, а тому запропоновано зміни до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
6. Для спростування угод у процедурах банкрутства необхідні наступні умови: повинна бути порушена справа про банкрутство, оскільки саме з цього моменту відносно боржника вводиться особливий правовий режим, який передбачає специфічні підстави для визнання угод недійсними; у результаті угоди кредиторам завдано чи може бути завдано збитки або один з кредиторів отримав перевагу перед іншими кредиторами; угода повинна бути укладена в період підозрілості.
7. Встановлено, що інститут відмови від виконання договорів боржника переслідує дві цілі: відновлення платоспроможності боржника та запобігання виконанню шахрайських договорів. Закон України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на відміну від цивільного законодавства, передбачає відмову від виконання договору з добросовісним учасником цивільно-правового зобов’язання і для цього не потрібно рішення суду, а достатньо лише заяви керуючого санацією.
8. Встановлено, що заходи санації слід класифікувати наступним чином: заходи санації, що передбачені ст. 18 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; заходи санації виробничого характеру; заходи санації, що здійснюються за безпосередньої участі держави; заходи санації за участі банків; заходи санації, що пов’язані з обігом цінних паперів.
9. Зарахування зустрічних однорідних вимог може застосовуватись у процедурі банкрутства лише в тому випадку, якщо вони виникли в один період (у ході однієї і тієї ж процедури банкрутства або до порушення провадження у справі про банкрутство), а власне погашення вимог кредиторів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливе лише пропорційно, в межах однієї черги кредиторів, і за умови погашення вимог кредиторів попередніх черг.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С.С. Теория права. − М.: БЕК, 1994. − 224 с.
2. Андрущак Є.М. Удосконалення інституту банкрутства // Фінанси України. − 2001. – № 9. − С. 20 − 36.
3. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 2/609/б за 2006 рік.
4. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 3/303/б за 2006 рік.
5. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 3/682/б за 2004 рік.
6. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 4/151 за 2004 рік.
7. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 4/154/б за 2006 рік.
8. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 5/43/б за 2005 рік.
9. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 8/194-360/б за 2002 рік.
10. Архів господарського суду Чернівецької області. Справа № 10/206/б за 2005 рік.
11. Афанасьєв Р.Г. Проблеми правового регулювання банкрутства за законодавством України: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2001. – 20 с.
12. Басалюк Т.В. Визнання недійсними заінтересованих угод боржника в процедурі банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 4. – С. 187-191.
13. Банкрутство з перспективою // Урядовий кур’єр. − 2005. − № 146, 9 серпня. − С. 11.
14. Бобкова А.Г., Татькова З.Ф. Правове регулювання відносин у процедурі банкрутства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. − 152 с.
15. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Издательство “Статут”, 1998. – 682 с.
16. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1963. – 200 с.
17. Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь. – Спб.: Типо-Литография И.А. Ефрона, 1896. – Т. 38. – 963 с.
18. Бутирський А.А. Залік зустрічних однорідних вимог у процедурі банкрутства як спосіб погашення вимог кредиторів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 27. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 335-341.
19. Бутирський А.А. Засоби щодо відновлення платоспроможності боржника: історичний аспект // Санація та банкрутство. – 2005. – № 4. − С. 105-110.
20. Бутирський А.А. Місце та роль мораторію на задоволення вимог кредиторів у процедурах банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. – С. 34-40.
21. Бутирський А.А. Наслідки пропуску строку для пред’явлення кредиторських вимог // Тези доповідей Всеукраїнського семінару-практикуму з питань застосування законодавства про банкрутство (Харків, 23-25 листопада 2005 р.). – Харків, 2005. – С. 44-45.
22. Бутирський А.А. Особливості задоволення вимог окремих кредиторів у процедурі банкрутства // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 28. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 358-366.
23. Бутирський А.А. Податкові органи як кредитори у справах про банкрутство // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (м. Київ, 20-25 квітня 2005 р.). – Київ, 2005. – С.42-44.
24. Бутирський А.А. Правова природа засобів відновлення платоспроможності боржника // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 3. – С. 190-196.
25. Бутирський А.А. Правове регулювання відмови від виконання договорів боржника у процедурах банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 6. – С. 154-159.
26. Бутирський А.А. Правове регулювання мораторію та заліку у процедурах банкрутства за законодавством США // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки ’2005”. Том 28. Юридичні науки (м. Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С.69-71.
27. Бутирський А.А. Правовий аналіз інституту мораторію на задоволення вимог кредиторів у зарубіжних країнах: компаративний підхід // Санація та банкрутство. – 2005. – № 3. – С. 148-154.
28. Бутирський А.А. Присікальний строк для пред’явлення кредиторських вимог у процедурі банкрутства // Санація та банкрутство. – 2006. – № 1. – С. 112-116.
29. Бутирський А.А. Про деякі проблемні питання, що виникають при введенні мораторію на задоволення вимог кредиторів // Санація та банкрутство. – 2004. – № 1. – С. 51-54.
30. Бутирський А.А. Про деякі проблемні питання, що виникають при відмові керуючого санацією від виконання договорів боржника // Матеріали Всеукраїнського семінару-практикуму з питань застосування законодавства про банкрутство (м. Севастополь, 12-13 травня 2005 р.). – Севастополь, 2005. – С.62-63.
31. Бутирський А.А. Спростування угод у процедурах банкрутства як засіб відновлення платоспроможності боржника // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 29. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 398-404.
32. Виступ Голови Вищого господарського суду України на міжнародному форумі з фінансового оздоровлення та банкрутства (8-10 вересня 2004 року) // Санація та банкрутство. – 2004. – № 1. – С. 4-5.
33. Витрянский В. В. // Вестник ВАС РФ. Спец. прилож. – 2001. – № 3. – С. 162 – 166.
34. Волков В. Давайте зачтемся, господа банкиры // Юридическая практика. − 2005. − № 49 (415), 6 декабря. − С. 18.
35. Вышинский А.Я. Вопросы теории государства и права. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1949. – 424 с.
36. Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): Терміни, поняття, персоналії / Укладачі: В.С. Іфтемічук, В.А. Григорьєв, М.І. Маніліч, Г.Д. Шута; За наук. ред. Г.І. Башнянина і В.С. Іфтемічука. – К.: Магнолія плюс, 2004. – 688 с.
37. Гойхбарг А.Г. Хозяйственное право Р.С.Ф.С.Р. Т. 1. Гражданский кодекс. – М., Петроград: Нижполиграф, 1923. – 216 с.
38. Гольмстен А.Х. Исторический очерк русского конкурсного процесса. – СПб.: Типография В.С. Балашева, 1888. − 292 с.
39. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Голос України. – 2003. – № 49-50, 14 березня.
40. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – ст. 56.
41. Дедов Д. Признаки несостоятельности как критерий эффективности нового закона о банкротстве // Хозяйство и право. – 1999. – № 8. – С. 30–36.
42. Декрет Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 // Відомості Верховної Ради України. − 1993. − № 13. − ст. 113.
43. Джунь В.В. До питання про принципи інституту неспроможності // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С. 21-24.
44. Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні. Монографія. – Львів: Інститут технологій бізнесу і права, 2000. – 180 с.
45. Джунь В.В. Проблема процесуального плюралізму у справах про неспроможність // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 1. – С. 216-223.
46. Джунь В.В. Проблема реалізації засад конкурсу у механізм провадження зі справ про неспроможність // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 1. – С. 316-325.
47. Джунь В.В. Функціональне призначення інституту неспроможності та концептуальні завдання його реформи в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 10-12.
48. Дубинчин А. Мировое соглашение в деле о банкротстве: проблемы теории и практики // Хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 15-24.
49. Дювернуа Н.Л. К вопросу о конкурсном процессе (Разбор сочинения г-на Гольмстена по поручению юридического факультета). − Санкт-Петербург: Типо-Литография А.М. Вольфа, 1892. − 32 с.
50. Євросуд покарав Україну за запровадження мораторію на виконання судових рішень щодо підприємств-банкрутів // Закон і бізнес. – 2005. – № 41 (717), 8-14 жовтня. – С. 13.
51. Єременко О.О. Можливість застосування договору факторингу при процедурі банкрутства // Актуальні проблеми економіки. − 2003. − № 4. − С. 7-9.
52. Закон України “Про банкрутство” від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – ст. 440.
53. Закон України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. № 606- ІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – ст. 207.
54. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 17.11.2005 р. № 3108-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 1. – ст. 18.
55. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство” від 30.06.1999 р. № 784–ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42-43.
56. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 07.03.2002 р. № 3088-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 33. – ст. 235.
57. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 03.04.2003 р. № 672-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 28. – ст. 210.
58. Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р. № 2210-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – ст. 64.
59. Закон України ”Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р. № 2374-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – ст. 128.
60. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 105-106. –12 червня.
61. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – ст. 44.
62. Закон України “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця” від 19.10.2005 р. № 2996-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 2-3. – ст. 39.
63. Законодавство про банкрутство: Збірник нормативних матеріалів і аналітичних статей / Під ред. О.М. Бірюкова. – К.: Юстиніан, 2003. – 456 с.
64. Законодавство України про банкрутство та судова практика / Упоряд. Б.М. Поляков. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 664 с.
65. Законы о несостоятельности торговой и неторговой / Сост. Г.В.Бертгольд.  М.: Издание книжнаго магазина И.К.Голубева под фирмою «Правоведение», 1905.  212 с.
66. Законы о несостоятельности торговой и неторговой и о личном задержании неисправных должников / Сост. А.Э.Бардзкий.  Одесса: Типография Акционернаго Южно-Русскаго Общества Печатнаго Дела, 1914. – 739 с.
67. Знаменский Г.Л. Совершенствование хозяйственного законодательства: цель и средства. – К.: Наукова думка, 1980. – 187 с.
68. Знаменский Г.Л. Хозяйственный механизм и право. – К.: Наукова думка, 1988. – 160 с.
69. Знаменський Г. Господарське право: перспективи та пріоритети // Юридичний вісник України. − 2002. − № 25 , 22-28 червня. − С. 4.
70. Зуєва Л.С., Архипчук Е.І. Економічний механізм реструктуризації підприємств // Економіка. Фінанси. Право. − 2004. − № 10. − С. 3-8.
71. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.04.2005 року № 01-8/651 ”Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.05.2003 р. № 01-8/345 ”Про практику Верховного Суду України у справах про банкрутство” // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 3. – С. 116–132.
72. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 16.05.2003 року № 01-8/525 ”Про практику Верховного Суду України у справах про банкрутство” // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 3. – С. 36-52.
73. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 24.01.2005 року № 01-8/157 ”Про деякі питання судової практики, пов’язані з оскарженням ухвал господарських судів” // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. – С. 109.
74. Камша Н.М. Функції господарського суду в ліквідаційній процедурі // Матеріали Всеукраїнського семінару-практикуму з питань застосування законодавства про банкрутство (м. Харків, 23-25 листопада 2005 р.). – Харків, 2005. – С.11-12.
75. Колесников А.А., Михиенко Л.Н. Зачет встречных однородных требований должника и кредитора в процедурах банкротства // Закон. – 2003. – № 3. – С. 128–131.
76. Колиниченко Е.А. Защита интересов неплатежеспособного должника при банкротстве. Сравнительно-правовой анализ. – М.: Статут, 2001. – 208 с.
77. Комментарий к Федеральному Закону “О несостоятельности (банкротстве)” / Андреев С.Е.  М., 2003.  336 с.
78. Комментарий к Федеральному закону “О несостоятельности (банкротстве)”: Постатейный научно-практический / Под ред. В.Ф. Попондопуло. – М.: Омега-Л, 2003. – 488 с.
79. Конституція України. – К.: Концерн ”Видавничий Дім ”Ін юре”, 2004. – 104 с.
80. Концепція розвитку законодавства України на 1997-2005 роки / За ред. В.Ф. Опришко. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. – 122 с.
81. Крашенинников Е. О прощении долга // Хозяйство и право. – 2002. – № 10. – С. 76-81.
82. Латинін О.А., Вудуд Г.І. Основні процесуальні документи мирової угоди як судової процедури у справах про банкрутство // Санація та банкрутство. − 2005. − № 2. − С. 91-98.
83. Лившиц Р.З. Теория права. Учебник. − М.: БЕК, 1994. − 224 с.
84. Малыга В.А. Правовое обеспечение санации и минимизации негативных последствий банкротства: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Донецк: ПФ "ГЕК", 1999. – 21 с.
85. Малышев К.И. Исторический очерк конкурсного процесса.  Санкт-Петербург: Типография Товарищества “Общественная польза”, 1871.  457 с.
86. Мамутов В.К. О цивилистическом подходе к решению проблем правового регулирования хозяйственной деятельности. – Донецк: Институт экономики промышленности АН УССР, 1977. – 71 с.
87. Міхно О. Відступне як підстава припинення договору за новим Цивільним кодексом України // Підприємництво, господарство і право. − 2004. − № 6. − С. 45-47.
88. Орловский Ю., Павлодский Е. Правовое регулирование отношений, вытекающих из несостоятельности // Право и экономика. – 2001. – № 4. – С. 73-76.
89. Папе Г. Институт несостоятельности: общие проблемы и особенности правового регулирования в Германии. Комментарий к действующему законодательству (Серия «Гражданское и экономическое право Германии») / Пер. с нем.  М.: БЕК, 2002.  272 с.
90. Печеный О. Срок и просрочка как фундаментальные временные категории в гражданском праве // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 10. – С. 59–60.
91. Пінк Ф. Професія фахівця з питань банкрутства та законодавство у Великобританії // Реформа системи банкрутства в Україні. Агентство з питань банкрутства; За редакцією: О.Г. Тарасенка.  К.: Преса України, 2000.  С. 117-131.
92. Плахов А., Радик И. Отечественному банкроту все зачтется? // Юридическая практика. – 2005. – № 40 (406), 4 октября. – С. 16.
93. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: Статут (в серии “Классика российской цивилистики”), 1998. – 353 с.
94. Полищук О. Непрерывное удовлетворение требований // Юридическая практика. – 2006. – № 1-2 (419-420), 10 января. – С.14.
95. Полищук О. Спасение от налогового залога // Юридическая практика. – 2005. – № 41 (407), 11 октября. – С.18-19.
96. Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств № 221 від 30.12.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 10. – ст. 398.
97. Полуэктов М. Отказ от исполнения договоров как способ защиты интересов должника и кредиторов в законодательстве о несостоятельности (банкротстве) // Юрист.  2000.  № 1.  С. 7-8.
98. Поляков Б. Денежное обязательство как объект института банкротства // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 11. – С. 3-7.
99. Поляков Б. Мораторий в процедуре банкротства на Украине // Юридическая практика. – 2005. – № 15 (381), 12 апреля. – С. 12-13.
100. Поляков Б. Мораторий как необходимый элемент процедуры банкротства // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 14-16.
101. Поляков Б. Порядок установления и изменения пассива должника в отношениях несостоятельности (банкротства) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 11-15.
102. Поляков Б. Практика применения Закона Украины “О возобновлении платежеспособности должника или признания его банкротом” // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 10. – С.37-39.
103. Поляков Б.М. Закон Украины “О возобновлении платежеспособности должника или признания его банкротом”: Научно-практический комментарий / Под общ. ред. Д.Н. Притыки. – К.: Концерн ”Издательский Дом ”Ін юре”, 2003. – 272 с.
104. Поляков Б.М. Законодавство України про банкрутство: теорія та практика застосування. − К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка”, 2005. − 240 с.
105. Поляков Б.М., Замойский И.Е. Проблемы реорганизации юридических лиц // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № . – С. 3-6.
106. Поляков Б.М. Німецький конкурсний процес // Санація та банкрутство. – 2005. – № 3. – С. 94-95.
107. Поляков Б.М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. − 440 с.
108. Поляков Б.М. Припинення грошових зобов’язань в процедурі банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 4. – С. 22-28.
109. Поляков Б.М. Санація як процедура банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 1. – С. 156-167.
110. Попадюк С.С. Визнання недійсними угод юридичної особи-боржника у процедурі банкрутства // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 20. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, – 2003. – С. 273-278.
111. Попондопуло В.Ф. Проблемы законодательства о несостоятельности // www.kodeks.net. (дата перегляду 22.12.2004 р.).
112. Постанова Вищого господарського суду України від 09.03.2005 р. у справі № 31/220 (32/223) // Санація та банкрутство – 2005. – № 3. – С. 69–70.
113. Постановление Верховного Суда Украины от 01.11.2005 г. Дело № 15/154 // Юридическая практика. − 2005. − № 50 (416), 13 декабря. − С. 30.
114. Постановление Верховного Суда Украины от 02.08.2005 р. Дело № 33/137-04 // Юридическая практика. – 2005. – № 41 (407), 11 октября. – С. 24.
115. Постановление Конституционного Суда Росийской Федерации от 06.06.2000 г. № 9-п // www.bankrotctvo.h1.ru (дата перегляду 06.10.2005 року).
116. Пригуза П. Нечитання газет не звільняє від відповідальності? // Закон і бізнес. − 2005. − № 33 (709), 13-19 серпня. − С. 12.
117. Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. та ін. Господарський процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. 4-е вид., перероб. та доп. – Харків: Консум, 2004. – 304 с.
118. Про підсумки роботи господарських судів України у 2005 році // Вісник господарського судочинства. − 2006. − № 2. − С. 7-14.
119. Проблемні питання у застосуванні цивільного і господарського кодексів України / Під ред. Яреми А.Г., Ротаня В.Г. – К.: Реферат, 2005. – 336 с.
120. Прохорский С.В. Паулианов иск, как основной способ защиты прав требования конкурсных кредиторов // Юрист. – 1999. – № 1. – С. 8–11.
121. Радзивилюк В. Некоторые вопросы ключевой терминологии Закона Украины “О банкротстве” // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 5. – С. 30-33.
122. Радзивілюк В. Деякі судові процедури банкрутства (розпорядження майном та санація) // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 12. – С. 7-9.
123. Ратнер А. Оспаривание сделок, совершенных должником во вред кредиторам // Вестник советской юстиции.  1925.  № 23 (57). – С. 911-912.
124. Ращевский Е. Мораторий на удовлетворение требований кредиторов // Хозяйство и право. – 2001. – № 11. – С. 20–32.
125. Ращевский Е. Сравнительно-правовой анализ новых положений законодательства о банкротстве, касающихся зачета встречных требований // Хозяйство и право. – 2003. – № 6. – С. 99-106.
126. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України ”Про деякі питання практики застосування Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, затверджених 04.06.2004 р., № 04-5/1193 // Санація та банкрутство. – 2004. – № 1. – С. 6-20.
127. Римское частное право: Учебник / Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. − М.: Новый Юрист, 1997. − 512 с.
128. Российское законодательство Х-ХХ веков. В девяти томах. Т. 2. Законодательство периода образования и укрепления Русского централизованного государства.  М.: Юрид. Лит., 1985.  520 с.
129. Рохлин А. Юридические особенности отношений из отступного // Хозяйство и право. – 2002. – № 7. – С. 48-56.
130. Сборник решений гражданского кассационного департамента Правительствующего Сената по делам о несостоятельности торговой и неторговой за 1904-1908 гг. / Сост. Г.В.Бертгольд.  М.: Издание книжнаго магазина И.К.Голубева «Правоведение», 1910.  104 с.
131. Свит Ю. Восстановительные процедуры – способ предотвращения банкротства // Российская юстиция. – 1998. – № 3. – С. 16–18.
132. Святогор А. “Замораторенные“ требования кредиторов // Юридическая практика. – 2005. – № 23 (389), 7 июня. – С. 12–13.
133. Селіванов А.О. Процедура ”штучного банкрутства” підприємств: колізії у законодавстві та практика господарських судів // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. – С. 137-144.
134. Серан А.В. Основания недействительности сделок должника-банкрота // Арбитражная практика. − 2005.  № 4. − С. 3-13.
135. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. − Харків: Консум, 2001. − 656 с.
136. Сколота П. В чем заключается однородность? // Юридическая практика. – 2005. – № 17 (383), 26 апреля. – С. 20
137. Сколота П. Срок, не подлежащий возобновлению // Юридическая практика. – 2005. – № 35 (401), 30 августа. – С. 18.
138. Советское гражданское право: Учебник / Отв. ред. О.Н. Садиков. – М.: Юрид. Лит., 1983. – 464 с.
139. Степаненко Е. Правовое регулирование института перевода долга // Хозяйство и право. – 2000. – № 10. – С. 29-35.
140. Степанов В.В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии. – М.: Статут, 1999. – 204 с.
141. Степанов О. Мораторій на задоволення вимог кредиторів: окремі проблеми правозастосування // Право України. – 2004. – № 10. – С. 47-50.
142. Степанов О. Проблемні питання визнання недійсними правочинів боржника у процедурі неспроможності (банкрутства) // Право України. – 2004. – № 12. – С. 44–47.
143. Строки подання заяв кредиторів до господарських судів // Санація та банкрутство. – 2005. – № 1. – С. 88.
144. Сугоняко О. Антикризове керування – один з важливих етапів економічної реформи // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 24-27.
145. Талан Л. Исполнить нельзя?! Банкрот ведь… // Юридическая практика. – 2005. – № 30 (396), 26 июля. – С. 11-12.
146. Телюкина М. В. Зачет встречного однородного требования. Специфика его применения в конкурсном процессе // Законодательство. – 1999. – № 8.
147. Телюкина М. Действия сторон конкурсного процесса после заключения мирового соглашения // Хозяйство и право. – 2002. – № 2. – С. 108-112.
148. Телюкина М. Исполнение третьими лицами обязательств должника в течение внешнего управления // Хозяйство и право. – 2003. – № 2. – С. 30-33.
149. Телюкина М.В. Комментарий к Федеральному закону “О несостоятельности (банкротстве)“. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юрайт-Издат, 2004. − 615 с.
150. Телюкина М.В. Мораторий на удовлетворение требований кредиторов в течение внешнего управления // Закон. – 2003. – № 8. – С. 65-69.
151. Телюкина М.В. Недействительность сделок, совершенных предприятием-должником до признания его несостоятельным // Юрист. – 1997. – № 7. – С. 42-51.
152. Теньков С.О. Деякі проблеми застосування податкового законодавства до процедури банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 2. – С. 99-102.
153. Терещенко О. Санація підприємств у світлі нового законодавства про фінансову неспроможність // Економіка України. − 2000.− № 11. − С. 31-36.
154. Тимченко М. Мораторій у процедурах банкрутства // Санація та банкрутство. – 2004. – № 1. – С. 69-71.
155. Тітов М. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред. В.М. Гайворонського. – Х.: Фірма "Консум", 1997. – 192 с.
156. Торкановский Е. Антикризисное управление // Хозяйство и право. – 2000. – № 1. – С. 14–30.
157. Фролов Ю., Фролова Г. Некоторые проблемы применения сроков исковой давности, их отличия от иных сроков в гражданском праве // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. – № 10. – С. 45–47.
158. Хар І.О. Дискусійні проблеми класифікації процедур санації // Актуальні проблеми економіки. − 2003. − № 4. − С. 82-83.
159. Химичев В.А. Отдельные аспекты удовлетворения требований кредиторов // Арбитражная практика. – 2003. – № 9 (30). – С. 13-17.
160. Химичев В.А. Специальные условия недействительности сделок при банкротстве // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2004. – № 7.  С. 166–179.
161. Хоуман М. Роль режима несостоятельности в рыночной экономике // Вестник ВАС РФ. Спец. прилож. – 2001. – № 3 // http:www.vestnik-vas.ru. (дата перегляду 05.11. 2004 року)
162. Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн. Книга перша / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 864 с.
163. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV // Голос України. – 2003. – № 45-46, 12 березня; № 47-48, 13 березня.
164. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко.  Одеса: Юридична література, 2004.  1112 с.
165. Цивільний кодекс УСРР (затверджений ВУЦВК 16.12.1922 р.) зі змінами й доповненнями до 01.06.1927 р. та абетковим покажчиком. Видання 5. − Харків: Юридичне видання НКЮ УСРР, 1927. − 220 с.
166. Чубар Т.М. Зарахування зустрічних однорідних вимог у конкурсному процесі Стародавнього Риму // Санація та банкрутство. – 2005. – № 3. – С. 96-98.
167. Шершеневич Г.Ф. Конкурсное право. – Казань: Типографія Императорскаго Університета, 1898. – 500 с.
168. Шершеневич Г.Ф. Конкурсный процесс − Москва: Статут, 2000. − 477 с.
169. Шершеневич Г.Ф. Учение о несостоятельности.  Казань, 1890.  447 с.
170. Шмидт О.Ю. Мораторий // Большая советская энциклопедия. – М., 1938. – Т. 40. – С. 172–173.
171. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. − К.: Юрінком Інтер, 2003. − 480 с.
172. Яцева Е. Принципы законодательства о банкротстве и действительность сделок несостоятельного должника // Юрист. – 2003. – № 9. – С. 35–38.
173. Abbott K., Pendlebury N. Business law. – London, 1993. – Chapter 39: Bankruptcy. – P. 208-212.
174. Bankruptcy Code, Rules and Official Forms. 1995 Law School Edition // St / Paul, Minn. West Publishing Co, 1995. – 1079 p.
175. Clark L.S, Kinder P.D. Law and Business: The Regulatory Environment. – McGraw-Hill, inc., 1991. – Chapter 42: Bankruptsy. – P. 861-885.
176. Dworkin I.M., Barns A.J., Richards E.I. ”Essentials of Business Law and the Regulatory Environment”. – Irwin, 1995. – Chapter 25: Bankruptsy. – P. 456-478.
177. Insolvency Act 1986 // Company Law: Butterwoth Student Status / сomp. By Hannigan Brenda M. − London, Dublin, Edinburg: Butterwoth and Co. (Publishers) Ltd., 1993. − P. 296-392.
178. Kitch E. Business Organization Law: State or Federal. – Chapter F: Bankruptcy Law. – P. 49.
179. Loi № 85-98 du 25.01.1985 relative au redressement et a la liquidation judiciare des enterprises // Journal official de la Rebublique Francaise, Lois et decrets. − 1985. − 26 janv. − P. 1097.
180. Newton Q.W., Bloom Q.D. Bankruptcy and Insolvency. – John Wiley and Sons, inc., 1994. – 695 p.
181. The crisis at Parmalat. Milking lessons. // The Economist. – 2004. – 3-9 January. – P. 45-46.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.