У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Конструкт «культурний герой» в кінематографічній репрезентації: модуси реконфігурації
Количество страниц 101
ВУЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 22103.doc 
Содержание ЗМІСТ
Стор.


ВСТУП


5-9
РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні аспекти дослідження кінематографу
1.1. Соціально-функціональний зміст кінематографу в сучасному суспільстві
10-20
1.2. Процес міфологізації як складова кінематографічного дискурсу
21-33
1.3.Кінематограф як простір конструювання образно-символічної реальності
33-48

РОЗДІЛ ІІ. Культурний герой в кінематографічній репрезентації: соціокультурна детермінованість змістовних аспектів

2.1. Конструкт «культурний герой»: особливості формування та репрезентації

49-59
2.2. Конструювання образу культурного героя в радянському кінематографі 59-74
2.3. Особливості реконфігурації образу культурного героя в кінематографічній репрезентації в актуальному соціокультурному контексті
75-87
ВИСНОВКИ
88-92
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
93-101
ДОДАТКИ


Вступ


Актуальність теми дослідження. Образ культурного героя є таким інтелектуальним конструктом, що доволі рельєфно репрезентує соціокультурну специфіку будь-якого суспільства. При цьому ідеальним варіантом репрезентації героїчного в культурі так званого «візуального перевороту» є кінематограф, що через відповідні функції ідеологічного, політичного впливу є ефективним транслятором міфічних уявлень, пов’язаних з соціальними нормами, ідеалами, цінностями. Тобто формування образу культурного героя на загальних правилах мови кіно тотожно його ідеологічному конструюванню, і є елементом боротьби за володіння символічним капіталом, який функціонує в полі владних відносин.
Тож актуалізація дослідницького інтересу щодо феномену культурного героя як продукту соціального конструювання в кінематографічній репрезентації пов’язана із необхідністю вирішення проблемної ситуації, яка полягає в протиріччі між необхідністю аналізу змістовних характеристик образу культурного герою, його соціокультурної контекстуальності і відсутністю ґрунтовних новітніх теоретико-методологічних засад щодо отримання такого роду знання. В даному випадку ми розглядаємо образ культурного героя в якості матриці соціальної поведінки, кристалізатора ідеалів, і транслятора їх в координатах змістовоутворюючої діяльності людини.
Крім того, значимість дослідження образу культурного героя в кінематографічній репрезентації безпосередньо в контексті сучасних українських реалій, в умовах кризи колишніх ідеологічних орієнтирів, зумовлена необхідністю висвітлення шляхів конструювання нових ідентифікаційних практик і пошуку солідарізуючих символів та змістів.
Ступень наукової розробленості проблеми. Незважаючи на значний інтерес до феномену героїчного в сучасному соціологічному дискурсі, ми можемо зафіксувати незначну кількість наукових джерел, присвячених саме цій проблематиці, особливо в контексті звернення до кінематографічної репрезентації образу культурного героя. Однак зазначимо, що окремі аспекти даної теми знайшли відображення в філософській традиції (роботи Дж. Бруно, Т. Карлейля), в якій природа героїчних поривів пов’язана з людською душею. Також, варто вказати, що важливий вклад у вивчення особливостей прояву героїчного з позицій психоаналізу внесли дослідження міфологій З. Фрейда, К. Юнга, К. Абрама, О. Ранка, Р. Закса, Дж. Хендерсена, А. Косарева, Н. Михайловського. В іншому ракурсі, дозволяють осмислити витоки формування героїчних образів антропологічні і етнографічні дослідження архаїчних культур К. Леві – Строса, Д. Фрезера, Д. Кемпбелла, М. Еліаде, М. Мосса.
Безпосередньо в контексті аналізу кінематографу як простору формування і трансляції образу культурного героя необхідно відмітити науковий доробок французького філософа М. Мерло-Понті, який в рамках феноменологічної кінотеорії, розглядав онтологічну проблематику сутності буття кінообразу. Пильно вивчаючи природу кіновидовища, "онтологію" фотографічного образу, представники феноменології наполягали на самоцінності зафіксованої на плівку реальності. Вагомий внесок у розробку цього аспекту в кінотеоріі також внесли видатні теоретики кіно - 3. Кракауер, А. Базен. Особливу значимість для осмислення ролі кінематографа в процесі трансляції культурно-символічних кодів мають роботи Ж. Бодрійяра, Г. Дебора, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, які відзначають домінуючою тенденцією сьогодення можливість мислити кінематографічними образами.
Серед вітчизняних соціологів, що зверталися до проблеми конструювання образу героя в кінематографічному дискурсі, слід відзначити В. Тихоновича, який окреслює теоретичне поле і методологічні рамки дослідження «соціального простору» та формування у ньому «референтних образів-зразків, Ю. Сороку, яка аналізує особливості реконфігурації образу культурного героя на пострадянському просторі, Є. Семихат, що розглядає кіно як простір візуальних репрезентацій ідентичності. Окремо відзначимо роботи С. Легези, А. Чернова, В. Сусака, О. Злобіної, які здебільшого орієнтуються на виявлення загальнотеоретичних особливостей феномену «культурного героя».
Отже, історіографічний аналіз свідчить, по-перше про недостатньо велику кількість наукових соціологічних джерел, присвячених аналізові проблеми реконструювання образу культурного героя; по-друге, про відсутність системних соціологічних досліджень, що спираються на виявлення сутнісних характеристик, механізмів конструювання і трансформації образу культурного героя в кінематографічній репрезентації.
Об’єкт дипломної роботи – культурний герой як соціокультурний конструкт.
Предмет дипломної роботи – кінематограф як простір конструювання і репрезентації образу культурного героя.
Ціль дипломної роботи - аналіз тенденцій реконфігурації образу культурного героя в кінематографічній репрезентації в залежності від конкретного соціокультурного контексту.
Реалізація поставленої мети передбачає досягнення наступних задач:
1). розглянути соціально-функціональний зміст кінематографу в сучасному суспільстві;
2). визначити природу кінематографу як простору конструювання образно-символічної реальності;
3). з’ясувати особливості формування та репрезентації образу культурного героя;
4). виявити характерні риси конструювання образу культурного героя в радянському кінематографі;
5). охарактеризувати особливості реконфігурації образу культурного героя в кінематографічній репрезентації в актуальному соціокультурному контексті.
В якості методологічної бази дипломної роботи виступають окремі положення конструктивістської парадигми, в межах якої образ культурного героя розглядається як продукт конструювання завдяки ментальній діяльності індивідів як культурно визначених істот, та соціокультурний підхід, що розглядає феномен культурного героїзму як обумовлений широким соціальним і культурним контекстом
В ході дослідження використовувалися наступні методи: історичний метод (при дослідженні генезису формування образу культурного героя), порівняльний метод (при виявленні сутності та специфічних особливостей теоретичних підходів до розгляду образу культурного героя як продукту кінематографічної репрезентації), логічний аналіз, синтез, вторинний аналіз емпіричних даних, опитування, контент-аналіз.
Емпіричною базою дипломної роботи є результати спеціалізованого соціологічного дослідження - відповідний проект «Українські альтернативи» Олександра Рутковського, в рамках якого методом стандартизованого інтерв’ю за квотною вибіркою було опитано 1200 чоловік, які репрезентують усе доросле населення України. Опитування проводилося соціологічною службою «Социс» у червні 2003 року. Також, в якості емпіричного референту виступає авторське соціологічне дослідження на тему: «Особливості конструювання і трансформації образу культурного героя в кінематографічній репрезентації», здійсненого методом контент-аналізу. До вибіркової сукупності ввійшли кінострічки радянського періоду, удостоєні Сталінської премії та Державної премії СРСР (1941-1981рр.), а також кінофільми, нагороджені премією «Оскар» і «Золотою пальмовою гілкою» (2000-2009 рр.). При цьому, відзначимо, що офіційна «номінація» дозволила нам розглянути кінематограф в якості легітимізованого культурного тексту, який є транслятором культурно-символічних кодів в тому числі і ідеальних уявлень щодо культурної ролі особистості (образу культурного героя).
Апробація результатів дипломної роботи. Окремі аспекти і висновки дипломної роботи були представлені на міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост) сучасності» 15-16 квітня 2010р., м. Харків; на ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» 24-25 березня 2010р., м.Житомир.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи – 101 сторінка. Список використаних джерел складається з 101 найменування і становить 9 сторінок. Додатки охоплюють 20 сторінок і містять програму дослідження, та кодифікатори контент-аналізу.
Список литературы ВИСНОВКИ


В ході проведеного дослідження були виконані поставлені завдання і реалізована основна мета роботи. В результаті отримані наступні підсумки. Перш за все, варто відзначити, що в умовах посткомуністичних трансформацій в сучасному українському суспільстві, коли відбувається переоцінка системи цінностей і формування нових ідентифікаційних практик закономірним є зростання бурхливого інтересу до образно-символічної складової соціального простору як продукту практик міфологізації. На наш погляд, це є однією з причин концептуального характеру теорій, пояснюючих актуалізацію проблем образу культурного героя в соціологічному дискурсі. Водночас, в ситуації що склалася, коли ми є свідками тотальної «візуалізації» та «спекталізації», в дослідженні конструювання образу культурного героя ми перш за все звертаємось до кінематографу, що обумовлено ставленням до кінотексту як до особливої форми соціального знання, об'єктивації сприйняття сучасною людиною навколишньої соціальної дійсності.
Отже, кінематограф, ми визначаємо, як актуальний сегмент сучасної масової культури, що чинить зростаючий вплив на формування і поширення культурної продукції в суспільстві. Іншими словами, масове кіно позиціонується в якості культурного посередника, розвиток якого розглядається як фундаментальна та безперервна трансформація способів виробництва і циркуляції символічних форм у сучасному суспільстві. При цьому соціологічне дослідження природи кінематографу вимагає його розгляду в двох планах – гносеологічному - з'ясування особливостей відображення дійсності в кіно і її запровадження в тканину художніх образів, та функціональному – виявлення особливостей впливу кінематографічного дискурсу на людську свідомість, і через нього - на життя соціуму. Втім, аналізуючи соціально-фукціональний зміст феномену кінематографу в сучасному суспільстві, ми в першу чергу звертаємося до дослідження маніпулятивної складової кінематографічного дискурсу, що проявляється через відповідні функції ідеологічного, політичного впливу, та «підтримки» соціальної спільності і здійснюється за допомогою різноманітних міфічних уявлень, пов’язаних з соціальними нормами, ідеалами, цінностями. Тобто кінематограф як популярний жанр є доволі інформативним джерелом щодо дослідження змістовних особливостей сучасних практик міфологізації, оскільки розглядається в якості посередника між «міфотворцем» і глядачами, як особливе середовище, яке володіє рядом унікальних властивостей, що перетворюють його в специфічний канал доставки міфів. Простіше кажучи, «кінематографічна міфологізація», як процес соціокультурного конструювання «картини світу» громадян за посередництвом кінематографічного дискурсу передбачає впорядкування образів соціальної дійсності відповідно до легітимної схеми уявлень про них з метою програмування особистої та групової свідомості.
Виходячи з цього, символізація соціальної дійсності через кіно визначає його як простір конструювання образно-символічної реальності, як штучно сконструйований культурний артефакт, який вплетений у певну соціокультурну матрицю і є продуктом соціального сприйняття за допомогою взаємонаправленого процесу кодування і інтерпретації кінотексту. Тобто, формування образно-символічної реальності на загальних правилах мови кіно тотожне його ідеологічному конструюванню, і є елементом боротьби за володіння символічним капіталом, який функціонує в полі владних відносин, та дозволяє розглянути сучасний кінодискурс як один з основних видів легітимної соціальної влади, як форму символічного насильства з боку високостатусних соціальних суб'єктів з метою формування та трансляції в масову свідомість елементів символічного простору, в тому числі й ідеальних уявлень щодо культурної ролі особистості - образу культурного герою.
Під категорією культурного героїзму ми розуміємо одну з універсалій культури, символ, що виражає вагомі сенси та акумульований історико-соціальний досвід певної спільноти, необхідний для осмислення сутності культурної ідентичності. Відповідно, з точки зору конструктивізму, обраного нами в якості методологічного інструментарію, образ культурного героя розглядається як складний соціокультурний конструкт у формуванні змістовних аспектів якого, задіяні представники простору «владної гри» за ресурси символічного панування, через реалізація практик дискурс-формування і культурної репрезентації. При цьому, конструкт «культурний герой» в кінематографічній репрезентації є динамічно-стійким утворенням: він відтворюється і трансформується відповідно до розподілу ресурсів суспільного впливу чи символічної влади між культурними експертами, задіяними в процесі конструювання кінотексту. Ми маємо на увазі, той факт, що конкретний героїчний образ у кіно не існує лише в фільмічному, виключно художньому вимірі, а відсилає нас до певних пластів соціальної реальності, вказує на свого референта.
Відповідно до вище зазначеного, конструювання образу героя в радянському кінематографі обумовлено специфікою його образно-символічної складової, що загалом репрезентує суспільство тоталітарного типу, сутнісною особливістю якого є квазірелігійна ідеологія, що задає світоглядний вектор і визначає можливість ідеологічного наповнення легітимізованих практик поведінки. Тобто, змістовне наповнення образу культурного героя визначається як символічний капітал, який функціонує в полі владних відносин, та змінюється відповідно до реконфігурації актуального культурного коду, що дає можливість відстежити динаміку трансформації образу героя в радянському кінематографічному дискурсі відповідно до зміни панорами соціальної реальності. При цьому, образ «культурного героя» в кінематографічній репрезентації радянського періоду пов’язаний з конструюванням соціально-схвалюваних типологічних персонажів чия діяльність вважається особливо значущою в розвитку суспільства та являє собою фундамент ментального комплексу homo soveticus. Однак, ми зауважуємо, і певну дуальність особистості героя радянських стрічок, які позначилися на формальній стороні легітимізованого дискурсу і неформальному референтному образі. По суті, ми говоримо, про існування соціально схвалюваного образу героя, який позиціонується в якості легітимного і маргінального кіногероя, який перебуває на периферії офіційного дискурсу аж до часів розпаду радянської держави.
Враховуючи той факт, що образно-символічний простір соціуму перебуває у динамічному стані, тобто у різні моменти часу той чи інший феномен може відтворюватися різними символічними рядами і набувати різного смислового значення, відповідно, в умовах посткомуністичних трансформації в українському суспільстві актуалізується зміна фонових практик зокрема в площині реконструкції образу культурного героя, що відкриває можливість «переосмислення» і трансляції «нових» змістів в площину суспільної свідомості. Варто відмітити, що рушійною силою подібної реконфігурації образу культурного героя є соціальний інтерес, потреби суспільства та окремих його груп в адекватних та соціально поділюваних структурах сприйняття соціальної реальності. Разом з тим, конструювання «нового сенсу» відбувається через переконфігурацію "старого" змісту, конвенціонального в рамках актуального культурносимволічного поля. Тому, аналізуючи особливості реконфігурації образу культурного героя в кінематографічній репрезентації в актуальному соціокультурному контексті ми перш за все, звертаємося до культурної парадигми сучасності, що відзначається динамікою руху суспільства від модерну до постмодерну. При цьому тип особистості, який в рамках національного культурносимволічного поля, розглядається з точки зору практик «запозичення», позиціонується як соціально-дезорганізований індивід, с переважно девіантними моделями поведінки, що приходить на зміну раціональному і цілісному герою модерну. Разом з тим, враховуючи «радянське минуле» українського соціуму, в контексті посткомуністичних трансформацій, ми в першу чергу говоримо про вихід маргіналізованих ціннісних практик у конструюванні образу культурного героя в рамках радянського легітимізованого дискурсу в центр «нової» соціальної реальності, оскільки подібна реконфігурація стала можливою завдяки наявному культурному потенціалу/конфлікту закладеному в основі соціокультурної матриці самого радянського суспільства.
Отже, узагальнюючи досвід дослідження особливостей конструювання образу культурного героя в кінематографічній репрезентації, ми можемо зафіксувати: конструкт «культурний герой» в національному культурно-символічному полі як просторі розгортання та зіткнення різноманітних кінематографічних дискурсів складається із ностальгії за СРСР та елементів актуальної масової культури, оскільки українці є активно влюченими в глобальний вимір культурної динаміки, який характеризується поступовим переходом від модернового світовідчуття до постмодернового. Тим не менше, враховуючи кризовий стан вітчизняного кінематографу, точніше повну відсутність масово розповсюдженої культурної продукції, ми
можемо говорити, що українському культурному процесу бракує адекватних принципово нових засобів опису сучасної реальності в її соціальній диверсифікованості, мультикультурності та різноманітності стилів життя різних груп суспільства, тобто ми маємо на увазі дефіцит тем, сюжетів, героїв, які б могли сприяти консолідації нації.




Список використаної літератури

1. Савельєва І. Масова культура та мас-медіа в сучасному суспільстві: перспективи розвитку / / Тонус (Науково-публіцистичний альманах факультету журналістики. Соціології та психології Казанського державного університету). - Казань. - 1996. - № 1. - С.67-74.
2. Володіна Л. Конструювання реальності засобами масової комунікації //Російська масова культура кінця ХХ століття. Матеріали круглого столу. 4 грудня 2001 Санкт-Петербург. СПб.: Санкт-Петербурзьке філософське товариство . 2001. [електронний ресурс]. Доступно на http://anthropology.ru/ru/texts/volodina/masscult_03.html.
3. Монтегю А. Мир фильма. – Л., 1969. – 284 с.
4. Митюшин А. Социальные координаты фильма и проблемы социологии кино // Социальная жизнь фильма. – М., 1983. – С. 15-31.
5. Ярская – Смирнова Е. Социологический анализ кинотекста // Визуальная антропология: новые взгляды на социальную реальность: Сб. науч. ст. – Саратов: Научная книга, 2007. - С. 467-502.
6. Жабський М. «Соціокультурна драма кінематографу. Аналітичні літописи (1969-2005)».– М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2009. - 775 c.
7. Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино. М.: Наука, 1977 - с. 572
8. Эко У. К семиотическому анализу телевизионного сообщения. Сокращ.пер. с англ. Дерябин А.А. [електронный ресурс]. Доступно на http://www.nsu.ru/psych/internet/bits/eco.htm
9. Лотман Ю. Избранные статьи в трех томах. Т. 1. Статьи по семиотике и типологии культуры. Таллинн: Александра, 1992. с. 492.
10. Ворошилова М. Креолизованный текст: кинотекст// Политическая лингвистика. - Выпуск (2) 22. - Екатеринбург, 2007. - С. 106-110.
11. Самоанализ Пьера Бурде / ред. Н.Шматко. - СПб.: Алетея, 2001. - С. 37 - 54.
12. Жабский М. Глобализм и функции кино в обществе [электронный ресурс]. Доступно на www.rfbr.ru/default.asp?doc_id=21948.
13. Іванова Р. Культура мас або культура для мас?//Російська масова культура кінця ХХ століття. Матеріали круглого столу. 4 грудня 2001 Санкт-Петербург. СПб.: Санкт-Петербурзьке філософське товариство . 2001. [електронный ресурс]. Доступно на http://anthropology.ru/ru/texts/ivanova_ra/masscult_10.html.
14. Сорокіна В. Масові комунікації і масова культура//Російська масова культура кінця ХХ століття. Матеріали круглого столу. 4 грудня 2001 Санкт-Петербург. СПб.: Санкт-Петербурзьке філософське товариство . 2001. . [електронный ресурс]. Доступно на http://anthropology.ru/ru/texts/sorokina_v/masscult_26.html.
15. Morin E. Le cinema ou d "home imaginaire. - In: Essais d "anthropology sociologique. Paris.1965. - P. 97-132 .
16. Усенко О. Традиція, революція, кінематограф. Життєві ідеали і норми поведінки росіянин у "німому" ігровому кіно (1908 - 1919). / / Історія країни / Історія кіно. / За ред. Доктора історичних наук С.С. Секиринського. - М.: Знак, 2004. - С. 33 - 56.
17. Усманова А. Навчені видінням: до питання про методологію аналізу фільму / / Візуальна антропологія: нові погляди на соціальну реальність: СБ наук. ст. - Саратов: Наукова книга, 2007. - С.183 - 205.
18. Усманова А. Политическая эстетика женского кино в контексте феминистской кино теории / А. Усманова// Гендерные исследования. - 1999. - № 3. - С. 225-235.
19. Костенко Н., Оссовський В. Цінності професійної діяльності (досвід соціологічного дослідження кіно). - К.: Наукова думка, 1986. - С. 28-71.
20. Огурчиков П.К. Экранная культура как новая мифология (на примере кино). – М.: ЭРА, 2007. 288 с.
21. Головаха Є., Паніна Н. Міфологія в сучасній українській культурі: соціологічний аспект// Дух і література. – 1998. - № 3-4. – С. 147-153.
22. Гуревич П. С. Социальная мифология. - М., 1983. – 175с.
23. Зубрицька Л. Міфотворення і міфотворчість у політиці// Вісник Київського національного університету. Філософія. Політологія. – К.,2004. – Вип. 63-65. – С. 135-138.
24. Кассирер Э. Техника современных политических мифов// Вестник МГУ. – 1990.-№2. – С. 56-63.
25. Кассирер Э. Иудаизм и современные политические миф// Новый круг. – 1992. -№2. – С. 186-197.
26. Леви-Строс К. Колдун и его магия// Социальная антропология. Хрестоматия /Составители В.Г. Городяненко, С.В. Легеза. Под ред. В.Г. Городяненко. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 2004. – 440 с.
27. Барт Р. Миф сегодня// Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.,1994. – 383с.
28. Юнг К. Душа и миф: шесть архепипов. – К.,1996. – 384с.
29. Элиаде М. Аспекты мифа. – М.,2000. – 149с.
30. Лосев А. Знак, символ, миф: труды по языкознанию. М., 1982. – 480с.
31. Мамардашвили М. Быть философом – это судьба// Филосовская и социологическая мысль. – 1989.- №2.- С.29-36.
32. Малиновский Б. Научные принципы и методы иссследования культурного измерения// Онтология исследования культуры. – Т.1. – М.,1997. – 727с.
33. Кессиди Ф. От мифа к логосу.Становление греческой философии – М., 1972.- 312с.
34. Кольев А. Политическая мифология: реализация социального опыта. - М., 2003. – 384с.
35. Цуладзе А. Политическая мифология. М.: Изд-во "Эксмо", 2003. - 384 с.
36. Делез Ж. Кино. М.: Ад Маргинем, 2004 . - 624 с.
37. Сорока Ю. Трансформация структур восприятия социального мира // Посткоммунистические трансформации: векторы, измерения, содержание / Под ред. О.Д.Куценко, С.С.Бабенко.- Х.- 2004.-.С. 308-327.
38. Сорока Ю. Повседневное и социологическое восприятия социальной реальности как проблема социологического образования // Зб. Наук. Праць ДонДУУ: «Соціологія управління». Серія «Спеціальна та галузева соціологія». Т.: Вип. 2 (47). Д.: 2005.- С. 112-117
39. Бурдье П. Начала: [Сборник]: Пер.с фр. / П. Бурдье. М.: Socio-Logos: Фирма "Адапт", 1994. - 287с.
40. Бурдье П. Социальное пространство и генезис «классов» // Бурдье П. Социология политики: Пер. с фр. – М.: Socio-Logos, 1993. – С. 53-97.
41. Сорока Ю. Кинодискурс повседневности постмодерна// Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків. – 2001. – С. 346-349.
42. Землянова Л. Современная американская коммуникативистика: теоретические концепции, проблемы, прогнозы. – М., 1995. – 271с.
43. Morlean-Ponty, Maurise, Le cinema et la Nouzell Psychology. – In: Sens et non-sens, Paris, Nagel, 1948. - pp. 97-122.
44. Ли Д. Увидеть невидимое: визуальная культура и визуальная антропология (Конференция по визуальности, Русская антропологическая школа, РГГУ, Москва, 26—28 ноября 2003 г.) [электронный ресурс]. Доступно на http://magazines.russ.ru/nlo/2004/66/li30.html.
45. Mulvey L. Visual and Other Pleasure. London: Macmillan,1989.- 47p.
46. Кулагина Н.В. Символ как средство мировосприятия и миропонимания. – М., 1999. – 75с.
47. Ясперс К. Общая психопатология. – М., 1997. – 1056с.
48. Соболева М. Философия символических форм Э. Кассирера. – СПб., 2001. – 152с.
49. Лосев А. Проблема символов и реалистическое исскуство. – М.,1976. – 367с.
50. Мид Дж. От жеста к символу // Американская социологическая мысль. Тексты. – М.,1996. – 115с.
51. Сорокин П. Система социологии. Социальная аналитика. – М.,1993. – Т.1.
52. Бурлачук В. Символическая реальность и социальные изменения//Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. – Харків, 2001. – С. 68-74.
53. Семихат Е. Кинорепрезентация национальной идентичности: социологический аспект анализа // Вестник Одесского национального университета. – Одесса, 2008. – С. 8-13.
54. Сорокина В. Реальность мира в кинематографе // Виртуальное пространство культуры. Материалы научной конференции 11-13 апреля 2000 г. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. С.42-45
55. Марсель М. Язык кино. М., 1959, с.20-21
56. Кракауєр З. Психологическая история немецкого кино. От Калигари до Гитлера [электронный ресурс]. Доступно на http://letitbit.net/download/ad7d68221678/psixol-istoriya-nemeckogo-kino.rar.html
57. Мифотворчество в экранной культуре как аналог социокультурной действительности. Новая мифология кинопроката // Гуманитарные и социально-экономические науки. 2007. № 6. С. 31-36.
58. Штомпка П. Визуальная социология. Фотография как метод исследования. М.: Логос, 2007. – 168 с.
59. Джадт Т. «Места памяти» Пьера Нора: Чьи места? Чья память?// Ab Imperio. – 2004. - №1. – С.44-71.
60. Полосин В. Миф, религия, государство. - М.: Ладомир, 1999 – 441с.
61. Карлейль Т. Герои, почитание героев и героическое в истории // Карлейль Т. Теперь и прежде. - М.: Республика, 1994.- 302с.
62. Вико Д. Основания Новой науки об общей природе наций: Пер. с итал.— М.;К.: REFL-book; ИСА, 1994.— 656с.
63. Сміт Е. Національна ідентичність: Пер. з англ.— К.: Основи, 1994.— 224с.
64. Комаров, Р. В. Антропологічна символіка героїчного : сутність і типологія в українському контексті // Магістеріум.Історико-філософські студії / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". - Київ : Академія, 2006. - Вип. 23. – С.25-29.
65. Иванова Е.В. К проблеме нового культурного героя в мифотворчестве ХХ века // Известия Уральского государственного университета. – 2005. - №34. – С.63-71.
66. Hall S. The work of representation // Representation: Cultural representation and signifying practices/ Ed. by Stuart Hall. London: Sage publ. The Open univ., 1997. Р. 257 [електроний ресурс] Доступно на www.unn.ru/pages/issues/vestnik/9999-0201_West_soc_2002_1(2)/29.pdf
67. Oxford English Dictionary (second edition) / Edited by John Simpson and Edmund Weiner. – Clarendon Press. 1989.
68. Вартовский М. Модели. Репрезентация и научное понимание: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1988. – 507с.
69. Сундуков Р. Дилемма социальных и культурных оснований репрезентации // Вестник ННГУ. Сер. Социальные науки. - Новгород: ННГУ, 2002. - Выпуск 1 (2). - С.221-233.
70. Современные теории дискурса: мультидисциплинарный анализ (Серия «Дискурсология»)– Екатеринбург:Издательский Дом «Дискурс-Пи», 2006. - 177с.
71. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. /Пер. с франц.- М., Касталь, 1996.- 448с.
72. Семихат Е. Теоретико-метологические основания использования концепта «репрезентация» в эмпирическом социологическом исследовании кинофильмов // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. – Харків.2007. – С. 468-474.
73. Головаха Є. Минуле, сьогодення і майбутнє українського кінематографа в дзеркалі громадської думки // Дзеркало тижня № 32 (457) 23 — 29 серпня 2003. [електроний ресурс] Доступно на
74. Лебедєв Н.Очерки истории кино СССР. [електроний ресурс] Доступно на http://bibliotekar.ru/kino/12.htm
75. Купина Н. Советская культура в современном социопространстве: трансформации и перспективы. Международная научная конференция. [электронный вариант]. Доступно на proceedings.usu.ru/mag/0063(01_$01_02-2009)/a43.pdf
76. Злобіна О., Мартинюк І., Соболєва Н., Тихонович В. Соціальний простір життя як суб'єктивна символічна реальність. – К.: Інститут соціології НАН України, 2004. – 299с.
77. Синявский А. Основи советской цивилизации. – М.: Аграф, 2002. – 464с.
78. Зудин А. Культура советского общества: логика политической трансформации // Общественные науки и современность. – 1999. - №3. – С. 59-71.
79. Кара- Мурза С.Советская цивилизация: В 2т.-М.:Алгоритм,2002. -Т. 1.- 668с.
80. Барт Р. Избранные работы: Семиотика, Поэтика. - М., 1994. – 303с
81. Коновалова Ж. Миф в советской истории и культуре. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ., 1998. – 140с.
82. Некрасова Е. Мифологические конструкции в советской культуре // Альманах кафедры философии культуры и культурологии и Центра изучения культуры философского факультета Санкт-Петербургского государственного университета. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002. - С.179-188.
83. Ворожбитова А. Официальный советский язык периода Великой Отечественной войны: лингвориторическая интерпретация // Теоретическая и прикладная лингвистика. Выпуск 2. Язык и социальная среда. - Воронеж, 2000. - С. 21-42
84. Вороніна Т. Героїзм по БАМ-івськи: конструювання біографічних наративів будівників Байкало-Амурської магістралі // Схід/Захід Випуск 11-12. Спеціальне видання . – Харків, 2008. - С. 251-264.
85. Козырева Л. К вопросу о личностной характеристике киногероев// Социальная жизнь фильма. – М., 1983. – С. 48 – 63.
86. Сандомирская И. Родина в советских и постсоветских дискурсивных практиках // Интер. – 2004. - №2-3. – С.16-26.
87. Александров Г. Епоха і кіно. - 2-е видання, доп. - М.: Політвидав. 1983. – 336 с.
88. Рондели Л. Герои фильма и проблема его популярности // Социальная жизнь фильма. – М., 1983. – С. 92 – 122.
89. Тихонович В. Україна як суб’єктивна соціальна реальність // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002.- №4. – С.134-155.
90. Волков В.О концепции практик (и) в социальных науках//Социс. – 1997. - №5. – С.9-22.
91. Ермилова Г. Постмодернизм как феномен культуры конца века // Тезаурусный анализ мировой культуры: Сб. науч. трудов. Вып. 3 // Под ред.Вл. А. Лукова. - М.: Моск. гуманит. ун-т, 2006. - С. 88-98.
92. Бауман З. Индивидуализированное общество / Пер. с англ.; Под ред. В.Л. Иноземцева.- М.: Логос, 2002. - 390 с.
93. Ги Дебор Общество спектакля. Пер. с фр. С. Офертас и М. Якубович. Ред. Б. Скуратов. Послесловие А. Кефал. М.: Издательство “Логос”, 2000. — 184 с
94. Бодрияр Ж. В тени молчаливого большинства или Конец социального.- Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2000. 95 с
95. Вельш В. "Постмодерн". генеалогия и значение одного спорного понятия. [электронный ресурс] Доступно на http://imp.rudn.ru/ffec/philos/chrest%5Cvel.html
96. Лиотар Ж.Ф. Состояние постмодерна / Пер. с фр. Н.А. Шматко. - СПб.: Алетейя, 1998. - 160 с.
97. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Пер. с англ.; Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1999. - 956 с.
98. Криллова Н. Медиакультура: от модерна к постмодерну. 2-e изд.; перераб. и доп. —М.: Академический Проект, 2006. – 448 с.
99. Марков Б. Философская антропология «после смерти человека» в России и на Западе // Вече: Альманах русской философии и культуры. СПб. - 1997. - Выпуск №9. – С. 29-35.
100. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. М.: Интрада, 1996. – 235 с.
101. Никифорова В. Мутанты: нашествие// Знамя. 2004. - №10. – С. 18-27.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300
Скачать бесплатно 22103.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.