У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Удосконалення кадрового потенціалу місцевого самоврядування в регіоні
Количество страниц 94
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2011
Бесплатно скачать 22143.doc 
Содержание ЗМІСТ

стор.
Вступ 3

Розділ 1. Політико-правові засади здійснення повноважень органами місцевого самоврядування в кадровій сфері 6
1.1. Історія розвитку та проблеми функціонування місцевого самоврядування в новітній Україні 6
1.2. Місцеве самоврядування у конституційному процесі 12
1.3. Кадровий потенціал та професіоналізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування 20

Розділ 2. Аналіз системи управління кадровим потенціалом в органах місцевого самоврядування 29
2.1. Організаційно-правове забезпечення органів місцевого самоврядування в галузі кадрової роботи 29
2.2. Характеристика структури, функцій та організації роботи кадрових підрозділів 35
2.3. Аналіз сучасного кадрового потенціалу місцевого самоврядування у Харківському регіоні, виконкомі Київської районної у місті Харкові ради 40
2.4. Аналіз системи управління кар’єрою посадових осіб місцевого самоврядування 48

Розділ 3. Шляхи удосконалення формування кадрового потенціалу органів місцевого самоврядування 54
3.1. Підготовка кадрів для органів місцевого самоврядування. та формування кадрового резерву 54
3.2. Удосконалення конкурсної політики - як складова частина підвищення ефективності діяльності посадових осіб 72
3.3. Стажування на посаді - як метод перевірки ділових якостей. Атестація, як оцінка діяльності посадових осіб місцевого самоврядування 76

Висновки 86

Використана література 88







ВСТУП
Від часу проголошення незалежності України народом було визначено нову державотворчу модель, яка спрямувала українське суспільство на побудову демократичної правової держави з правовою економікою. Втілення цієї моделі ініціювало низку реформ, насамперед у тому секторі суспільних відносин, що підлягає державному управлінню.
Актуальність теми. Сучасний етап державотворення в Україні та проведення адміністративної реформи вимагають переосмислення системи державного управління, оновлення й пристосування органів виконавчої влади в регіонах України до нових соціально-економічних і суспільних відносин. Концепція адміністративної реформи в Україні визначила основну мету – формування системи державного управління, що стане ближчою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересам.
На сьогодні Україна перебуває у трансформаційному періоді, який характеризується докорінною зміною соціальних, економічних, політичних відносин. У такій ситуації вихід нашого суспільства із системної кризи небезпідставно пов’язують з радикальною зміною системи державного управління, що потребує проведення широкомасштабної адміністративної реформи. При чому на думку багатьох фахівців, найважливішими з напрямків здійснення адміністративної реформи в Україні є:
забезпечення чіткого розподілу повноважень між гілками державної влади;
розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;
впровадження демократичних стандартів державного управління;
реорганізація управлінських структур, інструментів і методів державного управління;
удосконалення кадрового забезпечення державного управління.
Формування нової державної кадрової політики в сфері державного управління в Україні розпочалося з часу прийняття “Декларації про державний суверенітет України”, “Акта про незалежність України”. В середині 1990-х рр. з’явилися важливі Укази Президента України “Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій” і “Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців”, низка постанов Кабінету Міністрів України по їх виконанню. Важливим етапом на шляху її становлення стало прийняття у 1993 році Закону України “Про державну службу”. Ці нормативні документи заклали підґрунтя для подальшого розвитку державної служби в Україні. Між тим, вони не стали основою загальнодержавної стратегії кадрової політики у сфері державного управління та місцевого самоврядування, не визначили напрямів реформування роботи з кадрами на рівні кожного окремого органу державної влади.
Між тим, будівництво демократичної правової держави, розв’язання складних політичних та соціально-економічних проблем вимагає постійної уваги до кадрової роботи в органах державного управління. В сучасних умовах вирішення кадрових питань є однією з найактуальніших проблем державного будівництва в Україні, визначальним аспектом формування та функціонування демократичних відносин в Україні. Адже від державних службовців, їх компетенції і професіоналізму, нового мислення і вміння працювати в сучасних умовах, залежать перспективи розвитку нашої країни.
В сучасній літературі приділяється велике значення питанням реформування державної служби та стану кадрової роботи. Багато авторів в своїх книгах, статтях, монографіях звертають увагу на ці питання.
З кінця 80-х та проблема реформи державної служби набуває поширення в наукових роботах вчених А.П.Альохіна, Г.В.Атаманчука, Д.М.Бахраха, І.Л.Бачило, Ю.М.Козлова, Б.М.Лазарєва, Г.В.Мальцева, Ю.О.Розенбаума, Ю.М.Старілова та інших. В Україні цим проблемам приділяли увагу В.Б.Авер’янов, Ю.П.Битяк, С.Д.Дубенко, О.Д.Крупчан, Г.Леліков, В.Луговий, В.Маліновський, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, О.В.Петришин, С.О. Серьогін, В.В.Цвєтков та ін.
Між тим, питання впровадження методик персонал-менеджменту в діяльність органів державного управління ще не знайшли належного висвітлення у працях вітчизняних вчених.
Мета дослідження – визначення напрямів удосконалення системи добору та розташування кадрів в державній службі на основі використання сучасних технологій персонал-менеджменту.
Виходячи з мети було сформульовано такі основні завдання дослідження:
визначення теоретичних та методичних основ управління персоналом в державних організаціях;
з’ясування особливостей роботи з кадрами в органах виконавчої влади Харківської області;
аналіз стану професійного навчання державних службовців;
встановлення існуючих механізмів добору і розстановки кадрів в органах державного управління;
визначення перспективних методів роботи з персоналом на державній службі з використанням сучасних розробок персонал-менеджменту.
Об’єктом дослідження є система роботи з кадрами в державній службі.
Предметом дослідження – напрями практичного застосування сучасних форм удосконалення кадрового потенціалу місцевого самоврядування, які дозволяють підвищити ефективність діяльності.
Під час дослідження зазначених проблем в магістерській роботі використані такі методи, як аналогія, аналіз і синтез, узагальнення, порівняльний економічно–статистичний аналіз тощо. Нормативну та практичну основу дослідження складають Конституція України, чинне законодавство України, укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інші нормативні акти, що стосуються теми дослідження. В роботі також використовувалися окремі матеріали Київської районної у місті Харкові ради, Харківської облдержадміністрації.
Значимість отриманих результатів полягає у вдосконаленні існуючих методів добору і розстановки кадрів на рівні місцевих органів державної виконавчої влади. Висновки і рекомендації дослідження можуть слугувати основою для розробки Концепції законодавства України про державну службу, модернізації державної служби в України з урахуванням сучасних світових стандартів, використовуватися як у практичній діяльності органів державного управління, так і в навчальному процесі спеціалізованих державних навчальних закладах з підготовки державних службовців.
Ця магістерська робота складається з 3 розділів. У першому розділі представлені теоретико-правові засади здійснення повноважень органами місцевого самоврядування в кадрової сфері, другій розділ складається з аналізу системи управління кадровим потенциалом, та шляхи удосконалення формування кадрового потенциалу органов місцевого самоврядування представлені в третьому розділі.
З прийняттям Законів України «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», що не мають аналогів у вітчизняній правотворчій практиці, створена національна система державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. У законах легалізовані ключові поняття, що відносяться до інституту державної служби, такі як «державна служба», «служба в органах місцевого самоврядування», «посада», визначені основні принципи, на яких будується державна служба та служба в органах місцевого самоврядування в Україні. На підставі Конституції України і Закону України «Про державну службу» прийнята велика кількість нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері державної служби. На сьогоднішній день постає завдання по подальшому підвищенню ефективності функціонування державного апарату, забезпечення професіоналізму державних службовців. Безсумнівно, що подальший розвиток інституту державної служби повинен грунтуватися на накопиченому за останні роки досвіді правового регулювання і функціонування державної служби, теоретичного його осмислення, вирішенні ряду виниклих проблемних питань. Це й обумовлює актуальність даної роботи, у якій зроблена спроба розкрити основні аспекти державної служби, служби в органах місцевого самоврядування та шляхи удосконалення кадрового потенціалу.
Список литературы ВИСНОВКИ

Проблеми державної служби та кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування належать до найбільш вагомих, таких, що визначають подальшу долю української державності, тому що для втілення будь-яких політичних чи економічних перетворень потрібні відповідні інститути, органи та підготовлені кадри. Сьогодні основна увага має бути приділена вдосконаленню системи державної служби відповідно до вимог нової соціальної, політичної та економічної ситуації в Україні. Дана система повинна відповідати вимогам ефективної та досконалої роботи з кадрами з урахуванням міжнародних стандартів.
Функціонуючі зараз кадрові служби вже не відповідають новим вимогам кадрової політики. Їх діяльність часто обмежується в основному вирішенням питання прийняття та звільнення працівників, оформлення кадрової документації. Відсутня єдина система роботи з кадрами, насамперед в межах науково-обумовленого вивчення схильностей державних службовців, професійного і посадового просування робітників відповідно до їх ділових і особистих якостей. Структура кадрових служб, якісний склад та рівень оплати праці кадрових працівників не відповідає завданням реалізації активної кадрової політики. Слабка робота з кадрами – одна з головних причин неефективності системи управління органами виконавчої влади.
Загалом, можна відзначити, що основними характерними ознаками кадрової системи України сьогодні є:
нестабільний склад управлінських кадрів, порушення спадкоємності в роботі;
непрозорість діяльності органів державної влади в роботі з кадрами;
недосконала система професійного навчання кадрів та недостатнє ресурсне забезпечення цього процесу;
не престижність державної служби (низький рівень соціальної мотивації та соціального захисту державних службовців);
відсутність цілісної системи кадрової роботи на рівні держави;
немає належного громадського та державного контролю за діяльністю персоналу органів виконавчої влади, критеріїв та механізму об’єктивної оцінки їх роботи.
Управління людськими ресурсами включає в себе усі функції, пов’язані з: плануванням кар’єри, залученням, добором, соціалізацією, професійним розвитком, оцінюванням показників діяльності, оплатою праці, мотивацією, підтримкою робочих відносин з метою максимального використання людського потенціалу. Проте сьогодні в органах державного управління відсутні відділи які б займались плануванням кар’єри службовця, розробкою системи підвищення кваліфікації державних службовців, проведенням аналізу роботи відділів та службовців даної установи.
Отже ефективне управління персоналом в багатьом залежить від стану кваліфікації, підготовки кадрів, професіоналізму, державних службовців, які відповідають за кадрову роботу в організації.
Кадрова служба установи системи державної служби повинна забезпечувати стабільність колективу, сприяти поліпшенню показників роботи організації та створенню відповідної соціальної обстановки. Як свідчить проведений аналіз, система роботи державних служб, та зокрема з кадрами, в Європейських країнах почав суттєво змінюватися з 80-х років. Було проведено ряд реформ щодо впровадження методик менеджменту в. Сучасна системи державної служби Європейських країнах суттєво відрізняється від тієї, що існує сьогодні в Україні. Характерними ознаками цієї системи є:
стабільний склад державних службовців (забезпечення фінансових премій та стабільної роботи для тих, хто досяг особистих чи організаційних цілей діяльності);
постійне удосконалення механізму розподілу обов’язків, чітке визначення відповідальності та контролю; економія, дієвість, ефективність та якість це основні ознаки управлінської діяльності;
престижність державної служби (високий рівень соціальних гарантій та соціальний захист посадовців);
наявність чітких критеріїв оцінки діяльності, залежно від типу послуг (використання критеріїв оцінювання діяльності включає функції менеджменту, які йдуть далі простого моніторингу і включають в себе прийняття рішень, контроль і навіть забезпечення звітності).
Виходячи з проведеного можна запропонувати такі напрями вдосконалення системи роботи з кадрами в державній службі:
реорганізація кадрових служб (сучасне управління персоналом не адекватне поняттю роботи з кадрами, потрібно створити такі кадрові служби, які, крім відомих класичних задач адміністрування кадрів, виконували б також основну стратегічну концепцію по керівництву організацією);
створення банку даних про психологічні типи працівників (це дозволить належно визначити сумісність людей, а також допоможе формувати найбільш стійкі колективи з оптимальним соціально психологічним кліматом та високою працездатністю);
розробка нового мотиваційного механізму (який поставить державного службовця перед необхідністю постійного оновлення своїх професійних знань, вмінь та навичок);
встановлення чіткого та прозорого механізму зв’язку між висновками атестаційної комісії (рівнем кваліфікації, компетенції, діловими якостями, освітою) та службовим просуванням і рівнем заробітної плати.
Ці та інші заходи повинні служити досягненню основної мети – створенню в Україні дійсно стабільної, політично незалежної, професійної державної служби, яка спроможна ефективно та результативно формулювати політику щодо суспільного розвитку та надавати гарантовані державою послуги населенню.





ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України. К.: Видавництво “Право”. Українська Правнича Фундація. – 1996. – 54 с.
2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
3. Закон України “Про державну службу” //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
4. Закон України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
5. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування ” від 13.07.01р. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
6. Проект Закону України „Про державну службу” від 28.04.2005р.
//http: //www.it2b.ru/it2b2.view3.page5.html.
7. Указ Президента України “Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб ” від 30 травня 1995 року №398. //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
8. Указ Президента України “Про затвердження Положення про Українську Академію державного управління та її загальної структури” від 02.08.95 р. № 682/95.
9. Указ Президента України. “Про створення Львівського, Одеського і Харківського філіалів Української Академії державного управління” від 11 вересня 1995 р. № 824 . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
10. Указ Президента України. “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня 1998 р. № 810/98 . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
11. Указ Президента України. "Про Концепцію державної регіональної політики" від 25 травня 2001 р. № 341. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
12. Указ Президента України. "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні" від 30 серпня 2001 р. №1194. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
13. Указ Президента України. "Про Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування" від 28 жовтня 2002 р. №44 . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
14. Указ Президента України. " Положення про Фонд сприяння місцевому самоврядуванню" від 5 травня 1996 р. №306/96. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
15. Розпорядження Президента України “Про Програму організації навчання голів, заступників голів, керівників структурних підрозділів районних державних адміністрацій, осіб з їх кадрового резерву та голів і заступників голів районних рад” від 9 січня 1999 р. № 4/99 – рп. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
16. Розпорядження Кабінету Міністрів "Про заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики" від 13 вересня 2001 р. №437-р. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
17. Указ Президента України. "Про заходи щодо виконання Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування" від 13 березня 2002 р. №123-р. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
18. Указ Президента України. "Про схвалення Концепції Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування" від 25 липня 2002р. №416-р. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
19. Постанова Кабінету Міністрів України “Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб” від 30 травня 1995 р. № 398. //Вісник державної служби України.- 1995.- № 1. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
20. Постанова Кабінету Міністрів України “Про центри підвищення кваліфікації державних службовців і керівників державних підприємств, установ і організацій” від 19 лютого 1996 р. № 224.//Вісник державної служби України.- 1996.- № 2. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
21. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Порядок прийому до вищих закладів освіти на навчання за освітньо–професійними програмами підготовки магістрів державного управління” від 16 травня 1996 року № 533. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
22. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про ранги посадових осіб ” від 04липня 2001 р. 42/3721. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
23. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій” від 8 лютого 1997 р. № 167. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
24. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування" від 24 жовтня 2001 р. № 1386. . //http: //wwwzakon/rada/gov/ua/
25. Авер’янов В.Б. Як надавати управлінські послуги.// Людина і влада. – 2000. - № 3-4. – С.28 - 35.
26. Альшевська Н.К. Кар’єри як соціальний феномен: сутність, ознаки, технологія побудови.// Соціологія: теорія, методи, маркетинг.– 2000. – №2. – С. 106-112.
27. Біленчук О.П., Кравченко В.В. Місцеве самоврядування в Україні. - К.: "Ін Юре", 2000. – 231с.
28. Боса Н.М. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування: взаємодія і протиріччя // Зб. наук. праць Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – 2000. – Вип. 2, ч. 2. – С. 29-36.
29. Бичек В.С. Співвідношення функцій державного управління та місцевого самоврядуваня в управлінні територіями в Україні // Зб. наук. праць Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – 2000. – Вип. 2, ч. 3. – С. 9-14
30. Войтович Р.К. Ідеологія, технологія та стиль кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування в Україні.// Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – Вип.2. – ч.1. – 150с.
31. Воронько О.Д. Державна кадрова політика України: її формування та принципи.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 4. – С.10-12
32. Гардиан М.В. Высокая квалификация специалиста – путь к успеху реформ.// Проблемы теории и практики управления. – 1999. - №1. – С.101-104.
33. Гонціаж Я.Р. Розвиток державної служби в Польщі.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - №. 3. - С.56.
34. Граб В.К, Кампо В.К, Клебан С.К. Конституційна реформа: проблеми правових засад місцевого самоврядування.// Віче. - 2003. - №6. - С. 11-20.
35. Державне управління: теорія і практика./ За заг. ред. д.ю.н. проф. Авер’янова В.Б. – К.: Юрінком Унтер.- 2004. – 340с.
36. Дробуш І.Р. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади // Право України.- 2001.- № 10.- С. 20-24.
37. Дубінін Е.Д. Десять років - історії мить: [Пробл. розв. місц. самоврядування] // Голос України.- 2002.- 2 квіт.- С. 10-13.
38. Іщенко О.А. Актуальні питання розвитку місцевого самоврядування на сучасному етапі.// Вісник. - 2003. - № 2. - С. 5-10.
39. Кириченко Л.Н. Народовладдя і місцеве самоврядування в Україні // Право України.- 2001.- № 6.- С. 99-101.
40. Коваленко С.К. Критерії ефективності управлінської праці в умовах інституціональних трансформувань.// Економіка України. – 1999. - №7. – С.52-58.
41. Коваленко С.С., Харченко І.Е. Ефективні методи управління колективом – важлива складова державної влади. // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. – Вип.1.- С.237 – 241.
42. Колесник Я.П. Проблема реформування виконвчих органів місцевої влади // Зб. наук. праць Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України.- 2002.- № 1.- С. 228-234.
43. Коломієць О.С. Стажування як система управління: створення, розвиток, перспективи.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1998. - № 2 - С.13-16.
44. Коротков Э.М. Концепция менеджмента: Учебное пособие. – М.: Де-Ка, 1996. – 365с.
45. Косик С.Р. Розвиток місцевого самоврядування в Україні // Економіка. Фінанси. Право.- 2002.- № 4.- С. 32-33.
46. Кравчук Л.М. Адміністративна реформа в Україні: стан і перспективи// Вісник Української академії державного управління при Президентові України.- 1998.- № 1. – С.98-101
47. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1999. – 257с.
48. Крюгер І.К. Кадровий менеджмент - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 435с.
49. Леліков Г.І., Оболенський О.Ю. Державно – політичні та соціально – економічні аспекти боротьби з корупцією.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1998.- № 2 - С.95-99.
50. Литвиненко І.О. Організаціно-правові форми і методи діяльності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України.- 2001.- №2,Ч. 2.- С. 27-32.
51. Луговий В.І. Адміністративна реформа в Україні і політична культура// Вісник Української академії державного управління при Президентові України.- 1998.- № 2 – С.236-241.
52. Луговий В.І. Реформування системи підготовки управлінських кадрів.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.- 1998.- № 1- С.89-93.
53. Луговий В.І Інтелектуальні ресурси місцевого та регіонального розвитку. // Іноваційний механізм та регіональний розвиток. - 2003. – С. 86-92.
54. Мальчук Ю.І. Інтелектуальне та кадрове забезпечення місцевого та регіонального розвитку.// Ііноваційний механізм та регіональний розвиток. - 2003. - С. 323-333
55. Мельников О.Ф. Проблеми підготовки кадрів державної служби і місцевого самоврядування: історичний досвід і сучасність.// Актуальні проблеми державного управління. - 2000. -№ 1. – С.58-69.
56. Мельников О.Ф. Системний підхід до аналізу потреб у професійному навчання.// Актуальні проблеми державного управління. - 2001. -№ 1. – С. 110-113.
57. Митько С. Удосконалення структури, форм і методів державного управління- об’єктивна необхідність.// Командор. – 1997. - № 3-4. – С. 6-9.
58. Мяловицька Н.П. Проблеми удосконалення законодавства про місцеве самоврядування.// Збірник наукових праць. - 2003. - вип.2 - ч.2 - С. 184-185.
59. Назимко П. Досвід та проблеми підвищення кваліфікації державних службовців.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1998. - № 3. – С. 21-28.
60. Назимко П.К. Удосконалення системи підвищення кваліфікації кадрів.// Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – Вип.2 –ч.3. - С. 66-70.
61. Наукові засади реформування державної служби в Україні: наукова доповідь./ За заг. ред. проф. В.Б.Авер’янова. – К.: Юрнаукацентр, 2000 – С.89.
62. Нескромний О.М. Місцева рада вирішила: [Практика підготовки та прийняття рішень місц. радами] // Віче.- 2000.- № 8.- С. 86-96.
63. Нижник Н.М. Механізм порівняльної оцінки та добору кадрів у системі державного управління.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 2 - С.21-26.
64. Нижник Н. Правове регулювання підвищення кваліфікації державних службовців в Україні.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 2 - С.46-52.
65. Ноздрачев А.С. Государственная служба: Учебник для подготовки гос. служащих. – М.: «Статут», 1999. – 592с.
66. Оболенський О.Ю. Державна служба України: реалізація системних поглядів щодо організації та функціонування.// Актуальні проблеми державного управління. - 2001. -№ 1 - С.88-91.
67. .Оболенський О.Ю. Напрями підвищення ефективності державної служби в місцевих органах влади // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України.- 2001.- №2,Ч.1.- С. 46-51.
68. Одинцова Г.Я. Управління діловою кар’єрою державних службовців.// Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – Вип.2 – ч.1. – С.186-187.
69. Опанасюк Г.О. Підготовка державних службовців як соціальна проблема.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 1. – С.251-258.
70. Опанасюк Г.О. Підготовка кадрів для органів місцевого самоврядування Польщі.// Актуальні проблеми державного управління. - 2000. - № 1. – С.83-90.
71. Плаксій Л.В. Вивчення реальних потреб у професійній майстерності державних службовців – визначальний етап у підвищенні їх кваліфікації.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 3 - С.45-48.
72. Плаксій Л.В. Задоволення потреб у навчанні – нагальна потреба держави, установи, індивіда (державного службовця).// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 2.- С.71-74.
73. Полтавський В.С. Система службового просування державних службовців у Франції. (80-90 рр.).// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2001. - № 1. – С. 52-57
74. Понеділко В.О. Особливості вибору форм і методів навчання в системі підвищення кваліфікації державних службовців.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 2. - С.9-12.
75. Пухтиньский Н.П. Журнал Верховної Ради України „ВІЧЕ”
http://www.viche.info
76. Протасова Н.О. Особливості процесу навчання в системі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 2 .- С.57-59.
77. Рачинський А.П. Професіоналізм – як основа діяльності державних службовців. // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 2. - С.25-27.
78. Рахімколов Е.М. Місцеве самоврядування і його ресурсні можливості // Віче.- 2002.- № 6.- С. 39-40.
79. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи./ За ред. Цвєткова. – К.: Оріяни, 1998. – 248с.
80. Серьогін С.К. Кадрові проблеми адміністративної реформи. Системний підхід до керівництва організацією: функція мотивації.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1998. - № 1. - С.41.
81. Серьогін С.О. Організація кар’єри державного службовцяяк засіб попередження і запобігання корупції.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 4. - С.34-37.
82. Система підготовки державних службовців у зарубіжних країнах./ Пер. з англ. Ю.Д.Полянського. – К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президентові України, 2000. – 229с.
83. Стеченко Д.М. Управління реґіональним розвитком. – К.: Вища школа, 2000. – 284с.
84. Телешун С.С. Структурні елементи вертикалі політичної влади і державного управління та органи місцевого самоврядування // Право України.- 2001.- № 6.- С. 28-31.
85. Ткачук А.Р., Роберт А.Т., Тревор Б.М. Місцеве самоврядування. Світовий досвід. - К.: "З[55].аповіт", 1998. – 202с.
86. Толстоухов А.Я., Яцуба В.О. Актуальні проблеми регіональної політики та місцевого самоврядування в умовах здійснення адміністративної рефформи в Україні.// Вісник. - 1999.№3. - C.5-10
87. Турчинов А.И. Професионализация и кадровая политика: проблемы развития теории и практики. – М.: психолого-социальный институт, Флинт, 1998. – 321с.
88. Тюрина И.О. Кадровый менеджмент: процесс отбора персонала.// СОЦИС. – 2000. - №4. – С. 22-31.
89. Уткін Є.Я. У пошуках ефективних підходів оновлення управлінської еліти.// Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – Вип.2 – ч.3. - С.25.
90. Черемис А.О., Ліпенцев А.В. Проблеми кадрового забезпечення державної служби.// Актуальні проблеми державного управління. - 2000. - № 1. – С.74-82.
91. Чернецька Г.С. Службова кар’єра державного службовця.// Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – Вип.2 – ч.3. - С. 166-173.
92. Шаповал В.С. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право України.- 2002.- №3.- С. 48-54.
93. Шпак О. Стабільна влада - процвітаюча держава // Вінниччина.- 2002.- 1 2лип.- С. 2.
94. Штефан О.С. Стажування на посаді – складова реформування державної служби в Україні.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 3 – С.64-67.
95. Шубенко А.К. Концептуальні підходи до розвитку навчання і управлінської підготовки кадрів.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 3 – С.46-49.
96. Яковенко О.С. Сучасна кадрова політика: реґіональний аспект.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2005. - № 2 - С.82-85.
97. Яцюк В.П. Принцип підвищення кваліфікації державних службовців в Україні.// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2005. - № 4. – С. 29-37.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300
Скачать бесплатно 22143.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.