У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ З ДЦП
Количество страниц 67
ВУЗ Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
Год сдачи 2010
Содержание Зміст.

Вступ.
1. Дитячий церебральний параліч (ДЦП): медико-психологічні проблеми.
1.1. Визначення дитячого церебрального паралічу та причини його виникнення.
1.2. Ранні ознаки ДЦП.
1.3. Типи дитячого церебрального паралічу та можливості його лікування.
1.4. Попередження фізичних вад у дітей з ДЦП.
1.5. Реабілітація та соціально-трудова адаптація дітей з ДЦП.
2. Експериментальне дослідження інтелектуальних та особистісних особливостей підлітків з ДЦП, які навчаються в масових школах.
2.1. Характеристика вибірки.
2.2. Методи та методики дослідження.
2.3. Результати дослідження та їх аналіз.
2.4. Рекомендації щодо проведення консультативної роботи з батьками, які мають дітей-інвалідів з ДЦП.
3. Висновки.
Література.








Вступ.

Тема нашої дипломної роботи – “Особливості консультативної роботи шкільного психолога з батьками, які мають дітей-інвалідів з ДЦП”.
Вибір теми обумовлений як нашим особистим інтересом до цієї проблеми, так ї можливістю використання результатів дослідження в практичній діяльності психолога в системі освіти.
Актуальність теми пов’язано з тим, що сьогоденний стан просвітницької, реабілітаційної та лікувальної роботи з дітьми-інвалідами та їх батьками вимагає на покращання. Деякі фахівці з реабілітації, лікарі, вчителі не думають про дитину у цілому, не враховують обста¬вини, у яких дитина живе, грошові проблеми, можливості родини. У результаті їх рекомендації стають нереальними та непотріб¬ними, а іноді навіть наносять шкоду. Вони роблять спробу підігнати ди¬тину під свою схему, замість того, щоб у своїй праці виходити з потреб та умов, у яких дитина живе. Значна частина ро¬боти з реабілітації та лікування дітей-інвалідів з ДЦП може та повинна проводитися висококваліфікованими фахівцями у їх рідному будинку за підтримкою родини, сусідів та друзів та в межах загальноосвітньої середньої школи, якщо дитина-інвалід може за медичними показниками вчитися в умовах масової школи.
Саме психологи (в тому числі, й шкільні психологи) могли б допомогти батькам дітей-інвалі¬дів зрозуміти основні принципи спілкування з такими дітьми та позбавити їх від розповсюдження помилок.
Цю тему було досліджено в працях Н.А.Бєлої, В.І.Довганя, М.Р. Могендовича, В.В. Ніколаєвої, О.І..Новікової, Г.П.Полякової, Н.І.Попової, Н.С.Родіонової, Д.М. Табєєвої, Н.Б.Темкіна, К.С.Тернового, А.Є.Штернгерца, L.Konig, J.Wancura та інших.
Менш досліджено такі аспекти проблеми: психологічні проблеми у родинах, де є дитина-інвалід з ДЦП; застосування досвіду закордонних колег з лікування та реабілітації дітей-інвалідів з ДЦП, особливо на ранньому етапі розвитку захворювання і т.і.
У зв’язку з цим визначаються об’єкт та предмет нашого дослідження.
Об’єкт дослідження: консультативна робота шкільного психолога.
Предмет дослідження: консультативна робота шкільного психолога з батьками, які мають дітей-інвалідів з ДЦП.
Мета дослідження: визначити за допомогою психологічних методик інтелектуальні та особистісні особливості дітей-інвалідів з ДЦП, які навчаються в масових школах, та скласти рекомендації для їх батьків щодо можливостей покращання внутрішньосімейної та шкільної ситуації.
Задачі дослідження:
1. Вивчити та проаналізувати сучасну психолого-педагогічну літературу з проблеми медико-психологічної характеристики дитячого церебрального паралічу.
2. Дослідити за допомогою загально прийнятих психодіагностичних методик інтелектуальні та особистісні особливості підлітків з ДЦП, які навчаються в масових школах.
3. Проаналізувати частоту та зміст звернень батьків, які мають дітей-інвалідів з ДЦП, до психолога системи освіти.
4. Надати рекомендації щодо особливостей консультативної роботи шкільного психолога з попередження та подолання проблем, що виникають у батьків, які мають дітей з ДЦП.
Гіпотеза дослідження: якщо шкільний психолог з самого початку буде проводити систематичну консультативну роботу з батьками дітей-інвалідів з ДЦП, які навчаються в масовій школі, то це дозволить їм та таким дітям запобігти багатьох внутрішніх, міжособистісних, шкільних та сімейних проблем.
Наукова новизна та практична цінність роботи обумовлена вибором об`єкту дослідження та тим, що її результати можуть бути використані в практичній роботі психолога в системі освіти і служити підставою для складання їм власних програм консультативної та психокорекційної роботи з дітьми-інвалідами з ДЦП та їх батьками.
Експеримент та апробація наслідків дослідження було проведено на базі консультативного центру асоціації інвалідів з дитинства та ба¬тьків дітей-інвалідів Комінтернівського району м. Харкова.
Структура роботи: робота складається із вступу, теоретичної та експериментальної глав, висновків, списку використаної літератури в кількості 75 примірників.
Список литературы Закінчення.

«Небезпечно, - вважав Паскаль, - дуже ясно давати відчути людині її великий та тісний зв’язок людини із твариною, не вка¬зуючи у той же час на її велич. Однаково небезпечно навіювати людині лише поняття тої величі, не вказуючи на її найнижчі сторони. Ще небезпечніше залишати людину у нерозумінні відносно того чи іншого. Але дуже корисно примушувати людину одночасно мати на увазі і те й інше».
Не було однозначно поганих епох або однозначно гарних. У всі часи існують свої складнощі та труднощі, частина їх лікві¬дується, але їх місце займають інші.
У всі часи були погані родини та були гарні родини. Треба, щоб гарних сімей було значно більше, ніж поганих. Якщо цього не буде, тоді ніщо вже не відновить спотворені душі дітей. Головне не те, що хвора дитина або здорова, а щоб молоді люди замислю¬валися над своєю поведінкою.
Як підготувати дитину до школи, потім буде видно вплив на її самопочуття до навчання. Виховання починається не з мо¬менту, коли дитині треба йти до школи, а задовго до цього, з моменту її зачаття.
Знаючи, що можна очікувати від дитини-інваліда, а до того ж - з неблагополучної родини, батьки, лікарі, вчителі повинні скоріш подолати недолік у поведінці та характері дитини, ба¬жано ще до школи. Дошкільнята - як віск, підігрівши який, тобто, роблячи ласку, від дитини можна домогтися дуже багато. Переро¬бити її поведінку також легше, ніж у значно старшому віці. Тому якщо буде співробітництво між дошкільними та шкільними за¬кладами, якщо вчителі, батьки та лікарі разом візьмуться за ви¬правлення таких дітей, буде велика користь.
Щоб засвоювати нову інформацію, та ще почати навчатися, ди¬тина повинна мати не лише підручники, кваліфікованих викладачів і т. ін., не лише повинна постійно збільшувати свій інтелекту¬альний досвід, розширюючи свій кругозір, не лише повинна вихо¬вуватися гармонійними та грамотними батьками, а з їх допомогою та з допомогою засобів масової інформації постійно тренувати свій розум, - вона повинна ще й психофізично бути готовою до за¬своєння шкільної програми.
Розум дитини буде інтенсивно розвиватися не лише тоді, коли дитина отримує необхідний обсяг інформації, але особливо тоді, коли ця інформація падає на грунт, який здатний засвоїти цю інформацію, тобто дитина повинна бути психологічно так високо розвинута, щоб ця інформація йшла їй до ладу.
Дуже багато дітей, яких відправляють навчатися у інтернат за їх захворюванням, та діти замість того, щоб ставати пов¬ноцінними людьми розуміють, що вони не такі, як усі.
Сьогодні, завдяки суспільним організаціям, освіта для ін¬валідів стала більш доступна, але дуже часто їх принижують вчи¬телі. За кордоном кожний учень - особистість, до якої шукають підходи, виявляють їх потенціал та їх геніальність, а в нашій країні намагаються хвору дитину запитувати, вимагаючи вико¬нання повної програми, показуючи, що вона не може знаходитися серед здорових дітей, принижуючи батьків у очах дитини.
Коли батьки починають усвідомлювати, що вони самі винні у виникненні або провокуванні психологічних проблем у дитини, вони міцно замислюються над своєю поведінкою та змінюють її. І егоїзм, і боротьба самолюбств та амбіцій, легковажне відношення до сімейних обов’язків відступають на задній план. Люди стають розумнішими, починають більше уваги приді¬ляти дітям. А тоді й психологічні проблеми дітей якось вирі¬шуються, тому що діти зна¬ють, що у них є рідна домівка, є люблячі та мудрі батьки, які завжди зрозуміють, вибачать та підбадьорять.





Література.

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологи.. – Брест, 1993.
2. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М., 1997.
3. Александров А.А. Современная психотерапия. – СПб., 1997.
4. Александровский Ю.А. Глазами психиатра. - М., 1977.
5. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. – М., 1993.
6. Антонов В.В. Искусство быть счастливым. – Л., 1984.
7. Батманова В.В. Результаты применения иммунодепрессантной тера¬пии у детей с нейрогенной сенсибилизацией, перенесших че¬репно-мозговую родовую травму. – В кн.: Актуальные во¬просы неврологии и нейрохирургии новорожденных. Новокуз¬нецк, 1980 , с. 19-22.
8. Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу. - М., 1980.
9. Беляев Г.С., Лобзин В.С. и др. Психогигиеническая саморегуляция. – Л., 1997.
10. Беляускайте Р.Ф. Рисуночные пробы как средство диагностики развития личности ребенка. // Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога. М., 1988.
11. Богданович Л.А. Записки психиатра. - М., 1956.
12. Большаков А.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. – СПб., 1994.
13. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. – К., 1997.
14. Бортфельд С.А. Двигательные нарушения и лечебная физкуль-тура при детских церебральных параличах. - Л., 1971.
15. Бортфельд С.А., Городецкая Г.Ф., Рогачёва Е.И. Точечный мас-саж при детских церебральных параличах. - М., 1979.
16. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М., 1998.
17. Бурменская Б.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование: проблемы психического развития детей. – М., 1990.
18. Буянов М.И. Ребёнок из неблагополучной семьи. - М., 1988.
19. Вернер Д. Реабилитация детей - инвалидов. - М., 1997.
9. Вогралик В.Г., Вогралик М.В. Иглорефлексотерапия. - Горь¬кий, 1978.
20. Гаава Лувсан. Очерки методов восточной рефлексотерапии. -Но¬воси¬бирск, 1980.
21. Гарбузов В.И., Захаров А.И., Исаев Д.Н. Неврозы у детей и их лече¬ние. - Л., 1971.
22. Групповая психотерапия / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – М., 1990.
23. Губачев Ю.Н. и др. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патологии человека. – Л., 1976.
24. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1987.
25. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. – К., 1989.
26. Драпкин Б.З. «Терапия радостью» – сущность детско-подростковой психотерапии // Материалы 7-го Всесоюзного съезда невропатологов и психиатров. Т. 3. – М., 1981.
27. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. – Л., 1986.
28. Жаботинский Ю.М., Иоффе В.И. Экспериментальные аллергиче¬ские демиелинизирующие заболевания нервной системы. – М. - Л., 1975.
29. Железняк Л.С., Карвасарская И.Б. Опыт включения детей с проблемами развития в состав психотерапевтических групп // Обозрение психотерапии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 1993. № 1.
30. Жуковская Е.Д., Польской В.В. Некоторые данные о патогенезе и об оценке возможностей компенсации нарушенных моторных функций у детей с церебральными параличами . – В кн . : Тр. Всесоюз. симпо-зиума " Компенсаторные и адаптивные процессы в ЦНС". Иркутск, 1977, с. 43-44.
31. Жуховицкий М.С., Штеренгерц А.Е. Лечебная гимнастика при па¬ра¬ли¬тических заболеваниях у детей : Метод. письмо АМН СССР. - М., 1966.
32. Забрамная С.Д. Знаете ли Вы нас? Хотите ли помочь нам? / Материалы для практической работы с детьми. – М., 1993.
33. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. - Л., 1982.
34. Земска М. Семья и личность. – М., 1986.
35. Игры, обучение, тренинг, досуг / Под ред. В. Петрусинского – М., 1994.
36. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Половое воспитание и психогигиена пола у де¬тей. - Л., 1979.
37. Казакова Е.И. Технология проектирования личностных достижений: Методические материалы. – СПб., 1994.
38. Карабанова О.А. Игра в коррекции психического развития ребенка. – М., 1997.
39. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. – М., 1985.
40. Карвасарский Б.Д., Ледер С. Групповая психотерапия. – М., 1990.
41. Клюева Н.В. Программа социально-психологического тренинга для педагогов (руководство для ведущего группы). – СПб., 1992.
42. Ковалёв В.В. Психиатрия детского возраста. - М., 1979.
43. Ковалёв И.В., Сергеев Б.В. Введение в иммунофармакологию. - Ка¬зань, 1972.
44. Консторум С.И. Опыт практической психотерапии. – М., 1982.
45. Копьев А.Ф. Индивидуальное психологическое консультирование в контексте семейной терапии // Вопросы психологии, 1986, № 4.
46. Коркина М.В. Дисморфомания в подростковом возрасте. - М., 1984.
47. Кулаков С.А. Психопрофилактика и психотерапия в средней школе. – СПб., 1996.
48. Лабунская В.А. Невербальное поведение. – Ростов н/д, 1986.
49. Лебединский М.С. Очерки психотерапии. – М., 1971.
50. Леви В.Л. Нестандартный ребёнок. - М., 1983.
51. Леви Д.А. Семейная психотерапия. История, теория, практика. – СПб., 1993.
52. Леонгард К. Акцентуированные личности /Пер. с нем. К., 1981.
53. Либих С.С. Социально-психологические проблемы семьи. – Л., 1979.
54. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. 2-е изд. - Л., 1985.
55. Лусканова Н.Г. Пути психологической коррекции аномалий развития личности // Здоровье, развитие, личность. – М., 1990.
56. Макаров В.В. Беседа как основной путь понимания и воздействия. – Красноярск, 1995.
57. Макшанов С.И., Хрящев Н.Ю. Психогимнастика в тренинге. – СПб., 1996.
58. Марасанов Г.И. Методы моделирования и анализа ситуации в социально-психологическом тренинге. – Киров, 1994.
59. Меерсон Ф.З. Адаптация. стресс и профилактика. – М., 1981.
60. Морле С. и др. Методы когнитивной терапии и тренинга социальных навыков. – СПб., 1996.
61. Новикова Е.Ч., Полякова Г.П. Инфекционная патология плода и ново¬рождённого. - М., 1979.
62. Папп П. Семейная психотерапия и ее парадоксы. – М., 1998.
63. Петров Р.В. Иммунология и иммуногенетика. - М., 1976.
64. Психическое состояние и эффективность деятельности. – М., 1983.
65. Семёнова К.А., Жуковская Е.Д. К обоснованию некоторых мето¬дов восстановительной терапии в ранней и начальной резиду¬альных ста¬диях детского церебрального паралича. – Журн. нев¬ропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова, 1973, т.23, вып. 3, с. 371-377.
66. Семёнова К.А., Махмудова Н.М. Медицинская реабилитация и со¬ци¬альная адаптация больных детским церебральным парали¬чём. - Таш-кент, 1979.
67. Семёнова К.А., Штеренгерц А.Е., Польской В.В. Патогенетиче-ская восстановительная терапия больных детским церебральным парали-чём. - К., 1986.
68. Справочник по психиатрии. 2-е изд. - М., 1985.
69. Табеева Д.М. Руководство по иглорефлексотерапии. - М., 1980.
70. Тыкочинская Э.Д. Основы иглорефлексотерапии. - М., 1979.
71. Усова М.К., Морохов С.А. Краткое руководство по иглоукалы-ванию и прижиганию. - М., 1974.
72. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. - М., 1978.
73. Штеренгерц А.Е. Лечебная физкультура при паралитических за-боле¬ваниях у детей и подростков. - К., 1972.
74. Штеренгерц А.Е. , Галина И.В. Лечение и реабилитация детей с це¬ребральными параличами на бальнеогрязевом курорте. - К., 1977.
75. Ягодка П.Н. Жизнь в мире неведомого. - М., 1970.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.