У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ КРАЇНИ
Количество страниц 117
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2011
Содержание ЗМІСТ


стор.
Вступ 4
1. Теоретичні основи статистичного вивчення трудового потенціалу країни 7
1.1. Соціально-економічна сутність та структура трудових ресурсів 7
1.2. Система економіко-статистичних показників трудових ресурсів 12
1.3. Механізм формування та регулювання трудових ресурсів 26
Висновки до розділу 1 41
2. Статистичне дослідження трудових ресурсів країни 42
2.1. Техніко-економічна характеристика відділу статистики Зміївського району Харківської області 42
2.2. Статистична оцінка працездатності та стану економічно активного населення 45
2.3. Прогнозування та моделювання показників трудового потенціалу 59
Висновки до розділу 2 66
3. Удосконалення статистичних методів оцінки трудових ресурсів 67
3.1. Теоретична модель відтворення трудових ресурсів країни 67
3.2. Моделі оцінки людського капіталу як фактору економічного розвитку 74
3.3. Багатомірний аналіз трудових ресурсів України 90
Висновки до розділу 3 102
4. Охорона праці 104
4.1. Аналіз санітарно–гігієнічних умов праці у відділі статистики Зміївського району 104
4.2. Техніка безпеки 107
4.3. Пожежна безпека 108
4.4. Висновки та пропозиції 109
Висновки до розділу 4 110
Висновок 111
Список використаних джерел 115






ВСТУП

Найбільш важливим елементом продуктивних сил i головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення вiд якості трудового потенціалу.
Людські ресурси – специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів підприємства. Як фактор економічного розвитку людські ресурси – це робітники, які мають професійні навички, знання і можуть використовувати їх в трудовому процесі. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці і розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення і зайнятості.
Специфіка людських ресурсів порівняно з іншими чинниками економічного розвитку полягає в тому, що, по-перше, люди не лише створюють, а й споживають матеріальні та духовні цінності; по-друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; по-третє, науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.
Однією з передумов успішного економічного розвитку як на макрорівні, так і мікрорівні є врахування інтересів людей у будь-яких діях. Без такого врахування не можна досягти підвищення ефективності в широкому розумінні.
Трудові ресурси – це населення, яке здатне до праці за віком і станом здоров'я. Основну частину трудових ресурсів складає чисельність населення в працездатному віці.
Трудові ресурси показують собою добуток чисельності працездатного населення на кількість законодавчо установленого робочого часу при суспільно нормальному рівні інтенсивності праці. Щоб краще зрозуміти категорію трудових ресурсів, необхідно співвіднести її з поняттям “робоча сила”. По визначенню К. Маркса і доповненню А. Маршала, робоча сила, або здібність до праці, є сукупність фізичних, розумових і моральних сил людини, котрі використовуються у виробництві життєвих благ.
Значні дослідження в області праці належать французькому фізіократу Жаку Тюрбо, який заложив наукову основу аналізу заробітної плати найманих робітників з врахуванням мінімуму коштів до існування. З його точки зору, розмір заробітної плати робітника визначається конкуренцією між особами найманих професій на ринку праці.
З кінця ХІХ ст. посилюється увага до питань організації праці. Альфред Маршал вважав заробітну плату винагородою за труд, розглядаючи її в якості стимулу для подальшої роботи. Значний вклад в обґрунтованість організації праці внесли американські інженери Ф.У. Тейлор і Ф.Б. Гильберт.
На сьогоднішній день існує декілька підходів до визначення категорії трудових ресурсів. Цей термін був введений у практику планування на початку 20-х років XX століття і використовувався як планово-навчальний показник, що характеризує кількість ресурсів праці. Як економічна категорія, трудові ресурси зустрічаються в науковій літературі з кінця 1950-хроків. Так, М. Горілов [5] визначає трудові ресурси як економічну категорію, яка відноситься до населення, що володіє фізичною й інтелектуальною здатністю до праці відповідно до встановлених державою умов відтворення робочої сили. Г. Слезингер [9] визначає трудові ресурси як частину населення країни з фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями, що необхідні в народному господарстві. При цьому чисельність трудових ресурсів характеризує потенційну масу живої праці, яким володіє суспільство в даний момент часу для задоволення своїх потреб.
Категорія "трудовий потенціал" з'явилася в соціально-економічній літературі порівняно недавно. Раніше в теорії і практиці був розповсюджений термін "трудові ресурси". У ринковій економіці більше використовуються поняття "робоча сила", "людський капітал". Поява категорії трудового потенціалу пов'язана з інтенсифікаційними процесами в економіці, переходом від кількісних факторів росту до якісних. Існує декілька думок учених щодо визначення трудового потенціалу, його взаємозв'язку з іншими трудовими категоріями. При цьому різні автори вкладають у цю категорію різний зміст, однак, практично усі виходять із пропозиції, що кількісною складовою трудового потенціалу є трудові ресурси.
Аналогічної думки дотримує В.М. Маслова [10], вважаючи, що трудовий потенціал — це складна соціально-економічна категорія, відмінна по своєму змісту і призначенню від політекономічних категорій, таких як "робоча сила", "сукупний робітник", і від економіко-демографічної категорії "трудові ресурси". С. Кірсанова [8] відзначає, що у взаємозв’язку категорій "робоча сила" і "трудовий потенціал" визначальними є якісні характеристики робочої сили. Якість робочої сили, на її думку, є самостійною складною і багатоплановою економічною кате¬горією, що втілює в собі рівень кваліфікації, професійної підго¬товки й утворення, виробничий досвід, стан здоров'я, вік людини.
Трудові ресурси є найважливішим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки держави. В ринкових умовах зростають вимоги до працівників, підвищується значущість їх творчого пошуку та професіоналізму, адже саме людський капітал забезпечує конкурентоспроможність та економічне зростання об'єктів господарювання.
У зв'язку з цим аналіз використання трудових ресурсів дуже важливий для визначення продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), покращення інших економічних показників.
Трудовий потенціал – це найбільш повна характеристика всіх здібностей до праці, котрими володіє індивід, колектив i суспільство в цiлому. Якщо категорія трудових ресурсiв дає в основному кількісну оцінку здібностей людини i населення до праці (чисельності працездатного населення i його структури), то поняття трудового потенціалу узагальнює усесторонню їх характеристику, включаючи кількісні i якісні параметри здібностей до трудової діяльності.
Якісна визначеність трудового потенціалу формується в залежності від потреб виробництва, кон'юнктури ринку праці, системи соціально-економічних відносин. Україна завжди відзначалася високою якістю трудового потенціалу з точки зору професійно-освітнього, кваліфікаційного та інтелектуального рівня робочої сили. В нових економічних умовах у зв'язку з вивільненням та трансформуванням надлишку висококваліфікованої робочої сили відбуваються стихійні явища, що ведуть до якісних змін у структурі трудових ресурсів.
В даній роботi розглянуто економічну сутність трудового потенціалу країни, систему економіко – статистичних показників трудового потенціалу, проведено статистичну оцінку працездатності та стану економічно активного населення.
Метою даної дипломної роботи являється розгляд теорії та практики статистичного аналізу трудового потенціалу країни.
В роботі були поставлені наступні завдання :
1) розгляд теоретичних основ трудового потенціалу країни;
2) статистичний аналіз рівня зайнятості населення;
3) основні аспекти формування та регулювання ринку праці;
4) дослідження чинників трудового потенціалу країни;
5) оцінка трудового потенціалу на основі кластерного аналізу;
6)обґрунтування людського капіталу як вагомого фактору економічного розвитку трудового потенціалу;
Об’єктом розгляду даної дипломної роботи є трудові ресурси країни.
При проведенні дослідження використовувались наступні статистичні методи: метод середніх, абсолютних та відносних величин, метод групування, кореляційно – регресійний аналіз, коефіцієнтний метод, кластерний аналіз та інші.


Список литературы ВИСНОВОК

В умовах сучасної економіки, коли людина розглядається як суб’єкт соціально-економічних відносин з притаманним їй психофізіологічними особливостями, у якості продуктивної сили виступає не проста праця некваліфікованого працівника, як за часів А. Сміта та К. Маркса, а – висококваліфікована праця з невід’ємним творчим потенціалом. За цих умов особливої актуальності набуває проблема оцінки трудового потенціалу. Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки характеризується зміною умов відтворення та функціонування трудового потенціалу, який є невід’ємною частиною економічного потенціалу, а його ефективність використання залежить від оптимального співвідношення трудових, виробничих, природних та інших видів ресурсів. Саме вирішення цієї проблеми потребує комплексного та системного підходу до дослідження категорії трудового потенціалу, умов його відтворення, механізмів підвищення ефективності використання.
Стосовно відтворення трудового потенціалу населення існує ряд про-блем, які потребують негайного вирішення: забезпечення стабільної виплати заробітної плати працівникам усіх форм власності; розширення джерел фі-нансування соціальних послуг та надання їх підприємствам всіх форм влас-ності; досягнення стабілізації фінансового становища позабюджетних стра-хових та інших соціальних фондів; подолання бідності різних категорій насе-лення та сприяння становленню середнього класу; забезпечення малозабез-печених верств населення повноцінним доступом до медичної допомоги, освіти, культури тощо. Наявність подібних проблем в контексті трудового потенціалу зумовлює доцільність проведення аналізу сучасного стану ринку праці та трудового потенціалу в тому числі.
Так в цілому за період з 2004 по 2008 роки ринок праці в Україні характеризувався низьким показником загальної працездатності населення та працездатності населення у працездатному віці, що є негативним моментом на фоні зменшення загальної кількості населення і свідчить про відносне зниження працездатності населення країни в цілому. Що ж до співвідношення окремих контингентів населення, то в цілому коефіцієнт загальної працездатності дорівнював 69,75%, що в порівнянні з відповідним показником 2005 року склав 1%, відповідно зменшився. Щодо коефіцієнту працездатності в працездатному віці то в 2008 році він досяг значення 86,01%, що складає 1% від аналогічного показника 2004 року.
Також позитивним моментом є незначний ріст рівня зайнятості насе-лення, що відбувається за умов випереджаючого зниження загальної чисельності населення країни. Однак за цих умов простежується зниження економічної активності населення, що зумовлене випереджаючим темпом зниження загальної чисельності населення над чисельністю економічно активного населення. Тобто в цілому подібні зміни не можна однозначно оцінити як позитивні зміни в економіці країни, оскільки вони відбулись за рахунок нерівномірних змін у структурі населення країни.
Як показало експертне опитування, причинами, що негативно вплива-ють на розвиток трудового потенціалу є: низький рівень життя, недоскона-лість держаного управління розвитком трудового потенціалу, втрата зацікав-леності у розвитку трудового потенціалу за умов сучасного занепаду вироб-ництва.
Але ці фактори не є найбільш негативними. Найгіршим є те, що розв’язанню проблем трудового потенціалу перешкоджають такі фактори, як: нечітка правова визначеність обов’язків та відповідальності місцевих ор-ганів виконавчої влади щодо розв’язання вказаних проблем; неефективна взаємодія регіональних органів з підприємствами, іншими суб’єктами господарювання; відсутність у регіональних стратегіях положень щодо розвитку трудового потенціалу. Гострота такої проблематики зумовлена тим, що вирішення подібних проблем потребує значного часу.
У відповідності до вказаної проблематики трудового потенціалу України виникла необхідність проведення відповідного дослідження, хід та результати якого наведені в даній роботі.
В дипломні роботі проведене дослідження сутності поняття трудового потенціалу, що є досить важливою проблемою, оскільки існує ряд різномані-тних трактовок цієї категорії різними дослідниками.
Проведене порівняння цих трактовок, взаємозв’язок між ними, дана загальна характеристика трудового потенціалу.
В результаті, під трудовим потенціалом слід розуміти –найбільш повну характеристику всіх здібностей до праці, котрими володіє індивід, колектив i суспільство в цiлому.
Окрім цього в роботі проаналізована сукупність показників, що харак-теризують стан трудового потенціалу країни за методологією офіційної ста-тистики та МОП. До таких показників було віднесено такі, що характеризу-ють ринок праці в цілому і дають змогу розрахувати ефективність викорис-тання трудових ресурсів; показники за якими оцінюють трудовий потенціал країни та його динаміку. За цими показниками наведені відповідні розрахун-ки, на основі яких проведена оцінка стану ринку праці України та трудового потенціалу в тому числі.
В розрізі даної роботи проведений кластерний аналіз ринку праці на основі таких показників: загальна чисельність населення, чисельність еконо-мічно-активного населення, чисельність економічно-неактивного населення, коефіцієнт зайнятості, рівень безробіття та зареєстрованого безробіття. В результаті, порівнявши регіони України з питань якості оцінки трудового потенціалу ієрархічним методом і методом k-середніх, отримано три кластери регіонів за схожою оцінкою економічної активності населення.
Таким чином, порівнявши регіони України з питань якості оцінки тру-дового потенціалу, ієрархічним методом і методом k-середніх отримали чо-тири кластери в котрі ввійшли регіони за схожою якісною оцінкою економічної активності населення. Згідно з розподілом регіонів за рівнем економічної активності, за допомогою цих двох методів, можна говорити про те, що кластеризація регіонів є достатньо об’єктивною.
Вважаємо за доцільне використовувати досвід регіонів, котрі увійшли до першого, другого та четвертого кластерів, для покращення економічної активності населення в регіонах котрі увійшли до третього кластеру.
В контексті удосконалення статистичних методів оцінки трудового по-тенціалу розглянута теоретична модель відтворення трудового потенціалу країни та модель оцінки людського капіталу як фактору економічного розвитку. Виявлено, щ у першій моделі всі процеси економічного розвитку повинні максимально ґрунтуватись на інтелектуальній праці, тобто виходячи з того, що в сучасних продуктивних компаніях близько 80% валового випуску здійснюється за участі інтелектуальної власності. Також, трудовий потенціал слід розглядати не тільки, як економічний ресурс, а як сукупність специфічних соціально-економічних відносин, значущість яких неухильно зростає.
Загальна вартість людського капіталу населення країни безпосередньо залежить від його чисельності, а саме чисельності зайнятого населення в працездатному віці. Оскільки саме його чисельність є вирішальною в розра-хунку загальної вартості людського капіталу, доцільно проаналізувати чисе-льність згаданого зайнятого населення в працездатному віці, наприклад, на 2010 рік.
Такий прогноз з вірогідністю 75% вказує на те, що чисельність зайня-тих буде мати тенденцію до незначного збільшення. Тобто в цілому чисель-ність зайнятих в працездатному віці буде практично сталою.
В цілому в роботі увага акцентується на тому, що людина є соціальним суб’єктом з притаманними їй унікальними особливостями, потенціал яких є практично не вичерпним і майже не піддається кількісній оцінці. Увага акце-нтується на значній ролі трудового потенціалу і методах його оцінки, оскіль-ки в умовах жорсткої конкуренції саме трудові ресурси є запорукою успіш-ного розвитку підприємства та країни в цілому.






СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. – К.: Право, 1996. – 40с.
2. Закони України. Верховна Рада України. Інститут законодавства. – Т.1. – К.: АТ “Книга”, 1996. – 462 с.
3. Законодавство України про працю: Зб. Законодавчих та нормативних актів. – К.: Атика, 2003. – 944 с.
4. Основні напрями розвитку трудового потенціалу України до 2010р.: Указ Президента України від 3 серпня 1999 р. № 958/99 // Офіційний вісник України. – 1999.– №31. – С. 47.
5. Про концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25 травня 2001 р. №341/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – №22. – С. 983
6. ГОСТ 12.1003-83. Шум. Общие тербования безопастности. — М.: Изд-во стандартов, 1983. — 12 с.
7. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. — М.: Изд-во стандартов, 1988. — 24 с.
8. Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах № 3223-85. — М.: Минздрав СССР, 1985. — 12 с.
9 .СниП П-4-79/85. Естественное и искусственное освещение. — М.: Стройиздат, 1980. — 48 с.
10. СниП П-2-80. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. — М.: Стройиздат, 1981. — 16 с.
11. Аненкова О. В. Методологічні аспекти ефективного використання трудового потенціалу // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник. – 2005. – №1. – С. 18-22.
12. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. – 8-е изд. – ІМІЕР. Москва – Киев – Харьков – Минск, 2004. – 832 с.
13. Бажан І. Вдосконалення державного організаційно-економічного механізму регулювання трудового потенціалу населення України // Україна :аспекти праці. – 2004. – №3. – С. 13-17.
14. Байхем У., Смит О., Пизи М. Воспитание своего лидера. – М., СПб, К.: Изд. дом “Вильямс”, 2002. – 411 с.
15. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2000. – 313 с.
16. Богиня Д. Регулювання доходів і оплати праці в контексті індексу людського розвитку // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – №2. – С. 3-7
17. Боровик В. С., Ермаков Е. Е., Похвощев В. А. Занятость населения: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2001. – 320 с.
18. Бушмарин І. Трудові ресурси: концентрація розвитку і використання // МЄМО. – 1996 — №9. – С. 53-59.
19. Ванкевич В. Е. Экономические отношения занятости: закономерности развития и регулирования. – Мн.: БГЭУ, 2000. – С. 15
20. Варна Т. П., Кокин Ю. П., Маслова В. М., Подгаецкий С. И., Сорокина М. Е. Экономика труда: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. «Экономика труда» / Под ред. П. Э. Шлендер, Ю. П. Кокин, — М.: Юрист, 2003. — С. 592, С. 586-588.
21. Версии политической экономии. Основы экономической теории / Под ред. проф. Наровлянского Н. Г. – М., 2001. – С. 139-141.
22. Гнибіденко І. Соціально-економічні проблеми зайнятості і соціального захисту населення в аграрному секторі економіки України // Україна: аспекти праці. – 2004. – №4. – С. 14-17
23. Горелов Н.А. Економіка трудових ресурсів: Учбовий посібник для студентів економ. спец. вузів- 2-е вид. — М. Вища школа, 1989. – 208 с.
24. Гріньова В. М. Адміністративне управління трудовим потенціалом. За ред.докт. екон. наук, проф. В. М, Гріньової / Харків: вид. ХНЕУ, 2004. – 428 с.
25. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 254 с.
26. Долішній М., Андел І. Вплив зовнішнього середовища на якість трудового потенціалу // Економіка України – 1992р. №8. – С. 80-83.
27. Дятлов С. А. Основы теории человеческого капитала. – Спб.: Изд-во СПбУЭФ, 1999. – 83 с.
28. Економічна активність населення України 2003: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. Відпов. за випуск Н. В. Григорович. – К., 2004. – с. 215.
29. Єріна А. М., Мазуренко О. К., Пальян З. О. Економічна статистика: практикум. – К.: ТОВ “УВПК “ЕксОБ”, 2002. - 232 с.
30. Железко С. Н. Населення великого міста — М: Думка, 1986. – 190 с.
31. Захожай В. Б., Калина А. В. Статистика труда и занятості: Учеб.-метод. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 80 с.
32. Історія економічних учень: Підручник / За ред. В. Д. Базидевича. – К.: Знання, 2004. – 1300 с.
33. Ильинский И. В. Инвестиции в будущее: образование в инновационном производстве. – СПб.: Изд. СПбУЭФ, 1996. – С. 30.
34. Иноземцев В. Л. Технологический прогресс и социальная поляризация в XXI столетии // ПОЛИС. Политические иследования. – 2000. – № 6(59). С. 28-39
35. Капелюшников Р. И. Концепция “человеческого капитала“ // Критика современной буржуазной политэкономии / Под. ред. А. Г, Милейковского, И. М. Осадчей. – М.: Наука, 1977. – 287 с.
36. Кірсанова С. Сучасні підходи до кваліфікаційної робочої сили // Рос. екон. журнал — 1995 р. — №11. – С. 76-78.
37. Класифікація видів економічної діяльності: Затв. наказом Держ. ком. України по стандартизації, метрології і класифікації від 22.10.1996 № 441 / Держстандарт. – К., 1996. – 201 с.
38. Корицкий А. В. Введение в теорию человеческого капитала: Учебное пособие. – Новосибирск: СибУПК, 2000. – 112 с.
39. Криклій А. С. Теоретико-методологічні основи дослідження трудового потенціалу // Економіка та держава. – 2005. – №8. – С. 61-67.
40. Криклій А. С. Еволюційне дослідження соціально-економічної сутності категорій “особистісний потенціал”, “трудовий потенціал” і “людський капітал” // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 5(48). – С. 1004-107.
41. Куценко В. І. , Євтушенко Г. І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення // Зайнятість та ринок праці: Міжвідомчий науковий збірник. – 1999. – № 10. С. 136-145
42. Мандель М. А. Кластерный анализ. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 188 с.
43. Международний бухгалтерский отчет GAAP и JAS. Справочник бухгалтера от А до Я. – М.: Дело и Сервис, 1998. – С. 80-81.
44. Новикова О. Напрямки вдосконалення державного та регіонального управління щодо збереження та розвиток трудового потенціалу України // Україна: аспекти праці. – 2007. – №5. – С. 3-12
45. Онікієнко В. В. Методологія регулювання попиту і пропозиції робочої сили // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб., Вип. 18. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – С. 7-14.
46. Пирожков С. И., Малиновская Е, А., Хомра А. У. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект / Совет национальной безопасности и оборони Украины; Национальньїй ин-т проблем международной безопасности. — К.: НШП МБ, 2006. — С. 134.
47. Приймак В., Баранкевич М., Цицак В. Інтегральна оцінка розвитку трудового потенціалу регіону з урахуванням його якісних характеристик // Регіональна економіка. – 2007. – № 2. – С. 45-53
48. Слезингер Г. Є. Праця в умовах ринкової економіки: Посібн. для вивчення економіки праці / Інститут праці (Москва).— М.: ІНФРА-М, 1996. — 336 с.
49. Толбатов Ю. Економетрика: Підручник для студентів вищ. навч. зал. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 186 с.
50. Томовська В. Соціальна домінанта національної безпеки: актуальні проблеми : Монографія. – К.: Вид. дім “Корпорація”, 2004. – 194 с.
51. Удотова Л. Ф. Соціальна статистика. КНЕУ – Київ, 2002. – 376 с.
52. Уманець Т.В. Статистика. Навч. посібник. – К.: Вікар, 2003. – 876 с.
53. Уманський О. М., Сумцов В. Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: Навч. посіб¬ник. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003.
54. Шарашников Б.М. Рынок и занятость./Соц. аспект-М.:Луч,1995- 125с.
55. Экономическая энциклопедия / Гл. ред. Абалкин Л. И. – . М.: Экономика, 1999. – 1055 с.
56. Экономическая статистика / Под ред. Иванова Ю. Н. – Москва, 2002. – 480 с
57. Яценко В. Н. Безробіття по-українськи у цифрах і фактах // Україна: аспекти праці. – 2003. – №6. – С. 17-22
58. Яценко В.Н. Экономико-математическая модель управления трудовыми ресурсами. // Регіональні перспективи. – 2002. – №1. – с. 140-141
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.