У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Організаційно-правові аспекти захисту прав людини в рамках СНД
Количество страниц 110
ВУЗ КПУ
Год сдачи 2015
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА 7
1.1. Універсальні міжнародні механізми захисту прав людини 7
1.2. Регіональні міжнародні-організаційні механізми захисту прав людини 18
1.3. Класифікація, залежно від підстав створення 30
Висновки до розділу 37
РОЗДІЛ 2.ОСНОВНІ ГАРАНТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РАМКАХ СНД 39
2.1 Декларація глав держав учасниць СНД про міжнародні зобов’язання в галузі прав людини та основних свобод 39
2.2 Конвенція СНД про права та основні свободи людини 46
Висновки до розділу 68
РОЗДІЛ 3.МІЖНАРОДНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ – ДЕРЖАВІ-СПОСТЕРІГАЧЕВІ 71
Висновки до розділу 95
ВИСНОВКИ 98
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 104







ВСТУП

Актуальність теми. Побудова сучасного демократичного світу тісно пов’язана з розвитком міжнародно-правових інститутів захисту прав людини. Виникнення міжнародного права прав людини як складової сучасного міжнародного правопорядку значною мірою пов’язано із створенням і функціонуванням в ньому інституційних механізмів контролю за здійсненням державами у даній сфері своїх міжнародно-правових зобов’язань. Цей процес відобразив революційні зміни, що сталися в правовій структурі захисту прав людини, яка вийшла за межі внутрішньоправової імплементації, сягнувши міжнародного рівня.
За результатами цього, в міжнародному співтоваристві поступово склалася система органів, що діють на універсальному і регіональному рівнях, уповноважених вживати заходів щодо тих держав, які порушують основні права і свободи людини, визначені у відповідних міжнародних угодах.
У Статуті ООН міститься окрема глава VIII «Регіональні угоди», що визначила правову основу створення «локальних» міждержавних організацій. Їх діяльність повинна бути сумісна з цілями і принципами Статуту ООН. Незаперечною перевагою регіональних систем представляється те, що вони на місцевому рівні можуть більш «точно» і ефективно врегулювати і «розкрити» права, передбачені універсальними документами, з урахуванням специфіки регіону і певних, вже сформованих національних, геополітичних особливостей конкретних районів.
На території пострадянського простору також було створено регіональний механізм захисту прав людини - в 1995 році була прийнята Конвенція Співдружності Незалежних Держав про права та основні свободи людини. Дія Конвенції СНД направлена на дотримання міжнародних стандартів у галузі прав людини всіма державами - учасниками СНД. Контроль за дотриманням прав людини в СНД здійснює Комісія з прав людини, Положення про яку затверджено Радою глав держав Співдружності 24 вересня 1993 р. Дана Комісія є лише консультативним органом, покликаним спостерігати за виконанням державами зобов'язань у цій області.
Однак незадовільний стан дотримання прав людини в країнах СНД заставляє сумніватися в ефективності даного механізму. Все це свідчить про надзвичайну актуальність його дослідження як з теоретичної, так і практичної точок зору.
Стан наукової розробки. Серед вітчизняних дослідників, хто займався проблемами міжнародного захисту прав людини можна назвати В.Г. Буткевича, В.Н. Денисова, В.І. Євінтова, В.Г. Заблоцьку, Н.І. Карпачову, В.О. Нікітюка, І.В. Ніколайка, О.П. Мартиненка, В.В. Мицика, О.М. Овсюка, А.В. Пазюка, П.М. Рабіновича, М.М. Товта, С.В. Черниченка, В.М. Шаповала, М.І. Хавронюк, Хауамда Галеб Ауад Мустафи та ін.
В той же час ряд питань, присвячених європейській системі захисту прав людини в рамках Ради Європи та Європейського Союзу висвітлювалися в працях В.В. Андріанова, М.Ф. Анісімової, Л.Ю. Гіждівана, А.М. Гнатовського, О.І. Головко, П.П. Дебнахт, В.А. Капустянського, С.В. Науменка, Н.В. Плахотнюк, С.В. Шевчука, І.І. Сєрової, Н.С. Сидоренка, Д.М. Супруна, А.А. Федорової, С.Є. Федика, Л.Д. Тимченка, О.Я. Трагнюк та ін.
Окремо необхідно виділити праці, опубліковані в кранах СНД, в яких розглядаються теоретичні питання контролю, що має ряд спільних рис, притаманних внутрішньому та міжнародному праву. Це праці О.Ф. Андрійко, С.С. Алексєєва, І.П. Бліщенка, Р.М. Валєєва, О.А. Гончаренка, В.М. Горшеньова, Л.Г. Гусейнова, С.А. Дзасохова, Г.В. Даніленка, В.М. Довганя, М.Л. Ентіна, А.І. Йориша, В.А. Карташкіна, Ю.М. Колосова, І.І. Котляра, Д.Г. Курдюкова, А.А. Лазутіна, І.І. Лукашука, Г.Є. Лук’янцева, С.А. Малініна, Р.А. Мюлерсона, С.Ю. Марочкіна, А.Х. Саїдова, Ю.В. Самович, А.М. Талалаєва, Р.М. Тімербаєва, О.І. Тіунова, В.О. Туманова, І.В. Фісенка та ін.
Однак організаційно-правові аспекти захисту прав людини в рамках СНД, нажаль, залишаються мало дослідженими.
Метою даної роботи є дослідження організаційно-правових аспектів захисту прав людини в рамках СНД.
Відповідно до поставленої мети, автором окреслено наступне коло завдань:
1. Розглянути універсальні міжнародні механізми захисту прав людини.
2. Охарактеризувати регіональні міжнародні-організаційні механізми захисту прав людини.
3. Класифікувати, залежно від підстав створення, міжнародні організаційно-правові механізми захисту прав людини.
4. Розглянути Декларацію глав держав учасниць СНД про міжнародні зобов’язання в галузі прав людини та основних свобод.
5. Дослідити Конвенцію СНД про права та основні свободи людини.
6. Проаналізувати міжнародний захист прав людини в Україні – державі-спостерігачеві.
Об’єктом дослідження є міжнародні механізми захисту прав людини.
Предметом дослідження є організаційно-правові аспекти захисту прав людини в рамках СНД.
Методи дослідження. Методологічна основа дипломної роботи складається з комплексу філософських, загальних і спеціальних наукових методів та підходів. Перш за все використовувалися:
- історичний метод в процесі дослідження становлення та розвитку міжнародних механізмів захисту прав людини як складової міжнародного права прав людини;
- функціональний метод для розкриття природи цих механізмів і визначення критеріїв поділу їх на види та здійснення класифікації;
- нормативний метод для характеристики компетенції зазначених органів і механізмів функціонування та визначення статусу їх рішень в міжнародному праві;
- системно-структурний метод для визначення місця механізмів у сфері захисту прав людини в міжнародному праві прав людини.
Структура дипломної роботи зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Робота складається з вступу, трьох розділів, що поділяються на п’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Список литературы ВИСНОВКИ

Таким чином, в результаті проведеного дослідження, слід зробити наступні висновки:
1. У міжнародно-правових документах відображений певний стандарт прав людини, який є результатом тривалого процесу формування еталонів відповідно до норм сучасного демократичного суспільства. Положення міжнародних договорів мають юридично обов'язковий характер для держав-учасниць, а тією мірою, якою вони відображають міжнародний звичай, - також для всіх суб'єктів міжнародного права. Водночас є документи, в яких розглядаються питання прав людини і основних свобод, що належать до «м'якого права» (soft law). Оскільки ці документи були затверджені резолюціями головних або допоміжних органів ООН, вони не є юридично обов'язковими, проте багато держав втілили їх положення у своєму національному законодавстві. Дотриманню міжнародних стандартів прав людини стандартів сприяють міжнародні механізми захисту прав людини. Міжнародні механізми захисту прав людини – це спеціалізовані міжнародні інструменти, організації та установи, які безпосередньо займаються захистом прав людини. Залежно від рівня реалізації механізмів захисту прав людини розрізняються: універсальні механізми, які діють на рівні всього світу; регіональні механізми, що діють на території певного регіону.
2. Паралельно з міжнародними механізмами в галузі захисту прав і свобод особи існують і регіональні конвенції по правам людини, а на їх основі функціонують відповідні регіональні механізми і процедури. Регіональні міжнародні механізми захисту прав людини створюються на підставі міжнародних договорів окремих груп держав, як правило в межах географічних регіонів. Серед регіональних міжнародних органів із прав людини є судові органи (Європейський суд з прав людини, Міжамериканський суд з прав людини), квазісудові органи (Комітет незалежних експертів, утворений згідно з Європейською соціальною хартією), конвенційні органи (Європейський комітет із питань запобігання тортурам і такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, утворений згідно з Європейською конвенцією про запобігання тортурам і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню).
3. Залежно від підстав створення міжнародні органи та організації, спрямовані на захист прав людини, поділяються на два види: конвенційні органи, утворені на підставі міжнародних договорів; органи утворені міжнародними організаціями. У рам¬ках правозахисних інституцій ООН можна виділити лише дві концептуально відмінні одна від одної структури - Статутні та Договірні органи ООН, що діють на різній правовій підставі та представляють дві різні системи взаємодії держав, у тому числі у сфері захисту прав людини.
4. Для реалізації забезпечення прав та основних свобод людини В СНД було прийнято ряд міжнародно-правових актів, зокрема Декларацію про міжнародні зобов’язання в галузі прав людини та основних свобод від 24 вересня 1993 р. та Конвенцію СНД про права та основні свободи людини. У Декларації глав держав СНД про міжнародні зобов'язання в галузі прав людини та основних свобод 1993 р. учасники зобов'язалися вжити заходів з метою приведення національного законодавства у відповідність до зобов'язань за угодами в галузі прав людини і, зокрема, документів НБСЄ. Було висловлено намір укласти Конвенцію СНД з прав людини. Істотне значення мають численні угоди щодо забезпечення соціальних та економічних прав, наприклад про пенсійне забезпечення, про права біженців і вимушених переселенців і т.п. Декларацією було підтверджено дотримання універсальних міжнародних стандартів в сфері прав людини та основних свобод, що випливають з міжнародних договорів
і угод, учасником яких був Союз РСР. Разом, з тим, нею було передбачено розроблення більш дієвих регіональних механізмів дотримання цих стандартів, які повинні бути закріплені Конвенцією СНД про права та основні свободи людини.
5. Конвенція Співдружності Незалежних Держав з прав людини була прийнята 26 травня 1995 р.. У ній говориться, що дотримання міжнародних стандартів у галузі прав людини всіма державами-учасниками СНД, розвиток і заохочення поваги до прав людини і основних свобод для всіх сприяють поглибленню демократичних перетворень, економічному та соціальному зростанню, поглибленню законності і правопорядку. Конвенція відзначає всі фундаментальні права і основні свободи, закріплені у Загальній декларації прав людини, міжнародних рідних пактах про економічні, соціальні, культурні та громадянські і політичні права, а також в угодах, прийнятих в рамках ОБСЄ. У Конвенції підкреслюється взаємозв'язок і неподільність прав людини, їх прямий зв'язок з обов'язками людей один перед одним і перед суспільством. У багатьох статтях йдеться про конкретні обов'язки Договірних Сторін вживати дієві заходи щодо захисту відповідних прав і свобод людини. При цьому мова йде не тільки про громадян даної країни, але і про всіх людей, що знаходяться на її території. Для реалізації положень міжнародно-правових актів щодо захисту прав людини в рамках СНД було створено спеціалізовані органи - Економічний Суд, Міжпарламентську асамблею та Комісію з прав людини Співдружності Незалежних Держав. До відання Економічного Суду належить вирішення міждержавних економічних спорів: що виникають при виконанні економічних зобов'язань, передбачених угодами, рішеннями Ради глав держав, Ради глав урядів Співдружності та інших його інститутів; про відповідність нормативних та інших актів держав-учасниць Співдружності, прийнятих з економічних питань, угодам та іншим актам Співдружності. Міжпарламентська асамблея у своїй діяльності найбільше значення надає питанням, пов'язаним з гармонізацією і зближенням законодавств держав Співдружності. Ця робота отримує своє втілення в прийнятих Міжпарламентською асамблеєю модельних законодавчих актах і рекомендаціях, при створенні яких враховується досвід парламентів країн Співдружності і міжнародних парламентських організацій. Комісія з прав людини Співдружності Незалежних Держав – це консультативний орган, який спостерігає за виконанням зобов'язань у галузі захисту прав людини, прийнятих органами СНД. Отже, у рамках СНД було зроблено спробу створити міжнародну систему захисту прав людини на підставі Конвенції Співдружності Незалежних Держав про права й основні свободи людини 1993 р. Однак, враховуючи невтішний стан дотримання прав людини в країнах СНД, цей механізм не можна назвати ефективним.
6. Положення міжнародно-правових актів у сфері захисту прав людини, у тому числі Декларації глав держав учасниць СНД про міжнародні зобов’язання в галузі прав людини та основних свобод, Конвенції СНД про права та основні свободи людини знайшли своє відображення в національному українському законодавстві, зокрема в конституції держави. Водночас, попри те, що Україна de jure входить як до універсальної, так і до регіональних систем захист прав людини, права людини ще не стали вирішальним чинником у внутрішній та зовнішній політиці України. І хоч в Засадах державної політики України в галузі прав людини 1999 р. задекларовавно, що Україна прагне, щоб права і свободи людини, їхні гарантії визначали зміст і спрямованість діяльності держави, нині ще не прийнято конкретних рішень для реалізації цього. Забезпечення прав і основних свобод людини ще не стало головним обов'язком держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а без цього Україна не зможе de facto увійти до міжнародної системи захисту прав людини.
7. На сьогодні відбувається еволюція концепції прав людини. Сьогодні вони повинні носити універсальний характер і бути нероздільні. Сьогодні держава повинна надавати допомогу нашим правозахисним організаціям, які не можуть існувати тільки на дотаціях закордонних фондів. Захист прав людини - насамперед справа кожної держави, її національних інститутів. У свою чергу, органи СНД повинні підвищити свою ефективність, зіграти в цій області роль якогось «міжнародного жандарма». Пропонуємо заснувати новий пост - спеціального комісара СНД з прав людини.
8. У міжнародного співтовариства має бути чітке розуміння того, що в посткомуністичних країнах майбутнє прав людини залежить від результату економічної реформи. У разі її провалу не врятують ніякі вже досягнуті результати у правоохоронній сфері. Тому слід обговорити на міжнародному рівні питання про вплив міжнародного співробітництва країн СНД на хід економічних реформ в цих країнах. Слід фінансувати тільки ті програми, які стануть по-справжньому допомагати реформам, тобто створенню економічної основи для свободи.
Отже, слід констатувати, що механізми захисту прав людини в рамках СНД на сьогодні носять скоріш декларативний характер. Однак необхідність в них в країнах СНД існує. Для перетворення інституцій СНД щодо захисту прав людини з декларативних в ефективні необхідна політична воля глав держав-членів СНД а також активізація міжнародного співробітництва в цій сфері. Налагодження міждержавної взаємодії в сфері захисту прав людини, вдосконалення їх нормативної бази, на нашу думку, є перспективною тематикою майбутніх досліджень.





СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

І. Міжнародно-правові акти
1. Алма-Атинська декларація [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/997_189.
2. Африканская хартия прав человека и народов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www1.umn.edu/humanrts/russian/instree/Rz1afchar.html.
3. Декларація про державний суверенітет України // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд Ю.К. Качуренко. - 2-Е вид. - Київ: Юрінформ, 1992. - С. 7-12.
4. Декларація про міжнародні зобов’язання в галузі прав людини та основних свобод від 24 вересня 1993 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/997_036.
5. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
6. Конвенція Співдружності Незалежних Держав з прав людини від 26.05.1995 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_070.
7. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
8. Міжамериканська конвенція про права людини [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://law7.ru/base64/part6/d64ru6132.htm.
9. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
10. Мінімальні стандартні правила поводження з в’яз¬нями: Прийн. 31 липня 1957 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. - Амстердам - Київ, 1996. - С. 174-188.
11. Регламент Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 05.07.1994 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/997_234.
12. Рішення про затвердження Положення про Комісію з прав людини Співдружності Незалежних Держав від 24.09.1993 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_418.
13. Соглашение о Межпарламентской Ассамблее государств – участников Содружества Независимых Государств [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://old.iacis.ru/data/normdoc/sogl-ipa.doc.
14. Соглашения государств-участников о Статусе Экономического суда [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.sudsng.org/download_files/docs/soglashenie_o_statuse2.doc.
15. Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду від 26.06.1945 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_010.
16. Статут Співдружності Незалежних Держав [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_033.
17. Угода про статус Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 6 липня 1992 року [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_137.

ІІ. Акти національного законодавства
18. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України, 1996. - № 30. - Ст. 141.
19. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 3-4. - Ст. 21.
20. Постанова Пленуму Вер¬ховного Суду України «Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадянина» від 30 травня 1997 р. // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 2. - С. 2-4.
ІІ. Монографії
21. Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці / Пер. з англ. – Львів: Кальварія, 2004. – 280 с.
22. Зленко А. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. - X.: Фоліо, 2003 – 559 с.
23. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина в Україні / За ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. - К.: Видавництво «Юридична думка», 2008. - 252 с.
24. Космина Я. Україна в системі міжнародних відносин / За наук. ред. А. Колодій. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 660 с.
25. Лищина И. Ю. Международные механизмы защиты прав человека. - Х., 2001 – 512 с.
26. Нова Конституція України: Огляд, коментарі і текст Основного Закону / За ред. В. Ф. Погорілка. - К.: Правова держава, 1997. - 156 с.
27. Рабінович П. М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень). - Харків: Право, 1997. - 64 с.
28. Толкачев К. Б. Методологические и правовые осно¬вания личных и конституционных прав и свобод человека и гражданина и участие в их защите орга¬нов внутренних дел: Монография. - С. — Пб., 1997. - 175 с.
29. Топорнин Б. Н., Чиркин В. Е., Юдин Ю. А., Шульженко Ю. Л., Васильева Т. А. Сравнительное консти¬туционное право: Учеб. пособие / РАН; Институт государства и права / В. Е. Чиркин (отв. ред.). - М.: Международные отношения, 2002. - 446 с.
30. Mullerson R. International law, rights and politics. Developments in Eastern Europe and the CIS. - London and New York: Routledge, 1994.

ІІІ. Диссертації
31. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ін-т держави і права ім. - М. Корецького. - К., 2000. - 16 с.

ІV. Наукова періодика
32. Брюггер В. Образ людини у концепції прав людини // Проблеми філософії права. - К.; Чернів¬ці, 2003 - Т. 1. - С. 136-146.
33. Витрук Н. В. О юридических средствах обеспече¬ния реализации и охраны прав советских граждан // Изв. вузов. Правоведение. - 1964. - № 4. – С. 29-38.
34. Денисов В., Євінтов В. Міжнародна система захисту прав людини – новий етап розвитку // Права людини в Україні. Щорічник 1994. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1996. – С. 16–21.
35. Литвиненко І. Л. Міжнародно-правові механізми захисту прав людини // Університетські нау¬кові записки. - 2005. - № 4 (16). - С. 271-279.
36. Мартиненко О. Без права на оскарження // Дзер¬кало тижня. - 8 листопада 2008 р. - № 42. - С. 6.
37. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції // Право України. - 1999. - № 2. - С. 3-9.

V. Учбова література
38. Зовнішня політика України: навчальний посібник / О. С. Кучик, О. А. Заяць ; М-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. - К. : Знання, 2010. - 572 с.
39. Карташкин В. А. Права человека в международном и внутригосударственном праве: учебник. - М. : ИГиП РАН, 1995. - 135 с.
40. Лукьянцев Г. Е. Европейские стандарты в области прав человека: Теория и практика функционирования Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод: учебник. - М. : Звенья, 2000. - 280 с.
41. Міжнародне право: Підручник. Затверджено МОН / Тимченко Л.Д., Кононенко В.П. — К., 2012. — 631 с.
42. Міжнародне право: Навч. посібник / За ред. М. В. Буроменського - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 336 с.
43. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2007. - 624 с.
44. Теліпко В. Е., Овчаренко А. С. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. / За заг. ред. Теліпко В. Е. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 608 с.
45. Федянин В. Ю. Латиноамериканский опыт (Проблемы Латинской Америки и международное право): учебник. - М.: Международные отношения, 1998. - 151 с.
46. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Під¬ручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 536 с.
47. Ходаковский Д. В. Международные институты по контролю за соблюдением прав и свобод че¬ловека. Параметры становления и развития в современном миропорядке // Государство и право. - 2004. - № 12. - С. 51-60.

VІ. Електронні ресурси
48. Заява Верховної Ради України від 20 грудня 1991 року «З приводу укладення Україною Угоди про Співдружність Незалежних Держав» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2003-12.
49. Межпарламентская ассамблея СНГ [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.iacis.ru.
50. Права людини в Україні 2013. Узагальнена доповідь правозахисних організацій [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://khpg.org.
51. Регіональні механізми захисту прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uapravo.com/hro/text.php?lan=rus&id=4680&id_book=4671&id_parent=4671.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 400





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.