Методи управління запасами товарно-матеріальних цінностей

     

      Удосконалення методів управління оборотними коштами повинно бути спрямоване передусім на виробничі запаси, незавершене виробництво та готову продукцію. На підставі вищезазначеного розробимо методи визначення оптимального рівня запасів, враховуючи особливості функціонування об’єкта дослідження.

      Для виробничих підприємств запаси є найважливішими активами, які спрямовані на забезпечення безперервності процесу виробництва.

      При виробництві шин використовують понад 130 найменувань сировини та матеріалів (Додаток В). До основних належать: натуральний каучук, синтетичні каучуки (СКІ-3, СКД, БСК), хімічні інгредієнти, регенерат, корд, технічний вуглець, латекси, бортова проволока та ін. У ВАТ “Дніпрошина” існує система управління виробничими запасами, яка пов’язує всі підрозділи підприємства (Додаток А).

      Детермінований метод визначення обсягу оборотних коштів у сировині й матеріалах у ВАТ “Дніпрошина” базується на визначенні їх норми витрачання й потреби за схемою, наведеною на рис. 3.8 [71, с. 447].

      На наступному етапі відбувається придбання сировини й матеріалів відділом матеріально-технічного постачання (ВМТП). Слід додати, що на підприємстві існує розподіл усіх виробничих запасів за чотирма групами. До першої групи належать сировина й матеріали, що безпосередньо використовуються при виробництві продукції та впливають на її якість. До другої групи – допоміжні речовини й матеріали, що опосередковано впливають на якість продукції та не використовуються безпосередньо при виробництві продукції. До третьої групи – малоцінні та швидкозношувані предмети (запасні частини, деталі, оснащення, устаткування, інструмент, контрольно-вимірювальні прилади). До четвертої групи – енергоносії. ВМТП здійснює придбання виробничих запасів першої та другої групи, відповідні служби та відділи – третьої групи, відділ з забезпечення та збереженню енергоресурсів (ВЗЗЕР) – четвертої групи за методикою, що наведена на рис. 3.9.

      Однак використання детермінованого методу визначення рівня оборотних коштів у виробничих запасах не є задовільним для ВАТ “Дніпрошина”, оскільки їх питома вага тримається на високому рівні й має динаміку до збільшення внаслідок впливу факторів ймовірного характеру. Підприємство постійно вдається до залучення банківських кредитів, що спрямовуються на поповнення оборотних коштів.

      Відтак, актуальним є вирішення питання управління оборотними коштами у виробничих запасів за допомогою стохастичних моделей.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ