Аналіз результативності менеджменту конкурентоспроможності продукції

     

      Для вивчення механізму створення конкурентоспроможності на цих підприємствах необхідно визначити критерії його ефективності. Як відмічалося раніше, конкурентоспроможність продукції є проявом конкурентоспроможності підприємства, а саме – здатності його підрозділів виробляти конкурентоспроможний продукт. Ефективність менеджменту конкурентоспроможності формує результативність досліджень, досконалість технологій виробництва, ліній дистрибуції, рекламних кампаній, логістики, інших інструментів. Оцінку всьому спектру інструментів дає споживач в момент купівлі, тим самим підтверджуючи конкурентоспроможність профільного продукту.

      Ринкова частка – це показник результату діяльності підприємства на певний момент часу. Він відображає, головним чином, поточну конкурентоспроможність продукції [66]. Для того, щоб визначити потенційну, ми дослідили динаміку поведінки ринкової частки впродовж шести років, використовуючи принцип історизму діалектичної логіки, який вимагає розглядати об’єкт в його розвитку, русі, зміні, тобто вивчати його виникнення, переходи від однієї стадії розвитку до іншої аж до теперішнього часу [131].

      ЗС, задоволені співпрацею з підприємством, створюють сприятливі умови для його розвитку, надаючи необхідні ресурси. Наявність ресурсів дозволяє підприємству створювати дедалі більші цінності, в тому числі для ЗС «споживач». Підвищення задоволеності ЗС, в тому числі споживача, відображається позитивною динамікою ринкової частки.

      Задоволеність ЗС забезпечується достатнім і рівномірним (збалансованим) розподілом між ними створених підприємством обмежених цінностей. Рівномірний розподіл неможливий при непропорційному або незбалансованому підвищенні/зменшенні задоволеності якоїсь однієї ЗС. Тому нестабільна поведінка ринкової частки (різке збільшення або зменшення задоволеності ЗС «споживач»), що в умовах обмежених ресурсів підприємства можливо тільки за рахунок інших ЗС, свідчить про нерівномірний розподіл цінностей і можливу незадоволеність інших ЗС, відтак – про зниження потенційної конкурентоспроможності. Тому ми вважаємо, що оцінити потенційну конкурентоспроможність можна опосередковано через оцінку стабільності та напрям динаміки ринкової частки. Стабільний позитивний тренд ринкової частки буде свідчити про достатню потенційну конкурентоспроможність профільного продукту, як результат зростання сумарної задоволеності від рівномірно розподілених між ЗС цінностей.

      Підтвердити або спростувати наші припущення допоможе аналіз задоволеності решти ЗС, окрім споживача. Дані статистики про податкові навантаження відображають задоволеність ЗС «держава». Задоволеність ЗС «персонал» може підтвердити інформація про середній рівень оплати праці та показник плинності кадрів і т. д.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ