Активізація фермерського кооперативного руху як фактора зростання прибутку

     

      Фермерські господарства є, з одного боку, суб’єктами аграрного виробництва з усіма його ризиками і залежністю від погодних, кліматичних, географічних та інших умов, а з іншого боку, - представниками малого бізнесу. Це значно обмежує можливості кожного окремо взятого фермера (дрібного підприємця) щодо фінансування власного виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, сервісного обслуговування, а також створює додаткові проблеми при пошуку партнерів на кредитних ринках через низькі можливості надання гарантій повернення кредитних ресурсів одним фермерським господарством. Тобто, характерною проблемою розвитку фермерської діяльності є високий рівень витрат сільськогосподарських товаровиробників (зокрема, на придбання матеріальних і сировинних ресурсів, на кредитне банківське обслуговування тощо). Таке високе фінансове навантаження знижує ефективність діяльності фермерського господарства і створює високі ризики стабільному господарюванню. Одним із способів (шляхів) зниження фінансових витрат фермерів і, відповідно, зростання прибутку в процесі їх виробничої діяльності може бути активізація кооперативного руху і створення різноманітних форм кооперативів (збутових, обслуговуючих), або користування послугами кооперативів (збутових, обслуговуючих, кредитних).

      В Україні вже створено правові передумови розвитку сільськогосподарської кооперації. В частині державного регулювання, основою є Закони України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087-ІV [70] та «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року №469/97-ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 2.11.2000 р. №2090-ІІІ, від 10.01.2002 р. №2921- ІІІ, від 7.02.2002 р. №3047-ІІІ, від 15.05.2003 р. №762-ІV, від 11.12.2003 р. №1377-ІV. [71].

      Відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» сільськогосподарські кооперативи за цілями, завданнями і характером діяльності поділяються на виробничі та обслуговуючі.

      Сільськогосподарський кооператив являє собою юридичну особу, створену фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства й об'єднання майнових пайових внесків для спільної діяльності. Виробничі кооперативи спрямовують свою діяльність на об’єднання зусиль і ресурсів їх членів на спільне здійснення виробничої діяльності учасників кооперації.

      Обслуговуючі кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші.

      Переробні кооперативи займаються переробкою сільськогосподарської сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, конопель, лісо- і пиломатеріалів та ін..). Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.

      Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; виготовлення сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ