Стан розвитку і тенденції використання відновлюваних джерел енергії у світі та в Україні

     

      Всі індустріально розвинуті держави мають і послідовно впроваджують програми енергозбереження на національному, регіональному та галузевому рівнях. Узгодженість різнорівневих державних програм з раціонального споживання та економії енергоресурсів з іншими стратегічними документами економічного розвитку забезпечують позитивний довгостроковий ефект реалізації енергозберігаючої політики.

      Так, у США ще з 70-х років минулого століття успішно діє Федеральна програма енергетичного менеджменту, спрямована на зниження енергетичних затрат федеральних відомств та екологічного навантаження [141]. Основні програмні заходи пов’язано з поширенням нових енергозберігаючих технологій, модернізацією федеральних об’єктів інфраструктури із залученням енергосервісних компаній для встановлення енергоефективного обладнання, посилення захисту навколишнього середовища і т.п.

      У Євросоюзі у складі діючої Рамкової програми з конкурентоспроможності та інновацій на 2007-2013рр. реалізується самостійна програма «Розумну енергію – Європі» [157]. ЇЇ бюджет становить 780 млн. €, а основна мета полягає в забезпеченні зростання енергетичної ефективності та раціонального використання ресурсів, а також в експлуатації нових та відновлюваних джерел енергії на рівні 22% в ЄС-15 та 21% в ЄС-25.

      В Україні на макрорівні діє Комплексна державна програма енергозбереження (КДПЕ), яка з державного бюджету не фінансується. Останній перегляд положень та уточнень параметрів цієї програми мали місце ще в 2000р. З того часу відбулися істотні зрушення і в структурі, і в технологічному рівні виробництва, і в динаміці економічного розвитку країни, що вимагає відповідно скоригувати положення та параметри КДПЕ, переглянути законодавчі та фінансові механізми реалізації [58, C.7-8].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ