Стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону: сутність та структура

     

      На сучасному етапі розвитку економічних відносин забезпечення ефективного функціонування рекреаційної сфери на основі раціонального та комплексного використання її потенціалу є одним із основних напрямів діяльності, який сприятиме стабілізації соціально-економічного розвитку держави загалом та регіонів зокрема. Водночас, при обмеженості державного фінансування, саме внутрішній потенціал повинен стати основним чинником розвитку регіону. Крім того, ефективне використання, подальше формування та відновлення ресурсного потенціалу регіону має бути пріоритетним завданням регіональної політики та одним із основних принципів діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

      Розробка теоретико-методологічного інструментарію формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону не випадкове, оскільки створення саме такого типу потенціалу та його ефективне використання забезпечить реалізацію конкурентних переваг розвитку рекреаційної системи кожного регіону.

      Рекреаційна сфера досить активно розвивається, з’являються нові рекреаційні утворення, явища, нові економічні поняття, одним з яких є стратегічний потенціал рекреаційної системи, формування якого покликане забезпечити реалізацію конкурентних переваг регіонів.

      Це поняття нове, тому праць, які б досліджували проблеми його формування та реалізації, практично відсутні. Для визначення сутності поняття стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону використаємо послідовно методи аналізу та синтезу. Метод аналізу, на основі декомпозиції поняття, дозволить проаналізувати елементи складного визначення, знайти необхідне змістовне наповнення, яке дало б можливість повною мірою відобразити сутність використаних термінів у їх поєднанні. Метод синтезу дозволить відшукати найбільш суттєві зв’язки, ознаки, які формуватимуть нову якість, що відповідатиме сутності стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

      Такий підхід передбачає з’ясування сутності понять „рекреаційна система регіону”, „потенціал”, „стратегія”, “стратегічний потенціал”.

      Теоретичні основи формування та розвитку рекреаційних систем започатковані вченими-географами та розвинуті економістами, зокрема Ю. Веденіним, І. Бачваровим, М. Мироненком, В. Преображенським, Б. Лихачовим, І. Твердохлєбовим, В. Мацолою, І. Родичкіним, Л. Черчик, Ф. Мазуром та іншими [1-8].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ