Нормативні та теоретичні засади державного управління освітою

     

      Категорія «управління» досить багатогранна і використовується в різних сферах суспільної, виробничої, наукової діяльності тощо. Виникнення самого терміна «управління» пов’язують із виробничою сферою, а за своєю суттю воно є особливою, специфічною діяльністю, яка існувала протягом усієї історії людства, набуваючи різних форм, видозмінюючись і ускладнюючись відповідно до ускладнення й розвитку держав. Управління досить детально вивчали різні дослідники: як вітчизняні, так і зарубіжні. Наприклад, один із творців теорії управління Пітер Ф. Друкер визначив це поняття як процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати та досягнути цілі організації.

      Перші роботи, присвячені науковому обґрунтуванню державного управління, з’явилися в Австрії та Німеччині ХVІІ ст. [83]. У ті часи в університетах викладали спеціальний курс камералістики, тобто науки державного управління.

      У 1930-1940 рр. Г. Лассуел запропонував використовувати новий термін – «політико-управлінські науки» і поставив питання про їх виокремлення у самосійну галузь соціального знання. Трохи згодом, у 1939 р., була створена Американська асоціація державного управління (ASPA) та Академія державного і місцевого управління (ASLG). Пізніше державне управління як наука і як спеціалізація в підготовці фахівців з вищою освітою активно розвивається в європейських країнах. З метою інтернаціоналізації та стандартизації державного управління у 1999 р. утворюється Європейська асоціація з акредитації державного управління (ЕАРАА).

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ