Роль і місце моніторингу в системі роботи Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації

     

      Як було зазначено вище, ефективне державне управління освітньою галуззю, як і управління взагалі, передбачає створення відповідної системи, складовою якої є система моніторингу освіти та ефективності управлінських рішень. br>
      З’ясуємо, що в теорії і практиці освітнього менеджменту розуміють під ефективністю управлінської діяльності та яким є критерії її оцінювання.br>
      Ефективність – це філософська категорія. Великий тлумачний словник сучасної української мови ефективним називає все те, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект [22].br>
      Л. Колесніков, В. Турченко, Л. Борисова зазначають, що поняття ефективності досить повно виражає дух сучасності. Воно активно використовується в повсякденній практиці, міцно увійшло в спеціальну термінологію багатьох теоретичних дисциплін і поряд з термінами «система», «управління», «інформація» набуло статусу загальнонаукового поняття. Разом з тим, зміст цього поняття ще недостатньо визначений. За цими авторами, поняття «ефективність» у самій загальній формі означає ступінь наближення до максимального чи оптимального результату при мінімальних негативних наслідках або витратах. Стосовно конкретних задач необхідно прагнути знаходити його кількісні ознаки [59, с. 28-29].br>
      Питання вироблення критеріїв оцінки ефективності різних аспектів управлінської діяльності в освіті розглядалися Ю. Бабанським [10], Л. Даниленко [34], Г. Єльниковою [44], Ю. Конаржевським [60], В. Пікельною [110] та ін.br>
      Ми підтримуємо точку зору Л.І Даниленко, яка під ефективністю управління загальноосвітньою школою розуміє синтез оцінки результативності діяльності загальноосвітньої школи (рівень знань, умінь та навичок учнів, їх вихованість і розвиток) та оцінки ефективності управлінської діяльності керівника школи (оцінка управлінського процесу, тобто стану виконання керівником школи управлінських функцій, обов’язків, видів діяльності) [29. С.4].br>
      Ю. Конаржевський у своїй роботі зазначає, що будь-яка школа не тільки складна, але і ймовірна система. У неї в сам термін «стан» закладено багато невизначеного. «Стан успішності учнів», «Стан рівня вихованості учнів», «Стан якості викладання”» «Стан взаємин між адміністрацією і педагогічним колективом» та ін. Однозначно розкрити ці поняття і виявити стан справ, що криються за ними, дуже важко. Він також зазначає, що без глибокого аналізу будь-якого зі «станів» змінити його в кращий бік неможливо, тим більше, що на нього впливають десятки, а іноді й сотні різних факторів, які необхідно враховувати при ухваленні управлінського рішення [60, С. 40-41].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ